Чутливість реакцій кардіореспіраторної системи кваліфікованих спортсменів при втомі і можливості її корекції позатренувальними засобами

Виноградов Валерій Євгенович

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Міщенко Віктор Сергійович, Гданська академія фізичного виховання (Польща), професор кафедри теорії спорту.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Волков Леонід Вікторович, Переяслав-Хмельницький педагогічний інститут, завідувач кафедри теорiї та методики фізичного виховання;

кандидат медичних наук, доцент Клименко Світлана Костянтинівна, Національний університет фізичного виховання і спорту України, доцент кафедри фiзичної реабілітації.

Провідна установа - Харківський державний інститут фізичної культури, кафедра біологічних основ фізичного виховання і спорту, Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України, м. Харків.

Захист відбудеться 23 лютого 2001 р., о 15 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 у Національному університеті фізичного виховання і спорту України (03680, Київ - 150, вул. Фізкультури, 1).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ - 150, вул. Фізкультури, 1).

Автореферат розісланий 22 січня 2001 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор педагогічних наук, професор Смульський В.Л.

Анотації

Виноградов В.Є. Чутливість реакцій кардіореспіраторної системи кваліфікованих спортсменів при втомі і можливості її корекції позатренувальними засобами. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за фахом 24.00.01 - Олімпійський і професійний спорт. - Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2001.

Дисертація присвячена обґрунтуванню одного з типів позатренувальних засобів корекції станів втоми після значних тренувальних навантажень, які орієнтовані на стимуляцію відновлення чутливості реакцій кардіореспіраторної системи (КРС) та оптимізацію їх кінетичних характеристик - швидкості розгортання, піків реакцій та їх стійкості. Показано, що ці характеристики реактивності КРС змінюються під впливом втоми, відображають її специфічність і впливають на здатність швидко, адекватно та більшою мірою реалізовувати наявний у спортсмена руховий та енергетичний потенціал у тренувальній та змагальній діяльності. Позатренувальні засоби підготовки, які позитивно впливають на ці характеристики можуть ґрунтуватися на використанні стимулюючих масажних маніпуляцій, спеціальних фізичних вправ та деяких видів дихальних вправ.

Доведене підвищення чутливості реакцій КРС на порушення дихального гомеостазісу (гіперкапнічні-ацидотичні) та посилення гіперкінетичних рис реакцій КРС на фізичні навантаження під впливом комплексу спеціальних засобів. Такі зміни були найбільш виразними при використанні засобів даного типу на фоні втоми після великих тренувальних навантажень. При систематичному використанні відновлювальних засобів такого типу в межах мікроциклу підготовки (веслярів) з високим навантаженням ступінь недовідновлення через 12-14 годин після такого мікроциклу за показниками чутливості реакцій КРС був достовірно більш низьким, ніж у випадку тренувань без використання таких засобів. У роботі показана принципова можливість розробки та ефективного використання спеціальних засобів корекції втоми шляхом стимуляції відновлення чутливості реакцій КРС при підготовці кваліфікованих спортсменів.

Ключові слова: позатренувальні засоби підготовки, масажні маніпуляції, спеціальні вправи, кваліфіковані спортсмени, корекція втоми, чутливість реакцій, кардіореспіраторна система.

Виноградов В.Е. Чувствительность реакций кардиореспираторной системы квалифицированных спортсменов при утомлении и возможности её коррекции внетренировочными средствами. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.01 - Олимпийский и профессиональный спорт. - Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, Киев, 2001.

Диссертационное исследование посвящено обоснованию одного из типов внетренировочных средств коррекции состояний утомления после больших тренировочных нагрузок, которые ориентированны на стимуляцию восстановления чувствительности реакций кардиореспираторной системы (КРС) и оптимизацию их кинетических характеристик - скорости развёртывания, пределов (пиков) реакций и их устойчивости. Важность исследования таких средств определяется явным недостатком внимания к разработке специальных средств формирования и восстановления, сниженных утомлением, мобилизационных возможностей спортсменов в той их части, которая определяет способность быстро и адекватно и в полной мере реализовывать имеющийся двигательный и энергетический потенциал в тренировочной и соревновательной деятельности.

Показано, что внетренировочные средства данной направленности могут основываться на использовании стимулирующих массажных манипуляций, специальных физических упражнений, применяющихся для предварительной стимуляции специальной работоспособности и некоторых видов дыхательных упражнений. Доказан положительный эффект их применения для повышения чувствительности реакций КРС на сдвиги дыхательного гомеостазиса (гиперкапнические - ацидотические) и гиперкинетических черт реакций КРС на физические нагрузки. При скоростно-силовых нагрузках в гребле и в условиях спринтерской тренировки (бег) стимуляция чувствительности реакций КРС выступает как фактор дополнительной предварительной стимуляции работоспособности. Эффекты комплекса специальных воздействий были наиболее выражены на фоне утомления после больших тренировочных нагрузок.

Стимулирующие чувствительность реакций КРС и их кинетику влияния при применении комплекса специальных воздействий имели место как при однократных воздействиях, так и при регулярном их применении в рамках микроцикла подготовки с большой нагрузкой (гребля). Степень недовосстановления через 12-14 часов после такого микроцикла по показателям чувствительности реакций к гиперкапническому (ацидотическому) стимулу и скорости развёртывания реакций КРС на физическую нагрузку была достоверно меньшей (-6,5±0,6%) у спортсменов, которые ежедневно применяли комплекс специальных воздействий по сравнению с теми, которые его не применяли (-13,8±0,8%).

Показана принципиальная возможность разработки и эффективного применения данного типа средств коррекции утомления путём стимуляции восстановления чувствительности реакций КРС при подготовке квалифицированных спортсменов, а также конкретные практически апробированные их варианты.

