Історико-культурні ресурси Івано-Франківської області та їх використання в туристичній діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ФЕДЕРАЦІЯ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ТУРИЗМУ

Факультет туристичного менеджменту

Кафедра гуманітарних дисциплін

КУРСОВА РОБОТА

на тему: " Історико-культурні ресурси Івано-Франківської області та їх використання в туристичній діяльності "

Cтудентки I курсу

Лавровської В.В.

Науковий керівник

Cтарший викладач

Дорошко О.П.

Київ - 2010

ВСТУП

Актуальність теми. Нині туризм посідає значне місце у житті світового суспільства. Активний туризм і подорожі займають одне з перших місць серед важливих потреб світової спільноти, сам стиль життя якої став динамічнішим. На нього припадає третя частина світової торгівлі послугами, 8% від експорту товарів, близько 10% світового валового продукту та 5% усіх податкових надходжень. Розвинений туризм називають одним з головних феноменів XXI ст.

У багатьох країнах туризм відіграє значну роль у формуванні валового внутрішнього продукту, створенні додаткових робочих місць і забезпеченні зайнятості населення, активізації зовнішньоторгівельного балансу. Туризм впливає на такі ключові галузі економіки як транспорт і зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів народного споживання та ін., тобто виступає своєрідним каталізатором соціально-економічного розвитку.

В останні роки туристична індустрія в Україні набирає все більших обертів. Прийняття Закону України "Про туризм", за яким основними цілями державного регулювання в галузі туризму є створення сприятливих умов для розвитку туризму та підтримка пріоритетних напрямів туристичної діяльності а також той факт, що на Карпатський регіон (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька області) припадає 5-12% загальних обсягів туристичної діяльності, дають вагомі підстави стверджувати про актуальність вибраної автором теми.

Вітчизняна туристична галузь є невід'ємною складовою світового туристичного процесу. Це й не дивно, адже особливості географічного розташування та рельєфу, сприятливий клімат, багатство природного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалу України створюють усі можливості для всебічного задоволення пізнавальних, оздоровчо-спортивних і духовних потреб вітчизняних та іноземних туристів.

Приділяючи велику увагу розвитку туризму, Верховна Рада і Кабінет Міністрів України визнали його однією із пріоритетних галузей економіки країни.

В Україні налічується понад 170 тис. пам'яток культури, історії, містобудування та архітектури, палацо-паркового мистецтва, археології, а також понад 300 музеїв; створено 7 національних історико-культурних заповідників. природний пам'ятка музей туристський

Найбільш відвідуваними туристичними регіонами України є Крим, Причорномор'я, Придністров'я, Карпати, Поділля і Волинь, також міста Київ, Одеса. У Карпатському регіоні особливо хотілося б виділити Івано-Франківську область, яка має надзвичайну популярність серед туристів завдяки численним пам'яткам історії й величезним рекреаційним ресурсам.

Зважаючи на природно-рекреаційний, історико-культурний потенціал, автором було обрано тему курсової роботи "Історико-культурні ресурси Івано-Франківської області та їх використання в туристичній діяльності".

Об'єктом дослідження курсової роботи є історико-культурні ресурси Івано-Франківської області та їх використання.

Географічні рамки курсової роботи обмежуються територією Івано-Франківської області за сучасним адміністративно-територіальним поділом України.

Хронологічні рамки роботи охоплюють період від найдавніших часів до теперішнього часу.

Джерельна база. Під час написання курсової роботи автором було опрацьовано понад 30 джерел.

Насамперед, варто зазначити фундаментальні академічні праці, що дають найповнішу та всебічну характеристику досліджуваної території і, по суті, складають методологічну основу курсової роботи. Це такі видання як "Історія міст і сіл Української РСР: Івано-Франківська область"?, "Географічна енциклопедія України".

Також варта уваги праця К. І. Геренчука "Природа Українських Карпат", де досить детально дано характеристику природи області.

У процесі пошуку інформації про економічний стан області і розвиток туризму автор використала проспекти, видані Івано-Франківською облдержадміністрацією, а також статтю про Івано-Франківську область у журналі "Туризм сільський зелений".

Складним був збір матеріалів, що стосуються стану та розвитку туризму Івано-Франківської області. При вирішенні цієї проблеми автор курсової скористалася інформацією, викладеною у статистичному бюлетені "Туризм в Україні"? та на сайтах всесвітньої комп'ютерної мережі.

Найскладнішим був процес добору інформації для характеристики розвитку різних видів туризму в Івано-Франківській області. Це пояснюється тим, що у вітчизняній літературі немає спеціальних видань, присвячених досліджуваному питанню. Тому автору курсової для характеристики розвитку туризму довелося опрацювати значну кількість матеріалів вміщених у окремих збірниках наукових статей.

Метою курсової роботи є всебічне дослідження історико-культурних ресурсів Івано-Франківської області та їх використання в туристичній діяльності.

Для досягнення зазначеної мети авторкою було поставлено перед собою наступні завдання:

- Надати характеристику Івано-Франківській області;

- Дослідити історико-культурні ресурси краю;

- Проаналізувати сучасний стан та виявити перспективи розвитку туризму на Івано-Франківщині.

Структурно курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та джерел.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА - ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1.1 Фізико-географічна характеристика області та природно-рекреаційний потенціал

Івано-Франківська область розташована на південному заході України. Утворена 4 грудня 1939 р. Область межує на півночі з Тернопільською та Львівською, на заході - Закарпатською, на сході - Чернівецькою областями України, а на півдні - з Румунією. Івано-Франківська область займає територію 13.9 тис. кв. км. (2,30% території України).

Івано-Франківщина розташована у передгір`ї Українських Карпат. За характером рельєфу територія області складається з трьох частин: гірської, передгірської і рівнинної. Карпати, які охоплюють майже половину області, поділяються на Горгани (найвища гора Сивуля -- 1818 м) і Чорногори (найвища гора Говерла -- 2061 м).

Клімат області помірно-континентальний, вологий з прохолодним літом та м`якою зимою. Середньомісячна температура липня +18? С у рівнинній частині та 12-16? С у горах; в січні, відповідно, -- 4,0 та 6,0? С.

Територія Прикарпаття в межах Івано-Франківської області може бути поділена на три частини: найменш теплу (вище 350 м над рівнем моря), помірно теплу (висота 250-350 м), найтеплішу (Коломийський і Заболотівський райони). Щодо зволоженості Передкарпатське передгір'я можна поділити на південно-західну частину, підвищену, з надмірним зволоженням та північно-східну (річкові долини й угловини) з достатнім зволоженням. Річна кількість опадів коливається від 650 мм на рівнині до 1550 мм у горах.

