Комп'ютерні технології та їх вплив на розвиток туристичних послуг

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра туризму

Курсова робота

на тему «Комп'ютерні технології та їх вплив

на розвиток туристичних послуг»

по курсу організація туристичних послуг

Виконала:

студентка 3 курсу ф-ту МЕВ

спеціальності туризм

Гусакова А.І.

Харків, ХНЕУ, 2012

ЗМІСТ

Введення

1. Інформаційні технології в туризмі, їх роль в туристичній діяльності

1.1 Поняття і сутність інформаційних технологій в туризмі

1.2 Системи резервування

2. Концепція застосування інформаційних технологій у розвитку туризму

3. Пропозиції по створенню веб-сайту туристичної агенції

3.1 Вибір доменного імені та назви

3.2 Інформація та навігація

Висновок

Список літератури

ВСТУП

Туризм є однією з найбільших, високоприбуткових і найбільш динамічних галузей світової економіки. Успішний розвиток туризму впливає на такі ключові сектори економіки, як транспорт і зв'язок, торгівля, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів народного споживання та ін. Таким чином, створення розвиненої туристської індустрії має велике значення і як одне з ефективних напрямків структурної перебудови економіки України. За швидкі темпи зростання туризм - визнаний економічним феноменом століття минулого і йому пророкують блискуче майбутнє в столітті прийдешньому. Згідно з прогнозом Всесвітньої Туристичної Організації (ВТО) в XXI ст. зростання туристичної індустрії буде неминуче, а до 2020 року кількість міжнародних туристичних відвідувань складе 1,6 більйона одиниць [1].

У своєму нинішньому вигляді туризм - це курс історії, архітектури, естетики і гастрономії, що супроводжується захопленням відкриттів, пов'язаних з подорожжю. Виключно велике його соціальне, культурно-виховне і пізнавальне значення. Це з одного боку. А з іншого - туризм, є високоприбутковий бізнес, оскільки досвід найбільш успішних в цьому відношенні держав показує: люди охоче витрачають свої гроші саме на подорожі. Світовий оборот туристської індустрії налічує сьогодні 4,4 трильйона доларів, а до 2013 року він зросте, за підрахунками фахівців, до 10 трильйонів доларів.

Харківські туристські фірми і органи з управління туризмом, котрі вступають на міжнародний ринок, стикаються у своїй діяльності з проблемами освоєння нових інформаційних технологій, які є необхідною умовою міжнародної інтеграції і сучасної концепції туристського бізнесу як інформаційно-насиченої сфери. У зв'язку з цим, в даний час, аналіз існуючих інформаційних систем в туризмі, вивчення основних областей застосування інформаційних технологій і розробка рекомендацій менеджменту туризму з використання інформаційних систем видається особливо актуальною.

Предметом цієї роботи є комплекс інформаційних технологій, що застосовуються в галузі туризму.

Об'єктом цієї роботи служить функціонування систем резервування, комп'ютерних систем, інформаційних систем управління, що становлять комплекс інформаційних технологій в туризмі.

Метою цієї роботи є, по-перше, розробка пропозицій для менеджменту харківських туристських організацій за вибором різних інформаційних та комп'ютерних систем в сфері туризму, і по-друге розробка веб-сайту туристичного агенції на основі пропонованих сучасних вимог: легкість доменного імені, запам'ятовуваність фірмового стилю, інформативність і інтерактивність сайту, реклама торговельної марки в мережі.

Новизна проведеного дослідження полягає в наступному:

а) обґрунтовано положення, що на сучасному етапі розвитку суспільства, інформаційні технології повинні розглядатися як стратегічний ресурс розвитку ділової активності туристичної організації; б) на основі аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду застосування інформаційних систем в туризмі, розроблені рекомендації та шляхи використання комп'ютерних технологій підприємствами різних типів індустрії туризму; в) сформульовані основні вимоги до інформаційних систем туроператорів для формування гнучкого пакету послуг; г) на основі проведеного дослідження розроблено рекомендації щодо використання електронних мереж для організацій різних типів індустрії туризму.

ГЛАВА 1. Інформаційні технології в туризмі, їх роль в туристичній діяльності

1.1 Поняття і сутність інформаційних технологій в туризмі

Інформаційні технології - термін, який застосовується для позначення самих сучасних удосконалень у способах і механізмах, які використовуються для збору, обробки, аналізу, зберігання, розповсюдження і застосування інформації. Про інформаційні технології говорять як про технології століття, які здатні зробити серйозний вплив на виробничу діяльність, сферу обслуговування, зайнятість населення і на життя людства в цілому, завдяки досягненням в галузі мікроелектроніки.

Саме поняття «інформаційна технологія» виникло в останнє десятиліття ХХ століття в процесі становлення інформатики. Головною особливістю інформаційних технологій є те, що в них і предметом, і продуктом праці є інформація, а знаряддям праці - засоби обчислювальної техніки і зв'язку. Причому сьогодні інформація стала розглядатися як цілком реальний виробничий ресурс поряд з іншими матеріальними ресурсами. Виробництво ж інформації та її верхнього рівня - знань робить вирішальний вплив на модифікацію існуючих і створення нових технологій.

