Організаційно-методичні основи туристично-краєзнавчої діяльності в школі та її вплив на організм школярів

Таким чином, аналіз результатів дослідження вказує на те, що другу днівку в десятиденному пішому поході необхідно проводити на 8-му дні мандрівки. З метою перевірки даного припущення проведено 12 експериментальних некатегорійних походів третьої групи складності, під час яких обстежено 243 школярі віком 14-17 років.

Експериментальні походи проводили на тому ж туристському маршруті, що й попередні, без днівок і з однією днівкою. У цих походах днівки робили на четвертому й восьмому днях десятиденного походу. Встановлено, що протягом усього десятиденного походу з двома днівками спостерігається покращення багатьох вивчених показників. Уранці 7-го дня походу частота серцевих скорочень у стані спокою у юнаків 14-15 років була нижчою на 3,7%, вранці 8-го - на 3,75%, 9-го - на 3,6% і десятого - на 3,9% (Р< 0,05).

Показник ручної динамометрії вже через чотири дні зростав стосовно вихідної величини на 5,6%, через 5, 6, 7, 8 днів відповідно на 6,9%, 8,7%, 8,9% та 11,5%, а під кінець походу на 11,8% (Р< 0,05). Щодо частоти рухів кистю, то через 6 днів вона зросла, порівняно з вихідною величиною, на 3,4%, через 7 днів - на 4,2%, через 8 - на 4,6%, а через 9 днів - на 5,1% (Р< 0,05). У дівчат даної вікової групи показник ручної динамометрії поліпшився через 4 дні на 5,4%, через 5, 6, 7, 8 і 9 днів відповідно на 5,6%,7,5%, 9,4%, 10,5% і 12,1% (Р< 0,05).

У юнаків 16-17 років через 6 днів походу виявлено збільшення частоти рухів кистю на 3,2%, а через 7, 8, 9 днів відповідно на 3,4%, 3,7% і 4,5% (Р< 0,05), порівняно з величиною до початку походу.

Сила м'язів-згиначів правої кисті юнаків 16-17 років зростала, починаючи з 5, а у дівчат із 6 дня походу й по завершенню мандрівки вона перевищувала вихідну величину відповідно на 8,3% і 9,5% (Р< 0,05). Установлено також зменшення ЧСС у стані спокою, яке в кінці походу склало 4,4% (Р< 0,05) і є свідченням посилення впливу на серце парасимпатичної нервової системи (К.В. Судаков, 1999).

Отже, в експериментальних десятиденних піших гірських некатегорійних походах із двома днівками відбувається раціональне формування структурно-функціонального сліду адаптації, що оптимізує процес накопичення функціональних резервів організму, які є маніфестуючими показниками щодо соматичного здоров'я (Г.Л. Апанасенко,1992).

Зміни фізіологічних функцій у школярів під час лижних туристичних походів. Для визначення місця першої днівки в лижних багатоденних походах проведено 12 походів і обстежено 152 підлітки у віці 14-17 років. За згодою дітей ці походи проводилися без днівок.

У результаті проведених досліджень установлено, що до кінця четвертого дня походу в учасників починає розвиватися втома, про що свідчать результати анкетування й статистично вірогідне погіршення вивчених фізіологічних показників. У кінці четвертого дня походу 80,8% школярів указали на бажання перепочити, а в кінці 5-го дня їх кількість зросла до 93,6%. До кінця п'ятого дня походу у дівчат виявлено зниження абсолютної сили м'язів-згиначів правої китиці на 26,5% (Р< 0,01), порівняно з показниками ранкових вимірів четвертого дня походу.

Таким чином, аналіз отриманих даних свідчить про те, що в лижному десятиденному поході вже на 4-му дні починає розвиватися втома, що вказує на необхідність облаштування першої днівки на п'ятому дні походу.

У результаті проведених досліджень встановлено, що після днівки всі вивчені показники дещо зростали, але вже з 8-го дня спостерігалося зменшення функціональних резервів.

Для з'ясування часу проведення другої днівки в лижному багатоденному турпоході було проведено 11 походів і обстежено 165 школярів 14-17 років. У всіх туристичних походах після першої днівки до кінця десятиденного походу днівок більше не було.

Установлено, що після 8-го дня походу майже всі вивчені показники мають тенденцію до зниження. При цьому аналіз даних анкетування показав, що в кінці 8-го дня походу 86,0% учасників походу вказали на бажання перепочити, а в кінці 9-го - 97,0%.

Виходячи з вищенаведених даних, другу днівку доцільно організовувати на 8-й день походу. Для підтвердження даного припущення було проведено 8 походів і обстежено 120 школярів 14-17 років. Усі десятиденні походи проведені з двома днівками.

У результаті проведених досліджень установлено, що після відновного періоду в кінці походу показники абсолютної сили м'язів-згиначів кисті, частоти рухів кистю, потужності вдиху й видиху як у дівчат, так і в юнаків були більшими, ніж у походах без другої днівки.

Таким чином, проведені походи з двома днівками підтверджують припущення про доцільність проведення другої днівки на 8-му дні лижного десятиденного походу.

Зміни фізіологічних показників у школярів під час велосипедних туристичних походів. Для визначення терміну проведення першої днівки у велосипедному десятиденному поході здійснено 8 походів і обстежено 80 школярів 14-17 років. Анкетування показало, що в кінці 4-го дня походу 90,3% підлітків 14-15 років і 84,0% 16-17 років висловили бажання перепочити.

