Фізична реабілітація дітей дошкільного віку з функціональною недостатністю стопи

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ

МОХАММЕД АБДЕЛЬ КАДЕР АМРО

УДК: 796-053.2:617.586-085

ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ФУНКЦІОНАЛЬНОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ СТОПИ

24.00.02 - Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук

з фізичного виховання і спорту

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент, МАРЧЕНКО Ольга Кузьмівна, Національний університет фізичного виховання і спорту України, доцент кафедри фізичної реабілітації.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор, ДУБОГАЙ Олександра Дмитрівна, Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, завідувач кафедри фізичного виховання;

кандидат медичних наук, РОЙ Ірина Володимирівна, Інститут травматології і ортопедії АМН України, керівник відділу реабілітації і функціональної діагностики.

Провідна організація: Харківський державний інститут фізичної культури, кафедра медико-біологічних основ фізичного виховання і спорту, Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту, м. Харків.

Захист відбудеться “20” грудня 2001 року о 16.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

Автореферат розіслано “ 20 ” листопада 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.Ю. Круцевич.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасне вчення про реабілітацію хворих із функціональними та статичними деформаціями опорно-рухового апарату виходить за межі будь-якої вузівської спеціальності. Протягом останніх років основні засоби і методи фізичної реабілітації все більше застосовуються у комплексній системі відновної терапії у країнах Європи, а також Америки (Л.Бонев, П. Слынчев, С. Банков, 1981; К. Кассолик, З. Савицкий, Анжеевськи, 2000; P. Benjamin, S. Jamp, 1996; P. Gaines, 1997; M. Beth, P. Gai-nes 1998 і ін.). Цьому сприяють успішні результати використання цих методів та наукове обгрунтування механізму лікувальної дії основних засобів і методів кінезитерапії (В.И. Довгань, И.Б. Темкин, 1981; Н.В. Волков, 1993; М.В. Девятова, 2000; Амро Мохамед, 2001; W. Jenrich, 1974; M. Beth, P. Gaines, 1998 і ін.).

Одними з актуальних напрямів у проблемі реабілітації при різних захворюваннях, травмах і деформаціях опорно-рухового апарату, є: пошук оптимальних програм лікувальної гімнастики для різних контингентів дітей, створення нових програм із включенням до них сучасних методів фізичних втручань, перевірка ефективності апробованих методів нетрадиційної медицини, визначення термінів та найраціональніших режимів використання різних методів гідрокінезитерапії для лікування та профілактики патології органів опори та руху, в тому числі плоскостопості.

Аналіз причин порушень основних функцій організму, що виникають в ортопедичних хворих, вказує на те, що найчастіше ці порушення виникають не стільки залежно від важкості патології, скільки через несвоєчасність їх виявлення, недостатньо ранньому лікуванні в дитячому віці, відсутності профілактичних заходів та недооцінки ролі функціонального відновного лікування з використанням різноманітних засобів та методів фізичної реабілітації.

Проблема функціональної і статичної недостатності стопи, особливо у дитячому віці, може бути причиною серйозних змін у всьому організмі та початком патології у дорослих.

Згідно з даними більшості авторів деформація у вигляді плоскостопості справляє виключно негативний вплив на дитячий організм, оскільки це прогресуюче, повільно перебігаюче захворювання, порушує амортизаційну функцію склепіння стопи. Адже струси, поштовхи, вібрації під час ходьби, бігу чи інших рухів, передаються на внутрішні органи людини, призводячи до погіршення їх функцій (А.В. Чоговадзе, 1995). Часті струси хребта та головного мозку можуть бути причиною виникнення мікротравм, головного білю, підвищеної стомлюваності, загального нездужання і, як наслідок, призводять до зниження або й стійкої втрати працездатності (М. Щерба, 2000).

Підвищене поширення ускладнень через наявність плоскостопості у дітей є все ще недосконала ефективність відновного лікування. Слід зазначити, що нині продовжується активний пошук найбільш дієвих профілактичних заходів у вигляді дозованих фізичних вправ, масажу, фізіотерапії, ортопедичних засобів, механотерапії та занять на тренажерах нового покоління. Тому в реабілітаційних програмах таких хворих слід передбачати комплексні лікувальні засоби, що сприяли б укріпленню м'язово-зв'язкового апарату нижніх кінцівок в результаті загальної стимуляції організму і тому підвищенню загальної фізичної працездатності. Але, без застосування педагогічних спостережень і визначення функціональних можливостей м'язово-зв'язкового апарату ступні та гомілки проблематично науково обґрунтувати реабілітаційні заходи, призначати адекватні лікувально-рухові режими, контролювати ефективність реабілітаційних заходів.

Все викладене є підставою для поглибленого вивчення фізичних можливостей дітей з плоскостопістю для обґрунтування найбільш адекватних за характером дії фізичних вправ різної спрямованості на стан опорно-рухового апарату дітей та, враховуючи це, оптимізувати комплексні корекційні програми фізичної реабілітації, спостерігаючи у динаміці дослідження за ефективністю їх впливу. Створення диференційованих профілактичних та реабілітаційних програм, що сприятимуть зміцненню м'язово-зв'язкового апарату стопи і гомілки у дітей з функціональною недостатністю стоп, буде запобігати розвитку плоскостопості і, відповідно, зміцненню здоров'я на всіх етапах зростання і розвитку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до зведеного плану НДР з фізичного виховання і спорту на 1996-2000 роки, третього напряму: “Валеологія і фізична реабілітація” за темою 3.1.2. “Структура і зміст медико-біологічних дисциплін на факультеті здоров'я і фізичної реабілітації” (№ державної реєстрації 0196U010545).

Мета роботи - оптимізувати систему реабілітаційних заходів у дітей із функціональною і статичною недостатністю стопи шляхом розробки адекватних рухових режимів, диференційованих комплексних програм фізичної реабілітації, що сприяють гармонійному розвитку дітей, корекції плоскостопості та запобіганню пов'язаних з цим функціональних порушень.

