24

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

УДК 796.8: 371.71+355.33

ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА ЖІНОЧОГО КОНТИНГЕНТУ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ В СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

24.00.02 - фізична культура, фізичне виховання

різних груп населення

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту

БОЯРЧУК ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ

Львів 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Житомирському військовому інституті імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету Міністерства оборони України.

Науковий керівник - кандидат наук з фізичного виховання і спорту Романчук Сергій Вікторович, Академія Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, начальник кафедри теорії і організації фізичної підготовки військ

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Магльований Анатолій Васильович, проректор з науково-педагогічної роботи Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького, завідувач кафедри фізичної реабілітації, спортивної медицини, фізичного виховання і валеології

кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент Леонтьєв В'ячеслав Петрович, доцент п'ятої кафедри Воєнно-дипломатичної академії

Захист відбудеться 21 травня 2010 року о 15 годині 00 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.829.01 Львівського державного університету фізичної культури (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 11).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського державного університету фізичної культури (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 11).

Автореферат розіслано 16 квітня 2010 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А. С. Вовканич

24

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. У звіті роботи Міністерства оборони України за 2008 рік зазначено, що перехід Збройних Сил України до змішаного комплектування (професійної армії) сприяв збільшенню частки жінок у військових колективах.

На кінець 2008 року кількість військовослужбовців-жінок наблизилася до 19 тис., що становить 9% від загальної кількості ЗС України. За останній рік на військову службу вступило 32% жінок від загальної кількості призовників (Шелепа А.Г., 2002; Кізло Л.М., 2003; Добровольський В.Б., 2003; Бородін Ю.А., 2005; Фіногенов Ю.С., 2009).

У роботах О.А. Ярмощук (2001), А.В. Магльованого (2007), О.І. Тьорло (2007), вказується, що багато військових професій, у яких зайняті жінки, не вимагають граничної чи наближеної до неї мобілізації фізичних можливостей. У більшості видів військової праці вимоги до фізичної підготовленості під час виконання професійних прийомів і дій не перевищують 30% від максимальної, проте це не знижує доцільності використання засобів фізичної підготовки (ФП) для забезпечення необхідного рівня професійної працездатності.

Питанням підвищення рухової активності жінок, зайнятих працею з гіподинамічним режимом були присвячені праці цілого ряду авторів, зокрема Газанова 3.А., 1987; Таран Ю.І., 1997; Мицкана Б.М., 2000; Губарєва Е.С., 2001; Крендельова В., 2001; Куца О.С., 2004; Кривчикова Е.Д., 2007; Батищева Л.Д., 2007; Романчука С.В., 2008; Леонтьєва В.П., 2009.

Попри це, практично, відсутні науково обґрунтовані рекомендації щодо процесу фізичної підготовки жінок, які проходять військову службу, у яких були б враховані статеві особливості рівня розвитку базових фізичних якостей і сформованості рухових умінь і навичок; недостатньо вивчено більш негативний вплив гіподинамічного режиму діяльності саме на жіночий організм, що вимагає великих часових витрат на його відновлення; відсутні рекомендації щодо самостійного виконання фізичних вправ військовослужбовцями-жінками в позаслужбовий час; недостатньо розроблені засоби і методи профілактики негативних наслідків тривалого впливу гіподинамії.

У зв'язку з цим постає необхідність пошуку найбільш ефективних засобів і методів фізичної підготовки, що сприяють заповненню дефіциту рухової активності військовослужбовців-жінок, підвищенню їхньої стійкості до режиму діяльності, покращанню здоров'я і підтримці професійної працездатності, а також об'єктивною необхідністю подальшого підвищення працездатності жінок, що проходять службу у Збройних Силах.

Отже, недостатня теоретична та методична обґрунтованість змісту фізичної підготовки військовослужбовців-жінок у різних умовах професійної діяльності зумовила вибір теми нашого дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт на 2005-2010 рр. Управління фізичної підготовки Збройних Сил України за темами “Фізична підготовка військовослужбовців-жінок в умовах реформування Збройних Сил України”, шифр «Стать», №344/36 та «Розроблення теоретично-методичних засад функціонування системи фізичної підготовки військовослужбовців Збройних Сил України», шифр «НФП-2009», №167/1230, номер держреєстрації 0101U000775.

Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягає:

- в аналізі стану фізичної підготовленості військовослужбовців-жінок;

- в аналізі чинників, що впливають на стан фізичної підготовленості військовослужбовців-жінок;

- в розробці програми вдосконалення фізичної підготовленості та рухової активності з урахуванням особливостей професійної діяльності жінок.

Мета дослідження - обґрунтувати, розробити та апробувати програму вдосконалення фізичної підготовленості та рухової активності військовослужбовців-жінок з урахуванням сучасних умов військово-професійної діяльності.

Завдання дослідження:

1) з'ясувати особливості службової діяльності та місце фізичної підготовки у системі військово-професійної діяльності військовослужбовців-жінок;

2) визначити дійсний рівень фізичної підготовленості та рухової активності військовослужбовців-жінок, їх кореляційний зв'язок з рівнем фізичного розвитку, функціонального і психологічного стану, рівнем професійної підготовленості;

3) проаналізувати та узагальнити вплив чинників військово-професійної діяльності на складові професійної підготовленості в різних умовах несення служби військовослужбовцями-жінками;

4) розробити та експериментально перевірити ефективність програми вдосконалення фізичної підготовленості та рухової активності військовослужбовців-жінок у різних умовах військово-професійної діяльності. жінка військовослужбовець фізичний підготовка

Об'єкт дослідження - професійна діяльність військовослужбовців-жінок Збройних Сил України.

Предмет дослідження - фізична підготовка військовослужбовців-жінок, як складова військово-професійної дільності.

Методи дослідження. Теоретичні методи (аналіз та узагальнення) застосовувалися для розкриття сутності проблеми та визначення шляхів її розв'язання; емпіричні методи (анкетування, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент) - для того, щоб обґрунтувати, розробити і довести ефективність програми вдосконалення фізичної підготовленості та рухової активності військовослужбовців-жінок у різних умовах військово-професійної діяльності; інструментальні методи (антропометричні, медико-біологічні) - для визначення кількісних величин досліджуваних параметрів; методи математичної статистики - для обробки експериментальних даних та оцінки їхньої достовірності.

