Характеристика рекреаційних ресурсів Карпатського регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТРЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту

Індивідуальне завдання

На тему: «Характеристика рекреаційних ресурсів Карпатського регіону»

Прийняла:

д.е.н. Дубодєдова А.В.

Виконала:

ст.гр. МОРм-14

Саваневічус Х.С.

ЛЬВІВ 2012



Рекреаційний потенціал Карпатського регіону та його використання

Природно-ресурсний та історико-культурний потенціал регіону в поєднанні з вигідним географічним положенням в центрі Європи є достатньо вагомою передумовою розвитку і відпочинку, орієнтованою як на внутрішнього споживача, так і на обслуговування іноземного контингенту.

В Карпатському регіоні України нараховується понад 800 джерел і свердловин мінеральних вод з добовим дебітом 57,5 млн.л. Розвідано і затверджено запаси лікувальних вод 13 родовищ (Східниця, Самбір, Сколе, Бубнище, Крушельниця та інші) з сумарним дебітом 4,6 млн.л на добу.

Майже не використовується великі запаси лікувальних мінеральних вод Старосамбарського району. Надра цього краю багаті також кухонною сіллю.

В економіці провідне місце належить сільському господарству. Основним напрямком діяльності є тваринництво, акцент якого за останні роки перемістився з громадського сектора в приватний. На кожний сільський двір припадає в середньому по 2 - З голови великої рогатої худоби.

Вуглекислі води - найбільш розповсюджена група мінеральних вод регіону. За ступенем мінералізації вони поділяються на слабо, середньо, високомінералізовані та розсоли, а за складом солей - на гідрокарбонатні, натрієві і кальцієво-натрієві, хлоридно-натрієві або кальцієво-натрієві.

Гідрокарбонатні вуглекислі води добре вивчені в Калечинському родовищі (Міжгірський район Закарпатської області).

Вуглекислі гідрокарбонатні натрієві води середньої мінералізації є в Полянській групі родовищ (Свалявський район) -Плосківське, Новополянське, Полянське і Голубинське. їх загальні експлуатаційні запаси складають майже 1000 м3 на добу.

Із багаточисельних родовищ вуглекислих хлоридно-гідро-карбонатних натрієвих і кальцієво-натрієвих вод детально розвідані і добре вивчені Гірськотисівське і Сойминське. Гірськотисівське родовище знаходиться на території с. Кваси Рахівського району. Води цього родовища унікальні в нашій країні і мають високі лікувальні властивості. Затверджені експлуатаційні запаси вод складають 301 м3 на добу, що створює широкі перспективи для будівництва на їх базі курортного комплексу. Зараз тут функціонує пансіонат "Гірська Тиса".

Сойминське родовище вуглекислих хлоридно-гідрокарбонатних кальцієво-натрієвих вод (с.Сойми) є одним з найбільших родовищ даного типу і відрізняється глибоким заляганням водоносних горизонтів. Мінеральні води під великим тиском фонтанують із свердловин, а їх дебіт самовпливом досягає 900 м3 добу. Затверджені запаси мінеральних вод складають 600 м3 на добу. На їх базі слід побудувати крупний лікувально-туристичний комплекс. Це дасть змогу залучити кошти іноземних туристів, крім того створить значну кількість робочих місць для місцевого населення, що є одним із гострих і болючих проблемних питань Карпатського регіону, особливо в нинішніх умовах зростаючого безробіття в Україні.

Широко розповсюджені в регіоні і мінеральні води з великим вмістом органічних речовин. Прикладом цього типу є Трускавецька "Нафтуся" - відома у всьому світі унікальна вода, яка традиційно пов'язується з Трускавецьким і Східницьким курортами. Близькими до неї є води Борислава та Сколівщини.

Курортами європейського значення є Трускавець, Борислав, а також місто Дрогобич.

Трускавець - місто розташоване в передгір'ях Карпат на висоті близько 350 м над рівнем моря. За 6 - 10 км на південь від Трускавця піднімаються карпатські вершини Білів (775 м), Бобовище (878 м), Цюхів (942 м). На схилах гір змішані ліси ( дуб, бук. ялиця, смерека, модрина, кедр, вільха, граб та інші породи дерев).

Місто засноване в часи Київської Русі. Перша згадка відноситься до 1261 р.

Трускавець - курорт державного і міжнародного значення. Історія курорту налічує 170 років і починається з 1827 р, коли була відкрита перша невеличка бальнеологічна лікарня на місці джерела сульфідної мінеральної води.

Основний природний фактор-мінеральні води, різні за хімічним складом і мінералізацією. У Трускавці понад 25 мінеральних джерел, воду використовують для питного лікування, ванн, зрошень, інгаляцій та інших бальнеологічних процедур.

Найбільш відома мінеральна вода "Нафтуся" гідрокарбонатно-сульфатна калієво-магнієва з мінералізацією 0,7 г/л. Вона містить органічні речовини, зв'язані з Бориславським родовищем нафти, які надають воді специфічний присмак і запах нафти. За своїм складом і фізіологічною дією "Нафтуся" є унікальною мінеральною водою. Крім бальнеотерапії на курорті застосовують озокеритолікування, лікувальну фізкультуру, штучні вуглекислі мінеральні води та інші процедури.

Затверджені запаси мінеральної води "Нафтуся" - 47,2 м3 на добу, лікувальних розсолів - 463 м3 на добу.

На курорті здійснюється лікування захворювань нирок і сечовивідних шляхів, шлунка, печінки і жовчних шляхів, порушень обміну речовин, а також супутніх захворювань серцево-судинної системи.

