Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет фізичного виховання і спорту України

24.00.02 - Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Загартування в фізкультурно-оздоровчій роботі з молодшими школярами

Семененко В'ячеслав Петрович

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, доцент Давиденко Олена Віталіївна, Національний університет фізичного виховання і спорту України, доцент кафедри теорії та методики фізичного виховання, рекреації і оздоровчої фізичної культури

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор, Коробейніков Георгії Валерійович, Державний науково-дослідний інститут фізичної культури та спорту, заступник директора з науково-дослідної роботи;

кандидат педагогічних наук, доцент Москаленко Наталія Василівна, Дніпропетровський державний інститут фізичної культури, проректор з наукової роботи та зовнішньоекономічним зв'язкам

Провідна установа Луганський національний педагогічний інститут ім. Т.Г. Шевченка, кафедра теорії та методики фізичного виховання; Міністерство освіти і науки України, м. Луганськ

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

Учений секретар спеціалізованої вченої ради В.І. Воронова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема захисту організму людини від зовнішніх температурних впливів і фізіологічна адаптація до них є в даний час дуже актуальною для наукових розробок в галузі фізичного виховання і медицини.

При оцінці теплових і охолоджувальних впливів у природних і побутових умовах є труднощі і виникають навіть парадоксальні ситуації, що визначаються двома основними причинами: мікрокліматичними чинниками і нестабільністю теплового обміну людини (H. Hansel, 1981; К.П. Іванов, 1990; А.Т. Неборський, С.А. Неборський, 2003 та ін.).

У реальних умовах повсякденного життя діти все частіше відчувають температурні перепади довкілля, які можуть викликати як переохолодження організму, так і його перегрівання.

Через низьку або високу температуру повітря у приміщеннях школи діти часто відчувають напруження системи терморегуляції, яка посилюється ще і з впливом додаткових чинників: вологості, рухливості повітря, радіаційних умов приміщення тощо (І.А.Корнієнко, І.І. Гохбліт, 1980; Ю.Н. Чусов, 1986; С.Б. Павлов, 2000 та ін.).

Підвищення імунобіологічної здатності організму може сприяти розвитку швидкої та адекватної відповіді, як на термінальні впливи довкілля, так і на зміни енергетичних режимів самого організму дитини (А.К. Подшибякін, 1986; Л.П. Сонькін, 1990; Д.А. Фарбер, 2002 та ін.).

На думку багатьох авторів (А.А. Минх, 1977; К.П. Іванов, 1990; Ф.З. Меєрсон, 1993; Н.А. Агаджанян, 2002 та ін.), фізіологічна адаптація складає могутній резерв організму.

Загартування - ефективний немедикаментозний засіб, що дозволяє тренувати дитячий організм, удосконалювати його захисні механізми і підвищувати здатність протистояти патологічним змінам у ньому.

Дані спеціальної літератури свідчать про значну кількість джерел, присвячених вивченню впливу загартовуючих процедур на організм дитини (T. Loborewicz, 1985; А.П. Латев, 1991; Ю.Г. Фіронов, 1997; Н.А. Тупчий, 2001; Т.А. Гончарова, 2002 та ін.). Однак, у доступній нам літературі ми не зустріли джерел, що розкривають особливості впливу різних засобів загартування на організм дітей молодшого шкільного віку з різним рівнем фізичного стану.

Захворюваність молодших школярів в останні десятиліття залишається високою, і виникла необхідність у вивченні реакції їхнього організму на значні перепади температури довкілля. Особливої актуальності набувають наукові розробки з оптимізації заходів, що загартовують, у різних формах фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми.

Зв'язок роботи з планами і темами НДР. Обраний напрямок досліджень виконувався у відповідності до теми 2.1.11. “Удосконалення системи державних тестів і нормативів фізичної підготовленості школярів і учнівської молоді” (№ держреєстрації 0101U004940) “Зведеного плану НДР на 2001-2005 рр.” Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України.

Мета роботи - обґрунтування ефективності використання засобів загартування дітей молодшого шкільного віку в залежності від їх фізичного стану.

Задачі:

1. Вивчити стан питання за даними спеціальної літератури з ефективності використання загартовуючих процедур в системі фізичного виховання та фізкультурно-оздоровчої роботи з молодшими школярами.

2. Вивчити взаємозв'язки між параметрами фізичного стану, ступенем загартованості і фізичної підготовленості школярів віком 7 - 10 років.

3. Дослідити вплив одноразових процедур різних форм загартування на організм молодших школярів з різним рівнем фізичного стану.

4. Вивчити оздоровчий ефект при кумулятивній адаптації організму молодших школярів до компонентів загартування. Обґрунтувати рекомендації з використання загартовуючих процедур, що забезпечують адаптацію до перепадів температурних режимів, для молодших школярів з різним рівнем фізичного стану.

Об'єкт дослідження - фізкультурно-оздоровча робота з молодшими школярами.

Предмет дослідження - вплив диференційованого застосування засобів загартування на рівень фізичного стану дітей молодшого шкільного віку.

