Пансіонат в Закарпатській області

Найвідомішим резерватом, де охороняється багато видів тварин і рослин є Карпатський заповiдник, що утворений 1968 року і поділяється на:

1. Хустський масив «Долина нарцисів»,

2. Чорногорський масив «Говерла»,

3. Широколужанський масив «Угля»,

4. Угольський масив.

В області на сьогодні нараховується 415 об'єктів природних заповiдникiв та резерватів живої i неживої природи.

Серед таких резерватів відомі:

1. Біосферний: Стужиця (букові, ялицеві праліси).

2. Ботанічні: В. Березний -- парк XIX ст. (ясен бiлоцвiтний), Чорна Гора (липа срібляста), Гладинський (модрина польська), Кедринський (кедрова сосна, смерекові праліси), Туря Ремети (дугласія).

3. Гідрологічні: Апшинецький, Шипот, Ворочівські та Липовецькі скелі, Негровецький, Болото Чорнi Багна.

4. Геологічні: каолінова шахта «Кухля», печера «Княгиня», Зачарована Долина.

5. Зоологічні: Соколовi Скелi (птахи), Гать (мурахи), Атак (черепахи).

6. Ландшафтні (комплексні): Гора Високий Камінь, Кам'янка (гiрсько-сосновi хащi).

7. Лісові: Бiлий Потiк (яворовi, ясиновi, iльмовi бучини).

Заповідний масив «Долина нарцисів». Розміщений на висоті 180-200 м. н. р. м. в захiднiй частинi Хустсько-Солотвинської долини на стародавнiй терасi Тиси. Заповiдна територiя площею 257 га займає рiвнинну дiлянку в заплавi рiчки Хустець. Клiмат теплий, вологий. «Долина нарцисiв» - унiкальний ботанiчний об'єкт, в якому охороняється найбiльший в Середнiй Европi осередок нарцису вузьколистого. Цей середньоевропейський високогiрний вид поширений в Альпах, на Балканах i в Карпатах на висотах 1100-2060 м. Популяцiя в цьому рiвнинному локалiтетi збереглася з пiсляльодовикового перiоду i має релiктовий характер. В «Долинi нарцисiв» зростає понад 400 видів рослин.

Ботанічний заказник «Чорна гора». Розташований у Вулканнічних Карпатах на площі 747 га на одній з найбільш цікавих у флористичному та фітоценотичному відношеннях вершин Гутинського хребта - Чорній горі (508 м н. р. м.). Панівними є формації дубових та букових лісів. Букові ліси поширені в основному на північному мегасхилі. Дубові ліси сформовані дубом скельним, частково дубами багатоплідним та Далешампа. Поодиноко в цих ценозах зустрічаються берека та липа срібляста. На виходах андезитових порід збереглися цікаві осередки ясена білоцвітого. У чагарниковому ярусі ростуть такі теплолюбні види, як бирючина, бруслина європейська, глід одноматочковий, дерен, виноград лісовий.

Ландшафтний регіональний парк «Стужиця». Розмiщений в межах висот 700-1269 м.н.р.м. на схiдному мегасхилi Бескидського хребта вздовж словацько-польського кордону. Площа парку складає 4250 га. Заповiдний масив розташований в зонi букових лiсiв, фiтоценотичне ядро яких складають монодомiнантнi бучини.

«Синевир» -- національний парк в Українських Карпатах, у межах Міжгірського району Закарпатської області. У 1974 році було організовано ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Синевирське озеро», а згодом -- національний парк «Синевир», який було створено за рішенням уряду України у 1989 році. Його площа становить 40 400 га, з них 5807 га відведено під заповідну зону. На території парку розташоване відоме верхове оліготрофне болото Глуханя, а також пам'ятка природи Озірце. Є й інші цікаві об'єкти: мінеральні джерела, пам'ятки дерев'яної архітектури, Музей лісу і сплаву, Музей архітектури і побуту «Старе село», Кам'янецький водоспад.

Отже, Карпатська гірська система характеризується найбільшою біологічною різноманітністю на Європейському континенті, і вона потребує охорони для збереження екзотичності і цінності її природи, яка формує головну особливість і популярність Закарпатського регіону в плані рекреації. Відсоток фактичної площі територій та об'єктів природно-заповідного фонду до загальної площі області становить 13,4%, що є досить високим показником у порівнянні з іншими областями України.

