Виявлення творчих здібностей у кваліфікованих спортсменів

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук по фізичному вихованню та спорту

ВИЯВЛЕННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ У КВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ

САЛЬНІКОВА СОФІЯ ІГОРІВНА

УДК 15:796

24.00.01 - Олімпійський та професійний спорт

КИЇВ - 1999

Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Державний Комітет України з фізичної культури і спорту, Київ.

Науковий керівник - доктор психологічних наук, професор

Ложкін Георгій Володимирович,

Національний університет фізичного виховання

і спорту України, завідувач кафедрою психології та педагогіки

Офіційні опоненти;

доктор психологічних наук, професор, дійсний член АПН України

Моляко Валентин Олексійович.

Інститут психології АПН України, завідувач лабораторією психології творчості

доктор філософських наук, професор

Панюков Володимир Семенович.

Національний університет фізичного виховання і спорту України,

професор кафедри гуманітарних та соціально-економічних дісциплін

Провідна установа - Вінницький державний педагогічний університет

ім. м.Коцюбинського, кафедра теорії і методики фізичного виховання, Міністерство освіти України, м.Вінниця.

Захист відбудеться 15 квітня 1999 р. о 14.30 на засіданні спеціалізованої

вченої ради Д 26.829.01 в Національному університеті фізичного виховання і спорту України (252650, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (252650, Київ-150, вулю Фізкультури, 1).

Автореферат розісланий “13” березня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Іващєнко Л.Я.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Пошук резервів підвищення спортивної результативності за сучасних умов призводить до необхідності вивчати і використовувати творчий потенціал спортсменів.

Проблема творчих здібностей, в цілому, є міждисциплінарною, важливою для вирішення завдань як психолого-педагогічної теорії, так і практики спорту вищих досягнень.

Здібності спортсмена - це комплекс індивідуальних особливостей, які є передумовою подальшого росту спортивних результатів.

Структура здібностей визначається і описується в залежності від таких критеріїв як зв'язок здібностей з видами діяльності, з її успішністю та складністю, з професійною значимістю здібностей.

У вітчизняній та зарубіжній психології проблему творчих здібностей вивчали: В.А.Роменець (1971), Дж.Гілфорд (1980), Б.М.Теплов (1985), В.О.Моляко (1986), К.К.Платонов (1986), Д.Б.Богоявленська (1987), К.Роджерс (1989) В.І.Андрєєва (1991), Р.М.Грановська (1994) та ін.

Питання творчих здібностей у спорті, зокрема, деякі положення про творчі здібності спортсменів як складову частину їх професійної майстерності, знайшли своє відображення у роботах В.Н.Платонова (1982), Є.П.Ільіна (1987), А.М.Лапутіна (1990), В.Н.Болобана (1991), О.В.Родіонова (1993), Л.В.Волкова (1996), Г.В.Ложкина (1998) та інших фахівців. Ці автори обгрунтовують положення про вплив творчих здібностей спортсменів на успішність їх діяльності, а також виявляють особливості творчості представників окремих видів спорту та ін.

В той же час, деякі положення стосовно творчості спортсменів не обгрунтовані експериментально. Так, у спеціальних дослідженнях поза увагою лишилося питання про можливості підвищення результативності спортивної діяльності через активізацію творчого потенціалу спортсменів. Не розроблені, зокрема, і узагальнені моделі з окремих видів спортивної діяльності з боку виявів в них творчості; не визначена “питома вага” різних компонентів творчих здібностей у різних видах спорту. Мало вивченим є і питання про засоби використання творчих здібностей спортсменів у тренувальній і змагальній діяльності.

Таким чином, актуальність дослідження визначається:

важливістю проблеми вияву резервів спортивної результативності в сучасному спорті;

необхідністю розробки прикладних аспектів творчих здібностей (в тому числі, їх індивідуальних і особистісних складових частин) в галузі спорту;

нерозробленістю питань про диференціацію видів спорту за ступенем вияву творчих здібностей у спортивній діяльності;

необхідністю вивчення впливу творчих здібностей на зростання спортивної майстерності.

Актуальність і недостатня розробленість даної проблеми обумовили вибір теми дослідження: “Виявлення творчих здібностей у кваліфікованих спортсменів”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно зі Зведеним планом НДР Державного комітету України з фізичної культури і спорту на 1996-2000 рр. за темою 4.1.2. “Психологія професійного становлення особистості у системі фізичного виховання і спорту” (номер державної реєстрації 0196U010546).

Основна гіпотеза складалася з припущення, що специфічні умови діяльності в кожному окремому виді спорту визначають рівень розвитку і структуру творчих здібностей спортсменів.

Мета дослідження: з'ясувати особливості виявлення творчих здібностей у спортсменів, а також визначити механізми їх впливу на характер готовності спортсмена до спортивної діяльності.

Для досягнення мети дослідження були поставлені такі завдання:

Обґрунтувати концепцію творчих здібностей у спортивній діяльності.

Виявити компоненти спортивної діяльності і види спорту, в яких виявляється творчість.

Провести порівняльний аналіз компонентів творчих здібностей у кваліфікованих спортсменів - представників різних видів спорту.

