Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

Кардіотренажери у фізичній реабілітації

Вступ

кардіотренажер заняття реабілітаційний фізичний

Сучасний спосіб життя характеризується високим нервово-психічним напруженням, пред'являє до серцево-судинної системи значні вимоги надмірністю навантажень. Незважаючи на істотні успіхи сучасної медицини, захворювання серцево-судинної системи зустрічаються дуже часто і є найбільш серйозними. Одним з показників здоров'я людини є стан серцево - судинної і дихальної систем організму. До тренажерів, що забезпечують тренування даних систем, відносяться: велотренажери, велоергометри, бігові доріжки, степпери, гребні тренажери, райдери, еліптичні тренажери і т.д.

Актуальність. Проблема клініко-фізіологічного обґрунтування механотерапії як засобу тренування привертає за останні роки все більше уваги учених і тренерів. Це обумовлено необхідністю збереження і відновлення здоров'я.

Предмет дослідження: особливості застосування технічних засобів в тренувально-відновному процесі.

Робоча гіпотеза: можна вважати, що важливим етапом використання технічних засобів є правильний підбір апаратів для проведення тренування та відновлення роботи певного органу чи системи.

Мета дослідження: обґрунтування особливостей використання технічних засобів у тренувально-відновному процесі.

Задачі дослідження:

Охарактеризувати особливості використання технічних засобів у тренувально-відновному процесі.

Дати характеристику основних технічних засобів, особливості та показання до застосування.

Навести основні моделі тренажерів нового покоління.

Методи і організація дослідження:

1. Аналіз наукової і науково-методичної літератури.

2. Аналіз і синтез.

Наукова новизна: узагальнені сучасні дані про основи технічних засобів дають можливість вибору найбільш перспективних напрямків застосування для тренувально-відновного процесу апаратів нового покоління.

Практична значимість: для організації та ефективного тренувального процесу застосовуються тренажери нового покоління, а використання цих приладів з тренувальною та лікувальною метою дає можливість швидшого відновлення функціонування організму.

1. Загальна характеристика кардіотренування

Кардіотренування - це тренування, яке проводиться в кардіо-зоні на кардіотренажері (бігова доріжка, велотренажер, еліптичний тренажер, степпер, кардіо вейв, противонаправлені сходи).

Тренування на кардіотренажері призначене для: зміцнення серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату, поліпшення роботи і збільшення обсягу наших легень. Що це дає? У першу чергу підвищує адаптаційні можливості організму до постійно мінливих умов зовнішнього середовища. У другу чергу сприяє зменшенню жирових відкладень, що в кінцевому підсумку збільшує тривалість життя.

Першою сходинкою кардіотренування для початківців є ходьба. Ця вправа легко дозується, швидкість і тривалість її обираються за станом здоров'я. Початківцям, людям з підвищеною масою тіла, людям у віці або тим, хто має відхилення з боку серцево-судинної системи, рекомендується збільшувати час проходження дистанції при збереженні посильної швидкості, а потім підвищувати швидкість ходьби.

Потім можливі змішані варіанти: ходьба - короткий біг підтюпцем 1-2 хв або знову ходьба. Головним контролем правильності дозування служать хороше самопочуття і частота серцевих скорочень (ЧСС). Для кожної людини значення тренувального пульсу повинно розраховуватися індивідуально, залежно від вік, стану здоров'я і цілей тренування. Максимально допустимий тренувальний пульс приблизно можна розрахувати за формулою: 220 - вік. Під час тренування найкраще підтримувати тренувальний пульс в діапазоні 60-85% від максимального пульсу (так звана «аеробна зона» в якій обмінні процеси в організмі йдуть за участю кисню), при цьому відбувається і «спалювання жиру» (особливо в інтервалі 60 -75%).

1.1 Особливості методики кардіотренування на тренажерах

При автоматичному комп'ютерному програмуванні, потрібно точно указувати програми. Вважати на вік, вагу, зріст, ЧСС в спокої. А при ручному - дотримання методики. Розрізняють підготовчий і основний рівень. В підготовчому ставлять за завдання:

1) збільшення тривалості занять до 20-40 хв., для досягнення аеробного ефекту, на тому рівні, що відмічає відновлення пульсу протягом 5 хв;

2) поступове збільшення інтенсивності занять. Для практично здорових людей найбільш підходящим вважається коли піки (75-90% від max) з плато (збільшення ЧСС у межах 55-65% з початку тренування).

