Вижницький район. Туристична привабливість

Міністерство освіти і науки України

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича

Географічний факультет

Практична робота

"Вижницький район. Туристична привабливість"

Виконав:

студент 211 групи

Козубовький Богдан

Чернівці 2009

План

1. Загальна інформація

2. Вижницький національний парк

3. Вашківці

4. Мигово

5. Берегомет

6. Долішній шепіт

1. Загальна інформація

Клімат помірно-континентальний. Річна кількість опадів коливається в межах 550 мм. На пн-сх району і до 1000-1200 мм. на пд.-зх. Середньомісячна температура також змінюється в цьому ж напрямку і складає -7,4 - -7,6 в січні та 15-17 у липні. Даний температурний режим сприяє розвитку туризму, бо ці температури легко переносяться людиною.

Рельєф Вижницького району є досить типовим для передгірського регіону: невисокі гори чергуються з рівними площадками. Найвищі гори не сягають навіть 1400 метрів. А середня висота над рівнем моря складає 230м. Невисокі але затяжні схили гір добре освоєні. Саме тут працюють різні гірськолижні комплекси.

Вижницький район розташований на південному-заході Чернівецької області у передгірському та гірському поясі. Він є прикордонним районом, що відіграє позитивну роль для розвитку міжнародного туризму.

Туристична інфраструктура винницького району пройшла довгий шлях формування, який і зараз продовжується. До послуг туристів готельні комплекси "Едельвейс" в с. Іспас, "Стіжок" у смт. Берегомет, "ВасАнна" у с. Банилів, "Карпатська зірка" у с. Мигово. Також у Вижницькому районі є низка приватних садиб зеленого туризму, які радо приймуть відвідувачів у всі пори року. Такі садиби розташовані у с. Виженка (6) у с. Чорногузи (3), у смт. Берегомет (1) та у м. Вижниця (1). Популярними місцями відпочинку є садиба "Лекече" на хуторі Лекече та гірськолижний комплекс "Мигово" у с. Мигово, пансіонат "Черемош" та притулок "Німчич".

На туристичному ринку Вижницького району працює більше 40 туристичних операторів та турагентів, які надають високоякісні послуги на території району. Найвідомішими є: обласне колективне підприємство "Чернівці турист", транспортно-туристична компанія "Кнаус", туристична фірма "Скай", ТзОВ "Чернівці-Супутник ЛТД", туристична компанія "Навколо світу", турагенство "Круїз-2000". Дані підприємства пропонують низку турів, які так чи інакше пов'язані з Вижниччиною та її багатими рекреаційними ресурсами. Найпопулярнішими турами є "Вижницьке сафарі", "Вижницький національний парк", "Вижниччина туристична" "Сплав по річці Черемош".

Вижницький район має хороше транспортне сполучення з всіма сусідніми районами та з Румунією. Головною транспортною артерією Вижниччини є траса Чернівці-Вижниця. До Вижниці кожного дня з обласного центру відправляється більше 25 маршрутних автобусів, до с. Мигово можна легко дістатися також за допомогою автотранспорту. Також на території району є залізниці, але вони не відіграють значної ролі у транспортному сполученні.

Тури на Вижниччину є досить популярними бо саме вона має розвинуту туристичну інфраструктуру. Такій популярності сприяє реклама у ЗМІ, громадському транспорті, біл-бордах, сіті-лайтах та три-лайтах. Велика увага приділяється залученню нових інвесторів на Вижниччину, бо саме цей регіон має ще багато незвіданого та прекрасного (такого, що могло б зацікавити туриста).

Територія Вижницького району здавна була ласим шматком для різних людей. Саме на Вижниччину відбулося декілька великих битв у яких брали участь армії не однієї держави. На території Вижницького району помирали в боях українці, росіяни, румуни, молдовани, німці, поляки, євреї. На Вижниччині є багато музеїв: музей виробів при коледжі прикладного мистецтва ім. Ю. Шкрібляка, етнографічно-краєзнавчий музей, музей Назарія Яремчика, музей поета Миколи Марфієвича, музей Тараса Мельничука у м. Вижниця музей І. Бажанського у м. Вашківці музей-садиба Д. Загула у с.Мілієво, музей Одарки Киселиці у с. Лукавці та музей Миколи Костриби у с. Вовчинець.

З Вижниччиною пов'язана доля багатьох відомих людей: Юрія Федьковича, Корнелія Устиновича, Лесі Українки, Івана Франка, Марка Вовчка, Ольги Кобилянської, Василя Стефаника, Гната Хоткевича, Одарки Киселиці, Назарія Яремчика, Дмитра Загула та багатьох інших.

На території Вижницького району розвинуті декілька народних промислів. Але найбільшого розвитку набули різьба по дереву та гончарство. Тарілки, скриньки та інші вироби прикрашені вижницькими різьбярами є по всьому світу. Великим майстром гончарної справи є М.Костриба. у музеї якого представлені зразки гончарного мистецтва Вижниччину. Також Наш край багатий на різні звичаї та обряди. Всі, напевне, чули про Вашківецьку "переберію". Саме вона є одним з найбільш відомих дійств України. Дане свято має велику і довгу історію, яка є цікавою великій кількості людей. І я думаю, що доцільно було б організовувати тури, які б сприяли вивченню традицій і звичаїв Вижниччини.

На території Вижницького району є можливість організовувати різноплановий та різносезонний відпочинок. Цьому сприяє як клімат, так і наявність інфраструктури. На Вижниччині можуть знайти собі заннятя всі, і ті хто хоче спокійно відпочити на лоні природи, і любителі гострих відчуттів.

2. Вижницький національний природний парк

Розташування: Чернівецька область, Вижницький район

Площа: 7928,4 га

Підпорядкування: Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.

Поштова адреса: 59233, Чернівецька обл., Вижницький р-н, смт. Берегомет вул. Центральна, 27а.

