Туризм в Германії
Географічне положення Німеччини. Гори Середньої Німеччини, інтенсивна вулканічна діяльність. Північно-Германська низовина. Національні парки у ландшафтних районах. Політичні умови розвитку туризму. Важливі події, заходи та ювілеї у німецькому туризмі.
| Рубрика | Спорт и туризм |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.10.2011 |
| Размер файла | 45,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Вступ
Туризм - галузь національного господарства, яка належить невиробничій сфері, і займається задоволенням потреб споживача стосовно відвідування нових місць, відпочинку, та ознайомлення з історичними та природними пам'ятками. Дана сфера займається відновленням самопочуття, набуття нової пізнавальної інформації тощо.
Німеччина зробила великий внесок у розвиток світової культури, науки і техніки. В XVI ст. тут почалася Реформація. Разом з тим, у XX ст. саме в Німеччині виник фашизм і звідси розпочалася друга світова війна. Після поразки в ній країна розділилась у 1949 р. на дві частини: західну - Федеративна Республіка Німеччини (ФРН) і східну - Німецька Демократична Республіка (НДР), які опинилися в різних соціально-економічних світових системах. У 1990 р. відбулося їх об'єднання, фактично поглинання Східної Німеччини Західною.
Сучасна Німеччина входить до шести головних індустріально розвинених країн. За кількістю населення і економічним потенціалом вона поступається лише СІЛА та Японії, а в ЄС і Західній Європі займає перше місце.
Німеччина лежить у центрі Західної Європи між Північним і Балтійським морями на півночі й Альпами на півдні. Через її територію проходять важливі транс'європейські шляхи як широтного, так і меридіонального напрямків. Північний і південний кордони країни збігаються з природними рубежами, західні й східні відкриті і не раз являли собою театри воєнних сутичок.
Найважливішою особливістю географічного положення Німеччини є розташування її між економічно високорозвиненими країнами на заході та менш розвиненою частиною Європи на сході. Політика «Дранг нах Остен» (натиск на схід) проводилась нею, починаючи з X ст., майже 500 років, супроводжуючись колонізацією і заселенням захоплених земель.
До XIX ст. територія Німеччини складалася з 300 світських і духовних держав-князівств і 50 імперських міст, які формально входили до складу «Священної Римської імперії германської нації». Германська імперія, в яку вони були об'єднані в 1871 р., мала площу 541 тис. км2. У 1918 р. вона скоротилась до 471. З 70 тис. км, утрачених у 1918 р., Лотарингія і Ельзас були повернені Франції, Північний Шлезвіґ - Данії, а 46 тис. км кв. (Познань, Західна Пруссія, Данцигський коридор і Верхня Сілезія) відійшли до заново створеної Польщі. З 115 тис. км кв., втрачених у 1945 р., 15 тис. км кв. відійшли до колишнього СРСР (Калінінградська область Росії і Клайпедська округа Литви), а решта до Польщі (Східна Померанія, Південь Східної Пруссії, Нова Марка і Сілезія).
За характером поверхні Німеччину можна поділити на три частини:
1. Північнонімецька низовина (до 200 км завширшки).
2. Середньонімецькі гори (Рейнські, Сланцеві, Гарц, Тюрінґенський Ліс і Рудні).
3. Південна Німеччина (Шварцвальд, Швабський Альб, Франконський Альб, Баварський Ліс і Баварське плоскогір'я).
Для дослідження була використана різна учбова література, а також Інтернет.
У зв`язку з актуальністю проблеми метою курсової роботи є створення комплексної туристичної характеристики Німеччини як сукупності умов організації розвитку туризму. В курсової роботі було використано статистичні дані 2008 року, матеріали про туризм та турагенств Німеччини.
Об`єкт навчального дослідження є середовище суспільного розвитку туризму на території Німеччини.
Предмет - сукупність різноманітних форм природних ті антропогенних дій, які впливають на розвиток туризму.
Ціль дослідження - створення комплексної туристичної характеристики Німеччини.
При виконанні курсової роботі було встановлені наступні задачі:
- виявити географічні умови розвитку туризму Німеччини.
- розкрити природно-кліматичні умови розвитку туризму країни.
- установити соціально-економічні та політичні умови розвитку туризму.
- розглянути історично-культурні, виявити основні види туризму Німеччини.
При написанні використовувались методи опис та систематизації даних про Німеччину.
Новизна курсової роботи полягає у тому, що був зроблений збір та систематизація даних, аналіз, в результаті котрого були виявлені умови та їх вплив на розвиток тризму.
Курсова робота може знайти практичне застосування для підвищення професійних умінь тур агента, а також довідкова інформація для клієнта туристичного агентства.
1. Географічне положення країни
Розташування кожного об'єкта народного господарства у просторі зумовлене впливом низки причин і закономірностей. Економіко-географічним положенням (ЕГП) об'єкта називається сукупність його відношень до інших економіко-географічних об'єктів, що лежать поза ним. Таким чином, об'єкт (не обов'язково підприємство, це може бути й місто, район тощо) характеризується не лише розташуванням на певній території, але й системою зв'язків (реальних або потенційних) з іншими об'єктами.
Залежно від економічної природи об'єкта найважливішими вважаються його відношення до джерел природних і трудових ресурсів, ринків збуту продукції, а також можливість виробничої кооперації з іншими об'єктами, транспортна забезпеченість, екологічна ситуація. Економіко-географічне положення - категорія історична. Це означає, що якщо з часом зміниться економічний простір довкола об'єкта, то це відіб'ється на економічному потенціалі самого об'єкта.
Федеративна Республіка Німеччина (територія складає 357 тис. км2, загальна довжина кордонів - 3758 км, чисельність населення - близько 82,1 млн. чол.) є однією з високо розвинутих країн світу, потужною європейською державою, впливовим членом європейського Союзу та ряду міжнародних організацій. Заснована в 1949 році на федеративних засадах.
Доцільно розрахувати коефіцієнт колоподібності за формулою:
(1.1)
де S - площа території країни
L - довжина кордонів країни
, що говорить про низький коефіцієнт колоподібності.
