Популяризація водних видів екстремального туризму

11

Міністерство освіти і науки України

Кам'янець-Подільський національний університет

Реферат

Тема: «Популяризація водних видів

екстремального туризму»

студента V курсу

51 групи

факультету фізичної культури

Грицюка Євгенія Васильовича

Кам'янець-Подільський

2008 р.

План

1. Екстремальний туризм

2. Види екстремального туризму

3. Водні види екстремального туризму

Література

1. Екстремальний туризм

Формування маршрутів, турів, екскурсійних програм, надання основних, додаткових і додаткових послуг складають технологію туристичного обслуговування, тобто це формування конкретного туристичного продукту для задоволення потреби в туристичній послузі. Для складання туристичного маршруту або ж просто туру потрібно рахуватися з їхніми класифікаціями по типу, сезонності, тривалості, віковій ознаці тощо. Як правило, екстремальний туризм характеризується активними способами пересування. Активні види туризму передбачають види відпочинку і подорожей, розваг, спорту (лазіння по скелях, спортивні ігри, плавання на плотах по бурхливих ріках, підводний туризм, сафарі ті інші), що вимагають значної фізичної напруги і доступні далеко не всім категоріям туристів. Ще більш виділяється в цьому змісті екстремальний туризм.

До екстремального туризму відносять різні пригодницькі тури, пригодницькі подорожі, відвідування екзотичних місць, вулканів, островів, водоспадів і ін. Звичайно це нестандартний тур в екзотичні й екологічно чисті природні резервації, пов'язаний з незвичайними подорожами, нетрадиційними транспортними засобами. В окремих випадках такий тур зв'язаний з ризиком і серйозними фізичними навантаженнями extreme tour, вимагають сміливості й умінь, наприклад, сплав по бурхливій ріці Колорадо на надувних човнах, подорож на Кольський півострів узимку на собачих запряжках. Популярний відпочинок на гірськолижних курортах, участь в яких передбачає фізичну підготовку і майстерність учасників. Такий туризм близький до спортивного туризму, однак маршрути більш добре підготовлені й умови істотно комфортніше, ризик зводиться до мінімуму за рахунок забезпечення провідниками, проміжними таборами, туристським спорядженням.

Тур на місця катастроф (ГУЛАГ). Полювання, риболовля, фотополювання, поїздки на мотосанях узимку чи джипах по важкодоступних місцевостях.

У залежності від головної цілі подорожі можна виділити наступні тури: спостереження за тваринами, фотополювання. У програму туру входить: відвідування визначних пам'яток місцевої природи, навчання подоланню перешкод, пристроєві табірного життя, вивчення техніки виживання в екстремальних умовах. Організується колона машин, у якій, крім джипів з туристами і провідниками, іде транспортний супровід з наметами, продовольством, паливом, харчуванням і іншим;

- тур - відвідування військових об'єктів і полігонів, таборів для ув'язнених, концтаборів і в'язниць;

- тури на місця людських трагедій;

- тури з метою пошуку скарбу.

Професійного й аматорсько-пригодницького розважального характеру. Особливістю екстремального туризму є його спортивний характер і участь у ньому молодіжної вікової категорії. Класифікація екстремальних туристських турів різноманітна.

