Особливості розвитку туризму в Латинській Америці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу

Кафедра туристичного бізнесу

«До захисту»

Зав.кафедрою:

к.іст.н., доц. Парфіненко А.Ю.

Рег.№ _____

КУРСОВА РОБОТА

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В ЛАТИНСЬКІЙ АМЕРИЦІ

Виконала:

студентка 4-го курсу

групи УТ-42 М.В. Станченко

Науковий керівник:

к.г.н., проф. С.О. Юрченко

Харків - 2011



Зміст

Вступ

Розділ 1. Чинник розвитку міжнародного туризму в регіоні

1.1. Загальна інформація про регіон

1.2. Фізико-географічні чинники

1.2.1. Ландшафт

1.2.2. Клімат

1.2.3. Рослинний та тваринний світ

1.2.4. Водні ресурси та рельєф

1.3. Економіко географічні чинники

1.3.1. Економіко-географічне положення регіону

1.3.2. Населення та трудові ресурси

1.3.3. Загальний розвиток промисловості

1.3.4. Рівень урбанізації

1.3.5. Інфраструктура туризму

Розділ 2. Особливості розвитку туризму в регіоні

2.1 Основні етапи розвитку в регіоні

2.2 Сучасні тенденції розвитку туризму та основні приймаючі країни регіону

2.3 Внутрішній, в'їзний та виїзний туризм в регіоні. Взаємозв'язок туристських прибутків країн та ВВП

Розділ 3. Перспективи розвитку туризму в регіон

Висновок

Список використаної літератури

Додатки



ВСТУП

На даному етапі туризм займає не останнє місце в розвитку світової економіки. Розвиток міжнародних відносин , науково-технічній прогрес та інші фактори викликали бурхливий розвиток індустрії туризму та розваг. Будівництво готелів, відкриття нових напрямків відпочинку, все це залежить від наявності туристичних ресурсів, наявності рекреаційних комплексів, політичної обстановки в регіоні. Отож актуальним буде розкрити в даній курсовій роботі туристичний потенціал обраної мною країни,Латинської Америки (далі Л.А.) та особливості розвитку туризму в даному регіоні.

Л. А. має сприятливі природні та культурно-історичні умови для розвитку туризму й відпочинку. Серед визначних природних пам'яток -- водоспади Ігуасу, Анхель, ландшафти Анд, високогірне озеро Тітікака, океанські пляжі Бразилії (Копакабана, Іпанема), Мексики (Акапулько) тощо. У численних історичних та археологічних музеях представлені рідкісні експонати епох майя та інків.

Центром туризму є район Карибського моря, який щорічно відвідують до 20 млн. осіб. Їх приваблюють клімат, завжди тепле море, чудові пляжі, мальовничі пейзажі, умови для підводного полювання та риболовлі, а також пам'ятки історії та культури. Розвинутий тут гральний і розважальний бізнес. Головні центри туризму: Ямайка, Пуерто-Ріко, Барбадос, Багамські Острови, Трінідад і Тобаго, Аруба тощо.

До списку культурної спадщини ЮНЕСКО внесено 107 об'єктів (дод.А).

Але, незважаючи на деякі сприятливі передумови, туристична сфера в Л.А. розвинута недостатньо.

У даній курсовій роботі ми спробуємо описати природні, туристичні ресурси регіоні Л.А., вивчити їх інфраструктуру та з'ясувати які внески роблять країни регіону для розвитку туризму. Спробуємо охарактеризувати найвідоміші країни Л.А., як окремі туристичні регіони і спробуємо встановити проблеми розвитку туризму на даному етапі та передбачити цей розвиток у майбутньому. Зробимо аналіз особливостей розвитку туристичних ресурсів Л.А.

В даній курсовій роботі в основному використовуються теоретичні та емпіричні методи дослідження, які базуються на обробці інформації.

Метою роботи є аналіз та оцінка туристично-рекреаційних ресурсів країни, виявлення основних переваг та недоліків туристичних подорожей у Л.А.

Об'єктом дослідження є туристично-рекреаційні ресурси Л.А., що сприяють розвитку міжнародного туризму. Предметом дослідження є туристичний регіон з багатим історичним минулим, видатними культурними та архітектурними пам'ятками. Задачами курсової роботи є: дослідити туристичні ресурси країни, комплексно їх оцінити та виявити чи усі ресурси залучені у сферу рекреації та туризму і які присутні особливості в цій сфері.

Гарною довідково-інформаційною базою для курсової роботи можуть являтися електронні та бібліотечні ресурси.

Робота складається зі вступу, 3 розділів, висновків; містить 34 сторінки тексту, 3 додатки. Список використаних джерел літератури включає 19найменувань літератури, 2 електронних публікації.



РОЗДІЛ 1. ЧИННИКИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ В РЕГІОНІ

1.1 Загальна інформація про регіон

Латинська Америка (Ібероамерика) - регіон, розташований в Західній півкулі між південним кордоном США на півночі, а також Антарктидою на півдні. Він включає південну частину материка Північну Америку, Центральну Америку, острови Вест-Індії (дод.Б) і материк Південна Америка (дод.В). Із заходу омивається Тихим океаном, зі сходу - Атлантичним. На території регіону розташовано 33 держави, 13 колоній і залежних територій загальною площею 21 млн. кв. км, що складає більше 15% суші земної кулі. Населення становить понад півмільярда чоловік (173-мільйонна Бразилія посідає 5 місце в світі за його чисельністю).

Термін "латинська" відбиває загальну латинську основу романських мов (іспанської, португальської та французької), якими розмовляє абсолютна більшість мешканців регіону, але він, звичайно, умовний. Введений французькими географами в ХIХ столітті, коли Наполеон III виношував агресивні плани створення "Латинської імперії", яка включала б колишні колонії Іспанії. З 40-х рр. ХХ століття. в Іспанії, Португалії та латиноамериканських республіках набув поширення синонімічний термін "Ібероамеріки" запозичений з німецької літератури.

На території Л.А. виділяють кілька субрегіонів: Середню Америку, або Мезоамерику (Мексика, країни Центральної Америки, а також Вест-Індія), Лаплатской країни (Бразилія, Парагвай, Аргентина, Уругвай), андські країни (Болівія, Еквадор, Венесуела, Колумбія, Перу і Чилі) . Парагвай, Уругвай, Аргентину та Чилі дуже часто називають країнами "Південного конуса".



1.2 Фізико-географічні чинники

туризм латинська америка подорож

1.2.1 Ландшафт

На карті Південної Америки відзначені найрізноманітніші ландшафти. На заході континенту розташувалися величні Анди, що витягнулися майже на 9 тисяч кілометрів із півночі на південь. На півночі Південної Америки протікають найбільші річки континенту.

