- Вправи з обтяженням масою предметів (штанга, гирі, гантелі, набивні м'ячі тощо).

- Вправи з обтяженням опором (опір еластичних предметів, опір партнера, опір навколишнього середовища, самоопір тощо).

- Вправи з комбінованим обтяженням (підтягування стрибки і т. ін. з обтяженням власного тіла додатковою масою).

- Вправи на силових тренажерах.

- Ізометричні вправи.

2. Комплекс силових вправ див. Таблиця 1

1.6.1 Імітаційні вправи з додатковим обтяженням

1. Махи ногами з додатковим обтяженням (манжетами, накладками на гомілці або стопі).

Виконуються з опорою рукою на стілець, гімнастичну стінку, будь-яку стійку або стіну і без опори послідовними серіями вперед, убік, назад і круговими рухами по 10 - 30 разів спочатку однією ногою, потім інший.

1.6.2 Силові вправи з власною вагою тіла

1. Віджимання (згинання і розгинання рук) в упорі лежачи.

Виконуються з початкового положення: упор лежачи, прямі руки на ширині плечей, ноги спираються на носки, спина випрямлена. Віджиматися можна спираючись на долоні. Але для зміцнення грон рук, зап'ястних суглобів і пальців рекомендуються віджимання з опорою на кулаках, на п'яти, чотирьох, трьох (на великому, вказівному і середньому) і двох (великому і вказівному) пальцях, а також на тильних сторонах долонь. Кількість віджимань необхідно збільшувати поступово. Вправу необхідно виконувати в різних режимах роботи м'язів: в довільному або максимальному темпі режимі.

2. Згинання і розгинання тіла в тазостегнових суглобах ("прокачування").

З В.П. в упорі лежачи, ноги якнайширше, прогнутися в поясниці, опустивши таз якнайнижче: не згинаючи прямих рук і ніг, ривком зігнутися в тазостегнових суглобах до максимуму, і повернутися в В.П. Повторювати 10-20 раз в проміжках між виконанням серій віджимань і упорі лежачи, не міняючи при цьому В.П.

3. Підняття тулуба і ніг в сід кутом з положення лежачи на спині .

З В.П. лежачи на спині, руки витягнуті за голову: згинання тіла в тазостегнових суглобах, при цьому необхідно пальцями рук торкнутися підведених носків ніг, і повернутися в В.П. Вправу можна виконувати в рівномірному і невисокому темпі, з "вибуховим" характером розвитку м'язових зусиль і гранично можливим розслабленням при поверненні в В.П., а також з додатковим обтяженням на ноги і руки у вигляді манжет, накладок. Можна виконувати згинання-розгинання один, два, три або більш раз на один рахунок. В одному підході можна доводити граничне число повторень до 50-70 разів, або виконувати серіями по 15-40 разів, з різною кількістю повторень на один рахунок. Загальне число повторень вправи може досягати 100-150 разів за тренування.

4. Підняття тулуба і ніг в сід кутом з поперемінним обертанням тулуба вліво-вправо.

З В.П. лежачи на спині, руки витягнуті за голову, ноги злегка зігнуті в колінах: зігнутися в тазостегнових суглобах і, повертаючись по черзі вправо-вліво лівим або правим ліктем (або плечем), прагнути торкнутися правого (лівого) коліна і повернутися в В.П. Дозування, як і в попередній вправі.

5. Підняття ніг з положення лежачи на спині.

З В.П. лежачи на спині, руки витягнуті за голову: підняти ноги вгору і, згинаючи тулуб, опустити їх за голову, торкнувшись носками підлоги. Ноги намагатися тримати прямими. Повторювати від 10 до 50 разів в 3-5 підходах. Вправу можна виконувати з додатковим обтяженням на ногах і з різною кількістю повторень на один рахунок.

6. Підняття тулуба з положення лежачи на спині.

З В.П. лежачи на спині, руки в замку на потилиці, ноги трохи зігнуті в колінах і можуть бути закріплені на підставці: підняти тулуб і нахилитися вперед, потім повернутися в В.П. Дозування, як і в попередній вправі. Для ускладнення, можна цю вправу виконувати з гантеллю.

