Розвиток швидкості і точності ігрових дій у дівчаток 10-14 років, які займаються баскетболом

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту

РОЗВИТОК ШВИДКОСТІ ТА ТОЧНОСТІ ІГРОВИХ ДІЙ У ДІВЧАТОК 10-14 РОКІВ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ БАСКЕТБОЛОМ

Спеціальність: Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення

Тимошенко Олексій Валерійович

Київ, 1999 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У спортивних іграх велике значення має технічна підготовка до складу якої входить велика кількість різноманітних технічних прийомів Латишкевич Л.А., 1987, Портнов Ю.М., 1988, Колос В.М., 1989, Платонов В.М., 1997 та ін.

Ігрова діяльність у баскетболі базується на індивідуальних і групових технічних діях спортсменів, основними з яких є кидки м'яча в кільце, передачі, ведення, перехоплення, підбір м'яча тощо.

Ігрова ефективність залежить від просторово-часових характеристик ігрових дій, які, в свою чергу, зумовлюються морфофункціональними та психофізіологічними особливостями розвитку організму Бриль М.С., 1980, Двоєглазов В.В., 1989, Богатирьов Т.Д., 1990 та ін.

Відомо, що ця залежність у різних вікових періодах, особливо в предпубертатному та пубертатному, варіює залежно від інтенсивності біологічного дозрівання дівчаток - підлітків. Аналіз процесів росту та біологічного розвитку дівчаток, які займаються баскетболом, ускладнений у зв'язку з тим, що кількість експериментальних досліджень недостатня Горохова М.В., 1985, Курова Н.В., 1990.

У літературі надто мало робіт, які стосуються морфофункціональної зумовленості розвитку просторово-часових характеристик ігрових дій у дівчаток у підлітковому періоді. Тому дослідження даної проблеми актуальне.

Зв'язок роботи з планами НДР. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідної роботи Державного комітету України з фізичної культури та спорту за темою 1.3.1. “Критерії відбору та орієнтації у видах спорту зі складно-координаційною структурою руху у процесі багаторічної підготовки спортсменів” на 1996-2000 р., (номер держреєстрації №0196U010523).

Мета та завдання дослідження. Метою даної роботи є визначення вікових особливостей розвитку швидкості та точності ігрових дій в зв'язку з морфофункціональними характеристиками організму дівчаток 10-14 років, які займаються баскетболом.

Для досягнення мети в даній роботі поставлені такі завдання:

1. Дослідити особливість вікової динаміки розвитку просторово-часової точності спеціалізованих дій у дівчаток 10-14 років;

2. Визначити показники морфофункціонального розвитку організму дівчаток-підлітків, які займаються баскетболом;

3. Дослідити взаємозв'язок швидкості і точності рухових можливостей з морфофункціональними характеристиками розвитку організму дівчаток у підлітковому періоді, включаючи специфічні особливості жіночого організму;

4. Визначити критерії оцінки швидкості і точності спеціалізованих дій в зв'язку з морфофункціональними характеристиками розвитку організму та розробити нормативне підґрунтя для відбору, контролю і корекції процесу навчання юних баскетболісток.

Наукова новизна. Підтверджена та уточнена інформація, яка стосується вікових особливостей вияву швидкості і точності ігрових дій баскетболісток 10-14 років. Отримані нові дані про динаміку вікових особливостей розвитку морфофункціональних показників організму юних баскетболісток в пре - і пубертатному періодах, про значимість морфофункціональних характеристик організму дівчаток-підлітків і просторово-часових показників ігрових дій для ефективності змагальної діяльності. Вперше складені та обґрунтовані модельні характеристики для відбору, контролю і корекції процесу навчання, розраховані рівняння множинної регресії для визначення рівня підготовленості юних баскетболісток. Новим є використання системи вправ для цілеспрямованого навчання і вдосконалення основних технічних прийомів, загальної та спеціальної підготовленості з урахуванням вікових особливостей їх розвитку і значимості для спортивного результату у дівчаток 10-14 років, які займаються баскетболом. Теоретична значимість. Розкриті вікові закономірності морфофункціональної зумовленості розвитку просторово-часової точності ігрових дій і на підставі точних розрахунків запропонована методика побудови навчально-тренувального процесу у дівчаток 10-14 років, які займаються баскетболом. Звідси випливає можливість встановлення принципу морфофункціональної зумовленості розвитку системно утворюючого чинника - просторово-часової точності у функціональних системах провідних ігрових дій юних баскетболісток.