Поверхня Переддністров`я Прикарпаття розчленована річками. Серед них найбільші -- Дністер і його притоки Бистриця, Гнила Липа, Лімниця, Луква, Свірж, Сівка та Прут з притоками Лючою, Пістинькою, Рибницею, Черемошем.

Оскільки передгір'я порізане численними річками, воно має рівнинно-хвилястий рельєф з улоговинами, які підлягають дії періодичних весняних і літніх розливів річок. Внаслідок цього і пов'язаних з цим коливань грунтових вод, а також несприятливих фізичних властивостей грунти тут надмірно зволожені.

Гірські райони і полонини в Івано-Франківській області (крім передгірських частин) розташовані в Болехівському, Вигодському, Жаб'ївському, Косовському, Кутському, Надвірнянському, Перегінському, Печеніжинському, Рожнятівському, Солотвинському, Яблунівському, Яремчанському районах.

Кліматичні умови гірських лісо-лучних районів закономірно зміщуються зі збільшенням висоти над рівнем моря, помітно скорочується тривалість теплого періоду. Теплові ресурси дозволяють вирощувати тут жито, яру пшеницю, ранні та пізні сорти вівса, картоплі, огірків, ранніх сортів кукурудзи на силос - в зоні до 850 м, буряки, капусту, квасолю, овочі та зелень, і деякі кормові культури на зелений корм - від 1250 м до 1500 м над рівнем моря.

Ландшафт у західній частині горбисто-пасмовий (висоти до 300-400 м над рівнем моря), а в східній частині - рівнинно-хвилястий (висоти 200-300 м над рівнем моря). Центральна частина території краю - горбисто-пасмове передгір'я (Передкарпаття), що переходить у низинно-гірський пояс із висотами до 400-600 м над рівнем моря.

У південно-західній частині області розташовані гори, які утворюють низку хребтів, що простягаються з північного заходу на південний схід. Вони відокремлюються один від одного поперечними та повздовжніми долинами і утворюють системи: Східний Бескид (1362 м), Горгани ( 1818 м) і Покутські гори (1491 м). Є також відособлені масиви Чорногорів, Чивчина і Гринявських гір. Грунтово-рослинне покриття залежить від різних висот.

На рівнинах переважають сірі лісові опідзолені грунти та опідзолені чорноземи, у передгір'ях - дерново-підзолисті грунти, у горах - бурі гірсько-лісові різного ступеня опідзоленості, дерново-буроземні і гірсько-лучні дернові і торфові.

Рівнини і передгір'я досить розорані. Майже 35% території області покриті лісом. На рівнинах переважають ліси: дубові, дубово-букові, дубово-грабові і буково-дубові, а у передгір'ях - букові і ялинові ліси. У горах нижньої частини схилів переважають мішані ліси (бук, ялиця, ялина), у верхній частині - хвойні, переважно соснові ліси.

Найвищі вершини (1400-1600 м над рівнем моря) зайняті високогірними луками-полонинами: субальпійськими (до 1850 м над рівнем моря) і альпійськими (понад 1900 м над рівнем моря).

Територію області перетинає 8286 річок, які належать до басейнів Дністра і Пруту. Річки в основному гірські. Озера нечисленні. Головні річки - Дністер (із притоками Гнила Липа, Лімниця, Бистриця, Свірж) і Прут (з основною притокою Черемош). На річках - повінь навесні, дощові паводки - влітку. Багато річок використовуються для лісосплаву.

У надрах Прикарпаття є запаси газу, нафти, марганцю, озокериту, торфу, бурого вугілля, калійної та кухонної солі, сланців, фосфоритів, сірки, сировини для виробництва будівельних матеріалів.

Івано-Франківська область має різноманітний рослинний і тваринний світ. На Івано-Франківщині збереглося 120 видів рослин, які занесені до Червоної книги України. Представниками тваринного світу краю є благородний олень, європейська козуля, дикий кабан, лисиця, вовк, борсук, кам'яна і лісова куниці, дикий кіт, рись, бурий ведмідь, білка, заєць. Із птахів - дрізд, дятел, сова, глухар, тетерук, перепілка, беркут, сапсан тощо. У водоймах водяться форель, лящ, судак, плітка, сом тощо.

Серед природних рекреаційних ресурсів області - сприятливий клімат, джерела мінеральних вод і запаси лікувальних грязей. Кліматичні курорти (Косів, Ворота, Шешори, Яремча та ін) зосереджені переважно в південно-східній частині області. Серед них найбільш популярним є Яремча. Тут лікують ревматизм, захворювання опорно-рухового апарату, нервової сиситеми, легенів та ін.

Мінеральні води області різноманітні за своїм хімічним складом: у гірській частині - хлоридно-натрієві (Верховинський, Рожнятівський райони), вуглекислі невисокого рівня мінералізації (верхів'я р. Чорний Черемош), типу "Нафтуся" (район Шешорів); у Передкарпатті - хлоридно-натрієві і кальцієво-натрієві (Долина, Калуш, Космач);

на рівнинних територіях - йодо-бромні малого рівня мінералізації і сульфідні (Більшівці, Коршів, Городенка, Черче). Серед мінеральних джерел Івано-Франківщини найбільш відоме - "Горянка".

Родовища лікувальних грязей відомі в Городенківському, Рогатинському і Долинському районах.

До природно-рекреаційних об'єктів Івано-Франківщини можна віднести ряд об'єктів:

Манявський водоспад (с. Манява Богородчанського району) на території Манявського лісництва Солотвинського держлісгоспу. Скеля-скид карпатського флішу. Висота падіння води 20 метрів. Є одним з найвищих у Карпатах та України.

Комплексна пам'ятка природи загальнодержавного значення "Скелі Довбуша" (с. Бубнище). Це неповторне за своїми формами і розташуванням безладне нагромадження гігантських скель, каменів, що нагадують дивовижні істоти та споруди, покраяне глибокими, завжди темними ущелинами, ямами, потаємними ходами та стежками. Ущелини то розширюються, утворюючи печери, то звужуються до маленьких щілин. Їхнє дно завжди вологе, покрите занесеним сюди грунтом і листям.

Кам'яний лабіринт шириною 200 м тягнеться із сходу на захід майже кілометр, над ним змикається буковий та смерековий ліс. З півночі, мов сторож входу у цей дивовижний лабіринт, стоїть одинокий кам'яний велетень висотою 50 м. Декілька печерних схованок, розташованих на долині та на висоті майже 20 м, приваблюють допитливих туристів та скелелазів.