Завдання дослідження:

Оцінити особливості функціонального стану центральної і реґіонарної гемодинаміки у дітей з плоскостопістю.

Визначити параметри статичної деформації стопи у дітей різної статі.

Розробити та обґрунтувати для дітей з плоскостопістю систему профілактико-корекційних заходів на основі адекватних лікувальних фізичних вправ спрямованої дії, що являють собою диференційовані програми реабілітації.

Визначити ефективність дії розроблених корекційно-диференційованих програм реабілітації на функціональний стан опорно-рухового апарату та стопи дітей з плоскостопістю.

Встановити доцільність використання розроблених диференційованих програм.

Об'єкт - система реабілітаційних заходів при функціональній недостатності стопи у дітей дошкільного віку.

Предмет - зміст програм фізичної реабілітації дітей з функціональними порушеннями стопи.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі використано методи функціональних досліджень, навантажувальні проби, метод подометрії і методику плантографії для контролю за станом стопи у дітей з плоскостопістю, методи оцінки фізичного розвитку дітей, проби для визначення рухливості нервових процесів у динаміці, оцінка функціонального стану вегетативної регуляції серцево-судинної системи тетрополярної реоплетизмографії для оцінки центрального і реґіонарного кровообігу.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше визначені ефективні засоби та методи фізичної культури, що є складовими диференційованої профілактико-корекційної програми реабілітації для дітей з деформацією стопи в умовах організованих групових і самостійних занять.

Вперше встановлено особливості змін показників локальної рухової активності, психофізіологічних функцій, вегетативної регуляції функціонального стану серцево-судинної системи, працездатності серця, центральної і регіональної гемодинаміки залежно від рівня фізичного розвитку і стану опорно-рухового апарату.

Доповнено систему тестів, інструментальних та педагогічних методів визначення ступеня деформації стопи у дітей різної статі та віку перед та після курсу реабілітації в умовах дитячих дошкільних установ.

Удосконалено програму фізичної реабілітації для оптимізації відновного лікування дітей з плоскостопістю.

Визначено найбільш інформативні показники ефективності використання комплексних диференційованих програм з урахуванням патології стопи.

Практична значущість отриманих результатів.

Розроблено та впроваджено у практичну діяльність дошкільних установ диференційовані профілактико-корекційні комплексні програми, що дозволяють як в умовах організованого колективу, так і виконуючи вправи дома, запобігти та виправити статичну деформацію стопи у дітей, своєчасно запобігти розвитку патології, що разом сприятиме зміцненню здоров'я, гармонійному зростанню і розвитку дошкільнят.

За умов лікувальних і профілактичних установ можуть бути рекомендовані:

Методи оцінки фізичного розвитку дітей і методи досліджень ступеня деформації стопи.

Диференційовані корекційні програми реабілітації дітей з функціональною та статичною деформацією стопи, що містять комплексну терапію, сприяють нормалізації рухової функції, зміцненню м'язово-зв'язкового апарату стопи та гармонійному розвитку дітей.

Результати проведеної роботи впроваджено в практичну діяльність, дошкільної установи № 444 Дніпровського району м. Києва, а також використовуються в навчальному процесі кафедри фізичної реабілітації Національного університету фізичного виховання і спорту України, що підтверджено відповідними актами впровадження.

Особистий внесок автора. Ідея та організація досліджень, розробка програми фізичної реабілітації, відбір та апробація методів дослідження, визначення всіх фізіологічних показників у дітей з плоскостопістю, участь у фізіологічних дослідженнях, осмислення, аналіз та узагальнення результуючих даних дисертаційної роботи.

У співавторстві підготовлені методичні рекомендації щодо застосування дозованого фізичного навантаження для профілактики плоскостопості та занять у домашніх умовах.

Апробація результатів дисертації. На основі матеріалів дисертації зроблено доповідь доложені на Міжнародному науковому конгресі “Современный олимпийский спорт (Київ, 1997), Міжнародному науковому конгрсіе “Олимпийский спорт и спорт для всех: проблемы здоровья, рекреации, спортивной медицины и реабилитации" (Київ, 2000) і на Всеукраїнских конференціях аспірантів галузі фізичного виховання і спорту (Львів, Харків, 1998 р.), методичних міжкафедральних конференціях Національного університету фізичного виховання і спорту України (1997, 1998, 1999, 2000 рр.).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 5 наукових праць у рекомендованих ВАК збірниках наукових праць і журналах, 1 методичний посібник.

Обсяг та структура дисертації - дисертаційна робота викладена на 154 сторінках і складається із вступу та 5 розділів, в тому числі трьох розділів власних досліджень, включаючи розділ з обґрунтуванням програми фізичної реабілітації, висновків, списку використаних джерел (252), включаючи публікації вітчизняних авторів та зарубіжних авторів. Дисертація проілюстрована 21 таблицею і 17 рисунками.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Перший розділ - “Сучасні уявлення про кінезитерапію в реабілітації дітей з плоскостопістю”. Аналіз даних літературних джерел свідчить про актуальність проблеми фізіологічного обґрунтування методик кінезитерапії. Підтвердженням цього є значна кількість досліджень з проблеми використання фізичних вправ з профілактичною та лікувальною метою при різних патологіях опорно-рухливого апарату, проведених як вітчизняними, так і зарубіжними науковцями. Значна кількість питань, щодо кінезитерапії при функціональній і статичній недостатності стопи нині вивчені недостатньою мірою. В першу чергу це стосується стану м'язово-зв'язкового апарату нижніх кінцівок, динаміки реґіонарного кровообігу стегна і гомілки, загальної фізичної підготовки дітей, стану локомоторного апарату та його змін внаслідок дії процедур лікувальної гімнастики за загальноприйнятою методикою, комплексної терапії разом з масажем та фізичними вправами.

