Туристичні ресурси Польщі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

1. Загальна характеристика Польщі

1.1 Фізико-географічна характеристика країни

1.2 Короткий нарис історії Польщі

1.3 Державно-адміністративний устрій

1.4 Соціально-економічний розвиток

2. Природно-рекреаційні та історико-культурні ресурси країни

2.1 Природний потенціал Польщі

2.2 Історико-культурні памятки країни

3. Характеристика туристичної галузі Польщі: сучасний стан і перспективи розвитку

3.1 Основні етапи розвитку польського туризму

3.2 Туристичне районування країни

3.3 Аналіз туристичного ринку Польщі

Висновки

Список використаної літератури та джерел

ВСТУП

Актуальність теми. Польська земля різноманітна і багата визначними пам'ятками. Просуваючись від балтійського узбережжя до гірського масиву Татрів, можна відкрити для себе величезне різноманіття ландшафтів, побачити міста, що успадкували славні традиції минулого, історичні пам'ятники, що є кращим свідченням більш ніж тисячолітньої історії польської держави.

Польща - це країна, що завжди полонила своєю багатою історією, пам'ятниками старовини, культурними досягненнями, чудовою природою і насамперед, гостинністю і дружелюбністю жителів. І хоча мільйони людей уже встигли ознайомиться з Польщею, для багатьох вона надалі залишається незвіданою країною, а може вона своєю неповторною красою зацікавити всіх! Насамперед тих , хто хотів би провести тут свою відпустку. Їх чекають пляжі на Балтійському узбережжі, клуби вітрильного спорту, курортні місцевості на озерах і в горах, цікаві і незабутні екскурсійні маршрути містом.

У курсові роботі автор робить спробу дослідити розвиток, проблеми та перспективи туризму, як у самій Польщі, так і в окремих районах.

Об'єктом дослідження є Республіка Польща, а предметом дослідження - туристичні ресурси.

У відповідності до поставленої мети визначені завдання дослідження:

1. дати загальну характеристику Польщі;

2. показати природно-рекреаційні та історико культурні ресурси країни;

3. проаналізувати сучасний стан і перспективи розвитку туристичної галузі.

Для розв'язання поставлених завдань дослідження використано адекватні авторському задуму методи дослідження.

Теоретичні методи дослідження: аналіз, порівняння, синтез, система-тизація, класифікація та узагальнення теоретичних даних.

Структура дослідження. Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.

географічний адміністративний економічний рекреаційний польща

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОЛЬЩІ

1.1 Фізико-географічна характеристика країни

Територія Польщі становить 312 тис. км. За площиною Польща займає сьоме місце в Європі. Простягається країна з заходу на схід на 689 км, а з півдня на північ - 649 км.

Географічне положення стосовно сусідніх країн. Столиця - Варшава (1,6 млн. чол.)

Загальна довжина державних кордонів - 3 528 км, з них - 3 054 (2 888) км сухопутних, 528 (491) морських.

Границі із суміжними територіями: Росія - 206 (210) км, Литва - 103 (91) км, Білорусія - 416 (605) км, Україна - 529 (428) км, Словаччина - 539 (444) км, Чехія - 790 (658) км, Німеччина - 467 (456) км.

Вигідність положення країни визначається виходом до моря транзитними комунікаціями між Заходом і Сходом Європи. Країна має густу річкову систему. Майже вся територія країни являє собою басейни Вісли та Одри. Майже всі річки впадають у Балтійське море.

Польща - рівнинна країна, середня висота над рівнем моря - 173 м. Великі рівнини займають всієї території [5; 168].

Клімат. Польща розташована в поясі помірного клімату. Кліматичні особливості визначаються положенням в зоні циркуляції повітряних мас, які формуються над Атлантичним океаном, завдяки чому погода дуже мінлива. Розрізняють шість пір року: рання весна (0° - +5° С), весна (+5° - +15° С), літо (вище +15° С), осінь (від +5° до +15° С), пізня осінь (від 0° до +5° С) і зима (нижче 0° С).

1.2 Короткий нарис історії Польщі

У 1-му тис. н. е. на нинішній території Польщі мешкали слов'янські племена (поляни, мазовшани, вісляни тощо). Перша польська держава утворилася близько 842 р. за легендарного князя Пяста, який заснував першу династію польських королів. Польща стала незалежним королівством у X ст. і прийняла християнство 966 р. за князя Мешка І (962-992 pp.). Під час знаходження на престолі його сина Болеслава християнство вже було досить поширене. Папа Римський 1024 р. визнав Болеслава королем. У 1180-х pp. німці захопили значні терени Західного Помор'я. Татаро-монголи нападали на країну в 1241, 1259 і 1287 pp. Особливий вклад у зміцнення ранньої Польщі внесли Владислав І Локетек (1306 -- 1333 pp.) та Казимир III Великий (1333--1370 pp., за нього Польща перетворилася на притулок для євреїв, яких утискали в країнах Європи).

Тевтонський орден 1309 р. захопив Східне Помор'я з містом Ґданськом. Протягом 1349--1352 pp. поляки загарбали Галицькі землі та частину Волині. У 1385 р. Польща та Литва уклали Кревську унію. Яґеллонська династія правила Польщею протягом 1386--1572 pp. Країна досягла успіхів у мистецтві та науці. У 1410 р. сталася Ґрюнвальдська битва. Під час неї війська Польщі та Великого князівства Литовського розбили тевтонських лицарів, які в середині ХНІ ст. розпочали колонізацію прибалтійських територій Польщі. У 1466 р. Тевтонський орден повернув Польщі Східне Помор'я. Польський парламент (сейм) вперше зібрався в 1506 р. У 1569 р. Велике князівство Литовське і Польща уклали Люблінську унію. Новоутворена держава була однією з найбільших у Європі -- простягалася від Балтійського моря до Чорного. У 1582 р. Польща приєднала Лівонію, протягом 1605--1612 pp. здійснювала інтервенцію в Росії. Польська монархія виявилася слабкою і, незважаючи на перемоги виборних королів Яна І Казимира (1648-1668 pp.) та Яна ІІІ Собеського (1674 -- 1696 pp.), поплатилася за це. У війні 1648--1654 pp. проти українського козацтва на чолі з Богданом Хмельницьким Польща втратила Лівобережну Україну. Внаслідок війни 1660 р. проти Швеції Польща поступилася значними територіями в Прибалтиці.

