30

Проблеми і перспективи готельного ринку Києва

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ І ПРАВОВІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ

1.1 Ринок готельних послуг: поняття і сучасний стан в Україні

1.2 Законодавчі засади функціонування готельних підприємств

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ТА ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ ГОТЕЛЬНОГО РИНКУ М. КИЄВА

2.1 Ринок готелів Києва: сучасний стан

2.2 Проблеми і перспективи готельного ринку Києва

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Актуальність теми. Подальший соціально-економічний розвиток України можливий за умов розширення внутрішнього ринку і підвищення конкурентоспроможності національної економіки, її окремих виробництв та галузей. Одним з пріоритетних напрямів такого розвитку країни є туризм, який зараз посідає друге місце в світовій економіці. Україна має всі об'єктивні передумови, щоб стати однією з розвинених туристських держав світу. Саме туризм здатний подолати розбіжності в розвитку окремих регіонів країни, які значно посилилися останнім часом. Але існує і багато перешкод для цього розвитку, однією з яких є стан готельного господарства, що не відповідає сучасним світовим стандартам.

У зв'язку з політичними та економічними перетвореннями, що відбуваються в Україні, значно розширилися ділові й культурні зв'язки нашої країни із світом. Це сприяє збільшенню контактів між підприємствами та підвищенню кількості іноземних та вітчизняних туристів, які прибувають в окремі регіони України. Виникла необхідність розміщення гостей у комфортабельних готелях з відповідним рівнем сервісу.

Незважаючи на те, що сфера послуг набуває все більшого розвитку в нашій країні, розвиток і функціонування готельного господарства ускладнюється цілою низкою проблем. Однією з причин подібного протиріччя є відсутність надійної та достовірної інформації про стан ринку готельних послуг та відсутність належного сервісу. Наслідком цього є використання готелів не за призначенням, зниження конкуренції на ринку готельних послуг, що ще більше погіршує стан готельного господарства та затримує вихід України на світовий туристський ринок.

Розвиток готельного комплексу України характеризується адаптацією реформованих підприємств цієї сфери до ринкового середовища, комплексним вирішенням актуальних проблем підвищення ефективності та конкурентоспроможності ринку готельних послуг, що почав поступово наближатись до світових стандартів.

В умовах становлення ринкової економіки подальший розвиток готельного господарства вимагає підвищення конкурентоспроможності готельних підприємств на внутрішньому й світовому туристському ринку. Однак неможливо розробити пропозиції, єдині для усіх готельних підприємств, які забезпечили б гарантований успіх. Мета і задачі дослідження. Метою роботи є дослідження особливостей функціонування підприємств на регіональному ринку готельних послуг і розробка теоретико-практичних рекомендацій щодо його розвитку для формування соціально-орієнтованого, конкурентоспроможного та високоефективного готельного комплексу, здатного задовольнити широкі потреби клієнтів.

Досягнення мети дослідження зумовило вирішення наступних задач:

виявити місце і роль готельного господарства в економіці регіону,

висвітлити загальні тенденції та виявити проблеми розвитку готельної справи в Україні і в м.Києві;

проаналізувати стан ринку готельних послуг та перспективи його розвитку в м.Києві;

Об'єктом дослідження є діяльність суб'єктів готельного господарства в ринкових умовах на прикладі м.Києва.

Предметом дослідження є розвиток підприємств на ринку готельних послуг м.Києва.

Автором використовувались загальнонаукові методи аналізу, синтезу і узагальнення при дослідженні стану і тенденцій розвитку готельного господарства України, особливостей функціонування регіонального ринку готельних послуг.

РОЗДІЛ І. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ І ПРАВОВІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ

1.1 Ринок готельних послуг: поняття і сучасний стан в Україні

Для України існує тільки один можливий шлях довгострокового стабільного зростання - це розширення внутрішнього ринку та підвищення конкурентоспроможності національної економіки, її окремих виробництв і галузей.

Внаслідок дії різноманітних історичних, природно-географічних, економічних факторів, а також неоднакових темпів проведення реформ, змін у системі господарювання та структурі власності в регіонах України значно збільшилася територіальна диференціація рівня економічного розвитку і можливостей соціального забезпечення громадян, що призводить до суттєвих негативних наслідків. Нерівномірність розвитку окремих регіонів країни або районів всередині якого-небудь регіону в окремих випадках можна здолати за допомогою туризму. Відсталі в економічному відношенні регіони зі слабким розвитком продуктивних сил можуть отримати можливість оживлення свого економічного життя завдяки капіталовкладенням в цілеспрямований розвиток туризму[6,с.15].

Сьогодні значно розширилися ділові й культурні зв'язки нашої країни з усім світом, що сприяє збільшенню контактів та підвищенню кількості іноземних і вітчизняних туристів, що прибувають в регіони України. Виникла необхідність розміщення гостей у комфортабельних готелях з відповідним рівнем сервісу.

Розвиток готельного комплексу України характеризується адаптацією реформованих готельних підприємств до ринкового середовища, комплексним вирішенням назрілих проблем підвищення ефективності та конкурентоспроможності ринку готельних послуг, який почав поступово підтягуватися до світових стандартів.

Гостинність - комплексна послуга, якій притаманні визначені споживчі властивості та яка створює позитивний образ підприємства та активізує попит на послуги. Позитивний образ у сфері гостинності має створюватися за допомогою всебічного використання відповідних ресурсів, комфортного середовища, обґрунтованої стратегії та концепції гостинності. Сукупність умов гостинності в єдиному технологічному процесі має бути постійно скоординована і орієнтована на взаємовідносини в системі "гість - послуга - середовище гостинності"[10,с.18].

