Підвищення ефективності використання силової підготовки у кваліфікованих лижників-гонщиків в підготовчому періоді річного макроциклу

Задачі, що вирішуються в процесі виховання силових здібностей. Тренувальні режими і методи, що застосовуються в спеціальній підготовці лижників. Розробка і обґрунтування тренувань силової спрямованості для лижників-гонщиків високої кваліфікації.

Рубрика Спорт и туризм
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 21.06.2011
Размер файла 176,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Віджими в динамічному режимі з максимальним зовнішнім обтяженням.

Віджими в динамічному режимі «до відказу».

Комплекс №4.

(вправи з штангою)

Поштовх штанги з-за голови в динамічному режимі з високою інтенсивністю.

Поштовх штанги від грудей в статичному режимі із затримкою снаряда в проміжному положенні протягом 5 сек.

Поштовх штанги від грудей широким хватом в динамічному режимі.

Поштовх штанги від грудей в динамічному режимі при вазі снаряда біля максимального.

Поштовх штанги через голову в динамічному режимі «до відказу».

Комплекс №5.

(вправи на м'язи брюшного пресу)

Згинання-розгинання тулуба в динамічному режимі з положення сидячи до явного падіння швидкості.

Згинання-розгинання тулуба в статичному режимі із затримкою в проміжному положенні протягом 5-7 сек.

Згинання-розгинання тулуба в динамічному режимі з обертанням тулуба.

Згинання-розгинання тулуба в динамічному режимі з подоланням зовнішнього опору.

Згинання-розгинання тулуба в динамічному режимі «повністю ».

Кількість повторень вправ, що виконуються в комплексах №№ 1, 2, 3, 4, і 5 визначається під час попередніх контрольних випробувань для кожної конкретної вправи окремо. Із зростанням силових показників і відповідно результатів у виконанні силових вправ проводяться повторні контрольні випробування з метою коректування навантаження в стандартних силових комплексах.

У комплексі №4 вага штанги у вправі 1, 2, 3 і 5 становить 30-35% від максимального, а у вправі 4 становить 80-100% від максимального.

3.3 Результати експерименту по обґрунтуванню різних по об'єму навантажень.

Під навантаженням в спортивному тренуванні потрібно розуміти вплив фізичних вправ на організм спортсменів, що викликають активну реакцію його функціональних систем.

Інтенсивність, величина і спрямованість протікання адаптаційних процесів в організмі спортсмена визначаються характером, величиною і спрямованістю навантажень. По характеру навантаження можуть поділятися на тренувальні, змагальні, специфічні і неспецифічні. По величині - на малі, середні, значні і великі. По спрямованності - сприяючі розвитку окремих рухових здібностей (швидкісних, силових, координаційних, витривалості, гнучкості) або їх компонентів (наприклад, алактатних або лактатних анаеробних можливостей, аеробний можливостей). Навантаження можуть бути направлені на вдосконалення координаційної структури, рухів компонентів психічної підготовленості або тактичної майстерності та інш. По координаційній складності потрібно розрізнювати навантаження, що виконуються в стереотипних умовах, що не вимагають значної мобілізації координаційних здібностей, або ж пов'язані з виконанням рухів високої координаційної складності пред'являючі різні вимоги до психічних здібностей спортсменів.

Навантаження можуть розрізнюватися по приналежності до того або іншого структурного утворення тренувального процесу. Зокрема, потрібно розрізнювати навантаження окремих тренувальних і змагальних вправ або їх комплексів, навантаження тренувальних занять, днів, сумарні навантаження мікро- і мезоциклів, періодів і етапів тренування, макроциклів, тренувального року.

Величина тренувальних і змагальних навантажень може бути охарактеризована із зовнішньої і внутрішньої сторони. Зовнішня сторона навантаження в найбільш загальному вигляді може бути представлена показниками сумарного об'єму роботи. У їх числі: загальний об'єм роботи в годинах, об'єм циклічної роботи в кілометрах, кількість тренувальних занять, змагальних стартів. Розкрити ці загальні характеристики зовнішньої сторони тренувального навантаження можна, виділяючи приватні об'єми навантаження, що відображають планування в загальному об'ємі роботи, що виконується з підвищеною інтенсивністю або ж сприяючої переважному вдосконаленню окремих сторін підготовленості. З цією метою визначають, наприклад, процент інтенсивної роботи в загальному її об'ємі, співвідношення роботи, направленої на розвиток окремих якостей і здібностей, засобів загальної і спеціальної підготовки і т.п.