Ключевые слова: Внетренировочные средства подготовки, массажные манипуляции, специальные упражнения, квалифицированные спортсмены, коррекция утомления, чувствительность реакций, кардиореспираторная система.

Vinogradov V.Y. Cardiorespiratory system responses sensitivity with elite athletes under fatigue and opportunities for its correction by extra-training means. - Manuscript.

A thesis being submitted for an academic degree of Candidate of Science in physical education and sport on speciality 24.00.01 - Olympic and professional sport. - National University for physical education and sport of Ukraine, Kyiv, 2001.

The dissertation investigation is devoted to substantiation of one of the types of extra-training means of fatigue state correction after intensive physical loading being oriented to stimulation of cardiorespiratory system (CRS) responses sensitivity regeneration and optimisation of their kinetics characteristics - deployment speed, reactions' limits (peaks) and their stability. Such means research importance is indicated by obvious lack of attention to development of special means of forming and regeneration decreased by fatigue, athlete's mobilisation capabilities in that area which defines an ability to realise quickly and adequate the available motor and energetic potential in training and competitive activities.

It is shown that extra-training means of given direction could be based on the usage of stimulation massage manipulations, special physical exercising used for preliminary stimulation of a particular working capacity and some kinds of breathing exercises. There is proved a positive effect on their appliance towards the increase of cardiorespiratory system responses' sensitivity onto the shifts of respiratory homeostasis (hypercapnia - acidosis) and hyperkinetic features of cardiorespiratory system responses upon the physical loading. Under speed-power loading in rowing and in sprint running conditions the stimulation of cardiorespiratory system responses sensivity performs as a factor of additional preliminary stimulation of working capacity. Effects of special impact complex were mostly expressed against fatigue after intensive training loading.

There has been studied stimulation of cardiorespiratory system responses sensitivity and kinetics of their influence under special coercion complexes which were conducted both in a single time regime and on a regular basis within the bounds of a preparation microcycle (rowing). The degree of insufficient rehabilitation in 12-14 hours after such microcycle according to the data of responses sensitivity to hypercapnia (acidosis) stimulus and deployment speed of CRS responses under physical loading was reliably less (-6,5 +- 0,6%) with athletes, which daily used a special impacts complex in comparison with those who didn't use it (-13,8 +-0,8%).

There has been revealed a principal possibility of elaboration and efficient application of a given type of means to correct fatigue with help of stimulation of rehabilitation of cardiorespiratory system responses' sensitivity while elite athletes training, and also their concrete practically tested variants.

Key words: extra-training means of preparation, massage manipulations, special exercises, elite athletes, fatigue correction, responses sensitivity, cardiorespiratory system.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У відповідності з уявленнями, які склалися, найбільш поширеною цільовою установкою використання допоміжних засобів тренування є корекція стану втоми і прискорення процесів відновлення (Н.Н. Яковлєв, 1974, В.Н. Платонов, 1987, А. Віру, 1993, М. Уїльямс, 1997, Н.І. Волков, 1998, V. Mishshenko, V. Monogarov, 1995, і інш.). Існує дуже велика кількість робіт науково-прикладного плану, які показують загальний позитивний ефект застосування з цією мети масажу, теплових впливів і гідропроцедур, засобів рефлексо і фізіотерапії, мазей і розтирань, психорегулюючих впливів, спеціальних харчових добавок для прискорення пластичних процесів.

Разом з тим, аналіз показує недостатню вибірковість застосування таких засобів з урахуванням специфічності втоми та індивідуальних особливостей спортсменів. Дані спеціальної літератури свідчать, що переважна частина вказаних засобів орієнтована на відновлення функціонального стану і метаболічного потенціалу працюючих м'язів, а також периферійних ланок рухової системи в цілому (А.А. Бірюков, 1981, 1995, В.І. Голец, 1987, В.М. Волков, 1994, В.І. Дубровський,1997, В.Л. Смульський, 1997, М. Уїльямс, 1997, A. Dimond, 1999, В.Д. Попов, 1999, А.Г. Ященко, 1999, і інш.). У той же час з'ясовується явний недолік уваги до розробки спеціальних засобів відновлення здатності адекватно реагувати на навантаження, які повторюються, тобто спрямованої корекції реактивних властивостей провідних для виду діяльності систем організму.

Важливість спрямованої корекції фізіологічної реактивності полягає в тому, що втома знижує, передусім, здатність до повної мобілізації можливостей спортсмена, тобто здатність швидко, адекватно, повною мірою (і стійко) реагувати на фізичні навантаження. Це обмежує можливості реалізації у тренувальних і змагальних умовах наявного рухового і енергетичного потенціалу. У зв'язку з цим розробка спеціальних засобів стимуляції та відновлення здатності ефективно реагувати на навантаження набуває високої актуальності.

Ми припустили, що підґрунтям таких спеціально спрямованих позатренувальних засобів може бути додаткова стимуляція відновлення, зниженої під впливом втоми чутливості реакцій провідних для виду діяльності систем. Стосовно видів спорту циклічної структури рухів, які вимагають високого вияву спеціальної витривалості, такою провідною системою є кардіореспіраторна система (КРС). Можна вважати, що важливим виявом специфічності втоми при напружених тренувальних навантаженнях є зниження чутливості реакцій КРС і пов'язаний з цим характер змін структури фізіологічної реактивності КРС на навантаження, а саме, - зниження швидкості розгортання, піку, стійкості високих рівнів реакцій та їх співвідношень з енергетичним запитом на роботу. У зв'язку з цим нові підходи до вироблення спеціальних позатренувальних засобів можуть ґрунтуватися на аналізі та диференціації змін під впливом втоми фізіологічної реактивності КРС на зсуви дихального гомеостазісу і пов'язаних з цим змін кінетики реакцій на фізичні навантаження стосовно різних станів спортсмена і структурних одиниць тренувального процесу. Відповідно до цього були сформульовані мета і задачі дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами і планом НДР. Дослідження проводилися відповідно до теми 2.3.1 "Удосконалення функціональної підготовленості кваліфікованих спортсменів на підставі оцінки та спрямованої корекції високоспеціалізованих властивостей фізіологічної реактивності системи енергозабезпечення роботи", Зведеного плану НДР у галузі фізичної культури і спорту (1998-2000 рр.). Номер держреєстрації 0199U000942.