Ще десять років тому інформаційні технології і туризм здавалися несумісними партнерами. А сьогодні два цих поняття настільки тісно взаємопов'язані між собою, що з'явився навіть новий вид туризму - «альтернативний туризм» або «електронний туризм».

Як відомо, туризм являє собою торгівлю послугами. Причому, по-перше, - це комплексна і різноманітна послуга, як з точки зору виробника, так і споживача. По-друге, - це невидима, мінлива і інтегрована послуга. І, нарешті, по-третє, - це інформаційно-насичена послуга. Саме ці характеристики туризму представляють його як галузь,що ідеально підходить для застосування інформаційних технологій.

Склад туристської галузі дуже схоже на склад будь-який інший економічної сфери діяльності. Виробники туристських послуг діють всередині цілком певної керованої структури, що складається з урядових і комерційних організацій, торгових асоціацій (наприклад, готельних, повітряного транспорту, туристських агентів і т.д.).

Виробники туристських послуг класифікуються на цілком певні категорії постачальників (авіакомпанії, готелі, оренда автомобілів, обслуговування в туристській дестинації), оптові фірми (туроператори) і роздрібні фірми (турагенти). Споживачі (туристи) є останньою сходинкою всієї туристської системи [3].

Що стосується регулювання діяльності підприємств галузі, реклами, просування і оподаткування, то тут інформація відіграє важливу роль в процесі з'єднання постачальників туристських послуг в єдину соціоекономічну систему. Саме інформація є тією сполучною ланкою, яка пов'язує в єдине ціле різних постачальників в рамках єдиної туристської галузі. Причому, найважливішою особливістю туризму є те, що взаємозв'язок між виробниками та постачальниками здійснюється не товаром, а потоками інформації. Ці інформаційні потоки являють собою не тільки потоки конкретних даних, але також - послуги та платежі. Послуги, такі як розміщення в готелі, місця в літаках, не виставляються у фізичному вигляді і не оглядаються при продажу в пункті призначення. Єдиним показником до наявності і якості продукту є інформація.

Відзначимо, що впровадження інформаційних технологій в туристську індустрію включало в себе кілька етапів. Перший етап - «Створення даних». Його головна мета полягала у підвищенні ефективності оперативної діяльності підприємств за допомогою автоматизації процесів, заснованих на інформації. Цей період почався в 1960-х рр. і для нього було характерне використання міні-комп'ютерів. Другий етап - «Інформаційні системи управління». Представляв собою етап розробки таких інформаційних технологій, які сприяли підвищенню управлінської ефективності через вдосконалення вимог до безпосередньої організації передачі інформації. На початку 80-х рр.. настав етап «Системи стратегічної інформації», мета якого полягала у поліпшенні конкурентоспроможності фірми шляхом зміни або самої природи, або поведінки в туристському бізнесі. І, нарешті, на початку 90-х рр.. настав четвертий етап - «Етап мереж». На даному етапі відбулось з'єднання мереж усіх рівнів: підприємств, регіональних і глобальних.

В цілому, аналізуючи роль і значення інформаційних технологій для сучасного етапу розвитку суспільства, можна зробити цілком обґрунтовані висновки про те, що ця роль є стратегічно важливою, а значення цих технологій в найближчому майбутньому буде швидко зростати. Саме цим технологіям належить сьогодні визначальна роль в області технологічного розвитку держави. Аргументами для цих висновків є ряд унікальних властивостей інформаційних технологій (оперативність, доступність) які і висувають їх на пріоритетне місце по відношенню до виробничих і соціальних технологій.

Уже зараз половина всієї виручки, яка генерується через Інтернет, припадає на галузь подорожей і туризму. 62% користувачів, що звертаються в Інтернет, шукають тарифи готелів і авіакомпаній і відомості про наявність вільних місць. Які переваги глобальної мережі? По-перше, найширший обхват аудиторії. Він дозволяє 35000 клієнтів відвідувати самий популярний сервер по туризму TravelWeb, на якому представлено більше 17000 готелів. По-друге, порівняно невисокі накладні витрати і прикладені зусилля для продавців і покупців. Вартість бронювання через Інтернет складає в середньому $ 1,7, тоді як через GDS - $ 3,5. Традиційно-факсовий спосіб витягає з гаманця покупця $ 10. Третє зручність - цілодобовий доступ в мережу для приватних користувачів. Ці переваги Інтернет, а також можливість оновлення інформації за лічений час, використовують і туристичні фірми, перед якими мережу відкриває значні можливості реалізації туристських продуктів в режимі on-line і їх рекламі, а також стимулювання продажів.

