Безпека життєдіяльності туриста під час транспортної подорожі

Швидкісні лінії. В наш час технічний процес створив усі умови організації швидкісного сполучення між крупними туристичними і адміністративними центрами. Це широко використовується в практиці організації масових транспортувань пасажирів. Локомотиви на швидкісних лініях мають обтічні аеродинамічні форми. Швидкість руху потягів на спеціально підготовлених ділянках магістралі досягає 400 км \ год. З метою безпеки шляху, траси ізольовані високою огорожею, а полотно дороги затягнуте дрібною сіткою.

Довідково -інформаційна служба. Залізниці обслуговують значну кількість населення і здійснюють велике число регулярних рейсів. Величезне значення має чинник правильної інформації для пасажирів про розклади, вартість квитків, правила проїзду, про прибуття і відправлення потягів та інше.

Розклад - невід'ємний атрибут всіх залізничних перевезень. Управління доріг публікують розклади наступного сезону в засобах масової інформації, в туристичних виданнях, передають їх в транспортні агентства, вводять у відомчі і загальнодоступні комп'ютерні мережі, наприклад Інтернет. Для приміських потягів випускаються оперативні розклади. Існують спеціальні професійні видання, в яких можна знати розклади потягів дальнього і місцевого сполучання по всьому світу.

Кожен вокзал обладнується інформаційними засобами, які вказують розташування платформ, прибуття і відправлення потягів, розташування вагонів у потягах, шляхи проходження пасажирів по станції, станційним переходам, розташування технічних сервісних служб. Широко використовуються вказівки, інформаційні написи, банери, постери, гасла. Безперешкодно пасажири можуть ознайомитися з правилами транспортування, інструкціями, графіками руху, вартістю проїзду. На вокзалах туристам продаються розклади руху рейсових потягів туристичні схеми міста, місцевості, на яких вказані основні транспортні шляхи, розташування аеропортів, вокзалів, готелів, музеїв, магазинів, з конкретним переліком телефонів довідкових служб. У туристичних центрах вони на декількох мовах зазвичай безкоштовно виділяються туристам на вокзалах, аеропортах, в інформаційних центрах. При організації великих симпозіумів, конгресів, з'їздів, на які значна частина учасників прибуває поїздами, на вокзалах оперативно встановлюються додаткові засоби інформації з вітаннями гаслами, покажчиками місця збору ( зустрічі), реєстрації і проходу до наземних транспортних засобів трансферу в місця призначення.

У вагонах потягів під час руху для пасажирів здійснюється оперативна радіоінформація про планові і непланові зупинки, про зміну в графіку руху, наступні зупинки, послуги. У вагонах є бортові розклади руху потяга за маршрутом з переліком станцій, де вказаний час прибуття, стоянки та відправлення. Вагони забезпечуються різними правилами використання технічних засобів, правилами користування приладами, аварійними покажчиками, стоп - сигналами, виклику бортпровідника. Також до послуг пасажирів у вагонах пропонуються спеціальні фірмові бортові журнали і газети.

Надання послуг. Пасажирам на станціях надається величезна кількість різних послуг: харчування ( буфети, бари, ресторани швидкого харчування і класні ресторани), камери схову, піднесення багажу, річні візки, інформаційні, бізнес - послуги, транспортні агентства, магазини туристичних і дорожніх товарів, книжкові і газетні кіоски, туалети, перукарні та підприємства інших побутових послуг.

У сучасних умовах зв'язок доступний і в потягах. У вагонах потягів установлюється спеціальний бортовий телефонний зв'язок і пасажири можуть вести переговори під час руху потяга.

На вокзалах є різні зали очікування, зал для відпочинку пасажирів, зали для транзитних пасажирів, яким необхідно чекати пересадки на потяг. Виділяються зали очікування для пасажирів класу VIP і пасажирів з дітьми (кімната матері і дитини).

Медичне забезпечення. На всіх станціях є пункти надання першої медичної допомоги. На вокзалах у великих туристичних центрах і вузлових станціях організовується серйозна медична служба, включаючи спеціальні служби санітарного і ветеринарного контролю.

Відповідальність за перевезення. Згідно умовам договору, перевізник зобов'язаний доставити пасажира, що купив квиток, та його багаж в місце призначення з дотриманням інших умов і правил транспортування кожною стороною. За дотримання правил і умов транспортування кожна із сторін несе відповідальність, встановлену правилами, нормативними актами і національним законодавством, а на міжнародних лініях - міжнародними угодами.

Пасажир, що купив квиток на проїзд у будь-якому виді залізничного транспорту, згідно діючих інструкцій і міжнародних угод є застрахованим централізовано. Вартість квитка включає спеціальний страховий збір, який обов'язковий для всіх пасажирів, окрім пасажирів потягів приміського сполучення. Пасажир вважається застрахованим з моменту оголошення посадки на потяг і до тих пір, поки не покинув територію вокзалу або станції призначення. Особи, що користуються правом безкоштовного проїзду підлягають державному страхуванню без сплати ними страхового платежу.

Про кожен нещасний випадок залізничне підприємство складає акт належної форми і змісту з докладним описом того, що трапилося і передає його в страхову компанію.

Метро

Метро - різновид міського рейкового транспорту сьогодні є невід'ємною транспортною системою більшості великих міст світу. Воно дозволяє радикально вирішити проблеми транспортування в мегаполісах. Оскільки основні установи, банки, офіси великих корпорацій зосереджені в межах історичної частини забудови столиць і великих центрів, куди доступ автотранспорту обмежений, працівники, відвідувачі і туристи звичайно використовують метро як ефективний засіб пересування.

У сучасних умовах метро є комбінацією з підземних і наземних трас, а також трас на спеціальних шляхопроводах, піднятих над землею.

Рух потягів метро високоавтоматизований, використовуються сучасні компюторні системи управління. Велика увага приділяється естетиці, комфорту, безпеці і зручності метро. Метро є привабливим об'єктом для екскурсій туристів. Крім того, туристи часто використовують метро як зручний засіб для індивідуального ознайомлення з туристичними центрами у вільний час.

Безпека в метро. У вагонах метро досить часто знаходять саморобні вибухові пристрої. У зв'язку з цим необхідно звертати увагу на залишені у вагонах метро сумки, портфелі, пластикові пакети. При виявленні безхазяйних предметів необхідно повідомити машиністу потягу або працівникам метрополітену.

