Вплив основних властивостей нервової системи на розвиток тактичного мислення юних баскетболісток

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківська державна академія фізичної культури

УДК 796.323.2:012.2

Вплив основних властивостей нервової системи на розвиток тактичного мислення юних баскетболісток

24.00.01 - Олімпійський та професійний спорт

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук

з фізичного виховання і спорту

Цимбалюк Жанна Олексіївна

Харків 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди Міністерства освіти і науки України.

Захист відбудеться “30” січня 2004 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.862.01 у Харківський державній академії фізичної культури (61022, м. Харків, вул. Клочківська, 99).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської державної академії фізичної культури (61022, м. Харків, вул. Клочківська, 99).

Автореферат розіслано “29” грудня 2003 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.С. Ашанін

Анотації

Цимбалюк Ж.О. “Вплив основних властивостей нервової системи на розвиток тактичного мислення юних баскетболісток”. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.01 - Олімпійський та професійний спорт. Харківська державна академія фізичної культури, Харків, 2003 р.

Дисертація присвячена дослідженню проблем розвитку тактичного мислення юних спортсменок під час занять баскетболом. Тактичне мислення розглядається як показник тактичної підготовки спортсменів і є однією з найважливіших спортивних здібностей для гри в баскетбол. Експериментально досліджені темпи розвитку тактичного мислення баскетболісток 10-12 річного віку та особливості цього процесу, а також розроблені практичні рекомендації для організації навчально-тренувального процесу з розвитку цієї спортивної здібності на етапі початкового навчання під час занять баскетболом. Виявлений зв'язок темпів розвитку тактичного мислення з проявами сили та рухливості нервової системи.

Ключові слова: тактичне мислення, оперативне мислення, здібність, властивості нервової системи, сила нервової системи, рухливість нервової системи.

Цымбалюк Ж.А. “Влияние основных свойств нервной системы на развитие тактического мышления юных баскетболисток”. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.01 - Олимпийский и профессиональный спорт. Харьковская государственная академия физической культуры, Харьков, 2003 г.

Диссертация посвящена исследованию проблемы развития тактического мышления юных спортсменок во время занятий баскетболом на этапе начального обучения. Она обобщает литературные данные по проблеме формирования этой способности в видах спорта с оперативной тактической деятельностью. Отмечены компоненты этой спортивной способности и ее особенности ее развития у баскетболистов. Ранее влияние некоторых из них на этапе начального обучения не исследовалось.

Рассмотрена структура основных свойств нервной системы человека, основные методы их исследования. Определено их проявление в спортивной деятельности. Большое влияние свойства нервной системы оказывают на формирование специальных способностей в период, когда закладываются основы спортивного мастерства. Установлено отсутствие научного анализа результатов исследований влияния свойств нервной системы спортсменов на развитие тактического мышления во всех игровых видах спорта.

Эта способность рассматривается как показатель тактической подготовки спортсменов и является одной из важнейших спортивных способностей для игры в баскетбол. Экспериментально исследованы темпы развития тактического мышления у баскетболисток 10-12 летнего возраста и особенности этого процесса: возрастные особенности, уровень технического мастерства и уровень психических процессов (памяти и внимания). Предложено перепланирование программы учебно-тренировочных занятий по баскетболу на этапе начального обучения, включающее изучение алгоритмов тактических действий в возникающих игровых ситуациях, а также методику проведения специально-подобранных упражнений, направленных на повышение тактической подготовки спортсменок.

Экспериментально доказано влияние основных свойств нервной системы (силы и подвижности) на развитие тактического мышления баскетболисток на этапе начального обучения. Определены функциональные изменения, происходящие в организме юных баскетболисток, во время выполнения тактических заданий и их зависимость от индивидуальных особенностей спортсменок. Разработаны практические рекомендации по организации учебно-тренировочного процесса по развитию этой спортивной способности на этапе начального обучения во время занятий баскетболом.

Определены пути дальнейших исследований по изучаемой проблеме:

- выявление других, еще не исследованных особенностей развития тактического мышления юных баскетболисток;

- определение особенностей развития этой спортивной способности, у баскетболисток на разных этапах обучения.

Ключевые слова: тактическое мышление, оперативное мышление, способность, свойства нервной системы, сила нервной системы, подвижность нервной системы.

Cymbaluk Zh. The Impact of the Main Characteristics of the Nervous System on the Tactical Thinking Development of Young Female Basketballers. - Manuscript.

Dissertation to obtain the candidates scientific degree on 24.00.01 spesiality - Olympic and professional sport. Kharkov State Physical Culture Academy, Kharkov, 2003.

This dissertation is devoted to the questions of the tactical thinking development of young female sportsmen during basketball trainings. The tactical thinking is considered as the indicator of the tactical training the sportsmen has and it is one of the main sport abilities for playing basketball.

The paces of the tactical thinking development, which is inherent to the female basketballers of 10-12 years old, and peculiarities of this process were experimentally investigated. Also practical recommendations for organization of training process which is to develop this sport ability were worked out on the stage of primary education in basketball. Has been found connection between paces of tactical thinking development and nervous system strength and mobility.

Key words: tactical thinking, operative thinking, ability, characteristics of nervous system, characteristics strength of nervous system, characteristics mobility of nervous system.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність. Підготувати спортсмена високого класу сьогодні, можна, лише користуючись сучасними методами тренування з урахуванням індивідуальних особливостей спортсменів, починаючи з перших етапів навчання. Розробка і вирішення психологічних питань управління процесами навчання, тренування і виховання спортсменів неможливі без вивчення основних властивостей нервової системи спортсмена та закономірностей його спортивної діяльності (З.І. Бірюкова, 1961; Є.П. Волков, 1980; С.А. Полиєвський, 1999).

Сучасний баскетбол досяг високого ступеня свого розвитку. Нерідко фізична, технічна і тактична підготовленість гравців противоборчих команд визначається як приблизно однакова. Усе це ставить перед тренерами досить важку задачу, яка полягає у виявленні й розвитку в баскетболістів індивідуальних здібностей до ефективної спортивної діяльності в обраному виді спорту (А.В. Родіонов, 1973; Є.Р. Яхонтов, 1987; Ю.М. Портнов, 2002).

