Особливості розвитку і розміщення туристичного комплексу Португалії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

Курсова робота

на тему: Особливості розвитку і розміщення туристичного комплексу Португалії

Київ, 2011



Вступ

В данй курсоввій роботі розглядається тема “Особливості розвитку і розміщення туристичного комплексу Португалії”.

Туристичне господарство поглинає приблизно 6% світових витрат на споживання. В багатьох країнах питома вага витрат на туризм становить у середньому 4-7% загальних витрат на споживання. Наприклад, у таких країнах, як Австрія, Бельгія, Великобританія, Італія і Франція, доля витрат на туризм у загальних витратах населення на споживання коливається від 4 до 5%, у Канаді, США, Нідерландах, Норвегії, ФРН, Швейцарії, Швеції - від 6 до 8%.

Туризм як активний вид відпочинку населення слід розглядати як підсистему у складі всієї організації відпочинку. Він потребує великих територій для своєї організації, значних капіталовкладень і трудових ресурсів. Саме це й обумовлює перетворення туризму в одну з важливих галузей господарства, яка є складовою частиною територіальної господарської системи (ТГС). Туризм володіє всіма ознаками, які визначають його як самостійну галузь національного господарства, що виникла в процесі суспільного поділу праці.

Причому туристичне господарство виступає як велика система з різноманітними зв'язками між її окремими елементами як у межах господарства окремої країни, так і в межах зв'язків господарства цієї країни зі світовим господарством у цілому. Туризм варто розглядати як особливу галузь прикладення суспільної праці, що включає такі види людської діяльності, які направлені на організацію активного відпочинку населення. В цій галузі сфери послуг є свої економічні відносини. Продуктом праці тут виступають нематеріальні блага, що створюються працівниками туристичних підприємств.

Туристичне господарство нині перетворилося в одну з найбільш прибуткових галузей. На міжнародний туризм припадає 7% обороту світової торгівлі, а для деяких країн туризм став важливою статтею їх доходу в зовнішньоекономічному обороті. Туристичний бізнес дає Австрії 23% її валютних доходів, Португалії - 28, Іспанії - 41, Мексиці - 44. Канада, наприклад, отримує від туристів, які приїжджають у цю країну лісів і озер, більше, ніж від експорту своєї пшениці. Вкладення капіталів у туристичне господарство є дуже вигідним, оскільки воно порівняно швидко окуповується, причому в іноземній валюті.

Актуальність даної теми полягає в тому. що даний туристичний напрямок дуже перспективний, для подальшого просування та розвитку на туристичному ринку, і дослідження його туристичних ресурсів необхідно для створення якісного та конкурентноспроможного туристичного продукту.

Також дане дослідження цікаве як приклад ефективної організації туристичної діяльності з використанням туристичних ресурсів країни.

Предметом та об'єктом дослідження виступають туристичні ресурси Португалії.

Мета роботи полягає в дослідженні туристичних ресурсів Португалії, та їх використання в туристичній діяльності країни.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання :

· дати загальну характеристику Португалії, визначити фізико-географічне положення, природні, демографічні, соціально-економічні та історичніпередумови;

· охарактеризувати та дослідити природно-рекреаційні та історико-культурні ресурси країни;

· проаналізувати туристичний ринок Португалії, сучасний стан та перспективи розвитку дати характеристику регіональному розміщенню туристичного комплексу

· визначити проблеми та напрями подальшого розвитку туристичного комплексу Португалії

Теоритичною базою для написання роботи витупають - підручники, статті, путівники, джерела Інтернет, енциклопедії.

Структурно робота складається з вступу, основної частини, висновку та списку використаної літератури та додатків.



1. Сутність, значення і місце рекреаційно-туристичного комплексу в господарстві

Рекреаційно-туристичний комплекс може розглядатися у двох аспектах: з однієї сторони, як міжгалузевий комплекс у складі сфери послуг, де виникають і розвиваються економічні відносини з виробництва, обміну та споживання рекреаційно-туристичного продукту; з другої -- як складова частина соціальної інфраструктури територій різного рівня, що являє собою комплексну систему (мережу) підприємств і закладів з виробництва, просування і реалізації рекреаційно-туристичних послуг.

Рекреаційно-туристичний комплекс виділяється ознаками самостійного об'єкта:

· спеціалізованою матеріально-технічною базою;

· специфічними природно-антропогенними ресурсами;

· унікальністю продукування послуг і власною технологією обслуговування;

· формуванням принципово нової схеми міжгалузевого і територіального управління;

· суспільною значимістю, в тому числі економічною, соціальною, екологічною та політичною.

Практично, туризм є відправною точкою формування міжгалузевого рекреаційно-туристичного комплексу, складовими якого є підприємства, заклади та організації різних сфер економіки [1]

Розвиток рекреаційно-туристичного комплексу є пріоритетним напрямком національної економіки і культури, важливим фактором підвищення міжнародного престижу країни, джерелом соціально-економічного розвитку регіонів, важливою умовою збереження історико-культурної спадщини.

Сфера туризму на відміну від інших галузей економіки дає можливість реалізувати концепцію саморозвитку, самоуправління та самофінансування за рахунок своїх власних ресурсів, власних фінансових джерел. Таким джерелом служить туристична рента як диференціація цінності туристичних ресурсів за ступенем їх привабливості для туристів.

Однак, наявні природно-рекреаційні ресурси ще не гарантують безумовний успіх формування ринку туристичної діяльності. В кінцевому рахунку визначальним фактором є рівень соціально-економічного розвитку і, зокрема, туристичної інфраструктури та належно сформованого економіко-правового механізму в країні.



