Індикатори психологічного клімату спортивної команди
Компоненти психологічного клімату спортивної команди, показники його динаміки для оптимізації взаємодії спортсменів. Алгоритм регуляції психологічного клімату в практичній діяльності тренера. Програма тренінгу: корекція й розвиток системи стосунків.
| Рубрика | Спорт и туризм |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.09.2013 |
| Размер файла | 75,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ
ІНДИКАТОРИ ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ СПОРТИВНОЇ КОМАНДИ
24.00.01 - Олімпійський і професійний спорт
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з фізичного виховання і спорту
КЕНАНІ СЛІМ БЕН РІДА
Київ-2005
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство України у справах сім'ї, молоді і спорту
Науковий керівник
доктор психологічний наук, професор
Ложкін Георгій Володимирович,
Національний університет фізичного виховання і спорту України, завідувач кафедри психології та педагогіки
Офіційні опоненти:
доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор
Лісенчук Геннадій Анатолійович,
Національний університет фізичного виховання і спорту України, професор кафедри футболу;
кандидат педагогічних наук, доцент
Дутчак Мирослав Васильович,
Департамент фізичної культури Міністерства України у справах сім'ї, молоді і спорту, директор департаменту фізичної культури
Провідна організація Державний науково-дослідний інститут фізичної культури і спорту; лабораторія діагностики функціонального стану спортсменів, Міністерство України у справах сім'ї, молоді і спорту, м. Київ
Захист відбудеться 26 січня 2006 р. о 16 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури,1).
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).
Автореферат розісланий "24" грудня 2005 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради В.І. Воронова
Загальна характеристика роботи
Актуальність проблеми. Сучасний етап розвитку наук про спорт відображає давно назрілу потребу в реалізації психологічних знань на практиці. У процесі кожної, в тому числі й спортивної діяльності між людьми встановлюються взаємини, традиції, звички, почуття, які прямо або побічно впливають на її ефективність. Все це складає те, що прийнято називати психологічним кліматом. У спорті він формується під впливом різних об'єктивних і суб'єктивних чинників: успіху діяльності, вікових особливостей, почуттів, настроїв, мотивів, потреб і стосунків між спортсменами, а також під впливом цілеспрямованої педагогічної роботи тренера. Це відображується на ставленні спортсменів до тренувального процесу, до тренера, один до одного, до суддів, адміністрації тощо. Ігнорування знань про психологічний клімат, закономірностей його формування, особливостей регуляції, оптимізації значно звужує можливості тренерського складу щодо керівництва командою. Необхідність регуляції психологічного клімату спортивної команди зумовлена:
зростанням вимог сучасного спорту до рівня підготовки спортсменів і команд;
інтенсифікацією соціально-психологічних явищ і процесів усередині команди, що складаються в умовах тренувань і змагань;
ускладненням завдань психологічного характеру, що постають перед спортсменами, командою, тренером у зв'язку з демонстрацією спортивних результатів на межі людських можливостей.
Особливої значущості регуляція психологічного клімату набуває тоді, коли спортивна команда опиняється в екстремальній ситуації (виступи на Олімпійських іграх, чемпіонатах світу, Європи тощо). На думку фахівців, тренерів, учених Ю.А. Коломійцева (2001), Я.Л. Коломинського (2000), Г.А. Лісенчука (2002), Г.В. Ложкіна (2003), В.М. Платонова (1997, 2002), А.В. Радіонова (2005), Ю.Л. Ханіна (1980) на змаганнях такого рангу нагороди виборюють спортсмени приблизно однакового рівня тактичної, технічної, фізичної підготовленості. Але виграють зазвичай ті спортсмени, котрі знаходяться в атмосфері взаємодопомоги й підтримки, сформованому оптимальному психологічному кліматі.
Необхідність у позитивному психологічному кліматі виникає не тільки під час змагань, але й на тренуваннях, які через обсяг та інтенсивність стали проходити на тлі значних емоційних переживань, високого психічного напруження.
Отже, психологічний клімат сприяє не тільки максимальній реалізації потенціалу особистості в умовах змагань, її здібностей, таланту, але й несе в собі психопрофілактичні функції, охороняючи психіку спортсменів від надмірних емоційних перевантажень у процесі підготовки до змагань.
У цій ролі психологічний клімат виступає як засіб психологічної стійкості як окремого спортсмена, так і команди в цілому. Виходячи із цього, психологічний клімат можна охарактеризувати як відносно стійке емоційне налаштування команди, що пронизує всю систему діяльності й формується на підставі суб'єктивного задоволення характером міжособистісних стосунків спортсменів.
Однак дана проблема залишається недостатньо розробленою в теорії й методиці спортивної підготовки, у психології й педагогіці спорту, що підтверджується відсутністю єдиного підходу до дослідження взаємин у системах "тренер-спортсмен", "спортсмен-спортсмен", "тренер-команда". У той же час вказівки на важливість і необхідність якісної й високоефективної спортивної підготовки команд до змагань є в роботах В.М. Болобана (1990), А.І. Бузника (2002), В.І. Воронової (2002), Ю.А. Коломейцева (2001), Я.Л. Коломинського (2000), Г.А. Лісенчука (2002), Г.В. Ложкіна (2003, 2004), В.М. Платонова (1997, 2002), А.В. Радіонова (2005), Ю.Л. Ханіна (1980) та ін.
Таким чином, наукове обґрунтування й емпіричне вивчення психологічного клімату спортивної команди дозволить розширити уявлення про поняття "клімат", перебороти фрагментарність і розрізненість позицій дослідників і практиків, впровадити в науковий обіг індикатори для опису реальних соціально-психологічних феноменів у теорії й практиці спорту. За змістом поняття "психологічний клімат" досить об'ємне, тому адекватно може бути використане для опису психологічних явищ у різнорідних групах, у тому числі й у спортивній команді. Однак для останньої найбільш актуальним є обґрунтування й експериментальне вивчення індикаторів, які б відображали зміни клімату у формі, зручній для безпосереднього сприйняття тренером або психологом.
Зв'язок роботи з науковими планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно "Зведеного плану НДР в сфері фізичної культури й спорту на 2001-2005 рр. " Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України за темою 1.3.9 "Дослідження психологічних резервів особистості у процесі професійної підготовки фахівця галузі фізичного виховання й спорту". Номер державної реєстрації 0102U006133.
Мета дослідження полягає у вивченні структурних компонентів психологічного клімату спортивної команди, показників його динаміки для оптимізації взаємодій спортсменів.
Завдання дослідження:
Теоретично проаналізувати й зіставити підходи до розуміння змістовних характеристик психологічного клімату спортивних команд.
Вивчити структуру психологічного клімату спортивної команди й підібрати методики для її діагностики.
Експериментально виявити й науково обґрунтувати індикатори психологічного клімату спортивної команди.
