Туристично-рекреаційні ресурси Запорізької області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Туристично-рекреаційні ресурси Запорізької області

Вступ

Край Запорізький - це сама історія. Тут насправді переймаєшся духом нестримного Дніпра, солодким повітрям козацької вольниці, повагою до стійкості вікових дубів-велетнів. Ця земля народжувала героїв, чиї подвиги оспівувалися у піснях та легендах.

Запоріжжя ніколи не було на узбіччі історії, споконвіку стоячи на легендарному шляху з «варяг у греки», що відповідним чином позначилося на формуванні справжнього, а не штучного, інтернаціоналізму вчило гостинності та відкритості серця.

Запорізька область сьогодні - це не тільки самобутня історична перлина України, колиска першої у світі демократичної республіки, заснованої запорізькими козаками, але й один з головних центрів розвитку економічного, технологічного й інтелектуального потенціалу України.

Запорізька область - регіон невичерпаних можливостей за людським, економічним, науковим потенціалом. Це дає усі підстави бути впевненими, що наша область і на далі буде джерелом подальшої розбудови усіх сфер життя незалежної України [17].

1. Історико-культурний та курортно-туристичний потенціал Запорізької області

1.1 Історичні традиції

Запорізькі традиції сягають корінням у багату історію краю. За 300-100 тисяч років до н.е. Запорізька область представляла собою польодовикові степи, прорізані могутніми ріками. Вздовж них буяли густі ліси, схили долин зяяли глибокими печерами. Саме у таких затишках зустрічаються сліди перебування первісної людини. Сприятливий клімат і вдале географічне положення Запоріжжя привертали людину з давніх часів. Найдавніші стоянки первісних людей у річковій долині порожистої частини ріки Дніпро відносяться до епохи середнього палеоліту (100-40 тис. років до н.е.). Упродовж багатьох століть територія краю була своєрідним коридором, яким проходили різні народи, де схрещувалися різні культури. Кіммерійці, скіфи й сармати, готи і гуни, авари, хазари, половці, печеніги, слов'яни залишили в Придніпровських степах різноманітні археологічні пам'ятки.

Упродовж писемної історії по-різному називали місцевість між Дніпровськими порогами й узбережжям Азовського моря, між долиною Нижнього Дніпра та Донецьким кряжем. «Гіперборея», «Кіммерія», «Геррос», «Гілея», «Царська Скіфія», «Країна амазонок», «Сарматія», «Царство Германаріха» - це імена, знайомі нам з Біблії та ассиро-вавилонських табличок, з історичних праць греків - Гомера, Геродота й Клавдія Птолемея, римлянина Стратона та пізніших авторів. Козаки охрестили заплавну частину р. Дніпра «Великим Лугом», а територію своїх вольностей назвали «Запорожжям». Останнє ім'я дотепер збереглося у назві міста й області.

Після татаро-монгольської навали 1237-1240 рр. територія Запорізького краю на два століття увійшла до складу Золотої Орди, що спровокувало політично-економічну асиміляцію запорізького населення із завойовниками.

У 1445 р. запорізькі степи по лівому берегу р. Дніпра увійшли до складу Кримського ханства. З кінця XV до середини XIX ст. їх населяли кочові та напівосілі ногайці [20].

Природно-географічні та історичні умови у ХV - ХVІ століттях сприяли тому, що південноукраїнські землі стали одним з центрів формування запорізького козацтва. Одним з його головних оплотів і символів став острів Хортиця, відомий ще з давньослов'янських часів. Перебування козаків за дніпровськими порогами сприяло заселенню родючих земель та пожвавленню тут господарчої діяльності. Подією загальноукраїнського значення стало формування з окремих козацьких загонів та промислових артілей соціально-політичної та військової організації запорозького козацтва - Запорозької Січі (Війська Запорозького Низового).

Запорозька Січ стала першим на території України політичним формуванням з усіма ознаками республіки. Вона довго зберігала свою незалежність та посідала визначне місце в міжнародних відносинах. Європейські держави встановлювали з нею дипломатичні відносини та шукали військового союзу. Саме тут зародилася перша в світі демократична буква основного закону - Конституція Пилипа Орлика, яку і понині можна вважати за взірець побудови демократичного устрою. У 1770 р. була закладена Олександрівська фортеця, яка переросла з часом у місто Запоріжжя.

