Замки Закарпаття

1799р. розібрали східну стіну замку для спорудження католицької церкви та різних офіційних споруд у Хусті.

Сучасність. Нині туристи мають змогу оглядати лише окремі фрагменти колись непереможної твердині. В районі є що показати гостям. На території Хустського району є понад сто мінеральних та термальних джерел.

РОЗДІЛ 4. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОТОКІВ ДО ЗАМКІВ ЗАКАРПАТТЯ

Туристичні ресурси Закарпатської області. У сучасному світі відпочинок, рекреація, туризм, оздоровлення - що врешті-решт означає здоров'я - є найвищою соціальною цінністю. Тому за останні кілька десятків років у світі поступово зростає значення туризму і рекреації. Це пов'язано в першу чергу із значним ростом доходів населення економічно розвинутих країн, зростанням загальноосвітнього рівня людей, розвитком транспортного сполучення.

Певна територія зі значною кількістю рекреаційних ресурсів - це потужний потенціал розвитку міжнародного туризму, який у багатьох країнах світу є прибутковою галуззю національної економіки. Тому, оскільки Закарпатська область багата на природні та соціокультурні ресурси, виникла потреба визначити яким саме рекреаційним потенціалом вона володіє та визначити напрямки оптимізації розвитку туристичної діяльності.

По території Закарпаття пролягає багато різноманітних туристичних маршрутів гірських, водних, пішоходних, велосипедних, автомобільних. У регіоні не тільки унікальні природні можливості, а і надзвичайна культурно-історична спадщина. Велика перспектива розвитку у області молодіжного, сімейного туризму (спортивний, екотуризм, пригодницький, релігійний, конференц-туризм, тематичний, індивідуальний пізнавальний). Закарпатська область визнана найбільш перспективною рекреаційною зоною (здравницею) Європи, тут можливо цілорічне (позасезонне) обслуговування туристів. Туризм в Закарпатті має особливе значення тому що він об'єднує сучасну інфраструктуру з унікальними історичними і культурними аспектами.

Закарпаття - це чудовий край з мальовничими ландшафтами, які приваблюють туристів не тільки з України, а й з усього світу. Це край з всесвітньо відомими мінеральними джерелами, край садівництва і виноградарства. Закарпаття - це край "зеленого золота" - лісів, садів і виноградників, край мальовничих гір і долин, багатих цілющими мінеральними джерелами. Своєрідна краса природи, м'який клімат, курорти й архітектурні пам'ятники, чудесні літні і зимові маршрути, зручні шляхи сполучення - усе це зробило область краєм масового туризму. Щорічно область відвідує багато іноземних туристів.

Закарпатська область має розвинуту промисловість, сільське і лісове господарство. Далеко за межами області відомі закарпатські вина, мінеральні води, продукція лісової і деревообробної промисловості, художні вироби з дерева та інше. Закарпатська область розташована на південно-західних відрогах зелених Карпат, у границі з чотирма країнами (Угорщина, Польща, Румунія, Словаччина), вона є тут воротами нашої держави. Через її територію здійснюються важливі транспортні зв'язки України з багатьма європейськими державами. Через гірські перевали Ужоцький, Веречанський, Воловецький(Бескидський), Торунський та Яблуницький(Ясінянський) Закарпатська область сполучена залізницями та шосейними дорогами з іншими областями України. Чотири п'ятих Закарпаття займають гори. Клімат області помірно-континентальний, пом'якшений близькістю Атлантичного океану. Майже половина Закарпаття вкрита лісами, які є багатством краю. Над поясом лісів розташовані полонини - субальпійські і альпійські луки.

Перспективи розвитку туристичних потоків до замків Закарпаття. Для розвитку туризму, особливо пізнавального, велике значення мають пам'ятки історії, архітектури та культури. На Закарпатті на порівняно невеликій площі сконцентрована значна частина пам'яток історії, архітектури та культури, добре збереглися звичаї та обряди, оригінальний фольклор, художні промисли, що також підвищує туристичний інтерес і виступає значним рекреаційним ресурсом. В області висока щільність середньовікових замків - 10 одиниць, це можна вважати однією з туристиних візитівок Закарпаття

Ужгородський, Мукачівський та Чинадіївський замки за своїм станом є придатними для проведення екскурсій. Інші сім замків менш, але також можуть бути використані для туристично-екскурсійного обслуговування відпочиваючих. Закарпатська область володіє також значною кількістю пам'ятників дерев'яної народної архітектури XVII-XIX ст., є багато адміністративних, культових і житлових кам'яних споруд VII-VIII ст. на території Закарпаття збережено 118 дерев'яних церков, збудованих упродовж останніх п'яти сторіч. В області на облік взято понад 700 пам'яток історії та культури, в тому числі понад 100 пам'яток архітектури. Пам'ятки архітектури в області охоплюють період в понад 1000 років і репрезентують всі основні стилі європейської архітектури.