У Трускавці функціонує 19 санаторіїв, 17 пансіонатів з лікуванням загальною місткістю близько 13 тис. осіб одноразово. Із загальнокурортних установ діють 2 курортні поліклініки, 2 бальнеозокеритні лікарні. Щороку на курорті лікується понад 150 тис.осіб. Працюють також підприємства, які надають туристичні та інші послуги.

Особливої уваги заслуговує відкриття у Трускавці -Дрогобицьким державним університетом , факультету валеології, тобто з метою широкого розвитку сфери послуг і підготовки місцевих кадрів до розвитку курортної інфраструктури. Цьому є також добра база, так як в цьому ж університеті є факультет менеджменту та маркетингу, який гготує спеціалістів - менеджерів для невиробничої сфери. Факультет є новим у Карпатському регіоні, але попит на його випускників постійно зростає.

У Трускавці набуває розвитку курортополіс - очолює його доцент Б.Петровський, діяльність якого будується на сучасних теоріях менеджменту та маркетингу. Як уже зазначалося щорічно лікувальними закладами залучається понад 9 млн. доларів США, 10% від яких надходить до місцевого бюджету міста Трускавця.

Борислав - один з перших нафтових центрів світу, де вже протягом більше як півтора сторіччя добувають цю корисну копалину. За цей час видобуток не припинявся ні на день. Перший надзвичайно бурхливий етап пов'язаний з видобутком простими способами неглибокої (до 200 м) нафти. Він продовжувався близько 30 років. Потім були освоєні нафтоносні горизонти на глибині 800,1000 і більше метрів, відкриті нові родовища в усьому регіоні.

Поряд з нафтою і газом добувають у Бориславі озокерит. За запасами, рівнем видобутку бориславське родовище озокериту найбільше у світі. Слід також відзначити, що за якістю Бориславський озокерит - найкращий. Завдяки застосуванню в медицині про озокерит знають сотні тисяч людей, яким він допоміг позбутися тяжких недуг. Цю індустрію вже зараз необхідно розвивати, зробити привабливою для іноземних туристів, яких у поєднанні процесу лікування озокеритом і "Настусею" та прекрасними природними мальовничими гірськими ландшафтами. Борислав зацікавить як одне із унікальних місць у цілому світі.

Дрогобич - одне з найстаріших міст регіону, відзначив у 1991 році 900-річний ювілей. Споконвіку основою міста була сіль, якою торгували по всьому Галицько-Волинському краю та у багатьох містах Європи.

У Дрогобичі діють 4 інститути, 4 технікуми, музичне училище, 2 професійні училища, гімназія, ліцей, 21 школа, різні художні, музичні та спортивні школи.

Дрогобич був значним культурним центром ще в XV ст. Тут у 1450 р. народився видатний вчений, педагог і письменник Юрій Дрогобич, професор Краківського і ректор Болонського університетів.

Дрогобицький університет на своїх факультетах може готувати кадри для всього Карпатського регіону, які, володіють сучасними знаннями ринкової економіки, зможуть виконувати роботу менеджерів, маркетологів у будь-якій сфері розвитку рекреації.

Але названими ділянками міст поширення "Нафтусі" не вичерпується. Вченими Львівщини відкрито родовища цієї цілющої води у гірській зоні Карпат (Турківський та Сколівський райони). Зокрема, вона має великі запаси біля сіл Верхнє Синьовидне, де води групи "Нафтуся" у п'ять разів більше, ніж у Трускавецькому родовищі. Такі запаси розміщені також у Підгородцях, Крушельниці, Ямельниці, Уричі, тобто охоплюють широкі площі, на яких можуть розміститися великі туристичні бази та пансіонати для лікування і відпочинку.

Окремо варто сказати про Сколівський та Турківський райони, що розташовані у південно-західній частині Львівської області у межах Бескидів Східних, максимальна висота яких на території району досягає 1268 м (гора Парашка). Хребти гір крутосхилі та пологогребеневі, розчленовані долинами рік, гірськими ущелинами і міжгірськими угловинами.

Площа Сколівського району 1,5 тис. км2 на більшу частину якої поширюється статус гірської місцевості. Це споконвічний клаптик землі України, серпантином доріг якої відкриваються ворота в Західну Європу.

Площа лісів 101,5 тис. га, багатих грибами, ягодами, дикими звірами. У районі знаходиться ландшафтний заказник Бердо та лісовий Сколівський, 13 пам'яток природи і 10 заповідних урочищ, 62 тис. га займають мисливські угіддя.

Враховуючи географічне положення, наявність значних запасів різноманітних мінеральних вод та вже діючу мережу туристичних баз і закладів відпочинку, район має значний рекреаційний потенціал.

Турківський район розташований у Карпатських горах, які тут називаються Бескидами і в основній частині мають висоту 650 - 950 м над рівнем моря. Найвища точка району гора Пікуй має висоту 1405 м.

Рельєф району складний. Крутосхили і гірські хребти розчленовані чисельними потоками, річками-притоками ріки Стрий. Тут бере початок одна з найбільших рік України Дністер. Гори вкриті віковими лісами, багатими на ягоди, горіхи, гриби. У лісових хащах водяться ведмеді, олені, косулі.

Оскільки тут є багато різноманітних мінеральних джерел з водами типу "Нафтуся", "Боржомі", сірководневих та інших, район має великі можливості для розвитку санаторно-курортної мережі.

Крім того тут поміж Карпатських гір протікає повноводна для цього краю річка Стрий, яка бере початок біля Верницького перевалу створюючи чудові краєвиди.