Участь Польщі в Північній війні 1700--1712 pp. значно її ослабила. Великі території відібрали в неї Швеція та Росія. Відповідно до Петербурзьких конвенцій 1770--1790-х pp. сталися три поділи Польщі: 1772, 1793 і 1795 pp. між Пруссією, Австрією та Росією. 9 липня 1807 р. Наполеон створив Варшавське герцогство відповідно до умов Тільзітського договору. Очолив герцогство король Саксонії Фридрих-Август ІІІ. Було запроваджено Наполеонівський кодекс, але кріпацтво і шляхту збережено Варшавське герцогство розпалося 14 березня 1813 р. після Лейпцизької битви. Віденський конгрес 1814 -- 1815 pp. знову перерозподілив Польщу. її менша частина дісталася Пруссії та Австрії, більша - Росії. 20 червня 1815 р. було утворено Польське королівство, в якому російський імператор вважався королем. Поляки неодноразово підіймали повстання-1794, 1830-1831, 1846, 1848, 1863--1864 pp., але всі вони придушувалися. Кріпацтво було скасовано 1864 р. Останню вільну польську територію -- м. Краків приєднали до Австрії 3 березня 1846 р. Протягом Першої світової війни королівство Польське окупували війська Німеччини та Австро-Угорщини. 5 листопада 1916 р. монархи цих держав проголосили маніфест про утворення Королівства Польщі. Тимчасовий уряд Росії 30 березня 1917 р. визнав право Польщі на самовизначення. Радянський уряд 29 серпня 1918 р. анулював царські договори про поділи Польщі. 6 жовтня того ж року, коли Німеччина і Австро-Угорщина розпадалися, Регентська рада Польщі оголосила про створення незалежної польської держави. 11 листопада 1918 р. була проголошена Республіка Польща. Генерал Юзеф Пілсудський у 1918 -- 1922 pp. був главою уряду, а з 13 червня 1926 р. до своєї смерті 12 травня 1935 р. -- фактично правителем держави. Протягом 1920--1921 pp. Польща воювала проти радянської Росії. Спершу успіхи були на боці Польщі, потім Росії, а наприкінці війни доля посміхнулася полякам: більшовицький полководець М. Тухачевський так і не зміг захопити польську столицю, хоч і підступив до неї у серпні 1920 р. Ризький мирний договір 1921 р. був вигідним для Польщі хоча б тому, що вона приєднала Західну Україну та Західну Білорусію [14]. Слід відзначити, що після Першої світової війни Польща воювала не лише проти радянської Росії, а й проти Німеччини та Чехії, бо її не влаштовували кордони. Польщі надали Польський коридор для виходу до Балтики. Нападом на Польщу 1 вересня 1939 р А. Гітлер розпочав Другу світову війну. 17 вересня 1939 р. Червона армія вступила на територію Західної України та Західної Білоруси, які були тоді під владою Польщі. У Другій світовій війні Польща втратила 6 млн осіб (20% населення країни). У боях за визволення Польщі загинули 600 тис радянських солдат і офіцерів. У березні 1945 р. Польщу визволили Червона армія та Військо Польське. 21 квітня Польща і СРСР уклали Договір про дружбу. 28 червня було утворено уряд національної єдності Польської республіки.

Після війни Польщі дісталася Східна Пруссія, 2 мли німців полишили її та переселилися до ФРН. На їхнє місце прибули поляки з регіонів, що перейшли до СРСР. Потсдамська конференція 1945 р. встановила західний кордон Польщі по річках Одра та Ниса-Лужицька. 5 вересня 1948 р. лідера Польської робітничої партії (ПРП, комуністичної) Владислава Гомулку усунули з посади за відхід від партійної лінії (у 1949 р. позбавили партійних посад, у 1951 -- 1955 р. в ув'язненні). 15 грудня того ж року ПРП і Польська соціалістична партії о'бєдналися в Польську об'єднану робітничу партію (ПОРП) на чолі з Болеславом Бєрутом. 22 липня 1952 р. польський партамент прийняв соціалістичну конституцію.

Після перших парламентських виборів сейм 20 листопада обрав прем'єр-міністром Б.Бєрута. Великий страйк польських робітників у Познані (до 50 тис. осіб) мав місце 28 червня 1956 р., але його придушили зброєю. До влади 21 жовтня повернувся В. Гомулка, реабілітований у 1955 р. 20 грудня 1970 р. під час чергової кризи (бажаючи вирішити економічні проблеми, уряд оголосив про підвищення цін на продовольство і енергоресурси, через це працівники Ґданська, Ґдині та Щецина вийшли на демонстрації, було вбито 70 осіб, поранено близько 1 тис. осіб) його знов усунили (помер у Варшаві 1 вересня 1982 р.) Керівником країни став Едвард Ґєрек, і ситуація нормалізувалася. На початку 1980-х рр знову настала глибока криза. У липні 1980 р. уряд захотів підняти ціни, на це трудящі відповіли масовими демонстраціями. Опозицію владі згуртувала профспілка «Солідарність» на чолі з електриком ґданської судноверфі Лехом Валенсою. 6 вересня 1980 р замість Е. Ґєрека (помер 29 липня 2001 р.) керівником країни призначили Станіслава Каню, але він виявився неспроможним контролювати ситуацію. Главою уряду (9 лютого 1981 р.), а потім і партійним лідером (16 жовтня) став міністр оборони генерал Войцех Ярузельський. 13 грудня 1981 р. він запровадив воєнний стан і заборонив «Солідарність». Опозиціонерів було інтерновано (тобто ізольовано від суспільства, але в досить комфортабельні умови). Здавалося, що воля «Солідарності» зламана [14].

Лєх Валенса звернувся до генерала Войцєха Ярузельського з примирливим листом, підписавшись як капрал запасу. Воєнний стан скасували 1983 р. Польські політичні діячі на чолі з генералом Войцехом Ярузельським згодом подейкували, що в такий спосіб вони запобігли радянській інтервенції на кшталт чехословацьких подій 1968 р. Хаос у Радянському Союзі за часів М Горбачова викликав реанімацію польської опозиції.

«Солідарність» легалізувалася 5 квітня 1989 р. опозиція та уряд за посередництва церкви досягли домовленості про проведення демократичних виборів, які й відбулися 4 червня. А 19 липня 1989 р. президентом було вибрано В. Ярузельського. Було анульовано розділи конституції 1952 р. про соціалізм і керівну роль ПОРП. 3 1989 р. країна називається Республіка Польща, а не Польська Народна Республіка, як це було раніше. 22 грудня 1990 р. керівник «Солідарності» Лех Валенса став президентом країни. У січні 1991 р з'їзд ПОРП прийняв рішення про саморозпуск, Польща вступила на шлях демократії та ринкового розвитку. У 1992 р. набула чинності Мала конституція (пакет поправок до конституції 1952 р.). Радянські війська залишили країну 1994 р. Президентські вибори 1995 і 2000 рр. виграв колишній комуніст Александер Квасьневський. Нову демократичну конституцію прийняли на референдумі 25 травня 1997 р. (набула чинності 16 жовтня того ж року). 12 березня 1999 р. Польща стала членом НАТО, на черзі -- вступ до ЄС. У березні 2000 р. у Ґданську відзначали 20-річчя «Солідарності» (президента не було запрошено). У травні 2001 р. на лаву підсудних сів В. Ярузельський за розстріл у 1970 р страйкарів Ґданська. Парламентські вибори 23 вересня 2001 р. виграли соціал-демократи (колишні комуністи), «Солідарність» зовсім не здобула місць у парламенті [14].

