Туристські ресурси Запорiзької області

Размещено на http://www.allbest.ru/

"Туристські ресурси Запорiзької області"



ЗМIСТ

ВСТУП

РОЗДIЛ 1. Вiдомостi про область

1.1 Географiчне положення та населення

1.2 Демографiчна ситуацiя

1.3 Клiматичнi умови

1.4 Транспортна iнфраструктура

РОЗДIЛ 2. Ресурси регiону

2.1 Природні ресурси

2.2 Курортно-рекреаційні ресурси

2.3 Історико-культурнi ресурси

2.4 Основні фактори розвитку галузі

РОЗДIЛ 3. Тур по регiону

ВИСНОВОК

СПИСОК ЛIТЕРАТУРИ



ВСТУП

У наш час туризм -однин із найприбутковіших видів бізнесу у світі. За даними Всесвітньої туристської організації він використовує 7% світового капіталу, на туризм припадає 11% світових споживчих витрат і він дає 5% усіх податкових надходжень.

У багатьох країнах туризм відіграє значну роль у формуванні валового внутрішнього продукту, створенні додаткових робочих місць і забезпеченні зайнятості населення, активізації зовнішньоторгівельного балансу. Туризм впливає на галузі економіки,транспорту, будівництво, сільське господарство. Невід'ємною складовою світового туристичного процесу є туристична галузь. Особливості географічного розташування та рельєфу, сприятливий клімат, багатство природного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалустворюють усі можливості для задоволення пізнавальних, оздоровчо-спортивних і духовних потреб туристів.

Мета курсового проекту полягає у всебічній характеристиці туристських ресурсів Запорiзької області.

Для досягнення поставленої мети в роботі обов'язково вирішуються декілька основних завдань:

1. Виявлення та характеристика окремих видів туристських ресурсів;

2. Дослідження сучасного розвиту туризму в регіоні.

3. Характеристика крупних туристських центрів.

4. Визначення подальших перспектив розвитку туризму в даному регіоні.

Об'єктом дослідження в курсовому проекті виступають туристські ресурси Запорiзької області, а предметом особливості їх структури, географії розповсюдження, потенційні запаси, сучасний та перспективний рівень використання.



РОЗДIЛ 1. Вiдомостi про область

1.1 Географiчне положення та населення

Запорізька область займає вигідне економіко-географічне положення. Вона розташована у південно-східній частині України і межує з Херсонською, Дніпропетровською, Донецькою областями. Південні кордони області омиваються водами Азовського моря, берегова лінія якого в межах області перевищує 300 км.

Територія області займає 27,2 тис. кв. км, що становить 4,5% території України. Протяжність із півночі на південь становить 208 км, а зі сходу на захід - 235 км. Від м.Запоріжжя до столиці України м.Києва: залізницею - 715 км, шосейними дорогами - 618 км.

Умовно область поділяється на три природно-сільськогосподарські зони: зону степу (50,8%), степну посушливу (34,8%) та сухостепну (14,4 %) зони.

Природно-кліматичні умови дозволяють вирощувати в області майже всі сільськогосподарські культури, отримуючи високі врожаї.

Клімат - помірно-континентальний, характеризується чітко означеною посушливістю. Середньорічні температури: літня + 22 С, зимова - 4,5 С. На рік у середньому припадає 225 сонячних днів, рівень опадів становить 448 мм. Такі кліматичні умови максимально сприяють розвитку сільського господарства, курортів та туризму.

Для області характерний рівнинний ландшафт. Ґрунти переважно чорноземні. Природні ресурси багаті і різноманітні. У регіоні знаходяться значні запаси залізної й марганцевих руд, гранітів. Частка регіону в сумарних запасах мінеральної сировини в Україні складає: пегматит - 88,06%, апатит - 63,42%, марганцева руда - 69,1%, вторинні каоліни - 22,9%, вогнетривкі глини - 8,6%.

На території області протікає 109 річок, у тому числі Дніпро - третя за величиною річка в Європі, яка є важливою транспортною артерією України. Промисловість області забезпечують води Дніпра, де побудовано ряд водосховищ.

Чисельність наявного населення області за станом на 01.01.2005 склала 1877,2 тис. осіб (4% населення України, 9 місце). Більше 42,0% населення області (847,8 тис.чол.) мешкає в м. Запоріжжі, яке є значним промисловим центром і відіграє особливо важливу роль у соціально-економічному розвитку області.За адміністративно-територіальним устроєм область складається із 20 районів, має в складі 5 міст обласного підпорядкування: Запоріжжя, Мелітополь, Бердянськ, Енергодар, Токмак. Міст районного підпорядкування - 9, селищ міського типу - 23, сільських рад - 263, сільських населених пунктів - 920.

1.2 Демографiчна ситуацiя

На 1 січня 2010р. в Запорізький області, за оцінкою, проживало 1811,7 тис. осіб, у т.ч. міського населення - 1391,6 тис. осіб; сільського - 420,1 тис. осіб. За січень-грудень 2009р. чисельність населення області зменшилась на 9,6 тис. осіб, зменшення становило 5,3 особи у розрахунку на 1000 жителів. Загальне скорочення населення відбулось виключно за рахунок природного скорочення (5,4 особи на 1000 жителів). Водночас спостерігався міграційний приріст (0,1 особи на 1000 жителів).

Природне скорочення населення у січні-грудні зафіксовано майже в усіх містах та районах області. Рівень цього показника був найвищим у Розівському (12,5%), Куйбишевському (12,4%), Бердянському (10,5%) районах. Найнижчим рівень природного скорочення спостерігався у М.Мелітополі (3,6%), Мелітопольському (3,7‰), Веселівському (4,7%), Великобілозерському (4,8%), Василівському (4,9%) районах та Запорізькій міськраді (4,5%). І тільки у м.Енергодарі відбувся природний приріст, який становив 3,6 особи на 1000 жителів.

У міських поселеннях інтенсивність природного скорочення майже удвічі менша, ніж у сільській місцевості (4,4% проти 8,5%).

За січень-грудень 2009р. в області народилось 18409 немовлят, що на 2,6% менше, ніж за січень-грудень 2008р. Рівень народжуваності у порівнянні з відповідним періодом минулого року зменшився на 0,2‰ і склав 10,1 особи у розрахунку на 1000 жителів.