Розробити алгоритм регуляції психологічного клімату в практичній діяльності тренера.
Сформулювати практичні рекомендації з організації тренінгу як інструмента регуляції психологічного клімату спортивної команди.
Об'єкт дослідження - психологічний клімат спортивної команди.
Предмет дослідження - структурні компоненти, їх взаємозв'язок і ступінь впливу на психологічний клімат спортивної команди.
Методи досліджень. Вибір методів визначався необхідністю системного вивчення різних аспектів дослідження, одержання достовірних даних, коректної математичної обробки матеріалів дослідження.
Для досягнення поставленої мети й сформульованих завдань були використані методи дослідження: а) теоретичні (аналіз, осмислення й узагальнення спеціальної, психолого-педагогічної та науково-методичної літератури з проблеми дослідження); б) емпіричні - спостереження, анкетування, напівстандартизовані індивідуальні бесіди, метод експертної оцінки, педагогічний експеримент (констатуючий, формуючий), методи математичної статистики.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що:
вперше розроблено програму тренінгу як інструмента регуляції психологічного клімату спортивної команди, що полягає в корекції, формуванні й розвитку системи стосунків спортсменів у команді;
вперше обґрунтовано індикатори психологічного клімату спортивної команди, що дозволяють оцінити його динаміку на підставі аналізу ставлення спортсменів до навчально-тренувальної та змагальної діяльності; особистісних якостей спортсменів; психологічної сумісності в системах "спортсмен-спортсмен", "тренер-спортсмен", кліматичних збурювань і стилю керівництва тренера;
виявлено особливості й своєрідність структури психологічного клімату спортивної команди;
розроблено алгоритм процесу регуляції психологічного клімату спортивної команди, що вміщує комплексне вивчення його об'єктивних і суб'єктивних факторів; збір, обробку й інтерпретацію інформації про мотивуючі, мобілізуючі, орієнтуючі та інші впливи на спортсменів, а також вибір оптимального рішення щодо корекції взаємин у команді;
психологічний клімат спортивна команда
розширено наукові дані про феномен психологічного клімату спортивної команди та конкретизовано його структурні компоненти.
Практична значущість дослідження полягає в розробці на підставі результатів дослідження науково-обґрунтованих рекомендацій для тренерів про більш раціональні способи поведінки спортсменів в умовах навчально-тренувального процесу й змагань, які обумовлюють психологічний клімат команди; в попередженні конфліктів у напружених ситуаціях взаємодії спортсменів; у використанні методичних розробок з метою оптимізації виховних впливів тренера на спортсмена; у доповненні навчальних програм з підготовки фахівців галузі фізичного виховання й спорту в навчальних закладах.
Обґрунтовані автором положення й рекомендації використано в підготовці футбольної команди коледжу м. Монастир (Туніс), у юнацькій команді ДЮСШ-2 м. Сєвєродонецька й у тренувальному процесі команди з хокею на траві м. Вінниця. Впровадження підтверджене відповідними актами.
Особистий внесок автора полягав у операціоналізації поняття "психологічний клімат", у виділенні його структурних компонентів і підборі методик для їх вивчення, у визначенні прийомів регуляції психологічного клімату, а також у розробці програми тренінгу для спортивних команд. Автором визначено напрям наукової роботи, її мета й завдання, методи й організація досліджень. Особистим внеском є проведення педагогічних експериментів, їх розрахунки й аналіз, написання розділів, формулювання висновків і практичних рекомендацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідалися на перших Ірпінських науково-педагогічних читаннях: "Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому навчальному закладі освіти" (Ірпінь, 2003); на VII і VIII Міжнародних наукових конференціях: "Молода спортивна наука України" (Львів, 2003, 2004); на науково-практичній конференції "Управління конфліктами в сучасних організаціях" (Київ, 2003); на III Міжнародній науково-практичній конференції "Соціально-психологічні проблеми розробки та прийняття рішень" (Київ, 2004); на V Міжнародній науково-практичній конференції "Фізична культура, спорт і здоров'я націй" (Вінниця, 2004).
Публікації. Результати досліджень знайшли відображення у 6 персональних публікаціях автора у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Дисертаційна робота викладена на 173 сторінках основного тексту, вміщує 27 таблиць, 10 рисунків. У роботі використано 168 джерел наукової й спеціальної літератури.
Основний зміст роботи
У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету й завдання дослідження, розкрито новизну й практичну значущість роботи, особистий внесок здобувача; описано сферу апробації результатів досліджень, зазначено кількість публікацій; представлено структуру й обсяг дисертації.
Перший розділ "Теоретичні проблеми дослідження психологічного клімату спортивної команди" присвячений аналізу проблеми психологічного клімату як багаторівневого й багатоаспектного явища, що дозволило встановити існування різних концептуальних підходів до дослідження цього феномена й виявити відсутність єдності в методології та методах його вивчення. Виявлено, що психологічний клімат - це відносно стійке емоційне налаштування команди, що пронизує всю систему діяльності й формується на підставі суб'єктивного задоволення характером міжособистісних стосунків спортсменів.
Представлено характеристику структури психологічного клімату спортивної команди, яка репрезентує взаємозв'язок базових компонентів, що виступають в якості індикаторів його динаміки. Аналіз науково-методичної літератури показав, що найбільш вивченими компонентами є потреби, мотиви, настрій, загальна думка, традиції, звички й соціальні норми поведінки у спортивних командах. Найменш вивченими - ставлення до навчально-тренувальної та змагальної діяльності; взаємини в команді; стиль керівництва тренера і його авторитет; особистісні якості спортсменів; психологічна сумісність у системах "спортсмен-спортсмен", "тренер-спортсмен" і кліматичні збурювання. Виділено суб'єктивні й об'єктивні групи факторів, які визначають стан психологічного клімату футбольної команди.
У другому розділі "Методи та організація дослідження" описано й обґрунтовано систему взаємодоповнюючих методів дослідження, що адекватні об'єкту, предмету, меті та завданням дослідження.
На першому етапі дослідження (2002-2003 рр.) було здійснено ґрунтовний аналіз сучасних літературних джерел; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет й програму дослідження, апробовано тести для вивчення структурних компонентів психологічного клімату.
На другому етапі (2003-2004 рр.) проведено пілотажний, констатуючий та формуючий експерименти, мета яких - одержання нових теоретичних і експериментальних даних про особливості взаємодії в системах вертикального й горизонтального спілкування у спортивній команді. Створено базу даних і здійснено інтерпретацію інформації про взаємини футболістів. Усього на різних етапах експерименту взяли участь 153 спортсмени (юнаки віком 14-16 років, які входили до складу футбольної команди коледжу м. Монастир (Туніс), а також юнаки віком 12-14 років футбольної команди ДЮСШ №2 м. Сєвєродонецька).