Методи дослідження. Для рішення поставлених задач були використані такі методи дослідження: аналіз і узагальнення даних спеціальної літератури; антропометричні, фізіологічні, педагогічні методи дослідження, метод термометрії і математичні методи статистичної обробки отриманих даних.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:

- уперше виявлені особливості взаємозв'язку між параметрами фізичного стану, ступенем загартованості і фізичною підготовленістю молодших школярів, урахування яких буде сприяти обґрунтованому вибору засобів, форм та режимів загартовуючих процедур;

- уперше визначені та обґрунтовані ефективні форми загартування молодших школярів тепловими і холодовими навантаженнями залежно від рівня фізичного стану, що дозволяло здійснювати диференційований підхід до проведення заходів загартування;

- виявлені характерні особливості адаптації організму дітей з різним рівнем фізичного стану і типом статури до теплових і холодових процедур загартування для оцінки динаміки показників кардіо-респіраторної та терморегуляторної систем у відповідь на навантаження загартовуючих процедур;

- доповнені дані літератури про неспецифічний ефект не тільки до холодових, але і до теплових загартовуючих процедур, який проявляється в підвищенні рівня фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку та особливо загальної витривалості;

- визначені найбільш адекватні засоби загартування і їх поєднання для удосконалення адаптації організму молодших школярів з різним рівнем фізичного стану до зміни температурних режимів довкілля.

Практична значущість роботи. Полягає в тому, що отримані результати досліджень розширюють представлення про можливість застосування різних засобів загартування для підвищення опору організму молодших школярів з різним рівнем фізичного стану до різкого перепаду температурних режимів довкілля. Практичне використання розроблених рекомендацій дозволять ефективно і цілеспрямовано використовувати вплив поєднання компонентів загартування на організм молодших школярів з різним рівнем фізичного стану. Рекомендації з загартування можуть бути використані у практиці позакласної фізкультурно-оздоровчої роботи і фізичного виховання в родині.

Результати досліджень впроваджені у практику позакласної фізкультурно-оздоровчої роботи середньої загальноосвітньої школи №108 Голосіївського району, м. Києва та навчальний процес НУФВСУ дисципліни “Теорія та методика оздоровчої фізичної культури та масового спорту”, що підтверджено актами впровадження.

Особистий внесок дисертанта полягає у виборі напрямку досліджень, постановці задач і виборі адекватних методів для їхнього рішення; аналізі спеціальної літератури з досліджуваної проблеми американських, польських, німецьких, українських, російських та ін. авторів; проведенні педагогічних і функціональних досліджень; статистичній обробці, аналізі і теоретичному узагальненні отриманих результатів. У спільних публікаціях автору належать організація досліджень, проведення аналізу даних і (часткова) інтерпретація отриманих результатів.

Апробація результатів роботи. Результати досліджень доповідалися на п'ятьох наукових конференціях: X з'їзді педіатрів України, Київ 1999; IV Міжнародному науковому конгресі “Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров'я, рекреації спортивної медицини і реабілітації”, Київ 2000; VII-IХ наукові конференції аспірантів “Молода спортивна наука України”, Львів 2003, 2004, 2005; а також на кафедральних та університетських наукових конференціях НУФВСУ.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені у 14 друкованих працях, серед яких навчально-методичний посібник і 5 статей - у спеціалізованих виданнях ВАК України.

Структура роботи. Дисертаційна робота викладена на 194 сторінках комп'ютерної верстки, складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури (225 джерел, з них 42 - іноземних авторів і 12 - даних Internet). Робота ілюстрована 14 рисунками і 29 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтована актуальність обраної теми досліджень: використання загартування у фізкультурно-оздоровчій роботі з молодшими школярами; сформульовані об'єкт, предмет, мета, задачі, наукова новизна і практична значущість роботи; представлений особистий внесок автора та апробація отриманих результатів.

У першому розділі Теоретико-методичне підґрунтя використання загартовуючих процедур у молодшому шкільному віці представлений аналіз даних спеціальної літератури, що відображає особливості використання засобів і форм загартування, заснованих на загальних закономірностях і особливостях розвитку зростаючого організму дітей віком 7-10 років. Розкриті особливості розвитку системи терморегуляції і функціонування її в молодшому шкільному віці.

Підкреслюється, що розробка програм загартовуючих процедур з визначенням спрямованості і величини теплових і холодових навантажень для досягнення і підтримки стабільного рівня здоров'я дитячого організму буде мати велике значення у практиці фізичного виховання молодших школярів. Аналіз наукових праць вітчизняних і закордонних вчених дозволив виявити недостатність інформації про можливість використання в якості загартовуючих процедур сауни і занять аквааеробікою для дітей молодшого шкільного віку з різним рівнем фізичного стану.

У другому розділі “Методи та організація досліджень” описані методи дослідження, що використовувалися для рішення поставлених задач: антропометричні, фізіологічні і педагогічні, метод визначення рівня фізичного стану, метод термометрії, а також математичні методи статистичної обробки отриманих даних.

Дослідження проводилися в період 2001-2003 рр. на базі дитячого оздоровчого комплексу середньої школи № 108 м. Києва, що має відповідну матеріально технічну базу (сауну, аквабасейн).

Дослідження проводилися поетапно:

2001-2002 рр. - аналізувалися дані науково - методичної літератури, що дозволило визначити стан проблеми, які вивчається і розробити програму досліджень з оцінки фізичного стану і ступеня загартованості школярів молодших класів. Проведено констатуючий експеримент.

2002-2003 рр. - аналіз результатів і статистична обробка даних констатуючого експерименту. Розроблено програму і проведений перетворюючий експеримент. Підготовлені публікації.

