Туристична характеристика Індонезії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Туристична характеристика Індонезії

Індонезія - країна в Південно-Східній Азії, найбільша в світі острівна держава. Всього в Індонезії налічується 13667 островів. Площа багатьох з них не перевищує кілька гектарів. 6044 з цих островів мають назви і тільки 992 населені. Індонезія - республіка, незалежність якої була проголошена 17 серпня 1945 (до цього часу - колонія Нідерландів). В адміністративному відношенні країна ділиться на 25 провінцій. Крім того, до провінцій прирівняні дві адміністративні одиниці - столиця Індонезії - Джакарта і «особлива область» Джокьякарта. Глава держави і уряду - президент. Вищий орган державної влади - Народний консультативний конгрес.

Республіка Індонезія - одна з найбільш населених країн світу. В ній налічується 234 700 000 мільйонів жителів. 78% з них живе в сільській місцевості і тільки 22% - в містах. У деяких районах острова Ява щільність сільського населення доходить до 1500-2500 осіб на 1 кв.км, тобто сягає найвищої на всій земній кулі величини для сільських районів. У той же час в деяких областях Індонезії (північний схід Калімантана, Центральна Суматра, внутрішні області Західного Іріану) на 1 кв.км доводиться менше 1 особи. Населення більшості дрібних островів зосереджено біля морського узбережжя. На деяких островах, особливо великих, навпаки, густо населені внутрішні нагір'я і майже не заселені прибережні болотисті рівнини, незручні для освоєння які являються осередками малярії.

Індонезія - країна багатонаціональна. Її населяють більше 150 народів, які говорять на більш ніж 1000 різноманітних мовах і діалектах. При цьому ці народи знаходяться на різних стадіях культурного розвитку. Так, у багатьох народностей (даяки, Сасакі, тораджі) сильні пережитки общинно-родових відносин; деякі племена зберегли риси глибокої первісності. Переважна більшість народів Індонезії споріднені між собою, говорять на близьких мовах і об'єднуються під загальною назвою «індонезійці». Це, в першу чергу, яванци (становлять майже половину населення Індонезії), сунди, мадурци, малайці і балійци. З нечисленних етнічних груп Індонезії насамперед варто назвати даяків, що населяють внутрішні області острова Калімантан. Ці мешканці глибин тропічного лісу зовсім нещодавно зіштовхнулися з сучасною цивілізацією.

Багато племен до цих пір не знають землеробства і живуть в основному полюванням. Баджан (оранглаути) - морські кочівники, які живуть в гирлах річок на Суматрі, Калімантані, Сулавесі і деяких невеликих островах. Вони ведуть бродячий спосіб життя, переселяючись в човнах з одного річкового гирла в інше і з острова на острів. Живуть в Індонезії і папуаські народи. Їх чисельність невелика, але саме ці племена (багато з них зберегли первіснообщинні відносини) є господарями непрохідних джунглів острова Нова Гвінея.

З некорінних народів країни найбільшою групою є китайці, які почали приїжджати в Індонезію в пошуках роботи в кінці 19 століття, коли в країні стало розвиватися господарство плантації. Зараз китайці живуть вже не стільки в районах плантацій, скільки в містах. Крім того, у великих містах живуть араби, вихідці з Індії та Пакистану, і невелике число європейців (головним чином голландці).

Майже в усіх колишніх колоніях державною мовою стає мова найбільш крупного і розвиненого в культурному відношенні народу або мова колишньої колоніальної держави. В Індонезії все зовсім по-іншому. Мова найчисленнішого народу - яванців - поширена тільки на одному, хоча і самому населеному, острові Індонезії. В яванській мові безліч не тільки територіальних діалектів, що сильно відрізняються один від одного, але і станово-кастових жаргонів. Все це ускладнює його поширення серед інших народів країни. Водночас до моменту проголошення незалежності Індонезії велика частина населення володіла малайською мовою, яка склалася ще в середньовіччі як торгівельна мова-посередник. І тому, коли виникло питання про державну мову країни, було вирішено створити на основі кілька видозміненої малайської нову мову - індонезійську («бахаса індонесіа»).

Однак індонезійська мова ще не стала загальною для всього населення. Особливо слабо її знають маси сільського населення острова Ява, а також народи внутрішніх районів всіх інших островів. Проте вважається, що зараз нею користується як першою або другою мовою дві третини населення, хоча в побуті і в традиційній культурі більше використовуються місцеві мови. Писемність мов Індонезії на основі латинського алфавіту. Нідерландська мова, яка вживалася раніше інтелігенцією, поступово витісняється англійською.

Індонезія - найбільша в світі ісламська держава. 84% всього населення країни сповідує іслам сунітського толку. Крім того, в країні є невелике число християн (крім вихідців з Європи, це деякі нечисленні корінні народи). Китайці сповідують буддизм і конфуціанство, а жителі острова Балі - індуїсти. Народи глибинних областей зберігають місцеві племінні вірування.