На третьому етапі дослідження (2004-2005 рр.) були остаточно сформульовані теоретичні й методологічні основи оптимізації й прийомів регуляції психологічного клімату спортивної команди, встановлено залежність ефективності спортивної діяльності від різного рівня розвитку елементів психологічного клімату, виявлено межі оптимізації елементів психологічного клімату.
У третьому розділі "Характеристика індикаторів аналізу основних структурних елементів психологічного клімату футбольної команди" викладено результати експериментального вивчення прояву особистісних якостей спортсменів та їх вплив на психологічний клімат команди; міжособистісні стосунки в системах "тренер-спортсмен", "спортсмен-спортсмен" і особливості внутрішньогрупового спілкування в команді.
У результаті тестування футбольної команди за методикою 16PF Кеттелла виявлено достовірні відмінності за факторами: "А", "С", "Е", "G", "H", "I", "L", "Q1", "Q2", "Q4", "F1", " F4". Всі розбіжності розташувалися в континуумі 2, 3-3,4 (за коефіцієнтом Стьюдента) (табл.1).
Таблиця 1
Розбіжності в особистісних характеристик футболістів, які успішно й неуспішно виступають, отриманих за допомогою 16-ти факторної анкети Р. Кеттелла
|
Футболісти |
Фактори |
||||||||||||||||||||
|
A |
B |
C |
E |
F |
G |
H |
I |
L |
M |
N |
O |
Q1 |
Q2 |
Q3 |
Q4 |
F1 |
F2 |
F3 |
F4 |
||
|
"Успішні" |
|||||||||||||||||||||
|
1 |
8 |
8 |
7 |
4 |
7 |
6 |
6 |
7 |
4 |
6 |
6 |
7 |
7 |
6 |
6 |
5 |
4,7 |
6,3 |
2,5 |
4,6 |
|
|
2 |
8 |
8 |
6 |
5 |
5 |
10 |
5 |
8 |
6 |
5 |
8 |
5 |
8 |
7 |
4 |
6 |
6,7 |
5,1 |
2,7 |
5,1 |
|
|
3 |
9 |
10 |
5 |
4 |
4 |
7 |
7 |
6 |
6 |
7 |
5 |
6 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5,4 |
6,0 |
2,7 |
4,0 |
|
|
4 |
5 |
6 |
4 |
10 |
4 |
5 |
7 |
8 |
9 |
5 |
7 |
6 |
4 |
5 |
6 |
10 |
8,0 |
7,0 |
4,9 |
6,6 |
|
|
5 |
7 |
7 |
4 |
7 |
4 |
5 |
5 |
9 |
5 |
5 |
7 |
6 |
6 |
4 |
7 |
6 |
5,8 |
5,7 |
2,9 |
4,0 |
|
|
6 |
6 |
9 |
5 |
8 |
2 |
5 |
5 |
5 |
6 |
3 |
7 |
9 |
5 |
5 |
6 |
8 |
5,2 |
4,3 |
6,1 |
5,3 |
|
|
7 |
3 |
6 |
4 |
6 |
4 |
6 |
3 |
7 |
7 |
4 |
5 |
3 |
6 |
6 |
4 |
4 |
5,5 |
3,2 |
5,3 |
6,3 |
|
|
Середнє значення для групи (Х) |
6,6 |
7,7 |
5,0 |
6,3 |
4,3 |
6,3 |
5,4 |
7,2 |
6,2 |
5,0 |
6,4 |
6,0 |
5,8 |
5,4 |
5,4 |
6,3 |
5,9 |
5,4 |
3,8 |
5,1 |
|
|
"Неуспішні" |
|||||||||||||||||||||
|
1 |
8 |
9 |
2 |
6 |
6 |
5 |
4 |
7 |
10 |
3 |
2 |
7 |
3 |
2 |
6 |
8 |
9,1 |
4,5 |
2,5 |
3,1 |
|
|
2 |
4 |
10 |
2 |
5 |
3 |
5 |
4 |
3 |
10 |
5 |
5 |
6 |
3 |
3 |
2 |
7 |
8,8 |
3,8 |
6,3 |
3,7 |
|
|
3 |
2 |
5 |
5 |
7 |
4 |
5 |
6 |
4 |
4 |
4 |
6 |
6 |
5 |
5 |
7 |
3 |
4,6 |
5,0 |
8,1 |
5,6 |
|
|
4 |
9 |
6 |
3 |
4 |
4 |
6 |
5 |
5 |
6 |
5 |
8 |
7 |
4 |
6 |
4 |
4 |
7,1 |
4,8 |
3,3 |
4,4 |
|
|
5 |
5 |
10 |
4 |
5 |
5 |
5 |
5 |
8 |
8 |
5 |
6 |
6 |
6 |
3 |
5 |
5 |
6,4 |
5,3 |
3,9 |
4,6 |
|
|
6 |
6 |
4 |
2 |
6 |
4 |
7 |
4 |
8 |
10 |
7 |
8 |
6 |
5 |
3 |
7 |
6 |
7,4 |
4,9 |
3,1 |
4,4 |
|
|
Середнє значення для групи (Х) |
5,7 |
7,3 |
3,1 |
5,5 |
4,3 |
5,5 |
4,7 |
5,8 |
8,0 |
4,8 |
5,8 |
6,3 |
4,3 |
3,6 |
5,1 |
5,5 |
7,2 |
4,7 |
4,5 |
4,3 |
|
|
P < |
0,05 |
0,05 |
0,05 |
0,05 |
0,05 |
0,05 |
0,05 |
0,05 |
0,05 |
0,01 |
0,05 |
0,1 |
Так, встановлено, що для "успішних" спортсменів властивий високий рівень виразності емоційної стійкості (фактор "С"), невимушеності (фактор "А"), нормативності (фактор "G"), наполегливості (фактор "Е"), лагідності (фактор "L") та ініціативності (фактор "F4").
Для "неуспішних" характерні розслабленість, відсутність сильних спонукань і бажань (фактор "Q4"), залежність від групи (фактор "Q2"), консерватизм (фактор "В"), ригідність мислення (фактор "А") тощо.
Виявлено, що істотно впливає на психологічний клімат команди самооцінка спортсмена, яка буває завищеною, заниженою й оптимальною. Залежно від того, яка з них є типовою для футболіста, складається характер його взаємин з командою. Завищена формує високий рівень домагань, прагнення до лідерства й домінування. Висока самооцінка супроводжується почуттям упевненості в собі й наявністю сприятливих життєвих перспектив. Низька самооцінка спортсмена впливає на індивідуальне задоволення своїм станом у команді. Найбільш прийнятною для створення й підтримки позитивного психологічного клімату є оптимальна самооцінка, що формується на засадах адекватних даних про себе, на реальному погляді на свій статус і взаємини у команді.