Середовище гостинності багато в чому визначається зовнішніми чинниками (економічними, політичними, культурними і соціальними) та взаємодією особливих чинників (ресурси гостинності, індустрія гостинності, професії гостинності). Взаємодія цих чинників спрямована на забезпечення попиту на продукцію середовища гостинності.

На основі узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду відносно визначення сутнісних характеристик індустрії гостинності можна констатувати, що вона охоплює різні форми діяльності в сфері послуг, пов'язані з прийняттям і обслуговуванням гостей, а саме:

- це види обслуговування, які базуються на принципах гостинності та характеризується щедрістю і дружелюбністю стосовно споживачів;

- це сукупність суб'єктів підприємництва, таких як готелі і мотелі, туристичні агентства, об'єкти показу. Для всіх цих підприємств є спільним те, що їх продукт - це комплекс фізичних, соціальних і емоційних компонентів;

- підприємства індустрії гостинності - ресторани, готелі, курорти - беруть участь в створенні невидимого продукту, придатного до вживання тільки у момент його пропозиції споживачеві.

Отож, гостинність - це процес прийняття і обслуговування гостей. Цей процес в широкому соціально-економічному значенні є складовою туризму, що визначається як сукупність відносин, зв'язків і явищ, які виникають під час переміщення і перебування людей в місцях, не пов'язаних з їх постійним проживанням або трудовою діяльністю.

Термін "індустрія гостинності", на наш погляд, слід розуміти як сукупність технологій гостинності, різних, певним чином пов'язаних між собою елементів, що взаємодіють в часі і в просторі і утворюють складну динамічну систему[11,с.22].

Суттєвою складовою індустрії гостинності є готельне господарство, яке нині стає бізнесом, що швидко розвивається. Сучасний готельний бізнес характеризується наявністю різних форм і видів підприємств розміщення.

У світовій практиці готельний фонд групують за різними ознаками. Поряд з тим, різноманіття підприємств готельного сервісу, а також періодична поява нових видів робить, на нашу думку, будь-яку систематизацію типів і характеристик підприємств розміщення досить умовною.

Узагальнюючи теоретичні положення і досвід практики з тематики наукового дослідження, необхідно відзначити, що трактування певного типу готельного підприємства повною мірою залежить від його призначення та комплексу послуг, що надаються. Переважна більшість авторів розглядає готель як споруду з умебльованими кімнатами для тимчасового проживання. Однак в сучасних умовах готель не є лише місцем для проживання, тим більше тимчасового. Досить часто номерний фонд використовується під різні офіси, тимчасові представництва фірм та установ. В процесі дослідження ми виділили найбільш вагомі класифікаційні ознаки готельних підприємств як закладів розміщення людей (рис.1.1.).

Рис. 1.1.Класифікація готельних підприємств

Різні типи готельних підприємств - це важлива складова створення туристичного продукту. їх основне призначення - це створення належних умов для тимчасового проживання туристів і тих, хто подорожує, та надання різних за характером послуг. Відповідно, ринкова привабливість готельного комплексу залежить від якості створення і надання системи послуг своїм гостям.

Вивчивши різноманітні підходи до трактування таких економічних категорій, як "послуга", "туристична послуга", "готельна послуга", ми прийшли до висновку, що готельна послуга - це продукт готельної індустрії, що виступає особливим об'єктом підприємницької діяльності підприємства готельного господарства щодо задоволення особистих потреб споживачів. Це, в свою чергу, дозволяє розглядати вид готельної послуги як сукупність однорідних послуг, які характеризуються загальними технологічними ознаками та є результатом діяльності підприємства готельного господарства[8,с.85].

Готельна послуга має споживчу вартість, результат якої може набувати як матеріальної, так і нематеріальної форми. Готельна послуга як товар суттєво задіяна у формуванні суспільного продукту, що, на наш погляд, є ключовим у розумінні її сутності, сфери діяльності, закономірностей та тенденцій розвитку.

Вважаємо, що готельні послуги доцільно розглядати як провідну систему в структурі готельного комплексу. Головною метою такої системи є реалізація принципу гостинності.

Систему послуг готельного комплексу правомірно віднести до цілеспрямованих систем, оскільки її поведінка підпорядкована досягненню відповідної мети - максимальному задоволенню потреб особи. Крім того, система готельних послуг характеризується самоорганізованістю, оскільки їй притаманна властивість у процесі функціонування змінювати свою структуру. Ми виділяємо такі характерні риси системи послуг готельного комплексу: єдність цілей всіх елементів; багатофункціональність; висока адаптивність; динамізм.

З'ясовано, що за своєю структурою система послуг готельного комплексу є багатомірною. Вона включає різнорідні за своїм характером підсистеми: організаційну; функціональну; забезпечувальну; економічну; техніко-технологічну; обслуговуючу; інформаційну; комерційну; контрольно-облікову та соціально-культурну.

Дослідження дозволило встановити, що в процесі формування системи послуг готельного комплексу доцільно акцентувати увагу на трьох її основних елементах: визначення головного споживача ринку для реалізації послуг; визначення основної послуги, яка надається готельним підприємством; створення технологічної схеми виробництва готельних послуг. Виявлено, що існують різні методи оцінювання якості готельних послуг. їх критичний огляд дозволив аргументувати доцільність виокремлення методичних підходів визначення рівня якості готельного обслуговування із врахуванням сприйняття споживачами основних його елементів.

