Система побудови чотирирічних циклів підготовки спортсменів високого класу до Олімпійських ігор (на матеріалі сучасного п’ятиборства)

· диференційована оцінка стану спеціальної фізичної підготовленості спортсменів у дисциплінах сучасного п'ятиборства;

· використання індивідуальних характеристик з урахування консервативних і неконсервативних показників, а також показників, що компенсуються або не компенсуються;

· зосередження навантаження одно направленого тренувального впливу на окремих етапах підготовки;

· цілеспрямована робота над розвитком відставних сторін підготовленості у підготовчий період;

· диференційований підхід до планування значних тренувальних навантажень у провідних та відстаючих видах в ударних мікроциклах;

· розвиток переважаючих у спортсменів компонентів рухової функції на етапі безпосередньої підготовки до головних змагань сезону та чотириріччя.

Планування чотирирічного олімпійського циклу передбачає прогнозування з орієнтацією на кінцеві результати, визначені як мета - досягання заданого спортивного результату на Іграх Олімпіад. Прогнозування реального процесу можливе після кількісного подання моделі змагальної діяльності, початкового рівня фізичної, техніко-тактичної, теоретичної, морально-вольової тренованості спортсмена, моделі тренувального впливу за етапами підготовки, системи комплексного контролю.

З метою підвищення функціональних можливостей організму спортсмена, особливо його систем енергозабезпечення, передбачене проведення підготовки в середньогір'ї в межах річного циклу тренування.

Таблиця 5. Модель підвідних мікроциклів після трансмеридіального перельоту до району змагань (західний і східний напрямки із зміною 5-8 та більше часових поясів)

Умови підготовки	Дні часової адаптації
	1-4-й день	5-8-й день	9-14-й день
Завдання	Створення оптимальних умов у режимі життя і тренувальній діяльності після часового стресу	Зниження негативного впливу часової адаптації	Забезпечення оптимальних умов підготовки та участі в змаганнях (корекція та оптимізація фізичної працездатності)
Спрямованість тренувальних занять	Комплексні тренування з невеликими сумарними обсягами роботи: одне-два стрілецьких тренування, два-три коротких індивідуальних уроки з фехтування. В компенсаторній зоні біг та плавання.	Комплексні тренування з метою ознайомлення з умовами майбутніх змагань. Можливе включення вправ, близьких за характером та інтенсивністю до змагальної діяльності в сучасному п'ятиборстві	Комплексні тренування (суворо індивідуальні для кожного спортсмена)
Додаткові засоби корекції і профілактики десинхрозу	Фізіотерапевтичні процедури: електросон з частотою імпульсів 10-20 Гц, імпульсний струм на окремі групи м'язів, ванни (йодобромні, хвойні, азотні). Масаж. Тонізуюче розтирання. Контрастний і теплий душ. Гідромасаж тощо.

В основу моделі першого, другого та третього циклів підготовки покладено трициклову систему періодизації із завершенням кожного циклу відповідальними змаганнями.

Три макроцикли, заплановані в річному циклі, суттєво відрізняються за тривалістю та змістом. Перший макроцикл має в основному базовий характер, і заплановані змагання підпорядковані тренувальним цілям. Протягом другого макроциклу тренувальний процес стає більш специфічним і передбачає підготовку, спрямовану на виступ у відповідальних змаганнях циклу. В третьому макроциклі, спрямованому на досягнення найвищих результатів в головних змаганнях року, обсяг специфічних тренувальних і змагальних навантажень досягає максимальних величин.

Важливим чинником, що визначає ефективність річної підготовки, є планомірне підвищення долі специфічної роботи в її загальному обсязі під час переходу від одного макроциклу до другого.

В основу моделі четвертого, заключного, року підготовки до Олімпійських ігор покладено чотирициклову систему побудови річної підготовки.

Головною відмінністю заключного року підготовки до Олімпійських ігор порівняно з попередніми роками є сувора націленість всієї системи підготовки протягом наступних місяців на планомірне формування всіх компонентів спортивної майстерності з позицій досягнення найвищих спортивних результатів на Олімпійських іграх. Цьому завданню підпорядковано систему періодизації підготовки протягом макроциклів, співвідношення роботи різної спрямованості, динаміку тренувальних і змагальних навантажень, систему змагань, а також позатренувальні і позазмагальні чинники.

Принциповим моментом четвертого, заключного, року підготовки є остаточний відбір учасників.

Протягом чотирирічного циклу підготовки рекомендується проведення чотирьох етапних обстежень у кожному річному циклі.

Поточний і оперативний контроль мають індивідуальний характер і вирішують низку практичних питань, що дозволяють підвищити ефективність тренувального процесу.

Крім цих трьох видів контролю обов'язковим є проведення двічі на рік поглибленого медичного обстеження.

Слід підкреслити, що запропонована форма чотирирічного олімпійського циклу, котра містить в собі трициклове та чотирициклове планування річних циклів, не догма. Вона ґрунтується на спортивному календарі Міжнародної федерації сучасного п'ятиборства і адаптована до специфіки сучасного п'ятиборства. Можливі й інші варіанти. Наприклад, планування може бути двоцикловим, п'ятицикловим і навіть семицикловим. Головне, щоб виділений макроцикл завершувався основним змаганням для даного періоду підготовки.

Такий підхід до побудови чотирирічного олімпійського циклу за умови багатоциклового планування річних циклів дозволить створити оптимальні умови для специфічної адаптації функціональних систем організму спортсмена в різних макроциклах підготовки та забезпечити вирішення двох завдань: 1) багаторазову участь у відповідальних змаганнях протягом більшої частини року; 2) досягнення високого рівня тренованості до стартів у головних змаганнях року та чотириріччя.