Тел./факс: (03730) 3-69-06, тел. 3-60-52, 3-63-49

e-mail: npbland@cv.ukrtel.net

Національний природний парк "Вижницький" був створений згідно з Указом Президента України від 30 серпня 1995 року № 810 на площі 7928,4 гектари, з яких 7013,4 надані парку в постійне користування.

За функціональним зонуванням території заповідна зона складає 2087,2 га, зона регульованої рекреації - 4853,3 га, зона стаціонарної рекреації - 21,8 га, господарська зона - 966,1 га. У парку працюють 87 осіб, з них у науковому підрозділі - 6, у службі охорони - 29 осіб.

Парк створено з метою збереження, відтворення та раціонального використання природних ландшафтів Буковинських Карпат з унікальними історико-культурними комплексами.

За площею це найменший з національних природних парків Українських Карпат, проте з його появою було сформовано досить струнку мережу заповідних територій, що репрезентують усі висотно-поясні структури гірської країни. На відміну від інших національних парків регіону, де переважають середньо- та частково високогірні ландшафти й рослинність, "Вижницький" уособлює низькогірну частину Карпат з досить м'яким кліматом і переважанням в лісах теплолюбних порід - бука та ялиці.

Територія національного парку розташована на межі Українських Карпат (області Зовнішніх Карпат) та Передкарпаття. В районі низькогірного рельєфу Покутсько-Буковинських Карпат гірські хребти невисокі, мають згладжені вершинні гребені, й лише хребет Смидоватий у південній частині парку можна віднести до скибового середньогір'я з висотами 1000 м і більше н.р.м. В цілому рельєф території національного парку відрізняється м'якістю обрисів, що зумовлено малою стійкістю флішових відкладів, які його складають, до денудації. Гострі форми рельєфу і крутосхили понад 45 - 50О зустрічаються лише в західній частині р. Черемош, в місцях виходу пісковиків, а також в ерозійних врізах русел рік. Подекуди зустрічаються зсуви та осипи невеликих розмірів.

Ландшафтне різноманіття парку визначається належністю до басейнів річок Черемош та Сірет. Східна, сіретська частина має більш згладжені контури гірських пасом, широкі долини його приток Сухого та Стебника, меншу кількість геологічних відшарувань. Західна, черемоська частина парку в басейні річок Великої та Малої Виженки розчленована значно глибше й інтенсивніше. Тому тут поширені стрімкі схили з відслоненнями геологічних порід, мальовничі скелі, численні водоспади, ущелини-ворота.

Клімат на території національного природного парку помірно континентальний, з достатнім та надлишковим зволоженням, нежарким літом, м'якою зимою, теплою осінню. Спостерігаються значні мікрокліматичні відмінності між двома частинами парку, сіретською та черемоською (загалом у черемоській частині помітно тепліше), а всередині цих районів - між схилами південної та північної експозицій. Звичайною є ситуація, коли взимку на північних схилах утримується стійкий потужний сніговий покрив, тоді як на південних його практично немає.

Ґрунтовий покрив парку доволі строкатий, що визначається як геоморфологічними, так і кліматичними відмінностями його території. Тут поширені бурі гірсько-лісові, дерново-буроземні, буроземно-підзолисті, подекуди дерново-підзолисті поверхнево-оглеєні ґрунти.

Різноманіття рослинного покриву та флори національного парку зумовлене його розміщенням на межі двох геоботанічних районів: Шешорсько-Красноїльського з гірськими ялиново-ялицево-буковими й ялиново-буково-ялицевими лісами та Болехівсько-Берегометського з передгірними ялицево-буковими лісами. Через територію парку проходить межа і двох флористичних районів: Чивчинсько-Гринявського та Прикарпатського. Таке місцеположення парку надає його флорі рис оригінальності та специфічності.

Основним багатством парку є ліси, що займають понад 80 % його території. До території парку увійшли ландшафтні заказники загальнодержавного значення "Стебник" та "Лужки", заповідні урочища "Стаєчний" та "Яворів" з ділянками корінних високопродуктивних букових та буково-ялицевих насаджень. Найбільші площі у парку зайняті під ялицево-буковими лісами, рідше трапляються чисто букові ліси. Загалом на букові та ялицеві ліси припадає 60% лісовкритої площі парку. Незважаючи на достатню обжитість цих місць, тут ще зустрічаються окремі ділянки пралісів, де дерева бука та ялиці сягають висоти 40 м та 70-90 см у діаметрі. Післялісові луки (полонини) займають порівняно невеликі площі на схилах та гребенях пасом.

Всього на території національного парку виявлено 653 види судинних рослин (з них 31 вид занесено до Червоної книги України). Мохоподібних зареєстровано 236 видів. Серед рідкісних, зникаючих та малопоширених видів букових та ялицево-букових лісів слід відмітити значну групу видів зозулинцевих (орхідних), занесених до Червоної книги України. Найбільшу цінність становить надбородник безлистий - одна з найрідкісніших орхідей флори України. Нині в Карпатах відомі лише два місцезнаходження цієї рідкісної орхідеї, і обидва на території парку "Вижницький".

В лісах національного парку зростає також чимало реліктових видів, зокрема папороті із роду багаторядників. "Вижницький" парк - це єдине місце в Українських Карпатах, де ростуть усі три види цього роду: папороть шипувата, списоподібна та Брауна. Крім цих видів, тут зустрічаються і інші релікти: плющ звичайний, лунарія оживаюча, кадило карпатське тощо. Великим фітоценотичним різноманіттям та видовим багатством відзначаються післялісові луки на хребті Баньків. Тут зустрічається більше 10 видів, занесених до Червоної книги України: любка дволиста, билинець довгорогий (або комарниковий), тарунштейнера куляста, зозулинець салепів пізньоцвіт осінній та ін. В іншому урочищі парку - урочищі Бука, виявлено 13 "червонокнижних" видів, серед яких на особливу увагу заслуговують гроняка півмісяцева, коручка болотна та зозулинець блошиний. Також особливо цінним є лучне урочище Волотів, де зростають 10 "червонокнижних" видів. Серед них такі цінні лікарські рослини, як арніка гірська та беладонна звичайна.