На процес формування системи готельних послуг впливають різноманітні зовнішні та внутрішні чинники. Встановити ступінь впливу кожного з них досить важко, в першу чергу, через обмеженість інформаційної бази та складність її отримання. За допомогою вибіркового обстеження 600 готельних підприємств встановлено залежність обсягу готельних послуг від їх виду та місця розташування (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Розподіл готельних підприємств залежно від виду та місця розташування (%)

Групова ознака	Кількість різновидів послуг
	до 10	10-15	16-20	21-25	26-30	більше 30
Адміністративне місце розташування:
обласний центр	18,4	26,4	18,9	12,3	18,1	5,9
місто обласного підпорядкування	16,4	29,7	20,1	19,1	7,9	6,8
районний центр	38,7	20,9	6,7	30,4	2,8	0,5
Місце розташування в межах населеного пункту:
центральна частина міста	9.3	4,3	30	5,7	32,4	18,3
околиця	1,5	40,9	16,7	22,7	17,9	0,3
за межами міста	7,9	11,8	10,9	22,2	39,9	7,3
Призначення зони розташування:
ділова зона	1,3	5,1	29,8	48,5	12,9	2,4
курортно-рекреаційна зона	0	9,6	8,4	16,4	21,8	43,8
історико-культурна зона	0	1,1	9,4	30,9	33,9	24,7
без визначених пріоритетів	2,1	12,7	9,8	29,7	25,3	20,4
Тип готельного підприємства:
готель	9,8	16,7	19,1	22,3	20,7	11,4
мотель	16,7	29,7	25,2	13,9	8,9	5,6
кемпінг	33,8	29,6	16,7	9,7	10,2	0
туристична база	16,9	17,1	17,6	16,7	16,9	14,8
готельно-офісні центри	0	0	32,9	34,7	30,1	2,3
туристичний притулок	18,9	27,9	49,7	3,5	0	0

Загалом ринок готельних послуг можна охарактеризувати як ринок монополістичної конкуренції з чітко визначеними рисами олігополістичної конкуренції[12,с.35].

1.2 Законодавчі засади функціонування готельних підприємств

До основної національної нормативної бази, що регулюють розвиток туризму та готельну діяльність в містах України доцільно віднести: Закони України “Про внесення змін до Закону України „Про туризм”” № 1281-IV від 18 листопада 2003 року, “Про курорти” № 2026-III від 5 жовтня 2000 року, “Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку малих міст” № 1580-IV від 4 березня 2004 року, “Про охорону культурної спадщини” № 1805-III від 25 липня 2000 року тощо; Постанову Верховної Ради України “Про Концепцію сталого розвитку населених пунктів” № 1359 від 24 грудня 1999 року та Постанову Кабінету Міністрів України “Про затвердження державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки” № 583 від 29 квітня 2002 року, а також інші нормативно-правові акти, видані Верховною Радою, Кабінетом Міністрів та Президентом України.

Зокрема, відповідно до Указу Президента України № 136/ 2007 від 21 лютого 2007 року “Про заходи щодо розвитку туризму і курортів в Україні” [9], 2008 рік проголошено Роком туризму та курортів в Україні. Цим самим було визнано перспективність туристичної діяльності для України[12].

В Програмі діяльності Кабінету Міністрів України “Український прорив: для людей, а не політиків”, затвердженої Постановою КМ України № 14 від 16 січня 2008 року [7], визначено, що збереження та актуалізація національної культурної спадщини повинні передбачати створення належної нормативно-правової бази та відповідне матеріально-технічне забезпечення.

Для реалізації цієї мети одним із кроків необхідно розробити та реалізувати Державну програму популяризації національної культурної спадщини серед учнівської та студентської молоді, Державну програму збереження та використання замків України, Державну програму реставрації та розвитку національних історико-культурних заповідників. Також означено, що з метою ефективного використання унікального культурного потенціалу України, піднесення її іміджу в світі Уряд сприятиме розвитку туристично-курортної сфери, створенню конкурентоспроможного вітчизняного туристичного продукту.

Нормативна база, яка регулює надання готельних послуг в Україні, далека від досконалості. Так, Закон України «Про туризм» визначає лише основні напрямки, а деталі прописуються в підзаконних актах. Фактично в Законі визначені лише учасники відносин, що виникають при здійсненні туристської діяльності, положення про договір на екскурсійне обслуговування та вірогідна відповідальність за порушення законодавства в галузі туризму [1]. Провідні підзаконні акти як то «Положення про порядок видачі дозволів на право здійснення туристичного супроводу фахівцями туристичного супроводу» (далі «Положення») та Міждержавний стандарт СНД «Туристско-экскурсионное обслуживание. Проектирование туристских услуг ГОСТ 28681.1-95 (п.5.8.3. «Проектирование услуги экскурсия»).

- це мінімум документів, які не задовольняють сучасних вимог і обов'язково повинні бути переглянуті і доопрацьовані [2].

Вимоги до діяльності щодо захисту і безпеки туристів і екскурсантів у м. Києві встановлено рядом загальнодержавних фундаментальних і спеціальних нормативно-правових документів, а також спеціальних нормативних документів, затверджених рішеннями Київради.

Під безпекою туристичних послуг розуміється відсутність будь-яких ризиків для життя, здоров'я та майна туристів і навколишнього природного середовища при нормальних (стабільних) умовах їх проектування, організації, надання і споживання.

Безпека в галузі туризму залежить від багатьох об'єктивних і суб'єктивних факторів, що стосуються можливих ризиків при наданні транспортних, готельних, туристичних, екскурсійних, страхових, інформаційних та інших послуг, а також ризиків пов'язаних з можливими природними і техногенними катастрофами великого міста.

