Історико-культурні ресурси Сумської області та їх використання в туристичній діяльності

Отже, Маршрути №1 і №2 зможуть дати туристам уяву про визначні місця Сумської обл., а для школярів та студентів це може бути частиною навчального процесу.

3.2 Маршрути екскурсій

Автор пропонує маршрути екскурсій тривалістю 2-3 год. і розраховані на широку аудиторію. Екскурсія №1 - «Оглядова екскурсія по Сумах» і Екскурсія №2 - «Оглядова екскурсія по художньому музею ім. Н. Онацького».

Екскурсія №1 - оглядова екскурсія по м. Суми. Починається екскурсія з Свято-Воскресенського собору, першої кам'яної споруди міста (ХVII ст.), яка завжди слугувала людям прихистком від нападників. Кам'яна криниця, з якої щойно витягли торбу, - новий пам'ятник-оберіг Сум, поруч на бруківці камінням викладено географічну карту Сумщини. Славнозвісна альтанка, під якою, за однією з гіпотез, колись намагалися знайти нафтову свердловину, прикрашає не одну стару листівку, по якій відразу пізнаєш Суми. Перший досвід студентського спротиву - 2004 (викладачі і студенти мітингували проти спроби об'єднати три університети міста в єдиний Сумський національний університет) закарбовано в мармурову композицію трьох дівчат, які сидять пліч-о-пліч в сквері ім. Т. Шевченка зі зв'язаними руками. Спасо-Преображенський собор з 56-метровою дзвіницею. В цьому унікальному архітектурному творінні вдало поєдналися елементи ренесансу, барокко та класицизму, мармурове облицювання, чудовий малахітово-мармуровий іконостас та виконані художником В. Маковським розписи. Але самою ефектною спорудою в стилі класицизму, безумовно, є Троїцька церква, яку збудували в 1900-1914 рр. Вона, як і багато інших будівель Сум (реальне училище, кадетський корпус, лікарня ім. Св.Зінаїди, дитячий притулок та інші), споруджена коштом цукрозаводчиків і меценатів Івана Герасимовича та Павла Івановича Харитоненків. Тривалість екскурсії - 3 год.

Екскурсія №2 по художньому музею ім. Н Онацького. Музей створено в 1920 р. з експонатів із приватних колекцій О. Гансена та інших мешканців міста й Сумщини. Будівля, де розміщено музей, зводилася на початку XX ст. архітектором Г. Шольцем як головний корпус Державного банку. Сьогодні в музеї зберігаються унікальні витвори живопису та декоративно-ужиткового мистецтва українських, російських і східноєвропейських майстрів.

Музейна збірка нараховує понад 15 тис. експонатів - творів українського, російського, радянського та зарубіжного мистецтва (живопис, графіка та скульптура), а також колекції нумізматики, зокрема російських і польських монет. Її окрасу складає український іконопис 18 ст., живопис В. Боровиковського, О. Кипренського, І. Айвазовського, офорти Т. Шевченка, графічні аркуші К. Трутовського, Л. Жемчужникова, твори передвижників, українських демократів С. Васильківського, П. Левченка, С. Світославського, М. Пимоненка, талановитих земляків Н. Онацького, М. Нарбута, братів Кричевських, К. Власовського, скульптора М. Лисенка. Тривалість екскурсії - 2 год.

Так, ми бачимо, що на Сумщині є дуже багато визначних місць, які варто відвідати не тільки іноземним туристам, але й мешканцям України і самим мешканцям Сумщини.

Висновки

В результаті опрацювання значної кількості джерел та літератури, всебічного дослідження теми автор дійшла наступних висновків.

Природно-заповідний фонд Сумщини налічує 204 об'єкти. Серед заповідних об'єктів є один національний природний парк «Деснянсько-Старогутський», 16 об'єктів загальнодержавного значення, 1 регіональний ландшафтний парк, 19 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, 2 ботанічні сади, 2 дендропарки, 27 заповідних урочищ.