Більшість наземних хребетних територій парку є типовими представниками широколистяних та мішаних лісів Європи (лелека білий, підорлик малий, соня-вовчок, соня лісова та горішникова, кіт лісовий). Незначною є частка видів середземноморського походження (саламандра плямиста, квакша звичайна, полоз ескулапів та ін.), мало також типових гірських (кумка гірська, щеврик гірський, плиска гірська та ін.) та бореальних (глушець, рябчик, сич волохатий, сова довгохвоста, рись, ведмідь бурий та ін.) видів.

Загалом фауна хребетних національного парку представлена 1 видом круглоротих, 20 видами риб, 11 - земноводних, 7 - плазунів, 137 - птахів, 41 видом ссавців. Із них 47 видів занесено до Червоної книги України, а 11 видів - до Європейського червоного переліку.

Національний природний парк "Вижницький" розташований в межах своєрідного й привабливого історико-етнографічного краю - Буковини, надзвичайно багатого на історико-культурні пам'ятки. В межах парку найбільше їх зосереджено в м. Вижниця. Це місто вперше згадується в молдавському літописі 1501 року, воно славилося своїми давніми ярмарковими традиціями. Із Вижницею пов'язані імена видатних діячів української культури: Юрія Федьковича, Лесі Українки, Івана Франка, Марка Вовчка, Ольги Кобилянської, Михайла Коцюбинського та інших.

Серед численних культурно-історичних та архітектурних пам'яток національного парку виділяються Дмитрієвська та Миколаївська церкви, костьол, колишня синагога - одна із хасидських святинь в Україні, будинок Вижницького училища прикладного мистецтва (колишня школа різьбярства) у м. Вижниця, Миколаївська та Михайлівська церква, Юр'ївська церква та дзвіниця в смт. Берегомет, Миколаївська та Іванівська церкви з дзвіницями у с. Виженка.

Територія національного парку та суміжні з нею місцевості багаті на мінеральні води. Традиція їх використання сягає углиб тисячоліть. Ще давні слов'яни виварювали і продавали харчову сіль з ропи джерел "Черешенька" та "Вижниця", мінералізація яких становить 350-400 г/л. Водою з унікального джерела "Лужки" (таких всього три в Європі) лікували захворювання органів травлення та гемофілію. У цій воді містяться понад 20 терапевтично активних іонів різних мікроелементів. Останніми роками виявлено ще два джерела лікувально-столових вод типу "Нафтуся", промислове освоєння яких уже розпочалося.

Територія, де розмістився національний парк, здавна і традиційно була центром буковинського туризму. Через нього проходили популярні туристичні маршрути. Нині тут відновлені стежки маршрутів активного пішохідного туризму, прокладаються екологічні пізнавальні стежки, започатковується зелений туризм, діє еколого-просвітницький центр у смт. Берегомет та музей природи у с. Зеленів. До послуг відпочиваючих та туристів - турбаза "Черемош", притулок "Німич", невеликі пансіонати. Для відвідувачів парку пропонуються одно- та дводенні екологічні маршрути. Серед них особливою популярністю користуються маршрути "Кам'яне кільце парку", "По пасму Волотів", "Бозна".

3. Вашківці

ВАШКІВЦІ - місто, що знамените чудодійною Анниною горою, фестивалем-маскарадом Маланкою, народною творчістю та ще багато чим. Вашківці вперше згадуються у 30-ті роки XV століття під назвою Васківці, що походить від імені Васко.

Про колишню велич Вашківців нагадують нам світлини австрійського періоду: тоді, на початку ХХ століття, Вашківці дійсно можна було назвати містом. Сьогодні це просто один із занедбаних куточків Буковини, якій не залишає майже ніяких вражень (якщо, звичайно ви приїхали не на Маланку 14 січня).

При в'їзді до міста з боку Чорториї знаходиться музей-садиба Георгія Гараса (1901 - 1972 роки) - видатного художника-орнаменталіста. Предметом особливого захоплення майстра було народне мистецтво вишивки. Усе своє життя він присвятив збиранню барвистих народних вишивок рідного краю, аналізував, намагаючись зрозуміти саму душу буковинської орнаментики. На основі вивченого та побаченого, Гарас створив понад 2 тисячі композицій, багато з яких набули популярності серед майстрів буковинських вишивок та килимарників. За його орнаментами створювали вишивки навіть прихильниці народної творчості серед української діаспори в Канаді.

Творчою музою Георгія завжди була його дружина Євдокія, яка втілювала його задуми в життя. Разом вони залишили після себе тисячі візерунків, вишиті і ткані рушники, подушки, гардини, скатертини, доріжки, сорочки. Все це зараз можна побачити в музеї Гараса, відкритому у 1972 році. 30 років Євдокія Гарас була оберегом музею-садиби.

За залізничним переїздом ліворуч - залізнична станція з двоповерховою будівлею вокзалу австрійських часів.

У самому центрі міста праворуч від дороги побачимо церкву православну церкву Святого Миколая. Церква побудована у 1854 році з використанням традицій західного культового зодчества, і тому більше нагадує костел.

Є у Вашківцях і справжній костел. Храм Успіня Пресвятої Діви Марії побудовано на початку 20-х років ХІХ століття і освячено у 1826 році. Наприкінці ХІХ століття католицька громада міста налічувала 1,7 тисяч прихожан, яких обслуговував отець Вінцент Свобода. У 1903 році його змінив Вінцерт Рокинський, а з 1912 по 1929 роки, коли кількість вірних досягла 2 тисяч, громадою опікувався отець Марцель Завадовський.

