Удосконалення техніко-тактичної підготовки футболістів 15-17 років з використанням комплексів тренувальних завдань

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання та спорту

24.00.01 - Олімпійський і професійний спорт

УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНІКО-ТАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ФУТБОЛІСТІВ 15-17 РОКІВ З ВИКОРИСТАННЯМ КОМПЛЕКСІВ ТРЕНУВАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

ЖУРІД СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

Харків - 2007

Загальна характеристика роботи

Актуальність роботи. Різним питанням підготовленості юних футболістів присвячено багато наукових праць: фізичній підготовленості (В.М. Шамардін, 1981; С.М. Задиран, 1992; Т.Т. Іманалієв, 1993; Б.Ф. Бойченко, 1996), змагальній діяльності (В.Г. Бауер, 1988; Л.Р. Айрапетянц, 1992), проблемі відбору (Ю.Ф. Буйлін, 1984; М.О. Годик, О.К. Беляков, 1985; В.С. Блюдик, 1995), структурі та змісту багаторічної підготовки (В.С. Левін, 1983; О.П. Золотарьов, 1994).

Техніко-тактична підготовленість юних футболістів завжди була у полі зору вчених, тренерів (Ю.Д. Железняк, 1981; Г.Г. Папян, 1983; Є.П. Васкес Леонард, 1983; Г.А. Голденко, 1984; І.А. Кльосов, 1991; Г.А. Лисенчук, 2003; М.О. Годик, 2006). Разом з тим, у роботах цих авторів не повністю розкриті питання залежності рівня техніко-тактичної підготовленості юних футболістів від рівня спеціальної фізичної підготовленості, а також не наведені модельні характеристики рівнів техніко-тактичної підготовленості юних футболістів різних ігрових амплуа.

У наукових працях (Г.М. Гаджиєв, 1984; С.М. Андрєєв, В.Л. Герліцин, 1986; М.О. Годик, 2006) наводяться вікові обсяги виконання різних за характером та умовами техніко-тактичних дій футболістів, а також комплекси техніко-тактичних дій з подальшим аналізом наслідків ефективності їх реалізації (О.В. Петухов, 1990; М.М. Шестаков, 1994; М.С. Полішкіс, В.О. Вижгін, 1999; А.В. Дулібський, Й.Г. Фалес, 2001; Г.В. Монаков, 2005).

У той же час існуюча в Україні навчальна програма ДЮСШ з футболу в розділі техніко-тактичної підготовки надає лише перелік вправ, які необхідно застосовувати для оцінки набутого рівня техніко-тактичної підготовленості.

Разом з тим, при вирішенні завдань техніко-тактичної підготовки юних футболістів 15-17 років не враховується спадкоємність освоєння та вдосконалення окремих елементів, використання яких важливо при переході у команди різного рівня (КФК, другої, першої та вищої ліг).

Окрім цього, футболісти, які мають однаковий рівень техніко-тактичної підготовленості, по-різному можуть ефективно використовувати окремі прийоми та їх зв'язки, тому досить важливим є виявлення рівня креативності футболістів різного ігрового амплуа.

Таким чином, визначення модельних характеристик техніко-тактичних дій футболістів різного рівня підготовленості та амплуа, індивідуальної креативної можливості їх використання, розробка на їх основі комплексних тренувальних завдань для подальшого спортивного удосконалення, обумовлює актуальність цього дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри футболу та хокею Харківської державної академії фізичної культури у 2001-2005 рр., згідно Зведеного плану науково-дослідної роботи Державного комітету України з питань фізичної культури та спорту на 2001-2005 рр. за темою 1.2.18 “Оптимізація учбово-тренувального процесу спортсменів різного віку та кваліфікації в спортивних іграх” (№ державної реєстрації 0101U006471), а також згідно Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури та спорту Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту на 2006-2010 рр. за темою 2.2.8.1.п “Удосконалення підготовки спортсменів різного віку та кваліфікації в спортивних іграх” (№ державної реєстрації 0106U011993).

Мета роботи - теоретичне й експериментальне обґрунтування методики вдосконалення техніко-тактичної підготовки футболістів 15-17 років на основі виконання комплексів тренувальних завдань.

Завдання роботи:

1. Виявити особливості техніко-тактичної підготовки футболістів різного віку та ігрового амплуа, визначити проблеми й шляхи її удосконалення у юних футболістів 15-17 років.

2. Визначити основні кількісні та якісні характеристики техніко-тактичних дій футболістів різного рівня підготовленості та ігрового амплуа.

3. Установити рівень прояву взаємозв'язку техніко-тактичної майстерності, індивідуальних психофізіологічних особливостей та креативності юних футболістів 15-17 років в умовах тренувальної та змагальної діяльності.

4. Розробити комплекси спеціалізованих тренувальних завдань та експериментально апробувати ефективність їх впливу на рівень удосконалення техніко-тактичної майстерності футболістів 15-17 років.

Об'єкт дослідження - процес удосконалювання техніко-тактичної підготовки у футболі.

Предмет дослідження - методика удосконалювання техніко-тактичної підготовленості футболістів 15-17 років на основі застосування комплексів тренувальних завдань.

Для вирішення поставлених завдань використано такі методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, узагальнення досвіду провідних тренерів та вчених, педагогічні спостереження, педагогічний експеримент, педагогічні контрольні тестування, цифрова відеозйомка, психофізіологічні, медико-біологічні та фізіологічні методи, методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в роботі:

- вперше розроблена та науково обґрунтована методика вдосконалювання техніко-тактичної підготовки юних футболістів 15-17 років на основі застосування різноспрямованих комплексів тренувальних завдань;

- вперше встановлено фактори, які сприяють розробці алгоритмів різноспрямованих комплексів атакуючих та захисних техніко-тактичних дій футболістів 15-17 років в умовах змагальної та тренувальної діяльності;

- вперше розроблені методики техніко-тактичної підготовки юних футболістів під час переходу в професійні команди різних футбольних ліг;

- встановлені показники креативних здібностей футболістів 15-17 років в залежності від їх ігрового амплуа;

- уточнені кількісні та якісні характеристики ефективності техніко-тактичних дій футболістів та їх зв'язок із сенсомоторними та інтелектуальними функціями;

- доповнена методика планування, контролю та управління підготовкою до змагальної діяльності футболістів 15-17 років.