1.9 Комплексна оцінка рекреаційного потенціалу території локалізації засобу розміщення

Комплексна оцінка потенціалу Закарпатської області (табл.1.8) передбачає пофакторно-інтегральну оцінку не лише рекреаційних ресурсів, а й матеріально-технічної бази галузі, рекреаційної місткості.

Oi=Ki/S,

От=Lз+La/Sтep

Ос=Кс/Sтep*100

О=Ое+Ом+Ол+Ов+Ок+Оі+Оп+От+Ос+Он

Кр=О/Омін

Оі=674/12777*100=5,27

От=610+3300/12777=0,306

Ос=320/12777*100=2,5

О (для літнього періоду)=3+3+3+2+2+3+1+2+2+3=24

О (для зимового періоду)=3+3+3+3+2+3+1+2+2+3=25

Кр (для літнього періоду)=24/10=2,4

Кр (для зимового періоду)=25/10=2,5

Таблиця 1.8 Комплексна оцінка потенціалу Закарпатської області

Показник	Значення	Бал
Оцінка естетичних якостей території, Ое	Пейзажні ландшафти, висока міра екзотичності і унікальності, контрастність	3
Оцінка мінеральних вод, Ом	4602,8 м3/добу	3
Оцінка лісів, Ос	56,7%	3
Оцінка кліматичних умов, Ок	100 днів з t >15 °С	2
	120 днів з t <0 °С	3
Оцінка водоймищ, Ов	придатні для плавання, сплаву на байдарках і каное	2
Оцінка природоохоронних територій, Оп	13,4%	3
Історико-культурний потенціал, Оі	5,27	1
Транспортна доступність, От	0,306	2
Забезпеченість санаторно-курортними закладами, Ос	2,5	2
Оцінка рекреаційного навантаження, Он	гірські місцевості	3
Комплексна оцінка, О	для літнього періоду	24
	для зимового періоду	25

На основі проведеної оцінки рекреаційного потенціалу Закарпатської області можна зробити висновок,що дана область характеризується високим рівнем забезпеченості рекреаційними ресурсами.

Наявність на території Закарпаття великої різноманітності мінеральних вод (у достатньо великій кількості) дозволяє активно розвивати санаторно-курортне господарство області. На жаль, мінеральні води Закарпатської області використовуються ще далеко не повно. Для санаторно-курортного лікування застосовують, головним чином, лише деякі типи вуглекислих мінеральних вод і незначною мірою сульфідні. Інші цінні бальнеологічні води поки що не використовують. Але, кількість санаторно-курортних закладів продовжує зростати.

Природні ресурси Закарпаття досить багаті. Вони є сприятливими для розвитку туризму. Кліматичні умови дозволяють розвивати як і зимовий,так і літній відпочинок.

Водні ресурси досить численні,але вони не використовуються повною мірою. Розвиваються лише такий вид активного відпочинку,як сплав на байдарках та каное. Хоча також доцільно було б використовувати такі види рекреації,як плавання, веслування.

Рельєф області також є досить сприятливим у рекреаційному плані. У горах активно збільшується популярність гірсько-лижних курортів.

Історико-культурний потенціал не можна вважати достатнім для розвитку рекреації. За цим показником Закарпатська область поступається багатьом іншим областям України.

Негативним фактором у розвитку туризму можна назвати недостатню транспортну доступність.

Для розміщення пансіонату було обрано Міжгірський район. Природні ресурси Міжгірського району багаті і різноманітні, що забезпечує діяльність різних галузей народно - господарського комплексу в районі. Найбільшим багатством району є ліси. Вони займають близько 60 відсотків території району. Територія району - одна з найбільш екологічно чистих територій України. Відсутність екологічно шкідливих підприємств, значна площа заповідних територій сприяли збереженню природних екологічних систем. У районі є сировинні матеріали для дорожньо-будівельної галузі (піщаник, гравій). Кліматичні умови району надзвичайно сприятливі для рекреаційних і туристичних цілей завдяки мальовничим видам, цілющому повітрю і наявності перепаду висот (для гірськолижного туризму).

