Обґрунтування розвитку сільського туризму в Україні

Однак законопроект «Про сільський зелений туризм» поки ще залишається проектом і багато його корисних норм залишаються лише на папері, а проблематика функціонування сільського зеленого туризму залишається на рівні 90-х років ХХ століття. На сьогодні єдиним директивним документом, який спрямований на розвиток сільських територій є Постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2007 р. №1158 «Про затвердження Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 р.» (із змінами і доповненнями). Вказана Постанова передбачає заходи з розвитку сільського зеленого туризму та відродження підсобних промислів та ремесел. Але, крім зазначеного визначення, сама програма не містить більше цілеспрямованих та конкретних заходів щодо підходів до стимулювання розвитку сільського зеленого туризму.[17]

Згідно визначення Міжнародної спілки екотуризму, зелений туризм визначається як спрямована мандрівка в сільську місцевість з метою ознайомлення з місцевою культурою та історією природного середовища, яка не порушує цілісності екосистеми, при цьому робить охорону природних ресурсів вигідною для сільських мешканців. Важливою функцією зеленого туризму є збереження та розвиток культурно-історичної спадщини, народних промислів, охорона природного середовища. Як показує практика, сім'я, яка починає працювати у сфері сільського зеленого туризму, не лише вирішує проблему зайнятості сільського населення, вона сприяє створенню нових робочих місць, адже щоб зайнятись наданням послуг сільського зеленого туризму, непотрібні ліцензії та фахова освіта. Також до організації краєзнавчих екскурсій та надання інших видів послуг на договірній основі можуть залучатися працівники соціальної сфери: вчителі, лікарі, працівники сільських клубів тощо. Справа розвитку сільського відпочинку має реальну державну перспективу і сприяє поліпшенню соціально-економічної ситуації сільської місцевості. Зелений туризм виступає важливим чинником стабільного динамічного збільшення надходжень до бюджету, активізації розвитку багатьох галузей економіки (транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство тощо). Для розвитку сільського зеленого туризму українське село має надзвичайно багату історико-архітектурну спадщину, культуру, самобутній побут, даровані природою мальовничі ландшафти, а також лікувально-рекреаційні ресурси. Наші села багаті індивідуальним житловим фондом та добрими і працьовитими людьми. Водночас гострою проблемою багатьох сіл є зростаючий надлишок робочої сили. Враховуючи відсутність капіталовкладень на створення нових робочих місць у сільській місцевості України, на загальнодержавному рівні більше уваги варто приділяти тим галузям, які не потребують для свого розвитку великих коштів.[18]

До таких галузей і належить сільський зелений туризм. Згідно з офіційними статистичними даними ВТО, "зелені" подорожі нині займають від 7 до 20 % у загальному обсязі турпоїздок. Темпи росту сільського зеленого туризму оцінюються від 10--20 % до 30% у рік (для пригодницького туризму, до складу якого він входить за статистикою ВТО), а його частка в доходах від міжнародного туризму сягає 10--15 %. Тільки один європейський ринок сільського зеленого туризму, за оцінками Європейської Федерації Фермерського та Сільського Туризму (EuroGites), на сьогодні складає близько 2 млн. ліжко-місць. Український ринок потенційно здатний прийняти й розмістити на селі близько 150 тис. "зелених" туристів. В селах з відповідною рекреаційною базою завжди було багато відпочиваючих. Найбільше це стосується сіл, що розташовані на берегах річок, морів та в гірській місцевості.

Тому в Україні існують усі передумови розвитку відпочинку в селі, який можна розглядати як специфічну форму підсобної господарської діяльності у сільському середовищі з використанням природного та культурного потенціалу регіону, що дає можливість певною мірою вирішити проблему як зайнятості сільського населення так і покращення його добробуту, повнішого використання природного та історико- культурного потенціалу сільської місцевості. Сільський відпочинок в Україні за рахунок збереження етнографічної самобутності повинен набути національного значення, тому що: - по-перше, він дає поштовх для відродження й розвитку традиційної культури: народної архітектури, мистецтва, промислів - усього, що складає місцевий колорит, і що, поряд із природно-рекреаційними чинниками, є не менш привабливим для відпочиваючих;

- по-друге, через сільський відпочинок мешканці урбанізованих територій мають можливість пізнати справжні українські традиції;

- по-третє, етнокультура села репрезентує Україну світові й приваблює також іноземних туристів. Як передумову успішного розвитку відпочинку в сільських етнографічних районах треба розглядати формування ідеології відродження й розвитку всього спектру традиційної культури, починаючи від форм господарських занять до надбань духовної сфери, що діятимуть як сприятливі чинники для індивідуального відпочинку в етнографічних районах України.

Суттєву роль відіграє розвиток сільського туризму і у підвищенні культурно- освітнього рівня сільського населення. Готуючись приймати і обслуговувати відпочиваючих, члени сільських родин мимоволі змушені поповнювати свої знання з ведення домашнього господарства, гігієни і санітарії, приготування їжі тощо, а спілкування з гостями розширює їх кругозір, дає змогу зав'язати нові знайомства, завести друзів в інших населених пунктах. Сільське населення України здатне отримувати реальні доходи у сфері зеленого туризму від таких видів діяльності, як: - організація туристичних маршрутів; - облаштування й експлуатація стоянок для туристів; - робота гідом чи екскурсоводом; - транспортне обслуговування туристів; - єгерська діяльність (полювання, аматорське та спортивне рибальство); - прокат туристичного спорядження; - послуги приймання та розміщення туристів; - кулінарні послуги; - підготовка культурних програм; - народні промисли; - виробництво та реалізація туристам екологічно чистих продуктів харчування тощо. Головним суб'єктом в організації зеленого туризму на селі є сім'я, яка надає для потенційних туристів своє житло, забезпечує харчуванням і побутовими зручностями, знайомить гостей з сільським способом життя та народними ремеслами, організовує екскурсії по селу, його околицях та прилеглих цікавих місцях тощо.[19]

Великою проблемою розвитку сільського зеленого туризму є недостатній рівень розвитку комунікацій та соціально-технічної інфраструктури у багатьох центрах сільського зеленого туризму: незадовільний стан локальних доріг; відсутність централізованого теплопостачання та водопостачання наявність соціально- побутових об'єктів у сільській місцевості тощо.Серед інших головних проблем розвитку СЗТ є надто слабка маркетингова та рекламна стратегія його просування як туристичного продукту. Маркетинг у туризмі - це система постійного погодження пропонованих послуг з тими послугами, які користуються попитом на туристичному ринку і які туристичний ринок здатен запропонувати споживачеві. Для нормального функціонування та розвитку сфери сільського зеленого туризму на територіях необхідне створення певної інфраструктури, що має включати: - приміщення для розміщення туристів, яким у більшості випадків виступає сільський будинок. До цього варто додати господарчий двір або ферму, до якої виявляють інтерес туристи, а особливо діти (догляд за тваринами і птахами, збирання овочів та фруктів тощо). Тут увага спрямована на збереження народного побуту й архітектури. - інженерну інфраструктуру (освітлення, опалення, телефонізація, шляхи, водопостачання, лижні траси, підйомники, пляжі тощо).

