Готельна індустрія

Зміст

Вступ

1. Основні поняття готельної індустрії

2. Найпоширеніші системи класифікації

3. Національні системи класифікації

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Класифікація готелів - це визначення відповідності конкретного готелю і номерів критеріям або стандартам обслуговування.

Початок готельної класифікації був встановлений ще в тих часів, коли існувало дуже мало закладів, заслуговуючих довір'я. Класифікація мала на меті забезпечити безпечні і якісні послуги з мешкання і харчування для мандрівників. Для готелів класифікація - це спосіб представити необхідні споживачеві відомості про якість сервісу, інфраструктуру і інші можливості підприємства, допомагаючи таким чином потенційним клієнтам і демонструючи свою лояльність до них. Для споживачів класифікація означає велику узгодженість в оцінці готелів. Готельні підприємства класифікують за різними критеріями. Серед них: рівень комфорту, місткість функціональне призначення, місцерозташування, тривалість роботи, забезпечення харчуванням, тривалість перебування, рівень цін, форма власності.

В даний час в світі налічується більше 30 систем класифікації готелів, причому в кожній країні прийняті свої національні стандарти. Національні системи класифікації, підтримувані державою або національними готельними асоціаціями шляхом національних стандартів і узаконених правил сертифікації готельних послуг, торкаються в основному кількісних характеристик матеріальної бази, повноти сервісу, рівня і якості готельних послуг.

1. Основні поняття готельної індустрії

Індустрія гостинності є сукупністю підприємств, що надають різні послуги з прийому і обслуговування гостей. Таке визначення дуже близько поняттю сучасних готельних комплексів, оскільки вони надають не тільки послуги мешкання (розміщення), але і безліч різних супутніх послуг.

Під готельною діяльністю в Росії розуміється діяльність юридичних і фізичних осіб (індивідуальних підприємців), що володіють або наділяють в установленому порядку майновими правами на який-небудь колективний засіб розміщення (місткістю не менше 10 місць) по безпосередньому розпорядженню і управлінню їм для надання послуг з тимчасового розміщення (мешканню) і обслуговування громадян.

В готельній індустрії Росії використовуються наступні поняття:

готель -- майновий комплекс, в якому надається мешкання і хорчування гостям;

номер -- приміщення, що складається з одного або декількох місць (одиничний елемент бронювання);

місце (койко-місце) -- площа з ліжком, призначена для користування однією людиною.

В міжнародній практиці відповідно до рекомендацій Всесвітньої туристської організації всі засоби розміщення підрозділяються на дві категорії: колективні і індивідуальні.

До складу колективних засобів розміщення входять готелі і аналогічні засоби розміщення, спеціалізовані заклади, інші колективні заклади. Визначення готелю, дане ВТО.

Готель -- цей колективний засіб розміщення, що складається з певної кількості номерів, має єдине керівництво, що надає набір послуг (мінімум -- заправку ліжок, прибирання номера і санвузла) і згруповане в класи і категорії відповідно до послуг і устаткування номерів, що надаються.

З даного визначення можна вивести основні ознаки готелю:

* наявність номерів, причому їх кількість повинна не менше за встановленого законом мінімум (для Росії -- 10);

* підкорення всіх номерів єдиному керівництву:

* наявність певного набору послуг (прибирання номерів, щоденна заправка ліжок, прибирання санвузлів, додаткові послуги);

* відповідність певному класу або категорії.

До аналогічних закладів відносяться пансіонати і мебльовані кімнати, які складаються з номерів і надають визначений, як правило, обмежений набір готельних послуг.

Відмінність спеціалізованих закладів полягає в тому, що вони можуть додатково надавати які-небудь спеціалізовані послуги, наприклад медичні, санаторно-курортні і ін.

Інші колективні засоби -- будь-які споруди, призначені для відпочинку, з наданням обмежених готельних послуг. До них відносяться: комплекси будинків і бунгало, майданчики для автопричепів, наметів, бухти для малих судів і т.д.

До індивідуальних засобів розміщення відносяться власні житла громадян, що надаються платно або без оплати: квартири, вілли, котеджі, особняки, кімнати і т.п.

