Розвиток іноземного туризму в Україні

Розвиток туризму в Україні істотно впливає на такі сектори економіки, як транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів широкого вжитку, і є одним з найбільш перспективних напрямів структурної перебудови економіки.

Туризм в розвинених країнах є одним з важливих джерел стабільного доходу держави. Крім того, що туристичний бізнес є високорентабельним, він ще служить потужним чинником посилення престижу країни, ознайомлення з національними культурами, історією, звичаями, релігійними цінностями.

Туризм для споживачів - це сфера формування і задоволення потреб, для представників ринку туристичних послуг - це галузь додатку капіталу і область діяльності, у тому числі сфера проектування, будівництва і експлуатації установ, зон і комплексів відпочинку, сфера наукового прогнозування ефективності оздоровчих функцій туризму і економічної ефективності функціонування різного роду установ і підприємств ринку туризму.

У свою чергу важливими факторами розвитку туристичної галузі є природно-рекреаційний та історико-культурний потенціал країни.

Чисельність працівників туристичної галузі в Україні у 2007 році становила 113,3 тис. осіб. У зв'язку з тимчасовою зайнятістю протягом активного туристичного сезону, а також наданням туристичних послуг підприємствами інших галузей економіки забезпечується зайнятість 1,86 млн. осіб.

Нині в Україні налічується понад 4,5 тис. закладів для розміщення туристів і відпочиваючих на 620 тис. місць. У модернізацію старих і будівництво нових закладів вітчизняними та іноземними інвесторами у 2007 році вкладено більш як 378 млн. гривень.

Останнім часом щороку збільшується консолідований обсяг туристичних послуг. В 2007 році цей показник перевищив 3,2 млрд. гривень.

Унікальний комплекс історичних, культурних і природних пам'ятників, значні рекреаційні можливості, які має наша держава і його окремі регіони, залучають все більше туристів, у тому числі і іноземних. Забезпечити належну віддачу від цього потужного потенціалу, використовувати його на користь активного відпочинку і оздоровлення людей можна лише за умови чіткої організації туризму, створенні і зміцненні матеріально-технічної бази, залученні дослідних і кваліфікованих кадрів.

Щоб перетворити Україну на туристичну державу світового рівня, необхідно забезпечити ефективну координацію діяльності різних областей економіки, від яких залежить якісне надання туристичних послуг. Це транспорт, торгівля, зв'язок, виробництво сувенірів, індустрія розваг, видавницько-рекламна діяльність і так далі.

Україна має великі потенційні можливості наповнювати бюджет за рахунок розвитку туризму, але розкрити цей потенціал можна шляхом широкого використання різних економічних, стимулюючих засобів, які вже тривалий час використовуються в економіці розвинених країнах. За своїм географічним та геополітичним положенням, за історичною та культурною спадщиною наша держава має унікальні можливості, проте недосконалість законодавчої бази, відсутність розвиненого фінансового ринку, непривабливий інвестиційний клімат створюють перешкоди до розвитку туристичної галузі [20; 112].

В умовах ринкової економіки при обмеженості фінансових ресурсів українських підприємств туристичного комплексу, особливої актуальності набуває питання пошуку джерел їх фінансування. Перспектива розвитку цього комплексу визначається, насамперед, характером інвестиційної політики в країні.

Туристичний ринок в Україні знаходиться на стадії становлення. Стан ринку туристичних послуг конгруентний стану економіки і визначається соціально-економічними та політичними процесами, що відбуваються в країні, відтворюючи перебіг реформування суспільного життя. Україна належить до країн, де туризм як активний спосіб проведення дозвілля заохочувався державою, пропагувався та стимулювався шляхом соціалізації туристичних послуг і тому був сприйнятий більшістю населення як складова способу життя. Поліпшення рівня та умов життя вводить туризм до споживчої суспільної моделі, особливо міського населення, стимулюючи попит і формуючи ринок туристичних послуг.

Тривале домінування внутрішнього туризму за соціалістичної доби обумовило сплеск попиту на міжнародні подорожі, що позначилось зміною статусу та розширенням участі України на ринку міжнародного туризму. Перш за все, розширилась участь країни на даному ринку. З країни - реципієнта з дозованим обсягом обслуговування вона перетворилась на країну-генератора туристичних потоків зарубіжного (виїзного) туризму. Такий процес був притаманний на перехідному етапі для Польщі, Чехії, інших соціалістичних у минулому країн і має об'єктивне соціально-економічне підґрунтя.

Поступові зміни на краще в економічній ситуації та певні зрушення на шляху поліпшення матеріального становища населення створили об'єктивні передумови для розвитку сприятливого стосовно туристичної діяльності ринкового середовища. Позитивні результати дала й державна туристична політика, перш за все, через впровадження системи ліцензування, що посилило контроль за якістю туристичного обслуговування. Але в міжнародному туризмі ситуація залишається нестабільною: пожвавлення туристичної активності чергується із спадами, відтворюючи в цих коливаннях не тільки стан внутрішнього ринкового середовища, а й світової ринкової кон'юнктури (рис. 2.1), де імідж України залишається ще невизначеним.

Рис. 2.1. Динаміка та структура міжнародних туристичних потоків України (2000-2007 рр.).

Україна на ринку міжнародного туризму виступає як країна-генератор туристичних потоків, хоча потік іноземних туристів до нашої країни постійно зростає (рис. 2.2).



Рис. 2.2. Динаміка розвитку туризму в Україні, 2000-2007 рр.

Незважаючи на позитивні зрушення на національному ринку туристичних послуг, які позначені зростанням обсягів діяльності на внутрішньому ринку і зростанням потоку іноземних відвідувачів, ще помітною залишається тенденція перевищення виїзного потоку над в'їзним у структурі міжнародного туризму. Слід відмітити певне падіння темпів виїзного туризму і його мотиваційний та географічний перерозподіл, що позитивно характеризує зміни на національному туристичному ринку. Основними партнерами країни на ринку зарубіжного туризму залишаються країни-сусіди, до яких спрямовані як туристичні, так і транзитні поїздки: Польща (31,4%), Росія (30,5%), Молдова (11,5%), Білорусь (6,5%), Угорщина (5,7%), Словаччина (4,2%). Запровадження візового режиму у відносинах із Словаччиною позначилось зменшенням виїзного потоку майже на 19% за рік. Відпрацьовується механізм роботи візового режиму з Польщею та Угорщиною, які з 1.05.2004 р. стали членами Європейського Співтовариства.