2. Передумови розвитку і розміщення рекреаційно-туристичного комплексу Португалії

2.1 Природні

Португалія - це порівняно вузька смужка суші (близько 200 км зі сходу на захід і близько 600 км з півночі на південь) на південному заході Піренейського півострова, а також острові Мадейра та Азорських островах в Атлантичному океані. Звернута до океану і ніби напоєна його диханням, Португалія надзвичайно прекрасна. Характер ландшафту з атлантичною береговою лінією, довжина якої сягає 800 км, відрізняється на півночі і на півдні. Південь відомий безмежністю золотистих полів пшениці, невисокими горбистими плато з оливковими плантаціями і гаями пробкового дуба. У північних областях більше зелені. Пейзаж нагадує український. Країну перетинають численні річки, найбільші з яких - Тежу (Тахо), Дору (Дуеро) і Гвадіана, що починаються в Іспанії. [12]

Значна частина території країни - гірська, на заході і півдні гори переходять в обширну прибережну рівнину. Найвищий гірський ланцюг Португалії Серра-да-Естрела сягає висоти 2000 м.

У південній і центральній частині країни - Португальська низовина.

Географічні координати: 39 градусів Північної широти, 8 градусів Західної довготи.

Загальна площа території (включаючи Азорські острови та Мадейру) - 92 391 кв. км. Площа суші - 91 951 кв. км. Площа рік та озер - 440 кв. км.

Довжина берегової лінії - 1 793 км.

Територіальні води - 12 морських миль.

Економічна зона - 200 морських миль.

Континентальний шельф - 200 морських миль.

Ліси - 36%.



Клімат

У Португалії м'який клімат з теплими зимами і помірно спекотним літом, в основному у зв'язку з близькістю Гольфстріму. Погода тут примхливіша, ніж, наприклад, у цих самих широтах Середземномор'я, на зміну м'яким зимам приходить весна з мінливою погодою і дощовими та сонячними днями водночас, після яких наступає спекотне літо.

Завдяки вітрам з Атлантики клімат на Азорських островах також м'який і помірний. Особливо сприятливі умови - на Мадейрі з її стабільним м'яким кліматом упродовж всього року

На півночі країни випадає більша кількість дощів і відповідно вища вологість. Опадів на рівнинах випадає від 400 до 800 мм, у горах - від 1000 до 2500 мм на рік.

Середньорічна температура в районі Лісабона: взимку 12 градусів С, влітку - 20.

Найсприятливішими вважають умови, за яких температура повітря становить +17- +19 градусів при відносній вологості 50%. [2;с.173]. Тому дана зона обмежена середньорічними ізотермами +16- +22 градуси.

Найспекотніший місяць - липень, найхолодніший - січень.

Група чинників, що об'єднує природні та екологічні умови, визначає можливості сталого розвитку туризму, його екологічно-спрямованих видів та форм, попит на які зростає, реструктуризуючи туристський ринок. Все більшою мірою вибір конкретного турпродукту обумовлюється екологізацією людської свідомості і тоді стан довкілля та природоохоронна політика обумовлюють можливості здійснення рекреаційної діяльності. Португалія славиться екологічно чистими пляжами і м'яким кліматом. Велику частину Португалії займають гори.Острів Мадейра славиться садами і квітниками. На Алгарве є національний парк Ріа-Формоза.



2.2 Демографічні

Населення Португалії в національному відношенні виключно однорідне: 99% - португальці (комбінація кількох етнічних елементів, в основному іберійців, римлян і вестготів) - 99%, африканці (близько 100 тис. осіб. - біженці з країн колишніх колоній Португалії).

Люди доброзичливі, відкриті, меланхолійні і неквапливі, однак, треба заздалегідь підготуватися до того, що обід або вечеря можуть зайняти 1,5-2 години. Неквапливість - це національна риса португальців, ніщо і ніхто в світі не змусить їх зробити щось швидко.

До того ж Португалія - це найспокійніший і найбезпечніший куточок Європи.

Структура суспільства:

- кількість населення: 10 084 245 (2010)

- густота населення: 108 осіб/км2

- природний приріст: 0,18% (2010)

Вікова структура населення:

- 1-14 років 16,9%

- - 15-64 років 67,3%

- - 65 років та більше 15,8%

Етнічний склад населення: португальці (99,1%), бразилійці (0,1%), англійці (0,1%), іспанці (0,1%), американці(0,1%).

Віросповідання: католики (94,5%), протестанти (0,6%), євреї (0,1%), мусульмани(0,1%),невіруючі(3,8%).

Політичний устрій: республікa.

Офіційна мова - португальська, також вживається іспанська та англійська. португалія рекреаційний туристичний комплекс

Португальська мова, яка походить від латині, є рідною мовою не лише для жителів Португалії, але й для 200 мільйонів людей різних країн світу. Громадяни Бразилії (близько 170 мільйонів осіб) користуються особливим різновидом португальської мови. У Мозамбіку, Анголі, Гвінеї-Бісау та деяких інших африканських державах португальська також є державною мовою.

Типова риса португальців - неквапливість і спокій, вони ніколи нікуди не поспішають.

Португальці, на відміну від їх сусідів іспанців, не гамірні і добре сприймають інші мови, тут легко можна порозумітися англійською, німецькою, французькою, італійською та іспанською.

Португальці - привітні, не галасливі і не агресивні. Мова їх некваплива. Манера спілкування спокійна і неголосна. Люди вони сімейні. Люблять відзначати свята і просто зібратися поговорити з усіма родичами, особливо в ресторанах з національною кухнею. Дуже люблять свої національні вина, каву і, на жаль, багато палять.

2.3 Соціально-економічні

Економіка Португалії належить до найслабших серед країн ЄС,що є результатом невідповідної структури економіки, нерозвиненої інфраструктури та недосконалих технологій.

Після вступу до ЄС, Португалія почала динамічно розвиватись(приплив іноземних інвестицій, поява нових галузей промисловості, поява нових технологій ). Розміри національного доходу- 174,млрд.доларів США. Кількість працездатного населення 50,57 % мешканців. Рівень безробіття протягом останніх років становить 4,4%. Економічна політика Португалії спрямована перш за все на підтримку професійних знань працездатного населення, підприємницької ініціативи, підвищення привабливості країни для підприємців та інвесторів.

Розвиток транспортної інфраструктури як невід'ємної складової туристичного комплексу Португалії являється одним з основних державних пріоритетів.