3 жовтня 1990 року відбулося державне об`єднання Німеччини, цей день проголошено національним святом. Суб'єктами федерації є 16 федеральних земель, які мають власні конституції, парламенти, уряди. Одним з основоположних принципів державного устрою згідно з конституцією є чіткий розподіл влади і компетенції між федерацією та землями, законодавчою, виконавчою та судовою владами. Основний закон може бути зміненим лише за згодою двох третин членів Бундестагу (парламенту) та двох третин голосів Бундесрату (палати земель). Останні зміни в основному законі набрали чинності у 1999 році.
Німеччина, республіканська, демократична, федеральна держава у центрі Європи. Держави, які мають спільний кордон з Німеччиною - на півночі Данія (68 км), на заході - Нідерланди (577 км), Бельгія (167 км), Люксембург (138 км) та Франція (451 км), на півдні - Швейцарія (334 км), Австрія (784 км) і Чехія (646 км), а на сході - Польща (456 км). На півночі омивається Балтійським та Північним морями.
Адміністративний поділ - 16 федеральних земель (Баварія, Баден-Вюртемберг, Берлін, Бранденбург, Бремен, Гамбург, Гессен, Мекленбург-Передня Померанія, Нижня Саксонія, Рейнланд-Пфальц, Саар, Саксонія, Саксонія-Анхальт, Північна Рейн-Вестфалія, Тюрінгія, Шлезвіг-Гольштейн).
Чисельність населення - 83,03 млн. осіб (за станом на липень 2001 року). 12 місце в світі, 2 місце в Європі (після Росії)
Столиця - Берлін (у 1999 р. парламент переїхав з Бонна в Берлін, але деякі міністерства і служби залишаються в Бонні). 3,29 млн. мешканців.
Інші великі міста: Гамбург (1,688 млн. мешканців), Мюнхен (1,161 млн.), Кельн (967 тис.), Франкфурт-на-Майні (646 тис.), Ессен (590 тис.), Дортмундт (588 тис.), Штутгарт (575 тис.), Дюссельдорф (568 тис.), Бремен (538 тис.), Ганновер (517 тис.).
Державна мова - німецька.
Релігія - найбільш розповсюджені протестантизм, католицизм.
Державне свято - 3 жовтня - День німецької єдності.
Державний прапор - триколор з чорної, червоної і золотої горизонтальних смуг. Уперше ці три кольори стали символом національно-визвольної боротьби німецького народу у 1813 році. Саме так була пофарбована форма студентського корпусу волі, що виступив проти армії Наполеона. Пізніше ці кольори перейшли на прапори студентських і демократичних організацій і стали символом революції 1848 року. Однак, Німецька імперія, створена у 1871 році, як її попередник - Північнонімецький союз, мала чорно-біло-червоний прапор. Революція 1918 року вибрала символом чорно-червоно-золотий прапор. У 1949 році Парламентська рада ФРН визнала само собою зрозумілою, що традиційні чорно-червоно-золотою кольори повинні бути знов перейняті як символ свободи і єдності.
Стаття 22 Основні закони ФРН свідчить: «Кольори німецького державного прапора - чорно-червоно-золотий». И навіть у соціалістичній ГДР не порахували можливим відступити від історичних квітів, а лише додали в центр герб. Прапор ФРН не мав ніяких зображень. Після об'єднання ФРН і ГДР саме трьохкольорове полотнище без емблем стало державним прапором об'єднаної Німеччини. Історія національних чорно-червоно-золотих квітів Німеччини почалася в XIX столітті.
Чорний колір символізує похмурі роки реакції, червоний - кров патріотів, пролиту у боротьбі за волю, а золотий - сонце волі.
Державний герб - на сучасному державному гербі Німеччини зображений чорний одноглавий орел з червоними лапами, язиком і дзьобом на золотому щиті. Даний герб є дуже древнім, він служив емблемою влади німецьких королів. Перше зображення орла на щиті можна побачити на срібних монетах короля Фрідріха Барбароси (кінець XII ст.). З XIV ст. спочатку лапи, а потім дзьоб і язик орла стали червоними.
Але з початку XV століття одноглавий орел був замінений двоголовим - символом правлячої аж до 1871 року династії. Одноглавий орел відродився як герб Німеччини в 1871 році, однак на його грудях зображувався пруський малий герб. Гербовий щит увінчувала імператорська корона, а поруч розташовувалися два міфологічних лісових велетні з гербовими штандартами Пруссії і Бранденбургу. Веймарська республіка у 1919 році позбавила німецького орла монархічних і прусських емблем. У 1927 році зображення орла було ще більше стилізоване, він прийняв досить мирний вигляд. Саме в такому вигляді орел був прийнятий у якості герба ФРН у 1950 році, що стало символом наступності демократичних порядків Веймарської республіки.
Державний гімн - «Пісня про Німеччину».
Членство у міжнародних організаціях - ООН, Велика сімка, НАТО, СОТ, ЄМР, ЄІБ, ЄС, МБРР, МВФ, Європейське об'єднання вугілля і стали (ЄОВС), МФЧХ, ОБСЄ, РЄ тощо.
2. Територія країни. Її характеристика
Територія Німеччини поділяється на три великі області, багато в чому обумовлені характером рельєфу: Північно-Германська низовина - на півночі, гори Середньої Німеччини - у центрі та Альпи - на півдні.
Альпи. У межі Німеччини входять північні хребти Альп. На заході переважають низькі хребти, складені пісковиками, але в Баварії, на південь від Мюнхена, представлені також Північні Вапнякові Альпи. Тут знаходиться найвища вершина Німеччини - гора Цугшпітце (2962 м).
На північ від Альп сформувався крайовий прогин, виконаний продуктами руйнування гір - піщаними і глинистими породами. В даний час тут розвинена передгірна рівнина (альпійський Форланд), полого що спускається від підніжжя Альп на північ до долини Дунаю. У плейстоцені льодовики по основних долинах Альп виходили на передгірську рівнину. Там під час танення льоду вивільнялося маси уламкового матеріалу, які утворюють кінцеві морени, виражені у вигляді пасом невисоких пагорбів. Улоговини між грядами зайняті болотами і озерами. На північ від морен потоки талих льодовикових вод відклали покриви галечником, що складають Мюнхенську рівнину і річкові тераси.