Регулювання діяльності з забезпечення захисту і безпеки при здійснення туристичної діяльності в Україні, і місті Києві зокрема, здійснюється на підставі:

Законів і Кодексів України:

- “Про туризм” в редакції Закону - № 1282-ІV від 18.11.2003 р.;

- “Про захист прав споживачів” - № 1023-ХІІ від 12.05.1993 р. зі змінами;

- “Про столицю України - місто-герой Київ” - № 401-ХІV від 15.02.1999 р.;

- “Про цивільну оборону” - № 2974-ХІІ від 03.02.1999 р. зі змінами;

- “Про пожежну безпеку” - № 3745-ХІІ від 17.12.1993 р. зі змінами;

- “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” - № 4004-ХІІ від 24.02.1994 р. зі змінами;

- “Про охорону навколишнього природного середовища” - № 1264-ХІІ від 25.06.1991 р. зі змінами;

- “Про охорону праці” - № 2694-ХІІ від 14.10.1992 р. зі змінами;

- “Про аварійно-рятувальні служби” - № 1281-ХІV від 14.12.1999 р. зі змінами;

- „Про курорти” - № 2026 від 05.10.2000 р.;

- “Про службу безпеки України” -№ 2171-ІІІ від 21.12.2000 р. зі змінами;

- “Про боротьбу з тероризмом” - № 25 від 20.03.2003 р.;

- “Про захист населення від інфекційних хвороб”- № 1645-ІІІ від 06.04.2000 р.;

- Кримінального кодексу України - № 2341від 05.04.2001 р. зі змінами;

- Цивільного кодексу України - № 435-ІV від 16.01.2003 р. зі змінами;

- Господарського кодексу України- № 436-ІV від 16.01.2003 р.;

Постанов Кабінету Міністрів України:

- “Про затвердження Державної програми соціально-економічного розвитку Києва на період до 2010 року” - № 1409 від 15.12.1997 р.;

- “Про затвердження Програми розвитку туризму в Україні на 2002-2010 роки” - № 583 від 29.04.2002 р.;

- “Про затвердження заходів щодо розвитку іноземного та внутрішнього туризму” - № 390-р. від 27.06.2003 р.;

Інших нормативно-правових документів (загальнодержавних):

- Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності - наказ Держкомпідприємництва і Держкомспорту і туризму № 7/62 від 17.01.2001 р.;

- Порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності - наказ Держкомпідприємництва і Держтурадміністрації № 21/83 від 14.11.2002 р.;

- Положення про порядок видачі дозволів на право здійснення туристичного супроводу фахівцями туристичного супроводу - наказ Держтурадміністрації № 83 від 29.04.2004 р.;

- Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту

- Постанова КМУ № 176 від 18.02.1997 р.;

- Правила проведення туристських подорожей з учнівською і студентською молоддю України - наказ Міносвіти № 96 від 06.04.1999 р.;

- Правила користування готелями і аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг - наказ Держтурадміністрації № 19 від 16.03.2004 р.;

- * ГОСТ 28681.3-95 “Требование по обеспечению безопасности туристов и экскурсантов” - введеного в Україні з 01.01.1997 р. Держстандартом України;

- ГОСТ 28681.1-95 “Проектирование туристских услуг” - введеного в Україні з 01.01.1997 р. Держстандартом України;

- Глобального етичного кодексу туризму

Спеціальних нормативно-правових документів міста Києва:

- Порядку надання туристичних послуг у м. Києві - рішення Київради № 88/1298 від 18.03.2004 р.;

- Порядку проведення екскурсійної діяльності у м. Києві - рішення Київради № 89/1299 від 18.03.2004 р.

- Основними напрямами нормативно-правового забезпечення діяльності щодо охорони і безпеки туристів і екскурсантів у м. Києві

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ТА ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ ГОТЕЛЬНОГО РИНКУ М. КИЄВА

2.1 Ринок готелів Києва: сучасний стан

У структурі готельної бази переважають об'єкти (що отримали сертифікат), які можна віднести до категорії „дві зірки”, - 15 (45%) за кількістю об'єктів і 44% за кількістю місць [17]

Частка високо комфортабельних готелів у структурі підприємств, що пройшли сертифікацію (чотиризіркові) становить - 3 (9%) і 1214 (10%) за кількістю місць.

Одинадцять готелів отримали категорію „три зірки”, що становить 33%, і мають 2298 місць (20%).

Один готель отримав категорію п'ять зірок.

Розвиток готельного господарства піднімає рейтинг міста у світовому співтоваристві.

Станом на 1 січня 2009р. у столиці налічувалося 125 підприємств готельного господарства (9415 номерів), з них 82 готелі. Протягом 2008р. у готелях та інших місцях для тимчасового проживання було обслуговано 1224,8 тис. приїжджих осіб, що на 29 тис. або на 2,4% більше ніж у 2007р.

Київ має всі можливості для розвитку туристичної індустрії, інтеграції у світовий туристичний простір. Це великий туристичний центр країни, в якому зосереджені історико-культурні пам'ятки не лише всеукраїнського, а й світового значення. У місті - 3850 пам'яток, дві з яких - Софійський і Києво-Печерський заповідники - занесені в реєстр пам'яток ЮНЕСКО[19].

На даний момент у місті функціонує близько 125 готелів різного рівня. З них 24 можна віднести до групи «великі готелі». Існуючі готелі Києва в більшості своїй побудовані ще в часи СРСР і лише небагато з них реконструювалися в останні роки. До рівня «5 зірок» у столиці належать готелі Прем'єр Палац, Опера і Хаятт. Також позиціонує себе як готель класу «люкс» готель Фараон на воді, відкритий торік, але ми б швидше віднесли його до «4 зірок». Всього в Києві чотиризіркових готелів - 10.