7. Обертання в тазостегновому суглобі зігнутою в коліні ногою.

З В.П. стоячи на одній нозі, іншу ногу зігнути в колінному суглобі і підтягти до грудей, стопу розслабити: виконати 20-30 кругових рухів назовні, а потім стільки ж всередину. Рівновагу зберігати за допомогою кругових рухів різнойменної руки. Повторити те ж для іншої ноги.

8. Обертання гомілкою і стопою зігнутої в коліні ноги.

З В.П. стоячи на одній нозі, іншу ногу зігнути в колінному суглобі і підтягти до грудей: виконати по 20-30 кругових рухів гомілкою назовні і усередину, потім в тому ж порядку - стопою. Прагнути не опускати стегно, рівновагу підтримувати руками. Повторити те ж для іншої ноги. Вправу можна виконувати і для розминки.

1.6.3 Силові вправи на гімнастичних снарядах

1. Підтягання на перекладині середнім, вузьким або широким хватом руками зверху, знизу.

Підтягання можна виконувати рівномірно і поволі, а також з прискоренням в долаючій фазі руху, або з різким перемиканням з поступливого на долаючий режим роботи м'язів: 3-10 підходів по 5-15 повторень, або в комплексі з іншими силовими вправами.

2. Підйом силою на щаблині.

Виконується з В.П. у висі на щаблині хватом руками зверху: підтягаючись, поставити одну руку ліктем вгору і, продовжуючи рух вийти впритул на прямі руки. Прагнути виконувати вправу без ривків і махових рухів, а положення тіла у висі і упорі фіксувати на прямих руках 1-2 секунди. Це достатньо складна вправа, повторювати її треба до 10 разів в 3-5 серіях або в комплексі з іншими вправами.

3. Підйом переворотом на щаблині.

З В.П. у висі на щаблині хватом руками зверху: підтягаючись, підняти ноги до щаблини і, перевертаючись навкруги щаблини, вийти впритул на прямі руки. Прагнути виконувати без ривків і махових рухів, а положення вису і упору фіксувати 1-2 секунди. Повторювати по 5-10 разів в 3-5 підходах.

4. Підняття ніг до щаблини.

З В.П. у висі на щаблині хватом руками зверху: піднімати ноги до щаблини, прагнучи не згинати їх в колінах, по 10-15 разів в 3-4 підходах. Для створення навантаження на косі м'язи живота, можна в деяких підходах піднімати ноги вверх-в сторону, тобто до лівого або правого плеча, а також виконувати кругові рухи ногами вліво і вправо.

1.6.4 Стрибкові вправи

1. Підскоки на одній нозі з підняттям зігнутої в коліні ноги до грудей і через сторону до плеча:

- виконуючи підскік на стопі лівої ноги, одночасно підняти зігнуту в коліні праву ногу вгору до плеча, опускаючи праву ногу, повторити підскік на лівій;

- виконати те ж, але на іншій нозі;

- Виконуючи підскік на стопі лівої ноги, одночасно підняти зігнуту в коліні праву ногу до плеча через сторону; опускаючи праву ногу, до плеча через сторону; опускаючи праву ногу, повторити підскік на лівій нозі;

- Виконати те ж, але для іншої ноги.

Весь описаний цикл з чотирьох дій можна виконувати і на один рахунок. В одній серії повторювати від 20 до 60 разів. В одному тренуванні можна періодично включати 2-4 серії таких підскоків.

2. Стрибки на двох ногах вгору з підтяганням колін до грудей.

Вправа виконується на місці по 10-20 стрибків в одній серії. Відштовхування повинне бути пружним і швидким.

3. Стрибки вгору з розведенням прямих ніг в сторони, дістаючи пальцями рук носки ніг.

Вправа виконується на місці по 10-20 разів, відштовхування повинне бути пружним і швидким.

4. Підскоки в присіді поперемінно на лівій і правій нозі, протилежна нога одночасно з підскоком різким рухом випрямляється вперед.

Виконувати по 10-20 підскоків на кожній нозі в одній серії. Рівновагу підтримувати руками.

5. Стрибки вгору з поперемінним розведенням прямих ніг в шпагат.

