Правила гри у футбол

Размещено на http://www.allbest.ru/

Правила гри у футбол

Зміст

1. Еволюція правил гри у футбол 3

2. Поле для гри у футбол (правило І) 4

3. М'яч (правило ІІ) 5

4. Учасники змагань (правило ІІІ) 6

5. Одяг футболістів (правило ІV) 7

6. Суддя (правило V) 7

7. Асистенти судді (правило VІ) 10

8. Тривалість гри (правило VІІ) 11

9. Початок гри (правило VІІІ) 12

10. М'яч у грі та поза грою (правило ІХ) 14

11. М'яч забитий у ворота (правило Х) 14

12. Положення поза грою (правило ХІ) 15

13. Неспортивна поведінка і недозволена гра (правило ХІІ) 15

14. Вільний та штрафний удари (правило ХІІІ) 18

15. 11-метровий штрафний удар (правило ХІV) 21

16. Укидання м'яча в гру з-за бічної лінії поля (правило ХV) 22

17. Удар від воріт (правило ХVІ) 23

18. Кутовий удар (правило ХVІІ) 24

Список літератури 26

1. Еволюція правил гри у футбол

В Італії вже в середині минулого століття грали у футбол, дотримуючись правил, де визначалася кількість гравців, передбачалася зміна воріт гравцями під час змагання тощо.

На початку розвитку футболу в Англії в різних навчальних закладах існували свої правила гри, що надзвичайно ускладнювало міжшкільні футбольні зв'язки, а під час змагань між командами виникали непорозуміння та всілякі інші небажані явища. Щоб позбутися цього, в 1848 р. представники шкіл провели конференцію, на якій було затверджено перші правила гри. Їх назвали "кембриджськими".

Подальші зміни і поправки до правил гри вносилися вже після створення Футбольного Союзу Англії (у 1863 р). Сучасні розміри воріт визнали у 1866 р., а через п'ять років (у 1871 р.) гравцям крім воротаря, в межах штрафного майданчика було заборонено грати руками. Кутові удари впровадили у 1873 р., а 1875 р. мотузок, що з'єднував бічні стойки воріт, замінили поперечиною: після першого тайму команди мінялися ворітьми.

Визначальним в еволюції правил виявився 1877 р. Власне, тоді було встановлено кількісний склад гравців на полі (11 чоловік) і тривалість гри (90 хвилин). Користуватися свистком під час гри судді почали з 1878 р.

У 1882 р. в Манчестері відбулася зустріч представників Англії, Шотландії, Уельсу та Ірландії, тоді і було створено комісію з правил гри. Відтоді саме вона і вносить зміни та поправки до них.

З часом правила удосконалювалися. Так, у 1890 р. на ворота вперше почали прикріплювати сітку, а ще через рік ввели правило про виконання штрафних ударів, судді на полі стали допомагати судді на лінії. У 1895 - 1899рр. визначили товщину поперечини та бічних стояків воріт (12 см), розміри поля, а також встановили, які дії гравців на полі слід розглядати як грубу гру. Розміри, форма воротарського и штрафного майданчиків, всі інші лінії, що стосуються розмітки футбольного поля, правилами було передбачено тільки у 1902 р. Правило положення поза грою на власній половині поля відмінили у 1907 р., а в 1920 р. -- і під час подачі кутового удару.

Досить важливе уточнення в правило положення поза грою внесли в 1925 р., що призвело до заміни популярної в той час класичної тактичної системи на систему трьох захисників. М'яч, забитий у ворота безпосередньо з кутового удару, почали зараховувати з 1927-- 1929 рр. Сектор подачі кутового удару вперше з'явився у 1937 р. У наступні роки істотні зміни до правил гри не вносилися, крім обмежень рухів воротаря чотирма кроками і заборони ловити м'яч, поданий ногою гравцем власної команди руками в межах штрафного майданчика (ці зміни внесені з метою усунення подовженої тривалості часу гри, зниження темпу тощо).

2. Поле для гри у футбол (правило І)

Ігри у футбол проводяться на полях, що мають розміри 90 - 120м завдовжки 160 - 90м завширшки. А для міжнародних змагань відповідно - 100 - 110 м і 64 - 75 м. Ширина ліній розмітки, як і товщина стояків та поперечини воріт, -- 12 см. На кутах поля і на з'єднанні бічних ліній з лінією центру поля (на відстані 1 м від бічної лінії) ставлять прапорці, що мають висоту 1,5 м і розміри полотна 40 х 30 см. Від внутрішнього боку стояків воріт в правий і лівий бік на відстані 5,5 м і вглиб поля на 5,5 м накреслюють лінії, які з'єднані лінією паралельною воротам і утворюють прямокутник, що визначає межі воротарського майданчика. Лінія, проведена паралельно воротам, має довжину 18,56 м. У такий самий спосіб визначаються і межі штрафного майданчика, тільки тут від стояків по лінії воріт, як і вглиб поля, відстань буде 16,5 м. Позначки цих ліній з'єднуються паралельною воротам лінією. Довжина лінії штрафного майданчика -- 40, 56 м.