Аналіз динаміки змін деяких фізіологічних показників виявив, що, наприклад, сила правої кисті у дівчат 14-15 років за вимірами на ранок п'ятого дня зросла, порівняно з вихідною величиною, на 8,3%, а у юнаків - на 6,8%.

Частота рухів кистю також зростала перші чотири дні й за вимірами на ранок п'ятого дня перевищувала вихідну величину на 4,4% у дівчат і на 3,21% у юнаків. Погіршення показників потужності вдиху, видиху та частоти серцевих скорочень після четвертого дня походу не спостерігалося.

Аналогічна картина відзначена у школярів 16-17 років. У них, як і в
14-15-річних, спостерігалося поступове зростання сили правої кисті й частоти її рухів. У дівчат 16-17 років відбулося статистично вірогідне поліпшення сили правої кисті після 3-х днів походу на 7,1% за вимірами на ранок четвертого дня й на 7,5% - на ранок п'ятого дня походу (t = 2,56), у юнаків відповідно на 3,3% і на 5,9%.

Частота рухів кистю у дівчат була вірогідно вищою по відношенню до вихідної величини на 3,8% на 4-й день і на 3,9% - на 5-й. У юнаків відповідно на 4,6% й 4,8%.

Таким чином, аналіз анкетування й деяких фізіологічних показників дає право припустити, що першу днівку у велосипедному поході необхідно організовувати після 4-го дня походу. Для перевірки даного припущення проведено 10 походів з учнями 14-17 років і обстежено 250 школярів. У цих походах днівка була організована на п'ятому дні походу. Під кінець восьмого дня походу 89,8% школярів 14-15 і 78,8% 16-17 років висловили бажання перепочити, в кінці 9-го дня - відповідно 98,8% і 92,7%. Після 8-го дня відбулося вірогідне зниження частоти рухів кистю як у дівчат, так і в юнаків 14-15 років, відповідно на 5,4% і на 4,9%.

М'язова сила кисті у дівчат після 9-го дня зменшилася, порівняно з п'ятим днем, на 7,8%, у юнаків - на 11,7%.

Подібні зміни спостерігалися у 16-17-річних школярів. У дівчат і юнаків після 8-го дня походу відбулося вірогідне зменшення сили правої кисті й частоти рухів кистю.

Таким чином, аналіз отриманих даних дає підстави стверджувати, що на 9-му дні десятиденного туристичного велопоходу необхідно організовувати другу днівку.

Для підтвердження цього припущення було проведено 10 походів із двома днівками (на п'ятому й на дев'ятому днях) і обстежено 100 підлітків 14-17 років.

Спостереження показали, що у підлітків 14-17 років відбувалося поступове покращення вивчених показників після походу, порівняно зі станом до походу. У дівчат 14-15 років до кінця велосипедного походу сила правої кисті збільшилася на 18,4%, у юнаків цього ж віку - на 17,2%. Частота рухів кистю у дівчат під кінець походу зросла на 8,8%, а у юнаків - на 8,3%. Відзначено вірогідне зниження ЧСС у стані спокою, порівняно з вихідним рівнем як у дівчат (5,56%), так і в юнаків (3,4%). Статистично вірогідно зросла потужність вдиху й видиху.

Аналогічні зміни спостерігалися й у 16-17-річних школярів. У дівчат до кінця походу сила правої кисті збільшилася на 10,37%.

Щодо ЧСС у стані спокою, то вона зменшилася у дівчат і юнаків відповідно на 3,3% й на 3,1%. Збільшилася потужність вдиху й видиху. У дівчат потужність вдиху зросла на 6,45%, потужність видиху - на 5,25%. Щодо юнаків, то ці показники зросли відповідно на 4,28% і 4,75%.

Таким чином, організація двох днівок під час десятиденного велосипедного походу (на 5 і 9 днях) створює умови для оптимального перебігу адаптаційних процесів в організмі підлітків.

Основні параметри оптимальних фізичних навантажень для школярів під час туристичних походів. Відповідно до отриманих нами даних, ходовий день під час багатоденного походу не повинен перевищувати 4-5 годин для 12-14-річних і 6 годин для 15-17-річних школярів із довжиною щоденного переходу 15 і 20-25 км відповідно.

Оптимальним режимом руху на маршруті пішого багатоденного походу є 40-45 хвилинний перехід для школярів 12-15 років і 45-50 - для 16-17-річних із 10-хвилинним інтервалом відпочинку між переходами.

Оптимальною швидкістю пересування за нашими даними є 3,0-3,3 км для 13-14-річних і 3,5-4,0 км для 15-17-річних. Щодо заплічного вантажу, то він повинен складати 2,5% від маси тіла.

Першу днівку в багатоденних лижних походах доцільно проводити на четвертому дні, оскільки саме в цей час спостерігається погіршення більшості вивчених показників.

Оптимальною швидкістю пересування в багатоденних лижних походах можна вважати 3,0-3,5 км/год для 13-14 річних і 4,0-4,5 км/год для 15-17-річних школярів з подоланням за ходовий день 15-17 км для 13-14-річних 20-25 км для 15-17 річних учнів, дотримуючись такого режиму руху - 40 хвилин ходи і 10 хвилин відпочинку.