Індонезія розташована на островах Малайського (Індонезійського) архіпелагу, який простягається між континентальною Азією й Австралією. Він включає Великі Зондські острови (Калімантан, Суматра, Сулавесі, Ява і Мадура), Малі Зондські і Молуккські острови. До складу Індонезії входить також західна частина острова Нова Гвінея (Західний Іріан або Іріан-Джая). Індонезія має сухопутні кордони тільки з двома країнами Малайзією (на острові Калімантан) і з Папуа Новою Гвінеєю (на острові Нова Гвінея). Вона омивається Тихим і Індійським океанами, а також численними внутрішньоострівними морями. Індонезія займає за площею 1919200 тис. кв.км. Це ставить її на шосте місце серед найбільших країн Азії (після Азіатської частини Росії, Китаю, Індії, Казахстану та Саудівської Аравії).

Більше половини території Індонезії займають гори. Найвища точка країни - гора Джая (5029 м) знаходиться на острові Нова Гвінея. В Індонезії дуже багато гір вулканічного походження, тому її можна назвати не тільки Країною тисячі островів, але і Країною сотень вулканів. Всього вулканів налічується близько 400, з них 80 діючих. Виверження вулканів так само, як і землетруси, для індонезійців звичні. Особливо багато вулканів на острові Ява, а найвищий з діючих вулканів, Керінчі (висота 3800 м), розташований на Суматрі.

В серпні 1883 року весь світ дізнався назву невеликого (всього в десяток квадратних кілометрів) острівця Кракатау, розташованого між Явою і Суматра, на якому височить досить маленький, за місцевими мірками, 800-метровий вулкан. Але в результаті виверження цього «малюка» виникла 20-метрова катастрофічна морська хвиля, а вулканічний попіл вкрив майже третину території Індонезії. Після виверження ще протягом декількох років в повітрі спостерігався підвищений вміст попелу.

Індонезія - це не тільки скелясті гірські вершини і вулкани. На островах Суматра, Калімантан, Ява, Нова Гвінея розташовані й великі рівнини протяжністю до 1500 км. У узбережжя вони часто заболочені і важкопрохідні. Річки в Індонезії майже скрізь утворюють дуже густу мережу. Найбільші з них - Капуас і Барито на Калімантані, Харі, Кампар і Мусі на Суматрі, Мамберамо і Дігул в Західному Іріані. Всі річки несуть величезну кількість мулистого матеріалу, який відкладається в низинах. Через рясне відкладення наносів рівнинні ріки постійно змінюють русла. Для жителів багатьох районів Індонезії річки є найголовнішими, а часто і єдиними транспортними артеріями. До «загубленого світу» тропічних лісів Калімантана та Нової Гвінеї дістатися можна тільки водним шляхом. Крім того, річки Індонезії використовуються для сплаву любителями рафтингу.

Вологі вічнозелені екваторіальні ліси, що покривають низовини і схили гір Індонезії, відрізняються надзвичайною різноманітністю видів. Можна пройти величезну відстань, не зустрівши двічі одну й ту ж породу дерева. На низьких пологих берегах лісу часто спускаються в море, утворюючи мангрові зарослі. Вони особливо розвинені на сході Суматри і на берегах острова Калімантан.

Багатий і різноманітний тваринний світ індонезійських джунглів. Це і носороги, і слони, і малайські ведмеді, і тапіри, і крокодили, і відомі Коммодорські варани, що нагадують ящерів мезозойської ери. Але найбільш типові мешканці тропічних лісів Індонезії мавпи, особливо орангутанги. Їх можна навіть назвати символом цієї країни. Кажуть, що неможливо побувати в Індонезії і жодного разу не зустріти орангутанга.

На великих площах (особливо на острові Ява) ліси поступилися місцем рисовим полям, чайним планктаціям та іншим сільськогосподарським угіддям. Але індонезійці дбайливо ставляться до своєї неповторної природи. В країні створено декілька природних парків, де зберігаються в первозданному вигляді екваторіальні ліси і регулюється чисельність рідкісних видів тварин.

Індонезія розташована в екваторіальних широтах: велика її частина знаходиться в Південній півкулі, а північна частина островів Суматра, Калімантан, Сулавесі і Молуккських островів в Північному. Приекваторіальне і острівне розташування Індонезії визначає основні особливості її клімату. Цілий рік в Індонезії температура повітря практично не змінюється. На рівнинах вона завжди складає 25-27 ° C. Температура води в омиваючих Індонезію морях також ніколи не опускається нижче 27 ° C. В горах спека змінюється прохолодою, а на висотах понад 1500 м трапляються навіть заморозки.

Екваторіальний клімат відрізняється і великою кількістю опадів. Майже кожен день бувають нетривалі, але дуже потужні зливи, які зазвичай супроводжуються грозами. В Богоре (острів Ява) грози гримлять частіше, ніж деінде на земній кулі - 322 дні на рік.