Багато тренерів, розуміючи, що міцне оволодіння техніко-тактичними прийомами баскетболу неможливе без урахування індивідуальних типологічних особливостей баскетболістів, змушені вдаватися лише до особистих суджень щодо цих характеристик через відсутність доступних методик, які не вимагають громіздкої апаратури і великих часових витрат.

На початку спортивних занять досить важко дати дітям обґрунтовані рекомендації з вибору як виду спорту, так і спеціалізації в ньому. Без застосування діагностичних методів проблематичним уявляється відстежування динаміки ефекту навчання. Досліджуючи основні властивості дітей можливо знайти рішення цих проблем, отримати інформацію, необхідну для надання спортсменам допомоги в найшвидшому формуванні індивідуального стилю діяльності (Н.М. Пейсахов, 1982; Ю.А. Кисельов, 1982).

Тактичне мислення у баскетболістів має свої особливості і закономірності розвитку (Г.М. Гагаєва, 1951; Р.Л. Кричевський, 1968; С.В. Малиновський, 1981; А.В. Родіонов, 1983). Воно є однією із найважливіших спортивних здібностей для гри в баскетбол (А.В. Родіонов, 1973; А.І. Клименко, 1975; В.М. Корягін, 1989).

У роботах багатьох учених (А.В. Родіонов, 1973; Б.А. Вяткін, 1978; Є.П. Ільїн, 1980; Я.В. Васильєв, 1984) розглядається проблема впливу властивостей нервової системи на спортивні здібності баскетболістів. Як зазначено в літературі, найбільше вони впливають на формування цих здібностей в період, коли закладаються основи спортивної майстерності (А.А. Болгочанц, 1980). Цей період в баскетболі співпадає з етапом початкового навчання, коли вік баскетболісток відповідає 10-12 рокам. Саме в цьому віці відбувається стрибок у розвитку інтелекту та видів мислення (І.Я. Калпунович, 1999; Л.І. Пронін, 1999). Але це зовсім не враховується при плануванні навчально-тренувального процесу підготовки юних баскетболісток і недостатньо уваги приділяється проблемі впливу індивідуальних особливостей на розвиток тактичного мислення спортсменок.

Тому ця робота присвячена вивченню особливостей розвитку тактичного мислення баскетболісток на етапі початкового навчання і встановленню залежностей між проявами основних властивостей нервової системи (сили і рухливості нервових процесів) та темпами становлення цієї спортивної здібності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно Зведеного плану науково-дослідної роботи Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту на 2001-2005 рр. за темою: 1.2.18. “Оптимізація навчально-тренувального процесу спортсменів різного віку і кваліфікації в спортивних іграх” (номер державної реєстрації 0101U006471) і до пріоритетного напрямку досліджень в галузі психології на 1997-2005 р. “Психологічне забезпечення навчально-виховного процесу”, розробленого Міністерством освіти України разом з провідними науково-дослідними інститутами Національної академії наук України й Академії педагогічних наук України.

Роль автора у виконанні цієї теми полягає в поглибленні і розширенні знань з проблем розвитку тактичного мислення, зокрема при заняттях баскетболом, та особливостей цього процесу в баскетболісток 10-12 років; у теоретичному та експериментальному обґрунтуванні впливу основних властивостей нервової системи на темпи розвитку цієї спортивної здібності.

Мета роботи - обґрунтування впливу властивостей нервової системи на розвиток тактичного мислення баскетболісток 10-12 років.

Завдання дисертаційного дослідження:

1. Узагальнити літературні відомості з питань особливостей розвитку тактичного мислення баскетболісток.

2. Визначити особливості розвитку тактичного мислення баскетболісток 10-12 років.

3. Дослідити основні властивості нервової системи юних баскетболісток і визначити їхній вплив на розвиток тактичного мислення спортсменок на етапі початкового навчання.

4. Розробити практичні рекомендації для тренерів із впровадження індивідуального підходу до баскетболісток на етапі початкового навчання з урахуванням властивостей їх нервової системи.

Об'єкт дослідження - навчально-тренувальний процес баскетболісток 10-12 років.

Предмет дослідження - розвиток тактичного мислення юних баскетболісток.

Для вирішення поставлених завдань використано такі методи дослідження:

- теоретичні: аналіз і узагальнення наукової інформації з проблеми дослідження, навчально-методичної і нормативної документації; аналіз, синтез, узагальнення і систематизація теоретичних і експериментальних даних; моделювання тактичної підготовки й навчально-тренувального процесу баскетболісток на етапі початкового навчання; порівняння отриманих експериментальних даних; методи математичної обробки отриманих результатів;

- емпіричні: педагогічні спостереження за навчально-тренувальним процесом та ігровою діяльністю; бесіди зі спортсменками, викладачами, тренерами; інтерв'ю з ними; анкетування й тестування спортсменок для виявлення основних властивостей нервової системи, технічної і тактичної підготовленості та рівня тактичного мислення; педагогічний експеримент; психофізіологічні та фізіологічні методи.

Наукова новизна одержаних результатів:

- вперше виведенні залежності між проявами сили та рухливості нервової системи і темпами розвитку тактичного мислення баскетболісток на етапі початкового навчання, що дозволяє доповнити і розширити теоретичні відомості з проблем впливу індивідуальних особливостей на становлення спортивних здібностей баскетболісток;

- вперше дослідженні функціональних змін у юних баскетболісток при вирішенні тактичних завдань з урахуванням їх індивідуальних особливостей;

- конкретизовані дані про особливості розвитку тактичного мислення баскетболісток 10-12 років.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені рекомендації з формування тактичного мислення баскетболісток 10-12 років, які можуть бути використані в навчально-тренувальному процесі на етапі початкового навчання і застосовані як критерії для забезпечення індивідуального підходу в підготовці юних баскетболісток у процесі навчання тактичним діям.

Результати дослідження можуть бути використані при плануванні навчально-тренувального процесу по підвищенню тактичної підготовки баскетболісток на етапі початкового навчання.

Дані досліджень впроваджені в практику навчально-тренувального процесу дитячих спортивних шкіл (ДЮСШ-13, СДЮШОР “Авангард”), професійно-технічних училищ (ЦПТО-2) і вузів (ХДПУ ім. Г.С. Сковороди) міста Харкова, про що свідчать відповідні акти впровадження.