Як показали результати дослідження, у велосипедних багатоденних походах обґрунтованою є організація днівок через кожні 4 дні з дотриманням наступного режиму пересування: 60 хвилин їзди - 10 хвилин відпочинку, а також 5-хвилинний перехід із велосипедом у руках у кожному 50-60-хвилинному марші. Швидкість пересування - до 10 км/год для 13-14-річних, до 15 км/год для 15-17-річних із подоланням за день до 50 км для 13-14-річних і до 80 км для 15-17-річних школярів.

Вплив туристичної діяльності на розумову працездатність школярів. Для перевірки ефективності нашої розробленої системи туристично-краєзнавчої діяльності були проведені спостереження над школярами експериментальної й контрольної шкіл. Туристично-краєзнавча робота проводилася відповідно до теоретично обґрунтованої гіпотези й вносила зміни в навчально-виховну роботу.

Контрольну групу (196 осіб) склали діти, що не займалися ні спортом, ні туризмом. В експериментальній групі було 182 школярі, що з 12-ти років почали займатися в туристських секціях при обласному державному центрі туризму й краєзнавства учнівської молоді. З метою з'ясування ступеня впливу туризму на розумову працездатність школярів було обстежено 167 учнів.

Вплив регулярної туристичної діяльності школярів на їхню розумову працездатність визначали за динамікою мнемічних і перцептивних функцій протягом тижня й усього навчального року.

Встановлено, що до середини тижня в учнів контрольної й експериментальної шкіл спостерігалося поліпшення як перцептивних, так і мнемічних функцій (збільшення продуктивності уваги, зниження помилок пам'яті) з подальшим їхнім зниженням до кінця тижня в результаті розвитку втоми. Про це свідчить зниження продуктивності уваги, збільшення помилок пам'яті з четверга до суботи.

Слід відзначити, що до кінця навчального тижня перцептивні й мнемічні функції учнів експериментальної школи знаходилися на вищому рівні, про що свідчать більш високі показники продуктивності уваги й обсягу пам'яті й більш низькі показники помилок, уваги й пам'яті учнів. Так, у третьокласників експериментальної школи до суботи продуктивність уваги була вищою на 27,6%, порівняно з учнями цього ж віку контрольної школи, в учнів п'ятих класів - на 17,3%, у семикласників - на 8,4% й у дев'ятикласників вона вища на 14% (Р<0,01). У школярів експериментальної школи спостерігався вищий обсяг пам'яті - у третьокласників на 9,7%, у п'ятикласників на 23%, у семикласників на 5,5% й у дев'ятикласників на 6,7% (Р<0,05). Помилки уваги й пам'яті в усіх вікових групах до кінця тижня зменшилися, порівняно з учнями контрольної школи. Таким чином, учні експериментальної школи протягом тижня зберігають більш високий рівень розумової працездатності.

Результати досліджень із вивчення динаміки розумової працездатності учнів контрольної й експериментальної шкіл протягом навчального року показали, що до кінця третьої чверті в учнів контрольної й експериментальної шкіл відбувається зниження продуктивності уваги. Встановлено також погіршення деяких показників пам'яті (обсягу й помилок пам'яті). Проте ці зміни більше виражені в усіх вікових групах учнів контрольної школи.

Погіршення перцептивних і мнемічних функцій учнів тривало до кінця навчального року, але при цьому більш високий їх рівень спостерігався в учнів експериментальної школи. Так, до кінця навчального року продуктивність уваги п'ятикласників експериментальної школи була більшою по відношенню до п'ятикласників контрольної школи на 5,6%, семикласників на 13,0% і дев'ятикласників на 3,4% (Р<0,05).

Значущіщими також були помилки уваги й пам'яті до кінця навчального року в учнів контрольної школи. У п'ятикласників контрольної школи помилки уваги перевищували показники учнів експериментальної школи на 21%, у семикласників на 17,7%, у дев'ятикласників на 22,3%, а помилки пам'яті відповідно на 150,0%, 100,0% і 35,0% (Р<0,001).

Таким чином, учні експериментальної школи протягом усього навчального року зберігають більш високу розумову працездатність, порівняно з учнями контрольної. За даними статистичних звітів шкіл, успішність учнів експериментальної школи була вищою на 10,9%, а якість знань - на 4,3%.

Вплив туристичної діяльності на фізичний стан школярів. Річний приріст маси тіла у юнаків експериментальної школи нижчий аналогічного показника відповідних груп контрольної школи з першого по восьмий клас. У кінці дев'ятого класу він менший на 45,9%, а в кінці десятого - на 48,7%. В експериментальній школі в кінці навчального року виявлено помітне покращення ЖЄЛ майже в усіх вікових групах.

При туристичних навантаженнях мають місце зміни силових показників школярів. Так, якщо показники ручної й станової динамометрії у дівчат і юнаків усіх вікових груп експериментальної й контрольної шкіл на початку навчального року не відрізнялися, то до кінця року вони мали вірогідні відмінності.

Вплив туристичної діяльності на показники кардіореспіраторної системи школярів. У результаті проведених досліджень було встановлено, що під впливом систематичних занять туристично-краєзнавчою роботою відбувалися значні зрушення в динаміці серцевих скорочень обох шлуночків: подовжилися всі фази загальної систоли, зменшився внутрішньосистолічний показник, зріс індекс напруги міокарда, що свідчить про збільшення тривалості гемодинамічно активних частин систоли шлуночків серця. Виявлені зміни зумовлені вдосконаленням механізмів екстра- та інтракардіальної регуляції, підвищенням тонусу нервового центру блукаючого нерва, а також адаптивною морфофункціональною перебудовою в міокарді, що призводить до поліпшення окислювально-відновного енергетичного забезпечення скорочення серцевого м'яза (Н.А. Агаджанян, 1999). У дітей, що займаються туризмом, більш плавні висхідна й низхідна частини як центральної, так і периферійної кривих, плоскіша вершина, більша амплітуда основної й дикротичної хвиль, вірогідно більша тривалість пресистолічної, систолічної та діастолічної частин реограми легенів, а також відрізка Q ЕКГ - початок підйому, основної хвилі, висхідної й низхідної частин реограми нижніх кінцівок (табл.2).