Вивчення залежності між кількістю і якістю тренувальної роботи, взаємодією в команді, ініціативністю спортсменів, іншими словами "успішністю" й факторами, що опосередковують її, дозволило дійти до висновку, що ставлення до тренувальної та змагальної діяльності (СТЗД) є однією із складових психологічного клімату й виражається у вигляді взаємооцінок, самооцінок і оцінок тренера. Результати експериментального вивчення СТЗД подано в табл.2.
Таблиця 2
Ставлення до тренувальної та змагальної діяльності гравців, які успішно й неуспішно виступають
|
Спортсмени Показники |
Взаємооцінка |
Самооцінка |
Оцінка тренера |
|||||||||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
||
|
"Успішні" |
4,2 |
4,2 |
4,4 |
4,3 |
4,6 |
4,9 |
4,9 |
4,2 |
4,3 |
4,2 |
4,5 |
4,4 |
5 |
5 |
4,5 |
5 |
4 |
4,1 |
4,6 |
4,7 |
4,7 |
|
|
"Неуспішні" |
3,4 |
3,8 |
3,8 |
3,5 |
3,9 |
4,4 |
4,6 |
3,1 |
3,6 |
3,6 |
3,3 |
4 |
4,6 |
4,9 |
3 |
3,1 |
3 |
2,3 |
2,6 |
4 |
3,3 |
|
|
t |
4,1 |
5,9 |
3,8 |
4,2 |
3,8 |
3,3 |
2,9 |
2,2 |
1,4 |
1,2 |
2,7 |
0,6 |
0,7 |
0 |
4,3 |
5,8 |
1,6 |
4,2 |
4 |
1,4 |
2,7 |
|
|
P |
0,01 |
0,01 |
0,01 |
0,01 |
0,05 |
0,05 |
0,05 |
0,05 |
0,05 |
0,01 |
0,01 |
0,01 |
0,01 |
0,05 |
Примітки: показники СТЗД:
Запізнення на тренування;
5. Дотримання спортивного режиму;
Розминка спортсменів на тренуванні;
6. Підготовка до виступу в змаганнях;
Виконання завдань тренера;
7. Поведінка на змаганнях
Робота над удосконаленням техніки;
Декомпозиція ставлення до тренувальної та змагальної діяльності на взаємооцінку, самооцінку й оцінку тренера залежно від результативності виконання техніко-тактичних дій і реалізації голових моментів гравцями в серії змагань показала, що "успішні" на достовірному рівні відрізняються від "неуспішних" за всіма сімома показниками СТЗД (t - перебуває в континуумі від 5,9 до 2,9).
Аналіз самооцінок показав, що "неуспішні" за всіма сімома показниками СТЗД оцінюють себе нижче "успішних". Якісно-кількісна оцінка взаємин у системі "тренер-спортсмен" вивчалася за методикою ТС-1, що дозволила оцінити три параметри:
1) гностичний - компетентність тренера як фахівця, рівень його професійної майстерності;
2) емоційний - наскільки тренер відповідає потребі спортсмена в неформальних стосунках, увазі, підтримці, оцінці його як особистості;
3) поведінковий - особливості зовнішньої поведінки й спілкування тренера з вихованцями з погляду самих спортсменів.
Порівняльні дані оцінок спортсменами професійних і особистісних якостей тренера за методикою ТС-1 подані в табл.3.
Таблиця 3
Порівняльні дані за шкалою ТС-1 для футбольної команди (у балах)
|
Спортсмени |
Оцінка професійних і особистісних якостей тренера з боку учнів (ТС-1) |
|||
|
Гностичний компонент (думки) |
Емоційний компонент (почуття) |
Поведінковий компонент (дії) |
||
|
"Успішні" |
6,1±0,4 |
5,8±0,5 |
6,2±0,6 |
|
|
"Неуспішні" |
6,2±0,8 |
3,7±0,7 |
4,6±0,3 |
|
|
t |
0,147 |
2,44 |
2,38 |
|
|
P< |
- |
0,05 |
0,05 |
Аналіз представлених результатів свідчить про те, що залежно від успішності виступу спортсмени по-різному оцінюють якості особистості тренера та його поведінку. Оцінка ставлення "успішних" і "неуспішних" спортсменів до тренера показала, що найбільше міркувань, що відбивають ті або інші відмінності, були зафіксовані в емоційній і поведінковій сферах спілкування.
Міжособистісні стосунки в системі "спортсмен-спортсмен" як компоненту психологічного клімату вивчалися за допомогою методики ПК-1 (оцінка психологічного клімату). Встановлено, що середня оцінка міжособистісних стосунків за 6-ма критеріями (формальна сфера) у підгрупі "успішних" становить - 4,2 бали, а в підгрупі "неуспішних" - 3,6 бали. Отримані результати дозволяють дійти до висновку про існування більш сприятливої атмосфери в підгрупі "успішних" футболістів.
Міжособистісні стосунки в неформальній сфері, так само як і у формальній, роблять свій внесок у становлення клімату, і цей зв'язок також перебуває під впливом успішності виступу спортсменів.
Більш предметне вивчення міжособистісних стосунків можливе через соціометричний аналіз команди. Експериментально встановлено, що "успішні" і "неуспішні" гравці здійснювали однобічні й взаємні вибори тільки за критерієм №3 (спільне проведення дозвілля) у відповідності зі своєю приналежністю до тієї або іншої підгрупи. "Успішних" задовольняли міжособистісні стосунки, що існують у їх підгрупі, "неуспішних" - у своїй. Обидві підгрупи оцінювали їх досить високо. Існування двох підгруп може призвести до розколу команди, якого вдається уникнути й під впливом тренера, і під впливом спортсменів, які знаходяться у "прикордонному" положенні, виконуючи при цьому професійну, поведінкову й емоційну комунікації.
Крім цього, варто підкреслити, що тренерові доводитися бути "буфером" між мікрогрупами в команді, поведінка в кожній з них визначається мікрокліматом, у якому вона живе, що зумовлює специфічні норми поведінки. Саме вони значною мірою визначають стабільність соціальних взаємин як у мікрогрупі, так і в команді в цілому.
Приналежність до певних мікрогруп сприяє самоствердженню спортсмена, і він сам шукає контакти з тими групами, норми яких для нього є близькими. Такий процес спостерігався при аналізі міжособистісних стосунків за неформальним критерієм №3 (проведення дозвілля), де персональний склад підгруп майже не змінився, за винятком футболістів із "прикордонним" статусом.
При вивченні міжособистісних стосунків у системі "спортсмен-спортсмен", з погляду їхнього впливу на формування психологічного клімату команди, важливе значення має аналіз мотивів соціометричних виборів. Експериментально встановлено, що в підгрупі з високим соціометричним статусом ("успішні") домінуючими мотивами виборів за першим формальним критерієм були бажання тренуватися, енергійна зарядженість і цілеспрямованість (мотив "а"); техніко-тактична підготовленість партнера (мотив "б"). У підгрупі з низьким соціометричним статусом ("неуспішні") ці мотиви стали причиною відхилення й неприйняття гравців як партнерів для спільних тренувань.