По мірі розвивання тренувальної ефективності збільшується навантаження за рахунок плато, а потім піків. Тривалість піків залежить на скільки високий приріст пульсу. Якщо сильно збільшився пульс, то пік коротчий (в середньому 3-5 хв.) По мірі розвивання рекомендується скорочувати відпочинок, збільшувати витривалість - 20-30 хв. безперервного тренування, поступово збільшувати інтенсивність.

Загальні методичні принципи використання технічних засобів навчання полягають у наступному:

1. Робота з технічними засобами, особливо з тренажерами вимагає строгого дотримання правил техніки безпеки;

2. Протягом одного заняття не рекомендується давати вправи на декількох тренажерах з максимальною інтенсивністю;

3. При триразових заняттях у тижневому тренувальному циклі рекомендується використовувати тренажери на двох з них, при чотириразових і більше - на трьох;

4. Збільшення тренувального навантаження з активним використанням технічних засобів повинне сполучитися з активним відпочинком і ефективними відновними процедурами.

1.2 Показання та протипоказання до занять

Показання:

— виявлення прихованої коронарної недостатності;

— виявлення прихованих порушень серцевого ритму;

— атиповий больовий синдром;

— неспецифічні зміни електрокардіограми у спокої;

— атирогенне порушення ліпідного складу крові;

— визначення толерантності, особливо після 45 років;

1) проведення контролю за ефективністю лікувальних і реабілітаційних заходів;

— для системних тренувань з лікувальною метою.

Протипоказання:

1) Абсолютні:

— гострий інфаркт міокарда;

— нестабільна стенокардія;

— передінсультний стан;

— гострий тромбофлебіт;

— недостатність кровообігу ІІВ і ІІІ стадії;

— виражена дихальна недостатність;

— гарячкові стани;

— виражений стеноз.

2) Відносні:

— ануаризма серця і судин;

— тахікардія;

— порушення серцевого ритму;

— ЧСС>100 ударів на хвилину;

— тріпотіння і мерехкотіння передсердь;

— атріотриколярні блокади ІІ і ІІІ ст.;

— кардіомеханія;

— хвороби суглобів, нервів, що не уможливлюють виконання проби.

1.3 Оперативний медичний контроль в процесі занять

Температура в кабінеті, де займаються повинна бути 18°-20°С. Має бути присутня апаратура для надання першої медичної допомоги, а також апаратура для надання серцево-дихальної реанімації (дифібрілятор). Проба не раніше ніж 2 год. після сніданку. Перед початком проби відміняють ліки.

Необхідно контролювати пульс і артеріальний тиск.

Пуль вимірюють вранці, перед початком заняття, на кожному піку і на 1, 5, 8 хв. відновлюваного періоду.

Артеріальний тиск вимірюють перед початком заняття, на піках навантаження, після закінчення завдання у відновному періоді. У нормі ЧСС, артеріальний тиск при навантаженні зростає. Можливі ускладнення: аритмії, зупинка серця, інфаркт міокарду, інсульт, набряк легенів, ембонія легеневої артерії, нестабільна стенокардія. При болях за грудиною необхідно припинити заняття і надати першу медичну допомогу. Нормальні показники ЧСС.

Таблиця Мейхмана

Вік в роках	Хворі що перенесли інфаркт міокарда	Хворі що не перенесли інфаркт міокарда
	чоловіки	жінки	чоловіки	жінки
20-39	161	167	168	164
30-39	156	160	166	165
40-49	152	154	160	154
50-59	145	145	156	148
60 і більше	140	142	152	144

Види реакцій на навантаження:

— нормотонічна реакція - ЧСС не перевищує 60-80 ударів від початкового рівня, збільшення систолічного тиску на 15-20 мм.рт. ст., зменшення діастолічного на 10-20 мм. рт. ст.;

— гіпертонічна реакція - збільшення частоти пульсу більш ніж на 60-80%, збільшення систолічного і діастолічного тиску;

— гіпотонічна - пульс збільшується, але пульсовий тиск не збільшується;

— діатонічна - на фоні прискорення пульсу> 60-80% выд початкового дыастолычний понижується до нуля.