Наукова новизна одержаних результатів:

1) уперше в організації та змісті фізичної підготовки враховано специфіку військово-професійної діяльності військовослужбовців-жінок, експериментально доведено позитивний вплив сукупності компонентів програми вдосконалення фізичної підготовленості та рухової активності в процесі професійної діяльності на забезпечення високого рівня фізичної підготовленості, фізичного здоров'я, функціонального стану, соматичного здоров'я, важливих професійних та психічних якостей військовослужбовців-жінок;

2) суттєво доповнено дані про стан фізичної підготовленості, фізичного розвитку військовослужбовців-жінок та їх вікову динаміку;

3) розширено дані щодо наявності взаємозв'язку між обсягом рухової активності та показниками фізичного здоров'я, функціонального стану, соматичного здоров'я, а також рівнем професійної та фізичної підготовленості військовослужбовців-жінок;

4) підтверджено: позитивний вплив систематичних занять фізичними вправами на динаміку професійних якостей; дані щодо недостатнього рівня фізичної підготовленості, функціонального стану та соматичного здоров'я жінок, які проходять службу у Збройних Силах України.

Практичне значення одержаних результатів:

- практичний ефект роботи підтверджений актами впровадження у військово-професійну діяльність та систему фізичної підготовки жінок військової частини зв'язку (акт від 29 травня 2009 р.), Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету (акт від 17 червня 2009 р.) та Центру космічної розвідки (акт від 21 вересня 2009 р.);

- основні положення роботи викладені в навчально-методичному посібнику «Фізична підготовка жіночого контингенту Збройних Сил України в системі професійної діяльності» (2009).

Програма вдосконалення фізичної підготовленості та рухової активності військовослужбовців-жінок у різних умовах військово-професійної діяльності рекомендована для застосування у системі професійної діяльності підрозділів, де основну частину особового складу становлять жінки, та у системі організації і проведення фізичної підготовки у Збройних Силах України.

Особистий внесок здобувача полягає: у виборі напряму дослідження; в аналізі літературних джерел; у формулюванні мети і завдань дослідження; у накопиченні експериментального матеріалу; у розробці програми вдосконалення фізичної підготовленості та рухової активності військовослужбовців-жінок у різних умовах військово-професійної діяльності; в узагальненні отриманих результатів; у формулюванні висновків та практичних рекомендацій; в оформленні дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були оприлюднені на засіданнях та наукових конференціях, а саме:

- на засіданнях кафедри фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки і спорту Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету (2006-2009 рр.);

- на засіданнях Управління фізичної підготовки Збройних Сил України (Київ, 2007, 2008);

- на ХІІІ міжнародній науковій конференції «Молода спортивна наука України» (Львів, 2009);

- на І науково-методичній конференції «Сучасні тенденції та перспективи розвитку фізичного виховання і професійно-педагогічної підготовки різних верств населення» (Київ, 2009);

- на ІІІ міжнародній науково - практичній конференції «Сучасні технології у сфері фізичного виховання, спорту та валеології» (Харків, 2009);

- на міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми здоров'я та перспективи розвитку спорту, фізичного виховання молоді в сучасному світі» (Бердянськ, 2009);

- на ІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми розвитку спорту для всіх: досвід, досягнення, тенденції» (Тернопіль, 2009).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 9 наукових праць, серед яких: 2 навчально-методичних посібники, 7 публікацій у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 5 публікацій виконано одноосібно.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, п'яти розділів, висновків, практичних рекомендацій, додатків, списку використаних джерел. Дисертацію виконано на 246 сторінках, ілюстровано 37 таблицями, 45 рисунками і 25 додатками. У списку літератури наведено 213 джерел, з яких 20 - зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, показано зв'язок дослідження з науковими програмами, планами й темами; визначено об'єкт, предмет, мету, завдання та методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; подано інформацію про апробацію результатів роботи та публікації за матеріалами дисертаційного дослідження.

У першому розділі дисертації «Військово-професійна діяльність та фізична підготовка жіночого контингенту Збройних Сил» подано обґрунтування концепції дослідження, узагальнення робіт провідних учених, аналіз науково-методичної літератури і нормативних документів з проблем організації фізичної підготовки військовослужбовців-жінок у процесі військово-професійної діяльності; визначено негативні чинники та їх вплив на жіночий організм у режимі професійної діяльності; узагальнено позитивний вплив занять фізичними вправами на зміцнення здоров'я, вдосконалення психофізіологічних якостей, підвищення функціональної готовності, професійної працездатності та збільшення рухової активності протягом службового дня.

У роботах М.А. Боровика (2001), Л.В. Шемберка (2001), Дж.Е. Тикнер (2006), С. Л. Рикова (2006), І. Юсип'юк (2007) доведено, що у Збройних Силах України та країн-членів НАТО військовослужбовці-жінки обіймають переважно посади, які не вимагають значних фізичних зусиль, але це не виключає доцільності використання засобів фізичної підготовки для забезпечення необхідного рівня професійної працездатності.

Накопичений досвід і наукові дані з фізичної підготовки більшою мірою стосуються військовослужбовців чоловічої статі. Рекомендації з використання засобів фізичної підготовки жінок, що проходять службу в Збройних Силах, мають емпіричну основу або спираються на результати експериментальних досліджень, проведених на чоловіках (Кізло Л.М., 2002; Добровольський В.Б., 2003).

Специфіка військово-професійної діяльності жінок у Збройних Силах вимагає від занять фізичними вправами прикладної спрямованості з метою підвищення якості виконання професійних обов'язків, особливо під час виконання завдань, пов'язаних з бойовим чергуванням (Шелепа А.Г., 2002; Бородін Ю.А., 2007; Фіногенов Ю.С., 2009).

У другому розділі «Методи й організація дослідження» подано відомості про використані методи, етапи вирішення завдань та досліджуваний контингент.

