Розвиток швидкості та точності ігрових дій у дівчаток 10-14 років, які займаються баскетболом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток швидкості та точності ігрових дій у дівчаток 10 - 14 років, які займаються баскетболом

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У спортивних іграх велике значення має технічна підготовка до складу якої входить велика кількість різноманітних технічних прийомів Латишкевич Л. А, 1987; Портнов Ю.М., 1988; Колос В. М, 1989; Платонов В.М., 1997 та ін..

Ігрова діяльність у баскетболі базується на індивідуальних і групових технічних діях спортсменів, основними з яких є кидки м'яча в кільце, передачі, ведення, перехоплення, підбір мяча тощо. Шерстюк А.А., 1991; Корягін В.Н., 1993; Андрющенко Л.Б., 1994 та ін.. Спроможність одночасно швидко і точно виконувати ці дії - головна умова успішної гри баскетболістів Кожевніков З. Я, 1971; Голомазов С.В., Заціорський В.М., 1979; Сальман Н.Д., 1986; Вуден Д., 1987; Вальтін А. І., 1989; Бондарь А. І., 1989 та ін..

Ігрова ефективність залежить від просторово-часових характеристик ігрових дій, які, в свою чергу, зумовлюються морфофункціональними та психофізіологічними особливостями розвитку організму Бриль М.С., 1980; Двоєглазов В.В., 1989; Богатирьов Т.Д., 1990 та ін.. Відомо, що ця залежність у різних вікових періодах, особливо в предпубертатному та пубертатному, варіює залежно від інтенсивності біологічного дозрівання дівчаток - підлітків. Аналіз процесів росту та біологічного розвитку дівчаток, які займаються баскетболом, ускладнений у зв'язку з тим, що кількість експериментальних досліджень недостатня Горохова М.В., 1985; Курова Н.В., 1990 .

У літературі надто мало робіт, які стосуються морфофункціональної зумовленості розвитку просторово-часових характеристик ігрових дій у дівчаток у підлітковому періоді. Тому дослідження даної проблеми актуальне.

Зв'язок роботи з планами НДР. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідної роботи Державного комітету України з фізичної культури та спорту за темою 1.3.1. «Критерії відбору та орієнтації у видах спорту зі складно - координаційною структурою руху у процесі багаторічної підготовки спортсменів» на 1996-2000 р.р., (номер держреєстрації №0196U010523).

Мета та завдання дослідження. Метою даної роботи є визначення вікових особливостей розвитку швидкості та точності ігрових дій в зв'язку з морфофункціональними характеристиками організму дівчаток 10 - 14 років, які займаються баскетболом.

Для досягнення мети в даній роботі поставлені такі завдання:

Дослідити особливість вікової динаміки розвитку просторово-часової точності спеціалізованих дій у дівчаток 10 - 14 років.

2. Визначити показники морфофункціонального розвитку організму дівчаток-підлітків, які займаються баскетболом.

3. Дослідити взаємозв'язок швидкості і точності рухових можливостей з морфофункціональними характеристиками розвитку організму дівчаток у підлітковому періоді, включаючи специфічні особливості жіночого організму.

4. Визначити критерії оцінки швидкості і точності спеціалізованих дій в зв'язку з морфофункціональними характеристиками розвитку організму та розробити нормативне підгрунтя для відбору, контролю і корекції процесу навчання юних баскетболісток.

Наукова новизна. Підтверджена та уточнена інформація, яка стосується вікових особливостей вияву швидкості і точності ігрових дій баскетболісток 10 - 14 років. Отримані нові дані про динаміку вікових особливостей розвитку морфофункціональних показників організму юних баскетболісток в пре - і пубертатному періодах, про значимість морфофункціональних характеристик організму дівчаток-підлітків і просторово-часових показників ігрових дій для ефективності змагальної діяльності. Вперше складені та обгрунтовані модельні характеристики для відбору, контролю і корекції процесу навчання, розраховані рівняння множинної регресії для визначення рівня підготовленості юних баскетболісток. Новим є використання системи вправ для цілеспрямованого навчання і вдосконалення основних технічних прийомів, загальної та спеціальної підготовленості з урахуванням вікових особливостей їх розвитку і значимості для спортивного результату у дівчаток 10 - 14 років, які займаються баскетболом.

