Корекція порушень постави дітей молодшого шкільного віку з послабленим зором засобами фізичного виховання

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність. На сучасному етапі розвитку нашої держави, в період інтеграції у європейське суспільство розвиток адаптивної фізичної культури для України має велике значення, оскільки розвиток держави визначається рівнем турботи, яка стосується людей з обмеженими можливостями (Р.В. Чудна, 2003).

Визнання Україною конвенції ООН про права дитини та Всесвітньої декларації про забезпечення виживання, захист і розвиток дітей посилило увагу науковців (Т.Ю. Круцевич, 2003; Л.П. Абрамов, 2005; Т. Вісковатова, О. Лесько, С. Решетило, В. Трач, 2008; В.І. Синіговець, 2009) до проблем дітей з обмеженими можливостями, викликало необхідність створення умов для їх повноцінного розвитку, забезпечення використання методів і засобів фізичного виховання для корекції вроджених і набутих вад у розвитку.

Практично в усіх дітей з послабленим зором наявні проблеми у формуванні життєво важливих рухових умінь і навичок. У молодших школярів з послабленим зором в наслідок обмеження рухової активності виникають різноманітні супутні порушення, корекція яких є одним з основних напрямків корекційно-профілактичної роботи в адаптивному фізичному вихованні (АФВ) (Р.В. Чудна, 2009).

Аналіз літератури з питань корекційно-профілактичної роботи в АФВ свідчить, що в останні роки посилилась увага науковців до даної проблеми: запропоновані методичні підходи проведення занять з дітьми з послабленим зором (С.П. Євсєєв, 2003; Л.В. Шапкова, 2004); Л.В. Харченко (1999), Л.Ю. Коротковою (2005) розроблені програми тестування рухових якостей дітей даної нозології; особливості спортивної діяльності дітей з патологією зору описані у роботі О.І. Лапіцького (2005). Д. Силантьєвим (2000) і А. Гета (2002, 2005) вивчені особливості навчання плаванню і впливу занять у воді на корекцію вторинних захворювань сліпих дітей; у роботі Л.Н. Ростомашвілі (2002) представлені особливості використання лікувальної фізичної культури у процесі фізичного виховання дітей з порушеннями зору. Л.А. Єраковою (2005) запропоновано метод соціалізації школярів з послабленим зором із залученням їх до керування навчальним процесом тотально сліпих однокласників на уроках фізичного виховання в умовах спеціалізованої школи-інтернату; адаптовано сучасну фітнес технологію для сліпих і слабкозорих учнів, що підвищує їх мотивацію до занять фізичними вправами.

Функціональні порушення постави є одним із розповсюджених відхилень у кістково-м'язовій системі у дітей молодшого шкільного віку (І.П. Емануіліді, 2008). Тісний зв'язок між станом постави та здоров'ям людини доведений численними дослідженнями (Н. Л. Носова, 2008; В. О. Кашуба, 2009; О.М. Бондар, 2009), де підкреслено, що відсутність відхилень у стані опорно-рухового апарату (ОРА) є обов'язковою умовою нормального функціонування органів і систем, розвитку організму у цілому, підвищення працездатності дітей і зміцнення їхнього здоров'я. Протягом останніх років багато дослідників зверталися до проблеми профілактики й корекції порушень постави у молодших школярів (Т.О. Гутерман, 2005; Адель Бен Жедду, 2007; Зіяд Хаміді Ахмад Насраллах, 2008). Але у спеціальній літературі дані, що характеризують організацію фізкультурно-оздоровчих заходів для школярів з послабленим зором з порушеннями постави, представлені фрагментарно. За останні роки варто виділити лише роботу Н.Н. Мелентьєвої (2004), виконану в даному напрямку.

Беручи до уваги той факт, що кількість молодших школярів з послабленим зором, які мають різні функціональні порушення ОРА, неухильно зростає, стає очевидним актуальність розробки технології корекції порушень постави учнів з послабленим зором у процесі АФВ.

Мета дослідження - розробка технології корекції порушень постави молодших школярів з послабленим зором у процесі АФВ.

Завдання дослідження:

1. Систематизувати й узагальнити сучасні науково-методичні знання та результати вітчизняного і закордонного досвіду з проблеми використання технологій корекції порушень постави школярів у процесі АФВ.

