Рекреаційні комплекси

Установи автотуризму кінцевого типу можуть розміщатися й курортній зоні або зоні відпочинку й туризму, включаючись у комплекс із іншими типами установ відпочинку й туризму. Установи автотуризму кінцевого або транзитного типу можуть бути об'єднані в автотуристський комплекс, що включає мотель, кемпінг, ротель, наметове містечко. Такі автотуристські комплекси відповідають вимозі сезонного збільшення місткості: мотель -цілорічної експлуатації, кемпінг і ротель - сезонної експлуатації.

Автотуристський комплекс повинен відповідати наступним умовам розміщення:

на в'їзді в населений пункт - розміщатися праворуч по руху на магістралі, що перетинає населений пункт;

на в'їзді в населений пункт, розташований поза магістраллю, перебувати праворуч у межах під'їзної дороги;

перебувати на перетинанні під'їзної дороги й кільцевої автомагістралі навколо населеного пункту;

відповідати правобічному розміщенню щодо основного потоку руху до населеного пункту;

5) якщо автотуристський комплекс розташований на магістралі, то необхідна організація кругового розвороту за 300 - 400 м до в'їзду в комплекс;

6) необхідна ізоляція від шуму з боку автомагістралі.

На планувальну організацію ділянки автотуристського комплексу впливає розміщення функціональних зон (зона проживання й культурно-побутового обслуговування, адміністративно-господарська зона; зона громадського харчування (торгівельна зона); зона технічного обслуговування).

Зона проживання й культурно-побутового обслуговування включає різні типи установ автотуризму (мотель, кемпінг, ротель), спортивні площадки, плавальний басейн, стоянки для автомобілів, зелені насадження загального користування. Адміністративно-господарська зона включає корпуси: адміністративний, господарсько-побутовий, складський господарський двір з автостоянкою. Зона харчування складається з виробничих і торгівельних будинків з окремими під'їзними коліями й автостоянкою. У зону технічного обслуговування входять ремонтні майстерні або станції техобслуговування, АЗС.

В автотуристському комплексі крім мотелю можна розташувати трейлерний парк, призначення якого - прийом і обслуговування автотуристів, що подорожують за допомогою мобільних автотуристських засобів: караванів, кемперів, ротелів. Для обслуговування мобільних автотуристських засобів створюють спеціальну інфраструктуру: бази прокату, зберігання й ремонту мобільних туристських засобів; проміжні площадки під час транзитного проходження; технічне-санітарно-технічне устаткування стоянок; підводку електромереж.

Функціонально-планувальна організація трейлерного парку включає: зону проживання, що складається із площадок для паркування кемперів, караванів, ротелів; зону проїздів; зону в'їзду - виїзду; зону обслуговування у вигляді стаціонарних будинків і споруд або мобільних сервісних фургонів з набором технологічного устаткування. Кожна площадка для паркування має зону в'їзду - виїзду й стоянки, обладнані водопроводом, господарсько-побутовою каналізацією, електрикою.

При організації трейлерних парків особливі вимоги пред'являють до збереження природного ландшафту. Із цією метою створюють зелену огорожу по периметру площадки, використовують гравійне покриття, обладнають спеціальні площадки для відпочинку.

Планувальна організація туристського табору

Туристські табори - установи сезонної експлуатації, призначені для масового відпочинку молоді. Сучасні норми допускають організацію туристських таборів з цілорічним ядром від 20 до 40 % загальної місткості. Такі табори можна використовувати як базу відпочинку молоді. Туристські табори розміщують у приміській зоні відпочинку й туризму, у міжселищній зоні в складі туристського комплексу або в складі цільового комплексу молодіжних таборів. Туристські табори можуть бути універсальними по призначенню: оздоровчо-туристські, спортивно-туристські, спеціалізовані.

В оздоровчо-туристських таборах, крім основного завдання (оздоровлення), організують туристсько-екскурсійні заходи. У спортивно-туристських таборах формують спортивні й туристські прикладні навички в умовах табірного й похідного життя. Міжнародні молодіжні й студентські табори одержали визнання в усьому світі й призначені для занять спортивним туризмом, культурно-пізнавальної й краєзнавчої роботи студентської молоді. Такі типи туристських таборів створюють на основі цілорічного ядра. Місткість цих установ - від 100 до 1000 місць. Основна функція таких таборів -оздоровчо-спортивна; додаткова - ближній туризм.

Літні туристські табори можуть бути стаціонарними й пересувними (мобільними). Стаціонарні туристські табори розміщаються на певній території; вони мають відкриті й закриті (адаптовуючі) будинки й споруди з низьким ступенем капітальності. Закриті (адаптовуючі) будинки забезпечують повний захист від дискомфортного впливу зовнішнього середовища. Відкриті споруди являють собою будівлі або устрої (спортивні, ігрові, пляжні), малі форми, інформаційні покажчики, що стоять окремо й забезпечують побутовий і естетичний рівень рекреаційного обслуговування.

Будинки закритого типу розрізняють по формотворних ознаках. До ніздрюватого відносяться житлові й обслуговуючі будинки, до зальних -суспільні будинки. Житлові літні будинки можуть складатися з одного спального осередку, двох, чотирьох і т. д. В одноповерхових житлових будинках можливе дворядне безкоридорне блокування спальних осередків уступами в об'ємні блоки. Вертикальне блокування об'ємних блоків становить два - три поверхи. Суспільні будинки характеризуються наявністю зальних великопролітних приміщень (громадського харчування, танцювальних, ігрових і спортивних).

Планувальна організація мобільних споруд туризму

Пересувні (мобільні) туристські табори мають можливість переміщення на іншу територію зі швидким складанням - розбиранням або трансформацією різних будинків і споруд. Мобільні туристські табори можуть бути кочовими й збірно-розбірними. Кочові - це різні причіпні, наплавні спорудження, трейлери. Збірно-розбірні розрізняються по конструктивній ознаці:

збірно-розбірні (із плоских або просторових елементів);

контейнерні (з легких об'ємних блоків);

пересувні (зі змінною ходовою частиною);

що трансформуються (змінюють свій обсяг за рахунок рухливих зовнішніх формотворних конструкцій);

об'ємні блоки в сполученні з додатковими збірно-розбірними елементами;

об'ємні блоки з елементами, що трансформуються;

збірно-розбірні будинки з елементами, що трансформуються. Особливість функціонування мобільних будинків - регламентована тривалість експлуатації на заданій території, що виражається в ступінь оборотності, яка охоплює процеси транспортування й монтажу, експлуатації, демонтажу. Застосування мобільних будинків у будь-яких рекреаційних установах забезпечує можливість створення на їхній основі гнучкого матеріально-просторового середовища для задоволення постійно мінливих потреб людей у відпочинку, а також дозволяє дотримувати екологічних вимог при будівництві й експлуатації комплексів масового відпочинку й туризму. Сучасні мобільні будинки, виготовлені й обладнані в заводських умовах, поєднують у мобільні комплекси різного рекреаційного призначення з можливістю зміни місткості й функціонально-планувальної структури.