Розроблена модель чотирирічного олімпійського циклу підготовки спортсменів високої кваліфікації базується на таких найбільш значущих методичних підходах:

· попереднє (за 3-4 роки) визначення кола кандидатів, яких буде залучено до напруженої підготовки до майбутніх Олімпійських ігор. Під час визначення ймовірних претендентів на успішний виступ на Олімпійських іграх необхідно орієнтуватися не на поточний рівень їх спортивних результатів, а на передбачені потенціальні якості, що визначають успіх спортсменів-олімпійців у конкретному виді спорту;

· концентрація фінансових, організаційно-управлінських, матеріально-технічних, науково-методичних та медичних ресурсів на підготовку спортсменів, здатних реально претендувати на завоювання олімпійських нагород;

· цільовий підхід, згідно з яким прогнозований кінцевий результат в обраній спортивній дисципліні на Олімпійських іграх визначає характер і зміст підготовки спортсменів;

· індивідуалізація процесу підготовки з урахуванням генетичної зумовленості фізичних якостей та властивостей особистості спортсмена;

· динамічність системи підготовки, що визначає гнучке планування, оперативне коригування програми на основі постійного вивчення та урахування тенденцій розвитку в світовому спорті, змін у правилах, міжнародного календаря змагань, модернізації інвентарю, спорядження тощо.

Таким чином, за допомогою викладених методичних підходів можна досить повно визначити концептуальну модель і побудувати алгоритм управління підготовкою спортсменів-олімпійців.

У восьмому розділі дисертації “Обговорення результатів досліджень” вміщено резюме результатів досліджень, описаних в попередніх розділах.

Показано, що результати наших досліджень дозволили вирішити важливе державне завдання, пов'язане з підготовкою українських спортсменів до Олімпійських ігор. Зокрема, це стосується розробки та обгрунтування системи побудови чотирирічного циклу підготовки спортсменів високого класу в сучасному п'ятиборстві до Олімпійських ігор. Саме це сприяє подальшому розвитку теорії та методики підготовки спортсменів в олімпійському спорті.

Решта матеріалів роботи, що характеризує передумови раціональної побудови процесу спортивної підготовки в чотирирічному олімпійському циклі (організаційно-методичні аспекти підготовки спортсменів високого класу, закономірності адаптації організму до фізичних навантажень, питання контролю, управління тощо), має характер супутніх знань, що забезпечують доказ основних висновків.

Висновки

1. Аналіз стану проблеми побудови чотирирічних циклів підготовки спортсменів високого класу до Олімпійських ігор показав, що систему планування та управління найменш розроблено. Формально чотирирічні цикли реалізуються крізь цільові комплексні програми, в яких науково-методичні аспекти управління тренувальним процесом не мають достатньої ефективності, а рекомендовані кількісні величини навантажень, та їх співвідношення за роками в процесі чотирирічної підготовки не мають експериментального обґрунтування.

Необхідно розробити та науково обґрунтувати систему побудови чотирирічного циклу підготовки спортсменів високого класу до Олімпійських ігор як відносно самостійне структурне утворення в системі багаторічного спортивного удосконалення в конкретному виді спорту.

2. Аналіз динаміки розвитку результатів у сучасному п'ятиборстві за період 1956-2000 рр. виявив тенденцію постійного зростання спортивних досягнень, і немає ніяких підстав передбачити найближчу стабілізацію рекордних показників.

За період 1956-1996 рр. середнє зростання результатів у олімпійських чемпіонів із сучасного п'ятиборства протягом чотирирічного олімпійського циклу становив у верховій їзді - 4,4 очка, фехтуванні - 18,6 очка, стрільбі - 26,8 очка, плаванні - 45,3 очка, бігу - 38,6 очка і в загальній сумі - 81,6 очка.

Ми вважаємо, що виявлені тенденції збережуться й надалі, а кінцевий результат у сучасному п'ятиборстві значною мірою буде залежати від циклічних видів - плавання і особливо бігу як заключного виду змагань.

3. Вивчення багаторічного практичного досвіду підготовки найсильніших п'ятиборців до Олімпійських ігор в чотирирічних циклах (1981-1984 рр.; 1989-1992 рр.; 1993-1996 рр.) показало, що планування річних циклів в матеріалах, що вивчалися, здійснювалось (87 % планів підготовки) з урахуванням подальшого поліпшення результатів з плавання та бігу як видів, що не мають обмежень за існуючої системи підрахування очок, проте без суворого урахування індивідуальної схильності до засвоєння окремих дисциплін, що знижувало ефективність і темпи підготовки спортсменів.

Дослідження динаміки спортивних результатів, структури, змісту в чотирирічних циклах підготовки спортсменів-олімпійців виявило дві особливості: а) односпрямоване поступове зростання спортивних досягнень, загального обсягу та окремих обсягів інтенсивних тренувальних засобів (прямолінійний і хвилеподібний); б) різноспрямоване зростання спортивних досягнень і тренувальних навантажень із значним зниженням окремих параметрів протягом першого року нового олімпійського циклу.

Перший варіант частіше спостерігався у спортсменів з відносно невеликим тренувальним стажем, які готувалися до своєї першої Олімпіади. Другий варіант частіше застосовували досвідчені спортсмени, які готувалися до своєї другої або третьої Олімпіади.

4. Розширено та доповнено теоретичні принципи спортивної підготовки, характерні для організації і проведення спортивної підготовки спортсменів високого класу до Олімпійських ігор. До них належать: етапність; програмно-цільове планування та управління; оптимізація; індивідуалізація; інтеграція та централізація підготовки; мотивація, на яку слід орієнтуватися в процесі розробки моделі побудови чотирирічного олімпійського циклу.

