Олімпійські знаменитості на Сумщині: Андрій Дериземля

11

ЗМІСТ

Вступ

Світло і тіні Контіолахті

Доленосна рада тренера Ігнат'єва

Лідерський почерк Андрія Дериземлі

Ліки від психологічної втоми

Андрій Дериземля: До Ванкувера почнем готуватися у травні (інтерв'ю)

Здобутки Андрія Диреземлі

Висновок

Список використаних джерел

ВСТУП

Українські біатлоністи неодноразово здобували медалі на чемпіонатах світу й олімпійський іграх. Серед олімпійських призерів -- Валентина Цербе (бронзова медаль на Олімпіаді 1994 року в Ліллехаммері), Олена Петрова (срібна медаль Олімпіади 1998 року в Нагано), Лілія Єфремова (бронзова медаль Олімпіади 2006 року в Турині). Неодноразова чемпіонка світу -- Олена Зубрилова (зараз виступає за Білорусію).

Довгий час чоловіча збірна України з біатлону знаходилася в тіні блискучих перемог і яскравих успіхів жіночої команди. Доки тепер вже колишній примі українського біатлону Олені Зубриловій та її подругам по команді аплодував весь світ, легка хода представників сильної статі на кубкових трасах була ледве чутна. Рідкі але влучні попадання хлопців в призери фахівці, як правило, називали випадковістю або щасливим збігом обставин. Прийшов час українським біатлоністам довести зворотне, тим більше що на допомогу слабкої статі більше сподіватися не доводиться. Прекрасно розуміє це і перший номер національної чоловічої збірної Андрій Дериземля.

Восени 1992-го до випускного класу Чернігівської середньої школи №7 прийшов дуже високий парубок. Мовчазний новачок весь вільний час проводив на лижній базі в Яцево, тому для більшості однокласників так і залишився таємничим незнайомцем. Але вже через декілька років юного спортсмена, на той час студента місцевого педагогічного університету, знали не лише в древньому місті над Десною, але й далеко за його кордонами.

СВІТЛО І ТІНІ КОНТІОЛАХТІ

Нинішній сезон для провідних біатлоністів України починався на батьківщині Діда Мороза - в засніженому Контіолахті у Фінляндії. На жаль, вітчизняні майстри під час стартових етапів Кубка світу не зуміли навіть наблизитися до кращих торішніх результатів. Більш всього переживав чернігівець Андрій Дериземля. Першого номера нашої команди не могли заспокоїти аргументи, що тренери збірної корегують процес підготовки, випробовуючи всілякі фарм-программи і додаючи нові швидкісно-силові елементи, щоб їх підопічні не вийшли на пік форми достроково. Він відчував, що готовий до боротьби на рівні топ-десятки.

Він відчував, що готовий до боротьби на рівні топ-десятки. Тим паче, що вищезазначене фінське містечко асоціювалося у Андрія з перемогою, бо саме в Контіолахті вісім років тому він здобув в боротьбі титул чемпіона світу серед юніорів. У тамошній гонці спринтера Дериземля відстрілявся на нуль ще і цілу хвилину "привіз" найближчим переслідувачам. Юніорське "золото" відкрило перед дев'ятнадцятирічним вихованцем Миколи Зоца і Євгенія Колупаєва двері до національної збірної. Це був аванс на майбутнє, оскільки серед однолітків він виділявся хіба що страшною худорлявістю. Принаймні його товариш Руслан Лисенко виглядав більш зрілим майстром. Перший серйозний успіх Андрій відсвяткував в 1999-му, коли на одному з етапів Кубка світу зійшов на третю сходинку п'єдесталу пошани. Попереду були лише прославлені Фішер з Андресеном. Правда атмосфери свята завзятий чернігівец так і не відчув, оскільки гордовитий норвежець демонстративно не потиснув йому руки. Це дуже образило Андрія, а ще більше спонукало довести не випадковість досягнутого результату.