Аналіз психологічного клімату команди у формальній і неформальній сферах спілкування показав відмінності, які мали місце в підгрупах "успішних" і "неуспішних" спортсменів. Психологічний клімат у формальній сфері спілкування, як сприятливий для себе, оцінили гравці підгрупи "успішних", перевершуючи в цьому "неуспішних" за всіма критеріями (табл. 4).
Таблиця 4
Порівняння психологічного клімату у формальній і неформальній сферах спілкування між підгрупами гравців, які успішно й неуспішно виступають
|
Підгрупи спортсменів |
Психологічний клімат формальної сфери спілкування |
Критерії формальної сфери спілкування |
||||||||
|
9 |
10 |
13 |
14 |
15 |
16 |
20 |
||||
|
а |
б |
|||||||||
|
"Успішні" |
n=9 |
4,0 |
4,0 |
4,3 |
4,4 |
3,8 |
4,4 |
3,8 |
4,0 |
|
|
"Неуспішні" |
n=7 |
3,5 |
4,0 |
3,4 |
4,0 |
3,1 |
4,3 |
3,4 |
3,4 |
|
|
Коефіцієнт Стьюдента "t" |
1,3 |
- |
2,9 |
- |
1,5 |
- |
1,2 |
1,4 |
||
|
Психологічний клімат неформальної сфери спілкування |
Критерії неформальної сфери спілкування |
|||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
8 |
9 |
10 |
|||
|
"Успішні" |
n=9 |
4,4 |
4,7 |
4,1 |
4,8 |
4,0 |
4,1 |
4,7 |
3,7 |
|
|
"Неуспішні" |
n=7 |
4,0 |
4,5 |
4,0 |
4,0 |
4,0 |
3,3 |
4,5 |
3,7 |
|
|
Коефіцієнт Стьюдента "t" |
- |
- |
- |
1,7 |
- |
1,67 |
- |
- |
Аналіз результатів, поданих у табл.4, свідчить про те, що за низкою критеріїв:
критерій №9 (потреба в досягненні спортивної майстерності) (t=1,3 при P<0,788);
критерій №10 "б" (стосунки з тренером) (t=2,9 при P<0,01);
критерій №14 (свобода поведінки й спілкування в присутності тренера) (t=1,5 при P<0,846);
критерій №20 (бажання займатися у свого тренера) (t=1,4 при P<0,818);
різниця в оцінках "успішно"-"неуспішних" мала тенденцію до вірогідності.
У неформальній сфері спілкування оцінка психологічного клімату зберігалася. "Успішні" спортсмени були більшою мірою задоволені своїм перебуванням у групі, ніж "неуспішні", про що свідчать їхні високі оцінки за окремими критеріями психологічного клімату, які тільки в 2-х випадках мали тенденцію до вірогідності:
критерій № 4 (дотримання групових норм і правил) (t=1,7 при P<0,1);
критерій №8 (дотримання існуючих у групі норм поведінки) (t=1,67 при P<0,1).
Таким чином, такі важливі елементи структури міжособистісних стосунків, як статус й мотиви вибору, беруть безпосередню участь у формуванні клімату команди. Вплив цих елементів настільки значний, що в ряді випадків набуває характеру статистичної вірогідності, котра дозволяє говорити про наявність певної закономірності.
Як показали дослідження, одним з компонентів психологічного клімату команди є психологічна сумісність. Становлення й розвиток спортивної команди варто розглядати як процес міжособистісної сумісності, у якому чітко можна виділити кілька періодів, у ході яких відбувається:
зближення гравців, підбір партнерів в ігрові ланки;
установлення єдності й високого рівня взаємодії в ігрових ланках;
виникнення конфліктних ситуацій, прояв незадоволеності й розбіжностей.
У кожному періоді проявляються різні рівні міжособистісної сумісності. Дослідження взаємозв'язку "психологічна сумісність - результативність діяльності" показало, що й цей вид сумісності тісно пов'язаний з ростом спортивної майстерності. У наших дослідженнях було встановлено, що там, де система цінностей і спрямованість тренера й спортсменів корелювали в межах r=0,78-0,67, спостерігається приріст спортивних результатів. У той же час слід підкреслити, що психологічна сумісність є лише умовою зростання спортивних результатів, але не гарантією. Саме тому, створення оптимального психологічного клімату команди пов'язане з пошуком прийомів його регуляції на основі різноманітних тренінгових програм.
У четвертому розділі "Регуляція психологічного клімату футбольної команди" викладено теоретичне обґрунтування програми тренінгу-корекції як основної форми освоєння зовнішніх і внутрішніх змін, спрямованих на підвищення ефективності використання особистісних, групових і організаційних ресурсів команди.
Загальна мета тренінгу-корекції конкретизована у таких завданнях:
1) оволодіння психологічними знаннями;
2) корекція, формування й розвиток настанов, необхідних для успішного спілкування;
3) розвиток здатності адекватного й повного пізнання себе й інших членів футбольної команди;
4) корекція й розвиток системи взаємин спортсмена в команді.
Організація тренінгових занять ґрунтується на ряді принципів:
принцип активності учасників: у ході занять члени групи постійно залучаються в різні дії - обговорення й програвання рольових ситуацій, запропонованих самими учасниками, спостереження за поведінкою учасників рольових ігор, виконання спеціальних і письмових вправ;
принцип дослідницької позиції: у процесі роботи у групах створюються ситуації у яких учасники повинні знайти рішення проблеми, самостійно формулюють закономірності взаємодії й спілкування між членами команди;
принцип об'єктивізації поведінки: припускає трансформацію поведінки учасників групи з імпульсивного на об'єктивований рівень і підтримку;
принцип партнерського спілкування: припускає визнання цінності особистості іншого суб'єкта, його думок та інтересів, а також ухвалення рішення з максимально можливим урахуванням інтересів всіх учасників спілкування.
Тренінгова програма складалася із трьох взаємопов'язаних тематичних блоків. Перший блок присвячений усвідомленню футболістом своїх власних особливостей і оптимізації ставлення до себе. Він вміщує вправи, які орієнтовані на те, щоб сфокусувати увагу членів футбольної команди на власній особистості, на своїх переживаннях і думках. На цьому етапі тренер ставить перед собою завдання створити такі умови роботи й такі ситуації, які могли б забезпечити кожному вихованцю можливість найбільш яскраво, чітко побачити себе й у дзеркалі власних уявлень і самооцінок, і у дзеркалі думок інших членів команди. Другий блок спрямований на усвідомлення кожним членом команди можливості зміни власних обмежувальних правил і генералізацій в спілкуванні й поведінці з іншими членами футбольної команди. Третій блок орієнтований на усвідомлення футболістом себе в системі тренувальної діяльності й оптимізацію ставлення до цієї системи. На цьому етапі основний акцент полягав у закріпленні нових поведінкових паттернів, відпрацьовуванні вмінь самоаналізу техніко-тактичних дій. У ході занять учасники групи тренінгу одержували інформацію про те, як вони виглядають в очах товаришів, як ті або інші їх дії, вчинки сприймаються ними. Такий обмін враженнями можливий в групових дискусіях і рольових іграх, які були організовані й спрямовані тренером команди. Крім тематичних тренінгових програм проводилися корпоративні тренінги, спрямовані на вирішення певного актуального завдання або зміну наявної ситуації.