Виробнича спеціалізація області пов'язана з видобутком енергетичних ресурсів, розвитком машинобудування, хімічної і нафтохімічної промисловостей. Найбільш розвинутими промисловими регіонами області є міста Суми, Охтирка, Шостка та Конотоп. Сільське господарство області представлене рослинництвом (вирощування зернових культур, картоплі, цукрових буряків, інших технічних культур) та тваринництвом.

В області діють 28 дитячих оздоровчих таборів, 88 профільних таборів художньо-естетичної, спортивної, туристсько - краєзнавчої, еколого - натуралістичної спрямованості, що створені на базі позашкільних закладів, 71 табір праці та відпочинку, 5 баз відпочинку, 6 санаторіїв-профілакторіїв, 2 санаторії (обласний дитячий багатопрофільний санаторій «Лебедин», міжгосподарський санаторій «Токарі»), СПА-курорт «Буймерівка».

Переважаючі види туризму - сімейний. Види туризму - походи, екскурсії по історичних місцях, сплави на байдарках. Достатній етнографічний потенціал дає можливість для розвитку «зеленого» туризму.

Сумщина є одним з найбільш насичених історико-культурною спадщиною регіонів України: майже 1,5 тис. памяток історії, 780 археології, 102 памятки монументального мистецтва, 373 памятки архитектури, 6 садово-паркових архітектурних ансамблів, 3 монастирі.

Наявна чисельність пам'яток та різноманітність їх за типологією є важливим підґрунтям для розвитку туристичної галузі на території міст та районів області. Згідно з аналізом туристичного потенціалу регіону, відслідковуються два туристичних райони, поєднані спільними історичними подіями і специфікою: північний з містами Глухів, Путивль, Ромни та Конотоп, та південний, слобожанський, з містами Суми, Тростянець, Охтирка, Лебедин. Власне ці міста, маючи важливі історичні і матеріальні передумови, можуть і повинні стати центрами краєзнавчого туризму в області.

Пізнавально-туристичний потенціал Сумської області невичерпний, оскільки через Сумщину пролягла межа з «Диким полем», де синтезувалась культура багатьох народів і епох від часів Київської Русі до ХХ ст.

Список використаної літератури та джерел

1 Андрієнко Т.Л. Заповідні скарби Сумщини. - Суми: Джерело, 2001. - 208 с.

2 Бейдик 0. 0. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування. - К.: Київський університет, 2001. - 395 с.

3 В путешествие по Сумщине: Сумы, Ахтырка, Глухов, Конотоп, Кролевец, Путивль, Ромны, Шостка: Путеводитель / Подгот. В. Баранкин и др. 2-е изд., доп. и испр. - Харьков: Прапор, 1984. - 237 с.

4 Вейсберг Б.С. и др. От Десны до Ворсклы: Путеводитель / Б.С. Вейсберг, П.А. Нестеренко, П.А. Стефанов. - Харьков: Прапор, 1986. - 127 с.

5 Веретенник С. Спадщина рідного краю: Глухівщина // Панорама. - 2003. - 27 вересня. - C. 4.

6 Вечерський В.В., Поліщук А.А. Туристичні ресурси Сумщини: Історико-культурний та природні аспекти // Туристичні ресурси України: Зб. наук. статей. - Вип. 1. - К.: ІТ ФПУ, 1996. - С. 23 - 28.

7 Географічна енциклопедія України: У 3 т. - К.: УРЕ ім. М.П. Бажана, 1989-1993. - Т. 1. - 414 с.; Т. 2 - 479 с.; Т. 3. - 601 с.

8 Гудзенко П.А. Сумська область: Географічний нарис. - К.: Радянська школа, 1958. - 124 с.

