Трикратський ліс і Актовський каньйон

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Декілька сторінок із історії краю

2. Незабутні враження про подорож

Висновок

Список використаної літератури

Додаток А

Вступ

На мальовничих берегах річки Мертвовод, у долині, оточеній стінами каньйонів, стоїть село «Актове» - так могла б починатися казка про якогось султана, але я пропоную вам історію про поїздку в місце неймовірної краси - Актовський каньйон і Трикратський ліс.

Село Актове розташоване на березі р. Мертвовод в 20 км на північний схід від Вознесенська. Знамените завдяки ландшафтному заповіднику "Актовський каньйон" (ізольована ділянка Національного природного парку "Бузький Гард"), в центрі якого і знаходиться село Актове. У XIX ст. ці землі належали професору В. Скаржинському, видатному лісівнику, який створив тут штучні лісові масиви - " Трикратський ліс" (ур. "Лабіринт"). За легендою, назва села Актове пов'язано з тим, що Скаржинський, даючи волю тутешнім кріпаком, замінив цей документ спеціальним актом. Заповідник сильно постраждав в роки Другої світової війни, а також під час сильної бурі в 1947 р. Поряд розташоване село Трикрати, де можна відвідати садибу Скаржинського і Трикратський ліс з урочищем "Лабіринт"[1].

Актовський каньйон -- провал серед голого степу, гранична прірва в кристалічному щиті. Розташований на річці Мертвовод, поблизу села Актове Вознесенського району Миколаївської області в Україні.

Складається з застарілих вивітрених гранітів, перерізаних Мертвоводом на глибину понад 40--50 метрів. Площа каньйону перевищує 250 гектарів. Являє собою унікальний комплекс гранітних скель, валунів та степової і водної екосистем, розміщений на одному з найстаріших клаптиків суші Євразії.

Трикрати -- село в Вознесенському районі Миколаївської області. Населення становить 2009 осіб. Орган місцевого самоврядування -- Трикратівська сільська рада.

1.Декілька сторінок із історії краю

Колишня назва села -- Велика Скаржинка. Трикрати -- родове помістя козацького роду Скаржинських та колишній маєток графа Віктора Скаржинського -- відомого ботаника. Його господарство та парк сьогодні є державним заповідним урочищем Трикратський ліс.

За даними на 1859 рік у власницькому містечку Трикрати (Велика Скаржинка) Єлизаветградського повіту Херсонської губернії мешкало 958 осіб (475 чоловіків та 483 жінок), налічувалось 126 дворових господарств, існували православна церква та винокуренний завод.

Станом на 1886 рік у містечку, центрі Трикратської волості, мешкало 685 осіб, налічувалось 140 дворів, існували православна церква, земська станція, 4 лавки, 3 ярмарки на рік: у Неділю Ваій, на Вознесіння та 8 листопада. За 5 верст -- паровий млин. За 7 верст -- постоялий двір[3].

Могутні і величні дуби в " Лабіринті " - це поважні старці, їм " перевалило " вже за 120-170 років. Стовбури цих велетнів в три обхвати - ледь поміщаються в розкриті руки трьох дорослих людей. І ось що дивовижно : ці дерева, в принципі не дуже жаліють наш жаркий посушливий клімат, настільки полюбили місце свого проживання, що збереглися тут у великій кількості. Їх більше 350 -ти !

Існують різні версії, пов'язані з назвою села Трикрати. Одні розповідають про те, що в татаро-монгольські часи місцеві жителі тричі спалювали і виганяли прийшлих в рідні землі. За іншою версією - запорізькі козаки, що не хотіли виникнення поміщицьких сіл, тричі виганяли переселенців. За третьою, місцеві жителі не любили нероб, які, оселившись тут, не давали спокою селу і виганяли їх тричі зі своєї землі [4].

Нині село Трикрати стало об'єктом активного туризму. Околиці села, будучи куточком «Гранітно-степового Побужжя », приваблюють численних туристів своєю оригінальною гірською місцевістю, незвичайними каньйонами, трьома річками ( Арбузинка, Мертвовод та Соплінка, якої немає на картах, про неї можуть розповісти тільки місцеві жителі ), дивним лісом і унікальним рослинним і тваринним світом. Актово славиться легендами і переказами, яких безліч живе і сьогодні в місцевому фольклорі. Про валуни - велетні, які випромінюють світло і кольори веселки ; Голубине гніздо ; Камені- Крісла ; величезному камені Диявола ; диких котів, що десятки років сусідять з солов'ями в Солов'їному гаю ; про Мармурове поле, яке вдалося побачити тільки з космосу; про весняні галявини диких тюльпанів і конвалій ; про характер диких бджіл, що прекрасно прижилися в скелях і носять свій мед ; про рідкісні види (7) гірничої шипшини, рясно квітучого весняною порою (від білого до темно-малинового кольору); чудових рослинах із Червоної Книги : чебрець, який має різний запах в різних місцях каньйону, красені адоніси (горицвіт), що заселив всі схили, декількох видах деревію (білого, жовтого, зеленуватого кольору), про трави живокосту, Валеріана та інші.

