Історія світового регбі: з глибини століть до наших днів

Размещено на http://www.allbest.ru/

регбі спорт команда змагання

Історія світового регбі: з глибини століть до наших днів

В ігри, нагадують регбі, люди грали ще в давнину. Римські легіонери, індіанці Південної Америки, жителі Древнього Єгипту ділилися на команди і намагалися забити м'яч в чужі ворота. На початку нашої ери завдяки римлянам про цю гру дізналися на Британських островах. Правила були дуже розпливчасті: так, у середньовічній Англії і Шотландії просто збиралися дві юрби і робили все, щоб загнати м'яч на бік супротивника. Чим більше було запалу і азарту, тим більше вдало пройшли вважався матч.

Вже в ті смутні і грубі часи гру намагалися регламентувати. Англійські королі Едуард II, Річард II, Едуард III видавали різні укази проти "футболу натовпу", обертається, як правило, відвертим покаліченням. Але єдиних правил гри в регбі не існувало дуже довгий час - по суті, багато століть. Навіть коли вже в більш цивілізованих XVII-XVIII століттях зустрічалися для матчу команди з різних міст або навчальних закладів, зазвичай з приводу правил виникало безліч суперечок і розбіжностей.

Власне датою виникнення регбі, як він є, вважається пам'ятний день 1823 року, коли якийсь хлопець на ім'я Вільям Уебб Елліс схопив м'яч руками з наміром просто перенести або перекинути його на "місто" суперників. Кричуще порушення прийнятих тоді правил стало поштовхом до створення нової гри - ім'я Вільяма Елліса увійшло в історію, а гра стала носити назву англійського містечка, де проходив достопам'ятний матч - міста Регбі в графстві Йоркшир. І сьогодні тут можна побачити на стенді коледжу (almamater Елліса) меморіальну дошку, яка говорить: "Нехай ця дошка нагадує про славне діянні Вільяма Вебб Елліса, першого, хто наважився порушити правила, схопив м'яч руками і побіг з ним. Так виникла гра регбі в 1823 році.

Спори, можна брати м'яч руками чи ні, тривали ще цілих сорок років. Остаточне розмежування футболу і регбі відбулася 26 жовтня 1863 року в лондонській таверні "Вільна людина". Пристрасті між прихильниками протилежних точок зору розгорілися з такою силою, що сторони почали за краще просто розділити одну гру на дві. Свій нинішній вигляд регбі знайшов в 1871 році, коли був створений Союз регбі (Rugby Football Union) і коли відбувся перший в історії гри міжнародний матч (між Англією та Шотландією). Тим не менш до затвердження єдиного зводу правил було ще далеко. Так, на міжнародному матчі в 1871 році від кожної команди на полі виступали по 20 чоловік. Кілька років по тому загальновизнаним став формат в 15 гравців. Не раз змінювалася і система підрахунку очок.

У 1873 році виник Союз регбі Шотландії (Scottish Rugby Union), в 1875 році - ірландський союз. У 1890 році вони об'єдналися в Міжнародну раду регбі (International Rugby Football Board), до якого пізніше приєдналися Австралія, Нова Зеландія і Південна Африка. У 1934 році була створена Міжнародна аматорська федерація регбі (FIRA).

У програмі Олімпійських ігор регбі вперше з'явився під час паризької Олімпіади 1900 року. До Олімпіади 1924 року в Парижі був побудований величезний на ті часи стадіон "Коломб" на шістдесят тисяч місць з полем регбійних розмірів - 144х74 метра, включаючи залікові поля. Чемпіоном тоді стала команда США, господарі Ігор зайняли друге місце, бронзовими призерами стали регбісти Румунії.

Після цього регбі надовго випало з програми Олімпійських ігор, і лише в 1997 році, на сесії МОК в Уельсі, регбі знову було визнано олімпійським видом спорту. Тепер залишилося тільки дочекатися його включення в програму Олімпіад.

Один з найбільших (і найстаріших) турнірів з регбі - "Турнір шести націй", або Міжнародний чемпіонат. Початок йому був покладений іграми збірних Англії та Уельсу в 1882 році. Пізніше до них приєдналися команди Ірландії та Шотландії: змагання стали "Турніром чотирьох націй". У 1910 п'ятим учасником змагань, який отримав після цього статус "Турніру п'яти націй", стала Франція (з 1931по 1947 французи не брали участі в розіграші). Після приєднання в 2000 до "П'яти" команди Італії турнір отримав свою нинішню назву. Частіше за інших турнір вигравала збірна Англії. Команда, що виграла всі матчі в ході турніру, отримує "Великий Шолом".

Інші настільки ж популярні щорічні змагання - розігрується з 1996 року "Турнір Трьох": за участю збірних Австралії, ПАР та Нової Зеландії.