Від центру лінії воріт в глиб поля на відстані 11 м позначають місце, з якого виконують одинадцятиметровий штрафний удар. Від цієї позначки на відстані 9,15 м накреслюють дугу, яка з'єднується з лінією штрафного майданчика. Від позначки центру поля викреслюють центральне коло радіусом 9,15 м. Посередині лінії воріт на однаковій відстані від кутових прапорців встановлюються ворота завширшки 7,32 м і висотою 2,44 м (вимірюють від лінії воріт до нижнього краю поперечини). На воротах прикріплюється сітка, так щоб м'яч не міг проскочити у незакріплені частини. Сітка мусить бути натягнутою і не заважати рухам воротаря. Бічні стояки і поперечина воріт робляться з дерева або металу і можуть мати квадратну, округлу або овальну форму. Сітки виготовляються із звичайного або нейлонового мотузка. За лініями воріт передбачено місця для фотографів, кореспондентів, які під час матчу перетинати заборонено (2 м від кутових прапорців, 3,5 м від точок з'єднання ліній воротарського майданчика з лінією воріт і 6 м за бічними стояками воріт). Усі перешкоди, канави тощо, котрі знаходяться ближче 3 м від бічних ліній поля і ближче 6 м від лінії воріт, мусять бути закритими, щоб гравці не остерігались одержати пошкодження або травми. Рішення про стан поля і його придатність до проведення змагань приймає суддя матчу (а в іграх професійної ліги -- суддя та інспектор) безпосередньо перед початком гри. Місця для запасних гравців повинні бути відділені від глядачів.

На всіх змаганнях обов'язкова присутність лікаря або особи, яка могла б надати першу медичну допомогу. Кожне футбольне поле, де проводяться змагання, має приймати комісія, до складу якої входить представник колегії суддів. Копію акту про готовність поля до змагань зберігають господарі поля.

3. М'яч (правило II)

М'яч має кулясту форму. Виготовляться зі шкіри або замінників -- безпечних для гравців матеріалів. Окружність м'яча 68 -- 70 см, маса 410 -- 450 г. Тиск повітря в м'ячі в межах 0,6 -- 1,1 атмосфери. М'ячі на гру забезпечує команда-господар поля і замінити їх під час змагання можна тільки зі згоди судді. М'ячів має бути стільки, скільки потрібно для проведення гри.

4. Учасники змагань (правило III)

У складі кожної команди бере участь у грі не більше 11 і не менше 7 гравців. Один з них -- воротар. Цей склад можна поповнювати під час гри, якщо він був неповний, про що слід повідомити суддю. Прізвище гравця, який вийшов на поле, мусить бути внесене до протоколу змагань. Якщо заміну гравців проведено під час перерви, то перед початком другого тайму капітан або представник команди має сповістити про це суддю. Якщо запасний гравець вийде на поле без дозволу судді і торкнеться м'яча рукою, той зобов'язаний зупинити змагання, вивести такого гравця з поля, а гру продовжити спірним м'ячем з місця, де відбулося порушення правил.

Кількість замін гравців під час гри зумовлюється положенням змагань. Запасний гравець не може вийти на поле без згоди судді і доки поле не покине гравець, якого замінили. Заміни відбуваються тільки під час перерв у грі. Запасний гравець, що виходить на поле, перетинає бічну лінію в центрі поля. Допускається гравець на поле лише з дозволу судді. Запасні гравці потрапляють під юрисдикцію судді навіть тоді, коли не беруть участі в грі.

Кожна команда має капітана, який узгоджує із суддею питання, що стосуються змагань, тільки під час перерв у грі.

Перед грою заповнюється протокол, куди заносяться прізвища гравців згідно із заявочним листом. Футболісти, які не пройшли лікарського огляду, до ігор не допускаються (прізвища яких у заявці не завірені підписом і печаткою лікаря).

5. Одяг футболіста (правило IV)

Одяг гравця складається із футболки (у воротаря із светра), трусів, гетрів, щитків і бутс. На ньому не може бути жодних предметів, які б завдали травм іншим. Певні вимоги ставляться до взуття. У сучасному взутті шипи влиті в підошву або вкручуються в неї, що дає можливість міняти їх залежно від погоди. Суддя до початку гри або під час замін перевіряє стан взуття гравців і, якщо виявить порушення, не дозволяє вийти на поле.

Одяг воротаря за кольором відрізняється від одягу гравців обох команд. Якщо є певна схожість, воротар замінює светр. Так само чинять і гравці коли колір футболок у команд однаковий. В такому разі змінити футболки мусять господарі поля. Футболістам не дозволяється грати без футболок або з опущеними гетрами. На футболках, на спині гравця, мають бути номери висотою 25 см, шириною 12 см, товщина паска 2 см, які за кольором відрізняються від кольору футболок. Номери гравців, які виходять на гру, від 1 до 11, запасних -- від 12 і т.д., вони відповідають запису в протоколі змагань. Якщо гравець порушив правила щодо одягу, суддя не допускає його до гри; привівши одяг у відповідність до вимог, гравець може знову вийти на поле тільки з дозволу судді, коли гра зупинена.