Таблиця 2 Показники реограми нижніх кінцівок старшокласників експериментальної й контрольної груп М ± m

Примітка: * - наявність достовірності значень.

Звідси відповідно більш виражена величина систолічного й діастолічного реографічних індексів, а також індексу еластичності судинної стінки й менший індекс опору легеневих артеріол і гемокапілярів.

Таким чином, сукупність змін у фазовій структурі серцевого скорочення, біоелектричній активності міокарда та реограмі легенів і нижніх кінцівок свідчать про позитивний вплив регулярної туристично-краєзнавчої діяльності на роботу серця й периферійного апарату кровообігу: вдосконалюється механізм скорочення серця, зростає кровопостачання й окислювально-відновні процеси в міокарді, збільшується обмінний кровообіг у центральних та периферійних судинах, підвищується продуктивність роботи апарату кровообігу в умовах функціонального спокою та його потенційні можливості.

Як показали результати експериментальних досліджень, затримка дихання в юнаків 13-ти років контрольної групи коротша на 20% при коефіцієнті варіації 40%, у дівчат - на 21%.

Співвідношення фаз у загальному часі затримки дихання однакове. У дівчат на частку тривалої фази потрібно 75%, у юнаків - 66% і 62% (експериментальна й контрольна групи). Вірогідні відмінності виявлені у юнаків за градієнтом падіння оксигенації крові. В учнів, що не займаються туризмом, він збільшений на 49% (Р< 0,02). У юнаків, порівняно з дівчатами, виявлено тенденцію до подовження затримки дихання на 10% за рахунок гіпоксемічної фази. При цьому збільшений відсоток і градієнт падіння оксигенації крові, виявлено зменшення часу тривалої фази. У юнаків тривалість затримки дихання корелює з гіпоксемічною фазою, а у дівчат спостерігається виражений зв'язок з обома фазами. У всіх встановлений зв'язок між гіпоксемічною фазою й загальним відсотком зниження оксигенації крові. Встановлено більшу залежність останнього від градієнту падіння оксигенації (коефіцієнт рангової кореляції від 0,7 до 0,94). У 13-річних школярів контрольної групи спостерігалася підвищена інтенсивність окислювальних процесів у тканинах. Про це свідчить збільшений градієнт падіння оксигенації крові, що зумовило скорочення часу затримки дихання. Школярі контрольної групи мали низьку компенсаторну здатність організму до підтримання нормальної оксигенації крові при затримці дихання, а також рівень адаптивності до комплексу рефлекторних і гуморальних зрушень, що виникають у момент апное. У зв'язку з цим послаблюється кореляція між часом затримки дихання й гіпоксемічною фазою. У юнаків дослідної групи коефіцієнт кореляції рівний 0,94, у дівчат - 0,80, а в контрольній групі - 0,68 й 0,51 відповідно. Загальний відсоток падіння оксигенації крові у школярів контрольної групи менше корелює (у порівнянні з дослідною) з часом затримки дихання, набагато сильніше з градієнтом падіння тканинного метаболізму, що викликає скорочення часу затримки дихання.

Таким чином, туристично-краєзнавча робота в дослідній школі, підвищуючи рухову активність учнів, покращує механізми екстра- та інтракардіальної регуляції серця, забезпечує зростання величини систолічного й діастолічного реографічних індексів та компенсаторної здатності до підтримки величини оксигенації крові.

Вплив одно- й багатоденних туристичних походів на організм школярів. Узагальнюючи результати досліджень функціонального стану, необхідно зробити висновок, що одноразові багатоденні туристські походи (піші, лижні, велосипедні) позитивно впливають на більшість фізіологічних показників, про що свідчить зниження ЧСС, збільшення потужності вдиху й видиху та м'язової сили після завершення відновного періоду в кінці походу. При цьому ступінь вираженості змін залежить від виду туризму. На показники м'язової сили ефективніше впливають лижні, дещо менше велосипедні походи. Потужність видиху більш зростає в піших походах, рухливість нервових процесів - у лижних, дещо менше - у велосипедних.

Вікові зміни фізіологічних показників і фізичного розвитку школярів під впливом занять туризмом. У всіх дітей, які брали участь у педагогічному експерименті, впродовж 4 років вивчали показники фізичного розвитку й фізичної підготовленості (загальні розміри тіла, силу згиначів кисті та розгиначів спини, швидкісні й швидкісно-силові здібності, силову витривалість), досліджували зміни з боку дихальної (частоту й глибину дихання, максимальну вентиляцію легенів, потужність вдиху й видиху), серцево-судинної (частоту серцевих скорочень, артеріальний, пульсовий і середній динамічний тиск) систем та нервово-м'язового апарату (частоту руху китицею).