Природа району - ландшафт, клімат, джерела мінеральних вод, гірське повітря - це ресурси, що мають великий потенціал для розвитку галузі туризму в цілому.

Майже половина території Міжгірського району відноситься до природно-заповідного фонду України. Найбільшим природоохоронним об'єктом є Національний природний парк «Синевир». На території Національного природного парку «Синевир» знаходиться перлина Українських Карпат - Синевирське озеро, що розташоване на висоті 986 метрів над рівнем моря. Район володіє значними природними ресурсами дикоростучих плодів і ягід.

Комплексна оцінка даного району (табл. 1.9) показала, що він є сприятливим для розташування рекреаційного об'єкту (пансіонату).

Таблиця 1.9 Комплексна оцінка рекреаційного потенціалу території локалізації засобу розміщення (Міжгірський район)

Показник	Значення	Бал
Оцінка естетичних якостей території, Ое	Пейзажні ландшафти, висока міра екзотичності і унікальності, контрастність	3
Оцінка мінеральних вод, Ом	590 м3/добу	2
Оцінка лісів, Ос	66%	2
Оцінка кліматичних умов, Ок	100 днів з t >15 С	2
	120 днів з t <0 °С	3
Оцінка водоймищ, Ов	Велика кількість незабруднених водоймищ, придатних для універсального використання	3
Оцінка природоохоронних територій, Оп	35% території	3
Історико-культурний потенціал, Оі	менше 8 об'єктів/100км2	1
Транспортна доступність, От	менше 0,29 км/км2	1
Забезпеченість санаторно-курортними закладами, Ос	2,5 на 100 км2	1
Оцінка рекреаційного навантаження, Он	гірські місцевості	3
Комплексна оцінка, О	для літнього періоду	21
	для зимового періоду	25

О (для літнього періоду)=3+2+2+2+3+3+1+1+1+3=21

О (для зимового періоду)=3+2+2+3+3+3+1+1+1+3=22

Кр (для літнього періоду)=21/10=2,1

Кр (для зимового періоду)=22/10=2,2



2. Розробка проекту пансіонату

2.1 Передпроектні роботи

Пансіонат - аналогічний готелю засіб розміщення оздоровчого призначення, розташований у заміській або у рекреаційній зоні з регламентованим режимом харчування та відпочинку.

Класифікація приміщень пансіонату:

1. службові:

· кабінет директора

· кімнати бухгалтерії, каси, канцелярії, архіву

· кімнати громадських організацій

· приміщення чергового технічного персоналу

2. побутові:

· комора чистої білизни

· комора брудної білизни

3. господарські:

· ремонтна майстерня

· складські приміщення

Під час будівництва пансіонату необхідно врахувати наступні принципи і концепції:

1. Будівля повинна органічно вписуватися до навколишнього середовища, не порушуючи особливості міського або сільського ландшафту.

2. Необхідно врахувати природно-кліматичні фактори, температуру та вологість повітря, кількість опадів, інсоляцію, швидкість і напрямок вітру.

3. Архітектурне, конструктивне і планувальне рішення будівлі не повинні бути надмірно дорогими.

4. Планування будівлі повинне забезпечувати раціональну організацію обслуговування і відповідний комфорт проживаючим, відповідати функціональним вимогам.

5. Будівля повинна відповідати естетичним, технічним, санітарно-гігієнічним, екологічним нормам і рекомендаціям.

6. Необхідно дотримуватися умови економічності процесу будівництва пансіонату.

2.2 Обґрунтування місця розташування готельного комплексу на земельній ділянці та умов будівництва