Народжуваність у сільській місцевості залишається вищою, ніж в міських поселеннях (11,0‰ проти 9,9‰).

Рівень народжуваності по містах та районах області значно різнився: від 7,8 народжених на 1000 жителів у Куйбишевському до 12,7‰ - у Мелітопольськомурайоні.

Природний рух населення області характеризувався зменшенням смертності, але суттєвим перевищенням числа померлих над кількістю живонароджених: у січні-грудні 2009р. на 100 померлих припадало 65 немовлят, народжених живими.

За січень-грудень 2009р. в області зареєстровано 28154 померлих, що на 6,5% нижче, ніж у відповідному періоді 2008р. (у розрахунку на 1000 жителів цей показник зменшився з 16,5‰ до 15,5%).

Рівень смертності у сільській місцевості вищий, ніж у міських поселеннях (19,5% і 14,3% відповідно).

Найбільший рівень смертності був зареєстрований у Розівському (21,9‰) і Бердянському (21,1%) районах, а найнижчий - у м.Енергодарі (8,2%).

За січень-грудень 2009р. в області було зареєстровано 11674 шлюби, що на 4,8% менше у порівнянні з січнем-груднем 2008р., з них 82,7% одружень відбулося у міських поселеннях. Інтенсивність укладання шлюбів зменшилась з 6,7% у січні-грудні 2008р. до 6,4% у січні-грудні 2009р. Частота одружень найбільшою була у містах Енергодар (8,5%) та Мелітополь (7,7%), а найменшою - у м.Токмаку (2,9%).

За січень-грудень 2009р. було зареєстровано 6472 розлучення, що на 10,8% менше у порівнянні з січнем-груднем 2008р., з них 85,4% розлучень відбулося у міських поселеннях. Коефіцієнт розлучуваності зменшився з 4,0% до 3,6% у порівнянні з січнем-груднем 2008р.

Частота розлучень найбільшою була у м.Енергодарі (5,2%), а найменшою - у Великобілозерському (2,2‰) та Приазовському (2,4‰) районах.

За січень-грудень поточного року спостерігався міграційний приріст, який становив 117 осіб. В міських поселеннях відбувся міграційний приріст-654 особи або 0,5 особи на 1000 жителів, у сільській місцевості - скорочення, яке становило 537 осіб або 1,1 особи на 1000 жителів.

1.3 Клiматичнi умови

Клімат - помірно континентальний, зі спекотним літом і малосніжною, переважно теплою зимою, характеризується чітко означеною посушливістю. Середня температура січня від -5,4^оС на півночі до -3,8^оС на півдні. Середньо липнева температура +21..+22^оС.. Бувають суховії, періодично - пилові бурі. На рік у середньому припадає 225 сонячних днів, рівень опадів становить 350-470 мм на рік. Такі кліматичні умови максимально сприяють розвитку сільського господарства, курортів та туризму.

Для області характерний рівнинний ландшафт. Ґрунти переважно чорноземні. Природні ресурси багаті і різноманітні. У регіоні знаходяться значні запаси залізної й марганцевої руд, гранітів. Частка регіону в сумарних запасах мінеральної сировини в Україні складає: пегматит - 88,06 %, апатит - 63,42 %, марганцева руда - 69,1 %, вторинні каоліни - 22,9 %, вогнетривкі глини - 8,6 %.

На території області протікає 109 річок, у тому числі Дніпро - третя за величиною річка в Європі, яка є важливою транспортною артерією України. Промисловість області забезпечують води Дніпра, де побудовано ряд водосховищ.

1.4 Транспортна iнфраструктура

Запорізька область має розвинуту транспортну cистему.Мережа шосейних доріг довжиною 6683,0 км зв'язує всі населені пункти області. Через територію регіону проходить ряд стратегічних трас, таких як: Одеса - Мелітополь - Новоазовськ, Харків - Сімферополь - Севастополь, Бориспіль - Дніпропетровськ - Запоріжжя.

Розгалужена мережа залізничних доріг з'єднує всі основні промислові центри регіону з містами України та країнами СНД.

На долю автомобільного та залізничного транспорту припадає велика частка як вантажних, так і пасажирських перевезень. Відбувається постійне зростання кількості агентств, які надають послуги з міжнародних автоперевезень.

Важливу роль у транспортній системі Запорізької області відіграє велика суднохідна артерія - ріка Дніпро, яка тече по території області з півночі на південь.

Значна доля загального потоку вантажу у регіоні приходиться на Запорізький річковий вантажний порт, який є спеціалізованим по переробці промислових, у тому числі металургійних вантажів.

Бердянський морський порт (на Азовському морі) є морськими воротами в Запорізьку область. Термінали та інше портальне обладнання дозволяють приймати та зберігати всі види вантажу, окрім наливного, та обслуговувати всі типи судів, у тому числі річкові та океанські.

Важливу роль в транспортній системі області відіграє Запорізький регіональний аеропорт, який має статус міжнародного і займає одне з провідних місць в Україні за інтенсивністю потоку пасажирів. Аеропорт м. Бердянська Запорізької області, який також має статус міжнародного, є складовою частиною розвинутої транспортної інфраструктури регіону.

Такі авіакомпанії, як "Lufthansa", "Austrian Airline Group" та "Eurowings" відкрили свої представництва в Запорізькій області.



РОЗДIЛ 2. Ресурси регiону

2.1 Природні ресурси

За різноманітністю та багатством мінерально-сировинних ресурсів область посідає одне зпровідних місць в Україні. У регіоні знаходяться значні запаси залізної й марганцевої руд, гранітів.

Частка регіону в сумарних запасах мінеральної сировини в Україні складає: пегматит - 88,06%, марганцева руда - 69,1%, апатит - 63,42%, вторинні каоліни - 22,9%, залізна руда - 10%, вогнетривкі глини - 8,6%.

Територія Запорізької області поділена на два водозабірних басейни: басейн ріки Дніпра і басейн Азовського моря. Басейн р. Дніпра (третьої за розміром ріки в Європі) охоплює північно-західну частину області та складається з Каховського й ніпровського водосховищ, трьохсередніх річок (річки Молочної, Конки, Гайчура) і 118 малих річок з 28 водосховищами та 849 ставками.

Басейн Азовського моря омиває південно-західну частину Приазовського взгір'я і східнучастину Причорноморської низини; практично всі відтоки басейну відносяться до малих.