Але якщо вибух все-таки відбувся і потяг зупинився в тунелі, не треба прагнути вибратися з вагону. У тунелі проходять десятки електричних кабелів, вони можуть бути пошкоджені в результаті вибуху. Але двері, можливо, краще відкрити. Якщо вагон сильно задимлений, варто закрити органи дихання хусткою і лягти на підлогу, як відомо дим накопичується вгорі. Металевий корпус вагону може бути під напругою, тому не слід торкатися металевої частини вагону. Краще - спокійно чекати прибуття рятувальників. Паніка і безглузді дії - основні небезпеки в такій ситуації.

Загальні правила безпеки в метро:

- ніколи не слід стояти біля краю платформи. Чекаючи потяга, слід стояти біля стінки (біля колони) станції (або, якщо нема стінок і колон - всередині станції) до моменту відкриття дверей потяга. Інакше є ризик потрапити під колеса потяга, що наближається, у наслідок тисняви або навмисних дій;

- підходити до дверей вагону слід тільки після зупинки потяга і виходу пасажирів. Якщо у вагоні багато людей, доцільно допустити один-два потяги, щоб не бути здавленим натовпом;

- якщо потяга довго немає, або в метро тиснява, доцільно скористатися іншими лініями метро або іншим (наземним) транспортом - не слід піддавати себе зайвій небезпеці;

- побачивши людину, що впала на рейки, слід негайно послати двох - трьох людей, що знаходяться поряд, повідомити про це черговому по станції. Одну людину слід поставити на краю платформи біля виходу з тунелю, щоб вона подавала сигнал зупинки машиністу потяга, розмахуючи вгору - вниз будь-якою яскравою тканиною. Якщо людина в змозі сама вибратися назовні, допоможіть їй, стежачи, щоб вона не торкнулася контактної шини з дерев'яним пеналом біля краю платформи;

- якщо людина не може швидко вибратися назовні при наближенні потяга, необхідно крикнути їй, щоб вона або бігла вперед до кінця станції, або лягла між рейками і не вставала до відходу потяга;

- знаходячись на ескалаторі, слід пам'ятати, що він у будь - який момент може зупинитися (або провалитися), тому необхідно міцно триматися за поручні, і бути готовим у разі аварії перестрибнути на сусідній ескалатор;

- під час посадки у потяг слід віддавати перевагу центральним вагонам, які у разі аварії страждають менше, ніж головні і хвостові;

- у вагоні необхідно звертати увагу на залишені сумки, портфелі, згортки, іграшки, банки та інші безхазяйні предмети, в яких можуть знаходитися саморобні вибухові пристрої. Необхідно негайно повідомити про виявлення таких предметів машиністу потяга, будь - якому працівнику міліції. Не можна їх відкривати, чіпати руками. Попередити людей, що стоять поряд, про можливу небезпеку;

- необхідно пам'ятати що саморобні вибухові пристрої також можуть бути закладені під сидіння. Тому в разі вибуху шанси на виживання вище, якщо стояти, а не сидіти.

Потяги на магнітній подушці.

Ідея створення швидкісного потяга виникає в Японії. До технічних рішень майбутнього відносяться нові конструкції потягів на магнітній подушці. Завдяки відсутності тертя ефективність такого приводу руху достатньо висока і дозволяє досягати значної швидкості руху з високою плавністю ходу. Проте до теперішнього часу вдалося побувати лише експериментальні ділянки магнітних доріг в лабораторіях Франції і Японії. Натуральні моделі таких потягів розвивають швидкість руху до 500 км \ год.

Повітряний транспорт

Цивільна авіація - це сукупність повітряних суден аеродромів і аеропортів та інших об'єктів цієї сфери, що використовуються для виконання повітряних транспортувань і авіаційних робіт в громадянських цілях, зокрема для транспортування пасажирів, їх багажу і вантажів. У це поняття потрапляється спортивна авіація і авіація, призначена для особистих цілей, для рятувальних, санітарних та інших робіт. Серед інших виділяється мала авіація - переважно невеликі повітряні судна, легкі літаки, вертольоти, планери. Найчастіше мала авіація використовується в приватних цілях, для спортивних заходів, стрибків з парашутом, навчання.

В авіації необхідно дотримуватися міжнародних норм регулювання польотів, тобто, міжнародних принципів організації повітряних пасажирських польотів, включаючи свободу прольоту над територією або акваторією, що знаходиться під юрисдикцією інших країн. Ці принципи одержали найменування « свободи повітроплавання».

З усіх відомих засобів повітряного пасажирського транспорту розглядатимемо лише використовувані для цілей туризму і мандрівок. До них відносяться: повітряні кулі, дирижаблі, дельтаплани, вертольоти, літаки всіх видів, що призначені для пасажирських перевезень.

Повітряне транспортування

Повітряне транспортування - це транспортування пасажирів і їх багажу, вантажів і пошти повітряними суднами у відповідності з Правилами повітряного транспортування ( національних і міжнародних) і договором транспортування.

Повітряний перевізник - авіакомпанія, підприємство, що здійснює пасажирські і \або вантажні транспортування ( регулярні або чартерні). Авіакомпанія утримує повітряні судна ( у власності або в оренді) і здійснює їх експлуатацією за допомогою власного льотного складу і борт персоналу, а також наземне обслуговування суден і пасажирів.

Аеропорт приймає і обслуговує повітряні судна різних авіакомпаній, здійснює технічне забезпечення, постачання і обслуговування повітряних суден, включаючи технічну профілактику і ремонт. Наземні служби здійснюють контроль, регулювання і супровід польотів у повітряному просторі.

Невеликі місцеві авіакомпанії здійснюють рейси на незначні відстані з невеликих приміських аеродромів. Вони експлуатують невеликі гвинтові літаки, гідролітаки, здійснюючи місцеві польоти - перевезення від великих міжнародних аеродромів до невеликих міст країни.