Порівняти вплив навантажень фізичного і творчого характеру на готовність до спортивної діяльності методом використання психофізіологічних показників.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше експериментально виявлені творчі компоненти спортивної діяльності в циклічних, ігрових, складних координаційних, швидкісно-силових видах спорту та спортивних єдиноборствах; визначені відмінності між інтеллектуальними, креативними і особистісними компонентами творчих здібностей у представників різних видів спорту; обгрунтовано використання розвитку творчих здібностей як компонентів спортивної майстерності за допомогою методу творчого тренінгу у спортсменів ігрових команд; розроблені і апробовані програми групового творчого тренінгу в поєднанні з методикою психофізіологічних вимірів готовності до діяльності спортсменів ігрових команд.

Положення, які виносяться на захист:

Творчий компонент спортивної діяльності представлений в усіх групах видів спорту (циклічних, ігрових, єдиноборствах, складних координаційних, швідкісно-силових) і виявляється в різних її структурних елементах.

Творчі здібності у різних видах спорту детерміновані особливим співвідношенням їх інтелектуальних (у тому числі креативних) і особистісних особливостей. Ці особливості виявляються у зацікавленому і активному ставленні до спортивної діяльності та визначають продуктивність, оригінальність та гнучкість способів досягнення спортивного результату.

Специфіка структури творчих здібностей у представників ігрових видів спорту полягає у тому, що: у складі креативного компоненту провідними показниками є оригінальність, продуктивність і гнучкість вербального і невербального мислення; у складі інтеллектуального компоненту провідними показниками є здатність до індуктивного мислення, до оперування словесною і числовою інформацфєю та її оцінювання; у складі особистісного компоненту провідними показниками є рівень самооцінки і домагань за інтелектом, сила мотивації досягнення мети.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що: визначені підходи до розробки нових шляхів підвищення спортивної результативності через використання творчих можливостей кваліфікованих спортсменів; експериментально виявлені ті галузі тренувальної і змагальної діяльності, які містять у собі найбільші можливості для виявлення творчих здібностей спортсменів.

Практична значущість дослідження полягає в тому, що: отримані дані про особливості прояву творчих здібностей спортсменів, які можуть використовуватись під час відбору спортсменів у збірні команди на етапі спортивного вдосконалення; використання психологічного тренінгу, спрямованого на розвиток індивідуального і групового потенціалу у кваліфікованих спортсменів, дозволяє вдосконалювати процес їх підготовки; розроблені умовні формули можуть бути прикладом того, як за допомогою найпростіших вимірів діагностувати творчий потенціал спортсменів і на його підгрунті прогнозувати розвиток спортивної майстерності та творчих здібностей у гравців.

Розроблені в процесі дослідження рекомендації з використання творчих компонентів в спортивній діяльності використовувалися під час викладання курсу педагогічної майстерності студентам НУФВСУ, а також тренерами команд “Олімпік” (м.Вінниця), “Ремтехсільмаш” (м.Вінниця) та ін. під час побудови тренувального процесу.

Особистий внесок дисертанта в розробку наукових результатів. Участь автора у написанні дисертації та науковах праць є визначальною як з точки зору проведення досліджень, так і інтерпретації їх результатів, формулюванні висновків та практичних рекомендацій.

Апробація роботи. Результати дослідження були апробовані на Міжнародній науково- практичній конференції “Психолого-педагогические основы активизации учебно-познавательной деятельности студентов” (Вінниця, 1992); Першій сесії олімпійської Академії України для молодих учасників, присвяченій 100-річчю сучасного олімпійського руху (Харків, 1994); Міжнародній науково-практичній конференції “Фізична культура, спорт та здоров'я нації” (Вінниця, 1998); П'ятих костюківських читаннях “Психологія на перетині тисячоліть” (Київ, 1998), а також зроблено 2 доповіді на міжкафедральних науково-практичних конференціях у НУФВСУ.

Публікації. Результати дослідження відображені у 10 наукових працях, що опубліковані у фахових виданнях,науковому журналі, збірниках наукових праць, збірниках статей міжнародних науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Робота викладена на 203 сторінках, складається із вступу, чотирьох розділів, висновків. Список використаної літератури включає 245 найменувань. Матеріали дисертації ілюстровано 12 таблицями, 27 рисунками і 8 додатками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

творчий здібність спортсмен

Рішенню першого завдання дослідження був присвячен перший розділ дисертації “Творчі здібності у спортивній діяльності як резерв підвищення її результативності”, де наводяться дані про розвиток і сучасний стан наукових уявлень про творчі здібності, аналізуються підходи до їх вивчення і розуміння. Розглядаються особливості виявлення творчих здібностей представників різних видів спорту. Окрім того, теоретично обгрунтовується використання методів як психологічної діагностики творчих здібностей, так і психофізіологічної готовності спортсменів до діяльності, а також необхідність включення в тренувальний процес групового творчого тренінгу.

