Структура організації ФОП "Інтурс"

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Загальна характеристика турагенства

1.1 Мета, предмет і напрямки діяльності агенства

1.2 Структура організації ФОП "Інтурс"

2. Організаційні основи діяльності туристичного агентства

2.1 Організація договірних відносин з партнерами в туризмі

2.2 Вивчення нормативних документів, пов'язаних з туристською діяльністю

2.3 Туристична документація, що регулює процес надання послуг

2.4 Організація транспортних подорожей. Принципи організації перевезень туристів різними видами транспорту

Індивідуальне завдання

ВИСНОВОК

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Переддипломна практика студентів є логічним продовженням навчального процесу і важливим етапом поглибленого знайомства практиканта зі специфікою діяльності підприємства, з його внутрішнім середовищем. Цілями переддипломної практики є:

1.Закріплення, у відповідності з Державним освітнім стандартом вищої професійної освіти за спеціальністю: «Туризмознавство»

- Умінь і навичок;

- Реалізація професійних завдань фахівця з області туризму;

- Демонстрація навичок в якості менеджера з туризму.

2. Співпраця з колегами, робота в колективі: організація своєї роботи, вміння приймати правильні рішення в суперечливих умовах, розуміти психологію людей. турагенство документація транспорт

3. Підбір інформації для дипломної роботи прикладного характеру.

Виробнича практика за спеціальністю «Туризмознавство» в установах і організаціях з урахуванням спеціалізації пройдена мною в туристичному агентстві «Інтурс», де цього року я проходила виробничу практику. Місце знаходження організації: м. Хмельницький.

Виробнича (переддипломна) практика в ФОП «Інтурс» полягала в регулярних відвідинах агенства, консультаціях з керівниками практики, бесідах із співробітниками та посадовими особами, в роботі з звітною документацією, в безпосередній роботі з клієнтами.

Перша розділ звіту про переддипломної практиці присвячена характеристиці організації, її структуру та напрямками діяльності. Також велику увагу я приділила самостійного підбору та аналізу інформації для написання дипломної роботи.

1. Загальна характеристика турагенства

Агентство подорожей "Інтурс" зареєстровано на ринку туристичних послуг України в м. Хмельницький з 2007 року. Агентство нове,але воно вже користується успіхом, а менеджери агентства мають багаторічний досвід роботи в туристичній галузі.

Агентство "Інтурс" має такі переваги:

? Хороша репутація агенства серед клієнтів.

? Якість пропонованих послуг.

? Висока кваліфікація персоналу.

? Розвинені технології збору та аналізу інформації про ринок турпослуг.

? Налагоджена робота системи управління.

? Наявність повної інформації по ринку.

? Наявність фінансових ресурсів для вирішення нових завдань.

? Чіткий фінансовий облік доходів і витрат.

? Висока кваліфікація персоналу.

З покупкою туру спілкування з клієнтами не закінчується. Після поїздки вони часто приходять і діляться своїми враженнями. Клієнти дійсно стають друзями агентства, і їх коло постійно зростає. Можна з упевненістю сказати, що агентство подорожей «Інтурс» має відмінну репутацію, професіоналізм працівників визнають навіть їхні конкуренти.

Не секрет, що від вдало спланованої рекламної кампанії залежить успіх будь-якого бізнесу, а туристичного - особливо. Тому практично всі турфірми займаються рекламою та інформуванням споживачів про пропонований ними турпродукт з метою збільшення обсягу продажів. Агентство подорожей "Інтурс" не є винятком. Реклама агентства публікується в газетах і журналах, а також на телебаченні та в інтернеті. Потрібно сказати про те, що агентство має свій сайт, який дуже зручний у використанні, а також барвистий і інформативний.

Також агентство подорожей «Інтурс» має такі нагороди: Диплом від оператора «Пегас» «За довгострокову і плідну співпрацю в 2007-2008 р.р.», диплом від оператора «Пегас» «За вагомий внесок у розвиток індустрії міжнародного туризму з компанією« PEGAS TOURISTIK »у літньому сезоні 2008 р., диплом від оператора« Пегас »« За успішну і якісну роботу, надійність і професіоналізм »2009, диплом від оператора Дельфін« Лідери продажів в 2009 році ».

Всі менеджери постійно проходять навчання і виїжджають за кордон для вивчення готельної бази. Всі володіють іноземними мовами: англійською, німецькою, французькою. Колектив агентства кілька років поспіль стають лідером продажів регіону. З повною упевненістю можна сказати, що клієнти отримують інформацію з перших рук. Менеджери особисто побували в багатьох країнах: Естонія, Литва, Ізраїль, Німеччина, Великобританія, Австрія, Франція, Кіпр, Болгарія, Греція, Італія, Іспанія, Хорватія, Таїланд, Індія, Ямайка, Туреччина, Єгипет, Туніс.