Контрольні питання:

рекреаційний середовище туристський санаторний

Дайте визначення рекреаційного комплексу.

За якими ознаками можна класифікувати рекреаційні комплекси?

Від яких умов залежить функціональний профіль рекреаційного комплексу?

Які містобудівні фактори класифікації рекреаційних комплексів?

Які соціально-економічні фактори класифікацій рекреаційних комплексів?

Дайте визначення санаторного комплексу.

Визначіть типи установ санаторного комплексу.

Охарактеризуйте композиційні прийоми взаємозв'язку функціональних груп приміщень санаторного комплексу.

Який вплив роблять природні умови на об'ємну композицію санаторного комплексу.

Охарактеризуйте склад санаторного комплексу.

Дайте визначення комплексу відпочинку. Яке основне призначення комплексів відпочинку?

Які принципи організації комплексів відпочинку?

Яка типологія архітектури будинків заміського відпочинку?

Яка типологія архітектури будинків міжселищного відпочинку?

Перелічіть види архітектурних композицій курортних готелів.

Дайте визначення туристського комплексу. Які існують типи туристських установ?

Визначіть містобудівні умови розміщення туристських установ.

Охарактеризуйте рекреаційні установи автотуризму.

Охарактеризуйте рекреаційні установи водного туризму.

Визначите види туристських маршрутів по конфігурації.

Дайте класифікацію транспортних і стаціонарних складових

туристського маршруту.

Назвіть архітектурно-композиційні типи туристських установ.

Охарактеризуйте архітектурно-просторову композицію туристських готелів.

Дайте характеристику туристських готелів атріумного типу.

Яке вплив природного ландшафту на прийоми його взаємозв'язку з архітектурою?

Визначіть види архітектурно-просторової композиції туристського готелю в міжселищній зоні.

Лекція 5. ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНА СТРУКТУРА РЕКРЕАЦІЙНИХ УСТАНОВ

5.1 Функціонально-планувальна структура рекреаційних комплексів

Готель (або туристський комплекс) являє собою складну структуру, що складається з декількох різних функціональних груп приміщень, зі специфічними технологічними зв'язками її окремих частин між собою.

Головними функціональними групами є наступні:

вестибюльна група - приміщення прийому й обслуговування;

приміщення житлової групи;

група приміщень харчування;

група приміщень культурно-масового обслуговування й група спортивно -рекреаційних приміщень;

група приміщень адміністрації;

група службових і господарських приміщень і група приміщень інженерного встаткування;

група приміщень торгово-побутового обслуговування.

Готель або готельний комплекс може складатися з декількох будівель. Як правило, це основні будинки (житлові корпуси, пункти харчування, спорткомплекси й т.п.) і допоміжні (котельні, гараж (елінг), складські приміщення і т.д.).

До складу готельних комплексів входять також артезіанські й насосні свердловини, комунальні споруди (каналізаційні колектори), гавані й т.д.

5.2 Основні складові внутрішнього простору

Основи формування внутрішнього простору рекреаційних установ. Група приймально-допоміжних приміщень

Група приймально-допоміжних приміщень - це сполучна ланка для всіх основних груп приміщень готелю й саме вона створює перше враження про готель. До основних функцій вестибюльної групи можна віднести прийом, оформлення, розміщення клієнтів; розрахунки із клієнтами; видача різних довідок по готелю; зберігання й транспортування багажу й т.д. Тут же відбувається розподіл і перерозподіл деяких видів робіт.

Вся площа вестибюля розбивається на зони таким чином, що всі шляхи руху персоналу готелю, приїжджаючих, від'їжджаючих, доставки багажу в номери й автобуси (машини), епізодичних відвідувачів не перетиналися. За нормативну площу вестибюля приймається 0,74 м на 1 місце. У вестибюлі передбачаються:

зона прийому клієнтів;

зона транзитного руху до ліфтів і сходів (вертикальні комунікації);

зона відпочинку й очікування;

спеціальні місця для гардероба, для установки торгівельних кіосків, телефон-автомат.

У приймально-вестибюльну групу крім вестибюля можуть входити:

відділення зв'язку (переговірний пункт, Інтернет-кафе, пошта);

відділення банку;

підприємство ресторанного господарства (кафе, бар);

транспортне й туристське агентство;

перукарня;

пункт прийому до хімчистки й ремонту одягу;

камера схову й сейфи;

приміщення адміністратора й портьє;

різні магазини (сувенірів, квітів);

кімнати спецслужб (охорона, черговий лікар);

приміщення для сортування багажу і його наступної доставки в номери, і через безпосередній доступ до машин, автобусів;

санітарні вузли.

Розміщення зазначених вище приміщень і служб відбувається навколо її основної ланки - вестибюля. При цьому враховується можливість швидкого орієнтування прибуваючих, зоровий контроль за прибуваючими. Важливо виключити скупчення різних груп туристів (прибуваючих і/або від'їжджаючих).

У великих комплексах прийомну й адміністративну групи поєднують в одну групу й виділяють в окремий блок - будинок. У такому будинку можуть бути зосереджені всі приміщення торгівельного й побутового призначення.

Велике значення має й місце розташування ліфтів і сходів. Звичайно, ліфти компонують групами по кілька ліфтів у групі. Місця постановки таких груп повинні забезпечити самі найкоротші шляхи доступу в номери. У вестибюлі ліфти повинні бути розташовані на видному місці так, щоб їх можна було легко знайти.

Для інвалідів і інших малорухомих груп населення в готельних будинках один з основних входів повинен бути оснащений пандусом або іншим устроєм, що забезпечить безперешкодний підйом інваліда на рівень входу в приміщення, його 1-го поверху або ліфтового холу. Такий вихід повинен бути захищений від атмосферних опадів; перед ним обладнається площадка не менш 2,5 м із дренажем (стік вод). У самому вестибюлі повинно бути організоване місце для обслуговування інвалідів. Те ж стосується й санвузла.

