З виробами народних умільців. Найбільш цікавим є гончарний мальований посуд, ліпний посуд скульптурного характеру, дрібна керамічна пластика. Тут розташований заповідник українського гончарства та фабрика художньої кераміки. Основні тематичні напрямки системи туристсько-екскурсійних маршрутів. - К.: 1999. С. 91.

4. Характерні ознаки екологічного туру

Під екологічними турами припускаються піші, водяні або кінні маршрути по екологічних тропах у супроводі гідів, що, як правило, є співробітниками природних резерватів.

Враховуючи сказане, можна сформулювати цілий ряд характерних ознак, властивим екологічним турам і програмам, про які повинні пам'ятати українські туроператори.

Так, програма туру екологічна, якщо:

* програма не планується дуже жорстко і допускає варіанти і зміни за бажанням туристів; розраховані програми як правило на невеликі, у тому числі на сімейні групи учасників, а також на індивідуальні поїздки;

* поспішність, короткочасність відвідувань (уся Європа за 5 днів - такий, наприклад, девіз багатьох японських турфірм) не характерні для м'якого, екологічно орієнтованого туру;

* метою м'якого, екологічного туру є не відвідування обов'язкових, стандартних «визначних пам'яток», а придбання глибоких вражень і знань, тому туристи заздалегідь готуються до подорожі, вивчаючи природу і культуру країни;

* маршрути туристів і кваліфікованих гідів ведуть їх у цікаві й екологічно сприятливі природні і культурні ландшафти;

* у програму туру включаються відвідування навчальних екологічних стежок, природознавчих, краєзнавчих музеїв, екотехнологічних господарств і, неодмінно, ознайомлення з місцевими екологічними проблемами;

* у програмі туру знайомство із сугубо природними об'єктами і «незайманою» природою сполучається з еколого-культурними сюжетами, що передбачають вивчення традиційних, аборигенних форм природокористування;

* транспорт, яким користуються туристи, екологічний (автомобільний туризм, наприклад, ніяким чином не відноситься до екологічних форм туризму);

* їжа туристів екологічно чиста і корисна, при цьому в раціоні туристів присутні місцеві продукти;

* сміття не викидається на загальний смітник, а збирається спеціальним образом і надходить потім на екотехнологічну переробку; так, організатори екологічних турів віддають перевагу багаторазовим упакуванням продуктів, а не одноразовим;

* привали, бівуаки й особливо багаття влаштовуються тільки в спеціально обладнаних місцях;

* гриби, ягоди, квіти, лікарські рослини, будь-які природні сувеніри збираються тільки тоді і там, де це дозволено; мисливські тури антіекологічні;

* готелі, чи кемпінги притулки і хатини, у яких зупиняються туристи, і розташовані так, що не порушують нормальний, екологічно стійкий розвиток околишнього ландшафту і не спотворюють його вигляд;

* ці готелі і кемпінги побудовані з екологічно нешкідливих матеріалів, їхні мешканці не витрачають надмірно енергію і воду, при цьому стоки і викиди очищуються, інші відходи утилізуються;

* місцеві жителі утягують у туристський бізнес і одержують можливість розвивати свої традиційні форми господарства;

* туристи з повагою відносяться до місцевих культурних традицій, прагнуть вивчити і зрозуміти їх;

* туристи доступними їм способами беруть участь у рішенні місцевих екологічних проблем:

* доходи від туру не вилучаються цілком з місцевого бюджету, а сприяють його наповненню. Таким чином, для того, щоб екологічний туризм міг реально впливати на господарство і соціальну сферу України, а також бути пріоритетним напрямком туризму, його організація повинна базуватися на наступних принципах:

* спрямованість до природи і спрямованість на використанні переважно природних ресурсів;

* схоронність первозданності середовища нашого мешкання;

* пріоритетність екологічного утворення, формування відносин рівноправного партнерства з природою;

* схоронність місцевої соціо-культурного середовища;

* економічна ефективність і стійкий розвиток тих районів, де проходять тури. Стратегічний розвиток туристичної індустрії та громадського харчування. - К.: 2000. - С. 88-90.

Висновок

При написанні курсової роботи автором було розглянуто таке нове для нашої країни поняття, як екологічний туризм, його складові, приклади його організації.