Дослідження проводили двічі: на початку та в кінці навчального року. Контрольною групою служили школярі аналогічного віку й статі, які були віднесені до основної медичної групи. Школярі експериментальних груп щорічно брали участь у 12-ти некатегорійних туристичних походах, під час яких у перший рік використовували маршрути першої, а на 2 і 3 рік відповідно 2-3 груп складності. Всього проведено з кожною групою 48 походів.

Проведеним дослідженням установлено, що в процесі багаторічних занять оздоровчо-спортивним туризмом відбувається зменшення частоти серцевих скорочень у стані спокою, що вказує на посилення парасимпатичного впливу на серце.

Дослідження зовнішнього дихання показало, що, починаючи з другого року занять туризмом, відбуваються статистично вірогідні зміни показників ЖЄЛ. Так, у 15 років ЖЄЛ у юнаків експериментальної групи була більшою, порівняно з контрольною, на 35,8%, а в 16 - на 17,3%. Інтенсивність щорічного приросту ЖЄЛ була значно більшою у школярів експериментальної групи. Так, у дівчат упродовж першого року занять туризмом збільшення ЖЄЛ склало 15,08% проти 7,37% в контрольній групі. В кінці другого року ЖЄЛ зросла у дівчат контрольної групи на 5,62%, а в експериментальної - на 7,49%. Упродовж третього року ємність легенів збільшилася на 13,93% в експериментальній і на 9,23% у контрольній групах. На четвертому році занять туризмом річний приріст ЖЄЛ склав відповідно 15,29% і 11,02% (Р<0,05). Починаючи з 13 років заняття туризмом, відбувалося зменшення частоти дихання в стані спокою, і в 16 років вона була меншою, порівняно з контрольною групою у дівчат на 19,52%, а у юнаків на 34,59%. Паралельно зростала глибина дихання. Щодо максимальної вентиляції легенів (табл.3), то у 14-річному віці у дівчат експериментальної групи вона була більшою, порівняно з контрольною, на 18,02%, в 15 років - на 28,36%,в 16 років - на 36,36%. У юнаків 14-ти років максимальна вентиляція легенів зросла, порівняно з контрольною групою, на 23,31%, 15-ти років - на 37,88%, а в 16 років - на 51,57%. Потужність вдиху й видиху після чотирьох років занять туризмом перевищувала контрольні показники у дівчат відповідно на 78,12% і 65,51%, а у юнаків на 44,68% та 31,80%. При цьому щорічний приріст потужності вдиху й видиху в експериментальних групах є більшим, порівняно з школярами контрольних груп.

Таблиця 3 Динаміка вікових змін максимальної вентиляції легенів школярів під впливом занять туризмом, л/хв

Примітка: * - наявність достовірності значень.

Дослідження впливу багаторічних занять туризмом виявило їх позитивний вплив на серцево-судинну систему. Вже на другому році занять відбувалося зменшення ЧСС у стані спокою, що, як відомо, є результатом зростання систолічного об'єму крові, а також збільшення тонусу нервових центрів парасимпатичної нервової системи (Р.М. Баєвський, Р.Е. Мотилянська, 1986; М.А. Агаджанян, 1999). Відомо, що дані про статево-вікові особливості регуляції ритму серця у дітей шкільного віку мають важливе значення для оцінки його функціонального стану (М.М. Амосов, 2003). Незважаючи на схожість вікових змін ЧСС у дівчат і юнаків, в останніх в умовах занять туризмом вони є інтенсивнішими. Період підвищеної парасимпатичної активності у них настає у 13 років, що свідчить про зменшення тривалості пубертатного періоду. Важливим є те, що в умовах систематичних занять туризмом відбувається зниження середнього динамічного тиску крові. При цьому величина пульсового тиску зростає, що позитивно впливає на геодинаміку (В.І. Дубровський, 1999). Природне середовище, в умовах якого відбуваються заняття туризмом, сприятливо впливає на темп фізичного розвитку дітей. Щорічне зростання довжини тіла в експериментальних групах було значно більшим, ніж у школярів контрольних груп. Очевидно, це можна пояснити дещо більшою соляризацією, оптимізацією рухової активності й значно інтенсивнішим обміном речовин в організмі. Необхідно задзначити, що в експериментальних групах, особливо в юнаків 15-16 років, відбувалося трохи більше щорічне зростання маси тіла на фоні зменшення жирової маси. У зв'язку з цим можна стверджувати, що сукупний вплив фізичних навантажень і факторів зовнішнього середовища в умовах гірських піших походів забезпечує належний розвиток м'язової системи, яка, за даними багатьох учених, через посередництво соматовісцеральних рефлексів забезпечує формування структурно-функціонального потенціалу вісцеральних фізіологічних систем (Б.М. Мицкан, 1977; Т.Х. Едвард, Б. Френкс, 2004). У шостому розділі „Обговорення результатів дослідження” проведений рефлексивний критичний аналіз отриманих результатів під час педагогічного експерименту, зроблена оцінка висунутих гіпотез. Відзначається, що систематична туристично-краєзнавча діяльність школярів при дотриманні основних вимог тактики, використанні різноманітних форм, раціональній організації туристичних походів дає стійкі адаптаційні ефекти у вигляді посилення мнемічних і перцептивних функцій, зростанні функціональних резервів кардіореспіраторної системи і опорно-рухового апарату, оптимізації процесу росту і розвитку організму та удосконалення фізичних якостей. Звертається увага на необхідність широкомасштабного використання туристично-краєзнавчих ресурсів Карпатського єврорегіону для проектування нових пішохідних, велосипедних та лижних туристичних маршрутів для школярів різних вікових груп.