5. Підтверджено високу ефективність контролю змагальної діяльності спортсмена, що дозволяє не тільки виявити характерні помилки під час виконання спортсменом змагальної вправи і скорегувати тренувальний процес, але й розробити індивідуальну модель змагальної діяльності на запланований результат і правильно розставити акценти під час організації та проведення тренувального процесу в чотирирічному олімпійському циклі.

6. Обґрунтовано засоби етапного контролю спеціальної фізичної тренованості спортсменів, реєстрація яких здійснюється під час тестових завдань, адекватних характеру змагальної діяльності, що дозволяє робити висновок щодо співвідношення розвитку у кожного спортсмена анаеробних, аеробних механізмів енергозабезпечення, силових і швидкісних компонентів рухової функції.

Встановлено, що спортивні результати з плавання на 200 м мали найбільш виражений кореляційний взаємозв'язок з показниками середньої швидкості плавання в тестах “3 х 25 м” (r = 0,832), “4 х 50 м” (r = 0,947), “10 х 50 м” (r = 0,884); на рівні зв'язку середнього ступеня була кореляція цих результатів з показниками максимальної сили тяги під час плавання на припоні (r = 0,796), коефіцієнтом силової витривалості (r = 0,612), максимального вживання кисню (r = 0,748) та лактатної анаеробної потужності (r = 0,510). Зв'язок слабого ступеня спостерігався з показниками кисневого боргу (r = 0,382).

Спортивні результати з бігу на 3000 м більшою мірою були зумовлені середньою швидкістю бігу в тестах “3 х 300 м” (r = 0,902) і “10 х 300 м” (r = 0,978), і меншою мірою - в тесті “3 х 60 м” (r = 0,620). З медико-біологічних характеристик кореляцію з цими результатами мали тільки показники максимального вживання кисню (r = 0,796).

Спортивні результати з фехтування мали кореляційний зв'язок середнього ступеня з показниками швидкості випаду (r = 0,640) і часом в комбінованому тесті (r = 0,740), слабий зв'язок - з показниками часу реакції (r = 0,440).

У кожній з трьох дисциплін найвищі коефіцієнти кореляції спостерігалися між показниками суми рангів в усіх тестах зі спортивними результатами з плавання (0,962), бігу (0,989) та фехтування (0,885).

За основу запропонованих тестів було взято мінімум необхідних тестів для всебічної оцінки тренованості спортсмена.

7. Обґрунтовано методику диференційованої оцінки стану спеціальної фізичної тренованості п'ятиборців за даними етапного контролю, суть якої полягає в тому, що за кожним показником, включеним до комплексної програми тестування, було виділено чотири діапазони результатів, що дозволяють оцінити рівень розвитку кожної фізичної якості у окремого спортсмена як “відмінний”, “гарний”, “задовільний” або “незадовільний”. Використання диференційних шкал дозволило створити індивідуальні модельні характеристики з урахуванням консервативних і неконсервативних показників, а також якостей, що компенсуються або не компенсуються. Використання індивідуальних характеристик дозволяє планувати навантаження, що відповідають особливостям спортсмена.

8. Обґрунтовано інформаційний комплекс показників поточного контролю, до складу якого входили: індекс напруги регуляції серцевого ритму (варіаційна пульсометрія), вміст сечовини, мг % (біотест), час простої та складної реакції (хронорефлексометрія), фізіологічний тремор: амплітуда, частота (тремографія), пружно-в'язкі властивості м'язів (сейсмотонометрія).

Ці показники мають велику вагу в ортогональних чинниках (в межах від ? 0,677 до 0,941) і кореляцію з пульсовою вартістю навантаження (0,331 ? r ? 0,497), спортивними результатами з фехтування (-0,386 ? r ? -0,581), плавання (-0,369 ? r ? -0,621), стрільби (-0,241 ? r ? -0,564), бігу (-0,214 ? r ? -0,643) та верхової їзди (-0,301 ? r ? -0,639).

9. Обґрунтовано засоби оперативного контролю, до складу якого входили показники ЧСС під час навантаження і відновлювального періоду (на 2-3-й хвилинах) і показник самооцінки (САН), що мали зв'язок сильного ступеня зі спортивними результатами по всіх видах сучасного п'ятиборства (r = 0,745-0,880). Коефіцієнти відтворення значень цих показників під час повторних вимірювань у різних спортсменів коливалися в межах від 0,901 до 0,951; вірогідність відмінностей в реакціях спортсменів між днями була на 0,001-відсотковому рівні значущості, тоді як вірогідність відмінностей між спортсменами була на 0,05-відсотковому рівні значущості.

У плаванні та бігу доцільно використовувати показники середньої швидкості подолання дистанції (м·с-¹), темп рухів (рух·хв-¹) і довжину “кроку” (м), що мають кореляцію високого ступеня зі спортивними результатами (r = 0,783-0,863) і досить сталі під час повторних вимірювань коефіцієнту відтворення (0,735-0,787).

10. Було встановлено, що адаптивні можливості організму спортсмена протягом багаторічного тренування не залишаються незмінними. Проведення спостережень за спортсменами-п'ятиборцями показало, що протягом перших років тренування результати з усіх п'яти видів, що складають сучасне п'ятиборство, порівняно рівномірно поліпшуються. Проте після п'яти-шести років тренування, у кожного спортсмена визначились ті види, в яких йому не вдається домогтися подальшого зростання спортивних результатів, і види, в яких у нього спостерігається подальше поліпшення результатів, а за рахунок цього збільшується загальна сума очок. Це, можливо, зумовлено індивідуальною (можливо, генетичною) схильністю організму у того чи іншого спортсмена до розвитку окремих видів, його функціональними можливостями.

