Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Запорізький національний технічний університет

Кафедра міжнародного туризму

Спеціальність: "Туризм"

Курсова робота

з дисципліни "Організація туристської галузі"

На тему "Розробка ділового туру до Японії"

Виконала Мосіяш А.С.

Керівник роботи Зацепіна Н. О.

Запоріжжя2011

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика Азіатсько-Тихоокеанського макрорегіону

1.1 Азіатсько-Тихоокеанський макрорегіон на мапі світу

1.2 Характеристика Японії

1.3 Туризм в Японії

1.4 Бізнес туризм в Японії

Розділ 2. Методика розробки ділового туру до Японії

2.1 Характеристика туристичних об'єкти Японії

2.2 Порівняльна характеристика засобів розміщення

Розділ 3. Розробка та розрахунок вартості ділового туру до Японії

3.1 Створення екскурсійної програми

3.2 Розрахунок вартості ділового туру до Японії

Висновки

Перелік посилань

Вступ

Специфіка ділового туризму дозволяє говорити про величезне його значення. Вплив ділового туризму проявляється не тільки в економічній, а й культурній, соціальній та інноваційній сферах, у зв'язку з чим його можна розцінювати як комплексний фактор розвитку територій як на глобальному, так локальному рівнях. Можна виділити економічне, інноваційне, соціальне, культурне значення ділового туризму.

Зокрема, розвиток ділового туризму позначається на розширенні і зміцненні культурних зв'язків між регіонами світу і всередині них. Зростання цього виду туризму вносить свій внесок у розвиток взаєморозуміння між народами і країнами. На відміну від інформації про інші країни, одержуваної за допомогою ЗМІ, міжнародні зв'язки, здійснювані за допомогою ділового туризму, дають можливість краще зрозуміти спосіб життя мешканців інших країн. Це сприяє руйнування забобонів і стереотипних уявлень про інші суспільства. Взаємне пізнання і розуміння між народами світу обумовлюють культурне значення ділового туризму.

Надання широкого асортименту послуг, необхідних для задоволення потреб сфери ділового туризму, веде до створення нових робочих місць, зростання доходів населення.

На теперішній час дуже важливо вміти правильно, а головне влучно, скласти потрібну туристичну путівку. Турпутівка - це письмова згода на пропозицію туроператора або турагента на продаж туристського продукту і невід'ємна частина договору, а також документ первинного обліку туроператора або турагента. В наш час все більшої потреби набуває бізнес тури, або діловий туризм. Діловий туризм - це поїздки (відрядження) співробітників компаній / організацій з діловими цілями, або організація корпоративних заходів. Такий вид туризму дає добрий прибуток туристичним компаніям, які їх створюють, та приймаючий стороні, також діловий туризм створює добрі відносини між багатьма країнами світу.

Тема "Бізнес тур до Японії" дуже актуальна на даному етапі роботи, тому що наша країна зараз тільки починає розвивати діловий туризм, і саме зараз їй потрібні кваліфіковані працівники в туристичній галузі. Також при проведені цієї наукової роботи мені довелося багато дізнатися про культуру ту звичаї іншої країни.

Мета роботи: визначити привабливість Азіатсько-Тиохоокеанського макрорегіону для ділового туризму та розробити діловий тур до Японії.

Завдання дослідження:

- охарактеризувати Азіатсько-Тиохоокеанський макрорегіон;

- вивчити особливості бізнес туризму в Японії;

- окреслити стан та перспективи ділового туризму в Японії;

- сформулювати технології розробки туру;

- розрахувати вартість розробленого туристичного напрямку.

Об'єктом даної роботи є діловий туризм Японії.

Предметом даної роботи є розробка бізнес туру до Японії.

Методи дослідження: описовий, порівняльний, метод системного аналізу.

Наукова новизна полягає в можливості поетапного складання ділового туру до будь-якого куточку світу, на прикладі розробленого туру до Японії .

Практична значимість отриманих результатів дуже важлива. За допомогою нотаток з цієї роботи можна по етапам правильно скласти тур до будь якого куточку світу, треба лише дізнатися про її необхідність.

Розділ 1. Загальна характеристика Азіатсько-Тихоокеанського макрорегіону

1.1 Азіатсько-Тихоокеанський макрорегіон на мапі світу

Азіатсько-Тихоокеанський регіон об'єднує країни Східної, Південно-Східної Азії, Океанії і Австралію. Це самий великий туристичний регіон світу. Його окремі частини (субрегіони) значно віддалені один від одного, що ускладнює розвиток внутрішньо регіональних туристських поїздок. Крім того, АТР вилучений і від основних туристських ринків світу - Європи і Америки. Однак обширність регіону сприяла формуванню тут комплексу різноманітних природних і культурно - історичних рекреаційних ресурсів. В даний час відзначається слабкий рівень їх використання.

АТР перебуває на третьому місці в світі за рівнем розвитку туризму, і темпи розвитку туризму в регіоні - найвищі у світі. Жителі країн АТР воліють поїздки на близькі відстані (більше 76%). У виїзному туризмі з метою відпочинку лідирує Японія. Щорічно японці роблять 30 млн. поїздок за кордон, з них 80% з метою відпочинку і розваг.