Гори Середньої Німеччини. Ці середньовисотні гори складені давніми міцними породами, які колись, задовго до виникнення Альп, становили частина великої гірського ланцюга, що перетинала Європу з заходу на схід. У міру підняття цих гір у кам'яновугільному періоді (350-270 млн. років тому) уздовж їх периферії та у між гірських западинах розвивалися дельти з болотами, в яких сформувалися вугільні родовища Рурського, Саарську і Аахенський басейнів. Стійкі породи, що складають ці древні гірські масиви, теж піддавалися руйнуванню. Згодом деякі масиви зазнали підняття і чітко виділяються в рельєфі, як, наприклад, Рейнські Сланцеві гори, Шварцвальд і Гарц. На територію Німеччини лише частково заходить гірський масив Чеський Ліс, що відрізняється складною будовою. На південний схід від нього знаходиться зберіг риси незайманої природи масив Баварський Ліс, а на північний схід - Саксонські Рудні гори.
Як правило, гірські масиви мають вирівняні платоподібні поверхні, піднімаючись від сусідніх рівнин ступенями до висот близько 1000 м. Однак місцями виділяються більш високі вершини, наприклад гора Фельдберг в Шварцвальде 1493 м. вершинні поверхні глибоко прорізані заліснених долинами з крутими схилами. Ці долини поступово знижуються до рівня навколишніх рівнин. Найбільш ефектне враження справляє Рейнський грабен, що прорізають Вогези і Шварцвальд. В ущелині між Бінгеном і Кобленц стрімкі уступи гір підступають до самого русла Рейну, місцями чергуючись з більш пологими ділянками, де розвинені тераси, зайняті виноградниками.
У між гірських улоговинах накопичувалися глини, пісковики та вапняки. Під впливом денудації в товщах вапняків та пісковиків були вироблені куестові пасма з крутими уступами. Нерідко такі форми рельєфу відрізняються великою довжиною. Найбільша Куеста Швабський Альб знаходиться на півдні Німеччини, в басейнах річок Майн і Неккара, і піднімається до висот більше 1000 м. Уздовж північної периферії Середньо-гір виходи більш стійких шарів вапняків та пісковиків зумовили освіта чергуються «гряд і долин». На заході цей ландшафт прорізаний р. Везер. У найбільш вузькому ділянці її долини, званому Вестфальським Воротами, встановлена гігантська статуя племінного вождя древніх германців Білефельд, який розгромив у цьому місці три римських легіону в 9 р. н.е. Пологі Куести Вестфалії з занурюється вугленосних пластами Рура мають схожість з куестовими ландшафтами Тюрінгенський басейну.
У деяких місцях під впливом альпійських горотворних рухів формувалися глибоко занурені западини, зайняті морськими і озерними басейнами, які заповнювалися глинами, пісками і галечниками. Утворилися таким шляхом низовини збереглися до цих пір. Найбільш відомі приклади - Верхньорейнської і Кельнська низовини. Остання вміщує найбільші запаси бурого вугілля на заході Німеччини.
Інтенсивна вулканічна діяльність в горах Середньої Німеччини була пов'язана з тектонічними рухами вздовж розломів. Більш стародавні вулканічні споруди, наприклад масив Фогельсберг (774 м) в Гессені, сильно зруйновані ерозією, тоді як кратери і Попільні конуси Айфеля виглядають так, ніби вони утворилися зовсім недавно. Коли первісні люди з'явилися на території Німеччини, ці вулкани ще діяли. Слідами вулканічної активності є численні гарячі мінеральні джерела.
У горах Середньої Німеччини зустрічаються самі типові ландшафти цієї країни, їх надзвичайна розмаїтість обумовлено строкатою мозаїкою порід і форм рельєфу. До родючих долинах приурочені села з перевагою дерев'яних будинків і торгові міста, обнесені фортечними стінами. Вище по схилах гір піднімаються сади і виноградники, що змінюються на більш крутих ділянках густими лісами, серед яких часом зустрічаються руїни старовинних замків. З таких місць нерідко відкривається широка панорама околиць.
Північно-Германська низовина має ширину близько 150 км на заході і поступово розширюється на схід. Вона займає всю північну частину країни. Як і на передгірних рівнинах Баварії, тут в основному поширені пухкі відклади - галечники, піски та глини, що включають товщі бурого вугілля, які утворилися в болотах серед дельт. Форми рельєфу залежать від характеру відкладень, пов'язаних з діяльністю гігантських льодовикових покривів, які поширювалися зі Скандинавії під час плейстоценову заледенінь. Вважають, що було не менше трьох великих заледенінь, під час яких відбувалися неодноразові зрушення й відступи краю льодовикового покриву. Важливим природним кордоном є долина р. Ельби. Північна частина низовини, розташована на схід від цієї межі, була зайнята останнім льодовиковим покривом. Під час переміщень льодовикові покриви вивантажували у свого краю уламковий матеріал. Це сприяло утворенню кінцевих морен, що збереглися до теперішнього часу у вигляді пасом і горбів, рідко піднімаються вище 150 м. Ланцюжки таких форм рельєфу простягаються зі сходу на захід, а в Шлезвіг-Гольштейні повертають на північ, де така орієнтування зберігається на півострові Ютландія в межах Данії. Найсвіжіші зрушення льодовикового покриву відбулися на південь від узбережжя Балтійського моря, де кінцеві морени складають мозаїку горбистих форм Мекленбургского Поозер'я. Через роз'єднаності водозбірних басейнів тут в улоговинах виникло багато боліт і озер (наприклад, озеро Мюріц), а річки (такі як Хафель) придбали химерну конфігурацію. На північ від Мекленбургского Поозер'я під час танення останнього льодовикового покриву накопичувався тонкозернистий глинистий матеріал - важливий елемент у складі моренних рівнин, що спускаються до берега Балтійського моря. На схід від м. Росток численні затоки на узбережжі материка і острова Рюген були отчленени від моря піщаними валами, що призвело до утворення лагун, відомих під назвою «бодден».
Далі на захід, в Шлезвіг-Гольштейні берег прорізаний довгими вузькими затоками - ф`єрдами, виробленими під льодовиковими потоками талих вод. Тут розташовані порти Кіль і Любек. Оскільки кінцеві морени блокували північну частину низовини, річки перігляціальних областей спрямовувалися на захід, у Північне море, перетинаючи обширі улоговини. Долини цих річок - Прадолини - частково зайняті річками, які інколи прориваються через моренні гряди на північ, створюючи ґратчасту конфігурацію гідрографічної мережі.