Виконується по 5-10 разів, і лише після ретельної розминки, амплітуду розведення ніг збільшувати поступово.

6. Стрибки вгору на підвищення (сходинки, дерев'яні тумби і т. д.). Виконується поштовхом двох ніг за допомогою маху руками вгору, повторювати 10-20 разів. Висоту стрибків необхідно збільшувати поступово.

7. Стрибки вниз з тумби заввишки 50-100 см з подальшим миттєвим вистрибуванням вгору.

Виконується 2-4 серії по 6-10 стрибків в кожній. Приземлення повинне бути пружним. Амортизація і подальше відштовхування повинні виконуватися як єдина, цілісна дія. Цю вправу слід виконувати не частіше 1-2 раз на тиждень .

1.6.5 Вправи з метання і штовхання снарядів

1. Метання снарядів (набивних м'ячів, ядер, важкого каміння) двома руками вперед через голову, назад через голову, вперед знизу.

Використовувати снаряди вагою від 3 до 7 кг. Чим менше вага, тим більше спрямованість вправи на розвиток швидкості рухів і "вибухової" сили. Кількість метань залежить від задач тренування, рекомендується виконувати серії різних вправ по 10-20 повторень. Причому, після метання важких снарядів, необхідно вправлятися з більш легкими.

2. Метання снаряда однією рукою.

3. Метання снаряда двома руками збоку.

4. Штовхання снаряда двома руками від грудей.

5. Штовхання снаряда однією рукою, як штовхання легкоатлетичного ядра.

1.6.6 Силові пересування

1. Пересування в присіді вперед, боком, спиною або підскоками.

2. Пересування "гусячим кроком".

3. Пересування в упорі лежачи.

4. Пересування в упорі лежачи з розведеними в сторони руками і ногами .

РОЗДІЛ II. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Методи дослідження

При проведенні дослідження ми керувалися сучасними принципами і вимогами до методів. Нами використані наступні групи методів:

1. Теоретичний аналіз літературних джерел з питань визначення і оцінки фізичної підготовленості юнаків.

2. Педагогічне спостереження.

3. Тестування фізичних якостей.

4. Методи математичної статистики.

Аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури.

З метою ознайомлення зі станом досліджуваного питання було вивчено і проаналізовано науково-методичну літературу, яка стосувалась науково-методичних основ силової підготовленості студентів. Опрацьовано фонди обласної бібліотеки (м. Рівне), бібліотек Рівненського державного гуманітарного університету, а також електронної мережі Internet.

Спостереження - це цілеспрямоване, систематичне сприйняття дослідником педагогічного процесу, його окремих сторін у природних умовах. Завданням спостереження є накопичення фактів і подальший їх аналіз. Під час застосування даного методу нами дотримувались відповідних вимог:

· чітко визначена мета спостереження;

· розробка програми, плану спостереження;

· визначення показників, критеріїв досліджуваного об'єкта;

· створення необхідних умов для спостереження;

У своєму дослідження ми використовували безпосереднє спостереження. Дослідник спостерігав особисто за об'єктом у природних умовах.

Педагогічне тестування. З метою встановлення вихідного рівня силової підготовленості старшокласників нами проводились тестування з фіксуванням рухових досягнень у відповідних умовах і згідно правил з наступних вправ, які передбачені Державними тестами та нормативами із загальної фізичної підготовки населення України:

ь вис на зігнутих руках;

ь станова тяга;

ь стрибок в довжину з місця, стрибок угору, піднімання тулуба в сід з положення лежачи за 60 секунд - швидкісно-силові якості;

ь підтягування на перекладині;

Методи математичної статистики.

Отримані результати оброблялись методами математичної статистики з використанням таблиць Excel for Windows 7.

2.2 Організація дослідження

Дослідження відбувалось у декілька етапів.

На першому етапі (вересень 2011 - жовтень 2011р.р.) проводився аналіз теоретичних відомостей, вивчалася науково-методична література. Підібрано методи обстеження і розроблена методика обстеження студентів.