Особистий внесок здобувача полягає в формуванні проблем, в проведенні аналізу літературних даних, у виборі напрямку досліджень, постановці завдань, проведенні досліджень з юними баскетболістками міста Харкова, узагальненні результатів, у математико-статистичній обробці експериментальних даних. В опублікованих роботах, виконаних у співавторстві, здобувачу належить: літературний огляд, вибір напрямку і методик досліджень, проведення експериментів.

Апробація результатів дисертації. Хід дослідження, його основні теоретичні положення доповідались і обговорювались на засіданнях кафедри спортивних ігор Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди в 1993-1998 рр. Основні ідеї та попередні результати доповідалися на курсах підвищення кваліфікації тренерів ДЮСШ з баскетболу (ХДАФК 2000 р., 2002 р.); на науково-методичній конференції викладачів і аспірантів Харківського художньо-промислового інституту (Харків, 1995 р.); включені до робочої програми з курсу ТМОВС для студентів ІІ-ІІІ курсу (спеціалізація “баскетбол”) у ХДАФК (2003 р.) та робочої програми з курсу СПВ (розділ “Баскетбол”) для студентів І курсу факультету “Фізичного виховання” (спеціалізація “Спортивні ігри”) ХДПУ ім. Г.С. Сковороди (2003 р.).

Публікації. Зміст та результати дослідження відображені в 13 публікаціях у фахових журналах і збірниках, виданих в Україні.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, практичних рекомендацій і 11 додатків. Матеріали дисертації викладено на 207 сторінках друкованого тексту, які містять 25 таблиць і 22 рисунка. Список літературних джерел містить 174 найменування, з яких 26 іноземних.

2. Основній зміст дисертації

У вступі розкривається актуальність проблеми, обґрунтовується вибір теми дисертаційного дослідження, подана загальна характеристика дослідження, сформульовано мету і завдання, визначаються об'єкт, предмет дослідження, методи наукового пошуку, підкреслюється наукова новизна та практичне значення отриманих результатів, подано відомості про їх апробацію, зазначено кількість публікацій, структуру та обсяг роботи.

У першому розділі “Стан питання за літературними даними” викладено теоретичні передумови дослідження. Розглянуто особливості розвитку жіночого організму в 10-12 років.

Проаналізовано фундаментальні наукові праці з проблеми розвитку тактичного мислення та особливостей його формування у спортсменів різних видів спорту. Проведено огляд досліджень, присвячених вивченню особливостей процесу формування тактичного мислення в спорті, підходів та тенденцій розвитку цієї здібності у баскетболістів.

Баскетбол - вид спорту, в якому, з одного боку, “здатність швидко розбиратися в складній ситуації і майже миттєво знаходити правильне рішення” (Р.Л. Кричевський, 1968) - чи не вирішальна умова успіху, з іншого боку, процес ухвалення рішення має колективний характер, тобто на перший план висувається проблема колективного мислення.

У сучасному баскетболі велика увага приділяється тактичній підготовці баскетболістів, що пов'язано з особливостями цього виду спорту. Особливе місце посідає розвиток здібностей баскетболіста до оперативної тактичної діяльності, одною з яких є тактичне мислення. Рівень його розвитку є показником тактичної підготовленості спортсмена (А.Ц. Пуні, 1984; Ю.А. Подколзін, 1986; В.Н. Корягін, 1989).

Г.М. Гагаєва (1951) визначила мислення спортсмена як тактичне, виділивши його характеристики та компоненти.

Тактичне мислення баскетболіста має свої особливості, а швидкість його протікання та формування залежить від ряду факторів: вікових особливостей, рівня технічної майстерності, рівня психічних процесів (Р.Л. Кричевський, 1968; С.В. Малиновський, 1981; А.В. Родіонов, 1983). Але відсутні відомості про особливості формування цієї здібності на етапі початкового навчання.

Процес навчання в баскетболі повинен бути індивідуалізованим. У ньому необхідно враховувати фізичні можливості спортсменів, їхні індивідуальні особливості, рівень розвитку психічних якостей (В.В. Маркелов, 1972; Н.І. Волков, 2001; Ю.В. Корягіна, 2003). Властивості нервової системи спортсменів є уродженими і такими, що володіють визначною стабільністю (Б.М. Теплов, 1985; В.Д. Небилицин, 1990; Є.П. Рогов, 1995). Однак у наявній спеціальній літературі недостатньо уваги приділяється з'ясуванню проблеми їх впливу на розвиток тактичного мислення людини під час занять спортом і особливо його ігровими видами.

У літературних джерелах досить чітко визначена історично сформована структура основних властивостей нервової системи людини (В.Д. Небилицин, 1965, 1990) і їх прояв у спортивній діяльності (Н.М. Пейсахов, 1974; Р. Сингер, 1982; Є.П. Ільїн, 2001). Однак рівень їхнього прояву, як зазначається в літературі, неоднаковий у різних видах спорту. Встановлено, що найбільш вагомий вплив властивостей нервової системи на формування спеціальних здібностей спостерігається в період, коли закладаються основи майстерності (А.А. Болгочанц, 1980).

Таким чином, питання впливу сили та рухливості як одних з основних властивостей нервової системи на розвиток тактичного мислення юних баскетболісток, удосконалення змісту та методів їх тактичної підготовки вимагають нових пошуків і підходів.

У другому розділі “Методи й організація дослідження” - описана організація дослідження, методи і процедура їх проведення.

Експериментальна програма збору й аналізу емпіричних даних складалась із комплексу методів і методичних прийомів: педагогічні спостереження за навчально-тренувальним процесом та змагальною діяльністю юних баскетболісток; бесіди з учителями, психологами шкіл, учнями, тренерами; фізіологічні, психологічні методи; дослідження, анкетування та тестування властивостей нервової системи, технічної, тактичної підготовленості та рівня тактичного мислення; психолого-педагогічний експеримент; обчислювальні, статистичні методи кількісного аналізу одержаних результатів.

Психолого-педагогічний експеримент здійснювався з 1998 по 1999 рік у м. Харкові. Дослідницька робота велася на базі загальноосвітніх шкіл №62, №138, ДЮСШ-2, ДЮСШ-13, СДЮШОР “Авангард” м. Харкова. У ній брали участь 99 баскетболісток - учениць п'ятих - сьомих класів.