2. Найпоширеніші системи класифікації

1. За місцерозташуванням

За місцерозташуванням готелі можуть бути:

1) розташовані в межі міста (в центрі, на околиці). Центральними є практично всі готелі ділового призначення, отелі-люкс, готелі середнього класу;

2) розташовані на морському побережжі. В даному випадку дуже важливою є відстань до моря (50 метрів, 100, 150, 200, 250,300);

3) розташовані в горах. Звичайно це невеликі готелі в живописній гірській місцевості на туристському маршруті в найзручнішому місці відпочинку. В гірському готелі, як правило, міститься необхідне спорядження для літнього і зимового відпочинку її гостей, наприклад, альпіністський і гірськолижний інвентар, підйомники і ін.

2. За тривалістю роботи

За тривалістю роботи готелю підрозділяються на:

- працюючі цілорічно;

- сезонні (працюючі два сезони і односезонні).

3. За тривалістю перебування гостей

За тривалістю перебування гостей розрізняють готелі:

- для тривалого перебування клієнтів;

- для короткочасного перебування.

4. За рівнем цін на номери

За рівнем цін на номери в готелі класифікують на:

- бюджетні (25-35 доларів США);

- економічні (35-55 доларів США);

- середні (55-95 доларів США);

- першокласні (95-195 доларів США);

- апартаментниє (65-125 доларів США);

- фешенебельні (125-425 доларів США).

5. За рівнем комфорту

Класифікація готельних підприємств за рівнем комфорту грає величезну роль в рішенні питань управління якістю готельних послуг. Основні критерії:

- стан номерної фундації: площа номерів (м2), частка одномісних (однокімнатних), багатокімнатних номерів, номерів-апартаментів, наявність комунальних зручностей і т.д.;

- стан меблів, інвентарю, предметів санітарно-гігієнічного призначення і т.п.;

- наявність і стан підприємств харчування: ресторанів, кафе, барів і т.п.;

- стан будівлі, під'їзних шляхів, облаштування прилеглої до готелю території;

- інформаційне забезпечення і технічне оснащення, у тому числі наявність телефонного, супутникового зв'язку, телевізорів, холодильників, міні-барів, міні-сейфів і т.д.

- забезпечення можливості надання ряду додаткових послуг.

6. За місткістю номерного фонду

Під місткістю номерного фонду розуміється число місць (номерів), яке може бути запропоноване клієнтам одночасно.

Багато країн використовують наступний підхід до класифікації готелів по місткості:

- малі - до 100-150 номерів;

- середні - от100 до 300-400 номерів;

- великі - від 300 до 600-1000 номерів;

- гіганти - более1000 номерів.

7. За функціональним призначенням готельного підприємства

Цільові готелі підрозділяються на:

А. Готелі ділового призначення, обслуговуючі осіб, що перебувають в ділових поїздках і відрядженнях. Готелі цієї групи найбільш відомі як готелі для конгресного обслуговування: обслуговування симпозіумів, з'їздів, зборів, конференцій і т.д.

Для обслуговування ділових людей повинні бути створені відповідні умови, у зв'язку з чим, до готелів ділового призначення пред'являються наступні вимоги:

- місцерозташування поблизу адміністративних, суспільних і інших центрів міст;

- переважання в номерному фонді одномісних номерів;

- обов'язкова організація в номері, разом із зоною відпочинку і сну, робочої зони;

- наявність в номерному фонді номерів-апартаментів;

- наявність спеціальних приміщень для проведення ділових заходів;

- наявність спеціального технічного устаткування;

- наявність служб фінансового забезпечення;

- забезпечення можливості надання високоякісного живлення;

- устаткування стоянок і гаражів.

Б. Готелі для відпочинку (курортні, туристські).

Курортні готелі. Концепція “курортного готелю” передбачає надання розміщення, харчування і ряда додаткових послуг людям, прагнучим до відпочинку і відновлення здоров'я.

