Все про плавання

Положення тіла. При плаванні брасом тіло плавця знаходиться біля поверхні води у витягнутому положенні, а голова опущена лицем у воду. В періоди виконання гребків рук і ніг, а також в момент виконання вдиху положення тіла і кути атаки постійно змінюються досягаючи 12-18°.

Рухи руками. У вихідному положенні руки випрямлені і витягнуті вперед майже паралельно. Долоні повернуті до низу. М'язи рук розслаблені.

Захват. З вихідного положення руки починають плавно рухатись вперед, всторони - вниз, одночасно долоні повертаються назовні, кисті дещо згинаються у променево-зап'ястних суглобах, лікті стають вище кистей. Коли кут між поверхнею води і передпліччям складає близько 15-20°, а кисті будуть знаходитись на глибині 25-30 см від поверхні води, фаза захвату закінчується.

Основна частина гребка починається у момент зміни напрямку руху кистей, визваного згинанням рук і обертанням передпліч у ліктьових суглобах, кисті рухаються в сторони-вниз-назад. Коли кут згинання рук у ліктях складає близько 120°, а передпліччя буде знаходитись під кутом 50-70° до поверхні води, перша частина гребка руками закінчується - долоні і внутрішні поверхні передпліч здійснили підтягування. У заключній частині гребка кисті і передпліччя сильно відштовхуються від води, рухаючись в напрямку назад-досередини по крутій траєкторії. Цей рух виконується з прискоренням. Він забезпечує появу значного тиску гребучих поверхонь долонь і передпліч на воду. Енергійно завершуючи гребок руками, плавець направляє себе вперед і дещо вверх. У кінці цієї фази кисті і лікті зближуються під підборіддям плавця. У цей момент спостерігається найбільш високе положення плечового поясу, голова припіднімається над водою і робиться вдих.

Підготовчий рух. Виведення рук вперед продовжує закінчення фази гребка. Кисті повернуті долонями одна до одної і дальше вперед рухаються сповільнено, плавно. Кисті повертаються долонями вниз і майже дотикаються. У кінці виведення, плавець знову активно посилає майже випрямлені руки уперед, шоб почати черговий гребок.

Рухи ніг. В брасі рухи ніг, як і рухи рук, відіграють головну роль в створенні сили тяги, що рухає плавця вперед. За своєю структурою вони різко відрізняються від рухів ніг у кролі і дельфіні.

Відштовхування - робоча фаза рухів ніг. Перед відштовхуванням ноги зігнуті в кульшових суглобах до кута 120-140°, гомілки займають положення, перпендикулярне до поверхні води, стопи розвернуті пальцями в сторони, коліна розведені не більше ширини тазу.

Під час відштовхування стопи рухаються через сторони - назад, а пізніше назад до середини, ноги енергійно випрямляються і змикаються разом.

Цей єдиний злитий рух виконується швидко і має хлистоподібний, “вибуховий” характер. Під час відштовхування плавець намагається направити стегна вверх до поверхні води, а стопи - майже строго назад, не опускаючи їх глибоко вниз.

Після завершення відштовхування, стегна гомілки і стопи відразу розслаблюються і якби спливають до самої поверхні води. Настає недовга пауза в рухах ніг, під час якої вони зберігають добре обтічне положення.

Підтягування - підготовча фаза рухів ніг. Вона починається за рахунок плавного згинання ніг в колінних суглобах. Розславлені гомілки і стопи рухаються близько до поверхні води, стегна зберігають обтічне положення і не опускаються помітно вниз. Підтягування виконується єдиним плавним рухом, з прискоренням в момент розвертання стоп в сторони. Стопи розвертаються миттєво і плавець відразу переходить до відштовхування.

Загальна координація рухів. З вихідного положення, в якому руки і ноги випрямлені і майже дотикаються, захват і підтягування виконують руки, а ноги залишаються випрямленими і розслабленими. Коли руки закінчать підтягування, ноги починають підготовчий рух (підтягування). Тепер руки виконують відштовхування і вступають у фазу виведення, а ноги продовжують підтягування (в цей момент виконується вдих). Коли лікті знаходяться на рівні підборіддя, ноги закінчують згинання в колінних і кульшових суглобах і розвертають стопи назовні. Тепер руки витягуються вперед, а ноги починають відштовхування. Цикл закінчується, коли прямі руки ковзають попереду, а прямі але не напружені ноги піднімаються до поверхні води.