1.2 Системи резервування

Як відомо, туристський продукт являє собою комплекс різних послуг мандрівникові, і туристична фірма - реалізатор є лише однією з ланок великого ланцюжка партнерів по організації туру. Швидкість інформації, оперативний зв'язок між ними здобувають першорядне значення, тому інформаційним технологіям у туризмі приділяється величезна роль. Системи бронювання авіаквитків стали з'являтися в кінці 50-х років XX століття. На початку 90-х почалося масштабне впровадження електронних технологій у готельне господарство, трохи пізніше - в туристичні фірми. Про масштаб сучасних систем бронювання свідчить статистика: в офісах туристичних фірм і авіакомпаній, які цілодобово користуються послугами систем бронювання, встановлено близько 600 тис. терміналів. В останні роки комп'ютерні системи бронювання у зв'язку із зростанням масштабів застосування отримали нову назву - Глобальні системи резервування.

Комп'ютерні системи резервування активно використовуються регіональними туристичними агенціями - без них неможливо уявити щоденне планування і управління операціями. У число постійних клієнтів GDS входять такі харківські агенції як «GOLDEN TRAVEL», «AFROS», «Пілігрим», «7 МОРІВ», і багато інших. Слід сказати, що в цілому комп'ютерні системи резервування роблять величезний вплив на всю туристичну галузь. Так близько 90% туристичних агентств в США і Великобританії пов'язані в GDS, оскільки системи резервування надають собою не тільки авіапослуги, але також ночівлі в готелях, оренду автомобілів, круїзні поїздки, інформацію про місце перебування, курси валют, повідомлення про погодні умови, автобусне та ж / д сполучення. Такі системи дозволяють резервувати всі основні сегменти туру - від місць у готелях і авіаперельотів до квитків в театр і страхових полісів.

Таблиця 1.Глобальні системи бронювання

Фактично вони складають загальну інформаційну систему, яка пропонує найважливіші розподільні мережі для всієї туристичної торгівлі. Одним з'єднанням через модем з серверами, що мають відповідну базу даних, туристичні агенції отримують доступ до інформації про наявність можливих послуг, вартості, якості, часу прибуття і відправлення по різноманітному ряду туристичних послуг від своїх постачальників. Більш того, туристичні агенції можуть зв'язатися з цими базами даних для того, щоб зробити і підтвердити своє замовлення.

Функціонування і ефективність цих систем вимагають, щоб постачальники туристичних послуг засвоїли, принаймні, мінімальний рівень технології (наприклад, навички роботи з персональними комп'ютерами та використання мережевих ресурсів у туристичних агентствах), щоб отримувати доступ до таких систем і бути в них представленими. Найбільшими комп'ютерними системами резервування на міжнародному ринку туризму є системи Amadeus, Galileo, Worldspan.

На сьогодні в Україні працює близько 220 терміналів Amadeus. Середній обсяг бронювання становить близько 56 000 сегментів на місяць.

Українськими агентствам пропонується 3 варіанти підключення до Amadeus. Перший - телефонна версія Dial Up, яка не потребує додаткового обладнання крім комп'ютера і модему, підходить для малих агентств з щомісячними обсягами продажів 200-400 турів.

Середні агенції більше влаштує стандартна версія, встановлювана в офісі і включає, крім програмного забезпечення, особливі комп'ютери та принтери для друку квитків, програмне забезпечення. Великим агентствам, котрі володіють власними локальними комп'ютерними мережами, встановлюється система клієнт-сервер. Через шлюз, сервер локальної мережі, агенції пов'язуються з центральним сервером Amadeus. Таким чином, кожен термінал агенції має доступ до системи бронювання. Причому плата за підключення до Amadeus кожного наступного робочого місця досить незначна. Передплатниками системи резервування Amadeus є такі харківські туристичні агенції як «ECO TRAVEL», «TUI» «DolceVita» та ін.

Worldspan вважається наймолодшою комп'ютерною системою бронювання, проте коріння системи йдуть дуже глибоко. На сьогоднішній система Worldspan дозволяє зарезервувати авіаквитки в 487-ми авіакомпаніях по всьому світу, оформити оренду автомобіля в 45-ти компаніях (представляють послуги приблизно в 15 854 точках світу), замовити номер в одному з 35000 готелів.

Система Worldspan вважається самої динамічно розвивається з усіх систем глобального резервування у світі і вже майже 7 років, як ця система резервування представлена на українському ринку. Сьогодні передплатниками Worldspan є близько 700 агентств в Україні та країнах СНД. Сумарний обсяг бронювання становить близько 70 тис. сегментів в місяць. Із загального числа агентств, підключених в Worldspan, більш 60% працюють з телефонною версією системи - Dial Link. Це досить демократична система, оскільки не вимагає виконання жорстких обсягів бронювання, проте вартість її досить висока, близько 800 у.о. за програмне забезпечення, плюс треба заплатити 14 у.о. за кожну годину роботи.