Змінюється мотиваційна структура туристичних подорожей українців за кордон - провідне місце займають поїздки з рекреаційною та екскурсійною метою. В ритміці виїзних потоків можна прослідкувати наявність двох «гарячих» сезонів - яскраво вираженого літнього та менш вираженого зимового. Потоки зарубіжного туризму замикаються переважно в межах Європи (таблиця 2.1), хоча їх географія постійно розширюється: якщо у 2000 р. українці відвідали 96 країн, то у 2008 ця цифра становила - 124 країни. Серед регіонів Європи постійно популярні країни Західної Європи (особливо Франція, Німеччина, Велика Британія, Австрія, Швейцарія) та Середземномор'я (Італія, Іспанія, Туреччина, Греція). Водночас зростають, завдяки активній ринковій політиці країн-партнерів, туристичні потоки до країн Східного Середземномор'я (особливо на Кіпр) та Північної Африки (Єгипет, Туніс, Марокко) [56; 124].

Таблиця 2.1. Регіональна структура міжнародного туризму, 2008 р.

Макрорегіони	Обсяг іноземного туризму	Обсяг зарубіжного туризму
	Кількість осіб	% від загального обсягу	Кількість осіб	% від загального обсягу
Європа	4 263 773	96,8	8 558 049	98,9
Америка	70 503	1,6	47 618	0,55
Африка	14 977	0,34	3 631	0,04
Східна Азія і Тихоокеанський регіон	26 530	0,6	6 451	0,07
Південна Азія	11 618	0,25	1 580	0,02
Близький Схід	18 345	0,41	36 763	0,42
Всього	4 405 746	100	8 654 092	100

Значне подорожчання туристичних послуг не відлякує українців. Наші співвітчизники готові все більше платити за відпочинок, вимагаючи від туроператорів нові маршрути і цікаві програми.

Ринок туристичних послуг в Україні щорік збільшується на 20-30%. У грошовому вираженні торік віна склала мільярд доларів, а в 2008-му році ця цифра збільшилася ще мінімум на 200 млн доларів. І це при тому, що з кожним роком ціни на туристичні поїздки підвищуються мінімум на 15-20%. Від заморської подорожі українців не утримують і проблеми з авіаційними перельотами. У аеропорту інколи доводиться чекати свого авіарейсу декілька годин і навіть цілу добу. Подорожчання авіаційного палива найсильніше впливає на вартість відпочинку. Цього року деякі туристичні напрями піднялися в ціні на 30-40%. Проте наші співвітчизники не економлять на відпочинку. Тим більше що висока інфляція в країні створює атмосферу, коли багато хто психологічно готовий платити за один і той же тур більше, ніж торік.

Що ж стосується інвестицій у сферу туризму, то вітчизняний туризм може стати однією з найприбутковіших сфер економіки України, проте це можливо лише за умови відповідних інвестицій у галузь. Стимулювання розвитку туризму у економічно депресивних регіонах сприятиме створенню нових робочих місць і підвищенню добробуту населення.

Неабияку роль для активної інвестиційної діяльності грає інвестиційний клімат держави та оцінка інвестиційної привабливості регіонів. Проблема полягає у тому, що різні регіони мають нерівномірну кількість інвестицій, внаслідок чого збільшується прірва між розвитком певних регіонів.

Здійснення інвестиційної діяльності в рекреаційно-туристичній сфері передбачає відповідне управління цим процесом, основна мета якого забезпечити найефективнішу реалізацію системи цілей і засобів їх досягнення в даній галузі.

Стратегічними цілями інвестиційної політики в галузі туризму повинні бути: створення законодавчої бази регіонів в області забезпечення гарантій на іноземні інвестиції в туристичний бізнес; створення сприятливого інвестиційного клімату; розробка нових турів, які повинні ураховувати етнокультурні, геополітичні, екологічні чинники туристичних районів.

Для цього необхідно розв'язати такі основні завдання: забезпечити високий темп економічного розвитку рекреаційно-туристичної сфери шляхом здійснення ефективної інвестиційної діяльності та розширення її обсягів; забезпечити мінімізацію інвестиційних ризиків; забезпечити фінансову стабільність і платоспроможність суб'єктів господарювання у процесі реалізації інвестиційних програм; визначити можливі варіанти прискорення реалізації інвестиційних програм.

Реалізації цих завдань у сфері туризму сприятиме створення спеціальних економічних зон рекреаційно-туристського типу з режимом сприятливого інвестиційного клімату на їх території. Крім того, слід передбачити державну гарантію іноземним інвесторам.

Для формування сприятливого інвестиційного клімату в Україні слід приділити значну увагу розвитку санаторно-курортної бази та соціально-економічної інфраструктури та комунального господарства. Не менш важливе значення має формування висококваліфікованого кадрового потенціалу. За умови ефективної інвестиційної політики з боку держави та органів місцевого самоврядування можна залучити більше вітчизняних та іноземних інвесторів для реалізації пріоритетних інвестиційних проектів, що сприятиме розвитку туристичного бізнесу та підняттю на вищий рівень якості обслуговування туристів.

В розвиток туристичного сектора України у 2008 році надійшло 2 млрд. грн. інвестицій. За словами радника міністра культури і туризму, в Україні визначені два шляхи підвищення якості туристичних послуг - розширення спектра пропозицій і визначення ранговості туристичних об'єктів

В свою чергу, Державний комітет туризму та курортів, з метою подальшого розвитку внутрішнього туризму, підписав меморандум з Комітетом інвестиційного співробітництва - громадською організацією, яка підготовлена для створення інвестиційних майданчиків і сприяння залученню інвестицій у проекти туристичної сфери України [56; 130].

Ще одним важливим чинником сучасного розвитку ринку туристичних послуг України є франчайзинг. Сьогодні туристичний ринок в Україні побудований так, що агентствам вижити поодинці дуже складно, а тим більше агентству, яке лише виходить на ринок при величезній кількості тих, що вже існують, зарекомендували себе туристичних агентств. Набагато легко функціонувати мережевим агентствам, які об'єднані єдиним загальним брендом, вже добре розкручені і відомі на ринку, також об'єднані корпоративною культурою, загальними цілями і завданнями, методами управліннями і довгостроковими планами розвитку. Таким чином, створення франчайзингової мережі передбачає системний підхід до збуту, що збільшить об'єми продажів туристичного продукту на ринку, приведе до вищого доходу від послуг, що надаються, завдяки бонусним програмам, розвиватиме особисті контакти, удосконалюватиме технології, знижуватиме витрати туристичних підприємств, пов'язані з рекламою і просуванням агентства на ринок, а також створення і підтримку веб-сайту, наповнюючи інформацією і вчасно оновлюючи його, який є сучасним атрибутом будь-якого успішного підприємства.

А туристична фірма без веб-сайту не може сприйматися серйозно, оскільки більшість споживачів туристичного продукту користуються інтенет-ресурсами, а також це збільшує якість і оперативність роботи фірми в цілому. При цьому встановлення на сайті турагентства пошукової системи дозволить:

1. створити привабливий інтернет-ресурс для споживачів;

2. запропонувати споживачам туристичних послуг десятки тисяч актуальних турів;

3. забути про необхідність постійно підтримувати і оновлювати свій сайт;

4. змусити сайт працювати на турагентство і збільшувати кількість своїх споживачів.