ВИСНОВКИ

Здобуті в процесі дослідження результати, дають підстави для таких загальних висновків:

1. Теоретичний аналіз показав, що туристично-краєзнавча діяльність сьогодні розглядається як спосіб життя людини, засіб реалізації різних цінностей, проведення дозвілля й активного відпочинку, фізичного вдосконалення та зміцнення здоров'я. Проте досі немає науково обґрунтованої системи проектування та реалізації туристично-краєзнавчих заходів у школах, відсутня систематизація туристичних ресурсів Карпатського єврорегіону, який має екологічно сприятливе середовище. Є потреба в розробці оптимальних режимів діяльності дітей і підлітків в умовах багатоденних походів на основі дослідження термінових і комулятивних адаптаційних реакцій з метою підвищення ефективності оздоровчо-спортивного туризму. Це й обумовлює необхідність подальшого вивчення цієї проблеми.

2. У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми організаційно-методичного забезпечення туристично-краєзнавчої діяльності дітей і підлітків як передумови їх соціалізації та вдосконалення функцій організму. В дослідженні знайшла реалізацію й підтвердження розроблена й обґрунтована модель проектування й реалізації туристично-краєзнавчих заходів в умовах екскурсій, туристичних прогулянок та походів. Розроблено алгоритм - схему диференційованого підходу до проведення багатоденних піших, лижних і велосипедних походів зі школярами різного віку.

3. Найбільш ефективними формами туристично-краєзнавчої роботи в сучасній школі є місцеві екскурсії, туристичні прогулянки та одно-, дво- і багатоденні (10-12 днів) туристичні походи. Домінуючими видами екскурсій є історико-краєзнавчі та природничі, які сприяють формуванню національної самосвідомості й екологічної культури.

4. Логічність та реальність запропонованих комплексних програм екскурсійно-туристичної діяльності забезпечили активізацію туристично-краєзнавчої роботи в школах Івано-Франківської області. У 2002 році, порівняно з 1999 р., кількість екскурсій зросла на 273,6%, туристичних походів - на 30,7%. До систематичної участі в туристично-краєзнавчих заходах було залучено 9447 школярів.

5. Структура інноваційного проектування туристичних походів повинна включати: потреби учнів, знання педагога-організатора, дані про фізіографічне середовище, краєзнавчі об'єкти, вік учасників та рівень їх фізичної підготовленості, тактику походу, географію маршруту, природоохоронні, санітарно-епідеміологічні та екологічні вимоги.

6. Аналіз практики організації туристичних походів, а також наші дослідження дозволяють запропонувати для школярів сім різновидів геометрії маршрутів: лінійний, лінійно-радіальний, кільцево-лінійний, кільцевий, подвійно-кільцевий, радіально-кільцевий та радіально-лінійний. Їх використання в кожному конкретному випадку залежить від мети й завдання походу, фізіографічного середовища та рівня підготовки учасників походу.

7. Фізіографічне середовище Карпат створює можливості для проектування піших, лижних і велосипедних маршрутів 1-3 груп складності. В українських Карпатах найбільший туристично-краєзнавчий ресурс знаходиться на території Горган. Для забезпечення туристичної діяльності школярів ми розробили схеми одно- і багатоденних маршрутів у польській, українській та словацькій частинах Карпат, проведена їх сертифікація.

8. Регулярна туристично-краєзнавча діяльність упродовж навчального року призводить до збільшення продуктивності уваги та зменшення помилок пам'яті, що свідчать про високий рівень розумової працездатності, яка зберігається як протягом тижня, так і навчального року.

9. Дослідження динаміки функціональних змін організму школярів протягом багатоденних походів (10-12 днів) дозволило встановити необхідність організації двох днівок (у пішому - на 4 і 8, лижному - на 5 і 9, велосипедному - на 4-9 днях походу). За таких умов зменшується рівень втоми й підвищується ефективність діяльності під час проходження маршруту.

10. Навчально-тренувальні одноденні туристичні походи забезпечують оптимізацію рухової активності школярів, збільшення функціональних резервів опорно-рухового апарату та кардіореспіраторної системи. Комплексний вплив факторів туристичного походу сприяє покращенню рівня фізичної підготовленості та успішності учнів.

11. Сукупність змін у фазовій структурі серцевого циклу, біоелектричній активності міокарда та реограми легень і нижніх кінцівок вказує на вдосконалення гемодинаміки в центральних і периферійних судинах, зростання компенсаторної здатності організму до підтримки належного рівня оксигенації крові. Це дозволяє розглядати туристично-краєзнавчу діяльність як ефективний засіб підвищення рівня соматичного здоров'я школярів.

12. Отримані результати показали, що комплексний вплив факторів (фізичні навантаження, природні та психоемоційні чинники, інформаційні потоки, краєзнавча діяльність) у формі туристичних походів є ефективним засобом корекції та оптимізації фізичного й функціонального стану школярів усіх вікових груп, а також поліпшення розумової працездатності та успішності протягом навчального року.