Пасажирські транспортування авіаційним транспортом поділяються на регулярні ( здійснюються за чітким розкладом, річним або сезонним) та чартерні ( по замовлених рейсах поза розкладом). Регулярні рейси можуть здійснюватися за встановленими напрямами з частотою, обумовленою постійним завантаженням пасажирськими потоками: кілька разів на день, щоденний рейс, щотижневий рейс. За умови збільшення пасажиро потоку може бути введений додатковий рейс. Виконуються спеціальні замовлені рейси і комерційні рейси. Відносно часу доби розрізняються денні рейси або нічні. Денні рейси звичайно здійснюються на коротких трасах між містами або туристичними центрами. Нічні рейси планують і виконуються з різною метою, наприклад, для зручності туристів і скорочення витрат денного часу на транспортування, розвантаження денної регулярної програми. Іноді на нічні рейси встановлюються знижені тарифи. Нічні рейси використовуються на протяжних дальніх маршрутах, наприклад в трансокеанських польотах. Проте крісла літака, за винятком крісел, що розкладаються, типу Espace в першому класі літаків деяких авіакомпаній, погано пристосовані для нормального сну пасажирів.

Прямі і стикувальні маршрути. Прямий політ (прямий рейс) - переліт між двома точками з однією або декількома посадками без зміни літака. Завжди вказуються в транспортних умовах туру. Посадка з технічних причин не може служити підставою для претензій туристів.

Приєднаний, стикувальний, суміжний, узгоджений рейс - рейси, взаємопов'язані за часом прибуття і відправлення. Вони розраховуються з метою раціонального планування часу транспортування і зручності пасажирів при пересадці з одного маршруту на інший. Особливо ретельно плануються « черновикові « рейси, які спеціально очікують на міжнародний рейс для оперативної доставки пасажирів до місця призначення в країні.

Повітряна куля.

З кінця 1960-х років настала епоха масових подорожей на повітряних кулях. Створені нові матеріали, конструкції апаратів для генерації гарячого повітря за допомогою могутніх легко керованих газових пальників. Польоти над гірськими долинами, річками і містами в гарну погоду надзвичайно привабливі своєю неповторною красою та інформативністю, оригінальністю відчуттів, і безліч туристів користуються послугами туристичних фірм, що організовують такі подорожі.

У зв'язку з активним розвитком повітроплавання на повітряних кулях розроблені міжнародні і національні правила, встановлені категорії повітряних куль за їх розмірами і конструкцією. Застосовуються кулі на гарячому повітрі, повітря в оболонці кулі підігрівається потужними газовими пальниками, встановленими в гондолі, через отвір внизу оболонки. Відомі кулі, оболонка яких герметична і накачується легким газом, наприклад гелієм; ці кулі активніші при підйомі, здатні триматися в повітрі тривалий час і використовуються при тривалих подорожах. Є конструкції, що являють собою щось середнє між заповнюваними гарячим повітрям і газовими кулями. У комбінованій конструкції сферичний герметичним газовий осередок оболонки кулі заповнений газом ( гелієм чи ін.). Нижче від газового осередка, частина оболонки заповнюється нагрітим повітрям від пропанових пальників. Газовий осередок забезпечує головну силу підйому для повітряної кулі, тоді як частина кулі, тоді як частина кулі з гарячим повітрям використовується для регулювання висоти.

Тривалість польоту звичайно складає від однієї години до трьох (не більше дванадцяти). Повітряні кулі прямують за течією повітряних потоків і слабо управляються. Вони можуть бути віднесені потоками в повітряний простір над водою поверхнею, в повітряний простір інших держав. Тому перед подорожжю на повітряній кулі турист має проходити інструктаж з правил безпеки, а в кулі завжди бути пристебнутим пасками безпеки.

Дирижабль.

Недосконалість некерованих повітряних куль у свій час викликала до життя дирижаблі - величезні керовані повітряні кораблі з міцним каркасом із легких та газонаповненим багато секційним корпусом. Дирижаблі обладнуються моторами і повітряними гвинтами, складними системами управління, швидкість польоту - до 130 км \год.

Вертоліт

Вертоліт -це літальний апарат, здатний вертикально злітати і сідати на невеликий майданчик, висіти в повітрі, здійснювати горизонтальний керований політ, зокрема у різних напрямах - вперед, назад, боком, здійснювати віражі та інші фігури пілотажу.

На відміну від звичайного літака, вертоліт не має крил. Підйомну силу створює горизонтально розташований над кабіною гвинт з регульованим кутом установки лопаток. Обертаючись, гвинт створює підйомну силу, яка забезпечує переміщення машини в повітрі. Зміна кута встановлення ротора дозволяє здійснювати горизонтальний політ. Для надання стійкості застосовується додатковий пропелер, винесений на хвостове оперення фюзеляжу на відстань від осі обертання головного гвинта і встановлений перпендикулярно йому. Цей пропелер дозволяє створити силу, протидіючу обертанню корпусу в сторону, протилежну напряму обертання головного гвинта. Цим же гвинтом встановлюється напрям курсу горизонтального польоту, тобто він діє подібно керму. Обидва гвинти приводяться в обертання двигуном. У носовій частині фюзеляжу розташована кабіна пілота з системою управління. Для посадки на землю нижня частина фюзеляжу забезпечується або санчатами, або колесами.

Вертоліт здатний нести вантаж або пасажирів. Пасажирські вертольоти розділяються на три категорії за пасажиромісткістю: перша - від 2 до 5 пасажирів; друга - від 5 до 12 пасажирів. Для цих категорій звичайно використовуються невеликі вертольоти з одним двигуном. Третя категорія великих машин здатна перевозити від 12 до 40 пасажирів і використовується в комерційних транспортуваннях. Ці машини забезпечується двома або більше поршневими або газотурбінними двигунами.

У сфері туристичних транспортувань вертоліт широко використовується для цілей трансферу від аеропортів, транспортування VIP - персон. Організація етапу трансферу за допомогою вертольота високо оперативна і достатньо комфортна, вона дозволяє уникнути необхідності використання автотранспорту, автомобільних пробок на дорогах, поліпшити безпеку.

Вертоліт використовується і при організації оглядових туристичних екскурсій в туристичних центрах. Погляд з висоти пташиного польоту дає людині абсолютно інше і незвичайне уявлення про зовнішність архітектурних ансамблів, центрів історичної або сучасної забудови міст, палацово - паркових споруд, унікальної природи.

Для організацій оперативної доставки туристів до віддалених і труднодоступних об'єктів туристичного показу, в місцевості, де нема аеродромів і майданчиків для малої авіації - вертоліт - незамінна річ.