Ландшафти Південної Америки із заходу на схід змінюються дуже інтенсивно. Фізична карта Південної Америки змінює свій колір з темно-коричневого, відповідного гірських вершин Анд, на світло-зелений - колір рівнин. Однією з найбільших рівнин на карті Латинської Америки можна вважати Гран Чако. Це степова (рівнинна) місцевість, розташована на території Аргентини, Парагваю і Болівії і має величезні родючі площі. Максимальна висота територій Гран Чако відповідає 500 м - це передгірні райони Анд. На більшій площі території висота над рівнем моря не перевищує 50-ти метрів.

До географії Південної Америки відноситься і так звана сельва. Це тропічні ліси, що відрізняються підвищеною вологістю. Більш звичною назвою сельви можна вважати слово «джунглі». Ці тропічні ліси з величезною кількістю видів тварин і рослин розташовуються на території Сурінаму, Бразилії, Венесуели, Колумбії, Перу, Гайани і Парагваю. На карті Латинської Америки найбільша сельва відноситься до Амазонської низовини. Тут зосереджені величезні запаси деревини.

На фізичній карті Південної Америки можна побачити і льодовики. Велика частина цих природних об'єктів знаходиться в районі Анд. Подорожуючи по повітрю в районі Анд можна помітити майже всі типи відомих людині льодовиків. Це і вершинні льодовики, і долинні льодовики, що розташувалися на висоті понад 3500 метрів, і висячі льодовики порівняно невеликої площі. У льодовиках Південної Америки зосереджені величезні запаси прісної води. Існує навіть спеціальна програма, згідно якої прісна вода льодовиків поставляється в посушливі райони для потреб населення. Це кристально чиста вода, яка використовується навіть в терапевтичних цілях.

1.2.2 Клімат

Враховуючи своє географічне розташування переважно в низьких широтах (при цьому суша найбільшу площу має поблизу екватора) Л.А. отримує багато сонячного тепла, тому для більшої частини регіону характерні жаркі типи клімату, де середні місячні температури більше + 20, а сезонні відмінності виявляються в основному в зміні режиму опадів, а не температур. Це створює сприятливі умови для цілорічної вегетації рослин і дозволяє вирощувати всі тропічні плантації та споживчі сільськогосподарські культури.

Сезонні коливання температур найбільш повно виражені лише на крайній півночі та півдні Л.А., що заходять у субтропічні та помірні широти (в Сантьяго, наприклад, середня температура січня + 20, липня + 8, а на Вогненної Землі + 11 і + 2 ), а, крім того, в гірських районах тропіків. Короткочасні стрімкі зниження температури (аж до південного Тропіка) бувають у випадку вторгнення з високих широт холодних повітряних мас, чому сприяє переважно меридіональне спрямованість гірських хребтів.

Між окремими регіонами Л.А. існують значні відмінності в кількості опадів а також їх розподіл по сезонах. Якщо в Амазонії та на тихоокеанських схилах Екваторіальних Анд сезон дощів триває практично цілий рік, а річна норма опадів сягає 10 тис. мм, то на тихоокеанському узбережжі Перу і на півночі Чилі дощі випадають не кожен рік, а пустеля Атакама - одна з найбільш посушливих на Землі (1-5 мм опадів на рік).

Кліматичні особливості Л.А. помітно вплинули на процес її заселення і господарського освоєння, до цих пір вони створюють чималі проблеми при освоєнні нових територій, наприклад басейну Амазонки.Південна Америка лежить у 6 кліматичних поясах: екваторіальному, північному і південно-субекваторіальному, тропічному, субтропічному і помірному. 

1.2.3 Рослинній та тваринний світ

У результаті тривалої ізольованості Л.А. має досить своєрідну флору зі значною кількістю ендемічних видів, родів і навіть родин рослин. Ліси займають близько половини території регіону, а за площею постійно вологих вічнозелених екваторіальних лісів Л.А. займає 1-е місце серед материків. У латиноамериканських лісах росте багато дерев з цінною деревиною (червоне, бальса, сандалове та ін) і рослин, які дають важливе технічне та медичне сировина (сейба з насіння якого одержують масло, а з плодів - волокно, найголовніший каучуконос - гевея, хінне і шоколадне дерева, кока і т.д.). Регіон є батьківщиною таких відомих культурних рослин, як ананаси, арахіс, кукурудза, соняшник, кілька видів перцю, картопля, помідор, квасоля та ін.

Тваринний світ Л.А. багатий і своєрідний, ніде більше не зустрічаються лінивці, броненосці, американські страуси, лами гуанако. Одночасно фауна регіону зберегла деякі риси спорідненості з тваринним світом Південної Африки і Австралії, які свідчать про давні зв'язки з ними, зокрема, в Л.А. зустрічаються представники сумчастих, характерні для Австралії.

У Л.А. все гостріше відчувається потреба економічного розвитку пов'язаного з раціональним використанням і охороною природних багатств. За підрахунками латиноамериканських учених протягом останньої третини століття було винищено лісів більше, ніж за попередні 400 років. Під загрозою зникнення знаходяться вічнозелені ліси Амазонії - "легені планети", при збереженні існуючих темпів вирубки вони припинять своє існування до середини XXI століття. Площа територій під охороною все ще не перевищує 1% площі регіону (у Японії - майже 15%, Танзанії - близько 10%, США - більше 3%). Панівні методи землекористування привели до повсюдного прискорення процесів ерозії грунту, зокрема, в "пшеничному поясі" аргентинської Памп ними охоплено не менше чверті угідь, в Мексиці - понад 70%. Наприкінці 70-х рр. 17 провідних промислових зон Аргентини, Бразилії, Венесуели, Колумбії, Мексики, Перу, Уругваю і Чилі були оголошені екологічно загрозливими.

1.2.4 Рельєф та водні ресурси

Особливості рельєфу Л.А. характеризуються наявністю в її геологічній будові двох різнорідних структурних елементів: древньої південноамериканської платформи і молодшого, рухомого пояса Кордильєр, які в Південній Америці називаються Андами (їх відгалуженням є Антільська острівна дуга). Першою відповідають давні плоскогір'я і плато - Гвіанське, Бразильське і Патагонское і пояс низин і рівнин - Амазонська, Льянос-Орінокское, Гран-Чако, Памп.

Пояс Кордильєр-Андів становить найдовшу в світі систему хребтів і гірських масивів, яка простягнулася вздовж тихоокеанського узбережжя на 11 тис. км, найбільшою вершиною Західної півкулі є аргентинська Аконкагуа (6959 м) поблизу кордону з Чилі. В Андах, на болівійському-перуанської кордоні, розташоване найбільше з високогірних озер світу - Тітікака (3812 м, 8300 кв. Км). Пояс Анд характеризується частими руйнівними землетрусами (Мехіко, 1985) і виверження вулканів (Колумбійський Руїс, 1986, мексиканський Попокатепетль, 2000), саме тут знаходиться найвищий діючий вулкан Землі - Котопахі (5897 м, поблизу Кіто).