Агентство подорожей "Інтурс" діяльність якого регламентується Статутом та установчим договором. На сьогоднішній день штат співробітників фірми становить 2 особи.

1.1 Мета, предмет і напрямки діяльності агенства

Метою агентства подорожей «Інтурс» є задоволення потреб населення в туристичних послугах, забезпечення якісних і надійних послуг туристам. Компанія суворо дотримується виконання договірних зобов'язань з туристичного обслуговування населення, реалізовує необхідні заходи, спрямовані на інформування населення.

Їх основне завдання - надати допомогу при плануванні та організації особливого, незабутньої подорожі, зробити відпочинок як приємним, так і корисним, будь-яка програма буде цікавою і насиченою.

У своїй роботі агентство подорожей "Інтурс" намагається дотримуватися наступних принципів:

- Індивідуальний підхід до кожного клієнта;

- Швидку і компетентну відповідь на всі заявки;

- Поліпшення якості і розширення послуг, що надаються;

- Постійне підвищення професійного рівня співробітників.

Агентство подорожей "Інтурс" допоможуть:

- Організувати індивідуальні та групові тури по будь-якому з обраних маршрутів;

- Забронювати місця проживання

- Орендувати необхідний транспорт;

- Надати послуги перекладачів, гідів, екскурсоводів;

- Придбати авіа, залізничні та автобусні квитки - допомога в оформленні віз;

- Запрошення для іноземців.

Агентство подорожей "Інтурс" займається організацією турів за кордон країни Європи, Азії, Африки, як на авіатранспорті, так і на автобусі. Фірма співпрацює з провідними туристичними операторами: Pegas, Teztour, Mostravel, Natalie tours, Capital, Coral. Крім організації турів, "Інтурс" активно працюють у сфері прийому до України іноземних громадян, надаючи повний комплекс туристи-чних послуг. Фірма здійснює обслуговування, як туристичних груп, так і індивідуальних туристів, іноземних громадян. прибувають, як з діловими, так і з приватними цілями.

1.2 Структура організації ФОП "Інтурс"

Організаційна структура управління являє собою відображення існуючої на підприємстві системи підпорядкованості (підзвітності), делегування обов'язків і відповідальності, розподілу зон відповідальності, порядку комунікацій і передачі інформації, системи прийняття рішень. Не будучи визначальним фактором системи управління, організаційна структура разом з тим робить значний вплив на успішність функціонування цієї системи, відбиваючись на швидкості прийняття рішень, відповідальності співробітників, підзвітності співробітників, можливості контролю їх діяльності.

При аналізі оргструктури ФОП «Інтурс» був прийнятий до уваги той факт, що ефективні структури управління повинні задовольняти наступним критеріям:

1. У підрозділи або людини може бути тільки один безпосередній начальник;

2. У прямому підпорядкуванні має знаходитися не більше 7 + / -2 людина - Принцип норми керованості;

3. Кожен співробітник повинен мати певні функціональні обов'язки;

4. Делегуючи обов'язки необхідно делегувати відповідальність за їх виконання, контроль не делегується;

5. При делегуванні обов'язків, необхідно забезпечувати підрозділ достатніми ресурсами і повноваженнями;

6. Об'єднання працівників у підрозділи має здійснюватися на основі якого принципу угруповання (єдність виконуваної функції, єдність бізнес-процесу, єдність клієнта та ін);

7. Кожна функція повинна виконуватися повністю в рамках одного підрозділи;

8. Результат виконання функції або операції повинен бути виміряємо і виражатися в конкретних показниках.

На підприємстві повністю виконується наступні функції: кадрова робота; залучення клієнтів, фінансове планування, система контролю, вказівки керівництва виконуються; керівництво своєму розпорядженні повної і достовірної інформацією про діяльність підприємства, виконання посадових обов'язків, рішення приймаються системно, своєчасно.

У працівників є бажання самовдосконалюватися, підвищувати рівень совій кваліфікації. Таким чином, існуюча організаційна структура управління дозволяє ефективно управляти підприємством.

Аналіз структури управління ФОП «Інтурс»

Компанію очолює директор. Він організовує роботу всього колективу, несе повну відповідальність за стан компанії та її діяльність. Директору підпо-рядковується головний бухгалтер, менеджер з туризму, кур'єр.