У роботі на всіх етапах дослідження акцентовано увагу на таких групах показників: фізична підготовленість, рухова активність, фізичний розвиток, функціональний стан, фізичне здоров'я, психологічна та професійна підготовленість.

Фізичну підготовленість військовослужбовців-жінок було оцінено за тестами Настанови з фізичної підготовки у ЗС України та тестами, які застосовуються у ЗС країн-членів НАТО: швидкість - біг на 100 м, біг 10х10м; сила - комплексна силова вправа, кількість присідань за 1 хвилину, піднімання прямих ніг на перекладині; витривалість - біг на 1000 м; статична витривалість - вис на зігнутих руках на перекладині, утримання гантелі вагою 6 кг у положенні пряма рука вперед, утримання тулуба у горизонтальному положенні на спині та животі.

Для визначення фізичного розвитку жінок використовували показники зросту та ваги тіла, спірометрії, кистьової динамометрії, обхватних розмірів грудної клітки, талії та стегон, шкірно-жирової складки, індексів Кетле, життєвого, силового. Функціональний стан визначався за показниками частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, індексів Руф'є, Робінсона, проби Штанге, індексу Скибінські. Рівень фізичного здоров'я жінок визначався за допомогою експрес-методики Г.Л. Апанасенка. Фізичний стан визначався з використанням результатів виконання фізичних вправ разом з функціональними показниками за методикою К. Царді.

Визначення професійно важливих психічних та інтелектуальних якостей жінок у процесі військової служби виконувалося за допомогою спеціальних методів перевірки та оцінки психічних якостей, які мають взаємозв'язок з військово-професійною діяльністю військовослужбовців-жінок (тест з кільцями Ландольта, тест з червоно-чорними таблицями Платонова-Шульте, арифметичні завдання). Рівень професійної підготовленості жінок визначався за тестами, які відображають ступінь підготовленості фахівців (прийом та передача сигналу, час підготовки апаратури до діяльності). Дослідження проводилися у п'ять етапів.

Перший етап (листопад 2006 р. - травень 2007 р.) був спрямований на: вивчення місця жінок у системі професійної діяльності у Збройних Силах України та інших держав; вплив негативних чинників військової служби на організм жінок; зміст та спрямованість чинної системи фізичної підготовки військовослужбовців жіночої статі.

Другий етап (травень 2007 р. - жовтень 2007 р.) включав констатувальний експеримент, спрямований на: визначення стану фізичної підготовленості, рівня фізичного розвитку, функціонального й психологічного стану та рівня фізичного здоров'я жінок різних вікових груп, добового обсягу рухової активності (n=155); аналіз зміни рівня фізичної, психологічної та професійної підготовленості військовослужбовців-жінок під впливом чинників службової діяльності (n=56); визначення взаємозв'язку професійної підготовленості військовослужбовців-жінок з рівнем їх фізичної підготовленості, функціонального і психологічного стану (n=59); дослідження взаємозв'язку показників професійної і фізичної підготовленості, функціонального і психологічного стану військовослужбовців-жінок з рівнем їх рухової активності (n=50).

Упродовж третього етапу (жовтень 2007 р. - грудень 2007 р.) відбувалось визначення змісту та організації програми вдосконалення фізичної підготовленості та рухової активності військовослужбовців-жінок у різних умовах військової служби, формування контрольної (n=35) та експериментальної (n=35) груп, визначення початкових даних ЕГ та КГ та їх статистичної обробки.

Четвертий етап (грудень 2007 р. - травень 2009 р.) склав основну частину досліджень. Було проведено експериментальне дослідження результатів впровадження авторської програми у систему військово-професійної діяльності жінок частини зв'язку.

П'ятий етап (травень 2009 р. - вересень 2009 р.) включав проведення остаточної статистичної обробки результатів дослідження, визначення достовірності різниці між результатами військовослужбовців-жінок ЕГ та КГ, підготовку та оформлення дисертаційної роботи.

У третьому розділі «Дослідження показників фізичної, психологічної і професійної підготовленості, фізичного розвитку, функціонального стану, стану здоров'я та обсягу рухової активності військовослужбовців-жінок протягом етапів службової діяльності» визначено рівень складових професійної діяльності військовослужбовців-жінок та проаналізовано їх зміни під впливом чинників службової діяльності; визначено взаємозв'язок професійної підготовленості з рівнем їх фізичної підготовленості, функціонального і психологічного стану; досліджено взаємозв'язок показників професійної і фізичної підготовленості, функціонального і психологічного стану військовослужбовців-жінок з обсягом їх рухової активності.

За нормативами, які затверджені наказами Міністра оборони України № 400 (1997) та №444 (2007), визначено, що показники фізичної підготовленості військовослужбовців-жінок при переході від однієї вікової групи до іншої знижуються (рис. 1).

При цьому за весь період служби середній показник рівня фізичної підготовленості жінок не перевищує оцінки «задовільно». Дослідження рівня розвитку окремих фізичних якостей дозволило стверджувати про стабільне зниження у військовослужбовців-жінок усіх вікових груп показників сили (Р<0,05-0,001), швидкості (Р<0,05), витривалості (Р<0,05-0,001). За нормативами збройних сил країн-членів НАТО спостерігається зниження показників статичної витривалості: м'язів плечового поясу (Р<0,05), м'язів спини (Р<0,01-0,001), м'язів живота (Р<0,05-0,001), м'язів ніг (Р<0,05-0,001). Даний факт підтверджує висновки вчених (Бородіна Ю.А., 2003, Добровольського В.Б., 2004, Кізло Л.М., 2008 та ін.) щодо недостатньої ефективності системи фізичної підготовки у ЗС України.

Аналіз показників фізичного розвитку та функціонального стану військовослужбовців жіночого контингенту різних вікових груп виявив значні відхилення у негативну сторону розвитку антропометричних та функціональних показників, більшість з яких знаходиться у межах нижчих за норму для жінок. У військовослужбовців-жінок відбувається погіршення показників фізичного здоров'я (P<0,001), індексу Кетле (P<0,05-0,001), життєвого (P<0,05-0,01) та силового (P<0,05-0,001) індексів, Скибінські (Р<0,01), Руф'є (P<0,05) та Робінсона (Р<0,001). Найгірші показники функціонального стану й особливо здоров'я мають жінки старших вікових груп (понад 35 років), що є результатом впливу низького рівня обсягу рухової активності (РА) протягом доби.