Без цього неможливо нормальне споживання туристичного продукту сільського зеленого туризму; - виробничу інфраструктуру, орієнтовану на народні ремесла та виробництво на їхній основі характерних для даного регіону сувенірів на сільську тематику; приготування місцевими кухарями, з можливою участю туристів, місцевих блюд; - участь туристів в різних видах сільськогосподарської діяльності; - соціальну інфраструктуру, що активізує контакти між селянами та туристами (будинки культури, кінотеатри, організації свят, карнавалів, змагань тощо). [21]

Вся туристична інфраструктура села повинна відповідати двом основним вимогам: по-перше, створювати нормальні умови для проживання і відпочинку туристів, а по-друге, у мінімальному ступені порушувати екологічну стійкість природного середовища. При цьому сільський будинок, господарі якого бажають зайнятися обслуговуванням туристів, повинен відповідати наступним умовам: - наявність красивого фасаду (найкраще - типовий для регіону стиль); - традиційний для району спосіб ведення домашнього господарства; - побутові зручності; - достатність приміщень для розміщення туристів; - можливість надання додаткових туристичних послуг (харчування, екскурсії тощо); - наявність власного телефону, легкового і вантажного автомобілів або гужового транспорту. Крім того, господарі-власники сільської садиби повинні мати: - наявність бажання приймати туристів, з якими вони будуть жити однією великою родиною; - здорова атмосфера в родині; - контактність і ініціативність членів родини; - елементарні навички з обслуговування потенційних туристів.

В умовах зростаючої урбанізації головною рушійною силою розвитку сільського туризму є швидко зростаючий попит відпочинку на природі, що визначається збільшенням невідповідності середовища проживання сучасної людини її фізіологічним та психологічним потребам. Підвищення попиту на сільський відпочинок зростає внаслідок збільшення тривалості робочого часу, збільшення кількості платних відпусток, зростання рівня освіти, розвитку транспортної мережі - залізничного, автодорожнього, повітряного та морського транспорту.[21]

Отже, сучасний зелений туризм, поряд із промисловим і сільськогосподарським виробництвом, слід розглядати як рівноправну форму господарського освоєння простору. У контексті вирішення проблем аграрних регіонів України розвиток сільського зеленого туризму є особливо необхідним, він дозволяє вирішувати ряд важливих соціально-економічних питань їх розвитку. Разом з тим, на думку автора, без законодавчого врегулювання найбільш гострих питань функціонування сільського зеленого туризму неможливо динамічно розвивати цю сферу та масово залучати до неї сільське населення, а саме: - невизначеність статусу організатора сільського зеленого туризму, яка тягне податки, звітність і т.д.; - стандартизація - критерії та визначення; - забезпечення безпеки якості послуг від харчування до екскурсій; - організація освітніх програм для сільських господарів; - організація маркетингу послуг у сфері сільського зеленого туризму; - взаємодія з іншими структурами туризму (туроператорами, турагентами і т.д.); - розвиток інформаційних технологій і комунікацій; - забезпечення мінімальної фінансової підтримки сільських господарів. Крім того, на нашу думку, доцільно в регіонах, зацікавлених в розвитку сільського зеленого туризму розробити місцеві (регіональні) програми розвитку та підтримки сільського зеленого туризму, які слугували б орієнтиром цієї діяльності та демонстрували партнерські відносини влади та сільських господарів. Але туризм не слід вважати панацеєю. Його роль у розвитку сільської місцевості України та зайнятості сільського населення досить важлива, але не головна. Національна економіка не вичерпала можливостей розвитку традиційних форм господарського освоєння простору. Тому лише оптимальне поєднання промислових, сільськогосподарських і рекреаційно-туристичних технологій взаємодії суспільства і природи дозволить вивести деякі регіони з глибокої соціально-економічної кризи і надасть їм імпульсу для сталого розвитку.[23]

Отже, провівши аналіз сучасного стану розвитку сільського зеленого туризму, можна зробити висновок про те, що сільський зелений туризм можна розглядати як невід'ємну складову частину комплексного соціально-економічного розвитку села та як один із засобів вирішення багатьох проблем сільського населення, а особливо проблем зайнятості.

Сьогодні в Україні формується розуміння сільського зеленого туризму як специфічної форми відпочинку на селі з можливістю ефективного використання природного, матеріального і культурного потенціалу регіонів. Законодавче врегулювання взаємовідносин у сфері сільського туризму та його популяризація сприятиме подальшому розвитку ринку туристичних послуг і дозволить зробити сільський зелений туризм більш привабливим, та вирішить питання працевлаштування на селі, створить можливості для самореалізації.[29]

3.2 Перспективи діяльності туристичної фірми “ Феєрія ” на ринку сільського туризму в Україні

У сучасних умовах переходу України до ринкової економіки в кожній галузі відбувається пошук нових шляхів і методів виробництва, здійснюється аналіз сучасного стану, окреслюються перспективи на майбутнє. Ці процеси характерні і для туристичної галузі, яка спрямована на отримання прибутку через задоволення туристичних потреб населення, надання йому різноманітних туристичних послуг. Розвиток сільського туризму в Україні сьогодні особливо актуальний, оскільки саме цей вид туризму:

1. Сприяє вирішенню основних соціально-економічних проблем села:

-зайнятість сільського населення;

-зростання доходів та підвищення життєвого рівня сільських жителів при відносно невеликих фінансових затратах;

-поліпшення благоустрою садиб та сіл, розвиток інженерної та соціальної інфраструктури;

-розширення асортименту присадибного господарства;

-реалізація на місці продукції особистого підсобного господарства як готових продуктів харчування;

-стимулювання охорони місцевих пам'яток, збереження місцевих звичаїв, фольклору, народних промислів;

-підвищення культурно-освітнього рівня сільського населення тощо.