Найбільші серед них - річки Молочна, Берда, Збиточна та Великий Утлюк.

Північна частина Азовського моря розглядається як ціннісна рибогосподарська та рекреаційна зона області. Узбережжя багате на мінеральні лікувальні ресурси: лікувальні грязі (озера "Велике" та "Кирилівське"), мінеральні води ("Бердянські" та "Кирилівські").

Водні ресурси р. Дніпра є основним джерелом одопостачання на промислові об'єкти області, враховуючи такі енергетичні іганти, як Запорізька атомна електростанція й Запорізька теплова електростанція, забезпечення питною водою близько 50% населення області (у перспективі - до 90%), зрошування земель та задоволення інших потреб. Крім того, р. Дніпро є джерелом лектроенергії: працює Дніпровська гідроелектростанція. Дніпро також використовується як транспортна артерія й цінний курортно-рекреаційний ресурс.

На території заповідника "Хортиця" знаходиться державний геологічний заказник "Дніпровські пороги" загальною площею 1383 гектари, який належить до природно-заповідного фонду України. Унікальною особливістю є те, що на острові редставлені ландшафти всіх географічних зон України - від степової до гірської. З 1052 видів вищих рослин 657 належать до дикорослих аборигенів, 11 з них занесено до Червоної книги України, 41 - реліктові та ендемічні рослини.

Запорізька область має 310 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, у тому числі Заповідник "Хортиця", кургани III - I тис. до н. е. в м. Біленькому, історико-архітектурні пам'ятки V - III ст. до н. е. у селах Великій Знам'янці і Балках, частину філії Українського степового заповідника "Кам'яні Могили", Дніпрогес.

З півночі на південь через територію області протікає р. Дніпро з Каховським та Дніпровським водосховищами, 118 малих та середніх річок протяжністю більше 10 км кожна, що надає можливості розвитку водного туризму та мережі яхт-клубів.

Південні межі області омиваються водами Азовського моря із береговою лінією, що в межах області перевищує 300 км. причому, лікувальні води і грязі на території області поширені уздовж всього узбережжя Азовського моря. Акваторія р. Дніпра, залишки колишніх плавнів 10 історичного Великого Лугу є стабілізуючим рекреаційним фактором індустріального осередку регіону.

Основне родовище "Озеро Велике" розташоване на Бердянській косі. Середньорічний видобуток грязей складає тут 634 тонн. Використовуються вони санаторіями курорту Бердянськ".

Родовище "Кирилівське" розташовано в гирлі річки Тащенаку, що впадає в Молочний лиман,їх запаси на термін 50 років перевищують 40 тисяч кубічних метрів. Середньорічний видобуток їх сягає 99 кубометрів. Грязі використовуються санаторієм "Кирилівка".

В районі м. Приморська розвідані та затверджені запаси лікувальної грязі Великого та Малого лиманів в кількості 250,6 тис. кубометрів, що дає змогу перспективного розвитку міста як курорту.

Мінеральні лікувальні води. Родовище "Бердянське" розташоване на території курорту "Бердянськ" і включає ділянки "Лазурний", "Бердянськ", "Нива", "Азов-1" і "Азов-3". На родовищі використовуються ропні і високомінералізовані води для бальнеологічних цілей зовнішнього застосування. Води середньої мінералізації поряд із зовнішнім застосуванням використовуються як лікувально-столові після їх розведення до мінералізації 5 г/дм3 (за лікувальними властивостями вода аналогічна "Миргородській").

Середньодобовий водовідбір складає біля 300 м3, тобто біля 10 % затверджених запасів.

Родовище "Кирилівське" розташовано на території санаторію "Кирилівка". На родовищі використовуються ропні води і води середньої мінералізації. Запаси ропних вод затверджені в кількості 699 м3/доб., середньої мінералізації - 360 м3/доб. Водовідбір відповідно складає по 7 м3/доб. Значні запаси мінеральних лікувальних ресурсів дозволяють розвивати на узбережжі Азовського моря в Запорізькій області курортно-оздоровчу зону.

У Запорізькому краї існують сприятливі умови для багатьох видів тварин; більшість видового складу є мисливськими, - це такі, як: олень благородний, дикий кабан, косуля, муфлон, лань, заєць-русак, лисиця, вовк, єнотовидна собака. Наявність великої кількості водно-болотних угідь обумовлює існування різних видів качок, куликів. В угіддях області зустрічається лебідь-шипун, білолобий та сірий гуси, лиска, фазан, сіра куріпка, перепілка і багато інших видів птахів.

Загальна кількість мисливських угідь в області складає 2559,128 тис. га. Надано у користування 2156,486 тис. га угідь, з них Українському товариству мисливців і рибалок - 1,835 тис. га, Держлісгоспам - 713,310 тис. га, Товариству військових мисливців та рибалок - 14,086 тис. га, трьом колективним сільськогосподарським підприємствам разом - 17,709 тис. га.

Мисливські угіддя надані користувачам на 15 років відповідно рішенню Запорізької обласної ради від 26.12.97 № 4. З метою збереження цінних видів флори та фауни в області на території 54,9 тис. га створено 310 об'єктів природно-заповідного фонду, що складає 2,02 % загальної площі області. Після створення національного природного парку "Приазовський", площа природно-заповідних територій області зросте більш ніж вдвічі і приблизно складатиме більше ніж 6,5 % від загальної площі області.

2.2 Курортно-рекреаційні ресурси

Область має цінні природні та історико-культурні ресурси для сталого розвитку туристичної та курортно-рекреаційної сфери.

Своєрідністю краю є унікальне поєднання природних умов, ландшафтів, різноманітних рекреаційних ресурсів із рядом емоційно потужних пам'яток історії, археології, монументального мистецтва та архітектури. Сприятливий клімат, чудові прибережні пейзажі Дніпра, джерела мінеральної води і лікувальні грязі,тепле Азовське море приваблюють туристів.

У межах області розвідані та використовуються мінеральні води та лікувальні грязі практично всіх відомих бальнеологічних типів. В оздоровчих і лікувальних цілях широко використовується озокерит та спелеотерапія. М. Бердянськ, м. Приморськ і смт. Кирилівка користуються великою популярністю у курортників.