Основний засіб пересування по країні - автобуси, в Лісабоні - метро. Оплата - залежно від відстані, по талонах або дрібною монетою у водія. Є таксі. У Португалії широка мережа автомобільних доріг і залізниць. Вартість квитків цілком доступна для невеликих заміських подорожей. Ціни на квитки внутрішніх авіаліній досить високі. Якщо Ви взяли автомобіль напрокат, то потрібно знати, що більша частина автошляхів у Португалії платна, але їх якість висока. Однак, плата не стягується з другої половини дня в п'ятницю і до неділі.

Взяти на прокат автомобіль у Португалії дуже просто. Водій має бути не молодший 21 року (у деяких компаніях - не молодший 23 років) і мати водійський стаж від 1 року. Автомобіль надається як правило після пред'явлення кредитної картки. Можливе отримання автомобіля при внесенні заставної суми. Ціна бензину - близько 1$

Рівень споживання забезпечується підприємствами національної індустрії туризму, що є суб'єктами ринку виробника, і їх діяльність характеризує пропозицію: її загальний обсяг, тенденції розвитку, галузеву та територіальну структуру, характер турпродукту.

Туристична політика є системою, в межах якої сполучаються інтереси комерційних підприємств, некомерційних установ та держави, спрямовані на задоволення потреб населення в послугах туризму, на реалізацію економічних, політичних, соціокультурних та екологічних, просвітницькихта інших функцій туризму

2.4 Історичні

Від епохи палеоліту на території Португалії збереглися наскальні розписи (в Сантьягу-ду-Ешкорал), від епохи неоліту - дольмени, кераміка, антропоморфні фігурки з пластинок шиферу.

У першій половині 1-го тисячоліття до н. е. на пагорбах з блоків пісковика зводили укріплені поселення ("сітанья") з круглими будинками. Численні завойовники збагачували місцеві традиції кам'яної архітектури (руїни римського так званого храму Діани в Еворі, II-III ст. до н. е.). Арабська будівельна культура залишила слід в основному в народному житлі півдня країни. До XII ст. поселення виросли в міста з нерегулярним плануванням.

Романська архітектура, що поширювалася в Португалії услід за просуванням Реконкісти (величезні міські собори в Бразі, Візеу, Еворі, Лісабоні; численні монастирі і парафіяльні церкви), була пройнята духом кріпосної архітектури. Романський стиль зберігався в монастирських храмах XII-XIV ст.ст., готичних за планом і просторовою композицією інтер'єрах. Пізня готика стала конструктивною основою для національного декоративного стилю "мануеліно", соковита пластичність якого відрізнялася від сучасного йому іспанського стилю платереско і поєднувала химерно-натуралістичні деталі (зображення мушлі, коралів і т. д.) з готичними, мавританськими та іншими мотивами (перебудова і будівництво монастирів Санта-Марія да Віторія в Батальї (1490-1522 рр.) архітекторами Боїтак та Матеуш Фернандіш Старший; Жеронімуш у Лісабоні (1502-1520 рр.). Розвиток "мануеліно" був перерваний поширенням ренесансних форм, які увійшли в моду при дворі з 1520-х рр. (архітектори Діогу ді Торралва та інші).

У період іспанського панування (1581-1640) архітектура занепадає.

Скульптурний декор романських храмів Португалії за технікою виконання нагадує різьблення по дереву. На XIII-XV ст.ст. припадає розквіт готичної пластики (найбільший центр - Коїмбра). Своєрідні кам'яні надгробки з фігурами померлих та ангелів на верхній плиті поєднують портретність осіб з узагальнено-пластичним трактуванням форм і відточеністю декоративних деталей (надгробок Інеж ді Каштру в Алкобасі, мармур, друга половина XIV ст.). Неспокійним живописом і напруженою динамікою відзначені ренесансні твори, що створюються переважно вихідцями з Франції (Н. Шантерен, Ф. Ударте та інші).

У живописі XV-XVI ст.ст., пройнятому сильним впливом ранньонідерландського мистецтва, виділяються "вівтар св. Вінцента" з фігурами численних донаторів, для якого характерні неупереджена правдивість образів, гостра індивідуалізація характеристик, а також архаїчні, але повні суворої натхненності твори майстрів школи Візеу (Вашку Фернандіш, Гашпар Ваш), світські по духу композиції лісабонської школи (Грегоріу Лопіш, Жоржі Афонсу), придворні портрети (Кріштован ді Мораїш та інші). Самобутністю відрізняється декоративно-прикладне мистецтво XVI-XVII ст.ст., в якому схрещуються європейські і східні традиції (меблі, килими, тканини, кераміка лузітано-східного та індо-португальського стилів, майолікові плитки азулежу).

Наприкінці XVII-XVIII ст.ст. відновлюється містобудування, розвиваються регулярні планувальні системи (забудова Лісабона після землетрусу 1755 р.). Еклектичній творчості Ф. Лудовіси протистоїть національний варіант барокко на півночі країни (архітектори Ж. Антуніш, Н. Назоні). В обробці будівель застосовують азулежу, нерідко покривають фасади суцільним килимом. В архітектурі XIX ст. переважає класицизм.

Ідеї сучасної архітектури набули розвитку в основному після Другої світової війни 1939-1945 рр., коли симетричні планувальні схеми замінюються асиметричними, застосовуються новітні будівельні конструкції і сміливі просторові рішення (архітектори Ф. К. ду Амарал, А. Ж. Песоа). У 50-70-х рр. проведено реконструкцію ряду районів Лісабона і Порту, побудовані типові житлові будинки з лоджіями і сонцезахисними пристроями.

В образотворчому мистецтві XVII-XVIII ст.ст. бароккові тенденції виявляються в монументальній дерев'яній і кам'яній скульптурі, а також у теракотових алтарних статуетках - "презепіу" (Ж. Машаду ді Каштру, А. Феррейра). У живописі XVIII-початку XIX ст.ст. традиції пізнього італійського барокко (Ф. Вієйра Лузітану) змінюються класицизмом академічного спрямування (Ф. Вієйра Портуенси).