У 2008 році були відкриті такі готелі, як Фараон на Дніпрі і Вісак - на Оболонській набережній. Готель «Фараон» розташовано на Набережному шосе, причал 6-7, біля станції метро Дніпро. Номерний фонд складається з 25 номерів різних категорій ( стандарт, напівлюкс, люкс і президентський номер Клеопатра). З інфраструктури і послуг у готелі представлені ресторан на 100 посадочних місць, сауну (фінська і турецька) з басейном, СПА-салон, цілодобове ресторанне обслуговування, бізнес-центр, 2 зали для проведення прес-конференцій, оглядовий майданчик. Вартість добового мешкання на серпень 2009 г. складає від 998 грн. до 7998 грн.

Готель «Вісак», який міститься на Оболонській набережній, 17, був відкритий восени 2009 р. У 4-зірковому готелі 42 номери і він може приймати до 100 чоловік щодоби. На першому рівні розташовані ресторан, банкетний зал і кінозал. У цокольному приміщенні міститься spa-салон, турецька і інфрачервона сауни, два міні-басейни, масажні кабінети, солярій, тренажерна зала. Також у готелі є конференц-зал на 160 чоловік. До речі, корпорація «Столиця» планувала зробити мережу готелів «Вісак». Минулого місяця в пресі була озвучена інформація про продаж нового готелю, що будується по сусідству, мережі. Покупець досі невідомий[19].

22 серпня 2009 р. відкрито п'ятизірковий готель Intercontinental Kyiv по вул. Б.Житомирська, 2-а. Девелопером проекту виступає Ярославів Вал. Номерний фонд 11-рівневого готелю складе 272 номери, з яких сім - апартаменти. З інфраструктури в готелі будуть розміщені spa-центр, тренажерний зал, басейн, пральня, бізнес-центр, конференц-центр на 800 місць тощо. Згідно з підписаною угодою, при зміні власників будівлі готельний оператор залишається незмінним.

Таблиця 2.1.

Ціни в деяких готелях Києва на 01.11.2009г.

Назва готелю	Адреса	Кількість зірок	Мін. вартість добового мешкання	Макс. вартість добового мешкання
Прем'єр Палац	бул. Т. Шевченка / вул. Пушкінська 5-7/29	5	280 євро	3000 євро
Фараон	Набережне шосе, причал 6-7	4	998 грн.	7998грн.
Рів'єра на Подолі	вул. Сагайдачного 15	4	275 євро	806 євро
President Hotel	вул. Госпітальна, 12	4	830 грн.	500 євро
Подол Плаза	вул. Константиновська, 7А	4	1650 грн.	5500грн.
Братислава	вул. Малишка, 1	3	335 грн.	1500грн.
Либідь	Пл. Перемоги, 1	3	734 грн.	2038грн.
Славутич	вул. Ентузіастів, 1	3	279 грн.	949грн.
Козацький	вул. Михайлівська, 1/3	2	549 грн.	1246грн.

За формою власності та організацією готельні підприємства розподілили на 4 групи[18]:

· державні - 38 (41,3%);

· колективні - 45 (48,9%);

· приватні - 6 (6,5%);

· комунальні - 3 (3,3%) [32].

Рис.2.1 Структура готельних підприємств м. Києва за формою власності та організацією 2008р.[19]

На сьогоднішній день готелі м. Києва за кількістю номерного фонду можна поділити на малі (від 10 до 100 місць), середні (від 101 до 500 місць) і великі - понад 500 місць. Кількість великих готелів у Печерському районі становить 12%, середніх і малих - 44% [18].

З українських готельєрів у Києві представлені мережа Premier Hotels, 7 днів (Clubhouse Group Holdings). З готелі діють, 2 пеербувають під управлінням міжнародних готельних операторів - Radisson SAS Kyiv на вул. Ярославов Вал і Hyatt Regency на вул. А. Тарасової. Цього місяця планується відкриття готелю під управлінням Intercontinental на В. Житомирській. У таблиці нижче приводяться деякі дані про готелі, що діють і заявлені, під управлінням міжнародних операторів у Києві. Детальнішу й повнішу інформацію про всі готелі Києва, що будуються і проектованих, ви можете отримати в Базі даних заявлених готелів .

Таблиця 2.2.

Міжнародні і готельні оператори в Києві на серпень 2009г.[19]

Назва	Оператор	Район	Кількість зірок	Кількість номерів	Статус
Radisson SAS Kyiv	Rezidor Sas	Шевченківський	4	255	діє
Хаятт Рідженсі Киев	Hyatt Regency	Шевченківський	5	234	діє
Золоті Купола	InterContinental Hotel Group	Шевченківський	5	280	Скоро відкриття
Radisson SAS Airport Hotel Kiev	Rezidor Sas	Приміська зона	4	340	Будівництво ( заморожене)
River Side	Starwood Hotels and Resorts Worlwide	Поділ	5	320	Підготовка до будівництва
Ibis	Accor Group	Шевченківський	3	213	Будівництво
Ibis	Accor Group	Соломянський	3	267	Проект
Mariott	Mariott International	Шевченківський	5	н/д	Проект
Rixos	Rixos	Печерський	5	н/д	Будівництво
Holiday Inn	InterContinental Hotel Group	Голосіівский	4	210	Будівництво (заморожене)
Etap	Accor Group	Соломянський	3	200	Проект
Гранд готель	Fairmont	Поділ	5	280	Будівництво
Міжнародний діловий центр	Hilton Hotel Corporation	Шевченківський	5	420	Будівництво (мляве)

На сьогоднішній день номерний фонд м. Києва становить:

?661 номер - у готелях категорії 5 зірок;

?1204 номери - у готелях категорії 4 зірки;

?3432 номери - у готелях 3 зірки;

Кількість номерів у готелях категорії 1-2 зірки та без визначеної категорії комфортності у сумі складають 1941 номер.