Літак

За типом двигунів літаки поділяються на: гвинтові, турбогвинтові, турбовентиляторні. За місткістю, злітно-посадочними характеристикою і діяльністю польотів: місцевої авіації для посадки на ґрунтових і сніжних злітно посадочних смугах; далекої і недалекої авіації; гідролітаки.

Головними критеріями є, безумовно перш за все, висока надійність (літаки безаварійно знаходяться в експлуатації до 25 років), вантажопідйомність (до 100 т корисно навантаження), пасажиромісткістю (до 560 чол.) і дальністю польоту з повним навантаженням без дозаправки палива до 12 тис. км. Останнє важливо для виконання трансокеанських перельотів.

Інформація про повітряний рух і розклад. У аеропортах є оперативна інформація про регулярні чартерні рейси. Інформація про авіарейс, яка показується на інформаційному табло в аеропорту зазвичай включає: дату і час відправлення/прибуття; номер рейсу; термінал для реєстрації і зустрічі пасажирів; також приводиться інформація про затримку рейсу. Сталий розклад публікується у вигляді окремих видань у засобах масової інформації, у тому числі і мережі Інтернет. У поточному розкладі можуть бути зміни і уточнення, викликані затримками рейсів з технічних причин, погодних умов, екстремальних ситуацій.

Має місце система авіа транспортування на великій відстані нерегулярними авіарейсами легкомоторними літаками - аеротаксі. Послугами аеротаксі користуються в основному ділові люди, туристи на острівних курортах.

Польоти в повітрі значною мірою залежать від погодних умов. Поки людина не навчилась управляти погодою обурення в атмосфері роблять вплив процес повітряних польотів. Сучасні пасажирські лайнери здійснюють польотів на висоті близько 10 км, вище хмарного покриву, де немає сильних рухів повітряних мас, опадів. Проте, наявність попутного або зустрічного вітру на багатогодинному польоті може справити істотний вплив на розрахунковий час польоту на прибуття і витрати палива. Можуть бути позапланові зміни маршруту польоту.

Зліт і посадка авіалайнера вимагають наявність відносно спокійних погодних умов. Не дивлячись на, те що сучасні засоби повітряної навігації дозволяють здійснюють злітно-посадочні операції за приладами і навіть у повній темряві - сильний сніг, злива і гроза, туман, сильні пориви вітру, обмерзання доріжки і фюзеляжу літака та інші несприятливі метеорологічні умови ускладнюють або навіть роблять неможливим здійснення польотів з міркувань безпеки. Це є однією з важливих і об'єктивних причин зміни розкладу і затримки планового часу вильоту. Іноді аеропорти за складними погодними умовами закриваються на декілька днів.

Затримки рейсу повітряного судна, окрім як за погодних умов, можуть бути і за іншими причинами: технічними (несправності літака, аеродромного устаткування, перешкоди на ЗПС, організаційного характеру, неготовність документації, запізнення харчування, запізнення екіпажу). Можлива заміна повітряного судна з технічних причин за шляхом проходження.

До проблем затримки відправки рейса відносять і такі ситуації, як затримка групи пасажирів, наприклад, першого класу або класу VIP. Затримка зльоту, природно, викликає і затримку прибуття. Зустрічаючі чекають у терміналі прибуття, чекають працівники наземних служб, митники, прикордонники та інші працівники. Істотні зрушення в розкладі прибуття вносять плутанину.

За затримку прибуття регулярного рейсу проти часу, вказаного розкладу, пасажирам престижним авіакомпаній перевізником виплачується компенсація, розмір якої залежить від відстані перельоту і часу затримки.

Чартер. Під чартером розуміється фрахт повітряного суду з екіпажем для виконання одиничного рейса або певної програми польотів поза визначеним розкладом. Чартерні рейси організовуються авіакомпаніями, що виконують регулярні транспортування, але є авіакомпанії, що спеціалізуються винятково на чартерах. Чартер здійснюється зазвичай на умовах замовлення і оплати літака загалом. Ризик недобору пасажирів до розрахункової кількості несе замовник (фрахтувальник). Звичайно, при недоборі і ваги багажу, а також на погонах, авіакомпанія має право перевозити інших пасажирів, пошту або вантаж без якої-небудь компенсації замовнику чартеру.

Авіакомпанія проводить всю передполітну підготовку маршруту, узгодження формальностей і дозволів, що відносяться до польоту, оформлення віз екіпажу тощо. Чартерне перевезення пасажирів і їх багажу здійснюються відповідно до Правил повітряних транспортувань. Авіакомпанія може переносити або відміняти рейс згідно з мете умовами або умовами забезпечення безпеки польотів, зменшувати комерційне завантаження у разі несприятливих метеоумов. Якщо того вимагає обстановка і вимоги забезпечення безпеки польотів, можуть бути здійснені проміжна посадка, зупинка, змінено маршрут або припинено політ. Проте авіакомпанія несе відповідальність за запізнення вильоту і прибуття рейса в місце призначення. При затримці рейса з мети чартерної авіакомпанії вона приводить обслуговування пасажирів відповідно до Правил міжнародного повітряного транспорту. При затримці вильоту більш ніж на одну годину з вини авіакомпанії замовнику виплачується неустойка у розмірі до 20% вартості однієї льотної години. Однак якщо затримка рейсу відбувається з вини замовника, то останній несе штрафні санкції і витрати із забезпечення пасажирів, екіпажа, за простоювання судна і аеродромні витрати.

Чартерні авіарейси, як правило, організовується у випадках, коли планові рейси авіаліній не справляються з навантаженням (у сезон) або коли в даний пункт немає прямих рейсів, або на конференції, з'їзди, візити делегацій, доставки глядачів на популярні змагання, для туристичних програм тощо.

Супровід. Пасажирський літак обслуговує льотний склад і бортпровідники авіакомпаній. Персонал, який обслуговує туристів на борту авіалайнера - це стюардеси і стюарди. На борту аеробусів іноді одночасно працює до 20 чоловік і більше персоналу. Іноді у складі супроводу слідують співробітників служби безпеки.