Як показали дослідження, наявність провідних і відстаючих сторін у тренованості спортсмена має суттєвий вплив на функціональний стан систем організму та проходження відновлювальних процесів. Так, у спортсменів, не схильних до діяльності в циклічних видах (плавання або біг), після виконання великих навантажень, спрямованих на розвиток спеціальної витривалості, спостерігаються більш виявлені зрушення у функціональних системах організму порівняно зі спортсменами, схильними до даної діяльності. Тривалість відновлювального періоду після великих тренувальних навантажень, коли основне педагогічне завдання під час комплексного тренувального заняття вирішується за рахунок навантаження в циклічному виді, якщо останній є провідним, становить близько 48 годин, а якщо відстаючим - 72 години.

11. Вивчення накопичувальної адаптації організму спортсменів під час цілеспрямованого розвитку провідних або відстаючих циклічних видів (плавання та біг) показало фазовий характер розвитку спеціальної працездатності організму як цілого: фазу коливання зростання в межах початкового рівня, фазу зростання, фазу стабілізації в межах досягнутого рівня і фазу зниження працездатності.

Під час концентрації роботи в провідних видах виразно спостерігалась фаза інтенсивного зростання показників, що досліджуються (Р < 0,05), а під час концентрації роботи у відстаючих видах - фаза сповільненого зростання. Відмічені зміни відображають одну з особливостей процесу адаптації і розкривають ступінь адаптативної вразливості до зміни тренуючих впливів.

12. Розроблено та апробовано модель побудови етапу безпосередньої підготовки до головних змагань року, побудовану на використанні індивідуального нормування тренувальних навантажень залежно від переважного розвитку тих або інших фізичних якостей у п'ятиборців.

Модель етапу безпосередньої підготовки до головних змагань року складається з трьох мезоциклів (8 тижнів): перший - базовий (2 тижні) - передбачає спрямованість тренувального процесу на усунення диспропорції в структурі спеціальної фізичної тренованості шляхом розвитку відстаючих фізичних якостей; другий - спеціально-підготовчий (4 тижні) - передбачає розвиток переважаючих у спортсмена компонентів рухової функції; третій - передзмагальний (2 тижні) - спрямований на досягнення високого рівня тренованості (максимальної працездатності ) на день змагань.

Реалізація даної структури безпосередньої підготовки до головних змагань виявила вірогідне поліпшення інтегрального спортивного результату в експериментальній групі порівняно з контрольною групою (Р < 0,05).

13. Розроблено та апробовано модель підвідних і змагальних мікроциклів (13-16 днів) з урахуванням як трансмеридіального перельоту до району змагань (західний і східний напрямки зі зміною 5-8 часових поясів), так і участі в змаганнях, що проводяться в гірських умовах.

Запропонована модель планування режиму життя, тренувальної і змагальної діяльності в підвідних мікроциклах на етапі безпосередньої підготовки до змагань дозволяє створити оптимальні умови для специфічної адаптації функціональних систем організму спортсмена і сприяє досягненню найкращих результатів за сумою п'ятиборства.

14. Розроблено модель чотирирічного олімпійського циклу підготовки спортсменів високого класу в сучасному п'ятиборстві як самостійної структурної одиниці в системі багаторічного спортивного удосконалення. Модель складається з диференційованої методики з урахуванням індивідуальних особливостей і резервних можливостей спортсменів, прогнозованої динаміки спортивних результатів, структури, спрямованості та змісту тренувального процесу в чотирирічному олімпійському циклі.

Планування чотирирічного циклу підготовки передбачає прогнозування, зорієнтоване на кінцеві результати, сформовані у вигляді цілі (досягнення заданого спортивного результату на Олімпійських іграх). Кожний з чотирьох річних циклів підготовки, маючи всі характерні риси самостійного макроциклу, що завершується основними змаганнями, одночасно відрізняється конкретною структурою та змістом як одним з елементів цілісної системи чотирирічного циклу підготовки.

Перший, другий і третій роки чотирирічного циклу передбачають трициклове планування річного циклу. Четвертий, заключний, рік - чотирициклове планування річного циклу.

Динаміка тренувальних навантажень по роках чотирирічного олімпійського циклу передбачає щорічне зростання кількісних параметрів навантаження для молодих спортсменів, які готуються до своєї першої Олімпіади, і хвилеподібне змінювання параметрів тренувального навантаження зі значним зниженням навантаження протягом першого року олімпійського циклу для досвідчених спортсменів, які готуються до своєї другої або третьої Олімпіади.

Такий підхід до побудови чотирирічного олімпійського циклу під час багатоциклового планування річних циклів дозволить створити оптимальні умови для специфічної адаптації функціональних систем організму спортсмена в різних макроциклах підготовки та забезпечити вирішення двох завдань: 1) багаторазову участь у відповідальних змаганнях протягом більшої частини року; 2) високий рівень тренованості до стартів у головних змаганнях року та чотириріччя.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

1. Дрюков В.А. Подготовка спортсменов высокой квалификации в четырехлетних олимпийских циклах. - К.: Науковий світ, 2002. - 240 с.

2. Дрюков В.А. Тренировка в современном пятиборье. - К.: Здоров'я, 1988. - 127 с.

3. Гавриляк В.І., Дрюков В.О., Заброда В.К., Карленко В.П. та ін. Єдина спортивна класифікація України на 2002-2004 рр. Частина І. Види спорту, що входять до програми Ігор Олімпіад. - К.:Олімпійська література, 2002. - 148 с.

