Фізична культура та здоровий образ життя

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВАРІАНТ №4

Питання №1. Раціональний режим поєднання праці і відпочинку як елемент здорового образу життя

Питання №2. Характеристика засобів і методики розвитку рухової якості спритності

Питання №3. Задачі і зміст ранкової гігієнічної гімнастики

Питання №4. Вплив шкідливих звичок на стан здоров'я людини

Питання №1. Раціональний режим поєднання праці і відпочинку як елемент здорового образу життя

здоровий фізична культура гімнастика

Можливості організму людини обмеженні, тому працюючи вона втомлюється. Втомлення - це зниження працездатності, що зумовлене виконанням певної роботи. Об'єктивно процес стомлення проявляється у зниженні продуктивності праці, а суб'єктивно - у відчутті стомлення.

Будь-який вид діяльності викликає втому. Втома -- це зниження продуктивності діяльності через витрату енергетичних ресурсів організму людини. Цей стан виникає через певне ставлення людини до праці, звички до фізичного та розумового напруження. Якщо таких звичок немає, то втома може настати ще до початку фізичного навантаження, на самому початку роботи. Втома після важкої, але потрібної людям праці, пов'язана з позитивним емоційним станом. Відпочинок, особливо активний, зміна виду діяльності поновлюють силу, створюють можливість продовження діяльності. Об'єктивним показником втомлення є уповільнення темпу роботи, а також зниження її якості.

При перевтомі період оптимальної працездатності скорочується, а період нестійкої компенсації збільшується. Порушуються і відновні процеси в організмі. Прикмети втоми не щезають до початку роботи наступного дня. Посилюється роздратованість, реакції стають неадекватними.

За наявності хронічної перевтоми:

· погіршується продуктівність праці

· знижується опір органіму до інфекції

· зростає лабільність показників серцево-судинної системи

· підвищується сухожилкові рефлекси, пітливість

· часто зменшуєтся маса тіла

· збільшується кількість помилок, брак у роботі.

Люди зі станом перевтоми характеризуються порушенням сну, відсутністю повного відновлення працездатності до наступного робочого дня, зниженням опору до дії несприятливих факторів довкілля, підвищенням нервово-емоційної збудливості. Такий етан може призвести до загострення багатьох захворювань -- серцево-судинних, ендокринних, бронхо-легеневих, хронічних тощо.

Необхідно відзначити, що процес стомлення зворотний. Після відпочинку стомлення зникає і працездатність повністю відновлюється. У результаті неправильної організації праці навіть після нічного відпочинку працездатність повністю не відновлюється і поступово наступає перевтомлення.

Основними ознаками процесу перевтомлення є головний біль, втрата сну (безсоння), втрата апетиту, підвищена дратівливість, послаблення пам'яті, зниження опірності організму.

Основним заходом щодо боротьби з перевтомленням є раціональне поєднання періодів праці та відпочинку (перерви). Перерва повинна бути достатньою для повного відновлення фізіологічних функцій. Позитивний вплив мають фізичні вправи під час перерви, автоматизація та механізація виробництва.

Проблема профілактики захворювань, пов'язаних з вимушеним положенням тіла при виконанні роботи, перенапруженням органів і систем, розв'язується механізацією робочих процесів, заміною ручної праці механізованою, раціональною конструкцією верстата, робочого стола, організацією робочого місця, тимчасовим переключенням на інший вид роботи.

Відомо, що на працездатність, продуктивність праці, на життєдіяльність загалом впливає відпочинок. Відпочинок може бути двох типів -- активний і пасивний.

Активний відпочинок -- це, наприклад, заняття спортом, туристичні поїздки, походи в ліс, подорожі, плавання в басейні тощо. Саме активний відпочинок сприяє підвищенню працездатності, поліпшенню психічного стану особистості, настрою.

Пасивний відпочинок -- перегляд кінофільмів, слухання музики, сидячи, лежачи, читання книг тощо. Особливим, але обов'язковим, видом такого відпочинку є сон.

Отже, щоб залишатися здоровою людині просто необхідно раціонально поєднувати працю і відпочинок.

Питання №2. Характеристика засобів і методики розвитку рухової якості спритності

Спритність - це складна комплексна рухова якість людини, яка може бути визначена, як її здатність швидко оволодівати складно координаційними руховими діями, точно виконувати їх відповідно до вимог техніки і перебудовувати свою діяльність залежно від ситуації, що склалась.