Другий етап (жовтень 2011 - березень 2012р.р.) власне дослідження проводилося на базі Рівненського державного гуманітарного університету. У даному дослідженні взяло участь 64 студентів, серед яких було сформовано 2 групи по 32 чоловіки, учні однієї групи займаються силовою підготовкою, а іншої не займаються. Експерименти проводили на базі Рівненського державного гуманітарного університету.

На третьому етапі (березень 2012 - квітень 2012р.р.) було проведено порівняння отриманих даних в групах. Також здійснено аналіз і узагальнення даних дослідження. Проведене літературне оформлення бакалаврської роботи. Розроблена нами схема організації дослідження забезпечила своєчасність і чіткість вирішення поставлених завдань. Проведене літературне оформлення бакалаврської роботи.

2.3 Педагогічні спостереження

Перевірено 20 вибіркових спостережень за тренувальними заняттями студентів. Деякі з них проходили із прийомом контрольних нормативів.

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

3.1 Аналіз силових здібностей студентів, які займаються та які не займаються силовою підготовкою

Оскільки - силова підготовка розуміється нами як правильно організований процес рухової активності людини з метою оптимального її розвитку саме це ми перевірили в усіх групах за допомогою тестів. У даному дослідженні взяло участь 48 студентів Рівненського державного гуманітарного університету, серед яких було сформовано 2-і групи по 24 чоловік, студенти однієї групи займалися силовою підготовкою, а іншої не займалися. Експерименти проводили на базі Рівненського державного гуманітарного університету. Що стосується фізичної підготовленості (табл.1), то у студентів, які не займаються силовою підготовкою порівняно з іншою групою слабко розвинуті м'язи рук та верхньої частини тіла. Результат у підтягуванні у них найнижчий і становить в середньому 16 разів. Станова сила у даних студентів є також найнижчою - 105,0 кг. Дальність стрибка у довжину з місця становить 254,5 см, а стрибок угору 41,5 см.

Таблиця.1.

Порівняльна таблиця силових здібностей студентів, які займаються та які не займаються силовою підготовкою.

Показники	Групи	Різниця
	Студенти, що не займалися силовою підготовкою	Студенти, що займалися силовою підготовкою
Стрибок у довжину з місця, см	254,5+5,1	250,3+8,2	- 4,2
Стрибок угору, см	41,5±2,68	35,25±5,8	- 6,25
Підтягування, разів	16±2	22±3	6
Підйом в сід за 60 с, разів	41,5±2,25	55,25+1,0	13,75
Вис на зігнутих руках, с	45,1+5,06 15,02±1,2 10,1±0,3	57,2±3,27	12,1
Станова тяга, кг	105,0±8,66	165,5±14	60,5

Натомість студенти, які займаються силовою підготовкою мають кращий рівень фізичної підготовленості у порівнянні з попередньою групою. У них добре розвинута м'язова система.

Рис. 1.1. Порівняльні результати стрибка у довжину з місця двох досліджуваних груп

Вони показали кращий результат зі стрибка у довжину з місця (рис.1.1) - 254,5 см, що на 4,2 см краще ніж в групі студентів, які займаються силовою підготовкою, що в свою чергу можна пояснити тим, що вони є баскетболістами і волейболістами тому вибухова сила в них розвивається в ході простих тренувань.

Рис. 1.2. Порівняльні результати в тесті стрибок вгору двох досліджуваних груп

Аналогічна картина спостерігається і в тесті стрибка вгору (рис.1.2) 41,5 разів у групі, що не займалася силовою підготовкою проти 35,25 в

Рис. 1.3. Порівняльні результати в тесті підйом в сід за 60 сек двох досліджуваних груп іншій групі, проте у підніманні в сід за 60 сек (рис.1.3) 55,25 разів, що на 13,75 разів краще ніж у юнаків, які не займались силовою підготовкою.

Рис. 1.4. Порівняльні результати станової тяги двох досліджуваних груп

Також в цій групі студенти показали кращі результати станової сили на 65,5 кг від групи, які не займаються вправами з виховання силових здібностей (рис.1.4.).



Рис. 1.5. Порівняльні результати підтягування двох досліджуваних груп

У даному тесті кращі результати знову ж таки показали студенти, що займалися силовими вправами. Їх результат 22 підтягування, що на 6 разів більше ніж іншій групі (рис.1.5.).