В обов'язок бортперсоналу входить: організація швидкого розсадження пасажирів у салоні на початку рейсу, створення пасажирам належного комфорту, що відповідає класності обслуговування, забезпечення інформацією, зокрема ознайомлення з правилами користування рятувальними засобами і кисневими пристроями, перевірка використання прив'язних ременів, рознесення газет і журналів, роздача (а на тривалих рейсах і підігрів) харчування і напоїв, прибирання використаного приладдя, догляд за пасажирами й надання першої допомоги при поганому самопочутті, видача ковдр і подушок на нічних рейсах, організація виходу пасажирів після завершення польоту. Важливим обов'язком є надання екстреної допомоги при терміновій евакуації. Від злагодженої роботи стюардес залежить настрій пасажирів і успішне подолання природних незручностей і можливих небезпек. Керівництво авіа компаній надає чималу увагу підбору, навчанню і перепідготовці бортперсоналу. Розробляються програми тестування і відбору претендентів, інтенсивного індивідуального навчання, психологічної підготовки. На міжнародних рейсах бортпровідники підбираються із знанням іноземної мови адекватно регіону польоту.

Класні салони літаків радіофіковані та обладнані телебаченням. У загальному випадку на борту літака забороняється користуватися нештатними радіоприймачами, магнітофонами і телефонними апаратами, зокрема стільникового зв'язку, а також комп'ютерами. На сучасних лайнерах використовується спеціальний телефонний зв'язок airphone. Система дозволяє здійснювати телефонний дзвінок на борт літака і на землю, посилати факсимільні повідомлення і телеграми. Можна здійснювати зв'язок між літаками.

Паління. Значна частина авіакомпаній на рейсах тривалістю менше 4-х годин палити в салонах забороняє. Категорично забороняється палити в туалетах. Якщо палити дозволено, то тільки в певному салоні літака. Деякі авіакомпанії ввели заборону паління на будь-яких рейсах.

Ковдри. На тривалих значних рейсах пасажири можуть відхилити спинки крісел і спати. Для зручності охочим видають легкі пледи. Ковдри зберігаються в багажних відділеннях на стелі над кріслами салону. Бортовий комплект передбачає наявність ковдр за кількістю місць у салоні.

Екстремальні умови. Для пасажирських транспортувань створюються максимальні умови безпеки польотів. Не всі люди нормально переносять політ. Деякі пасажири, особливо при зльоті і посадці або трясінні літака в повітряних турбулентних потоках, відчувають нудоту, запаморочення. Для них видаються спеціальні гігієнічні пакети. У разі недостачі кисню є індивідуальні кисневі апарати. Пасажирам, які бояться висоти, не рекомендується сидіти в кріслах біля вікна. Не допускається масове ходіння пасажирів салоном. Будь-яка паніка у польоті недопустима. На борту пасажирського повітряного судна не передбачається парашутів.

При технічних несправностях, що не дозволяють продовжувати політ, або інший екстремальних обставинах, проводиться аварійна посадка авіалайнера на землю або на воду. Слід зазначити, що далеко не всі конструкції літаків допускають посадку поза підготовленими аеродромами і рівними майданчиками. Проте приводнення як варіант аварійної посадки на мілководді - можливий.

У випадку оголошення аварійної посадки пасажирам необхідно застебнути прив'язані ремені. При аварійній посадці рекомендується вийняти з одягу гребінці, авторучки, інші ключі предмети, окуляри, зняти краватку, туфлі на підборах і згрупуватися: нагнутися і обняти коліна руками, голову притиснути до рук.

На випадок аварійної посадки літака і екстреної висадки пасажирів на землю (воду) з салону влаштовані кілька аварійних виходів (люків), забезпечених надувними трапами, якими пасажири можуть швидко слизнути на землю. У випадку приводнення літаку всім пасажирам видають рятувальні надувні жилети, які знаходяться в багажних відділеннях над (або під) кожним кріслом. Проте надувати рятувальний жилет слід поза літаком, оскільки в надутому жилеті буде важко вийти через люк. На борту є (може бути) надувний рятувальний човен.

Сучасний рівень техніки дозволяє забезпечити високий рівень надійності літальних апаратів. Аварійність на повітряному транспорті навіть нижче, ніж на залізничному. Але негативним є той факт, що катастрофи з повітряними суднами, як правило, мають важкі наслідки.

Безпека польотів.

Проблема безпеки повітряних польотів є надзвичайно актуальною і їй всі без винятку авіаперевізники приділяють велику увагу. Виділяють два аспекти безпеки польоту: належний технічний стан повітряного судна та гарантування безпеки польотів. Перше досягнення постійним вдосконаленням і відпрацюванням конструкцій високої надійності і ресурсу, належною профілактикою стану технічних запасів і їх ремонту, належною технічною експлуатацією повітряного судна. Друге - підготовкою і високою вимогливістю до професіоналізму льотного складу (його підготовки і регулярна перепідготовка, перевірка стану здоров я, дотримання режиму робіт) та бортпровідників, а також підготовкою і організацією польотів і їх супроводу, як у польоті, так і на землі. Іншим важливим чинником є рентабельна перевірка і недопущення до повітряного перевезення пасажирів, здатних завдати збитків, перешкодити польоту, вчинити екстремальні дії, а також недозволеного до проведення багажу. Забезпечення безпеки повітряного транспорту являє собою розвинену систему взаємопов'язаних заходів, щонайменше відхилення яких від правил може мати несприятливі або катастрофічні наслідки. Загалом повітряне перевезення вважається безпечнішим за всі інші види транспортування. Аварії і катастрофи в повітрі трапляються, але значно рідше, ніж з іншими транспортними засобами.

Охорона. Служби безпеки здійснюють контроль і запобігання екстремальними ситуаціями на землі і повітрі. Літаки є привабливим об'єктом для терористів.

Попри всю рентабельність контролю при посадці, терористам часто вдається пронести зброю на борт судна.

Будь-який екстремальний інцидент у польоті небажаний, оскільки може мати необоротні наслідки. Іноді у польоті перебуває групка охорони, здебільшого досить символічна. Будь-які безлади, перестрілки з терористами і порушниками і вибухи гранат в салоні літака у польоті можуть призвести до розгерметизації корпусу, його деформації або руйнування. При падінні літака навіть з невеликої висоти шансів на виживання людей, що знаходяться на борту, практично немає. Тому головні та основні профілактичні та оперативні заходи мають здійснюватися наземними службами.