6. Суддя (правило V)

Змагання проводить суддя, повноваження якого розпочинаються відтоді, як він вийшов на поле. Рішення судді, що стосуються гри, є остаточними. Його обов'язки:

1. Чітко виконувати всі параграфи правил гри.

2. Не застосовувати покарання на користь тих, що винні.

3. Стежити за часом гри, а після закінчення матчу заповнити протокол.

4. Зупиняти гру, якщо порушено правила, зупиняти або закінчувати й після закінчення часу, за несприятливих атмосферних умов, у разі втручання глядачів, в інших важливих випадках, зафіксованих у правилах і положеннях.

5. Стежити, щоб під час гри на футбольному полі сторонні особи були тільки в окремих випадках.

6. Зупиняти гру лише у випадках одержання гравцем травми і на час надання йому допомоги або винесення з поля. Повернути гравця на поле можна тільки тоді, коли гра зупинена.

7. Попереджати або усувати з поля гравців, які неспортивно поводять себе: діють дуже грубо або вживають нецензурні вислови щодо суддів, глядачів, суперників, партнерів по команді.

8. Попереджати гравця, який б'є по м'ячу після свистка судді.

9. Стежити, щоб м'яч відповідав вимогам правил гри.

Гравець, який одночасно зробив два порушення, карається за важчу провину. Судді не слід допускати, щоб тренери під час гри робили зауваження або підказували гравцям, керували грою.

Одяг судді: сорочка, гетри, труси або короткі штани і бутси. Якщо його одяг не чітко відрізняється від одягу однієї з команд, господарі поля мусять подбати про його заміну, він має відрізнятися від одягу гравців, принаймні за кольором.

Суддя виносить покарання гравцям тільки за навмисні порушення правил гри. Безперервні свистки за неістотні порушення правил гри дратують футболістів, створюють поганий настрій. Під час гри суддя на полі взаємодіє з асистентами судді. Суддя зобов'язаний прибути на місце змагань за 1 годину до початку гри, щоб:

* визначити придатність поля до гри;

* перевірити склади команд;

* відібрати м'ячі для гри;

* перевірити листи-заявки, карточки футболістів (вони подаються судді до початку матчу);

* перевірити взуття та екіпіровку футболістів;

* зреагувати на зауваження керівників команд;

* обговорити проведення гри з асистентами судді.

Будь-які незадоволення, заперечення щодо матчу вносяться до протоколу змагань і підписуються керівником або тренером команди.

Суддя, який розпочав матч, доводить його до кінця. Заміна судді під час гри можлива тільки в неочікуваних випадках (скажімо, погіршення стану здоров 'я).

Якщо суддя з якихось причин не прибув на змагання, його замінює один із асистентів на лінії або один із присутніх на стадіоні суддів, який допущений Федерацією футболу до обслуговування ігор такого рівня. Після закінчення матчу суддя оформляє протокол змагань, де фіксується:

1. Назва змагань (чемпіонат, Кубок, турнір тощо).

2. Дата, час і місце проведення змагань.

3. Прізвища судді на полі та асистентів суддів.

4. Назви команд та їх склади.

5. Рахунок змагань -- кінцевий та після першого тайму. Якщо матч закінчився внічию, то вказується рахунок і пишеться: "Нічия".

6. Атмосферні умови, за яких проводився матч, а також стан поля і забезпечення порядку під час гри і після неї.

7. Заміна гравців (команда, прізвище, номер і час заміни).

8. Попередження і усунення з поля (назва команди, прізвище гравця, номер, час і причина).

Протокол підписують судді та представники команд. Суддя не має права дискутувати з гравцями щодо проведення матчу або проявляти навмисну симпатію до тої чи іншої команди.

По полю суддя пересувається так, щоб мати постійний зоровий контакт з асистентами судді і не заважати гравцям. Суддя зобов'язаний припинити матч у випадках, коли:

1. Команда не одягнута в однакову форму.

2. Команда покинула поле.

3. Усунутий гравець не покидає поле.

4. М'яч непридатний для гри і не замінений іншим.

5. Немає можливості відремонтувати пошкоджені ворота.

6. Глядачі вийшли на поле і не покидають його.

7. Поле непридатне для гри.

8. Настала темінь, і за таких умов продовжувати гру неможливо, а штучного освітлення немає.

Якщо є небезпека, що може загрожувати суддям або команді з боку глядачів, громадський порядок забезпечують господарі поля. Якщо небезпека загрожує тільки суддям, то охорону забезпечують, крім офіційних органів, і гравці обох команд.

7. Асистенти судді (правило VI)

Асистенти судді на лінії сигналізують яскравим (жовтим, червоним тощо) прапорцем (30 х 40 см), коли м'яч перебуває поза грою, яка із команд мусить вводити його в гру укиданням із-за бічної лінії, стежать за правильністю вибивання м'яча від воріт, контролюють заміну гравців. Вони допомагають судді на полі проводити матч, підтримуючи з ним зоровий контакт. Сигнали асистентів суддів мусять бути чіткими і ясними. Якщо суддя на полі дасть знати, що бачить сигнал асистента судді, той одразу ж опускає прапорець. Асистенти судді на лінії пересуваються за бічними лініями поля так, щоб не перешкоджати гравцям. Вони можуть увійти до поля тільки під час перерви або у відповідних випадках. Їхнє завдання -- стежити за правильністю замін гравців, які здійснюються тільки тоді, коли гра припинена. Асистенти судді привертають до себе увагу судді на полі шляхом підняття прапорця вгору, тримаючи його за держак обома руками над головою. Крім того, вони стежать за подіями на полі, особливо за положенням поза грою, взяттям воріт тощо. Якщо на матч асистенти судді не прибули, їх заміняють місцеві судді, допущені Федерацією футболу до обслуговування ігор такого рангу. В такому випадку суддя на полі інформує асистентів судді про їхні дії.