13. Результати лонгітудинальних досліджень впливу багаторічних занять оздоровчо-спортивним туризмом засвідчили їх позитивний вплив на процес росту й розвитку організму, вдосконалення функцій кардіореспіраторної системи, рухливості нервових процесів, а також фізичної підготовленості, а саме:

починаючи з другого року занять відзначена стійка тенденція до зменшення ЧСС у стані спокою, збільшення середнього динамічного тиску крові, що є свідченням формування адаптаційного потенціалу;

накопичення функціональних резервів у вигляді зростання життєвої ємкості легенів, дихального об'єму та максимальної вентиляції вказують на посилення аеробних можливостей організму школярів, соматичного здоров'я;

зменшення величини жирової компоненти на фоні зростання маси тіла вказує на процеси оптимізації його складу, покращення обміну жирів в організмі;

збільшення тотальних розмірів тіла й показників фізичної підготовленості є свідченням впливу факторів, які супроводжують заняття туризмом, на експресію генетичного потенціалу і його максимальної реалізації в процесі онтогенезу.

14. Результати дисертаційного дослідження дозволяють стверджувати, що туристично-краєзнавча діяльність школярів є перспективним напрямком оптимізації фізичного розвитку школярів та вдосконалення їх соматичного здоров'я й можуть бути використані з метою реалізації завдань, визначених Національною доктриною розвитку фізичної культури й спорту в Україні.

Подальші дослідження необхідно спрямувати на вивчення впливу занять оздоровчо-спортивним туризмом на психофізичні та імунобіологічні властивості організму школярів, розробку диференційованих туристичних маршрутів для учнів різного віку з різним рівнем соматичного здоров'я.

СПИСОК РОБІТ, ЯКІ ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії, навчально-методичні посібники

1. Rut J. Turystyka aktywna w Euroregionie Karpackim. - Rzeszуw: Wydawnictwo uniwersytetu Rzeszуwskiego, 2002. - 399 s.

2. Rut J. Turystyka i rekreacja. - Rzeszуw, 1998. - 112 s.

3. Рут Є. Туризм і рекреація в школі. - Івано-Франківськ: Плай, 2004. -160 с.

Методичні рекомендації

1. Рут Є. Організація туристично-краєзнавчої роботи в школі. - Івано-Франківськ: Плай, 2004. - 119 с.

Статті

1. Rut J. Walory i moїliwoњci rekreacji na terenie byіej Ordynacji Potockich // Јaсcut i okolice, walory i moїliwoњci turystyczne. Regionalna Agencja Promocji Turystyki w Rzeszуwie. - Rzeszуw: Јaсcut, 1997. - S. 163-178.

2. Rut J. Turystyka weekendowa mieszkaсcуw miast na przykіadzie Rzeszуwian i terenуw gminy Chmielnik. - Rzeszуw: WFiZ WSP, 1997. - T. l. - Zeszyt 1. - S. 21-25.

3. Rut J. Moїliwoњci rozwoju turystyki i wypoczynku na terenie gminy Chmielnik // Przegl№d Naukowy Instytutu. -Rzeszуw: WFiZ WSP, 1997. - T. I. - Zeszyt 2. - S. 51-55.

4. Rut J., Obodyсski K. Walory i moїliwoњci rekreacji na terenie byіej Ordynacji Potockich (miejska strefa rekreacyjno-wypoczynkowa) // Zeszyty Naukowe Instytutu. - Rzeszуw: WFiZ WSP, 1997. - T. I. - Zeszyt 3. - S. 21-26. (Збір матеріалу та опис результатів дослідження).

5. Rut J., Obodyсski K. Walory i moїliwoњci rekreacji ria terenie byіej Ordynacji Potockich (podmiejskie tereny rekreacyjne) // Zeszyty Naukowe Instytutu. - Rzeszуw: WFiZ WSP, 1998. - T. II.- Zeszyt l. - S.55-59. (Аналіз та опис різновидів туристичних походів вихідного дня).

6. Rut J., Obodyсski K. Walory i moїliwoњci rekreacji na terenie byіej Ordynacji Potockich (turystyka kwalifikowana) // Zeszyty Naukowe Instytutu. - Rzeszуw: WFiZ WSP, 1998. - T.II. - Zeszyt 2. - S. 55-59. (Дослідження та опис туристично-краєзнавчих ресурсів).

7. Rut J., Obodyсski K., Biliсski J. Aktywna turystyka weekendowa na przykіadzie Magurskiego Parku Narodowego // Przegl№d Naukowy Instytutu Wychowania Fizycznego i Zdrowotnego WSP w Rzeszуwie. - Rzeszуw: ISSN, 1998. - T. II. - Zeszyt 4. - S. 31-38. (Характеристика туристично-краєзнавчої діяльності в Нагурському Народному парку).

8. Rut J., Kapica R., Rytarowski P. Aktywna turystyka weekendowa.Turystyka aktywna, turystyka kwalifikowana // Zbiуr materiaіуw z konferencji. - Warszawa: Draktur, 1999. - S. 194-197. (Теоретико-методичні основи походів вихідного дня).

9. Rut J., Wnuk Z. Funkcje edukacyjne turystyki // Przegl№d Naukowy Instytutu WFiZ WSP w Rzeszуwie. - Rzeszуw, 2000. - Т IV. - Zeszyt l. - S. 53-57. (Теоретичне обґрунтування функцій туризму).

10. Wnuk Z., Rut J. Turystyka w Magurskim Parku Narodowym // Materiaіy IV krajowej konferencji z cyklu “Ochrona przyrody a turystyka”. - Rzeszуw, 2000. - S. 123-151. (Розробка та опис туристичних маршрутів для школярів).

11. Rut J., Wnuk Z. Edukacyjne funkcje turystyki // Мateriaіy FV krajowej konferencji z cyklu “Ochrona przyrody a turystyka”. - Rzeszуw, 2000. - S. 103-108. (Теоретичне обґрунтування освітньої функції туризму).