2. Вивчити особливості моторики дітей молодшого шкільного віку з послабленим зором та визначити найбільш типові порушення постави у даного контингенту в процесі АФВ.

3. Розробити та апробувати технологію корекції порушень постави дітей молодшого шкільного віку з послабленим зором у процесі АФВ.

1. Теоретико-методичні основи профілактики і корекції порушень постави дітей молодшого шкільного віку у процесі адаптивного фізичного виховання

Проаналізовано й узагальнено дані, що визначають організаційно-педагогічні умови АФВ дітей молодшого шкільного віку з послабленим зором. Розглянуто сучасні наукові уявлення про порушення постави дітей молодшого шкільного віку. Визначено чинники та можливі причини порушень постави. Встановлено, що суттєвою передумовою розвитку порушень постави школярів є слабкість м'язів-стабілізаторів хребта, яка зустрічається на тлі зниженої рухової активності та при недостатньому використанні вправ, які цілеспрямовано сприяють формуванню «м'язового корсету».

Проведено аналіз технологій профілактики і корекції порушень постави дітей молодшого шкільного віку у процесі фізичного виховання.

У процесі вивчення наукової літератури виявлено, що існує об'єктивна необхідність у вирішенні питань, які стосуються розробки технології корекції порушень постави дітей молодшого шкільного віку з послабленим зором у процесі АФВ.

2. Методи та організація дослідження

Описано та обґрунтовано систему взаємодоповнюючих методів дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури, педагогічні спостереження, педагогічне тестування, експерименти з використанням комплексу методів. Для визначення морфофункціональних характеристик дітей молодшого шкільного віку з послабленим зором використовувались такі методи, як антропометрія і відеометрія. Біомеханічний відеокомп'ютерний аналіз статодинамічної постави школярів здійснювався з використанням програми: «БІОВІДЕО». Обробка експериментального матеріалу здійснювалась методами математичної статистики.

Дослідницька робота проводилась на базі НУФВСУ на кафедрі кінезіології та загальноосвітньої школи № 17 (м. Вінниця), Самгородоцької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Козятинського р-ну Вінницької обласної ради, школи-інтернату № 2 м. Вінниці.

На першому етапі дослідження (жовтень 2006 ? березень 2007 р.) був проведений детальний аналіз сучасних літературних джерел, вивчені науково-теоретичні й методичні аспекти АФВ; визначені мета, завдання, об'єкт, предмет і програма дослідження; опановані адекватні методи вивчення порушень постави тіла людини; розроблені карти обстеження.

На другому етапі дослідження (квітень 2007 ? серпень 2008 р.) був проведений констатуючий експеримент з метою створення бази даних, виявлення причин порушення постави у дітей молодшого шкільного віку. У ході експерименту виявлені особливості моторики 33 школярів з послабленим зором 7-10 років та проведено порівняльний аналіз отриманих результатів з відповідними показниками 60-ти практично здорових дітей. Медичний контроль здійснювався за участю лікаря-ортопеда О. С. Постоловського.

На третьому етапі досліджень (вересень 2008 ? травень 2009 р.) була розроблена та експериментально апробована технологія, спрямована на корекцію функціональних порушень постави дітей молодшого шкільного віку з послабленим зором. У дослідженні взяли участь 11 школярів 9-ти річного віку, які навчаються у Самгородоцькій спеціальній загальноосвітній школі-інтернат Козятинського району Вінницької обласної ради та 11 школярів того ж віку зі школи-інтернату № 2 м. Вінниці.

Результати, отримані у ході досліджень, було оброблено методами математичної статистики.

3. Особливості моторики дітей молодшого шкільного віку з послабленим зором

Проведені дослідження дозволили виявити особливості фізичного розвитку молодших школярів з послабленим зором.

Результати педагогічного експерименту підтвердили наявні в спеціальній науково-методичної літературі дані про відставання школярів молодшого шкільного віку з послабленим зором від своїх практично здорових однолітків за соматометричними показниками.