У багатьох районах низовини піщані ділянки, названі Геста, відокремлені долинами річок і заболоченими улоговинами. Північне море облямоване низинними піщаними Фризька островами; смуга осушування - вати - справжній рай для водоплавних птахів. Затоплювані лише під час самих високих припливів марші після проведення меліорації використовуються в сільському господарстві.
До закріплення рослинністю свіжі моренні субстрати піддавалися сильному впливу вітрової ерозії - дефляції. Пісок, піднятий вітром, відкладалися місцями на низовини, нерідко утворюючи дюни, які збереглися до цих пір. Тонкозернистий пилуватих матеріал, відомий під назвою «лес», поширювався в смузі, витягнутої вздовж північного краю Середньо-гір, і в між гірських улоговинах. Він служить материнською породою для формування найбільш родючих ґрунтів країни.
Найбільша ріка Німеччині - Рейн, який живиться від величезного віяла приток в передгір'ях Альп. Тим Бінгеном і Бонном ця річка прорізає глибоку ущелину в Рейнські Сланцеві горах, далі виходить на Північнонімецьку низовину і впадає в Північне море. Майже половину стоку Рейн отримує з Альпійської області. На початку літа відбувається бурхливий повінь, обумовлене таненням снігу в горах. Гори Середньої Німеччини, звідки надходить друга половина стоку, мають зовсім інший режим з максимумом стоку взимку, коли випаровування мінімальне. Поєднання цих двох джерел забезпечує Рейну не тільки рясний, але і регулярний стік, що досить сприятливо для судноплавства. Більшість інших річок країни починається в горах Середньої Німеччини. В основному це притоки Рейну, але є і самостійні річки, наприклад Везер і Ельба, які несуть свої води в Північне море. Оскільки харчування від снігів Альпійської області відсутня, на цих річках в кінці літа і восени спостерігається межень. Одер і його основний приплив Нейсе теж беруть початок в горах Середньої Німеччини. На півдні країни в Шварцвальде починається Дунай, який тече на схід. Його водний режим формується в основному під впливом що беруть початок в Альпах правих приток. Літні паводки і зимова межень створюють несприятливі умови для навігації.
3. Природа країни
Різноманітність ґрунтів залежить переважно від місцевих материнських порід і характеру корінного рослинного покриву. Піщані субстрати Північнонімецької низовини сильно вилужені, особливо під верещатники і сосновими лісами. Ці бідні кислі підзолисті ґрунти не сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур. Є великі ареали кислих болотних ґрунтів. Ґрунти прибережних маршів після проведення меліорації стають родючими.
Ґрунти гір Середньої Німеччини досить різноманітні. Міцні корінні породи гірських масивів тривалий час піддавалися вивітрюванню в умовах прохолодного вологого клімату, і там сформувалися вилужені кислі бурі лісові ґрунти, які іноді містять багато каменів. Вони використовуються під пасовища або лісу. Найбільш родючі ґрунти поширені на низовинах і річкових терасах, особливо за наявності покриву лесів, - це чорноземи, що зустрічаються на схід від Гарца і в Тюрінгенський басейні і переходять у бурі лісові ґрунти. У минулому ці райони були покриті широколистяними лісами, які в значній мірі зведені. Тут розташовані кращі орні землі. Ґрунти групи буроземів поширені на моренних рівнинах східного Шлезвіг-Гольштейн та передгірних рівнинах Баварії. Ґрунти Альп різняться в залежності від висотного положення місцевості та крутизни схилів. Це малопотужні кам'янисті ґрунти, вилужених яких зростає з висотою.
У густонаселеній Німеччини, де ліси були або знищені, або замінені лісопосадками, природна рослинність майже не збереглася. Вихідні освітлені ліси з дуба і берези на півночі країни протягом сторіч були заміщені ареалами оброблюваних земель в оточенні великих верещатники, що використовуються під пасовища. В даний час верещатники представлені тільки в заповідниках. Бідніші землі відводяться під лісопосадки, особливою популярністю користується вирощування більш витривалих підвидів сосен.
Низькогір'я Середньої Німеччини вкриті розкішними буковими лісами, що чергуються з великими масивами посадок смерекових лісів. На пісковиках з'являється сосна.
У більш високих горах Середньої Німеччини та в Альпах букові ліси з висотою змінюються буково-смерековими, а потім ялиновими. У самих високих масивах, а також в Альпах вище 2200-2800 м ростуть трави, лишайники і мохи. Вражає велика кількість квіткових рослин.
Серед найбільш характерних тварин в лісах Німеччини виділяються білка, кабан і лисиця. Звичайні благородний олень, косуля і лань. На вирубках прижилися зайці, кролики і мишоподібні гризуни, замість лісових видів птахів там поширюються види, типові для відкритих просторів і живих огорож. На альпійських луках мешкає бабак. Забруднення річок загрожує існуванню видри. Вологі райони по берегах Балтійського і Північного морів мають важливе значення для перелітних птахів Європи, особливо качок, гусей і болотних птахів. На дахах будинків у цьому районі іноді можна побачити гнізда лелек.
Німеччина має давні традиції в галузі охорони природи, що пов'язано з наявністю великих площ державних і общинних лісів, в яких регулювалися відстріл тварин і рубка дерев. У країні були створені тисячі заповідників, а в Західній Німеччині, крім того, ряд національних парків у різних ландшафтних районах, в тому числі, наприклад, в Баварському Лісі, Берхтесгаденскіх Альпах і на ваттовом узбережжі Північного моря. Оскільки в останній чверті 20 ст. почастішали кислотні дощі, які, як вважається, завдають величезної шкоди лісам, у Західній Німеччині вживалися заходи з обмеження шкідливих викидів в атмосферу. Наприклад, всі сучасні теплоелектростанції були зобов'язані усунути викиди пилу, діоксину сірки та оксидів азоту, а всі автомобілі були обладнані спеціальними установками, поглинаючими небезпечні забруднюючі речовини з вихлопних газів.
У колишніх НДР і суміжної Чехословаччини спалювалося багато бурого вугілля і майже не вживалися заходи з обмеження промислового забруднення атмосфери. Не дивно, що в результаті було завдано великої шкоди лісам, особливо в прикордонних районах цих країн. Після об'єднання Німеччини були закриті буровугільні шахти, а виробництво східнонімецькі марок автомобілів було згорнуто. Тепер у Німеччині належить реалізувати довгострокову дорогу екологічну програму щодо зниження шкідливих викидів в атмосферу і очищення водойм і стічних вод.