Практична значимість полягає у розробці комплексної системи спеціальних завдань за цілеспрямованим розвитком провідних (у кожному віці) параметрів і специфічних навичок залежно від вікових особливостей становлення просторово-часових характеристик ігрових дій, динаміки морфофункціональних показників та їх значимості для ефективності змагальної діяльності. Результати досліджень використовувались під час читання курсу лекцій на кафедрі спортивних ігор Переяслав-Хмельницького ДПІ ім. Г.С. Сковороди і впроваджені у практику підготовки юних баскетболісток ДЮСШ Переяслав-Хмельницького. Це підтверджується двома актами впровадження результатів наукових досліджень.

Особистий внесок здобувача. Участь автора у написанні робіт є визначальною, як з точки зору проведення досліджень, так і інтерпретації їхніх результатів. У публікаціях, які виконані спільно з к. б. н., доцентом Дудіним М.П., дисертанту належать результати досліджень та експериментів, а також їх опис та частковий аналіз.

Апробація результатів досліджень.

За матеріалами досліджень виконана стендова доповідь на міжнародному науковому конгресі у м. Києві, зроблені доповіді на загальноукраїнських науково-практичних конференціях у м. Луцьку та Львові, на кафедральних конференціях Національного університету фізичного виховання і спорту України та Переяслав-Хмельницького державного педагогічного інституту ім. Г.С. Сковороди.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 робіт. До них належать: 3 статті, методичні рекомендації, матеріали робочої наради з узагальненої теми науково-дослідних робіт, міжнародного наукового конгресу, республіканської науково-практичної конференції.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 169 сторінках, складається з умовних скорочень, вступу, 5 розділів, обговорення результатів дослідження, практичних рекомендацій, висновків, списку літератури та додатку. Робота вміщує 17 таблиць і 18 малюнків. Список літератури складається з 250 джерел, з них 211 вітчизняних і 39 зарубіжних авторів.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі дисертаційної роботи “Теоретичне підґрунтя підготовки юних баскетболісток” показано, що для ефективності змагальної діяльності у спортивних іграх, зокрема в баскетболі, величезне значення мають швидкість і точність ігрових дій. Але якщо швидкість і точність технічних прийомів у дорослих баскетболістів (чоловіків і жінок) та у юнаків досліджувалися в різний час багатьма авторами Голомазов С.В., 1973, Евсєєва Л.Ф., 1976, Крутіков А.В., 1983, Поплавський Л.Ю., Вальтін А.І., 1989, Мозола Р.С., 1993 та ін., то даних про вікові особливості розвитку вище перерахованих параметрів у дівчаток-підлітків недостатньо. Недооцінка вікової динаміки просторово-часових показників ігрових дій і особливостей розвитку організму дівчаток-баскетболісток на різних етапах навчально-тренувального процесу призводить до одноманітності у застосуванні засобів та методів під час навчання та вдосконалення, що неминуче відбивається на уповільненні зростання спортивної майстерності юних спортсменок.

В другому розділі розкриті задачі та методи досліджень. Методологією є структурно-системний підхід. Інтеграція знань та інформації педагогічного і медично-біологічного характеру.

Задачі вирішувалися за допомогою таких методів дослідження:

- аналіз літературних джерел і досвіду передової практики;

- педагогічне тестування;

- педагогічне спостереження, анкетування;

- морфофункціональні методики (визначення біологічного віку, аеробних можливостей, антропометрія, рефлексометрія, визначення швидкості переробки інформації, треппінг-тест, треморометрія, динамометрія і хронометрія);

- методи математичної статистики;

- педагогічний експеримент.

У третьому розділі цієї роботи “Взаємозв'язки просторово-часових характеристик ігрових дій дівчаток-підлітків, які займаються баскетболом, з морфофункціональними показниками” подані основні результати досліджень.

Так, ефективність змагальної діяльності з віком покращується незначно. Виняток складає 14-річний вік, у якому інтегральний показник ігрової діяльності має достовірне збільшення (р<0,05). Динаміка просторово-часових характеристик ігрових дій з віком змінюється по-різному. Спочатку розвивається швидкість, а після цього відбувається розвиток точності рухів. Поліпшення швидкості виконання технічних прийомів спостерігається з 10 до 12 років, а збільшення точності ігрових дій - у 13-14 років. Разом з цим швидкість рухів у 13 років дещо погіршується. Одночасно швидко і точно виконувати технічні прийоми юні баскетболістки можуть з 14 років.