Практичне значення дослідження полягає у можливості широкого застосування теоретичних положень дисертації в тренувальному процесі юних футболістів, а також під час підготовки та перепідготовки тренерів з футболу. Одержані експериментальні дані можуть бути використані у практичній діяльності тренерів з питань:

- застосування різноспрямованих техніко-тактичних комплексів вправ для підвищення ефективності змагальної діяльності футболістів 15-17 років;

- ефективності використання засобів та методів спеціальної швидкісної підготовки футболістів;

- ступеня стабілізації виконання техніко-тактичних дій футболістів 15-17 років за рахунок використання індивідуальних комплексів тренувальних завдань;

- розробки програми тренувальних дій, які мають переважну спрямованість на розвиток основних компонентів і формують високий рівень спеціальної техніко-тактичної підготовленості футболістів 15-17 років.

Основні положення дисертації впроваджені в тренувальний процес ДЮСШ ДФСК “Локомотив”, ХОФШ “Металіст”, команди першої ліги “Геліос” м. Харкова, повідомлені на семінарах фахівців, проведених Харківською міською федерацією футболу, Харківською обласною федерацією футболу, Федерацією футболу України, використовуються у навчальному процесі Харківської державної академії фізичної культури при вивченні курсу теорії та методики футболу, про що свідчать представлені акти впровадження (від 16.08.06, 18.08.06, 04.10.07, 24.10.06, 20.09.06, 20.10.06).

Особистий внесок здобувача полягає у виборі напрямку дослідження, обґрунтуванні мети та завдань, аналізі літературних джерел з досліджуваної проблеми; організації та проведенні педагогічного експерименту, аналізі, інтерпретації та апробації одержаних розробок у практичній діяльності юних футболістів під час їх підготовки до змагань. У спільних публікаціях авторові належить пріоритет у постановці завдань й обробці отриманих даних.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертаційного дослідження доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції “Теоретичні та науково-практичні основи тренування юних футболістів” (Київ, 2003); на 1-й, 2-й, 3-й Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Актуальні питання підготовки футболістів” (Київ, 2000, 2001, 2002); наукових конференціях викладачів кафедри футболу та хокею Харківської державної академії фізичної культури у 2000-2006 рр., на обласних семінарах фахівців з футболу 2002-2005 рр., на спеціальному навчальному семінарі з підвищення кваліфікації тренерів дитячо-юнацьких команд у міжобласному регіональному Центрі розвитку дитячо-юнацького футболу м. Харкова у 2006 р.

Публікації. За матеріалами дисертаційних досліджень опубліковано 12 наукових робіт за темою дисертації, з яких 7 статей у наукових фахових виданнях, які затверджено ВАК України, 3 статті опубліковані у різних спеціалізованих виданнях.

Структура й обсяг дисертаційної роботи. Робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, додатків і актів упровадження. Робота викладена на 225 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 61 таблицею та 21 рисунком. У бібліографії приведено 222 літературних джерела, з них 30 - іноземних публікацій.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано вибір теми, з'ясовано стан вивчення проблеми, розкрито актуальність і новизну дослідження, визначено об'єкт, предмет і методи наукового пошуку, сформульовано мету роботи та завдання, практичне значення отриманих результатів, подано відомості про їх апробацію, зазначено кількість публікацій, структуру та обсяг роботи.

У першому розділі “Вікові особливості вдосконалення техніко-тактичної підготовки футболістів 15-17 років на основі врахування їх змагальної діяльності” проаналізовано фундаментальні наукові праці з проблеми дослідження, основні напрямки та підходи до трактування понять “техніко-тактична підготовка”, “методика підготовки”, “становлення спортивної майстерності футболістів” тощо. За більшістю цих напрямків проведено значну кількість досліджень, як вітчизняними вченими, так і зарубіжними. Пріоритетними напрямками цих досліджень є експериментальне обґрунтування рівня фізичної підготовленості футболістів різного віку та спортивної кваліфікації; планування та вдосконалення методики підготовки спортивного резерву у футболі; обґрунтування рівня тренувальних і змагальних навантажень; методики технічної, тактичної, інтегральної та психологічної підготовки спортсменів у цьому виді спорту.

Найбільша кількість досліджень і публікацій стосується фізичної підготовки, нормування тренувальних та змагальних навантажень. Іншим напрямкам приділяється менше уваги у працях фахівців, що пов'язано зі складністю їх проведення в спортивних іграх, де досить важко отримати об'єктивний результат, який підтверджуються цифрами.

Фахівці футболу зазначають, що існує відставання спортсменів-футболістів пострадянських країн від кращих закордонних у техніці володіння м'ячем, яке намічається вже на початкових етапах підготовки. Серед окремих компонентів відставання фахівці вказують на нездатність ефективно виконувати технічні дії, які пов'язані з обробкою м'яча на швидкості, а також контроль над ним у складних умовах вирішення тактичних завдань під час гри.

У другому розділі “Методи та організація дослідження” надано перелік застосованих методів, які було залучено для розв'язання поставлених завдань: теоретичний аналіз й узагальнення науково-методичної літератури, анкетування, педагогічні спостереження, педагогічне тестування, яке включало біг на 15, 30 м зі старту та з ходу, біг на 60 м, ведення м'яча.

Креативні можливості визначалися за допомогою комп'ютерної програми, основу якої становить методика Н.Ф. Вишнякової.