За результатами дослідження виявлено низький обсяг рухової активності військовослужбовців-жінок протягом доби, крім перших днів тактичних навчань у ПУ (Р<0,05) (рис. 2).

Кореляційний аналіз виявив залежність рівня професійної підготовленості від розвитку фізичних якостей жінок. Найбільший зв'язок спостерігався між показниками статичної витривалості м'язів плечового поясу (r=0,485) і загальної витривалості (r=-0,370) (Р<0,01). Достовірний зв'язок спостерігався також з показниками, що характеризують статичну силову витривалість м'язів живота (r= 0,309), спини (r=0,285) та рук (r=0,265) (Р<0,05).

Кореляційний аналіз виявив вплив обсягу РА жінок, які проходять військову службу, на рівень їх фізичної підготовленості (рис. 3).

Найсильніший взаємозв'язок існує між обсягом РА та вправами, які характеризують розвиток статичної витривалості м'язів плечового поясу та тулуба (r=0,758, r=0,559, r=0,518; Р<0,01), а також з бігу на 1000 м (r=-0,562; Р<0,01). Найнижчий зв'язок виявлено між обсягом РА та вправами - біг на 100 м (r=-0,335; Р<0,05) й КСВ (r=0,351; Р<0,05).

Проведені дослідження доводять, що для військовослужбовців-жінок, професійна діяльність яких не вимагає великого обсягу рухової активності, проведення занять з фізичної підготовки повинно бути спрямоване на розвиток та вдосконалення загальної та статичної витривалості.

У четвертому розділі «Обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності програми вдосконалення фізичної підготовленості та рухової активності військовослужбовців-жінок у різних умовах військово-професійної діяльності» обґрунтовано авторську програму та подано результати педагогічного експерименту.

Виходячи з вищевикладеного, а також базуючись на результатах досліджень процесу фізичної підготовки фахівців різного профілю, ми сформували авторську програму фізичної підготовки військовослужбовців-жінок як сукупність спеціальних прийомів і дій, що включають фізичні вправи загальної і спеціальної спрямованості, взаємодія яких сприяє успішності опанування військової професії, формуванню професійної надійності в процесі діяльності як у звичайних, так і в складних умовах (рис.4).

Враховуючи особливості умов, у яких виконують службові обов'язки військовослужбовці-жінки, визначили такі етапи військово-професійної діяльності: повсякденна діяльність у пункті постійної дислокації; тактичні навчання (у польових умовах, у пункті постійної дислокації, у перші та останні дні навчань);

Розробляючи авторську програму, ми враховували особливості організації фізичної підготовки військовослужбовців-жінок. До таких особливостей належать:

- необхідність проведення фізичної підготовки із загальнофізичною, спеціальною та профілактичною спрямованістю;

- чітка підпорядкованість фізичної підготовки етапам військово-професійної діяльності;

- включення основного змісту фізичної підготовки у декількох варіантах занять з їх циклічним повторенням протягом відповідного етапу військово-професійної діяльності.

На меті під час розробки програми вдосконалення фізичної підготовленості та рухової активності військовослужбовців-жінок ми мали забезпечення засобами фізичної підготовки високого рівня професійної підготовленості військовослужбовців жіночої статі у різних умовах військової діяльності.

Основними завданнями програми є розвиток, удосконалення або підтримання на оптимальному рівні основних фізичних і спеціальних якостей, рухових навичок, функціональних можливостей та зміцнення здоров'я.

Комплексне застосування всього арсеналу форм, методів і засобів загальної та спеціальної фізичної підготовки в проведенні занять обумовлено необхідністю систематичного та всебічного фізичного впливу на всі системи та органи військовослужбовців-жінок.

Заняття з фізичної підготовки із загальнофізичною спрямованістю більш ефективно впливають на розвиток та удосконалення основних фізичних якостей, рухових можливостей організму та зміцнення здоров'я жінок, сприяють тим самим підвищенню їх професійної працездатності.

До змісту фізичної підготовки із загальною спрямованістю включаються вправи, які передбачені Настановою з фізичної підготовки у Збройних Силах України, а також вправи, що сприяють ефективному вдосконаленню фізичних якостей військовослужбовців-жінок. До таких належать: біг на середні та довгі дистанції, атлетична гімнастика, вправи для розвитку статичної витривалості, плавання, вправи на брусах та перекладині, вправи у парах, зі скакалкою тощо.

Фізична підготовка зі спеціальною спрямованістю більшою мірою удосконалює у військовослужбовців-жінок важливі професійно-прикладні якості: тонку рухову координацію, швидкість та точність реакції, емоційну стійкість, стійкість уваги, її здатність до широкого розподілу та швидкого перенесення.

До змісту включаються акробатичні вправи, вправи за раптовими командами, долання елементів смуги перешкод, спортивні ігри, а також загальні вправи з розділів фізичної підготовки (прискорене пересування, плавання, гімнастика), що виконуються за спеціально розробленими методиками.

Фізична підготовка з профілактичною спрямованістю забезпечує підтримання оптимального рівня розумової та фізичної підготовленості жінок, які проходять військову службу, профілактику стомлення, а також нервово-емоційну розрядку після інтенсивної розумової та фізичної роботи.

До змісту включаються всі загальні вправи, але вони виконуються на рівні 40-50% від максимальних можливостей, а також спеціальні комплекси вправ. Слід зазначити, що під час інтенсивної роботи жінки отримують значне нервово-емоційне та фізичне навантаження, тому проведення занять з використанням фізичних вправ із загальнофізичною та спеціальною спрямованістю можуть сприяти не покращанню функціональних можливостей організму жінок, а кумуляції стомлення, погіршенню стану здоров'я, зниженню загальної працездатності.