Однак не вся Індонезія відрізняється постійністю погодних умов. У східній частині Яви і на Малих Зондських островах (Балі, Ломбок, Сумбава, Сумба, Флорес, Тимор) чергуються два різко виражених сезону - дощове літо і суха зима. У травні жовтні (у Південній півкулі це зимовий сезон) опадів майже не випадає, і тому саме в цей період в Індонезії відзначається пік припливу туристів.

Острів Ява відомий своїми вулканами. Найвищий з діючих вулканів Яви Семеру (3676 м) знаходиться в східній частині острова. Схили Семеру покриті тропічними лісами, крім сучасного кратера він має кілька старих, які нагадують про попередні виверженнях. Вулкан Семеру вивергається частіше, ніж раз на три роки.

У центральній частині Яви знаходиться вулкан Тангкубан Праху. Він не такий активний, як Семеру, останнє виверження було відзначено в 1969 році. Тангкубан Праху приваблює своєю надзвичайною красою, підносячись зеленим конусом над оточуючими його пагорбами. На схід від вулкана знаходяться гарячі джерела Сарьятер. На заході Яви, в місті Богор, знаходиться всесвітньо відомий ботанічний сад, в якому представлені найрізноманітніші і чудернацькі форми екваторіальної флори. На острові Балі можна помилуватися мальовничим вулканом Агунг.

На північній частині острова Суматра знаходиться Гунунг-Лесер. Він був створений не тільки для охорони місць проживання суматранського носорога і орангутанга, тут, в районі найвищої вершини Північної Суматри гори Лесер, охороняються також мальовничі гірські ландшафти і відслонення гірських порід. Заповідник Комодо займає територію однойменного острова. Це місце проживання Коммодорського варана. Найвища точка Індонезії гора Джая. Її білосніжна вершина височить над тропічними лісами в одному з найбільш недоступних куточків острова Нова Гвінея.

Своєрідність архітектури та традиційного мистецтва Індонезії обумовлено впливом різних і різко відмінних одна від одної культур і цивілізацій буддійської, індуїстської, мусульманської та європейської. Уже в перші століття нашої ери народи острова Ява (його культура здавна була провідною) сприйняли під індійським впливом буддизм та індуїзм. Індійські та місцеві традиції з'єдналися в класичному мистецтві Яви, в тому числі і в архітектурі. Найдавніші зі збережених архітектурних пам'яток - невеликі індуїстські храми («чанді») на плато Діенг в Центральній Яві (7 - початок 8 століття). Вони являють собою компактні кубічні масиви на східчастих підставах, прикрашені пірамідами.

На численних островах у багатьох народів Індонезії розвинене декоративно-прикладне мистецтво. Центральна Ява славиться виробами із золота і срібла, своєрідними за формою кинджалами - крисами. Ява батьківщина батика (багатобарвна тканина особливої ??техніки розпису) дивовижних за красою візерунків і кольорів. На всіх островах з бамбука і листя кокосової пальми плетуть циновки, кухонне приладдя, сумки. На Балі особливого розквіту досягли художні ремесла, живопис, лубок. Різноманітні типи народного житла - від хатин (Західний Іріан) і легких бамбукових будинків до великих дерев'яних общинних будинків (у даяків Калімантана іноді все село живе в одному величезної довжини будинку).

Сурабая - друге за розміром місто Індонезії розташоване на острові Ява, в гирлі річки Калі-Мас. Якщо Джакарта є політичною столицею країни, то Сурабая - столиця економічна. Тут зосереджені найбільші промислові підприємства. Це великий торговий порт.

Місто Бандунг заснований голландцями в 1810 році. Це великий економічний і культурний центр, тут знаходиться знаменитий університет «Паджаджарон». Місто має прямокутне планування, широкі озеленені вулиці і парки. В архітектурі палаців, будівель готелів і навчальних закладів поєднуються європейські та східні традиції.

Індонезія стала Меккою для туристів. Незважаючи на велику відстань, що відділяє її від Європи і США, потік туристів зростає. Популярним є автобусний тур по острову Ява з відвідуванням індуїстських храмів на плато Дієнг, грандіозного буддистського святилища Боробудур, палацу султана в Джок'якарті, численних природних пам'яток (діючі вулкани Тангкубан Праху і Бромо, гарячі джерела Сарьятер). Улюбленими місцями відпочинку туристів є також острова Балі і Ломбок.

Серед численних готелів в туристичних центрах чимало готелів, побудованих в традиційному стилі. Індонезійські готелі відрізняються високим рівнем обслуговування і відносно низькими цінами. Бажаючим також надаються всі можливості для занять вітрильним спортом, віндсерфінгом, підводним плаванням.

Найвідоміший курортний центр Індонезії - острів Балі. Найзахідніший із Малих Зондських островів, він знаходиться недалеко від Яви і пов'язаний з нею поромною переправою. Однак більша частина туристів з європейських країн, минаючи Яву, летить прямо в столицю Балі -- Денпасар.