Морфологічні методи включали вимірювання довжини і маси тіла, обхвату грудної клітки, абсолютної поверхні тіла за загальноприйнятими методиками. Функціональний стан юних футболістів оцінювали за результатами виміру ЖЄЛ, частоти дихання за 1 хв., затримки дихання на видиху, абсолютної величини фізичної працездатності у степ-тесті за методикою В.Л. Карпмана з розрахунком абсолютної й відносної величин МСК, пульсометрії, PWC₁₇₀, артеріального тиску.

Для оцінки професійно-важливих якостей використовували: “коректурну пробу”, “червоно-чорну таблицю”, “таблиці Шульте”, просту реакцію на світлове подразнення, теппінг-тест, складну реакцію розпізнавання, тест “пізнавання фігур”.

Дослідження проводилися серед юних футболістів 15-17 років у декілька етапів.

На першому етапі (1998-2000 рр.) відбувалося формування предмета досліджень. Вивчався стан питання щодо методики розвитку рухових якостей та техніко-тактичної підготовки юних футболістів за даними літературних джерел і практичного досвіду тренерів.

На другому етапі (2000-2003 рр.) виявлялися показники техніко-тактичних дій юних футболістів 15-17 років та кваліфікованих футболістів аматорських і професійних команд різного рівня та амплуа, які брали участь у першості вищих навчальних закладів (аматори), першості України другої ліги -ХГВ “Газовик” м. Харкова, першої ліги - “Геліос” м. Харків та вищої ліги - “Металіст” м. Харків у залежності від їх креативних здібностей. Дослідження були присвячені попередній апробації та вибору засобів, які найбільше відповідають основним завданням дослідження.

На третьому етапі (2003-2005 рр.) з метою перевірки ефективності запропонованої методики, спрямованої на вдосконалення техніко-тактичної підготовленості юних футболістів 15-17 років із використанням комплексів тренувальних завдань був проведений дворічний педагогічний експеримент, у якому брали участь юні футболісти 15-17 років з двох ДЮСШ: ДФСК “Локомотив” м. Харкова (21 особа) - експериментальна група, у якій застосовувалися різноспрямовані комплекси тренувальних завдань і ХОФШ “Металіст” м. Харків (19 осіб) - контрольна група, яка займалася за загальноприйнятою методикою.

На четвертому етапі (2005-2007 рр.) проводилося теоретичне та практичне узагальнення отриманих результатів, систематизувалися показники, які були одержані під час проведення дослідження, сформульовано висновки, оформлялася дисертаційна робота й акти впровадження.

У третьому розділі “Аналіз сторін підготовленості футболістів різної спортивної кваліфікації” проведено порівняльний аналіз змагальної діяльності футболістів 15-17 років і футболістів високої спортивної кваліфікації різних ігрових амплуа, що дозволило одержати модельні характеристики техніко-тактичної підготовленості, які стали визначальними для розробки комплексів тренувальних завдань з урахуванням подальшого переходу в команди різного рівня та класу.

Як показали дослідження, у спортсменів 15 років кількість техніко-тактичних дій (ТТД) становить 572,6±28,8 при браку 35,6±1,1%. Спортсмени 17 років виконують у середньому за гру 660,8±35,7 ТТД з браком 28,2±1,8%, що значно менше (t=3,50; р<0,01), ніж коефіцієнт браку у юних футболістів 15 років.

У структурі ТТД 15 та 17-річних футболістів відзначені достовірні відмінності в обводці суперника (р<0,05) і грі головою (р<0,01). У той же час не виявлено відмінностей у футболістів цього віку: у прийомах м'яча, коротких і середніх передачах назад і поперек, коротких і середніх передачах вперед, довгих передачах, веденнях м'яча, відборі, перехопленнях, ударах у ворота ногою і головою та обсязі всіх ТТД за гру (p>0,05).

Розглядаючи питому вагу використання різних технічних прийомів футболістами 15 років, очевидно, що ними переважно здійснюються короткі й середні передачі назад і поперек (14,4%), перехоплення (14,4%), короткі й середні передачі м'яча вперед (13,5%). При цьому найбільший коефіцієнт браку відзначений при ударах головою (60,2%) і при довгих передачах м'яча (64,8%).

Іншу структуру основних компонентів змагальної діяльності мають футболісти 17 років. При відносно великій кількості коротких і середніх передач назад і поперек (13,6%), підвищилася кількість передач вперед (15,1%), що, безсумнівно, є позитивним в атакуючих діях команди. Разом з тим, у футболістів 17 років, як і в юних спортсменів 15 років, найбільший відсоток (60,0%) браку зафіксований при ударах по м'ячу головою та довгих передачах м'яча (62,3%).

Також виявлено, що кількість і якість виконуваних техніко-тактичних дій юними футболістами різного амплуа неоднакова. Так, найбільшу кількість техніко-тактичних дій здійснюють крайні захисники у 17 років (87,6) відносно юних футболістів 15 років даного амплуа (75,9) (t=5,10; p<0,001). При цьому 17-річні крайні захисники допускають при їхньому виконанні 26,4% браку. Найменша кількість техніко-тактичних дій виконується нападниками у 15 років (37,5) відносно крайніх півзахисників у 15 років (43,3) (t=1,76; p>0,05), у той час, як найбільший коефіцієнт браку відзначений у 15 річних нападників (43,1%) у порівнянні з крайніми захисниками у 15 років (33,5%) (t=11,62; p<0,001), що пояснюється необхідністю проведення дій поблизу та у штрафному майданчику, при великій кількості гравців і обмеженому часі для прийняття рішення.

Так, нами виявлено, що загальна кількість ТТД у командах різного рівня підготовленості не однакова (рис. 1).

Рис. 1. Середня кількість техніко-тактичних дій за гру юних футболістів 15,17 років, гравців аматорських команд, другої, першої та вищої ліги першості і чемпіонату України

Обсяг техніко-тактичних дій аматорських команд більше, ніж у юних футболістів 15 років на 102,7 складових елемента (t=2,91; p<0,05). При цьому, поряд зі збільшенням використання технічних прийомів, питома вага браку їх виконання скоротилася з 35,6% до 27,5% (t=1,56; p>0,05) (рис. 2).