Група приміщень адміністрації

Група приміщень адміністрації звичайно розташована на першому або другому поверхах будинку. Приміщення адміністрації повинні мати зручний зв'язок з усіма групами приміщень готелю. У готелях, розрахованих на кількість до 400 чоловік площа, виділювана для групи адміністративних приміщень рівняється 0,12 - 0,18м на одне ліжко-місце, а в великих готелях так само існують свої стандарти. У групу приміщень адміністрації входять:

кабінети директора і його заступників;

кабінети головного інженера й інженерно-технічного персоналу;

кабінети економіста й планового відділу;

кабінети головного бухгалтера й бухгалтерії;

кабінети начальника відділу кадрів і сам відділ;

кімната для оператора ЕОМ і архів;

інші кабінети або кімнати (конторські приміщення, приміщення каси). Якщо в готелі є ресторан і він підкоряється готелю, то додаються

кабінети для адміністративної структури ресторану (кабінет директори і його заступника). Якщо ресторан працює незалежно від готелю, то склад адміністративних приміщень для ресторану дублюється.

Група приміщень культурно-масового обслуговування Група приміщень культурно-масового обслуговування має приміщення наступного призначення:

Спортивні споруди: відкриті й закриті басейни, корти, спортивні зали, спортмайданчики (тенісні корти, поле для гольфа, футбольні волейбольні, баскетбольні площадки й т.д.), лазні-сауни;

Розважальні приміщення: кімнати для кружків і тематичних занять, бібліотека, кіноконцертні (танцювальні, бальні, банкетні) зали, зал ігрових автоматів або казино;

Приміщення для ділових зустрічей: конференц-зали, виставочні приміщення, приміщення для відділень банків і проведення банківських операцій, окремі кімнати, зали й кабінети для переговорів, симпозіумів, конгресів.

Слід зазначити, що всі ці приміщення часто сполучаються з підприємствами ресторанного господарства - бара, кафе й кафетерію.

Однак не всі готельні підприємства мають такі приміщення. Дана група приміщень більше властива курортним і туристським готелям, а кількість цих приміщень залежить від категорії готелю. Готелі же загального типу, найчастіше такі приміщення не мають, їхнє призначення - це надання місця для нічлігу й харчування.

Група службових і господарських приміщень і група приміщень інженерного устаткування готелю

Група службових, господарських, інженерних приміщень складається:

побутові приміщення персоналу готелю: вестибюль, гардероб, інші побутові приміщення;

роздільні приміщення для чистої і брудної білизни (поверхові білизняні й центральна білизняна для всього готелю). Центральна білизняна для всього готелю може зв'язуватися ліфтом з поверховими білизняними;

ремонтні майстерні: слюсарного й столярного, малярська, електроустаткування й слабкострумових устроїв;

склади меблів, інвентарю, будівельних і ремонтних матеріалів і т.д.;

приміщення життєзабезпечення готелю: насосні, електрощитові, котельні, вентиляційні камери, камери сміттєвидалення, білизнопровід для брудної білизни й т.д.

Група приміщень торгово-побутового обслуговування

Група приміщень торгово-побутового обслуговування відповідає за надання додаткових послуг гостям. До таких послуг відносяться послуги торгівельних підприємств, хімчисток, фотоательє, косметичних салонів і спа-центрів, перукарень і т.д. Часто наявність таких приміщень залежить від категорії готелю або готельного комплексу, чим вище категорія, тим більше таких підприємств у готелі.

5.3 Планувальна організація житлового поверху рекреаційних установ

Приміщення житлової групи

Житлова група приміщень - це основна частина приміщень у будь-якій готельній установі (готель, пансіонат, санаторій і т.д.). У загальному обсязі споруд готельних установ вона займає 50 - 80% обсягу. Спальна група складається зі спальних кімнат, віталень-холів, коридорів, господарських приміщень, куточків відпочинку. Іноді вітальні-холи поєднують із поверховими ліфтовими холами. До складу господарських приміщень входять кімнати завідуючої, покоївок, прибиральниць, кімнати для зберігання чистої й брудної білизни, інвентарні й комори, сортувально-сервізна, що забезпечує доставку харчування в номери, кімната чергової по поверху. Якщо на поверсі перебувають ключі від номерів, то розрахунок з клієнтами може проводиться так само в кімнатах чергових по поверху.

Загальна площа номера складається з декількох частин: житлова кімната, передня, санвузол. Крім цих приміщень в установах туризму, відпочинку, санаторіях виникає необхідність в організації спеціальних зон денного відпочинку як суспільних, так і індивідуальних (табл. 5.1).

Таблиця 5.1 Спеціальні зони денного відпочинку
Найменування	Визначення
Балкон	Відкрита площадка, що виступає зі стіни й має огородження
Веранда	Критий балкон або тераса навколо вдома або уздовж однієї стіни
Лоджія	Перекрите й обгороджене із трьох сторін приміщення, відкрите в зовнішній простір, має огородження
Тераса	Літня прибудова до житлового приміщення з дахом на стовпах, часто засклена

Планувальне вирішення житлової частини готелю, звичайно, ґрунтується на коридорі, забудованому з однієї або з двох сторін номерами. Довжина

коридору може визначаться розмірами ділянки, відведеної під будівництво або кількістю сходів, розставлених з урахуванням протипожежних норм. Відстань між двома сходами для евакуації не повинне перевищувати 80 м, а при тупиковому коридорі (коли сходи є тільки з однієї сторони) максимальне видалення входу в номер від сходів не повинне перевищувати 25 м. Найпоширеніша схема планування готельних корпусів, основою яких є коридори з різним розташуванням номерів і вертикальних комунікацій:

прямокутний поверх з номерами із двох сторін від коридору

прямокутний поверх з номерами розташованими по одну сторону від коридору. Такий пан використовується тоді, коли номери повинні мати певну орієнтацію, наприклад, на південь.

прямокутний поверх з двома коридорами, між якими розташовані вертикальні комунікації й позбавлені природного світла службові приміщення.

два прямокутних поверхи, об'єднаних блоком вертикальних комунікацій. Номери розташовані із двох сторін від коридорів

житловий поверх хрестоподібної чи Т-образної форми. Номери розташовані із двох сторін від коридору.

поверх у формі трилисника. Номери розташовані із двох сторін і з однієї сторони коридору.