Насамперед, має здійснюватися ретельний контроль технічного стану повітряних суден і їх охорона в порту. Всі літаки на стоянках і боксах технічного обслуговування і ремонту повинні ретельно охоронятися. На етапі реєстрації в аеропорту має проводитися візуальний контроль (а іноді мануальний огляд) пасажирів із застосуванням металошукачів і інших технічних засобів, для пошуку наркотиків використовуються треновані собаки. На деякі рейси авіакомпанії вводять власні служби безпеки, які проводять коротку співбесіду з кожним пасажиром або групою пасажирів.

Служба безпеки проводить вибірковий контроль багажу і особистих речей і у разі потреби, здійснює особистий обшук і медичний огляд. Для цього у складі служби є чоловіки і жінки та лікарі. При щонайменшій невідповідності відповідей на запитання або підозрі пасажир може бути затриманий та знятий з рейса. Особливо контролюється провезення зброї і боєприпасів, вибухових речовин, наркотиків, коштовностей, особливо цінних картин, рідкісних тварин і птахів та інших заборонених предметів. Присікаються всі спроби контрабанди, несанкціонованого провезення коштовностей, валюти, ліків, наркотиків тощо. Особлива увага надається транзиту бойовиків до зон військових дій, злочинців, емігрантів, що знаходяться в розшуку, нелегальних осіб, прямують працювати без відповідних дозволів.

Служби безпеки здійснюють контроль до посадки в літак і після прибуття до місця призначення. Навіть за наявності оформлених віз і дозволів пасажиру може бути відмовлено ц в'їзді до країни і він буде відправлений назад.

Служба безпеки активно використовує і комп'ютерні бази даних для перевірки особи, наявності претензій, порушень порядку, оголошення в розшук або занесень до «чорного списку» з інших причин.

Тероризм і угони повітряних суден. Попри заходи щодо охорони повітряних суден, наземної перевірки пасажирів і їх багажу, реєстрації і посадки на рейс, з достатньою регулярністю відбуваються захоплення терористами літаків у повітрі, викрадення повітряного судна в іншу країну.

Палива у великого повітряного лайнера вистачає тільки на рейс за призначенням і приземлитися він може, як правило, тільки в обладнаному аеропорту. Зараз у всіх аеропортах організовані належні бойові групи захоплення, у разі потреби їх доставляють з найближчого центру. Захоплення заручників числом більше сотні і подальше їх звільнення - операція ризикова для життя багатьох і часто супроводжується жертвами. Чималу роботу виконують психологи, котрі організовують переговори.

Небажані пасажири. Авіакомпанії ведуть і обмінюються спеціальним «чорним списком» небажаних пасажирів - тих, хто свого часу негативно проявив себе підчас польоту. Деякі авіакомпанії відмовляються здійснювати перевезення ув'язнених з озброєними конвоїрами. На кожне перевезення цього роду від керівництва компанії виходить спеціальний дозвіл.

Предмети заборонені до перевезення повітряним транспортом. З міркування безпеки польотів запроваджено ряд обмежень на перевезенні літаками деяких предметів і матеріалів. Встановлений перелік небезпечних предметів і речовин, заборонених до перевезення в багажі. До них більшість авіаційних компаній відносять гази (стиснені, скраплені, сильно охолоджені або заморожені, горючі і негорючі, бутан, кисень, рідкий азот, заряджені балони аквалангістів), отрути, їдкі речовини, кислоти, лупи і акумуляторні батареї. Особливо виділяють заборонені до перевезення вибухові речовини; патрони, сигнальні ракети і бенгальські вогні, пістолети і револьвери. Заборонені також до перевезення легко займисті рідини або предмети; радіоактивні, намагнічені матеріали, агресивні і дратівливі матеріали: запальнички, легкозаймисті речовини, балончики для заправки запальничок. Сірники і кишенькові запальнички можуть бути узяті в салон літака пасажиром. Не дозволяється перевозити в літаках портфелі або кейси з сигнальними пристроями.

Даний перелік стосується предметів і речовин, що заборонені до транспортування з міркувань безпеки польотів. Є й інші обмеження, що встановлюються митними і фіскальними правилами і законами держави - наприклад на провезення контрабанди (товарів понад норму для особистого користування, валюти, наркотиків і ліків, предметів і речовин, а також тварин, заборонених до вивозу-ввозу).

Після терактів 11 вересня 2001 року багато світових авіакомпаній заборонили використання металевих столових приборів, а також заносити із собою на борт не лише металеві предмети, але й інші гострі предмети, які можуть ставити найменшу небезпеку для життя чи здоров'я пасажирів та борт персоналу.

При реєстрації пасажирів в аеропорту відправлення і в аеропорту прибуття здійснюється контроль багажу шляхом просвічування на спеціальному терміналі кожного місця вантажу, зовнішній огляд з собаками, нацькованими наркотики або вибухові речовини. При виникненні підозри можливий ретельний огляд багажу і навіть особистий обшук. За порушення правил транспортування багажу пасажира може бути притягнуто до адміністративної, цивільної або кримінальної відповідальності. Після прибуття міжнародного рейса в деяких країнах встановлюється два варіанти проходу: 1) через контрольний пункт: «зеленим коридором» без перевірки, і 2) «червоним коридором» з перевіркою і оглядом. Пасажир сам вибирає варіанти проходу, але контрольна служба має повне право зупинити будь-якого пасажира і провести огляд багажу, особистий огляд.

Для особистого огляду є спеціальні кімнати і поняті. У разі потреби ведеться відео зйомка. Оперативно проводиться контроль всіх пасажирів шляхом проходження через ворота - металошукач або ручним металошукачем, можливий контроль простим обмацуванням одягу. При цьому всі металеві предмети, що знаходяться в кишенях одягу, пасажиру необхідно викласти на спеціальний піднос для огляду. Ручна поклажа підлягає детальному огляду просвічуванням або візуальним оглядом.

Санітарні вимоги до устаткування, інвентарю, посуду, знімного буфетно-кухонного устаткування повітряних суден. Технологічне, виробниче устаткування, інвентар, знімне буфетно-кухонне устаткування, посуд, пакувальні, допоміжні матеріали, вироби з них, призначені біля використання на борту повітряного судна, виготовляються з матеріалів, дозволених в установленому порядку для використання в харчових цілях. Разом з традиційним застосуванням посуду багаторазового вживання (пластмасового, скляного, фарфорового), металевих приладів і устаткування, застосовуються посуд, прилади, пакувальні вироби разового вживання, індивідуальні ланч - бокси, дінер - бокси, дозволені для застосування в установленому порядку.