В якості одного із головних індикаторів психологічного клімату спортивної команди розглядається настрій як індивідуальний, так і груповий феномен, що має імпульсивну силу й динамічність. Динаміка настроїв з'ясовувалася за допомогою методу емоційно-символічної аналогії, підґрунтям якого став специфічний зв'язок кольору з емоційними станами. Випробовуваний, вдаючись до мови емоційно-символічної аналогії, одержував можливість більш безпосередньо описати свій стан. Кольороматриці, побудовані на засадах індивідуальних щоденникових даних за весь період спостереження, дали можливість репрезентувати картину самопочуття кожного члена футбольної команди й загальну тональність психологічного клімату в команді. Вертикальна колірна гама показує представленість певних настроїв у футбольній команді щодня, горизонтальна - динаміку емоційних станів особистості спортсмена день у день протягом досліджуваного періоду.
Результати вивчення динаміки настроїв в "успішних" і "неуспішних" спортсменів під час проведення тренінгу кожного дня зборів представлені на рис.1.
Рис. 1. Динаміка настроїв у "успішних" і "неуспішних" футболістів протягом 30 днів
Примітки:
- футболісти, які успішно виступають;
- футболісти, які неуспішно виступають
Із результатів, поданих на рис.1, видно, що динаміка настроїв як у "успішних" так і у "неуспішних" футболістів має хвилеподібний характер з тенденцією до зростання. При цьому важливо підкреслити, що емоційний стан кожного члена команди проявляється досить диференційовано. В одних футболістів (34%) оцінки настроїв день у день коливалися від - 1 до 0, в інших знаходилися в основному в межах від 0 і вище (49%). Виміри настрою неодноразово підтверджували висновок, що психологічний клімат складається з різних (у тому числі й протилежних) психічних станів членів команди. Звідси можна зробити висновок, що події командного життя, які мають позитивний характер для більшості членів групи, сприяють підйому настрою. Аналіз впливу спеціально організованого психологічного тренінгу на динаміку настроїв футбольної команди дозволив установити, що протягом перших десяти днів спостереження в підгрупі "успішних" переважав (83 %) спокійний, урівноважений настрій, а в підгрупі "неуспішних" зафіксована перевага настроїв нижче нульової оцінки (56%).
Із результатів, поданих у табл.5, видно, що до завершення тренінгу відбувається статистично достовірне підвищення настрою у всіх членів футбольної команди. Футболісти починають більш адекватно оцінювати рівень своєї спортивної майстерності, виявляють приховані й недоступні раніше для усвідомлення внутрішні потенціали.
Таблиця 5
Динаміка настроїв членів футбольної команди у процесі проведення тренінгу
|
Тональність настрою |
Підгрупа футболістів |
||||
|
"Успішні" |
"Неуспішні" |
||||
|
Замір у перші 10 днів |
Замір з 10 по 30 день |
Замір у перші 10 днів |
Замір з 10 по 30 день |
||
|
Захоплений |
17 (%) |
8 (%) |
- |
- |
|
|
Радісний |
33 (%) |
50 (%) |
- |
22 (%) |
|
|
Спокійний |
50 (%) |
42 (%) |
44 (%) |
56 (%) |
|
|
Незадоволений |
- |
- |
34 (%) |
22 (%) |
|
|
Тривожний |
- |
- |
22 (%) |
- |
|
|
Сумовитий (пригнічений) |
- |
- |
- |
- |
|
|
чІ критерій |
чІ= 36 > чІ кр. |
чІ = 32 > чІ кр. |
У п'ятому розділі "Обговорення результатів досліджень" охарактеризована повнота вирішення завдань дослідження. У роботі підтверджено дані літератури про наявність зв'язку між різними компонентами психологічного клімату й результативністю спортивної діяльності. Доповнено дані багатьох авторів, що характеризують структуру психологічного клімату спортивної команди і його базові елементи, які можуть розглядатися як індикатори. Загальною рисою всіх індикаторів психологічного клімату є те, що ступінь їх прояву різний. Саме тому регуляція психологічного клімату команди є динамічним процесом, що, в першу чергу, залежить від педагогічної майстерності тренера. До нових фактів належить інформаційна основа регуляції психологічного клімату футбольної команди, а також розроблена тренінгова програма, котра дозволяє змінювати в певних межах взаємини гравців і їх настрій.
Висновки
1. Аналіз спеціальної літератури, присвячений проблемам психологічного клімату як багаторівневого й багатоаспектного явища, дозволив установити існування різних концептуальних підходів до дослідження цього феномена й виявити відсутність єдності в методології й методах його вивчення.
2. Визначено, що психологічний клімат - це відносно стійке налаштування команди, що пронизує всю систему діяльності й сформувалося на підставі суб'єктивного задоволення характером міжособистісних стосунків спортсменів. Структура психологічного клімату багаторівнева й багатоаспектна і є взаємозв'язком базових компонентів, які є індикаторами його динаміки. Найбільш вивченими є: потреби, мотиви, настрої, загальне судження, традиції, звички та соціальні норми поведінки спортивних команд.
3. Експериментально виявлено й науково обґрунтовано індикатори психологічного клімату спортивної команди, що дозволяють оцінити його динаміку на підставі аналізу ставлення спортсменів до навчально-тренувальної та змагальної діяльності; особистісних якостей спортсменів; психологічної сумісності в системах "спортсмен-спортсмен", "тренер-спортсмен", стилю керівництва тренера і кліматичних збурювань.
4. Встановлено, що психологічні якості, котрі характеризують спортсмена як члена команди, визначають його взаємовідносини із іншими спортсменами та виступають найбільш чутливим індикатором аналізу клімату. Так, для "успішних" спортсменів властиві високі показники за факторами: "А" - невимушеність, "Е" - наполегливість, "L" - лагідність, "Q" - умотивованість, "F4" - ініціативність. Для "неуспішних" характерні розслабленість, відсутність сильних спонукань і бажань (фактор "Q4"), залежність від групи (фактор "Q2"), консерватизм (фактор "В"), ригідність мислення (фактор "А") тощо.