поверх у вигляді замкнутого прямокутника, квадрата, кільця. Номери розташовані із двох сторін і з однієї сторони коридору.

Всі зазначені типи можуть мати змішані типи планування приміщень готелів. Для всіх варіантів уважається оптимальним поворот кімнат разом з коридором так, щоб з кімнат відкривався необхідний вид (наприклад, до моря). У тому випадку, якщо готель будується у вигляді багатоповерхової вежі, то вертикальні комунікації будуть перебувати в центрі плану житлового поверху, а номера будуть займати зовнішній периметр будинку.

Ще одним типом планування готельних будинків є атріум. Атріум - це частина обсягу будинку у вигляді добре освітленого простору, як правило, розвиненого по вертикалі з галереями, на які виходять приміщення різного призначення. Номера можуть виходити на зовнішню й на внутрішню сторони від коридору або на обидві сторони від коридору. При двосторонньому розташуванні номерів недоліком є те, що номера усередині будови виходять у внутрішній двір, що позбавляє гостей гарного виду з вікна. Атріум, розвитий по горизонталі у вигляді витягнутого добре освітленого проходу може називатися пасажем.

Контрольні питання:

Які існують функціональні групи в готельних підприємствах?

У чому укладається особливість формування вестибюльної групи приміщень?

Приміщення житлової групи, їхній склад.

Що являє собою група приміщень харчування?

Від чого залежить наявність приміщень культурно-масового обслуговування й спортивно-рекреаційних, їхній склад?

Відповідно до яких критеріїв формується група приміщень адміністрації?

Що входить у групу службових і господарських приміщень, групу приміщень інженерного встаткування?

Обґрунтуйте необхідність наявності групи приміщень торгіво-побутового обслуговування.

Лекція 6. ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНА СТРУКТУРА РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА В РЕКРЕАЦІЙНИХ УСТАНОВАХ

Таблиця 6.1

Категорія готелю	Підприємство ресторанного господарства
	Може бути відсутнє
	Ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна. Мінімально повинно бути присутнім хоча б одне з перерахованих підприємств.
А * *	Ресторан або кафе. Кількість місць не менш 75 % від загальної кількості місць у готелі. Обов'язкове надання сніданку. Обслуговування номерів з 7:00 до 24:00 години.
* * * *	Хоча б одне підприємство харчування надає свої послуги цілодобово. Цілодобове обслуговування номерів. Обов'язкове надання сніданку. * Ресторан, кілька залів, окремі кабінети. Кількість місць не менше 75 % від загальної кількості місць у готелі. Клас обслуговування не нижче «Вищого». * Бенкетний зал (зали), можна й такий, що трансформується в конференц-зал. * Бар. * Окреме приміщення для харчування персоналу(у вигляді буфета або їдальні).
* * * * *	Підприємства харчування надають свої послуги цілодобово. Цілодобове обслуговування номерів. Обов'язкове надання сніданку. * Ресторан, кілька залів, окремі кабінети. Кількість місць не менше 75% від загальної кількості місць у готелі. Клас обслуговування не нижче «Вищого». * Банкетний зал (зали), можна й такий, що трансформується в конференц-зал. * Бар. * Додатковий бар у зоні прийому. * Окреме приміщення для харчування персоналу (у вигляді буфета або їдальні).

6.1 Приміщення ресторанного господарства. Композиційні схеми підприємств ресторанного господарства

Група приміщень ресторанного господарства надають харчування клієнтам готелів з вибором будь-якого варіанта у вигляді сніданку, двохразового або триразового харчування. Кількість підприємств РГ і їхня обов'язкова наявність залежить від категорії готелю (див. табл. 6.1)

Підприємства РГ для надання послуг харчування

У сучасних підприємствах РГ здійснюється наступний виробничий цикл:

прийом і зберігання напівфабрикатів і сировини;

доготування напівфабрикатів і доробка сировини;

теплова обробка й оформлення блюд;

реалізація продукції і обслуговування клієнтів.

Основні групи приміщень підприємств РГ Відповідно до виробничого циклу виділяють:

складські приміщення (комори для сухих продуктів, овочів, інвентарю й тари, охолоджувані камери, для швидкопсувних продуктів, завантажувальні);

виробничі приміщення (гарячий і холодний цехи, кондитерський, овочевий, м'ясо-рибний, пиріжкового цеху, мийні столового й кухонному посуду, кімнати шеф-кухаря);

торгівельні приміщення (вестибюль, гардероб, умивальна й убиральня для відвідувачів, обідні зали, буфет, приміщення для продажу обідів, напівфабрикатів);

адміністративно-побутові приміщення (кабінети директора, зам. директора, головного бухгалтера, кімната персоналу, мед. кімната, гардеробні, душові й убиральні для персоналу).

Площа складських приміщень ресторанного господарства залежить від його розмірів і призначення. У коморах зберігають продукти й різні предмети матеріально-технічного призначення. Комори можна класифікувати за рядом ознак :

1. За температурним режимом:

неохолоджувані, в яких зберігають овочі, сухі продукти, алкогольні й неалкогольні напої, інвентар, білизну, тару;

охолоджувані, використовувані залежно від виду товару для зберігання напівфабрикатів і напоїв, риби й м'яса, жирів, фруктів і зелені, харчових відходів.

2. По місцю розташування:

закриті - розташовані в будинку. Найчастіше розташовують на першому (цокольному) поверсі або в підвалі;

напівзакриті - навіси;

відкриті - площадки.

3. По кількості, що обслуговуються:

для групи підприємств РГ, наприклад, що входять у готель категорії 5*, де повинне бути кілька таких підприємств;

для одного підприємства, наприклад, комора добового запасу напоїв для бара.

Улаштовують складські приміщення по можливості компактно й на одному рівні, а завантажувальні площадки розташовують із боку господарського двору з урахуванням їх зв'язку з виробничими приміщеннями. Перед завантажувальною площадкою повинна бути платформа висотою 1,1 м і шириною - 4 м, але не менш 3 м або розвантажувальна рампа довжиною - 12 м (рампа (фр. rampe) - похила площадка для в'їзду вантажно-розвантажувальних машин у транспортні засоби й склади й виїзду з них) . Складські приміщення обладнаються холодильниками, холодильними камерами, стелажами й вимірювальними приладами, а так само обладнують ліфтами й транспортирними стрічками.