Наприкінці XVIII століття землі південної України увійшли до складу Російської імперії. Запоріжжя стає торговим центром за Дніпровськими порогами, чому сприяли річкові шляхи басейну Дніпра, які сходилися біля порогів, та два сухопутних тракти. Щороку в місті проводилися 4 торговельні ярмарки. Процес нового заселення та освоєння земель сучасної Запорізької області був складним. У ньому взяли участь представники багатьох народностей, що призвело до розвитку краю як багатонаціонального. Це забезпечило запозичення господарських навичок, окремих особливостей життя і побуту одним народом у іншого, викликало своєрідне злиття культурних та господарчих традицій. Складовою частиною населення території сучасної Запорізької області стали іноземні переселенці: німці-меноніти, болгари, євреї, гагаузи, поляки, серби, греки, албанці тощо. Запоріжжя стало одним з полігонів, де втілювалися стратегічні плани індустріалізації СРСР. У 1927 р. почалося будівництво ДніпроГЕСу - наймогутнішої на той час гідроелектростанції в Європі. Поряд з цим, прискореними темпами споруджувався комплекс нових енергоємних підприємств. Як територіальна одиниця Запорізька область була утворена 10 січня 1939 р. Запоріжжя стало одним з найбільших промислових центрів України і Східної Європи. Бурхливий розвиток економіки та культури краю був перерваний Другою світовою війною. Однією з найяскравіших сторінок в історії області є післявоєнне відродження запорізького 6 індустріального комплексу - ДніпроГЕСу та підприємств чорної та кольорової металургії. До початку 1950 р. відновили роботу всі 670 заводів і фабрик області. У 1950-1970 рр. в області були створені нові галузі індустрії - електротехнічна, хімічна. Продовжував зростати енергетичний потенціал області. Уведено в дію ДніпроГЕС-2, споруджено Запорізьку ДРЕС та Запорізьку атомну електростанцію. Нині населення області складає 1861,6 тис. осіб, що становить 4% населення України, у тому числі: міське - 1418,5 тис. осіб, сільське - 442,1 тис. осіб. Рівень урбанізації в області перевищує середній в Україні і становить 76,8%. Більше 43% населення області (797,3 тис. осіб) мешкає в м. Запоріжжі, яке є значним промисловим центром і відіграє особливо важливу роль у соціально-економічному розвитку як області, так і держави в цілому. Етнічний склад населення області: українці - 1364,1 тис. осіб (70,8% загальної чисельності населення області), росіяни - 476,7 тис. осіб (27,7%), болгари - 27,7 тис. осіб (1,4%), білоруси - 12,7 тис. осіб (0,7%) та інші.

З точки зору гендерного аспекту екологічний стан в області, особливо в Запоріжжі негативно відображається перш за все на здоров'ї жінок та дітей (наприклад, в області одні з найвищих в Україні показники смертності від раку грудей та ряду інших захворювань) і це в ситуації, де загальновизнано, що Азовське узбережжя найбільш сприятливе для сімейного відпочинку та оздоровлення [20].

1.2 Культурні ресурси

рекреаційний запорізький курортний туристичний

Здійснення регіональної політики в галузі культури ґрунтується на визнанні культурного розвитку України як одного із пріоритетних напрямів діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, невід'ємною складовою сталого розвитку України. Тому на рівні регіону, особливо за останні роки, приділялась і буде приділятися увага щодо консолідації зусиль влади, промисловців, підприємців, усього населення області для створення здорового духовного простору. Головною метою цієї політики проголошено:

- впровадження державної культурної політики в регіоні;

- виконання обласних цільових галузевих програм;

- забезпечення певного мінімуму культурних послуг для всіх верств населення;

- збереження народних мистецьких традицій, етнокультурного розмаїття;

- підвищення масової культури, її орієнтація на моральні та духовні цінності.

В області склалась така структура галузі культури та мистецтва області:

- 70 початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів, в яких навчаються 10259 учнів. Управлінням проведено 7 обласних конкурсів, 2 фестивалі, в яких взяли участь понад 2300 учнів та 150 викладачів. Продовжено державну атестацію шкіл - атестовано 54 навчальних заклади.

- 2 навчальні заклади І - ІІ рівнів акредитації: музичне училище ім.П. Майбороди та Мелітопольське училище культури, які на високому організаційному рівні забезпечують підготовку спеціалістів згідно з вимогами нормативно-правової бази. В 2006 р. колективи та окремі виконавці учбових закладів стали учасниками та переможцями 14 Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів і фестивалів. Більш 300 концертів проведено творчими силами училищ для громадян міста та області. 60% випускників вступили до галузевих вищих навчальних закладів ІІІ - ІУ рівнів акредитації.

- 21 музей державного підпорядкування (краєзнавчий, художній, національний заповідник «Хортиця» та ін.) з загальною кількістю близько 330,0 тис. предметів основного фонду. У 2006 р. надійшло 8061 нових експонатів, проведено 146 виставок за різною тематикою: «Болгарська хата» в Бердянському міському краєзнавчому музеї (до 145-річчя переселення болгар з Бессарабії у Таврію), «Різдвяна», «Анна Франк. Уроки історії», «Розгойдані дзвони пам'яті» (про голодомори в Україні), «Природа. Людина. Натхнення» тощо (обласний краєзнавчий музей), «Серіал», «Скарби народного мистецтва», «Художники Закарпаття» (обласний художній музей); «Запорозьке козацтво за часів Нової Січі та П. Калнишевського» (Національний заповідник «Хортиця»), «Приморську - 185», «Коріння нашого роду» (Приморський районний краєзнавчий музей), виставки з археологічних колекцій (історико - архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова» тощо. Музеї відвідало 553,4 тис.