2. Різновид кардіотренажерів

Перші тренажери у нас в країні з'явилися не так давно. Тоді особливо були популярні стаціонарні велосипеди. Сучасні тренажери - це вже часто суперсистеми з вбудованим комп'ютером, що дозволяють не тільки здійснювати певні рухи, а й контролювати свій стан під час тренування, робити поправки на фізичний стан.

До кардіотренажерів відносяться велотренажери, бігові доріжки, степпери і епілептичні тренажери. Розрізняють їх по створенню ними навантаження на насосну систему серця. Вертикальні збільшують навантаження у великому колі кровообігу, у горизонтальному положенні збільшується навантаження у малому колі кровообігу. Акватренажери розвантажують гальмодинаміку зниженням сил гравітації, але збільшується периферичний кровообіг. Велотренажери забезпечують систематичне тренування для укріплення ніг, спини. Горизонтальні тренажери зменшують навантаження на хребет. Вертикальні з фіксованими ручками, нижніми педалями діють на м'язи нижніх кінцівок.

По ефективності впливу всі представники кардіотренажерів приблизно рівні, але мають деякі особливості використання: оскільки при заняттях на велотренажері поперек піддається підвищеному навантаженні, велотренажери не рекомендуються застосовувати при болях хребта в області попереку, степпер забезпечує підвищене навантаження на тазостегновий суглоб, при заняттях на біговій доріжці сильно навантажується голеностоп і тільки райдери в цьому сенсі нейтральні. Обладнання цієї групи спеціально розроблено для профілактики та усунення захворювань серцево-судинної системи, ревматичних симптомів і т. п. Однак перед початком занять на цих тренажерах рекомендується проконсультуватися з лікарем, який допоможе вибрати тип тренування, і, можливо, виявити протипоказання до деяких вправ.

2.1 Особливості бігових доріжок

Бігові доріжки бувають двох типів.

· Механічні бігові доріжки, де полотно рухається за допомогою самого спортсмена і навантаження змінюється за допомогою магнітного поля, впливає на маховик.

· Електричні бігові доріжки, де рух відбувається за допомогою електромотора.

Навантаження при тренуванні на біговій доріжці залежить від швидкості руху полотна і кута нахилу. Кут нахилу змінюється двома способами:

1. Механічна зміна за допомогою зміни положення опорних роликів.

2. Електрична за допомогою сигналу від комп'ютера до електромотора.

Комфортність і безпеку бігу багато в чому залежить від системи амортизації полотна, його розмірів. При бігу на полотно з одного боку впливає нога людини, а з іншого підстава доріжки, тому вона повинна бути слизькою весь час експлуатації. Для цього використовуються спеціальні силіконові мастила або сама підстава покрита слизьким нестираємим складом.

Кут нахилу потрібний для повної імітації бігу по пересіченій місцевості і зазвичай змінюється від 0 до 12°.

Існує можливість програмування електричних доріжок, залежно від заданої програми, змінюватимуться швидкість і кут підйому. Існує безліч варіантів програм: реабілітаційні, підтримка тонусу, спалювання жиру, аеробні, швидкісні і т.д. Може бути представлена ??можливість самостійного написання програм. Габарити бігового полотна є важливим показником. Чим більше (довше і ширше) полотно, тим зручніше. Всі електричні доріжки в цілях безпеки забезпечені спеціальною страхувальної системою. Ключ безпеки повинен бути на кожній електричної біговій доріжці. Один кінець шнура надійно прикріпляється до поясу бігуна, а другий на ключ. У випадку падіння доріжка відразу ж відключається. Складні моделі доріжок зручні при зберіганні в невеликих приміщеннях.

2.2 Еліптичний тренажер

Перший професійний крос-тренажер (або еліптичний) був винайдений в 1995 році, а два роки через, в 1997 році, з'явився й перший домашній. Цей тренажер - гібрид бігової доріжки й степпера - стало по-справжньому новим слово у світі фитнеса. Але це був тільки початок.

В 1998 році KETTLER, один зі світових лідерів у виробництві товарів для спорту й відпочинку, випускає еліптичний ергометр Kettler CTR1. Ергометр - це тренажер, величина навантаження в якому виміряється у Ватах. Це дає можливість одержувати точні показання комп'ютера й точно контролювати рівень навантаження, дозволяючи широко застосовувати ергометри в терапевтичних цілях для профілактики й лікування багатьох захворювань.

