Роль самостійних занять фізичними вправами в оздоровленні студента

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки України

Черкаський національний університет ім. Б.Хмельницького

Реферат

Роль самостійних занять фізичними вправами в оздоровленні студента

Студентки 3-Г курсу

ННІ ІМ спеціальності

Мова та л-ра англійська

Кагамлик І.Г.

(індивідуальний план)

Черкаси - 2009

Зміст

Вступ

Розділ 1. Значимість фізичних вправ для здоров'я студентів

Розділ 2. Самостійні заняття фізичними вправами як невід'ємна частина нашого життя

Висновок

Список літератури

Вступ

Ідея комплексної підготовки фізичних здібностей людей за допомогою самостійного виконання вправ йде з глибини століть. Так краще розвиваються основні фізичні якості людини, не порушується гармонія в діяльності всіх систем і органів людини. Фізичні якості і рухові навички, отримані в результаті самостійних фізичних занять, можуть бути легко перенесені людиною в інші області її діяльності. Бути здоровим - природне бажання кожної людини. Здоров'я - поняття не тільки біологічне, але і соціальне. Гарне здоров'я - це радісне сприйняття життя, висока працездатність. Отже, самий вірний засіб боротьби з будь-якими хворобами - це самостійне виконання фізичних вправ, оскільки студент може сам вираховувати свої можливості, розвивати у собі бажання удосконалюватись, що сприяє розвитку фізичних якостей, задоволенню духовних потреб розкрити свій потенціал, а також виховує у собі всебічно розвинену особистість

Але велике значення також мають фізкультура і спорт, загартовування, дотримання правил гігієни, правильне харчування.Всі ці засоби необхідно поєднувати у одному комплексі. Установлено, що студенти, які систематично виконують самостійні завдання, фізично більш розвинені, ніж їхні однолітки. Вони вище ростом, мають більшу вагу й окружність грудної клітки, м'язова сила і життєва ємність легень у них більша. Заняття фізичними вправами тренують серцево-судинну систему, роблять її витривалою до великих навантажень. Фізичне навантаження сприяє розвитку кістково-м'язової системи. Виконання фізичних вправ викликає потоки нервових імпульсів від працюючих м'язів і суглобів і приводить центральну нервову систему в активний, діяльний стан. Відповідно активізується і робота внутрішніх органів, забезпечуючи людині високу працездатність, даючи їй відчутний приплив бадьорості. Кому з молодих людей не хочеться бути сильним, спритним, витривалим, мати гармонійно розвинене тіло і гарну координацію рухів? Гарний фізичний стан - важлива передумова успішного навчання і плідної самостійної роботи над своїм тілом. Займатися фізкультурою - це значить систематично виконувати фізичні вправи, дотримувати режим життя і правила гігієни, гартувати організм, уміло користаючись сонцем, повітрям і водою. Неоціненну послугу самостійне виконання вправ робить і у формуванні у молоді високих моральних якостей. Воно виховує волю, мужність, завзятість у досягненні мети, почуття відповідальності і товариства. Метою реферату є показати роль самостійного фізичного виховання студентів, що сприяє підготовці гармонійно розвинених, висококваліфікованих особистостей.

Розділ 1. Значимість фізичних вправ для здоров'я студентів

Фізичне виховання є складовою частиною загальноосвітньої системи виховання молоді і прилучає молодих людей до культури через рухову активність у всіх формах, відіграє вирішальну роль у формуванні індивідуальності молодих людей, що іноді більш важливо, чим оздоровчий вплив фізичної культури.[4]

Фізичним вихованням у вузах охоплені практично всі студенти, оскільки цей вік людини найбільш сприятливий для розвитку й удосконалювання фізичних можливостей організму.

Фізична культура і спорт у навчально-виховному процесі вузів виступають як засіб соціального становлення майбутніх фахівців, як засіб активного розвитку їхніх індивідуальних і професійно значимих якостей, як засіб виховання в дусі колективізму і взаємодопомоги, з почуттям відповідальності і гордості за свій колектив, країну, як засіб досягнення фізичної досконалості.

Фізичне виховання і спорт у вузі сприяють підготовці майбутніх фахівців до високопродуктивної праці, протидіяти негативним факторам, що впливають на здоров'я і навчання у вузі, умінню самостійно використовувати засоби фізичної культури в праці і відпочинку, формувати загальну і професійну культуру здорового способу життя і т.д.