Проектований об'єкт будівництва - пансіонат «Едельвейс». Ділянка під будівництво розташована в Закарпатській області, Міжгірському районі (Дод. 2). На території Міжгірського району розташований Синевирський національний парк, розробляються декілька джерел мінеральної води. Лікування та оздоровлення на території Міжгірського району представлене курортно-рекреаційними закладами, санаторіями та базми відпочинку. Пансіонат розташується у с. Сойми (Дод. 3). Це відомий бальнеологічний курорт республіканського значення, відомий з кінця XVIII ст. На вершині 600 м над рівнем моря, між Верховинським і Полонинським хребтами з 1950 р. розташований санаторій «Верховина» на 500 місць. Сойминська вода не має аналогів у світі і в міжнародній класифікації зареєстрована під власною назвою Сойминська. В воді найбільший вміст кальцію серед усіх гідрокарбонадних вод України, наявні й інші мікроелементи (магній, літій, борна кислота, хлориди заліза). Вона допомагає людям, що страждають на патології шлункового тракту, супутні зміни з боку жовчного міхура та підшлункової залози, захворювання обміну речовин та крове творіння, цукровому діабеті. Воду можна не лише пити - можна й приймати мінеральні ванни. З 2000 р. працює спільне українсько-німецьке підприємство з розливу мін води «Сойми».

Архітектурний стиль забудови мікрорайону - кантрі. Район забудований малоповерховими будинками.

Площа ділянки під будівництво : норматив у розрахунку на 1000 осіб населення :4,8 га. Проектується пансіонат на 200 осіб. Отже, площа ділянки під забудову становить 1 га.

Рельєф ділянки забудови - височинний. Тип ґрунту - глинисті ґрунти. Глибина промерзання ґрунту - 0,7 м.

2.2.1 Характеристика зовнішніх інженерних мереж

По причині віддаленості території від інженерних мереж та незручності їх проведення до даного об'єкту, необхідно забезпечити засіб розміщення автономними системами забезпечення.

2.2.2 Будівельно-технічні показники проекту

Будівельно-технічні показники проекту зведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 Будівельно-технічні показники проекту

№	Показник	Розмір
1	Площа ділянки під будівництво SД	10000 м2
2	Площа будівлі SПОВ	101,7 м2
3	Площа озеленення SОЗ	4000 м2
4	Загальна площа готельного комплексу Sзаг	1926,7 м2
5	Вартість будівництва (капітальні вкладення) Вд+Б	48, 62 млн грн
6	Вартість одного місця	243,1 тис. грн
7	Вартість 1 м2 загальної площі	4862 грн

2.3 Розташування засобу розміщення

Досліджено територію радіуса охоплення 200 м, що межує з ділянкою забудови. Визначено, що на території функціонують такі підприємства і установи: Водоспад Шипіт, боржавські полонини, с. Пилипець (греко-католицька дерев'яна церква XVIIІ ст.), перевал Перехрестя, 500-літній дуб в смт. Міжгір`я, озеро Синевир. Всі ці об'єкти можуть становити зацікавленість туристами і створити всі необхідні умови для створення належної обстановки у місті перебування.

На ділянці будівництва вирізняють такі зони:

· під забудову площею S_пов=1926,7 м²

· упоряджені майданчики перед входом у приміщення громадського та житлового призначення площею S_ум= 40 м²

· зони озеленення загальною площею S₀₃=4000 м²

· зелена захисна смуга шириною 5 м

· майданчики для стоянки автомобілів площею S_AC=562,5 м²

· майданчик для тимчасового паркування автомобілів і автобусів для висадки та посадки пасажирів площею S_МТП=101,5 м²

· розворотна площадка площею S_РП =144 м²

· основний підхід до готельного комплексу шириною 2,5 м;

· пішохідні доріжки шириною 2 м;

· протипожежна відстань від будівлями існуючої забудови складатиме не менше ніж 10 м.