Активні види відпочинку завойовують усе більшу популярність серед простих туристів. Особливо популярним став дайвінг, один із найзахоплюючих і екстремальних видів. Парашутистам і гірськолижникам доводиться потіснитися - число дайверів в усьому світі, стрімко зростає. Звертаючи увагу на цифри стає ясно: поширення дайвінга порівняне тільки із епідемією. На сьогодні у світі майже 20 мільйонів сертифікованих дайверів-любителів, а 40 років тому їх було кілька сотень. В Україні за останні роки захоплення дайвінгом стало масовим. Також, зараз у всьому світі дуже популярні стрибки із парашутом. Із парашутом почали стрибати більше напівстоліття назад, але в масовий він перетворився тільки 15 років назад. Зараз існує багато варіантів стрибків з парашутом. Це і скайсерфинг і групова акробатика, але все більшу популярність набирає B.A.S.E. jumpіng. Це не тільки гострі відчуття, але і чудове видовище. Багато людей спеціально приїжджають на різні змагання, щоб подивитися, як люди стрибають із хмарочосів, телевізійних веж, мостів, скель. Якщо комусь не подобається пірнати під воду або стрибати із величезних висот - тоді можна спробувати, теж популярний вид вигляд відпочинку, віндсерфінг. Але отут варто врахувати, що це задоволення пов'язане із постійними падіннями у воду, і реальною можливістю захлинутися в морських хвилях, а також неминучими мозолями на руках. Але випробовування себе в сплаві по бурхливих гірських ріках, точно запам'ятається надовго.

Тим, хто боїться води, підійдуть пішохідні тури. Це теж екстремальний туризм, що сполучений з чималими труднощами і небезпеками. Такі маршрути звичайно прокладаються по незайманих територіях планети, так, що в людини з'являється можливість буквально вписатися в природу, але при цьому виявитися відрізаною від цивілізованого світу . І навіть якщо така тур-група має сучасні засоби супутникового зв'язку, для приходу допомоги може знадобитися кілька годин або днів. Тому будь-яка надзвичайна подія може призвести до серйозних наслідків. Тому кожна туристична фірма до якої звертається громадянин запропонує страхування життя від нещасного випадку, яким є обов'язковим згідно законодавства України. Але, не дивлячись на всю свою привабливість, слід зазначити, що екстремальний туризм це дорогий вид відпочинку. А такий вид туризму як космічний існує взагалі для одиниць, тому що платити за нього мільйони доларів здатні тільки дуже забезпечені туристи. Але тільки цей вид екстремального туризму дорогий по економічних факторах.

Взагалі ж екстремальний туризм один із самих перспективних видів туризму, що залучає до себе усе більше людей. З'являються нові місця для активного відпочинку, як штучні, наприклад гірськолижні курорти, так місця створені природою про які люди раніш і не знали, наприклад, печери.

2. Види екстремального туризму

Різномаїття видів екстремального туризму в наш час просто захоплює. Кожний вигадує щось особливо новеньке, аби лиш привабити туристів та просто любителів гострого відчуття. Здається, що людина просто змагається з природою: переборює гірські річки, гостює в небезпечних печерах, покорила води океанів та морів, дізнається про небо за допомогою різноманітних приборів, і може злітати на декілька днів в космос. А головне, все це поєднується тільки в одне бажання: неймовірне задоволення. Здавна всіх вабило щось нове, неопізнане, і деякі готові викласти чималі кошти тільки б відчути це славнозвісне гостре відчуття.

Екстремальний туризм кожного року все більше набирає обертів у своєму розвитку.

3. Водні види екстремального туризму

Дайвинг - дуже популярний в світі. Заняття підводним плаванням у більшості людей асоціюється насамперед з іменем Ж.В. Кусто. І мало хто знає, що ще Леонардо Да Вінчі шукав можливість проникнення людини в морські глибини, а в якості резервуара для повітря він пропонував використовувати ніщо інше як хутро з під вина. Згодом багато вчених і інженери працювали над ідеєю створення умов пристосування, за допомогою яких людина могла б тривалий час перебувати під водою.

У 1825 р. Вільям Джеймс сконструював апарат, що являв собою залізний резервуар, наповнений стисненим повітрям. Ємність охоплювала тулуб на зразок поясу. Використане повітря виходило із шолома через випускний клапан. Для додання водолазові негативної плавучості до його поясу прикріплювали баласт. На той час це був найбільш прийнятний тип спорядження, однак, через окремі недоліки він так і не був жодного разу використаний. Після цього було безліч спроб створення подібного апарату, але жодна з них не увінчалася успіхом. Нарешті, у 1865 р. два французи - гірський інженер Рукеройль і лейтенант ВМФ Денейруз - винайшли апарат, що став попередником акваланга Кусто. Він являв собою металевий резервуар, що вдягався на спину і закривав очі, ніс і рот маскою, схожою на металеву коробку із ілюмінатором. Регулятор автоматично зрівнює тиск води ззовні і тиск повітря усередині легень людини.