Для оцінки зовнішньої сторони навантаження широко використовують показники її інтенсивності. До таких показників відносяться темп рухів, швидкість їх виконання, час подолання тренувальних відрізків і дистанцій, величина обтяжень, що долаються в процесі розвитку силових якостей, і т.п.

Однак найбільш повно навантаження характеризується з внутрішньої сторони, тобто за реакцією організму на виконуючуся роботу. Тут, нарівні з показниками, несучими інформацію про терміновий ефект навантаження, що виявляється в зміні стану функціональних систем безпосередньо під час роботи і відразу по її закінченні, можуть використовуватися дані про характер і тривалість протікання періоду відновлення. Про величину навантаження при цьому можна судити по самим різним показникам, що свідчать про міру активності функціональних систем, що переважно забезпечують виконання даної роботи. До таких показників відносяться: час рухової реакції, час виконання одиночного руху, величина і характер розвиваючихся зусиль, данні про біоелектричну активність м'язів, частоту скорочення серця, частоту дихання, показники вентиляції легких, хвилинного об'єму кровообігу, споживання кисню, швидкість накопичення і кількість лактату в крові. Величина навантаження, крім цих показників, може бути охарактеризована відновленням працездатності, запасами глікогену, активністю окислювальних ферментів, швидкістю і рухливістю нервових процесів та ін.

Зовнішні і внутрішні характеристики навантаження тісно пов'язані. Збільшення об'єму і інтенсивності тренувальної роботи приводить до посилення зсувів в функціональному стані різних систем і органів, до виникнення і поглиблення процесів стомлення. При одних і тих самих зовнішніх характеристиках величина внутрішнього навантаження може змінюватися під впливом самих різних причин. Так, виконання однієї і тієї ж роботи в різних функціональних становищах приводить до різних реакцій з боку функціональних систем організму.

Приводимо характеристики основних видів навантажень, що застосовуються в процесі тренування кваліфікованих спортсменів.

При малому навантаженні основними критеріями його величини є:

перша фаза періоду стійкої працездатності (15-20% об'єму роботи, що виконується до настання явного стомлення).

Основною задачею є підтримка досягнутого рівня тренувальності, прискорення процесів відновлення після попередніх навантажень.

Середнє навантаження характеризується другою фазою стійкої працездатності (40-60% об'єму роботи, до настання явного стомлення). Основна задача підтримка досягнутого рівня тренувальості, рішення приватних задач підготовки.

Значне навантаження характеризується фазою прихованого (компенсованого) стомлення (60-75% об'єму роботи, що виконується до настання явного стомлення). Задача стабілізація і подальше підвищення тренувальності.

Велике навантаження характеризується настанням стану явного стомлення. Основною задачею є підвищення тренувальності.

У ході досліджень ми зупинилися саме на такій формі ранжирування навантажень. Всі кількісні показники, що характеризують кожну силову вправу, були ранжирувані у відповідності із запропонованою В.Н.Платоновим схемою. Кількість повторів виконання вправ, зображена в таблицях 9-13, приведених в додатку. Внаслідок експерименту по застосуванню стандартних комплексів з різними мірами навантажень ми отримали різні дані, що характеризують глибину фізіологічних зсувів в організмі спортсменів (мал. 1-4). Виходячи з отриманих даних, а також відгуків спортсменів можна передбачити, що специфіка силової роботи накладає свій відбиток на градацію навантажень. Так, мале навантаження (за Платоновим) надає такий незначний вплив на організм спортсмена, що може бути виключено з тренувального арсеналу, а його місце може зайняти навантаження, раніше класифіковане, як середнє. У процесі педагогічного і медично-біологічного контролю нами застосовувався прилад для автоматичного цифрового вимірювання значень артеріального тиску і частоти серцевих скорочень виробництва Угорщини (модель SЕ-2000).

Вимірювання АТ і ЧСС робилися в процесі виконання спортсменами стандартних силових комплексів при різному навантаженні. Так, реєстрація ЧСС призначувалася першими 10 сек. після виконання кожної силової вправи. Дані, отримані внаслідок досліджень, були оброблені і представлені в графічній формі у вигляді графіків динаміки ЧСС (мал. 1-4). Значення АТ визначалися до початку силової роботи і через 1 хвилину після виконання останньої силової вправи стандартного комплексу. Ці дані систематизувалися і представлялися для аналізу у вигляді показника:

АТсист

АТср. = АТдіаст +

2

динаміка яких дозволяє судити про вплив різних за розміром навантажень.