У вивчених джерелах літератури не існує єдиної думки й щодо значення та місця механотерапії в курсі процедур лікувальної гімнастики та її поєднання з іншими методами лікування для профілактики плоскостопості у дітей. Нарешті, авторами проведена лише незначна кількість експериментальних досліджень що дозволили б визначити найбільш оптимальну методику побудови комплексних програм лікувальної гімнастики у взаємозв'язку із заняттями на тренажерах нового покоління для дітей з різними деформаціями органів опори, зокрема, з недостатністю стопи і плоскостопістю.

Не зважаючи на велику практичну актуальність даної проблеми, нам не вдалося знайти жодної теоретичної чи практичної роботи, присвяченої дослідженню впливу занять лікувальною гімнастикою в комплексі з гідропроцедурами та методами нетрадиційної медицини на стан м'язово-зв'язкового апарату стопи і гомілки на динаміку реґіонарного кровообігу в нижніх кінцівках як у випадку лікування плоскостопості, так и для профілактики деформації стопи.

Аналіз сучасних джерел літератури дозволив визначити такі напрямки наукових досліджень з лікування та профілактики плоскостопості у дітей:

Визначення закономірностей проявлення морфо-функціональних порушень у стані м'язово-зв'язкового апарату та реґіонарного кровообігу в нижніх кінцівках при деформації стопи;

розробка диференційованої методики відновлення функцій стопи за допомогою комплексної терапії у вигляді спеціальних визначених вправ, масажу, гідрокінезитерапії, нетрадиційних методів фізичної реабілітації;

визначення оптимальних критеріїв оцінки впливу програм фізичної реабілітації спеціальної спрямованості на стан м'язово-зв'язкового апарату стопи і реґіонарного кровообігу в нижніх кінцівках у дітей з функціональною і статичною деформацією стопи;

оцінка ефективності використання і практичної значущості запропонованих програм фізичної реабілітації шляхом визначення ступеню їх впливу на стан м'язово-зв'язкового апарату, реґіонарний кровообіг та відновлення рухової функції.

Другий розділ “Методи і організація досліджень. Методологічні підходи”. Методологія виконаної роботи базується на об'єктивному дослідженні з використанням адекватних сучасних методів функціонального стану опорно-рухового апарату дітей з плоскостопістю у динаміці розробленого відновного лікування, метою котрого є зменшення патологічних проявів.

Матеріали дослідження отримані шляхом об'єктивного вивчення дитячого контингенту із функціональною недостатністю стопи на базі дитячих дошкільних установ м. Києва.

Для контролю стану стопи у дітей з плоскостопістю були використані методи подометрії і плантографії.

Метод подометрії М.О. Фрідланда (1960) базується на знятті відбитків стопи із наступною їх цифровою обробкою. Цей метод зручний для проведення обстежень і дозволяє отримати досить точні дані про стан форми стоп та виявити, навіть, початкові прояви плоскостопості. Цей простий та об'єктивний метод використовується у практиці масових медичних обстежень, незважаючи на відсутність можливості констатації ступеня відхилення великого пальця і вальгування (відхилення) п'ятки.

Крім того, дослідження стану стопи проводились із використанням спеціального приладу - подометра. Вимірювалася довжина та ширина стопи, а також висота її склепіння. При цьому враховувався взаємозв'язок висоти склепіння і довжини стопи, а саме, враховувався той факт, що коливання висоти склепіння супроводжуються одночасно протилежними коливаннями довжини стопи, тобто, із зниженням висоти склепіння - збільшується довжина стопи, а при збільшенні - стопа стає коротшою. Виходячи з цих позицій, у дослідженнях розглядалося відношення висоти склепіння стопи до її довжини.

Методика плантографії дозволяє більш точно і об'єктивно визначити форму і ступінь сплощення стопи, оскільки в її основі лежить отримання відбитків стоп за допомогою різних барвників. У якості барвників використовували 3 % розчин танину. Для оцінки форми стопи використовували метод В.А. Штриттера. На отриманому відбитку проводиться дотична лінія до найбільш виступаючих ділянок внутрішнього краю стопи, із середини останнього відтворюється перпендикуляр (AD) до перетинання із зовнішнім краєм. Після того підраховується процентне співвідношення між зафарбованою частиною перпендикуляра AD та його довжини АВ.

Враховуючи невелику кількість і, до деякої міри, суперечність даних літератури щодо порівняльної оцінки функціонального стану дітей з плоскостопістю і без неї, була проведена оцінка показників фізичного розвитку таких дітей у динаміці впливу профілактико-корекційної програми фізичної реабілітації на відновлення деформації стопи.

В якості інтегральних показників фізичного розвитку дітей оцінювалися довжина, маса тіла та окружність грудної клітки.

У дослідженнях використовувалися показники рухової підготовленості, такі як біг на 30 м, стрибок у довжину з місця, присідання до втоми.

Для визначення ступеня вираженості нервових процесів у динаміці, використовували проби на визначення точності диференціювання та відтворення годинних інтервалів, стійкості до вестибулярних навантажень, точності відтворення просторових параметрів (В.Л. Марушак і із співавт. 1984).

Рухливість хребта, сила та витривалість м'язів спини та живота у дитини визначали за допомогою тесту нахил вперед, тесту нахил назад, тесту на витривалість м'язів-розгиначів спини, тесту на силову витривалість м'язів живота.

Для оцінки функціонального стану вегетативної регуляції серцево-судинної системи використовували методику О.І. Нягу та колег у варіанті адаптованому для дітей. Дослідження центрального відділу вегетативної нервової регуляції проводили за такими показниками: 1.) Вегетативний індекс Кердо; 2.) Дихальний коефіцієнт Хальденбранта;. 3.) Ортостатична і кліностатична проби.

Під час виконання проби переходу із горизонтального в вертикальне положення вважали фізіологічним почастішання пульсу на 10-12 уд·хв-1. Перевищення цих величин свідчить про активацію симпатичного відділу ВНС.

Плоскостопість у дітей, на нашу думку, передбачає зміни функціонального стану центральної і периферичних ланок системи кровообігу у зв'язку із певною обмеженістю рухливості дітей. Останніми роками як об'єктивний метод оцінки функції серця і судин, в тому числі і дитячого контингенту, широко використовується метод плетизмографії. Передбачалося, що оцінка показників як центрального, так і реґіонарного кровообігу особливо нижніх кінцівок дитини дасть змогу оцінити функціональний стан серцево-судинної системи дитини з плоскостопістю та у динаміці оцінити ефективність запропонованих реабілітаційних заходів.