Таким чином сучасний туристичний ринок в Україні характеризується значним розширенням кількості і якості послуг, що неминуче веде до посилення конкуренції, де на перший план висувається проблема збереження і підвищення конкурентоспроможності підприємств, тому актуальним питанням стає створення і розвиток франчайзингової мережі, як конкурентоздатних підприємств на ринку туристичних послуг.

2.2 Позиціювання України на світовому туристичному ринку

Зусилля державної туристичної політики, спрямовані на стабілізацію ситуації і введення її в «цивілізоване» русло полягали у створенні законодавчої бази (Закон про туризм, при всій його недосконалості, на середину 90-х років дозволив ввести анархію і стихію ринку, що формувався, в певне русло нормування даного виду діяльності, запровадивши, зокрема, ліцензування, а згодом і сертифікацію послуг), керованості процесом (був створений Державний комітет України з туризму - зараз Державна туристична адміністрація - і почала формуватись державна політика в цій сфері та механізм її впровадження). Паралельно реформувалась матеріально-технічна база, зокрема, була проведена приватизація об'єктів розміщення, практично спочатку створювалась система підготовки кадрів. Це одразу позначилось на зростанні обсягів внутрішнього туризму, пожвавленні екскурсійної діяльності, зміні мотиваційних уподобань зарубіжного туризму.

Таким чином, конкурентні позиції країни, створення привабливого туристичного іміджу є віддзеркаленням суспільних процесів, що відбуваються в країні. Визначення конкурентних позицій України на ринку туристичних послуг передбачає визначення конкурнтного кола. Європейський вибір нашої країни обмежує це коло Європейським макрорегіоном. Однак значна територіальна диференціація в рівнях соціально-економічного розвитку, як вихідного положення для формування та розвитку індустрії туризму, закріплена в різних типах національних туристичних ринків, поляризація суспільного розвитку країн регіону, закріплена реструктуризацією світогосподарських зв'язків та геопросторовою структурою світового і регіонального ринків, потребує позиціювання конкурентних засад України на регіональному ринку. Україна належить до Європейського туристичного макрорегіону, який поділяється ВТО відповідно до принципу регіональної єдності (континуальності) та особливостей пропозиції туррподукту на п'ять субрегіонів: Північний, Західний, Цент-рально-Східний, Південний та Східно-Середземноморський. Центрально-Східний, до якого входить Україна, є найбільшим за площею і найчисленішим за кількістю країн: з 53 країн регіону до його складу входить 21. Це колишні соціалістичні країни Центральної Європи та СРСР, активний вихід яких на європейський туристичний ринок та входження в світовий туристичний процес розпочалось наприкінці 80 - протягом 90-х років XX ст.

Але в цьому субрегіоні сутність, напрямки та темпи суспільних реформ були відмінні, відповідно до внутрішніх умов кожної країни, тому й рівень соціально-економічного розвитку і, відповідно, рівень розвитку національної індустрії туризму, її пропозиції та можливості також різні. З огляду на це недоцільним є розглядати весь субрегіон як конкурентне середовище українського туристичного продукту. Методично доцільнішим вважаємо обмежити конкурентне коло країнами-сусідами України, оскільки такий підхід дозволяє дотриматись основ конкурентности подібності турпродукту та умов його просування на ринок Саме ці ознаки (спільність історичної долі, умови розвитку та ринкового середовища, сталість соціально-економічних і туристичних зв'язків) дозволяють виокремити на основі україно-центричного підходу регіональний субринок у складі Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії, Болгарії, Росії, Білорусі, Молдови - Український регіональний субринок (УРР) [51; 109].

Включення до даного субринку Болгарії, з якою немає безпосередніх кордонів, вмотивоване спільністю ресурсів Чорноморського узбережжя, які використовуються в пропозиції традиційного для обох країн турпродукту. швидкими темпами за експорт. Решта країн-сусідів мають позитивне сальдо, але в Словаччині воно незначне, в Угорщині спостерігається в цілому стабілізація обсягів діяльності, а в Польщі намітився певний спад загального обсягу діяльності з переважанням імпорту послуг в зовнішньоторговельному балансі.

В торгівлі послугами з країнами-сусідами Україна має позитивне сальдо. Ці країни є стабільними торговельними партнерами нашої країни на європейському ринку послуг, незважаючи на незначні (за виключенням Росії) обсяги та коливання. Регіональний аналіз стану туризму в Україні порівняно з країнами-сусідами дає підстави стверджувати, що за останні роки в провідних країнах в сфері туризму - Польщі та Угорщині - намітився спад попиту іноземного туризму. Поступово, а в Угорщині досить швидко, туристичний потік до цих країн зменшується, хоча вони й залишаються провідними в гілузі туризму країнами як в Європі, так і в світі.

Високі темпи зростання зовнішньоторговельного обороту послуг мають також Росія, Угорщина та Румунія, але характер їх діяльності на ринку послуг відмінний від вітчизняного.

Так, в Росії при переважаючих темпах росту експорту послуг залишається імпортна спрямованість зовнішньоекономічної діяльності; Румунія також має від'ємне сальдо торговельного балансу, до того ж імпорт послуг зростає більш Україноцентричному субрегіоні. кількості прибулих, витіснивши звідти Угорщину до другого десятку. Але за обсягами надходжень від туризму ці країни не належать до провідних країн світу, що вказує на порівняно низький рівень цін на послуги та товари в цих країнах. Обсяги надходжень в Польщі зменшуються пропорційно зменшенню в'їздного потоку, а в Угорщині, навпаки, надходження від туризму зростають і досить швидкими темпами (в середньому в 1,5 рази), незважаючи на зменшення за цей час потоку на 40% [20].

Серед країн-сусідів тільки Росія вирізняється стабільним нарощуванням як темпів іноземного туризму, так і надходжень від туризму (значення цих середніх показників однакове -1,8 рази), що говорить про значні здобутки країни в сфері туризму, зростання інтересу до неї з боку іноземних партнерів та ефективну туристичну політику по завоюванню позицій на туристичному ринку Європи та світу. Серед країн-сусідів України наявність трьох таких потужних країн-конкурентів як Польща, Угорщина та Росія, на які припадає зараз найбільша частка регіонального субринку, з розвиненою індустрією туризму (Польща та Угорщина), що відповідає європейським стандартам, та активною політикою стимулювання туризму створює для нашої країни складну ситуацію. Ця ситуація ускладнюється також відмінним станом ринкового середовища туристичної діяльності: Угорщина та Польща відносяться до тих країн постсоціалістичного простору, в яких практично завершені процеси перебудови економіки на ринкових засадах і які орієнтовані на програму приєднання на Європейсього Свівтовариства.