У Карпатському регіоні також широко розповсюджені мінеральні води без специфічних компонентів. Води цього класу відомі в Іршавському, Мукачівському, Тячівському, Хустському районах Закарпаття, в Моршині, Трускавці, Самбірському , Сколівському і Старосамбірському районах Львівської області. Особливо багатими на хлоридні натрієві води без специфічних компонентів всі гірські і перед гірські райони Івано- Франківської області.

В районі м.Сколе, смт. Славське і в інших місцях відкриті родовища мінеральних вод, значні запаси яких можна використати як гідромінеральну базу крупних бальнеологічних курортів.

У районі Трускавця детально вивчені дві ділянки скупчення азотних розсолів, виявлених на глибині 20 - 200 м. їх затверджені запаси складають 463 м3 на добу при мінералізації 120 - 340 г/л.

Зона поширення лікувальних розсолів з підвищеним вмістом сульфатів займає південно-західну частину Передкарпаття. У цій зоні розташований добре відомий на Україні і за її межами курорт Моршин, а також біля 15 проявлень, що зафіксовані геологорозвідувальними роботами. Загальні розвідані запаси та прогнозні ресурси лікувальних розсолів даного типу на території Передкарпаття оцінюються в об'ємі понад 600 м3 на добу.

Карпати мають потужний потенціал для розвитку різних видів туризму. Мальовничі ландшафти, рельєф, кліматичні умови створюють сприятливий фон для короткотривалого відпочинку. Карпати - єдиний регіон України, умови якого придатні для розвитку гірськолижного спорту на рівні світових стандартів.

Природний потенціал рекреації органічно доповнюється багатим арсеналом пам'яток історії, культури, архітектури, що є теж привабливим для іноземних туристів, як для відпочинку так і оздоровлення, духовного збагачення.

Карпатський регіон належить до найбагатших на Україні територій на пам'ятки історії та культури, найстарші з яких розташовані в районі Дністра та Закарпаття. На території чотирьох областей взято під охорону понад 6 тисяч пам'яток архітектури IX -XIX століть.

Таким чином, оцінка рекреаційного потенціалу території показує, що його якісні і кількісні параметри в поєднанні з географічними і економічними показниками є важливими об'єктивними передумовами розвитку рекреаційного комплексу Карпатського регіону. А це значні капіталонадходження, тісні зв'язки з іншими державами і основні-створення широкої мережі робочих місць.

Розвиток рекреаційної галузі та туризму в Карпатському регіоні

Розкриваючи дану проблему на основі проведених досліджень доступних джерел інформації, дамо насамперед оцінку досягнутого рівня рекреаційного освоєння регіону і тут же зазначимо, що вона не буде об'єктивною, якщо розглядатиметься як самоціль або ізольованою від соціально-економічного контексту. Оперування тими чи іншими показниками, крім констатації фактів, нічого конструктивного в аргументацію висновків та ідей внести не може. Тим більше, коли йдеться про сферу, яка претендує на роль провідної в структурі господарського комплексу регіону.

В окремих районах Карпат насиченість територій рекреаційними об'єктами досить висока, але це не говорить про високий рівень рекреаційного освоєння, оскільки якість нашого сучасного обслуговування та інших сервісних умов є далекою від світових стандартів. Тому тільки комплексний підхід до оцінки рівня рекреаційного освоєння буде найбільш правомірним та об'єктивним.

Важливою характеристикою сучасного стану розвитку рекреаційної індустрії в регіоні є наявна матеріальна база, з об'єктами різного рекреаційного профілю, яка повинна розвиватися залежно від особливостей того чи іншого району.

Безперечно, що туристичні бази, кемпінги доцільніше розвивати в гірській місцевості, щоб використовувати їх за призначенням круглорічно, щоб зберегти трудові ресурси без скорочення працюючих в будь-який сезон року.

Будинки та пансіонати відпочинку доцільніше розміщати поблизу лікувальних закладів, у місцях з добрим транспортним сполученням та іншими сферами послуг. Розвиток рекреаційних об'єктів повинен покладатися на місцеві органи державної влади.

Розвиток туризму в Карпатах - це повернення капіталів в Україну, зміцнення її суверенітету і державності, для цього є всі умови тільки їх необхідно втілити у реальність. Карпатський регіон за своїми природними даними не поступається ні єдиній країні Європи. Для сьогодення галузь рекреації повинна бути однією з пріоритетних видів діяльності.

Необхідно також відзначити, що розміщені в регіоні рекреаційні об'єкти підпорядковані різним міністерствам, відомствам, організаціям, що ускладнює процес управління рекреаційною сферою як єдиною галуззю.

Більшість установ санаторно-курортного профілю належить профспілкам, координацію яких здійснюють Трускавецьке, Прикарпатське і Закарпатське територіальні управління.

Відпочинкові об'єкти, як правило, знаходяться на балансі різних відомчих підприємств, установ і організацій.

Процес роздержавлення і приватизації вплинув також на акціонування рекреаційних об'єктів, передачі їх в оренду трудовим колективам. Цьому може бути приклад Трускавецького санаторію "Дніпро-Бескид", який перейшов у власність трудового колективу. Це дало відчутні результати в процесі обслуговування , розвиваються зв'язки із іншими країнами на основі лікування і відпочинку.

Для вироблення і здійснення сучасної політики розвитку туризму, відпочинку та обміну цією діяльністю з іншими країнами в областях регіону створені територіальні органи Державного комітету України з туризму, а також генеральні агентства. Крім того, як один з видів підприємництва створена значна мережа приватних фірм, які надають часткові послуги в туризмі, в основному організація автобусів та придбання білетів для поїздок в окремі країни.