Теоретичним підгрунтям роботи є розуміння творчих здібностей у двох варіантах. По-перше, творчі здібності розглядаються, в широкому розумінні, як такі, які відповідають загальній обдарованості, тобто вони є передумовою високоефективної інтелектуальної діяльності (Б.М.Теплов (1985), Я.О.Пономарьов (1988), В.І.Андреєва (1991), О.М.Матюшкім (1993) та ін.). У такому розумінні структура творчих здібностей ототожнюється зі структурою інтелекту.

По-друге, певна частина дослідників розуміє творчі здібності як звужене поняття під назвою креативність (Дж.Гілфорд (1980), Д.Б.Богоявленська (1987), Р.М.Грановська (1991) та ін.). Креативні здібності в цьому розумінні відповідають дивергентному мисленню і сприяють створенню продукту, який відрізняється новизною і оригінальністю.

Доводиться, що спорт є видом творчої діяльності, тобто створює передумови для формування творчої особистості спортсмена.

Творчі здібності спортсмена є різновидом як загальних, так і спеціальних здібностей, і мають усі їх загальні властивості, структуру, зв'язок зі спортивною діяльностю і психологічними особливостями індивідуму. У той же час творчі здібності спортсмена мають свої специфічні ознаки. Ці ознаки виявляються у своєрідному зацікавленому ставленні індивідуму до нових засобів діяльності (мотиваційний комопнент творчих здібностей), а також у оригінальних підходах до її виконання (виконавчий компонент). Окрім того, творчі здібності підкріплюються рядом специфічних особистісних якостей: спонтанністю, незалежністю, силою-Я, високою самооцінкою, комунікабельністю та ін.

Положення про творчі здібності,які застосовані до вивчення творчості у галузі спорту, викликали необхідність комплексного дослідження їх структури у спортсменів, а саме: інтелектуальних складових творчих здібностей (здатність до оцінки, абстрагування і узагальнення, комбінування вербальної та невербальної інформації тощо); креативних особливостей інтеллекту (оригінальність, гнучкість, продуктивність вербального та невербального мислення тощо); найбільш суттєвих особливостей особистості, які пов'язані з успішністю творчої діяльності (рівень потреб у досягненнях, рівень самооцінки, характеристики взаємодії з групою та ін.).

Підгрунтям вивчення питання про шляхи вдосконалення підготовки спортсменів до спортивної діяльності стала концепція Б.Г.Ананьєва (1980), З.О.Голубєвой (1989), Г.О.Голіцина, М.М.Георгієва, В.М.Петрова (1989) про існування двох типів регулювання інтелектуальної активності людини: вертикального (основного) і горизонтального (додаткового). В межах цієї теорії виділяють такі два типи виснаження мозкової діяльності: перший тип - “конвергентний”, за якого виснажуються усі системи регулювання; другий тип - “дивергентний”, за якого виявляється послаблення вертикальної системи регулювання і компенсуюча робота горизонтального контуру. В галузі спортивної діяльності таким компенсаторним видом мозкової активності може бути регулювання інтенсивної роботи, яка проходить за наближених до тренувань умов, проте носить специфічно-інтелектуально-творчий характер. Саме це викликало необхідність у тренувальному процесі (переважна активність правої півкулі) використовувати творчий тренінг, сутністю якого є переважно лівопівкульне навантаження.

Далі обгрунтовується використання об'єктивних психофізіологічних показників, які відображають зміни у стані піддослідних. Це необхідно для фіксації результатів впливу групового творчого тренінгу на готовність спортсменів до діяльності. За об'єктивні показники взято електродермальні характеристики в біолонічно активних точках кінчиків пальців рук (ЕДХ БАТ) (Н.О.Нестєрова (1981), А.М.Карпухіна (1990), М.-Л.А.Чепа (1990).

У другому розділі “Методи і засоби реалізації програми дослідження” обгрунтовуються методи, методики і засоби реалізації програми дослідження.

Методологічне підгрунтя дослідження складають теоретичні та методологічні принципи вітчизняної і світової психолого-педагогічної науки, які розкривають значення творчого розвитку особистості; положення теорії діяльності і теорії здібностей, які розглядають творчість як діяльність людини, яка перетворює природний і соціальний світ у відповідності до цілей і потреб суспільства на засадах об'єктивних законів дійсності; а також сучасний системний психофізіологічний підхід, який виявляє зв'язок між фізіологічними і психічними процесами.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань був застосований комплекс взаємодоповнюючих методів і методичних прийомів:

Аналіз вітчизняної і зарубіжної літератури з проблеми дослідження.

Порівняльно-експериментальне дослідження творчих здібностей у кваліфікованих спортсменів з використанням психологічних методик.

Метод експертних оцінок для дослідження виявлення творчого компоненту в спортивній діяльності у представників різних видів спорту, а також для аналізу спортивної майстерності і творчих здібностей кваліфікованих спортсменів ігрових команд.

Експеримент на визначення впливу навантаження творчого характеру на психофізіологічну готовність спортсмена до діяльності, який будувався за планом тимчасових серій з використанням інструментальної методики.

Методи математичної статистики: ранжування експертних оцінок, дисперсійний, кореляційний, факторний і множинний регресивний аналіз.

Так, для з'ясування компонентів спортивної діяльності, у яких виявляється творчість, використовуються методи експертних оцінок.