В процесі досліджень визначали найбільш інформативні показники, котрі характеризують ступень ефективності фізичної реабілітації дітей з деформацією стопи, що дозволило їх подальше використання у практичній роботі відповідних дитячих установ.

Реограми реєстрували на мікропроцесорному реоаналізаторі РА5-01. Функціональний стан серцево-судинної системи вивчали також з використанням навантажувальних проб (проба Руфье).

Дослідження проводили в три етапи.

На першому етапі - 1997-1998 рр. - був проведений детальний аналіз сучасних джерел літератури вітчизняних та іноземних авторів. Це дозволило, по-перше - оцінити загальний стан проблеми, розробити карти обстеження дітей з плоскостопістю, здійснити переклади іноземної літератури, скласти тематичні реферати, по-друге - засвоїти адекватні методи вивчення функціонального стану дітей та поглиблені методики вивчення їх опорно-рухового апарату, вибрати навантажувальні проби, по-третє - узгодити терміни проведення досліджень, і, по-четверте - обґрунтувати мету й поставити конкретні завдання.

Другий етап тривав протягом 1998-1999 рр. Протягом цього часу були проведені основні дослідження і отримані матеріали, що дозволили об'єктивно оцінити функціональні можливості організму дітей з плоскостопістю. Було проведено первинну обробку отриманих даних, вдосконалено комплексну програму фізичної реабілітації дітей з плоскостопістю.

На третьому етапі (1999 - 2000 рр.) - дано оцінку ефективності пропонованої програми фізичної реабілітації для дітей з плоскостопістю, розроблено конкретні практичні рекомендації щодо корекції стопи методами фізичної реабілітації, також проведено заключний аналіз отриманих даних та здійснено остаточне оформлення дисертаційної роботи.

Матеріали дисертаційної роботи ґрунтуються на даних клінічних і функціональних досліджень, проведених за участю 79 дітей (хлопчиків та дівчаток) у віці від 5,5 до 7,0 років, які відвідували дошкільні установи м. Києва та у яких були виявлені ознаки функціональної недостатності стопи.

Всі обстежені діти були поділені на такі групи:

Перша група (n = 19) - діти з плоскостопістю , які займалися за прийнятою в даному дитячому закладі програмою фізичної реабілітації.

Друга група (n = 17) - діти з плоскостопістю, які займалися за запропонованою програмою фізичної реабілітації, включаючи гідрокінезитерапію.

Третя група (n = 18) - діти з плоскостопістю, які займалися за запропонованою програмою без гідрокінезитерапії, але з включенням нетрадиційних методів фізичної медицини.

Четверта група (n = 25) - діти без плоскостопості, які займалися фізичним вихованням за загальноприйнятою в дитячому закладі програмою.

Дітей обстежували протягом осіннього (вересень-жовтень) та весняного (травень) періодів.

В третьому розділі “Клінічні і функціональні показники у дітей з плоскостопістю” встановлено, що довжина стопи у здорових дітей та дітей з плоскостопістю, практично не відрізнялись. Це стосувалось обох стоп, як у хлопчиків, так і у дівчаток.

Ширина стопи у дітей з плоскостопістю була більшою ніж у здорових дітей і становила для правої стопи 7,30,5, лівої - 7,20,6 - у хлопчиків; 7,20,6 та 7,10,7 відповідно - у дівчаток.

Висота склепіння стопи також розрізнялась: правої стопи - на 4,3 мм, лівої - на 3,8 мм у хлопчиків. У дівчаток з плоскостопістю відносно здорових дітей відповідні цифри дорівнювали 5,1 мм и 4,4 мм (P < 0,050).

Показник індексу склепіння стопи дорівнював у хлопчиків з плоскостопістю 11,10,6 правої та 11,00,7 лівої, а у дівчаток - 10,80,7 і 10,60,9. У здорових дітей цей показник був за 13 одиниць виміру.

Закономірно, що найбільші відмінності мали показники ступеня сплощення та індекс співвідношення ширина стопи/довжина стопи. В першому випадку розмах коливань сягал 15,1 %, в другому - 6,7 % (P < 0,050).

Детально охарактеризовано зміни функціональних показників стопи у дітей з плоскостопістю та здорових дітей, що зроблено свідомо, оскільки саме ці параметри є визначальними для пошукових досліджень нових заходів і методів фізичної реабілітації даної категорії тематичних хворих

Оцінка показників антропометрії та фізичного розвитку обстежуваних дітей допомогла встановити, що у дітей з плоскостопістю дещо відставали практично всі показники, що характеризували фізичний розвиток. Це стосувалось масово-зростового показника, індексу фізичного розвитку дитини, параметрів екскурсії грудної клітки, спірометрії, результатів бігу на 30 м, довжини стрибка з місця, кількості присідань і віджимань від підлоги (P < 0,050).

Аналіз показників локальної рухової активності і психофізіологічних функцій виявив їх несуттєві відмінності у дітей з плоскостопістю і у здорових хлопчиків (виключення - показник точності диференціювання та відтворення у хлопчиків). Ці відмінності були настільки незначними, що не було можливості включати їх у схему порівняльної оцінки ефективності застосування програм фізичної реабілітації, розроблених нами.

Вегетативна регуляція функціонального стану серцево-судинної системи у дітей з плоскостопістю також практично не відрізнялась від показників здорових дітей.

Проба Руф'є дозволила визначити деяке перевищення числа дітей з хорошою та середньою працездатністю в групі здорових дітей порівняно з хлопчиками і дівчатками з плоскостопістю.

Порівняльна характеристика даних центральної гемодинаміки показала, що у дітей з плоскостопістю різної статі інтегральні параметри кровообігу відрізняються від величин цих параметрів у здорових дітей (табл. 1).