За півтори сотні метрів від нього розташована інша група кам'яних сторожів, а на схід вони видніються все далі і далі, мовби воїни, що підіймаються з долини на гору. Це явна фортеця періоду Х ст. Враховуючи нахил рельєфу ущелини, для вигідного переходу тут вирубано сходинки, а верх "тунелю" перекритий кам'яним склепінням.

У скельних "стінах" вибито декілька печер. Вони вирубані у моноліті північно-західних піскових скель. Три печери штучного походження, а для четвертої (друга з ряду) використано природну ущелину. Печерні приміщення мають чіткі геометричні форми, правильні пропорції, рівні поверхні вертикальних стін, досить точну прямокутність, чисту обробку стелі.

Дерев'яна наскельна забудова Бубнища належить до рідкісних явищ, а її наукова реконструкція має до 90% достовірності. Винятково вдале поєднання, а в окремих місцях і доповнення дерев'яної забудови природними скелями створювало цільний архітектурний образ. У районі "Скель Довбуша" до послуг туристів пропонуються кінні маршрути (верхи на конях або на спеціально обладнаних бричках чи санях).

Писаний Камінь (Верховинський район)-- унікальний витвір природи, який знаходиться за 5 км від Буковецького перевалу. Має історичну цінність, це давнє язичницьке святилище, де в сиву давнину палав священний вогонь. Тут часто бували Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський.

Національний природний парк "Гуцульщина". Розташований у межах Косівського району, охоплює площу 32-271 га. Протяжність парку з північного заходу на південний схід близько 29 км, а з північного сходу на південний захід -- 20 км. Національний парк призначений для збереження, відтворення та раціонального використання генетичних ресурсів рослинного та тваринного світу, унікальних природних комплексів та етнокультурного середовища Покутсько-Буковинських Карпат.

Гора Писаний Камінь -- величезні брили пісковика, які починаються з північного заходу, з каменів висотою 2-3 м і тягнуться ланцюгом (близько 80 м.) на південний схід, виростаючи у масивні моноліти висотою до 20 м. Верх каменів утворює горизонтальну площину, де можна відпочити, помилуватися навколишньою природою, прийняти сонячні і повітряні ванни.

Існує легенда, що дуже давно навколишні гори заселяли племена карпів, які дали назву Карпатам. Це були люди-гіганти, як міфічні титани, наділені надзвичайною силою. Так-от, вони прикотили сюди ці камені, щоб увіковічнити пам'ять про перебування тут, закопали свої скарби і накрили їх каменями. Відтоді і ходять сюди люди, як в Мекку, щоб поклонитися могутньому духові своїх предків. Свою назву Камінь одержав від карбів (петрогліфів), найдавніший з яких походить з часів Київської Русі. Власне, на ньому можна побачити знаки, символи, які й сьогодні використовуються у гуцульських орнаментах. Камінь представляє собою значний інтерес як в плані історичному, так і в геологічному. З Каменя відкривається велична панорама гірських хребтів і вершин.

Скеля Сокільського -- як стрімка стіна висотою 100 м. нависає над дорогою. Це палеогенове відслонення порід, що утворилося 25 млн. років тому. Черемош тече тут з великою швидкістю, омиваючи уламки скелі. У Черемош впадає потік Сикавка, утворюючи водоспад, над яким знаходиться пам'ятник Т. Шевченку. Попри водоспад підйом на хребет Сокільський, протяжністю 15 км. На хребті неглибокі сідловини чергуються з копулястими вершинами, мішані ліси змінюються розлогими луками. Найчастіше зустрічаються смереково-букові ліси, але трапляються і березові та яворові гаї. Найбільшу цінність на Сокільському представляють пісковиті скелі-останці, яких понад 20 висотою понад 40 м. Цікаві своїми незвичайними формами вони нерідко нагадують звірів.

Природний заповідник "Горгани". (створений 1996 р, площа 5344 га), охоплює цінні гірські екосистеми у центральній частині Українських Карпат, займає територію Надвірнянського, Рожнятівського районів, Солотвинського, Усть-Чорнянського районів Закарпатської області. Головним об'єктом охорони в заповіднику є ліси з сосни кедрової європейської. Флора заповідника налічує 427 видів судинних рослин та 235 видів мохів. Понад 70 видів флори заповідника є рідкісними, з них 23 занесено до Червоної книги. Про значний вік флори заповідника свідчить наявність тут ендемічних та реліктових видів. Зокрема, будяк двоколірний, волошка мармарошська, гвоздика карпатська та ін. Всього виявлено 21 ендемічний вид. Різноманітність природних умов рослинного покриву зумовлює багатство фауни заповідника. Тут налічується 149 видів хребетних тварин, 43 види ссавців, 8 видів родини куницевих. З фауни до Червоної книги занесено 24 види, а до європейського червоного списку -- 10 видів.

Отже, природно-рекреаційний потенціал Івано-Франківської області сприятливий для розвтку туризму.

1.2 Соціально-економчні умови та стан розвитку туризму

Адміністративно область ділиться на 14 районів: Богородчанський, Верховинський, Галицький, Городенківський, Долинський, Калуський, Коломийський, Косівський, Надвірнянський, Рогатинський, Рожнятівський, Снятинський, Тисменицький, Тлумацький. 39 міських населених пунктів, із них 15 міст, 765 сільських населених пунктів. Міста обласного підпорядкування -- 5: Івано-Франківськ, Болехів, Калуш, Яремче, Коломия.

Демографічна ситуація. Чисельність населення області становила на кінець 2005 року 1388,9 тис. осіб, у тому чисті в міських населених пунктах проживало 591,3 тис. осіб, у сільській місцевості -- 797,6 тис. осіб. Характерним для Івано-Франківської області є низький рівень (42,6%) частки міського населення. Серед мешканців області переважають жінки -- 732,5 тис. осіб проти 653,6 тис. чоловіків. На 1000 жінок припадає 892 чоловіка.

За 2005 р кількість мешканців зменшилась на 1891 особу, що відбулося, в основному, за рахунок природного скорочення (1872 особи). Коефіцієнт природного скорочення становив 2,8 проти 4,0 осіб на 1000 мешканців у відповідному періоді минулого року. Серед міських рад та районів області природний приріст спостерігався лише в Івано-Франківській (0,4‰) та Яремчанській (2,9‰) міськрадах, м. Калуш (0,7‰) та Верховинському (2,2‰) районі, а у решти районів відбулося природне скорочення.