У 2008 році в м. Києві введено в дію 7 закладів готельного господарства різної категорії: п'ятизірковий готель «Золоті купола» на 280 номерів по вул. В. Житомирська, 2а, чотиризіркові готелі: «Холідей Інн» на 209 номерів по вул. Антоновича, 79, два готельні комплекси по 42 номери кожен по Оболонській набережній, 9 та 17, готель «Старо» на 35 номерів по вул. Костянтинівська, 34, готельно-ресторанний комплекс «Козацький стан» на 58 номерів по Бориспільському шосе,18, тризіркові готелі: готельно - ресторанний комплекс на 24 номери по пр-ту 40-річчя Жовтня, 87 а.

У лютому 2008 року була розроблена Схема розміщення готелів до ЄВРО-2012 в Києві, і номерний фонд, що існує в столиці, в 14800 місць повинен був «підрости» до 368900 місць (правда, велика частина з яких за планом повинна була потім перепрофілюватися в житлову функцію).

Вплив кризи, політична нестабільність і загальна недорозвиненість економіки зіграла свою роль, але особливих змін 2008 рік готельному ринку не приніс. Хоча декілька міжнародних готельних операторів виявили цікавість до Києва (Sheraton, Intercontinental, Rezidor Hotel Group) тепер необхідна рівнозначна віддача з боку українських і забудовників, і властей. На жаль, на даний момент готельний сегмент не входить до основної групи інтересів українських і зарубіжних інвесторів і девелоперов. Якщо вже вони і готові розвивати нові проекти, це швидше будуть бізнес центри або торгівельні об'єкти. І раніше рентабельність готельної нерухомості була нижча, ніж БЦ І ТЦ. Зараз в умовах кризи ліквідності ситуація погіршала. У останні місяці заповнювана в київських готелях впала приблизно на 30%. Якщо раніше заповнення було порядка 70%, то зараз вона складає не більше 40-45%[18].

2.2 Проблеми і перспективи готельного ринку Києва

Основні проблеми готельного господарства на сучасному етапі: скорочення чисельності готелів і номерного фонду; проблема забезпеченості готельними місцями; проблеми МТБ готелів; проблема сертифікації готельних послуг в Україні; складні економічні умови, в яких вимушені виживати готелі - значні витрати на утримання та експлуатацію номерного фонду і проблема платежів готелів за комунальні послуги, значний податковий тиск, високі тарифи на готельні послуги.

Це призвело до скорочення переліку послуг готельних підприємств, низької якості обслуговування, що викликало зменшення попиту на готельні послуги, зниження завантаженості готелів.

Слабка підтримка готельної діяльності з боку держави, проблема інвестиційної активності, сезонність завантаження і нерівномірність завантаження по регіонах України, виникнення конкуренції на готельному ринку між готельними підприємствами та індивідуальними засобами не готельного типу, використання готелів не за призначенням, відсутність надійної і достовірної інформації про стан ринку готельних послуг і відповідної конкуренції на цьому ринку ще більше погіршує стан і затримує вихід України на світовий туристський ринок.

У цих умовах необхідна розробка регіональних стратегій розвитку готельного господарства, що повинно забезпечити спочатку виживання, а потім і надійний захист конкурентних переваг готельних підприємств. Однак, наукова проблема дослідження організаційно-економічних аспектів розвитку готельного господарства в перехідний період до ринкової економіки залишається поки що малодослідженою, бо потребує виявлення особливостей функціонування кожного окремого регіонального ринку готельних послуг і подальшої виробки теоретичних і практичних рекомендацій щодо його розвитку, забезпечуючи підвищення економічної ефективності і конкурентоспроможності готельних підприємств регіону[16,с.26].

Підвищення конкурентоспроможності готельного господарства на внутрішньому і міжнародному ринку є найважливішим фактором розвитку готельного господарства в нових умовах господарювання. Конкурентоспроможність готельного комплексу України на міжнародному ринку буде можлива лише за умови підвищення конкурентоспроможності регіональних готельних комплексів.

Формування конкурентоспроможного регіонального готельного комплексу обумовлено взаємодією факторів, явищ і процесів, що стимулюють розвиток конкурентоспроможності в сфері надання готельних послуг і споживання, характеризують зв'язки між потребами і виробництвом, попитом і пропозицією, доходом і споживанням.

За вимогами УЄФА загальна потреба у номерному фонді засобів розміщення в м. Києві має бути[18]:

?3740 номерів - у готелях категорії 5 зірок

?4250 номерів - у готелях категорії 4 зірки

? 400 номерів - у готелях категорії 3 зірки

? 5*	? 3 готелі	на	661 номер	- 3079 номерів
? 4*	? 9 готелів	на	1236 номерів	- 3014 номерів
? 3*	- 18 готелів	на	3476 номерів	+ 3076 номерів

Таким чином, по готелях категорії 3 зірки вимоги УЄФА виконані.

Згідно Генерального плану інфраструктури розміщення у м. Києві заплановано будівництво:

? 5*	? 15 готелів	на	5515 номерів
? 4*	? 23 готелів	на	4363 номери

З кожним із 38 інвесторів Київська міська державна адміністрація підписала угоди про взаєморозуміння щодо своєчасного введення об'єктів в експлуатацію[19].