8. Тривалість гри (правило VII)

У дорослих футболістів гра триває 90 хв. (2 х 45 хв), у юнаків 80 хв (2 х 40 хв), у молодших юнаків 60 хв (2 х 30 хв). Якщо під час гри були вимушені перерви, суддя може продовжити час кожного тайму за їх рахунок. Перерва між таймами триває 5 хв. Непередбачені перерви у грі зумовлені:

* виходом на поле глядачів;

* усуненням глядачів із-за воріт;

* виносом з поля травмованого гравця або наданням йому медичної допомоги на полі;

* непередбаченими атмосферними явищами;

* пошкодженням воріт, сітки, прапорців тощо,

* поправкою лінії воріт між стояками;

* виходом на поле гравця, якого було усунуто;

* замінами гравців;

* травмами гравців;

* поправкою одягу гравців під час гри;

* заміною непридатного для гри м'яча;

* перешкодами, які чинять гравці під час виконання вільних, штрафних, кутових ударів;

* пошкодженням освітлення тощо.

Виконання 11-метрового штрафного удару відбувається навіть тоді, коли час змагання вже закінчився, а порушення правил гри мало місце на останніх секундах матчу. В таких випадках забитий м'яч зараховується. Після закінчення гри футболісти обох команд вишиковуються з обох боків центральної лінії поля. Капітани дякують суддям і суперникам за проведений матч і покидають поле. Коли ж не дотримано ритуалу після закінчення матчу, суддя фіксує це в протоколі та рапорті змагання.

Якщо під час гри, щоб виявити переможця, потрібний додатковий час, футболістам надається перерва не більше 15 хвилин. Перед початком додаткового часу суддя повторно проводить жеребкування для вибору командами сторін поля (як на початку гри). Між першою та другою частинами додаткового часу перерва не передбачається, як і перед можливим пробиттям 11-метрових штрафних ударів, призначених для виявлення переможця, якщо і додатковий час закінчився безрезультатно.

9. Початок гри (правило VIII)

Перед початком гри суддя, використовуючи монету, проводить жеребкування. Капітан, який виграв жеребкування, вибирає сторону поля або право першого удару. М'яч, установлений на позначці "центр поля", за свистком судді вводиться в гру ударом, спрямованим в бік поля суперників, які в цей час перебувають на своїй половині поля, за межами центрального кола. Гравці іншої команди розміщуються на своїй половині поля. Вважається, що м'яч у грі, тільки після того, як його торкнувся партнер по команді. Доти гравці команди, які мають право першого удару, не переступають лінії середини поля, а суперники -- лінії центрального кола.

Гравець, який розпочинає матч, може повернути м'яч на свою половину поля тільки тоді, коли його торкнувся інший гравець будь-якої команди. Так само розігрується м'яч з центра поля і після забитого гола, і на початку другого тайму, але командою, котра не починала гри в першому таймі. Якщо вже на початку гри буде виявлено порушення правил, удар по м'ячу повторюється. Якщо ж гравець торкнувся м'яча двічі, тоді призначається вільний удар. Коли порушення зафіксовано в межах воротарського майданчика суперників, м'яч вводиться в гру з тієї половини воротарського майданчика, де мало місце порушення правил. Коли гра припинена і порушень правил не було, потрібно ввести м'яч у гру вкиданням спірного м'яча в тому місці, де він був під час припинення гри. Після вкидання спірного м'яча він вважаться у грі після торкання землі. Якщо під час вкидання суддею спірного м'яча він покине межі поля, не торкнувшись будь-якого із гравців, то вкидання слід повторити. Якщо сталося повторне порушення правил гри на початку матчу одним і тим самим гравцем, його попереджають, а потім і усувають з поля. Щоправда, в такій ситуації, на початку гри, гравця-порушника можна замінити іншим. Коли гравець відмовляється розпочати гру, суддя мусить оголосити про закінчення матчу. Спірний м'яч розігруєте суддя. Він тримає його на висоті пояса, а гравці розташовуються довільно, але так, щоб не перешкоджати вкиданню спірного м'яча. М'яч суддя вкидає у гру без свистка. Спірний м'яч призначається у випадках:

1. Травми гравця без порушення правил гри.

2. Виходу сторонніх осіб на поле під час гри.

3. Усунення глядачів з поля із-за бічних ліній і із-за воріт.

4. Пошкодження воріт, прапорців або м'яча.

5. Короткочасних атмосферних явищ.

6. Однакових одночасних порушень гравцями обох команд.

7. Пошкодження освітлення стадіону.