Для порівняння структури творчих здібностей у кваліфікованих спортсменів різних спеціалізацій використовувався комплекс психодіагностичних методик, до складу якого увійшли:

методики, які дозволяють виявити особливості інтелектуальних процесів, що входять до структури творчих здібностей (тест “Оцінка частоти слів, які вживаються у мовленні”, тест ”Структура інтелекту” Р.Амтхауера (5 субтестів), “Невербальний тест флюідного загального інтелекту” Р.Б.Кєттела (4 субтеста));

методика визначення рівня різних компонентів вербальної і невербальної креативності (тести креативностіДж.Гілфорда і Є Торренса (6 субтестів));

методи виявлення особливостей особистості, які пов*язані з творчою діяльністю (“Шкали самооцінки” Дембо-Рубінштейн, “Оцінка мотивації досягнення мети Т.Елерса, “Q-sort” Д.Стока і Ш.Телена).

З метою визначення впливу навантаження творчого характеру на психофізіологічну готовність піддослідних до спортивної діяльності був проведений експеримент з використанням тимчасових серій вимірів електродермальних характеристик у біологічно активних точках (ЕДХ БАТ) перед спортивним тренуванням і після нього, перед творчим тренінгом і після нього.

Груповий творчий тренінг проводився в команді з волейболу “Ремтехсільмаш” (м.Вінниця) і в команді з хоккею на траві “Олімпік” (м.Вінниця) за авторською програмою.

Всього в дослідженні брали участь 470 осіб, з яких 403 -кваліфіковані спортсмени (кваліфікація: ЗМС, МСМК, МС, КМС, I розряд), 8 - тренери ігрових команд, 59 - студенти педагогічних ВУЗів. Дослідження проводилось протягом 1993-1996 рр. Було проведено більше 2000 психологічних і більше 900 психофізіологічних вимірів.

В третьому розділі “Експериментальне дослідження творчості в спортивній діяльності” наведені результати трьох частин дослідження:

Побудова узагальнених моделей вияву творчості в різних видах спорту.

Порівняння рівнів креативності у спортсменів різних спеціалізацій і неспортсменів.

Порівняння особливостей інтелекту і особистості, які виявляються в творчому аспекті спортивної діяльності у представників різних видів спорту.

В першій частині дослідження було проведено опитування експертів стосовно оцінки виявів творчості в різних видах спорту. Підгрунтям для процедури оцінювання стало теоретично обгрунтоване розуміння творчих здібностей, складовими яких є: бачення і самостійна постановка проблем в практичній спортивній діяльності; продуктивність пошуку нових підходів до розуміння проблем, які виникають в практичній спортивній діяльності; здатність до різноманітності підходів у розв'язанні проблем; новизна підходів у вирішенні проблем.

На підгрунті статистичної обробки експертних оцінок були розроблені узагальнені моделі вияву творчості в циклічних, ігрових, складних координаційних, швидкісно-силових видах спорту та єдиноборствах.

Види прояву творчості спортсменів були представлені як складові різних структурних компонентів спортивної діяльності, а саме: тренувального процесу в цілому, технічної, тактичної, фізичної підготовки, змагальної діяльностітощо. (табл.1).

Таблиця 1

Ранги структурних компонентів спортивної діяльності, в яких виявляється творчість (у різних групах видів спорту)

Група видів спорту	Структурні компоненти спортивної діяльності
	Технічна підготовка	Тактична підгот.	Фізична підготовка	Тренувальний процес	Взаєм. з суперником	Взаєм. з партнером	Змагальна діять	Індив. стиль діяльн.
Циклічні	3	5	4	1	6	7	2
Ігрові	3	1	7	4	6	5	2
Єдиноборства	5	1	6	4	3		2
Склад. координ.	1	7	5.5	5.5	8	4	2	3
Швид. силові	1		3	2	5		4

Були виявлені такі приорітетні галузі прояву творчих здібностей за групами видів спорту:

Циклічні види спорту: під час тренувального процесу (створення і вдосконалення тренажерів і пристроїв, засобів тренування, зокрема в позасезонному періоді; використання різноманітних досягнень науки і техніки з метою урізноманітнення спортивних вправ і тренувального процесу в цілому та ін.); під час змагальної діяльності (використання різноманітних способів психологічного настрою на змагання, індивідуальних засобів посилення ефекту розминки та ін.); у процесі технічної підготовки (створення нових способів оволодіння технікою рухів і її вдосконалення та ін.).

Ігрові види спорту: у поцесі тактичної підготовки (оволодіння новими індивідуальними тактичними прийомами, застосування їх у різноманітних ігрових ситуаціях та ін.); під час змагальної діяльності (здатність орієнтуватися і брати ініциативу на себе в різноманітних ігрових ситуаціях, аналізувати і моделювати змагальну діяльність та ін.); у процесі технічної підготовки (розробка нових індивідуальних технічних елементів, оволодіння ними і застосування під час гри та ін.);

Спортивні єдиноборства: у процесі тактичної підготовки (розробка нових тактичних комбінацій, їх застосування у процесі поєдинку та ін.); під час змагальної діяльності (використання способів психологічного настрою на змагання, поєдинка з урахуванням різноманітних факторів; аналіз змагань та ін.); під час взаємодії з суперниками (оволодіння способами психологічного впливу на суперника, способами їх застосування у різноманітних ситуаціях та ін.).