На першому етапі педагогічного експерименту зафіксовано рівень тактичного мислення усіх дівчат за допомогою тестів по виявленню цієї здібності та спеціальних оцінювальних таблиць. Групою експертів оцінено рівень тактичної майстерності юних баскетболісток. В експериментальних і контрольних групах баскетболісток - учениць п'ятих і сьомих класів були визначені рівень запам'ятовування й розпізнавання рухів (Д.Я. Богданової) і показники зосередженості і стійкості уваги (за методикою Л.М. Радченко). Усі експериментальні групи були протестовані за програмою комплексних контрольних іспитів для визначення рівня технічної майстерності. У баскетболісток-шестикласниць були визначені основні властивості нервової системи за допомогою сучасних методик та опитувальників та зафіксован початковий рівень частоти серцевих скорочень (ЧСС) і рівень електро-шкіряного опору (ЕШО) (за методикою Л.Н. Головнікова, А.А. Вороніна).

На другому етапі в експериментальних і контрольних групах протягом учбового року проводились секційні заняття з баскетболу. Контрольні групи займалися в секціях на основі навчальної програми для ДЮСШ з баскетболу. Підготовка баскетболісток в експериментальних групах здійснювалась на основі програми, яка базувалася на матеріалах існуючої програми для ДЮСШ, але мала значні відміни, запропоновані в розділі тактичної підготовки (збільшення її обсягу до 30%). Суть педагогічного експерименту полягала в тому, що спортсменки послідовно вивчали алгоритми тактичних дій у ситуаціях, які виникали при грі у баскетбол. На першому році навчання нами були запропоновані для вивчення алгоритми індивідуальних тактичних дій гравця, на другому - групових тактичних дій, на третьому - командних тактичних дій.

На третьому етапі в усіх баскетболісток визначено рівень тактичного мислення та тактичної майстерності. Отримані показники процесів пам'яті та уваги, ЧСС і ЕШО.

У подальшому отримані результати пройшли статистичну обробку, розроблялися методичні рекомендації, проводилося впровадження їх у практику роботи тренерів; підводилися висновки.

У третьому розділі “Формування тактичного мислення на етапі початкового навчання” досліджується процес розвитку тактичного мислення під впливом спеціально організованого навчально-тренувального процесу та особливості цього процесу.

Використовуючи тести по виявленню тактичного мислення, спеціальні оцінювальні таблиці та метод експертних оцінок, ми отримали початкові (до експерименту) і кінцеві (після експерименту) дані про рівні тактичного мислення в усіх учасниць дослідження.

При порівняні даних зміни результатів тестування у баскетболісток експериментальних і контрольних груп п'ятих і сьомих класів з'ясувалося, що ці показники виявилися значно вищими у баскетболісток, які займалися за експериментальною програмою. Так при порівнянні змін показників тесту між групами одного віку отримані статистично значущі переваги у баскетболісток експериментальних груп (між п'ятикласницями: за кількістю ходів - р < 0,05, за часом - p < 0,05; між семикласницями: р < 0,01, р < 0,05 відповідно) (табл. 1, табл. 2).

Зміни показників рівня тактичного мислення за спеціальними оцінювальними таблицями в експериментальних групах баскетболісток відбулися на більш вагомі величини і склали у п'ятикласниць - 20%, у семикласниць - 17%. А в контрольних групах зміни були значно нижчі (7% і 5% відповідно) (рис. 1).

Таблиця 1 Зміна кількісного показника у тесті по виявленню тактичного мислення у баскетболісток - учениць п'ятих і сьомих класів в експериментальних і контрольних групах (кількість ходів)

Групи			S
Баскетболістки-п'ятикласниці (N=20) ЕГ	8,4	2,88	6,17	2,14	< 0,05
Баскетболістки-п'ятикласниці (N=20) КГ	2,7	4,77	10,2
Баскетболістки-семикласниці (N=18) ЕГ	16,5	5,26	10,58	3,86	< 0,01
Баскетболістки-семикласниці (N=21) КГ	1,28	19,56	43,07

Таблиця 2 Зміна часового показника у тесті по виявленню тактичного мислення у баскетболісток - учениць п'ятих і сьомих класів в експериментальних і контрольних групах (с)

Групи			S
Баскетболістки-п'ятикласниці (N=20) ЕГ	7,9	2,51	5,37	2,54	< 0,05
Баскетболістки-п'ятикласниці (N=20) КГ	3,3	2,85	6,09
Баскетболістки-семикласниці (N=18) ЕГ	13,8	3,8	7,63	2,43	< 0,05
Баскетболістки-семикласниці (N=21) КГ	6,35	7,98	16,92



Рис. 1 Рівень тактичного мислення в експериментальних і контрольних групах баскетболісток - учениць п'ятих і сьомих класів за спеціальними оцінювальними таблицями

За оцінкою експертів у баскетболісток експериментальних груп після експерименту значно підвищився рівень тактичної майстерності. Вони швидше розпізнавали тактичні ігрові ситуації та застосовували вивчені варіанти їх вирішення. Зміни цього показника відбулися у п'ятикласниць - на 6 балів, у семикласниць на 11 балів. У баскетболісток контрольних груп ці зміни були менші (3 і 4 бали відповідно) (рис. 2).



Рис. 2 Рівень тактичної майстерності в експериментальних і контрольних групах баскетболісток - учениць п'ятих та сьомих класів

Це свідчить, що темпи розвитку тактичного мислення збільшуються в спеціально організованому навчально-тренувальному процесі з тактичної підготовки.

При порівнянні змін показників між експериментальними групами, слід зазначити, що баскетболістки 12 років покращили усі показники на більш значущі величини порівняно з баскетболістками 10 років. Так, при порівнянні зміни кількості ходів у тесті у баскетболісток 12 років цей показник покращився в середньому на 16,5 ходів, що на 8 ходів швидше, ніж у баскетболісток 10 років (р<0,01). Аналогічна тенденція простежується при порівнянні зміни часу виконання тесту. Семикласниці експериментальної групи швидше в середньому на 6 с вирішили тестові завдання, ніж п'ятикласниці (р<0,01).