Виробничі приміщення необхідні для виробництва продукції певного асортименту. У РГ різні виробничі підрозділи, де проводиться первинна обробка сировини, приготування напівфабрикатів і виготовлення готової продукції, називають цехами. При цьому в цехах виконують різні стадії технологічного процесу з обов'язковим дотриманням вимог санітарної безпеки, завдяки яким їх підрозділяють з урахуванням продукції, що випускається і типу ресторанного підприємства на наступні приміщення - цехи: заготовочні, доготовочні, підсобні, допоміжні, спеціалізовані.

У заготовочних приміщеннях РГ проводять первинну обробку сировини (м'ясо, риба, птиця, овочі) і готовлять напівфабрикати для доготовочних цехів, мережі ресторанів і т.д. Заготовочні приміщення на великих підприємствах - це м'ясний і рибний цехи, цех з обробки птиці, овочевий розташовують в окремих приміщеннях, а на підприємствах невеликої потужності кілька цехів поєднують в одне м'ясо - рибний і овочевий цехи й виділяють для кожного з видів сировини окремий стіл, обробні дошки й ножі, при цьому відповідно до вимог санітарної безпеки в цехах всі ці предмети маркірують, наприклад, МС - м'ясо сире, РС - риба сира й т.д.

В овочевому цеху проводять первинну обробку овочів і наступне виготовлення овочевих напівфабрикатів. Обладнаються овочеві цехи (залежно від розміру підприємства РГ) каліброваними машинами й картоплечистками, овочерізками, ванними для миття овочів, шаткувальними дошками, ножами й спеціальними столами з отворами: одна для відходів, а інше для очищених овочів. Для переміщення неопрацьованих і оброблених овочів використовують різну тару (кошики, дерев'яні цебри, каструлі, ящики й т.п.).

У м'ясному, рибному цехах і цеху з обробки птиці, так само як і в овочевому ведуть первинну обробку продуктів і виробництво напівфабрикатів.

Доготовочний цех складається з гарячого й холодного цехів, необхідних для приготування гарячих і холодних блюд, закуски. Тут же проводиться оформлення готових блюд і їхня подальша реалізація в зали ресторанного підприємства або для його підрозділів. Тому в таких цехах постійно забезпечується потоковість виробництва продукції.

У гарячому цеху проводиться теплова обробка продуктів, доводять до готовності напівфабрикати, готують перші, другі, солодкі блюда, кондитерські вироби (якщо підприємство маленьке), підготовляють продукти для холодних блюд.

На великих підприємствах РГ гарячий цех складається із двох підрозділів: супового, де забезпечується готування гарячих блюд - бульйонів, супів і соусного, у якому готовлять другі блюда, соуси.

Підсобний цех - це цех по виробництву безалкогольних напоїв на великих підприємствах.

У спеціалізованому або універсальному (кондитерському, пиріжковому й борошняному виробах) цехах випускають борошняні кондитерські вироби й напівфабрикати.

Кондитерський цех необхідний для виробництва різноманітних борошняних кондитерських і кулінарних виробів.

До складу виробничих приміщень входять так само допоміжні приміщення, необхідні для виконання супутнього виробничому процесу - це роздавальні приміщення, приміщення для зберігання добового запасу продуктів, інвентарю, санітарно-технічного інвентарю, тари, мийна посуду, сервізна, кімната шеф-кухаря та ін. У роздавальних приміщеннях проводиться відпустка готової продукції офіціантам.

У цілому ж склад, площа, устаткування виробничих приміщень залежить від типу підприємства, його категорії й місткості залу.

Торговельні приміщення поєднують у собі торгівельні зали з роздавальними приміщеннями, вестибюль, гардероб, зали чекання або аванзал, убиральню для відвідувачів, обідні зали, буфет, банкетні зали, бари, коктейль-холи, касу, хліборізку, сервізного, мийну столового посуду.

Площа, займана торговельними приміщеннями залежить від кількості посадкових місць і виділеної відповідно до нормативів площі на 1 місце. Наприклад, у ресторанах з естрадою і танцмайданчиком на 1 місце виділяється

Іншим фактором, що впливає на площу торгівельного приміщення у структурі готельного господарства, є кількість підприємств ресторанного господарства в його структурі.

Вестибюльна група приміщень РГ складається з вестибюля, санвузла й, іноді, з гардероба. У готелях у ресторанного й готельного господарств може бути спільна вітальня, бюро обслуговування, кіоски, наприклад, лобі бар.

Функціонально вестибюльна група ресторанного господарства (ресторани, бари, кафе, буфетами) повинна бути композиційно пов'язана з вертикальними й горизонтальними комунікаціями готельного господарства, а у випадку обслуговування не тільки клієнтів готелю, але й жителів міста, ресторанне підприємство повинне мати окремий вхід, самостійні вестибюль із гардеробом і санвузол.

Вестибюль повинен мати у своєму розпорядженні гардероб, який повинен обслуговувати не менше 70% місць ресторанного підприємства, а іноді й з розрахунком більше 100% для клієнтів, які очікують обслуговування.

У вестибюлі можуть розташовуватися торговельні кіоски, вхід у санвузол, аванзал (зала чекання), що використовується як місце зустрічі гостей або очікування.

Санітарний вузол розміщують з боку вестибюля, обов'язково повинен мати вмивальники, може сполучатися з кімнатою для паління.

Кімнату для паління обладнують зручними м'якими меблями. Приміщення повинне мати гарну вентиляцію, а оздоблювальні матеріали не повинні бути легкозаймистими.

Аванзал (зала чекання) використовують для очікування вільних місць у ресторані або запрошення на банкет. В аванзалі метрдотель зустрічає споживачів ресторанних послуг. Розташовують аванзал перед торговельними й банкетними залами, може бути частиною готельного холу, тому його обладнують кріслами, диванами, журнальними столиками, телевізором.

У торговельному залі (у т.ч. бенкетний, фуршетний) відбувається безпосереднє обслуговування відвідувачів ресторанного підприємства. Торговельний зал може бути один або кілька, які розділяються капітальними перегородками або мобільними - розсувними й знімними перегородками, ширмами, що дозволяє змінювати місткість і форму залу .

Іншим варіантом устрою торгівельного залу є два яруси у залі, де:

на першому ярусі перебувають танцювальна площадка, естрада, бар, місця для клієнтів;

на другому ярусі (антресоль) розташовуються місця для клієнтів, які організують у вигляді лож, ніш, боксів (іноді з окремим входом), для чого використовується архітектурно - планувальні форми організації простору й оснащення ресторанного підприємства у вигляді перегородок різної висоти, меблів, декоративних рослин і т.д.