4. Платонов В.М., Булатова М.М., Сахновський К.П., Дрюков В.О. та ін. Підготовка найсильніших біатлоністів України в заключному річному циклі олімпійського чотириріччя: Метод. рекомендації. - К.: ДНДІФКС, 2001. - 56 с.

5. Платонов В.М., Булатова М.М., Сахновський К.П., Дрюков В.О. та ін. Клімато-географічні умови Солт-Лейк-Сіті та їх урахування на заключному етапі підготовки спортсменів України до ХІХ зимових Олімпійських ігор: Метод. рекомендації. - К.: ДНДІФКС, 2001. - 28 с.

6. Дрюков В.О. Побудова тренувального процесу збірної команди України з сучасного п'ятиборства на етапі безпосередньої підготовки до Ігор XXVII Олімпіади в Сіднеї: Метод. рекомендації. - К.: ДНДІФКС, 2000. - 53 с.

7. Дрюков В.О. Сучасне п'ятиборство: Ігри XXVII Олімпіади в Сіднеї (підсумки, уроки, проблеми): Метод. рекомендації. - К.: ДНДІФКС, 2000. - 49 с.

8. Drуukov V., F. Hovanloo. Recommendations for methods of selecting the promising fencers: National Olympic Committee of the Islamic Republic of Iran. Fencing Federation I.R. Iran. - Teheran, 1998. - 21 p.

9. Drуukov V. Long term planning in fencing // Sports Authority of India and Fencing Association of India. - Bangalore. India, 1996. - 12 p.

10. Drуukov V. Basics of judgment in fencing // Sports Authority of India and Fencing Association of India. - Bangalore. India, 1996. - 29 p.

11. Drуukov V. Teaching and coaching in epee fencing // Sports Authority of India and Fencing Association of India. - Bangalore. India, 1996. - 21 p.

12. Дрюков В.А., Запорожанов А.В., Кулыба В.Н., Павленко Ю.А. Методические рекомендации по организации и проведению этапного контроля за специальной физической подготовкой спортсменов в современном пятиборье / Госкомспорт УССР, Респ. науч.-метод. кабинет - К., 1987. - 28 с.

13. Дрюков В.А., Карленко В.П., Павленко Ю.А. Текущий контроль в подготовке квалифицированных спортсменов в современном пятиборье // Наука в олимпийском спорте. - 2002. - № 3. - С.30-34.

14. Дрюков В.О. Побудова тренувального процесу на етапі безпосередньої підготовки до головних змагань року в сучасному п'ятиборстві // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - 2001. - № 4. - С.3-7.

15. Дрюков В.А. Планирование и управление подготовкой спортсменов высокой квалификации в четырехлетних олимпийских циклах в современном пятиборье // Наука в олимпийском спорте. - 2001. - № 2. - С.25-37.

16. Сахновский К.П., Дрюков В.А., Кириенко Н.П., Пядухов Ю.С. Научно-методическое обеспечение подготовки сборных команд Украины к Играм XXVII Олимпиады // Наука в олимпийском спорте. - 2000. - № 5. - С.36-39.

17. Дрюков В.А. Моделирование и контроль соревновательной деятельности квалифицированных спортсменов в современном пятиборье // Наука в олимпийском спорте. - 2000. - № 2. - С.15-22.

18. Дрюков В.А. Организационно-методические аспекты построения четырехлетнего цикла подготовки спортсменов к Играм Олимпиад в современном пятиборье // Наука в олимпийском спорте: Спец. выпуск, ГНИИФКС. - 2000. - С.75-83.

19. Дрюков В.А., Запорожанов А.В. Индивидуализация подготовки квалифицированных спортсменов в современном пятиборье с учетом особенностей развития их физических качеств // Наука в олимпийском спорте. - 1998. - № 3. - С.23.

20. Дрюков В.А. Соревновательная деятельность в спорте. "Круглый стол" "Научно-спортивного вестника" в Киеве. // Научно-спортивный вестник. - 1988. - № 6. - С.30.

21. Dryukov V. Individual features of adaptation in skilled athletes to training loads in modern pentathlon //Kinesiology-new perspectives: In book of 3-rd international scientific conference, Opatia, Groatia, September 25-29, 2002. - P.336-338.

22. Дрюков В.А., Запорожанов А.В. Индивидуальные особенности адаптации квалифицированных спортсменов к тренировочным нагрузкам в современном пятиборье // Rocznik naukowy, AWF W Gdansku, 2002 r. - Т. XI. - S.67-75.

23. Дрюков В.О., Дрюков С.В., Павлік А.І. Система педагогічного тестування спеціальних фізичних якостей кваліфікованих триатлоністів у плаванні // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць / За ред. С.С. Єрмакова. - Харків, 2002. - № 1. - С.3-7.

24. Дрюков В.О. Принципи організації і проведення підготовки спортсменів високої кваліфікації в чотирирічних циклах до Ігор Олімпіади // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць / За ред. С.С. Єрмакова.- Харків, 2001. - № 16. - С.29-32.

25. Дрюков В.О. Система педагогічного обліку та аналізу виконаних тренувальних і змагальних навантажень у сучасному п'ятиборстві // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць / За ред. С.С. Єрмакова. - Харків, 2001. - № 7. - С.14-19.

26. Дрюков В.О. Оперативний контроль у тренувальних заняттях кваліфікованих спортсменів у сучасному п'ятиборстві // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць / За ред. С.С. Єрмакова. - Харків, 2001. - № 2. - С.9-12.

27. Driukow W., Zaporozanow W. Kontrola etapowa jako czynnik indywidualizacji szkolenia w piecioboju nowoczesnym //Rocznik Naukowy, AWF W Gdansku, 2000 r., Т IX. - S.109 - 121.