Що стосовно до кількісного боку досліджень, ми отримали більш стабільні показники спеціальної сили (табл. 9), при застосуванні розроблених нами стандартних комплексів для підвищення спеціальної силової підготовки лижників-гонщиків високої кваліфікації.

Висновки

Одне з центральних місць в побудові тренувального процесу у видах спорту циклічного характеру займає спеціальна силова підготовка. Зміна якісного змісту цього виду підготовки, застосування нових, не-традиційних її форм, дозволяє поліпшити динаміку зростання спеціальних силових показників, що є одним з чинників (іноді вирішним), що впливає на кінцевий результат у вибраному виді спорту.

Аналіз динаміки зростання силових показників, зв'язки спеціальних силових показників зі спортивним результатом, а також модельних характеристик лижників-гонщиків дозволили встановити, що існує мінімально необхідний рівень кожного з силових показників і їх суми загалом, досягнення якого вже дає можливість показувати спортивні результати високого класу:

а) спеціальна сила у відштовхуванні руками (правою + лівою) в попові-ремінному двукроковому ході - 87,8±9,7 кг, у відштовхуванні ногами 291,0±31,9 кг, у відштовхуванні двома руками при одночасному ході 84,7±9,3 кг;

б) вибухова сила у відштовхуванні руками (правою + лівою) у навперемінному двукроковому ході 463,7±50,0 кг/с, при відштовхуванні ногами 2960,0±327,4 кг/с, у відштовхуванні двома руками при одночасному ході 450,6±48,1 кг/с;

в) час відштовхування при відштовхуванні руками (правою + лівою) в навперемінному двукроковому ході 0,28±0,05 с, у відштовхуванні ногами 20,0±0,04 с, у відштовхуванні двома руками при одночасному ході 0,19±0,04 с.

Вибір найбільш ефективних вправ силового характеру необхідна ланка в побудові тренувального процесу по розвитку спеціальних силових якостей лижникагонщика. Ці вправи за своїми кінематичними характеристиками, своїй структурі повинні відповідати рухам, що виконуються лижником під час роботи. Вони повинні виборчо впливати на опорні м'язи і м'язові групи, що беруть участь у виконанні лижних рухів.

Застосування розроблених нами стандартних комплексів вправ силової спрямованості (ст. комплекс №1 5) дозволяє більш ефективно вести силову підготовку лижниківгонщиків, бо позитивно впливає на динаміку зростання спеціальних силових показників і допомагає оцінити тренувальне навантаження з якісного і кількісного боку.

Використання схеми ранжирування комплексів вправ по навантаженнях (мале, середнє, значне і велике) дозволяє більш гнучко і варіативно провести силову підготовку лижниківгонщиків. Аналіз глибини впливу застосовуючихся комплексів з різною мірою навантаження на організм спортсменів за допомогою медичнобіологічних і педагогічних засобів та методів дозволив зробити висновок про недоцільність застосування малого навантаження в комплексах слабкого впливу. Рекомендовано застосовувати його в індивідуальному порядку.

Таблиця 1. Ведучі фізіологічні чинники обмеження працездатності при різній тривалості динамічного навантаження змагального характеру

Межова тривалість навантаження

Силовий компонент робочого руху , % від макс. в одному циклі руху

Ведучі чинники обмеження потужності навантаження

Чинники обмеження витривалості при

даному навантаженні

Один цикл руху

100

Кількість і склад м'язових волокон (поперечний перетин м'язів)

Чинники ЦНС, або властивості міоневрального з'єднання, або нездатність сарколеми м'язової клітини сприймати другу хвилю поновлення

10с або менше

Коло

10075

Запас АТФ, КФ, їх ферментів.

Потужні характеристики збудження.

Маса, склад і метаболічні характеристики м'язів

Стійкість механізму збудження.

Вичерпання АТФ, швидкість її ресинтезу.

3040с

Коло 50

Метаболічні

характеристики м'язів:

потужність гліколізу,

запас м'язового глікогену,

максимально переносимий лактат та знижена величина рН в м'язах в точці відмови від роботи.

Локальна м'язова витривалість.