відвідувачів, надано послуг на 1055,45 тис. грн. Музеї діють відповідно до законів України «Про музеї та музейну справу», «Про охорону культурної спадщини», є привабливими для туристичного відвідування. Але більшість музейних експозицій тематично складні та побудовані на застарілих методологіях і технологіях.

- 513 бібліотек (в м. Запоріжжі - Центральна бібліотека ім.Н. Крупської та 20 міських бібліотек). Загальна кількість читачів складає 590,5 тис. чоловік, в т. ч. у сільській місцевості - 210,1 тис. Кількість бібліотечних фондів налічує 9365,0 тис. примірників.

- установи культури клубного типу: парки культури та відпочинку, центри дозвілля, палаци та будинки культури, сільські клуби (наприклад, культурний центр «Народний дім»). У м. Запоріжжі - 14 палаців культури. За 2006 р. проведено понад 50 тисяч культурно - мистецьких акцій, які відвідали 70% населення області. При клубних установах працює 3,5

тис. творчих формувань, в т. ч. 1,5 тис. дитячих, які об'єднують майже 57,0 тис. учасників, з

них 50% дітей та підлітків.

- заклади кіно: кінообслуговування населення області забезпечують 24 демонстратори (12 кінотеатрів, 12 сільських кіноустановок). Продовжується формування мережі підприємств кіногалузі області недержавної форми власності. На поліпшення кінообслуговування населення області направлена діяльність КП «Запоріжкіно», фільмофонд якого складає понад 22 тисяч фільмокопій.

- обласна філармонія, 3 обласних та ряд міських театрів (український музично - драматичний, театр юного глядача, театр ляльок, театр-лабораторія «Ви», театр-кабаре «Александровский уезд» тощо). Підтримуються академічні напрямки мистецтва та впроваджуються новаторські підходи у вирішенні театрально-творчих завдань: в обласному академічному українському музично-драматичному театрі ім. В.Г. Магара здійснено постановку творчого проекту «Під відкритим небом» за М. Гоголем. «Тарас Бульба» на о. Хортиця. Обласними театрами і філармонією у 2006 р. проведено 1204 вистави і концерти, обслуговано 231 тис. глядачів. Здійснено постановку 15 прем'єрних вистав. В театрально-видовищних установах відбулось 99 благодійних заходів, які відвідало 38,5 тис. глядачів пільгових категорій. Доходи від реалізації культурних послуг складають - 1612,9 тис. грн. Запорізький край винятково багатий на пам'ятки історії та культури. На державному обліку перебуває 8031 історико-культурних пам'яток, в т. ч. 1677 - історії, 6276 - археології, 78 - монументального мистецтва. До Державного реєстру національного культурного надбання України внесено 18 пам'яток області:

8 пам'яток археології (надзвичайні пам'ятки світового значення - залишки давніх стоянок, поселення, городища, поховальні комплекси, кургани, ґрунтові могильники Канат-Могила та Поповські могили у Бердянському районі; Куляб-Могила у Михайлівському, Солоха та Мамай - гора у Кам'янсько-Дніпровському, Цимбалові могили у Великобілозерському районах, а також археологічний комплекс пам'яток «Лиса Гора» у Василівському районі та 3 пам'ятки історії (включаючи Дніпрогес),

3 заповідники: Національний заповідник «Хортиця», державний історико-археологічний музей-заповідник «Кам'яна Могила» (м. Мелітополь), історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова» (м. Василівка) [1].

Острів Хортиця (м. Запоріжжя) - унікальна комплексна історико-культурна та природна пам'ятка, що охоплює період від мезоліту до ХХ століття, всесвітньо відома як колиска Запорозького козацтва та осередок першої в світі демократичної республіки. У відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2005 р. №373-р. схвалена Концепція

Державної програми розвитку національного заповідника «Хортиця» на 2006-2010 рр. З давніх часів Хортиця набула значення духовного, державного і політичного символу Українського народу. Саме на Хортиці збирались давньоруські князі, щоб об'єднавшись боротися із своїми ворогами. Острів Хортиця став колискою українського козацтва, оплотом запорозьких вольностей та уособленням національного духу. Запорозька Сiч - унікальне явище в історії нашої країни i всього людства. Після затвердження її як військово-політичного центру українського козацтва, вона згодом перетворилася в столицю найдемократичнішої для свого часу козацької республіки й відіграла значну роль у формуванні військових, політичних, господарських і культурних засад української державності [12].

Історико-культурний комплекс «Запорозька Сiч» покликаний стати моделлю військового та адмiнiстративно-полiтичного центру запорозького козацтва, який даватиме повну уяву про матеріальну i духовну культуру запорозького козацтва на всьому історичному періоді його існування. Комплекс «Запорозька Сiч» поєднує у своєму складі музейно-експозицiйнi та рекреаційні об'єкти. Національний заповідник «Хортиця», розташований на острові та прилеглих до нього територіях, займає площу 2386,86 гектара. На острові завдовжки 12 і завширшки 2,5 кілометра розміщено комплекс із 70 унікальних пам'яток історії та археології, що охоплюють період від мезоліту до наших днів, з них 36 пам'яток пов'язано з історією запорозького козацтва.

