Туристична характеристика Хмельницької області

На стінках, склепіннях і підніжжях печери поширені натічні форми гіпсу різного забарвлення. Трапляються волокнисті кристали завдовжки до 1,5 м. У галереях магістрального поверху є товща пухкого наповнювача потужністю до 6 м.

Від 1975 року разом із територією загальною площею 10 га -- геологічна пам'ятка природи державного значення. Підпорядкована Хмельницькій обласній раді з туризму та екскурсій.

Серйозне вивчення печери розпочалося восени 1979. Детальне топографічне знімання печери провів спелеологічний загін під керівництвом Олександра Борисовича Климчука.

У печері є сталактити та сталагміти, які утворюють білі, жовтуваті, рожеві, прозорі за кольором і різноманітні за формою квіти, зірочки та бурульки. При освітленні вони виграють всіма барвами і створюють казкове враження. Печера має окремі зали (Маків, Золота осінь, Радості, Сміху та інші), галереї (Трьох нещасних, Партизанська), гроти та коридори (Чортів хвіст). У печері трапляються рідкісні види кажанів.

Регіональний ландшафтний парк «Мальованка» створений в 1999 р. В 2004 р. рішенням Хмельницької обласної ради територія парку розширилась і становить 16919,4 га (в тому числі заповідної зони - 3160,4 га - 18,7%). Землі парку розташовані в Шепетівському та Полонському районах .

Мальованка - край лісів, болот та озер. Через велику заболоченість,незначну родючість грунтів, він здавна залишався малоосвоєним. За переказами, саме в цих лісових нетрях український люд рятувався від набігів степовиків. Але в кінці XVIII і на початку XIX ст. колоністи з Німеччини, Польщі, Чехії поряд з українцями активно освоювали цей край. Серед лісів виникали численні хутори з гончарним та гутним ремеслом, адже на території парку зосереджені великі запаси будівельного та кварцового піску, різні глини. Тут виготовляли черепицю, посуд, іграшки-мальованки. Звідси вивозився каолін,тут добували болотну залізну руду. Проте в 30-ті роки XX ст. Шепетівський округ був прикордонною територією. Внаслідок масової колективізації та депортації з прикордонної зони колоністів хутори були ліквідовані, а Голодомор довершив розпочате. Про історію цього періоду тепер нагадують залишки садів на узліссях, галявини та їх назви - Ботвівщина, Острівщина, Стаховщина, Муравщина, Альбінеччине, Даусове, Брандісове. В XX ст. в с. Купино працював цегельний завод вогнетривів, в декількох місцях добували торф. Зараз на території парку є три невеликих села: Мальованка, Купине, Савичі. Промислових об'єктів немає, орні землі становлять лише 10% території. Жителі приватно добувають торф, варять з березової кори дьоготь, збирають на продаж гриби, ягоди, лікарські рослини.

Територія парку є осередком, де зберігаються червонокнижні види тварин, зокрема тут зареєстровано 11 видів комах (бражник Прозерпіна, подалірій, жук-олень, ванесса чорно-руда, синявець мелеагр, сатурналія мала і ін.), 10 видів птахів (орел-карлик, лелека чорний, змієїд, підорлик малий, сорокопуд сірий та ін.), 5 видів ссавців (видра річкова, горностай, борсук та ін.). В парку часто можна зустріти сарну, бобра, лося, свиню дику, зайця, лисицю, вивірку та інших тварин.

На території парку серед густих масивів хвойних лісів добре збереглись п'ять озер, чотири з яких зв'язані між собою водними артеріями та утворюють унікальне “намисто”. Незначна ступінь господарського освоєння території в поєднанні з чудовою естетичною цінністю ландшафтів утворює особливі умови для розвитку специфічних видів рекреації: короткочасного відпочинку, екскурсій, спортивного та екологічного туризму, навчально-виробничої практики для учнів та студентів.