2. Може бути джерелом поповнення місцевих бюджетів додатковими надходженнями, коли набере масового характеру.

3. Не вимагає значних інвестицій і використовує переважно приватні джерела капіталу. Капіталовкладення швидко скуповуються.

4. Розвантажує найбільш популярні туристичні центри, зменшуючи негативні екологічні наслідки надто інтенсивної туристичної діяльності.[24]

Зростання ролі сільського зеленого туризму щодо збільшення його впливу на всі аспекти життєдіяльності людей обумовлює розширення потреби в об'єктивних статистичних даних про стан та динаміку йогорозвитку. Адже інформація, яка отримується в результаті статистичних спостережень та широкого використання адміністративних даних, є необхідною на всіх рівнях її користувачів. Серед них: національні та регіональні організації, які прямо або опосередковано пов'язані зі сферою туризму, а також туристичні адміністрації, що розробляють та здійснюють політику в цій сфері економіки, до безпосередніх виробників туристичних товарів і послуг, які прагнуть вижити в конкурентній боротьбі на цьому ринку.

Підкреслимо, що статистичні дослідження у сфері функціонування сільського зеленого туризму передбачають використання теоретичних, методологічних та організаційних засад їх проведення на основі знань про економічну географію, екологію місцевості, економіку туризму та визначення місця туристичного ринку в господарській системі окремих регіонів та країни в цілому. При цьому слід пам'ятати, що для прийняття будь-яких ефективних управлінських рішень і, зокрема, у даній сфері економіки потрібно спочатку проаналізувати події, які вже сталися. Адже дослідження минулих явищ, визначення за його результатами недоліків і позитивів, слабких та сильних сторін, дасть можливість розробити необхідні заходи щодо усунення проблем й обрати вірну та успішну стратегію соціально-економічного розвитку.[31]

Зважаючи на сутність сільського зеленого туризму, а також враховуючи його вплив на економічні, соціальні та екологічні умови та процеси, статистика сільського зеленого туризму розглядається з трьох позицій:

1) як галузь економічної статистики, оскільки всебічно таглибоко досліджує стан, закономірності та тенденції розвитку туристичної індустрії, вплив різних економічних явищ на цей процес шляхом збирання, обробки, аналізу й узагальнення статистичних даних;

2) як галузь соціальної статистики, оскільки вивчає вплив туризму на соціальні умови та процеси суспільного життя населення;

3) як галузь екологічної статистики, оскільки аналізує взаємозв'язок розвитку сільського зеленого туризму зі становищем екосистеми регіону.

Слід зауважити, що потреба в статистичних дослідженнях діяльності сільського зеленого туризму виникає у туристів, власників та працівників туристичних підприємств, інвесторів, представництв державних i регіональних органів влади та суспільних груп, які безпосередньо не пов'язані з сільським зеленим туризмом, але зацікавлені в його позитивних наслідках для економічної, екологічної та соціальної сфер життєдіяльності.

Якщо говорити про статистику туризму в Україні взагалі, то основними джерелами її інформаційного забезпечення є фінансова, адміністративна, податкова та статистична звітність господарюючих суб'єктів.

Саме вона сприяє проведенню всебічного статистичного аналізу розвитку туристичного ринку товарів і послуг. Така інформаційна база, відповідно до діючого законодавства, формується органами Державної служби статистики України і своєчасно надається користувачам для прийняття зважених управлінських рішень. Вона, як правило, створюється, передається і зберігається у вигляді абсолютних і відносних статистичних показників. Останні характеризують стан і розвиток процесів та явищ туристичного господарства у відповідних умовах часу й регіону.[34]

Для аналізу підприємницької діяльності у сфері сільського зеленого туризму згадані вище показники чітко визначені у відповідних формах державних статистичних спостережень № 1-КЗР (річна) «Звіт про діяльність колективного засобу розміщення» та № 1-туризм (річна) «Звіт про туристичну діяльність». Зазначені форми звітності періодично затверджуються відповідними нормативними актами.

Заповнені суб'єктом туристичної діяльності на основі даних первинного обліку його функціонування вони надаються щорічно (не пізніше 9 лютого наступного за звітом року) органу Державної служби статистики України за місцем здійснення економічної діяльності.

При цьому слід враховувати, що державні статистичні спостереження зі статистики туризму є суцільними, а тому генеральні сукупності у повному обсязі складають списки одиниць цих спостережень.

Сформовані сукупності одиниць узгоджується з адміністративним реєстром Державного агентства України з туризму та курортів. Водночас сукупність одиниць державних статистичних спостережень зі статистики туризму не узгоджують із сукупностями за іншими формами державних статистичних спостережень. Проведені нами дослідження систематизованої та оприлюдненої органами Державної служби статистики України інформації щодо розвитку сільського зеленого туризму за 2012-2013 роки показують позитивну його тенденцію. Зокрема, загальна кількість садиб по країні (фізичні особи - підприємці), які надавали туристичні послуги в 2013 році зросла до 285 одиниць проти 230 у 2012 році (табл. 3.1). За цей же період збільшилась загальна їх площа на 16,5 тис.м2 і становила 231,5 м2 однієї садиби, що на 7,7 % більше проти 2012 року. Водночас у 2013 році на 776 осіб зменшилася загальна кількість розміщених у садибах відпочиваючих, це на 1,5 % менше по відношенню до 2012 року. При цьому зросла середня місткість сільських садиб, що надавали туристичні послуги, до 12,6 місць.

Таблиця 3.1 Динаміка розвитку сфери сільського зеленого туризму в Україні

Рік	Кількість садиб, од	Площа садиб, мІ	Кількість розміщених, осіб	Середня місткість садиб,місць
		усього	У тому числі житлова
2012	230	49425,3	20787,1	50724	11
2013	285	65986,2	29987,7	49948	12,6
Відхилення 2013р. до 2012р.(+,-)	55	16560,9	9200,6	-776	1,6

Дані про фінансово-економічну діяльність суб'єктів сільського зеленого туризму в Україні упродовж 2012-2013 років наведені в таблиці 3.2. Вони позитивно характеризують дану сферу діяльності господарюючих суб'єктів.