Костел закрила радянська влада у 1949 році, перетворивши його на кінотеатр. Власне сьогодні будівля більш нагадує саме кінотеатр, ніж костел. Декілька років тому храм повернуто римо-католицькій громаді міста.

На жаль, про єврейське минуле містечка нагадує лише старий єврейський цвинтар, що лежить при виїзді з Вашківців бік Вижниці. Жодної культової іудейської споруди в місті не збереглося.

Примітні Вашківці ще й тим, що тут у 1912 році відкрилася одна з перших на Буковині приватних гімназій з викладанням українською мовою, а українську владу у 1918 році тут встановлено раніше, ніж у Чернівцях, шляхом зібрання вселюдного віче.

Цікавим є факт, що з одного з кутів міста - Гнатишиного пішов родовід двох губернаторів на протилежних кінцях земної кулі: Канадського та Буковинського.

Відомі ж Вашківці на всю Україну не церквою та костелом, і, навіть, не Анниною горою. Для шанувальників народних традицій Буковині та за її межами Вашківці - це місто проведення найбільшого в Україні карнавалу - Маланки. Щороку на свято великомучениці Меланії в ніч з 13 на 14 січня всі мешканці містечка від малого до старого влаштовують переберію, тобто переодягання у казкові костюми з масками. У такому вигляді маланкарі ходять від оселі до оселі і відганяють злих духів. Завітавши до хати, учасники переберії, виганяючи духів, перевертають все в домі з ніг на голову, при цьому ще й отримуючи а це винагороду. Традиційними для маланкарів вважаються костюми "діда" і "баби". Не обходиться й без "циганів", "жидів", "дідів", "козаків", "нареченого та нареченої", "чортів" та знаменитих "вашківських ведмедів". Щоправда, в додачу до цього кожного року з'являються нові персонажі. За декілька останніх років до учасників в традиційних костюмах додалися "Усама Бен Ладен", "Гітлер", "курячий грип", "міліціонери" та, звичайно, величезна кількість сучасних українських горе-політиків.

Найцікавіше починається наступного ранку - 14 січня, на день Василя. Учасники переберії починаюся сходитися з трьох вашківських кутів: Горішнього, Гнатишиного та Затеплишного у центр міста на перехрестя, що зветься Хрестовою дорогою, та маскарад продовжується. До цього знаменитого місця веде вулиця Койнаша, що починається за залізничним переїздом біля автостанції. Тут учасники розігрують сатиричні кумедні сценки з повсякденного життя та голосних світових подій. Обов'язковим атрибутом святкування є купання всіх учасників Маланки у маленькій річці Тепличці, що знаходиться у Долішньому куті. Під час купання маланкарі очищується від нечистої сили, яка могла "прилипнути" до них під час маланкування і вигнання злих духів. Ігнорувати процедуру купання забороняється. Тім більш, що місцеві кажуть, що від цього ритуалу ще жодна людина не застудилася.

Розповідають, що традицію святкувати Маланку з таким розмахом саме у Вашківцях запровадив колишній власник містечка граф Петрино ще за австрійських часів. Граф був великим шанувальником народний традицій, тому будь-яким чином заохочував проведення карнавалу: кожній групі маланкарів Петрино виставляв по бочці пива, а вашківчан в найцікавіших костюмах щедро нагороджував. Проте можна почути, що першими ініціаторами проведення Маланки на сьогоднішньому рівні були члени товариства "Січ" Осип Безпалко та Іван Герасимович, які з використанням новорічних масок зуміли передати найбільш цікаві сторінки життя містечка упродовж року.

Як би там не було, але кожен рік на старий Новий Рік до Вашківців з'їжджаються десятки тисяч людей з Буковини, багатьох куточків всієї України та, навіть, з далекого зарубіжжя. А щороку шанувальників цього дійства становиться все більше і більше. Тому вашківчани готуються до цього дня упродовж цілого року: пишуть сценарії, готують маски, шиють святкову одежу. Безумовно, варто хоча б раз у житті відвідати це свято українських народних традицій. Найцікавіше, як на мене, знаходиться у на околиці міста у в присілку, яким має назву "дослідне господарство". Це палац. Для того, щоб побачити палац, треба рухатися вулицею Койнаша у західному напрямку. Майже при виїзді з міста є закинутий парк, в якому розташувався двоповерховий палац.

Як повідомляє Блека, цей маєток належав багатому вірменському купцю Криштофовичу. Палац побудований на початку ХХ століття, а зараз в ньому розташувався сільський фельдшерський пункт.

В занедбаному парку є ставок та пам'ятник (може, Криштофовичу?)

В присілку "Дослідне господарство" також є дерев'яна церква і дзвіниця.

4. Мигово

Невелике село, розташоване на північно-східних схилах Покутсько-Буковинських Карпат. Середня висота -- 505 м над рівнем моря. Славиться джерелами мінеральних вод. У Мигівському лісництві є мисливські угіддя.

На території села розташований одноіменний гірськолижний курорт, на висоті 740 м над рівнем моря. Завдяки природнім умовам та вигідному розташуванню, сніг випадає тут рано та у достатніх для катання кількостях. Сезон зазвичай триває з грудня до середини квітня.

До інфраструктури ГК "Мигово" входять:

· гірськолижні витяги з трасами різних рівні складності, працюють снігові гармати та ратрак, є нічне освітлення

· прокати спорядження

· лижна школа

· комфортні дерев'яні котеджі з номерами різних категорій

· ресторан "Гетьман"

· бістро (українська кухня)

· піцерія (ПТ-НД -- дискотеки)

· шашлична (шашлик з вірменської печі)

· сауни

· ковзанка

· ігровий зал для дітей

· дитячий майданчик

· більярд

· сувенірні магазини

· паркінг на території (платний) та при в'їзді (безкоштовний)

· відпочинкові зони в лісі: альтанки з мангалами

· адміністрацією організовуються: екскурсії, риболовля, пейнтбол, поїздки в гори на бронетехніці

Територія охороняється цілодобово.