В даний час на туристських підприємствах сформувалися певні види менеджменту, загальні для будь-яких організаційних форм туристських підприємств. На невеликих підприємствах менеджери часто поєднують ті чи інші функції. Може спостерігатися об'єднання напрямків. Одним з напрямків менеджменту в турфірмі є PR-менеджмент.

Це напрямок на деяких підприємствах туризму є частиною маркетингової діяльності. Великі ж підприємства, наприклад готельні ланцюги, мають спеціальні підрозділи, що займаються PR. Менеджери з PR організовують презентації, участь у виставках, прес-конференції, а також готують матеріали для преси. В PR існують два основних правила:

1) громадську думку щодо свого підприємства слід формувати самим, то, яке потрібно, не чекаючи, поки його сформують інші;

2) гарне громадську думку важко і довго формується, але втратити його можна дуже швидко.

У туристичному агентстві «Інтурс» відсутній фахівець із зв'язків з громадські-стю. Рекламою, роботою з пресою, організацією виставок, спонсорськими питаннями займається один менеджер агентства.

2. Організаційні основи діяльності турагенства.

2.1 Організація договірних відносин з партнерами в туризмі

Основними складовими туристичного продукту, які регламентуються угодою на туристичне обслуговування є розміщення, харчування, транспортні послуги, екскурсійні послуги.

Головним документом, на основі якого будуються взаємовідносини туроператора, його постачальників і клієнтів є договір (угода). У роботі туроператор перед усім керується нормами національного законодавства. В україні види контрактів та умови їх укладення визначається Цивільним Кодексом України.

Угоди туроператора з постачальниками послуг передбачають організацію діяльності туристичної фірми на тривалий термін (наприклад, сезон). Угоди мають за мету оптимізувати діяльність туроператора, забезпечити йому плановий прибуток. При типовій формі угоди в кожному випадку є свої особливості, залежно від специфіки надання послуг туристам та взаємовідносин між сторонами, що укладають угоду. Ці взаємовідносини залежать від маркетингової політики сторін, тривалості їх співпраці, маштабів діяльності тощо.

Основні види договорів, на які туроператор спирається у своїй діяльності:

­ агенська угода;

­ договори між туроператором та іншими організаціями, що беруть участь в обслуговуванні туристів: готельними комплексами, підприємствами громадського харчування, транспортними та страховими компаніями тощо;

­ договір між туроператором та клієнтом.

Процес підготовки договорів про співробітництво з постачальниками і реалізаторами турпродукту включає:

· Визначення і перевірку компетентності та фінансової стабільності майбутніх партнерів (перевірка установчих документів ? статуту, установчого договору, свідоцтва про реєстрацію, ліцензію на туристичну діяльність, сертифікати);

· Підготовку проекту договору (контракту);

· Підготовку пакету документів та інформації для проведення переговорів і підписання договору.

Договір про співробітництво складається з преамбули і наступних розділів: предмет договору, умови співробітництва (обов'язки сторін), фінансові умови, форс-мажорні обставини, відповідальність сторін, а також - умови дії самого договору.

У преамбулі вказується назва договору, місце та час його укладення; повні найменування сторін, що уклали договір, за якими вони зареєстровані, та їх короткі назви; особи, уповноважені представляти сторони, та нормативно-законодавчі документи, на підставі яких вони діють.

Предмет договору відображає сутність співробітництва.

Головним розділом договору є умови співробітництва, де вказуються конкретні обсяги послуг, умови і терміни їх надання, а також - обов'язки сторін.

У розділі „Фінансові умови” конкретизуються форми, порядок і терміни розрахунків між сторонами, встановлюються гарантії виконання платіжних обов'язків. Формами розрахунків можуть бути банківські перекази, міжбанківські взаєморозрахунки. У договорі вказуються точні банківські реквізити, передбачується, на рахунок якої із сторін відносяться операційні витрати. Також є такі форми оплати як дорожні чеки і готівка. Вказуються документи, що є основою для платежів і розрахунків. Це можуть бути рахунки, рахунки-фактури або туристичний ваучер.

У договорі передбачений і такий розділ, як „Форс-мажорні обставини”. Форс-мажор - обставини, що здатні порушити умови договору, але не залежать від волі сторін. В договорі уточнюється, які саме обставини визначаються сторонами як форс-мажорні, а також дії сторін при настанні таких обставин.

Останній розділ стосується умов його дії. Тут визначається момент вступу договору у дію, термін його дії, умови продовження або розірвання договору в односторонньому порядку, внесення доповнень і змін до його тексту. Вказується кількість екземплярів договору, що мають однакову силу. Завершується текст договору юридичними адресами сторін із зазначенням їх точних реквізитів і скріплюється підписами уповноважених осіб.