Туристські готелі. Сутність концепції “туристського готелю” зводиться до наступного:

- туристський готель, як правило, розташовується на туристських маршрутах і приймає клієнтів з цих маршрутів;

- комплекс послуг, пропонованих в туристському готелі, формується відповідно до програми маршруту і наперед визначається ваучером або путівкою;

- для організації обслуговування в структурі туристського готелю передбачені турбюро або бюро подорожей і екскурсій.

8. Залежно від призначення

Типологія готельних підприємств, що отримала розповсюдження в світовій практиці готельної індустрії, представлена таким чином:

- Готель-люкс. По місткості даний тип готелів відноситься до малих або середніх підприємств. Звичайно розташовується в центрі міста Характерна висока ціна номера, що включає всі можливі види обслуговування.

- Готель (середнього класу). По місткості більше готелю - люкс (400-2000 місць). Розташовується в центрі міста або міській межі. Пропонує достатньо широкий набір послуг, і ціни на них рівні рівню регіону розташування або дещо вищий.

- Готель-апартамент (апарт-отелъ). По місткості це підприємство малих і середніх розмірів (до 400 місць). Характерний для крупного міста з непостійним населенням. Надає квартирний тип номерів, що використовуються як тимчасове житло, частіше всього на базі самообслуговування.

- Готель економічного класу. Підприємство малої або середньої місткості (до 150 і більше місць). Розташовується поблизу магістралей. Характерний просте і швидке обслуговування, обмежений набір послуг.

- Готель-курорт. Підприємство із значними відмінностями по місткості, пропонуюче повний набір послуг гостинності. Крім того, включає комплекс спеціального медичного обслуговування і дієтичного живлення. Розташовується в курортній місцевості.

- Мотель. Прості одноповерхові або двоповерхові споруди, розташовані зовні міської забудови, в передмісті, у автомагістралей. Це малі або середні підприємства. Характерний середній рівень обслуговування при невеликій кількості персоналу.

- Кемпінг. Табір для автотуристів, мототуристів, велотуристів, звичайно розташований в заміській місцевості, іноді недалеко - від мотеля. Надаються місця для нічлігу, часто в наметах або літніх будиночках, обладнаних кухнями індивідуального приготування їжі і деякими елементарними зручностями.

- Приватний готель (типу нічліг і сніданок). Широке розповсюдження даний тип готелів отримав в США. Це готель малої, іноді середньої місткості. Розташована вона в передмісті або сільській місцевості.

- Отель-гарні. Підприємство, що надає клієнтам обмежену кількість послуг: розміщення і континентальний сніданок.

- Пансіон. Підприємство з простим стандартом і обмеженим спектром послуг. Відмітна ознака - надається повний пансіон для проживаючих гостей.

- Гостиний двір. Підприємство, відмінне від готелів спрощеним стандартом обслуговування, меншою місткістю, відсутністю ряду суспільних приміщень для зустрічі і перебування гостей (холів, вестибюлів, гостиних і т.д.).

- Ротель. Пересувний готель, що є вагоном з одно-двомісними відсіками, в яких розташовані спальні крісла Є відсік для переодягання, туалет, кухня, холодильник.

- Флотель. Крупний готель, часто званий “курортом на воді”. Туристам пропонуються комфортабельні номери з великим набором послуг.

- Ботель. Невеликий готель на воді, який використовується як відповідним чином обладнане судно.

- Флайтель. Аероготель або “літаючий готель”. Надзвичайно дорогий і нечисленний тип готелів. Обладнаний посадочним майданчиком і зв'язком з метеослужбами.

- Алькасар (aнгл.alkazar). Старовинний середньовічний замок, побудований в стилі (Іспанія) Маврітанії і що використовується як висококласний готель для дуже іменитих гостей: королівська знать, президенти держав і ін.

- Хостел (англ.Hotel). Студентський готель, що надає недорогий нічліг.

- Кондомініум (від лат. condominium сумісне володіння). Об'єднання власників в єдиний комплекс нерухомого майна в житловій сфері, у межах якого кожному з них на праві приватної, державної, муніципальної власності належить в житлових будинках житло и/или нежилі приміщення. Порядок змісту, ремонту і експлуатації кондомінімуму регулюється договором між учасниками загальної власності.