Таким чином, до кінця 2011 року у м. Києві функціонуватиме:

? 5*	? 18 готелів	на	6176 номерів	+ 2436	(65%) 4014 ном.	+ 274
? 4*	? 32 готелі	на	5599 номерів	+ 1349	(65%)  3639 ном.	- 610

Київська міська державна адміністрація для покриття дефіциту в номерному фонді 4-зіркових готелів підписала угоди про взаєморозуміння із замовниками проектів будівництва альтернативних засобів розміщення, прирівнених до відповідної категорії - це:

3 засоби розміщення на 678 апартаментів.

?засіб розміщення на 130 апартаментів по вул. Рибальській, 24/16, (Замовник - ТОВ «Українська торгівельна лінія»);

Для забезпечення своєчасного введення в експлуатацію готелів, що будуються у м. Києві до Євро 2012 розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 07.11.2008 № 1542 «Про утворення робочої групи для вирішення питань будівництва та своєчасного введення в експлуатацію готелів у м. Києві, які будуються до Євро 2012» (рішення Колегії виконавчого органу Київської міської ради від 12.09.2008 р. №41 «Про затвердження Схеми розміщення готелів у м. Києві на період до 2020 року») утворено робочу групу під головуванням першого заступника голови Київської міської державної адміністрації А.К. Голубченка.

Основним завданнями робочої групи є оперативне вирішення питань та координація заходів, спрямованих на розв'язання проблем, які пов'язані з будівництвом та своєчасним введенням в експлуатацію готелів, визначених Генеральним планом інфраструктури розміщення м. Києва до Євро 2012.

В рамках підготовки до Євро 2012 Київська міська державна адміністрація вивчає питання щодо підготовки кваліфікованих кадрів у сфері туризму, готельного та ресторанного господарства для новозбудованих готелів, які не мають міжнародного оператора (30).

Таким чином, Київська міська державна адміністрація постійно здійснює моніторинг об'єктів будівництва, вивчає всі можливі ризики та шляхи їх подолання і гарантує своєчасне введення в експлуатацію необхідної для виконання вимог УЄФА кількості готелів[17].

У 2009 році за інформацією замовників в дію планується ввести 8 закладів готельного господарства та реконструювати готель «Україна» по вул. Інституцька,4.

П'ятизіркові: готельно-офісний комплекс «Хілтон» на 257 номерів, 94 апартаменти по вул. Т. Шевченка, 28-30, «Софітель» на 291 номер по вул. Лютеранська, 14 в;

Тризіркових готелі: адміністративно-готельний комплекс на 105 номерів по вул. Гончара, 69, готельно-офісний центр на 150 номерів по вул. Шолуденка, 3, готельний комплекс на 98 номерів по вул. Солом'янська, 11, готельний комплекс на 200 номерів по вул. Т. Шевченка, 25, готель на 60 номерів по Брест-Литовському шосе, 8а, Дюбек на 100 номерів по вул. Гамарника, 56.

У 2010 році в м. Києві планується ввести в дію 11 закладів готельного господарства та здійснити роботи з поліпшення матеріально-технічного стану готелю «Національний».

Чотиризіркові: NOVOTEL на 350 номерів по пров. Киянівський, 13-21, готельно-офісний комплекс на 32 номери по вул. Костянтинівська, 11/13, тризіркові готелі: «Срібні ключі» на 112 номерів по просп. Глушкова, 95 б, готельний комплекс «IBIS» на 290 номерів по пров. Лаврський, 9, готельно - офісний комплекс «ІВІS» на 450 номерів по вул. Фурманова, 1/7 , готель на 61 номер на розі столичного шосе та вул. Лютневої, готель «Вирлиця» на 300 номерів по проспекту Бажана, мотель-кемпінг на 300 номерів по пр-ту Перемоги, 150, «Парк-готель «Київ» на 350 номерів по вул. М. Юнкерова, 20, двозірковий готель «Александрія» на 90 номерів просп. Перемоги, 62а, мотель-кемпінг на 60 номерів по Броварському проспекту, 31.

У 2011 р. в м. Києві в дію планується ввести 17 закладів готельного господарства, серед яких: п'ятизіркові готелі: готель категорії люкс «Regent» на 444 номери по вул. Червоноармійська, 35-35Б-37, готельний комплекс на 250 номерів в районі Либідської площі, готельний комплекс на 120 номерів по вул. Дегтярна, 2-4, готельний комплекс на 200 номерів по вул. Богатирській в урочищі Оболонь, готельний комплекс на 350 номерів по Дніпровській набережній, готельний комплекс на 700 номерів в 11 мікрорайоні, ж/м «Позняки західні», чотиризіркові готелі: «Холідей Інн» на 210 номерів по вул. Гарматна, 26/2, «Русь Інтернешнл» на 250 номерів по вул. Госпітальна,4, «Кроун Плаза» на 230 номерів по вул. Фізкультури,5, “Туристичний комплекс “Пролісок” на 330 номерів (друга черга) по вул. просп. Перемоги, 179, готельно-офісний комплекс на 150 номерів по Дніпровській набережній, готель на 20 номерів по бульв. Дружби Народів, 44-46, готельний комплекс на 70 номерів по вул. Б. Хмельницького, 12-14, готельний комплекс на 204 номери по вул. Старовокзальна, 26-А, тризіркові готелі: «Театральний» на 70 номерів по вул. Голосіївська,7, готельно-оздоровчий комплекс на 100 номерів по вул. М. Разкової,23, готель у складі мультифункціонального комплексу на 250 номерів по пр-ту Червонозоряний, 113.