Музейний фонд заповідника становить майже 34 тис. одиниць зберігання. Це археологічні колекції, предмети декоративно-ужиткового мистецтва, скульптури, кераміки, вироби з дерева, металу, скла, кістки, шкіри тощо.

На території заповідника знаходиться державний геологічний заказник «Дніпровські пороги» загальною площею 1383 гектари, який належить до природно-заповідного фонду України. Унікальною особливістю є те, що на острові представлені ландшафти всіх географічних зон України - від степової до гірської. З 1052 видів вищих рослин 657 належать до дикорослих аборигенів, 11 з них занесене до Червоної книги України, 41 - реліктові та ендемічні рослини [12].

Державний історико-археологічний заповідник «Кам'яна Могила» (Мелітопольський район): на території 15 га заповідника знаходиться пісковий пагорб площею 3 га, який є унікальною пам'яткою стародавньої історії та культури. У гротах та печерах цього пагорбу, яких на сьогодні відкрито 60, було знайдено петрогліфічні комплекси - унікальні зразки первісного мистецтва віком до 14 млн. років [10].

Історико-архітектурний заповідник «Садиба Попова» (Василівський район) - диво містобудування, музей замкової архітектури пізнього класицизму, побудований в 1884 р. Аналогів високоякісного мурування стін з цегли, за свідченнями фахівців, немає ні в Україні, ні в країнах СНД, ні взагалі в Європі.

Заповідник «Кам'яні Могили» (Розівський район). засновано 5 квітня 1927 р. як особливу природоохоронну територію місцевого значення. Його площа складає близько 400 га, з них 300 га у складі Донецької області і 100 га в Запорізькій. Зараз він є одним з чотирьох відділів

Українського державного степового природного заповідника, який підпорядкований Президії НАН України. Район урочища «Кам'яні Могили» у геологічному, біологічному, художньо-емоційному та історичному аспектах є водночас унікальним і репрезентативним. Далеко за межами України відомі також нерухомі речові пам'ятки із числа археологічних знахідок курганів Камянського городища, ряд меморіальних місць, пов'язаних із всесвітньо відомими історичними постатями Нестора Махна, Дмитра Донцова та ін. Додає позитивного туристичного іміджу регіону унікальна споруда греблі Дніпрогесу та органічно пов'язаний з нею район соцміста Запоріжжя, спроектований всесвітньо відомими архітекторами братами Вєснєними [10].

За сприяння управління культури і туризму облдержадміністрації в області стало традиційним проведення різноманітних фестивалів, конкурсів всеукраїнського, міжнародного та обласного значення:

- І Міжнародний юнацький конкурс піаністів Володимира Віардо;

- Міжнародний кінофестиваль «Бригантина» (в м. Бердянську на базі кінотеатру «Космос», в

якому беруть участь відомі зірки кіно і театру Росії, України та Білорусії);

- Всеукраїнський фестиваль дитячого та юнацького виконавського мистецтва «АкордиХортиці»;

- Всеукраїнський фестиваль дитячої естрадної творчості «Топ-Топ»;

- регіональний конкурс на вищу театральну нагороду Придніпров'я «Січеславна - 2006»;

- обласний фестиваль народної хореографії ім. Ю. Большакова;

- обласний пісенно-поетичний фестиваль «Мамині джерела»,

- Всеукраїнський фестиваль мистецтв національних культур «Ми - українські»,

- Всеукраїнський фестиваль народного мистецтва «Хортиця» за участю провідних мистецьких

колективів України,

- відбірковий тур Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні та популярної музики «Червона Рута» тощо [11].

В регіоні діє обласна інспекція з охорони пам'яток історії та культури. Управління культури та туризму взаємодіє із 127 суб'єктами туристичної діяльності та 60 громадськими організаціями національних меншин. Відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації здійснюється матеріальна підтримка працівників культури та мистецтва, обласних організацій Національних творчих спілок України, впроваджені обласні премії та творчі стипендії за внесок у розвиток культури Запорізького краю (В 2006 р. - на загальну суму 33,0 тис. грн.) За поданням Міністерства культури і туризму України в 2006 р. відзначено державною нагородою - званням «Заслужений художник України» - голову Запорізької організації

Національної спілки художників України Гресик І.С. За поданням облдержадміністрації за результатами роботи в 2005 р. державними нагородами відзначені 3 працівника галузі. З точки зору гендерного аспекту в історико-культурній галузі переважна більшість працівників - жінки, середня зарплата яких істотно нижча, навіть найнижча, від зарплат в інших галузях області, що негативно впливає на обслуговування споживачів культурних послуг, серед яких переважають діти та молодь [14].

1.3 Природні ресурси

Запорізька область має унікальне економіко-географічне положення. Вона розташована у південно-східній частині України на півдні Східноєвропейської рівнини на чорноземах степової

зони. Область межує з Херсонською, Дніпропетровською та Донецькою областями. Південні кордони області омиваються водами Азовського моря, берегова лінія якого в межах області перевищує 300 км.