Туристична політика Польщі, відповідно до прийнятої «Стратегії розвитку туризму у 2005-2015 pp.» спрямована на удосконалення системи внутрішнього та міжнародного туризму шляхом подальших зусиль зі створення туристично привабливого іміджу країни в світі, розвитку інфраструктури при переважанні уваги до збереження культурної спадщини країни, розвитку регіонів. Активна участь в європейських виставкових заходах спрямована на просування традиційного туристичного продукту (туризм відпочинку і розваг, культурний та екскурсійний, активний) та відносно нового сільського туризму. Тур-продукт розрахований на активний споживацький сегмент (30-50 років) та розширення пропозиції в сегменті «третього віку». До позитивних чинників розширення доступності польського турпродукту можна віднести розвиток інфраструктури, особливо авіа - та залізничних перевезень. В той же час саме недоліки інфраструктури та недостатній рівень забезпечення безпеки туристів ускладнюють конкурентні позиції країни. Основними споживачами польського національного турпродукту є туристи з розвинених європейських країн: Німеччини (понад третина потоку іноземних туристів), Великої Британії, Франції, Італії. Україна займає п'яте місце (2005 р.) за обсягами прибуттів до Польщі (106 тис. чол., або 4,2% ринку іноземного туризму). Відповідно, польський туристичний продукт значною мірою спрямований на потреби туристів з Німеччини та країн колишнього СРСР, особливо з України, Росії, Білорусі, Литви. Експерти ВТО вважають, що така просторова сегментація турпродукту звужує можливості країни на Європейському та світовому ринку.

Традиційним національним турпродуктом на ринку іноземного туризму є відпочинок, курортно-лікувальний, культурний та екскурсійний туризм. Зокрема, за програмою «Намисто Славутича» розроблено понад 250 екскурсійних маршрутів, діють понад 100 курортів на основі мінеральних вод та грязей. Маркетингові зусилля спрямовані саме на просування даного продукту, а також нового, представленого екологічними напрямками та сільським туризмом, шляхом поліпшення інформаційного забезпечення (каталоги, туристичні видання, карти, аудиовізуальна продукція, інформаційні мережі), участі в міжнародних регіональних заходах та проведення національних туристичних виставок, координації з ВТО, Організацією Чорноморського співробітництва тощо. Оцінка конкурентних позицій України на субрегіональному ринку, виділеному за країноцентричним принципом, ґрунтується на оцінці середовища ринкової діяльності за параметрами політичної (темпи та напрямки суспільного реформування, незворотність реформ), соціально-економічної стабільності, що забезпечує зростання добробуту і рівня життя, створює передумови введення туризму до стилю життя населення (рейтинг за індексом розвитку людського потенціалу). Означені процеси закріплюються ступенем інтегрованості країни до світогосподарської системи (участь в економічних, політичних, військових союзах). Відповідно іміджу безпечної і процвітаючої країни формується й туристичний імідж: унікальність, різноманітність природних та культурно-історичних ресурсів (показники кількості національних заповідних зон та пам'яток, що ввійшли до Світової спадщини, георозмаїття), комфортність подорожування (розвиток готельної мережі, транспортна зв'язність), що закріплюється показниками економічного характеру, які відбивають роль туризму в економіці країни та участь в світовому туристичному процесі (величина туристичного потоку, надходження від туризму) та доступність національного тур-продукту (візовий режим, обмінні курси валют тощо). За станом ринкового середовища туристичної діяльності найкращі позиції в субрегіоні мають Угорщина та Польща, потужно просувається в цьому напрямку Росія. Стосовно ресурсної бази, то в кожній країні вона представлена унікальним історико-культурним надбанням та характерним сполученням природних умов та ресурсів, які дають можливість створювати як турпродукт масового, так і нестандарстного та елітарного ринків. Останнє, зокрема, стосується можливостей розвитку екстремальних видів туризму в гірських районах, водних, спелеологічнихта інших екологічно спрямованих програм [42; 97].

Тобто, на ринку культурно-пізнавального туризму, відпочинку та розваг, активних видів туризму, а також екологічного та сільського, які виступають для субрегіону інноваційним продуктом, країни УРР можуть конкурувати тільки за пропонованим рівнем комфортності подорожування та доступності турпродукту, маючи практично необмежені можливості урізноманітнення національного продукту як для внутрішнього, так і для міжнародного споживчого ринку. Ємність національного ринку кожної країни обумовлена можливостями транспортної інфраструктури та обсягами пропозиції на ринку готельних послуг. Тут провідними є позиції Угорщини, Болгарії, нарощують пропозицію Словаччина, Польща. Ефективність національної туристичної політики характеризують показники розвитку туризму і перш за все обсягу туристичного потоку. За цим показником, з урахуванням темпів зростання, високі позиції в регіоні завоювали Польща, Угорщина, нарощує потоки Росія. Положення України серед країн-сусідів проміжне: з одного боку, країни, які є провідними в сфері туризму як в Європі так і в світі (Польща, Угорщина), а з іншого, країни, які нарощують туристичні потужності й прагнуть вийти на регіональний ринок (Росія, Болгарія, Словаччина). У субрегіоні Україна має найкращий показник туристичної зв'язності: всі країни-сусіди є основними постачальниками туристів і з усіма (крім Росії та Болгарії) - позитивне сальдо туристичного балансу.

Урізноманітнення і розвиток пропозиції України можливі на напрямках культурно-пізнавального і екскурсійного, екологічного, спортивного, а також сільського туризму. Потребує маркетингових зусиль ринок курортно-лікувального туризму, підтримки та відновлення - ринок круїзного та спортивного туризму, розбудови - ринок гірськолижного туризму. Відносно сегментів споживчого ринку, то основні маркетингові зусилля повинні бути спрямовані на розвиток дитячого відпочинку та оздоровлення, сімейного відпочинку, відновлення та розбудову автотуризму (особливо це актуально стосовно статусу транзитної держави та створення трансєвропейських транспортних коридорів), релігійного туризму. Основним споживчим ринком залишається ринок масового попиту з превалюючою мотивацію «відпочинок+екскурсії». На ринках нестандартного та елітарного попиту домінуючими можуть бути позиції спортивного та екологічного туризму. Завоювання позицій на країноцентричному регіональному субринку для України є першим і важливим кроком на шляху просування до європейського регіонального ринку. Саме посилення дії умов та чинників ринкового середовища, основане на підвищенні ефективності державної туристичної політики в поєднанні з можливостями приватного бізнесу і місцевої ініціативи є тим шляхом, який дозволить нашій країні закріпити наявні конкурентні переваги та набути додаткових переваг в конкурентно-партнерських туристичних відносинах.

2.3 Характеристика географії міжнародних туристичних потоків Україні

Протягом 2008 року чинними були 5338 ліцензій на туристичну діяльність, з них туроператорів - 1606 та турагентів - 3732, відповідно 30% і 70%. У порівнянні з 2007 роком спостерігається збільшення кількості чинних ліцензій на 18,4% (у 2007 р. чинними були 4508 ліцензій).