Природне скорочення населення області обумовлено падінням народжуваності та складною демографічною ситуацією на селі, де з 1995 р відбувається перевищення кількості померлих над народженими. У 2005 році природне скорочення тут склало 3884 особи і спостерігалось у сільській місцевості всіх районів, крім Верховинського району.

Низький рівень народжуваності та високий показник смертності поглиблюють процес „старіння" населення. За даними I Всеукраїнського перепису населення 2001 року питома вага осіб у віці старшому за працездатний збільшилась за 10 років із 20,0 до 21,6%. Одночасно зменшилась частка дітей з 20,0% до 24,1%. На початок 2006 року на 59,2% осіб працездатного віку припадало 21,4% -- осіб старше працездатного віку та 19,4% -- дітей.

Негативно впливає на демографічну ситуацію в області міграційний відтік населення, зумовлений економічною нестабільністю у державі.

Область спеціалізується на видобутку нафти і газу, виробництві електроенергії, мінеральних добрив, нафтопродуктів, товарів хімічної промисловості, лакофарбових матеріалів, сільськогосподарських машин, навантажувачів універсальних, хімічного обладнання, приладів контролю, трубопровідної арматури, місцевих будівельних матеріалів (азбестоцементних труб і муфт, залізобетонних конструкцій і виробів, шиферу і цегли), деревостружкових та деревоволокнистих плит, меблів, товарів легкої промисловості (хутрових і швейних виробів, шкіргалантереї).

Географічне положення області досить вигідне: вона знаходиться на перетині транспортних шляхів із заходу на схід, з півночі на південь (залізниць, автомобільних шляхів, трубопроводів і електричних мереж), щільність населення висока, тому цілком природно, що Івано-Франківщина має розвинену транспортну мережу.

Транспорт є однією з провідних ланок господарського комплексу області. Так, довжина залізниць загального користування складає 479 км, середня густота їх - 34.5 км на 1000 кв км. Головними трасами є Львів - Івано-Франківськ - Чернівці, Тернопіль - Рогатин - Стрий, що з'єднують область з іншими обласними центрами країни, а Україну - з державами Західної, Центральної та Південної Європи.

Розвинений автомобільний транспорт. Пасажирські перевезення по території області здійснюють 15 автотранспортних підприємств різних форм власності. Автобусний транспорт обслуговує 442 маршрути, в тому числі 54 міські, 253 приміські, 116 міжміських і 19 міжнародних.

Головні автошляхи: Львів - Івано-Франківськ - Чернівці, Івано-Франківськ - Долина - Стрий, Івано-Франківськ - Надвірна - Рахів - Ужгород, Коломия - Чернівці, Надвірна - Воловець - Мукачево. Довжина автомобільних шляхів - близько 4.4 тис км. Усі вони мають тверде покриття, що особливо важливо для гірських районів. Головні магістралі з'єднують Івано-Франківськ зі Львовом, Чернівцями, Ужгородом. В Івано-Франківську розташований аеропорт. Міжнародний аеропорт в обласному центрі з'єднує міста Центральної та Південно-Західної Європи з містами України, Росії, країн СНД.

Трубопровідний транспорт в області представлений газопроводами "Братерство", "Союз", Уренгой - Помари - Ужгород, етилено-проводом з Угорщини до Калушу. На території області проходять потужні лінії електропередач.

Зовнішньоекономічна та інвестиційна діяльність розвивається в регіоні швидкими темпами. Протягом 1998 р. зовнішньоекономічні операції здійснювались 839 підприємствами області з 65 країнами світу. Провідними статтями експорту є: нафтопромислове обладнання, вимірювальні прилади навантажувачі, мазут, етилен, хлорвініл, барвники, цемент, хутряні вироби, меблі, пиломатеріали, деревостружкова та деревоволокниста плита, цукор, м'ясо морожене; імпорту: паливо мінеральне, у тому числі сира нафта та нафтопродукти, органічні хімічні сполуки, папір, каучук, натуральне та штучне хутро, машини та устаткування, обладнання та механічні пристрої, засоби наземного транспорту та ін.

В області створено понад 380 спільних підприємств, найпотужніші з яких: українсько-нідерландське "Тикаферлюкс" (вироби з хутра), українсько-канадське "Дельта" (нафтогазо-видобуток), українсько-німецьке "Вінісін" (виготовлення тафтингового покриття, шпалер) та ін.

Освіта і наука Івано-Франківської області. За роки незалежності України відповідно до соціально-економічних умов у Івано-Франківській області ведеться робота щодо реалізації державної політики в галузі освіти.

Освіта загалом зберегла свій потенціал. Галузь має розгалужену структуру. У 768 загальноосвітніх школах усіх типів і форм власності навчається 214 тис. учнів. Основна частка припадає на коли І-ІІ та І-ІІІ ступенів відповідно - 39 і 42%, І ступеня - 17%.

На базі загальноосвітніх шкіл створюються навчально-виховні комплекси "школа-дитячий садок", базові школи реорганізуються у навчальні заклади вищого степеня. Це характерна ознака змін у системі освіти області.

Збережено та вдосконалено мережу інтернат них закладів (їх 21 та 1 будинок дитини).

Значна увага приділяється роботі з обдарованими дітьми. Успішно реалізується президентська та регіональна програми "Обдаровані діти". У 17-ти з 19-ти міст і районних центрів діє 11 гімназій, 7 ліцеїв, 1 колегіум.? Учні ліцеїв та гімназій досягають вагомих успіхів у навчанні. Відкрито Прикарпатський військово-спортивний ліцей-інтернат та Івано-Франківський обласний ліцей-інтернат для обдарованих дітей. У двох останніх закладах навчаються діти переважно із сільської місцевості.

Реформування економіки, зміни, що відбуваються на промислових підприємствах, будовах, у сільському господарстві зумовили необхідність оновлення системи професійно-технічної та вищої освіти. В області функціонує 20 професійно-технічних навчальних закладів, 23 вищих навчальних заклади І-ІІ та 14 закладів - ІІІ-ІV рівнів акредитації, в яких здобуває освіту майже 57 тис. учнів та студентів. Серед науково-технічних установ (18 одиниць, 1090 працівників основної діяльності): Прикарпатський університет, Університет нафти і газу, медичний, педагогічний інститути; Відділення Інституту філософії НАН України, Відділ економічних досліджень Львівського відділення НАНУ Інституту регіогальних досліджень, філіал Інституту лісового господарства і агролісомеліорації та ін.