Таблиця 3.Регіональний розподіл комп'ютерних систем бронювання

Одна з провідних GDS в світі - Galileo, дана система являє собою серйозного конкурента і Amadeus, і Worldspan, оскільки позиції Galileo в світі дуже сильні. Система резервування Galileo - є однією з найбільш передових систем бронювання в технічному відношенні. Саме Galileo однією з перших, яка надала агентствам Windows-версію системи резервації. Програма Premier дозволяє агентствам повністю автоматизувати роботу по обслуговуванню клієнтів. Наприклад, вести клієнтські бази даних, створювати власні екранні форми і меню, зберігати найбільш часто повторювані запити і т.д. Залишається додати, що зазначені вище системи резервування відрізняються один від одного тільки:

- Повнотою і оперативністю видаваної інформації - набором послуг і кількістю власників різних видів ресурсів, що мають угоду з конкретною GDS, і рівнем доступності до їх баз даних;

- Зручністю формування запитів на бронювання, доброзичливістю програмного забезпечення використовуваного в GDS і встановлюваного на персональному комп'ютері туристичного агентства;

- Надійністю засобів зв'язку між агентством і центром обробки GDS;

- Розміром оплати за користування інформаційними послугами і порядком її формування.

ГЛАВА 2. Концепція застосування інформаційних технологій у розвитку туризму

Існуючі проблеми інформаційного забезпечення туристичного бізнесу на регіональному рівні можна було б вирішити шляхом використання в плануванні та управлінні туризму туристських (ТІС) і географічних інформаційних систем (ГІС). Одна з моделей побудови туристської інформаційної системи в Харкові могла б спертися на існуючі можливості інформаційного забезпечення в місті. Сюди входять наявність різних туристських серверів в міжнародній мережі Інтернет.

Рисунок 1. Фрагмент аеорофотознімку парку з мітками ГІС

Аналіз міжнародного досвіду створення та функціонування туристських і географічних інформаційних систем показує, що ці системи можуть розглядатися як, свого роду, статистичний пакет - незамінний інструмент в туристському бізнесі в регіоні при плануванні, дослідженнях і маркетингу. Крім того, ТІС та ГІС мають надійну основу для рішень, що приймаються на державному та регіональному рівнях, для залучення державних і муніципальних інвестицій та приватного капіталу в розвиток туризму. Практично повна відсутність в Україні статистики на регіональному та місцевому рівнях ускладнює розробку планів регіонального планування розвитку туризму.

Існують певні проблеми на шляху адаптації до подібних інформаційних систем, такі як опір новим технологіям, високі витрати на впровадження, що здаються непотрібними, брак в підготовленому персоналі та ін. При переході систем з наукових лабораторій в практичний світ виникають проблеми технологій і пошуку потенційних користувачів. Проте, дані системи успішно функціонують в деяких західних країнах, і вже в Україні.

Рисунок 2. Масштаби застосування технології ГІС у Канаді з орієнтацією на туристичну й екологічну сфери.

Інструменти, використовувані для створення маркетингового матеріалу та зв'язку в ТІС, можна було б застосовувати для інших цілей, таких як управління архівами і установка локального зв'язку в організаціях індустрії туризму. При впровадженні ТІС в регіоні, слід розглядати розробку пропозицій для застосування стандартних інструментів і технологій туристськими компаніями, на основі аналізу українського ринку комп'ютерних послуг.

Більшість туристських фірм вже оснащені комп'ютерами, які працюють, як правило в автономному режимі. При поетапній побудові єдиної регіональної інформаційної мережі в туризмі, одним з проміжних кроків може стати здійснення модемного зв'язку між різними учасниками проекту. Аналіз українського ринку інформаційних технологій в індустрії туризму показує, що в даний час існують можливості не тільки автоматизації різних аспектів внутрішньоофісних операцій, але і створення локальних обчислювальних мереж і систем віддаленого резервування. Пропонуючи новий стратегічний підхід до формування туристичного продукту, який характеризується більшою гнучкістю і привабливістю для споживача, відзначимо таке: прямий продаж туристських послуг для споживача, характеризується, по-перше, гнучкістю у часі, по-друге незалежністю від переваг турагента і по-третє, можливістю порівняння пропонованих послуг за ціною і якістю. Для постачальників привабливість прямого продажу послуг, минаючи турагентів і туроператорів, полягає в зниженні операційних витрат, пов'язаних зі збутом туристського продукту. Туроператори надають туристські продукти, які складаються з кількох видів послуг: проживання в готелі, переліт, прокат автомобіля. Все це споживач може придбати безпосередньо у постачальників послуг - авіакомпанії, готелі, фірми з прокату автомашин.