Торговельні зали є основним приміщенням РГ з прийому відвідувачів. При плануванні залу враховують співвідношення довжини й ширини - від 2:3 до 1:3, що дає строгу прямокутну форму .

Танцювальна площадка є одним з найважливіших елементів торговельного залу й часто є визначальним елементом композиції всього оформлення залу. Розмір танцмайданчика повинен дозволяти розмістити не менш 70 % загального числа споживачів, а її площа визначається з розрахунку 0,15 м на одне місце.

Кімнату музикантів розташовують за естрадою, вона необхідна для відпочинку музикантів, зберігання їхніх речей і інструментів.

Буфети (або бари) у готельному підприємстві можуть бути зовнішніми, до яких відносяться поверхові буфети й внутрішні, що перебувають безпосередньо при ресторанах і розміщуються в торговельному залі. Буфети розташовують у групі виробничих приміщень, поруч із торговельним залом і підрозділяються на основний, кавовий, хліборізку.

Основний буфет складається з підсобного приміщення для зберігання продуктів і приміщення, обладнаного холодильними шафами, прилавками, вітринами й охолодними вітринами, стелажами, вагами, умивальником з наявністю холодної й гарячої води, де проводиться підготовка й наступна реалізація продукції.

Кавовий буфет використовують для приготування гарячих напоїв (чай, кава, какао).

На барній стійці проводиться обслуговування клієнтів. Барна стійка може мати вигнуту або прямолінійну форму, особова сторона якої відповідає інтер'єру торгівельного залу.

Коктейль - зал (коктейль - бар) може бути в окремому приміщенні для обслуговування учасників різних зустрічей або у вестибюлі, виконуючи роль лобі бара.

Хліборізка або буфет - хліборізка - це приміщення, що

використовується для зберігання і нарізки хліба.

У сервізній зберігають і відпускають офіціантам посуд, столові прилади й білизну. Розташовується сервізна поруч із мийною столового посуду (з'єднуються передатним вікном), роздавальним приміщенням і торговельним залом. Відповідно до норм оснащеності на одне місце виділяють два комплекти посуду й приладів.

Чисту й використану білизну зберігають в білизняній.

Мийна столового посуду необхідна для миття столового посуду й приладів. Мийна столового посуду з'єднується вікнами із сервізною й торговельним приміщенням вікнами. При проектуванні мийної враховується потужність ресторанного підприємства й кількість використовуваного посуду.

Роздавальна використовується для короткочасного зберігання й видачі вже сформованих блюд офіціантам з наступною їх реалізацією, тому роздавальна є сполучною ланкою між виробничими й торговельними приміщеннями.

Касу розташовують у приміщенні, яке примикає до роздавальної. З метою економії простору касове місце можна розмістити на території роздавальної або в інших зручні для цього місцях. Якщо ресторанне підприємство працює за принципом самообслуговування, то касу встановлюють в торговельному залі наприкінці роздавальної лінії або у входу в торговельний зал.

Приміщення для офіціантів, призначене для відпочинку офіціантів, улаштовують в ресторанних підприємствах, розрахованих на обслуговування залу місткістю більше 100 місць. У ресторанах вищої категорії й категорії люкс може бути додане окреме приміщення для метрдотеля.

До адміністративно-побутового приміщення ресторанного господарства відносяться кабінети директора, замдиректора, головного бухгалтера, кімната персоналу, медична кімната, гардеробні, душові й убиральні для персоналу.

6.2 Архітектурно-планувальні рішення підприємств ресторанного господарства

З погляду архітектурно-планувальних рішень до підприємств ресторанного господарства ставлять наступні вимоги:

розміщення торговельних і неторгових приміщень відповідно до прийнятої об'ємно-планувальної структури готельного будинку (одноповерхової або багатоповерхової), і з урахуванням технологічних особливостей кожної групи;

взаємне розташування основних груп повинне забезпечувати їхні найкоротші взаємозв'язки, чітке рішення без перетинання потоків відвідувачів і персоналу чистого й немитого посуду, напівфабрикатів, сировини й відходів;

створення найбільш оптимальної структури приміщення РГ у структурі готельної установи, а так само з можливою трансформацією приміщення РГ у зв'язку з якими-небудь змінами. Такими змінами можуть бути зміни в технології виробництва або прийом делегатів конференції, яким потрібно власне приміщення для прийому їжі. Якщо в будинку готельної установи зосереджено кілька підприємств РГ, то можна скоротити площі приміщень, що обслуговуються, за рахунок їхнього спільного використання.

Розташування окремих груп приміщень РГ При проектуванні окремих груп приміщень їх помішують у таких частинах готельного підприємства:

складські приміщення розташовують, як правило, у підвалі, цокольному або на першому поверхах з боку господарського двору, з урахуванням їх зв'язку з розвантажувальним і виробничим приміщеннями;

виробничі приміщення компонують і розміщають у плані готелю з обліком найкоротших і зручних зв'язків зі складськими приміщеннями, роздавальній і мийній столового посуду;

торговельні приміщення розміщують з боку головного й бічного фасадів. У готелях ресторани завжди мають обов'язково два входи - з вулиці й безпосередньо з готелю;

адміністративно-побутові приміщення розміщають ізольовано від інших приміщень, але з урахуванням зручного зв'язку з ними. Часто адміністративно-побутові приміщення РГ розташовують разом з адміністративно-побутовими приміщеннями готелю;

технічні приміщення розташовують, як правило, у підвалі з ізольованим від інших приміщень входом. Технічні приміщення РГ і готеля можуть бути спільними;

об'ємно-планувальна композиції приміщення РГ (композицію будинку РГ) у цілому визначають з умови раціонального взаємозв'язку харчоблока й обіднього залу, доставки їжі в номери.