Таблиця 3.2 Економічні показники діяльності сільського зеленого туризму в Україні

Рік	Доходи від наданих послуг(без ПДВ, акцизного податку і аналогічних платежів), тис.грн.	Витрати, тис.грн.	Фактичнівитрати на один людино-день перебування, грн..	Кількістьночівель, од.	Середня тривалість перебування розміщених осіб, діб	Коефіціент використання місткості садиб
2012	10189,7	5046,6	117,2	112520	2,2	0,26
2013	16966,7	10283,0	104,4	130695	2,6	0,19
Відхилення 2013р. до 2012р.(+,-)	6777	5236,4	-12,8	18175	0,4	-0,07

За даними таблиці 3.2 у 2013 році доходи від надання туристичнихпослуг збільшились майже на 6,8 млн. грн., або 66,5 %, порівняно з 2012 роком. Одночасно зросли господарські витрати відповідно на 5,2 млн. грн., або в 1,04 раза. Однак за даний період доходи перевищують витрати, що свідчить про отримання прибутку підприємствами сільського зеленого туризму в Україні. Позитивним слід вважати зменшення за цей час фактичних витрат з 117,2 до 104,4 грн. за один день перебування. Це один з факторів можливого збільшення чисельності відвідувачів, адже, коефіцієнт використання місткості сільських садиб залишається низьким - 0,19. Як наслідок, більшу частину часу ринок сільського зеленого туризму залишається ненасиченим, тоді як під час сезону у закладах розміщення відпочиваючих катастрофічно не вистачає місць. В сучасних умовах проведення дієвого статистичного аналізу стану функціонування й розвитку сільського зеленого туризму зростає необхідність використання широкого масиву інформації спеціально організованих статистичних спостережень. Перспективним видом отримання такої інформації, на наш погляд, є запровадження системи статистичного моніторингу. Нажаль ні звітність, ні спеціально організовані спостереження комплексно не використовуються в аналітичних розрахунках, а отже не забезпечують суб'єктів ринку туристичних товарів і послуг повною та багатоаспектною інформацією щодо процесів, які відбуваються у сфері сільського зеленого туризму України. За таких умов продемонструвати фактичний потенціал розвитку досліджуваного виду туристичної діяльності на сучасному етапі значно ускладнюється.[40]

Для організації доступу до інформаційних ресурсів та їх ефективного використання необхідно створити на регіональному та національному рівнях систему статистичного моніторингу сільського зеленого туризму. Це, на наше переконання, забезпечуватиме узагальнення та узгодження баз даних (законодавчої бази, ресурсного паспорту регіону, факторів впливу на туристичний ринок, інвестиційних проектів), проведення необхідних розрахунків, прогнозування всіх основних параметрів функціонування ринку та побудову короткострокових, середньострокових і довгострокових планів його розвитку. Враховуючи особливості реалізації системи моніторингу, необхідно застосувати всю сукупність статистичних методів при оцінюванні стану і тенденцій розвитку товарів і послуг туристичного ринку.

Зазначимо, що в сільському зеленому туризмі використання статистичних методів має ряд особливостей і пов'язане з обов'язковим застосуванням паралельно зі статистичними графіками

Туристична фірма «Феєрія» активно займається внутрішнім туризмом, але серед запропонованих фірмою турів немає пропозицій по сільському туризму, але це було б дуже вигідно, дивлячись на економічну кризу в Україні. Тому, я пропоную розробити декілька турів цього напрямку у Кийвській області, а саме у Фастівському районі.

Кимївська омбласть -- область на півночі України. Обласний центр -- місто Київ -- адміністративно до її складу не входить.

Площа області -- 28 131 кмІ, населення на 2012 рік становить 1,7 млн осіб.

Розташована в басейні середньої течії Дніпра, більшою частиною на Правобережжі. На сході межує з Чернігівською і Полтавською, на південному-сході та півдні з Черкаською, на південному-заході -- з Вінницькою, на заході -- з Житомирською областями, на півночі -- з Гомельською областю Білорусі.

Утворена 27 лютого 1932 року. В області 25 районів, 24 міст, у тому числі 12 обласного значення, 30 селищ міського типу, загалом 1127 населених пунктів.[51]

Фамстівський район -- район України на заході Київській області на правобережжі. Адміністративний центр -- містоФастів. Населення становить 31 239 осіб (на 1 жовтня 2013). Площа району 896,25 кмІ. Утворено 7 березня 1923 року.

На території Фастівського району знаходиться дуже багато пам'яток історії та архітектури, тому це являється важливим фактором для приваблення туристів.

Під Фастовщиною слід розуміти значно обширніший край, кордони якого не були сталими: наприкінці ХVII ст. - це майже вся Південна Київщина ("Паліївщина"); згодом упродовж довгого часу - складова частина Васильківського, а від 1919 року - Білоцерківського повітів. Мінялися володарі цих земель.[48]

Нині на археологічну карту Фастівщини нанесено понад 150 пам'яток. Серед них - Фастівська стоянка мисливців на мамонта і дикого коня епохи пізнього палеоліту (20-15 тис. років тому). Залишки мезолітичної стоянки, відкритої на заплавних берегах Унави у Фатові належали збирачам і мисливцям (10 тис. років тому). Також:

Меморіал жертвам голодомору 1932-1933 рр

Завдяки роботі Людмили Феодосіївни і учнів ЗОШ І-ІІІ ст. №10 було зібрано цінний матеріал про воїнів-визволителів м.Фастова та встановлено точне місце поховання жертв Голодомору 1932-33 рр. в мікрорайоні. Завдяки клопотанню Мохорт Л.Ф. на місці поховання встановлено пам'ятний хрест.

Дерев'яна Покровська церква (Палієва - в народі). Заснував її Семен Палій (за переказами)

Православна Покровська церква збудована у 1740 році. Дзвіницю звели у (1779-1781 рр.) Вона відрізняється диво гармонійними пропорціями і досконалістю форм, вважається шедевром української дерев'яної архітектури. Вона недавно відреставрована і лише дзвіниця, що стоїть поряд, нагадує своєю деревиною, що потемніла, про поважний вік споруди. Навколишній паркан побудований без жодного цвяха

Покровська церква з дзвіницею

На лівому березі Унави (вул. Пушкіна, 1) знаходиться ще один видатний архітектурний пам'ятник національного значення - дерев'яна церква (1740 р.) Покровськая з дзвіницею (1781 р.). Трьохзрубова церква на три ж куполи зважає шедевром української дерев'яної архітектури.

Меморіальний музей-садиба Кирила Григоровича Стеценка

За часів перебування на Фастівщині видатного українського композитора, протоієрея УАПЦ К.Г.Стеценка, Веприк дійсно став своєрідним духовно-релігійним центром не лише Фастівського, а й сусідніх районів.