Нашій країні необхідні високоосвічені фахівці, виховані і свідомі, здатні до активної діяльності в різних галузях суспільного і державного життя, у науці, на виробництві.

Фізичне здоров'я - найважливіша складова частина будь-якого нашого успіху.

Результати досліджень і їхнє обговорення. Правда статистика моторошнувата, вона свідчить про те, що наше суспільство хворе, що в ньому практично не залишається здорових людей. У даному випадку мова вже не йде про катастрофічний ріст захворювань СНІДом і венеричними хворобами, про підліткову наркоманію й алкоголізм. Особливу тривогу викликає погіршення здоров'я дітей і підлітків, половина яких має хронічні захворювання, причому недолік рухової активності провокує в них хвороби серцево-судинної і кістково-м'язової систем. Через низький рівень стану здоров'я близько 1 млн. дітей шкільного віку сьогодні цілком відлучені від занять фізичною культурою. Поширеність гіподинамії серед школярів досягла 80%. Уперше за 40 років лікарі зштовхнулися з проблемою гіпотрофії юнаків закличного віку, що відбиває на комплектуванні Збройних сил [4]. Здоров'я молодого покоління, що погіршується, диктує необхідність зайнятися цією проблемою невідкладно.

Важливо уключити фізичну культуру і спорт у базисний навчальний план освітніх установ. Фізичне виховання повинне реалізовуватися через визначені форми занять; додаткові (факультативні) заняття, у тому числі з учнями, що мають відхилення в стані здоров'я; через фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі дня, позаакадемічні форми занять (спортивні секції, групи спортивного удосконалювання, самостійні заняття); спортивно-масові і фізкультурно-оздоровчі заходи. Усе це повинно забезпечити кожному студентові рухову активність не менш 8-10 годин на тиждень.

Дані медичної науки і багаторічний досвід людства показує, що фізичні вправи є могутнім засобом зміцнення здоров'я і підвищення стійкості й опірності організму людини стосовно багатьом інфекційним й особливо не інфекційним захворюванням.

Серед сотень тисяч ліків, що складають арсенал сучасної медицини, немає жодного, який міг би конкурувати з фізичними вправами по діапазону свого впливу і відсутністю побічного негативного впливу на наш організм.

Для того, щоб бути здоровим, треба не лікувати самого себе, а вжити заходи по попередженню захворювання. Насамперед це фізична культура і спорт, активна праця і відпочинок, раціональне харчування, особиста і суспільна гігієна, відмовлення від шкідливих звичок. Фізичні вправи відсувають вікові границі старіння, продовжують життя людини (діють як акумулятор енергії). Вважається, немає необхідності пояснювати, що краще не бігати за здоров'ям у 40 - 60 років підтюпцем, а краще постійно займатися фізичними вправами. Ці заняття повинні ввійти в звичку, як миття рук і тіла, як чищення зубів. Якщо вважати заняття фізичними вправами другорядною справою, то задачі оздоровлення людей не вирішити. Фізична культура і спорт допомагають людині розкрити свої внутрішні резерви, природний потенціал і можливості.

Розділ 2. Самостійні заняття фізичними вправами як невід'ємна частина нашого життя

2.1 Суть самостійних занять

Самостійні заняття сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу, дозволяють збільшити загальний час занять фізичними вправами, прискорюють процес фізичного удосконалювання, є одним зі шляхів упровадження фізичної культури і спорту в побут і відпочинок студентів. У сукупності з навчальними заняттями правильно організовані самостійні заняття забезпечують оптимальну безперервність і ефективність фізичного виховання. Ці заняття можуть проводитися у позанавчальний час за завданням викладачів чи у секціях. Розраховувати на успіх впровадження самостійних занять у побут студентів можна, лише озброївши їх спеціальними вміннями. При цьому вміння поряд зі знаннями повинні формуватися постійно.

Учені вважають самостійною таку діяльність, у процесі якої студент, знаючи її кінцеву мету, сам ставить перед собою завдання, розв'язання яких веде до досягнення цієї мети, сам добирає необхідні засоби і способи дій, сам контролює їхню правильність.Доцільно підводити студентів до усвідомлення мети будь-якої вправи, визначати шляхи її опанування, спонукувати до порівняння, узагальнення. І робити це не від випадку до випадку, а систематично.