Територія області займає 27,2 тис. км2, що становить 4,5% території України. Протяжність з півночі на південь становить 208 км, а зі сходу на захід - 235 км. Є досить розвинута система залізничного, автомобільного, водного та авіаційного сполучення Клімат - помірно-континентальний, характеризується чітко означеною посушливістю. Середньорічні температури: літня - +22° С, зимова - -4,5° С. На рік у середньому припадає 225 сонячних днів; рівень опадів становить 448 мм. Умовно область поділяється на три природно-сільськогосподарські зони: степову (50,8%), степову посушливу (34,8%) та сухостепову (14,4%) зони. Такі природнокліматичні умови дозволяють вирощувати в області майже всі сільськогосподарські культури, отримуючи високі врожаї, а також максимально сприяють розвиткові курортно-туристичної діяльності. Для області є характерним рівнинний ландшафт. Серед ґрунтів переважають чорноземи. За різноманітністю та багатством мінерально-сировинних ресурсів область посідає одне з провідних місць в Україні. У регіоні знаходяться значні запаси залізної й марганцевої руд, гранітів. Частка регіону в сумарних запасах мінеральної сировини в Україні складає: пегматит - 88,06%, марганцева руда - 69,1%, апатит - 63,42%, вторинні каоліни - 22,9%, залізна руда - 10%, вогнетривкі глини - 8,6%. Територія Запорізької області поділена на два водозабірних басейни: басейн ріки Дніпра і басейн Азовського моря. Басейн р. Дніпра (третьої за розміром ріки в Європі) охоплює північно-західну частину області та складається з Каховського й Дніпровського водосховищ, трьох середніх річок (річки Молочної, Конки, Гайчура) і 118 малих річок з 28 водосховищами та 849 ставками. Басейн Азовського моря омиває південно-західну частину Приазовського взгір'я і східну частину Причорноморської низини; практично всі відтоки басейну відносяться до малих. Найбільші серед них - річки Молочна, Берда, Збиточна та Великий Утлюк. Північна частина Азовського моря розглядається як ціннісна рибогосподарська та рекреаційна зона області. Узбережжя багате на мінеральні лікувальні ресурси: лікувальні грязі (озера «Велике» та «Кирилівське»), мінеральні води («Бердянські» та «Кирилівські»). Водні ресурси р. Дніпра є основним джерелом водопостачання на промислові об'єкти області, враховуючи такі енергетичні гіганти, як Запорізька атомна електростанція й Запорізька теплова електростанція, забезпечення питною водою близько 50% населення області (у перспективі - до 90%), зрошування земель та задоволення інших потреб. Крім того, р. Дніпро є джерелом електроенергії: працює Дніпровська гідроелектростанція. Дніпро також використовується як транспортна артерія й цінний курортно-рекреаційний ресурс. На території заповідника «Хортиця» знаходиться державний геологічний заказник «Дніпровські пороги» загальною площею 1383 гектари, який належить до природно-заповідного фонду України. Унікальною особливістю є те, що на острові представлені ландшафти всіх географічних зон України - від степової до гірської. З 1052 видів вищих рослин 657 належать до дикорослих аборигенів, 11 з них занесене до Червоної книги України, 41 - реліктові та ендемічні рослини.

Запорізька область має 310 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, у тому числі Заповідник «Хортиця», кургани III-I тис. до н. е. в м. Біленькому, історико-архітектурні пам'ятки V-III ст. до н. е. у селах Великій Знам'янці і Балках, частину філії Українського степового заповідника «Кам'яні Могили», Дніпрогес. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України, до курортних віднесені такі населені пункти області: м. Бердянськ, с. Новокостянтинівка та с. Строганівка (Приазовський район), м. Приморськ, с-ще Кирилівка (Якимівський район). З півночі на південь через територію області протікає р. Дніпро з Каховським та Дніпровським водосховищами, 118 малих та середніх річок протяжністю більше 10 км кожна, що надає можливості розвитку водного туризму та мережі яхт-клубів. Південні межі області омиваються водами Азовського моря із береговою лінією, що в межах області перевищує 300 км. Причому, лікувальні води і грязі на території області поширені уздовж всього узбережжя Азовського моря. Акваторія р. Дніпра, залишки колишніх плавнів історичного Великого Лугу є стабілізуючим рекреаційним фактором індустріального осередку регіону.

Основне родовище «Озеро Велике» розташоване на Бердянській косі. Середньорічний видобуток грязей складає тут 634 тонн. Використовуються вони санаторіями курорту «Бердянськ». Запаси лікувальних грязей ДКЗ України не затверджувалися. Родовище «Кирилівське» розташовано в гирлі річки Тащенаку, що впадає в Молочний лиман. Затверджені ДКЗ України; їх запаси на термін 50 років перевищують 40 тисяч кубічних метрів. Середньорічний видобуток їх сягає 99 кубометрів. Грязі використовуються санаторієм «Кирилівка». В районі м. Приморська розвідані та затверджені запаси лікувальної грязі Великого та Малого лиманів в кількості 250,6 тис. кубометрів, що дає змогу перспективного розвитку міста як курорту [2].