28. Дрюков В.А. Совершенствование планирования учебно-тренировочного процесса в четырехлетнем олимпийском цикле в современном пятиборье // На пути к Сиднею: Сб. науч. тр. - Минск., 2000. - Вып. 2. - C.30-33.

29. Дрюков В.О. Прогнозування спортивних результатів на XXVII Олімпійських іграх у Сіднеї з сучасного п'ятиборства // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць / За ред. С.С.Єрмакова. - Харків, 2000. - № 16. - С.27-31.

30. Дрюков В.А. Оценка соревновательной деятельности квалифицированных спортсменов в кроссовом беге // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. науч. тр. / Под ред. С.С. Ермакова.- Харьков, 2000. - № 3. - С.3-6.

31. Дрюков В.А. Оценка соревновательной деятельности квалифицированных спортсменов в стрельбе, входящей в комплекс современного пятиборья // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. Праць / За ред. С.С. Єрмакова. - Харків, 2000. - № 12. - С.39-42.

32. Дрюков В.А. Оценка соревновательной деятельности квалифицированных спортсменов в плавании, входящем в комплекс современного пятиборья // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць / За ред. С.С. Єрмакова. - Харків, 2000. - № 11. - С.7-8.

33. Дрюков В.А. Оценка соревновательной деятельности квалифицированных спортсменов в фехтовании, входящем в комплекс современного пятиборья // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць / За ред. С.С. Єрмакова. - Харків, 2000. - № 9. - С.42-44.

34. Дрюков В.А. Педагогический анализ соревновательной деятельности квалифицированных спортсменов в верховой езде, входящей в комплекс современного пятиборья // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць / За ред. С.С. Єрмакова. - Харків, 2000. - № 8. - С.56-58.

35. Дрюков В.А. Динамика спортивных достижений и тренировочных нагрузок в четырехлетних олимпийских циклах подготовки спортсменов высокого класса в современном пятиборье // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць / За ред. С.С. Єрмакова. - Харків, 2000. - № 7. - С.46-49.

36. Дрюков В.А. Анализ высшего спортивного мастерства в современном пятиборье и основные тенденции его развития // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць / За ред. С.С. Єрмакова. - Харків, 2000. - № 6. - С.62-64.

37. Дрюков В.А. Современное состояние проблемы построения четырехлетних циклов подготовки спортсменов высокого класса к Олимпийским играм // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. науч. тр. / Под ред. С.С. Ермакова. - Харьков, 2000. - № 2. - С.3-5.

38. Дрюков В.А., Кулыба В.Н. Процессы адаптации при использовании ударных микроциклов в подготовке квалифицированных спортсменов в современном пятиборье // Управление процессом адаптации организма спортсменов высокой квалификации: Сб. науч. тр. - К.: КГИФК, 1992. - С.103-111.

39. Дрюков В.А. Основные направления и тенденции развития спортивных многоборий // Управление процессом подготовки спортсменов в многоборьях: Сб. науч. тр. - К.: КГНИФК, 1991. - С.5-34.

40. Дрюков В.А., Павленко Ю.А. Планирование тренировочных нагрузок пятиборцев на этапе непосредственной подготовки к соревнованиям // Управление процессом подготовки спортсменов в многоборьях: Сб. науч. тр. - К.: КГНИФК, 1991. - С.53-60.

41. Петровский В.В., Андрианов Ю.Я., Дрюков В.А. и др. Педагогическое управление процессом адаптации спортсменов к тренировочным нагрузкам // Адаптации спортсменов к тренировочным и соревновательным нагрузкам: Сб. науч. тр. - К.: ГИФК, 1984. - С.3-10.

42. Дрюков В.А. Объективизация структуры нагрузок как резерв повышения эффективности управления подготовки высококвалифицированных спортсменов в современном пятиборье // Объективизация методики управления основными параметрами тренировочных нагрузок: Сб. науч. тр. - К.: Спорткомитет УССР, ГИФК, 1983. - С.56-65.

43. Дрюков В.А. Особенности адаптации к различным тренировочным программам у высококвалифицированных пятиборцев // Режимы тренировочных нагрузок: Сб. науч. тр. - К.: Спорткомитет УССР, ГИФК, 1982. - С.24-28.

44. Dryukov V. Acute adaptation of athletes to high training loads in modern pentathlon // 7-th Annual Congress of the European College of Sport Science. - Athens, Greece, 24-28 Jule, 2002. - P.733.

45. Дрюков В.А. Моделирование системы построения тренировочного процесса в четырехлетнем олимпийском цикле // “Modern Olympic Sport and Sport for All”: In book of Abst. the 6th International Scientific Congress, Warsaw, June 6-9, 2002. - Warsaw, 2001. - S.107-108.

46. Дрюков В.А., Павленко Ю.А. Построение мезоциклов при тренировке женщин в современном пятиборье // “Modern Olympic Sport and Sport for All”: In book of Abst. the 6th International Scientific Congress, Warsaw, June 6-9, 2002. - Warsaw, 2001. - S.155-156.

47. Dryukov V. Modeling the stage of direct preparation for major competition of the year in modern pentathlon // Miedzynarodowa konferencja naukowo-metodyczna “Trening sporowy na przelomie wiekow” AWF w Warsawie, 2001. - Spala. - P.28.

48. Dryukov V. Individual adaptation in elite athletes to training loads in modern pentathlon // 6-th Annual Congress of the European College of Sport Science. - Cologne, 2001. - P.255.

49. Дрюков В. Модельные и индивидуальные характеристики соревновательной деятельности спортсменов в современном пятиборье // Олимпийский спорт и спорт для всех: Тез. докл. V Междунар. науч. конгресса, Минск, 5-7 июня 2001 г. -2001. - С.209.