Ацідотичні з'єднання.

Виснаження запасу АТФ, КФ.

Обмеження можливості гліколізу ресинтезувати АТФ досить швидко.

Саморозрушуюча дія лактату, пригноблююча дію ферментів гліколізу.

210 хвил.

Коло 3020

Аеробна потужність:

МПК,

потужність циркуляторних системних чинників і ефективність розподілу крові,

максимальна киснєтранспортна здатність крові і т.д.

Потужність системи очищення від метаболітів дихальної компенсації метаболічного ацідозу, буферування ацідозу та накопичення СО2.

Потужність місцевих м'язових чинників (питома вага повільних волокон та капилярізація та ін.)

Аеробна продуктивність:

здатність підтримувати МПК,

здатність реалізації аеробної потужності в конкретних умовах навантаження, швидкість розгортання реакцій,

економічність метаболізму, функцій.

Місткість системи буферрування ацідемії.

Об'єм акумуляції лактата в скелетних м'язах.

Чутливість до лактату і ацідозу дихальних та гліколітичних ферментів.

Можливість очищення активних м'язів і розподілу лактату у всьому організмі, швидкість його утилізації

2030 хвил.

Коло 20

Аеробна потужність.

Склад, метаболічні характеристики і окислювальний потенціал м'язевої тканини.

Здатність підтримувати тривало 90% МПК.

Гіпоксичні явища.

Стійкість циркуляції, вентиляції, ефективності газообміну.

Виснаження запасів глікогену в організмі.

Зміни аферентації та регуляції вісцеральних функцій, зниження чутливості до СО2, його ретенція.

Обмеження тепловіддачі, наростання температури тіла.

Дегідратація організму і зниження об'єму крові.

Біля 23 годин

Нижче за 15

Зниження загальної реактивності мозку.

Аеробна потуж

ність.

Здатність підтримувати 7080% МПК.

Запаси субстратів окислення.

Активність і місткість ферментних систем жирового обміну.

Ресурси водносольового обміну.

Температурна стійкість.

Виснаження до критичних рівнів запасів субстратів окислення, зниження рівня глюкози в крові.

Зниження контролю ЦНС через монотонність роботи.

Неможливість підтримки мотивації до виконання роботи.

Виснаження ресурсів водносольового обміну, дегідратація, зниження об'єму, зміна реологічних характеристик крові, її розподіл.

Зміна регуляції, аферентації, зниження чутливості до СО2.

Таблиця 2

Модельні характеристики функціональних можливостей лижниківгонщиків високої кваліфікації

показники

Спортивні разряди

III

II

I

чол.

жін.

чол.

жін.

чол.

жін.

Життєва

місткість легенів,л

Діастолічний об'єм, смі

Систолічний об'єм, смі

Хвилинний

об'єм, смі

МПК,

мл/кг/хвил.

Максимальний кисневий борг, л

Середня дистанц.

ЧСС, уд/хвил.

Кисневий

пульс

4,5

66±10

16±4

60±5

50±5

8±2

200±10

20±4

24±4

3,2

48±5

48±5

6±2

200±10

16±2

20±2

5,5

85±8

35±6

85±9

70±6

10±2

180±5

26±4

30±4

4,0

68±10

65±6

8±2

190±10

23±2

26±4

5,8

128±6

49±5

82±6

18±3

175±5

30±2

36±4

4,5

100±10

75±6

12±3

180±5

28±3

30±3

Таблиця 3. Вікові зміни показників спеціальної сили у лижниківгонщиків різної спортивної кваліфікації

Вік, років

Спортивна кваліфікація

Одночасне відштовхування руками

Змінне відштовхування руками

Відштовхування ногами

Загальна сума показників

1112

1213

1314

1415

1617

1718

1921

2225

2630

Новаки

ІІ юн. розряд

І юн. розряд

ІІІ розряд

ІІ розряд

Мастер спорту

Мастер спорту Мастер спорту Мастер спорту міжнародного класу

22,00

23,76

26,13

47,73

58,20

65,12

79,10

84,70

92,00

23,06

27,99

29,66

43,20

52,40

71,60

83,40

87,80

95,00

95,13

99,66

110,93

116,73

203,90

219,50

280,10

291,00

315,00

140,19

151,38

166,72

257,66

314,50

356,22

442,60

463,50

502,00

Таблиця 4.