Завдяки своїм унікальним властивостям, про які мова йтиме нижче, еліптичні тренажери із приголомшливою швидкістю завоювали серця всіх аматорів фитнеса. Переконатися в цьому можна в будь-якому тренажерному залі - попит на крос-тренінг (ходьбу по еліптичній траєкторії) завжди дуже високий.

Що ж відрізняє еліптичний тренажер, що взяв від своїх прототипів - доріжки й степпера - волю рухів і відсутність навантаження на суглоби, від інших кардіотренажерів? По-перше, ходьба по еліптичній траєкторії, при якій руху всіх частин тіла синхронізуються - найефективніша форма тренування для всіх основних груп м'язів - ніг, сідниць, стегон, а також м'язів рук, плечей, грудей й спини. По-друге, еліптична амплітуда руху педалей, що надає тренуванню унікальне відчуття «легкості», знижує, як уже було сказано, до мінімуму навантаження на колінні й гомілковостопні суглоби. Під час тренування нога завжди перебуває в напівзігнутому стані, що й запобігає небажаному навантаженню. По-третє, тільки на еліптичних тренажерах можна виконувати руху як уперед, так і назад, що знову ж дозволяє добре проробляти не «охоплені» іншими кардіотренажерами групи м'язів. Чому саме еліптичний тренажер?

Оскільки еліптичний тренажер ставиться до групи кардіо - або аеробних тренажерів, то при регулярних тренуваннях ви доможетеся всього того, для чого й створені кардиотренажери: схуднете, зміцните організм, а також підвищите аеробну здатність організму.

Аеробна здатність організму - це кількість кисню, що він споживає в хвилину під час фізичної активності. Наша витривалість обмежується здатністю організму постачати м'яза киснем. Підвищити аеробну здатність організму - це значить розвити витривалість зокрема таких важливих систем, як дихальної й серцево-судинної. Регулярні енергійні вправи можуть збільшити аеробну здатність організму на 20 або 30%.

Таким чином, еліптичний тренажер дозволить упорядкувати вага, зміцнити й розвити витривалість організму, поліпшити координацію рухів, проробити всі основні груп мищц - і все це на тлі відношення, що щадить, до суглобів. Еліптичні тренажери - такий собі гібрид велотренажера, степпера і бігової доріжки. На таких тренажерах займаються за принципом крос - тренінгу: встаєте на платформу, руками беретеся за рукоятку і крокувати, крутячи педалі по еліпсу. Така траєкторія, що імітує природну ходьбу або біг, виключає навантаження на голеностоп і колінний суглоб (чого не вдається уникнути при тренуванні на біговій доріжці або на велотренажері) і забезпечує навантаження на м'язи спини і рук на додаток до навантаження на ноги. Ходьба по еліптичній траєкторії дозволяє тренувати серцево - судинну і дихальну системи, як на всіх кардіологічних тренажерах, але не тільки: вони дають ще й силове навантаження на нижні групи м'язів (стегна, сідниці і ікри), а завдяки рукоятка-важелів задіяний і плечовий пояс. Масогабаритні характеристики у них досить значні: вага - 80-100 кг, довжина платформи - до 160 см, довжина платформи - 1 -2 м.

Найбільш універсальний з кардіотренажерів - гребний тренажер. При виконанні однієї вправи він тренує більшість м'язів: грудного пояса, рук, ніг, а також серцево - судинну систему. Гребні тренажери дуже ефективні для зниження ваги. Правда, при цьому вони досить громіздкі, але, як правило, можуть складатися при зберіганні. Навантаження в тренажерах може задаватися різними способами. У домашніх зазвичай використовується опір гідравлічних циліндрів, такі тренажери не дуже дорогі. Іноді навантаження задається більш досконалої магнітною системою, яка дозволяє забезпечити силовий вплив.

Медичні попередження

Заняття на кардіотренажері - досить сильне фізичне навантаження. Навіть якщо ви абсолютно здорові, під час занять уважно прислухайтеся до себе. Болю в області серця або за грудиною, почуття недостачі повітря, сильна задишка, запаморочення, нудота, слабість, головний біль - будь-яке раптове погіршення самопочуття означає, що тренування потрібно припинити. Якщо ж ви страждаєте гіпертонічною хворобою із частими кризами, то перш ніж приступати до тренувань, порадьтеся з лікарем.