Результати, отримані в ході педагогічного тестування статичної рівноваги в тесті Є.Я. Бондаревського, свідчать, що у віковому періоді 7-10 років час збереження вертикальної стійкості тіла у дітей з послабленим зором значно знижений відносно показників практично здорових дітей із загальноосвітніх шкіл; відмінності, виявлені у кожному віковому періоді, статистично вірогідні (р<0,05).

Аналіз відеограм біогеометричного профілю постави дітей молодшого шкільного віку з послабленим зором свідчить про те, що нормальна постава спостерігається лише у 21 % обстежених дітей: кругла спина ? у 32 %, кругло-увігнута спина ? у 10 %, плоска спина ? у 12 % , а порушення постави у фронтальній площині (сколіотична постава) - у 25 % випробуваних дітей.

У процесі дослідження встановлені особливості біогеометричного профілю постави молодших школярів з послабленим зором з різними порушеннями постави.

Виявлено статистично вірогідні (p<0,05) відмінності від показників нормальної постави в таких кутових характеристиках: при круглій спині - це (2) кут зору і (4) кут асиметрії лопаток, при кругло-увігнутій спині - (1) кут нахилу голови, (4) кут асиметрії лопаток, при порушенні постави у фронтальній площині (сколіотична постава) - (2) кут зору, (4) кут асиметрії лопаток.

Проведене дослідження статичної рівноваги тіла школярів з послабленим зором (тест Є.Я. Бондаревського) дозволило встановити часові та кутові відмінності у дітей з різноманітними порушеннями постави. Так, кут нахилу тулуба відносно вертикалі у дітей з послабленим зором з порушеннями постави перевищує значення даного кута у дітей з нормальною поставою за умови виконання тесту на правій і лівій нозі відповідно: при круглій спині - на 1,7° та 1,4° (р<0,05), при кругло-увігнутій спині - на 2,0° та 1,4°(р>0,05), при порушеннях постави у фронтальній площині (сколіотична постава) - на 2,5° та 2,0°(р<0,05) та при плоскій спині - на 0,3° та 0,1° (р>0,05).

Вивчення питань, пов'язаних із організацією руху дитини, ? одне з найважливіших завдань теорії і методики АФВ. У даному дослідженні вивчалися просторові характеристики ходьби дітей молодшого шкільного віку з послабленим зором. Отримані результати дослідження показали, що у дітей формується руховий стереотип, який проявляється у збільшених значеннях кута нахилу тулуба відносно вертикалі у всіх фазах ходьби.

Представлені результати стали підставою для пошуку нових методичних підходів і засобів, спрямованих на корекцію порушень постави дітей молодшого шкільного віку з послабленим зором.

4. Технологія корекції порушень постави дітей молодшого шкільного віку з послабленим зором в процесі адаптивного фізичного виховання

Представлені результати формуючого експерименту.

Теоретичні відомості стали підґрунтям інформаційно-навчального (теоретичного) блоку і використовувались протягом усього експерименту, маючи на меті, забезпечити школярів необхідними знаннями з питання формування правильної постави. До данного блоку увійшли короткі (5-7 хвилин) та теоретично нескладні для даного віку розповіді та бесіди, які необхідно проводити раз на 2-3 тижні як в урочний час (бесіди, проведені вчителем фізичного виховання), так і в позаурочний (за сприяння вихователів, закріплених за класом, або батьків, якщо діти не проживають в інтернаті).

Блок формування навички правильної постави та вдосконалення вертикальної стійкості тіла. На вступному етапі технології ми пропонуємо використовувати «полегшені» вихідні положення - «лежачи» та «стоячи біля стіни». На корекційному етапі нами запропоновано «ускладнення» вправ для формування навички правильної постави за рахунок зміни вихідних положень, а також використання спеціального інвентарю (дерев'яного або гумового кільця, мішечка з піском).

На підтримуючому етапі комплекси вправ для формування навички статодинамічної постави були використані вправи з утримання правильного положення тіла під час ходьбі по прямій та зі змінами напряму руху.

У розробленій технології ми приділяли велику увагу вправам на розвиток вертикальної стійкості тіла дітей. Більшу частину даного блоку становлять доступні та нескладні вправи. Це дозволяє застосовувати їх у підготовчій частині уроку, під час розминки та підготовки до основної частини уроку.