Під час обґрунтування авторської програми ми врахували, що залежно від етапу військово-професійної діяльності військовослужбовців-жінок фізична підготовка має різну спрямованість.

Авторська програма впроваджувалася в систему фізичної підготовки військовослужбовців-жінок таким чином, щоб загальний час проведення занять фізичними вправами не перевищував визначений у НФП-97 (чотири години на тиждень).

У ППД заняття з фізичної підготовки проводилися відповідно до розпорядку дня - три рази на тиждень: у понеділок 1 година, у середу та п'ятницю по 1,5 години, з обов'язковим залученням максимальної кількості військовослужбовців жіночої статі.

Під час тактичних навчань у ППД та польових умовах заняття організовувалися таким чином: 30 хвилин - наприкінці виконання службового обов'язку та 10 хвилин - після трьох годин виконання службового обов'язку, безпосередньо на робочому місці. Заняття проводилися щодня, крім неділі.

Під час бойового чергування нами було рекомендовано проводити заняття перед, під час та після чергової зміни протягом 10 хвилин. Заняття фізичними вправами на етапі бойового чергування проводилися за рахунок часу, який відводився на заняття фізичною підготовкою у день чергування або день відпочинку.

Ефективність авторської програми перевірялася під час формувального педагогічного експерименту. За результатами дослідження було виявлено, що динаміка оцінки фізичної підготовленості жінок КГ має характер, подібний до динаміки загальної сукупності військовослужбовців даного контингенту.

Протягом експерименту у жінок КГ відбувається зниження рівня фізичної підготовленості (Р>0,05). Оцінка фізичної підготовленості жінок ЕГ має позитивний характер, відбувається стабільне покращання рівня підготовленості.

Середня оцінка наприкінці експерименту дорівнює 3,16±0,12 бала, що достовірно краще від оцінки на початку досліджень (2,80±0,09 бала) (Р<0,05). Достовірну різницю між середніми оцінками жінок ЕГ та КГ виявлено вже наприкінці другого періоду служби (Р<0,05).

Впровадження авторської програми позитивно впливає на розвиток силових якостей. Наприкінці експерименту результати жінок ЕГ з виконання КСВ (31,74±0,80 разу) кращі, ніж у жінок КГ (27,97±0,84 разу) з достовірністю 99%. Дослідження впливу авторської програми на розвиток швидкісних якостей жінок довели, що запропоновані комплекси вправ не впливають на покращання результатів з човникового бігу 10х10 м та бігу на 100 м (Р>0,05). Тестування розвитку витривалості проводилося за допомогою бігу на 1000 м. За час експерименту результати жінок ЕГ покращились на 17,9 с (Р<0,05). Достовірна різниця між результатами з бігу на 1км військовослужбовців-жінок ЕГ та КГ спостерігається вже з другого періоду служби (14,1 с; Р<0,05), у третьому періоді різниця становить 16,1с (Р<0,05) (табл. 1).

Динаміка показників виконання вправи - утримання гантелі вагою у 6 кг у положенні пряма рука вперед - жінками ЕГ має такий характер: більш значне покращання за перший період служби (Р>0,05) та поступове покращання протягом подальших двох періодів (Р>0,05). Між результатами, виявленими на початку експерименту та по закінченні третього періоду, різниця становить 3,48 с (Р<0,05). Між результатами військовослужбовців-жінок ЕГ та КГ з утримання гантелі достовірна різниця спостерігається тільки наприкінці експерименту (Р<0,05).

Аналіз результатів, які були отримані під час тестування жінок ЕГ та КГ з вправи - вис на перекладині на зігнутих руках хватом знизу, виявив, що між результатами КГ та ЕГ, отриманими у першому та другому періодах служби, достовірної різниці не виявлено (Р>0,05). У третьому періоді результати жінок ЕГ вищі за аналогічні КГ на 2,24 с (Р<0,05).

Оцінювання витривалості м'язів спини виявило, що достовірна різниця між результатами військовослужбовців-жінок ЕГ та КГ з утримання тулуба в горизонтальному положенні для оцінювання статичної витривалості м'язів спини спостерігається вже у другому періоді служби - 6,84 с (Р<0,05).

Найбільшу різницю виявлено наприкінці експерименту (9,52 с), яка свідчить про те, що результати жінок ЕГ кращі за результати жінок КГ з вірогідністю 99,9%. При цьому у військовослужбовців-жінок ЕГ показники третього періоду достовірно вищі за показники вихідного рівня (6,91 с; Р<0,01).

Подібна динаміка спостерігається у вправі, яка характеризує статичну витривалість м'язів живота. Результати жінок ЕГ не мають достовірної різниці з результатами жінок КГ у першому періоді служби (0,82 с; Р>0,05), а в другому та третьому періодах достовірно кращі (4,63 та 4,93 с; Р<0,01). Показники статичної витривалості м'язів живота жінок ЕГ на початку експерименту нижчі за показники цієї ж групи у третьому періоді на 5,06 с (Р<0,001).

Присідання на місці за 1 хвилину характеризує силову витривалість м'язів стегон. Достовірної різниці між результатами ЕГ на початку та наприкінці експерименту не виявлено (Р>0,05). Проте, застосування методу екстраполяції довело, що у разі подальшого впровадження програми вдосконалення фізичної підготовленості та рухової активності у наступному періоді служби результати жінок ЕГ будуть достовірно вищі, ніж початкові (Р<0,05).

Піднімання прямих ніг до перекладини - технічно складна вправа, яка вимагає застосування більшої групи м'язів. Тому за результатами аналізу показників даної вправи, ми виявили значні розбіжності між жінками ЕГ та КГ. Так, уже у першому періоді спостерігається достовірна різниці, яка дорівнює 0,79 разу (Р<0,05), у другому вона становить 1,24 разу (Р<0,01), а у третьому - 1,57 разу (Р<0,001).

За результатами впровадження авторської програми на різних етапах військово-професійної діяльності: у ППД, під час бойового чергування, під час тактичних навчань у ПУ та у ППД доведено, що показники рухової активності військовослужбовців-жінок ЕГ вищі, ніж у жінок КГ (Р<0,001). Це дозволяє з вірогідністю 99,9% стверджувати про позитивний вплив програми на обсяг РА.