2003-2004 рр. - статистична обробка та аналіз результатів перетворюючого експерименту. Обговорення результатів власних досліджень, розробка практичних рекомендацій і формулювання висновків. Підготовка публікацій. Оформлення дисертаційної роботи та автореферату.

Усього було обстежено 149 школярів (74 хлопця і 75 дівчат) віком 7-10 років. Серед них 94 школяра поділено на 4 експериментальні групи:

I експериментальна група (20 школярів) - 1 раз на 2 тижні замість уроку фізичної культури відвідували заняття аквааеробікою;

II експериментальна група (26 школярів) - в якості процедури, що загартовує, використовували сауну 1 раз на тиждень.

III експериментальна група (33 школяра) - використовували комфортну процедуру заняття аквааеробікою і сауну 1 раз на тиждень (з температурою води в аквабасейні 26-27⁰С).

IV експериментальна група (15 школярів) - використовували контрастну процедуру, що загартовує, в сауні та охолодження в аквабасейні з елементами аквааеробіки (з температурою води в аквабасейні 19-20⁰С) 1 раз на тиждень.

Контрольну групу складали 55 школярів, які не використовували загартовуючи процедури.

У третьому розділі дисертаційної роботи “Характеристика фізичного стану і показників термометрії дітей молодшого шкільного віку” викладені дані констатуючого експерименту на підставі визначення значень показників антропометрії, функціонального стану, термометрії, фізичної підготовленості і працездатності 149 школярів віком 7-10 років.

Середньостатистичні значення окремих характеристик фізичного розвитку випробовуваних школярів за соматометричними показниками морфологічного розвитку не мають достовірних розходжень зі значеннями аналогічних показників фізичного розвитку, представлених у спеціальній літературі для молодших школярів м. Києва (А.М. Нагорна, 1991; А.Г. Глущенко, 1996; Л.М. Козак, Л.Г. Коробейникова, Г.В. Коробейников, 2002).

Визначення типу статури за методиками російських (Д.А. Фарбер, 2002) та українських (Г.Л. Апанасенко, 1998) вчених дозволило виявити різницю в підході до оцінки типу статури. Для українських школярів діапазон “норми” маси тіла набагато ширше, ніж для російських (Р. Масауд, 1998). Виявлено, що чим нижчий рівень фізичного стану, тим більша кількість українських дітей мають дигестивний тип статури.

До низького і нижче середнього рівнів фізичного стану належать 67% обстежених школярів, при цьому низький рівень фізичного стану був визначений майже у кожної другої дитини; нижче середнього - у кожної четвертої та чим вищий рівень фізичного стану, тім менша кількість дітей віднесена до цих рівнів в нашій виборці. Школярів з високим рівнем фізичного стану в нашій вибірці не виявлено. За викопіруванням з медичних карт всі обстежені школярі належать до групи дітей, які часто хворіють.

Найбільша кількість школярів з низьким рівнем фізичного стану спостерігається в 7-8-річному віці порівняно з іншими віковими групами. Серед 7-річного віку виявлено також значну кількість дітей з нижче середнього рівнем фізичного стану (рис. 1).

Рис. 1. Розподіл дітей за рівнем фізичного стану залежно від віку (n=149):

Можливо, це пов'язано з тим, що з початком навчання у школі значно знижується обсяг рухової активності, а інтелектуальні та емоційні навантаження супроводжуються тривалим статичним напруженням організму дитини. Все це призводить до зниження і нестійкості рівня працездатності, високого рівня напруження серцево - судинної системи, а також зниження показників взаємодії різних систем організму (Р. Масауд, 1998; М.М. Безруких, 2002 та ін.).

Дітям з низьким і нижче середнього рівнями фізичного стану було властиво мати показники варіаційної пульсометрії, частоти серцевих скорочень (ЧСС_сп), життєвої ємності легень (ЖЄЛ), форсованої життєвої ємності легень (ФЖЄЛ), частота дихання (ЧД) за межами вікової фізіологічної норми. Можна констатувати, що у дітей, які мають дигестивний тип статури, функціонування серцево-судинної системи менш економічне, ніж у дітей з м'язовим і, тим більше, з торакальним типами статури. Є передумови припускати, що використання значень індексу Кердо і коефіцієнта економізації кровообігу у стані спокою може розширити уявлення про функціональні можливості серцево-судинної системи дітей молодшого шкільного віку з урахуванням рівня їхнього фізичного стану.

Значення показників форсованої життєвої ємності легень були низькими у кожної третьої дитини, нижче норми - у кожної другої, вище норми - у кожної сьомої, високі - усього в трьох дітей. Значення індексу Тиффно, що характеризує бронхіальну прохідність легень, були нижче норми у 47,85% школярів і вище норми - у 8,7%, при цьому у 33,93% школярів виявлений рестрективний характер дихання.

Чим нижче рівень фізичного стану, тим нижче рівень фізичної працездатності школярів і, відповідно, адаптаційна реакція їхнього організму на функціональну пробу з дозованим фізичним навантаженням.

Вікові зміни терморегуляційних реакцій у дівчат більш виразні порівняно з хлопцями в усіх вікових групах; підтверджені дані (І.А. Корнієнко, І.І. Гохбліт, 1980; А.Т. Неборський, С.А. Неборський, 2003) про те, що вік 9 років є переломним у розвитку системи терморегуляції; більш високі значення температури шкіри властиві дітям м'язового типу статури. Високі значення середньої температури шкіри властиві дітям з середнім рівня фізичного стану (рис. 2).