Особливістю корекційно-профілактичного блоку був диференційований підбір комплексів вправ залежно від особливостей формування вертикальної стійкості тіла, кінематики ходьби дітей з послабленим зором. Нами також враховувалися особливості біогеометричних характеристик ОРА при порушенні постави у фронтальній площині (сколіотична постава): кути нахилу голови (1), зору (2), асиметрії лопаток (4) та кут нахилу тулуба відносно вертикалі.

Блок «рухливі та сюжетні ігри» використано у нашій технології для закріплення навички статодинамічної постави, покращення просторової орієнтації тіла школярів та емоційного забарвлення заняття.

Блок «моніторингу стану моторики» передбачає детальне обстеження соматометричних і соматоскопічних показників фізичного розвитку та статодинамічної постави дітей молодшого шкільного віку з послабленим зором.

Включення до складу технології блоку аудіо-програми «Школа постави» обумовлено тим, що компенсація порушень зору відбувається, зокрема, за рахунок слуху, а необхідною умовою ефективного виконання вправ молодшими школярами з послабленим зором є навчання поєднанню м'язових відчуттів зі звуковим фоном. Реалізація звукового супроводу при виконанні комплексів вправ можлива при використанні «озвучених» м'ячів, оплесків, музики.

Підбір музики для аудіо-програми «Школа постави» здійснювала старший концертмейстер кафедри хорового диригування та методики музичного виховання Вінницького державного педагогічного університету ім. М.М. Коцюбинського, О.Л. Мамонтова.

Запис тексту для програми проводився у такій послідовності: текст розповіді «Правильна постава - секрет краси та здоров'я», текстовий компонент комплексів корекційно-профілактичних вправ, невеличкі музичні сюжети для використання під час проведення «Фестивалю постави».

Слід зазначити, що застосування розробленої аудіо-програми «Школа постави» у складі корекційної технології розглядалося нами, як ефективний засіб естетичного виховання та розвитку творчих здібностей, формування особистості, збагачення інтелектуальної сфери дитини.

Під час виконання вправ та проведення рухливих ігор у межах фізкультурних свят (розроблений нами «Фестиваль постави») діти не лише зміцнюються фізично, але й отримують уявлення про моральні поняття: чесністіь, доброзичливість, відповідальність, етику поведінки тощо, в той же час проведення «Фестивалю постави» є своєрідним контрольним етапом використання технології корекції порушень постави у межах навчальної чверті та семестру.

Розроблена нами технологія розрахована на чотири навчальні чверті (2 семестри) ? 9 місяців. Заняття проводилися два рази на тиждень на уроках фізичної культури, під час фізкульт-хвилинок та при проведенні гімнастики до занять і у вільний час дітей протягом дня. Уроки тривалістю 45 хвилин проводились під керівництвом вчителів фізичного виховання, яким попередньо були надані усі матеріали корекційної технології. Реалізація комплексів під час фізкульт-хвилинок проводилась спільно зі вчителями, які керують предметними уроками, а проведення ранкової гігієнічної гімнастики здійснювалося наставниками груп, яким були надані необхідні матеріали. Використання дітьми рухливих ігор та комплексів вправ корекційної технології під час самостійних занять (у вільний від навчання час) заохочувалось вихователями та наставниками груп, які були попередньо проінструктовані.

Для визначення ефективності запропонованої технології був проведений порівняльний педагогічний експеримент, для проведення якого були сформовані контрольна (КГ) і експериментальна (ЕГ) групи, до складу яких входили по 11 школярів з послабленим зором 9-річного віку з порушеннями постави у фронтальній площині (сколіотична постава). Школярі КГ та ЕГ не мали статистично вірогідних відмінностей за показниками, що вивчалися (p>0,05).

Заняття з фізичного виховання в КГ будувалися відповідно до програми з фізичного виховання, яка використовується у практиці навчального процесу спеціальних шкіл-інтернатів для дітей з послабленим зором і передбачає використання фізичних вправ, спрямованих на гармонійний фізичний розвиток і формування навику правильної постави; в ЕГ - за розробленою нами технологією.

У ході експерименту були отримані дані, що свідчать про позитивний вплив запропонованих коригуючих засобів на показники постави молодших школярів з послабленим зором.