ДОЛЕНОСНА РАДА ТРЕНЕРА ІГНАТ'ЄВА

П'ятикласник з селища Жовтневого на Сумщині Андрій Дериземля був закоханий у футбол, баскетбол і волейбол проте вибирати довелося між боротьбою і біатлоном - інших секцій в місцевій ДЮСШ просто не було. Найменший в сім'ї, де, окрім нього, виховувалися три сестри і брат, уподобав зимовий вид спорту. Тренувався у Івана Анатолійовича Ігнат'єва.

Ще школярем разом з товаришами виграв юнацьку першість України по лижних гонках, а згодом - і по біатлону. На початку 90-х спортшкола потрапила в скруту, тому найталановитіші учні були вимушені терміново змінити прописку. І хоча від Жовтневого до Сум якісь тридцять кілометрів шістнадцятирічного Андрія Дериземлю і на рік старшого Руслана Лисенко привабив неблизький Чернігів. Батько Руслана за порадою Ігнат'єва повіз хлопців до Миколи Зоца. "Як правило, я нікого відразу не беру в свою групу, - розповів Микола Миколайович. - Тому і їм сказав, поживіть пару місяців на базі а там поглянемо. Хлопці прихопили з собою електроплитку, самі готували їжу. В основному яєчню на салі. Якщо вони налагоджені долати труднощі, подумалося мені, значить, до чогось прагнуть в житті. І я повірив в них. Отже Андрій продовжив навчання в школі, Руслан вступив до вищого навчального закладу, а я став для них і тренером, і другим батьком".

ЛІДЕРСЬКИЙ ПОЧЕРК АНДРІЯ ДЕРИЗЕМЛІ

На Універсіаді-2003 у Форні-Авольтрі (Італія) представники сильної статі вже виявилися найкращими в чотирьох видах програми, а Дериземля здобув відразу дві золоті нагороди - в спринті і масовому старті. Зловивши кураж Андрій бере масовий старт на етапі Кубка світу в Анольці (Австрія) за участю всіх найсильніших біатлоністів світу і виграє його. І тепер вже інший прославлений норвежець Бьорндален з неприхованим захопленням розшукує "чернігівського Біг Мена", щоб потиснути йому руку. А той на підйомі за декілька днів ще виборює і звання чемпіона Європи.

"Сьогодні Андрій Дериземля є лідером команди, - стверджує Микола Зоц. - Власне, він їм став роки два тому. Раніше був швидше хлопчиком, чим чоловіком, сприймав себе як перспективного спортсмена. Щось вдалося - добре, не вдалося - надолужу прогаяне іншим разом. А тепер подорослішав причому не лише за фізичними кондиціями. З'явилася зваженість, відповідальність за спільну справу. Часом навіть розпиляв сили, допомагаючи товаришам по команді, але така вже у нього вдача". Втім, в збірній України відпочивати на лаврах Дериземлі не доводиться. Буквально на п'яти йому наступає інший чернігівец - В'ячеслав Деркач. Та і останні підтягуються. Під час першої цього сезону естафетної гонки, де наші фінішували п'ятими, Дериземля не потрапив в командну заявку. Та і раніше, коли Андрія ставили на завершальний етап він частенько перегорав до старту. Отже, є над чим працювати.

ЛІКИ ВІД ПСИХОЛОГІЧНОЇ ВТОМИ

Після не досить вдалих грудневих стартів і завершення Кубка України в карпатському Тисовці Андрій попрямував до Чернігова. Тільки-но ступив на поріг свого затишного житла - і психологічну втому неначе рукою зняло. В даний час в його однокімнатному приміщенні господарює Наталія. Вони одружилися минулої осені. 21 вересня повінчалися в знаменитому Спаському соборі. А медовий місяць провели не у весільній подорожі, а на спортивних зборах, хоч і в сонячній Алуніті. За декілька місяців подружнього життя бачилися декілька днів. Так і на цей раз - разом відсвяткували лише Новий рік. А ще Андрій встиг навідатися в Національну академію внутрішніх справ, де тепер вчиться, заглянути на годинку до батьків провести короткочасний тренувальний збір в Сумах і знову зануритись у вир міжнародних змагань. Вже на перших післяноворічних етапах Кубка світу Дериземля вклинився в обойму найсильніше. Тому найближчі цілі лідера українського біатлону - перемогти на чемпіонаті світу і Олімпійських іграх - видаються цілком здійсненними.