Агентська угода має структуру типового договору. Згідно його предмету фірма „7-мий Континент ” доручає фірмі-турагенту реалізацію власного турпродукту. Туроператор забезпечує виконання програми туру, надає всі необхідні матеріали, бере на себе зобов'язання своєчасно повідомляти турагента про зміни в умовах і термінах подорожі та гарантує повернення грошей в разі, якщо подорож не може відбутися. Турагент бере на себе зобов'язання рекламувати тури оператора, здійснювати їх продаж і оформлення, надавати туристам всю необхідну інформацію щодо турів, доставляти їх до місця початку обслуговування, своєчасно повідомляти фірму про хід продажів і в разі необхідності здійснювати контроль якості обслуговування за відгуками туристів.

2.2 Вивчення нормативних документів, пов'язаних з туристською діяльністю

Туристичні документи - документи, що видаються туристам туристичною фірмою, яка їх обслуговує, а також ті документи, на основі яких туристичне підприємство здійснює свою діяльність.

При здійсненні туристичної діяльності фірма „”7-мий Континент керується такими нормативними документами як:

- Закон України “Про туризм”

- Закон України “Про власність”

- Закон України “Про підприємство”

- Закон України “Про господарські товариства”

- Закон України “Про підприємства в Україні”

Законодавство України про туризм складається з Конституції України, закону Укранїни „Про туризм”, міжнародних договорів, в яких бере участь Україна.

Основний закон, який регулює діяльність туроператора - Закон України „Про туризм”. Цей закон визначає загальні правові, організаційні, виховні та соціально-економічні засади реалізації державної політики України в галузі туризму. Метою закону є створення правової бази для створення туризму як високорентабельної галузі економіки та важливого засобу культурного розвитку громадян, забезпечення зайнятості населення, збільшення валютних надходжень, захист законних прав та інтересів туристів і суб'єктів туристичної діяльності, визначення їх обов'язків і відповідальності.

Дія цього закону поширюється на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, фізичних осіб, діяльність яких пов'язана з наданням туристичних послуг, а також громадян, які їх отримують.

В законі України „Про туризм” йдеться про те, що з метою створення рівних можливостей суб'єктам туристичної діяльності на ринку туристичних послуг та забезпечення захисту прав та законних інтересів держави та споживачів цих послуг, для підвищення рівня туристичного обслуговування здійснюється ліцензування туристичної діяльності.

Щоб отримати ліцензію, туроператор подав до органа ліцензування - Державної Туристичної Адміністрації - заяву на бланку встановленої форми, українською мовою, друкованим способом з підписом відповідальної особи, завірену печаткою.

До заяви були подані наступні документи:

· нотаріально засвідчена копія статуту та рішення засновників про створення підприємства;

· нотаріально засвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію підприємства;

· витяг з трудової книжки керівника туристичного підприємства про досвід роботи не менше 3-х років в даній галузі;

· копія документу про наявність службового приміщення;

· копія договору зі страховою компанією про обов'язкове страхування.

Туроператор дотримується вимог чинних актів законодавства України, бо в іншому випадку буде позбавлений ліцензії на певний термін або безстроково Державним комітетом України.

Встановлено паспортно-візові формальності актами законодавства України та наступними документами:

· Закон України “Про порядок в'їзду та виїзду з України ”;

· „Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон”;

· Закон України „Про порядок виїзду” і „Правила перетинання державного кордону громадянами України”;

· „Інструкція про порядок оформлення та видачі паспортів громадянину України і проїздних документів дитини для виїзду за кордон.

На всіх етапах роботи туристичного підприємства діють туристичні документи, що обслуговують процес організації туру. Їх можна розділити на такі види:

­ інформаційні;

­ облікові;

­ розрахункові;

­ звітні.

До інформаційних документів належать такі документи, що несуть інформацію про хід продажів, графік проведення подорожі, конкретні умови обслуговування, підтверджують його бронювання, а також повідомляють про зміни і ануляції. Серед них - туристичне повідомлення. Основу такого повідомлення складає технологічна карта туристичної подорожі та програма туру. Засобом передачі туристичної інформації виступають також листи бронювання та інформаційні листи, що містять конкретну інформацію щодо послуг, придбаних туристом, та окремих питань організації туру, в тому числі - листи-замовлення та листи-підтвердження.

Облікові документи слугують для відміток про реально отримане туристичне обслуговування під час подорожі і в подальшому виступають підставою для розрахунків. В ролі основного облікового документа виступає туристичний ваучер, використовуються також картки туриста для туристів індивідуалів, листи обслуговування та маршрутні, ордери для груп туристів.