Складні координаційні види спорту: у процесі технічної підготовки (внесення нового в оволодіння технікою спортивних вправ; створення нових елементів, їх застосування та ін.); під час змагальної діяльності (створеня емоційного фону виступу, використання різноманітних способів оволодіння інтересом глядачів і суддів та ін.); під час створення індивідуального стилю діяльності (підбір музичного супроводу, “сценічного“ образу, костюму та ін.).

Швидкісно-силові види спорту: у процесі технічної підготовки (створення індивідуальних способів виконання спортивних вправ та ін.); під час тренувального процесу (створення нових тренажерних приладів і способів роботи на них, внесення коректив у хід тренувального процесу та ін.); під час здійсненнія фізичної підготовки (вдосконалення методик розвитку фізичних якостей, здібностей та ін.).

У другій частині дослідження було проведенно тестування рівня креативності (тести Дж.Гілфорда і Є.Торранса) у кваліфікованих спортсменів різних спеціалізацій та неспортсменів.

Аналіз та інтерпретація результатів дослідження проводилися у двох напрямках.

Порівняння рівнів різних компонентів креавтиності групи спортсменів і неспортсменів виявило, що у спортсменів показники креативності, які відображають рівень оригінальності, семантичної спонтаної гнучкості вербального і невербального мислення вищі, ніж у неспортсменів; а показники, які визначають рівень гнучкості, побіжності вербального мислення, - нижчі.

Порівняння середніх показників за окремими структурними компонентами креативності у спортсменів - представників різних груп видів спорту - показало, що серед результатів спостерігаються достовірні відмінності за показниками креативності (рис.1).

У третій частині дослідження були визначені індивідуальні і особистісні особливості, які властиві представникам різних видів спорту і відображають структуру їх творчих здібностей. Наявність достовірних відмінностей між середніми показниками п'яти груп піддослідних за інтелектуальними і особистісними методиками дали можливість розглянути структуру інтелекту і особистості кваліфікованих спортсменів - представників різних груп видів спорту у вигляді графічних зображень (рис.2).

Структура інтелекту (в тому числі креативності) і особистості за основними їх складовими частинами носить своєрідний характер у кожної групи піддослідних, а саме:

У представників циклічних видів спорту переважають: за інтелектуальними компонентами : комбінаторні здібності; за складовими креативності відмінності не вияленні; за особистісними параметрами: високий рівень вимог (в тому числі за інтелектом), високий рівень мотивації досягнення мети, незалежність, вибірковість у спілкуванні.

У представників ігрових видів спорту переважають: за інтелектуальними компонентами: здатність до оцінювання інформації, до абстрагування і оперування поняттями і числами, до індуктивного мислення; за складовими креативності: оригінальність, гнучкість та продуктивність вербального і невербального мислення; за особистісними параметрами:високий рівень самооцінки (в тому числі за інтелектом), високий загальний рівень вимог, висока ступінь активості взаємодії у групі.

Це пояснюється специфічними умовами діяльності у ігрових видах спорту, а саме: необхідністю контактної взаємодії з партнерами і суперниками; мінімізацією часу для прийняття рішення; результат гри є продуктом командної взаємодії; необхідністю командного (колективного) аналізу результатів змагальної діяльності та ін.

У представників спортивних єдиноборств переважають: за інтелектуальними складовими і компонентами креативності відмінностей не виявлено; за особистісними параметрами: висока ступінь активності взаємодії у групі.

У представників складних координаційних видів спорту переважають : за інтелектуальними складовими: здатність до оцінювання інформації, до абстрагування і оперування поняттями; за компонентами креативності відмінності не виявленні; за особистісними параметрами: високий рівень вимог за інтелектом, високий рівень мотивації досягнення мети, а також контактності.

У представників швидкістно-силових видів спорту переважають: за інтелектуальними складовими: комбінаторні здібності; за креативними компонентами: гнучкість та побіжність вербального мислення; за особистісними параметрами: незалежність як тенденція поведінки у групі.

Так, результати представників ігрових видів спорту відрізняються у порівнянні з результатами спортсменів інших спеціалізацій перевагою цілого ряду як інтелектуальних, так і специфічних креативних компонентів творчих здібностей. Окрім того, чим вища у представників різних видів спорту відносна вираженість компонентів креативності, в цілому, та креативність, зокрема (ігрові види спорту), тим вищі і рівні самооцінки за інтелектом.

У четвертому розділі “Дослідження впливу творчого тренінгу на психофізіологічну готовність спортсменів до діяльності” описані результати порівняльного аналізу впливу спортивного тренування і групового творчого тренінгу на психофізіологічну готовність до діяльності спортсменів - гравців. Також було здійснено прогнозування росту творчих здібостей (креативності) гравців як складової частини їх спортивної майстерності.