Вікові зміни показників часу відштовхування у лижниківгонщиків високої кваліфікації

Вік, років

Спортивна кваліфікація

Одночасне відштовхування руками

Змінне відштовхування руками

Відштовхування ногами

Загальна сума показників

1112

1213

1314

1415

1617

1718

1921

2225

2630

Новаки

ІІ юн. розряд

І юн. розряд

ІІІ розряд

ІІ розряд

Мастер спорту

Мастер спорту Мастер спорту Мастер спорту міжнародного класу

0,29

0,22

0,24

0,16

0,18

0,15

0,18

0,19

0,18

0,50

0,34

0.36

0,36

0,35

0,30

0,28

0,28

0,28

0,44

0,36

0,29

0,29

0,27

0,21

0,21

0,20

0,18

1,23

0,92

0,89

0,81

0,80

0,66

0,67

0,67

0,64

Таблиця 5

Вікові зміни показників відносної спеціальної сили у лижниківгонщиків високої кваліфікації

Вік, років

Спортивна кваліфікація

Одночасне відштовхування руками

Змінне відштовхування руками

Відштовхування ногами

Загальна сума показників

1112

1213

1314

1415

1617

1718

1921

2225

2630

Новаки

ІІ юн. розряд

І юн. розряд

ІІІ розряд

ІІ розряд

Мастер спорту

Мастер спорту Мастер спорту Мастер спорту міжнародного класу

0,69

0,68

0,76

0.95

1,05

1,05

1,14

1,24

1,31

0,69

0,72

0,80

0,86

0,95

1,15

1,22

1,29

1,35

2,86

2,64

2,99

3,35

3,67

3,54

4,08

4,24

4,60

4,24

4,04

4,55

5,16

5,67

5,74

6,44

6,77

7,28

Таблиця 6

Вікові зміни показників взривної сили у лижниківгонщиків високої кваліфікації

Вік, років

Спортивна кваліфікація

Одночасне відштовхування руками

Змінне відштовхування руками

Відштовхування ногами

Загальна сума показників

1112

1213

1314

1415

1617

1718

1921

2225

2630

Новаки

ІІ юн. розряд

І юн. розряд

ІІІ розряд

ІІ розряд

Мастер спорту

Мастер спорту Мастер спорту Мастер спорту міжнародного класу

81,13

108,00

130,60

313,30

324,60

427,70

422,00

450,60

515,00

96,99

120,00

140,00

234,00

305,00

453,10

450,00

463.70

520,00

428,13

450,00

520,50

1108,06

1480,00

2047,00

2520,00

2960,00

3426,00

606,25

678,00

791,10

1655,37

2109,60

2927,80

3392,00

3874,30

4461,00

Таблиця 7. Вікові зміни показників відносної взривної сили у лижниківгонщиків високої кваліфікації

Вік, років

Спортивна кваліфікація

Одночасне відштовхування руками

Змінне відштовхування руками

Відштовхування ногами

Загальна сума показників

1112

1213

1314

1415

1617

1718

1921

2225

2630

Новаки

ІІ юн. розряд

І юн. розряд

ІІІ розряд

ІІ розряд

Мастер спорту

Мастер спорту Мастер спорту Мастер спорту міжнародного класу

2,40

2,82

3,28

6,29

5,86

6,20

6,25

6,85

7,40

2,89

3,10

3,12

4,72

5,54

7,25

6,80

7,31

7,50

12,72

15,00

16,00

22,00

26,50

32,00

37,59

43,10

48,36

18,01

20,92

22,40

33,01

37,90

45,45

50,64

57,26

63,26

Таблиця 8. Показникі спеціальної сили, необхідні для досягнення високих спортивних результатів у лижних гонках (середні данні, вік 19-23 роки, кваліфікація І розряд- МС)

Показники

Навперемінний двокроковий

Одночасний хід

Відштовхування

руками (права+ліва)

Відштовхування ногами

Відштовхування руками

Спеціальна

сила (кг)

Відносна спеціальна сила

Взривна

сила (кг/сек.)

Відносна

взривна сила

Час відштовхування (сек.)