Значення цього винаходу велике. Воно дозволяло водолазові на будь-якій глибині підтримувати майже нульову плавучість, як це може робити підводний човен. Допомагаючи собі руками і ногами, він міг легко підніматися й опускатися.

11 червня 1910 р. у Сен-андре-ді Кюбзак у французькому регіоні Бордо народилася людина, якому було призначено стати символом підводного плавання і всього, що з ним пов'язане. Це був Жак Кусто, який був першим і наймасштабнішим дослідником підводного світу, і довів до досконалості технічне устаткування, що відповідало би специфічним вимогам у сьогоденні й у майбутньому. Автор фільму „Світу тиші", стає культовим фільмом для всіх закоханих у підводний світ . Червоне море, потім Індійський океан, Сейшельські острови й інші численні зйомки по всьому світу, в невідомих у той час місцях. Вибух інтересу до підводного плавання відбувся в 70-х роках, коли люди зрозуміли, що дайвинг - справа зовсім не складна, а задоволення обіцяє неземне. Раніш плавання із аквалангом було в основному прерогативою військових, котрі чуйно охороняли всі секрети водолазної майстерності. Тому аматори-одинаки, що не знали елементарних правил декомпресії, піддавали своє життя серйозній небезпеці. Удосконалювалися конструкції аквалангів, і в 60-х роках у широкому продажі з'явилися цілком безпечні системи для дихання під водою. Але головним залишалося питання безпеки дайвинга. Одна з перших міжнародних організацій, що регламентувала порядок навчання, умови занурення, максимальні глибини, - це CMAS. Вона об'єднала в собі безліч незалежних національних федерацій, що намагалися навчати підвідному плаванню бажаючих, і запровадила загальні для всіх стандарти. Але процес контролю за цими стандартами не був відпрацьований. У результаті якість навчання жорстоко постраждало. А також не був відпрацьований єдиний контроль за видачею міжнародних сертифікатів. У результаті картку CMAS України можуть запросто не прийняти в Єгипті або засумніватися, чи правильно пройшло навчання.
На сьогоднішній момент безумовним лідером аматорського дайвинга є PADІ (Професійна асоціація інструкторів дайвинга). Жорсткий контроль за якістю навчання, однакові вимоги до студентів, комп'ютерний облік усіх міжнародних сертифікатів, використовування останніх досягнень науки і техніки у вивченні фізіології дайвинга дозволили цієї федерації практично повністю виключити можливість нещасного випадку. На сьогоднішній день сертифікати цієї федерації приймаються в усім світі, і кожен дайвер намагається одержати сертифікат саме цієї федерації. У PADІ існує кілька рівнів навчання, послідовно виконуючи які, практично будь-хто бажаючий може стати професіоналом і одержати звання інструктора. Серед різноманіття видів дайвингу можна виділити найцікавіші:

Drіft dіvіng (дайвинг у течіях). Цей вид дайвинга найбільше повно відображає відчуття плавання під водою. Завдяки течії, яка підхоплює дайвера , можна спостерігати всю красу, практично не рухаючи, а відчуття польоту просто захоплюють. Можна плавати сидячи, стоячи, нагору ногами. Кожний може повністю контролювати своє тіло, але рекомендується поглядати вперед за курсом, щоб не влетіти в корал. Єдиною проблемою для цього виду дайвинга є його початок і фініш. Корабель, з якого стрибають, не стоїть на місці, тому що його звичайно несе за течією. І винирнути досить складно: уся група повинна спливати одночасно і за дуже короткий час вибратися на судно, інакше може віднести. Тому цей вид дайвинга рекомендується тільки для досвідчених драйверів.