Всього на Азовському побережжі та в акваторії р. Дніпра функціонує близько 600 оздоровчих закладів. В ряді районів створено садиби зеленого туризму.

У загальній кількості оздоровчих закладів 66 % перебувають у колективній власності, 20,6 % - державній, 5,7 % - комунальній та 7,7 % - у приватній. Причому в останні роки, питома вага оздоровчих закладів, що знаходяться у приватній власності, збільшується. В цілому це позитивно впливає на поліпшення якості послуг, але призводить до подорожчання вартості відпочинку.

Рекреаційний потенціал Запорізького Приазов'я створює передумови для перспективного розвитку курортного господарства. На сучасному етапі ця територія є рекреаційним резервом і знаходиться, в більшості, на шляху екстенсивного освоєння. На розвитку рекреаційної сфери значно позначилась загальна криза в господарстві країни. Нестача коштів у більшої частини населення на відпочинок та оздоровлення призвела до скорочення кількості рекреаційних закладів чи неповного їх завантаження.

На сучасному етапі йде процес становлення як ункціональної, так і територіальної структури Північного Приазов'я. Основним елементом ієрархічної системи територіальної структури Запорізького Приазов'я є курорт.У межах Запорізького Приазов'я сформовано три курорти: "Бердянськ", "Кирилівка" та Приморськ". Одночасно тут склалися і рекреаційні угіддя стихійного тривалого і короткочасного відпочинку локального значення (Новопетрівські і Луначарські - Бердянського адміністративного району; Орловські - Приморського району; Радивонівські - Якимівського району; Чкалівські, Ботієвські і Степанівські - Приазовського району). Вони мають вигідне географічне положення і сприятливі природні передумови для організації рекреаційної діяльності.

Так, розміщений на південному сході Запорізької області Бердянський грязьовий приморський курорт територіально об'єднує Бердянську косу з її кореневою частиною, курортну зону м. Бердянська, а в перспективі може приєднати Луначарські і Ново- петровські рекреаційні угіддя стихійного тривалого і ороткочасного відпочинку локального значення, що розташовані відповідно на захід та на схід від меж міста.

Особливо сприятливі соціально-економічні передумови має Бердянський курорт.

Основу його складає достатньо розвинена транспортна інфраструктура, що забезпечує доступність курорту з усіх напрямків.

На сучасному етапі в складі Бердянського курорту можна виділити чотири функціональні зони:

? у кореневій частині Бердянської коси на базі природних грязьових ресурсів і мінеральних вод, формується санаторно-лікувальна субгалузь з 17 лікувальними установами місткістю 6,1 тис. чоловік;

? на Бердянській косі склалася зона оздоровчого відпочинку. Тут розташовані переважно бази відпочинку (52 установи місткістю 11,0 тис. чоловік) і дитячі оздоровчі установи (119 - місткістю 6,8 тис. чоловік). Є резерви для розвитку комплексу пансіонатів круглорічного використання;

? у районі с.Луначарське на рекреаційних угіддях стихійного тривалого і короткочасного відпочинку в перспективі має бути сформована оздоровча субгалузь для дорослого населення;

? у районі сіл Новопетрівки і Куликовського на рекреаційних угіддях стихійного тривалого і короткочасного відпочинку в перспективі можна створити оздоровчу субгалузь тривалого відпочинку для дітей і дорослих.

Кирилівський бальнеокліматичний грязьовий курорт знаходиться на південному заході Запорізької області і територіально об'єднує селище міського типу Кирилівку, коси Пересип і Федотова. На території курорту, що займає площу 203,3 га, переважає оздоровчий сезонний відпочинок дітей і дорослих, що здійснюється в 113 рекреаційних установах загальною істкістю 19,9 тис. чоловік.

Розширення території курорту "Кирилівка" можливе за рахунок непридатних імалопридатних сільськогосподарських угідь (900 га). Це дозволить територіально охопити курортом Молочний лиман, що є джерелом мулових і сульфідних грязей.

Серед соціально-економічних передумов найбільш сприятливою для розвитку рекреації в межах курорту "Кирилівка" є достатньо розвинена транспортна інфраструктура.

У межах території курорту "Кирилівка" можна виділити такі зони:

? район селища Кирилівки представлений 10 базами відпочинку, дитячими оздоровчими установами, санаторієм "Кирилівка", розрахованим на одночасне лікування 2,1 тис. чоловік;

? коса Пересип представлена 60 базами відпочинку на 12,2 тис. чоловік;

? спортивна база на косі Федотова представлена 129 закладами на 12,7 тис. чоловік;

? зона Радивонівських рекреаційних угідь для оздоровчого відпочинку 3,4 тисяч дітей в селі Богатир та 1,1 тис. дорослих.

Приморський оздоровчий курорт місцевого значення розташовано на півдні Запорізької області. На сучасному етапі він налічує 24 оздоровчі заклади для дорослих на 7,545 тис. чоловік, та 7 дитячих оздоровчих закладів на 2,320 тис. чоловік.

Степанівські, Чкалівські і Ботієвські рекреаційні угіддя стихійного тривалого і короткочасного відпочинку розташовані поблизу м. Мелітополя на території Приазовського12 адміністративного району між Кирилівським і Приморським курортами. Маючи вигідне географічне положення, сприятливі природні рекреаційні передумови, функціонально вільні, непридатні і малопродуктивні для ведення сільського господарства землі, вони можуть існувати, освоюватись самостійно - поза курортом.

До супутніх складових ресурсного потенціалу можна віднести відносно розвинутий транспортно-дорожній комплекс Запорізької області, який дозволяє:

? надавати туристичні послуги для транзитних пасажирів, оскільки через територію регіону проходить ряд стратегічних трас, таких, як: Одеса - Мелітополь - Новоазовськ, Харків - Сімферополь - Севастополь, Бориспіль - Дніпропетровськ - Запоріжжя;

? формувати туристичні поїзди завдяки розгалуженій мережі залізничних доріг, що з'єднує всі основні промислові центри регіону з містами України та країнами СНД;

? здійснювати міжнародні річкові круїзи (р. Дніпро, яка тече по території області з півночі на південь).

? поширити можливості в'їзного туризму, оскільки такі авіакомпанії, як "Lufthansa", "Austrian Airline Group" та "Eurowings" відкрили свої представництва в Запорізькій області.