Старт з тумбочки

У відповідності з правилами змагань спортсмени при плаванні усіма способами, крім плавання на спині, виконують старт стрибком зі стартової тумбочки. Її висота від рівня води становить 0,5 - 0,75 м.

Техніку старту з тумбочки можна умовно розділити на наступні елементи (фази): вихідне положення, підготовчі рухи, поштовх, політ в повітрі, вхід у воду і ковзання, початок плавальних рухів і вихід на поверхню води.

Вихідне положення плавця на старті повинно забезпечити швидкий і ефективний стрибок після команди. Це в значній мірі залежить від індивідуальних анатомо-фізіологічних особливостей спортсмена і його фізичних можливостей. В зв'язку з цим вихідне положення плавця на старті може мати багато варіантів, що відрізняються між собою положенням окремих частин тіла (тулубу, ніг, рук).

У вихідному положенні на старті стопи плавця знаходяться на ширині тазу, пальці ніг захвачують передній край тумбочки, тулуб нахилений вперед і дещо вниз, кут між стегнами і тулубом складає 30-60°, ноги оптимально зігнуті в колінах (110-115°). В цьому положенні коліна знаходяться над пальцями ніг, а плечовий пояс - дещо - спереду стоп і над ними. Вага тіла на передній частині стоп, плавець готовий по стартовому сигналі легко і швидко вивести тіло з рівноваги.

Положення рук в вихідному положенні варіативне, частіше вони витягнуті вперед-вниз, рідше - відведені назад. В сучасних варіантах розповсюджений старт захватом руками за тумбочку (старт з захватом).

Вихідне положення плавця на тумбочці: а - в традиційному варіанті старту, б - в старті з захватом.

Підготовчі рухи - замах з підсіданням. Завдання плавця - в найкоротший час вивести тіло в найбільш вигідне для відштовхуваная положення. Він виконує енергійний рух тулубом і головою в напрямку вперед-вниз і замах руками, швидко виводячи тіло з рівноваги. Це енергійний кругоподібний рух руками вверх-вниз-вперед.

У варіанті старту з захватом, плавець в момент підсідання, замість замаху натискує пальцями рук і долонями на передній край тумбочки допомагаючи цим рухом швидше вивести тіло з рівноваги і послати його вперед.

Відштовхування з махом рук - головна робоча фаза стартового стрибка. Спортсмену необхідно відштовхнутись від тумбочки за рахунок розгинання ніг в колінних, кульшових і гомілково-стопних суглобах, виконати в одному ритмі з цим рухом мах руками вперед, посилаючи тіло вперед-вверх.

При відриві стоп від тумбочки голова плавця направлена лицем вперед-вниз, руки витягнуті вперед долонями вниз, ноги випрямлені, носки відтягнуті. Кут між поздовжньою віссю тіла і горизонтом складає 10-20°.

Політ виконується по такій траєкторії, щоб до моменту входу у воду надати тілу добре обтічне положення і реалізувати енергію стартового стрибка, в поступальний рух у воді вперед. Під час польоту тіло залишається витягнутим, його м'язи оптимально напружені. Під час польоту плавець повертається відносно поперикової вісі - так, щоб у воду першими ввійшли руки, пізніше голова, тулуб.

При вході у воду тіло зберігає обтічне положення. Кут входу в воду -15-30°.

Під час ковзання під водою тіло рухається вперед з максимально високою швидкістю, зберігаючи обтічне положення. Важливо цю високу швидкість своєчасно підтримати гребковими рухами ніг і рук, ковзання виконується на глибині біля 50 см.

Вихід на поверхню води відбувається за рахунок плавальних рухів. Старт з тумбочки виконується в такій послідовності: по першій команді (свисток) спортсмен стає на задній край тумбочки, по 2-й команді (свисток, чи команда “на старт”) займає нерухоме положення вигідне для старту і по пострілу, свистку, чи команді “марш” виконує старт.

Старт з води виконується при плаванні на спині.

По першій команді (свисток) спортсмен стрибає у воду і займає місце біля стартових поручень лицем до них. Він береться майже прямими руками за поручні на ширині плечей хватом зверху, згинає ноги і впирається стопами в стінку басейну нижче рівня води, коліна залишаються між руками.