Мінеральні лікувальні води. Родовище «Бердянське» розташоване на території курорту «Бердянськ» і включає ділянки «Лазурний», «Бердянськ», «Нива», «Азов-1» і «Азов-3». На родовищі використовуються ропні і високомінералізовані води для бальнеологічних цілей зовнішнього

застосування. Води середньої мінералізації поряд із зовнішнім застосуванням використовуються як лікувально-столові після їх розведення до мінералізації 5 г/дм3 (за лікувальними властивостями вода аналогічна «Миргородській»). Загальні запаси мінеральних вод на родовищі затверджені ДКЗ СРСР у кількості 3532 м³/доб. Середньодобовий водовідбір складає біля 300 м³, тобто біля 10% затверджених запасів. Родовище «Кирилівське» розташовано на території санаторію «Кирилівка». На родовищі використовуються ропні води і води середньої мінералізації. Запаси ропних вод затверджені в кількості 699 м³/доб., середньої мінералізації - 360 м³/доб. Водовідбір відповідно складає по 7 м³/доб. Значні запаси мінеральних лікувальних ресурсів дозволяють розвивати на узбережжі Азовського моря в Запорізькій області курортно-оздоровчу зону. У Запорізькому краї існують сприятливі умови для багатьох видів тварин; більшість видового складу є мисливськими, - це такі, як: олень благородний, дикий кабан, косуля, муфлон, лань, заєць-русак, лисиця, вовк, єнотовидна собака. Наявність великої кількості водно-болотних угідь обумовлює існування різних видів качок, куликів. В угіддях області зустрічається лебідь - шипун, білолобий та сірий гуси, лиска, фазан, сіра куріпка, перепілка і багато інших видів птахів. Загальна кількість мисливських угідь в області складає 2559,128 тис. га. Надано у користування 2156,486 тис. га угідь, з них Українському товариству мисливців і рибалок - 1,835 тис. га, Держлісгоспам - 713,310 тис. га, Товариству військових мисливців та рибалок - 14,086 тис. га, трьом колективним сільськогосподарським підприємствам разом - 17,709 тис. га. Мисливські угіддя надані користувачам на 15 років відповідно рішенню Запорізької обласної ради від 26.12.97 №4. З метою збереження цінних видів флори та фауни в області на території 54,9 тис. га створено 310 об'єктів природно заповідного фонду, що складає 2,02% загальної площі області. Після створення національного природного парку «Приазовський», площа природно - заповідних територій області зросте більш ніж вдвічі і приблизно складатиме більше ніж 6,5% від загальної площі області [4].

1.4 Курортно-рекреаційні ресурси

Запорізька область розташована у південно-східній частині України на півдні Східноєвропейської рівнини на чорноземах степової зони. Окрім потужного промислово - енергетичного потенціалу, вона має цінні природні та історико-культурні ресурси для сталого розвитку туристичної та курортно-рекреаційної сфери. Своєрідністю краю є унікальне поєднання природних умов, ландшафтів, різноманітних рекреаційних ресурсів із рядом емоційно потужних пам'яток історії, археології, монументального мистецтва та архітектури. Сприятливий клімат, чудові прибережні пейзажі Дніпра, джерела мінеральної води і лікувальні грязі, ласкаве, тепле Азовське море приваблюють туристів. У межах області розвідані та використовуються мінеральні води та лікувальні грязі практично всіх відомих бальнеологічних типів. В оздоровчих і лікувальних цілях широко використовується озокерит та спелеотерапія. М. Бердянськ, м. Приморськ і смт. Кирилівка користуються великою популярністю у курортників. Всього на Азовському побережжі та в акваторії р. Дніпра функціонує близько 600 оздоровчих закладів. В ряді районів створено садиби зеленого туризму. У загальній кількості оздоровчих закладів 66% перебувають у колективній власності, 20,6% - державній, 5,7% - комунальній та 7,7% - у приватній. Причому в останні роки, питома вага

оздоровчих закладів, що знаходяться у приватній власності, збільшується. В цілому це позитивно впливає на поліпшення якості послуг, але призводить до подорожчання вартості відпочинку. Зокрема, з 1995 р. вартість санаторно-курортних послуг збільшилась майже у 18 разів. Рекреаційний потенціал Запорізького Приазов'я створює передумови для перспективного розвитку курортного господарства. На сучасному етапі ця територія є рекреаційним резервом і знаходиться, в більшості, на шляху екстенсивного освоєння. На розвитку рекреаційної сфери значно позначилась загальна криза в господарстві країни. Нестача коштів у більшої частини населення на відпочинок та оздоровлення призвела до скорочення кількості рекреаційних