Основними документами, що використовуються для розрахунків як з підприємствами обслуговування туристів, так і при розрахунках між турфірмами-партнерами, є рахунки-фактури.

Звітні документи можна поділити на внутрішньофірмові, які служать для аналізу витрат на турподорож і використання виділених на неї коштів або мають маркетинговий характер. Їх види, порядок заповнення та подання визначаються Наказом Державного комітету статистики України від 4.03.1998 р. № 96. Своєчасна подача форм державної статистичної звітності є обов'язком підприємства.

Головним туристичним документом є туристичний ваучер. Ваучер - форма письмового договору на туристичне або екскурсійне обслуговування, що підтрверджує статус туриста і гарантує отримання всіх послуг, вказаних у ваучері та оплачених.

Для приймаючої сторони ваучер є підтвердженням того, що всі послуги були сплачені на користь туристичної фірми і є гарантією того, що кошти потраплять на рахунок приймаючої сторони.

Ваучер є міжнародним документом на внутрішньому туристичному ринку, його функції виконує туристична путівка. У ваучері вказується:

· назва туристичної фірми, адреса, телефон, факс;

· назва документу (ваучера);

· номер ліцензії від Держкомтуру України;

· місце куди пред'являється ваучер (назва і адреса туристичної фірми, що є приймаючою стороною);

· П І Б туриста індивідуала або керівника групи;

· кількість туристів;

· маршрут та вид транспорту;

· термін туру;

· додаткова інформація (харчування);

· відмітка про сплату туру;

· підпис керівника туристичної фірми;

· дата видачі;

· печатка.

2.3 Туристична документація, що регулює процес надання послуг клієнтам

З клієнтами фірма укладає договір на туристичне обслуговування. Договір туроператора з клієнтом є основним документом, де встановлюється взаємна відповідальність сторін. Крім обов'язків сторін, в документі надається інформація про умови туру. У преамбулі договору вказуються паспортні дані туриста. У предметі договору детально описуються умови подорожі: розміщення, транспорт, умови страхування, візова підтримка тощо. Цим документом фірма „7-мий Континент ” гарантує клієнтові надання усіх вказаних послуг, оформлення необхідних документів, страхування туриста, надання повної інформації про організацію туру, умови обслуговування, права, обов'язки та правила поведінки туриста. Підприємство зобов'язується відшкодувати збитки, що нанесені туристом з його вини, в поряку, встановленому законодавством. Клієнт зобов'язується надавати необхідні документи для оформлення туру, повідомляти про себе вірні відомості; під час подорожі дотримуватися законодавства України і країни подорожі, поважати традиції та звичаї її народу, а також відшкодовувати збитки, спричинені з його вини. Згідно фінансових умов; клієнт оплачує вартість туру у вказані терміни. Обумовлюється порядок відмови клієнта від подорожі та повернення йому виплачених за неї грошей.

Договірні відносини між туристом і туристичним підприємством створюються як відносини покупця (замовника) і продавця (виконавця). При цьому необхідно підкреслити особливий характер „продукту”, який купують не маючи прямих договірних відносин у туристичної фірмі. Вступаючи з нею у договірні відносини, турист розраховує у кінцевому результаті отримати необхідний йому набір послуг. Фірма, у свою чергу, надає клієнту не самі послуги, а права на них. Туристу гарантується отримання у відповідний час і у визначеному місці послуг, які здійснюються контрагентами туристичної фірми, не маючи прямих договірних відносин з цим туристом (наприклад, гарантія проживання у готелі відповідного класу, триразове харчування, рансфер, екскурсійне обслуговування згідно з програмою).

З позиції предмета договору між туристичною фірмою і туристом діяльність першої виражається у продажу путівок. Водночас, з точки зору предмета договору, в діяльності туристичних підприємств можливі різні варіанти. Вони розрізняються у першу чергу тим, що саме туристичне підприємство купує права (гарантії) в інших організацій з метою здійснення своєї діяльності. У зв'язку з цим можна виділити три основні варіанти у діяльності туристичних підприємств:

1. Туристична фірма купує у різних організацій права (гарантії) на отримання різних послуг (у місцях перебування і транспортних послуг) і виходячи з вартості куплених гарантій, формує вартість власної путівки, яку продає;

2. Туристична фірма купує готову путівку в іншої туристичної фірми і перепродує її;

3. Туристична фірма продає туристичну путівку іншій фірмі, не будучи її власником, і отримує свій прибуток у вигляді комісійної винагороди.