Особливу роль у туристичному та готельному бізнесі відіграє глобальна мережа "Інтернет", яка дозволяє створення регіональних інформаційних порталів туристично-рекреаційного призначення (на цей час існує 2 сайти на туристично-рекреаційну тематику області).

Верховна Рада України 11 січня .2005 р. прийняла Закон України "Про оголошення лікувально-оздоровчої місцевості м. Бердянська Запорізької області курортом державного значення". Незважаючи на все це, хижацьке використання природних ресурсів загрожує швидким виснаженням їх. Зазначена ситуація зумовлена відсутністю:

? Державного кадастру природних територій курортів України та Державного кадастру природних лікувальних ресурсів України;

? нормативно-правових актів про визначення природних територій курортами державного та місцевого значення із встановленням їх меж та зон санітарної охорони;

? затвердженої відповідно на державному й регіональному рівнях медичної спеціалізації курортів;

? затвердженої та скорегованої містобудівної документації на більшості курортних територій;

? державного моніторингу курортних територій;

? достатнього обсягу фінансування з місцевих бюджетів протиерозійних і протизсувних робіт, що загрожує руйнуванням частини прибережних територій та пляжів;

? державного нагляду і контролю за дотриманням правил і норм використання лікувальних ресурсів (наявні унікальні природно-оздоровчі ресурси використовуються неефективно, існує тенденція до їх руйнування і знищення);

? диференційованих тарифів плати за користування природними лікувальними ресурсами у залежності від їх цінності тощо.

Фактори, що є передумовою або джерелом виникнення проблемних ситуацій:

? останніми роками відбувалося стабільне зниження рівня народжуваності та ріст смертності, що призвело до зростання від'ємного природного приросту населення. Очевидно, що в найближчому майбутньому потенційний попит на внутрішній туризм зменшиться;

? охорона історичних пам'яток забезпечується за рахунок коштів місцевих бюджетів, що не задовольняє нагальні потреби утримання і не забезпечує доступності цих пам'яток для громадськості та проведення науково-дослідних розробок;

? високий ступінь техногенного навантаження на область негативно впливає на стан навколишнього природного середовища. Залишається гострою ситуація у сфері поводження з відходами, які у великих обсягах щорічно утворюються, розміщуються та накопичуються на території області. Інтенсивний розвиток галузі ще більше загострить цю проблему;

Запорізька область посіла 4 місце в країні за кількістю викидів від стаціонарних джерел забруднення (підприємств) - 233,5 тис. т. Це пов'язано, передусім, із розміщенням у регіоні промислових об'єктів таких екологічно небезпечних видів економічної діяльності, як металургійна, хімічна, у т.ч. нафтопереробна промисловість, видобування металевих руд, виробництво електроенергії тощо. Особливу тривогу викликає екологічний стан узбережжя Азовського моря в курортній зоні (с. Кирилівка та Алтагірське урочище), де відсутнє водовідведення оздоровчих закладів. Вже більше 30 років ці зони не мають власних очисних споруд каналізації. Відсутність централізованого водовідведення та елементарних умов у містах зосередження відпочиваючих призвело вже до значних забруднень прибережної смуги, що може призвести до повної втрати цінного рекреаційного ресурсу. У цілому, води Азовського моря на території Запорізької області згідно з комплексною оцінкою класифікуються як брудні. Відсутні прісні води уздовж узбережжя Азовського моря в межах Якимівського і Приазовського районів. Питне водопостачання залишається самою гострою проблемою для басейну Азовського моря як у кількісному, так і в якісному відношенні. Через відсутність джерел питної води в південній частині області, у тому числі оздоровчих зонах узбережжя Азовського моря, створюється незадовільна епідеміологічна ситуація, що ставить під загрозу здоров'я населення та відпочиваючих.

Фактори, що потребують поглибленого аналізу для визначення їх впливу на подальший розвиток регіону:

? багатонаціональний склад населення Запорізького краю за матеріалами Всеукраїнського перепису населення 2001 р. налічує понад 130 національностей: основне населення українці; росіяни; болгари, що може надати можливість залучення культурних надбань національних меншин регіону, їх активного використання у сфері туризму: створення етнографічних куточків, взаємодія з материнськими державами, релігійний туризм (меноніти);

? більшість території області розташована в зоні центрального степу, південно-західна частина - у зоні сухого степу України. Часто бувають посухи, особливо в південних і південно-східних районах. У північних районах суховії слабкої та середньої інтенсивності спостерігаються один раз в 40 - 50 років, у південних - практично щорічно. Такі кліматичні умови можуть згубно впливати на молоді ландшафтні парки, на врожайність плодів та овочів, які є одним з привабливих чинників для туристів з північних регіонів;

? в силу свого географічного положення за площею лісів область належить до лісодефіцитних областей, тому при розширенні та плануванні рекреаційних зон це необхідно враховувати. Використання місцевого природно-ресурсного потенціалу безпосередньо пов'язане як з економічною, так і з соціодемографічною ситуацією в регіоні. На жаль, використання рекреаційних комплексів може призвести до їх занепаду. Адже деякі рекреаційні ресурси не є самовідтворювальними. Саме тому на регіональному рівні потрібні цілеспрямовані дії, що направлені на підвищення якості життя і, в тому числі - на розвиток рекреації. До компетенції місцевої влади відносяться: безпосереднє фінансування природоохоронної діяльності, чіткий контроль за використанням введення в дію природоохоронних об'єктів і потужностей за рахунок усіх джерел фінансування, допомога в раціональному використанні об'єктів соціальної сфери підприємств регіону, сприяння розвитку малого підприємництва у сфері оздоровчих послуг тощо;

? держава підтримує активізацію роботи щодо створення нових єврорегіонів, а саме: реалізовуватиметься діяльність, яка сприятиме розвитку туристичного руху в прикордонній сфері шляхом проведення взаємної промоції туристичних атракцій, туристичної інформації в прикордонних районах, ліквідації бар'єрів, які обмежують туристичний рух. В рамках цього напрямку можна ставити завдання щодо розбудови Приазовського курорту спільно з іншими областями - Донецькою та Херсонською.

2.3 Iсторико-культурнi ресурси

До історико-культурних ресурсів відносять історичні, археологічні, архітектурні пам'ятки, твори монументального мистецтва, етнографічні особливості території, фольклор, центри прикладного мистецтва та ремесел, музеї, виставки, театри тощо.