закладів чи неповного їх завантаження. На сучасному етапі йде процес становлення як функціональної, так і територіальної структури Північного Приазов'я. Основним елементом ієрархічної системи територіальної структури Запорізького Приазов'я є курорт. У межах Запорізького Приазов'я сформовано три курорти: «Бердянськ», «Кирилівка» та «Приморськ». Одночасно тут склалися і рекреаційні угіддя стихійного тривалого і короткочасного відпочинку локального значення (Новопетрівські і Луначарські - Бердянського адміністративного району; Орловські - Приморського району; Радивонівські - Якимівського району; Чкалівські, Ботієвські і Степанівські - Приазовського району). Вони мають вигідне географічне положення і сприятливі природні передумови для організації рекреаційної діяльності. Так, розміщений на південному сході Запорізької області Бердянський грязьовий приморський курорт територіально об'єднує Бердянську косу з її кореневою частиною, курортну зону м. Бердянська, а в перспективі може приєднати Луначарські і Ново - петровські рекреаційні угіддя стихійного тривалого і короткочасного відпочинку локального значення, що розташовані відповідно на захід та на схід від меж міста. Особливо сприятливі соціально-економічні передумови має Бердянський курорт. Основу його складає достатньо розвинена транспортна інфраструктура, що забезпечує доступність курорту з усіх напрямків На сучасному етапі в складі Бердянського курорту можна виділити чотири функціональні зони:

? у кореневій частині Бердянської коси на базі природних грязьових ресурсів і мінеральних вод, формується санаторно-лікувальна субгалузь з 17 лікувальними установами місткістю 6,1 тис. чоловік;

? на Бердянській косі склалася зона оздоровчого відпочинку. Тут розташовані переважно бази відпочинку (52 установи місткістю 11,0 тис. чоловік) і дитячі оздоровчі установи (119 - місткістю 6,8 тис. чоловік). Є резерви для розвитку комплексу пансіонатів круглорічного використання;

? у районі с. Луначарське на рекреаційних угіддях стихійного тривалого і

короткочасного відпочинку в перспективі має бути сформована оздоровча субгалузь для дорослого населення;

? у районі сіл Новопетрівки і Куликовського на рекреаційних угіддях стихійного тривалого і короткочасного відпочинку в перспективі можна створити оздоровчу субгалузь тривалого відпочинку для дітей і дорослих.

Кирилівський бальнеокліматичний грязьовий курорт знаходиться на південному заході Запорізької області і територіально об'єднує селище міського типу Кирилівку, коси Пересип і Федотова. На території курорту, що займає площу 203,3 га, переважає оздоровчий сезонний відпочинок дітей і дорослих, що здійснюється в 113 рекреаційних установах загальною місткістю 19,9 тис. чоловік. Розширення території курорту «Кирилівка» можливе за рахунок непридатних і малопридатних сільськогосподарських угідь (900 га). Це дозволить територіально охопити курортом Молочний лиман, що є джерелом мулових і сульфідних грязей. Серед соціально-економічних передумов найбільш сприятливою для розвитку рекреації в межах курорту «Кирилівка» є достатньо розвинена транспортна інфраструктура. У межах території курорту «Кирилівка» можна виділити такі зони:

? район селища Кирилівки представлений 10 базами відпочинку, дитячими оздоровчими установами, санаторієм «Кирилівка», розрахованим на одночасне лікування 2,1 тис. чоловік;

? коса Пересип представлена 60 базами відпочинку на 12,2 тис. чоловік;

? спортивна база на косі Федотова представлена 129 закладами на 12,7 тис. чоловік;

? зона Радивонівських рекреаційних угідь для оздоровчого відпочинку 3,4 тисяч дітей в селі Богатир та 1,1 тис. дорослих.

Приморський оздоровчий курорт місцевого значення розташовано на півдні Запорізької

області. На сучасному етапі він налічує 24 оздоровчі заклади для дорослих на 7,545 тис. чоловік, та 7 дитячих оздоровчих закладів на 2,320 тис. чоловік. Степанівські, Чкалівські і Ботієвські рекреаційні угіддя стихійного тривалого і короткочасного відпочинку розташовані поблизу м. Мелітополя на території Приазовського адміністративного району між Кирилівським і Приморським курортами. Маючи вигідне географічне положення, сприятливі природні рекреаційні передумови, функціонально вільні, непридатні і малопродуктивні для ведення сільського господарства землі, вони можуть існувати, освоюватись самостійно - поза курортом [4].

2. Основні проблеми історико-культурного та курортно-туристичного розвитку запорізької області

Стан розвитку рекреаційної сфери Запорізької області характеризується такими основними проблемами:

- недостатньо глибоким рівнем усвідомлення населенням та органами влади, що здійснюють регулювання у сфері туризму і діяльності курортів, ролі та значення туризму для соціально-економічного розвитку регіону;

- відсутністю системи раціонального використання туристичних ресурсів, невизначеністю напрямів їх освоєння та розвитку, неефективним і позазаконним використанням унікальних природних та історико-культурних ресурсів;

- відсутністю досконалої регіональної інвестиційної політики у сфері туризму і діяльності курортів, недостатньою підтримкою розвитку нових пріоритетних видів туризму, таких як в'їзного та внутрішнього туризму, сільського та екологічного туризму;

- відсутністю належного планування розвитку туризму, параметрів туристичного потоку відповідно до наявних ресурсних можливостей, потреб населення та економіки держави, фінансового забезпечення «Програми розвитку рекреаційно-курортного комплексу та туризму в Запорізькій області до 2010 року»;

- недосконалістю організаційно-правових та економічних механізмів реалізації державної політики у сфері рекреації, слабкою координацією та взаємодією між органами державної влади і місцевого самоврядування;

- відсутністю цілісної та комплексної системи управління туристичними ресурсами, різним відомчим підпорядкуванням туристичних ресурсів;

- недостатнім нормативно-методичним та інформаційним забезпеченням діяльності органів місцевого самоврядування, громадських організацій та суб'єктів підприємницької діяльності у сфері туризму і діяльності курортів;

- недостатнім рівнем науково-методичного та кадрового забезпечення, зокрема у сфері управління на державному та місцевих рівнях [16].