Балі приваблює не тільки своїми первозданними ландшафтами, тропічними лісами і видом вулкана Агунг, а й тим, що це острівець індуїстської культури в найбільшій мусульманській країні світу. Численні храми (пура) з терасовими дворами, пишними воротами і багатоярусними вежами, що іноді несподівано з'являються серед тропічного лісу, витончені і вишукані.

На Балі можна помилуватися і виробами народного мистецтва - різьбою по дереву, кістках, камню, ювелірних виробах, тканинами із різноманітним забарвленням, керамікою. Балійци відомі у всьому світі і як вправні танцюристи і музиканти. Народне свято балійців - це ні з чим не порівнянне видовище. Балі - рай для любителів водного спорту.

Туризм в Індонезії є важливим компонентом індонезійської економіки, а також суттєвим джерелом його грошових надходжень. У 2011 році число туристів з інших країн, які прибувають в Індонезію виросло на 9,24 відсотка до 7,65 мільйонів чоловік проти близько 7 мільйонів туристів у 2010 році. Тривалість перебування туристів становить 7,84 дня. В середньому туристи витрачають близько $ 1,118.26 під час відпочинку.

Земля старовинного Індонезійського народу залишається однією з найкращих та найщедріших у світі. Неймовірно красиві, різноманітні тропічні ліси, архітектурні пам'ятки різних історичних епох - усе це дає право вважати Індонезію країною, привабливою для іноземних туристів.

Країна також володіє й іншими ресурсами для залучення великого загалу іноземних відвідувачів: національні парки й заповідники, річки та озера, гірські хребти та вершини. Територія Індонезії - одна із найбагатших в світі за різноманітністю флори й фауни. Рекреаційні ресурси країни дозволяють організувати різні види відпочинку, орієнтовані на різноманітний загал, та приймати закордонних гостей.

Індонезія приваблює туристів не лише первісними ландшафтами і тропічними лісами, але і численними індуськими храмами, кожний з яких є унікальною пам'яткою архітектури. На особливу увагу заслуговують пляжі країни. Тут дивовижні умови для зайняття практично будь-якими видами водного спорту. Численні вітрильники з туристами курсують вздовж узбережжя, а сучасні судна швидко долають відстані між островами.

Проаналізувавши історико-культурні та природно-рекреаційні ресурси Індонезії можна зробити висновок, що ця країна володіє величезним потенціалом для розвитку туризму. І враховуючи роботу спрямовану на розвиток туристичної індустрії, яка проводиться в країні, можна з упевненістю сказати, що країна заслуговує на провідне місце, серед іноземних країн, на міжнародному туристичному ринку.

Серед безлічі готелів у туристичних центрах Індонезії присутня велика кількість готелів, які збудовані у традиційному стилі. Готелі країни відрізняються високим рівнем сервісу і відносно низькими цінами.

Говорячи про основні тенденції розвитку туризму в країні, необхідно відмітити, що уряд Індонезії проводить політику активного просування свого туристського продукту на світові ринки. В даний момент міжнародній туризм у країні займає п'яте місце.

Результатом поступового збільшення економічного росту країни є збільшення потоку зарубіжних туристів. Також для розвитку туристичних об'єктів важливу роль зіграла вірна політика цільових капіталовкладень. Здійснення багатьох проектів покращило готельне й туристичне обслуговування. Отже політика уряду спрямована на покращення й удосконалення туристичних послуг та збільшення кількості іноземних туристів шляхом просування свого туристського продукту на світові ринки.

Розвиток туризму в Індонезії характеризується високими темпами. Уряд приділяє особливу увагу іноземному туризму як важливому джерелу поповнення валютних запасів (5.22 млрд. дол. В 1996 р.). Зміцнюється матеріально-технічна база для прийому і обслуговування туристів, удосконалюється готельне і ресторанне господарство, реставруються пам'ятки історії і культури, поширюється мережа національних парків і заповідників, курортних зон.

В'їзний туризм почав розвиватися в 1987 р. після підсилення просування країни на світових ринках і досяг рівня 20-34% в 1987-1990 рр. Це зростання було зумовлене збільшенням притоку з країн Південної і Південно-східної Азії (в частковості, з Південної Кореї і Тайваню). В 1992р. загальна кількість зарубіжних гостей в Індонезії досягла 3 млн., більша частина (82%) з яких були відпочиваючими.