Дисперсійний аналіз результатів дослідження дозволив розділити на дві групи всі показники електродермальних характеристик у біологічно активних точках (ЕДХ БАТ), які вимірювалися у піддослідних:

1 - ті, які свідчать про постійний характер психофізіологічних функцій, тобто про постійну, “фонову“ готовність людини до діяльності (базальні показники, які вимірюються безпосередньо);

2 - ті, які свідчать про поточний характер психофізіологічних функцій, тобто про ситуативну готовність людини до діяльності (показники асиметрії, похідні від базальних, ситуативні).

Порівняння вимирів ЕДХ БАТ перед спортивним тренуванням і після нього, а також перед груповим творчим тренінгом і після нього за першою групою показників (№ 1-10, 17,18,19) свідчить про постійний, проте не співпадаючий характер змін, які спостерігаються під час дії на спортсменів навантажень фізичної і творчої спрямованості.

Порівняння другої групи показників ЕДХ БАТ ( № 11-16,20,21) свідчить про те, що під час групового творчого тренінгу спотерігається така сама перебудова поточної (ситуативної) психофізіологічної готовності до спортивної діяльності, як і під час тренування у спортсменів - гравців.

Таким чином, на певних етапах спортивної підготовки, наприклад, у передзмагальному періоді, можна використовувати груповий творчий тренінг в ігрових командах як один з способів впливу на готовність спортсменів до змагань.

Окрім того, програма творчого тренінгу містить в собі альтернативні ситуації групового успіху і неупіху. За рахунок цього можна міняти місце і зміст тренінгу у змальному періоді і, таким чином, цілеспрямовано впливати на психофізіологічну готовність членів команди до різноманітних ситуацій, які виникають під час змагальної діяльності. У випадку серії перемог доцільно мобілізувати команду на подальшу боротьбу через використання тренінгових завдань, які спрямовані на груповий пошук оптимального рішення серед великої кількості різноманітних ситуацій. Якщо після поразки виникла необхідність підняти бойовий настрій команди, використовують креативні завдання, які спрямовані на безумовний успіх. Вони виконуються за принципом: чим більше різноманітних ситуацій, тим краще.

Важливою частиною дослідження стало прогнозування змін спортивної майстерності з урахуванням усіх її складових частин, в тому числі творчих здібностей спортсмена.

Підгрунтям для прогнозування стало експертне оцінювання творчих здібностей і майстерності спортсменів - гравців, а також ряд психофізиологічних показників.

Співвідношення експертної оцінки спортивної майстерності і творчих здібностей (креативності) зі зміною електродермальних характеристик у біологічно активних точках (виміри до і після впливу на спортсменів навантажень фізичного і творчого характеру) дає можливість скласти умовні формули. За допомогою цих формул можна прогнозувати розвиток спортивної майстреності і її складової - творчих здібностей у спортсменів - гравців.

У підсумковій частині роботи представлені основні результати, які служать підтвердженням висунутої гіпотези і положень, які винесені на захист; окреслені перспективи подальшого вивчення поставленої проблеми.

Узагальнення результатів дослідження дозволило зробити такі висновки:

Творчий компонент присутній у всіх видах спорту і виявляється у різних структурних компонентах спортивної діяльності: у циклічних видах спорту, насамперед, - в організації тренувального процесу та у змагальній діяльності; у ігрових видах спорту та єдиноборствах, насамперед, - у тактичній підготовці та у змагальній діяльності; у складних координаційних видах спорту, насамперед - у технічній підготовці та у змагальній діяльності; у швидкісно-силових видах спорту - у технічній і фізичній підготовках.

Показники невербальної (образної) креативності у піддослідної групи спортсменів, в цілому, достовірно вищі, ніж у групи неспортсменів, а показники вербальної (мовної) креавтиності у групи спортсменів достовірно нижчі, ніж у неспортсменів.

Серед досліджуваних груп спортсменів високі показники креативості (відмінності достовірні) відмічені у предстваників ігрових видів спорту. Специфіка спортивної діялності у цих видах, за даними дослідження, найбільшою мірою стимулює розвиток творчих (креативних) здібностей у спортсменів.

Проведене дослідження дозволило визначити склад і особливості інтелектуальних, в тому числі, креативних, і особистісних складових частин творчих здібностей у представників різних видів спорту. Виявлені особливості можуть бути використані під час складання спортограм.

Сукупність усіх досліджуваних компонентів творчих здібностей (інтелектуальні, креативні і особистісні складові частини) у спортсменів різних спеціалізацій має свою специфіку. Так, результати представників ігрових видів спорту відрізняються, у порівнянні з результатами інших спеціалізацій, перевагою цілого ряду як інтелектуальних (конвергентне мислення), так і специфічних креативних (дивергентне мислення) компонентів творчих здібностей. Окрім того, чим більше у представників різних видів спорту відносна виявленість компнентів інтелекту, в цілому, і креативності, зокрема (ігрові види спорту), тим вищі й рівні самооцінки і вимог за інтелектом.