- Таймшер (від англ. timeshere розділення часу). Сумісне володіння нерухомістю в туристському бізнесі з можливістю користуватися нею протягом певного часу, яка пропорційна грошовому внеску. Час користування вимірюється в тижнях. Воно згруповано в три кольори (червоний, білий і голубий) і відображає динаміку попиту по сезонах. Власник, або співвласник кондомінімуму може відпочивати в придбаних апартаментах в “свої тижні” або обміняти місце відпочинку на аналогічне в рамках “кольору”

- RCI (Record Condominium International). Система придбання довготривалої арендувати (на 25-30 років) і обміну котеджів на знаменитих курортах практично у всьому світі (2400 готелів і курортів).

9. За принципом управління готелю підрозділяються на залежні і незалежні готелі

Незалежні готелі -- це самостійні готелі, що не входять в готельний ланцюг (мають незалежний статус).

Залежні готелі належать до якого-небудь готельного ланцюга. Об'єднання готелів в ланцюзі може здійснюватися у вигляді покупки компанією готелю, укладення договору франчайзингу, підписання контракту на управління.

Готельний ланцюг -- це об'єднання готельних підприємств, що здійснюють колективний бізнес і що знаходяться під єдиним керівництвом і контролем, що характеризується своєю індивідуально впізнаною маркою, строгим дотриманням фірмових цінностей і найменувань послуг, якістю обслуговування і розміщення, своєю архітектурною єдністю в дизайні будівель і інтер'єрів, незалежно від місцерозташування готелю.

Незалежні підприємства, як правило, представляють сімейний бізнес невеликих і середніх розмірів. Цим і визначаються їх основні переваги, до яких можна віднести:

* економічні -- простіше здійснювати контроль над витратами і встановлювати ціни на послуги, що надаються;

* фінансові -- повна самостійність в розпорядженні власними і позиковими засобами. Наприклад, якщо вдається привернути інвесторів, то простіше розпоряджатися вилученими коштами, в осоружному випадку можна продати яку-небудь частину бізнесу (наприклад, один з корпусів готелю), а краще здати в лізинг (поворотний) для отримання додаткових засобів на підтримку загальної діяльності:

* унікальність -- незалежні готелі не схожі один на одного і володіють неповторними особливостями, що створює умови для їх успішного функціонування.

Готельні ланцюги також мають певні переваги в організації і веденні бізнесу. До економічних переваг відносяться наступні:

* масштабність бізнесу дозволяє обслуговувати більшу кількість туристів (гостей) за рахунок їх перерозподілу між готелями, що входять в ланцюг;

* централізовані постачання і збут забезпечують більш низькі ціни на товари, що придбавалися, за рахунок покупки крупних партій за оптовими цінами (великі оптові знижки):

* додаткове фінансування дає можливість, з одного боку, отримати додаткове кредитування, розмір якого може бути достатньо великим, а з іншою -- мобілізувати наявні засоби для підвищення ефективності функціонування підприємств:

* гнучка цінова політика завдяки загальному управлінню (веденню загальної політики) і достатньо великим фінансовим можливостям дозволяє підстроюватися під зміни ринкової кон'юнктури;

* централізована система ведення обший фінансово-господарській діяльності сприяє скороченню сукупних витрат кожного готелю, що входить в ланцюг, завдяки використовуванню персоналу, який займається питаннями централізованого управління на рівні готельного ланцюга (централізована система бухгалтерського обліку, сумісні маркетингові дослідження і ін.).

10. Сучасний ринок засобів розміщення підрозділяють також на традиційні і нетрадиційні (додаткові) засоби розміщення

Нетрадиційні, або додаткові, засоби розміщення виникли в останні 30 -- 40 років і успішно конкурують з традиційними готельними засобами. До нетрадиційних відносяться індивідуальні засоби розміщення, кемпінги, яхти, вагончики-причепи для автомобілів і т.п., різні форми колективного розміщення, такі як притулки, бази відпочинку.