Вимоги до бортового харчування

На коротких рейсах пасажирам дають льодяники або цукерочки, прохолодні соки, мінеральну воду, чай і каву. Посмоктування і ковтальні рухи дозволяють зняти пасажирам неприємне відчуття у вухах при наборі висоти і зниженні. Якщо час польоту перевищує три години, то для всіх пасажирів передбачається обов'язкове спеціальне харчування. Обсяг і частота подачі харчування залежать від тривалості рейса і класу обслуговування. Для першого, клубного і бізнес-класу обслуговування подається поліпшений (іноді вишуканий) асортимент харчування і напоїв, індивідуальні металеві столові прилади. На рейсах, які тривають більше 3 годин, обов'язково подається харчування не менш ніж з трьох-чотирьох перерв, чай або кава, мінеральна вода.

На далеко магістральних і трансконтинентальних рейсах кожні 4 години подається гаряче харчування. Великі авіакомпанії розробляють свої власні особливі програми харчування пасажирів. Якщо гаряче харчування пропонується двічі і більше, то кожне подальше відрізняється від попереднього за складом страв і продуктів. Проблема організації і подачі харчування одночасно на весь склад пасажирів (200-300, а іноді й 500 чоловік) у польоті і прибирання використаних приладів - завдання складне, що вимагає хорошої організації і злагодженості роботи цілої групи стюардес. Для пакування харчування застосовується легке і міцне особливо компактне одноразового використання пластикове приладдя уніфікованих розмірів і форм згідно з міжнародними стандартами.

Особлива увага надається складу їжі та її якості. Вона повинна бути достатньо калорійна, не дуже об'ємна, добре дроблена на дрібні шматочки переважно без кісток, однаково прийнятна всім пасажирам і задовольняти різні смаки і звички до харчування. Зазвичай на всі літаки подається однакова їжа, проте, у разі замовлення, може податися спеціальна їжа. При готуванні раціону харчування враховується, що на смакові якості впливає висота польоту і знижений тиск. На тривалих рейсах подається друга, а іноді й третя страва. У складі харчування деякі компанії пропонують вино, коньяк, віскі, тонік, горішки або чіпси. На задній спинці переднього крісла укріплений компактний розкладний пластмасовий столик. До складу пакета харчування неодмінно входять зволожені гігієнічні серветки. Все що можливо, пакетується наперед у розмірах і об'ємах, розрахованих на індивідуальне разове споживання (цукор, вершки, гірчиця, сіль, масло, плавлений сир, джем). У польоті металеві ножі, ложки і вилки видаються тільки в першому класі, у всіх інших - пластмасові одноразові.

Додамо, що обов'язок надання харчування пасажирам видає й у разі вимушеної затримки рейсу більш ніж на 4 години.

Асортимент продукції, що випускається, для раціонів бортового харчування розробляється залежно від оснащення цеху бортового харчування технологічним, холодильним устаткуванням, зокрема низькотемпературним, засобів механізації, а також від наявності буфетно-кухонного устаткування повітряного судна (електрохолодильники, електродугові шафи).

Технологічна документація на продукцію, що випускається, асортимент бортового харчування повинні мати санітарно-епідеміологічний висновок про відповідність їх санітарним правилам.

Для запобігання виникненню і поширенню інфекційних захворювань і масових неінфекційних захворювань (отруєнь) забороняється включати в асортимент: м'ясні вироби з фаршу і котлетної маси, а також соусні страви, паштети, варені ковбаси, вироби в паніровці; салати, заправлені рослинним маслом, майонезом або іншим соусом; тістечка з кремом (заварним, сирним, вершковим, білковим); соки і компоти в 3-літровій розфасовці; мінеральні води лікувального призначення; кулінарні готові вироби в целофановій упаковці; готові страви в гарячому вигляді.

За відсутності холодильного устаткування на повітряному судні асортимент бортового харчування слід складати з урахуванням термінів придатності харчових продуктів.

Вимоги до комплектування раціонів і видачі їх на повітряне судно. Порядок підготовки харчової сировини, приготування страв, умови зберігання і терміни придатності борт харчування проводяться відповідно до чинних технологічних інструкцій, гігієнічних вимог, що пред'являються до підприємств громадського харчування, і санітарних правил.

Гастрономічна продукція, призначена для холодного харчування, розкладається на тарілки, напівтаці, розміщується в контейнери, продукція у вакуумних упаковках - в термоконтейнери або сумки-холодильники з холодоагентом; компоненти раціону можуть розміщуватись в індивідуальних упаковках: снекбокси, ланч-бокси, динер-бокси, які поміщають у контейнери для доставки на повітряне судно.

У цехах борт харчування слід дотримуватися маркування готового харчування, відмітка на всіх упаковках з харчуванням може бути виконання із зазначенням дати і часу приготування.

Комплектування контейнерів починається не раніше, ніж за 3 години до вильоту повітряного судна.

Після сервіровки таць, ланч-боксів тощо і укладання їх в контейнери і візки вони негайно встановлюються в холодильники готової продукції з відкритими дверцями і знаходяться в них до відправлення на повітряне судно.

Перед відправленням на борт всі дверці устаткування (контейнери, бокси, термоконтейнери, сумки-холодильники) пломбуються і на них кріпиться ярлик встановленого зразка, в якому вказується: найменування вмісту, назва цеху борт харчування аеропорту вильоту, номер рейса, дата, час вильоту і терміни придатності бортового харчування, а також штамп і підпис особи, відповідальної за комплектування рейсу. Ярлики зберігаються до кінця рейсу.

На повітряних суднах з неохолоджуваними буфетними стійками перед відправленням в контейнери і візки з борт харчуванням необхідно помістити сухий лід із розрахунку: візок - 2 кг, напіввізок, напіввізок, контейнер - 1 кг, на кожні 20 касалеток - 1 кг.

Бортове харчування для екіпажів упаковується в окремі контейнери, бокси, на яких робиться відповідна відмітка «харчування екіпажа».