Рис. 2. Коефіцієнт браку при виконанні техніко-тактичних дій впродовж гри юних футболістів 15, 17 років, гравців аматорських команд, другої, першої і вищої ліги першості і чемпіонату України, %

Поряд з цим, при порівнянні загальної кількості техніко-тактичних дій 17-річних футболістів і футболістів команд-аматорів спостерігається збільшення кількості дій. Ми встановили достовірні зміни у таких техніко-тактичних діях: прийом м'яча (р<0,001), коротких і середніх передачах м'яча назад і поперек (р<0,01), довгих передачах (р<0,001), обводках (р<0,001), відборах (р<0,01) і ударах у ворота головою (р<0,001). Не достовірні (p>0,05) зміни у передачах м'яча вперед, веденні м'яча, перехопленнях, грі головою, ударам по м'ячу ногою у ворота, загальній кількості ТТД та коефіцієнту браку.

Порівняльний аналіз показників техніко-тактичних дій юних футболістів 17-ти років і команди, яка брала участь у першості України в другій лізі вказує на те, що юні футболісти виконують за гру достовірно менше прийомів м'яча (t=4,30; p<0,001), коротких і середніх передач м'яча вперед (t=2,76; p<0,05), довгих передач (t=3,71; p<0,01). У той же час, 17-річні футболісти перевершують гравців даної кваліфікації в кількості обводок (t=3,18; p<0,01), що підтверджує надмірне нераціональне використання індивідуальних дій, не характерне для професійного футболу, де застосовується командний принцип вирішення завдань. Юні футболісти виконують більшу кількість ударів у ворота ногою (t=2,27; p<0,05) і головою (t=3,71; p<0,01), але якість виконання цих ударів перебуває на низькому рівні.

З більшості одержаних показників футболісти першої ліги перевершують юних футболістів 17-ти років. Лише у кількості ведень м'яча (t=7,75; p<0,001) і обводок суперника (t=4,21; p<0,001) юні футболісти перевершують професійних гравців даної команди. Показники коефіцієнта браку команди першої ліги “Геліос” вірогідно нижчі (t=2,78; p<0,01), ніж юних футболістів 17-ти років.

Більш значні розходження виявлені нами в показниках ТТД юних футболістів 17-ти років та гравців вищої ліги чемпіонату України. Юні футболісти 17-ти років у порівнянні з гравцями вищої ліги під час гри більше застосовують ведень м'яча (t=4,88; p<0,001), частіше б'ють по воротах суперника ногою (t=3,59; p<0,01). Кількість техніко-тактичних дій у команди вищої ліги “Металіст” вірогідно вища (t=3,23; p<0,01), ніж у 17-річних футболістів. У той же час, стосовно показників команд юнаків 17-ти років й аматорських команд збільшилася кількість техніко-тактичних дій відповідно на 127,1 (t=3,23; p<0,01) і 112,6 (t=4,29; p<0,001). Слід також зазначити й зниження кількості браку у діях футболістів, що становить 24,9%.

Проведені дослідження виявили різні показники ТТД змагальної діяльності гравців високої кваліфікації різного амплуа.

Так, аналіз результатів змагальної діяльності захисників дозволив встановити, що основними технічними прийомами, які використовують крайні захисники є прийом м'яча, короткі й середні передачі м'яча назад, вперед і поперек поля, довгі передачі, відбір м'яча і його перехоплення, що становлять 91,7% всіх ТТД у матчі.

Слід відзначити, що використання цих технічних прийомів у крайнього захисника цілком обґрунтовано, тому що його дії не обмежуються тільки оборонними функціями. Він часто підключається до атакуючих дій своєї команди як у фазі їхнього розвитку, так і в завершальній фазі при створенні голевих ситуацій біля воріт суперника. Нами встановлено, що найбільш ефективно крайні захисники виконують прийом м'яча, короткі й середні передачі м'яча назад і поперек поля, короткі й середні передачі вперед, ведення м'яча і його перехоплення, а також здійснюють гру головою, коефіцієнт браку у яких становить 2,46%, 11,08%, 0%, 27,69%, 5,35% відповідно.

Основними складовими змагальної діяльності центральних захисників є прийом м'яча, короткі й середні передачі назад, вперед і поперек поля, відбір м'яча і його перехоплення, які знаходяться у межах 79,7% всіх ТТД за гру. Найвищі показники коефіцієнту браку у центральних захисників під час виконання довгих передач (68,06%), ударів ногою (66,66%) та головою (100%) по воротам противника. Найменші показники браку під час виконання ведення м'яча (0%) та його прийому (1,81%). Всі ці дії з м'ячем виконуються центральним захисником на досить високому якісному рівні, за винятком відбору м'яча, брак при виконанні якого становить 46,91%. Причина цього полягає в тому, що центральний захисник грає, як правило, на підстрахуванні своїх партнерів, де основним елементом є перехоплення м'яча, а не його відбір.

Представляється, що функції цих гравців з руйнування атак суперника, які розвиваються у центрі поля та з переводом м'яча із флангу на фланг, а також участь у початковій фазі атакуючих дій команди цілком обґрунтовують представлену групу ТТД.

Проведений аналіз дозволив виявити структуру техніко-тактичних дій, які найбільш часто використовуються у грі захисників різних амплуа. Вони мають певні відмінності залежно від виконуваних спортсменами функцій. Для конкретизації цих відмінностей між захисниками різних амплуа був проведений порівняльний аналіз кількісних й якісних показників змагальної діяльності.