Аналіз результатів педагогічного тестування дозволив установити їхній поступальний, але, як правило, нерівномірний приріст у віковому аспекті. Рівень розвитку окремих рухових якостей, незважаючи на великий розкид результатів, відповідав віковим нормативам, і, в деяких випадках, навіть перевищував їх. Оцінка рівня фізичної підготовленості молодших школярів з різним типом статури підтверджує дані спеціальної літератури про те, що кожному типу конституції властива перевага в рівні розвитку визначених рухових здібностей (Д.А. Фарбер 2002).

Рис. 2. Зміни температури шкіри у молодших школярів з різним рівнем фізичного стану, 0С (n=149):

Четвертий розділ дисертації “Особливості прояву оздоровчого ефекту при використанні процедур, що загартовують, у молодшому шкільному віці” присвячений вивченню реакції з боку кардіо-респіраторної системи і системи терморегуляції на одноразові процедури, що загартовують (заняття аквааеробікою, сауна, комфортна процедура заняття аквааеробікою - сауна, контрастна процедура - сауна - холодний аквабасейн), а також обґрунтуванню методик їхнього використання з урахуванням рівня фізичного стану у дітей молодшого шкільного віку.

В перший період адаптації до тепла і холоду організм дитини зіштовхується з необхідністю пристосування не тільки до високої або низької температури середовища, але і значною мірою до тих побічних ефектів, що виникають в результаті активації процесів теплопродукції і тепловіддачі.

Реакція організму молодших школярів у відповідь на одноразово застосоване стандартне навантаження у процедурах, що загартовують, залежить від початкового рівня фізичного стану.

Рис. 3. Реакція ЧСС у дітей під впливом сауни (n=88):

За даними літератури (Подшибякін А.К., 1986; Гончарова Т.А., 2002), чим ширший діапазон розкиду температури шкіри у відповідь на процедури, що загартовують, тим гірша адаптація до них. Організм дітей із середнім і вище середнього рівнями фізичного стану швидко адаптувався до теплового і холодового навантажень і адекватно (у відповідності з наведеними в літературі даними) реагував на них. Організм дітей з низьким і нижче середнього рівнями фізичного стану відповідав великим діапазонам розкиду значень показників функціонального стану серцево-судинної системи (рис. 3), дихальної системи і системи терморегуляції. Установлено що, чим нижчий рівень фізичного стану, тим більший діапазон значень цих показників після запропонованої процедури загартування.

Підтверджено дані літератури про вплив процедури в сауні і занять аквааеробікою на організм дітей залежно від типу статури (О.Г. Варпаховська, Н.В. Грибова, 1978). Легше всього адаптуються до цих умов діти з м'язовим типом статури. Організм школярів з торакальним типом статури відрізняється більш різкими, але відносно односпрямованими змінами діапазону значень показників кардіо-респіраторної системи і системи терморегуляції. Школярі з дигестивним типом статури мають трохи більший діапазон реакції на стандартне теплове або холодове навантаження. Можна припустити, що у дітей з дигестивним і м'язовим типами статури все ще продовжує функціонувати бура жирова тканина, що сприяє зниженню діапазону температури шкіри у відповідь на процедури загартування (P. Huttunen, 1975; М.М. Безруких, В.Д. Сонькін, Д.А. Фарбер, 2002). Отримано дані про вплив комфортної і контрастної процедур, що загартовують, на організм дітей в залежності від типу статури. Найменш значні зміни ЖЄЛ у відповідь на теплову процедуру в сауні були властиві дітям із середнім рівнем фізичного стану у порівняні з дітьми які мали низький та нижче середнього рівні фізичного стану.

Підтверджуються і відомості про те, що організм дівчат більш лабільний до теплових і холодових навантажень, ніж організм хлопців (рис. 4).

Рис. 4. Термінова адаптація системи терморегуляції молодших школярів у відповідь на навантаження комфортної процедури (на прикладі зони виміру у міжлопатковій області на рівні Т5-Т6 хребців):

При проведенні холодової процедури дитячий організм привчається реагувати найбільш економічним чином на зниження температури довкілля, що досягається завдяки тренуванню судиннорухових реакцій периферичних (шкірних) судин.

У перший період адаптації до холоду організм дитини пристосовується не тільки до низької температури середовища, але і до зниження енергетичної вартості підтримки температурного гомеостазу в умовах холоду. адаптація оздоровчий загартування школяр

На підставі аналізу отриманих даних першого періоду адаптації організму розглянуті вище окремі зміни, що відбуваються у функціональних системах організму молодших школярів при використанні холодових навантажень, не призводять до виникнення патологічних процесів в їхньому організмі і можуть служити критеріями холодової адаптації.

Розглянута вище динаміка окремих функціональних зрушень, що відбуваються в організмі молодших школярів при використанні контрастної і комфортної загартовуючих процедур, призводять до змін в системі терморегуляції, які сприяють зменшенню енерговитрат в умовах охолодження, що, очевидно, досягається тренуванням судинної реакції.