Категорично протипоказані тренування при важкому ступені серцево-судинної недостатності із приступами серцевої астми, набряками, а також при тромбофлебіті, тахікардії й частих приступах стенокардії. Відмовитися від тренувань треба при важких формах цукрового діабету й онкологічних захворювань, що вимагають невідкладного лікування. Не варто тренуватися й при будь-якому інфекційному захворюванні.

Підготовка до тренування

Час і місце тренування. Щоб легше переносити фізичні навантаження, намагайтеся орієнтуватися на свої біоритми. Якщо ви - «жайворонок» - крутіть педалі зранку. Якщо належите до «сов» - то вам краще тренуватися в другій половині дня. Але майте на увазі, що не можна починати тренування раніше, ніж через 2-3 години після сну. Вечірні тренування потрібно закінчувати за 2 години до сну.

Не тренуйтеся під яскравим сонячним або штучним (неоновим, галогеновим) світлом.

Заняття варто проводити через 2 години після їжі, а після тренування постарайтеся не є хоча б година. Після приймання ліків, пиття чаю, кави, спиртних напоїв або куріння, можна розпочинати тренування також не раніше, ніж через годину.

Якщо під час тренування з'являється спрага або сухість у роті, потрібно прополоскати рот, але не вживати скільки-небудь значних кількостей рідини під час і безпосередньо після тренування.

Одяг для тренування повинна бути легкої й дозволяти дихати тілу; взуття - спортивна, наприклад, кроссовки для бігу. Якщо ви надягнете багато одяги, то це викличе підвищене потовиділення. Додаткова втрата ваги - це рідина, що буде заповнена з першим випитим вами склянкою води.

Розминка

Кожне тренування варто починати з розминки для того, щоб підготувати тіло до наступної роботи. Розминка повинна бути легкої й переважно задіяти ті м'язи, які будуть включені в роботу. Зробіть присідання, нахили й вправи для плечового пояса. Потім потрібно підготувати до майбутнього навантаження колінні суглоби: злегка помассируйте й розітріть їхніми руками.

У розминку також варто включити й вправи на растяжку м'язів.

Успіху досягне всякий хто зможе перебороти свою лінь. Потрібно пам'ятати, що тренування повинні бути регулярними. Велика перерва в занятих приведе до того, що поступово будуть втрачатися результати, яких досягли. Регулярне тренування надає сили й сповільнюють процес старіння. Тридцять хвилин три рази в тиждень - це невелика плата за величезну користь від регулярних тренувань.

Рівень фізичної підготовки. Підрахунок пульсу.

Під час тренування частота пульсу збільшується, і це використовується як параметр для визначення необхідної інтенсивності тренування. Початковий рівень тренованості важливий для розробки індивідуальної програми вправ.

Якщо Ви початківець, то можете досягти гарних результатів із частотою пульсу 110-120 ударів у хвилину. Якщо хороша фізична фораі, то необхідний більш високий рівень.

Через 10 хвилин після початку тренування виміряйте пульс. Це так званий «пульс навантаження» або «стресовий пульс». Під час перших занять частота пульсу повинна становити близько 65 - 70% від максимального вікового пульсу. Максимальний віковий пульс (МВП) можна розрахувати по формулі: 220 мінус ваш вік. При гарній фізичній підготовці частота пульсу може становити до 80% від МВП.

Контрольне значення частоти пульсу - це лише рекомендація, а не правило, і незначні відхилення в ту або іншу сторону припустимі.

1) не турбуйтеся про зміну частоти пульсу щодня. Воно може бути викликано зміною тиску;

2) значення частоти пульсу - це орієнтир.

Почавши тренування, продовжуйте її до кінця. Не слід зупинятися на півдорозі, а потім продовжувати тренування з моменту зупинки без розминки.

Перепочинок необхідний між силовими тренуваннями. Її тривалість для кожної людини індивідуальна - це в основному буде залежати від вашого рівня фізичної підготовки й програми, що ви вибрали. Відпочивайте між вправами, але відпочинок не повинен перевищувати дві мінути. Більшості для відпочинку досить від половини до однієї хвилии.

Основні положення тіла під час тренування

Під час тренувань на еліптичному тренажері ви можете використовувати або рухливі поручні, або нерухливий.