Доїхати до Мигова можна маршрутним транспортом від залізничного вокзалу ст. Чернівці.

Відпочинково-оздоровчий комплекс "КАРПАТСЬКІ БАРВИ"

Розташування:

в центрі с. Мигово, 5 км від траси Р-62 Чернівці-Вижниця-Верховина.

Зручний під'їзд -- асфальтована дорога.

Готель:

Триповерховий комплекс на 25 номерів (90 місць), на першому поверсі -- рецепція з холом і ресторан.

Опалення: автономне водяне.

Водопостачання: холодна та гаряча постійно.

Номери:

Двомісний -- двоспальне або 2 односпальних ліжка, TV-SAT, шафа для одягу, санвузол (туалет, умивальник, душова кабіна).

Тримісний -- двоспальне і односпальне ліжка, TV-SAT, шафа для одягу, санвузол (туалет, умивальник, душ).

Чотиримісний -- 2-кімнатний номер, спальня (двоспальне ліжко), вітальня (2 додаткових місця -- розкладний диван), TV-SAT, шафа для одягу, санвузол (туалет, умивальник, душ). Також є 1-кімнатний номер з односпальними ліжками.

Економ-клас -- 2-, 4- або багатомісні номери (односпальні або двоповерхові ліжка). Санвузол роздільний на поверсі (туалети, умивальники, душові).

Харчування:

В ресторані за меню.

Вартість триразового комплексного харчування -- 70 грн./особа.

Є можливість обслуговування в номері.

Сервіс, включений у вартість:

Виклик таксі, користування праскою.

Прибирання кімнат -- за потребою, зміна постелі -- 1 раз на 7 днів, зміна рушників (2 на особу) -- 1 раз на 3 дні.

Сервіс за додаткову оплату:

Паркінг під охороною -- 5 грн./доба.

Сауна з басейном -- 230 грн./год.

Трансфер з автостанції.

Спорт/розваги:

Організація поїздок на квадроциклах, походи в гори, риболовля, прокат велосипедів, настільний теніс, більярд.

Екскурсії -- перевал Німчич, на г.Говерла, г.Петрос, Карпатське Золоте кільце, по замках Буковини, в Косів.

Мобільне покриття:

Київстар

МТС

Розрахункові години:

12:00

Іноземні мови: IT, RU

Ціни за номер за добу:Номер Ціна

2-місний 150 грн.

3-місний 190 грн.

4-місний 230 грн.

Економ-клас 45 грн./особа

Для груп більше 20 осіб в номерах економ-клас -- 40 грн./доба.

Контакти:

Чернівецька область, Вижницький р-н, с. Мигово

Тел.: +38 (03730) 2-78-19 - адміністратор

+38 (068) 505-47-97 +38 (050) 750-92-97 +38 (067) 102-21-83

E-mail: barvy-karpat@ukr.net WWW: http://www.barvukarpat.com/

Як доїхати:

Автомобілем -- трасою Чернівці-Вижниця-Верховина (Р-62), повернути за вказівником туристичного комплексу "Мигово", готель знаходиться в центрі села.

Залізницею, автобусом: до м.Чернівці, далі з АС-1 мікроавтобусом до с.Мигово (щоденний маршрут, за графіком).

"VIP-КОТЕДЖІ"

Розташування:

На території гірськолижного комплексу Мигово, 5 км від траси Р-62 Чернівці-Вижниця-Верховина, на висоті 740 м над рівнем моря.

Зручний під'їзд -- асфальтована дорога.

Опис:

2 триповерхові дерев'яні котеджі на 5 номерів (18-26 місць).

Опалення: автономне водяне.

Водопостачання: холодна та гаряча постійно.

Номери:

2-місний (2 номери) -- 2 односпальні ліжка, телевізор, холодильник, телефон, санвузол (туалет, умивальник, душ). В одному з номерів є додаткові місця -- розкладний диван.

Люкс з сауною -- двокімнатний номер, спальня (двоспальне ліжко, телевізор, шафа для одягу), вітальня (шкіряний м'який куточок, телевізор, холодильник, телефон, електрочайник, набір столового посуду), шафа для одягу, сауна з душовою, санвузол (туалет, умивальник, фен). Додаткові місця -- розкладний м'який куточок у вітальні.

Люкс з сауною покращений -- трикімнатний номер, вітальня (шкіряна м'яка частина, електрокамін, телевізор, холодильник, телефон), спальня (двоспальне ліжко, телевізор, шафа для одягу), сауна з душовою, санвузол (туалет, умивальник). Додаткові місця -- розкладний диван у вітальні.

Апартаменти -- двоповерховий номер. На першому поверсі -- вітальня (розкладна м'яка частина, камін, телевізор, холодильник, телефон, електрочайник, столовий посуд, балкон), спальня (двоспальне ліжко, телевізор, шафа для одягу, балкон, санвузол -- туалет, умивальник, душ). На другому поверсі -- 3 спальні, в одній -- 4 односпальних ліжка, телевізор, шафа для одягу, телефон, санвузол (туалет, умиваьник, душ), в другій -- 2 односпальних ліжка, шафа для одягу, телефон, в третій -- двоспальне ліжко, диван, телевізор, шафа для одягу, телефон, санвузол (туалет, умивальник, душ).

Харчування:

Поруч розташований ресторан "Гетьман", бістро, піцерія та шашлична.

Сервіс, включений у вартість:

Прибирання кімнат -- щодня, зміна постелі та рушників (3 на особу) -- 1 раз на 3 дні.

Сауна в люксах.

Відпочинкові зони в лісі: альтанки з мангалами.

Сервіс за додаткову оплату:

Паркінг (територія охороняється цілодобово).

Конференц-зал на 90 місць.