Рис. 1.6. Порівняльні результати в тесті вис на зігнутих руках двох досліджуваних груп

Аналогічна картина спостерігається і в тесті вис на зігнутих руках (рис.1.6) 45,1 с у групі, що не займалася силовою підготовкою проти 57,2 с в протилежній групі.

Отже, проведений у роботі аналіз показав позитивний вплив на розвиток силових здібностей саме у тих студентів, що займалися силовою підготовкою на секційних заняттях, проте деякі тести, а саме стрибок у довжину з місця і стрибок вгору, показали, що швидкісно-силові якості можуть розвиватися не тільки під час спрямованої підготовки.

Умови виконання державних тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості населення України

Загальні положення

До виконання державних тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості населення України (далі - тестування) допускаються треновані особи, які пройшли медичне обстеження і допущені лікарем до тестування, чітко усвідомили мету своєї участі в ньому, ознайомлені з технікою і правилами безпеки під час їх виконання. У разі незадовільного самопочуття брати участь у тестуванні не рекомендується.

Тести на фізичну підготовленість можуть використовуватись і як окремі види випробувань у кінці відповідного розділу підготовки. Особи, що підлягають тестуванню, повинні бути одягнені в спортивні одяг і взуття. Вправи можуть виконуватись і босоніж. Не дозволяється використовувати взуття з шипами.

Перевірку фізичної підготовленості всіх груп населення слід проводити в одні і ті ж терміни, в належних санітарно-гігієнічних і погодних умовах.

1. Стрибок у довжину з місця.

Обладнання. Неслизька поверхня з лінією і розміткою в сантиметрах.

Опис проведення тестування. Учасник тестування стає носками до лінії, робить змах руками назад, потім різко виносить їх уперед, відштовхуючись ногами, стрибає якомога далі.

Результатом тестування є дальність стрибка в сантиметрах у кращій з двох спроб.

Загальні вказівки і зауваження. Тестування проводиться відповідно до правил змагань для стрибків у довжину з розбігу. Місце відштовхування і приземлення повинні перебувати на одному рівні.

2. Стрибок угору з місця.

Обладнання. Розмітка на стіні, магнезія або крейда.

Опис проведення тестування. Учасник тестування змащує кінчики пальців рук магнезією або крейдою, стає обличчям до стіни, де зроблена розмітка, ноги на ширині плечей, руки опущені. За командою "Можна!" учасник піднімає руки вгору і торкається кінчиками пальців розмітки. Потім він опускає руки донизу, ледь присідає і робить різкий змах зігнутими руками вгору, відштовхується в тому ж напрямку ногами, стрибає вертикально вгору, намагаючись якомога вище торкнутися кінчиками пальців рук розмітки.

Результатом тестування є відстань у сантиметрах між відмітками, зробленими на стіні кінчиками пальців до і після стрибка.

Загальні вказівки і зауваження. Зараховується кращий результат з двох спроб. Не дозволяється під час підготовки до виконання стрибка згинати ноги або руки, стрибати з розбігу, торкатися розмітки після стрибка, однією рукою.

3. Підтягування.

Обладнання. Горизонтальний брус або перекладина діаметром 2-3 сантиметри, лава, магнезія Брус чи перекладина повинні бути розташованими на такій висоті, щоб учасник висячи не торкався ногами землі.

Опис проведення тестування. Учасник тестування стає на лаву і хватом зверху (долонями вперед) береться за перекладину на ширині плечей, руки випрямлені. За командою "Можна!", згинаючи руки, він підтягується до такого положення, аби його підборіддя було над перекладиною. Потім учасник повністю випрямляє руки, опускаючись у вис. Вправа повторюється стільки разів, скільки в учасника вистачить сил.

Результатом тестування є кількість безпомилкових підтягувань, під час яких не порушена жодна умова.

Як виняток, для дітей дошкільного та учнів молодшого шкільного віку і жінок установлена система дробових оцінок тестування.