Об'єкт досліджень - технологія тренування кваліфікованих спортсменів і фактори її вдосконалення.

Предмет досліджень - позатренувальні засоби спеціальної спрямованості для корекції втоми кваліфікованих спортсменів.

Мета роботи. Визначити характер змін чутливості реакцій кардіореспіраторної системи та її кінетики у кваліфікованих спортсменів під впливом втоми і обґрунтувати можливість застосування спеціальних допоміжних засобів (масажу, фізичних і дихальних вправ) для корекції специфічних виявів втоми такого типу (на матеріалі веслування і спринтерського бігу).

Завдання дослідження. 1. Визначити вплив стомлення, яке викликае великими тренувальними навантаженнями, на характер зміни чутливості реакцій кардіореспіраторної системи до зсувів дихального гомеостазісу (гіперкапнічних і гіпоксичних).

2. Охарактеризувати зміни основних показників кінетики реакцій на фізичні навантаження кваліфікованих спортсменів під впливом втоми і їх роль для виявів спеціальної працездатності.

3. Розробити комплекс спеціальних впливів стимулюючого типу на підставі спеціального масажу, фізичних вправ спеціальної спрямованості, а також дихальних вправ і охарактеризувати їх вплив на чутливість і кінетику реакцій кардіореспіраторної системи кваліфікованих спортсменів.

4. Експериментально обґрунтувати і випробувати на практиці ефективність застосування комплексу спеціальних впливів стимулюючого типу в умовах тренувальної і змагальної діяльності.

Наукова новизна. У дисертаційній роботі вперше встановлений специфічний характер змін чутливості реакцій КРС на зсуви дихального гомеостазісу під впливом втоми, яка викликана великими тренувальними навантаженнями різного типу, а також можливості кумуляції таких явищ втоми в їх взаємозв'язку з виявами спеціальної працездатності кваліфікованих спортсменів. Виявлений зв'язок змін чутливості реакцій КРС на гіперкапнічний - ацидотичний стимули з кінетикою реакцій на фізичні навантаження, яка впливає на ступінь і ефективність реалізації енергетичного потенціалу кваліфікованих спортсменів і спеціальну працездатність.

Вперше розроблений комплекс спеціальних впливів, які стимулюють чутливість реакцій КРС кваліфікованих спортсменів, на підставі засобів спеціального масажу і фізичних вправ спеціальної спрямованості.

Отримали подальший розвиток теоретичні передумови і способи диференціації допоміжних засобів тренування для поліпшення цільової спрямованості таких впливів з метою підвищення ефективності тренувальних навантажень і змагальної діяльності.

Практичне значення результатів досліджень. Розроблені комплекси засобів спеціальних стимулюючих впливів на підставі спеціального масажу і допоміжних фізичних вправ і умови їх застосування при великих тренувальних навантаженнях і в змагальних мікроциклах. Обґрунтовані практичні методи і нормативне підґрунтя для підвищення цільової спрямованості та індивідуалізації допоміжних засобів тренування для стимуляції реактивних властивостей кардіореспіраторної системи в умовах кумуляції втоми і для підвищення мобілізаційних можливостей спортсменів в умовах змагальної діяльності.

Отримані результати впроваджені в роботу комплексних наукових груп збірних команд України з легкої атлетици та веслярського спорту. Підготовлені науково-методичні рекомендації за змістом і системою застосування засобів, які пропонуються для підвищення ефективності спортивного тренування.

Особистий внесок претендента полягає у формулюванні загальної ідеї, мети і завдань роботи, у самостійному проведенні основної частини досліджень, статистичної обробки даних, а також в їх аналізі, узагальненні та описі. В розробці окремих фрагментів роботи брали участь співавтори, що підтверджується спільними публікаціями. В цих публікаціях автору належить пріоритет у тій частині досліджень, яка пов'язана з розробкою комплексу засобів спрямованого впливу відповідно до мети даної роботи.

Апробація результатів дисертації здійснювалася у процесі використання їх у практиці підготовки спортсменів високої кваліфікації збірних команд України. Основні теоретичні положення і практичні висновки були представлені на Міжнародних наукових конференціях і конгресах "Сучасний олімпійський спорт" Київ (Україна) - 1997 р.; "Людина в світі спорту. Нові ідеї, технології, перспективи", Москва (Російська Федерація) - 1998 р.; II, III, IV Конгреси європейського коледжу спортивної науки: "Спортивна наука у зміненому світі", Копенгаген (Данія) - 1997 р., "Від громадського здоров'я до елітного спорту", Манчестер (Великобританія) - 1998 р., "Спортивна наука 99 в Європі", Рим (Італія) - 1999 р.; ІV Міжнародний конгрес "Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров'я, рекреації, спортивної медицини та реабілітації." Київ (Україна) - 2000 р.; Міжнародний Конгрес ЮНЕСКО "Фізична активність, спорт і здоров'я", Париж (Франція) - 2000 р. Результати роботи також були представлені на двох науково-практичних конференціях НДІФКС України і на семінарі провідних тренерів України.

Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковані у 4 статтях спеціальних періодичних видань, у 5 збірках наукових робіт, у науково-методичному посібнику і у матеріалах 8 міжнародних наукових конгресів і конференцій. З них 12 публікацій є самостійними.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 249 сторінках. Вона складається з вступу, п'яти розділів, висновків і списку літератури. У роботі використано 200 літературних джерел. Дисертація ілюстрована 22 малюнками, в ній представлені 13 таблиць.

Основний зміст роботи

У першому розділі "Сучасні уявлення про позатренувальні впливи на оптимізацію процесу адаптації до високих тренувальних і змагальних навантажень" показано, що зростаюча напруженість сучасного спортивного тренування визначає необхідність пошуку і вдосконалення способів реалізації різних сторін резервних можливостей організму і технології підготовки спортсменів високої кваліфікації.

Інтенсифікація спортивного тренування в останні роки характеризується посиленням ролі окремих компонентів підготовки. Значною мірою це стосується більш широкого і диференційованого використання позатренувальних засобів. Цей бік підготовки спортсменів є важливим розділом загальної теорії та практики спорту. Аналіз показав, що є значні можливості реалізації резервів організму, які недостатньо використовуються для підвищення спеціальної працездатності за рахунок вдосконалення режимів роботи і відновлення. Для підвищення ефективності спрямованих тренувальних впливів на організм все більш широко використовуються такі неспецифічні допоміжні засоби, які прискорюють відновні процеси, готують спортсмена до майбутніх навантажень. У цьому випадку мова йде про додаткові до фізичних навантажень засоби корекції функціонального стану спортсмена, а також вираженість і специфічність процесів втоми, відновлення, передстартового та інших станів. У самому загальному вигляді мета таких впливів полягає у створенні передумов для відновлення здатності до максимальної (або оптимальної) реалізації рухового і енергетичного потенціалу, у спортсмена. Це є одним з високоефективних факторів інтенсифікації тренувального процесу і більш повної реалізації потенціалу спортсмена під час змагань. Хоча існує велика кількість допоміжних засобів, які прискорюють процеси відновлення, відзначається недостатня вибірність їх застосування з урахуванням індивідуальної вираженості та специфічності втоми. Зокрема, це стосується розробки засобів відновлення здатності адекватно реагувати на тренувальні навантаження, які повторюються, спрямованої корекції реактивних властивостей (чутливості реакцій і кінетичних характеристик) КРС, яка є провідною для видів спорту, які вимагають високого вияву витривалості.

У другому розділі "Методи і організація досліджень" представлений опис основних методів і засобів реалізації програми досліджень. Використовувалися такі методи: теоретичний аналіз і узагальнення досвіду практики, педагогічний експеримент з використанням ергометричних і фізіологічних методів оцінки працездатності і реакцій кардіореспіраторної системи. В експериментах використовувалася апаратура: Ергометри Concept-II, тредміл "Jaeger"; комплекс для метаболічних досліджень Oxycon Alfa (Jaeger), спорттестери Polar. Оцінка чутливості реакцій КРС та її кінетичних характеристик здійснювалася на підставі критеріїв і комп'ютерної програми, які були описані раніше (В.С. Міщенко, 1990).

Дослідження проводилися у чотири етапи. Багаторазово обстежувалися в динаміці тренувального процесу 20 висококваліфікованих веслярів і 6 легкоатлетів-спринтерів.

При обробці експериментальних даних використовувалися методи математичної статистики ("Статистик 5,0 ПЛ в пакеті "Ексель 97").

У третьому розділі "Зміна фізіологічної реактивності під впливом втоми, яка викликана фізичними навантаженнями" при аналізі післядії високих тренувальних навантажень кваліфікованих веслярів показано, що втома, викликана такими навантаженнями, призводить до зниження чутливості реакцій до зсувів дихального гомеостазісу і несприятливої кінетики реакцій, які впливають на характер реагування на навантаження і тренувальні ефекти в подальших тренувальних заняттях. Дані, які ілюструють це представлені в таблиці 1.

Таблиця 1. Зміна чутливості і кінетичних характеристик реакцій кардіореспіраторної системи кваліфікованих спортсменів через 12-14 годин після напруженого тренувального навантаження, М±m.

З таблиці видно, що після занять з великим навантаженням у веслуванні відзначається зниження значної частини показників реактивних властивостей КРС. Такі зміни можуть відбуватися і при накопиченні впливів тренувальних занять, які повторюються. Вони залежать від спрямованості тренувальних навантажень. Показано, що в умовах проведення серії занять переважно аеробної спрямованості відбувалося зниження швидкості розгортання реакції вентиляції та нейрогенного компоненту реакції. Ступінь зниження зберігався приблизно на тому ж рівні після трьох тренувальних занять. У той же час при серії з трьох занять швидкісно-силової спрямованості спостерігалося збільшення цих показників порівняно з початковим рівнем. Причому, найбільший ступінь такого збільшення мав місце після першого заняття. Після другого заняття відзначалася тенденція до зменшення ступеня приросту, а після третього заняття - достовірне зниження. Порівнянні з початковим рівнем нейрогенний компонент реакції після третього заняття у 4 із 7 обстежених спортсменів був знижений. Ці результати підтвердили дані, які є в літературі, і конкретизували їх стосовно до окремих сторін процесу тренування. Наведені дані показують, що для післядії тренувальних навантажень різної спрямованості характерні істотні відмінності зсувів фізіологічної реактивності КРС. При накопиченні специфічнї втоми динаміка таких змін також відрізняється. Ці відмінності можуть бути диференційовані за змінами чутливості реакції на ацидотичний і нейрогенний стимули, а також по змінах кінетики реакцій на фізичне навантаження. Такі дані можуть бути важливими для вироблення критеріїв оптимальності динаміки специфічні втоми і визначення умов підтримки тренувального ефекту. Одночасно вони представляють додаткові підстави для визначення динаміки і характеру спрямованої корекції стану спортсмена шляхом впливів на чутливість і кінетику реакцій КРС.