1.3 Державно-адміністративний устрій

Польща - парламентська республіка (демократична держава ). У країні діє конституція, прийнята сеймом Польської Народної Республіки 22 липня 1952 року.

У грудні 1989 року сейм вніс у неї ряд істотних змін: затверджена нова офіційна назва держави - Республіка Польща, усунуті положення , що проголошували соціалістичний характер суспільно-політичної й економічної системи Польщі. Ведеться розробка нового проекту конституції. Президентом у 1992 році підписана “Мала конституція”.

Глава держави - президент, що обирається терміном на 5 років шляхом загальних і прямих виборів при таємному голосуванні.

Законодавча влада здійснюється двопалатним парламентом (Національні збори), що складаються із сейму і сенату [1; 194].

Депутати і сенатори обираються на 4 роки на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні. Адміністративно Польща поділяється на воєводства (wojewodztwo), воєводства поділяються на повіты (powіat), повіты - на гміни (gmіna). У 1999 році введений новий адміністративний розподіл. Тепер у Польщі 16 воєводств, 300 повітов, і 2489 гмін. (Попередня адміністративна реформа була проведена 1 червня 1975 р.)

Воєводства у Польщі:

Воєводство	Столиця	(українська назва )
Dolnoslaskіe	Wroclaw	Нижнєсилезьське - Вроцлав
Kujawsko-Pomorskіe	Bydgosz	Куявсько-Поморське - Бидгош
Lubelskіe	Lublіn	Любельське - Люблін
Lubuskіe	Gorzow Wlkp.	Любуське - Гозжув Велкопольськи
Lodzkіe	Lodz	Лодзьське - Лодзь
Malopol	Krakow	Малопольське - Краків
Mazoweckіe	Warszawa	Мазовецьке - Варшава
Oploskіe	Opole	Опольське - Ополе
Podkarpackіe	Rzeszow	Підкарпатське - Ржешув
Podlaskіe	Bіalystok	Подласько - Бялосток
Pomorskіe	Gdansk	Поморське - Гданьск
Slіaskіe	Katowіce	Шленське - Катовице
Swіetokrzyskіe	Kіelce	Свентокшишське - Кельце
Wіelkopolskіe	Poznan	Велкопольське - Познань
Warmіnsko-Mazurskіe	Olsztyn	Вармінсько-Мазурське -Ольштин
Zachodnіopomorskіe	Szczecіn	Західнопоморське - Щецин

1.4 Соціально-економічний розвиток

Фахівці відзначають, що Польща досить швидко та ефективно здійснила перехід від командно-адміністративної до ринкової економіки Все ж таки залишаються серйозні проблеми інфляція, значний дефіцит бюджету, зовнішня заборгованість.

Промисловість. Польща є індустріально-аграрною країною. Видобувають кам'яне та буре вугілля, природний газ, свинець, цинк, срібло, сірку. Країна -- один із найбільших у світі виробників сірки річно -- близько 2 млн т. Основне джерело електричної енергії -- теплові електростанції. З-поміж галузей обробної промисловості чільне місце належить машинобудуванню. Будують морські судна, автомобілі, вагони тощо. Випускається також продукція сільськогосподарського машинобудування, електротехнічної та радіоелектронної промисловості. Виготовляють поляки и промислове устаткування. Значного розвитку набули хімічна й нафтохімічна галузі промисловості, чорна і кольорова металургія. На ринок постачають свою продукцію підприємства текстильної, швейної, харчової, меблевої, цементно-скляної та інших галузей промисловості. Кам'яне та буре вугілля видобувають у Верхній Сілезії. Вона є й великим центром електроенергетики та чорної металургії. Машинобудування зосереджено у великих містах. Текстильна промисловість традиційно концентрується в районі Лодзі. Найбільшим промисловим центром є столиця. У країні -- 20 тис. підприємств за участю іноземного капіталу [6; 233].

Сільське господарство. В аграрному секторі переважають індивідуальні господарства. У цьому виявлялася своєрідність Польщі навіть за комуністичних часів. На відміну від колишнього СРСР та інших соціалістичних країн, у країні не було колгоспів. Кожний фермер самостійно вів своє господарство. Сільське господарство розвинене краще, ніж, наприклад, в Україні. Але воно знаходиться на такому рівні, на якому кілька десятків років тому знаходилися фермерські господарства Великої Британії. Основні сільськогосподарські культури -- картопля, жито, овес, ячмінь, пшениця й цукрові буряки. Вирощують також фрукти, овочі та ягоди. У тваринництві переважає розведення великої рогатої худоби та свиней. Рибу виловлюють як у морях, так і у внутрішніх водоймах.

Транспорт. Країна має всі види транспорту. Довжина залізниць -- понад 25 тис. км, автошляхів -- 353,1 тис. км, внутрішніх водяних шляхів -- 3,9 тис. км. Тоннаж морського торговельного флоту -- близько 4 млн брутто-реєстрових тонн. Головні морські порти -- Щецін, Ґдиня, Ґданськ, Свиноуйсьце. Міжнародний аеропорт -- у столиці.

Зовнішня торгівля. Основні експортні товари -- машини, кам'яне вугілля (друге місце у світі), прокат, хімікати, продукція кольорової металургії, легкої та харчової галузей промисловості, а також цукор, деревина, текстиль, целюлоза.

Імпортують залізну руду, нафту й нафтопродукти, добрива, пшеницю, бавовну, вовну, концентрат цинку. Головні зовнішньоторговельні партнери -- країни Європейського Союзу.

2. ПРИРОДНО-РЕКРЕАЦІЙНІ ТА ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ РЕСУРСИ КРАЇНИ

2.1 Природний потенціал Польщі

На півночі країни -- Балтійське пасмо Приблизно дві третіх території країни -- її північ і центр -- охоплюють Велико-польська, Мазовецька і Підляська низовини. Ці низовини у прибережних районах Балтики складаються з піщаних і заболочених місцевостей і потребують старанного обробітку. Що далі від моря, то вони краще дренуються Одрою, Віслою та іншими ріками. Неподалік Балтики можна побачити чимало маленьких лісочків, що складаються з ялини та смереки. У глиб континенту розміри таких лісів збільшуються. На півдні та південному сході -- Малопольська та Люблінська височини. Вздовж південного кордону підносяться Карпатські гори та Судети. Найвища точка -- г.Риси (2499 м), що знаходиться у Високих Татрах, які є частиною Карпат. Територія країни відзначається щільною річковою мережею. Озера -- в основному на півночі. Географічне положення Польщі можна вважати зручним. Під лісами -- понад 20% території країни [6; 294].