При тестуванні оцінювальними таблицями у 12-річних спортсменок виявлен вищий рівень тактичного мислення (89%) при показнику його зміни на 17%, а у 10-річних рівень цієї спортивної здібності був нижчий (25%) при показнику її зміни на 20% (див. рис. 1).

А за результатами експертної оцінки рівня тактичної майстерності між експериментальними групами виявлена перевага у покращенні цього показника у баскетболісток 12 років (11 балів) над спортсменками 10 років (6 балів) (див. рис. 2).

Це уточнює дані про вплив вікових особливостей спортсменів на розвиток їх тактичного мислення в дитячому баскетболі.

При досліджені властивостей пам'яті й уваги в усіх групах статистично значущі зміни величин відбулися в експериментальних групах баскетболісток. Так, при порівнянні рівня показників запам'ятовування і розпізнавання рухів на початку і в кінці експерименту слід зазначити збільшення обсягів пам'яті у всіх групах. Але статистично значущого збільшення досягли тільки дівчата-баскетболістки експериментальних груп. Так, баскетболістки-п'ятикласниці покращили цей показник в середньому на 1,6 фігури (р<0,05), а семикласниці - на 1,7 фігури (р<0,05).

При дослідженні зосередженості й стійкості уваги простежується аналогічна тенденція. Так, показники зосередженості уваги найбільших змін зазнали саме в експериментальних групах: у баскетболісток-п'ятикласниць - 64,5 знаки (р<0,01), у баскетболісток-семикласниць - 70 знаків (р<0,05).

Після проведеного експерименту показники рівня стійкості уваги підвищилися у всіх групах на статистично значущі величини. Однак в експериментальній групі баскетболісток-п'ятикласниць рівень приросту показника виявився найвищим і різниця склала 25,81 % (р<0,01). Найвищий кінцевий рівень стійкості уваги після експерименту виявився у баскетболісток-семикласниць експериментальної групи - 99 % (р<0,01).

До того ж, саме в експериментальних групах відбулися статистично вагомі зміни рівня тактичного мислення, що, на наш погляд, було забезпечено підвищенням рівня пам'яті і уваги. Це уточнює висновки про вплив цих психічних процесів на швидкість забезпечення тактичного мислення для юних спортсменок. І на нашу думку, вони є основними визначальними факторами забезпечення швидкості цієї спортивної здібності для даного віку дітей.

У ході дослідження в експериментальних групах баскетболісток-учениць п'ятих, шостих і сьомих класів відбувся перерозподіл годин між технічним і тактичним компонентами тренування. Але в ході комплексних контрольних випробувань було виявлено підвищення рівня технічної підготовленості юних баскетболісток. Так їх показники покращилися в усіх групах на 2 бали і склали: у п'ятикласниць - “посередній” рівень (7 балів), у шестикласниць - “середній” рівень (10 балів), у семикласниць - “середній” рівень (12 балів) (рис. 3).

Рис. 3 Рівень технічної підготовленості в експериментальних групах баскетболісток-учениць п'ятих-сьомих класів (за комплексними контрольними випробуваннями)

Для виявлення темпів розвитку тактичного мислення у баскетболісток 10-12 років були порівняні зміни показників тактичного мислення до і після експерименту.

У ході експерименту показники тестування покращилися у всіх групах, але найбільші зміни виявились у баскетболісток-шестикласниць і баскетболісток-семикласниць (за кількістю “ходів” - 38,63% і 35,7% відповідно; за часом - 43,3% і 45,62% відповідно). У баскетболісток-п'ятикласниць ці показники значно менші (кількісний - 20,52%; часовий - 25,28%) (рис. 4, рис. 5).

Рис. 4 Кількісні показники виконання тесту по виявленню тактичного мислення в експериментальних групах баскетболісток-учениць п'ятих-сьомих класів

Рис. 5 Час виконання тесту по виявленню тактичного мислення в експериментальних групах баскетболісток-учениць п'ятих-сьомих класів

Аналогічні дані отримані при використанні спеціальних оцінювальних таблиць. Так показники рівня тактичного мислення збільшились і склали у шестикласниць - 67%, а у семикласниць - 89% (при зміні цих показників відповідно на 29% і 16%). А у п'ятикласниць показник рівня цієї спортивної здібності досяг лише 25% (при зміні на 20%) (рис. 6).



Рис. 6 Рівень тактичного мислення в експериментальних групах баскетболісток-учениць п'ятих-сьомих класів (за спеціальними оцінювальними таблицями).

За результатами оцінки експертів показники володіння тактичними прийомами в ігрових ситуаціях у баскетболісток-шестикласниць і семикласниць значно вищі (49 і 65 балів при їх зміні на 14 і 11 балів відповідно), ніж у баскетболісток-п'ятикласниць (30 балів при зміні на 6 балів) (рис. 7).



Рис. 7 Рівень тактичної майстерності в експериментальних групах баскетболісток-учениць п'ятих - сьомих класів

Це говорить про те, що перевага спортсменок в рівні технічної майстерності надала їм можливість виконання більшої варіації тактичних дій, до того ж, з більшою швидкістю та вплинула на темпи розвитку тактичного мислення юних баскетболісток.

У четвертому розділі “Формування тактичного мислення юних баскетболісток з різними властивостями нервової системи” проаналізовані результати педагогічного експерименту розвитку тактичного мислення в групах баскетболісток-шестикласниць з урахуванням їх індивідуальних особливостей. За допомогою опитувальників та методик, які не потребують багато часу, група юних баскетболісток була розділена на підгрупи: за силою нервової системи - “сильні” та “середні” (баскетболістки зі слабкою нервовою системою були відсутні); за рухливістю нервової системи - “рухливі”, “середні”, “інертні”. Протягом навчального року підгрупи зай мались в одних секційних групах за експериментальною програмою, а результати їх тестувань були порівняні.

У ході дослідження з'ясувалося, що в усіх баскетболісток з різними проявами сили нервової системи підвищується рівень розвитку тактичного мислення. Крім того, в тестуванні у всіх підгрупах сформувалась загальна тенденція покращення як кількісного, так і часового показників. Однак у спортсменок із сильною нервовою системою показники зменшення кількості “ходів” і часу при вирішенні завдань тесту значно вищі, ніж у спортсменок із середньою нервовою системою на статистично достовірні величини (p<0,05, p<0,05 відповідно) (табл. 3, табл. 4).