Таблиця 1 - Показники центральної гемодинаміки у обстежених дітей

Показники	Здорові діти (n = 24) (Mm) Хлопчики Дівчатка	Діти з плоскостопістю (n = 35) (Mm) Хлопчики Дівчатка
ЧСС, уд·хв-1	79,5±2,8 77,6±2,4	81,3±2,1 82,2±2,9
САТ, мм рт. ст.	112,4±5,6 110,7±6,2	117,2±3,7 112,4±4,1
ХОК, л·хв-1	5,8±0,3 5,6±0,4	5,3±0,3 5,2±0,2
УОК, мл	68,4±3,2 65,3±4,2	65,4±2,9 61,6±3,1
ЗПО, дін·с·см-5	151,8±49,5 152,3±51,4	168,9±32,5 162,7±42,8
РБТ, кгм	4,12±0,17 4,02±0,28	3,79±0,22 3,67±0,19

плоскостопість дитина реабілітація подометрія

Умовні позначки: ЧСС - частота серцевих скорочень; САТ - середній артеріальний тиск; ХОК - хвилинний об`єм крові; УОК - ударний об`єм крові; ЗПО - загальний периферичний опір судин току крові; РБТ - робота лівого шлуночка серця.

Частота серцевих скорочень, середній артеріальний тиск та загальний периферичний опір судин були збільшені, тоді як показники хвилинного і ударного об'ємів крові та робота лівого шлуночка серця виявились меншими, ніж у здорових дітей. На основі цих даних можна зробити висновок про зниження функціональної активності показників роботи серця та судин у дітей з плоскостопістю. Відзначається також і деяке напруження регуляторних механізмів серцево-судинної системи.

Оцінка реґіонарної гемодинаміки нижніх кінцівок, що характеризує ступінь недостатності кровообігу ніг, дала змогу відповісти на головне питання - чи існують розбіжності у показниках, котрі характеризують реґіонарну гемодинаміку у дітей з плоскостопістю та здорових дітей. Ми можемо з достатньою об'єктивністю говорити про існуючі зміни показників часу швидкого наповнення судин кров'ю, амплітуди реографічного систолічного індексу, часового показника судинного тонусу і параметрів гемодинаміки, що відповідають за функціональний стан вен нижніх кінцівок. Найбільші зміни часу швидкого наповнення виявилися на реограмах третьої групи. Цей показник з правої гомілки був змінений у них на 14,6 %, з правого стегна - на 22,3 % і на реограмах з лівого стегна - на 21,7 %. Наведені дані статистично достовірні.

У розділі 4 “Програма фізичної реабілітації дітей з функціональною недостатністю стопи” викладено запропоновану нами програму фізичної реабілітації дітей з плоскостопістю. Беручи до уваги дослідження та дані загальноприйнятої програми фізичної реабілітації для профілактики та лікування плоскостопості були створені 2 комплексні програми. Перша - з використанням гідрокінезитерапії, включала класичний та сегментарний масаж, комплекс лікувальної гімнастики та ортопедичні заходи. Друга комплексна програма з елементами гімнастики йогів складалася з традиційного східного масажу шіатсу, лікувальної гімнастики та ортопедичних заходів. Вибираючи окремі спеціальні вправи, ми врахували необхідність індивідуальної побудови програм, приділяючи велику увагу не лише лікуванню та профілактиці плоскостопості, а й гармонічному розвитку дитини. Для цього до комплексу лікувальної гімнастики включалися спеціальні вправи для поліпшення кровообігу в нижніх кінцівках та для укріплення м'язово-зв'язкового апарату склепіння стопи, для формування правильної постави, розвитку м'язів тулуба, розвитку координації рухів, рівноваги та гнучкості, а також дихальні вправи для поліпшення серцево-судинної та дихальної систем.

У розділі 5 “Динаміка показників, що вивчаються, у дітей з плоскостопістю у період проходження реабілітаційного лікування” здійснено порівняльний аналіз досліджень з оцінки ефективності пропонованих програм фізичної реабілітації.

Характерно, що такі комплексні дослідження у великих проміжках часу “осінь-весна” проводились вперше і аналогів у дослідженнях плоскостопості у дітей та способів його корекції не мають.

У підсумку можна стверджувати про переваги запропонованих програм фізичної реабілітації порівняно зі звичайними програмами дитячих дошкільних установ. Варто зазначити, що і звичайні програми фізичної реабілітації давали позитивні зміни, характер и ступінь котрих цілком узгоджується з даними інших досліджень цієї проблеми (М.Н. Гончарова, О.В. Гриніна, І.І. Мірзоєва, 1974; В.Д.Дедова, 1982; Н. Валеєв, М.В. Волков, 1984; О.Д. Дубогай, 1989; О.С. Калугін, 1990 та ін.).

Слід зазначити, що в результаті проведеного комплексного втручання досягнуто практично повне відновлення функціональних показників стопи у хворих дітей, а саме показників ширини стопи, її висоти, індексу склепіння стопи та параметрів ступеню сплощення стопи (Р < 0,05). Практично нормалізувався по відношенню до здорових дітей також індекс довжина/ширина стопи (Р < 0,05). наведені показники покращились в усіх групах дітей з плоскостопістю (Р < 0,05). При цьому кращі результати були досягнуті у групах дітей, які займалися за запропонованими програмами фізичної реабілітації у поєднанні з гідрокінезитерапією та нетрадиційними методами фізичної медицини (Р < 0,05).

Показники антропометрії та фізичного розвитку дітей у динаміці відновного лікування також дозволяють позитивно оцінити програми фізичної реабілітації. У групі дітей, які відновлювались за звичайною програмою фізичної реабілітації отримали 2 статистично достовірні показники, зміна яких вказувала на значні позитивні зрушення функціонального стану дитини. В групі дітей, які відновлювались за програмою, що включає в себе гідрокінезитерапію, таких показників нараховувалось уже 6, а в групі з нетрадиційними методами - 5.