Порівняльний аналіз показників змагальної діяльності крайніх і центральних захисників показує, що перший із них значно частіше використовує у грі прийом м'яча (t=6,51; p<0,001), короткі й середні передачі назад і поперек поля (t=3,97; р<0,001), довгі передачі (t=9,04;р<0,001), ведення м'яча (t=7,75; p<0,001), більше виконує ударів по воротам ногою (t=7,37; р<0,001). Крайні захисники вірогідно менше, ніж центральні, застосовують обводку суперника (t=6,62; р<0,001), перехоплення м'яча (t=8,29; p<0,001), гру головою (t=16,48; p<0,001) і б'ють по воротам суперника головою (t=3,00; p<0,01). При цьому крайні захисники мають більш низькі показники коефіцієнту браку при виконанні коротких і середніх передач м'яча вперед (t=4,58; p<0,001), перехоплень м'яча (t=2,33; p<0,05). Центральні захисники гірше грають головою (t=2,60; p<0,05). Загальна кількість ТТД у крайніх захисників вірогідно більша (t=2,40; p<0,05), а коефіцієнт браку вище, ніж у центральних захисників (t=5,83; p<0,001). Дана особливість представляється результатом того, що центральні захисники грають, як правило, на підстрахуванні своїх партнерів, що забезпечує їм певну тимчасову й просторову перевагу перед іншими захисниками.

Дослідження особливостей гри футболістів середньої лінії показало, що центральні півзахисники частіше застосовують у грі прийом м'яча (t=6,29; р<0,001), короткі та середні передачі м'яча поперек, назад і вперед (р<0,001), виконують більше довгих передач м'яча (t=3,23; p<0,01), перехоплень (t=2,50; p<0,05), але менше б'ють по воротам головою (t=2,01; p<0,05), ніж крайні півзахисники.

Центральні півзахисники за гру виконують більше ТТД (t=2,93; p<0,01), з кращим коефіцієнтом браку (t=2,45; p<0,05).

Таким чином, очевидно, що структура основних тактичних дій гравців середньої лінії практично однакова й зумовлена специфікою їх змагальної діяльності. Якість виконання ударів по м'ячу головою в ворота достовірно краще (t=2,21; p<0,05) у крайнього півзахисника.

У змагальній діяльності крайнього півзахисника велику вагу мають дії гравця не тільки з розвитку атаки, але й створення небезпечних ситуацій біля воріт суперника, коли всі ТТД доводиться виконувати з постійним дефіцитом часу й простору.

За іншими параметрами структура змагальної діяльності гравців середньої лінії не має достовірних відмінностей (р>0,05). Разом з тим, кількість ударів у ворота суперника, які наносять за гру півзахисники, істотно перевищує (р<0,001) показники гравців лінії захисту.

Встановлено, що основу змагальної діяльності висококваліфікованих нападників становлять: прийоми м'яча (32,17% від усіх техніко-тактичних дій) з коефіцієнтом браку 16,38%, короткі й середні передачі м'яча назад, вперед і поперек поля, які в підсумку становлять 34,48% від усіх техніко-тактичних дій. При цьому в середньому за гру висококваліфіковані нападники виконують 9,79 коротких і середніх передач м'яча назад і поперек поля з коефіцієнтом браку 12,73%, коротких і середніх передач м'яча вперед 5,64 з коефіцієнтом браку 21,98%, довгих передач м'яча за гру 1,53 з коефіцієнтом браку 31,25% (3,43% від усіх техніко-тактичних дій), ведень м'яча в середньому за гру 1,0 з коефіцієнтом браку 0% (2,23% від усіх техніко-тактичних дій), обводок суперника 5,68 з коефіцієнтом браку 64,78% (12,68% від усіх ТТД), відборів м'яча 2,56 з коефіцієнтом браку 62,5% (5,72% від усіх ТТД), перехоплень м'яча 0,48 з коефіцієнтом браку 33,33% (1,07% від усіх ТТД), передач м'яча головою в середньому за гру 2,32 з коефіцієнтом браку 29,31% (5,18% від усіх ТТД), ударів по воротам суперника ногою за гру 1,08 з коефіцієнтом браку 44,44% (2,41% від усіх ТТД) і ударів по м'ячу головою у ворота 0,24 з коефіцієнтом браку 33,33% (0,63% від усіх ТТД). Висококваліфіковані нападники в середньому за гру виконують 44,76±3,1 техніко-тактичних дій з коефіцієнтом браку 27,61%.

Найгірший коефіцієнт браку у висококваліфікованих нападників під час виконання обводок суперника - 64,78% і відборів м'яча - 62,5%, а найкращий під час виконання ведення м'яча - 0%, коротких і середніх передач м'яча назад та поперек поля - 5,64%.

Дослідження найбільш важливих, на наш погляд, показників (характеристик) креативності, для змагальної діяльності у футболі: творче мислення, допитливість, оригінальність, уява, інтуїція, емоційність, творче ставлення до роботи показали, що юні футболісти 15, 17 років за середньогруповими показниками поступаються (р<0,001) футболістам команди “Геліос”, яка брала участь у першості України в першій лізі.

Порівняльний аналіз креативних здатностей футболістів різної кваліфікації й амплуа, показав, що за середньогруповими показниками семи досліджуваних якостей висококваліфіковані футболісти різних амплуа вірогідно перевершують (p<0,001) юних футболістів. Особливо значні відмінності у допитливості (t=17,14; p<0,001) і творчому ставленні до роботи (t=15,94; p<0,001). На більш високому рівні у професійних футболістів перебуває інтуїція (t=9,35; p<0,001) та уява (t=9,00; p<0,001).

Висококваліфіковані захисники перевершують своїх юних колег в емоційності (t=2,44; p<0,05) і творчому ставленні до роботи (t=4,56; p<0,001). В інших креативних якостях достовірних відмінностей між гравцями даного амплуа нами не виявлено.

Юні півзахисники значно поступаються професіоналам в інтуїції (t=8,96; p<0,001), оригінальності (t=5,04; p<0,001), творчому мисленні (t=3,88; p<0,001), допитливості (t=3,72; p<0,01), творчому ставленні до роботи (t=3,67; p<0,01), але не уступають в емоційності (t=0,85; p>0,05) й уяві (t=1,00; p>0,05).