Виходячи з вище викладеного, можна зробити висновок, що організм дитини має достатній запас “міцності і стійкості” до несприятливих умов середовища. Однак ця “стійкість”, що має величезний загальнобіологічний зміст, неспецифічна, не носить адаптаційного характеру і досягається за рахунок порушення гомеостазу, до якого дитячий організм менш чутливий у зв'язку з недостатньою зрілістю центральної нервової системи, яка здійснює в цьому віці лише повсякденні функції; ускладнення ж функцій центральної нервової системи робить гомеостазис обов'язковою умовою її діяльності. Гомойотермія міняється з віком відповідно удосконаленню механізмів адаптації організму до природних умов існування. Отже, чутливість і реактивність організму дітей молодшого шкільного віку до визначених термічних впливів може бути різною. Ефективність тренування залежить також від того, наскільки методично грамотно використовуються контрастні температурні режими, щоб не переохолодити або не перегріти ще недостатньо загартований дитячий організм.

Аналіз реакцій кардіо-респіраторної і терморегуляторної систем молодших школярів на одноразові процедури ґрунтувався на результатах термінового ефекту. Відтворення мікроклімату приміщень для проведення процедур з дітьми молодшого шкільного віку враховувало норми загартування, що забезпечували систематичне удосконалення апарату терморегуляції, тобто тренування судинних і терморецепторних реакцій.

На підставі аналізу термінової реакції організму молодших школярів на запропоновані процедури, що загартовують, формувалися експериментальні групи, де вибір форм загартування здійснювався з урахуванням бажань дитини, при відсутності протипоказань до їх використання.

Було встановлено, що оздоровча ефективність використання різних поєднань засобів загартування в молодшому шкільному віці залежить від початкового рівня фізичного стану, при обов'язковому урахуванні вікових особливостей терморегуляції.

Всі використовувані процедури, що загартовують, певною мірою сприяли підвищенню рівня фізичного стану порівняно з початковими даними.

У результаті 6-ти місячного (жовтень - квітень) курсу загартування рівень фізичного стану підвищили:

– кожен третій школяр з низьким рівнем фізичного стану;

– кожен другий школяр з нижче середнього рівнем підвищив його до середнього рівня;

– по одному школяру перейшли із середнього рівня у вище середнього рівень і з вище середнього рівня - у високий.

Аналізуючи показники захворюваності, слід зазначити, що під час перебігу 6-ти місячного перетворюючого експерименту в м. Києві був оголошений карантин з грипу. Википірування з медичних карт школярів дозволило виявити, що в експериментальних групах у період карантину перенесли грип 10,6% дітей порівняно з 54,5% дітей контрольної групи. Тяжкість захворювання у всіх школярів виражалася в діапазоні температури тіла 38,5-40⁰С протягом 1-2 днів, у дітей експериментальних груп і 2-3 днів - контрольної. Після перенесеного захворювання в експериментальних групах не виявлено ускладнень, що позначилися б на порушенні функцій дихання, тоді як у 10,9% дітей контрольної групи спостерігалися такі ускладнення.

В усіх групах, які використовували загартовуючі процедури, підвищення рівня фізичного стану відбувалося за рахунок достовірних змін (р < 0,05) у значеннях показників серцево-судинної системи (ЧСС, реакції на функціональну пробу з дозованим фізичним навантаженням); дихальної системи (ЧД, індексу Робінсона) (табл. 1); а також системи терморегуляції, коли у відповідь на процедури спостерігався менший діапазон розкиду локальних температур шкіри у вимірюваних зонах.

У групах дітей, які використовували в якості загартовуючих процедур заняття аквааеробікою і комфортну загартовуючу процедуру, спостерігалося достовірне (р < 0,05) підвищення рівня розвитку аеробних можливостей і поліпшення результатів бігу на 1000 м. В інших експериментальних групах виявлена тенденція до їхнього підвищення.

Використання окремих і комплексних загартовуючих процедур впливає на підвищення рівня фізичного стану; удосконалює фізичну працездатність і підвищує рівень розвитку рухових якостей (витривалість, координаційні здібності).

П'ятий розділ “Обговорення отриманих результатів” підбиває підсумок виконаної роботи. У главі підтверджені дані літератури (Р. Масауд, 1998; Д.А. Фарбер, 2002):

– про відсутність достовірних розходжень між значеннями морфо - функціональних параметрів розвитку організму хлопців і дівчат віком 7-10 років;

– про істотну значущість маси тіла у визначенні типу статури і рівня розвитку рухових якостей молодших школярів;

– про схильності дітей молодшого шкільного віку до максимального прояву конкретних рухових здібностей в залежності від типу статури.

Розширено уявлення:

– про характер розвитку системи терморегуляції дітей віком 7 - 10 років;

– про вплив процедур, що загартовують, на зміну типу статури дітей молодшого шкільного віку (О.Г. Варпаховська, Н.В. Грибова, 1978; І.А. Корнієнко, 1980; М.М. Безруких В.Д., Сонькін, 2002).

Отримано нові дані:

– про можливість підвищення рівня фізичного стану молодших школярів під впливом процедур, що загартовують, в сауні і занять аквааеробікою;

– про взаємозв'язок між параметрами фізичного стану, ступенем загартованості і фізичної підготовленості в молодшому шкільному віці.