2.4 Пропозиції щодо дизайну

Основною дизайнерською ідеєю проектованого пансіонату «Едельвейс» відповідно до прийнятої концепції є напрям кантрі. Цій тематиці підпорядковано весь комплекс рішень щодо зовнішньої композиції, інтер'єру, одягу персоналу, меблів та технічного оснащення. Кантрі - стиль, з безліччю видів: залежно від країни, чий колорит він відтворює, можуть мінятися практично всі декоративні елементи в оформленні інтер'єру. Основною й незмінною рисою Кантрі є світлий, наближений до сільського стилю дизайн. У меблях і облицюванні приміщень використаються винятково натуральні матеріали: дерево, камінь і т.д. Стилю також властиві достаток текстилю у всіх варіаціях: текстиль на вікнах, м'яких меблях, у вигляді прикрас на стінах. Кантрі в перекладі з англійського означає - село і має на увазі ностальгію по тихому, простому і затишному заміському побуті, позбавленому надуманості та химерності. Кантрі - це, перш за все, екологічний дизайн. І звідси - натуральні будівельні та оздоблювальні матеріали. Для підлоги - мощення плиткою чи декоративним камінням, масивні дерев'яні мостини, наприклад, з дуба, бука, горіха, клена. Для стін - декоративна штукатурка, або поєднання фрагментів штукатурки стін із частково збереженою кам'яною або цегляною кладкою. Для дерева кращі світлі тони. В оформленні стін підійдуть і паперові шпалери - з наївним квітковим малюнком, неяскравим і тонким. Прийнятний і метал - краще, якщо у вигляді зістареної бронзи або латуні. А ось хромований блискучий метал, як і високотехнологічне скло та пластик краще виключити. Кантрі не виключає різні імітації екологічних матеріалів. Головне, щоб при цьому не пропала основа стилю - його «теплота». Аксесуари для стилю кантрі надзвичайно важливі. Є маса цікавих предметів: лампи з абажурами, фарфорові статуетки, посуд з рослинним орнаментом, - які принесуть в інтер'єр настільки цінне відчуття тепла і затишку. Предмети селянського побуту, такі як скатертини, керамічний посуд або підсвічники, надають міській квартирі особливу чарівність. Квіти в горщиках або пишних букетах - неодмінний атрибут інтер'єру, витриманого в сільському стилі. Ніякого високого яскравого світла. Освітлення повинно бути дуже м'яким, розсіяним: ближче до підлоги, в кутку, за стіною. світлі тони, всіляко наближений до сільському дизайн. У обробці приміщень і меблів використовуються виключно натуральні матеріали: дерево, камінь і т.д.

2.4.1 Зовнішня архітектурна композиція

Заходи з благоустрою реалізовані в таких елементах:

· огородження території комбіноване, матеріал: природний камінь, висота: 3 м, довжина:400 м, вимощення підходів планується з бетонної бруківки графітового кольору, під'їздів з бетонної плитки, доріжок з щебеню, тротуарів плитки графітного кольору трикутної форми;

· озеленення здійснено шляхом влаштування газонів, посадки дерев(дуб, граб, ялина), кущів і чагарників. Штучне освітлення території забезпечують наземні ліхтарі зі сферичними плафонами;

· передбачається влаштування малих архітектурних форм: басейн площею 225 м², дитячий майданчик площею 225 м² ; розташовані лавки, фонтани, прогулянкові зони.

2.4.2 Інтер'єр приміщень для обслуговування відвідувачів

Інтер'єр створено єдиною композицією в напрямку руху відвідувача.

Вхідна зона - вестибюль, виконаний у стриманих персикових тонах. Освітлення штучне - точкове верхнє в поєднанні з центральним.

Інтер'єр номерів передбачає використання оббивки з тканини у спокійних пастельних тонах.

Для санітарних вузлів вибрано оздоблення мармуром та сантехнічні керамічні вироби білого кольору, що символізує чистоту із блакитним орнаментом.

При оздобленні громадських приміщень застосовуватимуться пастельні тони від холодних для коридорів до теплих для приміщень громадського користування із застосуванням оздоблювальних матеріалів природного походження.

Висновок

Підсумовуючи вищевикладене, можна зробити наступні висновки: туристично-рекреаційний потенціал Закарпатської області достатньо сприятливий для розташування на її території санаторно-оздоровчих закладів, а саме пансіонату.

На вибір місця розташування об'єкта значною мірою впливає рекреаційна привабливість території, яка була досліджена в даній роботі. Комплексна оцінка області досить висока як для літнього періоду (24 бали), так і для зимового (25 балів). Це свідчить про те, що Закарпаття має великі можливості у напрямі туристичної індустрії. Але, на жаль, туристично-рекреаційний потенціал області не достатньо реалізований.

Саме тому необхідно покращувати матеріально-технічну базу регіону і внутрішню інфраструктуру.

Отже, будівництво пансіонату саме в Закарпатській області є доцільним і потенціально вигідним. Для розташування пансіонату було обрано Міжгірський район, а саме с. Сойми, яке відоме своєю мінеральною водою, аналогів якої немає у всій країні.