У результаті формувального експерименту відбулося також покращання показників фізичного розвитку та функціонального стану жінок.

Показники військовослужбовців-жінок ЕГ кращі за показники військовослужбовців-жінок КГ з ЧСС (Р<0,05), індексів Руф'є на 2,27 ум.од. (Р<0,001), Робінсона на 4,25 ум.од. (Р<0,05) та Скибінські на 1,18 ум.од., проби Штанге 3,55 с (Р<0,001), соматичного здоров'я на 0,86 ум.од. (Р<0,001) та фізичного стану на 0,17 ум.од. (Р<0,05).

Показники тесту з прийому та передачі сигналу жінками ЕГ та КГ не мають достовірної різниці на початку службового дня та через чотири години безперервної служби, різниця спостерігається під час закінчення несення служби та бойового чергування (Р<0,05 та Р<0,01) відповідно. Впровадження авторської програми дозволило покращити час виконання тесту з підготовки апаратури до роботи в ЕГ на 46,0 с (Р<0,05). Визначено позитивний вплив авторської програми на рівень показників психічних якостей. Показники концентрації та стійкості уваги військовослужбовців-жінок ЕГ наприкінці службового дня вищі за аналогічні показники військовослужбовців-жінок КГ на 1,37 ум.од. (Р<0,01). Подібна динаміка спостерігається під час дослідження показників перенесення та розподілу уваги на 1,26 ум.од. (Р<0,001).

У п'ятому розділі «Аналіз та узагальнення результатів дослідження» подано підсумки дисертаційної роботи. Під час дослідження з'ясовано особливості військової служби та місце фізичної підготовки в системі військово-професійної діяльності Збройних Сил України та провідних іноземних держав.

Констатувальний експеримент підтвердив результати літературного аналізу щодо низького рівня фізичної підготовленості, фізичного розвитку, функціонального стану, психічних якостей та рухової активності військовослужбовців-жінок усіх вікових груп.

Проведені дослідження виявили тісний взаємозв'язок між показниками фізичної підготовленості, рухової активності, функціонального і психологічного стану військовослужбовців-жінок та рівнем їх професійної підготовленості, довели негативний вплив чинників професійної діяльності на складові професійної підготовленості в різних умовах несення служби військовослужбовцями-жінками.

За результатами дослідження було обґрунтовано та сформовано авторську програму для військовослужбовців-жінок, сутність якої полягає у застосуванні вправ для розвитку загальної витривалості, статичної витривалості м'язів спини, живота та плечового поясу, які спрямовані на підвищення рухової активності протягом доби, підтримання всебічної підготовленості протягом тривалого часу, відновлення рівня функціонального та психологічного стану після напруженого чергування військовослужбовців-жінок.

У результаті впровадження авторської програми було покращено показники фізичної підготовленості, фізичного розвитку, рухової активності, функціонального стану, стану соматичного здоров'я, а також професійно важливих психічних та інтелектуальних здібностей під час виконання службового обов'язку військовослужбовцями-жінками.

У процесі дисертаційного дослідження ми отримали нові наукові результати:

- уперше в організації та змісті фізичної підготовки враховано специфіку військово-професійної діяльності військовослужбовців-жінок, експериментально доведено позитивний вплив сукупності компонентів програми вдосконалення фізичної підготовленості та рухової активності в процесі професійної діяльності на забезпечення високого рівня фізичної підготовленості, фізичного здоров'я, функціонального стану, соматичного здоров'я, важливих професійних та психічних якостей військовослужбовців-жінок;

- суттєво доповнено дані про стан фізичної підготовленості, фізичного розвитку військовослужбовців-жінок та їх вікову динаміку;

- розширено результати досліджень Л.М. Кізло (2002), В.Б. Добровольського (2003), Ю.А. Бородіна (2007), С.В. Романчука (2008) та інших учених щодо наявності взаємозв'язку між обсягом рухової активності та показниками фізичного здоров'я, функціонального стану, соматичного здоров'я, між рівнем професійної та фізичної підготовленості військовослужбовців-жінок, що обумовлює необхідність використання ефективних засобів і методів для заповнення дефіциту рухової активності у режимі службової діяльності, покращання здоров'я і підтримання професійної працездатності жінок, які проходять службу у Збройних Силах України;

- підтверджено: вже існуючі в науковій літературі дані: про наявність позитивної кореляційної залежності між рівнем функціонального, фізичного й психологічного стану та рівнем рухової активності (Сухорада Г.І., 2003; Романчук С.В., 2006; Ольховий О.М., 2005); про те, що фізична підготовленість військовослужбовців жіночого контингенту Збройних Сил України знаходиться на недостатньому рівні та має виражену тенденцію до зниження (Добровольський В.Б. 2004, Бородін Ю.А., 2007, Кізло Л.М., 2008); про те, що чинна система фізичної підготовки не забезпечує високого рівня фізичної і морально-вольової підготовленості, підвищення працездатності, формування і підтримання здатності до перенесення фізичних навантажень та нервово-психічних напружень в екстремальних ситуаціях, зміцнення здоров'я військовослужбовців жіночого контингенту (Магльований А.М., 2007; Тьорло О.І., 2008).

ВИСНОВКИ

1. Обмеження рухової активності військовослужбовців-жінок внаслідок гіподинамічного характеру професійної діяльності спричиняє зниження ефективності м'язової роботи, погіршення роботи серцево-судинної та дихальної систем, стомлення нервової системи, погіршення кровопостачання головного мозку, зниження розумової та фізичної працездатності, погіршення обміну речовин, збільшення маси тіла.

2. Причинами, що знижують ефективність чинної системи фізичної підготовки військовослужбовців жіночого контингенту є: не завершено наукове обґрунтування спеціальної спрямованості фізичної підготовки жінок; у військових навчальних закладах відсутні спеціальні програми з фізичної підготовки для жінок-курсантів; не враховано специфіки військово-професійної діяльності та фізіологічних особливостей жінок; вимоги до рівня фізичної підготовленості розроблені без урахування категорій військовослужбовців-жінок; невідповідність нормативів з фізичної підготовки рівню підготовленості жінок.