Спритність як рухова якість людини лежить в основі спортивної майстерності.

У повсякденній руховій діяльності різні координаційні здібності проявляються у тісній взаємодії між собою та з іншими фізичними якостями. Тому, якщо для розвитку фізичних якостей та удосконалення техніки використовуються складно координаційні вправи, то одночасно удосконалюється і спритність. У свою чергу, вибіркове удосконалення будь-якої координаційної здібності сприяє удосконаленню фізичних якостей та інших здібностей.

Комплексно удосконалюючи спритність, використовують різні задачі, серед яких відзначимо:

* виконання вправи з різних незвичайних вихідних положень і закінчення такими ж кінцевими положеннями;

* виконання вправи в обидва боки, обома руками і ногами в різних умовах;

* зміну темпу, швидкості і амплітуди рухових дій;

* варіювання просторових меж виконання вправи;

* виконання додаткових рухів;

* щойно засвоєну вправу виконують у різних комбінаціях з раніше вивченими.

Названі задачі допоможуть забезпечити основну умову удосконалення спритності -- новизну вправ.

При цьому застосовують такі методики навантаження:

* складність рухових дій коливається в межах від 40 % до 70 % від максимального рівня (тобто того, перевищення якого не дозволяє виконувати завдання: зберегти рівновагу, оцінити просторові чи часові параметри тощо). Така складність ставить перед функціональними системами організму вимоги, які стимулюють адаптаційні реакції, але не викликають втоми аналізаторів, забезпечуючи можливість виконати достатній для тренування обсяг роботи;

* інтенсивність роботи у початківців відносно невисока і може бути забезпечена виконанням різноманітних нескладних естафет з м'ячами і без м'ячів, киданням на точність, із включеннями нескладних акробатичних вправ, стрибків тощо;

* тривалість окремої вправи (підходу, завдання) становить від 10 до 120 с, або до появи втоми;

* кількість повторень окремої вправи (підходу, завдання) при нетривалій роботі (до 5 с) може бути від 6 до 10-12, при триваліших завданнях -- 2-3;

* тривалість активного або пасивного відпочинку між вправами -- 1-2хв. Під час активного відпочинку паузи заповнюють вправами на розслаблення і розтягування, ідеомоторні дії, самомасаж.

Питання №3. Задачі і зміст ранкової гігієнічної гімнастики

Ранкова гімнастика, або так звана “зарядка”, є дієвим засобом більш швидкого приведення організму в робочий стан після пробудження. Наукові дослідження багатьох авторів свідчать про те, що систематичне виконання спеціального комплексу фізичних вправ після сну позитивно впливає на стан здоров'я і фізичний розвиток. Під впливом “зарядки” покращується кровообіг, зміцнюється нервова, дихальна, серцево-судинна системи, покращується діяльність органів травлення, стимулюється діяльність кори головного мозку, зміцнюється опорно-руховий апарат, розвиваються фізичні якості і сила волі, наполегливість, терпіння, підвищується працездатність.

Виконання вправ на відкритому повітрі, водні процедури після “зарядки” сприяють загартуванню організму. Заняття ранковою гімнастикою виховують дисциплінованість, організованість, привчають дотримуватись режиму дня, сприяють виробленню й інших корисних звичок.

Задачі ранкової гімнастики:

- сприяти швидкому переходу від сну до пробудження;

- підвищити розумову працездатність, створити готовність до наступної праці;

- стимулювати розвиток м'язів, що забезпечують правильну поставу, розвивають органи дихання, кровообігу, поліпшують обмін речовин;

- сприяти загартуванню організму.

До складу комплексу вправ ранкової гімнастики входять загально розвиваючі вправи без предметів і з предметами (легкі гантелі, скакалка, гімнастична полиця, прапорці, великий м'яч, обруч, булави, еспандер і т. ін.). Усі вправи комплексу повинні бути простими, легкими для засвоєння і виконання, різноманітними і цікавими, виконуватись з великою амплітудою.

Добір вправ здійснюється з урахуванням можливості впливу на різні групи м'язів і внутрішні органи. Не рекомендується виконувати вправи на силу, з великими обтяженнями, статичного характеру, на витривалість.

Комплекс ранкової гімнастики будується за такою схемою:

1. Ходьба або легкий біг без напруження (вони сприяють пожвавленню діяльності організму і загальному розігріванню).