На території парку виявлено лісовий, лучний та болотний типи рослинності, фрагментарно представлена водна рослинність. Серед лісів парку є як хвойні, так і широколистяні. Розміщуються вони на різних частинах території. Широколистяні ліси більш притаманні частині парку в Полонському районі, де грунти багатші. Адже ця частина парку безпосередньо межує з Житомирським Поліссям. Вона, власне кажучи, являє собою екотонну, перехідну територію між Малим та Житомирським Поліссям, для останнього характерним є переважання широколистяних лісів. Хвойні (соснові) ліси зосереджені у північній та північно-західній частинах парку, де в більшій мірі виявлені саме малополіські ландшафти та рослинні угруповання. Але і тут трапляються невеликі, але цінні ділянки широколистяних лісів. Серед широколистяних лісів найбільшу площу займають дубові ліси - вологі, у плескатих зниженнях. Влітку здається, що в їх трав'яному покриві прокочуються зелені хвилі. Це - осока трясучковидна,яка утворює густийтрав'яний покрив, неначе довге зелене волосся. В народі вона зветься «волосінь», її використовують в побуті найчастіше на вінки для цибулі. Але науковці ставляться до осоки трясучковидної із шанобливою увагою - це центральноєвропейська рослина, угруповання якої тут знаходяться поблизу східної межі ареалу. Тому дубові ліси з її покривом, які переважають серед широколистяних лісів парку, є рідкісними рослинними угрупованнями України. Зведення цих угруповань має назву «Зелена книга Україна».

Соснові та березово-соснові ліси, характерні для Малого Полісся, на території парку «Мальованка» трапляються в його північній частині навколо озер. Ці ліси дуже подібні за складом та будовою до суто поліських. Переважно це сирі та вологі ліси із килимом зелених мохів, на яких розселюються типові мешканці північних лісів -чорниця, брусниця, плауни, грушанкові - найчастіше - ортілія однобока, щитник шартрський. Чимало серед цих рослин рідкісних - тих, що зростають тут на межі свого поширення, льодовикових реліктів. Тут були виявлені баранець звичайний, плаун колючий, осока кульконосна, а також папороть центральноєвропейських лісів - щитник австрійський.

Луки є важливою частиною ландшафту парку. Особливо значні площі займають вони у західній частині парку, між селами Мальованка та Савичі, а також в південній частині парку біля с. Поляни. Луки як рослинні угруповання є вторинними за своїм походженням, вони формуються на місці інших типів-рослинності - лісового, болотного - після втручання людини. В парку луки утворились на місці осушених боліт в заплаві невеликих водотоків та на місці зведених вільшняків. Великий масив колишніх чорновільшняків між селами Савичі та Мальованка нині являє собою великий лучний масив із окремими ділянками вільшняків, які збереглись переважно у зниженнях. Це велике зниження вірогідно є колишньою долиною льодовикових вод. Нині найбільші площі тут займають торф'янисті та пустищні луки, на яких найбільшу роль відіграють щучник дернистий, біловус стиснутий, а на сухіших підвищеннях - мітлиця тонка. Зростає тут багато лучних і лучно-болотних рослин, серед яких чимало рідкісних. Нерідко трапляються на луках, галявинах, узліссях лучно-болотні орхідеї - пальчатокорінники м'ясочервоний та плямистий із щільними бузково-пурпуровими суцвіттями. Зрідка можна побачити дикі гладіолуси - косарики черепитчасті із гарним однобічним суцвіттям рожево-пурпурових квіток. На лучних галявинках групами зростають тендітні сині півники сибірські. Сама назва їх свідчить про те, що рослина ця зростає у лісовій зоні, у тайзі, в Україні знаходиться на південній межі ареалу. Око фахівця помітить на луках рідкісний вид осоки - осоку Гартмана із своєрідним суцвіттям. Нині луки випасаються і викошуються. Якщо зняти на луках викошування та випасання, вони швидко заростуть спочатку чагарниками, а згодом лісом. Тоді б втратився неповторний ландшафт Мальованки.

На болотних ділянках Лізного численне яскраво квітуюче болотне різнотрав'я - вербозілля болотне, скерда болотна, смовдь болотна. Трапляється тут і висока міцна рослина - чемериця Лобеля, яка є водночас і лікарською, і дуже отруйною рослиною. В північній частині парку є ділянки, на яких чемериця Лобеля зростає сотнями екземплярів. Рідко де побачиш в Україні такі великі її популяції. Із рідкісних видів на низинних болотах виявлена осока Буксбаума, пальчатокорінники плямистий і м'ясочервоний, а із малопоширених - купальниця європейська, синюха голуба. Про синюху хотілося б сказати окремо. Цей вид, який прийшов на Хмельниччину через Полісся з північного сходу, є дуже рідкісним у цьому регіоні. Це - навпрочуд гарна і одна з найцінніших лікарських рослин України.