Азіатсько-Тихоокеанський регіон (АТР) - це самий великий регіон світу. Він приваблює туристів своєю унікальною природою та східній самобутньою культурою. Великий інтерес викликає історія, архітектура, звичаї, кухня. Вражає своєю грандіозністю Велика Китайська стіна. Багато особливості культури Японії поширилися по всьому світу: сад каменів, вирощування карликових садів (бонсай), ікебана.

В АТР затребувані і постійно розвиваються різні види туризму. Це фестивалі, дегустаційні тури, діловий, лікувально-оздоровчий, релігійний, розважальний, купально-пляжний туризм. В області ділового туризму виділяються індустріально розвинені країни - Японія, Китай, Сінгапур, Тайвань. На купально-пляжному туризмі спеціалізуються Таїланд, Китай, Індонезія, Малайзія.

АТР відрізняється нерівномірністю економічного розвитку. Поряд з високорозвиненими (Японія, Австралія, Нова Зеландія) і швидко розвиваються (Республіка Корея, Сінгапур, Китай, Малайзія) державами, в регіоні чимало країн, які обтяжені багатьма проблемами. Камбоджа, Лаос, В'єтнам, країни Океанії мають дуже низькі темпи розвитку економіки, притому, що чисельність населення зростає дуже швидко. Звідси - бідність переважної кількості жителів, що не дозволяє їм здійснювати туристські поїздки. Неграмотність населення, величезні державні борги і відсутність інвестицій в економіку, нерозвинена транспортна та туристична інфраструктура - все це знижує потенціал АТР як туристичного регіону.

У Японії на дуже високому рівні знаходиться індустрія розваг, яка займає друге місце в світі. Аомень (Макао) є провідним центром грального туризму в АТР. Республіка Корея і Сінгапур, мають клініки з сучасним обладнанням та високою якістю медичних послуг - лідери з медичного туризму. Залучають іноземних туристів своєю традиційною для місцевого населення східної медициною Китай, Таїланд і Філіппіни. В області релігійного туризму центрами буддійського паломництва служать монастир і палац далай-лами у Лхасі (Тибет), храм Неба в Пекіні, статуї Будди в містах Нара (Японія) і Бангкоку (Таїланд), храм Борободур в Індонезії.

Розвиток туризму тут почалося відносно недавно. Проте темпи його розвитку - найвищі у світі: у 1970 частка прибуттів в АТР склала 3,2%, в 2000 р. - 16,0%, 2020 р. (оцінка) - 27,3%. Нині регіон займає третє місце в світовому туристичному потоці, але за прогнозами менш ніж через 10 років обжене Америку. Швидко ростуть і доходи, одержувані від туризму: у 1970 р - 6,1%, 2001 - 17,7%. Удар з розвитку туризму було завдано економічною кризою 1997-98 рр.., Темпи розвитку знизилися в цілому по світу до 2%, але в АТР спад сягав 10%. Найбільшими доходами від туризму виділяються КНР (в 2001 р. країна вийшла на п'яте місце в світі по туристських доходами), Австралія, Сянган.

Туристське розвиток регіону відобразилося й у зростанні подорожей, які здійснюються жителями країн АТР. В даний час по витратах на туризм регіон посідає 3 місце, але в окремі роки обганяє Америку. Лідирують за витратами на туризм Японія, КНР, Республіка Корея, Тайвань, Сінгапур, Малайзія. Туристський витрата високорозвинених Австралії та Нової Зеландії має невеликі розміри через малу чисельність населення і виїжджаючих туристів.

Однак ці країни, розташовуючись далеко від основних центрів туризму, лідирують по витратах в розрахунку на 1 поїздку за кордон. Поїздка жителям Австралії обходиться у більш ніж 2000 дол. (включаючи транспортні витрати), це в 3 рази більше, ніж у середньому по світу.

Переважають подорожі на близькі відстані - більше 76% з країн АТР. Серед субрегіонів АТР у прибутті місця розподіляються так: Східна Азія - 58%, Південно-Східна Азія - 34, близько 9 - Австралія та Океанія. У міжрегіональних поїздках виділяються туристи з Європи та Америки. Дуже мало з інших регіонів. Майже 33% всіх, що прибувають в АТР спрямовуються в КНР. Враховуючи території Сянгана, Макао і Тайваню - 50%. Стан міжнародного туризму в АТР в чому визначається ситуацією в КНР. За прибуттям (33 млн. в 2001 р.) і туристським доходах (17,8 млрд.) він увійшов до першої п'ятірки країн. За оцінками, до 2020 р. за цим показником він буде лідирувати вже не тільки в АТР, а й у світі (196 млн. прибуттів).

Діловий туризм. З нього почався туристичний бум в регіоні. Частка ділових туристів становила в 60- х роки до 80%, зараз впала до 21%, що вище середнього показника. Економічний розвиток нових індустріальних країн призвело до зростання ділових поїздок. Виділяються напрями: Японія, Китай, Сянган, Сінгапур, Тайвань. Австралія. До кризи - Індонезія. Розвивається інсентив-туризм. Сянган є провідним в АТР банківським центром, тут знаходяться штаб - квартири багатьох організацій. У планах розвитку туризму Сінгапуру намічено зробити його діловою столицею АТР.