Інформаційне забезпечення туризму включає в себе видання путівників, карт, брошур на іноземних мовах, відкриття туристичних бюро за кордоном, участь в міжнародних і регіональних конференціях і зустрічах з питань туризму. Здійснюються міри по лібералізації візового і митного режимів (в 1993 громадяни 45 країн отримали право безвізового в'їзду на термін до двох місяців за наявності у них як мінімум однієї тис. дол.), розробляються нові туристичні. Поряд з рекреаційним і екскурсійним розвивається науковий і діловий туризм, казино-тури і ін. Регулярними стають цілеспрямовані кампанії по притягненню туристів під девізом “Відвідати Індонезію!” (вперше в 1991). Більші надії на подальший розвиток туризму уряд зв'язує з реалізацією прийнятого під егідою ООН плану по створенню єдиної транспортної системи, що об'єднає всі країни Південної і Південно-Східної Азії. В відповідності з ним завершене будівництво транссуматранскої магістралі, ведеться модернізація доріг на Яві і інших островах.

Індонезія - активний член Всесвітньої організації туризму.

Індонезія розташована в безпосередній близькості до двох внутрішньорегіональних туристичних споживчих ринків - японського та австралійського і значно віддалена від європейського та північноамериканського. При цьому головні споживачі індонезійського туристичного продукту знаходяться саме у двох останніх регіонах. Країна знаходиться між Азією й Австралією у зоні впливу волого-го тропічного клімату і володіє надзвичайним різноманіттям унікальних природних туристичних ресурсів: тропічні й екваторіальні ліси з неймовірним біорізноманіттям, які стали основою розвитку екологічного туризму; морське узбережжя, придатне для пляжно-купального відпочинку (пляжно-купальний сезон триває цілий рік, при цьому пересічна температура води не опускається нижче +27о С - рис. 2. 27); вулкани.

На особливу увагу заслуговує тваринний світ країни. На індонезійських островах уживаються ссавці Азії, сумчасті Австралії і власні ендеміки: орангутанг, тигр, леопард, носоріг, слон, дюгонь, аноа, кенгуру, проєхидна, бабірусса, тапір, ведмідь, гавіал. Пташине царство представлене понад 600 унікальними видами птахів, серед яких шестиперий "райський птах" Берлепша, малео, казуар, птах-носоріг, вінценосний голуб.

Природне розмаїття доповнюється культурним і соціальним. Індонезія - неповторний культурний світ, який утворився шляхом взаємодії чотирьох світових релігій: християнства, ісламу, буддизму й індуїзму. 250-300 етнічних груп, об'єднаних в одну державу із населенням понад 240 млн осіб, живуть більше ніж на 17 тис. островів, мають власні мови чи діалекти. На одному острові живуть переважно мусульмани (Ява), на іншому - індуси (Балі), на третьому - християни (північ Сулавесі).

Розвиток масового міжнародного туризму сприймається в індонезійському суспільстві неоднозначно. Особливо це стосується залучення сакральних пам'яток до туристичного використання, яке супроводжується суперечками, скандалами і навіть терористичними актами. Найбільше нарікань викликають західні туристи, які мало знайомі із буддійською чи індуїстською культурою окремих районів країни й інколи ображають своєю поведінкою релігійні почуття аборигенів.

Острів Балі користується найбільшою популярністю серед туристів. Тут розташовані численні сучасні готелі, у розпорядженні яких знаходяться чудові пляжі. На острові відкриті для відвідування давні храми індуїстів, Парк птахів, Парк рептилій.

На острові Ява зберігся найбільший у світі буддійський храмовий комплекс VІІІ ст. - Боробудур - місце паломництва і масового туризму. Це - монументальна будова, заввишки 35 м. У нижній частині він складається з галерей, що утворюють шестиступінчасту квадратну в плані піраміду. На трьох верхніх круглих терасах, навколо великої центральної ступи (дагоби), розміщені 72 маленькі ступи. Сходи посередині кожного боку піраміди ведуть на вершину. Мури нижніх терас прикрашені різьбленими реалістичними, високохудожніми барельєфами на теми буддійських легенд.

Неподалік Боробудура розташований царський палац Рату Боко і комплекс буддійських та індуїстських храмів Прамбанан. Між унікальних споруд найбільшою популярністю серед туристів користується храм Лара Джонгранг, зведений на честь бога Шиви.

Суматра - "рай" для любителів природи й екологічного туризму. На них чекають екваторіальні ліси, вулкани, водоспади, гарячі сірководневі джерела, спеції, які ростуть прямо над головою. Тут розташовано ряд національних парків та заповідників. Широко відомий парк відпочинку Ганнінг. Туристів сюди приваблює можливість здійснення трекінгу гірськими лісами, а також відвідування центру реабілітації орангутангів.

Популярною туристичною дестинацією Індонезії є національний парк Комодо, який розкинувся у центрі архіпелагу на 603 км2 суходолу і 1 214 км2 морських вод. Парк включає три головні острови - Комодо, Рінка, Падар і численні дрібні острівки.

У туристів, які відвідують Індонезію, великим попитом користується продукція народних промислів: срібні, керамічні та плетені вироби, предмети художнього різьблення по кістці, сувеніри з дерева і пір'я.

Індонезію можна розбити на три основні туристичні зони: Ява, Балі та інші острови.