Перед початком матчу суддя свистком викликає команди на поле. Якщо в складі не менше семи спортсменів не виходять на поле у відповідному одязі, суддя вдруге подає сигнал свистком. Коли ж команди і тоді не вийдуть на поле, подається третій сигнал про закінчення гри. Навмисне зневажання судді перед початком гри зобов'язує його відмовитися від її проведення. Символічний початок гри сторонньою особою може мати місце тільки в товариських іграх після погодження з організаторами матчу.

10. М'яч у грі і поза грою (правило IX)

Коли м'яч, що відскочив від стояка воріт, поперечини, кутового прапорця, судді, асистента судді, залишається в межах поля, він вважаться у грі. А поза грою -- якщо своєю окружністю цілком перетне 6ічну лінію або лінію воріт. Лінії, якими обмежене поле, входять до його розмірів. Гра, зупинена свистком судді, не може продовжуватися доти, доки він не дасть повторний свисток.

11. М'яч, забитий у ворота (правило X)

М'яч вважаться забитим тільки тоді, коли всією своєю окружністю він перетне лінію воріт між двома стояками, під поперечиною, а гравець атакуючої команди не торкнувся його рукою. Виграє команда, яка за час матчу забила більше м'ячів. Якщо під час гри жодній із команд забити м'яч не вдалося або обидві команди забили однакову кількість м'ячів, вважаться, що матч закінчився внічию. М'яч, спрямований у ворота і затриманий сторонньою особою, яка участі у грі не бере, до у ваги не береться. Суддя визнає гол забитим і у випадках, коли гравець команди, яка захищалася, застосовував недозволені прийоми, а м'яч все-таки лінію воріт перетнув, що фіксує тільки суддя.

М'яч забивають безпосередньо з початкового удару, удару від воріт, штрафного удару, з подачі кутового.

Гол не зараховується, якщо забитий безпосередньо з вільного удару, вкинутий із-за бічної лінії. Не зараховується 1 тоді, коли м'яч перед лінією воріт втратив форму, передбачену правилом II.

12. Положення поза грою (правило XI)

Гравець вважаться в положенні поза грою, якщо під час передачі м'яча партнером перебуває ближче до лінії воріт, ніж м'яч, крім випадків:

1. Двоє суперників опинилися ближче до власної лінії воріт, ніж гравець, якому адресована передача.

2. Гравець перебуває на власній половині поля.

3. М'яч потрапив до гравця від суперника.

4. М'яч переданий гравцеві безпосередньо ударом від воріт.

5. Під час подачі кутового.

6. Під час вкидання м'яча з-за бічної лінії.

7. Під час вкидання спорного м'яча.

Команда, гравець якої займає положення поза грою, не карається, якщо, на думку суддів, він не впливав на гру, не перешкоджав суперникові та не намагався скористатися цією позицією. Гравець, що потребує поза грою, карається вільним ударом.

13. Неспортивна поведінка і недозволена гра(правило XII)

Порушення правил вважається навмисним, коли гравець:

1. Ударить або намагається вдарити суперника.

2. Підставляє або намагається підставити ногу, нахиляється попереду або позаду суперника, щоб збити його з ніг

3. Стрибає на суперника.

4. Затримує або штовхає суперника.

5. Зупиняє, передає, ударяє м'яч рукою в межах власного штрафного майданчика (крім воротаря).

За згадану вище неспортивну поведінку та недозволену гру спортсмен карається суддею штрафним ударом з місця порушення правил. Вільним ударом гравець карається за те, що:

1. Грає небезпечно (намагається ногою вибити м'яч із рук воротаря суперників).

2. Атакує суперника правильно (плечем в плече), але не з метою заволодіти м'ячем, який в той час перебуває на недосяжній відстані (понад 2 м).

3. Навмисно перешкоджає супернику, наприклад, перебігає між ним і м'ячем без наміру заволодіти м'ячем.

4. Атакує воротаря, який тримає м'яч в руках або перешкоджає діям суперника, перебуваючи за межами штрафного майданчика.

5. Як воротар з м'ячем в руках зробить понад чотири кроки або впустить м'яч на землю і ловить його, затримуючи гру.

Футболіст грає грубо, якщо навмисне травмує суперника або має намір це зробити.

Атака "підкатом", виконана з різних боків, вважаться правильною, коли бутс гравця, торкнувшись землі, зіткнувся безпосередньо з м'ячем. За неправильно виконаний "підкат" гравець карається штрафним ударом.

Атака тулубом проведена правильно, якщо виконана:

а) плечем в плече;

б) не неочікуваним і не небезпечним способом; в) на ігровій відстані (не понад 2 м від м'яча); г) з наміром заволодіти м'ячем.

Атака проведена правильно, якщо хоча б одна нога нападаючого гравця контактує із землею. Можна атакувати, штовхаючи плечем в лопатку суперника, якщо той затупив м'яч, повернувшися до атакуючого спиною.

Випадкове зіткнення м'яча з рукою не карається. Використання рук для прикриття обличчя та інших вразливих місць тіла від сильно і не очікувано пробитих м'ячів з близької відстані, від яких ухилитися неможливо, вважаться ненавмисною грою. Некоректною є навмисна гра рукою з метою припинити атаку суперника, вона карається попередженням, а у випадку зриву голевої ситуації -- усуненням з поля.