Складністю геологічної будови визначається багатство, і різноманітність корисних копалин Л.А. На неї припадає 18% запасів нафти, 30% - чорних і легуючих металів (хром, нікель, цинк, марганець тощо) і 55% рідких металів (алюміній, титан, стронцій та ін.) світу, не рахуючи посткомуністичних держав. За запасами ряду копалин окремі країни Латинської Америки займають перше місце в світі (за винятком Росії та КНР): наприклад, по залізній руді, берилію а також гірському кришталю - Бразилія; по селітрі і міді - Чилі; по літію - Болівія; по графіту - Мексика. Великі запаси нафти і природного газу зосереджені у Венесуелі і Мексиці.

З ґрунтів найродючіші знаходяться на півдні бразильського плоскогір'я, в Середньому Чилі та на сході Аргентини (Памп). Чимало земель вимагають особливих прийомів обробки, інакше вони швидко втрачають свою родючість і деградують.

Країни Л.А. найкраще в світі забезпечені водними ресурсами, товщина середньорічного стоку річок регіону (550 мм) майже вдвічі перевищує середню величину світового стоку суші. Найдовша річка - Амазонка (6,4 - 7 тис. км) є повноводною на планеті, щороку вона виносить в океан близько 6 тис. кубометрів води. Усього річки Л.А. мають гідро-енергопотенціал більш ніж в 300 млн. кВт. Найбільше озеро-лагуна Макарайбо (13,3 тис. кв. Км) знаходиться на північному заході Венесуели.

1.3 Економіко-географічні чинники

1.3.1 Економіко-географічне положення регіону

Більшість країн Південної Америки є країнами, що розвиваються. Основне багатство регіону - ліс, корисні копалини та кліматичні ресурси, які дозволяють активно займатися сільським господарством та туризмом.

Венесуела входить до ОПЕК, є великим експортером нафти. Інші постачальники мінеральних ресурсів - Чилі (мідь), Перу (залізо). Багато країн спеціалізуються на сільському господарстві, основні культури: кава, пшениця, вирощується велика рогата худоба.

Ліси Амазонії є найбільшим у світі джерелом деревини. Довгий час країни не дбали про відновлення лісів, в результаті їх площа трохи скоротилася. В даний час такі країни, як Бразилія, Болівія та інші, створюють заповідники, а також займаються відновленням лісового покриву.

Країни Південної Америки виробляють половину продукції всіх країн, що розвиваються. Крім гірничодобувної та металургійної промисловості швидкими темпами розвивається машинобудування, суднобудування, електроніка.

Головними особливостями економіко-географічного положення Л. А. є:

· близькість США, але при цьому велике віддалення від інших регіонів;

· приморське положення країн (крім Болівії і Парагваю);

· «Тяжіння» морських трас Панамським каналом.

Л. А. - надзвичайно багатий у природному відношенні регіон.

Насамперед, це різноманітні корисні копалини, що пояснюється складною тектонічною будовою території. Тут виявлені багаті родовища:

· мідних руд (40% світових запасів);

· залізних, олов'яних руд і бокситів (25%);

· нафти (20%);

· сірки, ртутних руд і срібла (30%);

· ніобію, літію, берилію, молібдену (более50%), а також золота, марганцевих руд, кам'яного вугілля.

Серед відновлюваних ресурсів виділяються:

· земельні ресурси (за розмірами земельного фонду на душу населення країни Латинської Америки поступаються лише Австралії та СНД).

· водні ресурси (Амазонка - найбільша річка в світі; тут протікають також Парана і Оріноко);

· лісові ресурси (це вологі екваторіальні ліси-сельва, загальна лісова площа - найбільша в світі, Ласе становлять понад 50%);

· агрокліматичні ресурси (що дозволяють вирощувати теплолюбні багаторічні культури).

Однією з найважливіших проблем країн Л.А. стало нераціональне використання природних ресурсів.

1.3.2 Населення та трудові ресурси

Характерною особливістю населення регіону є складність його етнічного складу, який історично склався з:

· корінних жителів - індіанців;

· нащадків переселенців з Європи (перш за все Іспанії та Португалії);

· африканців, нащадки яких були завезені в XVI ст. для роботи на плантаціях;

· нащадків змішаних шлюбів-метисів, мулатів, самбо.

Переважна більшість країн цього регіону - багатонаціональні. Найбільш однорідні за національним складом Аргентина, Уругвай і Чилі (переселенські, «білі» країни), а найбільша частка корінного індіанського населення в Болівії (63%) і Гватемалі (54%).

На відміну від етнічного релігійний склад населення однорідний. Основна його частина сповідує католицизм, який став офіційною релігією з часів колонізації.

Країни Л.А. ставляться до другого типу відтворення населення і характеризуються високим природним приростом. Це впливає на вікову структуру населення, в якому значна частка належить молоді і дітям.

Характерні риси розміщення населення:

· це один з найменш заселених регіонів світу (середня щільність населення 20 чол / км. кв.);

· яскраво виражена нерівномірність розселення;

· великий відсоток населення живе в умовах високогір'я;

· рівень урбанізації населення у великих містах (Мексика - найбільша агломерація світу, Буенос-Айрес, Сан-Паулу, Ріо-де-Жанейро).

Країни Л.А. є країнами що розвиваються і займають підлегле становище в міжнародному географічному поділі праці, виступаючи постачальником багатьох видів сировини для розвинених країн. При цьому серед всіх країн, що розвиваються вони стоять попереду за рівнем індустріалізації, даючи половину всієї промислової продукції світу. Хоча в економіці основна роль традиційно належить видобувним галузям, останнім часом зростає питома вага підприємств обробної промисловості.

1.3.3 Загальний розвиток промисловості

Серед галузей гірничодобувної промисловості провідне місце належить нафтовому (80% вартості) і мідному видобутку. За видобутком нафти лідирує Венесуела і Мексика, міді - Чилі, залізної руди - Бразилія. Країни цього регіону відрізняються широким переліком видобувних ресурсів.

Серед галузей обробної промисловості динамічно розвиваються хімічна промисловість, чорна металургія, машинобудування, виробництво будівельних матеріалів. Найбільша частка обробної промисловості припадає на три країни: Бразилію, Мексику, Аргентину.

Тут сконцентровані сучасні підприємства наступних галузей:

· у Бразилії - мікроелектроніка, аерокосмічна промисловість, автомобіле-судо-, авіабудування;

· в Мексиці - електротехніка й електроніка, приладобудування;

· в Аргентині - автомобілебудування.