2.4 Організація транспортних подорожей. Принципи організації перевезень туристів різними видами транспорту

Транспортне обслуговування в туризмі поділяється на надання транспортних послуг з доставки туристів до місця відпочинку і назад та обслуговування в місці відпочинку (екскурсійне обслуговування або трансфер, поїздки на замовлення тощо). При розробці маршрутно?транспортного туру послуги транспорту стають базовими і угоди з транспортними підприємствами є першочерговими угодами при організаційно?технічних заходах розробки туру.

Зараз найпоширенішими маршрутно?транспортними турами є тури, розроблені на основі використання автобусу, та комбіновані тури, що включають авіаперевезення до місця початку туру та назад ? з подальшим обслуговуванням автотранспортом на маршруті.

За міжнародним стандартом маршрутно?транспортні тури регулюються Європейською угодою про нерегулярні міжнародні перевезення пасажирів автобусами (1982р.), згідно якої при нерегулярних міжнародних пасажирських перевезеннях в країнах Європи повинен використовуватися спеціальний контрольний документ ? маршрутний лист, що знаходиться на борту автобусу весь термін подорожі. Значна увага при організації автотранспортних превезень концентрується на забезпеченні безпеки туристів : від створення протиударних бар'єрів на шляхах до обов'язкового слідування караваном під охороною в районах реальної та потенційної терористичної небезпеки. До того ж, рішенням Європейської транспортної комісії, всі туристичні автобуси (загальною місткістю 9 та більше місць) повинні бути обладнанні тахографом ? спеціальним приладом?аналогом „чорного ящика” на літаках, який контролює роботу автобусу та водія на маршруті, записуючи інформацію на тахограми. Екологічні вимоги до роботи автотранспорту стосуються викідів шкідливих речовин і торкаються обмежень на застосування певних марок (чи застарілих моделей) автобусів на міжнародних маршрутах. Вказані вимоги відображають пункти угоди стосовно кваліфікації водіїв та технічних параметрів автобусів, особливостей їх експлуатації. Обов'язковою умовою угоди є страхування транспортного засобу (оформлення „зеленої карти” на міжнародних маршрутах) та страхування відповідальності за збитки, завдані третім особам.

Угода між туристичною фірмою та автотранспортним підприємством є угодою оренди автотранспорту з екіпажем (водієм). Згідно угоди автотранспортне підприємство, що надає туристичній фірмі транспортний засіб у тимчасове користування, забезпечує управління та технічну експлуатацію цього транспорту, його страхування, несе витрати по сплаті послуг водіїв. Туристична фірма забезпечує комерційну експлуатацію автотранспорту та здійснює витрати на паливо та інші витратні матеріали, необхідні для забезпечення роботи автотранспорту, сплату різних зборів (дорожнього, парковочного тощо).

Авіаперевезення в межах держави регулюються національним законодавством, а міжнародні авіаперевезення грунтуються на положеннях міжнародного права. Перевезення туристів повітряним транспортом здійснюється чартерними і рейсовими літаками.

Авіаційний туризм - один з найбільш молодих видів, що почав активно розвиватись з кінця 50-х рр. З удосконаленням парку літаків, зростанням їх комфортності та надійності, збільшенням далекості переліту й одночасно - поступовим зменшенням цін почався період масового використання авіації в туризмі. Важливим етапом у розвитку авіа туризму стала поява спеціалізованих туристичних перельотів - чартерних рейсів - та їх використання в “пакетному туризмі”, що значно знизило ціни на авіатранспорт для туристів і збільшило прибутки туроператорів.

Основною перевагою авіа подорожей є висока швидкість і можливість подолання великих відстаней за короткий час при відносно високій комфортності та безпеці. Але авіатранспорт є порівняно дорогим видом подорожі. Тому авіакомпанії використовують цілу систему знижок і пільг, для того щоб привабити подорожуючих.

Залежно від умов комфорту, харчування й інших факторів, місця в літаках класифікуються так:

- перший клас (F);

-бізнес-клас (З);

- економічний клас (Y).

Угода по внутрішніх переміщеннях потягом спирається на чинне національне законодавство, а організація міжнародних залізничних перевезень спирається на положення „Міжнародної конвенції по контракту на подорож” (1970р.)

Особливою формою угоди турфірми з залізницею є угода на оренду спеціалізованого туристичного потягу. Така оренда є основою розробки спеціалізованого залізничного туру. За терміном розрізняють одноденні (тури вихідного дня), короткострокові (2?3 доби) та довгострокові (понад 5 діб) тури.