Основне положення. У даному положенні задіються всі основні групи м'язів. Тіло повинне бути розташоване вертикально. Не опускайте голову долілиць. Рух назад. При виконанні руху назад більше згинайте ноги в колінах. Найбільше навантаження доводиться на сідничні м'язи й підколінне сухожилля

Тренування м'язів стегна й икроножних м'язів

Найбільше навантаження на м'язи стегна (квадрицепси) і ікроножние м'язи можна забезпечити, нахиливши корпус уперед.

Тренування сідничних м'язів і растяжка підколінного сухожилля.

Для найбільшого навантаження відхилитеся назад і прийміть положення, близьке до положення сидячи.

Програми

Обрана вами програма тренувань повинна залежати від рівня фізичної підготовки, вільного часу й цілей. Перший час варто дотримуватися тренувань по програмі №1 і поступово збільшувати як тривалість, так і інтенсивність тренувань. Якщо досягнуто певного рівня й займається людина регулярно, то можна тренуватися по програмі №2. Завжди потрібно пам'ятайти про розминку й вправи на розслаблення; помірність і послідовність - це секрет постійних результатів. Не потрібно затримувати подих під час виконання вправи. Дихати потрібно звичайно, як завжди. Спалювання жиру, як і тренування витривалості, відбувається при певній частоті пульсу. Кардіологи радять: залежно від поставленої мети, потрібно працювати, не перевищуючи встановлений для даної вправи пульс: жир спалюємо при 60 - 75% від максимального вікового пульсу, а розвиваємо витривалість при 75-85% від МВП.

Тренування на витривалість

Витривалість серцево-судинної й дихальної системи, сила м'язів, гнучкість і координація - це важливі характеристики гарної фізичної форми. Основний принцип тренування на витривалість - швидка зміна вправ. Це збільшує значення частоти пульсу (75-85% від МВП) і підтримує його на досягнутому рівні, що поліпшує фізичну форму.

Тренування сили

Основний принцип - це тренування з перевантаженням. При даному виді тренування м'яза працюють із більшим навантаженням, чим звичайно. Це досягається збільшенням навантаження, яку потрібно переборювати під час тренування.

Періодичність

Це варіювання усередині тренувальної програми: можна змінювати навантаження, частоту й інтенсивність. Тіло краще реагує на розмаїтість. Коли ви почуваєте, що перевтомилися, перейдіть до більш легких вправ для того, щоб відновити сили. В результаті, ви будете одержувати більше задоволення від тренувань, і почувати себе краще.

Програма №1. Для початківців

Періодичність: 3-4 рази в тиждень

Тривалість: 20-30 хвилин

Інтенсивність: 60-70% від максимального вікового пульсу

Частота кроків: менш 50 кроків у хвилину

На початку увага варто приділити поступовому збільшенню безперервної активності протягом 20-30 хвилин, а не на досягнення й підтримку заданої інтенсивності тренування. При змозі безупинно тренуватися 20-30 хвилин, поступово потрібно збільшувати час виконання вправи на рекомендованому рівні інтенсивності. Даної програми варто дотримуватися протягом перших 6-8 тижнів тренувань.

Програма №2. Проміжна програма

Періодичність: 3-5 рази в тиждень

Тривалість: 20-45 хвилин

Інтенсивність: 70-80% від максимального вікового пульсу

Частота кроків: 50-60 кроків у хвилину

У більшості випадків, ця програма буде давати бажані результати, відповідно до мет тренувань, для основної маси занимающихся спортом. Тренування з більше високими параметрами частоти, тривалості й інтенсивності призначена для спортсменів.

Програма №3. Програма для підготовлених

Частота: 4-6 рази в тиждень

Тривалість: 30-60 хвилин

Інтенсивність: 80-90% від максимального вікового пульсу

Частота кроків: 60-80 кроків у хвилину

Ця програма рекомендується тільки для нужденних у розвитку й підтримці найвищого рівня тренування серцево-судинної й дихальної систем. Альтернативою тривалого тренування з високою інтенсивністю, може служити тренування з інтервалами, у якій робота з більшою інтенсивністю (з більшою частотою кроків) протягом 30-60 секунд чергується з роботою з меншою інтенсивністю протягом 1-2 хвилин.

Розтяжка

Вправи на розтяжку дозволять розслабити м'яза після тренування. Руху варто виконувати повільно й плавно без підскакувань і ривків. Розтягуйтеся до виникнення незначної напруги, але не болю, у м'язах і затримаєтеся в цьому положенні на 20-30 секунд. Дихати треба носом: повільно, ритмічно, безззатримок подиху.