Обґрунтовані найбільш адекватні засоби загартування та їхні поєднання для удосконалення адаптації організму молодших школярів з різним рівнем фізичного стану до зміни температурних режимів довкілля.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз науково-методичної літератури з проблеми дослідження свідчить про фрагментарне висвітлення питань, що стосуються характеру адаптаційних змін організму молодших школярів як до холодових, так і теплових загартовуючих процедур. Для оцінки ефективності процедур, що загартовують, спрямованих на підвищення загальної резистентності організму до застудних та інших захворювань, необхідне подальше вивчення характеру адаптаційних реакцій з боку кардіо-респіраторної системи і системи терморегуляції організму дітей.

2. В результаті проведених досліджень підтверджені дані літератури про те, що в організмі молодших школярів зі збільшенням віку від 7 до 10 років знижуються значення діапазону розкиду температури шкіри в локальних зонах виміру (р < 0,05), що свідчить про більш інтенсивне зростання реактивності терморегуляторних процесів, їх економічності, цілеспрямованості, ніж у попередніх вікових періодах.

3. На підставі дослідження впливу одноразових процедур загартування на організм молодших школярів з різним рівнем фізичного стану виявлена пряма залежність між рівнями фізичного стану і ступенем загартованості за показниками термометрії. З мірою підвищення рівня фізичного стану діапазон розкиду температури шкіри в локальних зонах виміру наближається до нейтрального рівня, що свідчить про послідовне підвищення стійкості організму молодших школярів до перепадів температури довкілля.

4. Результати констатуючого експерименту свідчать про те, що оздоровча ефективність різних форм загартування залежить від початкового рівня фізичного стану. З підвищенням рівня фізичного стану зменшується індивідуальний діапазон розкиду температури шкіри в зонах виміру під впливом перепадів температурних режимів. Чим вищий рівень фізичного стану у молодшому шкільному віці, тим легше функціональні системи організму, включаючи систему терморегуляції, адаптуються до загартовуючих процедур.

5. До комфортних перепадів температури в сауні при одноразових процедурах краще адаптуються кардіо-респіраторна система і система терморегуляцій організму школярів з низьким і нижче середнього рівнями фізичного стану; до комплексних процедур (сауна - аквабасейн) легше адаптується організм дітей із середнім і вище середнього рівнями фізичного стану, про що свідчить достовірне (p < 0,05) зниження значень ЧСС_сп, ЧД, індексів Руф'є і Робінсона, а також звуження діапазону перепаду температури шкіри в локальних зонах виміру.

6. Оздоровчий ефект, досягнутий в результаті кумулятивної адаптації організму молодших школярів за 6-ти місячний курс перетворюючого експерименту, незалежно від використовуваних форм загартування виразився у зниженні кількості захворювань і підвищенні рівня їхнього фізичного стану: 57,5% перейшли до більш високого рівня фізичного стану; 26,6% - підвищили бальну оцінку, наблизившись до більш високого рівня фізичного стану; 15,9% - не змінили рівень фізичного стану, не дивлячись на те, що 10,6% з них перенесли грип під час епідемії.

7. Нами визначено, що найбільш ефективним для дітей з низьким рівнем фізичного стану, за даними наших досліджень є теплова процедура в сауні (де перепади температур у приміщенні від 27⁰С до 80⁰С), і комплексна комфортна процедура (аквааеробіка (26-27⁰С) - сауна (80⁰С)), використання яких протягом перетворюючого експерименту сприяло підвищенню фізичного стану 10,5% дітей з низького рівня до середнього. Для школярів з нижче середнього і середнім рівнями фізичного стану найбільш ефективними були комплексні контрастна (сауна - холодний аквабасейн (19-20⁰С)) і комфортна процедури. Для школярів з вище середнього рівнем фізичного стану комплексна комфортна процедура дозволила підвищити рівень фізичного стану до високого рівня.

8. В експериментальних групах дітей у порівнянні з контрольними достовірно (p < 0,05) поліпшились результати в тестах на витривалість. Отже, використання процедур загартування за принципом перехресної адаптації (неспецифічної резистентності) сприяло підвищенню рівня аеробних здібностей дітей, особливо в групі дітей, які використовували комфортну процедуру (аквааеробіка - сауна).

9. Результати перетворюючого експерименту дозволили обґрунтувати та розробити практичні рекомендації з використання найбільш ефективних форм загартування, що забезпечують адекватну адаптацію організму молодших школярів з різним рівнем фізичного стану до перепадів температурних режимів, що підтверджується прогресуючою (p < 0,05) динамікою значень показників кардіо-респіраторної системи і системи терморегуляції.

Подальші дослідження будуть присвячені удосконаленню методики використання загартовуючих процедур з метою зміцнення здоров'я, підвищення опірності дитячого організму, який росте і розвивається, до різких перепадів температурних режимів довкілля і профілактики частих респіраторних захворювань залежно від адаптаційних можливостей організму молодших школярів.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Семененко В.П. Обґрунтування ефективності гартувальних процедур для дітей молодшого шкільного віку з різним рівнем фізичного стану // Молода спортивна наука України: Збірник наукових статей з галузі фізичної культури та спорту. - Львів: ЛДІФК, 2005. - Вип. №9, Т. 4. - с. 13-16.

2. Семененко В.П. Дослідження впливу окремих і комплексних процедур загартовування на здоров'я молодших школярів // Молода спортивна наука України: Збірник наукових статей з галузі фізичної культури та спорту. - Львів: ЛДІФК, 2004. - Вип. №8, Т. 2. - с. 319-323.