Спорт/розваги:

На території комплексу є бугельний витяг на 1300 м. Довжина лижних трас -- 1,5 км, нічне освітлення, працює ратрак. Саночна гірка, ковзанка.

Прокат лиж (в т.ч. дитячого спорядження), сноубордів, санок, ковзанів, послуги інструктора, більярд -- 20 грн./год.

Екскурсії, походи в гори (влітку), поїздки в гори на бронетехніці (за маршрутом), прокат квадроцикла, тир.

Катання на конях, кінні прогулянки (30 км від готелю).

Ігровий зал для дітей, відкритий дитячий майданчик, дитяча кімната.

Мобільне покриття:

Київстар

МТС

Розрахункові години:

12:00

Іноземні мови: RU

Ціни за номер за добу:Номер Ціна

2-місний від 300 грн.

люкс з сауною від 600 грн.

люкс з сауною покращений від 1000 грн.

апартаменти від 1800 грн.

Додаткове місце -- 80 грн./доба.

Знижки для постійних клієнтів.

Контакти:

Чернівецька область

Вижницький р-н

с. Мигово

Тел.: +38 (095) 277-53-72 +38 (044) 593-21-82

Як доїхати:

Автомобілем -- трасою Чернівці-Вижниця-Верховина (Р-62), повертати за вказівниками туристичного комплексу "Мигово".

Залізницею, автобусом до м. Чернівці, далі з АС-1 мікроавтобусом до с. Мигово (щоденний маршрут, за графіком).

5. Берегомет

Містечко БЕРЕГОМЕТ (до 1946 року - Бергомет-над-Серетом) відомо з 1696 року, але ймовірно, що поселення тут виникло це у XV столітті. За однією версією назва містечка походить від німецького “berg” (гора), а за другою - від слова "берегомет", що означає берег, що омивається водою.

Про виникнення Берегомету існує легенда, згідно якої в цих краях у XV столітті жив селянин Василь, якій прославився винятковою мужністю під час війни з турками. На знак вдячності молдавський господар Стефан ІІІ нагородив хороброго воїна землею. Василь із родиною оселився на березі Серету на місці майбутнього поселення, а незабаром навколо його почали селитися інші родини. Так поселення розросталось, і в кінці XVIII століття Берегомет стає одним з найважливіших на Буковині центрів деревообробки та соляних промислів.

У ХІХ столітті Берегомет становиться вотчиною графської родини Васильків, найяскравіший представник якої - Микола Василько, залишився в історії Буковини, як політик, що присвятив більшу частину свого життя відстоюванню прав українців в Австрійській імперії. Будучі уродженцем сусіднього з Берегометом села Лукавець, Василько отримав престижну освіту у престижному віденському вищому навчальному закладі - Терезіанумі. Повернувшись на Буковину, Василько неодноразово обирається сільським старостою Лукавця, а в 30 років стає депутатом Буковинського Сейму - органу крайового самоврядування. Створене ним у 1903 році депутатське об'єднання "Вільнодумний союз" склало то проштовхнуло у буковинському парламенті низку місцевих законів, які сприяли створенню справжньої політичної та культурної автономії українців та інших народів, що населяли Буковину. А українці у 1911 році, вперше за часів австрійського панування, утворили в Буковинському Сеймі достатньо велику фракцію (17 місць з 63), що йменувалася "Український клюб".

У 1898 та у 1907 році Микола Василько, залишаючись депутатом Буковинського Сейму, обирається депутатом до рейхстагу - головного австрійського парламенту. Разом із своїми однодумцями з Буковини та Галичини він утворює в парламенті так званий "Буковинський клюб", якій у 1911 році перетворюється на "Союз українських послів" - потужну фракцію з 29 депутатів, яка до розпаду імперії міцно тримала оборону загальноукраїнських інтересів у Відні.

Під час українських визвольних змагань 1918 - 1924 років Микола Василько був представником уряду Західноукраїнської народної республіки в Австрії, а після "акту злуки" між двома українськими республіками - представником Української народної республіки у Швейцарії та Німеччині.

В Берегометі і сьогодні залишилося декілька визначних пам'яток, пов'язаних з життєдіяльністю шляхетного роду Васильків. Нажаль, найяскравіша споруда - замок Васильків, який існував ще на початку ХХ століття, у своєму первісному вигляді не зберігся.

Ще до в'їзду в Берегомет з боку Вижниці кидається в очі своєрідна його візитівка - гора Малий Стіжок висотою 784 метри. З горою пов'язана легенда про ватажка селянського повстання О.Довбуша, який нібито заховав тут скарби, награбовані у багатіїв.

Сама вершина знаходиться на правому березі Серету, а саме містечко витягнуто уздовж його лівого берега на 12 кілометрів. Всі пам'ятки міста знаходяться на головній та найдовшій вулиці, що має назву Центральна.

В самому центрі на розі дороги, що веде з Вижниці та вулиці Центральної стоїть мурована Михайлівська церква, безпосередньо пов'язана з родом Васильків.

Церква побудована у 1888 році коштом представників цього славетного роду. Раніше біля сучасної церкви на місці, де тепер розташований цвинтар, знаходилася більш стара церква, побудована Олександром Васильком у 1773 році, та перевезена у 1889 року до села Долішній Шепіт. Про це сповіщає старий пам'ятний хрест, встановлений на огородженій ділянці цвинтаря.

Поряд з хрестом за тією ж самою огорожею стоїть декілька надгробків з іменами роду Васильків. На одному з них зберігся родовий герб Васильків - гостроконечна стріла з оперенням, що впирається у півмісяць. Зверху герба - геральдична корона, а обабіч - шестикутні зірки. Цей надгробок належить барону Олександру Васильку (1827 - 1893). Поруч - могила графа Георгія Василька (1864 - 1940) та його дружини, графині Елізи. Над могилою встановлено чорний мармуровий пам'ятник.