4. Народонаселення країни
Німеччина - етнічно однорідна країна. На кордонах з Нідерландами і Данією проживають кілька тисяч датчан і голландців. На сході - близько 100 тис. лужицьких сербів. Майже 5 млн. становлять емігранти з Туреччини та Східної Європи, що приїхали сюди на заробітки та на постійне місце проживання. Еміграція поповнює комплекс соціальних і політичних проблем, тому урядом прийнята система законодавчих заходів щодо регулювання еміграційного потоку.
Незважаючи на значні втрати під час Другої світової війни (10 млн. чоловік), кількість населення країни відновлена, зокрема завдяки поверненню репатріантів - німців, що опинилися на території інших держав після зміни кордонів. Повернення «етнічних» німців продовжується, зокрема з території Росії і Казахстану.
Німецька мова належить до германської групи індоєвропейської мовної сім'ї. Крім німців нею розмовляють австрійці, жителі Швейцарії та Люксембургу. Південні регіони країни заселені переважно католиками, північні - протестантами. Середня густота населення становить майже 220 чол. на 1 км2, розміщується воно досить рівномірно. Міських жителів - понад 85%. У країні налічується 15 великих міст з населенням понад 500 тис. чоловік. У Берліні проживає 3,5 млн. чоловік, Гамбурзі -1,6, Мюнхені -1,2 млн. чоловік. Кількість населення в агломерації Руру становить понад 10 млн. чоловік. У сільській місцевості досить багато сіл і хуторів.
Внаслідок історичних причин (політичної роздробленості країни у середні віки) в країні немає чітко визначеного політичного центру на зразок Парижа чи Лондон. Головним промисловим ядром країни є найбільша в Європі Рурська агломерація. Основним фінансовим центром є Франкфурт-на-Майні, головними політичними центрами - Бонн і Берлін. Міста Німеччини здебільшого дуже давні: ті, що знаходяться на захід від Дунаю і Рейну, мають понад 2000 років, інші - близько 1000 років. Багато з них були колись столицями князівств, тому мають історичні та культурні пам'ятки. Особливо вирізняються Кельн, Мюнхен, Штудгарт - у західній, Дрезден, Потсдам - у східній частинах країни. Частка зайнятих у промисловості і будівництві (45% економічно активного населення) значно вища порівняно з іншими західноєвропейськими країнами. Крім того, багато людей працює у науково-дослідницькій сфері, на транспорті, в сфері послуг.
5. Політичні умови розвитку туризму
Німеччина - це країна мальовничих пейзажів і унікального ландшафтного різноманіття. Вона знаходиться в самому центрі Європи і межує з дев'ятьма сусідніми країнами. Тому у неї набагато більше спільних кордонів, ніж у будь-якої іншої держави на континенті.
Міста Берлін, Гамбург і Бремен мають історично сформований статус окремих федеральних земель.
У курортників в Германії багато можливостей. У розпорядженні цілющі джерела, терми, грязьові ванни, цілющий клімат, морські ванни і водолікувальні курорти по Кнайпу. По своєму плануванню курортні міста - це справжні перлини, з доглянутими парковими насадженнями, з великою кількістю квітів і фонтанів, з тінистими променад і прогулянковими бульварами в чарівному оточенні. У них знаходяться готелі, пансіонати та санаторії з багатими традиціями і досвідченим обслуговуючим персоналом. Самі лікувальні установи обладнані за останнім словом техніки і мають власні спортивні майданчики. Велика розважальна програма вносить різноманітність до відпочинку на курорті: концерти, театральні постановки, екскурсії до природних і культурних визначних пам'яток, до пам'ятників архітектури або по магазинах.
Велика частина, яка відвідує Німеччину (60%) - туристи з сусідніх країн (Східної та Західної Європи), біля 25% - туристи з північної та південної Європи, решта частина - Північна Америка, Близький Схід та інші країни світу. Велика частина туристів віддають перевагу «дикому» подорожуванню. Вони самі обирають собі програми для відпочинку та відвідування визначних історичних місць. Інша частка обирає послуги туроператорів, які пропонують певний маршрут розваг та ознайомлення з країною.
Бажаючим провести свою відпустку активно Німеччина пропонує умови практично для будь-якого виду спорту. На узбережжі Північного та Балтійського моря, а також на багатьох озерах є школи парусного спорту і серфінгу, тут же можна взяти на прокат човен. Незліченні криті і відкриті басейни свідчать про те, що плавання давно перетворилося в Германії в масовий вид спорту.
Тенісні корти вже вважаються стандартом майже у всіх місцях відпочинку і в багатьох готелях, часто поблизу можна знайти також і майданчик для гри в гольф. Тих, хто хотів би обстежити місцевість верхи, чекають численні стайні, школи верхової їзди і виїзні манежі.
Рай для любителів зимових видів спорту. У Німеччині багато можливостей займатися зимовими видами спорту. Для бігу на лижах, гірських лиж або спуску на сноуборді на Ваш вибір Рудні гори, тюрингський ліс, Гарц, Зауерланд, Рен, Фіхтель, Баварський ліс, Шварцвальд або Альпи. У них багато мальовничих містечок, спеціально обладнаних під зимові види спорту і оповитих особливою атмосферою затишку та відкритості і мають в своєму розпорядженні до спілкування, - все те, що робить зимовий відпочинок неповторним!
Проїхатися на байдарках Вас запрошують численні невеликі, але зате темпераментні річечки в середньовисотних горах і в Альпах. З планера, спортивного літака або дельтапланера можна помилуватися краєвидами з німецькими захоплює дух висоти.
Любителі прогулянок пішки знайдуть в Німеччині багато можливостей для пішого туризму, незалежно від їх натренованості. Є короткі тури і тури, розраховані на кілька днів, що розрізняються за своєю ступеня складності, аж до альпінізму. Густа мережа розмічених пішохідних турів обвиває всю Німеччину, розроблені хороші карти.
В Альпах є відмінні школи альпінізму. Для любителів велосипедного спорту є багато розмічених і позначених у спеціальних велосипедних доріжок атласах з обмеженим автомобільним рухом або взагалі без нього як на рівнинах північної Німеччини, так і в горах центральної частини. У багатьох місцях можна взяти велосипед напрокат.