Протягом 2007 року туристичні послуги фактично надавали 3 833 ліцензіата, з них: туроператорів - 1 281 і турагентів - 2552, відповідно 33% та 67%.

Середньооблікова кількість працівників туроператорів та турагентів дорівнює 22,7 тис. осіб, що на 4,5% більше, у порівнянні з 2007 роком. У 2007 р. зростання складало 3%, що свідчить про зростання темпу приросту.

Пріоритетним напрямком туристичної галузі в 2008 році, як і у 2007 році залишається внутрішній туризм. В цілому по Україні на внутрішній туризм припадає 75% туристів, обслугованих ліцензіатами.

Всього протягом 2008 року туристичними підприємствами обслуговано 2,9 млн. туристів (майже на 30% більше, ніж у 2007 році) та 2,4 млн. екскурсантів (на 35% більше) в т. ч. за видами туризму:

- в'їзний - 372,5 тис. осіб (на 24,8% більше, ніж у 2007 році);

- виїзний - 336,0 тис. осіб (на v61,3% менше, ніж у 2007 році);

- внутрішній - 2155,3 тис. осіб (^у 2 рази більше, ніж у 2007 році. Або на 107,4%).

Збільшення на 30% загальної кількості туристів, обслугованих туроператорами протягом 2008 року, відбулось за рахунок зростання кількості обслугованих внутрішніх і в'їзних (іноземних) туристів.

Зростання загальної кількості туристів протягом року, відбулось за рахунок Івано-Франківської області (на 962 тис туристів), м. Києва (на 483 тис. туристів), АР Крим (на 68 тис. тур.), областей: Волинської (на 35 тис тур.), Львівської (21 тис. тур.), Дніпропетровської (на 12 тис. тур.), Харківської (на 9 тис. тур.), Закарпатської (на 6,4 тис. тур.), Миколаївської (на 5,2 тис. тур.).

У розподілі областей за загальною кількістю обслугованих туристів порядок такий: найбільшу кількість туристів обслужили оператори Івано-Франківської області (1 млн. 252 тис.), м. Києва (майже 309 тис. тур.), м. Севастополя (майже 115 тис тур.), Львівської області (більше 69 тис. тур.), Дніпропетровської обл. (майже 64 тис. тур.), Донецької обл. (майже 58 тис. тур.).

Співвідношення показників у відношенні питань рівня активності туроператорів, використання туристичного потенціалу регіонів, частки ринку, опанованої туроператорами, картина 2008 року така.

Щодо рівня загальної активності туроператорів та використання туристичного потенціалу областей, про що свідчить збільшення кількості обслугованих туристів, трійку лідерів склали:

- Волинська обл. (приріст кількості туристів 2008/2007 склав 728,1%);

- м. Київ (приріст 2008/2007 - 573,6%);

- Івано-Франківська обл. (приріст 2008/2007 - 332,7%).

Щодо розподілу ринку між туроператорами регіонів лідерами у 2008 році стали:

- Івано-Франківська обл. (43,7% ринку, приріст склав 30,6%);

- м. Київ (19,8% ринку, приріст - 10%);

- АР Крим (10,8% ринку, приріст - v-0,1%).

Разом вони займають 74,3% туристичного ринку.

У 2008 році відбувся перерозподіл у структурі туристичного ринку. У 2008 році найбільшого розвитку набув внутрішній ринок, який зріс вдвічі, й у структурі ринку збільшив свою частку з 47% у 2007 році до 75% у 2008 році. Водночас відбулося суттєве зменшення обсягів виїзного туризму, де спостерігається падіння на 61%. У структурі ринку виїзний зменшив свою частку з 39% у 2007 р. до 12% у 2008 році. Сегмент в'їзного туризму майже не змінився - його рівень 14% у 2007 році і 13% у 2008 році [56].

Таблиця 2.2. Зміна приросту за кількістю обслугованих туристів у 2007 та 2008 роках

Вид туризму	2007/2006	2008/2007
В`їзний	v8%	24,8%
Виїзний	53%	v61,3%
Внутрішній	11%	107,5%
Екскурсії	4%	35,3%
Всього туристів	21%	29,8%

Рис. 2.3. Структура туристичного ринку у 2007 році

Рис. 2.4. Структура туристичного ринку у 2008 році

Рис. 2.5. Динаміка розвитку видів туризму в період 2006-2008 рр. (кількість туристів, тис. осіб)

Обсяг наданих туристичних послуг суб'єктами туристичної діяльності в Україні у 2008 році збільшився, у порівнянні з 2007 роком на 44% (зростання у 2007 р. - 37%) і становить 5,5 млрд. грн. Це результат, який зумовлений такими тенденціями: на фоні збільшення загальної кількості туристів відбулося зменшення тривалості подорожей (в середньому на v18%) і збільшення їх вартості - в середньому на 11%.

Найбільше зросла середня вартість путівки по виїзному туризму (майже у 4 рази), хоча тривалість подорожі залишилась на рівні минулого року - 8,2 туродні. Суттєво подорожчали й путівки у в'їзному туризмі - в середньому на 32%.

Тривалість подорожі для іноземних туристів теж залишилася майже на рівні 2007 року - 7,3 туродні. Водночас середня вартість путівки внутрішнього туризму суттєво впала - на v-37,4%. Як підсумок середня вартість одного туродня збільшилася біль, ніж на 76%.

Платежі до бюджету ліцензіатів у 2008 році збільшились порівняно з 2007 роком на 32,5% і становлять 174 млн. грн. В середньому з розрахунку на одного ліцензіата припадає більше 45 тис. грн. платежів до бюджету, що майже на 5% більше, ніж у 2007 році [31].

Ефективність роботи підприємств у 2008 році дещо збільшилась - в середньому один ліцензіат обслужив 747 туриста, що на 3,3% більше, ніж в минулому році.

Продуктивність праці у 2008 році підвищилась - в середньому на одного ліцензіата припадає 241 тис. грн. обсягу наданих послуг, що на 38% більше, ніж у 2007 році.

За географічними напрямами туристичні потоки 2008 року такі:

- Туреччина - 25% виїжджаючих туристів;

- Єгипет - 17% виїжджаючих туристів;

- Чеська республіка - 7% виїжджаючих туристів;

- Польща - 4% виїжджаючих туристів;

- Угорщина - 4% виїжджаючих туристів.

До України як і в 2007 році приїздили переважно з Росії (46%), США (7%), Німеччини (5%), Англії (3%), Білорусії (3%).

Перші місця за рейтингами основних показників у 2008 році посідають м. Київ, Івано-Франківська область та АР Крим.

Протягом 2008 року Україну відвідали 23,1 млн. в'їзних (іноземних) туристів, що на 22% або майже на 4,2 млн. осіб більше, ніж у 2007 році.