Клімат -- помірний, у певних місцевостях йому притаманні континентальні риси. Залежно від регіону середні температури січня коливаються від -5 до 0°С, у горах до -8°С. Середні температури липня коливаються від +17 до +19 °С, у горах +10 °С. У столиці середня температура січня -4 °С, липня +19 °С. Середньорічна температура +8°С. На рівнинах опадів річно -- 500 -- 600 мм. У горах ця кількість перевищує 1000 мм. Кліматичні та ландшафтні умови цілком придатні для розвитку сільського господарства.

Мінеральні ресурси нафта, природний газ, кам'яне та буре вугілля (Сілезький кам'яновугільний басейн вважається одним із найбагатших у Західній Європі), торф, залізна руда, мідь, свинець, цинк, нікель, срібло, сірка, пірит, магнезит, барит, кам'яна й калійна солі [6; 295].

2.2 Історико-культурні памятки країни

Туристичні маршрути в Польщі визначені таким чином, щоб крім спілкування з природою можна було оглянути пам'ятники історії і культури: середньовічні замки, палаци в стилі барокко, резиденції магнатів, храми, сакральні об'єкти - свідчення розвитку різних релігій і традицій, музеї під відкритим небом, а також загадкові спорудження, створені ще до нашої ери.

На півночі країни збереглися замки, що у XІІІ і XІ ст. будували хрестоносці. Найбільшою популярністю користується фортеця у Мальборці. Величезні, масивні вежі прямолінійної форми дотепер уселяють повагу. Усередині можна побачити відновлений інтер'єр зі збереженими оригінальними фрагментами і музейні експозиції. Замки в Битомі, Гніві або Голуб-Добжине влітку слугують організації лицарських турнірів, куди з'їжджаються братерства лицарів з усієї Європи. Разом з ними можна перенестися в середньовіччя : стати глядачем двобоїв на списах або сокирах, змагань по стрілянині з лука й арбалета, штурму фортечної стіни за допомогою піднімальних машин середньовічної конструкції, а вечорами посидіти з лицарями біля багаття, взяти участь у бенкетах і подивитися придворні танці [7; 121].

На півдні Польщі знаходиться унікальний Шлях Орлиних Гнізд - руїн декількох десятків оборонних замків XІ і XV ст., розміщених на вапняних пагорбах і скелях. Деякі з цих замків були побудовані при королі Казимірі Великому, частина належала польським князям і єпископам. Сьогодні від цих фортечних споруджень залишилися тільки руїни, гармонійно вписані в місцевий пейзаж. Сліди самих масивних замків знаходяться в Боболиці, Мируві, Ольштині, Тенчині і місцевості Огроденец, де руїни замка вважаються самими мальовничими в Польщі. Варто додати, що територія, через яку проходить Шлях Орлиних Гнізд - це Краковско-Ченстоховская гряда юрського періоду, улюблений район скелелазів. Це ідеальні місця також для тих, хто захоплюється велосипедним спортом і верховою їздою.

В усій країні можна зустріти замки, що належали колись магнатським родам. Найчастіше це середньовічні будівлі, пізніше модернізовані в стилі епохи Відродження, барокко або неоготики. У внутрішніх приміщеннях розміщені музейні експозиції, колекції творів мистецтва, стародавніх меблів, тканин і вогнепальної зброї. Ці резиденції, як правило, оточені садами і парками з рідкими видами дерев і чагарників. У кожнім із замків живе свій дух - "Біла дама", що лякає по ночам околишніх жителів і мандрівників.

П'ять замків, що варто відвідати: Ланцют - середньовічна фортеця, поступово перетворена в палацеву резиденцію. З XVІІ ст. прославилася в Європі пишнотою внутрішнього оздоблення - добутком відомих архітекторів і художників. Тут знаходиться музей карет, бричок і саней. У травні, під час традиційного музичного фестивалю, що проходить у Ланцюті з 1961 р., у палаці виступають ведучі музиканти з усього світу. Недзица - чарівний маленький замок XІ ст., перебудований у стилі ренесанс, вважається одним з найцінніших пам'ятників оборонної архітектури в Польщі. Замок знаходиться на скелі, що врізається у водну гладь затоки. Курник - романтичний замок, у стилі неоготики, що пройшов реконструкцію в XІ ст. До замка прилягає найбільшій і найстарший у Польщі дендрарій, заснований в І половині XІ ст. На площі близько 30 гектарів ростуть кілька тисяч дерев і чагарників з Європи, Азії й Америки [7; 149].

Баранув-Сандомирски - магнатська резиденція в стилі ренесанс, побудована за проектом знаменитого італійського архітектора Санти Гуччі. Протягом усього року в цьому замку по четвергах проходить "Замкове застілля" - дегустація стародавніх польських блюд під музику відповідної епохи. Красичин - замок був побудований на рубежі XVІ і XVІІ ст. як оборонне спорудження, але його вежі і стіни прикрашені прекрасними аттиками. Замок розташований над рікою Сан, у парку історичного ландшафту Пшемисльского узгір'я.

Відмінною рисою Польщі є велика кількість музеїв під відкритим небом, так званих "скансенов" (слово "скансен" скандинавського походження). У цих музеях зібрані древні оригінальні будівлі: селянські двори, огорожі, дерев'яні хати, стайні,

млини і кузні, костьоли і церкви. Найчастіше можна побачити реконструкцію цілого поселення з дрібними деталями домашнього інтер'єра жител і господарських будівель. Але саме головне, що польські музеї під відкритим небом не є "мертвими експозиціями". У них пульсує життя: проводяться фестивалі, народні гуляння, організовуються виставки і театралізовані видовищні заходи з циклу "Живий музей під відкритим небом ". У корчмах XVІІ або XVІІІ ст. можна покуштувати традиційні страви. Також можна побачити, як створюються твори народного мистецтва: картини на склі, вишивки, мережива, прекрасні керамічні вироби - різнобарвні глечики і миски, а також вирізані з дерева фігурки святих [17].

Музеї під відкритим небом, які варто відвідати: Кашубский етнографічний парк у місцевості Вдзидзе-Кишевське - найстаріший польський музей під відкритим небом, що знайомить відвідувачів з культурою і фольклором Кашубії. На території музею знаходяться 30 дерев'яних будівель - пам'ятників народної архітектури XVІІ-XІ ст. з повним внутрішнім оснащенням. У тому числі - хати з прибудовами, голландський млин і унікальний маленький костьол, будівля якого датується 1700 р. Великопольский етнографічний парк - біля Гнезно, розташований у Ледницькому пейзажному парку. Експозиція парку-музею складається з 50 об'єктів XVІІ - XІ ст. Серпц і Новокуп -два музеї під відкритим небом , розташовані в Мазовії, представляють барвистий фольклор польських народностей - ловичей і курпів. Оравский етнографічний парк у місцевості Зубжица-Гурна. Прекрасні старі хати і господарські будівлі з території Орави і Подгалі (Подхале).