Висококваліфіковані нападники за всіма досліджуваними якостями вірогідно перевершують юних футболістів даного амплуа, особливо у творчому мисленні (t=6,47; p<0,001) і творчому підході до роботи (t=5,29; p<0,001).

Воротарі професійних команд більш допитливі (t=2,38; p<0,05), емоційні (t=3,57; p<0,05). У них більше, ніж у юних воротарів розвинена уява (t=4,28; p<0,01) та інтуїція (t=4,71; p<0,01), але значна відмінність (t=21,42; p<0,001) була виявлена у творчому ставленні до роботи.

Проведений кореляційний аналіз між техніко-тактичними діями та креативними можливостями юних футболістів 15-17 років встановив зв'язок між точністю ударів по м'ячу у ворота та “творчому мисленні” (r=0,57), “уяві” (r=0,65) і “інтуїції” (r=0,71), а також між “емоційністю” та бігом на 15 м зі старту (r=-0,56), з ходу (r=-0,64) та бігом на 30 м (r=-0,62). “Творче мислення”, “інтуїція” і “творче ставлення до роботи” переважно проявляються у центральних півзахисників і нападників, які точніше виконують удари у ворота, у той час, як “емоційність” переважно властива крайнім захисникам і півзахисникам, які показують кращі результати у бігу на короткі відрізки дистанції.

У четвертому розділі “Особливості прояву рухових здібностей футболістів 15-17 років під час виконання техніко-тактичних дій” проаналізовано вплив експериментальної методики на різні рухові якості юних футболістів. Більшість техніко-тактичних прийомів у футболі вимагають спеціальної швидкості, яка виражається швидкістю реакції, максимальною швидкістю окремих рухів, швидкістю пересувань. Ці форми швидкості спостерігаються в різних поєднаннях і, в сукупності з іншими руховими якостями й технічними прийомами, забезпечують комплексний прояв швидкісних здібностей у тренувальній і змагальній діяльності футболістів.

З метою перевірки можливостей та ефективності обраного впливу на рівень показників техніки володіння м'ячем в умовах швидкісних пересувань був проведений прямий паралельний педагогічний експеримент, який здійснювався протягом двох навчальних років у досліджуваних групах.

На початку експерименту показники техніки швидкісного ведення м'яча з обведенням у різних різновидах у юних футболістів 15-17 років достовірних розходжень не мали (p>0,05) (табл. 1).

Таблиця 1. Показники швидкості ведення м'яча юними футболістами 15-17 років на початку та у кінці експерименту

№ з/р	Показники ведення м'яча на 30 м	Експериментальна група, n=21	Контрольна група, n=19
		±m	t	p	±m	t	p
		вихід ний	кінцевий			вихідний	кінцевий
1.	По прямій лінії вперед, с	8,20 ±0,23	7,18 ±0,21	3,28	<0,01	8,15 ±0,23	8,06 ±0,27	0,25	>0,05
2.	З обводкою стійок з різкою зміною напрямку, с	9,92 ±0,67	8,26 ±0,24	2,33	<0,05	9,71 ±0,36	9,82 ±0,13	0,29	>0,05
3.	З обводкою стійок з плавною зміною напрямку, с	9,01 ±0,42	7,36 ±0,24	3,41	<0,01	8,92 ±0,53	8,97 ±0,19	0,08	>0,05

Розроблені нами комплекси спеціалізованих тренувальних завдань техніко-тактичних дій з урахуванням ігрових амплуа та рівня креативності спортсменів і впровадження їх у тренувальний процес дозволили в експериментальній групі юних футболістів 15-17 років покращити результати ведення м'яча по прямій лінії вперед на відстань 30 метрів (t=3,28; p<0,01), ведення м'яча з обводкою стійок з різкою зміною напрямку руху (t=2,33; p<0,05) та ведення м'яча з обводкою стійок з плавною зміною напрямку руху (t=3,41; p<0,01).

Окрім цього, з метою визначення часу бігу на різні дистанції на максимальній швидкості та необхідності подальших точнісних дій з м'ячем, виконувалися різні тестові завдання. У тестових завданнях футболісти здійснювали біг на 40, 50, 60, 70 м на максимальній швидкості з подальшим веденням м'яча через п'ять воріт, розташованих “змійкою” на відстані 20 м і виконанням п'яти ударів по м'ячу за 30 с.

Отримані результати показали, що футболісти контрольної групи наприкінці дослідження підвищили результативність влучень у ворота після ударів по п'яти м'ячах. Однак поліпшення результативності влучень у цій групі не достовірне (p>0,05).

Як бачиться, розгляд змін результативності влучень у ворота футболістами експериментальної групи після бігу з максимальною швидкістю на 40, 50, 60, 70 м і ведення м'яча на відстань 20 м показує більш значні зміни досліджуваних показників (табл. 2).

футболіст ігровий юний тактичний

Таблиця 2. Точнісно-цільові показники експериментальної групи на початку та у кінці експерименту (n=21)

№ з/р	Показники кількості влучних попадань при 5 спробах	На початку експерименту 1±m1	У кінці експерименту 2±m2	t	p
1.	Після пробігання дистанції 40 м	2,70±0,14	3,70±0,14	5,05	<0,001
2.	Після пробігання дистанції 50 м	2,80±0,17	3,80±0,13	4,67	<0,001
3.	Після пробігання дистанції 60 м	2,10±0,12	3,30±0,17	5,77	<0,001
4.	Після пробігання дистанції 70 м	1,70±0,14	2,90±0,12	6,51	<0,001

Таким чином, отримані під час дослідження дані дають можливість стверджувати, що цілеспрямована навчально-тренувальна робота з футболістами експериментальної групи дала можливість вірогідно (p<0,001) поліпшити точнісно-цільові результати влучення м'яча у ворота, після пробігання дистанцій різної довжини та подальшого виконання ударів по м'ячу у ворота.

З метою встановлення впливу психофізіологічних якостей на формування техніко-тактичних дій під час дослідження були перевірені їх зміни під впливом тренувальних занять у футболістів контрольної і експериментальної груп.