Збільшення обсягів в'їзного потоку за 2008 р. відбулося за рахунок зростання кількості поїздок з приватною метою та з організованого туризму (відповідно на 24% та 20%). Збільшення подорожей з приватною метою спостерігається з таких країн: Росія (на 10% або на 593,9 тис. осіб), Білорусь (на 46% або на 797,2 тис. осіб), Молдова (на 34% або на 994,1 тис. осіб), Узбекистан (на 77% або на 30,8 тис. осіб), Румунія (на 207% або на 672,8 тис. осіб), Словаччина (на 47% або на 197,5 тис. осіб).

Рис.к 2.6. В'їзний туризм, 2008 р.



Рис. 2.7. Темпи приросту, %

Зростання кількості поїздок з організованого туризму відбулося з Росії (на 99% або на 281,7 тис. осіб), Молдови (на 53% або на 6,2 тис. осіб), Італії (на 28% або на 6,9 тис. осіб), Туреччини (на 23% або на 4,6 тис. осіб), Польщі (на 15% або на 21,2 тис. осіб), Вірменії (на 39% або на 0,9 тис. осіб). Однак, з Угорщини та Словаччини зменшилась кількість організованих туристів відповідно на 85% (або на 77,2 тис. осіб) та 80% (або на 28,9 тис. осіб), з Румунії на 33% (або на 1,5 тис. осіб), з Чехії на 13% (або на 1,5 тис. осіб), з Німеччини на 6% (або на 4,2 тис осіб), з Литви на 3% (або на 0,2 тис. осіб).

Проаналізуємо структуру в'їзного турпотоку за мотивацією:

Службова поїздка- 941,1 тис. осіб, 4% потоку, зменшення на 10% або на 100,3 тис. осіб.

Організований т-м - 1 511,6 тис. осіб, 7% потоку, збільшення на 20% або на 251,6 тис. осіб.

Приватний туризм - 20 620,3 тис. осіб, 89% потоку, зростання на 24% або на 4,0 млн. осіб.

В структурі в'їзного турпотоку змін майже не сталось - частка приватного туризму виросла з 88% у 2007 р. до 89% за 2008 р., а частка організованого туризму залишилась такою самою - 7%.

Проаналізуємо структуру в'їзного турпотоку за країнами походження:

Країни СНД - 14,5 млн. осіб, 63% потоку , зростання на 22% або на 2,7 млн. осіб.

Країни ЄС - 7,1 млн. осіб, 31% потоку, зростання на 13% або на 787,1 тис. осіб.

Інші країни - 1,5 млн. осіб, 6% потоку, зростання на 96% або на 724,9 тис. осіб.

Рис. 2.8. Кількість іноземних громадян, які в'їзжали в Україну, 2006-2008 роки

Рис. 2.9. Темпи приросту 2007/2006, 2008/2007, %

Зростання в'їзного турпотоку з країн ЄС відбулося в основному за рахунок збільшення кількості подорожуючих з країн: Естонії (на 15% або на 2,6 тис. осіб), Латвії (на 18% або на 6,1 тис. осіб), Литви (на 13% або на 5,9 тис. осіб), Польщі (на 11% або на 449,8 тис. осіб), Австрії (на 23% або на 5,8 тис. осіб), Великобританії (на 17% або на 9,5 тис. осіб), Італії (на 22% або на 13,6 тис. осіб), Бельгії (на 14% або на 1,4 тис. осіб), Франції (на 13% або на 5,3 тис. осіб) [30; 143].

Таблиця 2.3. Рейтинг 10 головних країн в'їзного туризму, 2008 рік.

№		Осіб	Частка	2008/2007
	Всього	23 072 942	100%	+ 22%
1	Росія	7 248 502	31%	+ 16%
2	Польща	4 427 772	19%	+ 11%
3	Молдова	3 997 567	17%	+ 31%
4	Білорусь	2 917 859	13%	+ 37%
5	Угорщина	1 250 244	5%	+ 8%
6	Румунія	1 009 017	4%	+ 190%
7	Словаччина	663 588	3%	+ 31%
8	Німеччина	234 269	1%	+ 9%
9	США	130 321	1%	+ 17%
10	Узбекистан	77 295	0,3%	+ 71%
	Разом	21 956 434	95%

Виїзний турпотік за 2008 р. збільшився (в основному за рахунок поїздок з організованого туризму), порівняно з 2007 р. на 3% або на 459,4 тис. осіб та становить 17,3 млн. осіб.



Рис. 2.10. Виїзний туризм, 2008 р.

Рис. 2.11. Темпи приросту, %.

Проаналізуємо структуру виїзного турпотоку за мотивацією:

Службова поїздка- 771,0 тис. осіб, 4% потоку, зменшення на 4% або 29,5 тис. осіб.

Організований туризм - 1 898,2 тис. осіб, 11% потоку, збільшення на 31% або на 444,5 тис. осіб.

Приватний туризм - 14 665,5 тис. осіб, 85% потоку, зростання на 0,3% або 44,4 тис. осіб.

Збільшення організованого туризму відбулося за рахунок зростання кількості подорожуючих за такими напрямами: Польща (на 594% або 369,6 тис. осіб), Австрія (на 61% або на 10,9 тис. осіб), Туреччина (на 29% або на 65,5 тис. осіб), Єгипет (на 45% або на 54,5 тис. осіб), Німеччина (на 30% або на 13,7 тис. осіб), Італія (на 42% або на 10,8 тис. осіб), Великобританія (на 50% або на 6,9 тис. осіб), Нідерланди (на 64% або на 12,4 тис. осіб), США (на 64% або на 7,7 тис. осіб), Ізраїль (на 48% або на 8,0 тис. осіб).

Приватні поїздки збільшились за рахунок зростання кількості виїжджаючих українців до Молдови (на 44% або на 451,5,1 тис. осіб), Румунії (на 100% або на 266,0 тис. осіб), Словаччини (на 52% або 113,6 тис. осіб), Єгипту (на 111% або на 44,0 тис. осіб), Туреччини (на 16% або на 19,2 тис. осіб), Італії (на 10% або на 4,3 тис. осіб) [56].

Проаналізуємо структуру виїзного турпотоку за країнами походження:

Країни СНД - 8,9 млн. осіб, 51% потоку, зростання на 6% або на 533,0 тис. осіб.

Країни ЄС - 6,8 млн. осіб, 39% потоку, зменшення на 8% або на 602,6 тис. осіб.

Інші країни - 1,6 млн. осіб, 10% потоку, зростання на 47% або на 529,0 тис. осіб.

Рис. 2.12. Кількість іноземних громадян, які виїжали в Україну, 2006-2008 роки



Рис. 2.13. Темпи приросту 2007/2006, 2008/2007, %

Таблиця 2.4. Рейтинг 10 головних країн виїзного туризму, 2008 рік.