З буржуазною революцією 1820 пов'язана творчість Д. А. Сікейри, найбільшого представника португальського романтизму. У другій половині XIX-початку XX ст.ст. в мистецтві переважає реалістичний напрямок (скульптура А. Соаріж душ Рейша, пейзажі і жанрові композиції А. К. да Сілва Порту, станковий і монументально-декоративний живопис К. Бордалу Піньєйру). З Паризькою школою пов'язаний живопис кубіста А. Созі Кардозу і представниці абстрактного мистецтва М.Е. Вієйри ді Сілва.

Серед традиційних видів народної творчості: виготовлення майолікового посуду, кружевоплетіння, ткацтво, різьблення по дереву ("презепіу", меблі, ярма), кошики та інші плетені вироби, мідні, гончарні вироби.

3. Сучасний рівень розвитку і структура рекреаційно-туристичного комплексу Португалії

Найбільше економічне зростання в Португалії - у сфері туризму: близько 1000 % за останні 20 років! Це й не дивно, адже країна - п'ята в Європі за кількістю приїжджаючих туристів. Португалія зачаровує відпочиваючих екологічно чистими пляжами і м'яким кліматом, хорошою кухнею, відмінними винами та унікальними пам'ятками архітектури. Найвідоміші курорти знаходяться в Алгарві (це найпівденніша область Португалії, центр португальського і міжнародного туризму) і на острові Мадейра. Дуже добре розвинутий внутрішній туризм.

Туристичний процес Португалії має свій не значно стрімкий але динамічний розвиток.

Туристський сектор в Португалії зосереджений у невеликих районах - у глибині країни й у південних берегів (найбільша концентрація туристів на атлантичному узбережжі п-ва Іберія приходиться на південну частину Португалії - Альгар-ву), а північні атлантичні береги в них - напівпорожні. Португалія, так само як і Іспанія, володіє територією в Атлантичному океані в західних берегів Африки - це о. Мадейра, що через м'який клімат особливо привабливий для зимового відпочинку (Португалія в минулому була великою колоніальною країною).

Тут швидко розвивається внутрішній і виїзний туризм. Однак обсяг внутрішнього туризму в Португалії поки невеликий - і тільки третина населення країни проводить відпустку у своїй країні. У португальців на відміну від іноземних гостей популярністю користаються північні прибережні райони. Що стосується виїзного туризму, то він також поки невеликий. Наприклад, у 1986 р. тільки 8% населення виїжджало за кордон.

Португалія щорічно приймає близько 20 млн. гостей, але велику частину з них складають одноденні туристи із сусідньої Іспанії. Однак на початку 90-х років тільки 4 млн туристів були зареєстровані в різних місцях розміщення. Іноземний туризм у Португалії особливо сильно розвивався в 80-і і 90-і роки, у середньому на 10 - 11%. Особливо великими ринками для Португалії є, крім Іспанії, Великобританія (у 1991 р. її частка склала 13,5%), Німеччина (9,1%), Франція (7,7%), Нідерланди (3,8%), Італія (2,9%) і США (1,7%) [10, c.115-118].

Аналіз туристського ринку в кожному туристичному регіоні світу висвітлює історію розвитку, що поточний стан і майбутнє світового туристського сектора і переслідує основні цілі:

- ідентифікувати ті регіони, де міжнародний туризм зростає, і ті, де він знижується;

- пояснити причини великих розходжень у географічному розподілі числа туристів і доходів від них і динаміку цих розходжень;

- ідентифікувати країни, де міжнародний туризм має великий потенціал для перетворення у важливий елемент економічного розвитку [13, c.15].

Географічне зосередження міжнародних туристських обмінів відповідає географічній концентрації торгівлі, однак має дві важливих відмінності.

По-перше, країни з позитивним балансом по надходженнях від туризму, наприклад США, Іспанія, Португалія, Греція, часто мають негативний баланс у торгівлі. Країни з негативним балансом по туристських обмінах мають позитивний торговий баланс, наприклад Німеччина, Японія.

По-друге, обмін туристськими послугами між індустріальними країнами з аналогічними зразками попиту не обов'язково є обміном продуктами подібних типів, як у торгівлі товарами.

За відносною втратою домінуючого положення Європи стоять наступні фактори:

- деякі західноєвропейські країни, зокрема на півдні Європи, такі, як Італія і Греція, у меншому ступені Іспанія і Португалія, терплять падіння конкурентноздатності внаслідок старіння їхнього туристського продукту;

- деякі східноєвропейські країни відчувають труднощі в пристосуванні своїх туристських секторів до ринкової економіки, і, крім того, конфлікт у колишній Югославії вплинув на туризм у Європі;

- деякі північноєвропейські країни, наприклад Великобританія, Данія, Норвегія і Швеція, дуже дорогідля туристів. Це неминуче впливає на їхню конкурентноздатність;

- росте популярність країн Південно-Східної Азії, що з недавнього часу успішно розвивають свою туристську індустрію [18, c.68].

В Західну Європу, частиною якої є Португалія, станом на 2010 р. потоки туристів становлять, як бачимо із таблиці 3.1, найбільшу частку всіх подорожуючих. Але в порівнянні із десятирічною давністю частка зменшилася на 5%.

Проте зниження частки європейського ринку в міжнародному туризмі відбувається на тлі збільшення прибуттів у регіон і надходжень від туризму. Туристські потоки в основному спрямовані в центри відпочинку Західної і Південної Європи. Ці зони нараховують 64,5% усіх прибуттів у Європу (табл. 3.1). Така туристська концентрація - результат звички проводити літні канікули на пляжах [8, c.55].

Португалія належить до зони задоволення попиту, яка представлена туристичними ринками практично всіх типів, в яких індустрія туризму розвивається завдяки державним зусиллям.

Португалія - одна з країн - учасниць Шенгенської угоди. Отримати візу для в'їзду у Португалію можна в Посольстві Португалії.