12. Rut J., Biliсski J. Potrzeba jakoњci w turystyce na Podkarpaciu // Zeszuty Naukowe WSIiZ. Problemy wspуіczesnej turystyki i rekreacji. - Rzeszуw, 2001. - № 3. - S. 151-160. (Обґрунтування системи підвищення ефективності туристичної діяльності).

13. Rut J., Rut P., Cynarski W.J. Turystyka pielgrzymkowa // Przegl№d Naukowy Instytutu WFiZ WSP w Rzeszуwie. - Rzeszуw, 2001. - S. 378-383. (Характеристика місць релігійного культу та можливість їх використання для цілей туристично-краєзнавчої роботи зі школярами).

14. Rut J. Turystyka aktywna na Podkarpaciu // Przegl№d Naukowy IWFiZ Uniwersytetu Rzeszуwskiego. - Rzeszуw, 2001. - T. V. - Zeszyt 4. - S. 453-458.

15. Rut J. Wypoczynkowa i zdrowotna funkcja turystyki // Przegl№d Naukowy IWFiZ, Uniwersytetu Rzeszуwskiego. - Rzeszуw, 2001. - T. V. - Zeszyt 2. - S. 231-236.

16. Rut J. Turystyka w parkach narodowych polsko-ukraiсsko-sіowackiej czкњci Euroregionu Karpackiego // Przegl№d Naukowy Instytutu WFiZ Uniwersytetu Rzeszуwskiego. - Rzeszуw, 2001. - T. V. - Zeszyt 4. - S. 447-452.

17. Rut J. Turystyka w obliczu dokonujacych sie w swiecie zmian // Przegl№d Naukowy IWFiZ, Uniwersytetu Rzeszуwskiego. - Rzeszуw, 2001. - T. V. - Zeszyt 4. - S. 357-463.

18. Rut J., Duricek M. Pohybovo-rekreacny turizmus w Euroregione Karpaty ako cinitel medzinarodnej integracie // Geoturizmus a geopropagacia v Karpatskom Regione, Techmcka Univerzita v Kosiciach. - Herlany. - 2002. - S. 14-20. (Побудова теоретичної моделі рекреаційного туризму для молоді в Карпатському Єврорегіоні).

19. Рут Є., Мицкан Б. Карпатський Єврорегіон - центр рекреаційного туризму та інтеграції молоді // Молода спортивна наука України. - 2003. - T.l. - Bип.7. - C. 56-59. (Визначення шляхів покращення рекреаційного туризму серед молоді).

20. Rut J., Rut P. Turystyka aktywna w rezerwatach polsko-sіowacko-ukraiсskiego pogranicza // Materiaіy z V Krajowej Konferencji zatytuіowanej “Ochrona przyrody a turystyka”. - Rzeszуw, 2003. - S. 135-142. (Характеристика польсько-словацько-українських прикордонних резерватів та їх використання для туристичної діяльності школярів).

21. Rut J. Turystyka socjalna czynnikiem integracji w Euroregionie “Karpaty Wschodnie” // Turystyka czynnikiem integracji miкdzynarodowej. - Rzeszуw, 2003. - S. 87-94.

22. Rut J., Rut P. The Tutorial, Healthy, Educational and Integrational Aspects of Tourism and Recreation // Sports Involvement in Changing Europe: 2 nd Conference of the EASS, May 27-30, 2004. - Rzeszуw, Poland, 2004. - S. 29-30. (Дослідження освітньої функції туризму і рекреації).

23. Рут Єжи. Теоретичні основи проектування і реалізації туристично-краєзнавчих заходів // Актуальні проблеми розвитку руху “Спорт для всіх” у контексті європейської інтеграції України: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф., Тернопіль, 24-25 червня 2004 р. - Тернопіль, 2004. - С. 88-92.

24. Рут Єжи. Шкільний туризм і його функціональні можливості // Краєзнавець Прикарпаття. - 2004. - №4. - С. 10-11.

25. Rut j., Rut P., Polak E. Sporty ekstremalne // Ruch dla kultury. - Rzeszуw, 2004. - T. IV. - S. 228-231. (Пошук та аналіз наукової літератури).

26. Rut j. Dziaіalnoњж Towarzystwa Gimnastycznego “Sokoі” w Rzeszуwie na polu turystyki pieszej I rowerowej w latach 1886-1914; Z dziejуw Towarzystwa Gimnastycznego “Sokoі” w Polsce. - Rzeszуw, 2004. - S. 113-118.

27. Rut j., Duriиek M., Rut P. Recreation in the structure of free time in a chosen community of the hjdkarpackie region // Aktywnoњж fizyczna w integruj№cej siк Europie: Miкdzynarodowa konferencja naukowa. - Warszawa, 2004.- S. 1-16. (Проведення анкетувань та аналіз їх результатів).

28. Рут Є. Вплив туристичної діяльності на розумову працездатність і фізичний стан школярів // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць / За ред. С.С.Єрмакова. - Харків: ХДАДМ, 2004. - №16. - С. 20-29.

29. Рут Є. Вплив багаторічних занять туризмом на вікові зміни фізіологічних параметрів і показників рівня фізичного розвитку школярів // Вісник Прикарпатського університету. Серія фізична культура. - Івано-Франківськ, 2004. - Вип.1. - С.103-113.

Размещено на Allbest.ru