По команді “На старт” (або свисток) плавець згинає руки, підтягуючи себе до поручень і завмирає в цьому вихідному положенні. По пострілу, (чи іншому тартовому сигналі) виконується старт. Відштовхування з махом руками - головна робоча фаза рухів. Спортсмен виконує енергійний рух верхньої частини тулуба вперед-вверх, сильний поштовх ногами, швидкий мах руками через сторони і розгинання голови. Заключна частина відштовхування ногами співпадає з завершенням маху руками, спортсмен витягується вперед і дещо прогинається. В цей момент виконується швидкий видих-вдих.

Спортивне плавання характеризується подоланням спортивної дистанції без спеціальних пристроїв з використанням техніки рухів, регламентованої правилами змагань.

Змагання з спортивного плавання проводяться з таких видів: вільний стиль, брас, батерфляй, на спині, комплексне і естафетне плавання, плавальне багатоборство.

Проводяться також змагання і показові запливи на відкритій воді, деякі запливи, пірнання.

Прикладне плавання поділяється на надання допомоги потопаючим; переправи вплав через водні перешкоди (з підсобними засобами і без них); прикладне пірнання.

Ігри у воді можна поділити:

ігри, спрямовані на ознайомлення з водою;

ігри, які допомагають оволодіти технікою спортивного плавання і її удосконалення;

ігри, спрямовані на підвищення рівня загальної фізичної підготовки;

ігри з метою засвоєння елементів прикладного плавання;

ігри з елементами водного поло;

ігри, які допомагають освоїти техніку простих стрибків у воду.

Розваги під час відпочинку на воді (індивідуальні і групові) є різновидністю ігор, в яких відсутній змагальний елемент. Це вправи у воді на мілкому місці, плавання з перешкодами і ускладненнями. Спеціально споруджені пристосування (гірки, обертаючі барабани і т.д.) дозволяють внести різноманітність у воді, що підвищує емоційність занять, особливо з дітьми.

Синхронне плавання поділяється на сольне і групове. Воно включає обовязкову і довільну програму. Рухи оцінюються в балах. Довільна програма виконується під музику. В основі синхронного плавання лежать індивідуальні вправи, групові перестроювання, групові вправи, виконання плавцями різних фігур.

Водне поло командна спортивна гра, яка вимагає від спортсменів високого рівня плавальної підготовки і вміння володіти мячем на воді. Полем для гри служить обмежена ділянка водяної поверхні розміром 20х30 м (або басейн менших розмірів). Ворота (30 см х 3 м) укріплюються посередині лицьової лінії. Для участі в грі заявляються по 11 чоловік від кожної команди, а безпосередньо в грі беруть участь по 7 чоловік, які можуть замінятися згідно правилам змагань. Тривалість гри 20 хвилин чистого часу, розділеного на чотири періоди, по 5 хвилин кожний, з 2-хвилинними перервами для зміни воріт. Ціль гри добитися переваги в кількості мячів, забитих у ворота суперника.

Стрибки у воду вид спорту, який вимагає високої координації рухів, які мають велике спортивне і прикладне значення. Стрибки у воду поділяються на спортивні, які виконуються з трампліну (1 м і 3 м) і вишки (5 м і 10 м), і не спортивні (учбові, прикладні, групові і командні).

Підводний спорт вид спорту, який повязаний з плаванням під водою, використовуючи спеціальне спорядження і пристрої: дихальний апарат з стиснутим повітрям, ласти, маска і окуляри. При виконанні вправ «плавання в ластах» використовуються ласти (моноласти), маска (окуляри), дихальна трубка. Підводний спорт ділиться на три види: 1) швидкісний; 2) підводне орієнтування; 3) спортивна підводна стрільба.

Швидкісний вид включає наступні різновидності вправ:

а) підводне плавання на 100, 400, 800 м (чоловіки);

б) плавання в ластах на 100, 200, 400, 800 і 1850 м; естафети 4х100 м і 4х200 м;

в) пірнання в ластах на довжину 50 м;

г) дальні перепливи на відкритій воді (рекорди не реєструються).

У юнаків і дівчат (до 17 років):

а) плавання в ластах на 100, 200, 400, 800 м; естафета 4х100 м;

б) пірнання в ластах на 100, 200, 400, 800 м; естафета 4х100 м;

в) пірнання в ластах в довжину на 15 м (дівчата) і на 25 м (юнаки).