1. Розтяжка чотириголового м'яза

Візьміться однією рукою за стопу й тягніть п'яту до сідниць, затримаєтеся в цьому положенні 20-30 секунд, потім поверніться у вихідне положення. Повторіть для іншої ноги.

2. Розтяжка ікроножних м'язів і ахіллового сухожилля

Відставте одну ногу назад, нога повинна бути пряма, стопа перебуває на підлозі. Робіть рух стегнами вперед, згинаючи іншу ногу в коліні. Затримаєтеся в такому положенні на 20-30 секунд і поверніться у вихідне положення. Повторіть для іншої ноги.

3. Розтяжка м'язів спини

Витягніть руки вперед, ноги прямі, нахиліть тулуб нижче рівня рук, згинаючи ноги в колінах. Затримаєтеся в цьому положенні на 20-30 секунд.

4. Розтяжка задньої області плеча

Візьміться за лікоть і тягніть руку до середини спини, затримаєтеся в цьому положенні на 20-30 секунд, і потім поверніться у вихідне положення. Повторіть для іншої руки.

5. Розтяжка підколінного сухожилля й низу спини

Підніміть ногу нагору, потім тягніть неї до стелі. Затримаєтеся в цьому положенні на 20-30 секунд. Повторіть для іншої ноги.

6. Розтяжка м'язів стегна, сідничних і черевних

Тягніть коліно до підлоги, плечі повинні бути притиснуті до підлоги. Затримаєтеся на 20-30 секунд. Повторіть для іншої ноги.

7. Розтяжка внутрішньої поверхні стегна

З'єднаєте ступні ніг разом, надавивши зверху долілиць на внутрішні частини колін, злегка нахилитеся вперед. Затримаєтеся в цьому положенні на 20-30 секунд.

8. Розтяжка м'язів грудей і плечей

Упріться долонями в підлогу, руки прямі, перемістите сідниці вперед, так щоб руки залишилися у вихідному положенні. Затримаєтеся в цьому положенні 20-30 секунд.

2.3 Степпер

Степпер, імітуючи ходьбу по сходах, впливає на м'язи ніг і забезпечує таке ж навантаження, що і велотренажер. Домашні степпери розрізняються кількістю варіантів зміни навантаження і складністю комп'ютера. У великому степпері є упор або важіль для рук, що робить його більш - менш зручним у використанні і одночасно більш громіздким.У нових моделях можна програмувати навантаження залежно від ваги, пульсу або витрати калорій. Найпростіші представляють із себе дві рухомі сходинки, кріплення педалей поєднане (вони пов'язані один з одним), великих зусиль не потрібно. Для активної роботи обох ніг краще підходить степпер з незалежним кріпленням педалей, що дозволяє регулювати навантаження окремо для кожної ноги, наприклад, Power Stepper, який має комп'ютер і спеціальні важелі для рук, що дозволяють навантажувати плечовий пояс.

2.4 Магнітні та ремінні велотренажери

У колекції велотренажерів представлені моделі тренажерів з ремінною і магнітною системою навантаження. Конструктивною особливістю тренажерів з ремінною системою навантаження в тому, що елементом, що ставлять навантаження, є ремінь, натягнутий на маховик. У тренажерах з магнітною системою навантаження навантажувальним елементом є постійний магніт. У обох систем є свої позитивні і негативні сторони: ремінна система дозволяє задати більший діапазон навантажень, порівняно з магнітною, магнітна система забезпечує абсолютну безшумність роботи тренажера і плавність ходу педалі., Що сприятливо позначається на суглобах (знімається ударне навантаження з суглобів). Існують велотренажери різного призначення: домашні, клубні (зальні), професійні. Є спеціальна група велотренажерів, розрахована на підлітків 12 -16 років групи загальної фізичної підготовки. Велотренажери служать для тренувань серцево - судинної і дихальної системи, зниження ваги, зміцнення м'язів ніг. Всі моделі мають комп'ютер, що показує час, швидкість, пройдену дистанцію, частоту пульсу. У тренажерів змінюваний кут нахилу керма, транспортні ролики, що дозволяють фіксувати ногу в педалі, змінна висота сидіння.