Аналізуючи гоніометричні показники постави, представлені на рисунку, підкреслимо, що у дітей ЕГ статистично вірогідно покращилось значення кута нахилу голови (1), який зменшився в середньому на 2,56° (р<0,05). Покращення даного показника свідчить про прийняття дітьми вертикального положення голови. Зауважимо, що середньостатистичне значення кута зору (2) у дітей ЕГ збільшилось на 1,86 однак дані зміни не є статистично вірогідними (р>0,05).

У фронтальній площині кут асиметрії лопаток (4) зменшився на 0,08° (р<0,01), що свідчить про більш симетричне положення плечей.

Встановлено, що діти КГ, які займались за загальноприйнятою програмою для шкіл-інтернатів, не мали достовірних змін досліджуваних показників біогеометричного профілю постави. Загалом, отримані результати свідчать про незначну зміну проаналізованих кутових характеристик постави. Так, наприклад, в середньому кути нахилу голови (1), зору (2), тулуба (3) змінювались в межах 0,13 (р>0,05), 0,41 (р>0,05), 0,12 (р>0,05) відповідно. А середньостатистичне значення кута, що характеризує асиметрію плечового пояса, кут асиметрії лопаток (4), залишилось незмінним.

Оцінка часових характеристик тіла при виконанні тесту Є.Я. Бондаревського після проведення експерименту свідчить про те, що час збереження вертикальної стійкості тіла статистично вірогідно покращився (р<0,05) у школярів ЕГ на відміну від КГ за умови виконання тесту як на правій, так і на лівій нозі. У КГ статистично вірогідних результатів не отримано.

Аналізуючи показники кута нахилу тулуба відносно вертикалі після експерименту, ми отримали результати, що аналогічні часовим характеристикам при виконанні тесту Є.Я. Бондаревського з утримання вертикальної стійкості тіла. Так, результати зміни кута нахилу тулуба відносно вертикалі в ЕГ та КГ свідчать, що зменшення досліджуваного кута в ЕГ знаходиться в межах 2,8-3,2° (р<0,05), що є істотною зміною, враховуючи показники до проведення експерименту. У дітей КГ значення данного кута також покращилось в середньому на 1,1-1,6° однак вірогідні відмінності спостерігаються лише за умови виконання тесту на правій нозі (р<0,05).

Результати, отримані після проведення експерименту, свідчать про те, що величина кута нахилу тулуба відносно вертикалі під час ходьби зменшилась у всіх досліджуваних фазах як в КГ, так і в ЕГ. Однак, статистично вірогідні (р<0,05) результати отримані лише у фазі «момент відриву правої ноги» та у фазі «момент відриву лівої ноги» у дітей, які входили до складу ЕГ.

5. Аналіз та узагальнення результатів дослідження

Охарактеризовано повноту рішення завдань дослідження.

У процесі нашого дослідження отримано три групи даних: підтверджуючі, доповнюючі наявні розробки й абсолютно нові результати з проблеми дослідження.

Проведені нами дослідження підтвердили дані С.П. Євсєєва, (2003); Л.В. Шапкової, (2004); Л.А. Єракової (2005), висновки яких свідчать про те, що фізичний розвиток дітей з порушеннями зору відрізняється від фізичного розвитку їх практично здорових однолітків.

Матеріали наших досліджень підтверджують дані І.П. Еммануіліді (2008), Н.Л. Носової (2008), Н.Н. Гончарової, (2009), про те, що порушення постави є одним з найбільш розповсюджених відхилень у стані кістяково-м'язової системи у дітей молодшого шкільного віку, а також, що дефекти постави поєднуються з порушенням кінематики ходьби (Адель Бен Жедду Бен Ларбі, 2007).

У роботі отримало подальший розвиток вивчення особливостей використання методу «спеціально організованого середовища» у процесі АФВ (І.П. Ратов, 1984; Зіяд Хаміді Ахмад Насраллах, 2008).

Доповнена інформація інших дослідників про:

ь вікову динаміку формування постави дітей молодшого шкільного віку (Т.О. Гутерман, 2005; В.О. Кашуба, 2003-2007; Н.Л. Носова, 2008 В.В. Петрович, 2010);

ь стан опорно-ресорних властивостей стопи молодших школярів (Л.В. Рютіна, 1997; О.В. Брянчіна, 1997; К.М. Сергієнко, 2003);

ь вертикальну стійкість тіла молодших школярів (І.В. Хмельницька, 2006; Зіяд Хаміді Ахмад Насраллах, 2008).