Частка традиційних галузей - текстильної, харчової, шкіряно-взуттєвої - поступово знижується. Проте ці галузі не втрачають свого значення і продовжують залишатися галузями спеціалізації: цукровий та взуттєва промисловість - у Бразилії, м'ясохолодобійна - в Аргентині, Уругваї.

Розміщення промислових підприємств характеризується моноцентричною структурою з єдиним промисловим центром, в якому виробляється 50 - 80% промислової продукції країни. Такими центрами, як правило, є столиці держав.

Сільське господарство країн Л.А. представлено двома секторами:

· високотоварне, в основному плантаційне, господарство з монокультурною спеціалізацією ряду країн (вирощування кави, бананів, цукрової тростини) та інтенсивне пасовищне скотарство;

· споживче, малотоварне сільське господарство (вирощування кукурудзи, маніоки, квасолі, овочів, картоплі).

Велика частина сільськогосподарської продукції експортується - кава, банани, соя, какао, пшениця, рис, цукровий очерет.

Проте середній рівень розвитку сільського господарства невисокий. Особливістю сільського господарства Л.А. є збереження старих форм землеволодіння та землекористування.

Транспорт регіону розвинений недостатньо. Багато території зовсім позбавлені сучасних доріг. Забезпеченість регіону транспортною мережею в цілому низька.

Залізниці мають велику протяжність, але слабо оснащені технічно і мають низьку пропускну здатність.

Найбільш розвинений автомобільний транспорт. Важливими магістралями є Панамериканське шосе (від кордонів США до Буенос-Айреса) і Трансамазонська магістраль. Велике значення має морський транспорт, що забезпечує міжконтинентальні і внутрішньо-регіональні перевезення.

1.3.4 Урбанізація

Для латиноамериканських країн характерний інтенсивний процес урбанізації: якщо в 1900 р. у її містах проживало 10% населення, то в 1940 р. вже 34%, в 1970 - 57%, а в 2000 р. - 80%, за прогнозами ООН цей показник в 2025 р. складе 84%. Висока питома вага міського населення (80-87%) мають країни "Південного конуса" і Венесуела. Причому якщо на початку ХХ ст. збільшення частки міського населення регіону відбувалося в основному за рахунок припливу іммігрантів з Європи, то в другій половині минулого століття воно було викликане внутрішніми міграціями, пов'язаними з індустріалізацією та невирішеністю аграрного питання.

У процесі урбанізації відбувається все більша концентрація населення у великих містах та міських агломераціях. Зокрема, у столичних агломераціях Мексики, Перу, Аргентини та Уругваю зосереджується від 25 до 50% населення цих країн. Великий Мехіко (більше 26 млн. чоловік) і Сан-Паулу (близько 24 млн. чол.) Змагаються з Токіо за статус найбільшого міста Землі.

1.3.5. Інфраструктура туризму

Міжнародний туризм найбільшого розвиток придбав в Мексиці та на островах Вест-Індії.

В цілому можна сказати, що Л.А. займає проміжне положення між розвиненими і країнами, що розвиваються, так як вона займає перше місце за обсягом обробної промисловості (серед країн, що розвиваються), причому обробна промисловість опереджає гірничодобувну. Багато країн Л.А. грають важливу роль в світовому експорті сільськогосподарської продукції. Найбільш високого рівня розвитку в регіоні досягли Бразилія, Мексика та Аргентина.

В результаті проведених в 80 - 90-х роках у більшості країн регіону соціально-економічних реформ в Л.А. відбулися відчутні зміни: збільшення темпів економічного зростання, стримування інфляції, диверсифікація експорту, розширення зовнішньоекономічних зв'язків.

Іноземний туризм (т. зв. "Невидимий експорт") має важливе значення для економіки країни: він дає понад 3% ВВП, займає 3-е місце по валютних надходженнях (після нафтової галузі і "макиладорас"), забезпечує роботою 2 млн. чол. , або 12% економічно активного населення. Мексика вийшла на 8-е місце в світі за кількістю зарубіжних туристів і 13-е - за обсягом валютних надходжень від цього виду діяльності. З урахуванням усіх видів туризму країна заробляє бл. 9 млрд. дол. на рік. За розробленим в Мексиці планам, протягом 10 найближчих років передбачається вкласти бл. 11,5 млрд. дол. у розвиток цієї галузі, включаючи зведення нових готелів, організації 14 гольф-клубів і 15 клубів підводного плавання. Намічено, що вся інфраструктура буде складатися з 25 великих туристичних центрів. Це дозволить створити 100 тис. нових робочих місць, розширити можливості прийому туристів (на 1 млн. чол.) І отримувати додатковий дохід у розмірі 1,5 млрд. дол.



РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В РЕГІОНІ

2.1 Основні етапи розвитку туризму в регіоні

Туризм Л.А. це - молода галузь економіки, яка стрімко розвивається. Щорічно тільки Бразилію відвідують близько 1 млн. туристів. Ця велика країна багато в чому відрізняється від інших держав Південної Америки. Розташована в областях тропічного і субтропічного клімату. Бразилія відома як величезний ботанічний сад, що сприятливо для рекреаційного та пізнавального туризму. Найпривабливіший для туристів, важкий для туристського освоєння район це північ Бразилії. Головні туристичні ресурси - дика природа, екзотика джунглів і звичайно Амазонка, сприятливо впливають на розвиток таких видів туризму як екскурсійний, розважальний, рафтинг, екстремальний, рибальський, мисливський.

Північний схід країни великої ролі у розвитку туризму не грає, оскільки там розташовані сільськогосподарські угіддя. Інтерес цього району представляють великі портові міста - Ресіфі, в якому знаходиться стародавній університет, а також Сальвадор, в якому розташовано безліч архітектурних пам'яток і відомимих пляжів Ітапан, Пітуба і Амараліна. Цей район сприятливий для розвитку таких напрямків туризму як рекреаційний і пізнавальний.

Південний схід Бразилії - основний економічний район країни і головна туристська зона. Тут знаходиться один з мальовничих міст світу - Ріо-де-Жанейро. Південний схід сприятливий для розвитку пляжного, розважального, спортивного, екскурсійного, ділового туризму. Південь країни за ступенем розвитку туризму поступається південному-сходу, але набуває популярності завдяки водоспадам Іугасу, а також національним паркам, екзотичному парку птахів. Південний район сприятливий для таких видів туризму як сафарі, рафтинг, екскурсійний туризм.

Захід привабливий для туристів завдяки тому, що тут знаходиться столиця країни - Бразиліа. Це місто славиться своєю архітектурою і сучасністю. Цей район сприятливий для розвитку пізнавального, рекреаційного та ділового туризму.