50. Сахновский К.П., Дрюков В.А. Научно-методическое обеспечение системы подготовки спортсменов высокого класса // Олимпийский спорт и спорт для всех: Тез. докл. V Междунар. науч. конгресса, Минск, 5-7 июня 2001 г. - 2001. - С.173.

51. Дрюков В.А. Модель построения четырехлетнего олимпийского цикла в современном пятиборье // Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров'я, рекреації, спортивної медицини та реабілітації: Тез. доп. ІV Міжнар. наук. конгреса, 16-19 травня 2000 р. - К.: Олімпійська література, 2000. - С.36.

52. Запорожанов А.В., Дрюков В.А. Этапный контроль за состоянием специальной физической подготовленности спортсменов в современном пятиборье // Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров'я, рекреації, спортивної медицини та реабілітаці”: Тез. доп. ІV Міжнод. наук. конгреса, 16-19 травня 2000 р. - К.: Олімпійська література, 2000. - С.41.

53. Dryukov V. Оptimized methods of training microcycle construction in modern pentathlon // Miedzynarodowa konferencja naukowo-metodyczna “Trening sporowy na przelomie wiekow” AWF w Warsawie, 2000. - Spala. - P.21.

54. Дрюков В.А., Павленко Ю.А., Шадрина В.В. Занятия различной преимущественной направленности в ударных микроциклах соревновательного периода квалифицированных спортсменов в фехтовании // Материалы II Межрегион. науч.- практич. конф., посвящ. 100-летию современ. олимпийск. движения. - Харьков, 1994. - С.15-16.

55. Дрюков В.А., Павленко Ю.А., Шадрина В.В. Тренировочные бои в занятиях различной направленности в предсоревновательном мезоцикле квалифицированных спортсменов в фехтовании на шпагах // Материалы II Межрегион. науч.-практич. конф., посвящ. 100-летию современ. олимпийск. движения. - Харьков, 1994. - С.61.

56. Дрюков В.А. Индивидуализация подготовки пятиборцев высокой квалификации в годичном цикле тренировки // Современный олимпийский спорт: Тез. докл. Междунар. науч. конгресса, Киев, 10-15 мая 1993 г. - К.: КГИФК, 1993. - С.130-132.

57. Дрюков В.А. Многоборья как виды спорта в развитии человечества // Всесоюз. науч. конф. по проблемам олимпийского спорта, Челябинск, 22-26 мая 1991 г. - М., 1991. - С.43-44.

58. Дрюков В.А., Кулыба В.Н. Планирование больших тренировочных нагрузок в ударных микроциклах годичного цикла подготовки в триатлоне // Научно-практ. конф. “Научно-методическое и медико-биологическое обеспечение физкультурно-оздоровительной и спортивной работы”. - Днепропетровск, 1990. - 4. II. - С.24-27.

59. Дрюков В.А. Управление многолетней подготовкой спортсменов в спортивных многоборьях: [на материале современного пятиборья и легкоатлетического десятиборья] // Респ. науч.-практ. конф. “Научно-педагогические проблемы физической культуры и спорта в свете основных направлений перестройки высшего и среднего образования в республике”, 1-2 ноября 1988 г. - Ивано-Франковск, 1988. - С.72-73.

60. Дрюков В.А., Запорожанов А.В., Кулыба В.Н., Павленко Ю.А. Текущий контроль за специальной выносливостью спортсменов в циклических видах современного пятиборья // Развитие выносливости в циклических видах спорта (Москва, 20-22 октября 1987 г.): Тез. докл. Всесоюз. науч.-практ. конф. - М., 1987. - С.140-141.

61. Дрюков В.А., Запорожанов А.В., Кулыба В.Н., Павленко Ю.А. Индивидуализация управления тренировочным процессом в современном пятиборье с учетом типологических особенностей спортсменов // Отбор и многолетнее планирование в спорте: Тез. докл. республ. науч.-практ. конф. (17-18 сентября 1986 г.). - Ивано-Франковск, 1986. - С.99-100.

62. Дрюков В.А., Запорожанов А.В., Кулыба В.Н. Совершенствование структуры тренировки в современном пятиборье // Научные основы управления подготовкой высококвалифицированных спортсменов (Таллинн, 21-23 октября 1986 г.): Тез. докл. всесоюз. науч.-практ. конф. - М., 1986. - С.39.

63. Дрюков В.А. Динамика результатов пятиборцев в процессе многолетней тренировки // Научные основы многолетнего планирования тренировочного процесса и подготовки олимпийского резерва. Тез. докл. Респ. науч.-практ. конф. (17-21 ноября 1983 г.) - Днепропетровск: Спорткомитет УССР, 1983. - С.15-16.

Анотація

Дрюков Владимир Алексеевич. Система построения четырехлетних циклов подготовки спортсменов высокого класса к Олимпийским играм (на материале современного пятиборья). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.01 - Олимпийский и профессиональный спорт. Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, Киев, 2002.

В диссертации рассмотрены вопросы планирования и управления подготовкой спортсменов высокого класса в четырехлетних олимпийских циклах. В работе особое внимание уделено индивидуальной направленности адаптационной перестройки различных систем организма, вопросам управления и контроля, которые служат предпосылками рационального построения спортивной подготовки в четырехлетнем олимпийском цикле.

Практический способ реализации и управления подготовкой спортсменов-олимпийцев в четырехлетнем цикле рассмотрен на материале современного пятиборья.