2.5 Велоергометри

Окрема група фітнес - тренажерів - велоергометри. Під час тренування на велоергометрі велика увага приділяється контролю діяльності серцево - судинної системи. Комп'ютер у велоєргометра має більш широкий набір функцій, забезпечуючи зворотний зв'язок. Тобто рівень навантаження задається самим комп'ютером, його інтерактивною системою залежно від індивідуальної підготовки і стану здоров'я що займається. На відміну від домашніх велотренажерів характеризуються більш точним контролем навантаження і точними свідченнями. У відповідності з європейським стандартом свідчення величини навантаження на дисплеї ергометр відображаються у ватах, і тому вони підходять для використання в терапевтичних цілях. Всі велоегометри оснащені автоматизованою системою електромагнітного навантаження, яка з найвищою точністю контролює заданий користувачем рівень навантаження і не допускає зайвого зносу деталей. Можливо під'єднання тренувального комп'ютера до персонального комп'ютера, що дозволяє безмежно розширити можливості користувача. Велоергометри активно застосовуються в реабілітаційних відновлювальних центрах, де необхідний чіткий контроль за роботою серця під час тренувальних занять. На відміну від домашніх велотренажерів характеризуються більш точним контролем навантаження і точними свідченнями.

2.6 Райдер

Райдер забезпечує комплексну тренування основних груп м'язів, сприяє збільшенню гнучкості суглобів і активному спалюванню підшкірного жиру. Тренажер забезпечує плавність і безшумність виконання рухів без зайвої напруги на суглоби і зв'язки. Схожа на ножиці конструкція забезпечує майже безшумну послідовність рухів, при якій за рахунок підйому і опускання власної ваги навантаження рівномірно розподіляється на різні частини тіла. Для збільшення навантаження використовуються гумова опора. Різні можливості кріплення грифа - керма розширюють спектр тренувальних рухів. Цей вид вправ втягує всі м'язи тіла, формує і підкреслює фігуру, сприяє згорянню жирових клітин і зміцнює серцево - судинну систему.

Висновки

Застосування тренажерних пристроїв у спортивній, медичній практиці засновано на можливості цілеспрямованого керування зміною характеристик змагальних спортивних вправ на основі відтворення рухів у спеціально створених штучних умовах.

До технічних апаратів для кардіотренування відносяться тренажери різних конструкцій. Вони шляхом дозованих фізичних навантажень і цілеспрямованої дії на визначені м'язові групи дозволяють впливати на серцево-судинну, дихальну і нервову системи, підвищувати фізичну працездатність.

Тренажерне устаткування дозволяє ефективно розвивати різноманітні рухові якості і здібності, сполучати удосконалювання технічних умінь, навичок і фізичних якостей у процесі спортивного тренування, створювати необхідні умови для точного контролю і керування найважливішими параметрами тренувального навантаження. Одже, тренування на кардіотренажері призначене для: зміцнення серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату, поліпшення роботи і збільшення обсягу наших легень, підвищує адаптаційні можливості організму до постійно мінливих умов зовнішнього середовища.

Список використаної літератури

1. Адаптация спортсменов к тренировочным и соревновательным нагрузкам / Под ред. В.В. Петровского. - К., 1984. - 104 с.

2. Амосов Н.М., Бендет Я.А. Физическая активность и сердце. - К.: Здоров'я, 1989. - 215 с.

3. Анохин П.К. Очерки по физиологии функциональных систем. - М.: Медицина, 1975. - 402 с.

4. Бауэр В.Г. Организационно-методические аспекты совершенствования системы подготовки спортивных резервов // Научно-спортивный вестник. - 1986. - № б. - С. 5 -9 - Для служ. польз.

5. Вест Т.М., Гарретт У.Е. Разминка з начале и з конце занятия // Спортивные травмы. Основные принципы профилактики и лечения. - К.: Олимпийская литература, 2002. - С. 205 - 212.

6. Юмашев Г.С, Ренкер К.И. Основы реабилитации. М.: Медицина, 1973

7. Журнал Сила і краса N серпня 2007.

8. Велика медична енциклопедія тому 23 стор 386-389.

9. Журнал «Здоров'я» N червня 2000

10. Журнал «Здоров'я» N серпня 2000

11. Напалков П.М. Смирнов А.В. Шрайбер М.Г., Хірургічні хвороби, Медицина 1999 р.,

Размещено на Allbest.ru