Якщо учасник випробування підтягнувся до положення, при якому візуально реєструється незначний, але яскраво виражений кут згинання рук у ліктьових суглобах, то йому зараховується 1/3 підтягування. Підтягування до положення, при якому голова учасника досягає рівня перекладини, оцінюється як 1/2 підтягування. Якщо учасник досягає перекладини кінчиком носа, йому зараховується 3/4 підтягування.

Загальні вказівки і зауваження. Кожному учасникові дозволяється лише один підхід до перекладини.

Не дозволяється розгойдуватися під час підтягування, робити допоміжні рухи ногами.

Тестування припиняється, якщо учасник робить зупинку на 2 і більше секунди або йому не вдається зафіксувати потрібного положення більш як 2 рази підряд.

4. Вис на зігнутих руках.

Обладнання. Горизонтальний брус або перекладина діаметром 2- З сантиметри, встановлені на такій висоті, щоб найвищий учасник тестування міг виконати вис, не торкаючись ногами землі, лава, магнезія.

Опис проведення тестування. Учасник тестування стає на лаву і хватом зверху (долонями вперед) береться за перекладину зігнутими руками так, щоб підборіддя перебувало над перекладиною. Коли він зайняв вихідне положення і готовий виконувати тест, подається команда "Можна!", за якою учасник перестає опиратись ногами і повисає на зігнутих руках (підборіддя перебуває над перекладиною).

Результатом тестування є час у секундах, протягом якого учасник зберігає положення вису на зігнутих руках.

Загальні вказівки і зауваження. Учасник не повинен торкатися перекладини. У разі торкання підборіддям перекладини або опускання підборіддя нижче неї, торкання опори ногами, тестування припиняється.

5. Піднімання в сід за 60 с.

Обладнання. Секундомір, гімнастичний мат.

Опис проведення тестування. Учасник тестування лягає спин на рівну поверхню, ноги зігнуті в колінах під прямим кутом, відстань між ступнями - 30 сантиметрів, пальці рук з'єднані за головою. Партнер тримає його ступні так, щоб п'ятки торкались опори. Після команди "Можна!" учасник сідає, торкається ліктями колін і повертається вихідне положення, торкаючись спиною і руками мати. Протягом 1 хвилин він повторює вправу з максимальною частотою.

Результатом тестування є кількість піднімань з положення лежачи в положення сидячи протягом 1 хвилини.

Загальні вказівки і зауваження. Відштовхуватися від мати ліктями забороняється. Учасник тестування повинен намагатися виконувати вправу без зупинки, але і після зупинки вправу можна продовжувати.

Методичні рекомендації

Методичні рекомендації щодо профілактики травм у процесі силової підготовки:

1. Перед силовим тренуванням ретельно розминайтесь і зберігайте організм у теплі протягом усього заняття.

2. Величини обтяжень та загальний обсяг силових навантажень збільшуйте поступово, особливо на початковому етапі занять силовими вправами.

3. Обачливо визначайте величину обтяжень у кожній новій вправі. Спочатку добре засвойте її техніку з легкими та помірними обтяженнями.

4. Гармонійно розвивайте усі скелетні м'язи, особливо на початковому етапі силової підготовки. Для цього використовуйте різноманітні силові вправи і виконуйте їх з різних вихідних положень.

5. Не затримуйте дихання при виконанні силових вправ з неграничними обтяженнями.

6. Уникайте надмірних навантажень на хребет. В інтервалах відпочинку розвантажуйте хребет шляхом виконання висів.

7. Систематично зміцнюйте м'язи живота та тулуба.

8. Систематично зміцнюйте м'язи підошв. Це сприятиме зростанню пружності ступні й уникненню значної кількості травм та плоскостопості.

9. У вправах з предметами застосовуйте різноманітні хвати. Це допоможе уникнути травм рук.

10. Розвивайте силу м'язів ніг у положенні сидячи та лежачи на спеціальних тренажерах.

11. Вправи з граничними і біляграничними обтяженнями виконуйте тільки на жорсткій опорі та у взутті, яке міцно фіксує гомілковостопні суглоби.

12. Не робіть глибокий вдих перед натужуванням. Оптимальним є напіввдих або на 60-70 % від глибокого вдиху.

13. Уникайте тривалих натужувань.

14. При максимальному напруженні з натужуванням закривайте очі, щоб уникнути пошкодження ніжних судин очей.

