Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди

Особливості фізичного виховання дітей дошкільного віку з вадами слуху

Васильєва К.І., Козачек Н.О.

Resume: In this article we examine the problems, forms and peculiarities of physical development and education the children with the defect of hearing.

Keywords: physical education, physical development, children with the defect of hearing.

Фізичний розвиток дітей з вадами слуху певною мірою відстає від розвитку звичайних здорових дітей. Тому фізичне виховання в спеціальних дошкільних навчальних закладах для дітей з порушеним слухом має бути націленим на подолання цього відставання, а саме на укріплення здоров'я дитини, її гармонійний фізичний розвиток, загартовування дитячого організму, розвиток потреби у рухливій активності, формування основних рухів і рухливих навичок, корекцію і профілактику фізичних порушень. В процесі роботи з фізичного виховання реалізуються, як загальні задачі, так і специфічні, які обумовлені специфікою в фізичному та моторному розвитку дітей з порушеним слухом.

Основні задачі фізичного виховання: оздоровчі, формуючі (формування основних рухів і рухових навичок), корекційні.

Рішення оздоровчих задач - укріплення здоров'я дітей, вплив на їх фізичний розвиток та загартовування організму, що передбачає системний контроль за здоров'ям дітей. Враховуючи більшу кількість занять за програмою, в порівнянні з масовим дитячим закладом, та значні статистичні навантаження, особливе значення набуває контроль з боку сурдопедагога та вихователів за змінною видів діяльності на заняттях, використання в них рухливих ігор, фізичних хвилинок, фонетичної ритміки та інше.

Формування основних рухів та рухових навичок - це навчання дітей з вадами слуху правильній ходьбі, бігу, повзанню, стрибкам, метанню та іншим фізичним рухам, які формуються у нечуючої дитини повільніше ніж у її чуючого однолітка.

Рішення корекційних задач для дітей з вадами слуху пов'язано з розвитком та тренуванням функції рівноваги, формуванням правильної осанки, корекцією та профілактикою плоскостопості, розвитком правильного дихання, координацією руху дитини, а також з розвитком залишку слуху, поповненням словникового запасу, розвитком мови. Для дітей з вадами слуху важливою корекційною задачею є розвиток орієнтації у просторі. Для удосконалення та розвитку орієнтації використовуються вправи, пов'язані зі зміною місця знаходження дітей та предметів у приміщенні. Важливою умовою рішення корекційних задач є наявність у дітей індивідуальних звукопідсилюючих апаратів. Тоді використання звукового супроводу на заняттях з фізичного виховання позитивно впливає на розвиток ритму, темпу, інтонації вимови дитини, на розвиток слухового сприймання, на збагачення словникового запасу та на розвиток комунікативної функції мови. Діти оволодівають словами та фразами, що пов'язані з описом фізичних рухів, вправ, фізичного інвентарю, іграшками, вчаться використовувати ці слова у спілкуванні з іншими дітьми і педагогом в процесі рухливих ігор або виконання різноманітних вправ. Використання мовного матеріалу повинно бути заздалегідь добре продуманим та регламентованим вихователем з тим, щоб не знижувати моторного об'єму заняття.

На різних етапах навчання використовуються різні методи, такі як: показ, допомога, підстраховка, дії по словесній інструкції.

Показ використовується в роботі, як метод навчання з раннього дошкільного віку, декілька рідше - з дітьми старших груп. В процесі показу дітям дається образ конкретного руху чи вправи в його загальному вигляді, без акцентування уваги на окремих елементах. Правильний показ та його чіткість - одне із найважливіших умов навчання. Для доросліших дітей вправа може бути показана у розчленованому вигляді, якщо метою є показ самих елементів техніки тієї чи іншої вправи. Спостерігаючи за фізичною вправою діти повинні добре її бачити, а також спостерігати за виконанням цієї вправи іншими дітьми.

При організації роботи з молодшими дошкільниками, дуже важливим є допомога дорослого. Педагог виконує деякі вправи одночасно з дитиною (допомагає утримувати руки дитини під час ловлі м'яча, пересуває ноги дитини при повзанні по гімнастичній лаві та ін). Іноді цей метод використовують при роботі зі старшими дошкільниками, головним чином при виконанні вправ з рівноваги, координації в просторі.

Підстраховка використовується на всіх роках навчання при виконанні дітьми важких вправ на координацію, а також для профілактики можливих травм: при повзанні, стрибках та ін.

По мірі того, як діти засвоюють фізичні вправи, що демонструються педагогом, діти починають сприймати їх за допомогою словесних інструкції. В залежності від віку дітей, ступеню порушення їх слухової функції, а також від розвитку їх мовлення, вихователь використовує різні форми словесних інструкцій - усні або письмові.

Фізичне виховання здійснюється в процесі всієї корекційно-виховної роботи у дошкільних закладах, де перебувають діти з порушеннями слуху. Основними формами фізичного виховання є ранкова гімнастика, фізхвилинки, музичні заняття, фонетична ритміка. Головне місце займають заняття з фізичного виховання, рухливі ігри під час прогулянок на свіжому повітрі та у перервах між заняттями.

Фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі дня є обов'язковими і необхідними для дітей дошкільного віку з вадами слуху. Вони мають мету - сприяти зміцненню здоров'я, підвищенню розумової діяльності дітей, активізації рухового режиму у дошкільному закладі. Щоденно в режимі дня дошкільників проводиться ранкова гімнастика та гімнастика після обіднього сну. Вона впливає на перехід організму дитини від сну до активних дій на протязі всього дня, створює необхідний тонус. Гімнастика проводиться у всіх вікових групах під керівництвом вихователя або фізкерівника. Комплекс вправ обов'язково повинен відповідати віку дитини, індивідуальним особливостям, а також повинен включати в себе вже добре знайомі дітям відпрацьовані вправи на розвиток та координацію основних рухів, розвиток рівноваги, формування правильної осанки. Перед початком виконання вправ важливо створити у дітей гарний піднесений настрій, рекомендується використовувати звукові сигнали (музичні інструменти), або музичний супровід чи аудіозаписи. Гімнастика проводиться у добре провітреному приміщенні, де обов'язково знаходяться необхідні атрибути (м'ячі, прапорці, тощо). Зазвичай при проведенні гімнастики фізичний процес має таку послідовність: ходьба, біг, що впливає в свою чергу на кровообіг та дихання, загальнорозвиваючі вправи, стрибки, підскоки, дихальні вправи.

Фізкультурна хвилинка проводиться під час кожного заняття. До комплексів фізкультурних хвилинок входить 3-4 вправи, кожна з яких повторюється по 4-6 разів. Темп виконання вправ середній або повільний. Загальна тривалість -- одна-дві хвилини. Добираючи вправи для фізкультурної хвилинки, слід керуватися такими вимогами: вправи мають відповідати віковим особливостям дошкільників, бути їм відомими і охоплювати великі м'язові групи (потягування і розслаблення м'язів), активізовувати функції дихання і серцево-судинної системи, розвиток дрібної моторики. Рухи фізкультурної хвилинки за своїм характером повинні бути протилежними положенню тулуба, ніг, голови, рухів рук дітей під час занять. Наприклад, якщо в процесі малорухомих занять в них втомились м'язи ніг, спини, шиї, то під час фізкультурної хвилинки доцільно давати вправи з випрямленням ніг та тулуба, розведенням плечей (рук в сторони), підніманням голови; напруженням м'язів кисті з їх розслабленням.

У деяких випадках слід використовувати фонетичну ритміку, замінюючи нею фізичну паузу. Фонетична ритміка складається з різноманітних рухових вправ, що поєднуються з вимовою або промовлянням мовного матеріалу (звуків, складів, слів, фраз), відпрацюванням ритміко-інтонаційної сторони вимови.

Музичні заняття - також одна із форм фізичного виховання дошкільників із вадами слуху. На музичних заняттях діти багато рухаються: танцюють, грають, виконують різні рухи, приймають участь у рухливих іграх. Зміст музичного заняття включає прості рухи (ходьба, біг, хлопки та інше) і більш складні - елементи танцю, які в свою чергу впливають на формування правильної постави, легкої невимушеної ходи, виразності і граційності рухів.

Заняття з фізичного виховання проводяться в різних вікових групах по 3 - 4 рази на тиждень відповідно до програми. Структура заняття складається з трьох частин: вступної, основної та заключної. Вступна частина готує дітей до основного фізичного навантаження і містить у собі побудову, пояснення завдань, ходьбу, короткочасний біг, прості вправи. В основну частину входять загальнорозвиваючі вправи, які передбачають розвиток різних груп м'язів (шиї, плечового поясу, рук, тулуба, ніг); розвиток основних рухів і рухлива гра. У заключній частині пропонується легкий біг, спокійна ходьба, вправи на увагу, координацію рухів, підводяться підсумки. В процесі фізичного виховання у дітей з вадами слуху розвивається мимовільна увага, вміння діяти за показом дорослого, а потім і самостійно виконувати вправи, опираючись на словесні інструкції. Діти вчаться діяти в колективі, повторювати рухи разом з іншими дітьми, допомагати їм, проявляти ініціативу, самостійність, витримку.

Вільна діяльність дітей, як у денний, так і у вечірній час створює гарні можливості для рухової активності, коли діти займаються іграми, малюванням, читанням, вправами на гімнастичних знаряддях. Рухлива активність повинна контролюватися та регулюватися з боку вихователя, щоб активні рухи могли поєднуватися із заняттями за столом, спокійними іграми, і ні в якому разі не допускаючи перевтоми в процесі колективних ігор.

Фізичне виховання дітей з порушеною слуховою функцією - один із найважливіших напрямків корекційно-педагогічної роботи, яка тісно пов'язана з іншими сторонами навчально-виховного процесу у дошкільному закладі компенсуючого типу. При правильній організації фізичного виховання створюється база для покращення здоров'я дітей, розвивається їх активність, підвищується витривалість, а це у свою чергу впливає на загальний розвиток організму дитини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Вареник Е.Н. Физкультурно-оздоровительные занятия с детьми 5-7 лет. - М.: Издательство ТЦ Сфера, 2008. - 128 с.

Головчиц Л.А. Дошкольная сурдопедагогика. - М.: Владос, 2001.-304 с.