В області нараховується 7735 пам'яток, з них 16 -- національного значення. 6 міст Запорізької області включено до Списку історичних населених місць України: Запоріжжя, Бердянськ, Гуляйполе, Мелітополь, Оріхів, Токмак.

Національний заповідник "Хортиця" - єдина комплексна історико-культурна таприродна пам'ятка, яка охоплює період історії людства з часів далекого палеоліту(35 тис. років тому) до XX століття.

Острів Хортиця оголосили заповідником ще при СРСР. 31 серпня 1965 ЦК КПУприйняв постанову "Про увічнення пам'ятних місць, пов'язаних з історієюзапорізького козацтва ". 18вересня ого ж року аналогічний документ приймає іуряд республіки. Цими документами територія острова Хортиця оголошуваласяДержавним заповідником. Вже в незалежній Україні заповідник"Хортиця"занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України якпам'ятка національного значення. На його території згідно "Реєстру пам'ятокісторії та археології, розташованих на території Національного заповідника"Хортиця "нараховується 63 пам'ятки археології та історії Деякі об'єктинаціонального заповідника досі залишаються повністю недослідженими.

Історико-архітектурний музей-заповідник "Садиба Попова" у м. Василівка Запорізької області створено у січні 1993 року на базі районного краєзнавчого музею.Фактично музей-заповідник розпочав свою діяльність з березня 1993 року. За цей час, незважаючи на відсутність фінансування, на кошти пожертвувань розгорнуто експозиції з історії краю і садиби, з етнографії, історії району в період окупації І94І-І943 років, обладнані виставковий зал, де постійно проводяться персональні виставки майстрів декоративно-прикладного мистецтва та художників. Фонди музею налічують близько 9 тисяч одиниць зберігання. Проведена велика дослідніцьку і пошукову роботу по уточненню історії краю в дореволюційний період і в період Великої Вітчизняної війни. Експозиції музею не обтяжені догмами радянськоїісторіографії. До складу музею-заповідника "Садиба Попова" входять два комплекси: історичний та архітектурний.

До історичного комплексу входить "Садиба поміщика періоду освоєння Дикого поля", що складається з 4-х споруд кінця XVIII - 30-х років XIX століття:

-Житловий будиной помiщика1790р.)

-Корівник(1835р.);

-Молокозавод-1836рік;

-Підвал(1830-роки).

Архітектурний комплекс (залишки палацового комплексу) складається з трьох флігелів (східний, західний і північний); оглядової вежі; каретного двору; стайні; будівлі електростанції та майстерні та головної башти зруйнованого палацу, що збереглася до цих пір.

Обидва комплекси є дуже цінними пам'ятками історії та культури.

Історичний комплекс за своїм профілем - єдиний в Україні. Архітектурний комплекс-за свідченням фахівців з Петербурзького заповідника "Петродворец" - шедевр містобудування. Це творіння геніального російського архітектора XIX століття Миколи Бенуа. Відвідувачів вражає не тільки незвичайна краса архітектури цих будівель, але і якість кладки стін та окремих деталей будівлі. Фахівці-будівельники підкреслюють, що якість і майстерність мурування стін та флігелів і, особливо, оглядової башти, безперечна. Це головне достоїнство об'єктів архітектурного комплексу. Тому невипадково музей-заповідник "Садиба Попова" включено до "Державний реєстр нерухомих пам'яток України національного значення"

Архітектурний (палацовий) комплекс у маєтку "Васильєво" побудований в 1894 році руками місцевих майстрів, нащадків запорозьких козаків та кріпаків з Полтавщини і Чернігівщини, на кошти власника маєтку генерала Василя Павловича Попова Комплекс виконаний у стилі еклектики (сполучення різних стилів). У цьому ж стилі виконані й окремі його елементи (будинок палацу та оглядова башта), а інші архітектури у вигляді мініатюрних палаців різних стилів: Східний і північний флігелі - в псевдомавританському стилі; західний флігель ("англійський замок") - в стилі неоготики; каретна побудована в звичайному стилі, яка була характерна для господарських будівель Півдня Європи; конюшня - в стилі Північної Італії - епохи середньовіччя, тобто вона побудована в тому ж стилі, Що й Московський Кремль (споруд такого стилю у Східній Європі лише дві: Кремль у Москві та конюшня у Василівці - так запевнив нас один з видатних знавців пам'яток архітектури світу проф. Байрамян з Москви). Матеріал для будівництва - місцевого виробництва.

Причиною зведення тут, у степовій зоні, "альтернативи" Воронцовському палацу в Алупці був славетний Великий Луг - природна перлина України, оаза серед Дикого поля, загублений водами Каховського водосховища. Великий Луг був годувальником і зберігачем багатьох народів, які тут жили впродовж тисячоліть.Запорізькі козаки називали його "батьком" - він надавав їм їжу, хутро, деревину для флоту, паливо, корм для коней та худоби. Великий Луг був унікальним природним явищем: заливні луки, численні озера, річки, струмки, великі лісові масиви та гаї болота ... І все кишіло великим та малим звірем: лосі, ведмеді, олені, кабани, вовки, лисиці, зайці, бобриВода вирувала від риби та птиці. Саме сюди, у Великий Луг, ще з часів Потьомкіна приїздили на полювання з Москви та Петербурга великі державні чини, генерали, міністри і навіть члени царської родини. Палацовий комплекс зведений як елітарна мисливська база для таких поважних гостей. Будували його з таким розрахунком, щоб вразити гостей і красою самого палацового комплексу, і затишком, що чекав мисливців після вдалого полювання. Для цього все було передбачено: гостей чекало 80 різних візків у каретний, близько сотні коней у величезній конюшні, багато мисливських собак у вольєрах. Тут були лазні на будь-який смак: російська, фінська, турецька, римська; у погребах зберігали кращі вина; в розпорядженні гостей були бібліотека, більярд.При палаці був симфонічний оркестр, розважав великих гостей, які відпочивали у двох флігелях та прогулювалися по великомупарку.