Лісові низинні болота представлені чорновільшняками, що збереглись на лучних і лісових масивах в найбільш обводнених місцях. В їх трав'яному покриві - переважно болотні види - осоки гостровидна та пухирчаста, лепешняк великий, комиш лісовий.

Одним із найцікавіших природних явищ в парку «Мальованка» є сфагнові болота, зосереджені у північній та північно-західній частині парку. Це - північні, бореальні болота, в Україні вони трапляються майже виключно на Поліссі та в Карпатах, в лісостепову зону «просуваються» лише по борових терасах річок. В парку є болота, на яких сфагновий покрив лише почав встановлюватись, і такі, на яких він вже повністю захопив всю поверхню болота. Переважно це осоково-сфагнові (з осоками пухнатоплодою і здутою) та очеретяно-сфагнові болота. На хиткому, насиченому водою моховому покриві із сфагнових мохів тут зростають типові мешканці боліт - пухівка багатоколоскова, вовче тіло болотне, бобівник трилистий. Саме на таких болотах зростають невеличкі - до 50-80 см заввишки - дрібні болотні вербочки, які прийшли до нас з тайги та тундри - це верби чорницева та лапландська. Лише подекуди (біля озер Мальованського гідрологічного заказника) сфагнові болота досягають вищого ступеня розвитку, на якому в їх покриві переважає пухівка піхвова. Небагато рослин, що можуть мешкати в екологічних умовах цих боліт, але вони дуже своєрідні - журавлина болотна, осока багнова, росичка круглолиста - комахоїдна рослина сфагнових боліт. Всі вони дуже рідкісні для Хмельниччини.

Виявлено 37 регіонально рідкісних видів, які охороняються на Хмельниччині -- це, наприклад, осока кульконосна, лазурник трилопатевий, цирцея проміжна. Деякі види рослин - баранець звичайний, їжача голівка мала, синюха голуба, зимолюбка зонтична, сухоцвіт багновий, осоки Буксбаума та Гартмана, верба лапландська - виявлені вперше для Хмельницької області. Вони тепер увійдуть до списку рослин, що підлягають охороні в Хмельницькій області.

Крім рідкісних видів в парку наявні рідкісні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України. Це вже згадані вище дубові ліси трясучковидноосокові (угруповання лісів Центральної Європи біля східної межі ареалу) та ценози латаття сніжно-білого (бореальні водні угруповання, що знаходяться тут на крайній південній межі свого поширення). Немає сумніву в тому, що дальші дослідження виявлять на території парку нові місцезростання рідкісних видів рослин та рідкісних угруповань.

Ядро фауни парку складають представники двох фауністичних комплексів - лісового та гідрофільного. Унікальні захисні та кормові умови більшості ділянок сприяють тому; що тут стабільною є чисельність основних мисливських звірів, таких як лось, свиня дика, козуля європейська та лисиця звичайна. Із рідкісних ссавців тут можна побачити вовка, трапляються окремі екземпляри борсуків (Червона книга України), в окремих місцях збереглися колонії бобрів річкових, зустрічаються горностаї (Червона книга України), можливо ще не зникла норка європейська (Червона книга України).

Найбільш різноманітною та чисельною групою хребетних майбутнього парку є птахи. В лісовому орнітокомплексі нараховується понад 60 гніздуючих видів, в тому числі і такі рідкісні як лелека чорний, підорлик малий, змієїд малий (всі занесені до Червоної книги України). В незначній кількості збереглись тетерев та голуб-синяк. Досить звичайними із хижих птахів є канюк, яструб великий та чеглок.

Із рідкісних видів плазунів в межах парку нерідко трапляється мідянка (Червона книга України). Земноводні представлені 7 видами, із яких найбільш чисельні жаба озерна та кумка червоночерева. Досить численною та різноманітною є фауна безхребетних тварин, яка практично не досліджувалась.

Туризм. Туристичні стежки закладаються з метою освіти та екологічного виховання відвідувачів. Навчальні стежки природи можу бути довгими і короткими, складними і більш простими за інформативним призначенням, але всі вони допомагають викладачам, педагогам або екскурсоводам донести знання про природу до відвідувачів стежки, і в першу чергу молоді, яка тут проживає.