Таблиця 3 Зміна кількісного показника у тесті по виявленню тактичного мислення у підгруп баскетболісток - учениць шостих класів з різною силою нервової системи (кількість ходів)

Підгрупи		m	S
Сильні	26,17	13,2	12,58	2,22	<0,05
Середні	14,21	3,6	6,23

Таблиця 4 Зміна часу у тесті по виявленню тактичного мислення у підгруп баскетболісток - учениць шостих класів з різною силою нервової системи (с)

Підгрупи		m	S
Сильні	22,6	12,1	11,54	2,68	<0,05
Середні	12,03	3,6	6,24

Різниця в зміні показників рівня тактичного мислення за спеціальними оцінювальними таблицями між підгрупами “сильних” і “середніх” також говорить про залежність темпів формування цієї спортивної здібності від проявів сили нервової системи спортсменок. Так показник тактичного мислення у баскетболісток з сильною нервовою системою змінився в ході експерименту на 35%, що на 8,5% вище, ніж у баскетболісток з середньою силою нервової системи (26,4%) (рис. 8).



Рис. 8 Зміна показника рівня тактичного мислення за спеціальними оцінювальними таблицями у підгруп баскетболісток - учениць шостих класів з різною силою нервової системи

А в ході оцінки групою експертів рівня тактичної майстерності виявилось, що “сильні” використовують вивчені тактичні дії в ігрових ситуаціях частіше, ніж “середні”. Різниця між ними склала 5,7 бали, що говорить про уміння “сильних” швидше оцінювати ігрові ситуації при грі в баскетбол да доцільніше розв'язувати їх (рис. 9).

Рис. 9 Зміна показника рівня тактичної майстерності у підгруп баскетболісток - учениць шостих класів з різною силою нервової системи

Аналогічна тенденція простежується і при дослідженні специфіки розвитку тактичного мислення юних баскетболісток з різною рухливістю нервової системи. Так, покращення кількісного і часового показників тестування виявлено в усіх підгрупах. Однак найбільше зменшення кількості “ходів” і часу при вирішенні завдань тесту спостерігається у баскетболісток з рухливою нервовою системою, а в “середніх” та “інертних” ці показники менші. До того ж при попарному порівнянні результатів між підгрупами отримані статистично достовірні величини (між “рухливими” і “середніми” - р<0,05 (за ходами), р<0,05 (за часом); між “рухливими” і “інертними” - р<0,01 (за ходами), р<0,01 (за часом)) (табл. 5, табл. 6).

Таблиця 5 Зміна кількісного показника у тесті по виявленню тактичного мислення у баскетболісток-учениць шостих класів з різною рухливістю нервової системи (кількість ходів)

Підгрупа		m	S
Рухливі	28,17	12,02	11,46	2,54	<0,05		3,61	<0,01
Середні	15,62	3,82	4,56			2,28	<0,05
Інертні	10,33	4,07	3,88

Таблиця 6 Зміна часового показника у тесті по виявленню тактичного мислення у підгруп баскетболісток-учениць шостих класів з різною рухливістю нервової системи (с)

Підгрупа		m	S
Рухливі	24,47	10,54	10,05	2,78	<0,05		3,36	<0,01
Середні	13,12	4,23	5,05			1,55	>0,05
Інертні	8,7	5,84	5,57

Порівняння показників рівня тактичного мислення за оцінювальними таблицями говорить про різниці в зміні цього показника між підгрупами баскетболісток з різним проявом рухливості нервової системи. Так “рухливі” зробили менше помилок при оцінюванні ігрових ситуацій (на 38,4%), ніж “середні” та “інертні” (27,1% і 22,1%) (рис. 10).

Рис. 10 Зміна показника рівня тактичного мислення за спеціальними оцінювальними таблицями у підгруп баскетболісток - учениць шостих класів з різною рухливістю нервової системи

А при оцінюванні рівня тактичної майстерності група експертів зазначила, що “рухливі” швидко оцінювали ігрові ситуації і застосовували відповідні дії (21,4 бали), “середні” це виконували повільніше (13,2 бали), а “інертні” часто розгублювались при виборі необхідної дії (7,6 бали) (рис. 11).

Результати дослідження показують, що прояв властивостей нервової системи юних спортсменок впливає на темпи розвитку тактичного мислення.

Дані частоти серцевих скорочень (ЧСС), отримані в результаті досліджень, свідчать, що серцево-судинна система баскетболісток-шестикласниць має досить високу реактивність і може перебудовуватися в результаті впливу на неї умов виконання тактичних завдань.



Рис. 11 Зміна показника рівня тактичної майстерності у підгруп баскетболісток - учениць шостих класів з різною рухливістю нервової системи

З поліпшенням рівня тактичної підготовленості (підвищення рівня тактичного мислення) виконання стандартного тесту по виявленню тактичного мислення та тактичної комбінації “Трійка” після закінчення експерименту відбувається при відносно меншій ЧСС, ніж на початку дослідження. До того ж, спортсменки з сильною та рухливою нервовими системами якісніше виконують тактичні завдання при відносно низькому рівні ЧСС, ніж спортсменки “середніх” і “інертної” підгруп.

Використання в роботі реєстрації електро-шкіряного опору (ЕШО) показало, що вирішення тактичних завдань приводить до підвищеної емоційної збудженості юних баскетболісток. До того ж “сильні” та “рухливі” спортсменки відрізняються підвищеною збудливістю, що сприяє їхньому найшвидшому орієнтуванню і швидкому виконанню завдань тесту. Спортсменки “середні” та “інертні” більш стримано відреагували на нове завдання і не виявили високої емоційної збудливості. Це свідчить про їх досить високу емоційну стійкість і здатність стримано реагувати на зміни ситуацій, але при цьому дівчата допускають незначну кількість помилок, а також демонструють невисоку швидкість у діях.

У п'ятому розділі “Обговорення результатів особистих досліджень” підводяться підсумки та проводиться аналіз даних дисертаційної роботи.