Коли головна мета гравця заволодіти м'ячем, а вибір способу гри загрозливий для суперника або и самого гравця, вважають, що він грає небезпечно.

Ризикованою с і така гра, коли суперник перебуває на відстані до 2 м від м'яча, але:

а) ногу підносить дуже високо (вище стегна суперника);

б) дуже низько нахиляє голову (нижче стегна суперника);

в) виконує удар "ножицями", коли поруч перебуває суперник;

г) під час стрибка виносить ногу вбік суперника;

д) занадто високо піднімає коліно;

е) м'яч атакує прямою ногою вперед;

є) вибиває або намагається вибити м'яч з рук воротаря ногою чи головою;

ж) виставленою ногою заважає воротареві вибити м'яч.

В межах штрафного майданчика воротаря атакують так, як і всіх інших гравців, а в межах воротарського майданчика -- тільки тоді, коли він тримае м'яч в руках, а його ноги -- на землі (тобто, коли ще не цілком оволодів м'ячем).

Гравці, які не відходять на встановлену від м'яча відстань під час пробиття вільних, штрафних ударів, одержують попередження (жовту картку). Неспортивною поведінкою гравця на полі є:

1.Відмова виконати початковий удар, відновити гру або пробити штрафний удар.

2. Повторно неправильно виконаний початковий удар або відновлення гри після свистка судді.

3. Відмова воротаря захищати ворота під час пробиття штрафного удару.

4. Затримка м'яча або кидання в гравця будь-які предмети.

5. Навмисне неправильне виконання удару.

6. Воротар з м'ячем в руках робить більше чотирьох кроків або випустив м'яч на землю і ловить його повторно, після ловлі затримує м'яч в руках понад 5--6 с, за що повинен бути покараним вільним ударом з місця порушення.

Гравця усувають з поля, якщо він:

1. Після попередження повторно зробив порушення, яке карається новим попередженням.

2. Самовільно покинув поле, демонструючи незадоволення рішенням судді.

3. Бурхливо протестує проти рішень судді, використовуючи вульгарні вислови.

4. Навмисне ударяє або намагається вдарити суперника чи партнера по

команді.

Гравець усувається з поля й за інші дії, які суддя кваліфікує як неспортивну поведінку.

Гравцеві, якого усувають з поля, суддя показує червону картку. Якщо той не покидав поля, суддя припиняє змагання. Покараний гравець не може брати участі в наступних іграх, поки його поведінку не розгляне колектив та Федерація футболу, яка дискваліфіковує винуватця на передбачений положенням змагань термін. Щоб не користуватися правилом на користь винного, суддя карні санкції може застосувати після закінчення ігрового епізоду.

14. Вільний та штрафний удари (правило XIII)

Вільний удар

Вільний удар здійснюється з місця порушення правил гри. Гол, забитий з вільного удару, зараховується тільки тоді, коли м'яч потрапляє у ворота після дотику іншого гравця будь-якої команди. Гравець, який виконував удар, не має права торкнутися м'яча вдруге, доки того не зробить інший футболіст.

Якщо вільний удар пробивається зі штрафного майданчика, то всі гравці команди суперника мають перебувати за його межами і на відстані не ближче, ніж 9,15 м від м'яча. М'яч вважається у грі, коли покине межі штрафного майданчика. Якщо ці вимоги гравцями порушуються, удар потрібно повторити. Коли вільний удар виконується з-за штрафного майданчика, гравці команди, яка захищається, зобов'язані перебувати від м'яча на відстані не ближче, ніж 9,15м. Під час виконання вільного удару нерухомий м'яч розігрується через іншого гравця будь-якої команди. Вільний удар із воротарського майданчика пробивають довільно, з будь-якого місця тієї половини, де гравець провинився.

Про виконання вільного удару суддя сигналізує піднявши руку вгору і тримаючи її доти, доки не буде здійснено удар та інший гравець не торкнеться м'яча або доки м'яч не вийде за межі поля. Якщо гравці команди, до якого спрямовано вільний удар, не відходять від м'яча на встановлену правилами гри відстань, вони мають бути покарані.

Вільний удар виконується за провину, зроблену гравцем, коли м'яч перебуває у грі. Однак бувають випадки, коли м'яч десь в іншому місці. Суддя може дозволити здійснити вільний удар і без свистка. Невикористана вимога відстані від м'яча не може бути причиною повторення удару.

Коли гравець вимагає відсунути гравців суперника на відстань вимог правил гри, це мусить зробити суддя і тільки після того дати дозвіл на виконання удару. Якщо гравці команди, яка захищається, не відходять на встановлену відстань, суддя попереджає одного із них за неспортивну поведінку, а удар повторюють. Коли гравець пробиває вільний удар з-поза меж штрафного майданчика в свої ворота, тоді призначається кутовий удар (якщо до м'яча ніхто не доторкнувся), а коли такого удару по воротах завдає футболіст команди суперників, м'яч вводиться в гру ударом від воріт.