3. Семененко В.П. Реакція кардіо - респіраторної системи дітей молодшого шкільного віку на процедури загартування в сауні і басейні // Молода спортивна наука України: Збірник наукових статей з галузі фізичної культури та спорту. - Львів: ЛДІФК, 2003. - Вип. №7, Т. 3. - с. 390-393.

4. Семененко В.П. Терміновий ефект від використання окремих процедур загартування організму молодших школярів (за даними термометрії) // Фізична культура, спорт і реабілітація в закладах освіти: Зб. наукових праць. - Рівне: РДГУ, 2002. - Вип. 1. - С. 112-115.

5. Семененко В.П. Адаптація засобами фізичного виховання молодших школярів до змін температурних режимів довкілля // Молода спортивна наука України: Збірник наукових статей з галузі фізичної культури та спорту. - Львів: ЛДІФК, 2001. - Вип. №5 - с. 98-100.

6. Семененко В.П. Показатели кардио-респираторной системы и терморегуляции организма младших школьников с ослабленным здоровьем // Материалы II научно-практической конференции студентов V курса университета. - Киев: Олимпийская литература, 1999. - С. 108-112.

7. Давиденко Е.В., Семененко В.П. Методы повышения адаптации организма младших школьников к резким перепадам температурных режимов // Четвертий міжнародний науковий конгрес “Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров'я, рекреації, спортивної медицини та реабілітації.” - Київ: Олімпійська література, 2000 - С. 359. Внесок здобувача полягає в проведенні педагогічних досліджень і написанні положень тез.

8. Давиденко Е.В., Семененко В.П. Эффективность использования средств закаливания в младшей школьном возрасте //Физическое воспитание студентом творческих специальностей: Сб. науч. труд. Под ред. Ермакова С.С. - Харьков: ХХПИ, 2001. - №3. - С. 41-46. Внесок здобувача полягає в аналізі та узагальненні даних спеціальної літератури, в проведенні власних експериментальних досліджень і інтерпретації отриманих результатів.

9. Давиденко Е.В., Семененко В.П. Влияние занятий аквааэробикой на кардио-респираторную систему младших школьников // VIII Междунар. научн. конгресс “Современный Олимпийский спорт и спорт для всех” - Алматы, 2004. - Т. 2. - С. 355-357. Внесок здобувача полягає в узагальненні результатів експериментальних досліджень і підготовки тез до публікації.

10. Давиденко Е.В., Семененко В.П. Закаливание как фактор здорового образа жизни школьника // Первый международный научный конгресс “Спорт и здоровье”. - Санкт-Петербург, 2003. - Т. 1. - С. 203-204. Внесок здобувача полягає в аналізі даних спеціальної літератури та узагальнені даних власних експериментальних досліджень і підготовки тез до публікації.

11. Давиденко О.В., Семененко В.П. Термінова реакція організму молодших школярів на різкі перепади температури навколишнього середовища при проведенні процедур, які загартовують // Актуальні проблеми розвитку руху “Спорт для всіх” у контексті європейської інтеграції України: Матеріали міжнар. науч.-практ. конф. - Тернопіль, 2004. - С. 264-267. Внесок здобувача полягає в проведенні педагогічних досліджень і написанні основних положень статті.

12. Давиденко О.В., Семененко В.П., Фандікова Л.О. Основи програмування фізкультурно-оздоровчих занять з дитячим контингентом. - Тернопіль: Астон, 2003 - 144 с. Внесок здобувача полягає в аналізі та узагальненні даних спеціальної літератури, відображення їх в загальних положеннях посібника та написанні окремих його розділів.

13. Кундіна Н.О., Качалова О.С., Лев Я.О, Семененко В.П. Фатюшин Ю.В. Роль шкільного оздоровчого комплексу в реабілітації дітей з соматичною патологією // Журнал “Педіатрія, акушерство та гінекологія”. - К., 1999. - №9. - С. 39. Внесок здобувача полягає в узагальненні результатів експериментальних досліджень і підготовки деяких положень тез до публікації.

14. Давиденко О.В., Семененко В.П., Трачук С.В. Енергетична характеристика режимів рухової активності молодших школярів // Материалы международной научно-практической конференции “Олимпийский спорт, физическая культура, здоровье нации в современных условиях” - Луганск, 2004. - С. 274-277. Внесок здобувача полягає в проведенні педагогічних досліджень та написанні деяких положень статті.



АНОТАЦІЇ

Семененко В.П. Загартування в фізкультурно-оздоровчій роботі з молодшими школярами. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 - Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. - Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2005.

У дисертації розглядається проблема ефективного використання процедур, що загартовують, у процесі фізичного виховання та фізкультурно-оздоровчої роботи з молодшими школярами, які мають різний рівень фізичного стану.

У дисертації представлені результати досліджень з оцінки фізичного розвитку, типу статури, функціонального стану основних систем організму, фізичної підготовленості і працездатності, а також реакції функціональних систем організму молодших школярів на одноразове застосування процедур, що загартовують. Терморегуляційні реакції оцінювалися за динамікою діапазонів температури шкіри в п'яти зонах виміру за методикою М.А. Бутова (1984).

На підставі педагогічних та функціональних досліджень дітей молодшого шкільного віку при використанні у якості процедури, що загартовують, сауну, заняття аквааеробікою, комфортну процедуру (заняття аквааеробікою - сауну) і контрастну процедуру (сауна - холодний аквабасейн), виявлена пряма залежність між рівнем фізичного стану молодших школярів і ступенем загартованості їх організму за показниками термометрії в локальних зонах виміру.