Андрій Дериземля: До Ванкувера почнем готуватися у травні (інтерв'ю)

Зараз у біатлоні період невеликого затишшя по завершенні сезону, проте вже незабаром місяць розпочнеться підготовка до головного старту чотириріччя, Олімпійських ігор у Ванкувері. В інтерв'ю для turnir.com.ua лідер чоловічої команди українських біатлоністів Андрій Дериземля дав оцінку минулому сезону та розповів про те, як триватиме наступ на Ванкувер-2010.

Андрію, цей сезон видався для вас неоднозначним: у загальному заліку ви зайняли найвищу у своїй кар'єрі позицію, однак вам так і не вдалося жодного разу опинитися в «призах». Як самі оцінюєте свої виступи?

Маю погодитися, цей сезон справді важко однозначно оцінити. На перший погляд, він минув для мене рівно, не було етапів, де я відчував важкість у ході. Та попри це я мав проблеми зі стрільбою. Тож загалом сезоном я залишився незадоволеним. Часто до успіху не вистачало, здавалося б, дрібниці: в якійсь гонці влучного пострілу, в якійсь - кількох секунд на фініші. Тож працювати є над чим, щоб вже наступного сезону не пропускатися таких помилок.

Мабуть, найприкрішою помилкою для вас став промах на останньому вогневому рубежі в індивідуальних перегонах на чемпіонаті світу, який вартував вам золотої медалі…

Логічно пояснити той промах на передостанньому пострілі - не можливо. Я не відчував ані мандражу, ані хвилювання - взагалі не думав про те, що у разі чистої стрільби здобуду «золото» (часто такі думки призводять лише до штрафних кіл чи хвилин). Усе було, як завжди, був повністю зосереджений на перегонах і ні про що зайве не думав. Однак уже по завершенні перегонів розчарування справді було дуже сильним. Хоч не хоч, але думками повертався до того промаху, днів два-три ходив справді спустошеним, адже до мети було так близько. Мабуть, того дня просто була не доля для мене - адже під час першої стрільби «не пройшов» габарит, а у тому останньому фатальному промаху куля пролетіла повз ціль на якихось 5-6 мм.

Цьогоріч ви випробували на практиці олімпійську трасу, про яку довелося чути вже чимало схвальних відгуків. Наші тренери взагалі говорять, що специфіка траси у Вістлері якнайкраще підходить українським біатлоністам. Якими ж залишилися ваші враження від місця, де змагатиметеся за олімпійські нагороди?

Так, траса у Вістлері справді була дуже добре підготовлена до змагань. Головне, що був великий масив снігу. Після штучного покриття на Чемпіонаті світу в Кореї це взагалі виглядало як свято. Окрім того в тій місцині справді чудові краєвиди, тож з цього погляді олімпійська траса - чудово. Однак, якщо говорити про її особливості, то… Можливо, декому зі спортсменів вона й справді підходить якнайкраще: рівнинні ділянки, довгі тягучі підйоми. Стосовно ж мене, то я не маю улюбленої траси, яка б підходила краще, ніж інші. Якщо я в хорошій готовності, то немає значення, де бігти. Щоправда, завжди хочеться, щоб траси були у хорошому стані.

Чи вже відомо, за яким сценарієм минатиме підготовка до Ванкувера-2010?

Поки що план підготовки до Олімпіади ще пройшов офіційного затвердження. Так, ми уже збиралися й обговорювали, як краще організувати тренувальні збори, проте остаточного рішення ще потрібно трохи почекати. Наразі ж у нас міжсезоння: хтось подався відпочивати, хтось намагається потроху підтримувати себе у формі. А от разом, під час тренувального збору, радше за все, зберемося на початку травня в якомусь із санаторіїв в Україна. Потім - вже наприкінці травня, вирушимо спочатку до Латвії, а далі в Швеції, де готуватимемося на лижах у трубі. А от, як підготовка триватиме далі стане відомо вже після офіційного затвердження плану.

Не боїтеся, що на Олімпіаді не вдасться виступити на повну силу через брак коштів для гідної підготовки до Ігор?