Підводне орієнтування включає пять видів програми: а) орієнтири; б) «зірка»; в) «слалом»; г) «зони»; д) «кут». При виконанні вправ, які входять до програми, враховується час, витрачений на проходження всієї дистанції, і використовуються дихальні апарати, ласти (моноласти), маска, гідрокостюм, ніж, пристрійний вузол, засоби пошуку, сигнальний буй з буйреломом й інші спорядження і устаткування.

В підводному орієнтуванні змагання проводяться на дистанціях, описаних в спортивній класифікації.

Спортивна підводна стрільба включає наступні вправи:

- стрільба під водою по нерухомих мішенях;

- стрільба під водою по рухомих мішенях;

- стрільба по рухомих цілях (рибах);

- кульова стрільба з малокаліберного пістолета (в тирі) на суші МП-1.

При виконанні перерахованих вправ використовуються наступні спорядження: гарпунна гвинтівка, ласти, рукавиці, маска (окуляри), дихальна трубка, пояс з тягарем, гарпуни, ножі, підводні ліхтарі, годинник, глибинометр, рятувальний желет.

Розділ 4. Методи тренування плавців

плавання кроль брас

У процесі тренування плавців застосовуються такі основні методи: рівномірний, перемінний, інтервальний, повторний та змагальний (контрольний). Вони відрізняються один від одного по довжині дистанцій, інтенсивності плавання, кількості пропливає дистанцій і за характером відпочинку. При зміні перерахованих параметрів навантаження тренування може придбати переважну спрямованість на виховання швидкості, загальної витривалості або спеціальної витривалості. Так, пропливання серії відрізків 8X25 м в повну силу з відпочинком майже до повного відновлення спрямована на виховання швидкості, рівномірне пропливання дистанції 1500 - 3000 м з невеликою швидкістю - на виховання загальної витривалості, а пропливання 6x200 м з інтенсивністю 85-90% від максимальної швидкості з відпочинком 1,5-2 хв - на виховання спеціальної витривалості, необхідної для плавання на середні дистанції (200-400 м) і 800 м.

Правила безпеки

Щоб уникнути нещасних випадків на заняттях з плавання, необхідно суворо дотримуватися правил безпеки.

При групових заняттях в басейні:

1) допускати до занять тільки з дозволу лікаря;

2) на заняттях дотримуватися суворої дисципліни;

3) перевіряти кількість тих, хто знаходиться в воді, до входу в воду, під час знаходження в воді та після виходу з неї;

4) забезпечити обов'язкову присутність лікаря;

5) мати підтримуючі засоби(круги, нагрудники, поплавки), які утримують плавця на воді.

При групових заняттях в умовах відкритих водоймищ:

1) проводити заняття в місцях з прозорою водою при швидкості течії не більше 1 км/год;

2) проводити заняття в місцях з твердим і рівним грунтом;

3) загородити місце для занять, категорично заборонити запливати за його межі;

При індивідуальному навчанні та самонавчанні:

1) глибина води повинна бути для дітей і підлітків не більше 0,6 - 0,7 м, для дорослих не більше 0,8 - 0,9 м;

2) всі вправи та спроби самостійно плавати здійснювати тільки в сторону берега;

3) займатися навчанням на самонавчанням лише в присутності старших, які вміють добре плавати.

Перед тим, як приступити до вивчення способів плавання, необхідно перевірити плавальну підготовку плавців.

Рівномірний метод тренування

Рівномірний метод тренування передбачає плавання на дистанціях від 400 до 1500 і більше метрів з відносно рівномірної швидкістю проходження їх частин. Таке плавання сприяє гармонійній роботі всіх систем організму і привчає плавця до більш економною роботі у воді. Воно також привчає ритмічно чергувати напруження і розслаблення працюючих м'язів. Пульс плавця зазвичай доходить до 20-25 ударів за 10 с.

Довжина пропливає дистанцій залежить від підготовленості плавця. Наприклад, спортсмени III - II розрядів пропливають до 800-1500 м, а плавці вищих розрядів - більше.

Змінний метод тренування

Змінний метод тренування полягає у чергуванні навантажень різної інтенсивності. Пропливши відрізок (наприклад, 50 м) з підвищеною швидкістю, спортсмен продовжує плисти зі значно меншою швидкістю. Пропливши спокійно певну кількість метрів, починає знову плисти енергійно, потім плисти спокійно і т. д. Співвідношення довжини відрізків, пропливає з підвищеною швидкістю і спокійно, залежить від підготовленості плавця. При середній швидкості на відрізках, пропливає з підвищеною інтенсивністю, цей метод сприяє вихованню загальної витривалості, а при більш швидкому плаванні - підвищенню спеціальної витривалості.