Висновок

Таким чином, рекреаційні ландшафти в Запорізькій області представлені кліматичними, водними, бальнеологічними, рельєфними, ландшафтами природно-заповідного фонду, культурними та культурно-історичними ландшафтами. Збільшення площі рекреаційних ландшафтів відбувається за рахунок стихійного та організованого освоєння, причому використання ландшафтів для окремих видів стихійної рекреації зустрічається часто. Водні рекреаційні ландшафти формуються в Запорізькій області вздовж узбережжя Азовського моря, Молочного лиману, Каховського водосховища р. Дніпро, берегів малих річок та інших водних об'єктів. Характерна інтеграція на узбережжі Азовського моря кліматичних, водних та бальнеологічних ландшафтів. Окремими видом рекреаційних ландшафтів є культурні рекреаційні ландшафти - дачні, садово-городні, зелені зони міст, які використовують для приміської рекреації, ландшафти об'єктів природно-заповідного фонду. Рельєфні рекреаційні ландшафти в області мають найменше поширення, враховуючи одноманітність поверхні області. На розвиток рекреаційних ландшафтів впливають соціально - економічні чинники, а проблеми та недоліки соціально-економічної сфери завжди відбиваються на природокористуванні [18].

Список використаних джерел

рекреаційний запорізький курортний туристичний

1. Про заходи щодо розвитку туризму і курортів в Україні: Указ Президента України від 21.02.2007 р. №136/2007 // Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2007. - №44. - С. 2.

2. Адзима Т., Бєглєцова І. День туриста-краєзнавця // Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2007. - №35. - С. 20.

3. Бебешко Д.Я. Значение Каменского городища в комплексе туристических ресурсов Запорожского края // Наука і вища освіта. - Запоріжжя, 2005. - Ч. 2 - С. 230.

4. Бордюк Н. Запорізька мозаїка: Турист.-курортна сфера області // Уряд. кур'єр. - 2003. - 9 липн. (№124).

5. Власов О. Куда пойти в краю родном?: Интересные турпоходы можно совершать и в пределах Запорожской области // Суббота плюс. - 2004. - 24 июня (26). - С. 14.

6. Власов О. Отдых под боком: Куда можно отправиться в поход по Запорожской области // Индустр. Запророжье. - 2002. - 25 сент. - С. 5.

7. Голикова А. Запорожский туризм «на коне»? // Бліц-Запорожье. - 2005. - 23 мая. - С. 3-4.

8. Дзизенко А.О. Козацькі пам'ятки Хортиць кого ретраншементу 1735-1739 рр. як туристичний ресурс // Наука і вища освіта. - Запоріжжя, 2005. - Ч. 2 - С. 232-233.

9. Дмитренко В. Региональный туризм // Содружество. - 2004. - №13. - С. 16-17.

10. Зайченко Е. От Хортицы до Азова: Запорожье туристическое // Деловая Украина. - 2003. - 16 июля (№46).

11. Захарова С.Г Перспектива развития туризма в Запорожском регионе // Наука і вища освіта. - Запоріжжя, 2005. - Ч. 2 - С. 233-234.

12. Зубова А.С., Фєтісова О.А. Острів Хортиця як основний туристичний об'єкт Запоріжжя // Наука і вища освіта. - Запоріжжя, 2005. - Ч. 2 - С. 234-235.

13. Кондратова И., Семина А. От индустриального Запорожья - к Запорожью туристическому // Улица Заречная. - 2006. - №10. - С. 2.

14. Ленчук С. Чи сумісні Запоріжжя і … туризм // Робіт. газета. - 2005. - 12 квітня.

15. Панкова Є. В. Туристичне краєзнавство: Навч. посіб. - К.: Альтерпрес, 2003. - 352 с.

16. Ящук Н.В. Фактори стримування розвитку рекреації в Запорізькій області у світі нових стандартів відпочинку // Наука і вища освіта. - Запоріжжя, 2005. - Ч. 2 - С. 239.

17. http://rada.com.ua/ukr/RegionsPotential/Zaporizhzhya/

18.http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nzvdpu_geogr/2008_17/terutorialnuu % 20rozpodil.pdf

19. http://www.experts.in.ua/regions/detail.php? ID=4324

20.http://www.rgd.org.ua/resources/additional_res/Zaporizhzhya_Historical_and_Cultural_Priority_Report_2007_UKR.pdf

Размещено на Allbest.ru