9 Золотое ожерелье Сумщины: Путивль, Глухов, Ромны: Путеводитель / В.П. Белашов, Г.В. Диброва, Н.С. Ероха, А.В. Луговской. - Харьков: Прапор, 1987. - 151 с.

10 Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т.: Т.: Сумська область. - К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. - 696 с.

11 Конспект лекцій з дисципліни «Туристичні ресурси України»: Розвиток рекреаційно - туристичної сфери в регіонах України. (Вінницька, Луганська, Львівська, Миколаївська, Рівненська, Сумська, Тернопільська обл.) для студентів спеціальності «Туризм» / Укладач: викладач кафедри туризму Безуглий І. В. - Чернігів: ЧДІЕУ, 2006. - 218 с.

12 Корнус А.О. Туристичні ресурси Сумської області та оптимізація шкільної туристської роботи // Педагогічна Сумщина. - 1999. - №2. - С. 157-160.

13 Немин А.П., Діброва Г.В. Ромны: Путеводитель. - Харьков: Прапор, 1986. - 88 с.

14 Панкова Є. В. Туристичне краєзнавство: Навч. посібник. - К.: Альтерпрес, 2003. - 352 с.

15 Панченко С.М. Флора національного природного парку «Деснянсько-Старогутський» та проблеми охорони фіторізноманіття Новгород-Сіверського Полісся / За заг. ред. д. б. н. С.Л. Мосякіна. - Суми: Універсальна книга, 2005. - 170 с.

16 Печерський В., Бєланов В. Глухів. - К.: Абрис, 2003. - 168 с.

17 План дій - 2007: Основні напрями роботи та очікувані результати на 2007 р.: Прес-конференція голови сумської облдержадміністрації П.С. Качура // http://parlament.org.ua/docs/uploads/doc/Sumy1.pdf

18 Програма розвитку туризму в Сумській області на 2002-2010 роки // http://www.oblrada.sumy.ua/index.php? option=com_content&task=view&id=3278&Itemid=19

19 Руденко В.П., Трофимчук О.М. Український природно-ресурсний потенціал: Серія оцінкових картосхем. - К.: УІНС, 2000. - с. 44-49.

20 Руденко Л.Г. Фундаментальні географічні дослідження та їх прикладне значення у сучасних умовах // Український географічний журнал. - 2003. - №1. - С. 88.

21 Сало І. В. Сумщина: від Київської Русі до сьогодення: Нариси. - Суми: Козацький вал, 2003. - 232 с.

22 Стан навколишнього природного середовища в Сумській області у 2004 році: Доповідь управління екології та природних ресурсів в Сумській області. - Суми, 2005. - 52 с.

23 Статистичний щорічник України за 2007 рік / Державний комітет статистики України. - К.: Консультант, 2008. - 505 с.

24 Суми: Вулицями старого міста: Історико-архітектурний альбом / Керівники автор. колективу: Ю.С. Кобиляков, В.С. Соколов, В.К. Шейко. - Суми: РВО «АС-Медіа», 2003. - 64 с.

25 Сумщина в історії України: Навч. посібник. - Суми: МакДен, 2005. - 496 с.

26 Сумщина. Поступ у третє тисячоліття: Інформаційно-аналітичний довідник / Сумська облдержадміністрація. - Суми: РВО «АС-Медіа», 2004. - 144 с.

27 Сумщина в іменах: Альбом ілюстрацій до енциклопедичного довідника / Упоряд.: В.Ю. Панасик та ін. - Суми: РВО «АС-Медіа», ВД «Фолігрант», 2003. - 184 с.

28 http://www.bank.gov.ua/Statist/elbul.htm

29 http://sankurort.ua/uk/sanatorium/187/

30 www.state-gov.sumy.ua

31 http://vykonkom.romny.info/

32 Постанова, Кабінет Міністрів України, №1021, 26.07.2006 Про державний історико-культурний заповідник «Посулля» http://wap.nau.ua/doc/? uid=1096.1015.0

Размещено на Allbest.ru