Туризм з метою відпочинку. Інфраструктура туризму для відпочинку інтенсивно розвивається в даний час. Навіть в межах однієї країни можна відпочити дуже дешево і просто, а можна дорого у фешенебельних умовах. Туристський ринок дуже диференційований. Крім КНР, привабливі також: Таїланд Малайзія, Сінгапур, Індонезія, Австралія. Індустрія розваг в Японії має дуже високий рівень і визнана другою в світі, поступаючись лише США.

Основні мотиви подорожей в регіон - можливість купально-пляжного відпочинку, ознайомлення з екзотичною природою, традиційною культурою в її різних проявах (кухня, свята, звичаї). Макао є провідним центром грального туризму в АТР

На купально-пляжному туризмі спеціалізуються багато країн АТР. Прекрасні курорти розташовані в Китаї (о. Хайнань), Таїланді (Паттайя, о. Пхукет і о. Самуй), Індонезія (о. Балі), Малайзія (о. Пінанг), Австралія (Голд- Коуст).

У виїзному туризмі з метою відпочинку лідирує Японія. Щорічно японці роблять 30 млн. поїздок за кордон, з них 80% з метою відпочинку і розваг.

Лікувально-оздоровчий туризм. Традиційний лікувально-оздоровчий туризм на кліматичних, бальнеологічних і грязьових курортах розвинений погано. Іноземних туристів приваблює східна, зокрема тибетська медицина - традиційні для місцевого населення способи діагностики та лікування - голковколювання, фітотерапія, масаж, лікувальна гімнастика. Виділяються Китай, Таїланд, Філіппіни.

Бальнеологічними ресурсами виділяються Японія, Китай, Австралія, Нова Зеландія. Через віддаленість і високого внутрішнього попиту бальнеологічні курорти в міжнародному туризмі майже не задіяні. Кращу курортну базу має Японія.

Релігійний туризм. Конфесійна різнорідність визначає розвитку релігійного туризму. У Східній Азії переважає буддизм, конфуціанство, синтоїзм; в Південно-Східна Азії - буддизм, іслам, християнство; Австралія, Нова Зеландія і Філіппіни - зони християнства. В Океанії широко поширені місцеві релігії.

Центрами буддійського паломництва служать Лхаса (монастир, палац Далай-лами); статуї Будди (статуя Будди бронзового в японському місті Нара, в Бангкоку Смарагдовий Будда), храм Борободур в Індонезії, храм Неба в Пекіні.

Пізнавальний туризм. Східна культура дуже самобутня, різко відрізняється від європейської. У регіоні є як найдавніші багатющі культури світу, так і культури племен, що знаходяться в кам'яному столітті. Найбільший інтерес викликає історія, архітектура, звичаї, кухня Китаю. Вражає своєю грандіозністю Велика Китайська стіна.

Для Східної Азії характерна незвичність архітектурного стилю з багатоярусними дахами, багато палаців. Китай відомий своїми парками. Багато особливості культури Японії поширилися по всьому світу: сад каменів, вирощування карликових садів (бонсай), караоке.В цілому Азіатсько-Тихоокеанський регіон відрізняється найбільш динамічним розвитком туризму в світі і розглядається як найперспективніший. За прогнозами АТР збереже за собою лідерство в темпах зростання туристських показників.

1.2 Характеристика Японії

Японія (яп. Ніхон, Ніппон), Офіційна назва "Ніхон коку", "Ніппон коку" - Острівна держава у Східній Азії. Розташоване в Тихому океані, на схід від Японського моря, Китаю, Північної і Південної Кореї і Росії, займає територію від Охотського моря на півночі до Східнокитайського моря і Тайваню на півдні країни.

Японія розташована на Японському архіпелазі, що складається з 6852 островів. Чотири найбільші острови - Хонсю, Хоккайдо, Кюсю і Сікоку - становлять 97% загальної площі архіпелагу. Більшість островів гірські, багато вулканічні. Вища точка Японії - вулкан Фудзі. З населенням більше 127 мільйонів чоловік Японія займає десяте місце в світі. Великий Токіо, що включає в себе столицю Японії Токіо і кілька сусідніх префектур, з населенням більше 30 мільйонів чоловік є найбільшою міською агломерацією у світі.

Будучи великої економічною державою, Японія займає третє місце в світі за номінальним ВВП і третє по ВВП, розрахованим за паритетом купівельної спроможності. Японія є четвертим за величиною експортером і шостим за величиною імпортером.

Японія - розвинена країна з дуже високим рівнем життя (десяте місце за індексом розвитку людського потенціалу). У Японії одна з найвищих очікуваних тривалість життя, в 2009 році вона становила 82,12 років, і один з найнижчих рівнів дитячої смертності.

Японія входить до числа країн-членів Великої вісімки і АТЕС, а також регулярно обирається непостійним членом Ради безпеки ООН. Хоча Японія офіційно відмовилася від свого права оголошувати війну, вона має велику, сучасну армію, яка використовується в цілях самооборони і в миротворчих операціях. Японія залишається єдиною країною у світі, проти якої було застосовано ядерну зброю.