Виконання вправ -- це не тільки робота над фізичним удосконаленням особи, а й над її інтелектуальним розвитком. Це діяльна область формування особи, тобто дається повний простір для самостійної роботи, створюються умови для самовиховання, яке має велике значення в розвитку позитивних якостей учнів Адже самовиховання -- це свідома, систематична праця особи над собою, спрямована на формування й удосконалення позитивних та усунення негативних якостей відповідно до вимог суспільства

Сучасна філософія оздоровлення американської нації утверджувалась у США протягом більш як 200-літньоі історії цієї держави. В основі її концепції -- особиста зацікавленість кожного американця у зміцненні власного здоров'я. Тому не випадково серед завдань у галузі фізичної підготовки американських дітей головними є: 1) навчити студентів визначати рівень своєї фізичної підготовленості та планувати необхідні комплекси спортивних вправ для її вдосконалення, 2) виявити фактори мотивації студентів до занять фізичними вправами і реалізувати їх.

Роль домашніх завдань, самостійних занять фізичними вправами постійно зростає. Трансформується і роль заняття фізичної культури. На ньому вчать, як займатися фізичними вправами, формують стійку потребу в щоденних самостійних заняттях. Першим кроком до самостійних занять фізичними вправами студентів, практичним привчанням до них є домашні завдання. Через них формується звичка до систематичних занять, виконання яких стає потребою фізичного самовдосконалення. Вони повинні бути не епізодичними, а становити певну систему діяльності викладача і роботи студентів протягом календарного року.

Спеціальні дослідження показали, що у групах, студенти яких виконують домашнє завдання, всі показники їх фізичної підготовки, працездатності та успішності на 20-30% вищі від тих, які мають студенти, котрі до виконання цих завдань не залучалися.

Вправи, підібрані для виконання в домашніх умовах, повинні викликати в студентів особистий інтерес і позитивні емоції, комплексно впливати на рухові функції: наприклад, багатоскоки сприяють розвитку сили, швидкості, силової витривалості і, водночас, формують уміння, необхідні під час вивчення бігу та стрибків.

Спрямованість завдань може бути двох видів: виховання фізичних якостей і засвоєння техніки. Завдання для виховання фізичних якостей спрямовані на зміцнення основних м'язових груп, формування правильної постави, підвищення рухової активності. Технічні завдання сприяють підготовці до вивчення певних рухових дій шляхом засвоєння підготовчих і підвідних вправ, закріпленню і вдосконаленню вивчених на парі та передбачених програмою вправ, практичному застосуванню набутих знань і навичок.

За тривалістю завдання можуть бути різними: від завдання на наступне заняття (наприклад, удосконалити повороти на місці) до завдань на семестр, а то й рік, що залежить від часової різниці рівнів розвитку якостей. Вправи, які застосовуються при цьому, можуть використовуватися тимчасово або постійно. Частину вправ доцільно зберегти протягом усього періоду навчання, що дає змогу простежити динаміку рухової підготовки студентів(присідання, стрибки зі скакалкою, піднімання тулуба з положення лежачи, піднімання ніг з положення лежачи, нахили вперед, згинання і розгинання рук в упорі лежачи і в упорі на брусах, підтягування, багатоскоки, стрибки на одній і двох ногах, стрибки з місця в довжину і вгору тощо).