У цих наукових і навчальних закладах працює 16 докторів наук, 104 кандидат наук, серед них 31 академік та члени-кореспонденти: НАНУ - два, АПН - один, 28 членів інших галузевих академій. В економіці області зайнято 113 докторів і 838 кандидатів наук.

Окрім цього Івано-Франківська область є одним з провідних центрів розвитку туризму.

З урахуванням природних цінностей області, було створено цілу низку курортів. Серед них бальнео-грязевий - курорт Черче в Рогатинському районі, Яремче, Микуличин, Татарів, Ворохта і Яблуниця Яремчанської міськради, Мислівка і Новий Мізунь в Долинському районі, Шешори в Косівському районі. Всього в області 9 курортних місцевостей.

Для курортної терапії використовуються кліматичне лікування, мінеральні та грязеві ванни. В Івано-Франківському регіоні всього було оздоровлено 51,659 тис. осіб (внутрішні туристи); оздоровлено протягом тривалого часу 36,315 тис. осіб, серед них 700 іноземців; оздоровлено протягом 1-2 днів 15,344 осіб, серед них 817 іноземців (за даними Держкомстату України за 4 квартал 2001 р. та 1, 2, 3 квартали 2002 р.)? Карпатський регіон України славиться багатством мінеральних вод. Серед мінеральних джерел Івано-Франківщини найбільш відоме "Горянка" з водою, яка є аналогічною за дією трускавецькій "Нафтусі", в с. Новий Мізунь Долинського району. На його базі діє санаторій-профілакторій "Джерело Прикарпаття". Для лікування опорно-рухового апарату використовуються торфові грязі і мінеральні води курорту Черче. Перспективними для лікування є води курорту Шешори з високим вмістом органічних речовин та йодо-бромні води в с. Коршів Коломийського району.

У 2003 р. помітно активізувалась туристична діяльність в Івано-Франківській області, завдяки проведенню комплексних рекламно-інформаційних заходів щодо презентації вітчизняного турпродукту на державному та регіональному рівнях.

Туристичні послуги в області надають понад двадцять туристичних підприємств. Сервіс прийнятний для західних туристів, на рівні класу "три зірки" забезпечують: готель "Надія", "Прикарпаття" в Івано-Франківську, база відпочинку "Карпати" в Яремчі, пансіонат "Карпатські зорі" фірми "Спорт-тур" у Косові, база відпочинку "Синьогора" в с. Гута, санаторій-профілакторій "Джерело Прикарпаття" в с. Новий Мізунь.

В області є 18 готелів. Туристів приймають: готель "Верховина", туристські бази "Прикарпаття" (Івано-Франківськ), "Гуцульщина" (Яремча), "Карпатські зорі" (Косів), "Сріблясті водоспади" (с. Шешори), "Смерічка" (с. Люча), "Гірська" (с. Яблуниця). Традиційними стали міжрегіональні гуцульські фестивалі і міжнародні фольклорні фестивалі в Коломиї, міжобласні фестивалі, ("Покутські візерунки") в Городенці, фестивалі сучасної української пісні ("Золотий тік") у Бурштині.

По території Прикарпаття пролягає багато різноманітних туристичних маршрутів: гірських, водних, пішохідних, велосипедних, автобусних. Найцікавішими з них є:

- Гірські: на вершини гір Говерла, Піп-Іван, Хом'як, Довбушанка, по хребтах, які є кордоном Івано-Франківської області із Закарпатською; до озер Несамовите і Марічейка, до Бухтовецького і Манявського водоспадів з відвідинами Скиту Манявського;

- Водні: по Дністровському каньйону і річках Білий і Чорний Черемоші, Прут;

- Лижний: на гору Кукуя, по Чорногірському хребту.

Туристи мають також можливість покататися на гірських лижах в Яблуниці, Ворохті, Косові.

Надання туристичних послуг кожного року стає все більш професійним, мережа туристично-екскурсійних маршрутів збільшується, кількість туристів росте, а за даними 2003 р., Івано-Франківська область посідає друге місце в екскурсійній діяльності після АР Крим.

1.3 Історія краю

Заселення території Івано-Франківської області сягає епохи середнього палеоліту. На території краю виявлені численні стоянки давніх жителів епохи неоліту (15 тис. р тому) і бронзи (IV-III тис. до н. е.). Перші поселення з'являються у період середнього палеоліту. Стоянку цього періоду виявлено у с. Буківня. Всього двадцять поселень трипільської культури виявлено у південно-східній частині області. У другій половині І тис. виникають слов'янські племінні об'єднання - білих хорватів у передгір'ях і тиверців між Дністром і Прутом. У 981 р. край став частиною Київської Русі, одним із найдавніших і найбільших осередків її історичного життя.

Згодом, в результаті феодальної роздробленості, міжусобних воєн, нападу кочовиків (печенігів та половців) і монголо-татарської навали настав економічний та політичний занепад Київської Русі. Після її розпаду у північно-західній частині 1144 р. утворилося Галицьке князівство. У 1199 р. волинський князь Роман Мстиславович об'єднав землі Галичини і Волині у Галицько-Волинське князівство. Після його смерті (1205 р.) Галичину розділили між собою Угорщина і Польща. У 1219 р. новгородський князь Мстислав Удалат визволив Галич. Могутність Галицько-Волинського князівства особливо зросла за короля Данила Галицького. У ХІІ-ХІІІ ст. розвивалися мистецтво, освіта, книжкова справа. Згодом князівство занепадає і, починаючи з другої половини ХІV ст., населення краю потрапляє у національну залежність від сусідніх держав.

У 1594-1596 рр. галицькі селяни і міщани активно підтримували козацько-селянське повстання, яким керували Северин Наливайко та Григорій Лобода. Особливо широкого розмаху досяг народний рух в Галичині під час визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького в 1648-1654 рр. На кінець жовтня 1648 р. повстання охопило майже все Прикарпаття, включаючи Калуш, Долину, Рогатин та інші місцевості. ?

Боротьба українського народу закінчилася нічим: правобережна частина України, в т. ч. і Галичина, залишалася під владою Польщі. У 30-40-х рр.. XVIII ст. зароджується рух опришків. Народні маси Галичини з новою силою розгорнули боротьбу проти національного і феодального гноблення. У цій боротьбі особливо прославився Олекса Довбуш.

Під час першого поділу Польщі у 1772 р. частина білоруських земель була возз'єднана з Росією, а Галичину захопила Австрія. ?

Галичина у складі Австрії залишалась аграрною напівколонією. Серед галузей промисловості Івано-Франківщини виділялись видобування нафти, озокериту, солей, посилилась хижацька експлуатація лісових багатств, набула деякого розвитку харчова промисловість. У 1843 р. у Тлумачі встановлена одна із перших у Східній Галичині парових машин.