За прогнозами Всесвітньої туристичної організації найперспективнішими видами туризму в третьому тисячолітті будуть культурно-пізнавальний, тематичний, круїзний, пригодницький та екологічний. Що стосується останнього, то цей вид туризму плідно розвивається в світі на протязі майже 150 років і приносить країнам неабиякі доходи. Так, доходи від відвідування національного парку вулканів Руанди становлять до 1 млн.дол. щорічно. Крім того, урбанізованості та мобільності населення світу, відірваність його від природного середовища, а також погіршення екологічної ситуації в багатьох традиційно рекреаційних зонах і районах світу через неконтрольовану надмірну концентрацію туристів в певні періоди року, сприяють посиленню зацікавленості цим видом туристів та збільшенню кількості його прихильників.

М'який, гірський, природно-орієнтований чи природний, зелений, пригодницький, сільський туризм - такий спектр епітетів, що характеризують частково різні, але в багатьох відносинах близькі один одному форми туризму. Усі ці форми туризму зобов'язані своїм походженням і розвитком могутньому впливу на сучасне суспільство екологічного фактора.

В другій та третій частинах роботи було доведено, що у державі має бути резерв територій і акваторій, які за своїми природоохоронними, ландшафтними, естетичними, природно-історичними особливостями можуть претендувати на заповідання. Для того щоб мати детальні і достовірні дані про наявний та перспективний обсяг природоохоронних комплексів в Україні, потрібно скласти державний кадастр (систематичне зведення відомостей про географічні об'єкти) природно-заповідного фонду.

Автором було показано, яку роль у розвитку регіону грає екотуризм. По-перше, що саме головне, екотуризм сприяє охороні природної території, дуже впливає на екологічне виховання населення, виховує патріотизм і гордість за свою країну, сприяє гармонійному розвитку особистості. Це і політичне значення - туризм сприяє розширенню міжнародних зв'язків, це і вплив на економіку країни, це створення робочих місць.

В курсовій роботі було доведено, що перш за все в нашій країні екологічний туризм покликаний:

1) постійно, систематично і цілеспрямовано культивувати критерій рівноваги навколишнього нас природного середовища;

2) гармонізувати стосунки між екологією, товариством і економікою;

3) орієнтувати турорганізації на зберігання і збільшення споживчої вартості природного середовища за рахунок виділення частини туристських прибутків на рішення пов'язаних із цим задач;

4) підкоряти короткочасні інтереси одержання прибутку від туризму довгостроковим інтересам зберігання природи для майбутніх поколінь, а також для подальшого розвитку туризму;

5) формувати в туристів почуття особистої відповідальності за стан природи і її майбутнє, стверджуючи в їхній свідомості приналежність до неї в якості її органічної частини.

Як очевидно, причини, що стримують розвиток екологічного туризму в Україні, достатньо серйозні. У сучасних умовах політичної й економічної непевності їхнє усунення може затягтися на тривалий час. Це означало б, по-перше, упущену економічну вигоду, а по-друге, що продовжується екологічна стагнація, яку можна було б стримати, сприяючи розвитку екологічного туризму.

У останні роки попит на рекреацію на природі збільшується, тому що середовище життя сучасної людини не відповідає його фізичним і психологічним потребам. У залежності від цього росте популярність екотуризму у світі. А взагалі, екотуризм цей стан душі, цей приплив енергії, це підняте почуття безкраїх обріїв, це живлюще відчуття того, що будь-які місця, у яких буває людина, стають йому близькими.

Щоб показати міжнародне відношення до проблем екотуризмом, автором були приведені для розгляду деякі міжнародні документи. Туристів, прихильних екологічним формам подорожей і відпочинку, можна зустріти всюди - в Антарктиді і Канаді, у США, у всіх країнах Західної Європи, у Центральній і Південній Америці, в Африці, у Японії і Малайзії, на островах Маврикій і Фіджі, в Австралії (це світовий лідер екотуризму, тут існує навіть спеціальне урядове еколого-туристське відомство в ранзі міністерства). Щорічно проводяться десятки симпозіумів і конференцій, присвячених екотуризму. Щороку проходять світові конгреси, що збирають сотні учасників - мандрівників і вчених, бізнесменів, політиків і що також свідчить по важливість орієнтування нашої держави на розвиток екотуризму.

На закінчення автор хоче привести строки Елен Скотт, що можуть стати девізом екотуризму: "Не беріть нічого, крім знятих фотографій; не лишайте нічого, крім слідів ніг; не вбивайте нічого, крім часу".

Використана література

Таблиця складена на основі даних; Географічна енциклопедія України. - К.: УРЕ ім. М. Бажана, 1990. -Т. 2., с. 276.

Табл. 1

Табл. 2

Табл. 3

Табл. 4

Табл. 5

Табл. 6

Табл. 7

Додаток 2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на Allbest.ru