5. Виявлено, що істотне значення для індикації психологічного клімату має вивчення самооцінки спортсменів. Її завищене значення супроводжується марнославством, вибагливістю, що викликає неприйняття оточуючих; занижене - не ініціює спортсмена на зміну статусу в команді. Регуляція клімату в команді повинна йти в напрямку формування адекватності самооцінок спортсменів через реалістичну оцінку їх фізичних, технічних і психічних якостей.
6. Емпірично встановлено, що стиль керівництва й особистісні якості тренера, виступаючи індикаторами психологічного клімату, свідчать про те, що ситуаційний стиль керівництва є найбільш прогресивним, позаяк саме він припускає комбінацію стилів залежно від стадії розвитку команди, врахування конкретної ситуації, особистісних якостей тренера, спортивних досягнень і ставлення спортсменів до тренера.
7. Підбір гравців в ланки й лінії висуває особливі вимоги до формування команди за індикатором міжособистісної сумісності. Виявлено, що підбір партнерів за цим показником, знижує до 18-23% часові витрати на відпрацьовування взаємодій в ігрових ланках і лініях. Коефіцієнт погодженості думок, що свідчить про наявність соціальної сумісності в підгрупах "успішних" і "неуспішних" футболістів, був у межах від 0,66 до 0,92 і від 0,77 до 0,91 відповідно.
8. Аналіз поведінки спортсменів у різних ситуаціях дозволив знайти ймовірний предмет конфліктів між членами команди (суб'єктивна оцінка футболістами рівня техніко-тактичної підготовки товаришів у команді, а також різне ставлення до тренувальної та змагальної діяльності), а також визначити, між якими саме членами такі конфлікти можливі, тобто з'ясувати потенційні конфліктуючі групи.
9. Встановлено, що відсутність динаміки зростання результатів призводить до негативної оцінки не тільки професійних, але й особистісних якостей тренера з боку футболістів. Неподоланий конфлікт призводить до появи корпоративності в команді, виникнення угрупувань, кожне з яких має свій мікроклімат, що або доповнює загальнокомандний, або виступає як самостійна категорія.
10. Виявлено, що домінуючою стратегією поведінки футболістів команди в конфліктній ситуації є запобігання прямого конфлікту й відкритого протистояння. У даній команді існують досить небезпечні стосовно конфліктності три діади, які складають одну мікрогрупу з одним лідером.
11. Результати проведених досліджень показали, що локалізація "кліматичних збурювань" - необхідний процес, у якому безпосередньо беруть участь як тренер, так і всі члени команди. Він може йти такими шляхами: самооптимізації, оптимізації з елементами регуляції й комплексної оптимізації, що вміщує два попередні напрямки.
12. Визначено, що тренінг-корекція - основна форма опанування зовнішніх і внутрішніх змін, спрямованих на гармонізацію міжособистісних стосунків, зміни своєї поведінки з метою оптимізації психологічного клімату спортивної команди. Аналіз впливу спеціально організованого тренінгу на динаміку настроїв футбольної команди дозволив установити, що до його завершення відбувається статистично достовірне (Р<0,01) підвищення настрою у всіх членів футбольної команди.
13. Розроблено алгоритм процесу регуляції психологічного клімату спортивної команди, що вміщує комплексне вивчення його об'єктивних і суб'єктивних факторів; збір, обробку та інтерпретацію інформації про мотивуючі, мобілізуючі, орієнтуючі та інші впливи на спортсменів, а також вибір оптимального рішення щодо корекції взаємин у команді.
Дисертаційне дослідження не є вичерпаним. Оскільки у футбольних командах існують ігрові амплуа, подальші дослідження можуть іти шляхом вивчення їхньої ролі й впливів на психологічний клімат, а також особливостей взаємин спортсменок у жіночих спортивних командах.
Список робіт, які опубліковані за темою дисертації
1. Кенани С. Структура психологического климата спортивной команды // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. за ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2002. - № 28. - С.35-40.
2. Кенани С. Стиль руководства и психологический климат спортивной команды // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. за ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2003. - № 14. - С.89-96.
3. Кенані С. Механізми регуляції психологічного клімату в спортивній команді // Збірник наукових праць з галузі фізичної культури та спорту: Молода спортивна наука України. - Випуск 7. - Том 3. - Львів: НВФ "Українські технології", 2003. - 17-20.
4. Кенани С. Личностный фактор и его проявления в психологическом климате спортивной команды // Фізична культура, спорт та здоров'я нації: Зб. наук. праць. - Випуск 5/Редкол. К.П. Козлова (голова) та ін. - Вінниця: ДОВ "Вінниця", 2004. - С.390-394.
5. Кенані С. Взаємовідносини із тренером "успішних" та "неуспішних" спортсменів // Збірник наукових праць з галузі фізичної культури та спорту: Молода спортивна наука України. - Випуск 8. - Том 1. - Львів, 2004. - 347-350.
6. Кенани С. Тренинг-коррекция как инструмент регуляции психологического климата футбольной команды // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. научн. тр. под. ред. Ермакова С.С. - Харьков: ХГАДИ (ХХПИ), 2005. - № 3. - С.8-16.
Анотації
Кенані Слім Бен Ріда. Індикатори психологічного клімату спортивної команди. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.01 - Олімпійський та професійний спорт. - Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2005.
Дисертація присвячена питанням теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження індикаторів аналізу компонентів психологічного клімату спортивної команди. Доведено, що структура психологічного клімату спортивної команди репрезентує собою взаємозв'язок базових компонентів, котрі виступають індикаторами його динаміки. Виявлено суб'єктивні та об'єктивні групи факторів, котрі визначають стан психологічного клімату футбольної команди.
Розроблено та апробовано програму тренінгу корекції як основної форми опанування зовнішніх та внутрішніх змін, спрямованих на підвищення ефективності використання особистісних, групових та організаційних ресурсів спортивної команди. Впровадження розробленої авторської технології регуляції психологічного клімату у тренувальний процес футбольних команд істотно поліпшує груповий настрій та взаємовідносини у системах "тренер-спортсмен" і "спортсмен-спортсмен".
Ключові слова: психологічний клімат, індикатори, регуляція, спортивна команда, тренінг-корекція.
Кенани Слим Бен Рида. Индикаторы психологического климата спортивной команды. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.01 - Олимпийский и профессиональный спорт. - Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, Киев, 2005.
Диссертация посвящена вопросам теоретическому и экспериментальному обоснованию индикаторов психологического климата с целью его регуляцию в спортивной команде.
Анализ специальной научно-методической, а также обобщение опыта ведущих специалистов позволил сделать вывод о том, что данная проблема недостаточно разработана в теории и методике спортивной подготовки, в психологии и педагогике спорта, что подтверждается отсутствием единого подхода к исследованию взаимоотношений в системах "тренер-спортсмен", "тренер-команда", "спортсмен-спортсмен".