15. Вправи на розтягування при активному відпочинку виконуйте з амплітудою рухів, яка на 10-15 % менша за максимальну у відповідному суглобі.

16. При відчутті болю або поколюванні у м'язах, зв'язках, сухожиллях чи суглобах негайно припиняйте виконання вправ.

ВИСНОВОК

Сила як рухова якість -- це здатність людини долати опір або протидіяти йому за рахунок м'язових напружень. Розвиток силових якостей людини, як і інших якостей, носить гетерохронний характер. Незначний загальний розвиток сили м'язів спостерігається до 9-річного віку у дівчат і 10-річного віку у хлопчиків. Віковий період від 9-10 до 16-17 років характеризується найвищими темпами приросту абсолютної сили м'язів.

Підводячи підсумок проведеного дослідження, необхідно відзначити наступне:

1. Зростання силових показників м`язового скорочення в залежності від віку відбувається нерівномірно.

2. Кращого показника сили і часу м'язового скорочення юнака досягають у віці 17 років.

3. Найбільші зрушення силових показників настають у віці 11-12, 13-14 і 15-16 років; найбільший приріст показників відзначається у віці 13-14 і 15-16 років.

4. Значні зрушення тимчасових показників відбуваються у віці 10-12 років.

5. Показники "імпульсу сили" досягають значних зрушень у віці 13-14 років.

Дослідивши методику розвитку силових здібностей ми зрозуміли, що направлений розвиток силових здібностей відбувається лише тоді, коли здійснюється максимальна м'язова напруга. Тому основна проблема в методиці силової підготовки полягає в тому, щоб забезпечити в процесі виконання вправ достатньо високий ступінь м'язової напруги. У методичному плані існують різні способи створення максимальної напруги: підняття вантажу, що гранично можна підняти невелике число разів; підняття неграничної ваги максимальне число разів - «повністю»; подолання вантажу, що негранично обтяжив з максимальною швидкістю; подолання зовнішніх опорів при постійній довжині м'язів; зміні її тонусу або при постійній швидкості руху по всій амплітуді; стимулювання скорочення м'язів в суглобі за рахунок енергії падаючого вантажу або ваги власного тіла, тому підібрав найбільш оптимальні засоби розвитку силових здібностей для розвитку силових здібностей людини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Апанасенко Г.А. Физическое развитие у детей и подростков. - К.: Здоровье, 1985.

2. Ахмеджанов Э.Р. Составление, подготовка текста, библиграфия. Психологические тесты. - М. : 1996. - 92-93

3. Ашмарин Б.А.,Виноградов Ю.А., Вяткина З.Н. Теория и методика физического воспитания. - М.: Просвещение, 1990 - 287 с.

4. Батуев А.С.Высшая нервная деятелъностъ.-М.: Высш.шк., 1991.

5. Велитченко В.К.Физкулътура для ослабленых детей. -2-е изд. - М. : Физкулътура и спорт, 1989.

6. Велитченко В.К.Физкулътура для ослабленых детей. :- Метод. пособие. - М. : Здоровъе , 1985.

7. Гогунов Е.Н., Мартъянов Б.И. Психология физического воспитания и спорта. - М. ,- 2000.

8. Голощапов Б.Р.История физической культуры и спорта. - М., 2000.

9. Готовцев П.И., Субботин А.Д., Селиванов В.П. Лечебные фізкультура и массаж. - М.: Медецына, 1987.

10. Гутько И.П., Соколов В.А., Заборовський К.К. Азбука здоровья. - Минск : Полымя, 1988 - 175 с.

11. Егоров А.С. Психофизиология умственного труда. - Ленинград. : Наука, 173. - 132 с.

12. Єрмаков С.С. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту №8, Харків, ХХПІ, 2000. - 68 с.

13. Єрмаков С.С. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту №11, Харків, ХХПІ, 1998. - 52 с.

14. Железняк Ю.Д.Основы научно-методической деятельности в физической культуре и спорте. - М.: Академия, 2002, -264 с.

15. Железняк Ю.Д., Портнов Ю.М. Спортивные игры: Учебник - М., 2000.