Традиційні засоби розміщення відрізняються від нетрадиційних по двох ознаках. По-перше, вони надають повний комплекс послуг, а нетрадиційні, як правило, пропонують тільки розміщення. Вся решта послуг (живлення, прибирання, додаткові послуги) або повністю відсутні, або можуть бути наданий за додаткову платню. По-друге, на підприємствах традиційних засобів розміщення клієнт є гостем, а в додаткових клієнт виступає в ролі власника або орендаря даної власності. Тому додаткові засоби розміщення ще називають «другий будинок».

3. Національні системи класифікації

Жодне готельне підприємство не може претендувати на привласнення категорії якщо воно не відповідає мінімальним вимогам-критеріям з'єднаним в наступні групи:

А -кількість кімнат;

В - загальні приміщення;

З - устаткування готелю;

Д -комфортність житла;

Е - обслуговування;

F- доступність інвалідам і особам з обмеженою рухливістю.

1). Французька національна класифікація, часто звана європейською або родоначальницею, встановлює для готелів категорії відповідні привласненням певної кількості зірок (1*, 2*, 3*, 4* або 5*). Така система застосовується у Франції, Австрії, Угорщині, Єгипті, Китаї, Бразилії, Росії (з деяким завищенням зоряності в незалежних готелях) і ряді інших стан.

2). Система класифікації в Росії. 15 липня 2005 року Уряд Російської Федерації видав Розпорядження № 1004-р, в якому були схвалені представлені Ростуризмом пропозиції про систему класифікації готелів і інших засобів розміщення. Ростуризму було дане доручення про затвердження системи класифікації і про вживання заходів по її реалізації.

Наказ Федерального агентства по туризму від 21 липня 2005 року № 86 «Про затвердження системи класифікації готелів і інших засобів розміщення» пройшов державну реєстрацію в Міністерстві юстиції Російської Федерації (реєстраційний номер 6991 від 9 вересня 2005 року) і опублікований в «Бюлетені нормативних актів федеральних органів влади»* № 38 від 19 вересня 2005 року.

Система класифікації готелів і інших засобів розміщення розроблена з урахуванням положень Федерального закону від 24 листопаду 1996 р. №132-ФЗ "Про основи туристської діяльності в Російській Федерації" (Збір законодавства Російської Федерації, 02.12.1996, N 49, ст. 5491), Федерального закону від 27 грудня 2002 р. №184-ФЗ "Про технічне регулювання" (Збір законодавства РФ", 30.12.2002, N 52 (ч. 1), ст. 5140), Закону Російської Федерації від 7 лютого 1992 р. № 2300-1 "Про захист прав споживачів" (Збір законодавства Російської Федерації, 15.01.1996, N 3, ст. 140), розпорядження Уряду Російської Федерації від 15 липня 2005 р. №1004-р («Російська газета», N 157, 21.07.2005).

Система класифікації готелів і інших засобів розміщення - це єдина подібна система в нашій країні, схвалена державою. Ухвалення цієї системи особливо важливо в рамках процесу вступу Росії у Всесвітню торгову організацію (ВТО). Система розроблена з урахуванням положень Федерального Закону "Про основи туристської діяльності в РФ" і Закону "Про захист прав споживачів", Концепції розвитку туризму в Російській Федерації, рекомендацій ВТО і існуючої зарубіжної практики. Дотримання сучасних стандартів обслуговування і стабільності якості надаються в готелях і інших засобах розміщення послуг допоможе споживачу правильно вибрати готель, а також забезпечить його достовірною інформацією про її статус. Класифікація готелів і інших засобів розміщення дозволить оцінювати їх відповідність як технічним вимогам (за станом матеріально-технічної бази), так і якісним характеристикам обслуговування. Кінець кінцем, мета системи - це підвищення конкурентоспроможності готелів, збільшення туристського потоку і, отже, доходів від в'їзного і внутрішнього туризму.

3). В Італії перша категорія умовно відповідає рівню чотирьох зірок, друга - трьох, третя - двох. Крім того, в рамках кожної категорії існує своя довільна градація. Відмітною особливістю італійських готелів, це наявність готелів з невеликою номерною фундацією (40-80) тобто миниотелей.