Звичайний термін оформлення документів - до 2 тижнів. Необхідні: закордонний паспорт, 2 анкети з фото і запрошення - туристичне, приватне або службове. Поїздка з дітьми за службовим запрошенням є проблематичною. За приватним і туристичним запрошенням видається тільки одноразова віза, за службовим - можна отримати мультивізу на конкретний термін. Стягується консульський збір.

Економічна і туристична політика спрямована на створення найсприятливішого інвестиційного клімату шляхом впровадження гнучкої податкової системи, розвитку банківської сфери, сучасних комунікацій,що дозволяє розвивати матеріально- технічну базу та індустрію туризму.



4. Розміщення і регіональні відмінності рекреаційно-туристичного комплексу Португалії

Інфраструктура туристичного ринку Португалії характеризується туристичними курортами , засобами розміщення, ресторанами.

Відомими туристичними курортами є Алгарве,острів Мадейра , Азорські острови.

Алгарве- це лагідне середземноморське сонце, мякий золотавий пісок, тепле тепле кришталево-прозоре море. Алгарве це найпівденніша португальська провінція.150-кілометрів узбережжя є престижною курортною зоною з майже субтропічним кліматом, рідкісним для Європи. Температура води біля берега навіть у зимку не нижча +15С; літні дні й дуже теплі.Алгарве входить у десятку екологічно найчистіших природних курортів світу.

Білий пісок Алгарве приємно контрастує з яскравими червоно-жовтими тонами прибережних скель, які є обов'язковим елементом місцевого пейзажу. У Португалії немає приватних пляжів. Прохолодні води Атлантики бурхливіші і холодніші, ніж на середземноморському узбережжі сусідньої Іспанії, але все ж у них можна купатися. Прапорці на пляжі попереджають про стан океану: червоні - море бурхливе і плавати категорично заборонено, жовті - треба бути дуже уважним, а зелені - плавання безпечне.

Aзорські острови це рай для тих, хто любить природу. Фантастичних форм озера і озерця, що зачаровують, види океану, кратери вимерлих вулканів, краєвиди, які зберегли первозданну чистоту, пасторальну гармонію і безтурботний спокій. Відкривши для себе Азорські острови, відчуєте себе першовідкривачем нових земель, що загубилися посеред океану.

Мадейра в перекладі з португальської означає «ліс». Так само, як і мадера. Клімат на острові вологий океанічний і разом із тим субтропічний. Береги омиваються теплим Гольфстримом і обдуваються і обдуваються мокрими пасатами. Температура повітря цілий рік нагадує про рай ніякого надміру: в січні 17-19, а всерпні 22-26 градусів за Цельсієм. Та саме і з водою за базальтовим бортом острова протягом усього року вона тепля: від 16-18 взимку до20-22 улітку. Тому йїхати на Мадейру можна і треба будь-якої пори року. Тут можна зустріти зелених гостей з усього світу. Сади завжди добре доглянуті. В них панують пташиний спів та райські пахощі. І крізь ту небесну красу дзюркотливо струменять сотні потічків, що часто утворюють навдивовижу декоративні озера. Найвідоміші сади у Фуншалі, столиці острова.

Доброзичливість- головна риса жителів цього архіпелагу, чия первозданна краса, благодатний клімат, притягає багато туристів.[12]

Порту - друге за величиною і значенням місто Португалії. Воно було заснование в 6 ст. до н.е. і дало назву всесвітньо відомому портвейну. По назвах селищ Портус і Калі, розташованих колись на різних берегах Дору (там, де знаходиться сучасне Порту), маври стали називати країну Порукале. Пізніше Порукале трансформувалася в Портукалію, а потім до Португалії. Дору- літорал - сама найменша, зате квітуча провінція Португалії. А її столиця- Порту. Справжні шанувальники Португалії віддають перевагу саме Порту, а не Лісабону.

Лісабон - столиця країни століттями була провідною зіркою для великих мандрівників, оплотом великої імперії, що простягалася від Бразилії до Макао.Центральною вулицею Лісабону Авеніда-да-Лібердаде, а самим серцем Россію. Це найдавніша частина міста, яка включає фортецю святого Жоржа, квартал Алфама з вузенькими вуличками, колоритні ресторанчики, де завжди запропонують свіжу рибу за смішними цінами. Сучасний центр Лісабона площа Праса- ду-Комерсіу з королівською резиденцієюв стилі неокласицизму. Наймодніший торговий район міста Чіаду, куди можна дістатися лише на оригінальному фунікулері Санта-Жушта, спроектованому славнозвісним Ейфелем.[13]

« Узбережжя королів» знаходиться лише півгодини їзди від Лісабону це модні курортні містечка Кашкайн і Ешторил, найбільше казино Європи, відомий шоу-балет, числені ігрові зали [14].

На острові Мадейра знаходиться місцевий ринок «Меркаду -душ-Трабалядореш». Тут можна придбати екзотичні плоди, двометровий тунець, рибу-меч, восьминогів, океанські креветки та ін.

У селекційних 5 Їзіркових готелях всесвітньо відомих мереж: ЇOrient-ExpressЇ, ЇSavoy,Interkontinental, ЇPestanaта інших присутній бездоганний сервіс і ці готелі пропонують вишуканий смак страв національної кухні.

На Мадейрі панує культ їжі. Середня вартість обіду або вечері на двохз пляшкою ароматної мадери неперевищує загальноєвропейського рівня цін. Приємно дивує широкий асортимент страв, натуральних коктейлів із свіжих тропічних фруктів, а особливо морепродуктів за доступними цінами. Один з найвідоміших ресторанів розташований на набережній Фуншала, ресторан-яхта Вагрант, власники якого є учасники групи Бітлз.

У лютому починається карнавал, який за числом учасників можна порівняти з бразильським. У квітні відбувається фестиваль квітів це буяння барв та екзотичних ароматів. У вересні, під час фестивалю вина, туристи стають свідками давнього ритуалу приготування « Молодого» з особливого сорту «Мадейра». На острові Мадейра цікаво відвідати найвідоміший музей вина з льохами всесвітньо відомих винних династій часів британської присутності на острові «Лекок» і «Гордонс», ознайомитися з історією виноробства на Мадейрі і покуштувати найрізноманітніші варіанти вина.