Географічне розташування Закарпаття в центрі Європи сильно вплинуло на його не тільки політико-економічне життя, а й на культурні досягнення. У замках Закарпаття туристи можуть бачити майже всі європейські архітектурні стилі від пізньовізантійського, романського, готичного, трохи ренесансу, барокового, класичного, романтичного і до стилів кінця ХІХ початку ХХ століття - еклектики, функціоналізму, конструктивізму.

Там навмисно випустили археологічні пам'ятки хоча і вони являються надбанням архітектури. Причиною цьому стало практичне невикористання місць розкопок та місцезнаходження різноманітних археологічних знахідок. Здебільшого вони знищуються в сільськогосподарських цілях та не підлягають охороні, винятком або прикладом може слугувати Боржавський замок у с.Вари, Берегівського району, що водночас є пам'яткою археології і архітектури, як земляне фортифікаційне укріплення або даккське городище в Малій Копані, Виноградівського району. Отож час у подорож.

Взагалі, щоб сприяти збільшенню туристських потоків до замків Закарпаття треба, по-перше, залучати іноземних туристів, а отже для цього треба будувати сучасні готелі, які б змогли задовільнити більшість потреб споживача за більш-менш прийнятну ціну.

Також, саме в Закарпатті потрібно будувати сучасні гірські спорткомплекси, бо взимку катання на лижах та такий сучасний вид спорту, як сноубординг, дуже актуальні для туристів.

Важливе значення має підтримання старовинних замків у належному стані, своєчасне проведення реставраційних і ремонтних робіт, а для цього-залучення нових спонсорів та інвесторів.

Також дуже актуально застосовувати різні види реклами для залучення якомога більшої кількості туристичних потоків.

ВИСНОВКИ

Фортеці, замки, монастирі, інші оборонні споруди -це давні знаки національної долі, в яких «живуть» міфи, легенди, символи історичного буття народу, його перемоги і поразки, його дух, віра і пам'ять. Цими знаками прокладено траєкторію історичного розвитку українського народу, без цих знаків-пам'яток важко реконструювати національну пам'ять, яка єднає народ і віки.

Скільки таких палаців, замків, фортець, монастирів, кам'яних і дерев'яно-земляних оборонних споруд було на українській землі? Навряд чи ми можемо нині назвати всі матеріальні знаки історичного буття нашого народу, які слід вважати скарбницею знаково-символічних форм та образів.

На жаль, нічого вічного не має в цьому світі, бо ніщо не наділене ані міцністю, ані тривалістю, - стверджував понад дві тисячі років тому Луцій Анней Сенека в «Моральних листах до Луцілія».

На жаль, в Україні збереглося не так багато матеріальних знаків - пам'яток історико-культурної спадщини, які б не потребували величезних коштів і зусиль для їх відновлення, збереження. Збереглося в Україні різного роду фортець, замків та інших оборонних споруд десь більше трьохсот.

Ми пам'ятаємо переважно фортеці в Кам'янці-Подільському, Луцьку, Дубні, Хотині, Ужгороді, Острозі, Мукачевому, Меджибозі.

Рідко хто знає, що в Україні є дивовижні замки і фортеці над Збручем. До цієї «Подільської Швейцарії» слід віднести замки в Бучачі, Скалі-Подільській, Теребовлі, Кудринцях, Язлівці, Кременці. Очевидно, слід згадати і Подільську фортецю ІХ-ХІV ст. та інші.

Чудові фортифікаційні споруди збереглися у Львові, Білгороді-Дністровському, Чигирині, Батурині, Глухові, Жовкві, Підгірцях., Багато пам'яток оборонного будівництва є красномовними свідченнями досконалого мистецтва архітектури. Поглянути лишень на три найдавніших замки Галичини - Олеський, Золочівський, Підгорянський, Свірзький замок.

Як багато важать ці матеріальні символи історичного буття українського народу в наш час, коли так необхідно культивувати національний культурний простір, оживлювати історичну пам'ять і гуртувати націю в межах традицій. Не виросте нове покоління українців без формування суверенної культурної спільноти, без відродження забутої минувшини. Там, на цих городищах і валах, у фортецях і замках, у багатьох дерев'яно-земляних оборонних спорудах, дихає наша історія, там живе дух нашого народу, там -наші величні надії і невмируща слава.