Композиційні схеми підприємств РГ

Центрична схема - у плані така схема має форми близькі до квадрата або кола з розташуванням обслуговуючих приміщень у центрі приміщення або будинку РГ, а обідніх залів з роздавальними - навколо виробничих приміщень. За такою схемою доцільно розташовувати підприємства РГ із декількома залами (загального типу, дієтичного харчування й т.д.). Найбільший економічний ефект така схема дає при кількості місць від 200;

Фронтальна схема характеризується розташуванням торгівельних приміщень по поздовжній осі будинку паралельно неторговим приміщенням. Відмінною рисою таких приміщень або будинків є їхня витягнута форма;

Глибинна схема ґрунтується на розташуванні неторгових приміщень за торгівельними в глибині будинку (обідній зал примикає до блоку кухні короткою стороною). Ця схема доцільна для невеликих підприємств до 100 місць, які як би затиснуті іншими приміщеннями або будинками;

Кутова схема характерна розміщенням блоку кухні в одному з кутів плану так, що своїми двома сторонами він примикає до обіднього залу. Використання такої схеми добре для підприємства місткістю 200 і більше місць із декількома відособленими залами, розташовуваних на кутових ділянках забудови;

* Роз'єднана схема ґрунтується на розташуванні торгівельних приміщень навколо неторгового приміщення. Дана схема зручна для РГ з двома торговельними залами, наприклад загального й дієтичного харчування.

Контрольні питання:

Дайте характеристику залежності категорії готелю і наявності в ній підприємств харчування і час їхньої роботи.

Назвіть основні групи приміщень ресторанного господарства.

Визначіть вимоги до підприємств ресторанного господарства з погляду архітектурно-планувальних рішень.

В які частини готельного підприємства при проектуванні поміщають окремі групи приміщень РГ.

Назвіть композиційні схеми підприємств РГ.

Лекція 7. ІНТЕР'ЄР ЯК ОРГАНІЗОВАНИЙ ВНУТРІШНІЙ ПРОСТІР (на прикладі готелів)

7.1 Інтер'єр приміщень рекреаційної установи

Специфіка готелів укладається в різноманітті функцій цих об'єктів. Це одночасно й житлові, і суспільні будинки, що визначає особливості формування інтер'єрів.

Інтер'єр - це організація внутрішнього простору будинку, що являє собою зорово обмежене, штучно створене середовище, що забезпечує нормальні умови життєдіяльності людини.

Інтер'єр - складне, багатопланове поняття, що володіє величезною естетичною психофізіологічною силою впливу на людину.

Сприятливі умови життєдіяльності людини в готелях забезпечуються завдяки створенню комфорту як у самому будинку готелю, так і на території, що прилягає до нього. Загальний комфорт внутрішнього простору готелів є інтегруючим поняттям. Він включає екологічний, функціональний і естетичний комфорт середовища будь-якого приміщення готелю.

Екологічний комфорт створюють оптимальним для організму людини сполученням температури, вологості, швидкості руху повітря й впливу променистого тепла. Наприклад, у стані спокою або при виконанні легкої фізичної роботи температура взимку не повинна перевищувати 18 - 22, а влітку 23 - 25°С; швидкість руху повітря взимку повинна становити 0,15, а влітку 0,2--0,4 м/с; відносна вологість - 40 - 60%.

Важливим компонентом мікроклімату будь-якого приміщення є інсоляція (опромінення приміщень сонячними променями й природне висвітлення). Тривалість інсоляції для багатьох приміщень готелів відповідно до санітарних норм і правилами повинна становити не менше трьох годин у день.

У приміщеннях готелів, де люди проводять більшу частину доби, повинно бути завжди чисте й свіже повітря, і нормальний шумовий режим.

Функціональний комфорт визначає зручність експлуатації будь-якого приміщення. Він забезпечує захист від оточення, безпеку й здійснення всіх функціональних процесів життєдіяльності людини: сон, харчування, відпочинок, особисту гігієну, розваги, ділові контакти й ін. Поділ всіх процесів життєдіяльності людини в приміщеннях здійснюється прийомами функціонального зонування як загального простору готелю з виділенням функціональних блоків, так і мікрозонуванням.

Мікрозонування здійснюється також за допомогою раціонального набору устаткування і його оптимального розміщення в будь-якому інтер'єрі.

Естетичний комфорт визначає позитивний емоційний настрой людини. Це забезпечується завдяки засобам і прийомам, за допомогою яких досягається об'єднання всіх елементів інтер'єра в єдине для сприйняття ціле. Естетичний комфорт інтер'єра залежить, у першу чергу, від гармонійності предметно-просторового оточення, від того, наскільки досягнута цілісність і погодженість його елементів.

Естетична організація середовища, або досягнення краси інтер'єра включає безліч різної різноманітних завдань. Головні з них - це композиція простору, колірне рішення й обробка поверхні, господарська (дизайнерська) форма обладнання і меблів, рішення декоративних деталей, освітлення, озеленення та ін.

Таким чином, інтер'єр будь-якого приміщення готелю повинен володіти екологічним, функціональним і естетичним комфортом.

Екологічний комфорт в інтер'єрах створюється завдяки системам інженерного забезпечення готелів: вентиляція, кондиціонування повітря, централізовані пиловидалення, опалення та ін.

Функціональний комфорт забезпечується оптимальним набором меблів і устаткування Меблі є одним з активних компонентів формуванні інтер'єрів багатьох приміщень готелів.

Специфіка готельного господарства, багатофункціональність приміщень, що перебувають в одному будинку, обумовили диференціацію меблів по призначенню: побутова (для відпочинку, сну, роботи за столом, прийому їжі, зберігання плаття, для одягу); конторська (або офісна); ресторанна й спеціальна (устаткування бара, перукарні, довідкові місць чергових і т.д.).

Сучасні меблі по характеру конструктивної структури підрозділяються на стаціонарну, комбіновану багатофункціональну (коли один предмет виконує дві й більше функції) і трансформовану (у т.ч. секційну).

Вимоги до меблів установлюються відповідно до комфортності готелів і їхнім призначенням. Комфортність готелів визначає якість і кількість меблевих виробів, а функціональне призначення готелів - номенклатуру меблів.

При розміщенні меблів обов'язково враховуються норми розривів і проходів між меблевими виробами. Характер планувальної організації меблів залежить також від типу функціонального блоку готелю, у якому вона розміщається.

Так, наприклад, номенклатура й вид меблевих виробів приймальнодопоміжних приміщень із вестибюлем залежать від функції приміщень цієї групи, а також від динаміки технологічних процесів, що відбуваються в них. Організація єдиної форми обслуговування зажадала створення служби портьє, у зв'язку із чим відбулося коректування асортиментів меблів. Централізація цієї служби, зосередження у вестибюлі устаткування для ключів забезпечує комфортність обслуговування і поліпшує контроль за його станом.

Композиційні прийоми розміщення меблів у приміщеннях цієї групи залежать від розмірів і об'ємно-планувального рішення приміщення, функціональних зв'язків технологічного процесу.