Для аналізу взаємозв'язку психологічних якостей і властивостей особистості футболістів 15-17 років з рівнем становлення їх спеціальної підготовленості був проведений кореляційний аналіз даних, одержаних у ході дослідження.

Проведений у кінці дослідження у юних футболістів експериментальної групи кореляційний аналіз виконання окремих ігрових дій і психофізіологічних показників виявив тісний взаємозв'язок точності ударів у ворота та слаломному веденню м'яча з ефективністю логічного запам'ятовування (відповідно r=-0,68, -0,77), зосередженістю уваги (r=-0,68; -0,61), простою зорово-моторною реакцією на світловий подразник (r=0,79; 0,58), часом складної реакції розрізнення (r=0,59; 0,71).

Викладене вище дозволяє стверджувати про те, що кількість психологічних якостей і властивостей футболістів, після проведення нами дослідження, тіснота їх кореляційних зв'язків з результатами педагогічних тестів достатньо помітно відрізняються від результатів, одержаних на початку дослідження, що свідчить про ефективність застосованої нами методики.

Однак виконання стандартного ігрового навантаження (15-хвилиної гри) спортсменами обох груп вказує на достовірні відмінності між ними за результатами ЧСС (t=2,21-9,95 при р<0,05-0,001). При цьому футболісти контрольної групи проводили ігри з вищими середніми показниками ЧСС, ніж спортсмени експериментальної групи, що свідчить про економізацію функцій серцево-судинної системи останніх. У стані спокою результати змін артеріального тиску на початку і в кінці експерименту не мали достовірної різниці (p>0,05) у футболістів обох груп. Проте реєстрація систолічного тиску в процесі ігор річного циклу показує, що футболісти контрольної групи мали хвилеподібну реакцію, яка досягла піку на початку першого кола змагального періоду, а в експериментальній групі спостерігалися два піки (на передзмагальному етапі підготовчого періоду підготовки і на початку другого кола змагань).

У п'ятому розділі “Обговорення результатів досліджень” узагальнено основні результати проведених експериментів відповідно до мети і завдань досліджень.

Теоретичний аналіз, спостереження за процесом удосконалювання та результати власних досліджень свідчать, що запропонована нами методика виявилася ефективнішою за рахунок доцільної послідовності при розподілі матеріалу, підборі адекватних вправ в комплексах тренувальних завдань, спрямованих як на розвиток рухових якостей, необхідних для їх виконання, так і вдосконалення техніко-тактичної підготовленості гравців. Усі ці чинники дозволили прискорити та якісно краще здійснити процес удосконалювання техніко-тактичних прийомів гри юних футболістів експериментальної групи на завершальному етапі їх підготовки в ДЮСШ.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз літературних джерел та узагальнення практичного досвіду тренувань юних футболістів дозволили виявити відсутність наукових розробок, які стосуються диференційованого використання комплексів завдань техніко-тактичної підготовки з урахуванням ігрового амплуа і подальшої спортивної діяльності в командах різного класу, що потребує додаткових досліджень.

2. Кількісні показники основних компонентів техніко-тактичних дій 15-17-річних і кваліфікованих футболістів за гру різні та складають: короткі й середні передачі вперед відповідно 104,1±12,5 та 191,3±20,2 (p<0,01); ведення м'яча 69,2±8,9 та 25,4±1,1 (p<0,001); обводка - 59,2±5,3 та 40,5±5,6 (p<0,05); удари по воротах ногою 20,6±2,6 та 10,2±1,0 (p<0,01); прийом м'яча - 84,2±12,6 та 185,1±21,0 (p<0,001), що свідчить про достовірну різницю зазначених показників футболістів різного віку та рівня підготовленості.

3. Якість виконання футболістами різних техніко-тактичних дій має суттєву різницю основних показників. Так, достовірна різниця (p<0,05) виявлена у прийомі м'яча, у якому кваліфіковані футболісти мають 7,0% браку, в той час як юні футболісти 15-17 років - 12,2%, у довгих передачах відповідно - 41,9% та 62,3%; у відборі м'яча - 37,4% та 56,1%; у грі головою 13,1% та 32,3%; в ударах по воротах ногою - 40,0% та 44,1% і головою - 40,7% та 60,0%, в інших показниках достовірної різниці (p>0,05) у якості виконання елементів техніки футболу не зафіксовано.

4. Виявлено, що ефективність ігрових дій кваліфікованих футболістів не однакова у гравців різного амплуа. Так, кількість браку під час виконання коротких та середніх передач м'яча у захисників складає 7,1±0,9%, у півзахисників 10,7±1,3%, у нападників 15,5±1,57% (p<0,05); при обводці суперника відповідно 40,51±5,13%, 53,52±3,19%, 64,78±4,31% (p<0,05); грі головою 12,74±2,82%, 22,18±2,41%, 29,31±2,23% (p<0,05).

У той же час, є розбіжності у виконанні зазначених технічних елементів у гравців окремих ланок в залежності від позиції на полі (крайній, центральний). Центральні захисники і півзахисники краще виконують передачі м'яча вперед, тоді як крайні гравці поперек і назад (p<0,05); ефективність проведення відборів вища у крайніх захисників і півзахисників (p<0,05), а обводка суперника у центральних півзахисників та нападників (p<0,05).

5. Порівняльний аналіз креативних здібностей футболістів різної спортивної кваліфікації та ігрового амплуа виявив, що висококваліфіковані захисники перевершують юних колег в “емоційності” (t=2,44; p<0,05) і “творчому ставленні до роботи” (t=4,56; p<0,001). Юні півзахисники значно поступаються професійним футболістам в “інтуїції” (t=8,96; p<0,001), “оригінальності” (t=5,04; p<0,001), у “творчому мисленні” (t=3,88; p<0,001), “допитливості” (t=3,72; p<0,01).