Штрафний удар

М'яч, забитий безпосередньо у ворота покараної команди при штрафному ударі, зараховується.

Під час виконання гравцем штрафного удару зі свого штрафного майданчика, всі гравці протилежної команди мають бути за межами цього майданчика на відстані 9,15м від м'яча доти, доки м'яч не покине його межі. Після удару м'яч увійде в гру після того, як опиниться за межами штрафного майданчика.

Воротар не може торкатися м'яча руками, якщо до нього останнім доторкнувся гравець команди, до якої наложить воротар. Якщо м'яч безпосередньо після штрафного удару не покине межі штрафного майданчика, удар повторюється.

Якщо штрафний удар виконується з-поза меж штрафного майданчика, всі гравці протилежної команди мусять перебувати на відстані 9,15м від м'яча доти, доки він увійде у гру. Такої відстані не дотримуються тільки у випадках, якщо доводиться розташовуватися на лінії (між стояками).

Якщо будь-хто із гравців протилежної команди увійде до штрафного майданчика до удару або опиниться ближче до м'яча, ніж 9,15 м, суддя затримує виконання удару доти, доки всі умови цього правила не будуть виконані.

Під час виконання штрафного удару м'яч лежить нерухомо. Гравець, виконавши удар, не торкається його повторно доти, доки цього не зробить хтось інший.

Визначаючи місце виконання штрафного удару, дотримуються таких умов:

1. Будь-який штрафний удар, призначений за порушення, скоєні гравцями команди, яка атакувала в межах воротарського майданчика, виконується з будь-якого Місця тієї половини воротарського майданчика, де мало місце порушення.

2. Якщо гравець, виконуючи штрафний удар, торкнеться м'яча повторно раніше від інших гравців, то протилежна команда здобуде право на виконання вільного удару з місця, де відбувся повторний дотик.

3. Гравець, який навмисне не відходить на визначену відстань під час виконання штрафного удару, одержує попередження, а якщо неодноразово допускає це порушення -- усувається з поля. Будь-яка спроба завадити виконанню штрафного удару сприймається суддею як недисциплінована поведінка (як і вистрибування, розмахування руками, щоб відвернути увагу суперника), за що порушник одержує попередження.

15. 11-метровий штрафний удар (правило XIV)

Якщо футболіст порушив правила гри в межах свого штрафного майданчика, команда суперників дістає право на виконання 11-метрового удару.

Всі гравці, крім воротаря, і той, що виконує удар з 11-метровоУ позначки, перебувають за межами штрафного майданчика на відстані 9,15м від м'яча. Воротар до і під час удару може пересуватися по лінії воріт (між бічними стояками). Удар спрямовано вперед, але можна і розіграти м'яч з одним із партнерів, тільки не назад або вбік. М'яч, забитий у ворота безпосередньо із штрафного удару, зараховується.

Для виконання 11-метрового штрафного удару час першої чи другої половини гри подовжується. Якщо 11-метровий удар виконується за подовженого часу (в першій або другій половині) і м'яч після торкання воротарем руками влітає у ворота, гол зараховується.

За кожне порушення цих правил гри футболістами команди, що захищається, а гол не забито, удар повторюється. Коли ці правила порушує гравець команди, що атакує, крім виконавця удару, забитий гол не зараховується, а удар повторюється.

Коли виконувати удар перешкоджають гравці команди суперників, його повторюють.

Якщо після подачі свистка суддя виявив будь-які порушення правил в розташуванні гравців, він дає можливість виконати удар. Залежно від того, забито гол чи ні, суддя вирішує, чи порушення мало місце з боку гравця команди, що атакує або захищається, зараховує гол або призначає повторне виконання удару.

Під час виконання штрафного удару воротар стоїть обличчям до поля, м'яч нерухомий. Суддя має бачити, хто із гравців здійснюватиме удар.

У випадках передачі м'яча назад під час виконання 11-метрового удару суддя попереджає гравця, а гру поновлюють вільним ударом гравці команди-суперниці.

Перед виконанням 11-метрового штрафного удару, воротаря можна замінити польовим гравцем, але про це слід повідомити суддю, а гравець, який заступатиме воротаря мусить змінити одяг. Якщо воротар відмовляється захищати ворота під час 11-метрового штрафного удару, суддя його попереджає, а після повторної відмови усуває з поля. Іншого воротаря (замість того, якого усунуто з поля) призначає капітан команди. Коли ж призначений капітаном гравець відмовляється захищати ворота, суддя оголошує закінчення гри.

Під час виконання штрафних ударів з-поза меж штрафного майданчика всі гравці команди, яка захищається, розташовуються на відстані 9,15 від м'яча.

16. Укидання м'яча в гру з-за бічної лінії поля (правило XV)

М'яч уводиться в гру вкиданням із-за бічної лінії у випадках, коли він перегнув бічну лінію по землі або в повітрі. Якщо останнім м'яча торкнувся футболіст команди, яка захищалась, то вводитиме м'яч у гру із-за бічної лінії гравець атакуючої команди і навпаки. М'яч уводиться в гру з місця, де він перетнув бічну лінію. М'яч укидають обома руками, замахнувшись з-за голови. Вважаться, що він у грі лише тоді, коли опиниться в межах поля. Гравець, який його кидав, може грати ним тільки після передачі іншого гравця (своєї команди або команди суперника). Вкидають м'яч у гру стоячи обличчям до поля.