Drop off (вертикальний обрив). Коли дайвер пливе уздовж стрімкої коралової стіни і не видно дна, при цьому є присутнім відчуття польоту над безоднею. Правда, є одне "але": блакитна безодня немов заманює у свої обійми, і дайвер може не помітити, як занурюється на недозволену глибину. Головна рекомендація: частіше поглядати на глибиномір. У таких місцях найбільш частіше зустрічаються великі представники підводної фауни. Це також приваблює аматорів підводного плавання.

Wreck dіvіng (відвідування затонулих кораблів). Рекомендується відвідувати тільки добре відомі і досліджені об'єкти. У складі групи обов'язково повинен бути гід, що прекрасно знає це місце. Цей вид дайвинга цікавий усім, у кого виникає почуття дослідника, тому що кожний дайвер мріє знайти щось виняткове на затонулому кораблі. Рекомендується космічний туризм, і цілком можливо, що через 10-15 років він буде більш доступнішим, ніж зараз. А які види екстремального туризму з'являться через 20-30 років навіть складно уявити. У порівнянні з Україною екстремальний туризм в інших частинах світу - у Східній Азії, у Європі, у Північній Америці розвинутий достатньо добре. А безпосередньо серед жителів Європи й особливо Північної Америки екстремальний туризм найбільш популярний вид відпочинку.

Аналіз роботи туристичних фірм, що діють на ринку екстремальних і екзотичних туристичних турів показав, що діяльність фірм орієнтована на молодіжний сектор туристів, а також на професіоналів туристів-екстремалів. У діяльності туристичних фірм відсутня спрямованість на міжнародний ринок, залучення в регіон іноземних туристів, організацію їхнього дозвілля й обслуговування. Інші фірми, що працюють на міжнародному ринку також не завжди враховують запити іноземних туристів-екстремалів, а пропонують в основному культурні тури.

Цілком очевидно, що розробка і впровадження екстремальних туристичних турів є вкрай необхідними. Вони, крім того, вимагають комплексного і детального підходу. Але кошти і сили, витрачені на дані заходи, за умови ретельної розробки і дотриманні всіх необхідних правил, сповна окупаються і багато в чому визначають прибутковість галузі. Отже, екстремальний туризм розвивається надзвичайними темпами, створюються нові тури, щоб вразити туристів, адже екстрим - це спорт, і це чудово, що усе більше людей мають бажання займатися спортом.

Література

1. Про туризм: Закон України // Голос України вiд 14.11.1995.

2. Александрова А. Ю., «Международный туризм», М., 2001.

3. Аркин Я. и др. Горный туризм. - Таллин: Ээсти раамат, 1981. - 182 с.

3. Биржаков М.Б. Введение в Туризм - СПб.: Издательский Торговый Дом «Герда», 2000. - 192 с.

5. Вахлис К.И. Спутник туриста. - Москва, 2003. - 201 с.

6. Гуляев В.Г. Организация туристской деятельности Учебное пособие - М.: Нолидж - 1996. -312 стр.

7. Дмитриевский Ю. Д. «Туристские районы мира: учебное пособие. - Смоленск: СГУ, 2000

8. Коробейников Н.К., Михив А.А., Николенко И.Г., Физическое воспитание.

Москва, 1984. - 316 с.

9. Пирожник И. И., «Международный туризм в мировом хозяйстве», Мн., 1996г.

10. Ремизал М.П., «Отдых на горных лыжах» - М.: Профиздат, 1999

11. Репин Ю.В. и др. основы безопасности человека в экстремальных ситуациях.

Екатеринбург, 1995 - 74 с

12. Родионов Д.А., «Энциклопедия спорта»: Эксмо-Пресс, 2002.

13. Романов А.А., «Зарубежное туристское страноведение: учебное пособие» - М.: Советский спорт, 2001

14. Туристский терминологический словарь / Авт.-сост. И.В. Зорин, - М.:

Советский спорт, 1999.

15. http: hobby.rin.ru

16. http:extremal.ru

17. http:sport-e.org