На базі унікальної мінеральної води «Сойми» запроваджено сучасні технології лікування органів травлення і їх комбінації із захворюваннями органів кровообігу та дихання, ендокринної, сечовидільної, нервової, кровоносної систем, опорно-рухового апарату, реабілітація хворих з різними після радіаційними ускладненнями.

Дана місцевість зі своїми кліматичними особливостями, мальовничістю ландшафтів, наявними мінеральними ресурсами та інфраструктурою повністю підходить для розташування на ній санаторно-курортного закладу.

Проте, в Закарпатській області мають місце проблеми, які потребують негайного вирішення для подальшого продуктивного, прибуткового та вигідного функціонування пансіонату. Однією з них можна назвати погану транспортну доступність.

Отже, створення нового підприємства індустрії гостинності - пансіонату - позитивно вплине на подальший розвиток туризму і рекреації на даній території.



Список використаної літератури

1. Закон України «Про внесення змін в Закон України «Про туризм». //Урядовий кур'єр, №244 від 25.12.03.

2. Правила користування готелями і надання готельних послуг в Україні (наказ Державного комітету України з житлово-комунального господарства і Державного комітету України з туризму №77/44 від 10.09.96.)

3. Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг (Наказ Держтурадміністрації №19 від 16.03.2004.)

4. ДСТУ 4268:2003 «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Загальні вимоги».

5. ДСТУ 4527:2006 «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та визначення».

6. Антосяк В.М., Довганич Я.О., Павлей Ю.М., Покиньчереда В.Ф., Поляновський А.О. Природно-заповідний фонд Закарпатської області: Довідник/Державне управління екологічної безпеки в Закарпатській області; Екологічний клуб «Карпати». -- Рахів, 1998.

7. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристичні ресурси України: Методологія та методи аналізу, термінологія, районування. - К.: ВПЦ «Київський університет», 2001.

8. Безименний П.П. Архітектурні терміни. - К.: Вища школа, 1993.

9. Варга Степан Степанович. Мукачівський замок «Паланок»: Історико-краєзнавчий нарис. -- Ужгород : ВАТ «Видавництво «Закарпаття», 2002.

10. Географічна енциклопедія України: в 3-х т. / Редкол.: О.М. Мариніч (голова) та інші. - К., 1993. - Т. 3.

11. Гуляєв В.Г. Організація туристської діяльності. - М.: Нолидж, 1996.

12. Енциклопедія туриста/Редкол.: Е.Й. Тамм (гл. ред.). й др. -- М.: БРЗ, 1993.

13. Жук П.В., Кравців B.C. Рекреаційний потенціал Українських, Карпат і перспективи його використання//Українські Карпати: проблеми і перспективи. Матеріали міжнар. наук.-прак. конф. - Львів, 1993.

14. Заставецька О.В., Заставецький Б.І., Дітчук І.Л., Ткач Д.В. Географія Закарпатської області: Навч. посіб. для учнів 8-9 кл.. -- Т.: Підручники & посібники, 1996.

15. Заставний Ф.Д. Географія України. -- Л.: Світ, 1994.

16. Зазгарская И.Б. Проблемы и перспективы развития туризма на территории украинских Карпат.

17. Кравців B.C. Соціально-економічні мотиви вибору стратегії розвитку туризму в Карпатському регіоні//Проблеми розвитку туризму в Україні і завдання відновлення історичної пам'яті народу засобами туризму. Тези допов. Всеукр. наук.-практ. конф. Ч.-К., 1994.

18. Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України/НАН України; Інститут регіональних досліджень. - Львів, 1997.

19. Улагін В.В. Туристичний бізнес в Україні: Монографія/В.В.Улагін. - К.: Афіша, 2008.

20. Шмагина В.В., Харичков С.К. Рекреация и туризм в системе современных приоритетов социально-экономического развития. - Одесса: НАН Украины; Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований, 2000.



Додаток 1 Карта Закарпатської області

Додаток 2 Карта с. Сойми Міжгірського району

Додаток 3 Карта території локалізації засобу розміщення

Размещено на Allbest.ru