Показано, що функціональні і морфологічні характеристики розвитку організму юних баскетболісток з віком змінюються гетерохронно. Антропометричні показники і біологічний вік мають найбільший приріст у 12-14 років (р < 0,05). Встановлено, що функціональні зміни відбуваються більш інтенсивно, ніж морфологічні. Так, характеристики фізіологічного тремору руки, частоти рухів у треппінг-тесті, координації кисті руки, точності відтворення м'язових зусиль і часових інтервалів вірогідно покращуються у віці 10-12 років (р < 0,05). Виняток складають швидкість переробки інформації та аеробно-анаеробні можливості, які під впливом тренувальних занять досягають найбільшого значення в 14 років. Що стосується сенсомоторних реакцій, то дані показники незначно покращуються протягом всього вікового періоду.

Біологічне дозрівання у більшості дівчаток відбувається до 14 років. Дослідження показали, що середній вік початку менархе дорівнює 13,08 рокам. Ранній початок менструацій має високо значиму кореляцію з аеробними можливостями (r = -0,723), з частотою рухів у треппінг-тесті (r = 0,897), з фізіологічним тремором руки та зі швидкостю переробки інформації (r = 0,775 і r = -0,692 при р<0,05).

Вік початку менархе не впливає на ефективність змагальної діяльності, а також не має високо значимої кореляції з тестовими характеристиками швидкості і точності технічних прийомів.

У результаті досліджень встановлено, що показники, які характеризують швидкість виконання технічних прийомів мають, високо значимий статичний зв'язок з функціональними характеристиками у 10 та 11 років. Так, час ведення м'яча високо корелює з частотою рухів у треппінг-тесті (r = -0,765). Час дистанційних кидків має високо значиму кореляцію в 11 років з часом простої реакції на світло (r = 0,952), на звук (r = 0,933), з часом складної реакції на світло і з частотою рухів в треппінг-тесті (r = 0,903 і r = -0,772 при р < 0, 05). Точність технічних прийомів має найбільшу кількість високо значимих кореляцій з морфофункціональними характеристиками організму у 12-14 років. Причому, необхідно відзначити, що у 12 років показники, які характеризують точність виконання технічних прийомів достовірно корелюють лише з функціональними особливостями розвитку організму, у 13 років - тільки з морфологічними характеристиками. Такий взаємозв'язок виявлений у 12 років між точністю передач і фізіологічним тремором руки (r = -0,692), між точністю штрафних кидків і координацією кисті руки (r = 0,863). У 13 років точність передач високо корелює з шириною кисті руки, з довжиною стопи та з біологічним віком (r = 0.768, r = 0,907, r = 0,711), точність дистанційних кидків - з довжиною стопи та з біологічним віком (r = 0,969, r = 0,781 при р<0,01). Що стосується 14-річного віку, то точність технічних прийомів має високо значиму кореляцію як з морфофункціональними особливостями розвитку організму дівчаток, так і з характеристиками швидкості і точності ігрових дій. Так, для точності передач високо значимий взаємозв'язок характерний з довжиною кисті руки, з координацією кисті руки і з точністю відтворення м'язового зусилля, яке рівне 1/2 від максимального, з швидких передач і з точністю штрафних кидків. Влучність дистанційних кидків високо корелює з координацією кисті руки. Коефіцієнт кореляції спостерігається в межах від 0,771 до 0,967.

Високо значимий статистичний зв'язок параметрів, які характеризують виконання одночасно швидко і точно технічних прийомів, з функціональними характеристиками спостерігається у 11 і 14 років. Такий зв'язок виявлений між показником швидкості і точності кидків у 11 років з часом простої та складної реакції на світло, у 14 років - з точністю відтворення м'язового зусилля, яке рівне ј від максимального, та з точністю відтворення часових інтервалів за 20 с (р < 0,01).

Значення просторово-часових показників ігрових дій і морфофункціональних особливостей розвитку організму для спортивного результату з віком варіює.

Так, високо значимий взаємозв'язок інтегрального показника ігрових дій спостерігається у 10, 12, 13 років з веденням м'яча в ігровій діяльності, у 11 років - з точністю дистанційних кидків і з показником кидків м'яча у кільце. У 14 років інформативними відносно ефективності змагальної діяльності є час ведення м'яча, показник швидкості і точності передач, влучність штрафних та дистанційних кидків, а також показник кидків м'яча в кільце. Що стосується морфофункціональних особливостей розвитку організму, то високо значимий статистичний зв'язок спортивного результату спостерігається у 10 років з довжиною тулуба, з розмахом рук.