На Яві знаходиться столиця Індонезії Джакарта - мегаполіс з населенням 9 млн. людин. Це мусульманський острів і представляє інтерес для відпочинку і шоп-турів водночас. В Джакарті туристи дивляться музей "Індонезія в мініатюрі", зоопарк.

Також цікаво відвідати давню столицю Яви - ДЖОГ'ЯГАРТУ з палацом султану, гігантський буддистський храмовий комплекс БОРОБОДУР, що вважається однім з чудес світла, і головну индуїстську святиню-храм Прамбанан.

Балі - це одна з самих освоєних туристичних зон Індонезії. Цей невеликий по географічним поняттям острів (5.5 тис. км2) став меккою туристів зі всього світу. Вже 30 років він вважається одним із найфешенебельних і популярних курортів світу. Щорічно його відвідують більше мільйону людей. Балі привертає своїм кліматом, пейзажами і розкішними готелями, високим рівнем сервісу і гарною гостинністю, екзотикою, широким вибором занять і розваг.

Природа тут гармонійно поєднується з самобутньою індуїстською культурою. Розглянемо декілька існуючих курортів Балі. Кута - західне узбережжя острова. Цьому району віддають перевагу ті, хто бажає відчути національний колорит, залишаючись в "гущі подій".

Тюбан - узбережжя в 10-ти хвилинах ходи від Кути. Ідеально сполучає в собі переваги Кути з її близькістю до туристичного центру, але переважає її по пляжним умовам: тут більш спокійний берег.

Санур - східне узбережжя, пляжі з дрібним піском і численними лагунами. “Спокійна” туристична зона.

Нуса Дуа - південна частина острова. Узбережжя Нуса Дуа вважається найбільш елітним курортом на Балі: готелі, розташовані на цьому узбережжі мають статус 4-5 зірок, тут подані практично всі лідери міжнародного готельного бізнесу - Sheraton, Melia, Hilton, Hyatt... Пляж дуже високої якості, дрібний жовтий пісок, чисті прозорі води океану.

Джимбаран - південно-західна частина острова. Про переваги цього курорту сказано багато, безперечним залишається лише те, що він відповідає уявленням про самий вишуканий і елітний відпочинок. Скелястий спад закінчується островками окремих піщаних пляжів. Буквально декілька готелів самої високої категорії розміщені тут.

Острів Ломбок. Всього в двох годинах на швидкісному катері до сходу від Балі розміщений дивний острів, що нагадує свого сусіда декілька десятків років тому. Справді, рівень розвитку туристичної і торгової інфраструктури на Ломбоке ще невисокий. Ім'я Ломбок зявилося з назви місцевого перцю чилі (lombok).

Острів Калимантан. Калимантан - індонезійська частина острова Борнео. Це місце захоплює дикістю тропічних джунглів, містить в собі небезпеку подорожей лише для відважних любителів гострих відчуттів. Існує розподіл на чотири провінції: Південна, Східна, Західна і Центральна частина Калимантану.

Столиця західного Калимантана - місто Понтіак - одне з найбільш великих прибережних міст. Найвідоміша визначна пам'ятка західного Калимантану - племена Дайаків.

Південний Калимантан, який частіше називався "провінцією тисячі років" пишається найдовшою річкою в Індонезії - Бартіо (6000км). Також цей регіон славиться плантаціями залізних і каучукових дерев.

Центральний Калимантан - цікавий для туристів реабілітаційний центр наповнений орангутангами.

Східний Калимантан - найбільш індустріально розвинена провінція, тут добувається нафта, природній газ і деревина. Також можна побачити рідкісний різновид орхідей - Чорну Орхідею.

Острів Сулавесі або "Целебес" з висоти нагадує цвіт орхідеї. Цей острів вражає уяву багатоманітністю пейзажів, гірські вершини змінюються рівнинами, а рівнини -- тропічними лісами.

Чотири півострови Сулавесі ізольовані один від іншого глибокими міжгір'ями, горами і лісами. Острів адміністративно поділений на чотири провінції: Сулавесі Селатан, Тенгах, Тенгара і Сулавесі Утара. Сулавесі привертає туристів своєю багатогранністю і незвичайними ритуалами місцевих жителів.

Острів Суматра - п'ятий по величині острів в світі і третій в індонезійському архіпелазі. В сьомому сторіччі н. е. в південно-східній частині острова розташувалося буддистське королівство Шривиджая. Суматра -- третій по кількості прийнятих туристів серед острів архіпелагу після Балі і Яви. Цей заповідний острів привертає туристів пляжами, курортами на берегах гірських озер, руїнами давніх храмових комплексів, чарівними мечетями і палацами.

Індонезія надзвичайно яскрава, повна різноманітності країна. В ній знаходиться безліч місць які із задоволенням відвідав би кожен другий житель планети. Найбільш розповсюдженими туристичними напрямками являються -- Убуд, Семиньяк, Санур, Джакарта, Нуса-Дуа, Куса, Боробудур, Джокьякарта, Бандунг Легіан та багато інших. Розглянемо трошки детальніше кожен із цих напрямків.