Закарпатський край ще здавна славиться народними художніми промислами: різьбярством, ткацтвом, гончарною справою, лозоплетінням.. Оригінальні вишиванки, вироби з дерева, металу, шкіри, кераміки користуються широкою популярністю далеко за межами України.

Майже кожен турист що буває на Закарпатті, не вертається додому без якого не-будь виробу, чи сувеніру.

Вироби декоративно-прикладного мистецтва закарпатських майстрів прикрашають найцінніші колекції державних та приватних музеїв багатьох країн світу. З давніх-давен Мукачівщина славилася своїми високохудожніми виробами. На сьогоднішній день центрами ткацтва є с. Ракошине, Руське, обробки дерева -селище Чинадієве, вишивки -всі села району, гончарства -с. Ключарки, Іванівці, лозоплетіння -с. Чомонин. Село Чомонин є осередком обробки обгорток качанів кукурудзи, з яких виготовляють кошики, вази тощо.

Відомо, що Мукачівський район також славиться своїми винами. Особливою популярністю користуються столові вина (бобовищанські, кальницькі), але їм не поступаються й вина, виготовлені господарями з власноруч вирощеного винограду.

Взагалі, на мою думку, той хто вважає себе справжнім щирим українцем, просто повинен побувати у Карпатах. Найчарівніший світанок і вражаючий захід сонця можна побачити там. Гори, вершини яких ще у снігу, але вже тепло і скрізь зелень-це так прекрасно на Закарпатті. Неможливо передати скільки цікавих та захопливих місць на Закарпатті.

А скільки цих фортець та замків, тут описані лише деякі, а їх дуже багато, і кожен має свою історію, своїх мандрівників, свої легенди та оповіді, і всі вони уникальні, бо ніде на Україні немає подібних.

А які там відкриті та привітні люди, їх усіх об'єднує ця доброта і щирість, вони також дуже гостинні та ввічливі. Але і вони мають одну особливість, а для деяких це може навіть і умова-щоб до них зверталися на українській мові по можливості. Це для них дуже важливо і водночас приємно.

Закарпаття - такий унікальний край де є що подивитись, і зимою, і навесні, восени і влітку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

«Карпати» від А до Я (1963--2005 рр.). Пилипчук П. Львів: Галицька видавнича спілка, 2006. -- 154 с.

Анучин В. География Советского Закарпатья. П. 1956;

Визначні пам'ятки Західної України.Г.Б Мунін, Х.Й Роглєв, О.О Гаца. Київ 2007.

Втрачені святині. В.В Вечерський. Київ «Техніка» 2004.

Дорогами і стежками Карпат, Володимир Собашко.Львів: «Центр Європи», 2003

Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. --Молоде Життя, 1954--1989.

Закарпатський усе-світ, №44 2006, часопис "Ї", с.193-196

Закарпаття туристичне. Путівник. О.Матвійчук. 320с. (2007)

Замки і фортеці Західної України (історичні мандрівки). Орест Мацюк.2005.с.178-181

Замки і фортеці України.В.Вечерський, С.Тарасов

Замки та фортеці України. Г.О Гукіна, О.В Сердюк.

Замки та фортеці України. Київ «Мистецтво» 2007.

Замковий туризм в Україні. М.Й.Рутинський. 2005 с.95-100.

Історія Підкарпатської Русі. Кондратович І.Ужгород 1930;

Кам'янець на Поділлі - Кам'янець-Подільський. Расщупкін О.І., С.В. Трубчанінов. Оіюм, 2008. - 112 с.

Карпатська Україна. Документи і факти. Вегеш М. Ужгород: Карпати, 2004. - 432 с

Країна замків і фортець. Трубчанінов С. В. 2-е видання, доповнене і перероблене. Кам'янець-Подільський, 2007. -- 48 с.

Кульчицький І., Назаркевич Ю. «Карпати»: рік за роком (1963--2003). -- Львів, 2003. -- 232 с

Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. -- Донецьк: «Донбас», 2004

Моя Україна: Комплексний довідник.Н.В Бірічева. «Ранок-Веста» 400с, 2008

Сало І.А., Яремко І.Я. «Карпати» Львів. Рекламно-інформаційний довідник. -- Львів, 1990. -- 166 с.

Сучасний документальний фільм про події 38-39рр. на Закарпатті: 3 частина ;

Туристичні ресурси України :навчальний посібник.О.О Любіцева, Є.В Панкова, В.І Стафійчук. «Альтерпрес» 372с. 2007

Україна:повна енциклопедія. В.М Скляренко, Т.В Іовлева, М.О Панкова. «Фоліо».464с.2007

Українські монастирі та замки. В.Вечерський. Київ 2008

Размещено на Allbest.ru