Кам'яна могила Кам'яна могила розташована в 2 км від села Терпіння Мелітопольського району Запорізької області і представляє собою нагромадження каміння площею близько 30 000 кв. метрів, висотою до 12 метрів. Нагромадження за формою нагадує курган (укр. могила), звідси й походить її назва. Кам'яна могила спочатку, ймовірно, була пісчаникових обмілина Сарматського моря, єдиний вихід пісковика у всій азовсько-чорноморської западині, що робить її унікальним геологічним утворенням. Після відходу води Сарматського моря колишня обмілина залишилася піщаним масивом, вершина якого перетворилася на твердий пісковик.

Цей масив пісковика розміром 240 на 160 метрів поверх дрібнозернистого піску опинився на шляху старого русла річки Молочної та тривалий час (до обміління річки і зміщення русла на захід) залишався островом в руслі ріки. У результаті водної та повітряної ерозії, масив пісковика сильно осів і поступово розколовся на безліч шматків. Серед купи каміння безліч природних порожнин - гротів, проходів і тому подібного.

Першим дослідником, який згадав Кам'яну могилу, був Н.І. Веселовський. Розкопуючи неподалік від Кам'яної могили в 1889 році курган, археолог виїхав до села Терпіння "для перевірки чуток". Веселовський виявив "кам'яний курган", припустив, що це штучна споруда, в 1890 році розкопав кілька печер, але, не виявивши ні кладів ні поховання, розчарувався і припинив роботу, залишивши лише короткий незначний запис про Кам'яну могилу.

Солоха, скіфський курган 4 ст. до нашої ери поблизу села Велика Знам'янкаЗапорізької області (Україна). Поховання з золотою гривнею, гребенем зі скульптурним зображенням скіфів, посуд та ін Скіфське поховання середини Iтисячоліття-курган "Солоха" (курган Могила-Знаменська) являв собою насипвисотою 18 метрів і діаметром 100 метрів. Курган був розкопаний експедицієюархеолога Миколи Веселовського у 1912-1913 роках. У кургані виявилося двавеликих поховання, центральне і бічне. Центральне пограбували ще в давнину,навіть неясно, хто там був похований.Бічне поховання виявилося незайманим і зберігало в собі багате похованняскіфського царя. На його шиї була масивна золота гривня з левиними головами накінцях (фото знайти в інтернеті не вдалося), величезна кількість бляшок утрадиційному для Скіфії звірі стилі, на руках - золоті браслети, поруч з тілом лежавмеч з позолоченою рукояттю.

2.4 Основні фактори розвитку галузі

географічний демографічний ресурс курортний

В цілому стан розвитку сфери туризму та курортів у регіоні характеризується такими основними чинниками:

? недостатнім рівнем усвідомлення населенням та органами, що здійснюють регулювання у сфері туризму і діяльності курортів, ролі та значення туризму для соціально-економічного розвитку регіону;

? відсутністю сформованих туристичних ресурсів та цілісної системи їх траціонального використання, невизначеністю напрямів їх освоєння та розвитку, неефективним і позазаконним використанням унікальних природних та історико-культурних ресурсів;

? відсутністю ефективної системи захисту прав та інтересів туристів, забезпечення безпечних умов на об'єктах туристичних відвідувань і за напрямами туристичних маршрутів, своєчасного надання усіх видів невідкладної допомоги особам, які постраждали під час подорожі;

? відсутністю сприятливих умов для розвитку індустрії туризму, регіональної інвестиційної політики у сфері туризму і діяльності курортів, неналежною підтримкою розвитку пріоритетних видів туризму, зокрема, в'їзного та внутрішнього туризму, сільського, екологічного туризму;

? руйнацією системи соціального туризму, практичною недоступністю туризму для малозабезпечених верств населення, дітей, молоді, осіб похилого віку та з обмеженими фізичними можливостями; 16

? відсутністю належного прогнозування та планування розвитку туризму, параметрів туристичного потоку відповідно до наявних ресурсних можливостей, потреб населення та економіки держави, фінансового забезпечення Програми розвитку рекреаційно-курортного комплексу та туризму в Запорізькій області до 2010 р.;

? недосконалістю організаційно-правових та економічних механізмів реалізації державної політики у сфері туризму і діяльності курортів в регіоні, слабкою міжвідомчою координацією та взаємодією між органами державної влади та місцевого самоврядування;

? відсутністю цілісної та комплексної системи управління туристичними ресурсами, різним відомчим підпорядкуванням туристичних ресурсів, відсутністю спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань діяльності курортів;

? недостатнім нормативним, методичним та інформаційним забезпеченням діяльності органів місцевого самоврядування, громадських організацій та суб'єктів підприємницької діяльності у сфері туризму і діяльності курортів;

? недостатнім за кількісними, якісними параметрами та за структурою рівнем науково-методичного та кадрового абезпечення, зокрема у сфері управління на державному та місцевих рівнях.

До основних позитивних чинників можна віднести:

? бачення концептуальних засад розвитку туризму і курортів, до втілення яких долучилися усі території Запорізької області;

? визначені пріоритетні напрями розвитку галузі, викладені у Програмі розвитку рекреаційно-курортного комплексу та туризму в Запорізькій області до 2010 р.;

? початок реалізації Заходів щодо розробки та впровадження інвестиційного проекту розвитку туризму і курортів в Запорізькій області;

? наявність дорадчих органів: науково-методичної ради з питань розвитку туризму і курортів, Регіональної ради з координування туристичної та курортної діяльності, робочої групи з питань розробки та впровадження інвестиційного проекту розвитку туризму і курортів у Запорізькій області;

? збільшення числа суб'єктів туристичної діяльності регіону ( на 31.12.2006 р. Їх зареєстровано 127, у 2006 р. ними внесено до бюджету області 2460,274 тис. грн., в тому числі кошти за реалізацію путівок);

До негативних чинників, які перешкоджають подальшому розвитку туризму, комплексному санаторно-курортному оздоровленню населення та перетворенню області на туристично-екскурсійний центр, належать:

? відсутність цілісної системи державного управління туризмом і курортами в області;

? повільні темпи зростання обсягів інвестицій у розвиток матеріальної бази туризму області;

? відсутність відповідних об'єктів для розвитку туристичної діяльності в сільській місцевості;

? невідповідність переважної більшості туристичних, курортних закладів міжнародним стандартам;

? тенденція скорочення кількості підприємств готельного господарства;

? незадовільний стан туристичної, сервісної та інформаційної інфраструктури курортних зон області;