В Італії для найякісніших п'ятизіркових готелів введена приставка "luxury"(розкішний). Більш високій зоряності готелю відповідає більш широкий набір послуг, який вона може запропонувати своїм клієнтам. Так, гостям пропонуються послуги салонів краси, масажного кабінету, автотранспортні послуги (доставка клієнтів до аеропорту мул залізничного вокзалу), послуги громадського харчування;

4). По типу французької класифікації в Європейських країнах виділяється Німецька класифікація, згідно якої, готельні підприємства діляться на 5 класів. Туристський клас - 1*; стандартний класс- 2**; комфортний клас - 3***; перший клас - 4****; люкс - 5*****.

Німецька класифікація встановлює вимоги по двадцяти двох обов'язкових і незалежних від класу підприємств критеріям:

1. Робота служби прийому (рецепції)

2. Сервіс сніданків

3. Сервіс напоїв

4. Сервіс харчування

5. Наявність телефону в номері

6. Робота телефону

7. Мінімальна площа для 75% номерів, включаючи площу санвузла

8. Санітарний комфорт (у відсотках до загального оснащення санвузлів)

9. Оснащення санвузлів

10. Наявність “suite''-номерів (номерів-апартаментів)

11. Меблювання і оснащення номерів

12. Наявність радіо і ТБ-приймачів в номері

13. Наявність подарунків для гостей

14. Послуги прання і прасування

15. Наявність сейфів

16. Кількість і стан холів

17. Можливість безготівкового розрахунку

18. Наявність телефаксу

19. Кількість і режим роботи готельних барів

20. Кількість і режим роботи ресторанів

21. Можливість проведення конференцій і банкетів

22. Число додаткових послуг

5). Система букв (A-B-C-D) - система, що використовується в Греції, згідно якої всі готелі діляться на чотири категорії, що позначаються буквами А, B,C, D. Вища Категорія якості готелів позначається de luxe. Зразкова відповідність категорії якості п'ятизірковій системі таке: de luxe відповідає п'ятизірковому рівню, готель категорії А - четирехзвездочному рівню, категорії В - тризірковому, категорії З - двухзвездочному, категорії D - рівню готелю категорії "одна зірка". В даний час разом з буквами і фасадами готелю можна побачити і звичні зірки;

6). Система “корон” або “ключів” поширена у Великобританії. Щоб перейти до звичних зірок, потрібно від загального числа корон відняти одну, тобто порівняно із загальноєвропейською зіркою корона на одну одиницю нижче. Найправильнішою вважається класифікація, запропонована асоціацією британських турагентств: бюджетні готелі (1*) розташовані в центральній частині міста і мають мінімум зручностей; готелі туристського класу (2*) мають свій в розпорядженні ресторан і бар; готелі середнього класу (3*), рівень обслуговування достатньо високий; готелі першого класу (4*), дуже висока якість мешкання і відмінний рівень обслуговування; готелі вищої категорії (5*), рівень обслуговування і мешкання экстракласса.

7). Готелі країн Бенілюксу класифікуються за системою Benelux Hotel Classification. Згідно цій системі від однієї до п'яти зірок присуджується наступним засобам розміщення:

· Отель-кафе-ресторан - установа, яка побудована і пристосована для житла, але де також функціонують кафе, ресторан або і то і інше;

· Мотель - установа, об'єднуюча разом готель, кафе і ресторан, розташоване поблизу автомобільних доріг і обслуговуюче туристів, мандрівних автомобільним транспортом;

· Готель-ресторан - установа, пристосована для житла, тут функціонує ресторан;

· Отель-гарні - установа, надаюче житло, в якому забезпечують тільки ліжком і сніданком;

· Апартамент-готель - установа, надаюче житло в квартирі, студії або інших аналогічних приміщеннях.

8). Градація категорій в Іспанії, що позначаються зірками, введена для кожної групи засобів розміщення: для готелів від * до *****; для бунгало(апартаментів) - від * до ****; для заїжджих дворів і пансіонатів - від * до ***. Крім того, існують державні підприємства прийому туристів парадорес і алькасар, які обладнані класу “люкс”. Вони знаходяться в підкоренні у Державного міністерства по туризму.