У Першу Світову війну край був ареною запеклих боїв між арміями німецько-австрійського блоку і царської Росії. Частина історичної забудови була зруйнована й відновлена вже в новітніх архітектурних формах.

1 листопада 1918 р., після збройного повстання у Львові, яке очолив Д. Вітовський, влада перейшла до Української Національної Ради. Її підтримали загони, які стали основою для створення Української Галицької Армії (УГА). Після проголошення Західно-Української Народної Республіки у ході польсько-української війни війська УГА змушені були залишити Львів і уряд ЗУНР переїхав у кінці грудня 1918 р. до Станіславу (Івано-Франківськ). З січня 1919 р. Українська національна Рада ЗУНР схвалила історичний універсал про злуку з Українською Народною Республікою.

Навесні 1919 р. при підтримці країн Антанти польські війська продовжували наступ. ЗУНР у цих важких умовах зазнала поразки, і у середині 1919 р. цю територію окупувала Польща.

17 вересня 1939 р. на Польщу напала гітлерівська Німеччина. Скориставшись цим, на територію Західної України вступила Червона армія і, як наслідок, з жовтня 1939 р. була включена до складу УРСР.

З початком радянсько-німецької війни в липні 1941 р. територія краю була окупована. В 1943 р. на Івано-Франківщині за участю ОУН були створені збройні загони Української Національної Самооборони (УНС), які влітку почали військові дії проти німецьких окупантів. Населення брало найактивнішу участь у формуванні Української Повстанської Армії. Після приходу Червоної армії у 1944 р. було відновлено радянський режим. У післявоєнний період більшовицької окупації, до початку 1950-х рр., значна частина населення підтримувала діяльність УПА.

Заповітна мрія десятків поколінь галичан збулася 24 серпня 1991 р., коли Верховна Рада України проголосила створення самостійної держави - України.

Отже, довгий і складний історичний шлях Прикарпаття відбився у пам'ятках історії, архітектури, культури, що є підставою для розвитку тут видів пізнавального та іншого туризму. Отже, Івано-Франківська область має надзвичайно вигідне економіко-географічне положення, достатньо розвинений виробничий сектор з домінуючою обробною промисловістю, розгалужену транспортну мережу. Не зважаючи на всі історичні перевороти, області вдалось зберегти існуючі науково-дослідні установи, і в цілому науково-освітню галузь, що дозволяє Івано-Франківщині забезпечувати себе якісними трудовими ресурсами, підготовкою яких займаються місцеві заклади вищої і середньої освіти.

2. ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ РЕСУРСИ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1 Культурно-історичні пам'ятки та пам'ятні місця, і їх використання в туризмі

До історико-культурних ресурсів відносять історичні, археологічні, архітектурні пам'ятки, твори монументального мистецтва, етнографічні особливості території, фольклор, центри прикладного мистецтва та ремесел, музеї, виставки, театри тощо.

Івано-Франківщина багата на культурну спадщину. За кількістю пам'яток архітектури і містобудування область, одна з найменших за територією і населенням, займає третє місце в Україні. Натепер в області під охороною держави знаходиться 1360 пам'яток архітектури, в тому числі 87 пам'яток національного значення, переважна більшість яких - це пам'ятки дерев'яної і мурованої архітектури, та пам'ятки житлового і громадського будівництва, зосередженого, в основному, в історичних містах. Це, зокрема такі давні і цінні пам'ятки як церква Пантелеймона? під Галичем (ХІІ ст.), церква Святого Духа з мистецьким іконостасом в Рогатині (ХVI ст.), Манявський Скит (ХVII ст.), дерев'яні гуцульські і бойківські храми відомі далеко за межами України.

В області є п'ять міст, що згадуються у давньоруських літописах. Серед них Тисмениця (1143), Снятин (1158), Тлумач (1213), Коломия (1240). Та найдавнішим є Галич, перша згадка про який відноситься до 898 р. Івано-Франківщина є батьківщиною оспіваних у "Слові о полку Ігоревім" князя Ярослава Осмомисла і княгині Ярославни, дівчини-патріотки з Рогатина, що увійшла в історію під ім'ям Роксолани і як дружина султана відіграла значну роль у політичному житті Туреччини XVI ст. Тут народились керівник опришківського руху О. Довбуш, сподвижник Б. Хмельницького С. Височан, письменники І. Вагилевич, В. Стефаник, М. Черемшина, Л. Мартович, мистецтвознавець С. Гординський, композитор А. Кос-Анатольський, художники Я. Пстрак та В. Касіян, скульптори М. Бринський та Г. Крук, провідні діячі національно-визвольного руху Д. Вітовський та С. Бандера.

Окрім названих історико-культурних пам'яток область багата на пам'ятки архітектури, музеї і має значний етнографічний потенціал.

Маючи таку давню історію, яка багата на визначні події, Івано-Франківщина не може бути бідною на різноманітні культурно-історичні пам'ятки.

Тільки на території Карпатського національного природного парку збереглося 9 церков XVI-XX ст. ,збудованих у традиційних формах, які належать до гуцульської школи - церква Різдва (1615 р.) у смт Ворохта, церква Чуда св. Михайла (1844 р.), церква ХІХ ст. у м. Яремча, церква Анни (1872 р.) у с. Бистрець Верховинського району, Димитрівська церква (1840 р.) у с. Кремінцях.

Урочище Скит Манявський? широко відоме як місце знаходження старовинного монастиря, заснованого в 1611 р. Натепер Манявський скит поєднує прикмети музею і монастиря, а також є визначним осередком духовності, культури й мистецтва України. Святе місце з цілющою, за повітрям, джерельною водою знаходиться у мальовничому карпатському межигір'ї з оздоровлюючим мікрокліматом, первісною дикою природою поблизу села Маняви Богородчанського району на Івано-Франківщині. Щороку тисячі туристів відвідують це таємниче і святе місце.

На території області збереглися руїни чотирьох замків: замку XVI ст. у с. Пнів Надвірнянського району, замків XVII ст. у с. Раковець та Чернелиця Городенківського району та руїни Старостинського замку XVI-XVIII ст. у м. Галичі.

У Галичі на Замковій горі знаходяться руїни Галицького (Старостинського) замку. Він вперше згадується в 1144 р. Спочатку це була дерев'яна споруда, а згодом вона переросла в міцний замок. У 1367 р. татарська навала частково зруйнувала його. У кінці XVIII ст. Галицький замок виконував оборонну функцію, та вже у 1796 р. його частково розібрали на будівельні матеріали. Тепер у Галицькому замку йдуть реставраційні роботи.