Теоретична значимість. Розкриті вікові закономірності морфофункціональної зумовленості розвитку просторово-часової точності ігрових дій і на підставі точних розрахунків запропонована методика побудови навчально-тренувального процесу у дівчаток 10 - 14 років, які займаються баскетболом. Звідси випливає можливість встановлення принципу морфофункціональної зумовленості розвитку системоутворюючого чинника - просторово-часової точності у функціональних системах провідних ігрових дій юних баскетболісток.

Практична значимість полягає у розробці комплексної системи спеціальних завдань за цілеспрямованим розвитком провідних (у кожному віцї) параметрів і специфічних навичок залежно від вікових особливостей становлення просторово-часових характеристик ігрових дій, динаміки морфофункціональних показників та їх значимості для ефективності змагальної діяльності. Результати досліджень використовувались під час читання курсу лекцій на кафедрі спортивних ігор Переяслав-Хмельницького ДПІ ім. Г.С. Сковороди і впроваджені у практику підготовки юних баскетболісток ДЮСШ Переяслав-Хмельницького. Це підтверджується двома актами впровадження результатів наукових досліджень.

Особистий внесок здобувача. Участь автора у написанні робіт є визначальною, як з точки зору проведення досліджень, так і інтерпретації їхніх результатів. У публікаціях, які виконані спільно з к. б. н., доцентом Дудіним М.П., дисертанту належать результати досліджень та експериментів, а також їх опис та частковий аналіз.

3

Апробація результатів досліджень. За матеріалами досліджень виконана стендова доповідь на міжнародному науковому конгресі у м. Києві, зроблені доповіді на загальноукраїнських науково-практичних конференціях у м.м. Луцьку та Львові, на кафедральних конференціях Національного університету фізичного виховання і спорту України та Переяслав-Хмельницького державного педагогічного інституту ім. Г.С. Сковороди.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 робіт. До них належать: 3 статті, методичні рекомендації, матеріали робочої наради з узагальненої теми науково-дослідних робіт, міжнародного наукового конгресу, республіканської науково-практичної конференції.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 169 сторінках, складається з умовних скорочень, вступу, 5 розділів, обговорення результатів дослідження, практичних рекомендацій, висновків, списку літератури та додатку. Робота вміщує 17 таблиць і 18 малюнків. Список літератури складається з 250 джерел, з них 211 вітчизняних і 39 зарубіжних авторів.

Основний зміст

підліток баскетбол точність швидкість

У першому розділі дисертаційної роботи «Теоретичне підгрунтя підготовки юних баскетболісток» показано, що для ефективності змагальної діяльності у спортивних іграх, зокрема в баскетболі, величезне значення мають швидкість і точність ігрових дій. Але якщо швидкість і точність технічних прийомів у дорослих баскетболістів (чоловіків і жінок) та у юнаків досліджувалися в різний час багатьма авторами Голомазов С.В., 1973; Евсєєва Л.Ф., 1976; Крутіков А.В., 1983; Поплавський Л.Ю., Вальтін А. І., 1989; Мозола Р.С., 1993 та ін., то даних про вікові особливості розвитку вище перерахованих параметрів у дівчаток-підлітків недостатньо Альходжалі Ріхаб, 1990; Лапіза О.М., 1996. А робіт, які стосуються розвитку швидкості і точності ігрових дій в зв'язку з морфофункціональними характеристиками організму дівчаток 10 - 14 років, які займаються баскетболом, в літературі знайти не вдалося. Недооцінка вікової динаміки просторово-часових показників ігрових дій і особливостей розвитку організму дівчаток-баскетболісток на різних етапах навчально-тренувального процесу призводить до одноманітності у застосуванні засобів та методів під час навчання та вдосконалення, що неминуче відбивається на уповільненні зростання спортивної майстерності юних спортсменок.

В другому розділі розкриті задачі та методи досліджень. Методологією є структурно-системний підхід. Інтеграція знань та інформації педагогічного і медично-біологічного характеру.