У 1986 році в Австралії відбувся конгрес міжнародних федерацій регбі, який прийняв рішення про проведення розіграшу Кубка Світу серед національних збірних. Першими його власниками стали (у 1987 році) спортсмени Нової Зеландії. У 1991 і 1999 роках Кубок завоювала збірна Австралії, в 1995 - команда ПАР. У 2003 році перемогла команда Великобританії: вирішальний дроп-гол півзахисника Джонні Уїлкінсона приніс йому всесвітню славу і визнання на рідних островах. У 2007 році на французьких полях чемпіоном Світу стала збірна ПАР.

Вже більше ста років проводяться так звані "Test series" - серії з двох і більше двосторонніх ігор на рівні національних збірних. Початок подібним серіям було покладено в 1894 році матчами між Новою Зеландією та Австралією.

Основні правила:

У регбі грають руками й ногами. При грі руками заборонено передавати м'яч вперед. Ногами м'яч бити вперед можна.

При виході м'яча з гри за бічну лінію його вкидають у коридор, який формується із гравців обох команд.

При грі вперед та інших дрібних порушеннях у основному виді регбі (регбі-15) призначається сутичка, в якій м'яч вкидається між двома групами із восьми гравців, і ті намагаються вибороти його, відштовхуючи групу супротивника.

При серйозніших порушеннях (наприклад, офсайді) призначаються карні удари.

Особливо груба гра карається вилученням на десять хвилин (жовта картка) чи з гри (червона картка).

В найпоширенішому варіанті (регбі-15) гра складається із двох таймів тривалістю 40 хвилин кожен. Проте, після того, як час тайму вибіг, боротьба не припиняється, доки м'яч не вийде з гри.

Залікові очки:

В основному виді регбі (регбі-15) за приземлення м'яча в місті супротивника дається 5 очок й право на спробу реалізації. При успішній реалізації дається ще два очки.

За влучне пробиття карного удару дається 3 очки. Те ж саме стосується влучного удару з відскоку від землі (дроп-гол).

В регбі-13 за приземлення м'яча в заліковому полі команда отримує 4 очки і право на спробу реалізації. За успішну реалізацію команда отримує ще два очки.

Різновиди:

Найпоширенішим різновидом регбі є гра за правилами регбійного союзу (англ. Rugby Union), яку називають за кількістю гравців регбі-15, щоб відрізнити від інших різновидів. Грається двома командами по п'ятнадцять гравців у кожній.

Гра за правилами регбійної ліги (англ. en:Rugby League) грається двома командами по 13 гравців і називається регбі ліг або регбі-13.

Дуже поширена гра 7 на 7, регбі-7 яка грається майже за тими ж правилами, що й регбі-15, але тільки з сімома гравцями в кожній команді. У 2009 році регбі-7 було включено в програму Олімпійських ігор. Цей різновид регбі буде дебютувати на Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро у 2016 році.

Тач-регбі - неконтактний варіант, у якому гравців не валять на землю, а щоб зупинити гравця, досить доторкнутися до нього двома руками.

Регбі-15:

Позиції гравців:

Регбійна команда складається з 15 гравців. На відміну від футболу номери на майках гравців стартового складу завжди відповідають ролі, яку гравець виконує на полі. Для кожної позиції вибираються виконавці, які відповідають їй за будовою тіла, фізичними даними й характером.

Позиції гравців у регбійній команді

На схемі зображені позиції гравців, які вони займають при сутичці й відповідні номери. Регбійна команда поділяється на гравців сутички або форвардів (англ. pack) й гравців задньої лінії.

Гравці сутички:

Гравці сутички мають номери з 1-го по 8-й. При розігруванні сутички вони стають у три ряди. У першому ряду - троє: гак (хукер) і два стовпи. За ними, в другому ряду розташовуються два замки. Третій ряд складають два фланкери і номер 8.

Гравці задньої лінії:

Півзахисник сутички або скрам-хав вводить м'яч у сутичку й підбирає м'яч із неї. Малий, із швидкими руками й стрімкою думкою. Він визначає напрямок атаки. Грає під номером 9.

Флай-хав розігрує м'яч, здебільшого пробиває дроп-удари. Грає під номером 10.

Два центри - зв'язкова ланка з краями. Грають під номерами 12 і 13.

Два краї - найшвидші гравці в команді. Грають під номерами 11 і 14.

Захисник -- він у регбійній команді всього один. Його основна задача -- підбирати м'ячі, перекинуті через лінію оборони. Інша задача -- рятувати команду при проривах. Швидкий, сильний гравець. Грає під номером 15.

Ігрові ситуації:

Сутичка - стандартна ситуація, в якій беруть участь по 8 гравців від кожної команди, розташованих у три лінії. В центрі першої лінії стоїть гак, повиснувши на плечах двох стовпів. В другій лінії - два замки, дужі гравці, що створюють основний тиск, в третій лінії - два фланкери і номер 8. М'яч у сутичку вводить півзахисник сутички, скрам-хав, він же підбирає його тоді, коли той викочується за межі сутички. Вибороти м'яч і відкинути його назад ногою - задача гака. Команда, яка вводить м'яч у сутичку здебільшого має перевагу і здобуває його.