Тури вихідного дня починаються вранці та завершуються ввечері того ж дня. В дорозі туристи знаходяться за столами вагону?ресторану. Протягом маршруту вони можуть не лише перекусити, але й подивитися на виступ естрадних артистів. Туристів доставляють до відповідної станції, де для них підготовлена спеціальна програма. Це може бути екскурсійна поїздка чи пікнік на природі. Частіше пасажири поєднують обидві програми. Такі тури забезпечують мінімум комфортності з огляду на незначні відстані та час проведення подорожі : плацкартні вагони з багатомісним розміщенням або використання спеціальних електричок.

Короткострокові тури поширені на святкові дні і передбачають значну екскурсійну та культурно?дозвіллєву програму. Подорожі складені таким чином, щоб вночі, коли всі сплять, потяг знаходився в русі. А в день туристи зазвичай беруть участь в запланованих екскурсіях. Такі подорожі передбачають більшу комфортабельність, тому пропозиція диференціюється відповідно до вимог туристів : до складу потягу включаються вагони різної категорії, що мають купе різного класу. При тривалих подорожах надаються, крім побутових та решти, передбачених і в готелях додаткових послуг, також низка ділових послуг (сучасний зв'язок, офісна техніка).

Багатоденні тури передбачають, крім виконання програми, також наявність „зелених” зупинок з денним відпочинком на природі, що знімає втому від тривалих переїздів. Між двома пунктами турпотяг повинен рухатися без зупинки не більше півтори доби. Тривалі денні переїзди плануються, як правило, в тих випадках, коли на маршруті слідування відкриваються цікаві види та ландшафти.

Індивідуальне завдання

„Вивчення системи формування агентської мережі турагенства”

Під системою просування туристського продукту туроператора необхідно розуміти : формування мережі збуту, інформацію, рекламу, нерекламні методи просування.

Професіональний туроператор генерує турпродукт, видає спільний фірмовий генеральний каталог своїх турів, проводить оптовий продаж турів та забезпечує обслуговування туристів на проданих турах. Продаж турів безпосередньо споживачам, як правило, не є основною функцією туроператора. Однак кожне підприємство зацікавлене в кінцевій реалізації свого продукту. Саме тому одним із найважливіших напрямків діяльності туроператора є просування турпродукту до його реалізації. Ця задача лежить на мережі збуту, яка просуває турпродукт від виробника до його потенційного споживача.

Формування мережі збуту включає:

· Пошук перспективних партнерів з реалізації турпродукту та визначення їх ділових якостей;

· Укладання договорів;

· Подальша робота з удосконалення співробітництва.

В практичній діяльності туристських організацій виділяють два канали реалізації турпродукту:

1. Внутрішній канал збуту (це система філіалів, відділень та посередницьких організацій, через які продаються різні туристські послуги на території країни, незалежно від того, кому вони продаються ? громадяним України чи іноземцям, які знаходяться на території України);

2. Зовнішні канали збуту (це визначене число іноземних туристських фірм?посередників, які взяли на себе згідно договору зобов'язання продавати в своїй країні туристичні путівки в дану країну).

Використання того чи іншого виду каналу збуту залежить від характеру виробництва послуг. Якщо туристична організація спеціалізується на продажі комплексного обслуговування (інклюзів або пекідж тури), тоді діяльність збуту повинна орієнтуватися на закордонних посередників. Якщо ж туристична фірма проводить окремі туристські послуги (послуги гідів?перекладачів, оренда автотранспорту тощо) у великому об'ємі, то їй краще мати більш розвинену внутрішню мережу збуту.

Функції туроператора на ринку можна порівняти з діяльністю підприємств оптової торгівлі : він закуповує у великих об'ємах послуги готелів, транспортних та інших підприємств туріндустрії та комбінує з них власні програми турів, які реалізує через посередників або безпосередньо споживачам.

В практиці роботи туроператорів використовуються різні канали реалізації турпродукту:

1. Створення власних бюро продажу, представництв та філій;

2. Створення посередницької турагентської мережі;

3. Створення корпоративної бази для обслуговування (наявність зв'язку з великими організаціями та підприємствами);

4. Використання спеціальних туристських магазинів;

5. Реалізація турів поштою чи за допомогою телемаркету;

6. Продаж турів з використанням закладів виставкової індустрії;

7. Продаж турів за допомогою інформаційної комп'ютерної мережі.

Система просування туристського продукту через посередницькі організації називається каналом просування. Розглянемо найбільш популярні схеми просування турпродукту туроператора до споживача.

Схема А.