Угорським феодалом Куропатовим було зведено Пнівський замок, поблизу міста Надвірної, на землях, що були даровані йому в 70-х рр. XVI ст. за відданість польській короні. Замок розташований на природному пагорбі, поверненому західною стороною до р. Бистриці Надвірнянської. Будувався він з великих тесаних брил гірського сірого каменю, товщина мурів сягала 1 м і більше. Замок у плані п'ятикутний і укріплений вежами, розміщеними по всьому периметру зовнішніх стін. Веж було п'ять. В'їзд до замку здійснювався через підйомний міст, перекинутий через наповнений водою рів. Замок славився великою кількістю підземних ходів. Не дивлячись на велику руйнацію та велику часову відстань, замок дійшов до наших днів, але на жаль у вигляді залишків деяких веж та мурів.

Також у с. Рожнятин частково зберігся замок Конєцпольських, серйозно пошкоджений у 1649-1650 рр. і відбудований у 1758 р.

Цікавими в області є пам'ятки промислового та інженерного будівництва, у першу чергу - це унікальна доменна піч поч. ХІХ ст. в урочищі Ангелів (поблизу с. Ясеня) Рожнятівського району; солеварні кін.

ХІХ - поч. ХХ ст. в м. Долині та Болехові - єдиний на Україні приклад солеварних споруд, що збереглися до тепер, а також пивзавод 1767 р. у м. Івано-Франківську.

З інженерних споруд слід назвати залізничні кам'яні арочні мости у Ворохті, металевий міст через Дністер у Галичі та ін.

Цікавою є пам'ятка архітектури - Високогірна метеорологічна обсерваторія на горі Попіван, створена архітекторами К. Марчевським та Й. Поговським. Метеорологічну обсерваторію взялося споруджувати на вершині г. Попіван міністерство протиповітряної оборони Польщі в 1935 р. Засновником же став генерал Л. Бербецький.

У м. Рогатин стоїть Церква Різдва Богородиці, XV-XVI ст. Вона була огороджена оборонними стінами в 1869 р., а її інтер'єр прикрашений монументальним живописом Я. Панкевича. Церква належить до унікальних споруд української архітектури XIV-XV ст.

В області під охороною держави знаходиться 28 костьолів і 4 синагоги. Костьоли, в основному, стилю бароко, відзначаються монументальністю і величністю. Найвизначнішим є Миколаївський костьол у м. Снятині, який було збудовано в XV ст. Особливістю було те, що збудований він був у готичному стилі в поєднанні з елементами пізнього ренесансу. У XV ст. костьол руйнували турки і татари під час нападів. Та в 1969-1973 р. його добре відреставрували, тому в сучасній архітектурі костьолу переважають ренесансні та барокові форми.

Під охороною держави в області знаходяться 4 монастирі, три з них тепер використовуються за первісним призначенням. Це монастир-скит 1611 р. в с. Манява Богородчанського району - чоловічий монастир УПЦ КП, монастир святих отців Василіан XVIII ст. у с. Гошові Долинського району - чоловічий монастир УГКЦ та жіночий монастир Василіанок 1903 р. у м. Івано-Франківську. Приміщення колишнього жіночого монастиря Василіанок у м. Рогатині використовується під лікарню.

2.2 Музеї та музейні комплекси Івано-Фраківського краю

Івано-Франківський обласний краєзнавчий музей. ? Утворений у 1940 р. З 1959 р. музей знаходиться в історичній будівлі міської ратуші. Експозиція музею тематично розподілена на три відділи: природи, історії, народного мистецтва. Відділ природи знайомить з біотичним різноманіттям Українських Карпат. Окрасою відділу історії є колекція археологічних пам'яток доби Київської Русі й Галицько-Волинської держави. У відділі народного мистецтва експонуються речі народного побуту, витвори декоративно-прикладного мистецтва (художні обробки дерева, шкіри, металу, ткацтва тощо), зібрані з Галицького Подністров'я, Покуття і Гуцульщини. Загальнонаціональну цінність мають ікони та ювелірні вироби ХІІ-ХІІІ ст., ікони XVI-XIX ст., церковна скульптура, стародруки, колекції зброї та нумізматики.

Івано-Франківський художній музей. Знаходиться у ренесансній споруді Колегіального костелу XVII ст. Цей музей є справжньою скарбницею образотворчого мистецтва краю. Його колекція нараховує понад 15 тис. експонатів. Музей знайомить з унікальними пам'ятками галицького іконопису й барокової скульптури, творчістю класиків українського малярства: К. Устияновича, І. Труша, Ю. Панькевича, О. Новаківського, О. Кульчицької та ін.., а також творами зарубіжних майстрів XVIII - першої половини ХХ ст.

Є й Історико-меморіальний музей Олекси Довбуша. Його архівні матеріали знайомлять відвідувачів з легендарною постаттю ватажка національно-визвольного руху карпатських опришків Олекси Довбуша. Крім того, у музеї розгорнуто експозиції: "Національно-визвольне повстання українських селян під проводом Івана Мухи (XV ст.)" та "Богдан Хмельницький та Галичина".

А найоригінальнішим музеєм України, по праву, визнано Коломийський музей "Писанка". Він знаходиться в оригінальній будівлі у формі велетенської писанки (висота 13 м). Саме на Гуцульщині й Покутті українське писанкарство сягнуло найвищого мистецького рівня й глибини філософського світо відображення. Тож експозиція музею "Писанка" знайомить з багато-тисячолітньою історією писанкарства, з різноманітними техніками її розпису та розмаїттям орнаментальних мотивів української писанки.

Ще один музей Івано-Франківщини, що одразу після свого заснування переріс у відомий центр освітньо-краєзнавчого паломництва мешканців заходу України, - це Історико-меморіальний музей Степана Бандери на його "малій батьківщині" у с. Старий Угринів Калуського району. Експозиція цього музею знайомить з життям і громадсько-політичною діяльністю найвідомішого провідника ОУН - Степана Бандери, ім'я якого на багато десятиліть стало знаковим для всіх українських борців за незалежність рідної землі у ХХ ст.

Отже, Івано-Франківщина - це безмежний край з різномаїттям історико-культурних пам'яток, унікальним побутом, традиціями та стародавніми звичаями , що ваблять багатьох туристів з різних країн світу.

3. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО СТВОРЕННЯ МЕРЕЖІ ПІЗНАВАЛЬНИХ ТУРИСТСЬКО-ЕКСКУРСІЙНИХ МАРШРУТІВ

3.1 Туристичні маршрути

На підставі дослідження туристично-екскурсійних ресурсів Івано-Франківської області автор вносить пропозиції щодо розширення мережі туристичних маршрутів на території. Автор пропонує два туристичні маршрути по Івано-Франківськії області: "По стародавніх містах і селах Галичини" та "Серцем Івано-Франківська".

"По стародавніх містах і селах Галичини"

Прикарпатський край є частиною історичної території - Галичини. Унікальна і прадавня історія цього краю. Ще кельтські народи залишили тут свої сліди й археологи не раз натикаються на них при розкопках. Є і давньоримські знахідки. У с. Крилос неподалік нинішнього м. Галич були давня столиця Галицького, а пізніше й Галицько-Волинського князівства. Тут тепер Державний історико-архітектурний заповідник "Древній Галич".

Туристичний маршрут проходить по містах Івано-Франківськ і Галич та селах Гошів та Бубнище. Його сплановано на два дні. Він включає в себе огляд пам'яток природи, архітектури, культури та історії.

День перший:

8:25 Зустріч групи на залізничному вокзалі м. Івано-Франківська.

8:45 Поселення в готелі та сніданок у м. Івано-Франківськ.

10:00-12:40 Пішохідна екскурсія по місту (Палац Потоцьких, пл..Ринок, міська Ратуша, майдан Шептицького, пл. Міцкевича, Вічевий майдан, "Стометрівка", пам'ятник І. Франку, Меморіальне кладовище).

13:00 Обід за додаткову плату.

13:45-14:30 Переїзд до м. Галича. Екскурсія по Національному заповіднику "Давній Галич", на території якого - пам'ятки історії та культури стародавнього Галича та Галицько-Волинської держави ХІІ ст., а саме: церква св. Пантелеймона, Успення Богородиці, Різдва Христового.

Музей архітектури та побуту Прикарпаття (музей під відкритим небом).

18:00 Повернення до м. Івано-Франківськ. Вечеря, вільний час.

День другий:

8:30 Сніданок. Звільнення номерів.

9:30-12:30 Переїзд до Гошівського монастиря у с. Гошів. Заснований у 1517 р., монастир отців Василіан і церква Преображення Господнього зазнали чимало лиха від нападників - татар та під час воєнних лихоліть. Відродження святині стало можливим після здобуття незалежності України.

13:00 Обід за додаткову плату.

14:00-15:30 Переїзд до с. Бубнище. Екскурсія на скелі Довбуша. За 11 км на південний захід від Болехова, неподалік с. Бубнище, на висоті 668 км над рівнем моря розташований унікальний скельний комплекс, названий на честь легендарного опришка Олекси Довбуша скелями Довбуша.

16:00 Повернення до м. Івано-Франківськ. Вечеря.

17:30 Трансфер до залізничного вокзалу.

У вартість туру входять:

- проживання у готелі;

- дворазове харчування (сніданок, вечеря);

- трансфер по маршруту;

- супровід гіда;

- екскурсійна програма;

- страхування.

Додатково оплачуються вхідні квитки в музеї.

Орієнтовна вартість з 1 особи (при групі до 15 ос.):

165 грн - проживання у двомісному номері;

155 грн - у номерах блочного типу (2+3);

210 грн - у напівлюксах.

"Серцем Івано-Франківська"

Туристичний маршрут розрахований на два дні і включає в себе відвідування музеїв, культових споруд, пам'ятників та пам'яток архітектури. Тривалість туристичної програми становить 2-3 години кожного дня.

У перший день маршруту туристи відвідують:

- пам'ятник Івану Франку, видатному письменнику та громадському діячу. Ліворуч від нього розмістився обласний музично-драматичний театр ім. І. Франка;

- історико-меморіальний музей Олекси Довбуша. Його було створено у 1997 р., хоча діяв він ще з 1995 р. Засновником і власником приватної колекції, що представлена в музеї, по праву вважається В.В. Грабовецький, доктор історичних наук;

- майдан Шептицького, де знаходиться цілий комплекс пам'яток архітектури. Це Катедральний собор української греко-католицької церкви (1729р.) та костьол Святого Воскресіння, що до 1946 р. був єзуїтським;

- костьол Пресвятої Діви Марії, в якому з 1980 р. знаходиться Художній музей. Експозиція музею переважно складаються із творів народного мистецтва, зокрема художніх виробів майстрів Гуцульщини, Покуття, Бойківщини та Опілля.;

На другий день маршруту туристи відвідують:

- міську ратушу, в якій розмістився краєзнавчий музей. Тут працюють відділи минулої і сучасної історії, народного мистецтва та природничий відділ;

- площа Міцкевича, де стоїть пам'ятник видатному письменнику Адаму Міцкевичу;

- Вірменський костьол (1742-1762 рр.) та Українська автокефальна православна церква (1762 р.);

- броварню. На фасаді збереглась дата "1767 р.", яка підтверджується охоронною дошкою пам'ятки архітектури. У середині ХІХ ст. тут працювало 40 робітників. Щороку на заводі виготовлялось 12 тис. відер пива, а також дріжджі, що використовувались в медицині;

- Музей визвольних змагань Прикарпатського краю. Експозиція музею займає 165 кв. м. У чотирьох залах музею розміщена справжня зброя бійців УПА, оригінальні друковані видання й листівки УПА, колекція підпільних марок, натуральний макет криївки УПА, зібрання українських військових відзнак, документи, фотографії та інші унікальні речі;

- пам'ятник "Братське меморіальне кладовище радянських воїнів, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни ";

- Літературний музей Прикарпаття. Матеріали експозиції цього надзвичайно цікавого музею розповідають про літературне життя краю і міста від часів Галицько-Волинського літопису до сьогодення.

У вартість туру входить:

- вхідні квитки в музеї;

- послуги екскурсовода.

Орієнтовна вартість для групи (15 ос.) - 9 грн./особу.

Отже, запропоновані автором маршрути передбачають використання різних історико-культурних ресурсів, що робить подорожі змістовними та цікавими для туристів. Маршрути включають огляд багатьох музеїв, пам'ток історії та архітектури, які знаходяться на території Івано-Франківської області.

3.2 Маршрути екскурсій

Досліджені автором історико-культурні ресурси можуть бути використані для екскурсійної діяльності. На підставі вивченого матеріалу автор пропонує два маршрути екскурсії: "Манявський Скит" та "Яремче-Коломия".