Найбільшу увага у всіх типах готелів приділяють меблюванню приміщень блоку житлової групи. Меблювання цих приміщень повинне вирішувати основне завдання: створити максимум зручностей при мінімальній площі.

У приміщеннях житлових поверхів використовують спеціальні готельні меблі: вбудовані, меблі, що трансформуються, зблоковані, навісні. У результаті такого меблювання зменшується площа, займана меблями, і кількість предметів, полегшується прибирання приміщень і їх естетичне сприйняття.

Меблювання номерів залежить від площі номера й комфортності готелю. Житлова площа однокімнатного одномісного номера становить - 9 - 18 м , однокімнатного двомісного - 12 - 25 м , залежно від категорії готелю.

Прийоми розміщення меблів залежать від розмірів і конфігурації номера і його житлової площі, розташування віконних і дверних прорізів. Найбільшою складністю відрізняється меблювання однокімнатного номера, тому що сполучає функції сну, роботи, відпочинку й зберігання речей. У всіх сучасних номерах функції зберігання речей частково виносяться в передпокій, що обладнається убудованою шафою й вішалкою.

Розміщення предметів меблювання житлового приміщення номера визначається їхнім функціональним зв'язком і розташуванням у номері. Так робочий стіл повинен перебувати у вікна (паралельно йому або торцем до нього); зона відпочинку (крісло й журнальний столик) - у зоні, що переглядається від дверей; підставка для валіз ближче до дверей або блокується з робочим столом.

Розміри функціональних зон номера визначаються з урахуванням розривів між меблевими виробами однієї зони. Розмір зони роботи й поперечному напрямку складається із ширини стола (60 см), розриву від стола до стільця (60 см) і ширини стільця (45 см), що становить 115 см. Загальний розмір зони відпочинку з одним кріслом дорівнює 150 см (ширина журнального столика - 60 см, розривши від столика до крісла - 30 см, ширина крісла - 60 см).

Загальний розмір зони сну (135 см) складається з наступних параметрів: ширини ліжка - 90 см (85 см ліжко плюс 5 см розрив від стіни), розриву 5 см між тумбочкою і ліжком, ширини тумбочки 40 см.

Особливою комфортністю відрізняються номери типу «дубль», обладнані ліжком, комбінованим столом, стільцем, журнальним столиком, кріслом і підставкою для валізи, диваном-ліжком. Диван-ліжко служить у якості додаткового спального місця, має тумбочку для постільної білизни.

Меблювання 4-місцевих однокімнатних номерів готелів утрудняє функціональне зонування меблів. Для максимального розкриття внутрішнього простору житлової кімнати тут рекомендується використовувати двох'ярусні ліжка, особливо в молодіжних готелях.

Двохкімнатні номера складаються зі спальні й вітальні, які відділяються одна від одної розсувними або складними перегородками, відкритими або заскленими дверними прорізами. Раціональне меблювання спальні визначається острівним розміщенням ліжок, пристінною шафою; у вітальні розміщенням меблів для відпочинку повинне забезпечуватися зручність користування телевізором, а меблі для роботи може включати підвіконний робочий стіл, що є одночасно підставкою для телевізора.

Житлова частина трикімнатних номерів складається зі спальні, вітальні й кабінету. Меблювання такого номера вирішується за аналогією із двокімнатним, але тут зона роботи виносяться в кабінет. Кабінет доповнюється також книжковою шафою або полками й зоною відпочинку. У вітальні розташовують обідній стіл зі стільцями. При спальні може знаходитися гардеробна, а в передпокої - підставка для багажу. Трикімнатні номери можуть розміщувати у двох рівнях: на першому рівні вітальня, передпокій, санвузол, кухня-ніша, а на другому - спальня, кабінет, санвузол. Іноді кабінет розташовують на першому рівні.

Номера «апартаменти», що мають до 8 кімнат, різні й можуть бути скомпоновані з декількох номерів, які в цьому випадку з'єднуються між собою дверима й називаються номери «комплекси». Вони можуть бути обладнані для проведення нарад, зборів, для чого між номерами влаштовують розсувні перегородки й використовують меблі, що трансформуються (наприклад, ліжко-шафа).

Передпокій у всіх видах номерів в основному невеликий за площею (шириною не менш 105 см) і обладнаний убудованим (або пристінною) шафою, вішалкою і дзеркалом.

У багатокімнатних номерах передпокій відділяється від житлової кімнати дверима, а в однокімнатних і простим прорізом.

У передпокої, що не має убудованої шафи, установлюється вішалка з полицею для капелюхів і підставкою для взуття, рекомендується повісити дзеркало, виділити місце для платтяної щітки.

Меблі в готелях категорії 3, 4 і 5 зірок звичайно оброблюються фанерованим деревом дорогих твердих порід, застосовуються міцні покриття, полірування й лакування; для меблів II класу - фарбування й лакування.

Велика увагу в готелях (особливо 4 і 5 зоряних) приділяється досягненню естетичного комфорту. Він створюється завдяки художньо-просторовій організації процесу життєдіяльності людини за допомогою цілого ряду засобів. Першочергове завдання - проектування композиції простору. Це означає таку побудову інтер'єра приміщення, при якому окремі елементи сприймаються в певній системі (стильовій єдності). У цей час найпоширеніші три прийоми художньо-просторової організації інтер'єрів готелів - стиль «ретро», сучасний і змішаний.

Інтер'єр у стилі «ретро» створюється стереотипними елементами минулих століть (ампір, бароко, рококо й ін.).

Сучасний інтер'єр в організації простору відображає строгість, простоту, логічність і лаконічність форм, їхню функціональну виправданість.

Інтер'єр, вирішений у змішаному стилі, містить елементи двох попередніх прийомів композиції простору.

Одним з найважливіших елементів інтер'єра є колірне рішення приміщень - фарбування стін, підлоги, обробка їх різними матеріалами (пластик, кераміка, гіпсокартон та ін.). Колірне рішення інтер'єра створюється з використанням принципів контрасту й нюансу. У практиці використовуються обидва прийоми.

Важливим елементом інтер'єра є світло й освітлення. Види освітлення бувають: загальне -- обов'язкове для всіх приміщень (рівномірне); місцеве -додаткове освітлення якої-небудь однієї зони інтер'єра (спальних місць у номерах, столиків у ресторані та ін.); локалізоване - у приміщеннях з відносно великими площами, спрямоване до робочих місць.