3. Рівень фізичної підготовленості військовослужбовців-жінок усіх вікових груп є низьким. Серед перевірених військовослужбовців-жінок 50,1% мають незадовільний рівень фізичної підготовленості, а середні показники розвитку швидкісних якостей та витривалості у жінок третьої, четвертої та п'ятої вікових груп не відповідають нормативу на оцінку “задовільно”.

Показники фізичного розвитку та функціонального стану військовослужбовців жіночого контингенту різних вікових груп знаходяться у межах, нижчих за нормальні (Р<0,05-0,001). Доведено, що найгірші показники функціонального стану і здоров'я мають жінки старших вікових груп (понад 35 років) (Р<0,001).

4. Кореляційний аналіз виявив тісний взаємозв'язок між обсягом РА та вправами, які характеризують розвиток статичної витривалості м'язів плечового поясу та тулуба (r=0,758, r=0,559, r=0,518; P<0,01), а також загальної витривалості (r=-0,562; P<0,01) військовослужбовців-жінок. Встановлено високі кореляційні зв'язки показників функціонального й фізичного стану та обсягу РА військовослужбовців-жінок (P<0,05-0,01).

Під впливом чинників службової діяльності показники статичної витривалості м'язів спини (Р<0,001), живота (Р<0,001) та плечового поясу (Р<0,01) знижуються та відповідають рівню стомлення, вищому за середній (38-51%).

На основі кореляційного аналізу виявлено залежність між рівнем професійної підготовленості та розвитком фізичних якостей жінок (статична витривалість м'язів плечового поясу r=0,485, м'язів живота r=0,309, витривалість спини r=0,285, загальна витривалість r=-0,470 (Р<0,05-0,01)).

5. Обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність програми вдосконалення фізичної підготовленості та рухової активності військовослужбовців-жінок у різних умовах військово-професійної діяльності, сутність якої полягає у комплексному застосуванні фізичних вправ загальнофізичної, спеціальної, профілактичної спрямованості для розвитку, вдосконалення та підтримання на оптимальному рівні основних фізичних і спеціальних якостей, рухових навичок, функціональних можливостей та зміцнення здоров'я.

6. Рівень фізичної підготовленості жінок, які займалися за авторською програмою, має позитивну динаміку. Різниця спостерігається вже з другого періоду служби та продовжується протягом усього експерименту (P<0,05-0,001). Різниця між показниками військовослужбовців-жінок ЕГ та КГ у силових якостях (КСВ) становить 3,77 разу (Р<0,01), витривалості (біг на 1000 м) - 16,1 с (Р<0,05), статичної витривалості плечового поясу та рук (утримання гантелі 6 кг на витягнутій руці та вис на перекладині на зігнутих руках) - 3,89 с та 2,25 с (Р<0,05), витривалості м'язів спини та живота (утримання тулуба у горизонтальному положенні) - 9,52 с (Р<0,05) та 5,06 с (Р<0,001).

Показники фізичного розвитку військовослужбовців-жінок ЕГ кращі, ніж у жінок КГ: з індексу Кетле на 41 г/см, обхватних розмірів (Р<0,05), життєвої ємності легень на 86,1 мл (Р<0,05), життєвого індексу на 4,65 ум.од. (Р<0,05), силового індексу на 7,0 ум.од. (Р<0,001).

У військовослужбовців-жінок ЕГ відбулися більш виражені позитивні зміни показників індексів Руф'є, Робінсона, Скибінські, проби Штанге, соматичного здоров'я та фізичного стану, ніж у жінок КГ (P<0,05-0,001).

7. Доведено, що під впливом авторської програми показники рухової активності військовослужбовців-жінок ЕГ достовірно вищі, ніж у жінок КГ під час виконання обов'язку у ППД; під час бойового чергування; під час тактичних навчань у польових умовах та у ППД (Р<0,001).

Показники професійної підготовленості жінок ЕГ за тестами прийому, передачі сигналу та швидкості підготовки апаратури поліпшились (P<0,05-0,001).

Показники психічних якостей (концентрація, стійкість, перенесення та розподіл уваги) та інтелектуальних здібностей жінок ЕГ мають позитивну динаміку відносно показників жінок КГ (P<0,05-0,001).

Перспективу подальших досліджень вбачаємо у вивченні особливостей фізичної підготовленості і рухової активності військовослужбовців-жінок інших військово-облікових спеціальностей та розробці для них, на основі авторської програми з врахуванням специфіки професійної діяльності, програм вдосконалення фізичної підготовленості та рухової активності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

а) у фахових виданнях, затверджених ВАК України

1. Боярчук А.М. Эволюция вооружения, поколений войн, тактики и средств специальной физической подготовки военнослужащих / Ю.А. Бородин, В.Н. Романчук, А.М. Боярчук //Физическое воспитание студентов творческих специальностей: сб. науч. тр.; под ред. С.С.Ермакова. Харьков, 2004. №1. С. 117-127. (Автору належить аналіз еволюції засобів фізичної підготовки військовослужбовців).

2. Боярчук О.М. Методологічні аспекти обґрунтування системи фізичної підготовки військовослужбовців жіночого контингенту / О.М. Боярчук, С.В. Романчук // Слобожанський науково-спортивний вісник: зб. наук. пр. Харків: СПД ФО О.В. Бровін, 2008. №3. С. 16-19. (Внесок автора полягає в постановці проблеми, аналізі літературних джерел, формуванні висновків).

3. Боярчук О.М. Дослідження взаємозв'язку рівня рухової активності військовослужбовців-жінок та показників фізичної підготовленості, функціонального й психологічного стану / О.М. Боярчук // Молода спортивна наука України: зб. наук. пр. Львів: НВФ «Українські технології», 2009. Вип. №13. Т. 2. С. 22-26.

4. Боярчук О.М. Вплив авторської програми на розвиток фізичної підготовленості жінок-військовослужбовців / О.М. Боярчук // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. пр. за ред. С.С.Єрмакова. Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2009. №8. С. 21-23.