У четвертому розділі "Характер зміни чутливості реакцій кардіореспіраторної системи і їх кінетики під впливом позатренувальних засобів" аналізуються впливи спеціально підібраних засобів, а саме: спеціальних фізичних вправ, масажних маніпуляцій і дихального "тренування", на стимуляцію відновлення чутливості і кінетики реакцій КРС. Обгрунтовується підбір позатренувальних засобів такого типу і наводиться їх опис. Вони були розділені на дві групи. До першої з них увійшли масажні маніпуляції стимулюючого типу, а також спеціальні фізичні вправи з партнером, які орієнтовані на формування високого рівня еферентації від працюючих м'язів, суглобів і зв'язок. Вони були позначені як комплекс спеціальних впливів (КСВ). До другої групи увійшли вправи дихального тренування в умовах, коли один і той же рівень легеневої вентиляції підтримується при підвищеному опорі диханню (на вдиху) в різних режимах інтенсивності. Такі вправи виконувалися як в умовах спокою, так і при легких фізичних навантаженнях відновного типу.

Вивчення комплексу масажних маніпуляцій стимулюючого типу і спеціальних фізичних вправ тієї ж спрямованості проводилося в умовах короткочасного впливу і при впливах, які повторюються в мікроциклах тренування. Оцінювався вплив ізольованого застосування масажних маніпуляцій і фізичних вправ на чутливість реакцій КРС і їх кінетичні характеристики, а також можливість корекції вказаних характеристик фізіологічної реактивності у відновному періоді після занять з великими тренувальними навантаженнями з урахуванням їх переважної спрямованості. Крім того, зроблена спроба узагальнити практичний досвід систематичного використання комплексу впливів, який аналізується, і оцінити ефективність його використання в умовах підготовки до старту відповідальних змагань.

Застосування спеціальних впливів стимулюючого типу на підставі масажних маніпуляцій і вправ з партнером, об'єднаних в один комплекс, викликало підвищення чутливості реакцій до зсувів дихального гомеостазісу і загальну гіперкінетичну тенденцію в реакції КРС на стандартне фізичне навантаження (таблиця 2).

Таблиця 2. Поєднаний вплив комплексу спеціальних впливів, який включає масажні маніпуляції стимулюючого типу і вправи з партнером, на деякі характеристики реактивних властивостей кардіореспіраторної системи спортсменів, М±m (n=11).

З таблиці видно, що ефект комплексу спеціальних впливів спостерігався за підвищенням чутливості до гіперкапнії і за кінетикою реакцій КРС на фізичне навантаження як відразу після впливів, так і через 60-80 хв. після них. Не спостерігалося достовірних відмінностей за зміною чутливості до гіпоксії.

Доцільність комплексного використання спеціальних масажних маніпуляцій і вправ з партнером визначалася тим, що ізольоване їх застосування у стандартних умовах (після дня відпочинку) при ряді схожих ефектів показало значні відмінності ступеня впливу на той, або інший показник структури реактивних властивостей КРС (таблиця 3).

Наведені дані показують, що масажні маніпуляції та спеціальні вправи з партнером, хоч і мають ряд схожих ефектів впливу, не є взаємозамінними. Кожне з них має свої специфічні особливості впливу на чутливість реакцій КРС або їх кінетичні характеристики, які полягають, передусім, у ступені змін показників фізіологічної реактивності, які аналізуються. Крім того, відзначаються відмінності індивідуальної "чутливості" до того або іншого впливу.

Аналіз показав, що саме комплексне застосування вказаних впливів давало найбільш надійні ефекти, які оцінюються як за суб'єктивними оцінками спортсмена, так і за об'єктивними показниками ступеня реалізації індивідуальних можливостей спортсменів у тренувальній і змагальній діяльності.

Порівняння ефектів типового відновного масажу і комплексу спеціальних впливів, які застосовуються на тлі втоми, показало відмінності їх впливу на реактивні властивості КРС (мал.1). Якщо відновний масаж найбільш виразно впливав на зниження чутливості реакцій до гіпоксії, то комплекс спеціальних впливів впливав, головним чином, на чутливість реакцій до СО 2 - Н+ - стимулів і кінетику реакцій, що можливо і визначало його впливи на мобілізаційні можливості організму.

Таблиця 3. Зміна чутливості реакцій кардіореспіраторної системи і їх кінетики у кваліфікованих спортсменів під впливом ізольованого впливу масажних маніпуляцій стимулюючого типу і спеціальних вправ з партнером (відразу після них). Наведені середня величина зміни (в %) і кількість спортсменів, у яких відзначається приріст показника (n=11).

Необхідно підкреслити, що при швидкісно-силових навантаженнях у веслуванні і спринтерському тренуванні стимуляція чутливості КРС комплексом спеціальних впливів виступає як фактор додаткової попередньої стимуляції працездатності. Так, при аналізі відмінностей часу виконання 10 кроків (з 5 до 15) спринтерами, тобто максимуму частоти кроків, у спортсменів, які використовували комплекс спеціальних впливів між прискореннями, виявлялося поліпшення даного показника в кінці серії відрізків бігу. При використанні комплексу спеціальних впливів була відзначена також оптимізація динаміки і збільшення працездатності в умовах, які моделюють подолання стартового відрізку змагальної дистанції в академічному веслуванні. Динаміка працездатності веслярів у процесі 1-хвилинного максимального тесту такого типу після застосування комплексу спеціальних впливів характеризувалася достовірним приростом потужності виконаної роботи. При цьому зазначено, що приріст, в основному, був забезпечений більш високою потужністю у проміжку з 20 до 40 с роботи.