Задачі вирішувалися за допомогою таких методів дослідження:

аналіз літературних джерел і досвіду передової практики.;

педагогічне тестування;

педагогічне спостереження, анкетування;

морфофункціональні методики (визначення біологічного віку, аеробних можливостей, антропометрія, рефлексометрія, визначення швидкості переробки інформації, треппінг-тест, треморометрія, динамометрія і хронометрія);

методи математичної статистики;

педагогічний експеримент.

У третьому розділі цієї роботи «Взаємозв'язки просторово-часових характеристик ігрових дій дівчаток-підлітків, які займаються баскетболом, з морфофункціональними показниками» подані основні результати досліджень.

Так, ефективність змагальної діяльності з віком покращується незначно. Виняток складає 14-річний вік, у якому інтегральний показник ігрової діяльності має достовірне збільшення (р<0,05). Динаміка просторово-часових характеристик ігрових дій з віком змінюється по-різному. Спочатку розвивається швидкість, а після цього відбувається розвиток точності рухів. Поліпшення швидкості виконання технічних прийомів спостерігається з 10 до 12 років, а збільшення точності ігрових дій - у 13 - 14 років. Разом з цим швидкість рухів у 13 років дещо погіршується. Одночасно швидко і точно виконувати технічні прийоми юні баскетболістки можуть з 14 років.

Показано, що функціональні і морфологічні характеристики розвитку організму юних баскетболісток з віком змінюються гетерохронно. Антропометричні показники і біологічний вік мають найбільший приріст у 12 - 14 років (р < 0,05). Встановлено, що функціональні зміни відбуваються більш інтенсивно, ніж морфологічні. Так, характеристики фізіологічного тремору руки, частоти рухів у треппінг-тесті, координації кисті руки, точності відтворення мязових зусиль і часових інтервалів вірогідно покращуються у віці 10 - 12 років (р < 0,05). Виняток складають швидкість переробки інформації та аеробно-анаеробні можливості, які під впливом тренувальних занять досягають найбільшого значення в 14 років. Що стосується сенсомоторних реакцій, то дані показники незначно покращуються протягом всього вікового періоду.

Біологічне дозрівання у більшості дівчаток відбувається до 14 років. Дослідження показали, що середній вік початку менархе дорівнює 13,08 рокам. Ранній початок менструацій має високо значиму кореляцію з аеробними можливостями (r=-0,723), з частотою рухів у треппінг-тесті (r=0,897), з фізіологічним тремором руки та зі швидкостю переробки інформації (r=0,775 і r=-0,692 при р<0,05).

Вік початку менархе не впливає на ефективність змагальної діяльностіі, а також не має високо значимої кореляції з тестовими характеристиками швидкості і точності технічних прийомів.

У результаті досліджень встановлено, що показники, які характеризують швидкість виконання технічних прийомів мають, високо значимий статичний зв'язок з функціональними характеристиками у 10 та 11 років. Так, час ведення мяча високо корелює з частотою рухів у треппінг-тесті (r=-0,765). Час дистанційних кидків має високо значиму кореляцію в 11 років з часом простої реакції на світло (r=0,952), на звук (r=0,933), з часом складної реакції на світло і з частотою рухів в треппінг-тесті (r=0,903 і r=-0,772 при р < 0, 05).

Точність технічних прийомів має найбільшу кількість високо значимих кореляцій з морфофункціональними характеристиками організму у 12 - 14 років. Причому, необхідно відзначити, що у 12 років показники, які характеризують точність виконання технічних прийомів достовірно корелюють лише з функціональними особливостями розвитку організму, у 13 років - тільки з морфологічними характеристиками. Такий взаємозв'язок виявлений у 12 років між точністю передач і фізіологічним тремором руки (r=-0,692), між точністю штрафних кидків і координацією кисті руки (r=0,863). У 13 років точність передач високо корелює з шириною кисті руки, з довжиною стопи та з біологічним віком (r=0.768, r=0,907, r=0,711), точність дистанційних кидків - з довжиною стопи та з біологічним віком (r=0,969, r=0,781 при р<0,01). Що стосується 14-річного віку, то точність технічних прийомів має високо значиму кореляцію як з морфофункціональними особливостями розвитку організму дівчаток, так і з характеристиками швидкості і точності ігрових дій. Так, для точності передач високо значимий взаємозв'язок характерний з довжиною кисті руки, з координацією кисті руки і з точністю відтворення мязового зусилля, яке рівне 1/2 від максимального, з швидкострільністю передач і з точністю штрафних кидків. Влучність дистанційних кидків високо корелює з координацією кисті руки. Коефіціент кореляції спостерігається в межах від 0,771 до 0,967.