Ми дізналися про дивовижне гірське джерело, до якого приїжджали лікуватися з усього Радянського Союзу. Воно було знищене у 1960 -ті як «ворог радянської медицини». Але й сьогодні воно показує своє місце - « плаче » і проситься під підірваних валунів. Кожен бажаючий може спуститися з особливих стежинках серед скель в глибокий каньйон на дно річки Арбузинки, і побачити місце, звідки колись був узятий величезний камінь - зараз він знаходиться перед будівлею ООН у Відні як символ європейського континенту.

2. Незабутні враження про подорож

Ми занурилися в чарівну красу Південного Побужжя. Справжньою перлиною посушливої південного степу є родоначальник степових лісів півдня України - Трикратський ліс, який починається відразу за селом Трикрати на півночі Вознесенського району, поблизу річок Мертвовод і Арбузинка. Все в цих місцях пов'язане з ім'ям графа Віктора Петровича Скаржинського, героя війни 1812 року. Трикратський ліс складається з двох урочищ - «Василівської пасіки» та «Лабіринту», що охороняються законом і з 1972 року отримали статус державних заповідних урочищ. Почавши нашу подорож з маєтку графа Скаржинського ми плавно знайомились з заповідними місцями урочища « Лабіринт». Найбільша унікальність лісу - величезні дуби, яким по 120 і 170 років і 300 років. У нас була можливість споглядати знамениті дуби : Дуб Любові, Стрункого велетня і багато інших. Пройшовши через ліс, перед нами відкрився чудовий вид на унікальний природний комплекс Актовський каньйон річки Арбузинка, яка впадає біля села Актове в річку Мертвовод. Актовський каньйон - це перлина Вознесенщини. У народі це місце називають «Ущелина Диявола» - це неймовірна лісова і водна екосистема поєднана з комплексом величезних скель і гранітних валунів. Одна з природних пам'яток - плоский величезний гранітний валун Сковорідка. Він частково занурений у річку Арбузинка і так прогрівається на сонці, що не вщухає в нічний час доби. Потоки чистої води, падаючи на плоскі камені, утворюють ванни з вирами, так звані «джакузі ». Спустившись з вершин каньйону до річки, ми потрапляємо в долину, оточену з трьох боків стрімкими скелями - Кам'яний мішок. Тещин язик - впала в річку скеля прямо в центрі Актовський каньйону, яка своїми обрисами нагадує язик.

До Трикратського лісу прилягає величний своїми скелями каньйон річки Мертвовод прозваного «Долиною привидів » завдяки різноманітності форм скель. Гранітні скелі досягають місцями 30-50 м і є частиною регіонального ландшафтного парку « Гранітно-Степове Побужжя», а каньйон вважається одним з найдавніших ділянок суші Євразії. Місцевість ця не опускалася в морські глибини впродовж 60 мільйонів років, як результат - велика кількість унікальних об'єктів живої природи. Цілюще і дурманний, настояний на ароматі трав повітря і дивне нагромадження скель. Первоцвіти і ендеміки, смарагдові мохи та лишайники на скелях. Ковилові степи. Безліч Червонокнижних, охоронюваних і рідкісних видів рослин. Спокійні незаймані води Мертвоводу облюбували дикі качки, чирки. Ці землі, про які згадує у своїх роботах Геродот, овіяні загадковими історіями і легендами.

Мальовничі куточки Трикратський лісу дарували нам яскраві враження, заряд бадьорості.

На зворотній дорозі ми ще раз стикнутися з природою, відвідавши урочищі « Василівська Пасіка», яка розкинулася вздовж глибоко яру на 5 км. Воно умовно ділиться на три частини, які непомітно переходять одна в іншу - це «Василівська пасіка» (Рогозани), «Виноградний сад» і «Миронов сад». У самій середині урочища знаходиться ставок - улюблене місце гніздування водоплавних птахів, трапляються виводки лебедів, диких птахів, гусей.

Висновок

Сьогодні головне - досягти того, щоб керівництво Національного природного парку «Бузький гард» прислухалось до громадськості щодо розробки туристичних маршрутів. Треба знайти золоту середину в питанні встановлення меж заповідних зон для того, щоб, з одного боку, зберегти унікальний природний фонд, а з іншого - дати можливість екскурсійного відвідування для туристів.

Нас повинно турбувати таке питання, як збереження історичної й культурної спадщини, природного фонду, заснування фонду «Збереження спадщини Віктора Скаржинського» та необхідності формування музейної колекції для створення музею роду Скаржинських у селі Трикрати. Адже без минулого не буде і майбутнього.

ліс каньйон фольклор

Список використаної літератури:

1) Володимир Ярошенко «Від Трикрат до Скаржинки і від Скаржинки до Трикрат»,

2) Оксана Дорошенко «Рід Скаржинських в історії південної України»

3) Світлана Бойчук «В.П. Скаржинський - жива легенда півдня України.

Додаток А

Размещено на Allbest.ru