МАРШРУТ №1 “МАЛЬОВАНСЬКІ КРАЄВИДИ”

Це одна із навчальних стежок парку, яка перетинає природні комплекси в околицях с.Мальованка. Стежка має загальну дпротяжність 6 км, а її короткий варіант 2-2,5 км.

МАРШРУТ №2 “ВІД БУРТИНА ДО ОЗЕРА ГЛИБОКОГО”

Стежка знаходиться у Полонському лісництві. Загальна довжина маршруту більше 6 км.

МАРШРУТ №3 “СОСНОВИЙ БІР - МАЛЬОВАНСЬКІ ОЗЕРА“

На маршруті розроблено шість точок для зупинки та розповіді. На проходження маршруту затрачається 4 години, протяжність 6 км.

ВЕЛИКИЙ ТУРИСТИЧНИЙ МАРШРУТ

Цей маршрут парку перетинає майже всю його територію із сходу на захід, загальна довжина близько 30 км.

Міжнародний історично-музичний фестиваль “Стародавній Меджибіж”.

Фортеця 14-го століття “Біла Либідь”, селище Меджибіж, Летичівський район, Хмельницька область.

Добратися до місця призначення можна з автобусного вокзалу славного міста Хмельницький маршруткою. Відстань від обласного центру на схід у бік Вінниці - 25 кілометрів (в кілометрі від траси).

Для житла очевидно передбачене наметове містечко. Для тих, хто любить комфорт - мотель-ресторан “Меджибіж” з номерами вартістю 100-200 гривень або просити притулку у місцевих жителів. (Ще ми побачили згадку про готель «Меджибіжська фортеця» , але детальнішої інфи про нього не знайшли)

Поїсти і попити можна в барі «Водолій» (біля фортеці за дамбою), або у барі «Нова Америка» (при в'їзді в Меджибіж).

Що подивитися:

Меджибіська фортеця 14-16 століття

Палац на території Фортеці

Руїни Троїцького костелу (1632 рік)

Історичний музей.

Ще одна родзинка -- місто вважається батьківщиною хасидського рузу в іудаїзмі. Саме тут у 1740-60-х роках жив засновник хасидського руху, мандрівний релігійний філософ Ізраїль Бешт (Баал Шем-Тов).

5. Бальнеологічний курорт Сатанів. Основними природними ресурсами лікувального та оздоровчого значення Сатанівської курортної зони є родовище мінеральних вод типу „Нафтуся” під назвою „Збручанська”. Сам курорт розташований на знаменитих Подільських Tовтрах. Гориста місцевість, густо вкрита лісами, чисте повітря, м'який клімат - ці чудові якості довкілля принаджують будь-кого в різні пори року. Цей малозайманий куточок природи в народі ще називають Подільською Швейцарією.

Про Сатанів ще з давніх давен далеко за межі тогочасного Поділля йшла добра слава. Чутки та перекази оповідали про місцеві цілющі води, котрі „б'ють” з-під землі та лікують людей. Лише на початку 70-х років минулого століття неподалік древнього подільського містечка по р.Збруч були відкриті величезні запаси мінеральної води типу „Нафтуся” для внутрішнього лікувального вживання та вода з великим вмістом солей (до 33 гр. на літр) - ропа для зовнішнього лікувального застосування.

Науковці визнали, що Збручанські мінеральні лікувальні води, на відміну від Трускавецької „Нафтусі”, містять у собі вдвічі (!) більше біологічно активного компонента - органічної речовини, збагаченої мікроелементами йоду, брому, міді, марганцю, фтору, двовалентного заліза, таборної кислоти, фосфору.

Мінеральна вода типу „Нафтуся” Збручанського родовища має чітко виражену жовчогінну, сечогінну та протизапальну дії. Сильномінеральізована вода (ропа) використовується для лікування захворювань опорнорухового апарату, периферичної нервової системи, жіночих статевих органів.

Українськими вченими відкриті нові лікувальні ефекти води „Нафтуся” виведення з організму ще й токсинів, а також відновлення функцій кістково-мозкового кровоутворення, порушених внаслідок радіоаційного ураження (патент України).

Основними користувачами лікувальних та оздоровчих факторів Сатанівської курортної зони є бальнеологічні комплекси: санаторій „Товтри”, на 504 місця, санаторій „Збруч” - 100 місць, санаторії (спальні корпуси) корпорації „Укршляхбуд” та управління МВС України по 50 місць кожний. Окрім того, 200 місць до послуг користувачів є в інших оздоровчих закладах курорту Сатанів.