Високо значимий статистичний зв'язок параметрів, які характеризують виконання одночасно швидко і точно технічних прийомів, з функціональними характеристиками спостерігається у 11 і 14 років. Такий зв'язок виявлений між показником швидкості і точності кидків у 11 років з часом простої та складної реакції на світло, у 14 років - з точністю відтворення мязового зусилля, яке рівне ј від максимального, та з точністю відтворення часових інтервалів за 20 с (р < 0,01).

Значення просторово-часових показників ігрових дій і морфофункціональних особливостей розвитку організму для спортивного результату з віком варіює (мал. 1). Так, високо значимий взаємозв'язок інтегрального показника ігрових дій спостерігається у 10, 12 - 13 років з веденням мяча в ігровій діяльності, у 11 років - з точністю дистанційних кидків і з показником кидків мяча у кільце. У 14 років інформативними відносно ефективності змагальної діяльності є час ведення мяча, показник швидкості і точності передач, влучність штрафних та дистанційних кидків, а також показник кидків мяча в кільце. Що стосується морфофункціональних особливостей розвитку організму, то високо значимий статистичний зв'язок спортивного результату спостерігається у 10 років з довжиною тулуба, з розмахом рук та з сенсомоторними реакціями, у 11 років - з довжиною і шириною кисті руки, з аеробними можливостями, з сенсомоторними реакціями та з координаційними здібностями. У 12 років такими характеристиками є рухливість нервових процесів і координація рухів, у 13 років - довжина тулуба і аеробні можливості, а у 14 років - довжина руки, ширина кисті руки та сенсомоторні реакції.

У четвертому розділі дисертації «Критерії оцінки рівня підготовленості юних баскетболісток» визначені інформативні для спортивного результату просторово-часові характеристики ігрових дій і морфофункціональні показники, а також обгрунтовано використання даних параметрів у системі контролю за підготовленістю гравців. Крім того, розроблена система оцінки рівня розвитку морфофункціональних характеристик, просторово-часових показників та ефективності змагальної діяльності дівчаток-баскетболісток 10 - 14 років.

Оцінка просторово-часових характеристик ігрових дій і морфофункціональних особливостей розвитку організму проводилася за спеціальною шкалою оцінок (табл. 1, 2), згідно з якої за середній рівень вияву того або іншого показника бралося середнє його значення. Рівень «вище середнього» і «нижче середнього» визначався за формулою Х+0,5 або Х - 0,5, низький або високий - за формулою, відповідно Х+1,5 і Х - 1,5. За модельні характеристики слугували результати, які перевищують середній результат групи.

Створена шкала оцінок може використовуватися під час відбору дівчаток 10 - 11 років на відділення баскетболу в ДЮСШ. У 12 - 13 років ця шкала дасть можливість формувати збірні команди з баскетболу для участі у різноманітних змаганнях, а також визначати стартову п'ятірку на гру. Дана система оцінок може стати нормативним підгрунтям для об'єктивного контролю за рівнем розвитку просторово-часових показників ігрових дій під час навчання та вдосконалення юних баскетболісток.

Засобом крок за кроком були розраховані рівняння множинної регресії, де залежна Y (табл. 2) є інтегральним показником ігрової діяльності юних спортсменок, Х1 - Хn - незалежні змінні, k1 - kn - коефіцієнти регресії, a - вільний член, R - коефіцієнт множинної кореляції. За цих розрахунків незалежні змінні у рівнянні регресії розміщені послідовно за значимістю їх впливу на спортивний результат.

Для баскетболісток 10 років.