Впливи, які стимулюють чутливість реакцій КРС та її кінетику при застосуванні комплексу спеціальних впливів, мали місце як при одноразовому, так і при регулярному застосуванні в межах змагального мікроциклу підготовки, а також мікроциклу з великим навантаженням. На малюнку 2 показані зміни працездатності веслярів, пікових рівнів КРС і її кінетики в початковій частині 1-хвилинного навантаження максимальної інтенсивності. Для визначення рівня спеціальної працездатності на початку і в кінці мікроциклу, використовувався також 6 хвилинний максимальний тест. Навантаження виконувалися на весловому ергометрі на початку і в кінці мікроциклу спеціальної спрямованості з великим навантаженням. Показано, що через 12-14 годин після такого мікроциклу ступінь недовідновлення за показниками працездатності і чутливості реакцій до гіперкапнічного-ацидотичного стимулів та їх кінетики був меншим у спортсменів, які регулярно застосовували комплекс спеціальних впливів у порівняно з тими, які його не застосовували.

Дані, які є в літературі, дозволяли передбачити можливість стимулюючих ефектів окремих дихальних вправ. Аналіз показав, що спеціально дозований опір диханню (на вдиху під час фізичного навантаження та (або) при дозованому збільшенні легеневої вентиляції є фактором, який впливає на зростання чутливості реакції КРС до гіперкапничного (ацидотичного) стимулу). Результати експерименту (мал. 3) дозволяють говорити про те, що певна програма такого спеціального дихального тренування може застосовуватися в підготовчому періоді підготовки і бути фактором компенсації зниженої під впливом втоми чутливості реакцій КРС після великих тренувальних навантажень переважно аеробного характеру. Однак, для розробки методики застосування таких впливів стосовно різних ситуацій тренувального процесу потрібні додаткові дослідження.

Ефективність комплексу спеціальних впливів була показана на найбільших Міжнародних спортивних змаганнях. Зокрема, позитивний ефект від його застосування був отриманий на чемпіонатах світу з легкої атлетики 1997 і 1999 років в Афінах і Севільї. На цих змаганнях КСВ був безпосередньою частиною підготовки спортсменів до старту у спринтерському бігу та стрибках у висоту. Більшість спортсменів, які використали запропоновану методику, досягли своїх кращих індивідуальних результатів.

У п'ятому розділі "Загальний висновок і основні напрямки практичного використання результатів досліджень" узагальнені результати досліджень і обґрунтовані підходи до використання спеціалізованих позатренувальних засобів даного типу в системі підготовки спортсменів високого класу в різних умовах організації тренувальної та змагальної діяльності.

Показано, що для підвищення ефективності адаптації у процесі напруженого спортивного тренування є можливість і необхідність спеціальної корекції зниженої втомою чутливості реакцій на навантаження, які повторюються для оптимізації їх кінетики стосовно специфіки вимог змагальної діяльності та використання для такої корекції додаткових (крім тренувальних) засобів. Спеціальні позатренувальні засоби, як орієнтуються на збільшення мобілізаційних властивостей організму, можуть ґрунтуватися на використанні стимулюючих масажних маніпуляцій, фізичних вправ, які застосовуються для попередньої стимуляції спеціальної працездатності, та деяких видів дихальних вправ.

Показана можливість розробки та ефективного застосування вказаних засобів при підготовці кваліфікованих спортсменів, а також їх конкретні практично апробовані варіанти. Представлене підгрунтя для подальшої розробки позатренувальних засобів даного типу, яка визначається необхідністю підвищення цільової спрямованості як тренувальних, так і відновних засобів.

Висновки

спортсмен втома навантаження кардіореспіраторний

1. Уявлення, які склалися до нинішнього часу, і практика використання позатренувальних засобів, додаткових до тренування впливів, передбачають необхідність оптимізації функціонального стану організму кваліфікованих спортсменів, підвищення специфічності та величини тренувальних ефектів. Разом з цим одним з найважливіших завдань є корекція стану втоми і процесів відновлення. Існуючі підходи орієнтовані, головним чином, на засоби широкого профілю впливу (загальновідновлювальні заходи), а також на засоби відновлення периферійних ланок рухової системи. Основним напрямом вдосконалення такого типу впливів є підвищення їх цільової спрямованості з урахуванням специфічної природи втоми і відновних процесів при різних видах, режимах і спрямованості тренувальних навантажень. Виявляється недостатня увага до розробки додаткових засобів формування і відновлення, мобілізаційних можливостей спортсменів, які знижені втомою, в тій їх частині, яка визначає здатність швидко, адекватно і повною мірою реалізовувати руховий та енергетичний потенціал, у тренувальних і змагальних навантаженнях.

2. Одним з шляхів формування позатренувальних засобів спрямованого впливу для підвищення здатності реалізовувати наявний руховий і енергетичний потенціал кваліфікованих спортсменів є урахування та корекція тих сторін специфічності втоми після значних тренувальних навантажень, які пов'язані із зміною реактивних властивостей кардіореспіраторної системи і, зокрема, - зі зниженням чутливості її реакції до адекватних стимулів. Спеціальні позатренувальні засоби даної спрямованості можуть ґрунтуватися на використанні стимулюючих масажних маніпуляцій, фізичних вправ, які застосовуються для попередньої стимуляції спеціальної працездатності, і деяких видів дихальних вправ. Показаний ефект їх застосування для підвищення чутливості і оптимізації кінетики КРС у процесі напруженого фізичного тренування.

При швидкісно-силових навантаженнях у веслуванні і спринтерському тренуванні стимуляція чутливості КРС виступає як фактор додаткової попередньої стимуляції працездатності.