? незбалансованість соціальної та економічної ефективності використання рекреаційних ресурсів та необхідністю їх збереження;

? відсутність інноваційних проектів та наукових досліджень з питань розвитку туризму і курортів;

? недостатня забезпеченість туристичної і курортної галузі висококваліфікованими спеціалістами;

? недосконалість бази даних стосовно об'єктів туристичної та курортної сфер;

? недостатня реалізація наявного рекреаційного та історико-культурного потенціалу;

? низькі темпи процесів модернізації застарілої курортно-рекреаційної та туристичної інфраструктури та залучення інвестицій в їх розвиток;

? стійке зниження кількості населення;

? надмірний податковий тиск на підприємства галузі;

? низький рівень маркетингових досліджень у сфері туристсько-екскурсійної та санаторно-курортної діяльності, слабкість її інформаційно-рекламного забезпечення на внутрішньому і, особливо, зовнішньому ринках, недоліки територіальної організації туристсько-екскурсійних маршрутів та інформаційної інфраструктури.

Головна проблема розвитку - конфлікт між багатим потенціалом історико-культурних, природно-рекреаційних ресурсів та техногенним перевантаженням регіону, внаслідок якого ресурсний потенціал не може бути максимально використаний.

Ререацiйнi можливостi регiону

Запорізька область є привабливою туристично-рекреаційною зоною. Основу привабливості нашого регіону в сфері туризму складають як історичні пам'ятки (історико-культурний центр "700-літній Запорозький Дуб", колиска Запорізького козацтва та першої в світі демократичної республіки - о. Хортиця тощо), так і природні умови, які сприяють багатьом видам сучасного туризму. В сфері надання туристичних послуг в області працюють 69 підприємств та приватних підприємців.

Робота туристичного центру заснована на зацікавленості землею Запорізького козацтва, духовними цінностями українського народу, а також на добрих традиціях прийому та обслуговування гостей.



РОЗДIЛ 3. Тур по регіону

Тур в Запоріжжі "о. Хортиця" - Велике козацтво. Відправлення з Києва поїзд № 72 в 20.27, прибуття в Запоріжжі 06.42. Вартість туру: 520 грн

День 1.
Зустріч групи в залі очікування вокзалу Запоріжжя з екскурсоводом. 07.30 Початок екскурсійного осблужіванія. Оглядова екскурсія по місту Запоріжжя,пр-т Леніна - найдовший проспект у Європі (12 км). Оглядова екскурсія по о. Хортиця: "За порогами Подніпров'я": північна частинао. Хортиця, історія острова, природа і легенди.Дивовижна панорама ДніпроГЕС та о. Хортиця. Музей "історії Запорізького козацтва ". Історико-культурний комплекс "Запорізька Січ" - тут в 2007 році знімався художній фільм "Тарас Бульба". Комплекс побудований на за зразком козацьких січей: козацькі курені, січова школа, будинок кошового отамана, церква ... все про пристрій Запорізької Січі. Обід у кафе. Факультативно: поїздка до заповідника "кам'яна могила" (доплата 100 грн \ чол )Під час відвідування природного пам'ятника та музею заповідника Ви побачите ту саму місцевість, де в Україні жили самі справжні амазонки. Тут, за припущеннями , існувало найперше держава на землі, відоме як Аратта. Ви виявите древні петрогліфи, що містять оповіді, з яких, за однією з гепотіз,"списана"Біблія. Відвідування "кам'яної могили" - загадкового місця, викликав містичний страх і професійний інтерес у багатьох титулованих вчених, місця, з яким пов'язано чимало достовірних історичних фактів, але ще більше легенд і переказів, місця з шаленою енергетикою, яке воістину претендує стати туристичною меккою Україна -залишить саме незабутнє враження! Історико-архітектурний музей-заповідник "Садиба Попова"у м. Василівка Трансфер в готель до 19.00, розміщення. Вiльний час.
День 2
08.00 Сніданок. 08.30 Звільнення номерів, виїзд за програмою Скіфський стан (древнє поховання-курган 5000 років). Тут можна піднятися навежу, звідки відкривається вражаюча панорама о. Хортиця. Ангари реставраційної майстерні музею козацького флоту - демонструються автентичні кораблі типу "Чайка", "Бригантина" і т.д., підняті з дна р. Дніпро в о.Хортиця та збережені зусиллями і коштами ентузіастів, в тому числі співака О.Макаревича. ШОУ ПРОГРАМА: виступ театру козацького бою "Запорізький Спас". Під часпрограми Ви опинитеся в минуле і відчуєте весь колорит козацького життя. Факультативно: катання на теплоході навколо о. Хортиця (доплата, 35-40 грн) 17.00. Вільний час. Трансфер на вокзал (до 18.30)



ВИСНОВОК

Таким чином, рекреаційні ландшафти в Запорізькій області представлені кліматичними, водними, бальнеологічними, рельєфними, ландшафтами природно-заповідного фонду, культурними та культурно-історичними ландшафтами. Збільшення площі рекреаційних ландшафтів відбувається за рахунок стихійного та організованого освоєння, причому використання ландшафтів для окремих видів стихійної рекреації зустрічається часто. Водні рекреаційні ландшафти формуються в Запорізькій області вздовж узбережжя Азовського моря, Молочного лиману, Каховського водосховища р. Дніпро, берегів малих річок та інших водних об'єктів. Характерна інтеграція на узбережжі Азовського моря кліматичних, водних та бальнеологічних ландшафтів.

Рельєфні рекреаційні ландшафти в області мають найменше поширення, враховуючи одноманітність поверхні області. На розвиток рекреаційних ландшафтів впливають соціально-економічні чинники, а проблеми та недоліки соціально-економічної сфери завжди відбиваються на природокористуванні.

Отже, внаслідок наявності великої кількості пам'яток різних історичних епох і етнічних культур, багатої палітри культурних звичаїв і традицій різнорідного за своїм національним складом населення, вигідного геополітичного і географічного становища Запорiжжя має великий туристичний потенціал.



СПИСОК ЛIТЕРАТУРИ

1. http://zptown.at.ua/news/2010-05-21-3117

2.http://proukraine.net.ua/regions/Zaporizhska_oblast.htm

3.http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nzvdpu_geogr/2008_17/terutorialnuu%20rozpodil.pdf

Размещено на Allbest.ru