Найбільш відомим музеєм під відкритим небом є археологічний резерват у Бискупині, так називане Бискупинське городище. У 30-х рр. ХХ ст. півострів на Бискупинськом озері став місцем надзвичайно важливої знахідки. На території півострова були виявлені сліди древнього укріпленого поселення лужицької культури періоду 750 - 400 р. до нашої ери. Це найстарше з виявлених у Європі поселень-фортець, оточене болотами, у свій час вважалося досить великим - його населення складало близько 1200 чоловік. Жителі городища займалися землеробством, розведенням домашньої худоби, а також торгівлею, адже неподалік пролягав знаменитий "бурштиновий шлях", що з'єднує Балтійське море з басейном Середземного моря.

Не менш, ніж замки, уваги гідні розміщені по всій Польщі сакральні об'єкти. У минулі століття Польщу населяли представники різних народів, прихильники різних релігій. Тому поруч з римсько-католицькими святинами в країні є безліч храмів і сакральних будівель, зведених православними, греко-католиками, протестантами та іудеями. У Гижицко, невеликому містечку на Мазурах поряд з костьолами - католицьким і протестантським, церквями - православної і греко-католицької, свої церкви мають баптисти, п'ятидесятники і свідки Ієгови. На східних рубежах Польщі, у маленьких селах - Бохоники і Крушини знаходяться стародавні мечеті, у яких моляться проживаючі в Польщі мусульмани.

Звичайно, у Польщі переважають римсько-католицькі костьоли. У багатьох містах знаходяться готичні кафедральні собори і храми в стилі ренесанс. У місцевості Свента-Липка на Мазурах розташований коштовний сакральний комплекс - костьол і монастир ієзуїтів. Внутрішнє приміщення костьолу прикрашає стародавній орган у стилі барокко з фігурками, що рухаються. Улітку там проходять органні концерти. Костьол і монастир у Свента-Липке - місце численних паломнічеств. Місце, у якому розташована святиня, з XV ст. було відоме як чудотворне, і дотепер активно відвідується віруючими [13; 372].

На низинних і гірських маршрутах зустрічається безліч маленьких дерев'яних костьолів XV і XVІ ст., усередині яких часом можна побачити шедеври живопису і скульптури. Дуже цікава історія протестантського костьолу Ванг у гірській місцевості Карпач у Карконоше. Побудований у XІІІ сторіччі в Норвегії костьол купив король Пруссії Фрідріх-Вільгельм ІV, і його вроздріб перевозили спочатку в Берлін, а потім у Карпач. Дерев'яне внутрішнє оздоблення костьолу зберегло оригінальні елементи з написами шрифтом древніх німецьких племен.

У Бещадах можна піти по маршруті "Іконний Шлях". Він починається в Саноке від найбільшого в Польщі Музею ікон і робить 70-кілометрову петлю, ведучи через гірські схили і бещадскі села. По дорозі зустрічаються два музеї і десять прекрасних дерев'яних церков з безцінними розписами й іконостасами.

Церква в місцевості Улюч вважається найстаршої в Польщі (будівля датується 1510 р.).

Гідні уваги також старе село Беловежа і сусідня Хайнувка. Обидві розташовані на окраїні Біловезької пущі. Населення цих сіл в основному сповідає православ'я. У Біловежі є церква св. Миколи - найцінніший пам'ятник сакрального зодчества з рідкої краси іконостасом з китайської порцеляни. У Хайнувку щорічно з'їжджаються десятки хорів з різних куточків земної кулі , навіть з Африки, щоб взяти участь у Фестивалі церковної музики, що проходить у соборі Святої Трійці. Неподалік від цих місць, у Подлясьї, біля місцевості Грабарка піднімається Пагорб Розкаюваних Грішників - святе місце православних, на якому встановлені різного розміру дерев'яні і металеві хрести, принесені в дарунок прочанами.

У східній частині країни найчастіше можна зустріти пам'ятники історії і культури іудаїзму. Синагоги, "киркути" - єврейські цвинтарі збереглися в багатьох місцях на Люблинщині і Поліссі. У місцевості Тыкоцин в околицях Бєлостока можна відвідати унікальну синагогу-міцність у стилі барокко. Це друга по величині синагога в Польщі (найбільша знаходиться в Кракові ). Багато фахівців найціннішим пам'ятником єврейської історії в Польщі вважають оборонну синагогу в стилі ман'єризма, що знаходиться в бещадській місцевості Леско і розташований при ній стародавній єврейський цвинтар з надгроб'ями XVІ в., що по праву можна назвати творами мистецтва. Але найбільший у країні (а також у Центральній і Східній Європі) "киркут" знаходиться в центрі Польщі, у Лодзі, на якому можна побачити 200 тисяч надзвичайної краси надгробків періоду 1893 - 1939 р. Кілька сотень з них визнані пам'ятниками особливої цінності.

У Лежайску, маленькому містечку з населенням усього кілька тисяч жителів, розташованому на північному-заході від Пшемисля, знаходиться монастир-міцність бернардинців з чудовим органом у костьолі Пресвятої Діви Марії. Але є в Лежайску й інша, значно менш відома широкому колу туристів, але не менш коштовна визначна пам'ятка - могила лежайского цадика Элимелеха, що у XVІІІ ст. перетворив Лежайск у центр хасидизму. Легенда говорить, що цадик володів надзвичайною магічною силою. У день смерті цадика - 21-й день місяця адар за єврейським календарем (на рубежі лютого і березня) до його могили прибувають прочани з Ізраїлю, США, Угорщини , Канади, Бєларусі і Литви. Щорічно їхнє число постійне росте (у 2002 р. могилу цадика відвідали 10 тисяч прочан). Цадик вислуховує прохання тільки тих , хто "не бажає занадто багато усього", - говорить наказ, переданий з вуст у вуста протягом от уже 200 років.

Краків розташований на березі ріки Вісли. Це один з головних економічних і культурних центрів країни. Місто згадується з X століття . У XI-XVI століттях Краків був столицею Польської держави, чим обумовлена велика кількість архітектурних пам'ятників на його території. Розташований тут найстарший польський університет заснований у 1364 році [6; 134].

Це місто, в архітектурному відношенні дуже цікавий. Старе місто займає тут досить велику територію, на півдні якої на високому пагорбі в берега Вісли піднімається Вавель - королівський замок XIII-XVII століть і кафедральний собор святих Вацлава і Станіслава.

Вавель - це шедевр зодчества Кракова, яким пишається вся Польща, історичне місце проживання польських королів. В ІX столітті Вавель був уже густо забудований. У кріпленому місті правил владика слов'янського племені Вислян. Півтора століття пізніше польські королі визнали це місце підходящої для своєї резиденції. У кріпленому місті правил владика слов'янського племені Вислян. Півтора століття пізніше польські королі визнали це місце підходящої для своєї резиденції Королівський замок був споруджений у стилі ренесансу.