Новими даними є:

· просторові показники ходьби дітей молодшого шкільного віку з послабленим зором;

· показники вертикальної стійкості тіла та гоніометричні показники тіла молодших школярів з послабленим зором з різними порушеннями постави;

· вперше обґрунтовано і розроблено технологію корекції порушень постави молодших школярів з послабленим зором у процесі АФВ.

Висновки

моторика адаптивний школяр

1. Аналіз спеціальної літератури дозволив скласти уявлення про рівень розробки питань профілактики і корекції порушень постави дітей молодшого шкільного віку у процесі фізичного виховання. На сьогодні проблема функціональних відхилень у стані ОРА дітей актуальна як для практично здорових школярів із загальноосвітніх шкіл, так і для дітей з послабленим зором. Питання корекції порушень постави молодших школярів з послабленим зором, на жаль, не знаходять належного відображення в теорії й методиці АФВ. У зв'язку з цим дослідження проблеми профілактики і корекції порушень постави у молодших школярів з послабленим зором набуває надзвичайної актуальності.

2. Результати констатуючого експерименту підтвердили наявні в спеціальній літературі дані про відставання молодших школярів з послабленим зором від своїх практично здорових однолітків за показниками, що характеризують фізичний розвиток та вертикальну стійкість тіла. У дітей 7 років з послабленим зором середньостатистичне значення маси тіла статистично вірогідно нижче від маси тіла практично здорових однолітків (р<0,05). У вікових періодах 8 і 9 років у дітей з послабленим зором вірогідно нижчі показники як довжини, так і маси тіла (р<0,05).

Здатність до збереження вертикальної стійкості тіла (за результатами тесту Є.Я. Бондаревського) у дітей з послабленим зором статистично вірогідно гірша, ніж у їх практично здорових однолітків (р<0,05). Кут нахилу тулуба відносно вертикальної вісі у хлопчиків з послабленим зором 8 років більший, ніж у практично здорових дітей в середньому на 11,6° та 10,9° на правій і лівій нозі відповідно (р<0,05), у віці 9 років - в середньому на 13° та 13,6° на правій і лівій нозі відповідно (р<0,05). Зниження показників вертикальної стійкості тіла у дітей молодшого шкільного віку з послабленим зором пояснюється провідною роллю зорового аналізатора при сприйнятті та оцінюванні просторової орієнтації тіла.

3. Біомеханіка ходьби дітей з послабленим зором має ряд відмінних рис, порівняно з ходьбою практично здорових дітей із загальноосвітніх шкіл. У дітей з послабленим зором формується руховий стереотип, який проявляється у збільшених значеннях кута нахилу тулуба відносно вертикалі. Так, у кожній фазі ходьби: «момент постановки лівої ноги»; «момент відриву правої ноги»; «момент вертикалі при лівій опорній нозі»; «момент постановки правої ноги»; «момент відриву лівої ноги»; «момент вертикалі при правій опорній нозі» виявлені відмінності в середньому на 6-8° порівняно з ходьбою практично здорових дітей із загальноосвітніх шкіл (р<0,01).

4. Нормальна постава спостерігається лише у 21 % обстежених дітей: кругла спина - у 32 %, кругло-увігнута спина - у 10 %, плоска спина - у 12% та порушення постави у фронтальній площині (сколіотична постава) - у 25 % випробуваних дітей. Вивчення особливостей біогеометричного профілю постави молодших школярів з послабленим зором показало, що найбільший відсоток (60%) порушень постави припадає на вік 8-9 років.