Церква Святої Параскеви

Церква Святої Параскеви збудована у 90-х роках ХХ століття на місці старої, зруйнованої більшовиками. Відновлена за кресленнями. Церква пов'язана з життям Кирила Стеценка, який був парафіяльним священиком у ній. Біля неї його і поховали.

Дендрологічний парк Олександрія

Дендрологічний парк Олександрія це один з кращих парків України, він є державним пам'ятником садово-паркового мистецтва XVIII-XIX ст. Парк виник як заміська резиденція графа К.Браніцького на місці природної діброви біля річки Рось. Спочатку це була літня, а потім і основна резиденція графів Браницькіх

Іоанно-Златоустівська церква (дерев'яна)

Іоанно-Златоустівська церква розташовується в самому центрі с. Півні Київської області, на невеликому пагорбі. Храм був побудований на місці старої церкви в середині XIX ст.Будівля храму дерев'яна, має кам'яну основу. Форми споруди правильні і гармонійні, вони додають витонченості силуету храму. Дивує архітектура церкви, яка представлена в класичному стилі. Таке рішення у той час було «привілеєм» кам'яних храмів.[53]

Ці та багато інших пам'яток архітектури будуть сприяти привабленню відвідувачів до даної місцевості.

Також треба проаналізувати пропозиції сільського туризму у Київській області:

1. Садиба "Звенигород"

вул. Польова, 22, с. Балико-Щучинка, Кагарлицький район, Київська область

Опис:

70 км від Києва - і ви на лоні природи, в оточенні шалених краєвидів, в полоні спокою і тиші. Високий рівень послуг та гостинність забезпечуємо в комплексі із трьох окремих будинків на 40 місць, загальною залою для банкетів, лазнею, майданчиком для барбекю. Кінні та пішохідні прогулянки, сімейні свята, корпоративні вечори, семінари, розважальні програми.

2. Садиба "Вілла Гоголь"

Київська область, Васильківський район, с. Кодаки, вул. Гоголя 3

Опис:

Туристичний проект "Villa Gogol" - це гостинна садиба зеленого туризму, філософія якої розкривається самою назвою. Старосвітській дизайн оселі в поєднанні із ексклюзивним гірським ландшафтом місцевості дає можливість туристам зануритись в епоху героїв оповідань Миколи Гоголя. Згадати побут та епоху в яких жили улюблені персонажі.

3.Садиба "Краіна чеснот"

09750 c.Гута Богуславський р-н Киівська обл. в. Шевченка 110

Опис:

"Сільська місцевість - це дім для душі". Недорогий якісний відпочинок для груп дітей, студентів, організацій, батьків з дітьми, для дорослих в сільській місцевості біля лісу.

4. Садиба “Трипілля”

с.Халеп`я, провулок Окружний, 2-а, Обухівський район, Київська область

Опис:

Садиба “Трипілля” запрошує вас на відпочинок на місце, де була знайдена древня трипільська цивілізація, вік якої досягає 7000 років. Поряд три музеї, в одному з яких більше 20 тисяч предметів побуту того періоду. Власник садиби є учасником Міжнародного конгресу археологів на тему “Трипільська цивілізація”. Будинок поряд з Дніпром, в 40 км від Києва. Чарівні краєвиди з Дніпровських круч. Неподалік гірське глибоке чисте лісове озеро. Руська баня.

5. Садиба "Хата рибака"

Київська область, с.Расавка, вул.Гончара, 52

Опис:

"Домик рыбака" відмінне місце для активного відпочинку всією сім'єю. Місця ці привертають увагу тим, що дозволяють відпочиваючим насолоджуватися чистим повітрям, милуватися мальовничими місцями, побути в тиші і спокої від міської суєти. На території маємо власне прозоре озеро, яке дасть можливість купатися на чистих пляжах, милуватися мальовничими видами, порибалити на обладнаних для цього місцях.

Для проживання надається котедж з необхідними зручностями, укомплектований побутовою технікою, меблями, затишний і комфортний. Котедж має впорядковану закриту територію з альтанкою для відпочинку та спілкування, дитячим майданчиком, мангалом. Також є своя міні ферма, де за бажанням можна замовити свіже м'ясо до столу. З задоволенням пригощаємо екологічно чистими продуктами з власного саду та городу.[45]

3.3 Пропозиції щодо удосконалення діяльності тур фірми. Розробка та обґрунтування туру сільського туризму «Стежками Фастова»

Туристична фірма “Феєрія” займається сільським туризмом в Україні, але не в Київському районі.

Але я б радила, у перспективі, почати цим займатися, тому що з кожним роком туризм розвивається ще більш швидкими темпами, а особливо сільський туризм. Київський район є важливим туристичним районом України, що пояснюється як особливими природно-кліматичними умовами, так і наявністю тут великої кількості пам'яток історії та культури різних епох, культур і народів. Для туристичної фірми це був би непоганий прибуток, ажде в Україні є на що подивитися.

Пропоную тур для туристичної фірми “Феєрія” для енергійних та веселих сімей з дітьми захоплюючу подорож у світ унікальної української природи, історії та архітектури: ліси та озера, церкви і монастирі, безліч цікавих історичних пам 'яток.

Приватні сільські садиби - це чудова альтернатива для зручного та економного відпочинку на свіжому повітрі з усіма зручностями. З кожним днем їх кількість в Україні зростає, адже це дуже зручний спосіб відпочинку для туристів та чудова змога заробітку для сільських жителів.

Сьогодні в умовах тотальної кризи не кожна сім'я може поїхати на відпочинок за кордон. Відпочинок на селі став приємною альтернативою протягом літніх канікул або просто вихідних та дуже бюджетною. Але й в питанні ціни з'явилися різні варіанти, кожен може вибирати для себе кращу пропозицію по ціні та якості.

Власники сільських садиб можуть зробити багато цікавих пропозицій для дозвілля, окрім розміщення та харчування. Серед таких послуг: рибалка, полювання, гончарство, верхова їзда, збирання грибів та ягід, уроки гончарства та вишивки та багато інших цікавих речей.[46]

Тур «Стежками Фастова»(розрахований на 7 днів/6 ночей)

Розташування: м. Фастів(64км від м.Київ). місто обласного підпорядкування Київської області, районний центр, розташоване на Придніпровській височині над річкою Унавою (притока Ірпіня).