На основании опыта индивидуализации тренировочного процесса в различных видах спорта и закономерностях адаптации организма спортсменов к тренировочным нагрузкам были научно обоснованы некоторые ключевые вопросы в организации и планировании тренировочного процесса, позволяющие, с нашей точки зрения, вести тренировочный процесс в рамках четырехлетнего цикла подготовки к Олимпийским играм на принципиально новом методическом уровне. В основу предлагаемой системы планирования и управления подготовкой спортсменов положено индивидуальное нормирование тренировочных средств в зависимости от специфических особенностей подготовленности каждого спортсмена.

В процессе исследования была решена проблема комплексного контроля, позволившая получить объективную и точную информацию о состоянии тренирующихся и на этой основе вносить коррективы в содержание тренировочных нагрузок таким образом, чтобы привести данные нагрузки в строгое соответствие с функциональными возможностями спортсмена в настоящий момент.

В результате экспериментальных исследований особенностей срочной и накопительной адаптации спортсменов к тренировочным программам с нагрузками различной величины и преимущественной направленности на материале современного пятиборья были получены новые знания, позволяющие сформировать и научно обосновать структуру четырехлетнего олимпийского цикла по дифференцированной методике с учетом индивидуальных особенностей и резервных возможностей спортсменов, что отвечает современным требованиям олимпийского спорта.

Построение четырехлетнего олимпийского цикла предполагается осуществлять на базе выявленных принципов организации и проведения подготовки спортсменов высокой квалификации к Олимпийским играм. К ним относятся принципы этапности, программно-целевого планирования и управления, оптимизации, индивидуализации, интеграции и централизации подготовки, мотивации. Перечисленные принципы имеют важное значение для верной ориентации деятельности тренера и спортсмена.

Планирование четырехлетнего цикла подготовки предполагает прогнозирование, ориентированное на конечные результаты, сформированные в виде цели - достижения заданного результата на Олимпийских играх. Каждый из четырех годичных циклов подготовки, имея все характерные черты самостоятельного макроцикла, завершающегося основными соревнованиями, в то же время отличается один от другого конкретной структурой и содержанием как отдельный элемент целостной системы четырехлетнего цикла подготовки.

Первый, второй и третий годы четырехлетнего цикла предполагают трехцикловое планирование годичного цикла. Четвертый, заключительный, год - четырехцикловое планирование годичного цикла.

Предлагаемая форма четырехлетнего олимпийского цикла, включающего трехцикловое и четырехцикловое планирование основана на спортивном календаре Международной федерации современного пятиборья и адаптирована к специфике современного пятиборья. Возможны и другие варианты. Главное, чтобы выделяемый макроцикл завершался основным соревнованием для данного периода подготовки.

Такой подход к построению четырехлетнего олимпийского цикла при многоцикловом планировании годичных циклов позволит создать оптимальные условия для специфической адаптации функциональных систем организма спортсмена в различных макроциклах подготовки и обеспечить решение двух задач: 1) многократное участие в ответственных соревнованиях в течение большей части года; 2) высокий уровень готовности к стартам в главных соревнованиях года и четырехлетия.

Ключевые слова: Олимпийские игры, четырехлетний олимпийский цикл, спортсмены высокого класса, современное пятиборье, адаптация, модель, структура, принципы, контроль.

Аннотация

Дрюков Володимир Олексійович. Система побудови чотирирічних циклів підготовки спортсменів високого класу до Олімпійських ігор (на матеріалі сучасного п'ятиборства). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.01 - Олімпійський і професійний спорт.

Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2002.

У дисертації розглянуто питання планування і управління підготовкою спортсменів високого класу в чотирирічних олімпійських циклах. У роботі особливу увагу приділено індивідуальній спрямованості адаптаційної перебудови різних систем організму, питанням управління і контролю, що є передумовами раціональної побудови спортивної підготовки в чотирирічному олімпійському циклі.

Перший, другий і третій роки чотирирічного циклу припускають трициклове планування річного циклу. Четвертий, заключний, рік - чотирициклове планування річного циклу. Такий підхід до побудови чотирирічного олімпійського циклу при багатоцикловому плануванні річних циклів дозволить створити оптимальні умови для специфічної адаптації функціональних систем організму спортсмена в різних макроциклах підготовки і забезпечити вирішення двох завдань:1) багаторазова участь у відповідальних змаганнях протягом більшої частини року; 2) високий рівень готовності до стартів у головних змаганнях року і чотириріччя.

Ключові слова: Олімпійські ігри, чотирирічний олімпійський цикл, спортсмени високого класу, сучасне п'ятиборство, адаптація, модель, структура, принципи, контроль.

Summary

Dryukov Volodymyr Oleksiyovych. Organization System of Four Year Preparation Cycles for High Performance Athletes to the Olympic Games (on the material of Modern Pentathlon). - Manuscript.

Thesis for obtaining scientific degree of Doctor of Science in Physical Education and Sports in speciality 24.00.01 - Olympic and Professional Sports. National University of Physical Education and Sport of Ukraine, Kyiv, 2002.

The thesis discusses planning and management issues in high performance athlete preparation within four-year Olympic cycles. A special attention is paid to individually directed adaptation changes in different body systems, management and control as the prerequisites of rational sports preparation organized within four-year Olympic cycle.

The first, the second and the third years within four-year cycle provide for three-cycle planning of annual cycle. The fourth, final year provides for four-cycle planning of annual cycle. Such approach to four-year Olympic cycle structure with multi-cycle planning of annual cycles will provide optimal conditions for functional systems specific adaptation in the body of athlete within different preparation macrocycles and solve the following tasks: 1) multiple participation in crucial competitions during the most part of the year; and 2) high level of fitness for crucial competitions of the year and four-year period.

Key Words: the Olympic Games, four-year Olympic cycle, high performance athletes, Modern Pentathlon, adaptation, model, structure, principles, control.

Размещено на Allbest.ru