Географія, площа. Розташована у Східній Азії. Займає ланцюг островів: Хоккайдо, Хонсю, Кюсю, Сікоку, архіпелаг Рюкю, всього близько 4 000 островів. Японія омивається на півночі Охотським морем, на сході - Тихим океаном, на півдні - Тихим океаном і Східнокитайським морем, на заході Корейською протокою і Японським морем. Загальна площа країни становить 377,8 тис. кв. км. Рельєф країни переважно гірський - (понад 80% території) з численними вулканами (близько 150, у тому числі 40 діючих), самий найвідоміший з яких - гора Фудзіяма (вища точка Японії, 3776 м).

Клімат. Клімат країни субтропічний мусонний, з певними відмінностями в залежно від району, це пояснюється значною протяжністю Японії з півночі на південь.

Зазвичай виділяють 4 кліматичні зони:

- зона помірного океанічного клімату з холодним влітку - про Хоккайдо.

- зона помірного океанічного клімату з теплим літом - частина про Хонсю.

- зона вологого субтропічного клімату - південна частина о Хонсю, Сікоку про, про Кюсю, північна частина архіпелагу Рюкю.

- зона тропічного клімату - південна частина архіпелагу Рюкю, про Окінава.

Зими на півночі Японії холодні. Середня температура січня на о Хоккайдо - 10 С. У лютому і березні тут часто снігові бурани і заметілі. На півдні країни зими теплі й сухі. Середня температура січня + 17 С. Літо в Японії похмуре, задушливе, дощове. Середня температура липня складає + 27 С.

Опадів в Японії випадає більше, ніж на сусідніх частинах материка. Середній рівень опадів на більшій частині країни становить 1700 - 2000 мм, на півдні до 4000 мм в рік. У липні - серпні над островами часто проносяться тайфуни, що супроводжується потужною хмарністю, сильними і тривалими зливами, шквальними вітрами.

Найбільша ріка країни Исикари розташована на о Хоккайдо, її довжина - понад 650 км. Найбільш великим в країні є неглибоке тектонічне озеро Біва на о Хонсю.

Населення, демографія. Чисельність населення країни становила 125,6 млн. осіб. В етнічному відношенні японці складають 99,4% населення, решта - корейці, китайці, американці, айни (нащадки древнього населення країни). Японія характеризується високою тривалістю життя - близько 80 років. Щільність населення становить понад 300 осіб на 1 кв. км. Понад 76% населення проживає в містах. Столиця Японії - Токіо (8,1 млн. чол.).

Політичний устрій. Японія - конституційна монархія. Імператор є "символом держави і єдності народу ". Виконавча влада здійснюється кабінетом міністрів на чолі з прем'єр-міністр, що обирається парламентом.

Провідні релігії Японії - синтоїзм і буддизм. Офіційна мова країни - японська. Широко застосовується англійська.

Транспорт. Авіакомпанія "Джепен Ейр Лайн". Протяжність залізниць становить близько 30 тис. км. Протяжність автодоріг - 1.2 млн. км. таксі легко впізнати по різноколірних ліхтарям на даху. Вартість проїзду 660 ієн (= 6,3 $) за перші два кілометри і далі по 80 ієн (= 0,8 $) за кожні 500 метрів, плюс солідна надбавка після 23 годин. Грошова одиниця Японії - ієна. 1 ієна = 100 сенам. 1 долар США = 125, 4 йен.

Туристські формальності і митні обмеження. У країну можна безмитно ввозити предмети особистого користування та подарунки в стандартних обсягах. Заборонено ввозити зброю боєприпаси, отруйні речовини, наркотики, матеріали непристойного змісту.

З країни заборонено вивозити предмети, що є культурно-історичними цінностями.

При в'їзді-виїзді потрібно декларувати лише суми, еквівалентні кільком десяткам мільйонів йен.

Час випереджає київське на 7 годин. Коли в Києві полудень, в Японії - 19 годин. При переході на "зимовий" час, в країні висхідного сонця час випереджає київський на 6 годин. Напруга в мережі 100/220 В, частота струму 50/60 Гц. Магазини працюють з 10:00 до 20:00 по буднях і з 10:00 до 18:00 за суботах; Великі універмаги відкриті з 09:00 до 21:00 щоденно;

1.3 Туризм в Японії

У найважливішої частини Японії - на острові Хонсю туристи, як правило, відвідують Токіо - столицю країни. У єдиний мегаполіс об'єднані кілька центрів міста - Отемачі, Казумігасекі, Сібуя, Уено, Ікебукуро, і навколо кожного - свої "передмістя". Вони пов'язані між собою широкими проспектами і естакадами, за якими над старовинними кварталами безперервно тягнеться потік автомобілів. У Токіо дивним чином переплелися Схід і Захід, сучасність і архаїчний уклад, місто на пагорбі з блискучими на сонці будівлями хмарочосів і різнокольоровими вивісками великих фірм, і нижній місто, де здається, ніби час зупинився сто років тому.

У старому Токіо дбайливо зберігаються як пам'ятники культури, парки, храми і деякі офіційні будівлі, наприклад Токійський університет

"Токіодайгаку", старий палац імператора. Як на околицях столиці, так і в центрі є велика кількість старовинних, в основному дерев'яних будівель.