Х1 - частота рухів у треппінг-тесті; Х2 - координація кисті руки; Х3 - показник ведення мяча; R=0,916.

Для баскетболісток 13 років.

Y = 0,37 + 0,008 Х1 + 0,042 Х2 + 0,137 Х3;

Х1 - довжина тулуба; Х2 - аеробні можливості; Х3 - показник ведення мяча; R= 0,835.

Для баскетболісток 14 років.

Y = 1,86 + 0,0104 Х1 - 0,497 Х2 - 0,07 Х3 + 0,086 Х4 + 0,35 Х5 + 0,018 Х6 - 0,102 Х7 + 0,112 Х8;

Х1 - довжина руки; Х2 - час простої реакції на світло; Х3 - час передач мяча; Х4 - влучність штрафних кидків; Х5 - показник кидків мяча; Х6 - ширина кисті; Х7 - показник швидкості і точності передач; Х8 - влучність дистанційних кидків; R=0,898.

Підставляючи отримані результати у формулу, яка відповідає певному віку, можна кількісно точно визначити рівень підготовленості юних баскетболісток. Наприклад, дівчинка в 11 років, яка має такі показники: довжина кисті Х1 = 15 см, ширина кисті Х2 = 7 см, час простої реакції на світло Х3 = 0,21 с, влучність штрафних кидків Х4 = 2 влуч., показник кидків Х5 = 0,5 ум. од., аеробні можливості Х6 = 19,679 мл/кг/хв, точність відтворення мязового зусилля, яке рівне 1/4 від максимального Х7 = 5 кг - демонструє інтегральний показник ігрової діяльності, який дорівнює 2,46 ум. од. При зіставленні цього результату з показниками у таблиці 2, які характерні для 11-річного віку, можна твердити про наявність середнього рівня підготовленості цієї баскетболістки на даний час.

У п'ятому розділі дисертаційної роботи «Методика розвитку просторово-часових характеристик ігрових дій дівчаток 10 - 14 років, які займаються баскетболом» представлений педагогічний експеримент.

Під час проведення педагогічного експерименту були утворені експериментальна і контрольна групи. Загальна кількість дівчаток-баскетболісток, які взяли участь у дослідженнях, склала 100 чоловік.

Відмінність у керуванні навчально-тренувальним процесом експериментальної групи від контрольної складалася з урахуванням значимості просторово-часових характеристик ігрових дій юних баскетболісток і морфофункціональних особливостей розвитку організму дівчаток 10 - 14 років для спортивного результату. Також в експериментальній групі після проходження тестування враховувався ступінь розлагодження основних показників рівня розвитку швидкості і точності ігрових дій і морфофункціональних особливостей розвитку організму з модельними, що і визначало характер педагогічного впливу для кожного досліджуваного.

Педагогічний експеримент свідчить про більш успішне виконання технічних прийомів в ігровій діяльності дівчатками-баскетболістками експериментальних груп. Підтвердженням цього є збільшення інтегрального показника ігрової діяльності у 10 років на 0,14 ум. од., у 11 років - на 0,30 ум. од., у 12 років - на 0,36 ум. од., у 13 років - на 0,38 у м. од. і в 14 років - на 0,42 ум. од. (р<0,05).

Обговорення результатів досліджень

Формування рухових навиків у дітей, які займаються спортом, відбувається на етапах початкової та попередньої базової підготовки Платонов В.М., 1997. Наукові дослідження в цьому напрямку свідчать, що ігрова ефективність в спортивних іграх залежить від просторово-часових характеристик ігрових дій, які, в свою чергу, зумовлюються морфофункціональними 12 особливостями розвитку організму. Ця залежність в різних вікових періодах, особливо у предпубертатному і пубертатному, варіює залежно від інтенсивності біологічного дозрівання підлітків. Дані загальнотеоретичні положення далеко не завжди підтверджені конкретними науковими розробками.

В цій роботі вперше вивчена динаміка вікових особливостей розвитку морфофункціональних показників організму дівчаток-баскетболісток у підлітковому віці. Як показали наші дослідження, дані характеристики юних баскетболісток у різні вікові періоди змінюються нерівномірно. Найбільший приріст антропометричних показників у 12 - 14 років пояснюється тим, що саме в цьому віковому періоді спостерігається пубертатний стрибок у розвитку організму юних баскетболісток.