У Німеччині питаннями в'їзного туризму займається Національний туристський комітет Міністерства економіки, головними завданнями якого є просування туризму в Німеччині і збільшення турпотоку в країну. Представництва комітету функціонують у 27 країнах світу
Національний комітет Німеччини з туризму (нім. Deutsche Zentrale fьr Tourismus e.V., скор. - DZT) - національна маркетингова організація, що діє за дорученням Федерального Уряду ФРН, з метою просування туристичних можливостей Німеччини всередині країни і за її межами.
DZT - некомерційна організація з головним відділенням у місті Франкфурт-на-Майні, заснована в 1948 році Німецьким туристичним союзу. Діючи під керівництвом Федерального міністерства економіки та технологій, DZT як рекламна організація фінансується за допомогою державної підтримки і через приватні внески.
З 1999 року DZT також відповідає за над регіональний маркетинг всередині ФРН. У тому числі за дорученням Міністерств економіки та Місцевих маркетингових організацій всіх 16 федеральних земель просуває Німецькі залізниці (Deutsche Bahn), авіакомпанію Lufthansa, а також інші великі туристичні організації та об'єднання, що пропонують відпочинок всередині країни.
Просування Німеччина як туристичного напрямку поділено на шість основних областей регіонального менеджменту:
- Північно-західна Європа
- Північно-східна Європа
- Південно-західна Європа
- Південно-східна Європа
- Америка / Ізраїль
- Азія / Австралія
Всього в світі DZT представлено 29 іноземними представництвами. Крім 11 власних представництв також існують 18 представництв, що діють під егідою партнерських організацій, таких як Люфтганза (Deutschen Lufthansa AG) та Німецька торгово-промислова палата (Deutsche Industrie und Handelskammertag eV) та інших.
Мета та стратегічні галузі діяльності
Основними цілями DZT є збільшення туристичного потоку в Німеччину, а також поширення інформації про все різноманіття і привабливістю пропозицій, які Німеччина може зробити мандрівникам. Дані цілі здійснюються DZT та його партнерами як по відношенню до приватного туризму (канікули / відпустку), так і щодо ділового туризму (виставки, конгреси, корпоративні поїздки). А також:
- підвищення доходів у галузі туризму
- посилення позицій Німеччини як економічного регіону
- позиціонування Німеччини як привабливий і різноманітного туристичного регіону
Стратегічні галузі діяльності:
- посилення іміджу Німеччини як туристичного напрямку
- досягнення зростання туризму на світовому рівні
- туристичне використання транспортної інфраструктури
- збереження Німеччиною звання «Країни №1 в Європі по ділових поїздок»
- підтримка міжнародного спілкування
- використання та розвиток в туристичних цілях культурної спадщини Німеччини
- розвиток оздоровчого туризму в національному масштабі
- розробка сценаріїв і продуктів у зв'язку з глобальною зміною клімату
- підтримка інтернаціоналізації міст і регіонів
- глобальне використання багатоканальність в продажах
Маркетингові теми
У своїй глобальній діяльності DZT орієнтується на такі туристичні тренди як «культура» і «здоров'я». Ці тренди лягають в основу побудови двох основних продуктових ліній DZT - міського / подієвого туризму і подорожей з метою відпочинку / підтримку здоров'я. Своє втілення ці продуктові лінії знаходять у так званих «тематичних роках» і «основних темах»:
- Тематичний рік 2008: Замки, парки та сади
- Тематичний рік 2009: Німеччина як країна для активного відпочинку - здоровий спосіб життя, активні прогулянки і велотуризм
- Тематичний рік 2010: Культурна столиця Європи - Рурський регіон 2010, «Міста культури Німеччини»
- Тематичний рік 2011: Німеччина як країна для оздоровчого відпустки
- Тематичний рік 2012: Німеччина як мета для ділового туризму
Найважливіші події, заходи та ювілеї у німецькому туризмі
- 2008:
Міські свята в Німеччині: від найбільшого стрілецької змагання до красивого різдвяного базару
850-річчя Мюнхена
Кулінарна Німеччина
- 2009:
20 років з дня падіння Берлінської стіни
90-річчя заснування школи Баухаус в Вейміаре
Міф про Імперському конфлікті - 2000 років тому відбулася Битва в Тевтобургському лісі
Георг Фрідріх Гендель - 250-річчя з дня смерті
- 2010:
300-річчя заснування Мейсенской фабрики порцеляни
41-е виставу під відкритим небом Passionsspiel в Обераммергау (Інсценівка пристрастей Христових)
200-річчя Октоберфеста в Мюнхені
175-річчя німецької залізниці
Канали розповсюдження інформації
Національний комітет Німеччини по туризму представляє Німеччину як туристичний напрямок на міжнародних та регіональних виставках
DZT щороку організовує для туристичних агентств і маркетингових організацій професійну виставку за темою в'їзного туризму в Німеччину Germany Travel Mart ™ (GTM)
Для того, щоб знайти нових партнерів серед туристичних агентств, DZT організовує семінари і презентації по всьому світу
Німецькі та міжнародні туроператори є тісними партнерами DZT
Щоб розповісти фахівцям в галузі подорожей і представникам ЗМІ про туристичну Німеччини, DZT також регулярно організовує рекламні-та прес-тури DZT видає інформаційний посібник для туристичних агентств з бронювання турів до Німеччини - «Booking Germany».
Туристичні бюро з усіма світу отримують від DZT інформацію про актуальні пропозиції і програмах в галузі туризму в Німеччині.
туризм гора парк ювілей
6. Економіка та інфраструктура країни
Німеччина належить до найбільш промислово розвинених країн світу і після США і Японії має третю за масштабом економіку. Маючи населення 82,3 мільйона мешканців, вона - найбільший і найважливіший ринок у Європейському Союзі (ЄС). 2007 року Німеччина виробила валовий внутрішній продукт (ВВП) у розмірі 2423 мільярди євро, що відповідає 29 455 євро на душу населення. Цим досягненням вона завдячує насамперед зовнішній торгівлі. Завдяки своєму експорту загальним обсягом у 969 мільярдів євро (2007 р.) - понад третини валового національного доходу - Німеччина стала найбільшим експортером товарів у світі. Таким чином вона, як жодна інша країна, має глобальну орієнтацію економіки і міцніше, ніж багато інших держав, пов'язана зі світовою економікою. Більш ніж кожен четвертий євро заробляється на експорті товарів і послуг, а більш ніж кожне п'яте робоче місце залежить від зовнішньої торгівлі. Найважливіші економічні центри Німеччини - Рурська область (промисловий регіон, що перетворюється на центр високих технологій і послуг), райони навколо Мюнхена і Штутґарта (високі технології, автомобілебудування), Рейн-Некар (хімічна промисловість), Франкфурт-на-Майні (фінанси), Кьольн, Гамбурґ (порт, авіабудування - виробництво «Аеробусів», індустрія мас-медіа), Берлін і Лейпциґ.