До безперечних столичних пам'яток відносяться старовинні парки "Хібія", "Сіба", "Уено", "Асакуса", "Мейдзі". У дні свят парк "Асакуса" приваблює відвідувачів видовищними театралізованими уявленнями, національними іграми, виступами артистів естради. В "Хібія" проводяться виставки квітів, концерти, театральні вистави та політичні мітинги. Парк "Сіба" цікавий своїми храмами і культовими спорудами. У "Мейдзі" розташовані художня галерея і храм Мейдзі.

Важливо відзначити, що з причини стихійності розвитку столиці, тут не розбивається нових парків, і зелені насадження є великою рідкістю. У центрі міста розташовано безліч хмарочосів, в них знаходяться готелі, офіси компаній, банки, контори, різні адміністративні установи, великі магазини. Над Токіо височіє 333-метрова телевізійна башта, що нагадує своїми обрисами Ейфелеву. Головна торгова вулиця і головна вулиця адміністративного центру столиці Гіндза, що нагадує величезну ультрасучасну вітрину, оформлену з нескінченної розкішшю і фантазією, привертає масу городян і туристів. Гуляння по Гіндзі можна вважати своєрідною японської традицією. У Токіо широко ведеться підземне будівництво, тому можна сміливо констатувати той факт, що місто спрямований не тільки вгору, але і вниз. Увагу гостей приваблює багаторівневий підземний центр "Токіо", де життя вирує до глибокої ночі.

Навряд чи хтось із гостей столиці може залишитися байдужим перед відвідуванням таких всесвітньо відомих розважальних центрів як Діснейленд і Аквапарк.

Великою популярністю у туристів користується Кіото - важливий промисловий, культурний, історичний і релігійний центр країни. Тут розвинені старовинні традиційні ремесла: лакові та бронзові вироби, фарфор, мережива, вишивки. Увагою гостей користуються національний музей "Кіото", Ботанічний музей, безліч пам'яток японської класичної архітектури.

У числі пам'яток міста близько 2000 храмів, сотні парків, десятки палаців, Тут розташований найвідвідуваніший іноземцями храм Реандзі зі знаменитим садом п'ятнадцяти каменів. До числа важкодоступних пам'яток Кіото відноситься імператорська вілла Кацура Рікю, яка і сьогодні використовується членами імператорської сім'ї. Відвідати віллу досить складно, оскільки для цього необхідний дозвіл відомства імператорського двору. Відвідування вілли складається з нетривалої прогулянки по вигадливо звивистими парковим стежками. Дивно гармонійно вписуються в навколишній ландшафт кам'яні ліхтарі, мости, альтанки і павільйони.

Невід'ємною частиною Кіото є сучасні квартали з висотними будівлями, де увагу гостей приваблює Палац конгресів.

Нара - перша столиця Японія (710-784 рр..). Тут знаходиться найбільша фігура Будди, яка розташована в храмовому ансамблі Тодайдзи. Зал Великого Будди в цьому монастирі - це найбільше у світі дерев'яне будівля, хоча сьогодні воно становить всього лише дві третини від своєї початкової величини (площа 58х 51 м, висота 49 м), так як багато разів воно горіло і відновлювалося. Ця статуя була відлита з 444 тонн бронзи. Сидяча фігура має у висоту 16 м. Особа в довжину 4,9 м, завширшки 3 м, а гігантські вуха - 2,4 м. Права рука Будди протягнута вперед з розкритою долонею. Це - жест благословення, і той, до кого він звернений, отримує душевний спокій. Положення лівої руки символізує виконання бажань. Також дуже красиві ландшафтні парки і сади, існує єдиний у світі "парк 1000 оленів".

До числа японських міст, які активно відвідуються туристами, відноситься і Хіросіма. Це місто навіки увійшов в історію. Перша атомна бомба, скинута на Хіросіму о 8.15 ранку 6 серпня 1945 р., зрівняла з землею ділянка діаметром в 6,5 км. При цьому загинули не менше 250 000 чоловік.

Починаючи з 1949 р., Хіросіму відновлювали. Сьогодні це знову квітуче місто, де більше мільйона жителів. Тільки обвуглені і роздавлені каркаси колишньої Торгової палати - будівлі, що опинився в епіцентрі руйнувань, - залишені так, як вони були. Тепер ці руїни називають "Собором атомної бомби". Парк Миру в колишньому центрі міста був створений під девізом "Другий Хіросімі-ні". Там знаходиться меморіальний Музей Миру - одна з най похмуріших, що хвилюють експозицій на земній кулі. Пам'ятник, зроблений за проектом Танге Кендзо на братській могилі, в чомусь повторює доісторичну архітектуру корінних жителів Японії. Всередині знаходиться скриньку, де записані імена всіх загиблих.

Любов до подорожей прищеплюється японцям з дитинства, тому туризм в Японії - це масовий вид розваг та активного відпочинку. Як правило, це пов'язане з відвідуванням природних і релігійних пам'яток.

Численні храми, арки, кам'яні статуї поставлені на честь нескінченного числа великих і маленьких гір, річок і річечок, озер, лісів, круч, ущелин. Всі вони з повагою відвідуються японцями.