Научное обоснование и эмпирическое изучение индикаторов, характеризующих реальные компоненты психологического климата спортивной команды и их динамику определили цель работы.
В исследовании приняло участие 153 спортсмена юношеского возраста. В работе использовались следующие методы: а) теоретические (анализ, осмысление и обобщение специальной, психолого-педагогической и научно-методической литературы по проблеме исследования); б) эмпирические - наблюдение, анкетирование, полустандартизированные индивидуальные беседы, метод экспертной оценки, педагогический эксперимент (констатирующий, формирующий), методы математической статистики обработки полученных данных.
На основе теоретического анализа установлено, что психологический климат представляет многоуровневое и многоаспектное явление, в понимании которого существуют различные концептуальные подходы и методы изучения. Установлено, что психологический климат это относительно устойчивый эмоциональный настрой команды, который пронизывает всю систему деятельности и формируется на основе субъективной удовлетворенности характером межличностных отношений спортсменов. Представлена характеристика структуры психологического климата, а базовые компоненты являются индикаторами его анализа.
Экспериментально установлено, что на психологический климат команды влияют личностные качества спортсменов. В процессе исследований выявлено, что для успешных спортсменов характерны проявления: эмоциональной устойчивости, непринужденности, нормативности, уживчивости и инициативности; для неуспешных - расслабленность, зависимость. консерватизм, ригидность мышления.
Обнаружено, что одним из факторов психологического климата является отношение к соревновательной и тренировочной деятельности, которое складывается под влиянием взаимооценок, самооценок и оценок тренера. Наиболее приемлемой для позитивного климата является адекватная самооценка, которая формируется на основе представления о себе, реальном взгляде на свой статус в команде.
Выявлено, что развитие спортивной команды следует рассматривать как процесс межличностной совместимости, в котором выделяют периоды: подбор партнеров в игровые звенья, установление взаимодействия, разрешение конфликтов. Психологическая совместимость является лишь условием, но не гарантией роста спортивных результатов.
Проведенные исследования показали, что создание оптимального психологического климата связано с поиском приемов регуляции.
Разработана и апробирована программа тренинг-коррекции, которая конкретизирована в задачах: овладение знаниями, развитие установок успешного общения, познание себя и других. Одним из индикаторов психологического климата рассмотрено настроение как индивидуальный и групповой феномен, который обладает заразительностью и динамичностью.
По результатам экспериментальных исследований показано, что динамика настроений у спортсменов проявляется дифференцированно в зависимости от принадлежности к подгруппе "успешных" или "неуспешных" футболистов.
Исследование показало, что общей чертой всех индикаторов психологического климата является то, что они изменчивы и находятся в зависимости от личности и ее статуса и роли в группе.
Психологические тренинги и деловые игры позволяют изменять в определенных пределах взаимоотношения игроков и настроение в команде.
Ключевые слова: психологический климат, индикаторы, спортивная команда, регуляция, тренинг-коррекция.
Kenani Slim Ben Rida. Psychological climate Indicators in the Sports Team. - Manuscript.
Dissertation for competition of a scientific degree of Candidate of Science / Physical Education / on speciality 24.00.01 - Olympic and Professional Sport. - National University of Physical Education and Sport of Ukraine, Kyiv, 2005.
Dissertation is devoted to the questions of theoretical substantiation and the empiric investigation of the indicators of psychological climate components analysis in the sports team.
It is proved that the structure of the sports team psychological climate represents itself correlation of the base components which come out as indicators of its dynamics. It is found out that subjective and objective groups of factors determine the state of psychological climate in the football team. The programme of correction-training as the basic form of mastering outer and inner changes is worked out and approved.
These changes are directed to raising the effeciency of using individual, group and organizational resources of the sports team. The implementation of the worked out author's technology of psychological climate regulation into the training process of the football team mainly improves the group mood and mutual relations in the systems "coach-athlete" and "athlete-athlete".
Key words: psychological climate, indicators, regulation, sports team, correction-training.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Спортивна команда як мала соціально–психологічна група. Процеси групової динаміки в спортивних командах. Психологічні характеристики спортсмена як члена команди. Підвищення успішності та шляхи оптимізації психологічних характеристик гравців команди.
курсовая работа [43,2 K], добавлен 05.01.2014Основні положення сучасної системи спортивного тренування. Тренувальні та змагальні навантаження спортсменів. Енергетичні витрати. Побудова тренувального процесу у річному циклі підготовки. Характеристика засобів відновлення спортивної працездатності.
учебное пособие [2,3 M], добавлен 13.01.2014Історія розвиту спортивної боротьби. Характеристика основних фізичних якостей борців та методика їх удосконалення. Дослідження оптимізації тренувального процесу на підставі вивчення індивідуальних реакцій спортсменів на тренувальні навантаження.
курсовая работа [672,9 K], добавлен 25.09.2010Загальні основи спортивної підготовки боксерів-новачків. Психологічні особливості юних боксерів. Формування мотивації спортивної діяльності і психічних якостей. Психологічна і вольова підготовка боксера. Оцінка психологічних показників тренованості.
курсовая работа [50,1 K], добавлен 13.09.2010Структура змагальної діяльності в спортивних іграх і фактори, що визначають її. Оцінка ефективності змагальної діяльності в баскетболі. Вивчення ефективності ігрових показників баскетболісток збірної команди України. Рівень індивідуальних показників гри.
дипломная работа [317,9 K], добавлен 07.11.2013Аналіз методичних підходів до вивчення мотивації досягнення та самооцінки тривожності. Вплив особистісних особливостей на обрання індивідуальних та командних видів спорту. Психологічні особливості, що обумовлюють вибір виду спортивної діяльності.
курсовая работа [567,3 K], добавлен 29.06.2014Методологічні основи розробки системи спортивного відбору. Структура спортивної обдарованості та її оцінки у системі спортивного відбору. Шляхи оптимізації тренувальних навантажень лижників-гонщиків. Закономірності та критерії відбору в лижному спорті.
курсовая работа [44,2 K], добавлен 26.09.2010Мета і завдання, зміст та принципи спортивної підготовки. Зміст і спрямованість тренувального процесу юних батутистів. Види спортивної підготовки юного стрибуна на батуті. Результати оцінювання хлопчиків, які займаються стрибками. Результати дослідження.
курсовая работа [59,3 K], добавлен 11.05.2014Система атестування фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності в Україні. Зміст критеріїв та етапи процедури атестації футбольних клубів різних ліг країни. Систематизація вимог для атестування. Підґрунтя для підвищення стандартів якості футболу.
автореферат [70,0 K], добавлен 27.04.2009Розгляд основних шляхів профілактики спортивного травматизму серед студентів, які активно займаються фізичною культурою. Дослідження умов та причин виникнення, частоти та характеру травм в залежності від виду спортивної діяльності студентів ВНЗ.
статья [22,6 K], добавлен 15.01.2018