87,8±9,7

1,29±0,16

463,7±50,0

7,31±0,76

0,28±0,05

291,0±31,9

4,29±0,46

2960±327,4

43,1±4,8

0,20±0,04

84,7±9,3

1,24±0,14

450,6±48,1

6,85±0,72

0,19±0,04

Таблиця 9. Показникі спеціальної сили, получені при проведенні експеременту (середні данні, вік 19-23 роки, кваліфікація І розряд - МС)

Показники

Навперемінний двокроковий

Одночасний хід

Відштовхування

Руками (права+ліва)

Відштовхування ногами

Відштовхування руками

Спеціальна

сила (кг)

Відносна спеціальна сила

Взривна

сила (кг/сек.)

Відносна

взривна сила

Час відштов-хування (сек.)

90,5±8,6

1,32±0,34

470±48,5

9±0,56

0,23±0,05

300±28

5,21±0,4

2981±311,4

47±3,1

0,18±0,03

89,1±8,2

1,59±0,09

462,8±41,9

7,1±0,6

0,18±0,06

Література

Алабин В.Г. Многолетняя подготовка легкоатлетов. - Минск: Вышейшая школа, 1981. - 207с.

Алабин В.Г. и др. Многолетняя тренировка юных спортсменов: Учебное пособие. - Харьков: Основа, 1993. - 243с.

Булкин В.А. Отбор квалифицированнх спортсменов и диагностика состояний их готовности для участия в ответственных соревнованиях // Пути повышения мастерства квалифицированных спортсменв. - Л., 1975. - с. 3-20.

Булкин В.А. Педагогическая диагностика как фактор управления двигательной деятельностью спортсменов: Дис… д-ра пед. наук. - Л., 1984. -384с.

Велосипедный спорт: Ежегодник. - М.: ФиС, 1982. - с. 28-34, 52-55.

Верхошанский Ю.В. Программирование и организация тренировочного процесса. М.: ФиС, 1985. - 175с.

Верхошанский Ю.В. Основы специальной физичесокй подготовки спортсменов. М.: ФиС, 1988. - 331с.

Волков Л.В. Возрастная периодизация тренировочных нагрузок в спортивной подготовке детей и подростков: Учебно-мет. Пособие. - Переяслав-Хмельницкий, 1990. -25с.

Гимнастика. Сборник статей. Вып. 1, 1978. М.: ФиС, 1978. - с.8-11.

Гимнастика. Сборник статей. Вып. 2, 1981. М.: ФиС, 1981. - с.19-21.

Годик М.А. Контроль тренировочных и соревновательных нагрузок. - М. ФиС, 1980. - 136с.

Гуревич И.А. 1500 упражнений для моделирования круговой тренировки. - Минск: Вышейшая школа, 1980. - 253с.

Жмарев Н.В. Системный подход и целевое управление в спорте. - К.: Здоров'я, 1984. - 142с.

Запорожанов В.А. Основы педагогического контроля в легкой атлетике: Дис… д-ра пед. наук. - М., 1975. - 297с.

Зациорский В.М. физические качества спортсмена. - М.: ФиС, 1970. - 200с.

Зациорский В.М.Основы спортивной метрологии. - М.: ФиС, 1979. - 152с.

Карпман В.Л. и др. Исследование физической работоспособности у спортсменов. - М.: ФиС, 1974. -94с.

Кузнецов В.В. Силовая подготовка спортсменов высших разрядов. - М.: ФиС, 1970. - 207с.

Кузнецов В.К. Силовая подготовка лыжника. - М. ФиС, 1982. - 95с.

Камаев О.И. и др. Техническая и специальная физическая подготовка квалификационных лыжников-гонщиков: Методические рекомендации., Х.: ХаГИФК, 1989. - 24с.

Лыжный спорт. Вып. 2. 1976. - М.: ФиС, 1976. - с. 34-37.

Лыжный спорт. Вып. 2. 1978. - М.: ФиС, 1978. - с. 11-15.

Лыжный спорт. Вып. 1. 1978. - М.: ФиС, 1978. - с. 16-18, 40-43.

Лыжный спорт. Вып. 2. 1979. - М.: ФиС, 1979. - с. 36-38.

Лыжный спорт. Вып. 1. 1981. - М.: ФиС, 1981. - с. 14-24.

Лыжный спорт. Вып. 1. 1982. - М.: ФиС, 1982. - с. 10-13.

Лыжный спорт. Вып. 2. 1982. - М.: ФиС, 1982. - с. 9-13, 16-18.

Лыжный спорт. Вып. 1. 1985. - М.: ФиС, 1985. - с. 27-32.