Інтенсивний приріст аеробно-анаеробних можливостей у 14 років відбувається внаслідок кумулятивного впливу систематичних, специфічних навантажень на організм юної спортсменки. В цьому дослідженні встановлено, що час простої рухової реакції зменшується до 14 років. Ця характеристика має велике значення для ефективності змагальної діяльності, цей факт зумовлений зменшенням у період статевого дозрівання впливу спадкоємності на розвиток простої рухової реакції, що відповідає даним Л.П. Сергієнка 1992.

Частково з літературними даними, які отримані на юних баскетболістах, узгоджуються наші результати про те, що темпи функціонального дозрівання апарату регуляції рухів підлітків дещо випереджають морфологічне. Так, спроможність юних спортсменок керувати не максимальними мязовими зусиллями розвивається до 12 років, після чого подальше її поліпшення уповільнюється. Така зміна результатів характерна для показників координації кисті руки і точності відтворення часових інтервалів.

У нашій роботі була доповнена та уточнена інформація, яка стосується вияву швидкості передач і кидків мяча у кільце баскетболістками 10 - 14 років. Встановлено, що швидкість виконання ігрових дій розвивається до 12 років. Це пояснюється тим, що у віці з 10 до 12 років відбувається поліпшення рухливості нервових процесів. Як стверджують М.А. Фомін і Ю.М. Вавілов 1991, саме рухливість нервових процесів, швидкість і ефективність реалізації переданого до м'яза нервового імпульсу, а також склад м'язових волокон є фізіологічними передумовами швидкості.

Нами показано, що точність продовжує покращуватися до 14 років. Це пов'язане з тим, що точність рухів визначається ступенем розвитку провідних аналізаторних систем, сукупною діяльністю рухового, зорового і тактильного аналізаторів, які за даними Мадхі Абдельнадер Б.Х. 1989 покращуються до 15 років. Разом з цим рухливість нервових процесів, яка є підґрунтям приросту швидкості, зменшується. У зв'язку з цим, у 13 років дещо погіршуюся швидкісні здібності спортсменок.

Динаміка ігрових дій, які вимагають виявлення швидкості і точності одночасно, визначається послідовним розвитком швидкості та точності рухів. Згідно з Л.В. Волковим 1988, діти молодшого віку не можуть одночасно робити аналіз за просторовими і часовими ознаками. Подібний аналіз рухів одночасно з двома задачами може успішно здійснюватися з 13 років. Наші дослідження свідчать, що поєднувати швидкість і точність технічних прийомів, тобто у спеціалізованому їхньому вияві, одночасно дівчатка-баскетболістки можуть з 14 років. Розбіжність цих результатів з літературними даними пояснюється тим, що специфічні просторово-часові характеристики ігрових дій дівчаток, які займаються баскетболом, формуються на базі простих показників точності рухів. Це зумовлює їх більш пізній розвиток.

У літературі надто мало робіт, у яких розглядалися ігрові дії спортсменок з точки зору теорії функціональних систем. Точностні кидкові дії баскетболістки становлять типову функціональну систему з усіма її компонентами: аферентним синтезом, прийняттям рішення, акцептором результату дії, програмою дії, самою дією, її результатом і параметрами результату.

Завдяки аферентному синтезу, який складається з обстановної аферентації, пам'яті, мотивації та пускового сигналу, організм спортсменки з безлічі внутрішніх і зовнішніх подразників відбирає головне і визначає мету поведінки. Важливе значення під час виконання кидкових дій має обстановка аферентація. Обстановка на майданчику (розміщення партнерів у команді, місце знаходження суперниць, розташування кільця супротивника тощо) визначає подальший розвиток діяльності баскетболістки. Наявність у пам'яті різноманітних засобів виконання кидкових дій дає можливість спортсменці легко здійснювати кидки мяча залежно від ситуації, яка склалася на майданчику. Пусковой подразник визначає початок виконання точностної кидкової дії. Так, рух суперниці назустріч спортсменці, яка виконує кидок, вигідне розташування баскетболістки під щитом, голос тренера, який вимагає виконати кидок, тощо змушують спортсменку здійснити кидок мяча у кільце.