Головними туристичними центрами є : Ріо-де-Жанейро, де знаходяться пляжі Грумарі, Леме, Копакабана, Лебнон, Іпанема, Пепіно Сан-Конраду, Барра де Тіжуки, Фламенго, Урка, Рекреудус-бандейрантес, які сприятливі для серфінгу, дайвінгу, яхтингу, вітрильних видів спорту. Ресіфі - колоніальна перлина Бразилії, що зберегла храми, особняки та історичні будівлі, які сприяють розвитку пізнавального туризму. Сан-Паулу - найбільший мегаполіс Південної Америки, центр торгівлі і промисловості. Сан-Паулу сприятливий для таких видів туризму як діловий і пізнавальний. Мінас-Жерайс - старовинний колоніальний штат, який розташований на гористій місцевості і є одним з найбільших гірничодобувних районів. Міста Ору-Прету, Маріанна, Сан-Жуан-дел-Рей, Сабара славляться своєю архітектурою в стилі бароко, а також безліччю церков. Це сприятливо для пізнавального туризму. Сальвадор, що славиться своїми вуличними святами, які буквально стрясають місто кожен місяць, пляжами, бойовими мистецтвами капоейра, мереживами, ремісничими ринками, і сумішшю сучасної та давньої архітектури, сприятливий для розвитку рекреаційного, пізнавального та спортивного туризму.

Тропічні острови з безліччю пляжів і коралових рифів, сприятливі для дайвінгу, серфінгу, яхтингу, а також рекреаційного та пізнавального туризму.

В цілому туризм Бразилії розвивається швидкими темпами завдяки добре розвиненим економічним умовам, а також інфраструктурі і безумовно культури.



2.2 Сучасні тенденції розвитку туризму та основні приймаючі країни регіону

Розвиток туризму в Л.А. можна роздивитися по регіонам. Туризм розвинений в цілому ряді держав Південної Америки.

Маркетингові дослідження, проведені в Бразилії, показують, що багаті мандрівники витрачають у середньому у вісім разів більше, ніж всі інші туристи. І це при тому, що їх число в даний час складає лише 3% від загальної кількості туристів, повідомляє WTM London.

Мексиканський уряд також чимало інвестує в туризм класу люкс, а компанія Visit Peru позиціонує країну виключно як розкішне напрямок для заможних людей, які цікавляться екзотикою.

Великі готельні мережі, розраховані на заможних гостей, також активно будують нові готелі в Л.А. Наприклад, Four Seasons планує вкласти $ 450 мільйонів у будівництво трьох готелів в Бразилії.

В Аргентині в найближчі два роки повинні з'явитися 5 нових розкішних п'ятизіркових готелів. У Л.А. у великих готельних мереж в принципі велике майбутнє, оскільки вартість землі, самого будівництва і робочої сили тут значно нижче, ніж у Північній Америці і Європі.

Найбільш популярною країною для туристів є Бразилія - найбільша держава Південної Америки. Головним символом столиці Бразилії Ріо-де-Жанейро є знаменита статуя Христа на горі Коркрвадо. Ще один символ міста - знаменита кристалічна вершина «Цукрова голова» біля входу в бухту Гуанабара. Видатними архітектурними пам'ятниками Ріо-де-Жанейро є колоніальні церкви, монастирі Сан-Бенто, Сан-Антоніо та ін . У місті багато музеїв: Національний історичний музей, Національний музей витончених мистецтв та ін. Щороку численні туристи приїжджають в Ріо-де-Жанейро на карнавал, щоб насолодитися цим красивим, музичним, яскравим видовищем - танцювальним святом, барвистими костюмами. Вулиці міста потопають в екваторіальній рослинності. Широко відомі найбільший у світі стадіон «Маракана» і океанічні пляжі Копакабана, Іпамена, Лебнон, що тягнуться на кілька кілометрів по південно-східній околиці міста.

Приваблива також і Аргентина. Назва «Аргентина», походить від латинського Argentum, що в перекладі означає «срібло», дали цій країні іспанські конкістадори, що приплили до берегів Ріо де ла Плата в XVI ст. і повірили в багатство цієї землі сріблом.

В Аргентині можна виділити кілька природних зон і районів, які мають неповторні особливості і туристичну привабливість. Пампа - це великі простори родючих земель без висотних перепадів і з розгалуженою мережею річок. Це район традиційного розвитку сільського господарства і тваринництва. Як відомо, Аргентина є великим постачальником на світовий ринок зерна і м'яса. У рамках боротьби з глобальним економічним спадом туристична індустрія Л.А. робить ставку на розвиток туризму класу люкс. Регіон інвестує значні кошти в цей напрямок, розраховуючи залучити заможних мандрівників як з самої Латинської Америки, так і з інших континентів.

Аргентина вже давно позиціонує себе як країну, що вітає туристів нетрадиційної сексуальної орієнтації. Нещодавно вона впевнено заявила про себе як про кращий напрямку для цієї категорії мандрівників у всій Л.А. Одним з недавніх досягнень у цьому плані стало підписання угоди про співпрацю між Інститутом по просуванню туризму (INPROTUR) і Аргентинської Торговою Палатою спільноти ЛГБТ, які об'єднають свої зусилля. У результаті першочерговим завданням стане створення максимально комфортних умов для подорожуючих геїв і лесбіянок.

З усіх країн Карибського басейну у Венесуелі найкраще розвинений популярний сьогодні екологічний туризм. Велика кількість національних парків, заповідників - як лісових, так і морських - робить активний відпочинок у Венесуелі незабутнім. Сьогодні ціна на авіаквитки до Венесуели, втім, як і в будь-яку іншу країну Південної Америки, становить близько тисячі американських доларів.

Напевно, самий чудовий об'єкт для такого відпочинку - національний парк Канайма. Територіально він знаходиться на північному заході від Гвіанського плоскогір'я. Статус національного парку ця територія отримала в 1962 році, а під захист ЮНЕСКО потрапила в 1992. Головна визначна пам'ятка - водоспад Анхель - найвищий у світі. Потужний потік води зривається зі скель, висотою більше кілометра.

Ще один крупний національний парк країни - Сьера Невада. Тут розташований пік Болівар, його висота близько 4000 метрів. Серед скелелазів і альпіністів він має славу однієї з важко досяжних вершин у світі.

Любителям пішого туризму обов'язково сподобається відпочинок у Венесуелі. По всій території країни, крізь заповідники і парки прокладені трекінгу.

Підводний відпочинок (дайвінг) у Венесуелі на порядок краще, ніж в Червоному морі. Популярне місце для занурення - архіпелаг Іслас, де, крім коралових рифів, є справжні затонулі кораблі епохи конкістадорів.