За цією схемою найчастіше працюють невеликі туристичні фірми, які практикують самостійний продаж власних турів. Однак великого успіху така діяльність не приносить та можлива лише при малому обсязі послуг (не більше 10 груп на рік). Вона зазвичай поєднується з агентською роботою по продажу чужих турів. Для великого туроператора такий вид продажу не підходить.

Схема Б

За схемою Б працюють більш великі туроператори, які мають більш високі об'єми продаж. При цьому може бути декілька турагентств. До реалізації свого туристичного продукту туроператор заохочує велику кількість посередників ? туристських агентств.

Схема В

На схемі В відображено канал просування турпродукту від рецептивного туроператора шляхом ініціативних туроператорів в різних країнах, які мають там свою агентську мережу. Спочатку між ініціативним та рецептивним туроператорами укладаються угоди про співробітнтцтво, в яких оговорюються великі маштаби здобутків. Далі ініціативний туроператор направляє дану продукцію в агентську мережу для реалізації кінцевому споживачу.

Схема Г

На цій схемі відображено канал просування турпродукту за участю оптовиків. Традиційно туроператори?оптовики створюють власні мережі малих дилерів (турагентства). Чим більше буде таких місцевих агентств по продажу турів, тим вищі можливості довести інформацію про тур до потенційних туристів та організувати ефективний продаж турпродукту.

Схема Д

На схемі Д додається ще одна заключна ланка ? турагентство як фізична особа. Як відомо, найбільш велика частина продаж здійснюється за межами агентств, а саме агентами цієї компанії за межами офісів. З цієї причини виникає необхідність в ще одній ланці в ієрархії посередницьких рівнів ? агент, який працює персонально з індивідуальними споживачами , підприємствами тощо. [2,118].

Головні умови агентської угоди на реалізацію турпродукту:

1. Обсяг продажу, що приймає на себе турагентство;

2. Ціна туру, що не повинна бути вища ціни рекламованої туроператором;

3. Термін та порядок розрахунків між туроператором та турагентом;

4. Розмір комісійної винагороди (диференційований). Порядок отримання комісії, можливе заохочення туристичною мандрівкою за одним із своїх турів;

5. Форми і порядок оформлення замовлень клієнтів та оплата турів;

6. Пайова участь турагента та туроператора в рекламі турів;

7. Порядок ануляції, зміни маршруту при відмові клієнта від раніше оплаченого туру. Характер санкцій у випадку несвоєчасної ануляції;

8. Відповідальність туроператора та турагента один перед одним і перед клієнтом.

Технологія стимулювання продажів:

· Технологічна стимуляція співробітників (поїздки, матеріальна винагорода, інвентивні тури, рекламні тури);

· Тухнологічна стимуляція посередників (агентські знижки, система комісійних винагород, рекламні тури);

· Технологічна стимуляція туристів (пільги, знижки, дисконтні картки).

ВИСНОВОК

За час проходження переддипломної практики в агентстві подорожей «Інтурс» я більш детально ознайомилася зі структурою організації, з її корпоративною культурою, займалася розробкою інформаційних буклетів і пам'яток туристам; працювала з звітною документацією. Вивчала і визначала реально використовувані шляху пошуку споживачами необхідної для них інформації про пропозиції, а також виявляла форми роботи з друкованими тематичними туристичними виданнями. Велику увагу я приділила вивченню особливостей участі фірми у різних виставках.

Крім цього під час проходження виробничої практики я займалася збором інформації, підбором і аналізом необхідної літератури для написання дипломної роботи. Крім цього було розглянуто низку статей з інтернету і проаналізовано основні сайти з туризму та сервісу.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Журнал "Отельєр", № 1, 2008

2. Н. Чумиков, «Зв'язки з громадськістю». - М: Академія Народного Господарства при Уряді Російської Федерації. Видавництво «Дело», 2000 р.

3. Гусєв Е.Б., Прокудін В.А., Салащенко А.Г.ВИСТАВОЧНАЯ ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ ТА ЗА КОРДОНОМ Навчально-методичний посібник Під редакцією академіка РАН Н.П. Лаверова.М.: Видавничо-торгова корпорація «Дашков і К °», 2004.

4. Ільїна Е.Н. Туроперейтинг: організація діяльності: Підручник. - М.: Фінанси і статистика, 2002.

5. Каурова А.Д. Організація сфери туризму: Навчальний посібник. - СПб.: «Видавничий дім Герда», 2004.

6. www.tonkosti.ua

7. www.tourdom.ua

8. http://www.tourvest.ua/vst/

9. http://evartist.narod.ru/text11/20.htm - _ftn4

10. http://turslovo.ua/

Размещено на Allbest.ru