Спорт у житті людини. Олімпійські ігри

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема реферату

«Спорт у житті людини. Олімпійські ігри»

Зміст

1. Олімпійські ігри - міжнародні спортивні змагання

2. Історія створення

3. Еволюція олімпійського руху

4. Перші олімпійські ігри 1896 року

5. Зимові Олімпійські ігри

6. Церемонія відкриття Олімпійських ігор

7. Програма Олімпійських ігор

8. Олімпійська символіка

9. Україна на Олімпійських іграх

10. Мапи столиць Олімпійських ігор

1. Олімпійські ігри - міжнародні спортивні змагання

Вони проводяться кожні чотири роки під егідою Міжнародного олімпійського комітету. Види спорту, які входять до програми Олімпійських ігор називаються олімпійськими. Переможці змагань отримують довічне звання олімпійського чемпіона.

Олімпійські ігри діляться на літні й зимові. Літні Олімпійські ігри проводяться кожні чотири роки, в рік кратний чотирьом. Зимові Олімпійські ігри об'єднують зимові види спорту й відокремилися від літніх, починаючи з 1924 року. До середини 90-х літні й зимові Олімпійські ігри проводилися в один рік. Починаючи із зимової Олімпіади Ліллехаммера (Норвегія), зимові Олімпійські ігри проводяться через два роки після літніх.

2. Історія створення

Батьківщиною Олімпійських ігор є місцевість, розташована поруч зі святилищем Олімпії біля міст Елліса і Пізи. Руїни його, зруйновані землетрусом в VI столітті н.е., до цих пір можна побачити, відвідавши Грецію. Це святилище було, відповідно до грецької міфології, споруджено Гераклом на честь богів, саме в ньому стояла знаменита статуя Зевса, що є другим чудом світу древнього миру. Споруджена вона була в V столітті до н.е. У ті часи Греції, уже більше трьохсот років проводилися Олімпійські ігри, які користувалися великою популярністю. Гри були присвячені головному з богів-олімпійців - богові Зевсу.

Метальник диску -- копія грецької статуї з 5 ст. до н.е.

У давньогрецькій міфології Зевс - бог грому, блискавок і неба, самий головний бог на Землі. Не дивлячись на це, до цих пір не був побудований жоден гідний храм у його честь. З метою будівлі храму стали збиратися пожертвування. Надзвичайно грандіозним будівництвом керував архітектор з Эліди - Либон. Ця монументальна будова стала одним з найголовніших святилищ Греції. Чудовий, побудований з мармуру, він перевершував по розмірах всі існуючі на той момент храми. Масивний дах будинку, розмір якого 27м на 64м, підтримували цілих 34 колони, виконані із черепашнику. Кожна колона у висоту була приблизно 10,5 метра. На мармурових фронтонах храму були зображені подвиги Зевса. Для створення статуї Зевса був запрошений скульптор Фідій з міста Афіни. Фігуру головного бога Фідій вирізав з дерева, а потім прикріпив до неї пластинки зі слонової кістки й золота. Статуя Зевса була повністю готова в 430 році до н.е.

Святилище Олімпія і статуя Зевса (було зруйновано у 393 році в часи правління імператора Феодосія І)

Саме за назвою цього святилища і стали називатися легкоатлетичні змагання, що проводяться там кожні чотири роки. Перші, з бігу, пройшли в 776 році до н.е. Дистанція, виміряна стопами Геркулеса, становила близько 190 м. Від грецького слова «стадія» -- крок, і походить назва «стадіон». Точний привід проведення перших Олімпійських ігор невідомий. Існує одна з версій, цілком міфічна, що у їх підстави стояв Зевс, за іншою -- це був Геркулес, який і ухвалив проводити їх кожні 4 роки.

Як би там не було, достовірно відомо, що змагання проводилися між вічно ворогуючими і конкуруючими між собою містами-державами древньої Греції і те, що на час їх проведення припинялася вся ворожнеча і всі війни. Авторитет цих ігор і їх переможців був настільки великий, що час і дати греки стали визначати по минулим Олімпіад і вимірювати його в чотирирічних періодах. Ці ігри проводилися аж до V ст. н.е. і були заборонені як язичницький ритуал імператором Феодосієм. Коли почалася повальна християнізація.

3. Еволюція олімпійського руху

Інтерес до Олімпійських ігор, який виник після того, як були виявлені руїни стародавньої Олімпії, виник в середині XIX століття і в 1896 році вони були відновлені за ініціативою французького політичного і громадського діяча П'єра де Кубертена. З тих пір проведення таких ігор служить для престижу і підняття репутації будь-якої країни світу, а участь у них і, тим більше, перемога, є мрією будь-якого спортсмена. Барон П'єр де Кубертен заснував у 1894 році Міжнародний олімпійський комітет (МОК). МОК з тих пір став керівним органом олімпійського руху, структура і дії якого визначаються Олімпійською хартією.