Відносно матеріальної бази, яка створена в регіоні, слід наголосити, що вона вже сьогодні не задовольняє існуючий попит на рекреаційні послуги, в структурі якого в останні роки відбуваються зміни, зокрема ростуть потреби у зимовому, в т.ч. гірськолижному відпочинку.

Необхідно створити зимові бази відпочинку в районі Борислава, Старого Самбора, Підбужа, Кропивника, Підгородцях. Це місця де добре транспортне сполучення і гори мають належні схили для різних лижних трас.

За прогнозами фахівців попит на зимовий туризм очікується в обсязі понад 4 млн. чоловік на рік, лише для потреб відпочинку і туризму. Разом з потребами в санаторно-курортному лікуванні на базі мінеральних вод попит на рекреаційні послуги в регіоні складає не менше як 6 млн. чоловік. Сумарна місткість рекреаційних об'єктів регіону у 8 - 10 разів менша, ніж в аналогічних регіонах за рубежем. Не відповідають міжнародним стандартам умови сервісу в рекреаційних закладах, відсталою є система інфраструктурного забезпечення.

На даний час, враховуючи непідготовленість території до підвищення рекреаційних навантажень, відсутність спеціалізованої інфраструктури і низьку екологічну культуру населення, фактична рекреаційна місткість Карпатського регіону не повинна перевищувати 50% від перспективної. Досягнуті показники обслуговування рекреантів нижчі від можливих у 3 - 4 рази. Таким чином, резерви освоєння рекреаційного потенціалу Карпат цілком достатні для забезпечення перспективного розвитку рекреаційного комплексу в екологічно допустимих межах.

Рекреаційну індустрію в Карпатському регіоні треба розглядати і як важливий фактор піднесення соціально-економічного рівня гірських районів. Специфіка гір значно ускладнює їх промислове і сільськогосподарське освоєння, яке до того ж є еколого небезпечним.

Світовий досвід показує, що гірські райони можуть конкурувати з рівними в економічному відношенні насамперед завдяки розвитку індустрії відпочинку. Інші галузі при цьому відіграють роль необхідних доповнюючих, дозволяють розширити сферу прикладання праці, використати поряд з рекреаційними інші види природних ресурсів - лісові й окремі мінерально-сировинні, переробні тощо.

Аксіомою є те, що рекреація і екологічно небезпечне середовище несумісні. У цьому плані важливо оцінити:

Екологічна ситуація в рекреаційних зонах Карпатського регіону досить неоднозначна, вона реально диференційована за характером напруженості і залежна в значній мірі від розташування екологічно небезпечних промислових об'єктів.

Варто відзначити, що розробки родовищ сірки в Яворові і Новому Роздолі знаходяться в безпосередній близькості курортів "Немирів", "Шкло", "Розділ", межі Стебницького калійного родовища впритул прилягають до курорту "Трускавець", а Прикарпатський нафтогазоносний район охоплює всі курорти і курортні місцевості передгірної і низько гірської зон Карпат.

Таким чином, за винятком гірських рекреаційних територій, курорти і курортні місцевості рівнинної та передгірної зони знаходяться в екологічно небезпечних умовах.

На деяких курортах (Немирів, Трускавець) спостерігаються вищі від допустимого рівня показники забрудненості повітря. Курорти "Трускавець", "Моршин", "Великий Любінь", "Поляна" знаходяться під впливом автотранспортного забруднення, так як в цих місцевостях пролягає значна кількість автошляхів.

Певні екологічні порушення в районах курортів зумовлені меліоративними роботами, в основному осушними. Найхарактерніші приклади - Моршин, Великий Любінь. Внаслідок осушувальних робіт спостерігається зниження рівня ґрунтових вод.

Для прикладу Трускавецький загальнооздоровчий комплекс в кінці 80-х років мав високий розвиток у будівництві великої кількості лікувальних корпусів. В нинішніх умовах кількість лікувальних осіб не складає і половини можливостей всіх пансіонатів, що підтверджує про необхідність зваженої політики освоєння рекреаційних зон відпочинку, туризму та лікування.

Розвиток туризму в Карпатському регіоні сприятиме міжнародним економічним відносинам. Адже у світі не існує жодної самозабезпеченої країни. Навіть найрозвиненіші країни не в змозі абсолютно самостійно забезпечити умови для ефективного виробництва всіх видів товарів і послуг. Такі завдання може вирішувати розвиток рекреаційної індустрії із залученням міжнародного туризму, міжнародного співробітництва у цій галузі, яка є привабливою для Карпатського регіону.

Природні багатства, які наявні в Карпатському регіоні, сприятливі природно-географічні умови надають перевагу розвитку рекреаційної індустрії перед усіма іншими видами промислової діяльності, що забезпечить і зайнятість населення в рекреації та приток іноземного капіталу, становлення України та визнання її економіки на міжнародному рівні.



Пріоритетні напрямки рекреації в регіоні

Основна мета розвитку рекреаційної індустрії в Карпатському регіоні полягає в створенні конкурентоспроможної на світовому ринку сфери рекреаційних послуг, спрямованої на максимальне задоволення рекреаційних потреб населення України, забезпечення на цій основі комплексного розвитку території і її соціально-економічних інтересів при збереженні екологічної рівноваги.