У Національному музеї старовинного мистецтва (заснований у 1884) в Лісабоні експонується португальське мистецтво ХІІ-ХІХ ст.ст. У столиці знаходяться також Музей К.Гульбенкьяна (1969) і пов'язаний з ним Центр сучасного мистецтва (1979). Національний музей карет (1905) має королівські карети, вік окремих з яких становить 300 років. У Лісабоні є також інші відомі музеї: античного мистецтва, археології, етнології, театральний, військово-морський.

Історичний район Белем із знаменитими Віфлеємською вежею і монастирем ієронімітів (Жеронімуш) - шедевр архітектурного стилю "мануеліно" (готика ХV-ХVІ ст.ст.), оголошений ЮНЕСКО надбанням світової культури. Серед пам'ятників церковної архітектури виділяються Кафедральний собор, церкви св. Вісенте ді Фора, Консейсау Велья (в стилі "мануеліно"), Музей церковного мистецтва. На околицях Лісабона на особливу увагу заслуговують витриманий в стилі барокко архітектурний комплекс Мафра з королівським палацом ХVІІІ ст., літня королівська резиденція Келуш ХVІІІ ст. і Національний палац в Сінтрі. Найбільша в Португалії пам'ятка давньоримської архітектури - руїни Конімбріги - розташована за 16 км на південь від університетського міста Коїмбра.

Практично в кожному місті Португалії є музеї. Музей мистецтв у Коїмбрі знаменитий колекцією скульптур XVI ст.; музей в Авейрі славиться римськими скульптурами і живописом XVI ст.; у національному музеї стародавнього мистецтва в Лісабоні знаходиться найбагатша колекція декоративного мистецтва і живопису з XII по XIX ст., у Лісабоні також є музей сучасного мистецтва, національний музей природничої історії. Крім того, є етнографічний музей, археологічний музей і музей Калоста Гульбенкіана з колекцією предметів мистецтва з 2800 року до н.е. до XX ст.

Велика кількість пам'яток історії була споруджена за часів Римської імперії: найяскравішими прикладами римської архітектури є храм Діани на південному сході країни, розвалини міста Конімбріга на західному березі. Особливо варто відзначити архітектурні пам'ятки, збудовані в Мануеліно, одному з найбагатших і найпрекрасніших за всю історію архітектури стилі, який унікальний тим, що існував тільки в Португалії, і більше ніде в світі немає палаців і соборів, збудованих у цьому стилі.

У Порто - собор XII-XVIII ст.; зведена з граніту вежа Клеріків XIV ст. висотою 75 метрів.

У Коїмбрі - римський акведук; серед багатьох церков і монастирів особливо виділяються собор XII ст. в романському стилі і церква Санта-Круз XVI ст.

У місті Сетубал - церква Санта-Марія XVI ст., відома своїми прикрасами.

В Еворі - колишній архієпископський палац; собор 1186 року, реконструйований у XV ст. в готичному стилі.

Традиції і звичаї

Не можна обійти увагою кориду. Щоб дізнатися про її місцеві особливості, треба потрапити в провінцію Рібатежу - країну португальських ковбоїв, де здавна розводили биків і коней. У дні свят в багатьох містах країни влаштовується корида. Бій биків - одне з улюблених видовищ португальців. Умови бою відрізняються від іспанських. У Португалії на цих змаганнях виступають вершники на конях, які ціляться списами в шию бика і, захищаючи коня, вивертаються від рогів. Биків на арені не вбивають, а втихомирюють спеціальні борці - фуркадуш.

Фаду - народні пісні, які і досі популярні у великих містах, - славляться мелодіями саудаді. Фаду виникли в бідних кварталах Лісабона; їх виконують чоловіки або жінки фадисти під акомпанемент двох гітаристів.

Звичайно, коли починають розмову про Португалію, багато хто відразу згадує, що вона є батьківщиною портвейну. Справді, "Вінью ду Порту" - червоне або біле десертне вино з 20% алкоголю принесло країні всесвітню популярність.



5. Проблеми та напрями подальшого розвитку туристичного комплексу Португалії

5.1 Аналіз освоєння туристичними фірмами України туристичного ринку Португалії

Розвиток туризму в Україні істотно впливає на такі сектори економіки, як транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів широкого вжитку, і є одним з найбільш перспективних напрямів структурної перебудови економіки. У свою чергу важливими факторами розвитку туристичної галузі є природно-рекреаційний та історико-культурний потенціал країни.

Чисельність працівників туристичної галузі в Україні у 2006 році становила 113,3 тис. осіб. У зв'язку з тимчасовою зайнятістю протягом активного туристичного сезону, а також наданням туристичних послуг підприємствами інших галузей економіки забезпечується зайнятість 1,86 млн. осіб [12].

Співробітництвом з Португалією в Україні займається не дуже багато туристичних фірм.

Однією із них є Servilusa. Servilusa з метою якнайкращого припіднесення своїх послуг, які б відповідали вимогам клієнтів, створила Інтернаціональний Відділ із спеціалізованими працівниками у цій сфері, які володіють багатьма мовами, починаючи з традиційної португальської мови, а також англійською, французькою, німецькою, іспанською. />Туристична фірма «Євротур», що знаходиться у м.Львів організовує туристичні тури до міст Європи, в тому числі до міст Португалії. (Додаток 3). Спеціалізація туристичного агентства «Євротур» базується на співпраці із країнами партнерами по туризму до яких влаштовуються автобусні тури.

Нині в Україні налічується понад 4,5 тис. закладів для розміщення туристів і відпочиваючих на 620 тис. місць. У модернізацію старих і будівництво нових закладів вітчизняними та іноземними інвесторами у 2010 році вкладено більш як 378 млн. гривень.