Нещодавно німецька економіка пережила велике кон'юнктурне піднесення - у 2007 році вона зросла на 2,5 відсотка. А особливо помітно - на 8,4 відсотка - виросли інвестиції підприємств. Зі зростанням економіки, яке ви - грає від імпульсів піднесення і з-за кордону, і з середини країни, безпосередньо пов'язане зменшення кількості людей, які зареєстровані як безробітні. У грудні 2007 року ця цифра становила 3,4 мільйона - найнижчий рівень грудня, починаючи з 1992 року. Для такого позитивного розвитку в економіці та на ринку праці існує ціла низка факторів. Економічна політика поліпшила так звані «рамкові умови», і підприємства підвищили свою конкурентоспроможність. Таким чином був знижений рівень обов'язкових нарахувань на зарплатню, став гнучкіший ринок праці та зменшився рівень бюрократії. Крім того, 2008 року набула чинності реформа податку на підприємства. Підприємці одночасно змогли оптимізувати структури закупівель і витрат, здійснити інвестиції в інноваційні продукти і зміцніти для конкурентної боротьби.
За даними Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2006: ВВП - $2500 млрд. Темп зростання ВВП - 2,7%. ВВП на душу населення - $31141. Прямі закордонні інвестиції - $67 млрд. Імпорт - $572,7 млрд. (г.ч. Франція - 11%, США - 8,2%, Нідерланди - 8%; Італія - 7,7%; Великобританія - 6,8%). Експорт - $ 607,8 млрд. (г.ч. Франція - 11,1%; США - 9,4%; Великобританія - 8,6%; Італія - 7,4%; Нідерланди - 6,8%). Велика частина експорту ФРН в 1997 припадала на транспортні засоби (17,8%), продукцію машинобудування (14,7%), електротехніки (13,1%), хімії (13,2%), товари широкого споживання (10,6%). У структурі імпорту на ці категорії товарів припадало відповідно 10,8%; 5,6%; 11,4%; 9,2% і 14,9%. На сільськогосподарські і продовольчі товари (в тому числі напої і тютюнові вироби) припадало 9,8% імпорту, на паливо - біля 8%.
За повним економічним колапсом в кінці Другої світової війни наступила епоха розколу країни (1949-1990) на дві німецьких держави з принципово різними економічними умовами. Західні окупаційні зони Німеччини були включені в сферу дії Америки «Європейської програми відновлення, що субсидується Сполученими Штатами», або т.зв. плану Маршалла. Кошти прямували головним чином на відновлення промисловості і житлове будівництво. До 1960-х років ФРН стала безперечним економічним лідером ЄС. НДР відрізнялася від інших країн радянського блоку своєю високорозвиненою економікою, що до 1945 була частиною єдиного господарського комплексу Німеччини. Надзвичайно швидке відновлення і розвиток господарства ФРН в післявоєнний період - т.зв. західнонімецьке економічне диво - зробило її однією з провідних світових економічних держав поряд зі США і Японією.
На межі ХХ-ХХІ ст. ФРН є третьою індустріальною державою світу, за обсягом промислового виробництва, поступаючись лише США і Японії. За абсолютною величиною валового внутрішнього продукту (ВВП) ФРН займала 3-є місце в світі услід за США і Японією. У 1996 ВВП становив 3,1 трлн. марок (2,35 трлн. доларів), а на душу населення припадало 28 738 доларів. Частка обробної промисловості в структурі валового національного продукту (ВНП) ФРН в 1995 становила 34,5%, а її питома вага в загальній структурі зайнятості в економіці - 37%. Як і в інших економічно високорозвинений країнах, в ФРН число зайнятих в промисловому секторі її господарства, досягши піку в післявоєнний період, потім неухильно скорочувалося, в кінці ХХ ст. в ньому працювало менше працівників, ніж в т.зв. третьому секторі - фінанси, адміністрація і менеджмент, послуги - 60% зайнятих. Однак деіндустріалізація протікала тут не так швидко, як в інших країнах ЄС.
Німеччина займає 5-е місце в світі з виробництва сталі. Головний район концентрації чорної металургії - захід Рурського кам'яновугільного басейну. Менші металургійні центри з вельми невизначеними перспективами розвитку розташовані в Саарі і в Нижній Саксонії (Зальцгіттер). Виробництво високоякісних легованих сталей зосереджене в Крефельді й інших центрах на периферії Рурського району. Однією з опор економіки ФРН є багатогалузеве машинобудування. Виробляють важкі металоємні машини, крани, мости, гірничошахтне і енергетичне обладнання, важку електротехніку, а також обладнання для металургійних заводів (Рур). Виробництво легкових і вантажних автомобілів концентрується в землях Баден-Вюртемберґ, Рейнланд-Пфальц, Нижня Саксонія, Гессен, Північний Рейн-Вестфалія, Баварія і Саар. Головний центр аерокосмічної промисловості - Мюнхен; другий - Бремен. ФРН належить до числа найбільших продуцентів та експортерів електротехнічного і електронного обладнання. Німеччина має в своєму розпорядженні високорозвинене приладобудування; особливо це торкається оптики і точної механіки. Провідні текстильні центри ФРН розташовані в землі Північний Рейн-Вестфалія, а також в землі Баден-Вюртемберґ і навколо Аугсбурґа.
Обсяг сільськогосподарського виробництва в ФРН склав у 1995 1,5% від ВВП країни. У 1996 країна імпортувала сільськогосподарських продуктів приблизно на 68 млрд. марок (10,6% від всього імпорту), експорт становив 39,5 млрд. марок (5,4% від всього експорту).