У музейних зборах на Вавелі - добутку древніх майстрів, стародавні меблі, тканини, найбільша в Європі колекція гобеленів, королівські регалії, зброя, твори декоративного мистецтва. По сусідству з замком розташувався кафедральний собор, у якому коронувалися польські королі; нині тут зберігаються найцінніші пам'ятники і чудові твори мистецтва. У храмі надгробка польських королів. Особливою красою відрізняється каплиця Сигізмунда - видатний добуток архітектури епохи ренесансу.

Вавельский пагорб, як затверджують знаючі люди, зосереджує в собі особливу енергію, на їхню думку тут знаходиться восьме чудо світла . Це говориться не без підстави: ще десятки тисяч років тому первісні люди шукали притулки в печерах цього вапняного пагорба [6; 135].

Могила одного з них - Владислава Локетка - була першої на вавельском королівському цвинтарі. Польський король Казимеж Великий , з дозволу Папи Урбана V, у 1364 р. заклав Краківську Академію, що пізніше була названа Університетом Ягеллонским на честь її реформатора короля Ягелли.

В Університеті одержали утворення знамениті вчені, такі як Микола Копернік і Кароль Войтила. Рік закладення єдиного в цій частині Європи університету ознаменувався ще одною подією: на Конгрес Монархів у Вавель з'їхалися знамениті правителі Європи. Пізніше на вавельском пагорбі знаходилася столиця найбільшої держави тодішньої Європи - Монархії Ягеллонов. Сюди приїжджали артисти і мислителі з усієї Європи. Эразм Роттердамський, запрошений королем Зигмунтом Старим , затверджував , що Вавель - це один з найважливіших центрів гуманітарних наук.

Незважаючи на те, що чудовий Вавельський Королівський Замок сполучає у собі архітектурні елементи різних стилів і епох, він по праву вважається видатним зразком Епохи Відродження. Прекрасні гобелени, виготовлені кращими голландськими майстрами, прикрашають приміщення замка, дерев'яні стельові кесони з характерними вавельскими голівками залишають незабутнє враження. Вавель уособлює душеві Кракова і всієї Польщі.

Серцем Кракова називають Старе Місто, розташований у кільці парків Планты, що з'явилися на місці зруйнованих на початку XІ століття фортечних стін. Схема розташування вулиць Старого Міста збереглася з 1257 року до наших часів. Радують своєю красою стародавні кам'яні будинки, атмосфера цих вуличок будить уяву [7; 167].

Дотепер щодня полуденний сигнал труби переривається також, як когдато він був перерваний татарською стрілою. Там же на площі в Суконницах стародавніх торговельних рядах, ви купите сувеніри. На цьому місці вже в XІІІ столітті ставилися купецькі крамниці. У Марнацком костьолі варто затриматися перед чудовим дерев'яним вівтарем роботи нюрнберзького скульптора Віта Ствоша, иі задуматися над тим, що ця краса створена ще в XV столітті .

Костьолів у Кракові безліч, кожний цікавий чим-небудь особливим (скульптури і розписи на Євангельські сюжети, сонячній годинник на цегельній стіні, дивні по красі вітражі).

На площі Сукеницы розташовані Головний Ринок і костьол Мариацкей. З його вежі щодня рівно о 12-ій годині на чотири сторони світу лунає горн сурмача. Але мелодія завжди раптово обривається на тому самому місці. Відповідно до легенди, багато років тому такий же сурмач був убитий стрілою татар, що раптово напали на місто, і не дограв свою пісню до кінця. У пам'ять про цю подію мелодія завжди обривається і не має закінчення.

3. ХАРАКТЕРИСТИКА ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ ПОЛЬЩІ: СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

3.1 Основні етапи розвитку польського туризму

За піввіку перебування Польщі спочатку під гітлерівською окупацією, а потім за залізною завісою, у Європі й Америці виросло ціле покоління, здатне з великим трудом знайти цю країну на карті, не кажучи вже про все інше. Навіть соцлагерні "брати" плуталися в назвах столиць своїх партнерів за Варшавським договором. Однак після закінчення комуністичного режиму в 1989 році Польщу починають відвідувати іноземці. В основному їхали подивитися на країну, де народилася "Солідарність". Багато хто з них приїжджали, дивилися, їхали назад і... більше не поверталися. Але частина усе-таки відкрила для себе Польщу як країну туристично привабливу [8; 234].

Вступ Польщі в ЄС дав надію, що таких людей буде ставати усе більше Зачатки туристичного бізнесу, з'явилися в Польщі ще в середині 80-х років минулого століття, відразу після скасування воєнного стану. Саме тоді поляки почали засновувати перші приватні туристичні бюро. Турбізнесменами-піонерами в основному ставали колишні працівники державної структури на манер "Інтуриста", що володіли мовами і вже мали визначені контакти за кордоном. Вони забезпечували польським туристам проживання і харчування десь у Греції, Югославії або Італії, однак ті самі повинні були туди доїхати, а іноді і вирішити усі візові питання. Згодом організатори виїздів почали купувати туристичні автобуси для доставки своїх клієнтів до місця відпочинку. Однак більшість цих автобусів не відповідало строгим європейським технічним вимогам. Тому новий етап у розвитку туризму в Польщі почався завдяки підключенню до нього лізингових фірм, що масово надавали нові зручні автобуси. Згодом у цей бізнес влилися і страхові агентства, що гарантували повернення грошей у випадку зриву відпочинку або компенсацію лікування за кордоном. Бізнес виявився прибутковим, і турбюро почали виникати як гриби після дощу - приблизно по 500 у рік, - розповідає директор інституту туризму Кшиштоф Лопацинський. Однак через брак досвіду багато хто з них збанкрутували. А дійсний туристичний бум почався після 1990 року, коли між Польщею і більшістю європейських країн скасували візовий режим.

Після скасування віз поляки поїхали у світ, а світ приїхав у Польщу. Також у край над Віслою потягнулися польські аристократи - подивитися на відібрані в них народною владою замки і палаци, а євреї - помолиться на території концтаборів Освенцим або Майданек за душі знищених тут фашистами одновірців; німці - провідати свої колишні малі батьківщини в Східній Пруссії і Сілезії, а також бізнесмени звідусюди в пошуках нових ринків збуту і нових можливостей для інвестування.

З кожним роком їх ставало усе більше. Можливо, було б ще більше, якби не звичай багатьох європейців подорожувати на власному автомобілі. На території Польщі звичка виявилася згубною, оскільки польські дороги хоч і краще українських, але при цьому є гіршими у всім ЄС [11; 15].

3.2 Туристичне районування країни

Помор'я - це історичний і етнографічний район, що займає північну частину території Польщі, розташовану на Балтійському морі. Район поділяється на Західне Помор'я (з центром у Щецині ), і Східне Помор'я (з центром у Гданську). У географічному відношенні, Помор'я охоплює два ландшафтних пояси Польщі: пояс узбережжя, а в глибині континенті - пояс поозерій [4; 43].