Оцінка показників працездатності обстежуваних дітей з плоскостопістю в динаміці відновного лікування дозволяє зробити висновок, що дітей з хорошою працездатністю на весні в першій групі стало більше на 4,7 %, у другій групі - на 8,1 %, а в третій групі - на 6,5 %. Середня працездатність також виросла в двох останніх групах - якщо в першій групі всього на 0,8 %, то у другій групі - на 2,9%, а в третій - на 3,2 %. Підсумовуючи наведені дані виходить, що в першій групі дітей з поганою працездатністю стало менше на 5,5 % (P<0,05), у другій групі - на 11,0 % (P>0,05) і в третій - на 9,7 % (P>0,05).

Поглиблене вивчення показників центрального та реґіонарного кровообігу у дітей з плоскостопістю дозволило зробити обгрунтований висновок щодо його позитивної динаміки у період відновного лікування осінь-весна. Такі результати отримано вперше. Вони дозволяють об'єктивно оцінити вплив різноманітних засобів та методів фізичної реабілітації на ті зрушення та порушення з боку функціонального стану серця та судин, про які йшлося у відповідному розділі дисертаційної роботи.

Природно, що питання про позитивний вплив фізичних вправ на кровообіг навіть не дискутується. Це підтверджується результатами досліджень проведених нами і численними даними літературних джерел з цього питання. Інтерес становлять дані, отримані на основі досліджень дітей з плоскостопістю (рис. 2, 3).

Ці дослідження показали, що ритм серця у дітей на кінець дослідження нормалізувався, збільшився ударний та хвилинний об'єм крові, оптимізувалися показники загального периферичного опору судин, зросла на статистично достовірні величини робота серця. У двох групах досліджуваних дітей ці зміни були більш помітні та мали математичне підтвердження.

1-ша група - звичайна програма фізичної реабілітації; 2-па група - програма з гідрокінезітерапією; 3-тя група - програма з нетрадиційними методами фізичної медицини.

Загалом, навіть зовнішній вигляд дітей (“почуття задоволення життям”), поведінкові реакції під час досліджень відрізнялися на кінець досліджень помітним благополуччям.

Показники, що відображають функціональний стан регіонарної гемодинаміки стоп, у дітей всіх груп значно поліпшилися та не відрізнялися від даних здорових хлопчиків та дівчаток, а за деякими показниками навіть перевищували ці дані.

Позитивну динаміку видно за показником часу швидкого наповнення судин (3 достовірні відмінності в порівнюваних групах), амплітуді реографічної кривої (10 достовірних відмінностей), реографічного систолічного індексу (12достовірних відмінностей).

Суттєво поліпшилися параметри часового показника судинного тонусу та венозного відтоку. Щодо останнього, нами були частково підтверджені результати дослідження цієї функції А.С. Калугіним.

В групах дітей, які пройшли курс відновної терапії за методами, запропонованими нами, позитивні результати кінезитерапії були більш вражаючими як при порівняльній характеристиці якісних відмінностей реограм так і при математичній обробці отриманих результатів.

Таким чином, запропоновані нами програми фізичної реабілітації плоскостопості у дітей, апробовані на достатньому контингенті дітей, підтверджені статистично і мають відчутні переваги порівнянно з загальноприйнятими засобами і методами фізичної реабілітації. В нашій роботі визначено напрям перспективних досліджень у сфері профілактики та лікування дітей з функціональною недостатність стоп (плоскоспістю).



ВИСНОВКИ

1. Порівняльний узагальнений аналіз даних літературних джерел про те, що у сучасних наукових дослідженнях можна розглядати такі напрями лікування й профілактики плоскостопості у дітей: визначення закономірностей морфо-функціональних порушень у розвитку та стані м'язово-зв'язкового апарату стопи, стану реґіонарного кровообігу нижніх кінцівок; розробка диференційованої методики відновлення функцій стопи за допомогою комплексної терапії у вигляді спеціальних фізичних вправ, масажу, гідрокінезитерапії, нетрадиційних методів фізичної реабілітації; розробка оптимальних критеріїв оцінки впливу різноманітних програм фізичної реабілітації на стан м'язово-зв'язкового апарату стопи, регіонарний кровообіг нижніх кінцівок дітей з плоскостопістю, визначення доцільності застосування та практичної значущості запропонованих програм фізичної реабілітації за допомогою оцінки ефективності їх впливу на стан м'язово-зв'язкового апарату, реґіонарний кровообіг та відновлення рухової функції.

Зрушення та порушення функціонального стану стопи у дітей з плоскостопістю визначаються у показниках ширини та висоти стопи, індексу склепіння стопи, ступеню сплощення та індексу ширини/довжини стопи Так, у хлопчиків ширина правої стопи відрізнялась від нормальних показників на 11,8 % (Р < 0,05), лівої - на 11,4% (Р > 0,05), висота правої стопи відрізнялась на 18,2 % (Р < 0,05), лівої - на 16,6 % (Р > 0,05).

В групах дівчат цей показник відрізнявся відповідно на 21,6 % (Р < 0,05) и 19,2 % (Р < 0,05).

Полярні значення відмінностей індексу склепіння стопи складав у хлопчиків 17,3% (Р < 0,05), у дівчаток - 18,7 % (Р < 0,05). Ступінь сплощення правої стопи відрізнявся на 12,5 % від даних цього показника у здорових дітей, а лівої - на 10,2 %. У дівчаток ці величини складали на правій нозі -13,1 %, а на лівій - 10,7 %. Індекс ширина/довжина стопи не мав суттєвих відмінностей у дітей з плоскостопістю та здорових.

3. Функціональний стан центральної гемодинаміки у дітей з плоскостопістю виявився відносно адекватним віку і з меншими функціональними резервними можливостями, ніж у здорових дітей. Зміни показників реґіонарної гемодинаміки нижніх кінцівок обстежуваних здорових дітей та дітей з функціональними порушеннями стопи стосуються тонічного статусу як артеріальної, так і венозної сіті судин.