Більшість турпродуктів потенційно можуть бути замінені більш гнучкою схемою послуг, при якій споживач починає індивідуально комбінувати різні компоненти подорожі. Такі модульні продукти відпочинку відомі як FIT-продукти, де FIT означає «гнучкий індивідуальний тур». Модульна структура турпродукту вимагає великих змін всередині фірми туроператора, а не просто відмови від створення пакетів. Туроператори повинні стати не виробляє компанією, а маркетингової. Оскільки компоненти FIT-продукту самі по собі не так унікальні, найбільш важливим є вміле просування їх на ринок. На відміну від покупки певного туристського пакета, резервування FIT-продукту вимагає від інформаційної системи створення безлічі окремих позицій по кожному сегменту турпродукту. Для виконання цих тренувань процес резервування має складатися з двох кроків: По-перше, продаж і підтвердження дійсності кожної окремої послуги; і по-друге, підтвердження дійсності всього комплексу послуг. Інформаційна система повинна зберігати дані постачальників з кожної придбаної послуги.

Ціни продажів і ціни постачальників повинні розраховуватися системою автоматично на підставі різних встановлених правил. У разі якщо конкретна послуга не доступна через туроператора та його інформаційну систему, споживач повинен мати можливість використовувати інші методи покупки, тобто необхідний on-line зв'язок безпосередньо з внутрішньою системою постачальника послуг або з комп'ютерною системою резервування.

Електронні мережі є важливим каналом передачі інформації, до якого вдаються дедалі більше організацій. Проте туристські підприємства як і раніше далеко не повністю використовують всі можливості, які пропонує електронна мережу.

інформаційна система резервування сайт

Схема 1.Інформаційно-сполучний матеріал туристичного бізнесу

На відміну від традиційних туристських інформаційних систем (GDS), електронні мережі вже доступні всім категоріям споживачів і туристським організаціям, з умовою, що вони мають у своєму розпорядженні необхідне обладнання. Дії на туристському ринку розділені на дві фази відповідно до процесом прийняття рішення: фаза до прийняття рішення і фаза після прийняття рішення. Традиційні системи резервування надають деяку інформацію, необхідну на першому етапі, але передбачається, що електронні мережі можуть підтримувати обидві фази.

Застосування електронних мереж може наблизити споживача до пропозиції, забезпечуючи швидкий дешевий, організований, двосторонній, прямий і незалежний інформаційний канал. Розглянуті вище приклади демонструють можливості міжнародної мережі Інтернет при плануванні подорожі. В даний час велика частина туристської інформації, що поставляється в електронні мережі, є статичною. З цієї причини, туристські компанії, що використовують Інтернет в своєму бізнесі, поки не можуть витягти прибуток з існуючих переваг електронних мереж. Тому необхідно зробити акцент на те, що в період до прийняття рішення, динамічна частина інформації про місце передбачуваного відпочинку для мандрівника набагато важливіше.

Підбиваючи деякі підсумки, зауважимо, що в цілому керівники харківських туристських компаній дотримуються різних поглядів на впровадження новітніх інформаційних (зокрема комп'ютерних технологій). Деякі застерігають, що під впливом програмістів менеджери найчастіше сліпо вірять у всемогутність глобальних інформаційних систем, які нібито автоматично постачають усіма необхідними даними для прийняття любих рішень в галузі управління. Інші стверджують, що навіть правильно використовуваний комп'ютер може забезпечити лише поступове вдосконалення процесу виведення даних для прийняття управлінських рішень. Безумовно, кожна компанія має потребу в інформаційних системах, але менеджерам необхідно покладатися на свій розум, здоровий глузд і логіку, знати багато такого, що ніякий комп'ютер ніколи не буде здатний повідомити ім. Адже тільки тоді вони зможуть гнучко реагувати на зміни у зовнішньому і внутрішньому середовищі фірми і приймати відповідні рішення.

ГЛАВА 3. Пропозиції по створенню веб-сайту туристичного агентства

Вихідні дані:

Туристичне агентство «Діва-Тур» є компанією середнього достатку, яка здійснює продаж недорогих турів у країни Європи та Близького Сходу, і в тому числі організовує прийом іноземних туристів на території Харківської області. Забезпечує їх проживання в готелях м. Харкова та області, здійснює автобусні екскурсії на території Харківської області.

Створення власного веб-сайту (представництва в мережі Інтернет) обумовлено зацікавленістю до підвищення ефективності діяльності фірми. Вимоги, що пред'являються до майбутнього веб-сайту: легкий пошук в мережі Інтернет, інформативність, інтерактивність. Прийнятна ціна в підтримці ресурсу.

3.1 Вибір доменного імені та назви

Нагадую, легко вимовне, що відноситься до туристичної діяльності доменне ім'я відіграє важливу роль в просуванні туристичного агентства в мережі Інтернет. Якщо у нашого майбутнього веб-сайту короткий і легко промовлене ім'я, потенційний клієнт легко згадає його, побачивши інтернет-адресу на візитці або рекламному щиті. Таку адресу можна буде без зусиль продиктувати по телефону. Зацікавившийся відвідувач сайту навіть через тиждень легко згадає його адресу і порекомендує своїм знайомим.