2.2 Ефекти фізичного тренування

Оздоровчий і профілактичний ефект масової фізичної культури нерозривно зв'язаний з підвищеною фізичною активністю, посиленням функцій опорно-рухового апарату, активізацією обміну речовин. Вчення Р. Могендовича про моторно-вісцеральні рефлекси доводить взаємозв'язок діяльності рухового апарату, кістякових м'язів і вегетативних органів. У результаті недостатньої рухової активності в організмі людини порушуються нервово-рефлекторні зв'язки, закладені природою і закріплені в процесі важкої фізичної праці, що приводить до розладу регуляції діяльності серцевосудинної і інших систем, порушенню обміну речовин і розвитку дегенеративних захворювань (атеросклероз і ін.). Для нормального функціонування людського організму і збереження здоров'я необхідна визначена “доза” рухової активності. У цьому зв'язку виникає питання про так називану звичну рухову активність, тобто діяльність, виконувана в процесі повсякденної професійної праці й у побуті. Розрізняють загальний і спеціальний ефект фізичних вправ, а також їхній опосередкований вплив на фактори ризику. Найбільш загальний ефект тренування полягає у витраті енергії, прямо пропорційній тривалості й інтенсивності м'язової діяльності, що дозволяє компенсувати дефіцит енерговитрат. Важливе значення має також підвищення стійкості організму до дії несприятливих факторів зовнішнього середовища: стресових ситуацій, високих і низьких температур, радіації, травм, гіпоксії. У результаті підвищення неспецифічного імунітету підвищується і стійкість до простудних захворювань. Однак використання граничних тренувальних навантажень, необхідних у великому спорті для досягнення вершини спортивної форми, нерідко призводить до протилежного ефекту - пригноблення імунітету і підвищення сприйнятливості до інфекційних захворювань. Аналогічний негативний ефект може бути отриманий і при заняттях масовою фізичною культурою з надмірним збільшенням навантаження. Спеціальний ефект оздоровчого тренування зв'язаний з підвищенням функціональних можливостей серцево-судинної системи. Він полягає в економізації роботи серця в стані спокою і підвищенні резервних можливостей апарату кровообігу при м'язовій діяльності.  Підвищення фізичної працездатності супроводжується профілактичним ефектом стосовно факторів ризику серцево-судинних захворювань: зниженням ваги тіла і жирової маси, змісту холестерину і тригліцерідов у крові, зменшенням ЛИП і збільшенням ЛВП, зниженням артеріального тиску і частоти серцевих скорочень. Крім того, регулярне фізичне тренування дозволяє в значній мірі загальмувати розвиток вікових інволюційних змін фізіологічних функцій, а також дегенеративних змін різних органів і систем (включаючи затримку і зворотний розвиток атеросклерозу). У цьому відношенні не є виключенням і кістково-м'язова система. Виконання фізичних вправ позитивно впливає на усі ланки рухового апарату, перешкоджаючи розвитку дегенеративних змін, пов'язаних з віком і гіподинамією. Підвищується мінералізація кісткової тканини і зміст кальцію в організмі, що перешкоджає розвитку остеопороза. Збільшується приплив лімфи до суглобних хрящів і поперекових дисків, що є кращим засобом профілактики артроза й остеохондроза. Усі ці дані свідчать про неоціненний позитивний вплив занять оздоровчою фізичною культурою на організм людини.

фізичний вправа здоров'є студент

Висновок

Самостійні заняття сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу, дозволяють збільшити загальний час занять фізичними вправами, прискорюють процес фізичного удосконалювання, є одним зі шляхів упровадження фізичної культури і спорту в побут і відпочинок студентів. У сукупності з навчальними заняттями правильно організовані самостійні заняття забезпечують оптимальну безперервність і ефективність фізичного виховання.

До загальних завдань самостійних вправ відносяться: - оволодіння практичними навичками /рукопашного бою, прискореного пересування на місцевості, подолання перешкод/;

розвиток фізичних якостей /сили, швидкості, витривалості, спритності/;

розвиток психічних якостей /впевненості в своїх силах, сміливості, рішучості, настирності, витримки і самовладання/;

зміцнення здоров'я, закалювання, підвищення стійкості організму до впливу негативних факторів службової діяльності;

виконання дисципліни, колективізму; залучення друзів в регулярні заняття фізичною культурою і спортом,

удосконалення їх спортивної майстерності.

Список літератури

1. Аршавський І.А. Фізіологічні механізми і закономірності індивідуального розвитку. М: Наука, 1982.-270с.

2. Бальсевич В.К., Большенков В.Г., Рябінцев Ф.П. Концепція фізичного виховання з оздоровчою спрямованістю //Фізична культура: виховання, утворення, тренування. 1996, № 2, с. 13-18.

 3. Копылов Ю.А.//Матер.VI научно-практ. конф. " людина, здоров'я, фізична культура і спорт у світі, що змінюється," Коломна, 1996, с. 68.

4. Головіна Л.Л., Копилов Ю.А //Матер. II Междунар. научно-практ. конф. "Фізична культура і спорт учнівської молоді у світі, що розвивається," Шуя, 1996, с. 24.

5. Брехман И.И. Введення у валеологію - на про здоров'я.-Л.: Наука, 1987.-125с.

Размещено на Allbest.ru