Програма дій по досягненню цієї мети повинна бути синхронізована з темпами становлення ринкових механізмів і пов'язана з політикою структурних реформ в економіці. Розвиток матеріально-технічної бази рекреації залежатиме від багатьох чинників, а саме:

- рекреаційної активності населення;

- збільшення доходів населення і коливання цін на послуги;

- темпів проведення економічних реформ;

- стабільності грошової валюти і її конвертованості;

- насичення ринку товарами вітчизняного виробництва;

- лібералізації зовнішньоекономічної діяльності тощо.

У зв'язку з цим прогнозувати процеси в рекреаційній сфері на віддалену перспективу надзвичайно важко. На основі світового досвіду та економічного стану у України у нинішніх умовах в основу рекреаційної політики треба покласти такі пріоритети:

- забезпечення "внутрішньої конвертованості" рекреаційних послуг шляхом підвищення їх якості і розширення асортименту, поліпшення сервісних умов обслуговування;

- обмеження нового будівництва рекреаційних об'єктів, реконструкція і модернізація діючих;

- концентрація коштів і ресурсів на об'єкти інфраструктури;

- створення рекреаційних зон в приміських територіях для короткотривалого відпочинку населення великих міст;

- організація виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції для задоволення потреб відпочиваючих у високоякісних продуктах харчування;

- активне залучення приватного сектора (особливо в гірській місцевості) до туристського бізнесу. Це дозволить значно зняти напругу в пікові періоди щодо розміщення відпочиваючих і їх харчування;

- пошук оптимальних форм залучення іноземного споживача через створення відповідного сервісу обслуговування і надання рекреаційних послуг, що користуються попитом на міжнародному ринку (наприклад, ліцензійне мисливство);

- створення сучасної інформаційно-маркетингової служби у сфері рекреаційного бізнесу;

- вивчення структури і напрямків туристичних потоків та їх прогнозування;

- вивчення міжнародного ринку рекреаційних послуг, ділової активності і конкретних пропозицій іноземних інвесторів;

- активне формування висококваліфікованого кадрового потенціалу в сфері рекреаційного бізнесу;

- підготовка менеджерів, обслуговуючого персоналу, в тому числі за кордоном;

- налагодження потужної реклами, випуск високоякісного інформаційно-довідкового матеріалу.

Реалізація вищенаведених пріоритетів створить необхідні умови для подальшого цілеспрямованого розвитку рекреаційної індустрії, стабілізує економічне становище рекреаційних об'єктів.

Відзначимо, що ступінь рекреаційного освоєння окремих зон і центрів має лімітуватись показниками рекреаційної місткості території, що базується на нормах антропогенного навантаження на ландшафт. Для цього необхідно виділити:

- існуючі рекреаційні центри потенційного розвитку;

- рекреаційні центри обмеженого розвитку;

- резервні зони рекреаційного освоєння.

Слід зазначити, що зміни, які проводяться в Україні, вимагають ефективнішого використання інноваційного чинника у розв'язанні багатьох проблем сучасного соціально-економічного розвитку країни. Ключовою серед них є охорона здоров'я людей, збільшення тривалості їх активного періоду життя.

До основних шляхів розв'язання цієї проблеми варто, безумовно, віднести докорінне поліпшення організації та управління процесами охорони здоров'я, зокрема розвитку рекреаційної індустрії. Особлива роль тут належить розвитку оздоровчих та лікувально-профілактичних закладів, впровадженню нових науково-містких технологій рекреації, лікування, реабілітації, сервісу, екологічним і санітарно - епідеміологічним дослідженням, професійному навчанню персоналу та підвищенню ефективності управління рекреаційною індустрією в регіоні.

Основними джерелами фінансування розвитку рекреаційної індустрії є:

- державні асигнування;

- кошти підприємств, установ, організацій - власників рекреаційних об'єктів;

- кредитні ресурси;

- іноземні інвестиції.

Важливе місце в системі фінансово-економічного регулювання повинні зайняти механізми пільгового кредитування заходів, пов'язаних з розвитком рекреаційної індустрії, гнучка система ціноутворення на рекреаційні послуги.

Взаємовідносини між територіальними органами влади і суб'єктами рекреаційного господарювання повинні будуватись на принципах взаємної вигоди на основі договорів і угод. При цьому владні структури не повинні втручатися у внутрішні справи рекреаційних об'єктів, а ті, в свою чергу, мають дотримуватися встановлених владою законів і нормативів збереження довкілля.

Для реалізації політики розвитку рекреаційної індустрії видається доцільним створення потужної державної компанії з необхідними правами і повноваженнями, в сферу діяльності якої входило б широке коло питань розвитку рекреаційної сфери і об'єктів інфраструктури. Ця компанія, володіючи фінансовими і матеріальними ресурсами, маючи вихід на зовнішній ринок, повинна визначити тактику практичних дій в рамках виробленої стратегії і нести всю повноту відповідальності за її реалізацію.

Створення пропонованої структури абсолютно не виключає функціонування акціонерних товариств, асоціацій, фірм, які, будучи учасниками процесу, діють в межах своїх прав і можливостей.

Основні перспективи, які можуть очікувати регіон від розвитку рекреаційної індустрії, можна звести до таких основних факторів:

- збільшення зайнятості населення в регіоні, що нині є особливо проблемним завданням;

- збільшення доходів населення регіону, що дозволить зменшити межу бідності;

- надходження коштів у місцеві бюджети, що дасть змогу забезпечувати соціальну сферу для населення регіону;

- приплив іноземних туристів, що сприятиме входженню регіону у Європейську інтеграцію відпочинку і туризму.