Комплекс селищ Убуд - це ідеальне місце, щоб випробувати на собі всі принади балійського масажу і насолодитися одними з кращих в Азії спа-салонами. Акупресура, рефлексологія, розтяжка і ароматерапія є найпопулярнішими процедурами на острові. Убуд також є яскравим центром мистецтва Балі. Тут знаходяться невеликі музеї та галереї. Пострибайте разом з мавпами в Лісовому парку мавп, де живуть сотні пустотливих довгохвостих макак. Не проходьте повз гробниць Гунунг-Каві.

Семіньяк славиться одним з найбільш чудових пляжів на Балі. Обов'язково необхідно подивитися на легендарні заходи сонця, насолодитись їх безтурботною красою і подивитись на балійські церемонії на пляжі, що супроводжуються грою на гамеланах і дарами богам. Звичайно ж на острові знайдеться чимало спа-центрів і місць для шопінгу!

Санур - саме те місце, де всі мрії про відпочинок на пляжах Балі стають реальністю. Санур, де панує більш спокійна атмосфера, ніж у прилеглих районах Балі, відноситься до того типу курортів, куди приїжджають відновити сили європейці, стомлені вечірками і тусовками. Щороку під час міжнародного фестивалю повітряних зміїв нескінченні простори блакитного неба затьмарюють яскраві різнокольорові плями.

Хаотична, перенаселена і космополітична Джакарта, столиця Індонезії, - місто контрастів. Тут живуть мільйони людей з усього світу, тому в місті переплелися різні мови і культури, багатство і бідність. Джакарта славиться найяскравішим нічним життям і найбільш моторошними заторами в Азії. Кожні вихідні місцеві жителі тікають від смогу, щоб відпочити в парку Дрімленд Анколе (Ancol Dreamland) - рекреаційній зоні з аквапарками, пляжами, майданчиками для гольфу і океанаріумом.

Нуса-Дуа - це місце, в якому розташовані розкішні готелі, поля для гольфу, кращі ресторани і готелі типу "нічліг і сніданок". Серед найактивніших занять цього пляжного курорту дуже популярний серфінг і дайвінг. Піднімаючись по численних щаблях на вершину храму Матері Балі (Бесакіх), можна отримати непогане фізичне навантаження і помилуватися прекрасним краєвидом. А до послуг тих, хто не любить таких навантажень, цілий ряд спа-салонів, галерей і бутиків. Вистави місцевого театру Баронг можна подивитися в Батубулані.

В Куті знаходяться кращі пляжі Балі, що утворюють десятикілометрову смугу чистого піску, яка магнітом притягує до себе серферів і любителів сонячних ванн. Як тільки сяючий лик сонця ховається за горизонтом, настає час вечірок і тусовщиків. Нічне життя Кути можна назвати майже божевільним: туристи з різних країн спрямовуються в ресторани і нічні клуби, жадібно вбираючи, немов виряджені губки, атмосферу нічної Кути.

Буддистський комплекс Боробудур можна вважати справжнім чудом світу. Він відповідає цьому званню за всіма критеріями: розмаху, красі, грандіозності і мальовничості. Зведений 1200 років тому, Боробудур пережив виверження сусіднього вулкану Мерапі, зміни політичного курсу та віросповідання на Яві і примудрився зберегтися в прекрасному вигляді навіть після навали мисливців за скарбами. Виявили це грандіозне спорудження, покрите шарами вулканічного попелу, лише в 1815 році англійці, а в XX столітті голландці активно взялися за його відновлення. Кажуть, однією з ідей було розвезти храм по цеглинці в різні музеї світу. Але, слава богу, ідея не знайшла підтримки.

Джокьякарта славиться вражаючою архітектурою і істинною чутливістю до духовного. Стародавні індуїстські храми комплексу Прамбанан схожі на замки з піску, а палац султана нагадує позолочену музичну шкатулку, повну коштовностей. Джокьякарта, відома своїми мистецтвами та виробами місцевих ремісників, - культурний центр країни, де процвітає традиційне і сучасне мистецтво лялькових вистав.

Бандунг - скарбниця західного краю, найбільший культурний центр. Популярне туристичне місце, він найбільше відомий своєю великою висотністю і дружніми жителями.

Бандунг, прозваний як «місто квітів», є столицею провінції Західна Ява. Він також є одним з найбільших міст в Індонезії. Розташований на північній околиці Бандунгського плато, на висоті більше 600 метрів. Місто має природну систему оборони, яка в один момент, переконала голландців перемістити столицю своєї колонії з Батавії в Бандунг.