9). Мальдіви представлені комфортабельними засобами розміщення, які підрозділяються на категорії: “standard”, “de luxe”, “junior suite”, “presidential suite”.

10). 5-зіркова система збереглася на Мальті разом з упровадженням нової національної системи, що розділяє готелі на три категорії: золота, срібна, бронзова.

11). При класифікації готелів в Єгипті використовуються зірки але відмітна особливість полягає в тому що вони завишені на 1/2 зірки.

12). Засоби розміщення в ОАЕ підрозділяються по п'ятизірковій системі. Поширені також вілли і апартаменти (некатегорийні засоби розміщення).

13). В Китаї упроваджена5-зіркова класифікація для комфортабельних готелів хоча в країні існує своя специфічна шкала: хостелы (заїжджі двори) типу студентських гуртожитків (zhaodaisuo) удома для гостей (binguan) і найкомфортабельнішими і престижними - “винні будинки” (jindian).

14). В США немає офіційно затвердженої урядом класифікації готелів. По рівню комфорту вони звичайно діляться на п'ять категорій. Вища категорія (п'ять зірок) присуджується двома установами: American Automobile Association /AAA/ і Mobile Travel Guide.

15). В Мексиці застосовується 5-зіркова національна класифікація, схожа з європейською. Клас готелю встановлюється на основі аналізу великого числа параметрів (критеріїв) - від 52 до 108. Крім того, є ще категорія вище п'яти - це категорія “grant turismo”.



Висновок

Спроби ВТО, Комітету готельної і ресторанної індустрії Європейського Союзу, Міжнародної готельної асоціації упровадити єдину класифікацію готелів не привели до позитивного результату. Була також спроба уніфікувати піктограми готельного і ресторанного сервісу, проте це також не вдалося, за винятком загальноприйнятих в Європі.

Задачі ускладнюються ще і тим, що окрім готелів існує ще маса інших засобів розміщення (мотелі, кемпінги, ротелі, ботелі, турбази і т.д.) з своєю особливою специфікою.

Введенню єдиної класифікації готелів в світі перешкоджають сталі національні традиції, культурно-історичні відмінності держав, критерії якості і ін.

В кожній державі формуються свої типи підприємств, особливості географічного положення, кліматичних умов, що враховують, ряду інших чинників і, найголовніше, особливості попиту, що склався. Прийнята в кожній країні класифікація містить категорію розрядності, яка є якісним параметром стандарту. Розрядність готелю впливає на її престиж, формування клієнтури, вартість готельних послуг і ін.

Класифікація готелів регламентується на міжнаціональному і національному рівнях, а також в рамках готельних ланцюгів, асоціацій, спілок.

Список використаної літератури

1. Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: ціноутворення, конкуренція, державне регулювання. - К.: Знання України, 2003.

2. Балабанов И.Т., Балабанов А.И. Экономика туризма: учебное пособие. - М.: Финансы и статистика, 2006.

3. Бовсуновская А.Я. География туризма: учебное пособие. - Д., 2004.

4. Голіков А.П. Вступ до економічної та соціальної географії: підручник. - К.: Либідь, 2006.

5. Квартальнов В.А. Иностранный туризм. - М.: Финансы и статистика, 2006.

6. Немоляева М.Э., Хадорков Л.Ф. Международный туризм: вчера, сегодня, завтра. - М.: Международные отношения, 1985.

7. Панирян Г.А. Международные экономические отношения: экономика туризма. - М.: Финансы и статистика, 2005.

8. Пузаков Е.П., Честикова В.А. Международный туристический бизнес. - М.: Экспертное бюро-М, 2007.

9. Юрківський В.М. Країни світу: довідник. - К.: Либідь, 2006.

10. Гостиничный и туристический бизнес: учебник. - М.: Тандем, 2008.

11. Економіка зарубіжних країн: підручник / Філіпенко А.С., Вергун В.А та інші. - К.: Либідь, 2006.