Таким чином, основним завданням успішного розв'язання проблеми розвитку рекреаційної індустрії в Карпатському регіоні у перспективі є створення адаптивного і стійкого організаційно-економічного та оздоровчого механізму, інтегрованого в ринкову економіку, здатного виживати в умовах конкурентного середовища, створювати профілактичну та відновлювану продукцію, надавати ефективні оздоровчі та сервісні послуги, виготовляти необхідні товари курортного попиту. Розділ 4.Перспектива модель рекреаційної індустрії в регіоні



Рекреаційне районування територій

Рекреаційне районування території здійснюється на основі оцінки придатності території для різних видів рекреаційної діяльності. Серед них можна виділити чотири основні види, які, в свою чергу, поділяються на підвиди, а саме:

- санаторно - курортний (кліматолікування, бальнеологія, грязелікування);

- оздоровчий (купально-пляжний і прогулянковий);

- спортивний (туристичний, мисливський, гірськолижний, альпійський, водний тощо);

- пізнавальний.

Основними критеріями, які визначають придатність території для санаторно-курортного лікування, є наявність родовищ лікувальних мінеральних вод, грязей, озокериту, сприятливі кліматичні умови, екологічно чисте природне середовище.

Варто відзначити, чим більші запаси лікувальних ресурсів, вища їх лікувальна ефективність, тим вищу цінність мають рекреаційні території. Як правило такі території невеликі за площею, обмежуються границями населеного пункту, в яких розташовані бальнеологічні ресурси.

У Карпатському регіоні виділяється декілька зон санаторного лікування, які розташовані як на рівнинній, так і в передгірській і гірській територіях. Основними з них є:

- на Львівщині - Трускавецько-Східницька, Моршинська, Немирівська, Великолюбінська, Шклівська;

- на Закарпатті - Свалявська, Шаянська, Поляно-Квасівська;

- в Івано-Франківській області - Яремчанська, Косівська, Черченська.

Останніми роками відкриті великі і цінні родовища лікувальних мінеральних вод у багатьох місцевостях Карпатського регіону, що дає право говорити про перспективні зони санаторно-курортного лікування.

До них слід віднести Верхньосиневиднинську, Корчинську та Грозівську на Львівщині; Ужгородську, Великобіганську на Закарпатті; Мізунську, Буркутську на Івано-Франківщині.

У регіоні можна виділити ряд оздоровчих зон, які мають загальнодержавне значення. В першу чергу це приміські зони навколо обласних центрів та деяких великих міст. До оздоровчих зон відносяться Сколівська, Верхньодністровська, Розтоцька, Косівська, Верховинська, Ворохтянська, Рахівська, Великоберезнянська, Путильська, Турківська, Самбіршина. Можна виділити також зону, яка починається від Журавно і простягається до Новодністровська, що проходить через декілька областей. Основною спеціалізацією цієї зони можуть бути водні види спорту та відпочинку. При доброму розвитку та належній увазі до сфери послуг ця зона може бути міжнародною.

Спортивний вид рекреаційної діяльності в Карпатському регіоні має значні можливості для свого розвитку. В першу чергу це стосується гірськолижного, туристичного, мисливського, спелеологічного підвидів.

У регіоні виділяється декілька зон гірськолижного спорту, значення яких з часом зростатиме, так як Карпати - єдиний регіон України, який має всі можливості для його розвитку. До основних зон гірськолижного спорту можна віднести:

- Славську і Розлуцьку у Львівській області;

- Воловецьку, Рахівську, Ясінянську у Закарпатській області;

- Ворохтянську в Івано-Франківській області.

Перспективними зонами можуть бути Підбужська, Підгородецька, Турківська, Бориславська гірські зони.

Варто відзначити, що Карпатський регіон має найбагатші мисливські угіддя на Україні. Практично спортивне полювання можливе на всій території Карпат. Але можна виділити декілька зон, де концентрація мисливських угідь найбільша. Це в першу чергу державні лісомисливські господарства, яких в Карпатах є чотири, а саме:

- "Майдан"у Львівській області;

- "Осмолода"у Закарпатській області;

- "Карпати"у Закарпатській області;

- "Буковинське"у Чернівецькій області.

Якщо створити відповідні умови сервісу, дані території можуть стати популярними на міжнародному рівні, а це привабливість іноземного туриста з надходженням у регіон іноземної валюти.

Як відомо, у Чернівецькій області є багато великих карстових печер, серед них одна з найбільших у світі - "Попелюшка" біля с Подвірне. Тому тут можна виділити окрему зону для організації спелеоспорту та спелеотуризму.

Карпатські ріки мають відповідні умови для організації водних видів спорту, в першу чергу сплав на каяках і каное. Це ріки Черемош, Прут, Латориця , Ріка, Теребля, Уж, Стрий, Дністер. Для організації альпінізму придатні деякі вершини Чорногори (Шпиці, Ребра, південні схили Говерли та Петроса), окремі скелі в Івано-Франківській, Закарпатській областях, та скелі с.Урич. Дані території можуть використовуватися для тренувань спортсменів.

Для розвитку пізнавального виду рекреаційної діяльності Карпатський регіон має одні з найкращих можливостей. Тут розташовані старовинні міста, в яких зосереджена культурна спадщина європейського рівня: Львів, Дрогобич, Жовква, Чернівці, Ужгород, Галич, Мукачеве та інші міста. Слід відзначити про залишки великих замків, палаців, монастирі різних епох, у цьому прекрасному краю народилися і жили представники науки, культури і політики багатьох народів.

Серед знаменитостей - II. Сагайдачного - с. Кульчиці на Самбірщіні; І. Франка - с. Нагуєвичі, Дрогобичина; С .Бандера - с. Угрин, Стрийщина і багато інших, які увійшли в історію України.