Барон П'єр де Кубертен

Еволюція олімпійського руху в 20-му і 21-му століттях призвела до певних змін в Олімпійських іграх. Ці зміни включають, зокрема, створення зимових Ігор, Параолімпійських ігор для спортсменів із фізичними вадами, а також Юнацьких Олімпійських ігор для неповнолітніх спортсменів. МОК був змушений адаптуватися до економічних і політичних змін та технологічних реалій 20-го століття. В результаті, Олімпійські ігри змістилися від чисто любительського спорту, як це передбачалось Кубертеном, до участі професійних спортсменів. Зростання значення засобів масової інформації створило проблеми корпоративного спонсорства та комерціалізації Олімпійських ігор. Ігри 1916, 1940 та 1944 років було скасовано через Першу та Другу світову війну.

4. Перші олімпійські ігри 1896 року

У перших Іграх проведених під егідою МОК на стадіоні Панатінаїкос в Афінах в 1896 році, взяли участь 241 спортсменів з 14 країн, які змагалися в 43 дисциплінах. Заппас і його двоюрідний брат Константінос Заппас склали грецькому уряду зобов'язання фінансування майбутніх Олімпійських ігор. Це фінансування було використано в 1896 році. Ремонт стадіону в рамках підготовки до Ігор щедро профінансував Георгіос Авероф. Грецький уряд також надав фінансування, яке повинно було окупитися за рахунок продажу квитків на Ігри і продажу першого набору Олімпійських пам'ятних марок. Грецькі офіційні особи і громадськість з ентузіазмом сприйняли факт проведення цих Ігор. Це почуття поділяло багато атлетів, які навіть зажадали, щоб Афіни бути господарем Олімпійських ігор на постійній основі. МОК не схвалив це прохання. Комітет планував місце проведення Олімпійських ігор сучасності змінювати на міжнародному рівні. Другі Ігри вирішили провести в Парижі.

Церемонія відкриття Олімпійських ігр 1896 року на стадіоні Панатінаїкос

Марка з першої Олімпійської серії

Після успіху Ігор 1896 року, Олімпійський рух увійшов у період застою, який загрожував його виживанню. Олімпійські ігри, що проходили на Паризькій виставці в 1900 році і Всесвітній виставці в Сент-Луїсі в 1904 році були лише супровідними заходами. Ігри в Парижі не мали стадіону, однак вперше участь в Іграх брали жінки. На Ігри в Сент-Луїсі прибуло 650 спортсменів, але 580 були з США. Олімпійський рух віджив, коли в 1906 році в Афінах було проведено Позачергові Олімпійські ігри (названі так тому, що вони були другими Іграми, що проходили протягом третього олімпійського циклу). Ці Ігри не були офіційно визнані МОК, і відтоді позачергові Олімпійські ігри не відбувалися. Ці ігри, проведені на стадіоні Панатінаїкос в Афінах, притягнули широке міжнародне коло учасників, викликали великий інтерес у суспільстві. Це започаткувало ріст популярності і розміру Олімпіад.

5. Зимові Олімпійські ігри

Зимові Олімпійські ігри (перші відбулися в Шамоні, Франція у 1924 році) були створені, щоб продемонструвати зимові види спорту, що було технічно неможливо під час літніх Олімпійських ігор. Фігурне катання (у 1908 і 1920 роках) та хокей (у 1920 році) були представлені як олімпійський види спорту на літніх Олімпійських іграх. МОК хотів розширити цей список, щоб охопити інші зимові дисципліни. У 1921 році на Олімпійському конгресі в Лозанні було прийнято рішення провести зимову версію Олімпійських ігор. Тиждень зимових видів спорту (насправді 11 днів) був проведений у 1924 році в Шамоні, Франція. Ця подія стала першими зимовими Олімпійськими іграми. МОК ухвалив, що зимові Олімпійські ігри будуть відбуватися кожні чотири роки у тому ж році як і літні Ігри. Ця традиція підтримувалася до Ігор у Альбервілі 1992 року. Після цього, починаючи з 1994 року, зимові Олімпійські ігри проходять на третій рік кожної олімпіади (приблизно через півтора року після попередніх літніх Ігор).

Проміжок між двома Олімпіадами називають олімпійським циклом або олімпіадою. Найважливішими церемоніями Олімпійських ігор є церемонія відкриття, церемонія нагородження олімпійських чемпіонів та призерів та церемонія закриття.

6. Церемонія відкриття Олімпійських ігор

Відкриття Олімпійських ігор - масове театралізоване шоу, яке приваблює до себе найбільшу телевізійну аудиторію. Кожна країна-організатор намагається в цьому шоу показати світу свою культуру. Церемонія відкриття проводиться зазвичай на Олімпійському стадіоні. Окрім яскравої театралізованої вистави вона включає в себе парад олімпійців. За традицією парад відкривають олімпійці Греції, а замикають олімпійці країни-організатора. Ігри урочисто відкривають високоставлені урядовці країни-організатора. Представники олімпійців та суддів приносять олімпійську присягу. Підіймається олімпійський прапор.

Олімпійський вогонь на зимових Олімпійських іграх. Солт-Лейк-Сіті, 2002 рік

На знак відкриття ігор в чаші над Олімпійським стадіоном запалюється олімпійський вогонь, принесений олімпійською естафетою.