Так час швидкого наповнення судин, судячи з реограми у хлопчиків та дівчат з плоскостопістю виявились збільшеним по відношенню до здорових дітей на 4,9 % і 3,3 % (P < 0,05) відповідно, а амплітуда реографічної кривої була меншою на статистично достовірні величини: у хлопчиків з плоскостопістю на 11,1%, у дівчат - на 11,2 %.

Реографічний систолічний індекс, на базі якого можна зробити висновок про силу серцевих скорочень, артеріальний кровотік та еластичність судин, виявився зниженим у дітей з плоскостопістю: здорові діти - хлопчики 0,730,32, дівчатка - 0,750,41, діти з плоскостопістю - хлопчики 0,680,27, дівчатка - 0,650,31 (P < 0,05).

4. В результаті досліджень були обрані адекватні засоби та методи корекції стопи, що склало основу диференційованих програм реабілітації. Пропонована програма фізичної реабілітації з модифікацією вправ лікувальної гімнастики, гідрокінезитерапією,та введенням прийомів нетрадиційної медицини, спрямована на лікування та профілактику плоскостопості у дітей, відрізняється легкістю у виконанні, добре сприймається дітьми.

5. В наших дослідженнях підтверджені дані літературних джерел про позитивний вплив фізичних вправ на відновні процеси, функції нижніх кінцівок у дітей з плоскостопістю.

Основні принципи їх застосування в програмах фізичної реабілітації: регулярність, цілеспрямованість, боротьба з перевтомою - часта зміна комплексів, поступовість підвищення навантажень, врахування вікових особливостей та біомеханічних якостей стопи.

6. В результаті проведеної корекційно-відновної терапії досягнуто практично повне відновлення функціональних показників стопи у хворих дітей. Ширина стопи у першій групі зменшилась на 11,7 %, у другій - на 14,7 % та у третій - на 20,2 %.

Величина висоти склепіння стопи у дітей з плоскостопістю наблизилась до показників здорових дітей та змінилась відповідно на 2,9 мм (P>0,05), 4,7 мм (P<0,05) і в третій групі на 5,8 мм (P<0,05), що збігається з показниками здорових дітей.

7. Оцінка показників працездатності у обстежуваних дітей з плоскостопістю у динаміці відновного лікування дозволяє зробити висновок, що дітей з доброю працездатністю на весні у першій групі стало більше на 4,7 %, у другій - на 8,1 % та у третій групі на 5,5 %, що свідчить про спрямований вплив гідрокінезитерапії та гімнастики йогів на функціональний стан опорно-рухового апарату та стопи дітей з плоскостопістю.

8. Застосування корекційно-диференційованих програм виявили суттєві відмінності групових показників спірометрії, котрі зросли у першій групі дітей на 8,5 % (P>0,05), у другій - на 19,4 % (P>0,05) та у третій групі на 21,7 % (P>0,05), що свідчить про оздоровчий ефект запропонованих програм та поліпшення фізичного розвитку дітей дошкільного віку.

9. Встановлено, що найбільшою інформативністю для оцінки змін функціонального стану реґіонарної гемодинаміки нижніх кінцівок виявився показник часу швидкого наповнення судин, який у дітей третьої групи на правій гомілці був змінений на 14,6 %, правого стегна - на 22,3 %, лівого стегна - на 21,7% (Р < 0,05), що свідчить про ефективність запропонованої програми фізичної реабілітації.

10. Проведені дослідження з комплексного вивчення ефективності запропонованої методики свідчать, що розроблені нами програми фізичної реабілітації апробовані за участю великого контингенту дітей з плоскостопістю, мають статистично підтверджені дані про достовірні переваги у порівнянні з загагальноприйнятими програмами фізичної реабілітації, також визначено перспективний напрям дослідної роботи з профілактики, лікування та реабілітації дітей з функціональною недостатністю стопи і плоскостопістю.



СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мохаммед Абдель Кадер Амро. Современные представления о кинезитерапии в реабилитации детей с плоскостопием // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Зб научн. тр. / Под ред. С.С.Ермакова. - Харьков: ХХПИ, 1999. - № 8. - С. 40 - 47.

2. Мохаммед Абдель Кадер Амро. Профілактика і лікування плоскостопості у дітей // Фізичне виховання в школі. - 2000. - № 1. - С. 42 - 46.

3. Мохаммед Абдель Кадер Амро. Кінезитерапія в реабілітації дітей з плоскостопістю // Теорія та методика фізичного виховання і спорту. - 2000. - №2-3, - С. 72-76.

4. Мохаммед Абдель Кадер Амро. Динаміка показників дослідженя стопи і фізичного розвитку дітей з плоскостопістю у період реабілітації // Теорія та методика фізичного виховання і спорту. - 2001. - № 3, - С. 66-69.

5. Мохаммед Абдель Кадер Амро, Марченко О.К. Эффективность лечения плоскостопия методами физической медицины //Матеріали IV Міжнар. конгр. “Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров'я, рекреації, спортивної медицини та реабілітації”. - К, 2000. - С. 311.

6. Мохаммед Абдель Кадер Амро. Лечебная физическая культура в общей системе реабилитации детей с плоскостопием. Метод. рекомендации. - К.: Олимпийская литература, 1999. - 23 с.



АНОТАЦІЯ

Мохаммед Абдель Кадер Амро. Фізична реабілітація дітей дошкільного віку з функціональною недостатністю стопи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 - Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. - Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2001.

У дисертаційній роботі подані теоретичні та експериментальні відомості, що обґрунтовують планування засобів загальної і спеціальної спрямованості, режими рухової активності у розробці комплексних програм фізичної реабілітації дітей із функціональною недостатністю стопи в умовах дошкільних закладів, що дозволяють домогтися корекції плоскостопості та попередження пов'язаних із нею порушень, обгрунтовано систему оцінки фізичного стану, деформації стопи у дітей 5-7 років різного полу та ефективність комплексних програм кінезитерапії.