Спокійний і негучний Легіан - справжній зразок безтурботності. Пляжі оживають лише вечорами, коли тут збираються майстри вогняного шоу: в їх швидких руках миготять палаючі кулі, помаранчеві на тлі темніючого неба. На спокійних пляжах мирно відпочивають серфери, любителі бодібордінга і сонячних ванн. Якщо захочеться відправитися за покупками або пообідати, то можна знайти безліч ринків, кафе і ресторанів.

Туристичний ринок Індонезії розвивається поступово, але нерівномірно. Так рівень туристичних послуг відрізняється в залежності від туристичної зони. Туристичні послуги в різному ступені представлені на 20-ти островах архіпелагу.

Найбільш високого рівня індонезійський туризм досягнув на острові Балі. Туристичні можливості Балі практично необмежені: тут дуже добре розвинута інфраструктура відпочинку, існує туризм екскурсійний, екологічний, пригодницький та спортивний (від гольфа до серфінга). Є всі умови для любителів водного відпочинку: на океані це пляжі зі всілякими розвагами, сучасний аквапарк Waterom в Куті, школи підводного плавання, круїзи по затоці Беноа, на ближні і дальні острови. Безліч рік дозволяють займатися рафтингом. Екологічний і пригодницький туризм на Балі дуже популярний у австралійських і європейських туристів, яких привертають гори з вулканічними озерами і мінеральними джерелами, а також тропічні ліси з маленькими мальовничими селами.

Розгалужена мережа доріг, відсутність злочинності і небезпечних тварин, доброзичливість населення роблять ці вилазки безпечними. Любителі природи відвідують національний парк Барат, парки птахів, рептилій і крокодилів, мавпячі ліси, дивляться перегони биків і беруть участь в сафарі на слонах. Крім того до послуг туристів-школи верхової їзди і кінські прогулянки, а в деяких фешенебельних готелях (н-р Nikko Bali) тримають верблюдів. індонезія туризм балі

Екскурсійні маршрути острова включають відвідання давніх, сіл народного промислу, ритуальних танців і вулканів. Храмів на острові більш 20 тис., є музеї.

Престижність Балі настільки велика, що тут уявлені найбільші готельні системи миру: Шератон, Хайятт, Хилтон, Новотель, Радисон, Риц, Карлтон, Інтерконтиненталь мн. ін. Готелі цих ланцюгів виконані в традиційному балійском стилі.

Індонезія, як велика туристська країна проводить політику активного просування свого туристського продукту, переслідуючи в основному дві мети: забезпечення робітничими місцями і притягнення іноземної валюти, особливо після падіння цін на нафту в 80-х роках. Туризм є п'ятим великим генератором іноземної валюти для країни після нафти, газу, лісу і текстилю.

Керівництво країни підтримує Програму розвитку екотуризма в Індонезії.

В 2002 р. ООН надала паркам Індонезії Ujong Kulon і Komodo засоби в розмірі 1 мільйону доларів США для розвитку екотуризму. В нинішній час розробляються плани, згідно яким, поряд з притягненням більшого числа туристів, шкода від їхнього перебування буде зведена до мінімуму. Завдяки розвитку програми екотуризму відновлятиметься природний потенціал Індонезії, який є основою подальшого розвитку туризму в країні.

Висновок

В нинішній час Індонезія - це держава, чия міць неухильно зростає по мірі просування в економіці країни прогресивних перетворень, націлених на відродження матеріального і нематеріального виробництва, а з ним і на підвищення рівня життя в країні. Індонезія розвиває експорт своєї продукції на світовий ринок, де вона користується заслуженим визнанням і активно привертає іноземний капітал для підтримання високих темпів приросту в економіці.

Індонезія - країна величезних масштабів і необмежених можливостей. Це цілий світ, що вражає багатством і різноманітністю, що займає острови найбільшого на планеті Малайського архіпелагу. Серед островів Індонезії зараз заселена тільки половина, а кількість туристичних не перевищує 20-ти.

Кліматичні умови дозволяють приймати туристів круглий рік. При вивченні природно-рекреаційних і історико-культурних ресурсів країни стає очевидним величезний потенціал цієї країни. В Індонезії завжди приділялась увага розвитку туризму, але в останні роки туристичний бізнес зростає.

Оптимістичний прогноз міністра, про зростання потоку туристів, ґрунтується на результатах рекламних кампаній, проведених Індонезією в Китаї, на Середньому Сході, в Південній Африці і в країнах Західної Європи.

Найбільш популярне у туристів направлення - острів Балі, що пояснюється найбільшим розвитком цього туристичного регіону. Таким чином, Індонезія - одна з найпривабливіших і перспективних для туризму країн Південно-Східної Азії.

Список використаної літератури

1.Антіпов В.І. Індонезія: економіко-географічна характеристика, М., 1961

2. Антипов В.І. Індонезія: економіко-географічні райони, М., 1967

3.Сікорскій П.В.Турізм в Індонезії, М., 1992

4. http: //ru.wikipedia.орг

5.http: //girtenok.ru

Размещено на Allbest.ru