Справді, яким буде фінансування напередодні Ванкувера-2010--такими й будуть наші результати. І в першу чергу йдеться навіть не про те якісь технічні моменти - як то надсучасні лижі чи гвинтівки. Головне - скільки тренувальних зборів вдасться провести. Якщо їх буде по мінімуму, то думати про якісь успіхи--марна справа. Щоправда, маю сказати, що президент нашої федерацію Володимир Бринзак робить усе можливе, щоб спортсмени найменше відчули на собі вплив фінансової кризи. Тому наразі все більш-менш нормально. Але як воно все повернеться на далі - нікому не відомо. Без належного фінансування справді буде дуже важко.

До речі, в той же час з'явилася інформація, що ви та й інші спортсмени не можуть забрати призові із «Родовід Банку»?

Справді, таке є. Наша федерація має угоду з цим банком, тому призові переховувалися саме на його рахунки. І от днями з'ясував, що не можу забрати гроші. Щоправда, керівництво банку пообіцяло, що це лише тимчасова незручність і вже незабаром проблему вирішать. Чи буде так насправді? Залишається просто почекати.

Андрію, вашій доні Тані вже чотири роки, чи не пробує вона продовжити справу свого тата?

Моя доця уже добре розуміє, яким видом спорту займається її тато, зараз вона моя палка вболівальниця - дивиться всі змагання по телевізору, переживає за мене. Крім того, вона вже сама вміє стояти на лижах, адже у нашій сім'ї всі люблять лижні прогулянки. Моя дружина Наталя, яка працює бухгалтером, також любить такий активний відпочинок. Таня також почала займатися спортом, але не біатлоном, а художньою гімнастикою. Якось побачила змагання по телевізору і сама вирішила займатися цим видом спорту. У Тані навіть вже є перша перемога - на міських змаганнях. А от чи продовжить вона серйозні заняття спортом - час покаже.

Здобутки Андрія Диреземлі

ВИСНОВОК

Дериземля Андрій Васильович, народився 18 серпня 1977, с.Жовтневе, Сумської області -- український біатлоніст, призер Чемпіонату світу 2007 року в Антольц-антерсельві. Андрій Дериземля почав займатися біатлоном з 1990 року. Дебютував в Кубку світу в сезоні 1996/1997 але високих результатів на початку своєї кар'єри він не показував. Проте, наступного року на Зимових Олімпійських іграх 1998 року в Нагано він отримує право стартувати у складі естафетної команди України. У наступному сезоні Дериземля вперше потрапив на подіум в спринтерській гонці Кубка світу завоювавши бронзову медаль на етапі в Холменколені. Виступи біатлоніста в ті роки складно назвати стабільним: місця в десятці змінялися провальними гонками, коли спортсмен навіть не потрапляв в число п'ятдесяти кращих. До Олімпіади в Солт-лейк-ситі 2002 року Андрій Дериземля стає лідером біатлонної збірної України. Проте і на другій своїй олімпіаді він не зміг показати добрих результатів. У сезоні 2002/2003 Андрій Дериземля бере свою першу перемогу на етапах Кубка світу. Потім настав деякий спад в кар'єрі українського біатлоніста. У 2007 році Дериземля, несподівано для всіх завойовує бронзову медаль Чемпіонату світу, а за підсумками сезону потрапляє в тридцятку кращих біатлоністів світу.

Наостанок залишається побажати Андрію достойно виступити на олімпіаді у Ванкувері у 2010 році та здобути золоту медаль олімпіади (і навіть не одну).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. http://uk.wikipedia.org/wiki/Біатлон - матеріал з вільної енциклопедії

2. http://ru.wikipedia.org/wiki/Дериземля,_Андрей_Васильевич - матеріал свободной энциклопедии

3. Biathlon.com.ua - сайт Федерації біатлону України

4. Наталя Вихопень, Turnir.com.ua - Інтерв'ю Андрія Дериземлі

5. http://www.olimparena.org/ - Олімпійська арена - Журнал Міністерства України у справах сім'ї молоді та спорту і Національного Олімпійського комітету України.