Слід зазначити, що рекреаційна індустрія у Карпатському регіоні може поширюватися на окремі міста чи селища, які можуть входити як у загальнодержавну мережу рекреаційної індустрії, так і в міжнародні. Такими оздоровчими центрами в Карпатському регіоні можуть бути міста і селища Сколе, Славське, Яремча, Східниця, Підгородці. Такі центри займатимуться, окрім рекреаційної, ще й постклінічною реабілітаційною.

Виходячи з цих основних ознак в Карпатському регіоні можна виділити декілька рекреаційних районів з різною спеціалізацією, ступенем освоєння, перспективами розвитку, насиченням їх для народногосподарського комплексу як регіону, так і України в загальному.

До основних рекреаційних районів Карпатського регіону належать:

1. Дністровський - основні міста - Галич, Хотин;

2. Гологоро-Вороняцький - Золочів;

3. Розтоцький - Немирів, Шкло, Жовква;

4. Львівський - Львів, Вел. Любинь;

5. Прикарпатський - Самбір, Дрогобич, Трускавець, Борислав, Східниці, Підбуж;

6. Славсько-Сколівський (Сколе, Славсько);

7. Верхньодністровський (Турка, Розлуч);

8. Берегівський (Берегове);

9. Рахівсько-Ясінянський (Рахів, Ясеня);

10. Воловецько-Міжгірський (Воловець, Міжгір'я);

11. Сваляво-Мукачівський (Свалява, Мукачеве);

12. Великоберезнянський (Вел.Березний);

13. Мізунський (ст.Мізунь, Черче, Коломия, Івано-Франківський) ;

14. Косівський (Косів);

15. Верховинський (Верховина);

16. Яремчансько-Ворохтянський (Яремча, Ворохта);

17. Чернівецький (Чернівці);

18. Вижницько-Путильський (Вижниця, Путила).

Славсько-Сколівський рекреаційний район - поділяється на два підрайони з яскраво вираженою спеціалізацією. Південна частина в межах селеща міського типу Славське і навколишніх населених пунктів має необхідні умови для організації зимових видів спорту і відпочинку. Необхідно наголосити, що це один серед провідних районів з основним центром гірськолижного спорту на Україні.

З освоєнням великого родовища лікувальної мінеральної води у смт. Верхнє Синьовиднє сформується санаторно-курортний комплекс, в якому можуть бути рекреаційні центри з доступними автошляхами, надзвичайно добрими природними умовами, причому екологічно чистими, а саме: Славське, Сколе, Верхнє Синьовиднє, Гребенів, Дубина, Климець, Коростів, Корчин, Крушельниця, Ямельниця, Підгородці, Сопіт, Урич. Тут функціонують пансіонат, туристичний комплекс, туристична база, гірськолижна база, понад 40 баз відпочинку, спортивно-оздоровчі бази, дитячі табори.

Площа району складає приблизно 1,0 тис.км2. Максимальна рекреаційна місткість: влітку - 200 тис. чол., взимку - 100 тис. чол.

Прикарпатський рекреаційний район простягається смугою із північного заходу на південний схід і частково охоплює Старосамбірський, Самбірський, Дрогобицький, Сколівський та Стрийський райони.

Основним видом діяльності у Прикарпатському району є санаторно-курортне лікування. Тут функціонують курорти загальнонаціонального значення "Трускавець" і "Моршии". Формується і набирає розвитку бальнеологічний курорт "Східниця".

Слід відзначити, що необхідні ресурси для організації курортів мають такі центри, як: Майдан, Нагуєвичі, Стара Сіль, Підгородці.

Для оздоровчих видів рекреації використовуються природні ресурси Майдана, Нового та Старого Кропивників, Підбужа, Опаки, Блажева Озимини, Сідого, Ракова, Лисович. Тут варто наголосити про с.Сприня Самбірського району, яке розташоване в надзвичайно чудовому екологічно чистому місці, як оточують гори з різними породами дерев. Місцевість надзвичайної краси для відпочинку, причому вже є побудовані пансіонати відпочинку.

Якщо б адміністрація Самбірщини звернула особливу увагу на цей куточок Карпат то вже ближчим часом тут були б туристи з різних країн світу. Необхідно значно покращити сервіс та інші послуги.

Значні історико-культурні ресурси є підставою для формування туристичних центрів у Дрогобичі, Нагуєвичах, Самборі, Стрию, Уричі, Добромилі, Сколе. Із створенням митних переходів через кордон в Нижанковичах та Старяві ці населені пункти також сформуються у туристичні центри.

У районі функціонують 28 санаторіїв (Трускавець, Моршин, Східниці, Борислав, Стрий), пансіонати в Модричах, Новому Кропивнику, Опаці, Лисовичах, Трускавці, туристичний комплекс у Дрогобичі, бази відпочинку в Майдані, Новому Кропивнику, Перепростині, Підбужі, Блажеві, Чукві, Добромилі, Ракові, Моршині, Трускавці, багато дитячих оздоровчих таборів.

Рекреаційне навантаження в районі нерівномірне. Якщо в Трускавці, Моршині і частково в Майдані спостерігається надмірний наплив рекреантів, то інші території мають значні резерви розвитку.

Площа району - приблизно 1,9 тис.км . Рекреаційна місткість: влітку - близько 460 тис. чол.; узимку - 150 тис. чол.

Таким чином, виділені рекреаційні райони відображають сформовану на сьогоднішній день територіальну структуру рекреаційної діяльності в карпатському регіоні. Аналогічні структури мають й інші райони, які необхідно розвивати, щоб досягнути хоча б 30 - 40% освоєння територій.