М'яч, укинутий із-за бічної лінії безпосередньо у ворота, не зараховується. Правила гри дозволяють укидати м'яч із-за бічної лінії з місця і з розгону, але з відстані, що не перевищує 1 м від лінії. Гравцям у полі заборонено перешкоджати футболістові, який укидає м'яч у гру. Якщо після вкидання м'яч торкнувся землі перед бічною лінією і вкотився в поле, вкидання слід повторити, а коли після вкидання з-за бічної лінії м'яч влетить у власні ворота і ніхто його не торкнувся, гра відновлюється пробиванням кутового удару. У випадках, коли м'яч із-за бічної лінії влетить у ворота суперника, він уводиться в гру ударом від воріт.

17. Удар від воріт (правило XVI)

Якщо м'яч повною своєю окружністю по землі або в повітрі перетне лінію воріт, крім лінії між двома стояками і поперечиною воріт, а останнім його торкнеться гравець команди, що атакує, суддя дає команду ввести його в гру ударом від воріт, який виконує будь-хто із гравців команди, що захищається. М'яч для удару від воріт ставиться довільно на будь-яке місце воротарського майданчика (незалежно від того, з якого боку воріт м'яч перетнув лінію воріт). Після удару від воріт, м'яч вважаться у грі тільки після того, як покине межі штрафного майданчика. Якщо це правило порушено, удар повторюється. Гравець, який виконує удар від воріт, може торкнутися м'яча повторно тільки після дотику його іншим гравцем команди. Під час удару від воріт ніхто із гравців команди, що атакує, не може перебувати в межах штрафного майданчика. Коли ж гравець команди, яка виконує удар від воріт, торкнеться м'яча в межах штрафного майданчика, суддя дає команду повторити вільний удар.

Трапляється, що після удару від воріт м'яч знову поверне в межі штрафного майданчика і один із гравців, крім воротаря, упіймає його руками, суддя призначає 11-метровий штрафний удар, але вже не за повторне торкання м'яча, а за гру руками. Якщо після удару від воріт м'яч перетне лінію воріт за межами штрафного майданчика, призначається кутовий удар.

футбол гра м'яч

18. Кутовий удар (правило XVII)

Якщо м'яч повною своєю окружністю по землі або в повітрі перетне лінію воріт (за винятком площі, окресленої боковими стояками і поперечиною воріт, після того, як останнім його торкнеться гравець команди, яка обороняється, суддя призначає кутовий удар, що виконує один із гравців команди, яка атакує з місця кутового удару тієї половини лінії воріт, яку перетнув м'яч (справа або зліва від воріт). М'яч, забитий безпосередньо з кутового удару, зараховується. Під час виконання кутового удару всі гравці команди, яка захищається, перебувають на відстані 9,15 м від м'яча. Кутовий удар завдається по нерухомому м'ячу. Ставиться він на будь-яке місце в секторі подачі. Якщо після удару м'яч по землі або в повітрі перетне лінію воріт і знову повернеться на поле, гра припиняється і призначається удар від воріт.

Правила виконання серії штрафних 11-метрових ударів під час визначення переможця у грі, що з додатковим часом закінчилася внічию.

Якщо проведений матч з додатковим часом закінчився внічию, суддя призначає серію штрафних 11-метрових ударів. За допомогою монети суддя проводить жеребкування і команда, капітан якої виграв, перша завдає удар. Команди виконують по п'ять ударів почергово (один удар завдає одна команда, наступний -- друга). Якщо результат і надалі залишається нічийним, гравці продовжують пробивати 11 - метрові удари в тій самій послідовності, доки якась із команд не матиме переваги в забитих м'ячах після однакової кількості виконаних ударів, що і робить її переможцем. 3дійснюють 11-метрові удари тільки футболісти, які брали участь у грі (перебували на полі і не були замінені під час матчу). Травмованого воротаря заступає запасний, якщо команда не вичерпала ліміту замін. Кожен окремий удар завдає інший футболіст. Коли усі гравці виконали по одному удару, а рахунок залишився нічийний, кожен з них робить те саме вдруге. Всі гравці, крім воротарів і того, хто здійснює удар, мусять перебувати в центральному колі поля.

У випадку пошкодження електроосвітлення до закінчення ударів, рахунок матчу може визначатися шляхом проведення жеребкування монетою.

Вище викладено тільки основні положення кожного правила гри, але якщо у читача з'явиться бажання вивчити їх глибше і докладніше, щоб одержати звання професійного судді, пропонуємо користуватися Правилами гри та універсальним керівництвом для суддів (1994), затвердженими Міжнародною радою Футбольних асоціацій.

Список літератури

Вихров К.Л. Знакомство с футболом. - К.: Реклама, 1983. - 81с.

Соломонко В.В. та ін. Футбол: Підручник для студ. вузів фіз. виховання і спорту. - К.: Олимп. лит., 1997. - 286с.: іл.

Размещено на Allbest.ru