Добиратися можна: машиною, маршруткою або електричкою. При колективній заявці можлива організація трансферу мікроавтобусом або на військовій техніці (БРДМ - бойова розвідувально - дозорна машина). 40 хв. їзди від Києва стануть для Вас захоплюючою екскурсією по дорогах Київщини, особливо, якщо хочете здійснити її на військовій техніці (БРДМ).

Інфраструктура: Садиба «Родовий маєток» складається з двох житлових будинків, баня, літній басейн, зручна паркова та гараж(Додаток 2).

Тут можна відпочити, виспатися, відновити здоров'я і гармонію в душі, попаритися в чудовій лазні, посидіти біля каміна, покататися на велосипедах і військовій техніці. Відвідати музеї історії та побуту наших предків, починаючи від первісних стоянок людини, трипільської культури до історичних пам'яток ХІ-ХІХ століття.

Полювання та риболовля для аматорів і професіоналів. Збір грибів та ягід. Хвойні та змішані ліси, озеро з чистою водою і піщаним берегом, дивовижні світанки і заходи, рослини, птахи і тварини, які зустрічаються на цих теренах - у Вас є можливість доторкнутися до цього і полюбити всією душею.

Розваги

До ваших послуг ми безкоштовно надамо:

* Винний льох з барною стійкою

* Караоке

* Рибальські снасті

* Літній басейн

* Надувні матраци

* Велосипеди

* Дартс

* Настільний теніс

* Бадмінтон

* Волейбол

* Боксерська груша, гирі, гантелі

* Дошка Євмінова

* Взимку катання на санях і санчатах лижах і ковзанах.

При бажанні допоможемо організувати:

* Українські посиденьки «В гості до бабусі», з українськими піснями, байками, оповіданнями про народні традиції та обряди, в автентичному сільському будинку

* Організація урочистостей (можна театралізованих): банкетів, днів народжень та ін. В садибі, у дворі, в лісі, біля озера

* Квести в лісі (Розважально-пошукові програми)

* Агротерапія

* Проведення фотосесій

* Відвідування міні-заводу з виробництва пінопласту

* Збір грибів і трав

Харчування: 3-х разове

Розміщення: 2-х і 3-ри місні номери у двоповерхових будинках.

Програма туру «Стежками Фастова»

День 1. Прибуття до м. Фастів. Сніданок та заселення до номерів.

Оглядова екскурсія по місту, відвідання Покровської дерев'яної церкви, яку ще називають «Палієва». Заснував її Семен Палій (за переказами)

Православна Покровська церква збудована у 1740 році. Дзвіницю звели у (1779-1781 рр.) Вона відрізняється диво гармонійними пропорціями і досконалістю форм, вважається шедевром української дерев'яної архітектури. Вона недавно відреставрована і лише дзвіниця, що стоїть поряд, нагадує своєю деревиною, що потемніла, про поважний вік споруди, навколишній паркан побудований без жодного цвяха

Тривалість екскурсії - 2 години,обід в сабибі «Родинній маєток».

Вільний час та вечеря на свіжому повітрі біля садиби.

День 2. Сніданок. Відвідування дендрологічного парку Олександрія. Дендрологічний парк Олександрія це один з кращих парків України, він є державним пам'ятником садово-паркового мистецтва XVIII-XIX ст. Парк виник як заміська резиденція графа К.Браніцького на місці природної діброви біля річки Рось. Спочатку це була літня, а потім і основна резиденція графів Браницькіх.

Тривалість екскурсії 4 години. Обід в Садибі.

Вільний час. Катаня на конях

Вечеря біля вогнища.

День 3. Сніданок. Прогулянка по лісу з досвідченим лісником, який навчить всім тонкощам збирання грибів, ягід та польових трав. Розповість про лікарські властивості запашних трав та навчить застосовувати ці уміння в домашньому господарстві.

Приготування обіду в лісі на вогнищі та приємне спілкування з лісником про те, як треба оберігати природу.

Змагання з волейболу між жителями садиби. Вільний час.

Вечеря в садибі.

День 4. Сніданок. Екскурсія по музеям м. Фастів. Під час якої відвідаємо Музейний комплекс (вагон на коліях Фастівського вокзалу) та меморіальна плита. Місце підписання Акту Злуки між Українською Народною Республікою і Західно-Українською Народною Республікою. Також відвідаємо фастівський краєзнавчий музей та Меморіальний музей-садиба Кирила Григоровича Стеценка, за часів перебування на Фастівщині видатного українського композитора, протоієрея УАПЦ К.Г.Стеценка, Веприк дійсно став своєрідним духовно-релігійним центром не лише Фастівського, а й сусідніх районів.

Тривалість екскурсії - 2 години

Обід на території садиби. Вільний час

Вечеря. Затишний вечір з караоке.

День 5. Сніданок. Вільний час та відпочинок біля місцевого озера.

Обід. Спортивно-розважальний квест у лісі для всієї сім'ї.

Уроки гончарського мистецтва. Виготовлення керамічних виробів з гончарної глини: посуду, кахлів, іграшок, прикрас, сувенірів тощо. Давнє ремесло багатьох народів світу, в тому числі українське ремесло, господарська діяльність та мистецька культура українців.

Вільний час. Вечеря.

День 6.Сніданок. Рибалка на місцевому озері. Вільний час.

Обід на території садиби.

Вільний час. Українські посиденьки «В гості до бабусі», з українськими піснями, байками, оповіданнями про народні традиції та обряди, в автентичному сільському будинку.

Вечеря. Вільний час.

День 7. Сніданок. Пішохідна прогулянка по місту. Відвідування церкви Святої Параскеви. Церква Святої Параскеви збудована у 90-х роках ХХ століття на місці старої, зруйнованої більшовиками. Відновлена за кресленнями. Церква пов'язана з життям Кирила Стеценка, який був парафіяльним священиком у ній. Біля неї його і поховали.

Обід. Від'їзд до Києва.

Вартість туру: 2840 грн. на одну особу.

Вартість туру включає:

Проживання	220грн/доба
Сніданок	70 грн
Обід	70 грн
Вечеря	70 грн
Трансфер	120 грн
Всього:	2840 грн

У вартість туру входить:

Трансфер(м. Київ - м. Фастів - м.Київ)

Супровід під час екскурсій

Організація спортивних квестів та ігор.

У вартість туру не входить: вхідні квитки до музеїв, транспортне обслуговування під час екскурсій, медичне страхування.