Давні традиції має паломництво на Фудзіяму. Величезні розміри гори і її правильні форми вражають уяву. У Японії вважається необхідним хоча б раз у житті піднятися сюди. Червневий парад в Токіо сповіщає наближення сезону сходжень на священну гору. У цей період, триває лише два місяці - червні і серпень, на вершині в очікуванні сходу сонця щоночі збираються тисячі прочан - туристів. Вогняний свято "Хамацурі" завершує сезон сходжень. Вся гора від підніжжя до вершини освітлюється вогненним світлом тисяч смолоскипів - це дуже урочисте і загортають видовище.

На Самокіта, північно-східного краю острова Хонсю, знаходиться відома кожному японцеві гора Осоредзан (Жах). Згідно старовинним легендам, тут розташований вхід в пекло, а також вихід з неї, яким чотири дні в липні можуть скористатися душі померлих прагнуть поспілкуватися з родичами. Саме в ці дні сюди прибуває безліч людей, які бажають вшанувати пам'ять своїх близьких.

У розвитку внутрішнього туризму Японії важливу роль відіграє найбільший з основних островів - Сікоку. Це пов'язано з паломництвом по 88 священним місць, що повторює маршрут засновника буддійської секти Сінгон - проповідника Кобо Дайсі, який подорожував тут у IX ст. Священні місця розташовані не тільки у великих містах, а й у різних мальовничих місцях острова. Піші подорож розрахована на 40-60 днів, але сучасні паломники скорочують терміни подорожі за рахунок використання різних засобів транспорту. Нерідко по сусідству з буддійськими священними місцями розташовані храми синтоїзму, які паломники також не залишають без уваги. На Сікоку знаходиться найстаріший зі збережених японських театрів (кабукі) Камару-дза. Раз на рік тут можна подивитися дивовижне уявлення, яке влаштовують знамениті актори, які приїжджають сюди на три дні. туризм японія культура відпочинок

Протягом року Сікоку відвідує близько 9 млн. туристів. Серед основних пам'яток острова слід відзначити знаменитий класичний парк "Ріцурін", найбільший кам'яний ліхтар - розміром з двоповерховий будинок. На острові проводиться популярний народний фестиваль "Ава-одорі". У містечку Піо інтерес гостей викликають: центр експериментів із сонячною енергією, завод-лабораторія з вилучення урану з морської води, парк розваг "Місто сонця".

На острові Хоккайдо привертає увагу туристів сніжний фестиваль на зимовому святі "Хамакура" у столичному Саппоро. З крижаних брил будуються найоригінальніші і химерні споруди і фігури. Ще однією пам'яткою Хоккайдо є "Будинок туги за батьківщиною", який збудований на півострові Немуро, в тому місці, де від самої крайньої його точки, мису Посяппу, до російських Курильських островів менше 4 км. Тут щороку проводяться своєрідні акції - "дні боротьби за повернення північних територій ". Всі бажаючі за допомогою оптичних приладів можуть оглядати острови Курильської гряди (Сигнальний, Кунашир і т.д.), належать Росії.

"Оксен-ріка" - готелі з банею на гарячих джерелах, завжди були популярні в Японії. В останні роки їхня популярність зросла, почали проводитися великі офіційні заходи - різні з'їзди, симпозіуми, конференції. Великі і малі фірми часто використовують такий вид відпочинку, вивозячи на джерела весь персонал, що є важливою складовою корпоративної культури. Туристська поїздка до Японії має дуже важливе, можна сказати ритуальне значення. Це не просто подорож з метою проведення дозвілля, а форма заохочення службовців адміністрацією, варіант проведення медового місяця, привід для зустрічі колишніх однокласників, метод навчання і виховання. Статистика показує, що щорічні витрати японської сім'ї на туризм становлять близько 22% від її бюджету, а кожен дорослий японець побував за кордоном не менше трьох разів. Японія, в свою чергу, також не обділена увагою Іноземна туристів.

Можна виділити кілька "high season" Японії: квітень цвітіння сакури, червень - липень (літній сезон) і жовтень (золота осінь). Дві третини зарубіжних гостей прибувають до Японії з країн Азії (Південна Корея, Тайвань, Індонезія, Малайзія, Китай), також приїжджають туристи з США, Австралії, європейських країн. Торкаючись основних цілей візиту, необхідно зазначити, що туристи з азіатських країн і США відвідують Японію з метою проведення відпустки, а європейці в основному здійснюють бізнес-подорожі. Найбільш цікаві і популярні маршрути пролягають по чотирьох основних (Великим) островам країни. У розпорядженні туристів 1600 музеїв, 357 національних і префектур парків, 290 зоопарків та ботанічних садів, 76 акваріумів, 227 розважальних комплексів, у тому числі й "Токіо Діснейленд", відкритий в 1983 р. На упорядкованих дорогах розташовані автомобільні та велосипедні кемпінги, а різні туристичні компанії пропонують більше 3000 автобусних, автомобільних, велосипедних, пішохідних і інших екскурсій для ознайомлення з життям країни. 10 трас в Японії мають статус "міжнародних туристських " і пов'язують всі відомі центри туризму та курорти країни.