З точки зору організації інфраструктури забезпечення рекреаційного процесу одне з ключових місць належить транспортній системі. Питання охоплює проблему транзитних перевезень, організацію залізничного сполучення, розвиток автомагістралей і повітряного транспорту.

Транзитний транспорт у Карпатському регіоні має бути зосередженим на новостворюваних швидкісних автомагістралях і проходити максимально віддалено від рекреаційних зон.

Транспортно-рекреаційні транскарпатські коридори, що поєднують транзитні і рекреаційні функції на одних магістралях, доцільно трансформувати на транзитні швидкісні магістралі і рекреаційні дороги. В такий спосіб існуючі транс карпатські зв'язки Львів - Стрий - Мукачево; Івано-Франківськ- Делятин-Ясіня-Рахів перетворяться в транскарпатські лінії рекреаційного транспорту.

Необхідність диференціації транскарпатської транспортної мережі обумовлюється зростанням обсягів транзитних перевезень в умовах інтеграції України в європейський економічний простір, що пов'язується з екологічними та інженерно-технічними проблемами, необхідністю спорудження нових об'їзних доріг поза межами населених пунктів.

Розглядаючи транзитні магістралі, слід підкреслити значення і доцільність прокладення швидкісної магістралі Польща - Румунія зі сторони Прикарпаття, а також розвиток магістралі вздовж державного кордону на Закарпатті в напрямку Словаччина - Румунія через Ужгород - Берегове - Тячів. Це впорядкує транспортний рух у межах Карпатського регіону, зменшить транзитні перевезення через рекреаційні території.

Важливими проблемами залишаються подальше вдосконалення залізничної мережі регіону, електрифікація регіону тобто окремих відрізків, реконструкція і модернізація залізничних вокзалів.

Заслуговує на увагу ідея реконструкції Трускавця, що має стати його переорієнтацією на Карпати і перетворення з бальнеологічного курорту в лікувально-рекреаційний центр. Пропонується здійснити трамвайне сполучення міста з гірськими районами Карпат для поєднання лікування з різними формами відпочинку і занять спортом.

Вимагає істотного розвитку і поліпшення система автомобільних доріг для сполучення рекреаційних центрів з основними центрами урбанізованих зон, а також транспортно карпатськими автомагістралями. Вже зараз є необхідність прокласти асфальтне покриття доріг, які б з'єднували Сколе з Трускавцем і проходили через Верхнє Синєвидне - Корчин - Крушельниця -Під городці - Урич - Східниця - Борислав - Трускавець.

Сполучення Дрогобич - Стебник - Доброгостів - Уличне -Стрий дасть можливість зробити замкнуте коло для туристських поїздок, що зробить регіон привабливим для іноземного туриста.

Проблема організації сучасних повітряних сполучень полягає перш за все в реконструкції і модернізації аеропортів у обласних центрах, розширенні їх пропускної спроможності. У зв'язку з відсутністю вільних і зручних територій для будівництва нових аеропортів перспективною видається ідея щодо використання в цивільних цілях військових аеродромів в м. Стриї та відновлення аеродрому у м. Дрогобичі, який функціонував із сполученням Дрогобич - Львів.

Отже, найважливішим завданням для успішного розв'язання проблем розвитку рекреаційної індустрії у перспективі є створення стійкого організаційно-економічного та оздоровчого механізму, інтегрованого в ринкову економіку і здатного створювати інтелектуальну продукцію, надавати ефективні оздоровчі та сервісні послуги, виготовляти товари курортного попиту. У зв'язку з тим до основних закономірностей розвитку рекреаційної індустрії Карпатського регіону у перспективі можна віднести:



Література

характеристика рекреаційний ресурс карпатський регіон

1. Закон України про туризм // Досьє підприємця. - 1995. -№103. -С.11.

2. Венгрія туристична особливо приваблива літом //. Газета Україна. - 1998 - №23.

3. Вачевський М.В., Свінцов О.М. Рекреаційні можливості Трускавецько - Східницького регіону. // Український бальнеологічний журнал. - 2000. - №3,4. С.101 - 106.

4. Вачевський М.В., Свінцов О.М. Розвиток рекреаційної сфери в Карпатському регіоні.// Український бальнеологічний журнал. - № 1. - 2002.

5. Вачевський М.В., Скотний В.Г. Маркетинг в сферах послуг. - К.: ЦНЛ, 2004. -232 с

6. Долішній М.І. Регіональні проблеми економічного і соціального розвитку України. Наук, доповіді. - К.; 1991. - 43 с

7. Дергачов В. Міжнародний туризм в сучасному світі // Бізнес ін форм. - 1998. - №5. - С.12.

8. Галузь як джерело прибутку та відпочинку // Україна. 1996. -№31.

9. Казанська Н.С., Лапіна В.В. Як зберегти природні ліси// Природа. - 1974.-№10.-С.15.

10. Концепція розвитку туризму, санаторно-курортного лікування і відпочинку на Львівщині. - Львів, 1992. -41с.

11. Концепція соціально-економічного розвитку Карпатського регіону. - Львів, 1994. - 47 с

12. Кравців B.C., Євдокименко В.К., Габрель MM. Рекреаційна політика Карпатського регіону. - Чернівці: Прут, 1995. - 68 с

13. Кравців B.C., Жук П.В. Концептуальні основи перспективного розвитку рекреаційної індустрії в Карпатах // Економіка України. - 1993. - №12.

14. Країна туристична цікава // Україна. - 1997. - №47.

Размещено на Allbest.ru