Висновки до 3 розділу

Стратегічною метою розвитку сільського зеленого туризму в Україні є створення конкурентоздатного на внутрішньому і світовому ринках національного туристичного продукту. А також розширення внутрішнього туризму і постійне зростання об'ємів в'їзного туризму, забезпечення комплексного розвитку рекреаційних територій і туристичних центрів, з врахуванням соціально-економічних інтересів їх населення. Не можна забувати і про збереження і відновлення природного середовища і історико-культурної спадщини, наповнення державного і місцевого бюджетів. Уряд України розвитком туризму, зокрема сільського зеленого, належним чином не займається. Весь світ робить на цьому великі гроші, будь-яка країна, що має хоч трохи цікаві пам'ятки, прагне залучити до себе туристів, а Україна недооцінює можливостей цього вигляду бізнесу для економіки держави. Безумовним чинником успішного розвитку сільського туризму є реклама, яка може бути надана на основі банку даних про розвиток сільського зеленого туризму журналом, видаваним Союзом підтримки сільського зеленого туризму: "Туризм сільський зелений", а також на основі створення всіляких інформаційних видань, які за підтримки органів державної влади (особливо в області оподаткування), дозволять стати сільському зеленому туризму потужним чинником відродження села і економіки в цілому.

Провівши аналіз роботи тур фірми «Феєрія», визначили, що дане підприємство може зробити великий внесок у розвитку туризму на Київщині. Адже Київська область має чудовий потенціал для розвитку цього виду туризму. Також у третьому розділі провели була наведена статистика та динаміка розвитку сільського туризму в Україні.

Для розробки туру був проведений аналіз можливих пропозицій сільського туризму в Київській області і завдяки цьому розроблений оптимальний варіант туру для сімейного відпочинку. Розроблено програму перебування туристів, визначено перелік об'єктів історико-культурної спадщини та природно-заповідного фонду, які будуть використовуватися на маршруті та прорахована вартість туру.

Висновки

Невід'ємною складовою світового туристичного процесу є вітчизняна туристична галузь. Попри всі політичні та соціально-економічні негаразди останніх років індустрія туризму стала тією галуззю народного господарства України, яка з року в рік без залучення державних дотацій стабільно нарощує обсяги виробництва туристичного продукту.

Туризм в Україні може і повинен стати сферою реалізації ринкових механізмів, джерелом поповнення державного та місцевих бюджетів, засобом загальнодоступного і повноцінного відпочинку та оздоровлення, а також ознайомлення з історико-культурною спадщиною та сьогоденням нашого народу і держави.

Пріоритетним видом туризму для України залишається іноземний (в'їзний) туризм як вагомий чинник поповнення валютними надходженнями державної скарбниці та створення додаткових робочих місць.

Нині Україна має понад 4,5 тис. закладів розміщення туристів і відпочиваючих на 620 тис. місць, але вони потребують модернізації та реконструкції відповідно до міжнародних стандартів. Крім того, підтримання в належному стані потребують і рекреаційні зони, пам'ятки культури та архітектури України, інші об'єкти туристичних чи екскурсійних послуг.

З урахуванням тенденцій реформування усіх сфер суспільного життя доцільним є розроблення основних напрямів розвитку туризму в Україні. Вони мають стати концептуальною базою довгострокової Державної програми розвитку туризму, створення організаційно-правових та економічних засад становлення туризму як високорентабельної галузі економіки, важливого засобу культурного та духовного виховання громадян України, відтворення їх трудового потенціалу.

Необхідною умовою популяризації і організації сільського туризму в Україні є привертання уваги громадських організацій, приватних фірм, установ до цього виду туристичного бізнесу. Адже, головне завдання на сьогодні розглядати сільський туризм як галузь економіки держави.

Україна має всі передумови для розвитку туризму, рекреаційні ресурси, історико-архітектурні об'єкти дають можливість ще краще розвивати різноманітні екскурсії, подорожі, експедиції з метою популяризації країни в світі, залучення іноземного капіталу, створення спільних міжнародних туристичних фірм й надалі.

Хоча зелений туризм на Київщині і набирає обертів, його поки що важко назвати масовим, здатним серйозно впливати на збільшення робочих місць, зростання зайнятості сільського населення. Більшість господарів садиб вважають своє заняття підробітком. І для цього є підстави. Оскільки ринок іще не розвинений, стабільних заробітків немає. Попит на послуги не регулярний - коли густо, а коли й пусто. Дається взнаки те, що багато сільських власників садиб орієнтуються на забезпечених відпочивальників. У результаті, попри всі зусилля й вигадки, не всі сільські садиби заповнені. Ситуація може змінитися, якщо пошуки „родзинки” поєднати із гнучкими цінами, переорієнтацією на обслуговування ширшого контингенту городян, особливо багатодітних сімей.

Туристичне підприємство - комерційне підприємство, що реалізує туристські послуги споживачам. Залежно від функцій, що виконуються туристичним підприємством у сфері реалізації, їх поділяють на туроператорів та турагентів.

У відповідності до ліцензії (Номер та дата ліцензії: АB№428834 від 2008р.) туристичне підприємство «Феєрія» є одним з найбільших в Україні туристичним оператором - суб'єктом туристичної діяльності, що здійснює заходи по формуванню, просуванню на ринку та реалізації тур продукту через посередника - туристичного агента або напряму туристу.

В даний час туристична фірма «Феєрія» - багатопрофільний туроператор, активно працює в різних сферах туризму і перевезень.

Якісний рівень сервісу та безпека клієнтів фірми - заслуга, як професійної команди співробітників компанії, так і надійних партнерів у багатьох країнах світу (більше 50 компаній-туроператорів в різних країнах світу). В Україні з фірмою «Феєрія» працюють більше 500 партнерів (туристичних агентств, готелів, санаторіїв, пансіонатів).

Поглянувши на фінансовий стан турфірми «Феєрія» можна зробити висновки, що на початку досліджуваного періоду відбувалося стабільне зростання доходів.

Провівши аналіз розрахунків основних показників можна зробити висновок, що фірма «Феєрія» на сьогоднішній день досить розвинена, платоспроможна та конкурентоспроможна. Вона займає певну частку на туристичному ринку України. Але будь-яка сфера діяльності, в нашому випадку, підприємство з надання туристичних послуг повинно рости і розвиватись, а також підтримувати свій імідж лідера. Враховуючи те, що «Феєрія», крім виїзного займається також внутрішнім туризмом, треба звернути увагу на цю ланку діяльності. Україна має безмежний потенціал для розвитку внутрішнього та в'їзного туризму. При залученні засобів можна створити низку нових турів та туристичних послуг на території України.