Збіг адреси веб-сайту з ім'ям компанії дозволить внести додаткову лепту в просування імені (бренду) нашої компанії в Інтернеті. Якщо користувач мережі вже трохи знає нашу фірму, то перше, що він зробить при спробі відшукати веб-сайт - набере або www.company_name.com (для англомовних користувачів), або www.company_name.ru (для російськомовних) хоча сьогодні це не настільки однозначно. Погано, якщо такий домен буде ніким не зареєстрований, ще гірше, якщо їм будуть володіти конкуренти чи власники порносерверу. Бажано, якщо дозволяють кошти, зареєструвати кілька доменних імен, відповідних найбільш ймовірного написання імені компанії.

Коротка і звучна інтернет-адреса зміцнить імідж і солідність нашого агентства, оскільки якщо наша компанія запевняє, що давно і успішно займається туристичною діяльністю, має солідні замовлення і т.д., але при наборі адреси нашої веб-сторінки www.halyava.ru/ sexhackers / romik.htm, потенційний покупець десять разів подумає і наведе докладні довідки перед тим, як почати будь-яку співпрацю з таким агентством або навіть просто повідомити номер свого телефону. Відсутність у сайту власного доменного імені часто трактується відвідувачами сервера як брак у його господарів коштів на реєстрацію або як їх несерйозний підхід до бізнесу.

Адреса, що видається службами безплатного хостингу, може в значній мірі зіпсувати початкове враження від сервера. Платний хостинг на якому ми припускаємо розмістити веб-сайт, робить наше агентство незалежним від провайдера і захищає вкладені інвестиції в веб-сайт. Зареєструвавши доменне ім'я www.імя_компанії.ua, в даному випадку можна буде відкрити поштовий сервер і призначити кожному співробітникові поштову адресу типу - ім'я_сотрудника@ім'я_компании.ua. Подібні поштові адреси є інформативними і легко запам'ятовуються. Крім цього, є можливість призначити ряд службових адрес, типу info@ ім'я_компанії.ua, support@ ім'я_компанії.ua і т.д.

Вже було сказано про те, що:

- Ім'я має легко запам'ятовуватися;

- Бути досить коротким;

- Бути простим в написанні, щоб уникнути помилок користувачів при його наборі;

- Легко вимовним;

- Містити або назву нашої компанії, або позначити сферу її діяльності, основний продукт або послугу і т.д. Зрозуміло, виконати всі ці умови часто не представляється можливим, тому можна спиратися на ті критерії, які будуть найбільш важливі в конкретному випадку або зареєструвати відразу декілька імен для сервера.

Оскільки наш бізнес передбачає, що ми повинні бути відкриті для будь-яких контактів та найбільш перспективний варіант для цього зареєструвати наш сайт у міжнародній зоні. Com, Org, Net проте вибір імен в цих зонах істотно обмежений. З іншого боку реєстрація в зоні ua відразу дасть зрозуміти відвідувачам географічну прив'язку нашого бізнесу. Сервер з закінченням ua буде безперешкодно проіндексований українськомовні (російськомовними) пошуковими системами. Отже, передбачуваний веб-сайт бажано було зареєструвати відразу в двох зонах української Ua і міжнародної Com, Net, Org, однак для компанії середнього достатку це кілька дорого.

В українському сегменті мережі Інтернет доменні імена зазвичай формуються одним з таких способів. По-перше, назва компанії або сервера англійськими літерами. Звичайно, бажано, щоб цю назву можна було написати по-англійськи однозначним чином. Якщо назва компанії досить складна і довга, неоднозначно передана англійськими літерами, слід додатково зареєструвати скорочену назву (хоча для компанії середнього достатку це зовсім необов'язково). Наприклад, домен туристичного агентства «Діва-Тур» може виглядати так dyvatur.ua. По-друге - англійська назва предмета чи поняття, пов'язаного з діяльністю компанії або спрямованістю інтернет-проекту. В цьому випадку бажано використовувати досить прості і часто вживані англійські слова. Наприклад, адресу нашого агентства www.dyvatur.ru без помилки набере практично будь-який український користувач мережі. У той же час користувач, вже трохи призабули англійську з часів школи, може і не зрозуміти, що сайт www.jewelry.ru є ювелірним сервером, і напевно не зможе з першого разу набрати правильно його адресу в браузері, почувши назву по телефону.

3.2 Інформація та навігація

Інформацію, що розміщується на нашому веб-сайті, умовно можна розділити на дві групи. По-перше, це загальна рекламна інформація про міста Харківської області, безпосередньо про місто Харків, містах-курортах по напрямках і т.д. дозволяє потенційним гостям міста отримати інформацію про місто в цілому, їх розташування, видах міста, транспорті, достовірних погодних умовах, безпеки відпочинку; і по-друге, спеціальна довідкова інформація про туристичне агентство «Діва-Тур»

Спеціальна довідкова інформація включає в себе:

- Інформація про агентство (наявність ліцензії, досвід роботи і т.д.)