Як туристична країна, Панама ще програє за кількістю туристів в порівнянні з сусідніми країнами - Коста-Рікою і Белізом. Тим не менш, кроки в цьому напрямі вже зроблені. Крім екологічних курортів в джунглях, активно розвивається круїзне і авіа напрями. Прибережний місто Форт Амадор також стрімко перетворюється на туристичний рай. Тут з'являються курорти та нерухомість для короткострокової оренди

Чилі - країна трьох континентів. Основна її частина знаходиться на південноамериканському материку, інша частина її території належить до Океанії - полінезійський острів Пасхи і ще одна - до Антарктиди.

Враховуючи «божевільну географію» Чилі, завдяки якій країна володіє майже всіма відомими кліматичними поясами і самими різними природними зонами, а також її високим ступенем ізольованості від світу (уздовж всієї східного кордону - непрохідна засніжена стіна Анд, на заході - Тихий океан, північ - сама посушлива пустеля світу та південь - початок вічних льодів Антарктики), варіанти туризму в Чилі надзвичайно цікаві й різноманітні. До цього слід додати і культурне й історичне розмаїття її різних регіонів.

Високорозвинена мережа комунікацій і зв'язку, велика кількість першокласних готелів і якісна і ефективна сфера послуг гарантують будь-якому іноземному туристу задоволення всіх його вимог. Цьому сприяє і те, що Чилі - найбезпечніша щодо злочинності країна Л.А.

Для любителів екотуризму, рибалки, гірських лиж, гарячих джерел, альпінізму і ризикованих авантюр в самих малодоступних місцях планети Чилі - країна зовсім ідеальна. Крім того, з Сантьяго можна легко і швидко потрапити в будь-яку іншу точку Південної Америки.

В останні роки кількість іноземних туристів, що відвідують Чилі, становить майже 2 мільйони осіб на рік. Їх приймає й обслуговує понад 1200 туристичних фірм та агентств, що існують в країні.

У Чилі налічується близько 1.800 готелів з загальною кількістю місць на 105.000 чоловік. Сімнадцять готелів відносяться до розряду п'ятизіркових (дванадцять знаходяться в Сантьяго і три - в районі гірськолижного курорту Вальє Невадо високо в горах).

У Чилі розвиваються такі види туризму, як археологічний туризм (Аріка і Сан Педро де Атакама, о. Пасхи), бальнеологічний туризм (Аріка, Столичний округ, Талька, Chillan, Puyuhuapi - в 213 км на північний схід від Койяіке), пригодницький туризм (р. Аконкагуа, р.Біо Біо) і т.д.

Коста Ріка можна назвати заповідником. 25% площі всієї країни - охоронна зона. Різноманітні парки, водоспади, долини гір і річок, гірські та морські підземелля, ось все, що чекає гостя Коста-Ріки на відпочинку. 70 діючих вулканів теж не можуть не створити особливої ??атмосфери цієї країни. Потоки лави, що біжать вниз по схилу вулкана - воістину зачаровує туристів видовище. Навіть серфінгісти знаходять собі місце для свого захоплення на висоті 600 метрів над рівнем моря, на озері Ареналь.

Не варто також і забувати і про 16 заповідниках національного парку Ареналь, різноманітними пейзажами, озерами і вулканічними обрзовании.

Численні національні парки, печери (у тому числі підводні), різноманітні історичні місця та пам'ятки архітектури, археологічні пам'ятники і давні індіанські поселення, а також водоспади, мальовничі гірські й річкові долини, удосталь розкидані по всій території країни - це головні пам'ятки країни.

Панама - одна з небагатьох країн світу, де без особливих витрат грошей і часу можна занурюватися в двох океанах - Тихому та Атлантичному. Всі дайв-сайти держави розташовані в межах декількох годин їзди на автомобілі від його столиці. Підводний світ Тихого океану біля берегів Панами рясніє великими морськими тваринами такими, як горбаті кити, різні види акул, дельфіни, гігантська риба-вітрильник, барракуди і тунці.

Близько 30% території Панами відведені під природоохоронні зони. У країні налічується понад 1300 видів рослин, серед яких багато реліктових, і мешкає близько 950 видів птахів. Панама вважається одним з кращих місць на планеті для спостереження за птахами.

У Панамі є маса можливостей для занять пішим туризмом. Численними туристичними стежками поцятковані всі заповідні території країни.

По території Панами протікає безліч річок, які підійдуть для екстремального туризму. Займатися сплавом можна в заповідниках і національних парках. Найбільш відомою річкою для сплаву є головна річка країни - Чагрес.

У Панамі влаштовуються круїзи по Панамському каналу. Вони мають тривалість від 1 дня до 1 тижня. У ході подорожі туристи зможуть побувати у вологих тропічних лісах, де живуть самі різноманітні птахи, відвідати оглядові точки, звідки відкривається вид на узбережжя країни, висадитися на заповідний острів Барро-Колорадо посеред найбільшого штучного озера всієї Америки - озера Гатун, і відправитися на шопінг в місті Колон, який з 1948 року є зоною вільної торгівлі.

Туристичні можливості Гондурасу практично не обмежені: екотуризм, недорогий скуба-дайвінг на Іслас-де-ла-Баія, рафтинг, прогулянки в горах, ледачий відпочинок на пляжах Роатан, історичні тури, "полювання" за зграями папуг і ягуарів та багато інших.

Гондурас набуває популярності у великих бізнесменів і знаменитостей, які можуть подорожувати по країні, залишаючись невпізнаним.

Популярні види туризму: комбіновані тури в Гондурас + Коста-Ріка, Гватемала і Куба, екотуризм, недорогий скуба-дайвінг на Іслас-де-ла-Баія, рафтинг, прогулянки в горах і джунглях, відпочинок на пляжах Роатан, історичні тури, спостереження за птахами і дикими тваринами, «кавові» маршрути, рафтинг, прогулянки на парусних човнах і човнах з прозорим дном, рибалка і багато ін.

Головною визначною пам'яткою Гондурасу є руїни цивілізації майя. У Копані, одному з найдавніших міст країни, збереглися залишки пірамід, церемоніальні храми, стели. У столиці знаходиться Національний музей з унікальною експозицією археологічних знахідок.