Останнім часом щороку збільшується консолідований обсяг туристичних послуг. В 2010 році цей показник перевищив 3,2 млрд. гривень. Водночас подальший розвиток туризму гальмується:

На сучасному етапі розвиток системи управління туристичною галуззю повинен охоплювати такі питання, як удосконалення структури управління, реалізація державної політики у цій галузі шляхом координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади та суб'єктів підприємництва. Важливе значення має вдосконалення державної статистики з питань туризму з урахуванням міжнародних стандартів та досвіду інших країн.

Транспортна інфраструктура є однією з основних складових частин функціонування туристичної сфери. Взаємодія транспортної та туристичної галузей допоможе кожній з них у короткі терміни вирішити більшість питань, пов'язаних з розбудовою туристичної інфраструктури за напрямками національної мережі транспортних коридорів із залученням вітчизняних та іноземних інвестицій.

Туризм як вид економічної діяльності та важливий соціальний інститут має чітку орієнтацію на використання природних ресурсів та культурної спадщини. Тому важливим його напрямом є ефективне і раціональне використання природних ресурсівта об'єктів культурної спадщини з одночасним їх збереженням і відновленням, профілактика та мінімізація негативного впливу туристичної діяльності на навколишнє природне середовище. Крім того, необхідно здійснити заходи щодо визначення рекреаційного потенціалу всіх регіонів Португалії та визначення особливостей рекреаційних регіонів з метою створення колоритного національного туристичного продукту [9, c7].

Одним з найважливіших напрямів політики туристичних фірм у співпраці їз португалією у туристичній галузі є підвищення ефективності інформаційно-комунікаційної інфраструктури, створення позитивного образу України як туристичної держави та активізація просування національного туристичного продукту як на внутрішньому, так і на міжнародному ринку туристичних послуг завдяки організаційній та фінансовій підтримці підприємств та організацій туристичної галузі з боку центральних і місцевих органів виконавчої влади. Також, встановлення відповідних звязків та домовленостей щодо організації туристичних путівок до Португалії українських подорожуючих.

Становлення і розвиток інноваційної діяльності та наукове забезпечення туризму сприятиме створенню нових оригінальних туристичних продуктів, комплексному використанню та збереженню навколишнього природного середовища та культурної спадщини, патріотичному вихованню, пропаганді здорового способу життя, зміцненню міжнародного авторитету України як туристичної держави.

Розвиток туристичної сфери, що забезпечує створення нових робочих місць, особливо у регіонах з низькою зайнятістю населення, зумовлює необхідність удосконалення системи підготовки кадрів для туризму, доповнення Класифікатора професій ДК003-95 професіями у цій галузі, щорічного збільшенняобсягу підготовки висококваліфікованих спеціалістів відповідно до реальних потреб, розроблення та впровадження сучасних освітніх технологій [13, c.241].

«Діскавері Тревел Клуб » (ліцензія АВ 158161 від 23,11,06), яка знаходиться в місті Києві пропонує подорож до Португалії (о.Мадейра, Лісабон, Рив'єра), де чекає безліч приємних відкриттів. Це - відпочинок на березі океану, екскурсії, риболовля. Фірма пропонує спеціальні пакетні ціни спільно з авіакомпаніями KLM, Air France, Lufthansa, що здійснють рейси з Києва до Лісабона, Фару і Фуншала транзитом через Європу. Розміщення туристів в трьох, чотирьох, п'яти зіркових готелях. І вартість поїздки від 350 у.о. + авіа.[15; 261]

5.2 Пріоритетні напрямки розвитку туристичного співробітництва з Португалією та шляхи їх вдосконалення

У 2009 році Україну відвідали 2,2 тис. громадян Португалії. У порівнянні з 2008 роком кількість туристів з Португалії збільшилась на 44,7 % завдяки збільшенню організованого туризму та кількості приватних поїздок (відповідно у 2,2 рази та 1,2 рази).

У звязку з напливом іммігрантів до Португалії, широкий розвиток туризму і зростання виїзду португальського населення за кордон, з метою якнайкращого припіднесення послуг, які б відповідали вимогам клієнтів, створено інтернаціональний Відділ із спеціалізованими працівниками у цій сфері, які володіють багатьма мовами, починаючи з традиційної португальської мови, а також англійською, французькою, німецькою, іспанською, мовами країн СНД українською і російською.

Одним із перспективних чинників потенційної співпраці із Португалією в галузі туризму є угода, яку Україна та Португалія уклали про співробітництво в галузі туризму

В рамках офіційного візиту Міністра закордонних справ України Бориса Тарасюка до Португалії 17 листопада 2008 року підписано Угоду між Україною та Португальською Республікою про співробітництво в галузі туризму.[4]

Підписання цієї угоди дасть можливість розвивати та зміцнювати українсько-португальські зв'язки в сфері туризму через ефективне використання туристичного потенціалу обох країн, сприяти розробці туристичних маршрутів і турів, що користуються попитомв обох державах. Крім того, це дозволить сприяти здійсненню комплексу організаційних і фінансових заходів щодо пріоритетного розвитку соціально, культурно та екологічно спрямованих видів туризму: оздоровчо-спортивного, пізнавального та інших, а також сприяти обміну інформацією і науковими досягненнями в галузі туризму.

Угода складається з 12 статей. Основним завданням угоди є створення договірно-правової основи двостороннього туристичного співробітництва.

В угоді визначаються напрямки розвитку двосторонньої туристичної діяльності, зокрема, щодо встановлення зв'язків між асоціаціями, організаціями та підприємствами в сфері туризму, взаємного обміну спеціалізованими групами, відвідання ярмарків, конференцій та семінарів, інформаційних, рекламних і науково-дослідних заходів.

Документ також містить положення про обмін нормативними документами, що регулюють туристичну діяльність в обох країнах, обмін інформацією щодо туристичних ресурсів обох країн, рекламними матеріалами, а також статистикою в сфері туризму. Він також містить положення про надання сприяння на взаємній основі щодо лібералізації формальностей, пов'язаних з туристичними пересуваннями між двома країнами, а також про засади здійснення інвестиційної діяльності.[3]

При співпраці визначаються основні напрями двосторонньої співпраці щодо надання взаємної допомоги у сфері підготовки кадрів і консультаційних послуг, а також обміну експертами, представниками спеціалізованих видань і новітніми технологіями в галузі туризму. Крім того, в ній ідеться про сприяння у відкритті на території кожної з країн офіційних туристичних представництв іншої сторони.