- Місцезнаходження агенції;

- Перелік послуг, що надаються агентством і т.п.

Від обсягу і сегментації інформації на сайті залежить вибір засобів навігації. Найголовніша вимога, що пред'являється до системи навігації полягає в тому, щоб вона була інтуїтивно зрозумілою для користувачів з будь-яким рівнем підготовки. Вона не тільки повинна дозволяти користувачеві швидко знайти саме те, що йому необхідно і відразу давати уявлення про те, з чого складається сайт і що ще корисного можна тут знайти.

Існує цілий набір засобів навігації. Вважається хорошим тоном мати на сайті відразу кілька дублюючих один одного різнопланових інструментів навігації, кожен з яких буде більш зручний як для певного кола користувачів, так і для різних типів пошуку на сервері. Серед обов'язкових елементів системи навігації, в проект сайту туристичного агентства «Дива-Тур» будуть включені:

Меню - список основних розділів сайту (можливо з розкриваються підменю), розташовується на головній або відразу на всіх сторінках сайту;

Спадаючий список - не має наочного меню, де всі відразу розділи знаходяться в межах досяжності, але дуже компактний;

Карта сайту - найбільш корисний, з моєї точки зору, інструмент спеціальна виділена сторінка на сервері, що містить повну структуру сайту;

Пошукова машина на сервері - потрібно для дуже великих сайтів зі складною структурою, але в нашому випадку виявиться незайвою. Шукає документи, що містять введені користувачем ключові слова або вираз.

Веб-сайт може бути виконаний в форматі HTML (гіпертекстова мова опису документів) з елементами програмування мовою PHP для інтерактивних форм відправки даних, гостьової книги або форуму і містити як графічну (зображення формату Gif, Jpeg, Png), так і текстову інформацію. Сторінки матимуть виконаний із смаком, художньо привабливий дизайн, без наляпин, але й без зайвої строгості.

3.3 Витрати на створення веб-сайту

Джерелами фінансування веб-сайту будуть відрахування від прибутку, туристичного агентства, отримані в результаті повсякденної діяльності.

Таблиця 3. Витрати на створення та підтримку веб-сайту (одноразові витрати):

Таблиця 4. Витрати на створення та підтримку веб-сайту:

І на завершення хотілося б додати, що на сьогоднішній день сайт являє собою необхідний атрибут будь-якої компанії. Інтернет не має кордонів ні в просторі, ні в часі. Сайт працює 24 години на добу, надаючи необхідну інформацію одночасно безлічі зацікавлених у ній людей, незалежно від того, де вони знаходяться. При грамотному підході до створення сайту нашого турагенції можна принести величезну користь, дозволяючи збільшити обсяг продажів турів або супутніх послуг, встановити нові зв'язки на туристичному ринку, а також знайти нових партнерів і зацікавити потенційного туриста.

Успішний сайт - це вигідна інвестиція в будь-який бізнес. Але для підвищення ефективності мало просто створити сайт. Необхідно відразу задуматися і про його якісне просування. Просування, розкрутка, внутрішня і зовнішня оптимізація сайтів досить ефективні і обходяться дешевше всіх інших видів реклами.

Чим краще сайт виглядає і чим більше інтересу він представляє для користувача, тим краще це для іміджу нашого турагенції і будь-який іншій компанії, на яку даний сайт працює. Швидко завантажуються сторінки, легкість і зручність використання, попадання на перші сторінки пошукових систем - все це необхідно для якісного та успішного Web-сайту.

ВИСНОВОК

З точки зору технічних досягнень, комп'ютерна революція в сфері туристського бізнесу Україна перевершила всі очікування. З точки зору економічних витрат на впровадження комп'ютерних технологій, потрібно відзначити, що в кожній компанії виділяються різні засоби на дані цілі. Деякі компанії вважають подібні витрати невиправданими, інші, навпаки, роблять великі витрати, використовуючи в роботі новітнє програмне забезпечення.

Більшість агентств вже успішно комп'ютеризували основну частину їхнього рутинного діловодства і форму ведення бухгалтерського обліку. Багато керівників туристичних агентств відзначають, що комп'ютери зробили сильний вплив на ключові дії компаній. Багато компаній просунулися до комп'ютеризації технологічних операцій.