У Болівії зустрічається 66 з 112 існуючих в світі екосистем. На території країни росте близько 20000 видів рослин, мешкають близько 1300 видів птахів, 20 видів приматів, 220 видів рептилій і близько 100 видів амфібій. Для того, щоб зберегти таке розмаїття природного світу, в Болівії було створено понад 30 природоохоронних зон. Різноманітність ландшафтів Болівії дає можливість мандрівникам зайнятися пішим туризмом. Перш за все варто відправитися в численні природоохоронні зони країни, де прокладені пішохідні маршрути. Основні маршрути поза Національних парків беруть свій початок з міста Ла-Пас. Найцікавіші з них проходять по древнім стежках інків, тривають кілька днів і закінчуються на північному сході Анд в Юнгас. З таких напрямків можна виділити Стежку Такесі, яка веде прямо до перуанському Мачу-Пікчу, маршрут чоро і маршрут Юнга Крус, який пролягає по схилах гори Ільімані. З Ла-Паса також можна відправитися в долину Зонг, відому своїми крижаними печерами.

Перу має велике різноманіття кліматичних умов (з 32 видів клімату на землі в Перу існують 28), екосистем, три відрізняються один від одного географічними зонами. Біологи називають Перу "ноєвим ковчегом сучасних часів", оскільки тут сконцентровано величезну кількість різновидів рослинного і тваринного світу. В Перу знаходиться найзнаменитіший архітектурний комплекс Л.А. - Мачу-Пікчу. Мачу-Пікчу - "Стара Вершина", справжнє ім'я невідоме. Найвище навігаційне озеро в світі - Тітікака (святе озеро). На острові Сонця варто подивитися на сходи Інків.

Найбільш повноводна ріка на планеті - Амазонка бере свій початок в Перу. Амазонка (Amazonas) - річка в Південній Америці, найбільша в світі за розмірами басейну і водності.

В Еквадорі популярні види туризму: історичні екскурсії (Кіто, Гуаякіль), піші прогулянки по горах і вулканам, рафтинг, відпочинок на термальних джерелах (Папальякта, Баньос), відвідування індіанських поселень, круїзи по Галапагоським о-вам і Амазонці, пляжний відпочинок в Салінасе, спостереження за дикими тваринами і птахами в Амазонії, комбіновані тури Еквадор + Чилі, Перу, Венесуела. Серед туристів популярні - місто Кіто, Куенка, Ель каяси, область навколо вулкана Чімборасо, індійські ярмарки Еквадору, галапагоські острови, Національний парк "Орьенте".

У Мексиці популярними видами туризму є: історичні екскурсії, пляжний відпочинок, дайвінг (о. Косумель, о-ва Маріетас поруч з Пуерто-Вальярта); спелеодайвінг, купання в сеноті, спуск в печери на канатах (півострів Юкатан); містичні церемонії очищення в традиціях майя; екотуризм (прогулянки на човнах у мангрових заростях на Рів'єра-Майя, екопарк Шкарет, піші прогулянки в горах Сьєрра-Мадре тощо), фольклорні вечори, відвідування фабрик з виробництва текіли, нічні клуби в Канкуні, Акапулько та ін. Серед туристів користуються популярністю - Мехіко, Акапулько, Рів'єра-Майя і Плайя-дель-Кармен.

Щодо Колумбії, то в цій країни популярні види туризму: пляжний відпочинок (Картахена, о. Сан-Андрес, Санта-Марта), історичні екскурсії, шопінг (безмитна зона на о. Сан-Андрес, торгові центри в Боготі, смарагди в Картахені), прогулянки в джунглях до кам'яних ідолів невідомої цивілізації в Сан-Агустін (долина річки Магдалена), «кавові» маршрути в околицях м. Вірменія, ботанічні сади в Каларке і в парку метеликів, зробити прогулянку по долині Кокоро з восковими пальмами, прогулянки на каное по річці Амазонці, відвідування індіанських поселень , комбіновані тури Колумбія + Куба, Перу, Еквадор. Найбільш відвідувані - пляжі Картахени і Санта-Марти, музей золота Мусі-дель-Оро в Боготі, Національний парк Сьєрра-Невада-дель-Санта-Марта

Венесуела : популярні види туризму: пляжний відпочинок (о. Маргарита, о. Коче, курорти Кумана і Чороні на Карибському узбережжі, пляжі півострова Парія), віндсерфінг (пляж Ель-Яке, о. Маргарита), дайвінг і сноркеллінг (архіпелаг Лос-Рокес , морський парк мочім в Кумане), риболовлю на о-вах Лос-Рокес, піші походи в джунглях до водоспадів, в т.ч. до водоспаду Анхель; піші сходження на гори: Рорайма-тепуй, Пан-де-Асукар; спостереження за птахами і тваринами: національний парк Анрі-Пите в Чороні, дельта річки Оріноко, Лос-Льянос, джип-сафарі (в т.ч. по саванах Лос-Льянос), прогулянки на човнах по каналах річки Оріноко, рафтинг в Андах, гірські велосипеди, комбіновані тури Венесуела + Куба, Перу, Еквадор. Варто відвідати: Каракас, Національний парк Авіла, Меріда, парк кондорів, водоспад Анхель, місто Порламар. З пляжів найбільшою популярністю користуються Плайас-ель-Агуа, Плайас-Колорада, Плайас-де-Ува, Плайас-Медіна і Плайас-Пуі-Пуй.

Уругвай :популярні види туризму - комбінований тури Уругвай + Аргентина, історичні екскурсії (Монтевідео, Колонія-дель-Сакраменто), пляжний відпочинок в Пунта-дель-Есте, спостереження за китами поруч з Пунта-дель-Есте (з липня по листопад), яхтинг, водні види спорту. Визначні місця: Пунта-дель-Есте, Монтевідео (столиця Уругваю), Колонія-дель-Сакраменто.

Гватемала: популярні види туризму: участь в шаманських ритуалах, історичний та екотуризм, комбіновані тури в Гватемалу + Коста-Ріка, Куба і Гондурас, огляд руїн майя, спостереження за птахами, кава-тури, відвідування музеїв, фольклорні фестивалі, глибоководна рибалка в Тихому океані, гольф, серфінг (з березня по жовтень), канопи-тури (пересування по тросах серед верхівок дерев), рафтинг (2-5 рівні), підйом на вершини вулканів, гірські велосипеди, прогулянки на парусних човнах по річці Дульсе і озера Атітлан, верхова їзда, дайвінг (Тихий океан, Карибське море, озеро Атітлан). Визначні місця - Гватемала, Антигуа, стародавнє місто Тікаль, місто Чічікастенанго, Санта-Люсія-Коцумальгуапа, Чисті озера Гватемали - Атітлан, Аматітлан, Аярса, Ісабаль, Петен-Ітца і Гуіха, поряд з якими знаходяться вулкани.

Домініканська Республіка: багато відвідувачів привертає свіжим і практично незаймані золоті пляжі. Ла-Романа на південному узбережжі має 7000 акрів курорт особливо привабливим для мандрівників з обмеженим бюджетом з його низької цінової категорії. На північному узбережжі є область Пуерто-Плато, інша гаряча точка для любителів пляжу і медовий місяць органів. Місцеві туроператори часто воліють називати острова Домінікана в спробі підвищити свій імідж романтика і рай.