Стадія прийняття рішення є розвитком аферентного синтезу. На цій стадії дається відповідь на питання: «Що робити в тій або іншій ситуації», «Яким чином здійснювати ту чи іншу дію», «Коли виконати кидок мяча в кільце». Разом з цим відкривається «зелена вулиця» тим сигналам і тим шляхам розповсюдження збудження, які є для організму найбільш значимими і сприяють успішній реалізації кидкивої дії. Дана стадія забезпечує перехід від етапу аферентного синтезу до наступного - програми дії. Під час програмування дії важливе значення має акцептор результату дії, який є фізіологічним апаратом передбаченням та корекції. Як стверджує П.К. Анохін 1975, він «передбачає» аферентні властивості того результату, який має отримуватись відповідно з прийнятим рішенням і, отже, випереджає хід подій у стосунках між організмом та довкіллям. Також цей апарат дає організму можливість виправити помилки поведінки або довести недосконалі акти поведінки до досконалості. Це найбільш яскраво виявляється в точностних кидках мяча у кільце. Рязом з цим інформація про досягнення необхідного результату надходить різними сенсорними каналами: зовнішніми (зоровим, слуховим і тощо) та внутрішніми (пропріоцептивним, тактильним тощо). Лише після формування акцептора результату дії починається сама дія.

Провідним компонентом функціональної системи є результат дії. Саме результат, який має різні параметри, а не самий процес (дія), є найважливішим показником точностної кидкової дії.

Функціональний стан організму визначає розвиток функціональної системи і окремих її компонентів. Так, здатність швидко переходити зі стану спокою у стан збудження і навпаки (рухливість нервових процесів) сприяє швидкому протіканню аферентного синтезу. Зменшення мимовільного коливання тіла і його частин дозволяє уникнути помилок під час виконання точностної дії тощо. Крім цього, в функціональних системах ігрових дій велике значення має фактор енергозабезпечення Дудін М.П., 1985.

На підставі результатів досліджень був проведений педагогічний експеримент, у якому вирішувалася задача підвищення ефективності тренувального процесу юних баскетболісток за рахунок спеціальних засобів і методів тренувального впливу. Їх застосування найбільш оптимально сприяло б розвитку просторово-часових характеристик ігрових дій. Дівчатка, для яких на заняттях застосовувалась спеціальна програма навчання і вдосконалення просторово-часових характеристик ігрових дій, значно переважають своїх одноліток у контрольних групах після завершення експерименту. Підтвердженням цього є підвищення ефективності змагальної діяльності у експериментальній групі в середньому на 12,8 2,7%, у той же час, в контрольній групі - лише на 7,2 1,6%.

Результати цих досліджень, які є спробою подальшого розвитку швидкості і точності ігрових дій юних баскетболісток, узгоджуються з результатами досліджень, які проводились раніше в цьому напрямку з юнаками та висококваліфікованими баскетболістками.

Висновки

1. Результати власних досліджень дозволили встановити, що одним із підходів до рішення проблеми підвищення ефективності змагальної діяльності є вдосконалення просторово-часової точності ігрових дій юних баскетболісток з урахуванням морфофункціональних характеристик організму дівчаток 10 - 14 років.

2. Просторово-часові показники з віком змінюються по-різному. Встановлено, що спочатку розвивається швидкість, а після цього відбувається розвиток точності. Зростання швидкості виконання технічних прийомів відбувається з 10 до 12 років (р<0,05). Точність рухів в цьому віці змінюється незначно. Найбільший приріст даних показників спостерігається у 13 - 14 років (р<0,05), разом з цим швидкість виконання ігрових дій зменшується. Водночас швидко і точно виконувати технічні прийоми юні баскетболістки можуть з 14 років. Характеристики змагальної діяльності з віком змінюються незначно. Виняток складає 14-річний вік, коли інтегральний показник ігрової діяльності має достовірне збільшення (р<0,05).