Висококваліфіковані нападники мають достовірно кращі показники по відношенню до юних футболістів у “творчому мисленні” (t=6,47; p<0,001) та у “творчому ставленні до роботи” (t=5,29; p<0,001).

6. Проведений кореляційний аналіз показників окремих ігрових дій і психофізичних функцій юних футболістів виявив тісний взаємозв'язок між показниками точності ударів по воротах та слаломному веденню м'яча й ефективністю логічного запам'ятовування (відповідно r=-0,68; -0,77), зосередженістю уваги (r=-0,68; -0,61), простою зорово-моторною реакцією на світловий подразник (r=0,79; 0,58), часом складної реакції розрізнення (r=0,59; 0,71).

7. Виявлено кореляційний зв'язок між техніко-тактичними діями та креативними здібностями юних футболістів 15-17 років у точності ударів м'яча у ворота та “творчому мисленні” (r=0,57), “уяві” (r=0,65) і “інтуїції” (r=0,71), а також між “емоційністю” та бігом на 15 м зі старту (r=-0,56), з ходу (r=-0,64) й бігом на 30 м (r=-0,62). “Творче мислення”, “інтуїція” та “творче ставлення до роботи” переважно проявляються у центральних півзахисників і нападників, які влучніше проводять удари у ворота, у той час, як “емоційність” переважно притаманна крайнім захисникам і півзахисникам, які показують кращі результати у бігу на короткі відрізки дистанції.

8. Розроблені нами комплекси спеціалізованих тренувальних завдань з урахуванням ігрових амплуа та креативності виконання різних техніко-тактичних дій і впровадження їх у тренувальний процес дозволили в експериментальній групі юних футболістів 15-17 років покращити результати ведення м'яча вперед на відстань 30 метрів (t=3,28; p<0,01), ведення м'яча з обводкою стійок з різкою зміною напрямку руху (t=2,33; p<0,05) та ведення м'яча з обводкою стійок з плавною зміною напрямку руху (t=3,41; p<0,01).

Також у експериментальній групі достовірно покращились показники точнісно-цільових дій після виконання бігу на дистанції 40, 50, 60, 70 м, подальшого слаломного ведення м'яча через 5 воріт на відстань 20 м і удару в зазначену зону воріт (p<0,001). Як видно, у контрольній групі, не дивлячись на позитивну динаміку, достовірних зрушень не виявлено (p>0,05).

9. Результати дослідження диференційованого використання комплексів тренувальних завдань можуть бути використані в тренувальному процесі різних вікових груп футболістів, а також в інших ігрових видах спорту, які потребують комплексного розвитку рухових якостей і техніко-тактичної підготовленості спортсменів, а також у теорії спортивного тренування під час підготовки фахівців і підвищенні кваліфікації тренерів з футболу у вищих навчальних закладах фізичної культури та спорту.

Подальші дослідження можуть бути спрямовані на більш детальну розробку індивідуальних тренувальних завдань для юних футболістів різного амплуа, враховуючи їх перехід у команди майстрів різних футбольних ліг України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

Брошури

1. Алабин В.Г., Майстренко Е.А., Андрющенко В.И., Журид С.Н. Сила и силовая подготовка спортсменов / Материалы для чтения лекций. - Харьков, 1998. - 36 с.

Здобувачем особисто проведено експериментальні дослідження, узагальнені результати та сформовані висновки.

2. Марченко В.А., Журід С.М., Коваль С.С. Теорія і методика футболу для студентів першого курсу (за кредитно-модульною системою). Навчальний посібник. - Харків, 2006. - 248 с.

Здобувачем особисто складена програма та розроблено 40% лекційного матеріалу для студентів першого курсу.

Статті у фахових виданнях ВАК

3. Журид С.Н. Определение сенситивных периодов развития физических качеств юных футболистов // Слобожанський науково-спортивний вісник: Зб. наук. ст. - Харків: ХДАФК, 2001. - №4. - С.44-46.

4. Журид С.Н. Эффективность применения стандартных тренировочных заданий в реализации стратегии защитных действий футбольных команд // Слобожанський науково-спортивний вісник: Зб.наук.ст. - Харків: ХДАФК, 2002. - №5. - С.127-129.

5. Журід С.М. Ефективність навчання юнаків 15-17 років техніко-тактичним діям у футболі // Молода спортивна наука України: Зб.наук.пр. - Львів: НВФ “Українські технології”, 2003. - Вип.7. - Т.3. - С.145-148.

6. Журид С.Н. Исследование возрастных изменений уровня подготовленности юных футболистов 13-17 лет // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків-Донецьк, 2003. - №23. - С.403-412.

7. Журід С.М. Особливості оперативної оцінки психофізіологічного стану юних футболістів 15-17 років у процесі підготовки до змагальної діяльності // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків, 2006. - №6. - С.37-41.

8. Журід С.М. Дослідження передач висококваліфікованих футболістів за підсумками Чемпіонату Європи-2004 р. // Слобожанський науково-спортивний вісник: Зб.наук.ст. - Харків: ХДАФК, 2006. - №9. - С.55-57.

9. Журид С.Н. Модельные характеристики технико-тактических действий юных футболистолистов 15 и 17 лет различных игровых амплуа // Слобожанський науково-спортивний вісник: Зб.наук.ст. - Харків: ХДАФК, 2007. - №12. - С.93-97.

Статті в інших наукових виданнях України

10. Журид С.Н. Исследование соревновательной деятельности футболистов высокой квалификации // Практикум з футболу / Федерація футболу України; Науково-методичний відділ. - К., 2000. - С.15-20.

11. Журид С.Н. Определение сенситивных периодов развития физических качеств юных футболистов // Практикум з футболу / Федерація футболу України; Науково-методичний відділ. - К., 2001. - С.71-74.

Журид С.Н. Эффективность применения стандартных тренировочных заданий в решении стратегии защитных действий футбольных команд // Практикум з футболу / Федерація футболу України; Науково-методичний відділ. - К., 2003. - С.31-33.

Размещено на Allbest.ru