3. Зміни під впливом втоми, які викликані значними тренувальними навантаженнями, чутливість реакцій КРС до адекватних стимулів (до зсувів дихального гомеостазісу і нейрогенних компонентів реакцій на стандартні навантаження) була пов'язана зі зсувами при втомі кінетики реакцій системи (її пікового рівня, швидкості розгортання і відновлення) при максимальних навантаженнях тестів спеціальної працездатності. Вказані зсуви характеризувалися відхиленням від оптимального співвідношення компонентів кінетики реакцій, які визначають умови реалізації енергетичного потенціалу спортсмена, специфічність тренувального ефекту.

4. Відзначалися особливості змін під впливом втоми реактивних властивостей КРС, пов'язані з типом великих навантажень тренувальних занять. Заняття, які вміщують відносно рівномірні навантаження високої інтенсивності, викликали зниження в стані спокою чутливості реакцій до гіперкапнічного-ацидотичного стимулів (- 19,2±0,9%) і підвищення чутливості до гіпоксичного стимулу (вимірювання через 12-14 годин). Разом з цим знижувався максимальний рівень (пік) реакції, збільшувалася її інерційність на початку фізичного навантаження (за напівперіодом розвитку на 16,5-31,5%) або при змінах її потужності в процесі фізичного навантаження, тобто формувалася тенденція до загального більш гіпокінетичного реагування.

При тренувальних заняттях з фізичними навантаженнями повторного типу, для яких була характерна велика інтенсивність і обсяг перехідних станів у реакціях КРС, найбільш виразним було зниження швидкої (нейрогенної) частини реакції (після двох повторень занять - на 28,1±1,3%) при достовірно меншому зниженні чутливості до гіперкапничного-ацидотичного стимулу, тобто при цьому змінювалося співвідношення компонентів кінетики початкової частини реакції (її фаз). Підвищення чутливості до гіпоксії було пов'язане лише із загальним обсягом і метаболічною напруженістю навантажень занять обох типів.

Вказані зміни реактивних властивостей КРС мали тенденцію до кумуляції при виконанні однотипних повторних тренувальних навантажень на тлі втоми, що може впливати на характер реалізації енергетичного потенціалу спортсменів і знижувати специфічність тренувальних ефектів навантажень певної спрямованості.

5. Застосування спеціальних впливів стимулюючого типу на підставі масажних маніпуляцій і парних вправ, які об'єднані в один комплекс, викликало підвищення чутливості реакцій до зсувів дихального гомеостазісу і загальну гіперкінетичну тенденцію в реакції КРС на стандартне фізичне навантаження. Такі ефекти були більш виражені на тлі втоми кваліфікованих спортсменів. Виявлявся позитивний зв'язок ступеня стимулюючого ефекту комплексу спеціальних впливів зі ступенем зниження чутливості реакцій КРС до СО₂ - Н⁺ - стимулів і швидкості розгортання реакцій ЧСС, споживання кисню на навантаження після тренувальних занять.

6. Доцільність комплексного використання спеціальних масажних маніпуляцій і парних вправ визначалася тим, що ізольоване їх застосування в стандартних умовах (після дня відпочинку) при ряді схожих ефектів показало значні відмінності ступеня впливу на той або інший показник структури реактивних властивостей КРС. Аддитивний ефект спеціальних масажних маніпуляцій і фізичних вправ визначався тільки за змінами чутливості реакцій на зсуви дихального гомеостазісу.

7. Порівняння ефектів типового відновного масажу і комплексу спеціальних впливів, які застосовуються на тлі втоми, показало відмінності їх впливу на реактивні властивості КРС. Якщо відновний масаж найбільш виразно впливав на зниження чутливості реакцій до гіпоксії (- 21,5±1,0% і -19,1±0,8%, для легеневої вентиляції і ЧСС відповідно), то комплекс спеціальних впливів впливав, головним чином, на чутливість реакцій до СО₂ - Н⁺ - стимулів (10,0-36,2%) і кінетику реакцій. Він мало змінював чутливість реакцій до гіпоксії (- 6,1±0,3% і 2,3±0,5%). Це вказує на специфічність впливів комплексу спеціальних впливів, які пропонуються.

8. Впливи, які стимулюють чутливість реакцій КРС та їх кінетику впливу при застосуванні комплексу спеціальних впливів мали місце як при одноразових впливах, так і при їх регулярному застосуванні в межах змагального мікроциклу підготовки, а також мікроциклу з великим навантаженням. Ступінь недовідновлення через 12-14 годин після такого мікроциклу за показниками чутливості реакцій до гіперкапнічного-ацидотичного стимулів і їх кінетики був меншим (- 6,5±0,6%) у спортсменів, які регулярно застосовували комплекс спеціальних впливів порівнянно з тими, які його не застосовували (- 13,8±0,8%).

9. Спеціально дозований опір диханню (на вдиху) під час фізичного навантаження і (або) при дозованому довільному збільшенні легеневої вентиляції є фактором, який впливає на підвищення чутливості реакцій КРС до гіперкапнічного-ацидотичного стимулів. Отримані дані про те, що певна програма такого спеціального дихального тренування може бути фактором компенсації зниженої під впливом стомлення чутливості реакцій КРС.

10. Враховуючи, що одним з ключових факторів довготривалої адаптації організму є оптимізація фізіологічної реактивності провідних для виду діяльності систем, для підвищення ефективності адаптації в процесі напруженого спортивного тренування необхідна спеціальна корекція зниженої втомою чутливості реакцій на навантаження, які повторюються, для оптимізації їх кінетики стосовно специфіки вимог змагальної діяльності і використання для такої корекції додаткових (крім тренувальних) засобів. Показана можливість розробки і ефективного застосування вказаних засобів при підготовці кваліфікованих спортсменів, а також їх конкретні практично випробувані варіанти. Запропоноване підгрунтя для подальшої розробки позатренувальних засобів спеціальної спрямованості.