3. Морфологічно дівчатка 10 - 14 років, які займаються баскетболом, у різні вікові періоди розвиваються нерівномірно. Найбільший приріст антропометричних показників спостерігається з 12 до 14 років (р<0,05). Біологічне дозрівання у більшості дівчаток відбувається до 14 років. Встановлено, що середній вік початку менархе дорівнює 13,08 рокам. Вік початку менструацій не впливає на ефективність змагальної діяльності та не має високо значимої кореляції з просторово-часовими характеристиками ігрових дій.

4. Вікові зміни нервово-мязового апарату інтенсивно проходять в віці 10 - 12 років. Це відмічено за показниками частоти рухів у треппінг-тесті, фізіологічного тремору руки, точності відтворення мязових зусиль, часових інтервалів, а також за характеристиками координації кисті руки. Сенсомоторні реакції, швидкість переробки інформації та енергетичні можливості організму вдосконалюються до 14 років (р<0,05).

Формування просторово-часових характеристик технічних прийомів юних баскетболісток в пре - та пубертатному періодах пов'язане з прогресивними змінами у центральній нервовій системі та в опірно-руховому апараті. Встановлено, що швидкість ігрових дій у 10 - 11 років обумовлюється рухливістю нервових процесів і часом рухової реакції. Точність технічних прийомів у 12 - 14 років пов'язана з розвитком нервово-мязового апарату та морфологічним зростанням організму. Спроможність швидко і точно виконувати технічні прийоми визначається вдосконаленням в 11 років здебільшого аферентних систем, у 14 років - здебільшого еферентних систем.

Під час розгляду впливу двох комплексних факторів (фактора технічної майстерності та фактора морфофункціонального росту і розвитку організму) на спортивний результат (як інтегральний фактор) зясувалися такі дані: ефективність змагальної діяльності юних баскетболісток у 10 - 13 років зумовлюється значною мірою особливостями зростання та розвитку організму, меншою мірою їхньою технічною майстерністю. В той же час до закінчення пубертатного періоду підвищується роль просторово-часових характеристик ігрових дій і зменшується значення морфофункціонального дозрівання дівчаток 14 років, які займаються баскетболом. Ці результати стали підгрунтям формування педагогічного експерименту.

7. Принципова відмінність запропонованої нами методики побудови експериментальних програм у дівчаток-баскетболісток 10 - 14 років від існуючих на сьогодення методик полягає у використанні морфофункціональних характеристик організму. Розроблена система вправ для цілеспрямованого навчання та вдосконалення основних технічних прийомів грунтується на обліку найбільш значимих для спортивного результату просторово-часових характеристик ігрових дій і морфофункціональних показників у конкретному віці.

За темою дисертації опубліковані такі роботи

1. Тимошенко А.В. Развитие пространственно-временных характеристик игровых действий у девочек-баскетболисток 10 -14 лет / Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. научных трудов под. ред. Ермакова С.С. - Харьков: ХХПИ, 1999. - №5. - С. 7 - 12.

2. Тимошенко А.В. Взаимосвязь пространственно-временных показателей игровых действий с морфофункциональными характеристиками организма девочек 10 - 14 лет, занимающихся баскетболом / Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. научных трудов под ред. Ермакова С.С. - Харьков: ХХПИ, 1999. - №6. - С. 7 - 11.

3. Тимошенко О.В. Особливості навчання ігрових дій дівчаток 10 - 14 років, що займаються баскетболом // Фізичне виховання в школі. - 1999. - №3. - С. 36 - 40.

4. Тимошенко А.В. Формирование основных игровых действий у девочек 10 - 14 лет, занимающихся баскетболом / Методическое пособие. - Киев, 1998. - 22 с.

5. Тимошенко А.В. Критерии оценки уровня функциональной подготовленности юных баскетболисток // Резервные возможности совершенствования функциональной подготовленности при больших тренировочных нагрузках / Материалы рабочего совещания по обобщенной теме научно-исследовательских работ / Под ред. В.С. Мищенко. Часть 2. - Киев, 1998. - С. 72-78.

Размещено на Allbest.ru