У четвертому розділі дисертації “Критерії оцінки рівня підготовленості юних баскетболісток” визначені інформативні для спортивного результату просторово-часові характеристики ігрових дій і морфофункціональні показники, а також обґрунтовано використання даних параметрів у системі контролю за підготовленістю гравців. Крім того, розроблена система оцінки рівня розвитку морфофункціональних характеристик, просторово-часових показників та ефективності змагальної діяльності дівчаток-баскетболісток 10-14 років. Оцінка просторово-часових характеристик ігрових дій і морфофункціональних особливостей розвитку організму проводилася за спеціальною шкалою оцінок (табл. 1, 2), згідно з якої за середній рівень вияву того або іншого показника бралося середнє його значення. Створена шкала оцінок може використовуватися під час відбору дівчаток 10-11 років на відділення баскетболу в ДЮСШ. У 12-13 років ця шкала дасть можливість формувати збірні команди з баскетболу для участі у різноманітних змаганнях, а також визначати стартову п'ятірку на гру. Дана система оцінок може стати нормативним підґрунтям для об'єктивного контролю за рівнем розвитку просторово-часових показників ігрових дій під час навчання та вдосконалення юних баскетболісток.

Засобом крок за кроком були розраховані рівняння множинної регресії, де залежна Y (табл. 2) є інтегральним показником ігрової діяльності юних спортсменок, Х1 - Хn - незалежні змінні, k1 - kn - коефіцієнти регресії, a - вільний член, R - коефіцієнт множинної кореляції. За цих розрахунків незалежні змінні у рівнянні регресії розміщені послідовно за значимістю їх впливу на спортивний результат.

Для баскетболісток 10 років:

Y = 0,91 - 1,211 / Х1 - 0,045 / Х2 + 0,129 / Х3 + 0,004 / Х4 + 0,014 / Х5

Де:

Х1 - час простої реакції на звук;

Х2 - реакція на рухомий об'єкт;

Х3 - показник ведення м'яча;

Х4 - розмах рук;

Х5 - довжина тулуба;

R = 0,812.

Для баскетболісток 11 років:

Y = 1,42 + 0,012 / Х1 + 0,078 / Х2 - 0,083 / Х3 + 0,07 / Х4 + 0,19 / Х5 + 0,011 / Х6 - 0,103 / Х7

Де:

Х1 - довжина кисті;

Х2 - ширина кисті;

Х3 - час простої реакції на світло;

Х4 - влучність дистанційних кидків;

Х5 - показник кидків м'яча;

Х6 - аеробні можливості;

Х7 - точність відтворення м'язового зусилля, яке рівне 1/4 від максимального;

R = 0,902.

Для баскетболісток 12 років:

Y = 1,1 + 0,001 * Х1 + 0,011 * Х2 + 0,174 * Х3

Де:

Х1 - частота рухів у треппінг-тесті;

Х2 - координація кисті руки;

Х3 - показник ведення м'яча;

R = 0,916.

Для баскетболісток 13 років:

Y = 0,37 + 0,008 * Х1 + 0,042 * Х2 + 0,137 * Х3

Де:

Х1 - довжина тулуба;

Х2 - аеробні можливості;

Х3 - показник ведення м'яча;

R = 0,835.

Для баскетболісток 14 років:

Y = 1,86 + 0,0104 / Х1 - 0,497 / Х2 - 0,07 / Х3 + 0,086 / Х4 + 0,35 / Х5 + 0,018 / Х6 - 0,102 / Х7 + 0,112 / Х8

Де:

Х1 - довжина руки;

Х2 - час простої реакції на світло;

Х3 - час передач м'яча;

Х4 - влучність штрафних кидків;

Х5 - показник кидків м'яча;

Х6 - ширина кисті;

Х7 - показник швидкості і точності передач;

Х8 - влучність дистанційних кидків;

R = 0,898.

Підставляючи отримані результати у формулу, яка відповідає певному віку, можна кількісно точно визначити рівень підготовленості юних баскетболісток. Наприклад, дівчинка в 11 років, яка має такі показники: довжина кисті Х1 = 15 см., ширина кисті Х2 = 7 см., час простої реакції на світло Х3 = 0,21 с, влучність штрафних кидків Х4 = 2 влуч., показник кидків Х5 = 0,5 ум. од., аеробні можливості Х6 = 19,679 мл/кг/хв, точність відтворення м'язового зусилля, яке рівне 1/4 від Х7 = 5 кг. - демонструє інтегральний показник ігрової діяльності, який дорівнює 2,46 ум. од.