Список робіт, які опубліковані за темою дисертації

1. Виноградов В.Е. Мобилизация резервов спортсмена. К.:Дельфин,1998. -64 с.

2. Мищенко В.С., Виноградов В.Е., Павлик А.И., Сиренко В.А., Савчин С., Дьяченко А.Ю., Лысенко Е.Н., Федотов А.С., Самуйленко В.Н., Сухановский А. Функциональная подготовленность квалифицированных спортсменов: подходы к повышению специализированности оценки и направленному совершенствованию // Наука в олимпийском спорте: Олимпийская литература. -Спец. вып., 1999. - С. 61-69.

3. Віноградов В.Є. Застосування комплексу вправ спрямованого впливу для корекції порушень мозкового кровообігу у спортсменів високої кваліфікації // Теорія і методика фізичного виховання і спорту: Олимпийская литература. - № 1, 2000. - С. 42-46.

4. Виноградов В.Е. Комплексное применение внетренировочных средств стимулирующего действия в соревновательном микроцикле подготовки легкоатлетов-спринтеров высшей квалификации // Наука в олимпийском спорте: Олимпийская литература. - № 1, 2000. - С. 103-109.

5. Виноградов В.Е. Коррекция специальной работоспособности гребцов средствами массажа в сочетании со специальными упражнениями // Наука в олимпийском спорте: Олимпийская литература. - № 2, 2000. -С. 85-89.

6. Виноградов В.Е. Использование методики мобилизационного массажа и специальных упражнений для брюшного пресса с целью ускорения совершенствования ключевых элементов техники барьерного и спринтерского бега // Матер. раб. сов. по обобщённой теме научно-иссл. работ "Резервные возможности совершенствования функциональной подготовленности при больших тренировочных нагрузках". (Выпуск 1). - Киев, 1996. - С. 9-13.

7. Виноградов В.Е. Применение спортивного массажа в соревновательной практике легкоатлетов высшей квалификации на Чемпионате Мира (Афины, 1997) // Мат. раб. сов. по обобщённой теме научно-иссл. работ "Резервные возможности cовершенствования функциональной подготовленности при больших тренировочных нагрузках". (Выпуск 2). - Киев, 1998. - С.33-39.

8. Виноградов В.Е. Методика комплексного применения массажа, специальных упражнений и других воздействий с целью повышения физических кондиций // Матер. раб. сов. по обобщённой теме научно-иссл. робот "Резервные возможности совершенствования функциональной подготовленности при больших тренировочных нагрузках". (Выпуск 2). - Киев 1998. - С. 25-33.

9. Виноградов В.Е. Исследование комплекса упражнений направленного воздействия для коррекции мозгового кровообращения у высококвалифицированных спортсменов // Зб. наук.праць Волинського держ. унів. ім. Л.Українки "Фізичне виховання, спорт і культура у сучасному суспільстві". - Луцьк, 1999. - С. 931-934.

10. V. Vinogradov. Possibilities of directed increase of physiological reactivity of organism by means of complex application of massage to qualified track and field athletes (sprint, hurdle running).The proceedings of The Modern Olympic Sport, International Scientific Congress (May 16-19, 1997). - Kyiv, Ukraine. - Р. 169-170.

11. Виноградов В.Е. Направленное увеличение физиологической реактивности организма путём комплексного применения массажа у квалифицированных легкоатлетов (спринт, барьерный бег) // Матер. наук. конф. "Індивідуальні психофізіологічні властивості людини та професійна діяльність". Київ-Черкаси,1997. - С. 15.

12. V. Vinogradov, V. Mishchenko. The predication of the specific training stimulus in the background of the fatigue state measurement of drive mechanisms // Second Annual Congress of European College of Sport Science. Book of Abstracts II. August 20-23, 1997. - Copenhagen, Denmark. - Р. 1042-1043.

13. V. Vinogradov, V. Michtchenko. Change of cardiorespiratory system reactive features under influence of special complex of stimulating massage // Second Annual Congress of European College of Sport Science. Book of Abstracts II. August 20-23, 1997. - Copenhagen, Denmark. - Р. 984-985.

14. Виноградов В.Е. Коррекция специальной работоспособности гребцов средствами массажа в сочетании со специальными упражнениями // Тез.докл. Межд. конгресса"Человек в мире спорта. Новые идеи, технологии, перспективы". - Москва, 24-28 мая 1998 года. - Т.1. - С.96-97.

15. V. Vinogradov. Use of special influеnce complex by means of mobilizing massage and some exercises for correction of special working capacity of top-class rowers // The proceedings of Third Annual Congress of European College of Sport Science. - Manchester, United Kingdom, 15-18, July 1998, - Р. 493.

16. V. Vinogradov, A. Fedotov. Change of cerebral circulation under special exercises complex in elite athletes // The proceedings book - Kinesiology of the 21st century. -Dubrovnik 22-26.1999. - Р. 382.

17. V. Mishchenko, V. Vinogradov, A. Sukhanovsky The fatigue induced change of the young rowers endurance training effects.The proceedings book - Kinesiology of the 21st century. - Dubrovnik 22-26, 1999. - Р. 331.

18. V. Mishchenko, V. Vinogradov, A. Sukhanovsky. Individual peculiarities of the training effect connected with the differences of fatigue induced cardiorespiratory reactivity changes.The proceedings of 4-th Annual Congress of European College of Sport Science. - Rome, Italy, 14-17, July, 1999. - Р. 411.

19. Виноградов В.Е. Комплексное применение внетренировочных средств стимулирующего воздействия в соревновательном микроцикле подготовки легкоатлетов-спринтеров высшей квалификации // Тези допов. ІV Міжн. наук. конгр."Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров"я,