По вулиці Центральній, 12 знаходиться колишня споруди літньої резиденції роду Васильків: будинок для гостей, покої господаря та приміщення для прислуги.

Сьогодні ці приміщення займає селищна лікарня, а про колишню велич резиденції нагадує хіба що графський парк навколо корпусів колишнього маєтку Васильків.

Берегометський дендропарк був закладений Миколою Васильком у 1890 році. Незважаючи на його запущений вид, навіть сьогодні ця пам'ятка садово-паркового мистецтва є унікальною. Парк займає територію в один гектар, а до його складу входять 54 види дерев та чагарників. Перлиною парку є два дерева псевдомодрини золотистої, які проростають лише в дельті ріки Янцзи у Китаї. Це єдине місце в Україні, де ростуть ці рідкісні екзоти. Іншим унікальним природним експонатом дендропарку є японське дерево гінкго дволопатеве. Це старовинне дерево, яке навіть пам'ятає часи динозаврів. Сьогодні в парку налічується три дерева цього виду. Любителі зеленої природи також побачать в дендропарку реліктові дерева тиса ягідного, камфорне дерево, канадську тсугу. А справжньою окрасою парку є тюльпанове дерево.

Крім Михайлівської церкви в Берегометі є мурована Миколаївська церква 1897 року, розташована напроти колишнього маєтку. Враховуючі її місце розташування, можна зробити висновок, що вона теж має відношення до родини Васильків.

В двоповерховому будинку жовтого кольору з конусоподібною башточкою на розі будинку по вулиці Центральна, 27А розташувався офіс Національного природного парку "Вижницький". Цей парк є найменшим по території національним парком українських Карпат, проте є не менш пізнавальний за інші. Адже він - єдине подібне утворення не лише в Буковинських Карпатах, а й взагалі на території Буковини.

Територія парку має площу 7,9 тис. гектарів і розташована в межах Вижницького району. Парк створений у серпні 1995 року в низькогірській частині Буковинських Карпат в міжріччі Черемошу і Серету в зоні з м'яким кліматом, що характеризується теплою зимою та нежарким літом, та переважанням в лісах теплолюбивих порід бука і ялиці. Ландшафт парку різноманітний: східна його частина, що знаходиться в басейні Серету, зайнята переважно гірськими пасмами і широкими долинами, а західна - черемиська, інтенсивно розчленована. Тут багато мальовничих скель, крутосхилів, ущелин та водоспадів.

У будинку правління парку діє еколого-просвітницький центр, в якому можна докладно дізнатися про Національний природний парк "Вижницький", подивитися слайди і фільми, віртуально побувати в усіх порах року, послухати легенду про саламандру, колекцію природним звуків. Центр організовує екологічні маршрути територією парку, деякі з яких починаються в Берегометі. Наприклад, найдовший дводенний спортивний маршрут "Від краю до краю" протяжністю 25 кілометрів, охоплює майже всю територію національного парка. Починаючись в Берегометі, він проходить через урочище Сухий, хребет Баньків, перлину зеленого туризму село Виженку і закінчується в Вижниці. Інший маршрут "Коромисло", протяжністю 15 кілометрів, починаючись і закінчуючись в Берегометі, пролягає через урочища Стебник та Сухий. А спортивно-пізнавальний маршрут "Бозна", що має протяжність 18 кілометрів, передбачає підйом на однойменну гору висоту 950 метрів, відвідання урочища Стебник та рекреаційної площадки.

Праворуч від будинку правління національного парку розташована симпатична двоповерхова будівля з оглядовою баштою, яка нагадує ратушу або пожежну каланчу. При румунах тут була примарія, сьогодні - музична школа.

Прогулюючись центральною вулицею містечка, неможливо не помітити безліч старих австрійських будиночків та колишніх вілл місцевих багатіїв.

Особливо примітною є сецесійна будівля з баштою, в яку неодвано переїхав Берегометський лісгосп. За словами місцевих мешканців, вілла належала начальнику місцевої залізничної дільниці.

Залишилася у Берегометі і стара будівля залізничного вокзалу. Проте пасажирське сполученням з містечком ліквідовано декілька років тому.

При виїзді з Берегомета у бік Сторожинця ліворуч від дороги є дерев'яна церква Св.Юрія 1890 року з дзвіницею.

Бляха і сайдинг - майже обов'язків атрибут буковинського гуцульського дерев'яного храму. І тільки нижні зруби, окрашені у сірий колір, нагадують про те, що перед нами - дерев'яна споруда.

Головним туристичним об'єктом є готельний комплекс "СТІЖОК"

Розташування:

В смт. Берегомет, у підніжжі г. Стіжок, неподалік від р. Сірет, 15 км від районного центру м. Вижниця, 8 км від гірськолижно-туристичного комплексу "Мигово", 8 км від траси Р-62 Чернівці-Вижниця-Верховина.

Зручний під'їзд -- асфальтована дорога.

Готель:

Триповерховий готельний комплекс, на 2-му та 3-му поверхах якого розташований готель на 19 номерів (44 місця), а також є ресторан (на 250 місць) та нічний клуб. Інтер'єр готелю та ресторану -- у національному гуцульському стилі, всі меблі виготовлені з дерева (ручна робота). Велика огороджена територія з ландшафтним дизайном.

Опалення: автономне водяне.

Водопостачання: холодна та гаряча постійно.

Номери:

Економ дво-, тримісний -- односпальні ліжка, телевізор, електрочайник, необхідний посуд, шафа для одягу, санвузол (туалет, умивальник) та 3 душові кабінки -- на поверсі.

Стандарт двомісний -- двоспальне або 2 односпальних ліжка, телевізор, DVD, сейф, телефон, міні-бар, електрочайник, необхідний посуд, шафа для одягу, санвузол (туалет, умивальник, душова кабінка, фен).

Сімейний тримісний -- двоспальне та односпальне ліжка, телевізор, DVD, сейф, телефон, міні-бар, електрочайник, необхідний посуд, шафа для одягу, санвузол (туалет, умивальник, гідробокс, фен).