В результаті лікування досягнуто відновлення функціональних показників стопи хворих дітей. Це стосується - ширини стопи, висоти, індексу зводу стопи і параметрів сплющення стопи. Кращих результатів, при цьому досягнуто в групах дітей, які займалися за рекомендованими програмами фізичної реабілітації, що включають гідрокінезитерапію та нетрадиційні методи лікування.

Ключові слова: фізична реабілітація, дошкільники, комплексна програма, функціональна недостатність стопи, центральна і регіональна гемодинаміка, рівень фізичного стану, гідрокінезитерапія, нетрадиційні методи лікування.



АННОТАЦИЯ

Мохаммед Абдель Кадер Амро. Физическая реабилитация детей дошкольного возраста с функциональной недостаточностью стопы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.02 - Физическая культура, физическое воспитание различных групп населения. - Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, Киев, 2001.

Анализ данных литературных источников по исследованию функциональной недостаточности стопы в детском возрасте, обоснованию наиболее адекватных по характеру воздействия физических упражнений, оптимизации комплексных коррекционных программ физической реабилитации показывает, что эта проблема изучается многими отечественными и зарубежными авторами.

Несмотря на многочисленные исследования, посвященные проблеме реабилитации детей с деформацией опорно-двигательного аппарата и использованием при этом разнообразных средств и методов физической реабилитации, углубленного изучения физических возможностей детей с плоскостопием для обоснования наиболее адекватных по характеру воздействия физических упражнений различной направленности не проводились. Недостаточно изучены вопросы оценки у этих детей состояния мышечно-связочного аппарата нижних конечностей, динамики центрального и регионарного кровообращения, общей физической подготовленности. Проведено сравнительно мало экспериментальных исследований для определения наиболее оптимального построения процедур лечебной гимнастики в комплексе с гидрокинезитерапией и нетрадиционными методами.

В связи с этим, представляются актуальными исследования по изучению состояния мышечно-связачного аппарата, физического развития, центрального и регионарного кровообращения у детей дошкольного возраста с деформацией стопы, разработка на этой основе дифференцированной методики восстановления функций стопы с помощью комплексной терапии, направленное на восстановления здоровья и нормализацию функционирования стопы.

Методологическую основу исследований составили положения теории, методики физического воспитания и физической реабилитации с использованием адекватных современных методов оценки функционального состояния стопы у детей с плоскостопием в динамике восстановительного лечения. Для решения поставленных задач был использован современный подход, который заключается в определении взаимосвязей показателей состояния стопы, физического развития и гемодинамики до и после применения разработанных комплексных дифференцированных программ физической реабилитации.

Материалы диссертационной работы основаны на данных клинических и функциональных исследований 79 детей (мальчиков и девочек) с функциональной недостаточностью стопы в возрасте от 5,5 до 7,0 лет, которые посещали дошкольные учреждения г. Киева.

В диссертационной работе приведены данные, которые свидетельствуют, что сдвиги и нарушения функционального состояния стопы у детей с плоскостопием проявляются в показателях ширины и высоты стопы, индекса свода стопы, степени уплощения и индексе ширина/длина стопы. У детей с плоскостопием несколько отстают от нормальных детей показатели антропометрии и физического развития.

Функциональное состояние центральной гемодинамики у детей с плоскостопием оказалось относительно адекватным возрасту и с меньшими функциональными резервными возможностями, чем у здоровых детей. Изменения показателей регионарной гемодинамики нижних конечностей обследуемых здоровых детей и детей с функциональными нарушениями стопы касаются тонического статуса как артериальной, так и венозной сети сосудов.

После проведенного лечения достигнуто практически полное восстановление функциональных показателей стопы, ее высоты, индекса свода стопы и параметров степени уплощения стопы. Практически нормализовался по отношению к здоровым детям и индекс длина/ширина стопы. Перечисленные показатели улучшились у всех групп детей с плоскостопием. Лучшие результаты, при этом, достигнуты в группах детей, занимавшихся по предлагаемым нами программам физической реабилитации, которые включают гидрокинезитерапию и нетрадиционные методы физической медицины.

Определены преимущества предлагаемых нами коррекционных программ восстановительного лечения по сравнению с общепринятыми и выявлено перспективные направления исследовательской работы по профилактике, лечению и реабилитации детей с функциональной недостаточностью стопы и плоскостопием в условиях детских дошкольных учреждений и в домашних условиях.

Наиболее информативными для оценки изменений функционального состояния регионарной гемодинамики ног оказались показатель времени быстрого наполнения, амплитуда, реографический систолический индекс.

Использование информации, характеризующей уровень физического развития и состояние опорно-двигательного аппарата, позволит эффективно решать задачи оздоровления, лечения и гармоничного развития детей.

Ключевые слова: физическая реабилитация, дошкольники, комплексная программа, функциональная недостаточность стопы, центральная и регионарная гемодинамика, уровень физического состояния, гидрокинезитерапия, нетрадиционные методы лечения.



SUMMARY

Mohammed Abdel Khader Amro. Physical rehabilitation of under school age children with functional failure of foot. - Manuscript.

Dissertation for Degree of Candidate of Science in Physical Education and Sports in speciality 24.00.02 - Physical Culture, Physical Education of Different Population Groups. - National University of Physical education and sport of Ukraine, Kyiv, 2001.

Dissertation contains theoretical and experimental data substantiating the design of general and special direction means, regimes of motor activity in elaboration of complex programmes of physical rehabilitation of children with functional failure of foot under conditions of preschool institutions, which allow to correct flat-foot and to prevent associated disorders; the system of estimating physical status, deformation of foot in children aged 5-7 of both genders and efficiency of complex programmes of kinesitherapy is substantiated. Treatment has resulted in the recovery of functional indices of foot in children. The above concerns the foot width and height, index of arch of foot and parameters of foot flattening. Better results have been observed in groups of children engaged in suggested programmes of physical rehabilitation which include hydrokinesitherapy and non-traditional methods of treatment.

Key words: physical rehabilitation, under school age children, complex programme, functional failure of foot, central and regional hemodynamics, level of physical status, hydrokinesitherapy, non-traditional methods of tretment.

Размещено на Allbest.ru