Інтервальний метод тренування

Інтервальний метод тренування полягає в пропливанні серій відрізків заданої довжини з певною інтенсивністю і інтервалом відпочинку між ними. Відпочинок підбирається так, щоб забезпечити не повне, а часткове відновлення пульсу. При цьому стимул для вдосконалення серцево-судинної системи створюється і під час відпочинку, коли об'єм крові, виштовхується серцем за одне скорочення, сягає вищого рівня.

У інтервальної тренуванні плавців розрізняються дві спрямованості-розвиток загальної витривалості і розвиток спеціальної витривалості.

Інтервальне тренування, спрямована на розвиток загальної витривалості, характеризується наступним: довжина пропливає відрізків і дистанцій - 50, 100 або 200 м; інтенсивність «порцій роботи» - частота пульсу 26-30 ударів за 10 с; тривалість відпочинку - від 5 до 45 с; повторення пропливає дистанцій у плавців II спортивного розряду - 4-10 разів, у плавців високої кваліфікації - більше.

Інтервальне тренування, спрямована на розвиток спеціальної витривалості, характеризується підвищеною інтенсивністю плавання, що надає їй анаеробний характер. Це звичайно досягається збільшенням швидкості при збереженні тривалості пауз відпочинку. Кількість пропливає дистанцій підбирається з урахуванням їх довжини, підготовленості спортсменів і інтенсивності плавання.

Повторний метод тренування

Повторний метод тренування полягає в повторенні пропливає дистанцій 25, 50, 100, 200, 400 або 800 м з високою інтенсивністю (90-100%). Паузи відпочинку повинні забезпечувати гарне відновлення і іноді доходять до 10 і більше хвилин. Кількість повторень підбирається з урахуванням довжини дистанції і підготовленості спортсмена. Цей метод дозволяє спортсменові протягом одного тренування виконати великий обсяг роботи з граничною швидкістю. Для підготовки плавців III-II розрядів до змагань у плаванні на 100 м тренування зазвичай включає повторне плавання 6X25 м або 3X50 м з доступною для плавця інтенсивністю і досить великими інтервалами відпочинку.

Змагальний (контрольний) метод тренування

Змагальний, або контрольний, метод тренування - це проходження основних дистанцій у повну силу на змаганнях або в умовах близьких до них (у групі під стартову команду, з партнером). Цей метод зазвичай застосовується перед змаганням для перевірки підготовленості спортсмена і для вдосконалення проходження дистанції (старт, поворот, рівномірність проходження, техніка).

У процесі тренувань плавців всі перераховані методи тренування застосовуються як роздільно, так і в різних комбінаціях. При проведенні тренувань з метою підготовки до складання норм комплексу ГТО найбільш широке застосування отримав найбільш простий - повторний метод тренування.

Список використаної літератури

1. Булгакова Н.Ж. Плавание в пионерском лагере. -М.:ФиС, 1989.-128с.

2. Васильев В., Никитский Б. Обучение детей плаванню.-М.: ФиС, 1973. -240с.

3. Гончар И.Л. Плавание: теория и методика преподавания. Учебник, - Минск, 1998. - 352с.

4. Никитский Б.Н. Плавание. - М.: Просвешение, 1988. -301 с.

5. Осокина Т. И. Как научить детей плавать /пособие для воспитателей/ М.:Просвещение, 1985.- 80с.

6. Парфенов В.Б. Плавание. - К.: Вища школа, 1978. - 285 с.

7. Плавание / под ред. Булгаковой Н.Ж. - М.: ФиС, 1979. - 320 с.

8. Плавание / под ред. Булгаковой Н.Ж. - М., ФиС, 1984. - 285 с.

10. Платонов В.Н., Вайцеховский С.М. Тренировка пловцов высокого класса.-М., ФиС, 1985. - 256 с.

11. Плавание /Правила соревнований/. -М:ФиС, Последнее издание.

12. Пыжов В.Н. Средства повышения эфективности обучения плаванию в пионерских лагерях расположенных в неблагоприятных климатических условиях // Плавание/ сб. статей, 1986. -45 с.

13. Спортивное плавание.- Под ред. Н.Ж.Булгаковой. -М.:ФОН, 1996. - 430с.

Размещено на Allbest.ru