Санаторій Товтри” - найстаріший з бальнеологічних комплексів курорту. Він почав функціонувати з 1989 року. Профіль санаторію - урологічний та гастроентерологічний. Найголовніше те, що поряд з повнокровним цікавим відпочинком, тут проходять глибокий та ефективний курс лікування ниркової, сечовидільної системи, з нахилом до нирково-кам'яної хвороби, підшлункової залози, гепатито-біліарної системи. Окрім того, пропонується реабілітаційний курс після видалення каменю із нирок та печінки.

За одностайною думкою усіх, хто проходив курс оздоровчого лікування в бальнеологічних комплексах курорту Сатанів, та висновками науковців збручанська „нафтуся” по ефективності не має собі рівних. До прикладу, підсилює жовчовиділення, знижує рівні холестерину та цукру, збільшує кількість холатів у жовчі, сприяє відходженню дрібних конкрементів із жовчних та сечовивідних шляхів, лікує ожиріння.

Загалом потенціал Городочини з питань курортології в останні роки настільки значний і яскравий, що надалі не може не привернути інтерес широкого кола зацікавлених і вимагає державної програми належного освоєння світового значення родовища мінеральної води типу „Нафтуся” та інших мінводів та розсолів.

У місті Кам'янці-Подільському знаходяться три оздоровчих заклади: пансіонат з лікуванням "Поділля", дитячий санаторій, міський "Центр здоров`я". У Чемеровецькому районі знаходяться три комплекси, які використовуються для відпочинку (в с. Бондарівка база відпочинку та студентський оздоровчій табір, в с. Романівка база відпочинку, в с. Жабінці база відпочинку).

В Кам'янець-Подільському районі знаходяться сім комплексів, які використовуються для оздоровлення та відпочинку (в смт. Стара Ушиця дитячий санаторій "Дністер", у с. Привороття-2 профілакторій "Лісова пісня", в с. Врублівці дитячий оздоровчий табір "Чайка", у с. Рогізна "Будинок рибалки", у с. Голосків спортбаза, у с. Устя база відпочинку, в с. Ісаківці дитячий оздоровчий табір "Надія").

Хмельницька область має добре розвинуту транспортну мережу. Важливе значення має її положення на транспортних шляхах, що зв'язують основні промислові райони України (столичний. Харківський, Придніпров'я, Донбас) і Росії, а також чорноморські порти із західноукраїнськими областями та країнами Центральної і Східної Європи.

З півночі на південь область перетинають залізниця і ряд автошляхів, які дають вихід Білорусь і країни Балтії, Молдову та країни Південно-Східної Європи.

Головне місце у перевезенні вантажів і пасажирів як у межах області, так і в зв'язках з іншими регіонами країни, займає залізничний транспорт. Область розташована в зоні діяльності Південно-Західної залізниці, на її території функціонує 40 залізничних станцій. Найбільшими залізничними вузлами в області є станції Шепетівка і Гречани, яка знаходиться у Хмельницькому.

Обласний центр має зручне залізничне сполучення з європейськими столицями: Москвою, Прагою, Братиславою, Варшавою, Будапештом, Белградом.

Транспортне сполучення в майбутньому стане ще кращим: планується будівництво високошвидкісної автомобільної магістралі «Західна Європа-Київ», яка пролягатиме по території Хмельниччини.

У Хмельницькому розташований аеропорт, що відповідає вимогам статусу міжнародного.

Через Хмельницьку область проходять автошляхи М12 та Н03.

Готелі Хмельницького

«Либідь Плаза», готель. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 21. Новий готель високого рівня у центрі міста. Варіанти розміщення: одномісний стандарт, двомісний напівлюкс, люкс. У номерах: усі вигоди, телефон, ТВ, кондиціонер, міні-бар, сейф, Інтернет. Сніданок включений у вартість.

Додатково: три ресторани, боулінг, більярд, нічний клуб, торговельний центр, стоянка, хімчистка, пральня, цілодобове обслуговування в номерах.

«Вік-Жан»***, готельний комплекс. Хмельницький, вул. Березнева, 5/1.

Готель поруч із центром міста. У номерах: вигоди, кондиціонер, телефон.

Додатково: ресторан, сауна, басейн.

«Енеїда»***, готель. Хмельницький, вул. Театральна, 8.