Враховуючи особливості ігрових видів спорту, зокрема баскетболу, тренери приділяють велику увагу тактичній підготовці спортсменів, показником якої є рівень розвитку тактичного мислення. Воно є однією з найважливіших спортивних здібностей для гри в баскетбол. Розглянуті питання темпів розвитку тактичного мислення юних баскетболісток і особливості, які впливають на цей процес.

У ході проведеного дослідження отримані результати, які говорять про підвищення рівня тактичного мислення юних баскетболісток в ході спеціально організованого навчально-тренувального процесу з тактичної підготовки. Процес розвитку цієї спортивної здібності на етапі початкового навчання у баскетболісток має свої особливості.

Швидкість протікання тактичного мислення юних баскетболісток залежить від показників їх пам'яті й уваги. Збільшення обсягів пам'яті та покращення показників уваги дозволили баскетболісткам експериментальних груп порівняно з контрольними значно підвищити показники рівня тактичного мислення.

Вікові переваги баскетболісток 12 років дали можливість їм більш суттєво покращити показники розв'язання тактичних завдань порівняно з баскетболістками 10 років. Це говорить про вплив цих особливостей на становлення спортивної здібності на етапі початкового навчання.

Юні баскетболістки у ході експерименту покращили рівень технічної підготовленості, що виявилося в ході комплексних контрольних випробувань. Це вплинуло на показники тактичного мислення і свідчить про їхню залежність у юних спортсменок від рівня технічної майстерності.

У ході експерименту була виявлена залежність між проявами основних властивостей нервової системи юних спортсменок та темпами формування спеціальної здібності - тактичного мислення. Так, під час експерименту прояви сили нервової системи вплинули на зміни показників тактичного мислення. У юних баскетболісток з вищим проявом сили нервового збудження темпи покращення показників цієї спортивної здібності вищі.

Аналогічна тенденція простежується при розподілі експериментальної групи за показниками рухливості нервової системи. У дівчат-баскетболісток з вищим рівнем рухливості нервових процесів спостерігається швидше виконання тактичних завдань.

Контроль функціональних зрушень, що відбуваються в організмі баскетболісток під час виконання тактичних завдань (реєстрація ЧСС і ЕШО), доводить, що “сильні” і “рухливі” скоріше адаптуються до їх виконання. Так, вони значно прискорили виконання цих завдань, показавши при цьому відносно низькі рівні ЧСС. Підвищена емоційна збудливість (ЕШО) цих підгруп впливає на швидкість і логіку виконання завдань. Інші баскетболістки (“середні”, “інертні”) у подібних ситуаціях залишаються більш спокійними і демонструють гірші результати.

Отже розвиток тактичного мислення в спеціально організованому навчально-тренувальному процесі підчас занять баскетболом досягає найвищих показників у спортсменок з проявами сили та рухливості нервової системи. Найбільша вірогідність підготовки висококваліфікованих спортсменок у жіночому баскетболі можлива при відборі до занять у секції вже з перших етапів навчання дівчат з високими проявами цих властивостей. Баскетболістки з іншими сполученнями проявів властивостей нервової системи можуть досягти гарних показників змагальної діяльності лише при індивідуальному підході та застосуванні відповідних методів в їх навчанні.

мислення баскетболістка нервовий тренер

Висновки

1. Тактичне мислення є однією з найважливіших спортивних здібностей для гри в баскетбол. Рівень його розвитку є одним з показників тактичної підготовленості спортсмена. Процес становлення цієї спортивної здібності складний і має свої особливості.

В результаті аналізу наукової літератури виявлені особливості розвитку тактичного мислення в ігрових видах спорту, багато з яких не уточнені для етапу початкового навчання під час занять баскетболом. А питання впливу індивідуальних особливостей на темпи становлення цієї спортивної здібності зовсім не вивчались. В методичній літературі не достатньо враховані особливості процесу розвитку тактичного мислення юних баскетболісток.

2. Темпи розвитку тактичного мислення підвищуються в спеціально організованому навчально-тренувальному процесі з тактичної підготовки баскетболісток на етапі початкового навчання.

За результатами експертної оцінки баскетболістки, які займалися за експериментальною програмою значно підвищили рівень тактичної майстерності порівняно зі спортсменками контрольних груп одного віку (між п'ятикласницями - 3 бали, між семикласницями - 7 балів).

За результатами тестування спеціальними таблицями виявилась перевага в темпах формування тактичного мислення у баскетболісток експериментальних груп над контрольними групами цього ж віку (13% і 12% відповідно).

Зміни показників кількості ходів та часу у тестах по виявленню тактичного мислення в ході дослідження виявились вищими на статистично достовірні величини в експериментальних групах, ніж у контрольних (між п'ятикласницями: р < 0,05 за кількісним і часовим показниками; між семикласницями: p < 0,01 і p < 0,05 відповідно).

Результати різних підходів виявлення рівня тактичного мислення свідчать про доцільність застосування спеціально організованого процесу з тактичної підготовки з перших етапів навчання при заняттях баскетболом.

3. Підвищення швидкості тактичного мислення юних баскетболісток забезпечується збільшенням обсягів пам'яті та уваги.

Найбільші зміни рівня тактичного мислення відбулися в експериментальних групах, де визначені вагомі зміни показників психічних процесів: обсягів пам'яті (баскетболістки-п'ятикласниці - 1,6 знаки (р<0,05), баскетболістки-семикласниці - 1,7 знаки (р<0,05)) та показників уваги: за зосередженістю (баскетболістки-п'ятикласниці - 64,5 знака (р<0,01), баскетболістки-семикласниці - 70 знаків (р<0,05)); за стійкістю (баскетболістки-п'ятикласниці - 97,13% (р<0,01), баскетболістки-семикласниці - 99% (p<0,01)).

4. Зміни показників тактичного мислення юних баскетболісток стають більш значними з підвищенням рівня технічної майстерності.

Баскетболістки-шестикласниці і семикласниці з вищим рівнем технічної підготовленості (10 і 12 балів відповідно) мають значно вищі зміни показників тактичного мислення (за експертною оцінкою - 14 і 11 балів, за спеціальними таблицями - 29% і 17%, за тестуванням - 18 і 15 ходів, 15 і 14 с), ніж п'ятикласниці. Збіг даних за різними методиками підтверджує достовірність результатів.