На церемонії відкриття олімпійських ігор вибрані представники атлетів та суддів складають олімпійську присягу.

На церемонії закриття ігор замість впорядкованого параду олімпійці різних країн виходять на стадіон єдиним натовпом, змішавшись між собою. Така традиція була започаткована на Мельбурнській Олімпіаді 1956. Церемонія закриття Олімпіади включає в себе передачу олімпійського прапора делегації країни-організатора наступних Ігор.

7. Програма Олімпійських ігор

В програму Олімпійських ігор входять 33 види спорту, що включають 52 дисципліни. Загалом в окремих змагання розігрується біля 400 медалей.

Учасників Олімпійських ігор називають олімпійцями. Початково, олімпійцями, як і на Олімпійських іграх древності, могли бути тільки чоловіки. Жіночі змагання були включені в програму Олімпіад, починаючи з Олімпійських ігор 1928 року.

Довгий час Олімпійські ігри вимагали строгого аматорського статусу спортсменів. Однак, під впливом реальностей сучасного життя, враховуючи те, що спорт високих досягнень вимагає максимальної віддачі і повної зайнятості, від вимоги аматорства спортсменів стали відмовлятися. Починаючи з 1970-х років МОК переклав рішення про допуск професіональних спортсменів на міжнародні федерації відповідних видів спорту. До сьогодні єдиним видом спорту, який зберігає любительський статус, є бокс, швидше завдяки відмінності правил від професіонального боксу.

Починаючи з Ігор 1992 року в Барселоні, кількість олімпійців обмежена певним числом. Для участі в Олімпіаді спортсмен чи команда повинні отримати олімпійську ліцензію. Правила відбору встановлюються окремими федераціями видів спорту.

олімпійський спортивний кубертен

8. Олімпійська символіка

Олімпійський девіз. Олімпіади проводяться під гаслом «Citius, altius, fortius», що в перекладі з латини значить «Швидше, вище, сильніше», запропонованим католицьким ченцем Анрі Дідоном.

Іншим популярним гаслом олімпіад є вираз «Головне не перемога, а участь».

Олімпійські кільця

Олімпійський прапор Олімпійські кільця

Емблемою олімпіад є п'ять переплетених кілець різного кольору, які символізують єдність п'яти різних частин світу (Європа - блакитний, Азія - жовтий, Африка - чорний, Австралія і Океанія - зелений і Америка - червоний).

Олімпійський прапор -- полотнище із зображенням олімпійської емблеми на білому тлі. Підіймається на відкритті Олімпійських ігор, опускається під час церемонії закриття.

Олімпійський медведик - талісман Олімпіади-80, що відбувалась у Москві Під час Олімпіад горить олімпійський вогонь, який запалюють в Олімпії й приносить до місця проведення олімпіади естафетою олімпійського вогню.

Починаючи з 1968 року кожна олімпіада має свій олімпійський талісман - обов'язків атрибут олімпійських ігор. Місія олімпійського талісмана - "відбити дух країни-господарки ігор, принести удачу спортсменам і загострити святкову атмосферу". Найчастіше олімпійський талісман зображується у вигляді тварини, найбільш популярного в країні, що приймає спортсменів, або у вигляді дотепної вигаданої істоти. Кожен новий талісман повинен обов'язково відрізнятися від попередніх, оскільки його призначення - відбивати самобутність країни-господарки, а також викликати симпатії спортсменів і глядачів.

9. Україна на Олімпійських іграх

Українські спортсмени виступають на Олімпійських іграх окремою командою, починаючи із Зимової Олімпіади 1994-гр року. До цієї дати українці брали участь в іграх в складі олімпійських збірних Російської імперії, Польщі, Чехословаччини, Радянського Союзу та Об'єднаної команди (в 1992 році). Першим українцем на І Олімпіаді 1896 року був Микола Ріттер, на ІІ Олімпіаді 1900 брав участь Петро Заковорот.

Керівництво олімпійським спортом в Україні здійснює Національний олімпійський комітет України. Чимало українців носять горде звання олімпійського чемпіона. Першою олімпійською чемпіонкою незалежної України стала фігуристка Оксана Баюл. Загалом, Українська національна олімпійська дружина виборола 96 медалей на літніх Олімпіадах і 5 медалей на зимових Олімпіадах. Найуспішніші види - гімнастика, легка атлетика та боротьба.

Олімпійська збірна команда України, починаючи з набуття Україною незалежності, взяла участь у 5 зимових і 5 літніх Олімпійських іграх.

Медалі, що здобули Українці на літніх Олімпійських іграх

Медалі, що здобули Українці на зимових Олімпійських іграх

10. Мапи столиць Олімпійських ігор

Мапа столиць літніх Олімпійських ігор. Країни, які приймали одні літні Олімпійські ігри зафарбовані зеленим, країни, в яких ігри відбулися принаймні двічі -- синім кольором.

Мапа столиць зимових Олімпійських ігор. Країни, які приймали одні зимові Олімпійські ігри зафарбовані зеленим, країни, в яких ігри відбулися принаймі двічі -- синім кольором.

Размещено на Allbest.ru