У Японії 3,5 тис. готелів європейського типу, а також велика кількість національних готелів Рекан, "молодіжних готелів". Залученню іноземних туристів в країну сприяє безмитна продаж традиційних японських товарів: фото -, аудіо -, відео - і радіоапаратури, виробів з дерева, кераміки, перлів, ляльок. В Японії створено Раду з туристичної політики і Міжвідомчий координаційна рада з туризму, координуючі політику урядових органів з питань туризму, а також Департамент з туризму Міністерства транспорту Японії, пропагує туризм та регулює діяльність туристичних організацій: Найбільш впливовими туристичними компаніями в Японії є "Японська асоціація туристичних агентств "і" Японська національна туристична організація". Всього ж в Японії існує більше 500 турфірм, які мають ліцензію Міністерства транспорту, і більше 2000 організацій, які займаються внутрішнім туризмом.

1.4 Бізнес туризм в Японії

Розділ 2. Методика розробки ділового туру до Японії

2.1 Характеристика туристичних об'єкти Японії

Імператорський палац. Головною визначною пам'яткою округу Маруноуті безсумнівно є Імператорський палац (Imperial Palace) з його парками, оточеними стінами і ровами (датованими 1613 г). Сьогодні це резиденція імператорської родини. Палац знаходиться на місці, де в 1457 р. лорд Ота Дока побудував першу фортецю, це була центральна точка, від якої став розростатися місто Токіо (або Едо, як він тоді називався). Токугава Іеясу перебудував фортецю в 1590 р., після того, як захопив її, перетворивши фортецю в найсильніший форпост в країні. У 1657 р. фортеця постраждала в ході великої пожежі і частково була зруйнована. До 1868 р. чудовий палац служив резиденцією сьогунату Токугави. Після реставрації імперської влади і переміщення уряду з Кіото в Едо місто, який був перейменований в Токіо, палац отримав статус імперського. Після руйнувань в 1873 і 1945 рр.. палац відбудовувався заново в традиційному стилі.

У внутрішні покої палацу веде міст Нідзюбасі. Назва Нідзюбасі означає "подвійний міст", міст отримав свою назву через свого відображення в чистих водах. Палац оточує стіна товщиною в 2 метри, яку в декількох місцях пронизують ворота. Троє воріт Оте-мон, Кіракава-мон і Кіта-Ханебасі -мон відкривають шлях у східний сад імператорського палацу, відкритий для відвідувань.

Аж до кінця останньої війни, в якій Японія брала участь, для всіх пасажирів автобусів, що прямують повз палац, обов'язковим було підкоритися команді кондуктора "кланяйтеся".

Палацовий комплекс включає в себе Кюден (основна будівля), житлові приміщення (фукіаге -Госе) і три палацових забудови: Касікодоре, Кореіден і Сінді. В палаці є свій шпиталь, притулок, в якому можна сховатися під час авіа нальотів, тенісні корти, стайні, цвинтар, мініфабрики шовковичних гусениць і багато іншого. Імператор Хірохіто влаштував тут навіть власну лабораторію, в якій займався дослідженнями. У палаці також жили 245 сімей, які працювали і прислужували імператору. Відвідувачі не можуть потрапити до палацу, палацові сади приймають гостей тільки два рази на рік 2 січня і 29 квітня (день народження імператора). У ці дні сади повні бажаючих подивитися на імператора, який пару разів за день виходить до публіки, і побажати йому успіху. У всі інші дні дозвіл на відвідування садів потрібно буде просити в офісі імператорського керуючого.

Однак східний сад імператорського палацу можна відвідувати регулярно. Тут можна побачити кілька цікавих старовинних будівель. Колись парк Кітомару входив до палацово-парковий ансамбль, але не так давно, парк був відрізаний від палацу швидкісним шосе.

Храм Ясукуні. Храм знаходиться в окрузі Маруноуті. Храм був побудований в 1869 в синтоїстському стилі і був присвячений японцям, загиблим під час воєн, в яких Японія брала участи. Увійти в зовнішній двір храму можна через дві величезні торії (ритуальні врата). Біля південного входу в храм піднімається 12-ти метрова торії, а для того, щоб проникнути у внутрішній храм, потрібно пройти під бронзовою торії, вони обидві були зведені в 1933 р. Бронзова статуя ліворуч від входу зображує Сінагава Ядзіро (1843-1900), відомого політичного діяча епохи Мейдзі.

Храм оточений вишневими деревами і деревами гінкго. Це краєвид породив традицію серед японських солдатів, які вирушають на війну, говорити: "Ми зустрінемося знову під вишнями на пагорбі Кудан".

21 - 23 квітня тут проходить весняний фестиваль, а осінній фестиваль - з 17 по 19 жовтня. Храм Ясукуні (Yasukuni Shrine) являє собою скоріше святилище державної релігії синтоїзму і все ще є предметів політичних суперечок. Саме тут в обстановці найсуворішої таємності було додано землі урни з останками людей, в 1948 р. засуджених до смерті міжнародним військовим судом як військових злочинців. У результаті акту поховання поховані в храмі люди придбали статус "рівний богу" і були гідні поваги.

Гинза - найпопулярніший торговий округ Токіо. Тут зосередилися ексклюзивні й розкішні магазини, в яких можна придбати буквально все, що є на земній кулі. Крім того, в Гинзе є багато чайних і кав'ярень, кафе і ресторанів. У вихідні, коли тут відкрито абсолютно все, настає рай для любителів пройтися по магазинах. Натовп просто втягне вас в себе і потягне за численними крамницях торгового центру.