5. Темпи розвитку тактичного мислення залежать від вікових особливостей юних спортсменок. Найбільші зміни рівня цієї спортивної здібності відбуваються саме в 12 років.

Баскетболістки цього віку значно випередили 10-річних спортсменок за результатами експертної оцінки (6 балів), при використанні оцінювальних таблиць (64%) та тестування (8 ходів, 6 с). Це говорить про розвиток тактичного мислення в цьому віковому періоді і необхідність врахування цієї особливості практиками в навчально-тренувальному процесі.

6. Виявлена залежність між проявами основних властивостей нервової системи та темпами розвитку тактичного мислення юних спортсменок під час занять баскетболом. Встановлено, що у баскетболісток з вищими проявами сили і рухливості нервової системи на етапі початкового навчання темпи покращення всіх показників тактичного мислення збільшуються.

В ході експерименту зміни показників експертної оцінки тактичної майстерності виявились найвищими у “сильних” (5,7 бали) та “рухливих” (8,2 і 13,8 бали), ніж “середніх” та “інертних”.

За результатами зміни показників тактичного мислення за оцінювальними таблицями перевага у “сильних” (на 8,6%) та “рухливих” (на 11,3% і 16,3%).

А зміни кількісного і часового показників в тесті по визначенню тактичного мислення говорять про швидше виконання цих завдань баскетболістками з сильною нервовою системою (р < 0,05), ніж з середньою та баскетболістками з рухливою нервовою системою (р < 0,05, р < 0,01), ніж з середньою та інертною.

Перевага представників цих підгруп в темпах формування цієї спортивної здібності свідчить про їх схильність до занять оперативними видами спорту.

7. Функціональні зрушення (частоти серцевих скорочень і електро-шкіряного опору), які відбувалися в організмі юних баскетболісток під час виконання тактичних завдань, залежать від індивідуальних особливостей юних баскетболісток і впливають на показники швидкості їх розв'язання. “Сильні” і “рухливі” спортсменки демонструють досить низький рівень змін ЧСС і високий рівень змін ЕШО, при цьому швидше виконують тактичні завдання після експерименту. “Середні” та “інертні” демонструють гірші показники змін ЧСС і ЕШО, при цьому показники швидкості розв'язання завдань значно нижчі.

8. Методи виявлення рівня тактичного мислення, які були застосовані в нашому дослідженні, можуть бути використані у відборі перспективних дітей для занять в ігрових видах спорту.

Використання розроблених нами практичних рекомендацій із впровадження індивідуального підходу до баскетболісток на етапі початкового навчання дозволить тренерам раціонально організувати процес їх навчання. Створення упорядкованих ігрових ситуацій і застосування в тактичній підготовці цілеспрямованого навчання тактичним діям у баскетболі дозволять вирішити проблему формування тактичного мислення дівчат-баскетболісток 10-12 літнього віку.

Ці рекомендації можуть використовуватися в практиці навчально-тренувального процесу дитячо-юнацьких шкіл, училищ фізичного виховання і спортивних інтернатів за спортивною дисципліною “баскетбол”.

Список опублікованих праць здобувача

1. Цимбалюк Ж. Антиципуюче реагування та його значення під час виконання тактичних дій у баскетболі // Фізичне виховання студентів творчих фахів: Зб. наук. пр. - Х.: ХХПІ, 1996. - №1. - С. 3-5.

2. Цимбалюк Ж., Цвеченко Г. Оперативне мислення як індивідуальна особливість баскетболіста // Фізичне виховання студентів творчих фахів: Зб. наук. пр. - Х.: ХХПІ, 1996. - №1. - С. 5-8 (3 автор. сторінки).

3. Цымбалюк Ж.А. Способность к спортивной деятельности // Физическая культура, спорт и здоровье: Сборник научных работ. - Х.: ХГИФК, 1997. - С.178-179.

4. Цымбалюк Ж.А. Особенности решения групповых задач в баскетболе // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сборник научных работ. - Х.: ХХПИ, 1997. - №2. - С. 16-18.

5. Цымбалюк Ж.А. Эффективность деятельности баскетболистов с разными особенностями проявления силы нервной системы // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сборник научных работ. - Х.: ХХПИ, 1997. - №3.- С. 4-5.

6. Цымбалюк Ж.А. Способность к спортивной деятельности // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сборник научных работ. - Х.: ХХПИ, 1997. - №3. - С. 7-9.

7. Цымбалюк Ж.А. Влияние свойств нервной системы на спортивную деятельность // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сборник научных работ. - Х.: ХХПИ, 1997. - №4. - С. 5-7.

8. Цимбалюк Ж.О., Мусієнко В.Б. Оперативність тактичної діяльності баскетболіста // Фізичне виховання студентів творчих фахів: Зб. наук. пр. - Х.: ХХПІ, 1997. - №5. - С. 12-13 (1 автор. сторінка).

9. Цымбалюк Ж.А. Влияние подвижности нервной системы на способности спортсмена // Педагогика, психология и медико-биологические проблемы физического воспитания и спорта: Сборник научных работ. - Х.: ХХПИ, 1998. - № 5. - С. 18-20.

10. Цимбалюк Ж.О. Виявлення і розвиток здібностей до оперативної спортивної діяльності у баскетболісток на початковому етапі навчання // Теорія та практика фізичного виховання. - Харків. 2001. - №4. - С. 30-32.

11. Цимбалюк Ж.О., Козлов А.В. Розвиток тактичного мислення у баскетболісток на початковому етапі навчання // Теорія та практика фізичного виховання. - Харків. 2002. - №2. - С. 45-47. (2 авт. сторінки).

12. Цимбалюк Ж.О. Вплив основних властивостей нервової системи на розвиток тактичного мислення юних баскетболісток // Педагогіка, психологія та методико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. - Х.: ХХПІ, 2003. - №13. - С. 12-18.

13. Цимбалюк Ж., Поліська Л., Цвеченко Г. Вплив індивідуальних особливостей спортсменів на виконання тактичних завдань у баскетболі // Наукова методична конференція професорсько-викладацького складу та аспірантів ХХПІ за підсумками науково творчої роботи за 1995 р.: Тези доповідей. - Х.: ХХПІ, 1996. - С.130-131 (1 автор. сторінка).

Размещено на Allbest.ru