5. Сукупність отриманих даних стала первинною інформацією для обґрунтування та розробки технології корекції порушень постави дітей молодшого шкільного віку з послабленим зором у процесі АФВ. Розроблену технологію корекції порушень постави дітей молодшого шкільного віку з послабленим зором доцільно здійснювати за даними обстеження біогеометричного профілю постави, кутових характеристик нахилу тулуба відносно вертикалі при збереженні статичної пози та під час ходьби. Розроблений алгоритм організації оздоровчих занять складається з трьох етапів: вступного, корекційного, підтримуючого. Складовою частиною корекційної технології є аудіо-програма «Школа постави», яку можна використовувати не лише на уроках у спеціалізованих інтернатах, а також і при самостійних заняттях. Аудіо-програма включає текстовий компонент комплексів корекційно-профілактичних вправ, музичні сюжети для використання під час проведення «Фестивалю постави».

6. Ефективність запропонованої технології апробовано в педагогічному експерименті, що підтверджується даними статистичного аналізу отриманих результатів. У дітей ЕГ статистично вірогідно покращились значення кутових характеристик: кут нахилу голови (1), утворений вертикаллю та лінією, що з'єднує остистий відросток хребця С7 і ЦМ голови, зменшився в середньому на 1,55° (р<0,05), що вказує на більш вертикальне положення голови у дітей. Кут асиметрії лопаток, що характеризує асиметрію плечового поясу (4), зменшився в середньому на 0,06 (p<0,05), що свідчить про більш симетричне положення плечей та позитивний вплив запропонованої технології. Отримані результати у КГ свідчать про незначну та статистично незначущу (p>0,05) зміну проаналізованих кутових характеристик, а величина кута асиметрії лопаток (4) у дітей КГ залишилась незмінною.

7. Застосування коригуючої технології сприяє покращенню кінематики ходьби дітей ЕГ. Зокрема, зміни (р<0,05) у значеннях кута нахилу тулуба відносно вертикалі у фазі «момент відриву правої ноги» та у фазі «момент відриву лівої ноги» є статистично вірогідними. В той же час зміни кутових характеристик, виявлені у дітей КГ, не є статистично вірогідними (p>0,05).

Показники часу збереження стійкого положення тіла при виконанні тесту Є.Я. Бондаревського статистично вірогідно (р<0,05) покращились у дітей ЕГ на 0,75 і 0,8 с на правій і лівій нозі відповідно, у той самий час у дітей КГ не спостерігалося покращення досліджуваних показників.

8. Використання аудіо-програми «Школа постави» у процесі АФВ дозволяє стверджувати, що систематичне застосування розробленої аудіо-програми сприяє формуванню інтересу до навчання, соціалізації учнів, формуванню у них необхідних рухових умінь і навичок.

Перспектива подальших досліджень полягає у пошуку нових підходів до корекції порушень ОРА дітей молодшого шкільного віку з послабленим зором.

Література

1. Дьяченко А.А. Морфо-биомеханические характеристики стопы слабовидящих детей младшего школьного возраста / А.А. Дяченко // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Серія «Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт»: зб. наук. праць. - 2008. - Вип. № 54. - С. 90-93.

2. Дяченко А.А. Аналіз кількісного співвідношення первинних і вторинних захворювань слабкозорих школярів в процесі адаптивного фізичного виховання / А.А. Дяченко // Молода спортивна наука України : зб. наук. статей з галузі фізичної культури і спорту. - Львів : ЛДіФК, 2009 - Вип. 13, т. 3. - С. 71-74.

3. Дяченко А.А. Особливості фізичного розвитку молодших школярів з послабленим зором / А.А. Дяченко // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - 2009. - № 2. - С. 69-73.

4. Дьяченко А.А. Возможности использования метода «искусственно созданной среды» в процессе адаптивного физического воспитания / А.А. Дяченко // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Серія «Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт»: зб. наук. праць. - 2009. - Вип. № 64. - С. 131-137.

5. Дьяченко А.А. Особенности опорно-рессорных свойств стопы слабовидящих детей младшего школьного возраста / А.А. Дьяченко // Материалы I Междунар. науч.-практ. конф. «Биомеханика стопы человека», Гродно, 2008. - С. 112-114.

6. Дьяченко А.А. К вопросу использования коррекционно-профилактических технологий в практике адаптивного физического воспитания / А.А. Дяченко, В.А. Кашуба // Материалы ХІІ Междунар. науч. конгресса «Современный олимпийский и паралимпийский спорт и спорт для всех». - Москва, 2008. - Т. 2. - С. 31-32.

Размещено на Allbest.ru