Тут же знаходиться знаменитий театр Кабукі - дза, театр Сімбасі Ембудзе, в якому вашій увазі представлять традиційні танцю Азума - одорі або подання в стилі Бунраку. Гинза представляла собою комерційний центр країни в період Едо. Тут жили ремісники, купці і Тенін. У 1612 р. Токугава Іеясу пересунув "срібну м'яту" (Гінза в перекладі з японської "срібна м'ята") в Едо.

Кубукі - традиційний японський театр. Туди неодмінно варто сходити і подивитися середньовічні ретельно відрепетирувані театральні бурлески навіть, якщо ви не розумієте ні слова по-японськи. Найпопулярніший театр кабукі знаходиться в Гинзе. Подання організують цілий рік.

Зсередини театр нагадує зборище однієї великої родини, більшість з 2500 тисяч глядачів приносять з собою що не будь поїсти. Під дахом театру є й ресторани, оскільки подання тривають годинами. Глядачі можуть бути присутніми на представленні так довго, як тільки побажають або так довго, скільки зможуть висидіти. Тут не вважається грубим приходити і йти в будь - який час, як вам тільки заманеться.

Слово "кабукі" перекладається як "пісня і танець". Актори театру зображують будь-яку емоцію лише виразом обличчя. Часто сцена перетворюється в котел киплячих пристрастей. Після того, як ви бачили перехожих на вулицях Токіо чемно вклоняються і в той же час здаються настільки відстороненими від життя, досить важко уявити той вибух емоцій, які ховаються за масками ввічливості. Публіка відгукується на кожну емоцію, будь то плач, сміх і нагороджує героїв бурхливими оваціями. Часто можна почути крики схвалення з зали. Раніше театр Кабукі служив середнього класу чимось на зразок газети або джерела пліток. Скандали та інтриги роздувалися тут до епічних оповідей. Актори найчастіше виступали без готового сценарію, сюжет складався по ходу дії і часто легко відходив від наміченого зразкового плану. Навіть на сьогоднішній день жіночі ролі виконуються чоловіками. Театр Кабукі не має нічого спільного з буржуазною культурою Європейського театру.

У 1645 р. жінкам було заборонено виступати в театрах, хоча саме дружина священика принесла Кабукі популярність своїми імпровізаціями комічного змісту.

Кіото заснований в 792 - 794 рр.. і до 1868 р. під ім'ям Хейан ("місто миру і спокою") офіційно вважався столицею країни і резиденцією імператора. Це незвичайно барвисте і романтичне місто, визнаний центр міжнародного туризму. Тут знаходиться близько 2000 храмів і церков (з них 17 знаходяться під захистом ЮНЕСКО), сотні парків і десятки старовинних палаців. Особливу чарівність Кіото додає неповторна гармонія всіх його численних споруд з навколишнім ландшафтом. Храми та палаци як би виростають з вод озер і схилів пагорбів, лише підкреслюючи собою природну красу пейзажу. Недарма ці місця вважаються вищої фазою розвитку знаменитого японського майстерності "злиття з природою".

Історичним центром міста є вишуканий імператорський палац Госе (заснований в 794 р., нинішній будинок побудовано в 1855 р.) з церемоніальним залом Сісінден, палацом Санна - ден, житловими покоями імператора Сейреден і прилеглим двором, засипаним білої галькою і оточеним з двох сторін галереями. Неподалік від імператорського палацу розташований замок Нидзе (1603 р., площа - 275 тис. кв. М.) з внутрішнім палацом Ніномару, що славиться унікальною системою "наруіта" або "угуісу - бари" ("співаючі підлоги" - своєрідна система безпеки), а також з класичним японським садами - Ніномару і Сейрю-Ен.

Символами Кіото вважаються один з кращих зразків японської національної архітектури - "Золотий павільйон" Кінкакудзі (1397 р.) з покритою найтоншими золотими пластинами дахом і унікальним "садом піску", а також лежить на березі мальовничого "дзеркального" озера храм Рокуондзі. Не менш цікаві двох'ярусний "Срібний павільйон" Гінкакудзі (1489 р.), Тофукудзі ("храм скарбів Сходу", 1236 р.), побудований на високій кручі гори Отто в храмовий комплекс Кіемідзудера ("храм чистої води", 798 р., перебудований в 1633 р.) з ритуальним водоспадом, найдавніший храм міста - ясак - Дзіндзя (X-XVI ст.) з великим парком, імператорська вілла Кацура Рікю з унікальним ландшафтним парком (1624 р., вхід обмежений), знамениті "сади каменів" Рендзю (Реандзі) і Самбо - Ін, чудовий "сад мохів" храму Сайходзі (вхід обмежений), палацовий ансамбль Кацура (XVII ст.), храми Тодзі (VII - XVII ст.), Хейан Дзінгу (1895 р.), Нісі Хігасі, Нісі Хонгандзі (1272 р., Переміщення на сучасне місце в 1591 р.), Сандзюсангедо (1164 р.) і Тенрюдзі (XIV ст.), а також численні імператорські гробниці, сади і парки.