№		Осіб	Частка	2008/2007
	Всього	17 334 653	100%	+ 3%
1	Росія	5 784 814	33%	- 1%
2	Польща	4 380 264	25%	- 5%
3	Білорусь	1 506 199	9%	+ 17%
4	Молдова	1 504 752	9%	+ 34%
5	Угорщина	1 367 642	8%	- 24%
6	Румунія	599 261	3%	+ 86%
7	Туреччина	476 062	3%	+ 21%
8	Словаччина	374 118	2%	+ 18%
9	Єгипет	287 167	2%	+ 60%
10	Німеччина	166 002	1%	- 4%
	Разом	16 406 281	95%

Проведемо аналіз динаміки іноземного туризму в Україні за І півріччя 2009 року.

Протягом І півріччя 2009 року туристичні послуги надавали 3880 ліцензіатів, з них: туроператорів - 1 733 і турагентів - 2147, відповідно 45% та 55%. Середньооблікова кількість працівників туроператорів та турагентів дорівнює 22,2 тис. осіб, що на 7% більше, у порівнянні з І півріччям 2008 року.

Пріоритетними видами туристичної діяльності у І півріччі 2009 року, як і в аналогічному періоді 2008 року, залишаються виїзний та внутрішній туризм. В цілому по Україні на внутрішній туризм припадає 47% туристів, обслугованих ліцензіатами, на виїзний туризм - 42% та в'їзний - 11%. Ця тенденція продовжується з 2006 р. У 2003-2004 рр. турфірми України віддавали перевагу в роботі в'їзному туризму, який за чисельністю потоку перевищував виїзний туризм.

Всього протягом І півріччя 2009 року туристичними підприємствами обслуговано 2,3 млн. туристів (на 7% більше, ніж у І півріччі 2008 році) та 918,7 тис екскурсантів (на 51% більше) в т. ч. за видами туризму:

- в'їзний - 245,5 тис. осіб (на 25% більше, ніж у І півріччі 2008 році);

- виїзний - 950,6 тис. осіб (на 24% більше, ніж у І півріччі 2008 році);

- внутрішній - 1,1 млн. осіб (на v8% менше, ніж у І півріччі 2008 році).

Туроператорами обслуговано загалом 1,1 млн. туристів (на 10% більше, ніж у І півріччі 2008 році) в т. ч. за видами туризму:

- в'їзний - 135,6 тис. осіб (на 46% більше, ніж у І півріччі 2008 році);

- виїзний - 604,0 тис. осіб (у 4,3 рази більше, ніж у І півріччі 2008 році);

- внутрішній - 698,3 тис. осіб (на v17% менше, ніж у І півріччі 2008 році).

Зростання на 7% загальної кількості туристів, обслугованих ліцензіатами протягом І півріччя 2009 року, відбулось за рахунок збільшення кількості обслугованих виїзних туристів.

Перші місця за рейтингами основних показників, як і в попередніх роках, посідають м. Київ та АР Крим.

Обсяг послуг, наданих суб'єктами туристичної діяльності протягом І півріччя 2009 року становив 3,2 млрд. грн. і збільшився на 62% або на 1,2 млрд. грн. порівняно з І півріччям 2008 роком.

Зростання обсягу послуг зареєстровано не у всіх областях України, а найбільш суттєве забезпечили ліцензіати регіонів: Житомирського в 2,8 рази або на 7,1 млн. грн., Івано-Франківського в 2,6 рази або на 43,7 млн. грн., Київського в 2,5 рази або на 17,7 млн. грн. та у Дніпропетровського в 2,2 рази або на 100,8 млн. грн. Сумського в 2 рази або на 4,5 млн. грн. та в м. Києві в 1,7 раз або на 855,8 млн. грн.

Приріст обсягів наданих послуг наявний в регіонах:

Волинській області - (на 6,9 млн. грн. або + 96%);

Чернігівській області - (на 4 млн. грн. або + 57%);

Закарпатській області - (на 7,4 млн. грн. або + 64%);

Харківській області - (на 24 млн. грн. або + 57%);

Запорізькій області - (на 13 млн. грн. або + 55%);

Зменшення обсягів наданих послуг спостерігається лише в Одеському регіоні v на 24% або на 19,9 млн. грн.

Протягом 6 місяців Україну відвідали 11,3 млн. в'їзних (іноземних) туристів, що на 19% або на 1,8 млн. осіб більше, ніж за аналогічний період 2008 року.

Збільшення обсягів в'їзного потоку у І півріччі 2009 р. відбулося за рахунок зростання кількості поїздок з приватною метою на 16% з таких країн: Польща (на 16% або на 336,6 тис. осіб), Білорусь (на 33% або на 304,5 тис. осіб), Молдова (на 16% або на 264 тис. осіб), Росія (на 9,4% або на 226 тис. осіб), Румунія (на 33,7% або на 160,4 тис осіб). Цей сегмент займає 90% усього в'їзного туристичного потоку.

Варто відзначити, що змінилася тенденція у сфері організованого туризму. У першому півріччі 2009 р. спостерігається зростання цього сегменту на 59% (+223,8 тис. осіб), тоді як відповідний період 2008 р. показав зменшення на 15%. Збільшення потоків організованого туризму спостерігаються з Польщі (збільшення на 235,5%, або на 143,3 тис. осіб), Росії (збільшення на 49,7%, або на 47 тис осіб), Німеччини (збільшення на 42%, або на 8,7 тис. осіб).

Рис. 2.14. Динаміка в'їзного туристичного потоку за 6 місяців 2007-2009 рр.

Структура в'їзного турпотоку за мотивацією:

Службова поїздка: 543,5 тис. осіб, 5% потоку, зростання на 34,5%, або на 139,5 тис. осіб.

Організований т-м: 602,5 тис. осіб, 5% потоку, зростання на 59% або на 223,8 тис. осіб.

Приватний туризм: 10112,7 тис. осіб, 90% потоку, зростання на 15,8% або на 1,4 млн. осіб.



Рис. 2.15. Розподіл сегментів в'їзного турпотоку за метою відвідування (6 місяців 2008 року)

Рис. 2.16. Розподіл сегментів в'їзного турпотоку за метою відвідування (6 місяців 2009 року)

В структурі в'їзного тур потоку відбулися такі зміни - частки організованого туризму та службових поїздок рівномірно збільшилися з 4% у І півріччі 2008 р. до 5% у І півріччі 2009 р., водночас частка приватного туризму зменшилася з 92% до 90%.

Структура в'їзного турпотоку за країнами походження:

Країни СНД - 6,4 млн. осіб, 57% потоку, зростання на 17% або на 1,7 млн. осіб.

Країни ЄС - 4,0 млн. осіб, 36% потоку, зростання на 19% або на 646,4 тис. осіб.

Інші країни - 0,8 млн. осіб, 7% потоку, зростання на 26 або на 173,7 тис. осіб.

Зростання в'їзного турпотоку з країн ЄС відбулося в основному за рахунок збільшення кількості подорожуючих з країн: Польща (на 22% або на 500 тис. осіб), Словаччина (на 59% або на 126,5 тис. осіб), Німеччина (на 15,6% або на 13 тис. осіб), Чехія (на 25% або на 4,1 тис. осіб).