2. Вправи типу потягування (сприяє виправленню хребта, покращенню кровообігу в м'язах рук і плечового поясу, розправленню грудної клітки. Вправа виконується стоячи або лежачи в повільному темпі. На потягування робиться вдих, з поверненням у вихідне положення -- видих).

3. Вправи для м'язів ніг (сприяють зміцненню м'язів ніг, покращує кровообіг. Це можуть бути різні присідання або випади у поєднанні з рухами рук або тулуба. Дихати потрібно у такт з рухами).

4. Вправи для м'язів живота і спини (найчастіше використовуються різні нахили вперед і назад. Вправи такого типу зміцнюють м'язи черевного пресу і спини, збільшують рухомість хребта).

5. Вправи для рук і плечового пояса (як правило це, згинання і розгинання рук в упорі лежачи або з упором на крісло, стіл. Після виконання вправи такого характеру рекомендується зробити потрушування руками, щоб зняти з них напруження).

6. Вправи для бокових м'язів тулуба (застосовуються нахили вбік, нахили з поворотами навколо осі тулуба і з рухами рук).

7. Стибки або біг (вони сприяють покращенню обміну речовин в організмі, тренують серце й легені, зміцнюють м'язи й суглоби ніг. Стрибки варто поєднувати з просуванням вперед на двох ногах або почергово спочатку на одній, потім на другій нозі. Можна включати також стрибки через скакалку, біг з високим підніманням стегна).

8. Вправи для заспокоєння дихання і кровообігу (ходьба, вправи на дихання, розслаблення і т. ін.).

Комплекс вправ слід періодично змінювати. Час виконання комплексу ранкової гімнастики триває в межах 12-15 хвилин.

Під час виконання вправ велике значення має правильне дихання. Потрібно поєднувати вдих і видих з рухами. Вдих, як правило, робиться з підніманням рук вгору або розведенням їх в сторони, з потягуванням і випрямленням тулуба після нахилів, поворотів, присідань.

Видих робиться при опусканні рук вниз, під час нахилів і поворотів тулуба, присідань, в момент напруження м'язів, особливо м'язів живота. Дихати слід через ніс.

Питання №4. Вплив шкідливих звичок на стан здоров'я людини

Здоров'я - безцінне надбання не тільки кожної людини, але і всього суспільства. На жаль, багато людей не дотримують самого найпростішого, обґрунтованою наукою здорового способу життя. Деякі люди, піддаючись пагубній звичці до паління й алкоголю, активно укорочують своє життя, деколи, навіть, не знаючи, в якій мірі вони небезпечні для здоров'я.

Шкідливі звички руйнують волю і здоров'я людини, знижують працездатність, скорочують тривалість життя. Шкідливі звички з'являються у різному віці. Чим раніш вони утворюються, тим згубніше діють і тим складніше їх позбутися.

Токсикоманія -- одна з розбещених форм навмисного отруєння власного організму, яка виявляється у вживанні токсичних речовин, що не кваліфікуються як наркотичні.

Під час прийому токсичних речовин спочатку виникає щось подібне до ейфорії з ознаками деякого оглушення. Далі можуть спостерігатися зорові омани, психоз. Вживання атропіноподібних препаратів спричинює появу неприємних відчуттів, пов'язаних з отруєнням. Розчинники, лаки та інші подібні речовини найчастіше призводять до тяжких уражень внутрішніх органів (нирок, печінки). У разі збільшення дози починаються конвульсії, настають кома і смерть.

Одним з наслідків, пов'язаних з вдиханням летких розчинників, є смерть від задухи. Якщо під час вдихання речовини, налитої у пакет, особа непритомніє, то задуха настає у момент, коли обличчя закрите поліетиленом.

Серед симптомів токсикоманії -- вкрай пригнічений стан, порушення сну, смердюче дихання, червоні запалені очі, постійний нежить, бронхіт. Також можливий абстинентний синдром.

Як одну з форм токсикоманії можна розглядати явище тютюнопаління. Як дослідили вчені тютюновий дим містить нікотин, окис вуглецю, сірчану та інші кислоти сполуки свинцю, радіоактивний полоній, тютюновий дьоготь, аміак, солярні масла, етиловий спирт тощо. Понад 40 речовин мають канцерогенну дію. Паління виключно шкідливо впливає на стан серцево-судинної системи. Особливо чутливі до нікотину судини серця. У результаті звуження судин після кожної випадкової цигарки, які часто повторюються, може виникнути порушення кровопостачання, живлення міокарда - ішемічна хвороба серця та її важкі ускладнення. Під час паління тютюновий дим безпосередньо діє слизову оболонку рота і може стати причиною її запалення, та раку. Аміак, що входить до складу тютюнового диму, спричиняє запалення ясен. Наявність у курців запальних процесів порожнини рота і каріозних зубів зумовлює неприємний запах із рота. Нікотин, який ковтає курець разом із слиною, подразнює слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, спричиняє її запалення.