У п'ятому розділі дисертаційної роботи “Методика розвитку просторово-часових характеристик ігрових дій дівчаток 10-14 років, які займаються баскетболом” представлений педагогічний експеримент. Під час проведення педагогічного експерименту були утворені експериментальна і контрольна групи. Загальна кількість дівчаток-баскетболісток, які взяли участь у дослідженнях, склала 100 чоловік. Відмінність у керуванні навчально-тренувальним процесом експериментальної групи від контрольної складалася з урахуванням значимості просторово-часових характеристик ігрових дій юних баскетболісток і морфофункціональних особливостей розвитку організму дівчаток 10-14 років для спортивного результату. Також в експериментальній групі після проходження тестування враховувався ступінь розлагодження основних показників рівня розвитку швидкості і точності ігрових дій і морфофункціональних особливостей розвитку організму з модельними, що і визначало характер педагогічного впливу для кожного досліджуваного. Експеримент свідчить про більш успішне виконання технічних прийомів в ігровій діяльності дівчатками-баскетболістками експериментальних груп. Підтвердженням цього є збільшення інтегрального показника ігрової діяльності у 10 років на 0,14 ум. од., у 11 років - на 0,30 ум. од., у 12 років - на 0,36 ум. од., у 13 років - на 0,38 у м. од. і в 14 років - на 0,42 ум. од. (р<0,05).

ВИСНОВКИ

1. Результати власних досліджень дозволили встановити, що одним із підходів до рішення проблеми підвищення ефективності змагальної діяльності є вдосконалення просторово-часової точності ігрових дій юних баскетболісток з урахуванням морфофункціональних характеристик організму дівчаток 10-14 років;

2. Просторово-часові показники з віком змінюються по-різному. Встановлено, що спочатку розвивається швидкість, а після цього відбувається розвиток точності. Зростання швидкості виконання технічних прийомів відбувається з 10 до 12 років (р<0,05). Точність рухів в цьому віці змінюється незначно. Найбільший приріст даних показників спостерігається у 13-14 років (р<0,05), разом з цим швидкість виконання ігрових дій зменшується. Водночас швидко і точно виконувати технічні прийоми юні баскетболістки можуть з 14 років. Характеристики змагальної діяльності з віком змінюються незначно. Виняток складає 14-річний вік, коли інтегральний показник ігрової діяльності має достовірне збільшення (р<0,05);

3. Морфологічно дівчатка 10-14 років, які займаються баскетболом, у різні вікові періоди розвиваються нерівномірно. Найбільший приріст антропометричних показників спостерігається з 12 до 14 років (р<0,05). Біологічне дозрівання у більшості дівчаток відбувається до 14 років. Встановлено, що середній вік початку менархе дорівнює 13,08 рокам. Вік початку менструацій не впливає на ефективність змагальної діяльності та не має високо значимої кореляції з просторово-часовими характеристиками ігрових дій; спортивний баскетболістка фізкультура

4. Вікові зміни нервово-м'язового апарату. Це відмічено за показниками частоти рухів у треппінг-тесті, фізіологічного тремору руки, точності відтворення м'язових зусиль, часових інтервалів, а також за характеристиками координації кисті руки. Сенсомоторні реакції, швидкість переробки інформації можливості організму до 14 років (р<0,05);

5. Формування просторово-часових характеристик технічних прийомів юних баскетболісток в пре- та пубертатному періодах пов'язане з прогресивними змінами у центральній нервовій системі та в опірно-руховому апараті. Встановлено, що швидкість ігрових дій у 10-11 років обумовлюється рухливістю нервових процесів і часом рухової реакції. Точність технічних прийомів у 12 - 14 років пов'язана з розвитком нервово-м'язового апарату та морфологічним зростанням організму. Спроможність швидко і точно виконувати технічні прийоми визначається вдосконаленням в 11 років здебільшого аферентних систем, у 14 років - здебільшого еферентних систем;

6. Під час розгляду впливу двох комплексних факторів (фактора технічної майстерності та фактора морфофункціонального росту і розвитку організму) на спортивний результат (як інтегральний фактор) з'ясувалися такі дані: ефективність змагальної діяльності юних баскетболісток у 10 - 13 років зумовлюється значною мірою особливостями зростання та розвитку організму, меншою мірою їхньою технічною майстерністю. В той же час до закінчення пубертатного періоду підвищується роль просторово-часових характеристик ігрових дій і зменшується значення морфофункціонального дозрівання дівчаток 14 років, які займаються баскетболом. Ці результати стали підґрунтям формування педагогічного експерименту;

7. Принципова відмінність запропонованої нами методики побудови експериментальних програм у дівчаток-баскетболісток 10-14 років від існуючих на сьогодення методик полягає у використанні морфофункціональних характеристик організму. Розроблена система вправ для цілеспрямованого навчання та вдосконалення основних технічних прийомів ґрунтується на обліку найбільш значимих для спортивного результату просторово-часових характеристик ігрових дій і морфофункціональних показників у конкретному віці.

Размещено на Allbest.ru