Лыжный спорт. Вып. 2. 1986. - М.: ФиС, 1976. - с. 33-36.

Конькобежный спорт. Ежегодник. - М.: ФиС, 1982. - с.36-37.

Манжосов В.Н. Тренировка лыжника-гонщика. - М.: ФиС, 1986. - 13-16, 44-51, 86-93.

Матвеев Л.П. Основы спортивной тренировки. - М.: ФиС, 1977. - 271с.

Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры/ общие основы теории и методики физического воспитания, теоретико-методические аспекты спора, профессионально-прикладных форм физической культтуры/: Учебн. для ин-в физической культуры. - М.: ФиС, 1991. - 534с.

Медико-биологичесике основы спортивной тренировки в циклических видах спорта: Уч. пособие/ Под ред. В.Г. Ткачука. - Киев: КГИФК. - 90с.

Мищенко В.С. Физиологические механизмы долговременной адаптации системы дыхания человека к напряженной мышечной деятельности: Автореф. дис… д-ра биол. наук. - Киев, 1984. - 48с.

Мищенко В.С. Функциональные возможносит спортсменов. - К.: Здоров'я, 1990. - с.28-40.

Моногаров В.Д. Утомление в спорте. - К.: Здоров'я, 1986. - 120с.

Мотылянская Р.Е. Факторы, определяющие успехи спортивного совершенствования юных спортсменов в циклических видах спорта // Теория и практика физической культуры. - 1971. - с.43-47.

Набатникова М.Я. Специальная выносливость спортсмена. - М.: ФиС, 1972. - 261с.

Озолин Н.Г. Современная система спортивной тренировки. - М.: ФиС, 1970. - 479с.

Организационно-методические основы использования стандартных тренировочных заданий. Методические рекомендации для преподавателей / В.Г. Алабин, А.В. Алабин, Н.А. Олейник. - Х.: ХаГИФК, 1990. - 79с.

Перспективное планирование спортивной тренировки / Под общ. ред. М.Я. Набатниковой, Н.Д. Граевской. - М.:ФиС, 1961. - 168с.

Петровский В.В. Организация спортивной тренировки. - К.: Здоров'я, 1978. - 92с.

Теорияи методика спортивной тренировки. К.: Вища школа. Головное изд-во, 1984. - 352с.

Платонов В.Н. Адаптация в спорте.- К.: Здоров'я, 1988. - 216с.

Платонов В.Н., Фесенко С.П. Сильнейшие пловцы мира /методика спортивной тренировки/. - М.: ФиС, 1990. - 304с.

Семенов В.Г. Основы методики тренировки в атлетической гимнастике. - Смоленск, 1990. - с.12-15, 36-37, 63-65.

Семенов В.Г. Научно-педагогические основы повышения эффективности учебно-тренировочного процесса легкоатлетов: Учебное пособие для студентов институтов физической культуры и тренеров по легкой атлетике. - Смоленск: СГИФК, 1988. - 66с.

Теория спорта / Под ред. проф. В.Н. Платонова. - К.: Вища школа, Головное изд-во, 1987. - 424с.

Тренировочные задания для построения учебно-тренировочного процесса в условиях спортивного класса: Методическое рекомендации / Под общ. ред. В.Г. Алабина. - Минск: Спорткомитет БССР, 1983. - 92с.

Физиология мышечной деятельности: Учебник для ин-в физ. культ. под ред. Я.М. Коца. - М.: ФиС, 1982. - 347с.

Филин В.П. педагогические методы исследования в спорте. -М.: Советский спорт, 1969. - 212с.

Уайдер Джо. Бодибилдинг. Фундаментальный курс. - М. СГ «Уайдер спорт - СУ», 1992. - 166с.

Юшкевич Т.П. и др. Применение техничесикх средств в обучении и ртенировке спортсменов: Метод пособие. - Минск: Полыммя, 1987. - 240с.

Юшкевич Т.П. Научно-методические основы системы многолетней тренировки в скоростно-силовых видах спорта циклического характера: Дис… д-ра пед. наук. - М., 1991. - 311с.

Никитюк Б.А. и др. Анатомия и спортивная морфология. Учебное пособие для инст. физ. культ. - М.: ФиС, 1989. - 176с.

Kevl J. Haralambia G. The Adaptation of the Energy Supply in Muscle to Phisical Activity // Ergonomics. - 1997. - V 20. - No. 5. - 285p.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.