Кількість столового посуду і приладдя, що видається на борт, комплектується відповідно до кількості порцій, виходячи з того, що посуд на борту використовується одноразово. Запас чистих фужерів (чашок) розраховується на дво або триразовий прийом води або напоїв усіма пасажирами з урахуванням посадок.

Пляшки з прохолодними напоями перед видачею перевіряються на відсутність осаду, наявність маркування і протираються.

Транспортування бортового харчування, зберігання і реалізація його борту повітряного судна. Прийом бортового харчування на борт повітряного судна проводить спеціально виділений бортпровідник, який перевіряє наявність і справність пломб і правильність заповнення ярликів, звертаючи особливу увагу на термін придатності їжі. У накладній бортпровідник зазначає час отримання бортового харчування на борт. Контейнери з порушеним пломбуванням або закінченим терміном придатності продуктів на борт не приймаються.

За дотримання санітарних вимог у частині прийому бортового харчування, зберігання і реалізації раціонів на борту та їхню якість відповідальність несе бригадир бортпровідників або бортпровідник, що відповідає за харчування в рейсі.

Контейнери з їжею, посудом, сепаратори з напоями, термоси і кип'ятильники з водою розміщуються в буфетно - кухонному відсіку (кухні) і фіксуються. Не використовуються для їх зберігання багажні відділення або інші місця, не передбачення для цих цілей. Кожен тип повітряного судна забезпечуються відповідними типами знімного устаткування.

Бортпровідники, приступаючи до обслуговування пасажирів, зобов'язані ретельно вимити руки з милом, для витирання рук виділяється спеціальний рушник, і надіти санітарний одяг. Форма санітарного одягу бортпровідників установлюється службами авіапідприємств відповідно до гігієнічних вимог.

На повітряних суднах їжа в касалетках та сотейниках розігрівається в спеціальних електродугових шафах. Касалетки з швидкозамароженими продуктами, призначеними для гарячого харчування зберігаються в холодильнику при температурі +5*С (другий раціон або зворотний рейс)

Підготовка їжі до роздачі, заправка салатів, порціювання, розкриття вакуумних упаковок, консервів і пляшок з напоями і остаточне оформлення страв проводиться в буфетній. На заздалегідь вимиті і протерті столи виставляються індивідуальні підноси або ланч - бокси. При роздачі на борту гарячі страви повинні мати температуру не нижче 65*С, холодні -не вище 14*С.

Використаний посуд залишається на підносах, упаковках і поміщається в ті ж контейнери, разовий посуд складається в політеленові мішки. Контейнери з використаним посудом встановлюється на свої місця. Після збирання використаного посуду стояли буфетної промиваються водою і протираються серветками. Для цієї мети у бортпровідників мають бути спеціальні губки або щітки і мило, а також чисті марковані серветки.

У випадках затримках вильоту повітряного судна в рейс, харчові продукти, що знаходяться на борту, знімаються в опечатаному вигляді на інше повітряне судно або в цех бортового харчування, але не пізніше ніж за 2 години до закінчення термінів придатності.

Не використані протягом рейса свіжі овочі і фрукти, консервовані продукти (м'ясні, рибні, компоти, соки тощо) в нерозкритих банках, кондитерські вироби (шоколад, печиво, вафлі), цукор, сіль, перець, а також напої, мінеральна вода і вино в непошкодженій фабричній упаковці, здійснюються в цех бортового харчування базового аеропорту для подальшої реалізації на повітряних суднах.

Продукти з закінченим терміном придатності (зберігання, реалізації) вважаються непридатними до використання за призначенням і знімаються з реалізації.

Санітарні вимоги до особистої гігієни бортпровідників

Бортпровідники, що беруть участь в обслуговуванні пасажирів і екіпажів бортовим харчуванням, проходять обов'язкові медичні огляди з видачею особистих медичних книжок у порядку, визначеному органом виконавчої влади з охорони здоров'я. Бортпровідники проходять гігієнічне навчання на базі центрів перепідготовки авіаційного персоналу із залученням фахівців установ держсанепідслужби. Бортпровідники зобов'язані дотримуватись правил особистої гігієни.

Водний транспорт

Водні маршрути активно використовується для пасажирських транспортувань і туристичних цілей. Водні види відпочинку вельми популярні, вони використовуються для інвалідних подорожей і туризму, зокрема, на різного роду човнах, яхтах, суднах, морських та річкових круїз них і екскурсійних суднах.

Річковий пасажирський транспорт був і залишається на сьогодні важливим засобом пересування на місцевих регулярних маршрутах. Розроблені і широко використовуються швидкісні судна, на підводних крилах, спеціальні плоскодонні судна з водометними двигунами для мілководдя, судна на повітряній подушці.

Річковий пасажирський транспорт

Перевезення водою по річках, каналах, озерах і озерних системах здійснюються для транспортування пасажирів у різних цілях, зокрема з метою туризму.

До пасажирського річкового транспорту належать:

- судна маломірного флоту (катери та яхти, плоскодонні річкові судна для мілководдя, моторні човни), перші використовуються для індивідуальних приватних транспортувань і туризму, другі - для транспортування пасажирів на мілководних річках і затоках, водосховищах;

- судна регулярних ліній пасажирських транспортувань по судноплавних річках;

- круїзні річкові судна чартерних рейсів по судноплавних річках, озерних системах і водосховищах;

- екскурсійні і прогулянкові судна по каналах і річках у межах міст, населених пунктів, зокрема, рейсові як засіб міського сполучення (річкові трамваї);

- спеціальні судна з прозорим дном для огляду підводних об'єктів, річкові поромні переправи.

Для річкових пасажирських транспортувань використовується судна з паровим двигуном, двигуном внутрішнього згорання або дизель-електричним приводом. Розрізняють колісні судна (два гребні колеса по бортах зазвичай у центрі корпусу судна або одне за кормою), судна з приводом гребним гвинтом водометні, на повітряній подушці. Для швидкісних річкових перевезень пасажирів застосовуються судна на підводних крилах типу «Ракета» і великої місткості класу «метеор». Слід також окремо виділити парусні яхти, катери різних типів і моторні човни з гвинтовими стаціонарними і підвісними моторами, водометними двигунами, повітряними пропелерами, а також спеціальні парусні судна для руху по гладкому льоду водоймищ, які замерзли - буєри.