Специфіка творчої діяльності у тому чи іншому виді спорту відобразилася і на вивчених особливостях особистості. Так, необхідність взаємодіяти з партнерами і суперниками (ігрові види спорту і єдиноборства) виявилась у таких особистісних параметрах, як високий ступінь активності взаємодії і суттєво більш низький рівень досягнення мети (як індивідуального результату) в порівнянні з представниками інших видів спорту. Необхідність поліпшити індивідуальний результат (циклічні і швидкістно-силові види спорту) відобразилася на таких особистісних параметрах, як високий рівень мотивації досягнення мети і прагнення до незалежності. У спортсменів складних координаційних видів спорту, в середньому, більш виражена така особистісна особливість, як високий ступінь комунікабельності, контактрості; це є відбитком необхідності встановлювати емоційний контакт з глядачами і суддями.

Під час групового творчого тренінгу спостерігається така сама перебудова ситуативних показників психофізіологічної готовності до спортивної діяльності, як і під час тренування. Таким чином, груповий творчий тренінг впливає на тимчасові показники психофізіологічної готовності спортсменів до діяльності так само, як спортивне тренування, тобто, на етапі передзмагальої підготовки можна використовувати його як метод впливу на психофізіологічну готовність спортсменів до наступних змагань.

Співставлення експертної оцінки спортивної мастерності і творчих здібностей (креативності) з вимірами електродермального опору в біологічно активних точках, які були отримані до і після дії на спортсменів навантажень фізичного і інтелектуального - творчого характеру, дає можливість побудувати умовні формули. За допомогою формул можна прогнозувати розвиток спортивної майстерності і її складової частини - творчих здібностей у спортсменів ігрових команд.

Подальша перспектива дослідження полягає у вивченні взаємозв'язку між показниками спортивної майстерності і рівнем творчих здібностей спортсменів різних спеціалізацій. Це буде служити розв'язанню питань резервого підвищення спортивної результативності і професійного відбору.

Основні положення дисертаційної роботи викладенні у таких публікаціях:

Ложкін Г.В., Сальнікова С.І., Терешина О.Б. Творческие способности в спорте // Наука в олимпийском спорте.-Київ, 1998.- №3.-С.75-81.

Сальнікова С.І. Тренінг креативності у підготовці спортивних ігрових команд // Психологія на перетині тисячоліть: Збірник наукових праць учасників П'ятих костюковських читань: В 3 Т. -Київ:Гнозис, 1998.-Т.III.-С.103-110.

Сальнікова С.І. Системный подход к изучению творческих способностей спортсменов // Фізична культура, спорт та здоров'я нації: Збірник наукових праць.- Київ-Вінниця, 1998.- Частина I.- С.215-222.

Сальнікова С.І. Використання творчого тренінгу у підготовці спортивних ігрових команд // Молода спортивна наука України (матеріали Всеукраїнської конференції аспірантів). -м.Львів,ЛДІФК, -1998, Частина 2. -164-167.

Сальнікова С.І. Изучение творческих компонентов спортивной деятельности // Физическая культура, спорт и здоровье нации (материалы 2 международной научно-практической конференции) г.Винница, ВГПИ,-1996,Том 2. -С.69-71.

Лобова С.І. Вивчення рівня креативності у спортсменів (матеріали першої сесії олімпійської Академії України, просвяченої 100-річчю сучасного олімпійського руху) -м.Харків,ХаДІФК, -1994.-С.157-160.

Сальнікава С.І. Вивчення впливу на спортсмена групової творчої діяльності // Конфлікти в педагогічних системах (матеріали науково-практичної конференції) -м.Вінниця, ВДТУ, -1997. -С.269-271.

Сальнікова С.І. Решение проблем большого спорта и управление демографическими процессами // Демографічна ситуація в карпатському регіоні: реальність, проблеми, прогнози на XXI століття (матеріали міжнародної науково-практичної конференції)-м.Чернівці,-1996.-С.365-367.

Ложкін Г.В., Сальнікова С.І. Джерела міжособистих конфліктів у спортивній діяльності // Молодь і проблеми конфлікту в період переходу до демократичного суспільства (тези міжнародної молодіжної науково-практичної конференції) -м.Чернівці, -1994, -С.274-275.

Лобова С.І. Про формування у студентів факультету фізвиховання творчих професійних умінь // Шляхи підвищення ефективності підготовки педагогічних працівників (матеріали міжнародної науково-практичної конференції)-м.Бар,1993.-Частина 1. -С.31-32.

Сальнікова Софія Ігорівна. Виявлення творчих здібностей у кваліфікованих спортсменів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту по спеціальності 24.00.01 - Олімпійський ї професійний спорт. Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 1999.

Дисертація присвячена системному вивченню творчих здібностей кваліфікованих спортсменів. Було доведено, що творчий компонент присутній у всіх видах спорту і проявляється у різних структурних компонентах спортивної діяльності. Виявлені видмінносі між різними групами видів спорту по вивченим складовим творчих здібностей (інтелектуальним, креативним та особистісним). Підтверджено, що можна використовувати груповий творчий тренінг як метод впливу на психофізіологічну готовність спортсменів до змагань. Розроблен підхід до побудови умовних формул прогнозування росту спортивної майстерності і творчих здібностей у спортсменів ігрових команд.

Ключові слова: творчі здібності, кваліфіковані спортсмени, спортивна діяльність, креативність, інтелектуальний та особистісний компоненти творчих здібностей, психофізіологічна готовність, творчий тренінг.