В часи першого правителя польської держави - Мешко І (Х в.), усі поморські землі належали Польщі. Протягом наступних століть вони переходили з рук у руки. Тут зіштовхувалися і проникали друг у друга різні традиції і культури: німецька, слов'янська, скандинавська, що знайшло відображення в мистецтві й архітектурі Помор'я. Хрестоносці, що перебували на поморських землях, побудували тут чудові цитаделі, що простояли до наших днів і відкриті для відвідувачів. Після ІІ світової війни майже вся територія Помор'я, за винятком західних окраїн, виявилася в границях Польщі. Східне Помор'я, називане також Гданьским або Надвислянским, простирається від басейну ріки Слупь до дельти Вісли. Зі сходу далеко всередину Помор'я врізається Гданьский залив.

Столиця Східного Помор'я - Тисячолітнє місто Гданьск, повне безцінних пам'ятників старовини, є одним з найважливіших морських портів Польщі. З Гданьском граничить місто Сопот, що незмінно асоціюється в усіх, хто в ньому бував, із широким дерев'яним молом, майже півкілометрової довжини, а також зі знаменитим театром Лісова Опера, де щорічно проходить відомий в усім світі Міжнародний фестиваль пісні. Поруч із Сопотом знаходиться місто-порт Гдиня. Ці три міста утворять агломерацію "Труймясто", що в перекладі з польської мови означає "Трихградьє". Далі на схід простирається Хельский півострів, на якому розташовані спокійні доглянуті морські курорти: Юрата, Ястарня, Халупи і Хель, з чистими, просторими пляжами, огороджені піщаними пагорбами і сосновим лісом, дійсний подарунок тим, хто воліє відпочивати в тиші і спокої .

Західне Помор'я тягнеться від островів Узнам і Волін через Щецинске і Кошалинске узбережжя (їх розмежовує місто Колобжег). Тут також знаходяться відомі приморські курорти, у тому числі: Свиноуйсце, Мендзиздроє, Камень-Поморски і згаданий Колобжег. Усі ці приморські міста мають статус здравниць [4; 44].

Південну частину Східного і Західного Помор'я займає Поморське поозерья. У його склад входять: Мисліборске поозерья, Дравске і Кашубське поозерья, і Тухольские бори. Це дійсний рай для шукаючої самітності й аматорів дикої природи, що, як вогню, уникають модних курортів з переповненими пляжами і гучними дискотеками. Не обов'язково треба бути природженим мандрівником, щоб по достоїнству оцінити чистоту озер і рік, де навіть новачок може піймати рибу, яку не посоромився б жоден поважаючий себе досвідчений рибалка, або неосяжних лісів, де грибів стільки, що тільки встигай збирати.

Наявність моря, пляжів, озер, рік і лісів створює широкі можливості для різного виду туризму. Скрізь прокладені цікаві маршрути для піших туристів, усюди можна також їздити на велосипеді й у багатьох місцях - верхи. Численні будинки відпочинку, пансіонати, приватні квартири на знімання, кемпінги й агро туристичні господарства розв'язують усіх проблеми, пов'язані з нічлігом і харчуванням.Татри - для багатьох найгарніші гори світу - найвища частина гірського ланцюга Карпат. Це єдине у Європі (крім Альп) гірське пасмо з альпійським кліматом [2; 132].

Польські Татри широко відомі як туристичний, рекреаційний, лижний та альпіністський центр. Сюди також приїздять любителі велосипедного спорту, спелеології, печер та параглайдингу. Тут знаходяться численні лижні витяги, наприклад, на Халі Гоншєннісовей (Поляна Гоншєннісова та Горичкова), канатна дорога на Каспрови Вєрх (укр. Каспровий Верх), звідки ви напевно насолоджуватиметеся казковими краєвидами та видами на Високі і Західні Татри, і звичайно на Закопане.

Татри - це також рай для альпіністів. Висота деяких стін сягає 1000 м, складність теж неабияка. Варто також побувати на Морському Оці, найгарнішому озері Татрів, що лежить на підніжжі найвищої гори Польщі - Риси (2499 м); у Долині Кощєліску - з цікавим краєвидом і легендарною горою Гєвонт, що височіє безпосередньо над Закопаним (1909 м).

Усі Татри, за винятком деяких “острівців” належать до Національного Заповідника. Усі туристичні шляхи, призначені для туристів, позначені червоним, голубим, зеленим та жовтим кольорами. Рух селами та дорогами не обмежений.

Довжина позначених доріг та стежок від дуже простих до надзвичайно складних, забезпечених спеціальними ланцюгами, драбинками та клямрами складає понад 600 км.

Татри - найвища гірська група у Карпатах, на кордоні Польщі та Словаччини; довжина 52 км, ширина до 17 км; найвища гора Гєрлах (2655 m). Це молоді гори, єдині гори високогірного характеру від Альп до Уралу. Більша частина Татрів знаходиться на словацькій стороні, а самі гори діляться на Високі (Гєрлах 2655 м над рівнем моря), Західні (Бистра 2248 м над рівнем моря) i Бєльські (Хаврань 2152 м над рівнем моря).

Печери. У Татрах нараховують близько 500 печер, з них понад 250 знаходиться у Долині Кощєліскєй. За найдовшу печеру вважають: систему печер Висока - За Сєдмьома Прогамі - (10 050 м), а також Мєнтуся (9 615 м). Найглибшою печерою Татрів і одночасно Польщі вважається Вєлька Снєжна - (776 м) разом з групою: Снєжна, над Котлінамі та Ясни Авен. Для туристів відкрито лише 7 печер: Раптавіцка, Мильна, Облазкова, Смоча Яма та Мрожьна та Джюра і Бєльська (остання це словацька) [8; 192].

3.3 Аналіз туристичного ринку Польщі

Туризм змінюється у часі та просторі. Ці два суттєві чинники впливають на нього. Ми маємо на меті розглянути територіальний чинник. Просторово диференціюють природні і суспільні чинники туризму. Вони найзагальніше та найсуттєвіше синтезовані у туристичних районах країни.

Сьогодні триває становлення молодої науки - географії туризму, покликаної досліджувати і туристичне районування. Це, поряд з законами науки, одна з найскладніших проблем географії туризму. Нею конкретно повинна займатися туристична районологія - теорія районоутворення.

Один з конструктивних методів дослідження цього питання - спосіб аналогії між суспільною географією і географією туризму.

Своєрідним для туризму є виділення лінійно-вузлових елементів туристських маршрутів і стежок. А. Байцар виділив у Польщі 14 головних маршрутів з відгалуженнями [2;100-101]. На заповідних територіях для охорони природи з метою показати туристам найпривабливіші місця прокладають туристські стежки. Наприклад, у праці [10] наведено довжину таких стежок у національних парках Польських Карпат (Татранський національний парк - 240 км, Пеннінський - 25 км, Бещадський - 29 км).

Зазначимо, що треба розрізняти туристичне районоутворення і районування. Районоутворення - це об'єктивний процес формування районів, а районування - суб'єктивний спосіб відкриття їх на підставі врахування головних чинників районоутворення. Дослідження туристичних районів має неабияке значення для створення матеріально-технічної бази туризму, високоякісного турсервісу тощо.