Домініканська Республіка останнім часом це - нерухомість і Туризм. Проекти, спрямовані на заохочення іноземцям купувати нерухомість на острові почалося в середині 80-х років і були процвітаючою до цих пір. Країна стала другою домівкою для багатьох іноземців.

2.3 Внутрішній, в'їзний та виїзний, туризм в Л.А

В'їзний туризм в Аргентині зріс на 27,1% в 2010 році. За минулий рік Аргентину відвідали 2.647.869 туристів, що на 27,1% вище показників 2009 року. За даними Національного інституту туризму Аргентини (INDEC), доходи від туризму збільшилися в порівнянні з 2009 роком на 25,9%, склавши 3.371,7 млн. дол.

Ця статистика свідчить про успіхи державної політики з розвитку туризму, розпочатої в 2003 році, заявив міністр туризму Аргентини Енріке Мейер.

Згідно зі статистикою, більша кількість туристів прибуло до Аргентини з Бразилії (863.492), а на другому місці - громадяни європейських країн (583.538). Крім того, за минулий рік виріс рівень виїзного туризму. Кількість громадян Аргентини, які відпочили за кордоном склало 1,9 млн осіб.

Америка є другим після Європи регіоном за кількістю іноземних туристів. Це Південна, Центральна і Північна Америки, острови Карибського басейну. Половина міжнародних прибуттів у регіон припадає на США і Канаду, а європейці займають тут 1-е місце - 15%.

США і Канада - величезний внутрішній туристичний ринок і високорозвинена інфраструктура з великою готельною мережею і транспортної індустрією. Друге місце займають Карибські острови, приймають 12 млн туристів в рік. У Південній Америці туристичні потоки відносно слабкі через політичну нестабільність та економічного розвитку. Основні види туризму - пляжний, спортивний, екскурсійний, бізнес-туризм.

Доходи від міжнародного туризму досягають 10-20% від загальних доходів експорту. Такий високий рівень є наслідком конкурентоспроможності регіону й спеціалізацією деяких районів на туризмі



РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В РЕГІОНІ

У рамках боротьби з глобальним економічним спадом туристична індустрія Л.А. робить ставку на розвиток туризму класу люкс. Регіон інвестує значні кошти в цей напрямок, розраховуючи залучити заможних мандрівників як з самої Л.А., так і з інших континентів.

Маркетингові дослідження, проведені в Бразилії, показують, що багаті мандрівники витрачають у середньому у вісім разів більше, ніж усі інші туристи. І це при тому, що їх число в даний час складає лише 3% від загальної кількості туристів.

Мексиканський уряд також чимало інвестує в туризм класу люкс, а компанія Visit Peru позиціонує країну виключно як розкішне напрямок для заможних людей, які цікавляться екзотикою.

Великі готельні мережі, розраховані на заможних гостей, також активно будують нові готелі в Л.А. Наприклад, Four Seasons планує вкласти $ 450 мільйонів у будівництво трьох готелів в Бразилії.

В Аргентині в найближчі два роки повинні з'явитися 5 нових розкішних п'ятизіркових готелів. У Л.А. у великих готельних мереж в принципі велике майбутнє, оскільки вартість землі, самого будівництва і робочої сили тут значно нижче, ніж у Північній Америці і Європі.

Попит на елітарний туризм в регіоні повинен спровокувати постачальників послуг на розвиток поки досить слабкою інфраструктури відпочинку Л.А. Експерти вважають, що витрати на це окупляться в досяжному майбутньому, коли всесвітня індустрія елітарного туризму прийде до тями після економічного спаду.



ВИСНОВОК

У процесі написання курсової роботи були зроблені наступні висновки: головними причинами, що впливають на розвиток туризму є: економічна освоєність і економічна розвиненість країн, кожен країна регіону різною мірою сприятлива для розвитку туризму. Це пояснюється не тільки економічним освоєнням, але і безумовно інфраструктурою, а також природними умовами - хороша ступінь економічної освоєності в Південно-східному районі, Південному та Західному. Безсумнівно північ країни також багата туристичними ресурсами, але економічно недостатньо освоєна.

В цілому Л.А. має перспективи і ресурси для розвитку таких видів туризму як пізнавальний, рекреаційний, спортивний, діловий і оздоровчий. Те, що туризм є галуззю, яка активно-розвивається, зайвий раз доводить, що в недалекому майбутньому саме ця галузь буде приносити країні велику частину свого національного доходу, що в даний час поки не досягнуто.

В Л.А. здебільшого знаходяться країни, що розвиваються, вона забезпечена необхідними ресурсами, які потрібні для розвитку туризму (особливо екологічного), на даному етапі вона починає посилено їх використовувати.

У деяких країнах регіону можна відмитити підвищену роль туризму, можна відзначити інтенсивність процесів, у тому числі вплив на територію і населення. У цьому випадку для сталого розвитку необхідне правильне планування навантажень, регулювання потоку туристів і капіталу.

Якщо в деяких країнах спостерігається стійкий стан або трохи підвищена роль туризму, слід також контролювати положення, регулюючи рівень навантажень. Країни цієї групи готові до сталого розвитку туризму.

Також присутні країни, які характеризуються станом стійкості або трохи заниженими впливом туризму. Є всі передумови для сталого розвитку туризму і при відповідному регулюванні можливе незначне збільшення навантажень пов'язаних з туризмом.

Отже, можна зробити висновок, що в Л.А. має величезний туристський потенціал, але до цього часу він використовувався вкрай слабо , що зумовлено її територіальною віддаленістю від інших регіонів світу, надто жарким кліматом, нерозгалуженою туристичною інфраструктурою в багатьох країнах (крім Карибського басейну).

У міру залучення потенціалу країн в туристський оборот зростатиме частка Південної Америки в міжнародних прибутки регіону.



СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения. Учеб. пособие. - М.: ИВЦ "Маркетинг", 1998. - 368 c.

2. Александрова А. Ю. Географія міжнародного туризму. - М.: Аспект-Пресс, 2003. - 320 с.

3. Ананьєв А.А. Економіка і географія міжнародного туризму. - М.: Видавництво МДУ, 2000. - 350 с.

4. Білорус О.Г., Лук'яненко Д.Г.. Глобальні трансформації і стратегії розвитку/ під ред. Білорус О.Г. - К.: ВІПОЛ, 1998. - 345 с.

5. Біржаков М.Б. Введення в Туризм: Підручник. - видання 6-е, перероблене і доповнене. - СПб.: „Видавничий дім Герда”, 2004. - 448с.