Рак

Інша ситуація, рак (англ. ruck ), утворюється стихійно, коли гравця з м'ячем валять на землю. Упавши на землю, він повинен випустити м'яч із рук, однак робить це, зазвичай дещо назад. Для того, щоб команда зберегла м'яч в цей момент, партнери повинні вибудувати стіну між м'ячем та супротивником. При цьому принаймні один гравець команди утворює контакт із гравцем супротивника і намагається відтіснити його. Супротивник теж тисне - підібрати м'яч за правилами можна лише тоді, коли він опиниться за стіною із свого боку. Інші гравці теж можуть приєднуватися до раку, але робити це вони можуть тільки ззаду свого гравця, який вступив у контакт. Гравці в раку повинні стояти на ногах. У випадку падіння вони повинні якомога скоріше відкотитися. При утворенні раку всі гравці, що не беруть в ньому участі, повинні вийти з положення офсайду. Гравці в раку не мають права торкатися м'яча руками. М'яч із раку підбирає зазвичай скрам-хав, хоча це не обов'язково.

Ситуація мол виникає тоді, коли утворюється контакт між гравцем і гравцем супротивника, однак вони обидва стоять на ногах і гравець із м'ячем продовжує просуватися вперед, давлячи своєю масою. До молу можуть приєднуватися інші гравці, але тільки ззаду від того гравця своєї команди, який започаткував мол. Мол може бути дуже ефективним для значного просування вперед, оскільки значна кількість гравців чинять тиск на супротивника.

Гравці у синій формі вкидають м'яч у коридор.

Якщо м'яч залишив поле через бокову лінію, то він повертається у гру частіше всього через коридор. При цьому гравці обох команд розташовуються у колонах поперек поля на відстані одного метра від суперника та від 5 до 15 метрів від боковою лінії. М'яч вкидається точно між гравцями. Для того, щоб впевнено заволодіти м'ячем, двоє гравців в коридорі піднімають третього в момент, коли той стрибає. Такий прийом називається ліфт (англ. to lift)

Популярність у світі

Регбі популярна в усьому світі, але особливо в країнах Британської співдружності. У певних країнах і областях -- це вид спорту номер один. Серед них Нова Зеландія, Південна Африка, Ірландія, Уельс, південь Франції.

Міжнародні змагання

Впродовж майже всього 20-го століття основним видом міжнародних змагань із регбі-15 були тест-матчі між збірними країн. Вони проводилися в рамках традиційних турне команд південної півкулі в Європу й європейських команд в південну півкулю - Південну Африку, Нову Зеландію та Австралію.

Перший кубок світу з регбі був проведений лише в 1987 році. Відтоді головний регбійний турнір проходить кожні чотири роки.

Окрім тест-матчів та кубку світу існують регіональні змагання. В Європі таким змаганням є щорічний Турнір шести націй, в якому беруть участь збірні Англії, Франції, Уельсу, Ірландії, Шотландії та Італії.

В південній півкулі основним щорічним турніром є Турнір трьох націй, до яких входять збірні Нової Зеландії, Південної Африки та Австралії.

Регбі в Україні

Перший офіційний матч за участі публіки розіграно 9.07.1922 року на полі Львівського спортивного клубу "Погонь" (це назва герба Великого князівства Литовського і Руського та Речі Посполитої). В ілюстрованому тижневику "Спорт", виданому ві Львові 15 липня 1922 року Рудольф Вацек (Rudolf Wacek) дуже докладно описав ту важливу подію. Він писав зокрема: "Вперше у Польщі розіграно зустріч у м'яча ручно-ножного, так званого Регбі." Зіграли дві команди "Орла Білого", одна називалася "чорні", складена переважно з французьких гравців, інша - "білі", за яку виступали поляки. Перемогли "чорні" з рахунком 6:3. Суддею цієї історичної зустрічі був француз Робіно. В тодішній пресі також відзначили кращих у тій грі: Амблар (Amblard) (що був не лише творцем першого клубу, а й досконалим гравцем), Ромко (Rommcaud), Мишковський (Myszkowski), Мак (Mac), Гольдман-Рутковський (Goldman- Rutkowski), Калита (Kalita), Гілевич (Gilewicz), Ергєр(Ergiert), Крамер (Kramer), Люговські (Lugowski).

По тій грі у пресі з'явилися досить прихильні коментарі. Пригадуючи, Вацек писав"... зі спортивної точки зору я ставлю регбі вище футболу. То гра двадцяти двох гравців, а регбі тридцяти, так що у нас вже більше восьми гравців на полі. У регбі передавання м'яча здійснюється також руками, що сприяє розвитку верхньої частини (тіла). Вся команда знаходиться в постійному русі, і слушно було би стверджувати про те, що це гра для сформованого атлета. Необхідними тут є негайні рішення. Тут немає моментів, де гравець може бавитися м'ячем (нині дриблінгом це називають), гадати кому ж його пасувати, фінтити."

Федерація регбі України була утворена в 1964 році командами Києва, Харкова та Одеси. Першим головою федерації був обраний Микола Маркович Тодосієнко.

Размещено на Allbest.ru