5. Боярчук О.М. Дослідження впливу систематичних занять фізичними вправами на показники професійної підготовленості жінок-військовослужбовців / О.М. Боярчук // Актуальні проблеми розвитку спорту для всіх: досвід, досягнення, тенденції: зб. наук. пр. ІІІ Міжнародної наук.-практ.конф. Тернопіль, 2009. С. 79-83.

6. Боярчук О.М. Дослідження впливу занять фізичними вправами на підтримку працездатності військовослужбовців-жінок / Олександр Боярчук // Педагогічні науки: реалії та перспективи: зб. наук. пр. за ред. О.В Тимошенка. К.: вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2009. Вип. №14. С. 45-49.

7. Боярчук О.М Обґрунтування програми удосконалення фізичної підготовленості та рухової активності жінок-військовослужбовців у різних умовах військово-професійної діяльності / О.М.Боярчук // Сучасні технології у сфері фізичного виховання, спорту та валеології: зб. наук. пр. ІІІ Міжнародної (Інтернет) наук.-практ.конф. Харків.: Акад. ВВ МВС України, 2009. С. 17-22.

б) в інших виданнях

8. Боярчук О.М. Фізична підготовка жіночого контингенту Збройних Сил України в системі професійної діяльності: навч.-метод. посібник / [О.М. Боярчук, С.В. Романчук]. Житомир: ЖВІ НАУ, 2009. 160 с. (Внесок автора полягає в обґрунтуванні програми вдосконалення фізичної підготовленості та рухової активності військовослужбовців-жінок у різних умовах військово-професійної діяльності).

9. Боярчук О.М. Особливості фізичної підготовки військовослужбовців-жінок: навч.-метод. посібник / [О.М. Боярчук, Л.М. Кізло, І.О. Боринський, С.В. Романчук та ін.]. К.: УФП ЗСУ, 2008. 136 с. (Внесок автора полягає у визначені місця фізичної підготовки в системі професійної діяльності військовослужбовців-жінок).

АНОТАЦІЯ

Боярчук О.М. Фізична підготовка жіночого контингенту Збройних Сил України в системі професійної діяльності. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 - фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. - Львівський державний університет фізичної культури. - Львів, 2010 р.

Дисертація присвячена обґрунтуванню ефективних засобів і методів фізичної підготовки, що сприятимуть покращанню фізичної підготовленості, заповненню дефіциту рухової активності військовослужбовців-жінок, підвищенню їхньої стійкості до режиму діяльності, покращанню здоров'я і підтримці професійної працездатності протягом тривалого часу виконання службового обов'язку в різних умовах професійної діяльності.

Експериментально визначено вплив занять фізичними вправами із загальнофізичною, спеціальною та профілактичною спрямованістю, організованими за чіткою підпорядкованістю етапам військово-професійної діяльності.

Виявлено покращання показників фізичної підготовленості, фізичного розвитку, рухової активності, функціонального стану, стану соматичного здоров'я, а також професійно важливих психічних та інтелектуальних здібностей під час виконання службового обов'язку військовослужбовцями-жінками.

Ключові слова: військовослужбовці-жінки, професійна діяльність, фізична підготовка, рухова активність.

АННОТАЦИЯ

Боярчук А.М. Физическая подготовка женского контингента в Вооруженных Силах Украины в системе профессиональной деятельности. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.02 - физическая культура, физическое воспитание различных групп населения. - Львовский государственный университет физической культуры. - Львов, 2010 г.

Диссертация посвящена обоснованию эффективных средств и методов физической подготовки, которые будут способствовать улучшению физической подготовленности, заполнению дефицита двигательной активности военнослужащих-женщин, повышению их стойкости к режиму деятельности, улучшению здоровья и поддержке профессиональной работоспособности в различных условиях профессиональной деятельности.

Объект исследования - профессиональная деятельность военнослужащих-женщин Вооруженных Сил Украины.

Предмет исследования - физическая подготовка, как составляющая военно-профессиональной деятельности.

Цель исследования - обосновать и разработать программу усовершенствования физической подготовленности и двигательной активности военнослужащих-женщин с учётом современных условий военно-профессиональной деятельности.

Научная новизна полученных результатов: впервые в организации и содержании физической подготовки учтена специфика военно-профессиональной деятельности военнослужащих-женщин, экспериментально доказано положительное влияние совокупности компонентов программы усовершенствования физической подготовленности и двигательной активности в процессе профессиональной деятельности на обеспечение высокого уровня физической подготовленности, физического здоровья, функционального состояния, соматического здоровья, важных профессиональных и психических качеств военнослужащих-женщин; существенно дополнены данные о состоянии физической подготовленности, физического развития военнослужащих-женщин и их возрастную динамику; расширены данные о наличии взаимосвязи между объёмом двигательной активности и показателями физического здоровья, функционального состояния, соматического здоровья, а также уровнем профессиональной и физической подготовленности военнослужащих-женщин; подтверждено: положительное влияние систематических занятий физическими упражнениями на динамику профессиональных качеств; данные о недостаточном уровне физической подготовленности, функционального состояния и соматического здоровья женщин, которые проходят службу в Вооружённых Силах Украины.

В первом разделе дано обоснование работ ведущих ученых, анализ научно- методической литературы и нормативных документов по проблеме организации физической подготовки военнослужащих-женщин в процессе военно-профессиональной деятельности. Во втором разделе даны сведения об использованных методах, этапах решения задач. В третьем разделе проанализировано состояние физической подготовленности; уровень физического развития, функционального и психологического состояния и уровень физического здоровья женщин разных возрастных групп; исследован суточный объём двигательной активности военнослужащих женского контингента; определены изменения уровня подготовленности под воздействием факторов служебной деятельности; исследована взаимосвязь профессиональной подготовленности с уровнем физической подготовленности, функционального и психологического состояния. В четвертом разделе обоснована авторская программа и представлены результаты педагогического эксперимента. В пятом разделе представлены выводы и практические рекомендации диссертационной работы.