Туристичні райони формуються теж під впливом адмістративного чинника. У РП є 16 воєводств, 373 повіти, 2483 гміни. Відповідно до кількості воєводств розвиваються такі туристичні комплекси: Західнопоморський, Поморський, Любуський, Великопольський, Куявсько-Поморський, Вармінсько-Мазурський, Мазовецький, Підляський, Лодзький, Люблінський, Нижньосілезький, Опольський, Сілезький, Свєнтокшиський, Малопольський і Підкарпатський. Проаналізуємо деякі фактори туризму та туристське освоєння цих комплексів.

Неоднаковою є територіальна забезпеченість окремих воєводств (табл. 1).

Як видно з табл. 1, найбільше за площею Мазовецьке воєводство, найменше - Опольське. Якщо розділити воєводські комплекси на три групи за однаковим інтервалом (%), то найліпші територіальні умови мають Мазовецький і Великопольський (8,5-11,4, група ІІІ), середні (5,8-8,6, група ІІ) - вісім комплексів (починаючи з Куявсько-Поморського і закінчуючи Люблінським), нижче середніх (3,0-5,8, група І) - шість комплексів (починаючи з Опольського і закінчуючи Підкарпатським). Наголосимо, що територія є оперативним полем для туристичного господарства, як і для інших галузей економіки.

Неабияку роль у туризмі відіграє населення. Розподіл населення по воєводських комплексах наведено в табл. 2. За інших однакових передумов ліпші можливості для розвитку туризму мають ті туристичні територіальні комплекси, у яких більша кількість населення. За демографічним чинником розділимо воєводські туристичні комплекси на три групи, %: 2,7-6,2; 6,2-9,7; 9,7-13,2. За наведеним показником першість посідають Мазовецьке та Сілезьке воєводства (група ІІІ), посередніми є Великопольське, Малопольське, Нижньосілезьке і Лодзьке (група ІІ), решта десять (група І) - на третьому місці.

Таблиця 1

Площа воєводств Польщі у 2008 р. [13; 42]

Воєводства	Центри	Площа, км2	%	Місце	Група
Мазовецьке Великопольське	Варшава Познань	35 579 29 826	11,4 9,5	1 2	ІІІ
Люблінське Вармінсько-Мазурське Західнопоморське Підляське Нижньосілезьке Поморське Лодзьке	Люблін Ольштин Щецін Білосток Вроцлав Гданськ Лодзь	25 114 24 203 22 902 20 180 19 948 18 293 18 219	8,0 7,7 7,3 6,5 6,4 5,9 5,8	3 4 5 6 7 8 9	ІІ
Куявсько-Поморське Підкарпатське Малопольське Любуське Сілезьке Свєнтокшиське Опольське	Бидгощ, Торунь Ряшів Краків Зелена Гура, Гожув Вєлк. Катовіце Кєльце Ополе	17 970 17 926 15 144 13 984 12 294 11 691 9 412	5,8 5,7 4,9 4,5 3,9 3,7 3,0	10 11 12 13 14 15 16	І
Усього	Варшава	312 685	100	-	-

Таблиця 2

Кількість населення Польщі по воєводствах за 2008 р. [13; 43]

Воєводства	Тис. осіб	%	Місце	Група
Мазовецьке Сілезьке	5 072,3 4 847,6	13,1 12,5	1 2	ІІІ
Великопольське Малопольське Нижньосілезьке Лодзьке	3 360,9 3 233,8 2 972,7 2 643,4	8,7 8,4 7,7 6,8	3 4 5 6	ІІ
Люблінське Поморське Підкарпатське Куявсько-Поморське Західнопоморське Вармінсько-Мазурське Свєнтокшиське Підляське Опольське Любуське	2 232,1 2 198,3 2 128,6 2 099,7 1 733,8 1 468,3 1 322,9 1 221,1 1 084,7 1 024,0	5,8 5,7 5,5 5,4 4,5 3,8 3,4 3,2 2,8 2,7	7 8 9 10 11 12 13 14 15 16	І
Усього	38 644,2	100	-	-

Просторово туризм залежить від можливостей ночівлі (табл. 3). Найбільше забезпечені спальними місцями північні приморські райони, на які припадає 34% всієї кількості. Ці райони належать до групи ІІІ (13,4-19,6%). Проміжна група ІІ (7,2-13,4 %) охоплює Малопольське, Нижньосілезьке та Вармінсько-Мазурське воєводства, що нале-жать до знаменитх польських районів туризму - Судет та Поозер'я. Сюди увійшла й “мекка” для туристів, колишня столиця - м. Краків. Решта 11 воєводств мають найменше місць для ночівлі - це група І (1,0-7,2%). Точніше забезпеченість теренів ліжко-місцями відображають питомі показники. У табл. 4 відображено співвідношення ліжко-місць до площі воєводств.

Таблиця 3

Нічліжні місця для туристів по воєводствах РП в 2008 р. [13; 46]

Воєводства	Ліжко-місць	%	Місце	Група
Західнопоморське Поморське	130 389 97 414	19,5 14,6	1 2	ІІІ
Малопольське Нижньосілезьке Вармінсько-Мазурське	66 602 54 315 48 943	10,0 8,1 7,3	3 4 5	ІІ
Великопольське Сілезьке Мазовецьке Куявсько-Поморське Люблінське Лодзьке Підкарпатське Любуське Підляське Свєнтокшиське Опольське	42 708 42 568 32 994 29 960 24 312 23 705 22 269 21 113 16 107 9 842 6 391	6,4 6,4 4,5 4,5 3,7 3,6 3,3 3,2 2,4 1,5 1,0	6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16	І
Усього	669 632	100	-	-

Таблиця 4

Нічліжні місця для туристів РП у 2008 р. на 10 км² [13; 42-46]

Воєводства	Ліжок на 10 кв.км	Місце	Група
Західнопоморське Поморське Малопольське	57 53 44	1 2 3	ІІІ
Сілезьке Нижньосілезьке	35 27	4 5	ІІ
Вармінсько-Мазурське Куявсько-Поморське Любуське Великопольське Лодзьке Підкарпатське Люблінське Мазовецьке Свєнтокшиське Підляське Опольське	20 17 15 14 13 12 10 9 8 8 7	6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16	І
Усього	21	-	-

Як бачимо, стосовно площі найліпше забезпечені ліжко-місцями для туристів Західнопоморське, Поморське та Малопольське воєводства (група ІІІ), середньо - Сілезьке та Нижньосілезьке (група ІІ), найгірше - решта 11 воєводств (група І).

Нерівномірніше розміщення місця для ночівлі туристів у РП щодо населення (табл. 5).

Таблиця 5

Нічліжні місця для туристів РП на 10 тис. осіб у 2008 р. [13; 43, 46]