Сімейний чотиримісний -- двоспальне та 2 односпальне ліжка, телевізор, DVD, сейф, телефон, міні-бар, електрочайник, необхідний посуд, шафа для одягу, санвузол (туалет, умивальник, гідробокс, фен).

В усіх номерах є загальне кондиціонування, надаються махровий халат та тапочки (махрові та гумові), засоби особистой гігієни (шампунь, гель для душу, зубна паста та щітка).

Харчування:

В ресторані за меню, сніданок входить у вартість.

Українська, гуцульська та европейська кухня.

Дитяче харчування.

Обслуговування в номері.

Сервіс, включений у вартість:

Паркінг, рецепція з холом, виклик таксі, доступ до Інтернету.

Користування праскою, чищення взуття.

Прибирання кімнат -- щодня, зміна постелі, рушників (2 на особу) -- за потребою.

Сервіс за додаткову оплату:

Транспортні послуги, догляд за дітьми.

Новорічна програма -- 400 грн./особа.

Европейський зал ресторану може бути використаний для проведення конференцій (на 60 осіб). Обладнання -- екран, проектор.

Спорт/розваги:

Неподалік є річка Сірет, в якій влітку можна купатися.

Нічний клуб "Джунглі" на території.

Мобільне покриття:

Київстар

МТС

Life:)

Beeline

Розрахункові години:

12:00

Іноземні мови: RU, EN, DE

Ціни з особи за добу:Номер Звичайні дні (ціна за номер) Новий рік

28.12-03.01 Різдво

03.01-09.01 Маланка

09.01-15.01 Водохреща

15.01-21.01

Економ 2-місний	250 грн.	280 грн.	255 грн.	220 грн.	195 грн.
Економ 3-місний	375 грн.	280 грн.	255 грн.	220 грн.	195 грн.
Стандарт 2-місний	300 грн.	330 грн.	300 грн.	255 грн.	225 грн.
Сімейний 3-місний	450 грн.	330 грн.	300 грн.	255 грн.	225 грн.
Сімейний 4-місний	600 грн.	330 грн.	300 грн.	255 грн.	225 грн.

Додаткове місце -- 100 грн. (зі сніданком).

Діти без окремого місця -- безкоштовно.

Знижки для груп, турагентів та постійних клієнтів -- 5-10%.

Передоплата обов'язкова -- 50%.

Контакти:

Чернівецька область

Вижницький р-н

с. Берегомет

Тел./факс: +38 (050) 311-65-59 Оксана

+38 (0230) 3-30-70

+38 (050) 675-90-00

+38 (050) 312-94-60

E-mail: ksyushka.savka@rambler.ru

http://ns-tour.com.ua

Як доїхати:

Автомобілем -- трасою Чернівці-Вижниця-Верховина (Р-62), повернути за вказівниками смт. Берегомет. У центрі селища на перехресті повернути направо, Ви побачите готель.

Залізницею, автобусом до м. Чернівці, далі з АС-1 мікроавтобусом до смт. Берегомет (щоденний маршрут, за графіком).

6. Долішній Шепіт

Основною туристичною окрасою цього маленького села є гірський готель "КОВЧЕГ"

Розташування:

На вершині г. Мегура, поруч з перевалом Шурдин, на висоті 1313 м над рівнем моря.

12 км від центру села Долішній Шепіт та 36 км від траси Р-62 Чернівці-Вижниця-Верховина.

Навколо ліс.

Під'їзд до готелю легковим авто неможливий (паркування в селі).

Опис:

Дерев'яний будинок на 6 номерів, вітальня-їдальня, камінний зал.

Власна вітрова електростанція.

Опалення: автономне (гарячим повітрям), електричні обігрівачі.

Водопостачання: холодна та гаряча джерельна вода постійно.

Номери:

Двомісний -- 2 односпальних ліжка, що зсуваються, TV-SAT, шафа для одягу, санвузол (туалет, умивальник, душова кабіна).

Харчування:

3-разове у вітальні-їдальні -- за домовленістю.

Українська, гуцульська, румунська, єврейська кухні.

Можливе дитяче харчування.

Сервіс, включений у вартість:

Трансфер зі села, стоянка для автомобіля у селі під охороною, користування праскою, феном.

Прибирання кімнат, зміна постелі, рушників (2 на особу) -- за бажанням клієнта.

Сервіс за додаткову оплату:

Доступ до Інтернету (Wi-Fi).

Спорт/розваги:

· Походи в гори, збирання грибів та ягід.

· Катання на конях породи "гуцулики" -- власна конюшня.

· Стрільба з лука, арбалету, по тарілках (спортінг), метання зірочок, бумеранг.

· Спортивна радіопелінгація -- полювання на лисиць.

· Геокешінг (пошук скарбів з GPS).

· Катання на квадроциклах з інструктором.

· Карпатське сафарі.

· Літаючі змії, м'ячі.

· Влітку -- відкритий басейн.

· Телескоп.

· Радіозв'язок КХ та УКХ.

Мобільне покриття:

Київстар

МТС

Розрахункові години:

12:00

Іноземні мови: EN, PL, RU

Ціни за добу:Номер Ціна

2-місний номер 300 грн.

будинок повністю 1800 грн.

При поселенні однієї особи в номер -- ціна номеру 250 грн.

При проживанні більше 5 діб -- знижка 5%.

Постійним клієнтам -- знижка 10%.

Для дітей до 6 років (без місця) -- безкоштовно.

Можлива оплата по перерахунку.

Контакти:

Чернівецька область

Вижницький р-н

с. Долішній Шепіт, гора Мегура

вул. Причальна, 1

Тел.: +38 (067) 372-52-58

+38 (050) 338-05-85

+38 (0372) 58-56-80

E-mail: megura@mail.ru

http://www.megura.net/