Salnikova Sophiya Igorevna. Displaying of qualified athletes' creativity.- Manuscript.

Dissertation for the degree of Candidate of physical education in 24.00.01 - Olimpic and professional sport. National Ukrainian university of physical education and sport, Kyiv, 1999.

The work is devoted to system study of qualified athletes' creativity. It was proved that creative component exists in all kinds of sport and displays in various structural components of sports activity. Differences between various groups of sports kinds by studying components of creative abilities (intellectual, creative and personal) were revealed. It was confirmed that group creative training can be used as method of influence to psychophysiological readiness of athletes to competitions. Approach to creation of formula, that prognoses growth of sports and creative abilities was developed.

Key words: creativity, qualified athletes', sports activity, intellectual and personal components of creative abilities, psychophysiological readiness, creative training.

Сальникова Софья Игоревна. Проявление творческих способностей у квалифицированных спортсменов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.01 - Олимпийский и профессиональный спорт. Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, Киев, 1999.

Диссертация посвящена системному изучению творческих способностей у квалифицированных спортсменов. Исследование построено на понимании творческих способностей как совокупности интеллектуальных (в том числе, креативных), а также личностных особенностей спортсмена, которые проявляются в заинтересованном и активном отношении к спортивной деятельности и определяют продуктивность, оригинальность, гибкость способа достижения спортивного результата.

В ходе исследования было доказано, что творческий компонент присутствует во всех видах спорта (циклических, игровых, сложнокоординационных, скоростно-силовых и единоборствах) и проявляется во всех сферах подготовки спортсменов. Построено пять обобщенных моделей проявления творческих компонентов деятельности для различных групп видов спорта, в которых виды проявления творчества были представлены как составляющие различных структурных компонентов спортивной деятельности, а именно: технической, тактической, физической подготовки, тренировочного процесса и соревновательной деятельности в целом и др. Так, преимущественно творчество проявляется: в циклических видах спорта - в организации тренировочного процесса и спортивной деятельности; в игровых видах спорта - в тактической подготовке и в психологическом аспекте соревновательной деятельности; в сложнокоординационных видах спорта - в технической подготовке и в психологическом аспекте соревновательной деятельности; в скоростно-силовых видах спорта - в технической и физической подготовке.

Выявлены отличия между разными группами видов спорта по изученным составляющим творческих способностей (интеллектуальным, креативным и личностным). Так, у представителей циклических видов спорта преобладают: по интеллектуальным составляющим: комбинаторные способности; по составляющим креативности отличия не выявлены; по личностным параметрам: высокий уровень мотивации достижения цели и общий уровень притязаний (в том числе по интеллекту), независимость, избирательность в общении. У представителей игровых видов спорта преобладают: по интеллектуальным составляющим - способность к оцениванию информации, абстрагированию, индуктивному мышлению, оперированию понятиями и числами; по составляющим креативности- оригинальность, гибкость и продуктивность вербального и невербального мышления; по личностным параметрам - высокий общий уровень самооценки (в том числе интеллекта) и притязаний, высокая степень активности взаимодействия в группе. Для представителей спортивных единоборств характерны такие особенности: по интеллектуальным составляющим и компонентам креативности отличия не выявлены; по личностным параметрам - высокая степень активности взаимодействия в группе. У представителей сложнокоординационных видов спорта преобладают: по интеллектуальным составляющим - способность к оцениванию информации, к абстрагированию и оперированию понятиями; по компонентам креативности отличия не выявлены; по личностным составляющим - высокий уровень притязаний по интеллекту и мотивации достижения цели, а также контактности (общительности). У представителей скоростно-силовых видов спорта преобладают: по интеллектуальным составляющим - комбинаторные способности; по креативным компонентам - гибкость и продуктивность вербального мышления; по личностным параметрам - независимость как тенденция поведения в группе.

Так, результаты представителей игровых видов спорта отличаются по сравнению с результатами спортсменов других специализаций преобладанием целого ряда как интеллектуальных , так и специфических креативных компонентов творческих способностей. Кроме того, чем выше у представителей различных видов спорта относительная выраженность компонентов интеллекта, в целом, и креативности, в частности (игровые виды спорта), тем выше и уровни самооценки по интеллекту.

Подтверждено, что можно использовать групповой творческий тренинг как метод влияния на психофизиологическую готовность спортсменов к соревнованиям. Доказано, что групповой творческий тренинг влияет на текущие характеристики психофизиологической готовности к деятельности так же, как спортивная тренировка. Следовательно, на определенных этапах спортивной подготовки (в предсоревновательном периоде), можно использовать групповой творческий тренинг в командах как один из методов влияния на готовность спортсменов к соревнованиям.

Разработан подход к построению условных формул прогнозирования роста спортивного мастерства и творческих способностей у спортсменов игровых команд. Прогнозирование осуществляется с учетом объективных психофизиологических показателей.

Ключевые слова: творческие способности, квалифицированные спортсмены, спортивная деятельность, креативность, интеллектуальный и личностный компоненты творческих способностей, психофизиологическая готовность, творческий тренинг.

Размещено на Allbest.ru