Сучасна Німеччина має розвинуту електроенергетику, до працює на власних і привізних енергоносіях. Серед галузей обробної промисловості найбільш розвинуті машинобудування та хімія. Структура промислової продукції складається на 1/3 з продукції промислового призначення, на 1/3 з машин і на 1/3 товарів широкого вжитку. Металургійне виробництво зосереджено переважно в Рурі, 30% його продукції йде на експорт. За обсягом хімічної продукції Німеччина поступається тільки СІЛА, а за її експортом посідає перше місце в світі. Країна посідає перше місце в Європі і третє у світі за рівнем розвитку суднобудування. Добре розвинуте виробництво інструментів, приладів, в тому числі оптичних. За вартістю машинобудівної продукції на одного жителя та за її експортом Німеччина також перша в світі.
Попитом в Європі користуються виготовлені в Німеччині музичні інструменти, хутряні вироби, фарфор, мережива, поліграфічна продукція, мисливська зброя; країна посідає перше місце в Європі за випуском паперу і картону. За виробництвом пива Німеччина поступається тільки СІЛА, а за його споживанням на душу населення та експортом утримує перше місце в світі.
Висновок до розділу 1
Німеччина - одна з найрозвинутіших країн світу та Західної Європи. Площа - 356 тис. км. Населення - 81,3 млн. чоловік. Столиця - Берлін.
Вона розташована в центрі Європи. На півночі країна виходить до Північного і Балтійське: морів, на сході межує з Польщею і Чехією, на заході - з Нідерландами, Бельгіє: - Францією, Люксембургом, на півдні - з Швейцарією і Австрією, на півночі - Данією.
Німеччина - федеративна республіка, яка складається з 16 земель.
Державна мова - німецька.
Релігія - найбільш розповсюджені протестантизм, католицизм.
Державний прапор - триколор з чорної, червоної і золотої горизонтальних смуг.
Державний герб - на сучасному державному гербі Німеччини зображений чорний одноглавий орел з червоними лапами, язиком і дзьобом на золотому щиті.
Територія Німеччини поділяється на три великі області, багато в чому обумовлені характером рельєфу: Північно-Германська низовина - на півночі, гори Середньої Німеччини - у центрі та Альпи - на півдні.
Німеччина - етнічно однорідна країна. Німеччина - це країна мальовничих пейзажів і унікального ландшафтного різноманіття. У Німеччині питаннями в'їзного туризму займається Національний туристський комітет Міністерства економіки, головними завданнями якого є просування туризму в Німеччині і збільшення турпотоку в країну. Представництва комітету функціонують у 27 країнах світу
Німеччина належить до найбільш промислово розвинених країн світу і після США і Японії має третю за масштабом економіку. Маючи населення 82,3 мільйона мешканців, вона - найбільший і найважливіший ринок у Європейському Союзі (ЄС).
Список літератури
1. Гладкий Ю.Н. Лавров С.Б. Экономическая и социальная география мира. - М., Просвещение, 2002.
2. Клютер Х. Возрожденный Рур. Газета География №23, 2007, стр. 4.
3. Родионова И.А. Бунакова Т.М. Экономическая география. - М., «Московский лицей», 2006, стр. 275 - 283.
4. Энциклопедия для детей. Страны, народы, цивилизации, т. 13. М., Аванта, 2008, стр. 154 - 161.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Історія розвитку туризму як галузі світового господарства. Розгляд рекреаційних ресурсів Європи, Америки, Океанії. Географічне розташуванням, природні умови, національні традиції Німеччини. Культурні програми курортних містечок Берліна, Гамбурга, Бремена.
курсовая работа [4,8 M], добавлен 01.12.2010Оцінка чинників розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Німеччини як системи об’єктів, явищ, процесів природного та антропогенного походження, що використовуються або можуть бути використані для розвитку туризму. Місце держави в міжнародному туризмі.
курсовая работа [60,8 K], добавлен 18.05.2015Визначення поняття винного туризму як спеціалізованого виду туризму, що має на меті дегустацію, споживання, купівлю вина безпосередньо у виробника. Історія німецької виноградної лози. Огляд 13 регіонів виноробства Німеччини. Прочитання винної етикетки.
реферат [170,0 K], добавлен 03.03.2012Географічне положення зони Північно-західного району Росії. Фактори розвитку туризму на території зони. Рекреаційний і ресурсний потенціал зони. Функціональна структура туризму і домінуючих напрямків. Проблеми і перспективи рекреаційного розвитку району.
реферат [22,1 K], добавлен 13.08.2010Географічне і економіко-географічне положення Кіпру. Природні та історико-культурні ресурси, природоохоронні території, соціально-економічні умови країни. Розвиток рекреаційного господарства і туризму. Туристичні і курортні центри, їх характеристика.
курсовая работа [43,1 K], добавлен 20.05.2014Теоретичні аспекти дослідження туризму: поняття, історія розвитку. Етапи класифікації в туризмі. Сільський туризм, головні проблеми розвитку. Основні напрями роботи Міжнародної туристсько-спортивної спілки. Перспективи розвитку зеленого туризму в Україні.
курсовая работа [51,2 K], добавлен 07.10.2012Парки розваг Уолта Діснея як туристичні центри, що сприяють розвитку туристичної галузі. Діяльність найбільш привабливих Діснеєвських парків світу. Стан туристичної індустрії на території парків. Роль Діснейленду для розвитку міжнародного туризму.
научная работа [33,1 K], добавлен 26.09.2009Фізико-географічне положення та державно-адміністративний устрій Іспанії. Природно-кліматичні умови та історико-культурні ресурси країни. Курорти держави як складова розвитку туристичного ринку. Просування іспанського туризму на міжнародних ринках.
курсовая работа [4,0 M], добавлен 06.03.2015Географічне положення, природні ресурси, населення та економіка Єгипту. Характеристика туристичних центрів, особливості національної кухні країни. Перспективи розвитку індустрії туризму в Єгипті, опис готелів, екскурсійних маршрутів, курортів, круїзів.
курсовая работа [47,9 K], добавлен 12.01.2011Географічне і внутрішньополітичне положення Греції, її природно-кліматичні, соціально-економічні та культурно-історичні ресурси. Структура туристських потоків та рівень розвитку туризму в даній державі, аналіз їх використання українськими туроператорами.
курсовая работа [68,5 K], добавлен 28.04.2014