Документ також встановлює механізм моніторингу виконання сторонами цієї Угоди. З цією метою засновується Змішана комісія по туризму.

Прийняття акту дасть можливість сприяти посиленню позиції України на португальському туристичному ринку, покращити взаємне ознайомлення з соціально-економічним життям, історією та культурною спадщиною двох країн і сприяти збільшенню обсягів туризму в обох країнах, фінансових надходжень до державного бюджету.

Висновки

Португалія знаходиться в західній частині Піренейського півострова,а також займає два архіпелаги в Атлантичному Океані(Мадейра та Азорські острови),які є автономними регіонами.З півночі та сходу Португалія межує з Іспанією(1214км.).

Для Португалії притаманна інтенсивна модель, яка не тільки забезпечує їй провідні позиції на галузевому світовому та регіональному ринках з відповідним стійким та зростаючим прибутком від туризму в національну економіку, а й сталі позиції галузі в національній економіці. При цьому слід зауважити, що чим вищий рівень економічного розвитку країни, тим структурованішою є її господарська система і тим менша, але стабільна частка припадає на туристичну діяльність. Інтенсивна модель функціонування національного ринку туристичних послуг є чинником додаткових переваг на світовому ринку.

Туризм відноситься до високоліквідної галузі, тобто галузі зі швидкою віддачею. Однак, як показує українська практика, внесок туризму в національну економіку явно недостатній, що обумовлено не стільки слабкими інвестиційними можливостями переводу туризму на якісно новий рівень, скільки станом існуючої системи управління туристським підприємництвом.

Туристський сектор в Португалії зосереджений у невеликих районах - у глибині країни й у південних берегів (найбільша концентрація туристів на атлантичному узбережжі п-ва Іберія приходиться на південну частину Португалії - Альгарву), а північні атлантичні береги в них - напівпорожні. Португалія, так само як і Іспанія, володіє територією в Атлантичному океані в західних берегів Африки - це о. Мадейра, що через м'який клімат особливо привабливий для зимового відпочинку (Португалія в минулому була великою колоніальною країною). Тут швидко розвивається внутрішній і виїзний туризм.

Обсяг внутрішнього туризму в Португалії поки невеликий - і тільки третина населення країни проводить відпустку у своїй країні. У португальців на відміну від іноземних гостей популярністю користаються північні прибережні райони. Що стосується виїзного туризму, то він також поки невеликий.

Іноземний туризм у Португалії особливо сильно розвивався в 80-і і 90-і роки, у середньому на 10 - 11%. Особливо великими ринками для Португалії є, крім Іспанії, Великобританія (13,5%), Німеччина (9,1%), Франція (7,7%), Нідерланди (3,8%), Італія (2,9%) і США (1,7%).

Туризм як вид економічної діяльності та важливий соціальний інститут має чітку орієнтацію на використання природнихресурсів та культурної спадщини. Тому важливим його напрямом є ефективне і раціональне використання природних ресурсів та об'єктів культурної спадщини з одночасним їх збереженням і відновленням, профілактика та мінімізація негативного впливу туристичної діяльності на навколишнє природне середовище. Крім того, необхідно здійснити заходи щодо визначення рекреаційного потенціалу всіх регіонів Португалії та визначення особливостей рекреаційних регіонів з метою створення колоритного національного туристичного продукту

Щодо перспектив співпраці України та Португалії на туристичному ринку. Україна та Португалія уклали Угоду про співробітництво в галузі туризму

Підписання цієї угоди дасть можливість розвивати та зміцнювати українсько-португальські зв'язки в сфері туризму через ефективне використання туристичного потенціалу обох країн, сприяти розробці туристичних маршрутів і турів, що користуються попитом в обох державах. Крім того, це дозволить сприяти здійсненню комплексу організаційних і фінансових заходів щодо пріоритетного розвитку соціально, культурно та екологічно спрямованих видів туризму: оздоровчо-спортивного, пізнавального та інших, а також сприяти обміну інформацією і науковими досягненнями в галузі туризму.



Список використаної літератури

1. Азар В. Туризм - еще один феномен XX века // Туризм: практика, проблемы, перспективы, 5, 2005

2. Балабанов И.Т.; Балабанов А.И. Економика туризма: учебное пособие: М. : Финанси и статистика, 1999. 176 с.

3. Борозняк В.С. Перспективи розвитку українського туризму // Бізнес, 15, 2005 с. 15-16;

4. Бутусов Г. Аналіз туристичного ринку України // Галицькі контракти 5, 2007, с.8-10

5. Горобець Н.П. Нові технології в галузі туризму // Економіка і інформатизація, 7, 2003, с. 27-28.

6. Зіновчук Т.С. Вплив екологічних факторів на туризм // Екологічний вісник, 9, 2002, с.7-10.

7. Малая энциклопедия стран / Сиротенко Н,Г., Менделеев В.А. / 2-е изд., перераб. - М.: ООО "Издательство АСТ"; Харьков: ООО "Торсинг", 2010p.

8. Проблеми міжнародного туризму:Зб.наук ст./Федерація профспілок України; Інститут туризму/П.М. Слободян(відп.ред) - К., - 1997 - 262с.

9. Страны мира / Факты и цифры. - СПб.: "Норинт", 2010p.

10. Туризм у XXI столітті : глобальні тенденції та регіональні особливості. - К. : Знання України, 2011. - 560 с

11. www.portugal.gov.pt - Офіційний сайт уряду Португальської Республіки.

12. www.portugalinsite.pt - Офіційний португальський сайт для туристів англійською мовою.

13. www.destinations.previewtrawel.com - Лісабон на сайті Preview Travel. Інформація англійською мовою: загальна інформація

14. www.cnn.com/TRAVEL/CITY.GUIDES/WORLD/Europe/portugal - Путівник по Португалії від CNN.

Размещено на Allbest.ru