16. Жуков М.И. Подвижные игры: Ученик - М., 2000.

17. За редакцією професора В.Г. Шевчука. Посібник з фізіології . - Вінниця: НОВА КНИГА, 2005.

18. Збірник наукових статей аспірантів галузі фізичої культури та спорту. Випуск 3.- Львів , 1999.

19. Лазарев И.В., Кузнєцов В.С., Орлов Г.А. Практикум по легкой атлетике: Учеб. пособие. - М., 1999.

20. Ловейко И.Д., Фонарьов М.И. ЛФК при заболеваниях у детей. - Л.: Медицина, 1987.

21. Линець М.М., Андрієнко Г.М.. Витривалість , здоров'я, працездатність - Львів, 1993. - с.10-26

22. Зимкина Н.В. Физиология человека. М,-1975.-496с.

23. Коца Я.М.Спортивная физиология. М. Физкультура и спорт,1986.-240с.

24. Круцевич Т.Ю.Теория и методика физического воспитания -К.: Физкультура и спорт,2003.-424с.

25. Курамшинат Ю.Ф Теория и методика физической культуры.- М.: Советский спорт,2003.-464с.

26. Платонов В.Н.Система подготовки спортсменов в Олимпийском спорте.- К.: Олимпийская литература,2004.-808с.

27. Платонов В.М., БулатоваМ.М. Фізична підготовка спортсмена:Навчальний посібник.-К.:Олімпійська література,1995.-320с.

28. Прокопова Л.І.Курс лекцій з теорії і методики фізичного виховання:Навчальний посібник для студентів факультету фізичної культури педагогічних університетів.-ЧастинаII.-Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка,2005.-144с.

29. Романенко В.О.Рухові здатності людини.- Донецьк:1991,-336с.

30. РоманенкоВ.А.Диагностика двигательных способностей.-Донецк: Учебное пособие, идательство ДоНУ,2005,-290с.

31. Сергіенко В.М. Основи легкої атлетики.- Суми:СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2007.-228с.

32. Смирнов В.М., Дубровский В.И. Физиология физического воспитания и спорта: Учеб. для студ. сред. и высших учебных заведений. - М.: издательство Владос-Пресс,2002.-608с

33. Солодков А.С.,Сологуб Е.Б.Физиология человека: Учебник для высших учебных заведений физической культуры.-М.:2001.-358с.

34. Дж.Х. Уилмор ,Д.Л. Костилл Физиология спорта и двигательной активности: Перевод з английского языка Под. редакцией А. Яценко К:Олимпийская литература,1997.-503с.

35. Филин В.П. Воспитание физических качеств у юных спортсменов, М., Физкультура и спорт,1974-232с.

36. Чусов Ю.Н.Физиология человека, М.:1968-345с.

37. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 1. Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2001. - 247 с.

38. Филин В.П. Воспитание физических качеств у юных спортсменов.-- М.: ФиС, 1974.-- 232 с.

39. Филин В.П. Воспитание физических качеств у юных спортсменов.- М.: ФиС, 1974.- 232 с.

40. Фізичне виховання в школі. Науково- методичний журнал. К.:Педагогічна преса. 2/2004. - С.25 - 29

41. Фізичне виховання в школі. Науково - методичний журнал. К.: Педагогічна преса. 1/2006. - С.21 - 26

42. Фізичне виховання в школі. Науково - методичний журнал. К.: Педагогічна преса. 1/2004. - С.19 - 30

43. Фізичне виховання в школі. Науково - методичний журнал. К.: Педагогічна преса. 3/2004.- С.22-31

44. Шитикова Г.Ф. Оценка навыков и умений у младших школьников //Физическая культура в школе.-- 1977.-- № 3.-- С. 14-18.

45. Шиян Б.М. Методика фізичного виховання школярів.- Львів: ЛОНМІО, 1996.-- 232 с.

46. Шиян Б.М., Папуша В.Г. Теорія фізичного виховання.-- Тернопіль:Збруч, 2000.-- 183 с.

47. Шлемин А.М. Один из эффективных методов // Физическая культура в школе.- 1981.-- № 11.- 185с.

Размещено на Allbest.ru