Ключові слова: процедури, що загартовують, сауна, аквабасейн, фізичний стан, діти молодшого шкільного віку.



Семененко В.П. Закаливание в физкультурно-оздоровительной работе с младшими школьниками. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.02 - Физическая культура, физическое воспитание разных групп населения. - Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, Киев, 2005.

Диссертация посвящена проблеме эффективного использования закаливающих процедур в процессе физического воспитания и физкультурно-оздоровительной работы с младшими школьниками.

В специальной литературе отсутствуют сведения о влиянии тепловых и холодовых процедур закаливания на организм детей младшего школьного возраста с разным уровнем физического состояния. Повышение оздоровительной эффективности использования различных сочетаний средств закаливания в физическом воспитании и физкультурно-оздоровительной работе с учетом уровня физического состояния детей младшего школьного возраста определяет цель исследования.

Материалы диссертационной работы получены при проведении исследований в средней школе №108 г. Киева, на базе оздоровительного комплекса, имеющего сауну и аквабассейн. Исследуемый контингент - 149 детей в возрасте 7-10 лет.

В диссертации представлены результаты исследований по оценке физического развития, типа телосложения, функционального состояния основных систем организма, физической подготовленности и работоспособности, а так же реакции функциональных систем организма младших школьников на одноразовое применение закаливающих процедур. Определено, что среднестатистические значения отдельных характеристик физического развития детей 7-10 летнего возраста по соматометрическим показателям морфологического развития соответствуют данным таблиц антропометрических стандартов.

При оценке уровня физического состояния было выявлено, что значительное количество испытуемых были отнесены к низкому и ниже среднего уровням и не было школьников с высоким уровнем.

Выявлена взаимосвязь типа телосложения с уровнем физического состояния: чем ниже уровень физического состояния, тем большее количество детей имеет дигестивный тип телосложения.

Оценка уровня физической подготовленности младших школьников с разным типом телосложение отчасти подтверждает данные специальной литературы о том, что каждому типу конституции свойственно преобладание определенных двигательных способностей.

Анализ реакции состояния функциональных систем выявил большую вариабельность исследуемых показателей сердечно-сосудистой и дыхательной систем у девочек по сравнению с мальчиками в ответ на все закаливающие процедуры.

Терморегуляционные реакции оценивались согласно динамики диапазонов кожной температуры в пяти зонах измерения по методике М.А. Бутова (1984). При этом отмеченные возрастные изменения терморегуляционных реакций у девочек отчетливее по сравнению с мальчиками того же возраста. Подтверждены данные о том, что возраст 9 лет является переломным в развитии системы терморегуляции; более высокие значения температуры кожи свойственны детям мышечного типа телосложения.

На основании результатов исследований выявлена прямая зависимость между уровнем физического состояния младших школьников и степенью закаленности их организма по показателям термометрии в локальных точках в группах, использующих в качестве закаливающих процедур сауну, занятия аквааэробикой, комфортную процедуру (занятие аквааэробикой - сауна) и контрастную процедуру (сауна - холодный аквабассейн).

Определено, что на степень адаптации организма младших школьников к тепловым и холодовым нагрузкам оказывает влияние тип телосложения.

Установлено, что с повышением уровня физического состояния уменьшается индивидуальный диапазон разброса температуры кожи в локальных зонах измерения и имеет место приближение его к индифферентному уровню.

Установлено, что чем уже диапазон перепада температурных режимов в закаливающей процедуре, тем легче к нему адаптируются дети младшего школьного возраста с низким и ниже среднего уровнями физического состояния. Для школьников со средним и выше среднего уровнями физического состояния для повышения уровня их физического состояния необходим более широкий диапазон перепада температурных режимов в закаливающей процедуре.

Использование закаливающих процедур оказывает влияние на уровни развития двигательных качеств, а, следовательно, улучшение физической подготовленности младших школьников (по принципу перекрестной адаптации), особенно общей выносливости.

Ключевые слова: закаливающая процедура, сауна, аквааэробика, физическое состояние, дети младшего школьного возраста.

Semenenko V.P. Hardening in physical-sanitary work with primary school age children. - Manuscript.

Dissertation for obtaining Candidate's Degree in physical education and sport in speciality 24.00.02 - Physical culture, physical education of different population groups. - National University of Physical Education and Sport of Ukraine, Kуiv, 2005.

The dissertation is devoted to the problem of effective use of the hardening procedures in the process of physical training and physical - sanitary work with primary school age children.

In this dissertation the research results of physical development estimation such as build, functional state of the main system of the organism, physical readiness and capacity for work, also the reaction of the functional system of the primary school age children organisms to the single-attempt application of hardening procedures are presented. The heat regulation reactions were estimated according to the dynamics of skin temperature diapasons in five zones measured by M.A. Butov strategy.

On the ground of pedagogical and functional research of primary school age children using sauna, aquaaerobics, comfortable procedure (aquaaerobics, sauna) and contrasting procedure (sauna, cold aqua poll) as the hardening procedures, the direct dependence between the physical state level of primary school age children and the degree of hardening of their organism according to the figures of thermometry was revealed.

Key words: hardening procedures, sauna, aqua poll, physical state, primary school age children.

Размещено на Allbest.ru