У 2012 р. в м. Києві планується ввести в дію 4 заклади готельного господарства: п'ятизірковий готель на 1230 номерів по вул Микільсько-Слобідська, 1, чотиризірковий готельно-офісний комплекс на 320 номерів по вул. Горького, 54, чотиризірковий готельно-офісний комплекс на 240 номерів по вул. Набережно - Хрещатицька, 21, , тризірковий готельно-офісний комплекс «Голосіївський» на 220 номерів по просп. 40-річчя Жовтня, 93.

ВИСНОВОК

Узагальнюючи основні положення, а також результати дослідження, можна зробити наступні висновки.

Гостинність вимагає створення відповідного середовища, ресурсів і механізмів, які визначені і розкриті в роботі із врахуванням особливостей вітчизняної економіки.

Готельний бізнес займає провідне місце в індустрії гостинності, проте його роль і значення може бути всебічно розкрито тільки крізь призму його зв'язків і відносин з функціонально взаємопов'язаними сферами, насамперед туризмом. Доведено, що саме туризм визначає масштаби готельного господарства і діапазон готельних послуг. З таких позицій доповнена загальноприйнята класифікація готелів - групою туристичних готелів.

Аналіз різноманіття послуг об'єктів готельного господарства дозволив виділити і обґрунтувати чотири основні групи готельних послуг: розміщення, харчування, дозвілля, побутове обслуговування. Крім того, відокремлено послуги основні, додаткові і супутні. Саме така класифікація, закладена в основі готельних послуг, дозволила визначити систему послуг, її підсистеми і відповідні структурні елементи таких підсистем.

Дослідження показало, що розвиток готельного бізнесу в Україні за своїми масштабами і темпами не відповідає потребам і суттєво відстає від сучасних вимог індустрії гостинності. Кількісно об'єкти готельного господарства не тільки обмежено, але й територіально розміщено неоптимально, що призводить до надмірної (до 10 разів) регіональної диференціації готельного сервісу, низького рівня (до 30 %) завантаженості готельного фонду і малоефективного його використання. В структурі готельних підприємств переважна частка об'єктів не має категорійності через нерозвинутість системи готельних послуг.

Ми встановили, що проблеми розвитку готельного господарства зумовлені відсутністю стратегії і відповідної політики в цій сфері, нестачею інвестицій, недосконалістю нормативно-правової бази і незадовільним рівнем якості системи готельних послуг.

Основні проблеми готельного господарства на сучасному етапі: скорочення чисельності готелів і номерного фонду; проблема забезпеченості готельними місцями; проблеми МТБ готелів; проблема сертифікації готельних послуг в Україні; складні економічні умови, в яких вимушені виживати готелі - значні витрати на утримання та експлуатацію номерного фонду і проблема платежів готелів за комунальні послуги, значний податковий тиск, високі тарифи на готельні послуги.

Для забезпечення своєчасного введення в експлуатацію готелів, що будуються у м. Києві до Євро 2012 розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 07.11.2008 № 1542 «Про утворення робочої групи для вирішення питань будівництва та своєчасного введення в експлуатацію готелів у м. Києві, які будуються до Євро 2012» (рішення Колегії виконавчого органу Київської міської ради від 12.09.2008 р. №41 «Про затвердження Схеми розміщення готелів у м. Києві на період до 2020 року») утворено робочу групу під головуванням першого заступника голови Київської міської державної адміністрації А.К. Голубченка.

У 2011 р. в м. Києві в дію планується ввести 17 закладів готельного господарства, серед яких: п'ятизіркові готеліє.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. -- К. : Юрінком, 1996. -- 80 с.

2. Закон України „Про туризм” від 15 вересня 1995р. / Голос України вiд 14.11.1995р.; зі змінами та доповненнями.

3. Закон України “Про внесення змін до Закону України "Про туризм” від 18 листопада 2003 року № 1282-ІV // http://zakon1.rada.gov.ua.

4. Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" // http://zakon1.rada.gov.ua.

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 р. "Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки" // http://zakon1.rada.gov.ua.

6. Основні показники розвитку туристичної галузі. //Збірник "Туризм в Україні". - К.: Державний комітет статистики, 2005. - с. 49.

7. Правове регулювання туристичної діяльності в Україні. Збірник нормативно-правових актів //Під заг. ред. проф. В.К. Федорченка. - К.: Університет туризму, економіки і права. - К.: Юрінком, 2002. - 640 с.

8. Програма розвитку туризму в м. Києві до 2010 року. - К.: Поліс, 2003. - 44 с.

9. Седик О. Індустрія туризму //Хрещатик. - №164. - 4 листопада 2005 року. - с. 3.

10. Смаль І.В. Туристична індустрія України: сучасний стан і перспективи розвитку //Туристично-краєзнавчі дослідження. - К., 2004. - с. 116.

11. Сокол Т.Г. Основи туристичної діяльності: підручник /За заг. ред. В.Ф. Орлова. - К.: Грамота, 2006. - 264 с.

12. Таксанов А. Некоторые аспекты безопасности в туризме: методологический подход к безопасности в туризме //«Васко да Гама» -- Менеджмент и маркетинг в туризме. -- 2002. -- № 3. -- С. 15-21.

13. Туризм в Україні - 2004. - Статистичний бюлетень. - К., 2008 - 35с.

14. Туризм в Україні: Статистичний бюлетень. - К., 2002. - 48 с.

15. Туризм и гостиничное хозяйство: Учебное пособие. -- М.: ИКЦ «МарТ»; Ростов н/Д: Издательский центр «МарТ», 2003. -- 352 с.

16. Туристична діяльність. Нормативна база /Роїн О.М. - К.: КНТ, 2005. - 448 с.

17. http://ru.wikipedia.org/

18. www.kmv.gov.ua/

19. www.kyivsta.gov.ua/