Великий готель у центрі міста.

У номерах: вигоди, телевізор, телефон, електрочайник, фен.

Додатково: ресторан, конференц-зал, перукарня.

«Центральний», готель. Хмельницький, вул. Гагаріна, 5.

Готель у центрі міста. Номери першої та вищої категорії з усіма вигодами. Гаряча вода цілодобово.

Додатково: ресторан, казино, конференц-зал, стоянка.

«Поділля», готель. Хмельницький, вул. Шевченка, 34.

Великий готель радянських часів, реконструйований. Гаряча/холодна вода цілодобово.

Додатково: бар "Поділля", бар-ресторан «Сьоме небо», конференц-зал на 100 осіб, тренажерний зал, пральня, стоянка з цілодобовою охороною.

«Любе», готельно-ресторанний комплекс. Хмельницький, вул. Курчатова, 17.

Приватний готель з одно- та двомісними номерами люкс.

Додатково: ресторан, бар, конференц-зал, Інтернет, екскурсійні послуги.

«Вет», мотель. Хмельницький р-н, с. Червона Зірка.

Мотельний комплекс на 6 км траси Хмельницький-Вінниця. Одно-, двомісні номери люкс. В номерах: телевізор, кондиціонер, фен.

Додатково: ресторан, більярд, Інтернет, стоянка, живий куточок.

«Октант», готель. Хмельницький, вул. Озерна, 20.

Одно-, дво-, тримісні номери з вигодами.

Додатково: бар, більярд, стоянка, СТО, мийка, АЗС.

Готель залізничного вокзалу. Хмельницький, вул. Проскурівська, 92.

Готель на вокзалі, частково з євроремонтом.

«Проскурів», готельний комплекс. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 257.

Готель розташований на виїзді з міста у бік Кам'янця-Подільського.

Додатково: бар, сауна, стоянка.

«Жовтневий», готель. Хмельницький, вул. Володимирівська, 61.

«Шотландія», готель. Хмельницький, Західно-кільцева окружна, 50 .

«Клен», мотель. Хмельницький, 297 км шосе Умань-Львів-Краковець.

Мотель в 4 км о т міста. Є номер люкс - вигоди, ТБ, кондиціонер.

Додатково: бар, стоянка.

«ОСОУ», готель. Хмельницький, просп. Миру, 63.

«Мотель-2», мотель. Хмельницький, вул. Зарічанська, 1.

Готелі м. Камянець-Подільський

Ресторан «Амадеус» . Меню ресторану «Амадеус» створено за участю відомих кухарів Франції та України. Неперевершені страви традиційної української кухні та вишукані страви Старої Європи неодмінно задовольнять смаки найвибагливіших гостей.

Адреса: Хмельницька область, Кам'янець-Подільський, вул. СТАРОБУЛЬВАРНА, 2

Сайт: http://www.amadeus-club.com/ua/restaurants/mainrest.html

Е-mail: amadeusclub.hotel@gmail.com

Готель 4* в центрі старого міста Кам'янець-Подільский.

До Ваших послуг:

- лоббі-бар;

- лаунж-бар у відреставрованих відвальних приміщеннях XVI - XVII століття;

- ресторан «Амадеус»;

- СПА-центр «Лотос»;

- екскурсії;

Адреса: Хмельницька область, Кам'янець-Подільський, вул. СТАРОБУЛЬВАРНА, 2

Сайт: http://www.amadeus-club.com

Е-mail: amadeusclub.hotel@gmail.com

Тарас Бульба . Готельний комплекс в центрі Старого міста: готель на 18 номерів, ресторан, туристична фірма.

Адреса: Хмельницька область, Кам'янець-Подільський, вул. СТАРОБУЛЬВАРНА, 6

Сайт: http://taras-bulba.com.ua/

Е-mail: admin@taras-bulba.com.ua

Стейк-хауc «Лондон» увібрав в себе найкращі традиції та ідеї європейських стейк-хаузів і англійських пабів. Тут створено своєрідний симбіоз стейк-хауза і пабу, де можна з'їсти смачний і соковитий стейк, а також знайти добре підібраний асортимент пива, вина або віскі.

Адреса: Хмельницька область, Кам'янець-Подільський, вул. Князів Коріатовичів, 11

Сайт: http://www.steakhouse.co.ua/

Размещено на Allbest.ru