Таблиця 2.5. Рейтинг 10 головних країн в'їзного туризму, 1 півріччя 2009 рік

№		Осіб	Частка	2008/2007
	Всього	11258808	100%	+ 18,3%
1	Росія	2920440	25,9%	+ 12,7%
2	Польща	2791659	24,8%	+ 21,8%
3	Молдова	1973766	17,5%	+ 16,1%
4	Білорусь	1333691	11,8%	+ 33,5%
5	Румунія	643397	5,7%	+ 34,9%
6	Угорщина	573066	5,1%	- 4,0%
7	Словаччина	339978	3,0%	+ 59,3%
8	Німеччина	96069	0,9%	+ 15,6%
9	США	59345	0,5%	+ 9,4%
10	Азербайджан	36463	0,3%	+ 3,6%
	Разом	10767874	96%

Виїзний турпотік у І півріччі 2009 р. зменшився (з причини падіння числа приватних подорожей) порівняно з І півріччі 2008 р. на v-12,7%, або на v1 млн. 46 тис. осіб та становив 7,2 млн. осіб.



Рис. 2.17. Динаміка в'їзного туристичного потоку за І пів. 2007-2009 рр.

Найбільше падіння подорожей українських туристів спостерігається у напрямках: Польща (зменшення на v59%, або на 1 млн. 265 тис. осіб), Угорщина (зменшення на v19,7%, або на 139 тис. осіб), Білорусь (зменшення на v18%, або на 138,6 тис. осіб), Румунія (зменшення на v19%, або на 55,6 тис. осіб). Зменшення загального виїзного потоку відбулося з причини значного падіння приватних подорожей (майже на v 17%, або на 1 млн. 193 тис осіб). Найбільше падіння турпотоку відбулося в потоці подорожуючих до Польщі (на v65,6%, або на 1,3 млн.).

Водночас сегмент організованого туризму зріс на 12,3% (+92,7 тис. осіб). Збільшення організованого туризму відбулося за рахунок зростання кількості подорожуючих за такими напрямами: Єгипет (на 49,5%, або на 43,3 тис. осіб), Чехія (на 381,6%, або 42,5 тис. осіб), Росія (на 64,2%, або на 41,2 тис. осіб), Туреччина (на 8,4%, або на 10,3 тис. осіб) [31].

Структура виїзного турпотоку за мотивацією:

Службова поїздка: 426,5 тис. осіб, 6% потоку, зростання на 14,7%, або на 54,7 тис. осіб; Організований туризм: 848,8 тис. осіб, 12% потоку, зростання на 12,3%, або на 92,7 тис. осіб; Приватний туризм: 5 млн. 935,2 тис. осіб, 82% потоку, зменшення на v -6,7%, або на 1 млн. 192,9 тис. осіб.



Рис. 2.18. Розподіл сегментів виїзного турпотоку за метою відвідування (6 місяців 2009 року)

Структура виїзного турпотоку за країнами походження: Країни СНД: 4,3 млн. осіб, 59,2% потоку, зростання на 3%, або на 106,2 тис. осіб; Країни ЄС: 2,1 млн. осіб, 29,3% потоку, зменшення на v36%, або на 1 млн. 215,4 тис. осіб; Інші країни: 0,8 млн. осіб, 11,5% потоку, зростання на 8,3% або на 63,6 тис. осіб.

Рис. 2.19. Розподіл сегментів виїзного турпотоку за метою відвідування (6 місяців 2008 року).

Таблиця 2.6. Рейтинг 10 головних країн виїзного туризму, 1 півріччя 2009 рік.

№		Осіб	Частка	2008/2007
	Всього	7210471	100%	-12,7%
1	Росія	2700019	37,4%	+ 0,04%
2	Молдова	911559	12,6%	+ 35,2%
3	Польща	888540	12,3%	- 58,7%
4	Білорусь	628169	8,7%	- 18,1%
5	Угорщина	567895	7,9%	- 19,7%
6	Румунія	238124	3,3%	- 18,9%
7	Туреччина	222299	3,1%	+ 10,3%
8	Словаччина	221566	3,1%	+ 47,0%
9	Єгипет	213511	3,0%	+ 58,6
10	Чехія	85619	1,2%	+ 223,5%
	Разом	6677301	92,6%

3. Пропозиції щодо вдосконалення розвитку іноземного туризму в Україні

3.1 Проблеми розвитку іноземного туризму в Україні

На сьогодні, крім загального відставання розвитку рекреаційно-туристичної сфери України від подібної галузі багатьох країн світу, існує досить суттєва диференціація різних територіальних одиниць країни за рівнем розвитку санаторно-курортної та туристичної діяльності. Існуючий стан розвитку індустрії відпочинку і туризму в межах України різниться по кожного регіону (АР Крим, адміністративні області, м. Київ, м. Севастополь) країни.

За кількістю обслужених туристів попереду виділяється м. Київ, далі йде Автономна республіка Крим, потім Одеська область, а також м. Севастополь, Львівська, Херсонська, Запорізька, Донецька Харківська області. Найменше обслужених туристів у таких регіонах як Житомирська, Чернігівська та Сумська області. Найбільша кількість обслужених екскурсантів відслідковується в Автономній республіці Крим, а також м. Севастополь та м. Київ, далі йдуть такі регіони як Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Херсонська та Запорізька області. Відповідно, найменше екскурсантів було у Сумській та Рівненській областях, а також Чернігівській, Житомирській, Хмельницькій, Тернопільській, Черкаській, Миколаївській та Донецькій областях.

Враховуючи існуючі дані, всі області України можна об'єднати у певні групи за кількістю обслужених туристів:

1) найбільш розвинені (м. Київ);

2) розвинені (АР Крим, Одеська область);

3) середньо розвинені (м. Севастополь, Львівська, Херсонська, Запорізька, Донецька, Харківська, а також Закарпатська, Волинська, Миколаївська, та Дніпропетровська області);

4) слабо розвинені: (Луганська, Полтавська, Кіровоградська, Київська, Вінницька, Хмельницька, Рівненська, Чернівецька, Івано-Франківська області);

5) нерозвинені: (Тернопільська, Черкаська області);

6) відсталі регіони: (Сумська, Чернігівська, Житомирська області).

За кількістю обслужених екскурсантів слід виділити наступні групи:

1) найбільш розвинені (АР Крим);

2) розвинені: (м. Київ, м. Севастополь);

3) середньо розвинені: (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Херсонська, Запорізька, також Одеська, Харківська, Полтавська, Волинська області);

4) слабо розвинені (Вінницька, Дніпропетровська, Луганська області);

5) нерозвинені: (Тернопільська, Чернівецька, Хмельницька, Житомирська, Чернігівська, Кіровоградська, Миколаївська, Черкаська, Донецька);