Очевидно, що бажання йти в ногу з часом спонукає керівництво туристичних фірм набувати новітнє програмне забезпечення, тим самим, збільшуючи інвестиції на комп'ютеризацію. Що ж відбувається не так? Розглядаючи нинішній розвиток комп'ютеризації, можна стверджувати, що основна її мета - скорочення загальних і адміністративних витрат. Однак для більшості компаній це стало результатом зменшення доходів. Багато керівників почали усвідомлювати, що настав час для зміни стратегії впровадження комп'ютерів. «Як я можу продовжувати інвестувати проекти по комп'ютеризації, коли я не бачу прибутку від останніх нововведень?" - задаються питанням багато керівників туристських компаній. Сказане стає трохи ясніше, якщо уявити, що типовий фінансовий план, як правило, враховує основну частину витрат на комп'ютерні потреби, але оскільки організаційна структура, штатний розклад і умови оплати комп'ютерного персоналу значно відрізняються в різних компаніях, то спроби сформулювати стандартні критерії для включення витрат на комп'ютеризацію до кошторису компанії, здатні привести до неефективних результатів. Та кількість коштів, які кожна конкретна компанія виділяє на впровадження комп'ютерних систем, ніколи не буде виявлено шляхом дослідження середньостатистичних даних чи статей витрат конкуруючих фірм. Обсяг коштів може бути визначений тільки з урахуванням конкретної ситуації, стратегії і ресурсів компанії, включаючи глибину і багатогранність її досвіду в області комп'ютеризації.

Для туристських компаній на українському ринку комп'ютерні витрати є досить постійною величиною в розподілі витрат. Приблизно 35% від загальних комп'ютерних витрат витрачається на устаткування; 30 - на оплату персоналу; 15 - на адаптацію програмного забезпечення і підтримку його в робочому стані. Решта 20% витрачаються на розвиток нового програмного забезпечення та на навчання персоналу роботі з ним. Ці кошти піддаються оперативному контролю з боку менеджерів. Вплив інвестицій на майбутнє компанії величезний: фактично в них лежить ключ до стратегічних успіхів чи невдач в області комп'ютеризації.

Якщо говорити більш конкретно, проблема управління процесом комп'ютеризації в тому вигляді, в якому вона стоїть перед керівниками туристських компаній сьогодні, полягає скоріше в правильному виборі напрямку розвитку, ніж в оцінці поточної ефективності.

На мій погляд, керівництву слід жорстко ставити питання щодо будь-якої пропозиції по розвитку і впровадженню комп'ютерних систем, оскільки воно несе відповідальність за прийняття остаточного рішення, здатного в корені змінити майбутнє компанії. Однак багато керівників нехтують власною відповідальністю за керівництво розвитком комп'ютеризації. Сьогодні, більш ніж у 50% українських туристичних компаній не розробляють комплексний план комп'ютеризації. А багато компаній (навіть мають такий план) не визначили адекватні короткострокові цілі, по яких можна було б оцінити прогрес окремих комп'ютерних проектів.

Комп'ютерні методи продемонстрували також своє значення при аналізі ризику інвестицій. Аналіз ризику, що став більш точним завдяки комп'ютерам, довів важливість оцінки стратегічних планів за допомогою імітаційних моделей. Щоб використовувати повністю комп'ютерний потенціал, усе більша кількість керівників туристських організацій вважає за необхідне доповнювати штат менеджерів фахівцями - програмістами. Безсумнівно, можливості комп'ютера коли-небудь усунуть потребу у великому штаті. Але чи зможе комп'ютер коли-небудь оцінити стратегічні можливості чи приймати рішення - невідомо. Як вже було сказано, електронні мережі є важливим каналом передачі інформації, до якого вдаються дедалі більше організацій.

Вважаю, що всі перераховані вище розробки представляють безсумнівний інтерес не тільки для окремих туристських організацій розташованих в Харкові, і далеко за його межами. Викладена концепція застосування інформаційних технологій в туризмі, при відповідному інтересі зможе об'єктивно вплинути на розвиток туристичної галузі в Харківському регіоні і підвищить його привабливість для відпочинку.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Широкова Г.В. Інформаційні технології в управлінні туристським бізнесом // Вісник СПбГУ. Серія Економіка. 1995. № 19

2. Уокер Дж. Р. Введення в гостинність. - М., 1999.

3. Філіппова Т. Ніщо не приносить такого доходу, як продаж вражень // Ділові люди. 1996. № 3 (64)

4. Чоботар Ю.М. Туристичний бізнес: Практичний посібник для турфірм та їхніх клієнтів. - М.: МДК, 1997.

5. Економіка сучасного туризму // Під ред. д.е.н. Г.А. Коропової. М.: Герда, 1998.

6. Чеботарь Ю.М. Туристический бизнес: Практическое пособие для турфирм и их клиентов. - М.: МДК, 1997.

7. Экономика современного туризма / Под ред. д.э.н. Г.А. Карповой. - М.: Герда, 1998.

8. http://fictionbook.ru

9. http://tourlib.net

10. http://gedocs.ru

11. Туризм и гостиничное хозяйство. Учебник /Под ред. проф. д.э.н. Чудновского А.Д. - М.: Ассоциация авторов и издателей «Тандем». Издательство ЭКМОС, 2000. - 400с.

12. Гуляев В.Г. «Новые информационные технологии в туризме» М.: «Издательство ПРИОР», 1988. 144 с.

13. Морозов М.А., Морозова Н.С. «Информационные технологии в социально-культурном сервисе и туризме» М.: «Издательство ACADEMA», 2002. 239 с.

Размещено на Allbest.ru