Організація сільського

туризму -- це цілий «кошик» проблем, наявних і «підводних». Вирішувати їх потрібно у комплексі.

Отже, на підставі даної роботи можна зробити наступні висновки: туризм грає усе більше помітну роль у світовій економіці й стає одним з найважливіших його факторів.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про туризм"» 2004, N 13, ст.180

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2007 р. №1158 «Про затвердження Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 р.»

3. Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: ціноутворення, конкуренція, державне регулювання. - К.: Знання України, 2009.

4. Биркович В. Сільський зелений туризм - пріоритет розвитку туристичної галузі України //Стратегічні пріоритети. - 2008. - № 1. - C. 138

5. Бейдик О. О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування. -- К.: Київ, ун-т, 2001. -- 395 с.

6. Бабунич Г. Польща ділилася з Закарпаттям досвідом у розвитку сільського зеленого туризму / Г.Бабунич // Трибуна . - 2007. - вересень .

7. Биркович В.І. Сільський зелений туризм - пріоритет розвитку туристичної галузі України / В.І.Биркович // Стратегічні пріоритети . - 2008. - №1 ( 6 ) . - С.138-143 .

8. Вінников О. Правове регулювання сільського зеленого туризму //Туризм сільський, зелений. - 2009. - № 1. - C. 13-17

9. Васильєв В.П. Сільський зелений туризм //Туризм сільський, зелений. - 2007. - № 4. - C. 4-6

10. Васильев в.П. Зелене серце Європі // Туризм сiльський зелений. - 1997. - №3. - С.2-3.

11.Гловацька В.В. Європейська наука XXI століття: стратегія і перспективи розвитку 2006: м-ли міжнар. Наук.-практ. Конф. - Т. 7: Економічні науки. - Дніпропетровськ: наука і освіта, 2006. - С. 5-7.

12. Гловацька В.В. Послуги господарств населення із сільського зеленого туризму / В.В.Гловацька // Економіка АПК.- 2006 - №10.- С.148-155.

13. Гловацька В.В. Особливості розвитку сільського зеленого туризму як підприємницької діяльності // Інноваційна економіка. - 2010. - №16.

14. Гловацька В.В. Формування попиту і пропозиції на туристичний продукт сільського (зеленого) туризму // Інноваційна економіка. - 2010. - №17.

15. Гаврилюк С.П. Конкурентоспроможність підприємств у сфері туристичного бізнесу / С.П.Гаврилюк . - К .: Київ.нац.торг. - екон.ун - т , 2006. - 180 с .

16. Гальцова І. Зелений туризм: недоліки існуючого законодавства - 2009. -с. 186

17. Зубко Ю. Державна підтримка та механізми сприяння розвитку екологічного (зеленого) туризму в Україні //Туризм сільський, зелений. - 2008. - № 4 . - C. 8-10

18. Корінько М.Д. Оцінка результатів диверсифікації діяльності підприємства // Актуальні проблеми економіки, (2006, №3) С. 52-57.

19. Кабушкин Н.І. Менеджмент туризму: Підручник - М.: Нове знання, 2002.

20. Крючков А.А. История международного и отечественного туризма. - М.: НОУ «Луч», 1999. - 94 с.

21. Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг. - 2000. -№ 5. - С 3.

22. Любіцева О.О. Методика розробки турів Навчальний посібник. - К.: Альтерпрес, 2003.

23. Луцький А.А. Туризм для всіх. - Івано-Франківськ, 1996. - 142 с.

24. Лужанська Т.Ю. Сільський туризм : історія , сьогодення та перспективи / Лужанська Т.Ю. , Махлинець С.С. , Тебляшкіна Л.І. - К .: Кондор , 2008. - 385 с

25. . Мазур Ф.Ф. - Соціально-економічні умови розвитку рекреаційної індустрії

26. Нездоймінов С.Г. Туризм як фактор регіонального розвитку : методологічний аспект та практичний досвід . - Одеса : Астропринт , 2009. - 304 с .

27. Носік В. Організаційно-правові питання розвитку сільського зеленого туризму в Україні //Туризм сільський, зелений. - 2007. - № 4. - C. 9-10

28. Панкова Є.В. Туристичне краєзнавство Навчальний посібник. - К.: Альтерпрес, 2003.

29. Панов і.Н. Екологічний туризм. //География. -1997. - №45.- с. 11.

30. Пінчук Т.А. Агротуризм як форма підприємництва у сільській місцевості / Пінчук Т.А. // Науковий вісник УжНУ . Серія « Економіка » . - Випуск 28. - 2009. - С. 54-67 .

31. Регіональний підхід до управління економічними процесами: (монографія) / Г.С. Ємець, М.А. Лендєл - К: вид-во «Наукова думка», 1992 - 222с.

32. Рутинський М.Й., Зінько Ю.В. Сільський туризм: Навч. посіб. / М.Й.Рутинський, Ю.В.Зінько. - К .: Знання, 2006. - 271 с.

33. Ратальский М.Н., Розвиток туризму в Україні: Проблеми і перспективи: 36. наук. ст. - К.: ІВЦ «Слав'ян. діалог», 1995. - 244 с.

34. . Січинський В.Ю. Чужинці про Україну. Вибір з описів подорожей по Україні та інших писань чужинців про Україну за десять століть. - К.: Довіра, 1992. - 255 с

35. Сідун О.Я. «Зелений» туризм як напрям розвитку малого бізнесу в Закарпатті // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Економіка. - 2002. - №11.

36. Тарасенок А. Віди екологічного туризму. //Туризм і відпочинок. - 2000. - №21

37. Туристичні ресурси України / Під ред . О. І. Лугової . - К .: Інститут туризму федерації профспілок України , 1996. - 352 с .

38. . "Українське село як об'єкт туризму", щоденна всеукраїнська газета №100, п'ятниця, 8 червня 2001.

39. Федорченко В.К., Дьорова Т.А. Історія туризму в Україні К.: Вища школа, 2002. - 195 с.

40. Федорченко В. К. , Мініч І. М. Туристський словник - довідник : Навч . посіб . - К .: Дніпро , 2000. - 160 с .

41. Філіпенко І. Зелене світло - „зеленим” садибам. (Сільський туризм допоможе боротися з бідністю на селі) // День. - 2008. - 10 квіт.