Паління негативно впливає також на функцію печінки. Посилене паління впливає і на вітамінний обмін, у результаті чого кількість деяких вітамінів в організмі суттєво зменшується, особливо вітаміну С. Дефіцит вітаміну С розвивається також і у пасивних курців.

Ще однією шкідливою звичкою, яка поширена у нашому суспільстві є вживання алкоголю. Певною мірою ставлення до алкоголю визначається знаннями про його дію, наслідки разового та систематичного вживання. Типова картина алкогольного сп'яніння змінюється залежно від дози вжитого напою.

Алкоголь швидко всмоктується в кров, яка розносить його по всьому організму. Найбільшу його частину вбиває мозок. Кора головного мозку у людей, які п'ють часто тонша, ніж у здорової людини, звивини згладжені, на місці загиблих клітин утворюються пустоти. У таких людей часто виникають різні запалення периферійних нервів, що приводить до інвалідності.

Навіть незначна к-сть алкоголю знижує розумову працездатність на 20-25%. Отруєні алкоголем нервові клітини не можуть нормально функціонувати. Мозок неспроможний засвоювати нові знання, набувати нового досвіду. Помітно знижується пам'ять, погіршується здатність робити висновки.

У людей, які вживають спиртні напої, завжди виникає запалювальний процес слизової оболонки шлунка - гострий гастрит. Згодом ускладнюється виразкою шлунка або 12-ти палої кишки.

Як і багато інших отруйних речовин, алкоголь знешкоджується у печінці. Але клітини печінки з часом не витримують перевантаження і починається жирове переродження їх з утворенням сполучної тканини. Цей процес - початок печінки, практично невиліковної хвороби - раку.

Негативно впливає алкоголь і на серце людини, виникають різні функціональні порушення серцево-судинної системи, серцевий м'яз ослаблюється, знижується тонус судин. Дуже часто у п'яниць спостерігається гіпертонічна хвороба.

Люди, зловживаючи алкоголем, завдають шкоди не тільки власному здоров'ю. Вони можуть стати головним і єдиним винуватцем фізичної і розумової неповноцінності своїх дітей. Особливо небезпечне для здоров'я дітей пияцтво матері. Встановлено, що підвищена уразливість перед різними тяжкими захворюваннями може передаватися через покоління, проявляється в онуків.

Не менш тяжкою соціальною хворобою є наркоманія, що виражається фізичною і психічною залежністю від препаратів, які мають наркотичний ефект.

Наркотики (від грец. narkotikos -- те, що викликає заціпеніння) -- це група високоефективних знеболювальних засобів, які особливим чином впливають на центральну нервову систему.

Тривале вживання наркотиків сприяє розвитку психозів. Наприклад, характерні мікропсії (видіння жуків, пацюків, червів), параноїдальні стани з різними зоровими, слуховими, смаковими оманами, сексуальною індиферентністю, агресивністю. Хоч повне знешкодження нервової отрути в організмі відбувається за 10--12 год., такі стани можуть продовжуватися кілька днів. Це пояснюється необоротними змінами у корі великих півкуль мозку.

Наркомани страждають на так званий абстинентний синдром, який виникає вже на третій день після припинення приймання наркотичних речовин. Далі він або ускладнюється іншими порушеннями, або поступово загасає. Розгорнутий абстинентний синдром має такі ознаки: роздратованість, медріаз (розширення зіниць), гіпергідроз (виділення липкого поту, озноб), зростаюча слабкість. Ці симптоми спостерігаються у перші дні. Потім до них приєднуються ненавмисні скорочення м'язів, м'язовий біль, запаморочення, порушення зорового сприймання. Ще через деякий час виникають нудота і блювання, біль у великих суглобах, безсоння, втрата маси, падіння кров'яного тиску, послаблення серцевої діяльності, епілептоморфні конвульсії, галюцинації та марення, схожі на білу гарячку.

Якщо людина отримує задоволення від життя, то вона повинна знати як впливають на стан її здоров'я шкідливі звички.

Размещено на Allbest.ru